Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА
Губарєв Андрій Анатолійович
УДК 636.2.082.355.083.312.1
Вплив технологічних умов вирощування
ремонтних телиць на їх продуктивні
показники і адаптаційну здатність
06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Харків –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник –доктор біологічних наук, професор
Каци Георгій Дмитрович,
Луганський національний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України,
завідувач кафедри біології тварин
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
Котенджи Геннадій Павлович
Сумський національний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України,
завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва
доктор сільськогосподарських наук, професор,
Прудніков Василь Григорович
Харківська державна зооветеринарна академія
Міністерства аграрної політики України,
завідувач кафедри технології переробки і стандартизації
продукції тваринництва
Захист відбудеться " 11" вересня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.365.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м.Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).
Автореферат розісланий " 10 " серпня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради ____________________________ І.В. Корх
Актуальність теми. Численними дослідженнями встановлено, що основним резервом при спрямованому вирощуванні ремонтного молодняку великої рогатої худоби, поряд із забезпеченням кормової бази, є створення оптимальних технологічних умов, до яких відносятся показники мікроклімату (Є.І. Адмін, 1982). Перевага при цьому надається саме тому способу утримання, за якого найповніше використовуються фізіологічні можливості організму у ранній постнатальний період і який не є високозатратним. Одним із таких є запропонований в Інституті тваринництва УААН (м. Харків) спосіб вирощування ремонтних телиць у молочний період з використанням приміщень полегшеного типу (Т.А. Місостов, 1971, 1972; Е.Б. Калмиков, 1988). Також, нині пріоритетного значення набуває вивчення особливостей впливу технологічних умов утримання на організм ремонтних телиць різних порід та генотипів, які створені останнім часом (М.В. Зубець, В.П. Буркат, М.Я. Єфіменко та ін., 1996). Разом з цим широке використання у молочному скотарстві сперми голштинських бугаїв-плідників зумовлює необхідність вивчення особливостей адаптації голштинських помісей відносно кліматичних і господарських умов певних регіонів.
Відомо, що продуктивність корови значною мірою залежить від якості ремонтних телиць, їхнього генотипу і онтогенетичних особливостей (К.Б. Свєчін, 1961). У спеціальній літературі є безліч даних щодо вивчення продуктивних показників ремонтного молодняку різних порід, а також впливу способу утримання на їхню подальшу продуктивність (С.М. Деркенбаєв, 1984; Й. Томова, І. Шерієв, С. Станєв, 1984; В.І. Вайло, 1986; І.Г. Мороз, Г.Д. Каци, В.Г. Іваненко та ін., 1997). Але на жаль, особливості продуктивності ремонтних телиць червоної степової худоби східного регіону України у взаємозв'язку з способом утримання і його адаптаційною здатністю висвітлені недостатньо. Стосовно таких відомостей щодо голштинізованої худоби, то їх ще менше, так само як і відсутня порівняльна оцінка цих порід у регіональних виробничих умовах сходу України. Недостатньо також даних про їхні адаптаційні здатності залежно від онтогенетичних особливостей розвитку при вирощуванні у різних технологічних умовах, на фоні впливу кліматичних і господарських умов сходу України.
У зв’язку з цим актуальним є вивчення впливу технологічних умов утримання чистопородних і помісних телиць у молочний період вирощування в телятниках полегшеного типу на формування показників продуктивності і адаптаційної здатності.
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у період із 1996 по 2000 рр. за розділом “Оцінити адаптаційні якості телят різних генотипів при “холодному вирощуванні””і була складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт, які проведено кафедрою біології тварин Луганського національного аграрного університету за темою: “Вивчити акліматизаційні та адаптаційні якості червоної степової і чорно-рябої порід з голштинами в умовах Донбасу” (державний реєстраційний № 0197004952 № 4- 96ДЗ).
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було визначення впливу способу утримання до 6-місячного віку в капітальних телятниках і телятниках полегшеного типу на продуктивність й адаптаційну здатність телиць червоної степової породи та помісей генотипів 3/4Г1/4ЧР і 3/4Г1/4ЧС в умовах різкоконтинентального клімату сходу України.
Відповідно до цього були поставлені завдання:
Об`єкт дослідження –телятники полегшеного типу і типові капітальні телятники, телички та первістки червоної степової породи і помісі другого покоління, отримані від схрещування голштинських бугаїв із напівкровними коровами червоної степової (1/2Г1/2ЧС) і чорно-рябої (1/2Г1/2ЧР) порід.
Предмет дослідження –технологічні умови утримання у телятниках полегшеного типу і капітальних типових телятниках, показники росту і розвитку, відтворювальної та адаптаційної здатності телиць, молочна продуктивність первісток.
Методи дослідження –гігієнічні, зоотехнічні, гематологічні, імунологічні, гістологічні, біометричні та економічні методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. За результатами досліджень дано оцінку та одержано нові дані щодо позитивного впливу технологічних умов утримання ремонтних телиць червоної степової породи і помісей генотипів 3/4Г1/4ЧР і 3/4Г1/4ЧС у ранній період онтогенезу в телятниках полегшеного типу в умовах різкоконтинентального клімату сходу України на формування росту, розвитку, відтворювальної функції і адаптаційної здатності.
Установлено, що значні відхилення температури і рухливості повітря від нормативних у телятниках полегшеного типу в зимовий період при вирощуванні теличок до 6-місячного віку, у порівнянні з аналогами, яких вирощували у типових капітальних телятниках, сприяють підвищенню адаптаційної здатності тварин, про що свідчить активність ланок клітинного (Т-загальні лімфоцити) та гуморального (циркулюючі імунні комплекси) імунітету, а також специфічний розвиток мікроструктури шкіри та волосяного покриву.
Використання в молочний період вирощування молодняку телятників полегшеного типу в КСП ім. Пархоменко Краснодонського району Луганської області не зменшило, а навіть дало змогу підвищити середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць від народження до 18-міс віку на 1,6 % та їх запліднюваність –на 10 %, а у КСП “Бешівський” Старобешівського району Донецької області відповідно на 3,4 % та на 20 % у порівнянні з використанням типових капітальних телятників.
При використанні телятників полегшеного типу для вирощування голштинських помісей до 18-міс віку зменшується сума витрат коштів на 1 голову на 161,4-170,6 грн, збільшується рівень рентабельності на 15,9-17,1 % порівняно з аналогами, яких утримували в типових капітальних телятниках.
Результати досліджень впроваджені в КСП “Бешівський” Старобешівського району Донецької області на поголів’ї 100 телиць, що підтверджується актом впровадження з річним економічним ефектом 397,6 грн. на 1 голову за цінами 2005 року.
Отримані результати досліджень використовуються у навчальному процесі Луганського національного аграрного університету на зообіотехнологічному факультеті.
Особистий внесок здобувача. Самостійна робота автора полягає в формулюванні мети та завдань досліджень, проведенні експериментальної частини роботи та виробничої перевірки, статистичному опрацюванні матеріалів, аналізі та узагальненні отриманих даних, апробації та підготовці до друку результатів, аналізі літературних джерел, написанні та оформленні рукопису дисертації. Розробка методики та схеми досліджень проведені під керівництвом наукового керівника. У співавторстві зі співробітниками наукової лабораторії кафедри госпітальної педіатрії Луганського державного медичного університету виконані імунологічні аналізи крові, а з фахівцями Луганської обласної державної ветеринарної лабораторії –біохімічні аналізи крові тварин.
