Структура Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Зміст

      Вступ ……………………………………………………………………

1. Структура Бершадської міжрайонної  державної податкової інспекції .

2. Облік та роз’яснювальна робота з платниками податків………………

3. Адміністрування непрямих податків……………………………………

        3.1 Адміністрування податок на додану вартість …………………..

3.2 Адміністрування акцизного збору ………………………………

4. Адміністрування податку на прибуток підприємств…………………..

1.  Адміністрування податку з доходів фізичних осіб …….……………..
2.  Адміністрування плати за  землю ……………….……………………..
3.  Адміністрування ресурсних податків та платежів…………………….

        7.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів ……………..

        7.2 Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

         7.3 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування               земельними ділянками лісового фонду

        7.4 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

1.  Збір за забруднення навколишнього природного середовища
2.  Адміністрування місцевих податків та зборів
3.  Ознайомлення з АРМ, які функціонують в ДПІ.
4.   Прогнозно – аналітична робота податкових органів
5.   Стягнення податкової заборгованості
6.  Модернізація ДПСУ

Висновки ………………………………………………….

Список використаної літератури ………………………………

Додатки ……………………………………………………………

           

Вступ

          Кожна держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в державному бюджеті та інших центалізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути:

•  власні доходи держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі;
•  податки,які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.

          Співвідношення між цими джерелами визначається рівнем розвитку державної та приватної власності. За умов, коли домінуюче становище у суспільстві займала державна власність, основу формування  доходів бюджету становили доходи державного сектора.

           Перехід до ринкових відносин насамперед  передбачає зміну форм і відносин власності в напрямі розвитку її приватної та колективної форм. Це означає і втрату державою значної частини  власних доходів. Оскільки безпосередньо вилучити доходи у власника , держава вже не може, вона повинна законодавче регламентувати процес формування доходів держави.  

У сучасних економічних умовах становлення та розвитку ринкових відносин в Україні важливе місце займає державне регулювання фінансово - господарської діяльності підприємств. Податки є одним із найбільш ефективних інструментів непрямого регулювання економічних процесів.

Податки – дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Можна  без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підгрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.

Із другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів  юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація і використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за форми й методи розподілу та перерозподілу, які в історії  цивілізації  спричиняли соціальні потрясіння і війни. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

Податки – це обов”язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.    

Комплекс податкових заходів може суттєво вплинути на економічну поведінку господарюючих суб’єктів, посилити їх економічну та інвестиційну активність.

Створення податкової системи – це не тільки практична, а й велика наукова проблема. Вона потребує глибокого аналізу господарського життя в державі, доходів населення і підприємницьких структур, бюджету сім”ї. Лише за такими матеріалами можна дійти висновку щодо доцільності введення того чи іншого податку, спрогнозувати його вплив на економічні та соціальні процеси.   

Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку, як головного джерела інноваційної діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств, що являється одною із основних складових частин податкової системи України.

За рахунок податку на прибуток формується чимала частина фінансових ресурсів держави і від збільшення його обсягів в великій мірі залежать темпи економічного розвитку країни, збільшення національного валового доходу і підвищення життєвого рівня населення.

Виходячи з вищевказаного, слід зазначити, що Україна потребує нових, кваліфікованих спеціалістів.

Практика спрямована на поєднання навчання з практичною діяльністю і передбачає закріплення і поглиблення знань, що були набуті студентами в процесі теоретичного навчання та вдосконаленні необхідних умінь і навичок. Економічна практика передбачає набуття відповідних професійних умінь за вибраною спеціальністю, закріпленням, розширенням і систематизацією знань.

 Метою економічної практики є:

 по-перше, поглиблення знань одержаних в процесі навчання;

 по-друге, оволодіння сучасними формами та методами економічної, фінансової та контрольної роботи;

по-третє, формування та закріплення практичних умінь під час виконання конкретних видів роботи;

по-четверте, виховання потреби систематично поновлювати власні знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

 Завданням економічної практики є:

по-перше, набуття професійних умінь за обраною спеціальністю;

по-друге, закріплення, розширення та систематизація знань, одержаних при вивченні спеціальних навчальних дисциплін;

по-третє, поглиблення та закріплення теоретичних знань з усіх дисциплін навчального плану;

по-четверте, розвитку професійного мислення;

по-п‘яте, вивчення організаційної діяльності органу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції в умовах трудового колективу;

Отже, проходження переддипломної практики для студента є першим кроком в професійній підготовці для подальшої роботи в органах державної податкової служби. Початкове знайомство студента зі структурою органу Державної податкової служби (в даному випадку з Бершадською міжрайонною державною податковою інспекцією) є базою для обрання ним вірного шляху в майбутньому.

1.  Структура Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції, функції, права та обов’язки.

Державна податкова служба була створена в 1990 році на підставі постанови Міністерства фінансів УРСР у складі ДПІ Мінфіну УРСР.

Положення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції є внутрішнім нормативним актом, в якому на підставі чинного законодавства закріплені основні організаційні засади та порядок її діяльності. Законодавчою базою діяльності інспекції є Закон України “Про державну податкову службу в Україні” та Закон України “Про державну службу”.

Структура державної податкової інспекції має такий вигляд.

В Бершадській МДПІ 9 самостійних відділів, які забезпечують організаційне виконання її функцій відповідно до комплексного плану ДПІ Голосіївського району, плану основних питань економічної і контрольної роботи. В кожному самостійному відділі працюють: головні державні податкові ревізори-інспектори, головні державні податкові інспектори, старші державні податкові ревізори-інспектори, старші державні податкові інспектори, державні податкові інспектори, головні спеціалісти, провідні спеціалісти, спеціалісти першої категорії, оператор комп‘ютерного набору та архіваріус. Кожен самостійний відділ очолює начальник, який в свою чергу підпорядковується  начальнику інспекції. Самостійні відділи МДПІ керуються в своїй роботі положенням про свій відділ, а працівники - посадовою інструкцією.

 Ознайомившись зі структурою Бершадської МДПІ, я ретельніше познайомився з посадовими інструкціями працівників відділу оподаткування юридичних осіб.

Як і в будь-якій установі в податковій інспекції відбувається структурний поділ з визначенням функцій та завдань кожного з них. Такий спеціалізований поділ дає можливість ефективно виконувати роботу. В Бершадській МДПІ налічується  55  працюючих. І вона  має наступну організаційну структуру:

1.  Апарат керівництва: начальник інспекції, перший заступник начальника інспекції, перший заступник начальника інспекції - начальник відділу податкової міліції, заступник начальника інспекції – начальник відділу стягнення податкового боргу та роботи з виявленням і розпорядженням безхазяйним майном, заступник начальника інспекції – начальник відділу податкового аудиту та валютного контролю,  заступник начальника інспекції – начальник Чечельницького відділення.
2.  Відділ оподаткування юридичних осіб.

2.1. Група прогнозування та аналізу податкових надходжень.

1.  Відділ оподаткування фізичних осіб.

3.1. Група справляння податків з фізичних осіб.

3.2. Група документальних перевірок фізичних осіб.

Відділ податкового аудиту та валютного контролю.

Відділ стягнення податкового боргу та роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном.

5.1. Група по виявленню і розпорядженню безхазяйним майном, а також майном, що переходить у власність держави.

Відділ автоматизації процесів оподаткування.

Відділ обліку та звітності.

Відділ правової, кадрової, організаційно – розпорядчої, масово – роз’яснювальної роботи та громадських зв’язків.

Відділ бухгалтерського обліку та господарської роботи.

Відділ податкової міліції.

Чечельницьке відділення.

Керівництво.

Група справляння податків з юридичних осіб.

Група справляння податків з фізичних осіб.

Група обліку та звітності.

Група обліку платників податків.

Група супроводження автоматизації процесів оподаткування.

