Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень - реферат українською
Створення здорових та безпечних умов праці починається з правильного
вибору майданчика для розміщення підприємства та раціонального
розташування на ньому виробничих, допоміжних та інших будівель і споруд.
Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати:
аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови
туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна
розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках,
забруднених органічними та радіоактивними відходами; в місцях можливих
підтоплень тощо. Слід зазначити, що при виборі місця розміщення
підприємства необхідно врахувати вплив вже існуючих джерел викидів та
створюваного ними тла забруднення.
Вирішуючи питання зонування (умовного поділу території за функціональним
використанням) великого значення слід надавати переважаючому напрямку
вітрів та рельєфу місцевості. Як правило, виробничу зону розташовують з
підвітряного боку відносно підсобної та інших зон. Окремі будівлі та
споруди розташовуються на майданчику таким чином, щоб у місцях
організованого повітрозабору системами вентиляції (кондиціонування
повітря) вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував
30% ГДК для повітря робочої зони виробництв. При розташуванні будівель
відносно сторін світу необхідно прагнути до створення сприятливих умов
для природного освітлення. Відстань між будівлями повинна бути не менше
найбільшої висоти однієї з протилежних будівель (щоб вони не затіняли
одна одну).
Виробничі будівлі та споруди, як правило, розташовують за ходом
виробничого процесу. При цьому їх слід групувати з урахуванням
спільності санітарних та протипожежних вимог, а також з урахуванням
споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.
Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови
населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з
технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього
середовища хімічними, фізичними чи біологічними факторами, при
неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись
від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір
санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення
атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення
повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти;
розосереджені — через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані —
відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для збереження
промислових відходів.
Для підприємств, що є джерелами забруднення атмосфери промисловими
викидами (залежно від потужності, умов здійснення технологічного
процесу, кількісного та якісного складу шкідливих виділень тощо),
встановлені такі розміри санітарно-захисних зон відповідно до класу
шкідливості підприємств: І клас — 1000 м, II клас — 500 м, III клас —
300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.