Із спільних досліджень, за згодою зі співавторами, в дисертаційній роботі використана лише своя частина роботи. Загальний внесок здобувача 80 %.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на: наукових конференціях Луганського національного аграрного університету (1997-2006 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю від дня народження Заслуженого діяча науки України, доктора сільськогосподарських наук, професора К.Б.Свєчіна (Київ, 1997 р.); 5-й межсъездовской конференции пара-зитцинологов Украины (Харьков-Луганск, 1997 р.); Міжнародній конференції молодих вчених "Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф. Іванова" в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" УААН (Асканія-Нова, 1998 р.).
Дисертаційна робота розглянута й схвалена на розширеному засіданні викладачів і наукових співробітників кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин, годівлі тварин і технології кормів, галузевої зоотехнії, біології тварин зообіотехнологічного факультету Луганського національного аграрного університету (2006 р.).
Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт: з них 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України і 2 тези доповідей на конференціях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (огляд літератури, матеріал і методика досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення, аналіз і узагальнення результатів досліджень), висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, який містить 216 найменувань у тому числі 22 іноземних. Загальний обсяг роботи складає 142 сторінки. У дисертації міститься 34 таблиці, 8 рисунків та 15 додатків.
Таблиця 1
Схема дослідів
Група |
Кіль- кість, голів |
Порода, генотип |
Спосіб утримання |
||
|
1- період: від 15-днів до 6 міс |
2- період: від 6 до 12 міс |
- період: від 12 до 18 міс |
|||
|
КСП ім. Пархоменка (1 дослід) |
|||||
|
1- Контрольна |
10 |
Червона степова |
типовий телятник |
пасовище |
типовий телятник |
|
2- Дослідна |
10 |
ТПТ |
|||
|
КСП “Бешівський”(2 дослід) |
|||||
|
1- Контрольна |
10 |
3/4Г1/4ЧР |
типовий телятник |
пасовище |
типовий телятник |
|
2- Дослідна |
10 |
ТПТ |
|||
|
3- Контрольна |
10 |
3/4Г1/4ЧС |
типовий телятник |
||
|
4- Дослідна |
10 |
ТПТ |
|||
|
Виробнича перевірка (3 дослід) |
|||||
|
1- Контрольна |
50 |
3/4Г1/4ЧР |
типовий телятник |
пасовище |
типовий телятник |
|
2- Дослідна |
50 |
ТПТ |
|||
|
3- Контрольна |
50 |
3/4Г1/4ЧС |
типовий телятник |
||
|
4- Дослідна |
50 |
ТПТ |
Для проведення науково-господарських дослідів було сформовано шість груп (2 –у першому та 4 –у другому) телиць –ровесниць у 15- денному віці. Групи тварин формували за принципом пар-аналогів зі врахуванням віку, живої маси і генотипу (О.І. Овсянніков, 1976).
У дослідженнях були організовані наступні варіанти утримання піддослідних тварин. До 6-місячного віку телиць контрольних груп утримували у типовому капітальному телятнику, а телиць дослідних груп –у ТПТ у групових станках по 10 голів у кожному (1 період). В подальшому тварин утримували до 12-міс віку на пасовищі (2 період), а з 12 до 18-міс віку –в групових станках по 10 голів у типовому капітальному телятнику (3 період).
Раціони складали, виходячи з запланованого середньодобового приросту живої маси на рівні 600 г згідно норм годівлі. Тривалість молочного періоду становила 6 міс, післямолочного 12 місяців.
При оцінці мікроклімату телятників визначали температуру, відносну вологість, швидкість руху і газовий склад повітря за методиками В.Ф. Матусевич (1964); І.Ф. Храбустовський (1984). При вивченні показників макроклімату, таких як температура та відносна вологість повітря, використовували дані Луганської та Ясиноватської гідрометеообсерваторій за період 1996-1997 років. Комплексну оцінку проводили за методикою бальної оцінки показників мікроклімату В.Г. Гов’ядін (1980).
Показники росту і розвитку, відтворювальної здатності піддослідних телиць та молочну продуктивність первісток визначали за загальноприйнятими в зоотехнії методиками.
Визначення морфологічних, імунологічних показників крові та біохімічного складу сироватки крові проводили за загальноприйнятими методиками.
Відбір та вивчення зразків шкірного та волосяного покриву тварин проводили шляхом морфометрії за методиками І.Д. Козлова, З.В. Спєшнєвої, А.М. Кравченко (1968), Н.А. Діомідової, О.Ф. Панфілової, О.С. Сусліна (1969); Г.Д. Каци (1987).
Клінічні показники (температура тіла, частота дихання і пульсу) телиць визначали за загальноприйнятими методиками; теплостійкість –за методикою Ю.О. Раушенбаха (1960, 1967) у 8-міс. віці.
Економічну ефективність вирощування телиць визначали за загальноприйнятою методикою (1986).
Отримані дані опрацьовували методами варіаційної статистики за методикою М.О. Плохинского (1961). Біометричні розрахунки виконані на персональному комп`ютері IBM з використанням програми “MS Excel”.
результати власних досліджень та їх обговорення
Гігієнічна оцінка основних показників мікроклімату телятника полегшеного типу і капітального. Результати вивчення параметрів температури і відносної вологості зовнішнього повітря (макроклімат) свідчать про чітку їхню зміну, яка була обумовлена сезонними коливаннями. Так, середня температура повітря (у молочний період вирощування піддослідних телиць) на території КСП ім. Пархоменко становила –,1 С з коливаннями від +13,1 до –,4 С, середня відносна вологість –,9 % з коливаннями від 56 до 98 %. Ці показники на території КСП “Бешівський” були дещо вищими, але їхня різниця не суттєва: середня температура повітря за 6 місяців дорівнювала +1,1 С з коливаннями від +14,9 до –,3 С, а відносна вологість становила в середньому 77,3 % з коливаннями від 44 до 97 %. У зимовий період (грудень-лютий) коливання становили відповідно від +10,2 до –,3 С та від 61 % до 96 %, що у свою чергу зумовлює складнощі в регулюванні нормативних показників мікроклімату телятників.
Результати визначення вищеназваних показників у телятниках (мікроклімат) наведено в табл. 2.
Результати порівняльної оцінки показників мікроклімату, проведеної у двох господарствах показали, що в усіх обстежених телятниках ці параметри не в повній мірі відповідали нормативним показникам.
Встановлено, що середня оцінка відповідності температури повітря нормативним параметрам у типових капітальних телятниках обох господарств становила 67 %, а у ТПТ вона була нижчою і складала 50 %. Температура повітря у типових капітальних телятниках у зимовий період коливалась у межах від 50 % до 53 % до нормативу та була вища за показники у ТПТ лише на 3,3 %. У перехідні періоди року (осінь-весна) різниця збільшувалась до 30-33,3 %.