Згідно з Законом України "Про державну  податкову службу в Україні" [3] Бершадська МДПІ виконує такі завдання та функції:

здійснює контроль за  дотриманням законодавства про  податки, інші  платежі до бюджету, внески до державних цільових фондів;

забезпечує повний облік платників податків та інших  платежів, правильність їх обчислення та  своєчасність надходження, а також

здійснює  реєстрацію  фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових  платежів;

контролює своєчасність  надання  платниками податків  податкових  декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряє вірогідність цих  документів щодо  правильності  визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків та інших  платежів до  бюджетів;

перевіряє  законність  валютних операцій, дотримання  встановленого          порядку розрахунків із  споживачами з використанням  електронних контрольно-касових  апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та їх  використання для  розрахунків за товари, роботи, послуги;

забезпечує  застосування та  своєчасне  сплачування сум фінансових санкцій, передбачених  законодавчими  актами України, за порушення  законодавства про оподаткування,  а також  сплачення адміністративних штрафів за ці  порушення, допущені службовими особами  підприємств та  громадянами;

аналізує  причини і  оцінює дані про  факти порушень законодавства про оподаткування;

проводить  перевірки фактів  приховування і  заниження сум податків, інших платежів до бюджетів;

за дорученням спеціальних  підрозділів  по боротьбі з  організованою  злочинністю проводять перевірки своєчасності  подання та  вірогідності документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою платежів до  бюджетів;

під час проведення контрольних функцій Державна податкова  інспекція у межах своєї компетенції з’ясовує  неправомірність дій підприємств, громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність або  створює умови  для такої  діяльності, та  передає  наявну інформацію з цих питань  відповідним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

передає правоохоронним органам матеріали про факти  правопорушень, за які  передбачено кримінальну відповідальність, а також подають до судів і  арбітражних судів позови підприємствам і громадянам про  визначення угод  недійсними і  сплачення в доход держави коштів, одержаних ними  за  такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом  підстав, а також  про  сплату  заборгованості перед бюджетом за рахунок їх майна;

проводить роботу, пов’язану з  виявленням, обліком,  оцінкою та  реалізацією конфіскованого, безгосподарського майна і майна, що перейшло за правом  успадкування до держави та  скарбів;

контролює  дотримання правил розгляду заяв, пропозицій, рекомендацій та скарг громадян, підприємств і установ з метою оподаткування і скарги на дії службових осіб державних податкових інспекцій;

розглядає заяви, пропозиції  та скарги підприємств і громадян;

подає відповідним фінансовим органам звіт про надходження до  бюджетів податків, інших платежів, а також внесків до державних цільових фондів.

Організаційні і правові засади здійснення податкової політики і функціонування податкової системи в Україні визначені в Законах України «Про систему оподаткування» та «Про державну податкову службу в Україні». Ці законодавчі акти визначають систему податків в Україні, а також апарат державної виконавчої влади, що здійснює податкову політику і організує стягнення податків і платежів у розпорядження держави.

З метою посилення контролю за справлянням податків, зборів та інших обов’язкових платежів, зміцнення виконавчої дисципліни працівників податкових органів Указом Президента України від 22.08.96р. №760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» на базі Головної державної податкової інспекції та інспекцій в областях і районах, містах  організована Державна податкова адміністрація Україні.

Проходження економічної практики було здійснено на базі Бершадської МДПІ .

Метою проходження практики є поглиблення і закріплення теоретичних знань, які отримані у процесі навчання, набуття необхідних навичок практики правильності нарахування, обліку та сплати юридичними  та фізичними особами податків, зборів та неподаткових платежів до бюджету, які передбачені діючим законодавством .

Головними завданнями практики є отримання практичної підготовки, яка необхідна для виконання  обов’язків податкового інспектора, ревізора та набуття досвіду організаторської роботи.

За період проходження практики ознайомилась з функціями та завданнями, які виконують структурні підрозділи податкової інспекції, приймала участь у перевірці правильності нарахування та сплати податків підприємств, установ, організацій  та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а також  закріпила теоретичну базу щодо методології проведення документальних та камеральних перевірок.

Для вдосконалення перевірок податкового законодавства необхідно забезпечити своєчасність надходження нових нормативних актів, підвищення рівня кваліфікації податкових спеціалістів, проведення семінарів та консультацій з актуальних питань та вирішення інших проблем.

Всі питання, які передбачені програмою практики розглянуті в повному обсязі .

1. Структура Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, де проходило стажування, знаходиться у м. Києві по вул. Лєскова, 2. Дана організація підпорядковується  Державній податковій адміністрації у м. Києві та має державну форму власності.

Державна податкова інспекція Печерського району м. Києва надає послуги щодо роз`яснення податкового законодавства платникам податків через засоби масової інформації  та відділу консультацій; здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів до бюджету та цільових фондів. Крім того, державна податкова інспекція розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій щодо питання оподаткування та валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державної податкової інспекції. Дана організація веде облік платників податків і здійснює  реєстр фізичних осіб -  платників податків і інших обов`язкових платежів.

Показником обсягів діяльності ДПІ за рік є загальна сума податків і зборів зібраних даною організацією за минулий звітний рік.

Структура даної ДПІ зображена в додатку 1.

 

 

2.Ознайомлення із змінами та доповненнями до діючого податкового законодавства

Функції ознайомлення працівників ДПІ та платників податків із змінами та доповненнями до діючих законодавчих актів, роз’яснень Головної ДПА щодо податкового законодавства, інструкцій виконує відділ роз’яснювальних робіт з платниками податків.

Відділ по роз’яснювальних роботах з платниками податків знайомить із змінами та доповненнями до діючого податкового законодавства наступними методами:

особисті прийоми;

статті в газеті;

відповіді по телефону;

консультаційні послуги;

проведення круглих столів;

виступи по радіо;

круглі столи.

Цей відділ за своїми функціональними обов’язками щодня приймає платників податків, надає їм консультації, проводить семінари з питань оподаткування та підтримує у  належному стані інформаційні стенди.

Терміни розгляду письмових звернень встановлено Законом України “Про звернення громадян” від 02. 10. 1996 р. №393/96 – ВР.

Звернення розглядаються та вирішуються у терміни не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Якщо в місячні терміни вирішити порушені питання неможливо, заступник керівника податкового органу відповідно до розподілу функціональних обов’язків встановлює необхідні терміни для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальні  терміни вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.  

Відділ роз’яснювальних робіт з платниками податків складає план роботи по роз’ясненню законодавства на кожний квартал, в якому серед запланованих заходів можуть бути наступні:

підготовка та проведення навчальних консультацій з платниками податків: проведення семінару-наради з бухгалтерами підприємств та приватними підприємцями з питань зміни діючого законодавства;

організація та проведення економічних навчань працівників податкової інспекції згідно затвердженого графіка;

систематичне обслуговування платників податків:

надання допомоги по заповненню звітності, декларацій, розрахунків;

надання консультацій з питань застосування податкового  законодавства;

надання консультацій з застосування податкового законодавства з виїздом па підприємства;

своєчасне технічне забезпечення роботи з платниками податків за допомогою засобів масової інформації:

підготовка роз’яснень податкового законодавства в газеті;

організація виступів по радіо;

оновлення матеріалів на стендах;

випуск власної друкованої продукції (пам’яток, брошур, листівок);

проведення масово-роз’яснювальної роботи та оновлення стендів під час чергування згідно графіку на ринку;

створення бібліотечного фонду діючої нормативної та законодавчої бази;

рекламна робота для власної передплати журналу ДПА України “Вісник податкової служби України”;

проведення роботи по виконанню Програми спільної діяльності між ДПА України та Всеукраїнським благодійним фондом “Професіонал”;

виконання Програми формування високої податкової культури населення та підтримки зусиль органів державної податкової служби, спрямованих на поповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів;

проведення заходів щодо роз’яснення положень Податкового кодексу України;

висвітлення в засобах масової інформації узагальнених результатів роботи мобільних груп та фактів притягнення до відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за порушення податкового та валютного законодавства України.

Зазначається в таких планах терміни проведення запланованих заходів, а також відповідальні особи за кожним заходом.

1.  Облік та роз`яснювальна робота з платниками податків

Облік платників податків ведеться згідно з Інструкцією «Про порядок обліку платників податків», затвердженою наказом ДПА України від 17 листопада 1998 р. №552.

Облік платників податків є однією з основних функцій органів ДПС.

Юридичні особи повинні у 20-денний термін після отримання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органів ДПС за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік.

Для взяття на облік платників податків - юридичні особи подають до органів ДПС такі документи:

заяву за ф.№1-ОПП (дод). 2);

завірені в нотаріальному порядку копії статуту, установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;

копію положення (для бюджетних установ);

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом.

При необхідності можуть подаватись ще й такі документи:

копія довідки за ф.№4-ОПП (якщо засновниками підприємств є юридичні особи, які знаходяться на обліку в інших ДПІ) (дод.3);     

копії довідок ДРФО посадових осіб та засновників (фізичних осіб).

Взяття на облік юридичної особи здійснюється протягом 2 робочих днів після надходження заяви за ф.№1-ОПП (див. дод.2). Дані із заяви про взяття на облік заносяться до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб і вносяться з нього до журналу обліку платників податків і зборів для юридичних осіб за ф.№3-ОПП. На примірнику статуту (положенні) платника податку робиться відмітка про взяття його на облік за підписом відповідальної особи і видається довідка за ф.№4-ОПП (див. дод.3), яка підтверджує взяття на облік.

Протягом 3-х робочих днів платник зобов`язаний повідомити органи ДПС про відкриття або закриття рахунку - дана інформація заноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб.

Фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5-денний термін подати такі документи до органів ДПС для взяття на податковий облік:

заява за ф.№5-ОПП (дод. 4);

копія свідоцтва про державну реєстрацію;

документи, що засвідчує особу (паспорт).

Дані із заяви за ф.№5-ОПП заносяться до реєстру фізичних осіб. Після взяття платника податку на облік органи ДПС видають йому довідку за ф.№4-ОПП, яка підтверджує взяття його на облік.

Відкриття (закриття) рахунків здійснюється так само як і для юридичних осіб.

Облік фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності ведеться в журналі обліку платників податків і зборів фізичних осіб за ф.№7-ОПП.

Фізичні особи, які не є суб`єктами підприємницької діяльності, також реєструються в органах ДПС з присвоєнням їм ідентифікаційного коду. Облік фізичних осіб здійснюється в залежності від наявності у них об`єктів оподаткування.

Зняття з обліку може  здійснюватись у випадку ліквідації підприємства. Для цього необхідно документи:

заяву про зняття з обліку за ф.№8-ОПП (дод.5), дата якої фіксується в журналі за ф.№6-ОПП ;

заяву про зняття з обліку платника ПДВ;

оригінал довідки за ф.№4-ОПП;

копію розпорядчого документа власника про ліквідацію;

копію розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;

ліквідаційну картку органів державної статистики.

У 10-денний термін з дня подання заяви за ф.№8-ОПП скласти ліквідаційний баланс. Крім того проводиться документальна перевірка платника, і у разі не виявлення порушень його знімають з обліку. Якщо ж є заборгованість перед бюджетом, то складається повідомлення за ф.№10-ОПП і надсилається до ліквідаційної комісії.

У разі перереєстрації платника податку - юридичної особи він подає такі документи до органів ДПС за попереднім місцезнаходженням у 20-денний термін з дня його зміни :

заяву за ф.№9-ОПП (дод.6);

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

оригінал довідки за ф.№4-ОПП, отриманої за місцем взяття на облік.

А також до органів ДПС за новим місцезнаходженням такі документи як:

заяву за ф.№1-ОПП (ф.№5-ОПП ) з поміткою «перереєстрація»;

копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Після перереєстрації за новим місцем проживання надходить повідомлення за ф.№11-ОПП (дод.7)

Зняття з обліку фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, аналогічному для платників податків - юридичних осіб, з урахуванням того, що у зв`язку зі смертю фізична особа знімається з обліку на підставі інформації, одержаної від органів реєстрації актів громадського стану.

Основними регламентуючими документами при проведенні роз`яснювальної роботи є Закони України «Про державну податкову службу» та «Про систему оподаткування», а також інші нормативні акти.

Масова роз`яснювальна робота серед платників податків Печерського району м. Києва проводиться згідно квартальних та щомісячних планів.

Основними формами масово-роз`яснювальної роботи є розгляд листів і звернень платників податків, надання консультацій на індивідуальному прийомі та по телефону, через пресу, телебачення і радіо, підготовка й читання лекцій, проведення семінарів і зустрічей з трудовими колективами з проблем податкового законодавства та результатів роботи податкової інспекції.

Щоденно ведеться Книга обліку прийому платників податків, також ведеться Журнал обліку особистого прийому платників податків, Журнал обліку законодавчих актів, що друкуються в пресі, Журнал обліку кореспонденції, яка надходить до відділу.

           Вищезгадані функції здійснюють відділ обліку та звітності.

4. Контроль за справлянням непрямих податків

 4.1.  ПДВ

В Україні порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість » з внесеними змінами  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість » № 550/97-ВР від 26.09.97р.

Платниками податку є юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України,  незалежно від форм власності та господарювання .

Податок на додану вартість включають в ціну товарів, робіт, послуг в тому числі імпортних, за ставкою в розмірі 20 % до оподатковуваного обороту, що не включає ПДВ .

Оподатковуваний оборот операцій з продажу товарів, робіт, послуг визначається виходячи з їх договірної  вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з врахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються в ціни товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Продаж товарів здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. При цьому платник податку зобов`язаний надати покупцю податкову накладну (дод.8), в якій міститься:

порядковий номер податкової накладної;

дата її виписування;

Оригінал надається покупцеві, копія залишається у продавця товарів.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткові поставку товарів. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, встановленого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку встановленому законодавством.

Фізичні особи, які не зареєстровані  як платники податку, що ввозять товари на митну територію України  в обсягах, що підлягають оподаткуванню, оформлення митної декларації прирівнюється до подання  податкової накладної.

Податкова накладна надається в разі продажу товарів покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек або інший  розрахунково-платіжний документ. Податкова накладна не виписується, коли вартість товарів не перевищує 20 грн.

Платники ПДВ повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо  операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та звільнених від оподаткування; та операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат виробництва. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюється  ДПА України.

Платники податку несуть  відповідальність за достовірність та своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету. У разі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов`язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару.

Контроль за нарахуванням та внесенням податку до бюджету здійснюють податкові органи, а за справлянням і перерахуванням до бюджету під час ввезення товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним податковим органом України. Порядок внесення ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України встановлюється КМУ.

Відповідальність платників податку за порушення строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітування, а також порядок оскарження рішень податкових органів встановлюються відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Подання податкової декларації по ПДВ (дод.9) платниками податку передбачено підпунктом 7.7.2  ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість » від 03.04.97р. №168/97-ВР.

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником ПДВ.

Контроль за ПДВ здійснює відділ прямих та непрямих податків.

При проведенні камеральної перевірки декларації податковим органом перевіряється термін подання декларації(не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом), якщо порушено строки подачі декларації то відповідно до Закону встановлено адміністративний штраф у розмірі 10 нмдг  правильність заповнення декларації, проводиться її арифметична перевірка, наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом із цією декларацією, а також перевіряється відповідність суми податку, заявленої платником  у декларації, поданим розрахункам.

Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного періоду відображаються платниками податку в податковій декларації, форма і порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (далі - Декларація)(додатки 4 та 5).

Платники податку, які здійснюють операції, які не є об'єктами оподаткування згідно статті 3 Закону-1 та операції, звільнені від оподаткування згідно статті 5 Закону-1, до декларації повинні додавати довідку довільної форми, засвідчену підписом бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа)   із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування або звільняється від оподаткування.

При перевірці Декларацій платників податку, які одночасно з оподатковуваними   операціями   здійснюють   операції,   звільнені   від оподаткування відповідно до статті 5 Закону-1, необхідно звернути увагу на дані обсягу продажу товарів (робіт, послуг), вказані в рядках 1, 2 та 3,4 розділу "Податкові зобов'язання" та обсяги придбаних товарів (робіт, послуг) та основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, для операцій, що підлягають оподаткуванню та звільнені від оподаткування, які вказані в рядках 10 а), 11 а) та рядках 10 б), 11 б) і 13 розділу "Податковий кредит".

В разі, якщо платник податку в звітному періоді проводить коригування перенарахованого та не донарахованого податкового кредиту за попередній звітний період, сума якого відображається в пункті 16 Декларації, то він зобов'язаний подати розрахунок коригування сум .

При перевірці декларацій платників податку, які при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України оформлюють простий) вексель на суму податкового зобов'язання, необхідно звернути увагу на правильність відображення сум, зазначених у векселі, в загальній сума податкових зобов'язань в рядках 6 і 19 Декларації та включення цих сум до податкового кредиту в рядку 12 "б" Декларації.

Платники податку, які здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), та при застосуванні квартального податкового періоду можуть отримувати бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за підсумками результатів діяльності першого місяця кварталу та двох перших місяців кварталу, подають Розрахунок бюджетного відшкодування (за формою додатку № 1 до Декларації).

При перевірці декларації платників податку, які здійснюють експортні поставки в порядку бартерних (товарообмінних) операцій, необхідно врахувати, що такі платники до 1 січня 1999 року також повинні проводити коригування перенарахованих сум податкового кредиту, заповнювати розрахунок за формою № 2 до Декларації та відображати ці суми в рядку 16 Декларації.

Якщо під час перевірки виявлено помилки у визначенні платником суми податку, то робиться запис у пункті 4 розділу IV податкової декларації та складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації по ПДВ.

Якщо платником допущені арифметичні помилки, що призвели до заниження суми податку, належної до сплати податковий орган самостійно здійснює перерахунок та повідомляє платника про суму податкових донарахувань. В такому випадку платник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5% суми донарахованого податкового зобов'язання, але не меньше          1 нмдг. 

Коли виявлено факт завищення суми бюджетного відшкодування, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов`язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, й до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в Розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів із дати виписки такого Розпорядження.

У разі коли платник податків не сплатив своєчасно узгоджену суму, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

•  при затримці до 30 календарних днів , наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі 10% такої суми;
•  при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі  20% такої суми;
•  при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступним за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання – у розмірі 50% такої суми.