Таблиця 2
Відповідність нормативним параметрам основних показників мікроклімату приміщень за бальною оцінкою, %
|
Тип приміщення |
Період |
Показники мікроклімату |
Сумарна оцінка за комплексом показників |
|
температура повітря |
відносна вологість |
швидкість руху повітря |
концентрація аміаку |
концентрація сірководню |
концентрація вуглекислого газу |
|||
|
1 дослід (КСП ім. Пархоменко) |
||||||||
|
Капітальний типовий телятник |
У середньому |
67 |
,6 |
|||||
|
у т.ч. зимовий |
53 |
,9 |
||||||
|
перехідний |
80 |
,2 |
||||||
|
ТПТ |
У середньому |
50 |
,1 |
|||||
|
у т.ч. зимовий |
50 |
,8 |
||||||
|
перехідний |
50 |
,4 |
||||||
|
2 дослід (КСП “Бешівський”) |
||||||||
|
Капітальний типовий телятник |
У середньому |
67 |
,4 |
|||||
|
у т.ч. зимовий |
50 |
,2 |
||||||
|
перехідний |
83 |
,7 |
||||||
|
ТПТ |
У середньому |
50 |
,1 |
|||||
|
у т.ч. зимовий |
50 |
,7 |
||||||
|
перехідний |
50 |
,6 |
Середня оцінка відповідності відносної вологості нормативам у типових капітальних телятниках була на рівні 95-97 %, дещо нижча у ТПТ –-92 %. Різниця за цим показником у зимовий та перехідні періоди була не вища 7 %.
Середня фактична швидкість руху повітря відповідала нормативним показникам у типових капітальних телятниках на 83-87 % і у ТПТ на 53-55 %.
Концентрація аміаку та сірководню в повітрі обох телятників була в межах допустимих нормативів.
За вмістом вуглекислого газу значної розбіжності з нормами не встановлено. Так, у повітрі типових капітальних телятників цей показник, за середньою оцінкою, коливався у межах від 92 % до 93 %, у ТПТ –від 90 % до 93 %.
За сумарною оцінкою фактичні показники мікроклімату типових телятників відповідали нормативним значенням в середньому на 90,0 %, а ТПТ –на 81,1 %. Більша невідповідність нормативам сумарної оцінки у ТПТ в основному була обумовлена більш низькою температурою і більшою рухливістю повітря у цих приміщеннях, що сприяло загартовуванню організму тварин на подальші періоди вирощування.
Годівля піддослідних телиць. У цілому за період досліду годівля була повноцінною і її рівень –достатнім. Частка концентрованих кормів в раціонах годівлі становила 26,8-28,5 %. Аналіз структури раціонів показав, що як за молочний період вирощування, так і за весь дослід, різниця між часткою окремих кормів була незначною.
Аналіз витрат кормів за весь період вирощування (0-18 міс.) свідчить щодо доцільності використання ТПТ при вирощуванні ремонтних телиць. Це дало змогу скоротити витрати кормів до рівня 7,61- 7,73 корм. од і 0,78-0,79 кг перетравного протеїну на 1 кг приросту живої маси за умов отримання середньодобових приростів живої маси 570-620 г.
Динаміка живої маси ремонтних телиць. Телиці, яких утримували у різних технологічних умовах і були різними за генотипом, за практично однакової годівлі мали різну інтенсивність росту живої маси (табл. 3, 4).
Таблиця 3
Вікова динаміка живої маси і середньодобових приростів
у піддослідних телиць за період вирощування (1 дослід), M m (n=10)
|
Вік, міс |
Група |
|
|
- контрольна |
2- дослідна |
|
|
Жива маса, кг |
||
|
при народжені |
26,4 0,16 |
,6 0,16 |
|
2 |
68,6 ±0,7 |
,5 ±1,0 |
|
3 |
91,1 ±0,6 |
,3 ±1,12 |
|
6 |
152,5 2,5 |
,7 2,3 |
|
9 |
205,8 2,9 |
,6 3,7 |
|
12 |
247,8 2,7 |
,2 3,9 |
|
15 |
292,0 2,2 |
,3 3,0* |
|
18 |
340,5 2,8 |
,2 2,4 |
|
Середньодобовий приріст, г |
||
|
0-6 |
693 ±13,4 |
±12,5 |
|
6-12 |
521 ±7,7 |
±9,9* |
|
12-18 |
509 ±5,7 |
±8,5* |
|
0-18 |
574 ±4,9 |
±4,4 |
Примітка. * –Р<0,05 відносно контролю
Слід зазначити, що телички всіх груп народились з невисокою живою масою (26,2-26,7 кг), що забезпечило нормальний перебіг отелень, але телички дослідних груп впродовж молочного періоду вирощування незначно поступались аналогам контрольних груп за живою масою, що, на наш погляд, було пов’язано з певним впливом паратипових чинників довкілля, які сприяли більшому використанню поживних речовин кормів на теплопродукцію. Разом з цим ровесниці, яких вирощували у типових телятниках, мали й вищі середньодобові прирости живої маси.
Починаючи з 6-місячного віку, навпаки, спостерігалось збільшення живої маси у теличок дослідних груп відносно аналогів з контрольних. Так, у 18-місячному віці перевага чистопородних червоних степових телиць дослідної групи становила 4,7 кг, помісей –,5-11,0 кг (P<0,05).
Таблиця 4
Вікова динаміка живої маси і середньодобових приростів у піддослідних телиць за період вирощування (2 дослід), M m (n=10)
|
Вік, міс |
Група |
|
1-контрольна |
2- дослідна |
3- контрольна |
4- дослідна |
|
|
Жива маса, кг |
||||
|
при народжені |
26,5 0,17 |
,7 0,15 |
26,3 0,2 |
,2 0,13 |
|
2 |
66,8 ±1,1 |
,1 ±0,6* |
,4 ±0,9 |
,3 ±1,11 |
|
3 |
87,7 ±1,6 |
,8 ±1,0 |
,6 ±1,4 |
,4 ±1,3 |
|
6 |
145,7 2,1 |
,8 2,3 |
,8 2,8 |
,8 2,2 |
|
9 |
202,1 2,9 |
203,5 2,9 |
,8 3,0 |
,8 2,5 |
|
12 |
251,4 4,0 |
,5 2,8 |
,7 4,1 |
,5 3,5 |
|
15 |
293,2 3,5 |
,0 3,2** |
302,2 3,4 |
,3 3,4** |
|
18 |
350,7 4,2 |
,2 3,4 |
,7 3,5 |
,7 4,0* |
|
Середньодобовий приріст, г |
||||
|
0-6 |
659 ±12,4 |
±12,7 |
±15,6 |
±12,4 |
|
6-12 |
575 ±11,8 |
±4,4*** |
±8,4 |
±9,8*** |
|
12-18 |
549 ±6,4 |
±4,7** |
±6,1 |
±4,3*** |
|
0-18 |
594 ±7,9 |
±6,2 |
±6,6 |
±7,4* |
Примітки: . * –Р<0,05; 2. ** –P<0,01; 3. *** –P<0,001 відносно контролю
При цьому виявлена вища інтенсивність росту голштинізованих телиць порівняно з їхніми чистопородними ровесницями.
У післямолочний період (6-18 міс.) в усіх групах середньодобові прирости дещо знизилися. Телиці дослідних груп мали вищі показники приросту живої маси, порівнянно з ровесницями, вирощеними у молочний період у типових капітальних телятниках, що дає підставу для підтвердження процесу більшого загартовування їх організму.
Динаміка лінійного росту телиць. Упродовж періоду вирощування екстер'єр піддослідних телиць відображав тенденцію до формування молочного типу будови тіла, наближаючись до стандарту червоної степової породи (В.І. Костенко, 1996).
Телиці, яких вирощували в ТПТ, мали вищі індекс збитості на 0,6-6,4 %, довгоногості на 4,4 %, розтягненості на 3,6 % порівнянно з ровесницями, вирощеними у типових капітальних телятниках.
Отже, спосіб утримання телиць в ТПТ не погіршує інтенсивності росту осьового і переферійного скелета, а кращі показники індексів збитості, довгоногості та розтягненості дають підставу вважати, що використання ТПТ сприяє формуванню як у чистопородного, так і помісного молодняку широкого типу будови тіла.
Характеристика мікроструктури шкіри та стану волосяного покриву. У тварин дослідних груп у 2 та 6-міс віці товщина волосся була вірогідно меншою, а довжина і густота його –більшою, ніж у тварин контрольних груп, що пов’язано з меншою реакцією організму піддослідних теличок до дії низьких температур повітря. У період 6-12 місяців, навпаки, телиці з дослідних груп поступались ровесницям, вирощеним у типовому телятнику, за густотою та довжиною волосся. Аналіз структури волосся показав, що в дослідних групах частка пуху з 2- до 6-місячного віку зменшилася, перехідного волосся –збільшилася, а кількість ості –змінилася незначно. З 6-місячного віку кількість пуху стабільно зменшувася. Така структура волосся забезпечувала поліпшення тепловіддачі з підвищенням температури зовнішнього повітря влітку під час утримання на пасовищі. Значний розвиток у помісних тварин фракції перехідного волосся (до 40-60 %) у молочний період є породною особливістю голштинської худоби, що свідчить про високу адаптаційну здатність до сезонного перепаду температур.
Результати дослідження структурних шарів шкіри піддослідного молодняку наведено в табл. 5 та 6.
Товщина шкіри і її шарів у піддослідного поголів'я (1 дослід), M m (n=7)
|
Група |
Вік, міс. |
Шкіра, мкм |
У тому числі |
|||
|
епідерміс, мкм |
сосочковий шар |
сітчастий шар, мкм |
||||
|
мкм |
до товшини шкіри, % |
|||||
|
1-конт-рольна |
2 |
,0 67,4 |
,6 2,5 |
,9 27,4 |
,0 0,5 |
,7 48,9 |
|
,7111,3 |
,9 2,5 |
,7 81,8 |
,4 1,9 |
,0 94,8 |
||
|
2-дос-лідна |
2 |
,0144,7 |
,5 1,5 |
,0 18,9 |
,7 2,0 |
,9144,3 |
|
,0205,9 |
,3 1,7 |
,749,0 |
,0 1,9 |
,3175,6 |
|
Група |
Вік, міс. |
Шкіра, мкм |
В тому числі |
|||
|
епідерміс, мкм |
сосочковий шар |
сітчастий шар, мкм |
||||
|
мкм |
до товшини шкіри, % |
|||||
|
1-конт-рольна |
2 |
,0127,1 |
,5 2,8 |
,0 63,0 |
,7 1,3 |
,8 79,9 |
|
,0158,3 |
,2 1,4 |
,4 34,6 |
,22,0 |
,6155,5 |
||
|
2-дос-лідна |
2 |
,0 82,1 |
,9 1,1 |
,8 41,3 |
,1 1,8 |
,2 79,4 |
|
,4 68,9 |
,5 1,8 |
,4 32,1 |
,1 0,6 |
,0 44,6 |
||
|
3-конт-рольна |
2 |
,6147,3 |
,8 1,6 |
,0 54,6 |
,9 1,2 |
,6100,2 |
|
,2134,8 |
,0 1,6 |
,8 107,9 |
,0 3,1 |
,4111,1 |
||
|
4-дос-лідна |
2 |
,6140,1 |
,7 0,8 |
,4 79,0 |
,0 1,4 |
,2 67,4 |
|
,6 98,7 |
,5 1,5 |
,0 17,7 |
,7 0,7 |
,6 82,7 |
У дослідних теличок з 2- до 6-місячного віку всі шари шкіряного покриву розвивалися краще, крім сосочкового шару в червоних степових теличок, у порівнянні з ровесницями із контрольних груп. При цьому сосочковий шар займав у структурі їхньої шкіри 32,7 % проти 37,7 % у контролі. В цей період у телиць генотипу 3/4Г1/4ЧС краще розвивався сітчастий шар на 41 % (дослідна) і на 17 % (контрольна) проти 22 та 16 % відповідно в помісей генотипу 3/4Г1/4ЧР.
Результати вивчення розвитку функціонально-активних структурних елементів шкіри наведено в табл. 7 та 8.
Площа одиночних залоз до 6-місячного віку у теличок дослідних груп збільшувалася на 18,5 % інтенсивніше, що було пов’язано з більш високим рівнем окисно-відновних процесів в їхньому організмі.
Таблиця 7
Функціонально-активні структури шкіри піддослідного
молодняку (1 дослід), M m (n=7)
|
Гру-па |
Вік,міс. |
Залози |
Індекс секреції сальних залоз, балів |
||||
|
густота, шт/см |
площа, мм |
ПСП, см/см |
|||||
|
потової |
сальної |
потової |
сальної |
||||
|
1-контро-льна |
2 |
,0 113,4 |
,187 0,010 |
,029 0,001 |
,18 0,93 |
,95 0,05 |
,1 0,1 |
|
,4 95,5 |
,261 0,013 |
,036 0,001 |
,06 0,6 |
,95 0,05 |
,6 0,2 |
||
|
2-дослід-на |
2 |
,0 215,6 |
,179 0,008 |
,029 0,002 |
,51 0,61 |
,02 0,09 |
,1 0,1 |
|
,9 110,8 |
,283 0,027 |
,039 0,001* |
,18 1,10 |
,11 0,07 |
,4 0,2 |
Примітка. * –Р<0,05 відносно контролю
Таблиця 8
Функціонально-активні структури шкіри піддослідного
молодняку (2 дослід), M m (n=5)
|
Гру- па |
Вік, міс.
|
Залози |
Індекс секреції сальних залоз, балів |
||||
|
густота, шт/см |
площа, мм |
ПСП, см/см |
|||||
|
потової |
сальної |
потової |
сальної |
||||
|
1-контрольна |
2 |
,0 392,3 |
,210 0,015 |
,021 0,001 |
,25 0,82 |
,93 0,06 |
,4 0,4 |
|
,3 109,9 |
,183 0,023 |
,022 0,001 |
,89 0,81 |
,80 0,04 |
,5 0,3 |
||
|
2-дослідна |
2 |
,0 315,9* |
,159 0,016* |
,018 0,001* |
,87 1,00 |
,99 0,08 |
,4 0,3 |
|
,4 175,3** |
,185 0,012 |
0,025 0,022 |
,97 0,57 |
,84 0,11 |
,4 0,2 |
||
|
3-контрольна |
2 |
,0 280,8 |
,186 0,016 |
,019 0,001 |
,74 0,81 |
,99 0,06 |
,4 0,3 |
|
,0 471,5 |
,152 0,010 |
,024 0,002 |
,69 0,48 |
,91 0,12 |
,8 0,2 |
||
|
4-дослідна |
2 |
,0 640,4 |
,186 0,021 |
,018 0,002 |
,65 0,43 |
,00 0,16 |
,4 0,4 |
|
,0 205,7 |
,148 0,012 |
,023 0,002 |
,10 0,57 |
,95 0,15 |
,4 0,2 |
Примітки: . * –Р<0,05; 2. ** –P<0,01 відносно контролю
Густота залоз і волосяних фоликулів у тварин дослідних груп з 2- до 18-місячного віку зменшувалася порівняно з ровесницями із контрольних груп (на 32 % проти 26 % у ЧС, на 60 % проти 42 % у 3/4Г1/4ЧР та на 32 % –дослідна; 26 % –контрольна у 3/4Г1/4ЧС).