 

4.2 Контроль за справлянням акцизного збору

  

Акцизний збір, так само, як і ПДВ, є одним із непрямих податків, отже, він включається до ціни товарів та сплачується в кінцевому рахунку покупцем, а не виробником. Акцизний збір був введений в Україні разом з ПДВ, та змінив податки з обороту та з продажу.

Порядок обчислення і сплати акцизного збору регламентується такими документами: Закон України від 11.12.98р. № 311-XIV « Про внесення змін до деяких законів України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита та порядок сплати акцизного збору», Указ Президента України від 11.05.98р. №453/98 «Про платників та порядок сплати акцизного збору», Указ Президента України від 18.06.98р. №653/98 «Про деякі питання, пов`язані із встановленням ставок акцизного збору і ввізного мита», Указ Президента України від 29.12.98р. №1385/98 «Про порядок реалізації деяких підакцизних товарів та обчислення акцизного збору». Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору встановлені Верховною Радою України.

Об'єктом оподаткування податком з обороту та акцизним збором є повна вартість товару

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються  платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачується до бюджету в такі строки:

підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт питний та етиловий, пиво - на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації ця норма застосовується у разі:

підприємствами виробниками, що реалізують тютюнові вироби, - щомісячно до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць;

власниками (замовники) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини - не пізніше дня одержання готової продукції;

платники акцизного збору (крім вищезазначених) зобов’язані самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку

Платники щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до ДПІ за місцем свого знаходження розрахунки акцизного збору за встановленою формою (дод.10).

Строки подання розрахунку акцизного збору, і строки сплати акцизного збору, які припадають на вихідний або святковий день, переносяться на перший робочий день після вихідного або святкового дня.

Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податку здійснюється органами ДПІ відповідно до Закону України від 24.12.93р. №3813-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про державну податкову службу України».

1.  Контроль за справлянням податку на прибуток підприємств

  Податок на прибуток підприємств є прямим загальнодержавним податком.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"" суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 .

Контроль за справлянням податку на прибуток здійснюють органи ДПС, а саме управління документальних перевірок юридичних осіб. Камеральну перевірку здійснюють на основі поданих документів - декларації про прибуток підприємств з додатками, згідно Інструкції «Про порядок складання декларації про прибуток підприємств»

При проведенні камеральної перевірки інспектор відділу прямих та непрямих податків перевіряє строки подачі декларації, якщо строки порушено застосовується адміністративний штраф до керівника підприємства та бухгалтера. Адміністративні штрафи стягуються відповідно до Інструкції “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС” . Перевіряється правильність заповнення атрибутів, наявність печаток, фірмових  штампів. В основі камеральної перевірки лежить визначення відповідності між даними в основній декларації з даними, що наведені в додатках.

Перший рядок перевіряють з даними, що наведені в додатку А, рядок 1.7, а сума що зазначена у рядку 1.7 додатку А повинна відповідати сумі рядків з 1.1 по 1.6 цього ж додатку.

Доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, пов`язаний з видобутком корисних копалин даний рядок повинен відповідати підсумку додатку В. де відображаються доходи від таких операцій. Рядок 4 доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно переданих товарів повинен відповідати підсумку додатку Г це рядок 4.8. доходи від врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості ( рядок 5) повинен відповідати підсумку додатку Д. І так далі по іншим рядкам  в декларації зазначено де відображається та чи інша цифра.(дод.11)  Результати за наростаючим підсумком звіряють з декларацією за попередній період.

Таким чином перевіряється правильність заповнення декларації. Якщо виявлено помилки то інспектор складає протокол перевірки в якому зазначає, що підприємство платник податку припустився помилки при заповнені декларації про податок на прибуток. якщо сума податку занижена то на платника податку накладаються штрафні санкції відповідно до Інструкції “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС” від 17.03.2001 № 110 . Якщо податок  за даними декларації завищено то платника повідомляють про таке завищення для того щоб була проведена звірка з обліком чи немає у підприємства недоїмки за рахунок завищення суми податку. При проведенні документальної перевірки на підприємстві перевіряються такі документи:    

баланс ф.№1;

звіт про фінансові результати;

звіт про фінансово-майновий стан;

журнали-ордери;

книга головна;

первинні документи.

інші документи.

За результатами перевірки органами ДПС складається акт перевірки.

6.Контроль за справлянням податку з доходів громадян

Платниками прибуткового податку в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій і політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни  та  особи без громадянства - як ті, що постійно проживають (не менше 183 календарних днів в рік), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Для того, щоб стати на облік в органах ДПІ, платником податку подається заява на реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності. Після реєстрації органом ДПІ видається довідка про взяття на облік платника податку, в якій повідомляє, що платнику податку надано реєстраційний номер та заводиться реєстраційна картка суб`єкта підприємницької діяльності.  

Для всіх платників чинним законодавством передбачена єдина шкала ставок, за якими оподатковується сукупний річний доход, виходячи із середньомісячного доходу, що був одержаний з різних джерел , як на території України, так і за її межами.

Для громадян, які постійно проживають в Україні, об`єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, який визначається як сума місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних із різних джерел на території України та за її межами. Доходи, одержані за межами України, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном, відповідно до законодавства іноземних держав, громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховують при сплаті ними прибуткового податку в Україні.

Доходи, одержані в іноземній валюті від нерезидентів, перераховують у національну грошову одиницю України за курсом НБУ, що діяв на дату одержання доходу. Прибутковий податок з доходів громадян, одержаних в іноземній валюті, сплачується в національній грошовій одиниці.

Об`єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний протягом будь-якого календарного місяця з джерела в Україні. Доходи у матеріальній формі у вигляді продукції власного виробництва товаровиробників обчислюють за середньозваженою ціною реалізації стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому здійснюється нарахування, таких доходів суб`єктам оподаткування.

Доходи працівників підприємств з сезонними видами виробництва, які мають державний пріоритет у розвитку (фермерські господарства, кооперативи), одержані протягом року у вигляді продукції цих підприємств, обчислюють за їх фактичною собівартістю.

Доходи у вигляді продукції інших товаровиробників розраховують за цінами придбання, збільшеними на офіційний індекс інфляції до місяця, що передує місяцю нарахування цих доходів суб`єктами оподаткування.

Доходи у нематеріальній формі (у вигляді послуг і прав) обчислюють за їх фактичною ціною у місяці, в якому одержано такий доход. При цьому фактична ціна послуг не може бути нижчою, ніж середньозважена ціна таких послуг стороннім споживачам у місяці, що передує місяцю, в якому нараховуються такі доходи суб`єктам оподаткування.

Доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включають до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. При оподаткуванні сукупного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року, встановлено ряд пільг, які можна поділити на дві групи:

звільнення від оподаткування певних видів доходів;

зменшення сукупного оподатковуваного доходу.

  КМУ може постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян. Забороняється встановлення іншими законодавчими актами додаткових пільг, вони можуть бути встановлені тільки шляхом доповнення чинного Декрету.

Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого протягом року податку з місячного доходу. Розрахунок провадиться в такому порядку:

визначення суми річного сукупного оподатковуваного доходу;

визначення середньомісячного доходу;

визначення прибуткового податку із середньомісячного оподатковуваного доходу на основі діючої шкали ставок оподаткування.

Порядок і терміни перерахування до бюджету сум прибуткового податку, утриманого із заробітної плати робітників та службовців установлено ст.10 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», якою передбачено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності по закінченню кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банку коштів на виплату належних громадянам сум, зобов`язані перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за попередній місяць.

Після закінчення  календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов`язані до 1 березня  наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним місцем роботи так і не за основним (дод.12). Громадяни, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, декларацію можуть не подавати.

При отриманні доходу  не за основним місцем роботи видається довідка про суму отриманого доходу та утриманого податку за ф.№ 2.

Сплата прибуткового податку суб`єктами підприємницької діяльності провадиться протягом року щокварталу у розмірі 25% річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платниками, які вперше залучаються до сплати податку, - у розмірі 25% суми, обчисленої їм податковими органами з оціночного доходу на поточний рік. Після подачі річної звітності - декларації, проводиться остаточний розрахунок прибуткового податку, акцизного збору та ПДВ з доходів громадян - суб`єктів підприємницької діяльності.

Громадяни , які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.

Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім`ї, які беруть участь у здійснені підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов`язаний видати патент протягом 3-х робочих днів з дня прийняття зазначеної заяви від платника податку, оформленої належним чином.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підстави для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької  діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім`ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Сума сплаченого фіксованого прибуткового податку у вигляді патенту підлягає перерахування, якщо фактичний річний дохід платника перевищує розрахунковий в 1,5 рази.    

Перевірка правильності нарахування, утримання й перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів громадян провадиться безпосередньо на підприємствах  за допомогою касових книг, розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати  й утримання податку, особистих рахунків, документів, що підтверджують право на пільги та інших документів.