Рівень розвитку функціонально активних структур шкіри, залежно від способу утримання з 2- до 18-місячного віку, вказує на кращий розвиток площі потових і сальних залоз у помісей дослідних груп: по другій групі –у 2,0; 2,01 раза і по четвертій групі –у 1,62; 2,12 раза відповідно; а їхня густота зменшувалася в середньому на 9 % щодо тварин із контрольних груп. Поряд з цим площа секреторної поверхні залоз у цих тварин також зменшувалася. Отже, у функціональному напрямі терморегуляція у дослідних телиць проходить за рахунок кращого розвитку потових залоз, а значить і більшого потовиділення, починаючи з 6-місячного віку.
Отже, використання ТПТ позитивно впливає на розвиток захисних властивостей шкірного та волосяного покриву як чистопородних, так і помісних телиць.
Морфологічі та біохімічні показники крові. Результатами досліджень встановлено, що тварини дослідних груп поступалися ровесницям із контрольних у 2-місячному віці за вмістом еритроцитів на 2,6-5,7 %, у 6- місячному віці –на 1,9-5,9 %, а в 18 місяців –перевершували їх за цим показником на 1,6-3,1 %. Також виявлено підвищення з віком кількості гемоглобіну в крові телиць дослідних груп.
Кількість лейкоцитів у крові телиць дослідних груп була менша у 2- та 18-місячному віці на 2,7 % та 1,5 % відповідно від величини цього показника у ровесниць з контрольних груп (Р>0,05). Але у 6-місячному віці виявлена їх перевага, що ще раз підтверджує думку щодо збільшення активності захисних систем наприкінці молочного періоду вирощування.
У наших дослідженнях за вмістом у крові нейтрофілів і моноцитів отримані вірогідні розбіжності на користь тварин контрольних груп (P<0,05) у 18-місячному віці. За часткою лімфоцитів у крові різниця між піддослідними групами тварин червоної степової породи статистично значима у 2- та 6-місячному віці на користь дослідних телиць. Це підтверджується співідношенням лімфоцитів до нейтрофілів та коефіцієнтом зрушення ядра (P<0,001), що свідчить про більшу напруженість процесу фагоцитозу.
Аналіз табл. 9 показує, що у чистопородних телиць червоної степової породи розвиток і становлення фагоцитозу відбувся ще до 2-місячного віку.
Таблиця 9
Динаміка показників фагоцитозу піддослідних телиць, M m (n)
|
Показник |
Норма |
1 дослід |
дослід |
|
- конрольна |
- дослідна |
- контро льна |
- дослідна |
- контро-льна |
- дослідна |
||
|
У віці 2 місяці |
|||||||
|
ФА,% |
60-65 |
,0 2,4 |
,8 2,0 |
,0 3,0 |
,0 2,0 |
,0 4,0 |
,0 0,0 |
|
ФІ, од. |
3,0-4,0 |
,6 0,5 |
,1 0,3 |
,0 0,5 |
,2 0,4 |
,4 0,3 |
,4 0,4 |
|
ФЄ, тис./л |
30-60 |
,8 ±5,2 |
,4 ±4,0 |
,1 ±3,0 |
,4 ±3,4 |
,0 ±2,5 |
,8 ±5,2 |
|
НСТакт, од. |
9,5-10,5 |
,0 0,5 |
,6 0,4 |
,4 1,0 |
,0 1,0 |
,2 0,4 |
,8 0,6 |
|
У віці 18 місяців |
|||||||
|
ФА,% |
60-65 |
,3 0,7 |
,83,1*** |
,0 1,2 |
,02,5* |
,0 2,5 |
,0 2,7 |
|
ФІ, од. |
3,0-4,0 |
,3 0,4 |
,6 0,5* |
,8 0,4 |
,8 0,2 |
,6 0,2 |
,4 0,2 |
|
ФЄ, тис./л |
30-60 |
,3 ±3,1 |
,9 ±4,7 |
,9 ±5,1 |
,6 ±3,2 |
,3 ±0,9 |
,4 ±2,8 |
|
НСТакт, од. |
9,5-10,5 |
,0 1,0 |
,62,0*** |
,2 2,1 |
,8 2,9 |
,4 1,1 |
,2 1,5 |
Примітки: . –n –у 1 досліді 7, а у 2 досліді –; 2. –межі норми кожного показника встановлено з довідкової літератури ; 3. * –Р<0,05; 4. *** –P<0,001 відносно контролю
Фагоцитарний індекс нейтрофілів (ФІ) у телиць першої групи (1 дослід) змінювався з віком незначно. Спостерігалася вірогідна тенденція до зниження кількості активних фагоцитів (ФА) у тварин контрольної групи на 10,2 %, при збільшенні цього показника з 2- до 18-місячного віку на 14,1 % у дослідних телиць. Це, на наш погляд, пов'язано з впливом температури і відносної вологості повітря на організм телиць у ТПТ.
Дещо інакше змінювався з віком показник активності нейтрофілів за тестом з нитросинім тетразолієм, який у контрольних телиць червоної степової породи до 18-місячного віку знизився на 10 % (P>0,05). Але у тварин другої дослідної групи, спостерігалося збільшення цього показника, що підтверджує наведені вище дані щодо фагоцитарної активності та індексу фагоцитозу (P>0,001).
Чистопородні телички яких утримували в типовому телятнику, переважали у 2- місячному віці за кількістю Взаг і Тзаг лімфоцитів ровесниць, вирощених у ТПТ (табл. 10).