1.   Контроль за справлянням податку на землю

Плата за землю є одним із видів доходів місцевих бюджетів, яка зараховується на спеціальні бюджетні рахунки сільської, селищної, міської рад, на території яких розташовані земельні ділянки. Вона відіграє істотну роль у суспільстві, фінансовій та податковій політиці і складає  близько 12% від суми надходжень місцевих бюджетів.

Статтями 9-14 Земельного кодексу України визначено, що землею розпоряджається ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землю у власність або надають в користування, в тому числі на умовах оренди. Однією із функцій кожного рівня рад народних депутатів в галузі регулювання земельних відносин є справляння плати за землю

Завдання органів державної податкової служби полягає в тому, щоб вся земля, яка використовується - оподатковувалась, і оподатковувалась правильно. Однак всіх платників перевірити неможливо. До ухилення платників від сплати земельного податку призводить те, що до  податкових органів не завжди надходить інформація в рішеннях сесій місцевих рад про надання земельних ділянок в користування.

Необхідно зауважити, що місцеві бюджети втрачають значні суми коштів через невизначеність меж населених пунктів, тобто у випадках, коли підприємство фактично знаходиться в межах населеного пункту, а юридично - за межами.

Тому для поліпшення справляння плати за землю повинні бути вироблені принципово нові підходи і, в першу чергу, це більш дієва координація роботи органів місцевого самоврядування, державної влади та земельних ресурсів на місцях з податковими органами

Використання землі на Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, до її встановлення визначаються в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю».

Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, щорічно сплачують земельний податок.

Земельний податок сплачують громадяни України, іноземні громадяни, підприємства, об`єднання, організації та установи незалежно від їх форм власності, а також спільні підприємства, міжнародні об`єднання та організації з участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам, яким земельні ділянки передано у власність чи надано в користування.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно із пунктом 2 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою КМУ від 12.02.93р. №15, із змінами, внесеними постановою КМУ від 30.01.97р. №99, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Обчислення земельного податку з юридичних осіб проводиться самостійно юридичними особами за станом на 1 січня згідно з формою розрахунку земельного податку і подається до податкового органу до 1 лютого  (дод.13), затвердженою наказом ДПА України від 14.01.98р. та зареєстрованою Міністерством юстиції України 22.01.98р. №46/2486. Земельний податок сплачується юридичними особами рівними частками щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця, а товаровиробниками сільськогосподарської і рибної продукції - рівними частками до 15 серпня та 15 листопада.

На суми земельного податку, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

На суми земельного податку з товаровиробників сільськогосподарської і рибної продукції, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця, тобто починаючи з 15 серпня і 15 листопада поточного року, нараховується пеня  у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Нарахування земельного податку з фізичних осіб проводиться у відповідних картках особових рахунків, а також у книгах щорічно за станом на 1 травня. До 15 липня поточного року податкові органи видають громадянину платіжне повідомлення про сплату податку.

Податок сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

На суми земельного податку з фізичних осіб, не внесені у встановлений термін, з 15 числа наступного за звітним місяця нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

За порушення Закону України «Про плату за землю» платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11), а саме: за несвоєчасне подання розрахунку земельного податку, приховування об`єктів оподаткування, заниження ставок земельного податку, несвоєчасну сплату земельного податку та ін.

Контроль за справлянням плати за землю здійснюється органами державної податкової служби України.

Перевірка суб`єктів підприємницької діяльності по правильності обчислення та повноті і своєчасності сплати земельного податку здійснюється в такій послідовності: в першу чергу робиться вибірка даних по конкретному платнику в ДПА. По-друге робиться вибірка даних у землевпорядних служб (району, міста) згідно кадастрової книги, після чого зіставляються дані землевпорядних служб з даними по розрахунках в ДПА. По-третє, здійснюється перевірка на підприємстві відповідності правильності обчислення та повноти і своєчасності сплати земельного податку, а саме робиться звірка даних, одержаних у землевпорядних служб та ДПА з даними на підприємстві. Також здійснюється перевірка правильності обчислення та сплати податку з використанням розрахунку земельного податку, складеного підприємством; платіжних документів; діючих законодавчих та нормативних актів.

При проведенні камеральної перевірки інспектор ДПІ перш за все перевіряє строки подання розрахунку, він повинен бути зданий до 1 лютого звітного року за несвоєчасне подання розрахунку передбачається адміністративний штраф з відповідальної особи та керівника підприємства у розмірі  від 5 до 10 нмдг. Потім перевіряється відповідність даних довідки, що видається землевпорядником по місцю знаходження земельної ділянки з даними наведеними в розрахунку. Також перевіряється правильність арифметичних підрахунків. Якщо в разі перевірки виявлені помилки  (чи суми заниження, чи завищення сум податку), повідомляють про помилки платника податку, який повинен здати уточнюючий розрахунок. Інспектор на розрахунку ставить помітку про помилки і про застосування штрафних санкцій.  Застосовуються санкції до платників, в яких в розрахунку занижень суми податку,  відповідно до  Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 11).  Про стягнення адміністративних штрафів складається акт.   Якщо помилки не виявлені то розрахунок підшивається до справи, а данні по розрахунку беруться на облік.

8. Контроль за справлянням ресурсних податків та платежів

8.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.08.99р. №1494.

Обчислення та сплата збору за скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти здійснюється відповідно до постанови КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».

Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси.

З метою встановлення дійового контролю за станом сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів органи Міністерства екології та природних ресурсів України щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволи на спеціальне водокористування, із зазначенням термінів їх дії.

Ліміти використання водних ресурсів затверджуються водокористувачам відповідно до постанови КМУ від 10.080.92р. №459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення».

Об`єктом обчислення цього збору є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання. Обсяги використаної води визначаються платником самостійно.

Водокористувачі подають до органів державної податкової служби розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом (дод.14), та звіт про використання води. (дод.15).

Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів провадиться платниками до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Остаточна сплата збору за звітний квартал (період) здійснюється 19 числа місяця, наступного за звітним кварталом (періодом).

Органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору, проводять документальні перевірки правильності обчислення і сплати до бюджетів збору за спеціальне використання водних ресурсів, при потребі - спільно з органами Мінприроди України, Державного комітету України по водному господарству і Комітету України з питань геології та використання надр.

Відділ ресурсних та неподаткових платежів, місцевих податків і зборів проводить камеральну перевірку розрахунку за спеціальне використання водних ресурсів. Перевіряють своєчасність подачі розрахунку. За не своєчасне подання розрахунку до ДПІ накладається адміністративний штраф у розмірі        10 нмгд. Проводиться перевірка даних звіту про використання води який подається щоквартально з даними зазначеними у розрахунку. Перевіряють ліміти забору води з фактичним її використанням. У разі перевищення водокористувачами встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів сплачується у п`ятикратному розмірі. Якщо в результаті перевірки виявлено заниження суми збору застосовуються фінансові санкції – штраф у розмірі 100% від суми заниження у разі повторного порушення протягом року штраф у розмірі 200%. За несвоєчасну сплату податку нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочення. За результатами камеральної перевірки (в разі виявлення порушень чинного законодавства) складається акт перевірки інспектором ДПІ.

 

8.2 Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

 

Відповідно до ст.28 Кодексу України про надра від 27.07.94р. №132/94-ВР (із змінами і доповненнями) користування надрами є платним. Плата  справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони.

Відповідно до ст.30 Кодексу України про надра платежі за видобуток корисних копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Розміри платежів за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної економічної зони визначаються залежно площі ділянки, що надається у користування, глибини моря та мети користування надрами.

Нормативи плати за користування надрами та порядок їх справляння встановлюються КМУ.

На сьогодні справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується постановою КМУ від 12.09.97р. №1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» (із змінами і доповненнями), наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Мінпраці України, Держкомгеології України від 30.12.97р. №207/472/51/157 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», наказом Мінекобезпеки України, ДПА України, Мінпраці України, Держкомгеології України від 07.04.99р. №79/187/51/57 «Про затвердження Методики розрахунку платежів  за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної, ювелірно-виробної, виробної і внесення змін до Інструкції про порядок  обчислення та справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Мінекобезпеки, ДПА, Держкомекології, Мінпраці від 30.12.97р. №207/472/51/157 та зареєстрованої в Мінюсті 16.01.98р. за №20/2460».

Платниками платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є усі суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Об`єктами обчислення плати є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин, обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин, вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки, віднесена  до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Якщо користувачі надр видобувають позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові обсяги запасів і справляється з коефіцієнтом 0,5.

За розробку техногенних родовищ плата розраховується за нормативами, встановленими для відповідних видів корисних копалин, з коефіцієнтом 0,5.

Надрокористувачі обчислюють повну суму плати після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактичного  обсягу погашених в надрах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки.

Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин провадиться платниками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками  в розмірі 100% до державного бюджету.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховуються платником до місцевого бюджету в повному обсязі.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю сплати до бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

При проведення камеральної перевірки  інспектором перш за все перевіряється своєчасність подання розрахунку (дод. 16), платники щокварталу складають розрахунки за встановленими формами для кожного виду корисних копалин та подають їх органам ДПС за місцезнаходженням родовища корисних копалин не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, та 15 лютого року, що настає за звітним. В разі порушення строків подання розрахунку накладається адміністративний штраф на керівника підприємства та відповідальну особу у розмірі  10 нмгд. та штраф у розмірі 10% від суми що підлягає сплаті. Перевіряється правильність розрахунку в межах нормативів. В разі  виявлення понад нормативного використання надр платник повинен сплатити збору у двократному розмірі. Перевіряють правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Перевіряють правильність визначення пільг.

При виявлені несвоєчасного перерахунку збору, нараховується пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ. В разі недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору.

Документальна перевірка правильності обчислення і своєчасності перерахування до відповідних бюджетів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється державними податковими органами за місцезнаходженням родовища корисних копалин. До перевірок, за необхідності, залучаються органи Держгеології, Мінекобезпеки та державного гірничого нагляду.

8.3 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду

Справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду регламентується постановою КМУ від 20.01.97р. №44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю», постановою КМУ від 06.07.98р. №1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду», постановою КМУ від 29.07.99р. №1378 «Про затвердження Правил відпуску деревини на пні», наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 15.10.99р. №91/241/129/236/565 «Про затвердження Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду».

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні та фізичні особи, яким надано в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, тобто лісокористувачі.

Об`єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Спеціальне використання лісових ресурсів провадиться за умови наявності спеціального дозволу - лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка.

Усі лісокористувачі (за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, організацій, установ, об`єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області) з 1 січня 2000року повинні щокварталу сплачувати збір до бюджетів рівними частинами: до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 20 січня.

Якщо у встановлений термін заготівлі деревини (з 1 січня по 31 грудня) лісокористувач заготовив усю деревину, дозволену для заготівлі, і загальна кількість заготовленої ним деревини не перевищує кількості, зазначеної у лісорубному квитку, то сплата збору здійснюється без перерахунку.

Якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку кількість більше ніж на 10%, то суми збору підлягають перерахунку, а лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену таксову вартість додатково заготовленої деревини.

Платники подають до ДПІ щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. (дод. 17)

Органи ДПС здійснюють контроль за правильністю обчислення, своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового. В разі несвоєчасного перерахунку збору нараховується пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ. З цією метою інспектор звіряє суми відображені в податковій інспекції по сплаті збору, з платіжними документами, що знаходяться у платника. В разі виявлення недоїмки стягується штраф у розмірі 100% донарахованої за результатами перевірки суми збору. За несвоєчасне внесення сум збору чи несвоєчасне надання звітності стягується штраф у розмірі 10% від суми збору, що підлягає сплаті до фонду за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду. Також здійснюється перевірка правильності застосування пільг, також перевіряють арифметичні підрахунки, та правильність заповнення розрахунку (наявність реквізитів).

 Документальні перевірки здійснюються спільно з органами охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

            

8.4 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження прядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету” від 29.01.1998 року №115, встановлені єдині правила розрахунку і стягнення зазначеного збору.

Платниками даного виду збору є користувачі надрами всіх форм власності.

Розмір відрахувань визначається платниками самостійно, виходячи з вартості добутої  мінеральної сировини.

Вартість добутої мінеральної сировини визначається, виходячи з ціни одиниці  реалізованих мінеральних ресурсів за відповідний період. Ціна одиниці реалізованої мінеральної сировини визначається шляхом ділення отриманої виручки від реалізації мінеральної сировини (без врахування  плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин, рентних платежів, доданої вартості) на об`єм реалізації за звітний період.

Об`єм добутих корисних копалин визначається по маркшейдерським замірам, а підземних вод –  на основі даних первинного обліку та за показниками лічильників.

Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на собівартість продукції.

Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету подається до податкової інспекції до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом.(дод. 18)  Розрахунок подається щокварталу за наростаючим підсумком з початку року. Сплата збору проводиться до 20 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Податкова інспекція перевіряє правильність заповнення розрахунку, арифметичні підрахунки. Також перевіряється своєчасність подання розрахунки, якщо розрахунок подано не своєчасно на відповідальні особи накладається  адміністративний штраф у розмірі 10 нмдг. За несвоєчасну сплату податку до бюджету нараховується пеня у розмірі 120% ставки НБУ за кожен день прострочки. При виявленні недоїмки нараховується штраф.

   

  8.5 Збір за забруднення навколишнього природного середовища

Справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища регламентується постановою КМУ від 01.03.99р. №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (із змінами та доповненнями), наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.99р. №162/379 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», зареєстрованої у Мінюсті України 09.08.99р. №544/3837 (зі змінами та доповненнями).

З 1 січня 1999 року збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

викиди в атмосферне  повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти;

розміщення відходів.

Платниками збору є особи, що здійснюють хоча б один з перелічених вище  видів забруднення природи.

На підставі фактичних обсягів викидів, скидів , розміщення відходів і використаного пального, нормативів збору, корегуючих коефіцієнтів до них, доведених лімітів платники зобов`язані самостійно обчислювати суму збору.

Крім цього, платники зобов`язані скласти і подати до органів ДПС розрахунки збору:

попереднє щорічний розрахунок збору, що підлягає сплаті в наступному році, у термін до 1 липня поточного року, за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки;

розрахунок збору , що підлягає щоквартальній сплаті, у термін до 15 числа місяця ,що  настає за звітним кварталом;

розрахунок збору за четвертий квартал (остаточний розрахунок збору за звітний рік) з обов`язкове попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки у 10-денний термін після подання юридичними та фізичними особами річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального, не пізніше 20 січня.

Завершальним етапом для платників є перерахування сум збору, яке здійснюється щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Платники, які не подають річної статистичної звітності провадять остаточний розрахунок збору за звітний рік і сплачують його за довідками про фактичні обсяги викидів, що подаються до 15 січня органам ДПС за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки.

Органи ДПС здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та документальні перевірки спільно з органами Мінприроди за місцем перебування платника збору.

Приклад Розрахунку збору про забруднення навколишнього природного середовища наведено в додатку (дод.19).

       

9. Контроль за справлянням майнових

податків

На сьогодні основним законодавчим актом з питань справляння майнових податків є Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» (зі змінами та доповненнями); Постанова КМУ від 26.02.93р. №141, якою затверджені Правила проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, автотранспорту та причепів, є основним документом, що регулює проведення техогляду; Постанова КМУ від 07.09.99р. №1388 ( зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ від19.04.99р. №637), якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок. З 1 квітня 2000 року набрав чинності Закон України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в України згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно є об`єктами оподаткування і сплачується податок за відповідними ставками, встановленими чинним законодавством.

З 1 січня 2000р. від сплати податку звільняються:

підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які  в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду незалежно від форми власності транспортних засобів;

навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів за умови використання їх за призначенням;

особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ст.14 Закону України «Про сплату і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», ст.6-8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», ст.4-11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - щодо одного легкового автомобіля з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 см (для інвалідів I-II груп - незалежно від об`єму циліндрів двигуна ) або одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна до 650 см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

особи, зазначені у п.3-4 ст.14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», - щодо одного легкового автомобіля з об`ємом циліндрів двигуна до 2500 см або одного мотоцикла з об`ємом циліндрів двигуна 650 см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5м до їх відселення та протягом 3 років після їх переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

на 50%: сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше 10;

на 50%: громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні в 1990 року включно.   

   За неподання розрахунку в строки, визначені законодавством, підприємства сплачують штраф у розмірі 10 нмдг. За неподання розрахунку у строки, визначені законодавством, і в разі якщо відповідно до ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ ДПІ самостійно розраховує суму податку, підприємства згідно з пп.17.1.2  п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ додатково сплачують штраф у розмірі 10% суми податкового зобов’язання за кожен повний або неповний місяць затримки розрахунку, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше 10 нмдг.

10.Контроль за справлянням місцевих податків та зборів

Система місцевих податків і зборів в Україні є складовою частиною податкової системи держави і відповідає інтересам органів місцевого самоврядування, оскільки розглядається як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів.

Діючим нині Законом України від 18.02.97р. №77/97-ВР «Про систему оподаткування» встановлено, що в Україні стягуються загальнодержавні податки та збори і місцеві  податки та збори (обов`язкові платежі).

Згідно ст. 15 даного Закону, до місцевих податків і зборів віднесено два види місцевих податків та 14 видів місцевих зборів і визначено, що механізм стягнення і порядок  їх уплати встановлюється сільськими, селищними та міськими Радами у співвідношенні з переліком і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує закордон, який встановлюється обласними Радами.