Таблиця 10
Динаміка показників неспецифічної резистентності піддослідних телиць, M m (n)
|
Показ-ник |
Норма |
1 дослід |
дослід |
|
1- конт-рольна |
2- дослідна |
-конт-рольна |
- дослідна |
- конт-рольна |
- дослідна |
||
|
У віці 2 місяців |
|||||||
|
Гуморальний імунітет |
|||||||
В-заг.,% |
20-25 |
,3 0,6 |
,3 0,7 |
,0 1,2 |
,0 0,6 |
,6 0,8 |
,6 0,7 |
|
ЦІК, од. |
25-35 |
,1 4,7 |
,311,3 |
,2 3,2 |
,4 3,6 |
,0 3,7 |
,0 3,5 |
Клітинний імунітет |
|||||||
Т-заг.,% |
50-52 |
,6 0,5 |
,6 0,6 |
,0 0,5 |
,6 0,7 |
,2 0,7 |
,0 0,5 |
|
Т-х., % |
27-31 |
,6 1,1 |
,1 1,1 |
,8 0,7 |
,0 0,9 |
,2 0,9 |
,4 1,1 |
|
Т-с., % |
15-19 |
,1 1,5 |
,1 1,0 |
,6 2,1 |
,0 1,7 |
,2 1,8 |
,6 1,8 |
|
У віці 18 місяців |
|||||||
|
Гуморальний імунітет |
|||||||
В-заг.,% |
20-25 |
,7 0,7 |
,8 1,7 |
,2 0,7 |
,0 1,4 |
,2 0,9 |
,2 1,5 |
|
ЦІК, од. |
25-35 |
,0 2,5 |
,15,7*** |
,2 4,0 |
,0 5,4 |
,5 2,9 |
,8 4,6 |
|
Клітинний імунітет |
|||||||
Т-заг.,% |
50-52 |
,4 0,3 |
,10,7* |
,2 0,5 |
,0 0,5 |
,4 1,4 |
,6 0,7 |
|
Т-х., % |
27-31 |
27,8 1,1 |
,8 2,0 |
,4 1,3 |
,4 0,9 |
,6 2,0 |
,2 1,2 |
|
Т-с., % |
15-19 |
13,7 0,7 |
,7 0,5 |
,0 0,8 |
,4 1,2 |
,2 1,5 |
,2 1,0 |
Примітки: . –n –у 1 досліді 7, а у 2 досліді 5; 2. –межі норми кожного показника встановлено з довідкової літератури; 3. * –Р<0,05; 4. *** –P<0,001 відносно контролю
Разом з тим визначена перевага телиць, яких вирощували у ТПТ, за кількістю циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) на 22,4 % та Т хелперів –на 8,7 % при P>0,05. У помісей у 2-місячному віці генотипу 3/4Г1/4ЧР, вирощених у ТПТ, краще розвинені показники Т- і В-систем, про що свідчить кількість Тзаг лімфоцитів і циркулюючих імунних комплексів. Показники імунного статусу помісних 3/4Г1/4ЧС і чистопородних телиць розвивалися синхронно, тобто практично однаково в усі вікові періоди.
У 18-місячному віці спостерігалася деяка перевага за більшістю показників імунного статусу дослідних телиць порівняно з контролем, за винятком Взаг лімфоцитів (P>0,05). При цьому серед помісей у дослідних телиць генотипу 3/4Г1/4ЧР відмічена перевага за усіма показниками імунного статусу. Але вони поступалися ровесницям, вирощеним у типовому телятнику за рівнем ЦІК на 9,7 %. У свою чергу телиці генотипу 3/4Г1/4ЧС перевершували контрольних ровесниць за розвитком гуморального імунітету і показників фагоцитозу.
Використання ТПТ при вирощуванні помісних тварин дало можливість значно підвищити процеси обміну та резистентність їхнього організму і сприяло створенню умов для одержання високих показників продуктивності.
Клінічні особливості телиць. Результати досліджень свідчать, що всі клінічні показники піддослідного поголів’я були в межах фізіологічної норми.
Встановлено, що температура тіла теличок дослідних груп була на 0,10 С вища у 2-, 3- та 6-місячному віці, ніж у ровесниць контрольних груп. Телички дослідних груп у 2-місячному віці мали вищу частоту артеріального пульсу, ніж аналоги з контрольних груп. Але кількість дихальних рухів у теличок дослідних груп була меншою, ніж у аналогів із контрольних груп, на 0,1-4,6 дих. рух./хв.
Розрахунки індексу теплостійкості дають змогу стверджувати, що висока спроможність адаптуватися до спеки була виявлена в однаковому ступеню у всіх піддослідних тварин. Хоча телиці дослідних груп дещо поступалися ровесницям з контрольних груп –на 2,4 од. –червона степова порода, на 3,2 од. –помісі генотипу 3/4Г1/4ЧР та на 1,6 од. –помісі генотипу 3/4Г1/4ЧС, але ця різниця між групами виявилася невірогідною.
Узагальнюючи наведені результати, можна зазначити, що ремонтні телиці при вирощуванні в ТПТ піддавалися значному впливу температури, відносної вологості та рухливості повітря і саме це вплинуло на підвищення адаптаційних процесів в їхньому організмі, про що свідчить поліпшення їх фізіологічного стану.
Відтворювальна здатність піддослідних телиць при різних способах утримання. Встановлено, що телиці дослідної групи (1 дослід) поступалися ровесницям контрольної групи за живою масою при заплідненні на 3,1 кг, але у них виявився на 11,7 дня менший вік запліднення, ніж у контрольних ровесниць (табл. 11). При цьому запліднюваність від першого осіменіння у них була вищою на 10 %.
Таблиця11
Характеристика відтворювальної здатності
чистопородних телиць та первісток (1 дослід), M m (n=10)
|
Показник |
Група |
|
|
1-контрольна |
- дослідна |
|
|
Телиці |
||
|
Вік першого плідного осіменіння, днів |
615,8 10,0 |
,1 11,5 |
|
Жива маса при першому плідному осіменінні, кг |
371,1 4,1 |
,0 3,2 |
|
Запліднюваність від першого осіменіння, % |
70 |
|
|
Індекс осіменіння, од. |
1,35 0,2 |
,28 0,1 |
|
Первістки |
||
|
Вік прешого отелення, днів |
895,5 ±9,8 |
,3 ±10,7 |
|
Жива маса при першому отеленні, кг |
465,3 ±6,2 |
,6 ±5,4 |
|
Тривалість тільності, днів |
279,4 ±0,5 |
,2 ±1,1 |
|
Індекс кількості осіменінь, балів |
3,3 ±0,2 |
,2 ±0,3* |
Примітка: * –Р<0,05 відносно контролю
Помісні телиці 2 та 4 дослідних груп перевершували ровесниць 1 та 3 груп за віком запліднення на 24,5-25,3 дня, за відсотком запліднюваності на 10-20 % та за індексом осіменіння –на 0,11-0,16 од (табл. 12).
Таблиця 12
Характеристика відтворювальної здатності
помісних телиць та первісток (2 дослід), M m (n=10)
|
Показник |
Група |
|
1- контрольна |
- дослідна |
3-контрольна |
4- дослідна |
|
|
Телиці |
||||
|
Вік першого плідного осіменіння, днів |
608,0 9,2 |
,5 8,9 |
,4 10,6 |
,1 11,3 |
|
Жива маса при першому плідному осіменінні, кг |
382,2 3,5 |
,3 2,6 |
,6 2,2 |
,5 4,0 |
|
Запліднюваність від першого осіменіння, % |
50 |
|||
|
Індекс осіменіння |
1,87 0,3 |
,71 0,3 |
,74 0,2 |
,63 0,1 |
|
Первістки |
||||
|
Вік прешого отелення, днів |
889,3 ±8,9 |
,1 ±9,4 |
,0 ±11,2 |
,6 ±11,7 |
|
Жива маса при першому отеленні, кг |
477,2 ±6,1 |
,3 ±7,1 |
,1 ±7,5 |
,4 ±6,9 |
|
Тривалість тільності, днів |
282,7 ±0,9 |
,3 ±0,7 |
,0 ±1,0 |
,5 ±0,8 |
|
Індекс кількості осіменінь, балів |
4,3 ±0,1 |
,5 ±0,2 |
,2 ±0,2 |
,3 ±0,1 |
Аналіз показників відтворювальної здатності первісток дослідних груп вказує на вищі показники індексу кількості осіменінь (0,1-0,2 бала) на зниження віку першого отелення на 6,2-21,4 дня від аналогів із контролю.