Декретом КМУ від 20.05.93р. №56-93 «Про місцеві податки та збори» визначені види місцевих податків та зборів, їх граничні розміри, об`єкти оподаткування та джерела уплати. Особливістю цього Декрету є те, що він передбачає введення місцевих податків та зборів рішенням органу місцевого самоврядування. Цей же орган по кожному платежу розробляє і затверджує положення, яким визначається порядок уплати і перерахування в місцевий бюджет податків і зборів у відповідності з переліком і в межах встановлених граничних ставок.

Податок з реклами .

Фізичні та юридичні особи, які замовляють рекламу сплачують податок з реклами в розмірі 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5% вартості послуг за розміщення багаторазової реклами.

Сплата податку проводяться під час сплати послуг за розміщення реклами з виділенням податку  в платіжних документах окремим рядком.

Юридичні особи, які здійснюють рекламу і справляють податок, перераховують податок до міського бюджету та подають розрахунок суми податку з реклами до податкової інспекції не пізніше  25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Штрафні санкції передбачають стягнення 100% (або 200% у разі повторного порушення на протязі року) донарахованої за результатами перевірки суми податку та 10% суми податку, що підлягає сплаті, у випадку несвоєчасного їх внесення або надання звітності.

Пеня із розрахунку 120%  річних облікової ставки НБУ, нарахованої від суми недоїмки за весь час її існування.

Комунальний податок.

Платниками є суб`єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, які вважаються юридичними особами.

Від сплати комунального податку звільняються бюджетні, планово-дотаційні установи, організації та установи, які утримуються за рахунок добровільних внесків.

Комунальний податок встановлюється в розмірі 10% річного фонду оплати праці, обчисленого із неоподаткованого мінімуму доходів громадян (НМДГ). Податок одчислюється щомісячно виходячи із фактичної кількості працюючих та розміру НМДГ.

Сплата податку проводиться щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Термін подачі звітності (розрахунок комунального податку) до ДПІ - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (дод.20).

Штрафні санкції передбачені аналогічно податку з реклами.

Адміністративний штраф - від 5 до 10 НМДГ.

Збір за видачу ордеру на квартиру.

Громадяни, що отримують квартири, сплачують збір за видачу ордера на квартиру в розмірі 30% НМДГ на час оформлення ордера на квартиру.

Відділ по обліку та розподілу житлової площі  міськвиконком видає ордер на квартиру лише після пред`явлення квитанції Ощадбанку про сплату збору.

Збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі.

Даний збір - плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Суб`єктами збору є фізичні та юридичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари одноразово за кожну торгову одиницю до дня її відкриття.

Ставки збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі :

20 НМДГ для суб`єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях;

1 НМДГ - за одноразову торгівлю.

Для юридичних осіб встановлені таки ставки

•  лотки – 5 нмдг;
•  кіоски – 10 нмдг;
•  магазини – 20 нмдг.

Торговий відділ міськвиконкому видає дозвіл на розміщення об`єкту торгівлі лише після пред`явлення квитанції або платіжного доручення про сплату збору.

Штрафні санкції передбачено аналогічно комунальному податку.

Збір за право використання суб`єктів підприємницької діяльності приміщень, пов`язаних з їх діяльністю, що знаходиться у центральній частині населеного пункту та у будинках, що є пам`ятниками історії та культури.

Платниками даного збору є юридичні особи всіх форм власності, а також фізичні особи – суб`єкти підприємницької діяльності, які отримали відповідний дозвіл на право використання зазначених приміщень.

Ставки збору встановлюються за один квадратний метр площі приміщення, за використання якого встановлено цей збір, з розрахунку за рік у розмірі 0,5 нмдг.

Збір справляється під час видачі дозволу на право використання вище наведених приміщень.

За несвоєчасну сплату до бюджету нараховується пеня від ставки НБУ за кожен день прострочки.

Готельний  збір.

Громадяни, що проживають у готелі сплачують готельний збір у розмірі 15% добової вартості найманого житла.

Збір сплачується одночасно з розрахунками за проживання, з виділенням вказаного збору в платіжних документах окремим рядком.

Перерахування збору до міського бюджету проводиться щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем. За порушення терміну сплати нараховується пеня згідно чинного законодавства.

У строк не пізніше 15 числа наступного місяця по закінченні кварталу розрахунок платежів до бюджету готельного збору подається до податкової інспекції.

Штрафні санкції передбачено аналогічно комунальному податку.

Збір за парковку автотранспорту.

Платниками даного податку є юридичні особи та громадяни, які паркують автотранспорт в спеціально обладнаних або відведених  для цього місцях.

Ставка збору за парковку за одну годину парковки і становить 3% від неоподатковуваного  мінімуму доходу громадян в спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях.

Збір сплачується водіями на місці парковки.

Розрахунки подаються до ДПІ щоквартально до 25 числа місяця наступного за звітним кварталом. Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумки першого та другого місяця кварталу до 20 числа другого та третього місяця кварталу відповідно. Розрахунки авансових внесків платники здійснюють самостійно, без подання податкової звітності. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу не застосовується.

За несвоєчасну сплату до бюджету місцевих податків і зборів нараховується пеня за кожен день прострочки залежно від ставки НБУ.   

 

11. Валютний контроль

Одним з основних напрямків  роботи підрозділів валютного контролю державних податкових органів є проведення перевірок суб`єктів підприємництва та застосування штрафних санкцій у разі виявлення порушень валютного законодавства.

В ДПІ Печерського району м. Києва зареєстровані організації, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, та подають до ДПІ декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (дод.21). Контроль за додержанням валютного законодавства регламентується Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та Законом України “Про ведення розрахунків в іноземній валюті”. Контроль здійснює  валютний відділ.

Виручка резидентів підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення ВМД (за договором консигнації -попередньої ВМД, оформленої відповідно до митного режиму "експорт при ордерних поставках") на продукцію, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МВД або підписання акта (іншого документа).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією (або частини - у разі здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок останнього.

Допускається зменшення суми валютної виручки на розмір комісійних винагород, які утримали банки - нерезиденти за проходження платежу через їх рахунки, якщо оплата резидентом таких винагород передбачена договором та підтверджена відповідним банківськім документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті).

Якщо відповідно до чинного законодавства ВМД (у сумі до 100 доларів США) на продукцію, яка вивозиться з митної території України, не оформлюються, то банк, після надходження згідно з експортним договором виручки за цю продукцію на користь резидента, знімає таку експортну операцію з контролю.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевішує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документального акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій. При застосуванні розрахунків у формі документального акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку. При цьому банк повинен надати клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента, яке зобов'язане містити таку інформацію: назва нерезидента та банк нерезидента, N договору та N акредитива, валюта платежу та сума списаних коштів, дата списання коштів з рахунку банку.

Банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа) що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, що оплачені резидентом. У разі пред'явлення резидентом ВМД банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів Україні і Національного банку України від 26 грудня 1995 року N 1044 "Про заходи щодо забезпечення валютного контролю" (зі змінами).

Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних систем та міжнародних платіжних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг. документи, які формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків, тощо.

При оплаті передплатних періодичних поліграфічних видань підставою для перерахування коштів нерезиденту можуть бути належним чином оформлена передплатна квитанція або виставлений до оплати рахунок -незалежно від фактичного строку, за який здійснюється передплата (але не більше 1 року). Якщо резидент не оформлює акт ( або інший документ, що засвідчує отримання резидента передплачених видань), то банк знімає таку імпортну операцію з контролю.

У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані. резидент самостійно передає банку, якій за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Факти порушення валютного законодавства службова особа органу ДПС оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні пункти і статті цих актів.

Керівники та головні бухгалтери юридичних осіб, фізичні особи при перевірці, що проводиться органами ДПС, зобов`язані давати письмові пояснення по всім виникаючим питанням, підписати акт про проведення перевірки та виконувати вимоги органів ДПС відносно усунення виявлених порушень валютного законодавства.

Акт перевірки не пізніше наступного дня після його складання реєструється в спеціальній книзі і разом з матеріалами перевірки подаються до розгляду керівнику органу ДПС. У випадку недотримання вказаних вимог відповідно складання акту перевірки, а також при відсутності заключення перевіряючих на обґрунтовані зауваження при здійсненні перевірки керівник органу ДПС зобов`язаний прийняти міри по усуненню цих недоліків або призначити повторну перевірку.

  Штрафні санкції зараховуються в Державний бюджет України на рахунки органів Державного казначейства України.

Суми донарахованих штрафних санкцій, не внесених у встановлений строк, стягуються органами ДПС з резидентів і нерезидентів у встановленому діючим законодавством порядку.