Таким чином, застосування ТПТ, обумовлюючи формування високих показників відтворювальної здатності як у чистопородних телиць, так і у голштинських помісей, сприяє підвищенню ефективності вирощування ремонтного молодняку.
Молочна продуктивність первісток. Основні показники молочної продуктивності наведено в таблиці 13.
Аналіз показує, що червоні степові первістки дослідної групи (1 дослід) мали вищий надій за 305 днів лактації на 183,3 кг, за однакового вмісту молочного жиру. Отже коефіцієнт молочності у них вищий на 46,3 кг.
Помісні первістки дослідних груп (2 дослід) генотипу 3/4Г1/4ЧР переважали контрольних ровесниць за показниками надою за 1 лактацію на 168,5 кг, молочного жиру на 3,3 кг та коефіцієнта молочності на 45,9 кг (Р<0,05), але поступалися їм за швидкістю молоковиведення на 0,03 кг/хв (Р>0,05). Перевага дослідних первісток генотипу 3/4Г1/4ЧС склала відповідно 210,3 кг; 8,2 кг; 58,1 кг –(Р<0,05) і 0,06 кг/хв.
Таким чином, можна констатувати, що вирощування як чистопородних, так і помісних ремонтних телиць у молочний період у ТПТ краще сприяє прояву продуктивного потенціалу молочної худоби.
Таблиця 13
Молочна продуктивність піддослідних первісток, M m
|
Показник |
дослід |
дослід |
|
1- конт-рольна |
- дослідна |
-кон-трольна |
- дослідна |
- кон-трольна |
- дослідна |
|
Надій за 305 днів лактації, кг |
2964,6 ±137,2 |
,9 ±160,5 |
,3 ±182,1 |
,8 ±144,6 |
,2 ±148,7 |
,5 ±196,0 |
|
Вміст молочного жиру, % |
3,74±0,03 |
,72±0,02 |
,58±0,01 |
,56±0,02 |
,55±0,02 |
,57±0,01 |
Кількість молочногожиру, кг |
110,9 ±2,8 |
,1 ±3,2 |
,7 ±3,7 |
,0 ±3,5 |
,8 ±3,4 |
,0 ±3,6 |
|
Коефіцієнт молочності, кг |
637,1 ±10,5 |
,4 ±12,4* |
,2 ±13,7 |
,1 ±11,8* |
,7 ±12,0 |
,8 ±15,2* |
|
Добовий надій, кг |
13,0±1,7 |
,7±2,1 |
,3±1,9 |
,1±1,5 |
,7±1,8 |
,5±1,6 |
|
Швидкість молоковиведення, кг/хв |
1,79 ±0,07 |
,82 ±0,08 |
,81 ±0,08 |
,78 ±0,06 |
1,77 ±0,09 |
,83 ±0,07 |
Примітка: * –Р<0,05 відносно контролю
Виробнича перевірка ефективності вирощування ремонтних телиць у телятниках полегшеного типу (3 дослід). При проведенні виробничої перевірки (2000-2004 рр.) використовували схему досліджень за якою при проведенні науково-господарських дослідів отримано найкращій результат. Результати виробничої перевірки підтвердили висновки науково-господарських дослідів: телиці дослідних груп, вирощені в ТПТ до 18-міс віку показали високу швидкість росту і переважали ровесниць із типового телятника за живою масою на 12,3-16,5 кг, або на 3,9-5 %. Їхній середньодобовий приріст був у межах 440-660 г, що у середньому вище на 4,1-5,5 %, ніж у ровесниць, яких вирощували у капітальному типовому телятнику (P< 0,001).
Вирощування в ТПТ обумовило скорочення віку першого плідного осіменіння на 36,3 дня у помісей генотипу 3/4 Г1/4ЧР та на 32,1 дня у 3/4 Г1/4ЧС. Разом з тим, у телиць дослідних груп заплідненість після першого осіменіння була вища на 10%, а індекс осіменяємості нижчий на 0,03-0,10 рази.
Показники відтворювальної здатності первісток дослідних груп свідчать, що вік першого отелення у помісей генотипу 3/4 Г1/4ЧР коротше на 1 місяць у помісей 3/4 Г1/4ЧС на 0,9 місяця та індексу кількості осіменінь (P<0,01) порявняно з контролем.
Також помісні первістки дослідних груп мали вищі й показники молочної продуктивності. Так, дослідні первістки генотипу 3/4Г1/4ЧР переважали контрольних ровесниць за показниками надою на 172,3 кг, молочного жиру на 6,9 кг та коефіцієнту молочності на 43,3 кг (Р<0,05), але поступалися за швидкістю молоковіддачі на 0,02 кг/хв (Р>0,05). Первістки генотипу 3/4Г1/4ЧС відповідно на 192,5 кг, на 6,3 кг, на 55,8 кг (Р<0,01) та на 0,03 кг/хв.
Економічна ефективність вирощування. Розрахунки економічної ефективності вирощування чистопородних і помісних телиць у молочний період при різних умовах утримання показали, що загальні затрати праці на обслуговування теличок у ТПТ (до 6-міс віку) склали 13,72 люд.-год/ц приросту живої маси і були на 1,9 люд.-год менші, ніж у типовому телятнику. Застосування ТПТ забезпечувало економію електроенергії на вирощування однієї телиці до 6 міс віку на 14,7 кВт-год. або у розмірі 2,2 грн, при використанні типових телятників затрати становили 2,4 грн. Вартість одного скотомісця в ТПТ складала 599,3 грн, а в капітальному телятнику 838,5 грн, а в ТПТ, тобто була більшою в 1,4 раза.
У табл. 14 наведено результати розрахунку економічної ефективності застосування різних умов утримання ремонтних телиць під час виробничої перевірки.
Економічна ефективність способів вирощування телиць,
з розрахунку на 1 голову (у цінах 2005 р.)
|
Показник |
Група |
|
1-контрольна |
-дослідна |
-контрольна |
-дослідна |
|
|
Отримано приросту за період вирощування, кг |
,3 |
,0 |
,4 |
,9 |
|
Вартість отриманого приросту, грн. (в цінах можливої реалізації) |
2025,4 |
,3 |
,1 |
,2 |
|
Сума затрат, грн. |
1891,4 |
,8 |
,8 |
,4 |
|
у тому числі: заробітна плата |
129,3 |
,6 |
,3 |
,6 |
|
корми |
725,9 |
,8 |
,1 |
,1 |
|
медикаменти |
57,1 |
,2 |
,1 |
,2 |
|
витрати на утримання основних засобів виробництва |
838,5 |
,3 |
,5 |
,3 |
|
електроенергія |
2,4 |
,2 |
,4 |
,2 |
|
пально-мастильні матеріали |
63,7 |
,2 |
,7 |
,2 |
|
витрати на управління та обслуговування виробництва |
74,5 |
,5 |
,5 |
,5 |
|
Отримано прибутку, грн. |
134,0 |
,5 |
,3 |
,8 |
|
Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн. |
625,7 |
,4 |
,2 |
,9 |
|
Рівень рентабельності, % |
7,1 |
,2 |
,5 |
,4 |
Економічний аналіз свідчить про досить високу ефективність, а отже і доцільність використання ТПТ при вирощуванні помісного ремонтного молодняку в специфічних господарських і кліматичних умовах східного регіону України.
Пропозиції виробництву
Список опублікованих праць за темою дисертації
АНОТАЦІЇ
Губарєв А.А. Вплив технологічних умов вирощування ремонтних телиць на їх продуктивні показники і адаптаційну здатність. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 –технологія виробництва продуктів тваринництва. –Інститут тваринництва УААН, Харків, 2007.
Викладені результати впливу технологічних умов (показники мікроклімату) при застосуванні способу вирощування ремонтних телиць червоної степової породи і помісей генотипів 3/4Г1/4ЧР та 3/4Г1/4ЧС від народження до 6-місячного віку в зимовий період у телятниках полегшеного типу з глибокою солом’яною підстилкою.
Встановлено додатковий резерв збільшення приростів живої маси на 1,5-3,1 % та підвищення показників відтворювання за рахунок кращого розвитку адаптаційної здатності –захисних систем організму (імунний статус та шкіряно-волосяний покрив). Використання телятників полегшеного типу порівняно з капітальними типовими забезпечує зменшення витрат на будівництво на 1 голову в 1,4 раза та економію електричної енергії майже у 12 разів, а також скорочення затрат праці на виробництво 1 ц приросту живої маси на 1,9 люд.-год і підвищення рівня рентабельності на 15,9-17,1 %.
Ключові слова: мікроклімат, спосіб утримання, помісі, жива маса, відтворювальна здатність, адаптація, імунний статус, шкірно-волосяний покрив.
Губарев А.А. Влияние технологических условий выращивания ремонтных телок на их продуктивные показатели и адаптационную способность. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 –технология производства продуктов животноводства. –Институт животноводства УААН, Харьков, 2007.
В молочном скотоводстве выращиванию репродуктивного молодняка, в частности ремонтных телок, уделяется первоочередное внимание. Сейчас особенно актуальной, вследствие значительного сокращения поголовья крупного рогатого скота, стала проблема сохранности молодняка и повышения его воспроизводительной способности путем разработки технологий, которые бы повышали резистентность животных. Кроме этого, на востоке Украины около 60 % поголовья молочного скота представлено помесями различной кровности по голштинской породе, что требует обеспечения молодняка созданных популяций оптимальными условиями выращивания для использования в полной мере его генетического потенциала.
В ходе проведения исследований установлено, что телочки, содержавшиеся в молочный период в телятниках облегченного типа (опытные группы), характеризовались лучшими показателями роста, чем содержащиеся в капитальном помещении (контроль). Они имели более желательный молочный тип телосложения за счет увеличения промеров ширины, глубины и обхвата груди за лопатками, что повлекло за собой увеличение индексов: высоконогости, грудного и тазо-грудного. Отмечено, что к 18-месячному возрасту телки опытных групп красной степной породы достигли живой массы 345,7 2,4 кг; помеси генотипа 3/4Г1/4КС –,7 4,0 кг и помеси генотипа 3/4Г1/4ЧП –,2 3,4 кг, что было выше, чем у ровесниц из контрольных групп соответственно на 1,5; 3,1 и 2,4 %.
Установлено превосходство ремонтных телок из опытных групп по показателям воспроизводительной функции. У них выше процент оплодотворяемости при первом осеменении на 10-20 %, ниже индекс осеменяемости –на 0,07-0,16 ед. и возраст первого плодотворного осеменения –на 11,7-16,4 дня. После отела они имели более высокие показатели индекса количества осеменений на 0,1-0,2 баллов относительно аналогов из контроля.
Телки выращенные в телятниках облегченного типа имели повышенные показатели молочной продуктивности за 305 дней I лактации на 168,5-210,3 кг, молочного жира –на 3,3-8,2 кг и коэффициента молочности –на 45,9-58,1 кг (P<0,05) в сравнении с ровесницами выращенными в типовом телятнике.
Использование помещений облегченного типа при содержании ремонтного молодняка крупного рогатого скота в молочный период выращивания способствует усилению адаптационной способности и, в частности, иммунобиологической реактивности организма как у чистопородных, так и у помесных животных. В 18-месячном возрасте показатели иммунного статуса у телок из опытных групп были выше: Т-общие лимфоциты на 0,17 %, Т-термостабильные –на 0,6 %, циркулирующие иммунные комплексы –на 3,3-48,1 ед. и активность фагоцитоза нейтрофилов –на 6-13,5 % в сравнении с ровесницами из контрольных групп.
Телочки, выращенные в помещениях облегченного типа в зимний период, отличались от аналогов, выращенных в типовых помещениях, большей густотой волос и желез кожи на 202-1109 шт/см в 2-месячном возрасте и большей толщиной кожи на 92-463 мкм –в 18-месячном возрасте, что в свою очередь способствовало повышению защитных свойств кожного покрова, а следовательно и общей реактивности и устойчивости организма к действию низких температур и повышенной влажности окружающего воздуха.
Содержание телок в помещениях облегченного типа на глубокой соломенной подстилке в зимний период способствует снижению затрат на строительство на 1 голову в 1,4 раза, экономии электрической энергии почти в 12 раз, а так же сокращении затрат труда на производство 1 ц прироста живой массы на 1,9 чел.-часа и повышение уровня рентабельности на 15,9-17,1 %.
Ключевые слова: микроклимат, способ содержания, помеси, живая масса, воспроизводительная функция, адаптация, иммунный статус, кожно-волосяной покров.
Goobarev A.A. The influence of technical methods of rear heifer on their date productive and adaptation ability. –Manuscript.
The dissertation Thesis on obtaining a scientific degree the Doctor of Philosophy (Аgricultural) in specialty 06.02.04 –тechnology production stock-breeding products. – Institute of Animal Science of UAAS, Kharkiv, 2007.
The results of influencing of technological methods (date of microclimate) laid out at application of method of growing of rear heifers of red steppe breed and cross-breeds of genotypes of 3/4G1/4BW and 3/4G1/4RS of age to 6-month age in a winter period in the calf-houses of the facilitated type with the deep straw bedding.
An additive reserve increase living mass in 1,5-3,1 % and improvement reproduction function for calculation the best maturity protection system organism (immune status and skin- hair cover). The use of calf-houses of the facilitated type comparatively with capital typical secures reduction of charges on building on a 1 head in 1,4 times and economy of electric energy almost in 12 times, and also shortening of expenditures of labour on production of a 1 ts increase of living mass on 1,9 people.-cloсk and rise of level of profitability on 15,9-17,1 %.
Key words: microclimate, mated of rearing, crossbreed, living mass, reproduction function, adaptation ability, immune status, skin- hair cover.
Підписано до друку 17.07.2007 р. Формат 60*90/18
Обсяг –,86 п.а. Тираж 100 прим. Замовлення № 339
Дільниця оперативного друку Інституту тваринництва УААН
, м. Харків, п/в Килиничі