12. Ознайомлення з автоматизованими робочими місцями в ДПА

АІС «Облік податків і платежів» призначений для автоматизації основних функцій районних органів державної податкової служби по веденню оперативно-бухгалтерського обліку податків і платежів юридичних  осіб (а в частині  податку на додану вартість - по юридичних та фізичних особах-суб’єктах підприємницької діяльності).

До складу таких функцій належить:

Введення та облік нарахувань згідно звітних документів платників податків

Облік платіжних документів, що фіксують сплату податків та платежів платниками податків

Ведення карток особових рахунків по платежах

Адміністрування податку на додану вартість (облік та формування документів, пов’язаних з відшкодуванням ПДВ)

Функції, пов’язані з проведенням реструктуризацій та наданням відстрочок (розстрочок)

Ведення обліку надходжень без наявної сплати (векселі/ взаємозаліки)

Формування довідок (для потреб користувачів та для надання платникам податків)

Формування звітності за встановленим регламентом ДПА України

Функції, пов’язані з проведенням розрахункових операцій (нарахування пені, закриття року, поновлення ставок пені).

Початкова організація баз даних

Ведення нормативно-довідкової інформації

Системні функції

АІС «Облік податків і платежів» дозволяє чітко адмініструвати робочі місця (по режимах головного меню ) відповідно до функціональних обов’язків користувачів 1 або груп користувачів.

АІС «Облік податків і платежів» дозволяє працювати в мережевому режимі.

АІС «Облік податків і платежів»  використовує окремі  таблиці із складу інших АРМів:

АРМ «Держдоходи»;

АРМ «Облік платників податків юридичних осіб»;

АРМ «Свідоцтво» - «Реєстрація платників ПДВ»;

АСОІ «Податки фізичних осіб».

Для забезпечення достовірності звітів, довідок з карток особових рахунків платників податків необхідно проводити перерахунок для тих платників, по яких вносились зміни в картки особових рахунків.

13. Контроль за нарахуванням до пенсійного фонду, соцстраху

Закон України  “Про збір  на обов’язкове соціальне страхування” визначає порядок справляння  та використання збору на обов’язкове соціальне страхування.

Платниками збору є:

1) Суб’єкти підприємницької  діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські  та  інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також  фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників.

2) Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку ,що не мають  статусу юридичної особи .

3) Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які  не використовують працю найманих  робітників, а також адвокати, приватні нотаріуси.

4) Фізичні особи, які  працюють на умовах  трудового  договору, та інші фізичні особи, які  виконують  роботи згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок.

  Нецільове  використання коштів забороняється.

Збір  на обов’язкове  соціальне  страхування, крім  збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, платники збору  сплачують на рахунок  Фонду соціального страхування України. Нагляд за його  фінансовою діяльністю здійснює наглядова рада  Фонду  соціального страхування України.

На обов’язкове соціальне страхування (в тому  числі на випадок безробіття) встановлюються  ставки збору в таких розмірах :

1) для юридичних осіб:

- 5,5% від  об’єкта оподаткування

- 1,5% на  випадок  безробіття

2) для  фізичних осіб:

-0,5% від об’єкта  оподаткування.

Кошти від збору на соціальне обов’язкове страхування на випадок безробіття перераховуються до Державного бюджету України.                                                                                                                                                                       

Висновки

За період проходження практики ознайомилась з роботою всіх підрозділів податкової інспекції. На практиці закріпила отримані теоретичні знання. Ознайомилась з порядком заповнення та перевірки правильності заповнення декларацій. Приймала участь у проведенні тематичних, камеральних та комплексних документальних перевірок, при проведенні яких проводила перевірку первинних документів, відповідність записів у журналах-ордерах, на основі яких ведеться фінансова та податкова звітність.   На практиці ознайомилась з порядком застосування штрафних санкцій, методикою нарахування пені, стягнення адміністративних штрафів за порушення чинного податкового законодавства. Ознайомилась з порядком складання акту перевірки.

На основі отриманих в Академії теоретичних знань та застосуванні їх на практиці  можна зробити висновки, що наша молода податкова система потребує вдосконалення, в першу чергу - податкового законодавства.  Існує  необхідність проведення  роботи по підвищенню кваліфікації кадрів податкової служби, реформування структури податкових органів, яка б забезпечила оперативність роботи та повноту і своєчасність надходжень до бюджету. Але ж наявна податкова база більш ніж спроможна забезпечити наповнення бюджету. Разом з тим безсистемне надання пільг платникам і масове ухилення  суб`єктів підприємницької  діяльності від  сплати податків ставить державу перед необхідністю розширення податкової бази і введення більш жорсткої системи стягнення податків. Ми повинні  навчитись свідомо керувати доходами держави і відмовитися від жорсткої зарегульованості економіки, яка штовхає підприємця в тінь. Іншими словами, необхідно досягти збалансованості інтересів бюджету і конкретного підприємця. Внаслідок реформування податкової служби необхідно домогтися, щоб держава, суб`єкти підприємницької діяльності, громадяни досягли згоди, були не суперниками, а партнерами у будь-якій сфері  відносин з податковою системою України.

Список використаної літератури

1.  Конституція України
2.  Закон України «Про систему оподаткування» від 18.02.97р. №77/97-ВР.
3.  Закон України «Про податкову службу України» від 24 грудня 1993р.
4.  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР.

5. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР.

1.  Закон України «Про плату за землю» від 19.09.96р. № 378/96-ВР.

Закон України «Про іноземні інвестиції» від 13.03.92р. № 2198-XII 

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями від 06.10.98р. № 163-XIV.

Закон України «Про підприємництво» від 07.02.91р. № 698-XII

Закон України «Про власність» від 21.03.91р. № 887-XII.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність”

Закон України «Про ведення розрахунків в іноземній валюті”

Декрет КМУ  від 20.05.93р. «Про місцеві податки і збори»

Декрет КМУ від 26.12.92р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Інструкція «Про прибутковий податок з громадян» від 21.04.93р. №13-92.

Інструкція «Про порядок обліку платників податків» від 19.02.98р. №80.

Інструкція «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду»

Азаров М.Я. Все про плату за землю // Бібліотека журналу Вісник ПСУ, Київ , 1999р.

Безпалий Ю. Особливості застосування органами податкової служби штрафних санкцій за порушення валютного законодавства// Вісник ПСУ  №8`2000р.

Бондаренко Н.Д. Местные налоги и сборы. Исчисление, уплата, нормативная база // Справочно-практическое издание, Донецк: «Сталкер»,1999г.

Горохова В.П. Джерело доходів місцевих бюджетів// Вісник ПСУ №26`1999р.

Гривняк К. Плата за землю// Вісник ПСУ №7`2000р.

Кабанец О. Порядок применения штрафных санкций за нарушение валютного законодательства // Бизнес, №45 (356) 1999г.

Лапшин Ю.В. Нормативне супроводження збору за забруднення навколишнього природного середовища // Вісник ПСУ, №10`2000р.

Лапшин Ю.В. Нормативне супроводження плати за користування надрами для видобування корисних копалин// Вісник ПСУ №10`2000р.

Мороз З. Тимохіна К. Громадянам, які працюють на підприємствах та  в організаціях засобів масової інформації//Вісник ПСУ №12`2000р.

Мороз З. Податок з власників транспортних засобів// Вісни5к ПСУ №45`1999р.

Петреченко О. Збір за спеціальне використання водних ресурсів // Вісник ПСУ №10`2000р.

Петрусенко І. Фіксований податок //Вісник ПСУ №14`2000р.

Чорноус Н. Нормативне супроводження збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду // Вісник ПСУ №10`2000р.

  ДОДАТКИ

1

1. Доходы экономики РФ
2. Реферат- Психолого-педагогическое обоснование урока
3. Обеспечение научности и инновационности в социальной работе как условие повышения ее результативности
4. вариант 1 Человек всегда должен быть опрятно одетым
5. Mino cids Found in Proteins mino cid Symbol Structure p
6.  Основные компоненты духовной жизни- духовные потребности духовное производство духовные отношения их вз
7. Юридическая психология
8. -Переплата на 1 мар 1 Елькина Софья 5 5 8
9. Життєвий та творчий шлях М Хвильового
10. Возникновение и развитие налогообложения
11. АбульхановаСлавская К
12. Системы управления документами их функции
13. Введение в основы программирования Алгоритмизация Часть 1- Основы алгоритмизации
14. гендерное разделение; 2
15. Отца я не только любил но обоготворял
16. Вовлеченность в общественно-политическую жизнь и проблема группового субъекта
17. 10 сочинений на английском языке
18. МЕТОДЫ СЕТЕВОГО ПЛАНИРОВАНИЯ И УПРАВЛЕНИЯ
19. Методические рекомендации студентам по курсу ldquo;Экономическая социологияrdquo; Тема занятия- Предме
20. Акустоэлектроника шифр и наименование дисциплины по учебному плану специальности 200106 ~ Информаци

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе