Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
16
РОЗДІЛ 6
ОХОРОНА ПРАЦІ
Нами було проведено аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів (ПНШФ), що можуть впливати на працівників в хімічній лабораторії кафедри біотехнології, консервованих продуктів та напоїв ОНАХТ. При проведенні досліджень користувалися такими методиками:
6.1. Аналіз потенційних шкідливих та небезпечних факторів при проведенні дослідів
В даній магістерській роботі планується вдосконалення технології виробництва яблучної начинки для напівфабрикатів громадського харчування.
При проведені досліджень в лабораторії на робітників діють небезпечні та шкідливі фактори, які згідно з ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ [ ] підрозділяються за природою дії на наступні групи:
1) фізичні;
2) хімічні;
3) біологічні;
4) психофізіологічні.
З фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працівників в лабораторії діють :
- рухомі частини лабораторного устаткування (центрифуга, подрібнювач);
- підвищена температура поверхні лабораторних приладів (сушильна шафа, водяна баня);
- підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці (центрифуга);
- недостача природного світла;
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхнях інструментів та обладна-ння (лабораторний посуд, лабораторні прилади);
- підвищений рівень статичної електрики (електричні прилади);
- підвищений рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може відбутися через тіло людини;
- підвищена слизькість підлоги (водяні крани, дистилятор);
- недостатня освітленість робочої зони;
- недостача природного світла.
З хімічних небезпечних та шкідливих факторів за характером дії на організм людини в лабораторії діють :
До біологічно небезпечних і шкідливих чинників, що діють в лабораторії відносять:
- патогенні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності (Clostridium botulinum, Escherichia coli, Staphylococcus, гриби, дріжджі);
- комахи;
- тварини (гризуни).
Психофізіологічні фактори, які діють на працівників в лабораторії :
Таблиця 6.1
Аналіз ПНШВФ, які діють на працівника при проведені досліджень яблучної начинки
|
Операція |
Обладнання |
Фактори за ДЕСТ |
|
Витримка в сироватці |
Ємність [1] |
1. Продукти життєдіяль-ності патогенних мікро-організмів. 2. Підвищений рівень шуму на робочому місці 3. Підвищений рух по-вітря. 4. Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини 5. Підвищена або знижена температура поверхонь приладів 6. Підвищена вологість повітря 7. Підвищена або знижена температура повітря робочої зони 8. Подразнюючі речовини, що викликають подразне-ння слизових оболонок очей, носа і гортані і діють на шкірні покриви. |
|
Зважування |
Аналітичні ваги Т-74 [4] |
|
|
Зберігання |
Холодильник [4, 5, 7] |
|
|
Визначення розчинних сухих речовин рефрактометром |
Рефрактометр [4] |
|
|
Визначення титрованої кислотності |
Розчин NaOH [8] Витяжна шафа [2, 3] Фенолфталеїн [8] |
|
|
Визначення активної кислотності - рН сироватки |
рН – метр [4] |
|
|
Кількість фенольних речовин |
Фотоелектроколо- риметр [4] |
|
|
Визначення вмісту хлоридів |
Розчин NaOH [8] Нітрат срібла AgNO3 , (НNO3) [8] Фенолфталеїн [8] Витяжна шафа[2,3] |
|
|
Загальний вміст вітаміну С |
Соляна кислота [8] 2,6-дихлорфеноліндо- феноляту натрію (Фарба Тільманса) [8] Витяжна шафа [2, 3] |
6.2. Заходи щодо усунення впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів
Для ліквідації чи максимального зниження шкідливого впливу виявлених факторів при роботі у виробничій лабораторії передбачається виконання наступних заходів [38М]:
1) Рухомі частини лабораторного устаткування (центрифуга, подрібнювач), повинні мати захисні кожухи, запуск центрифуги проводиться тільки при закритій кришці машини. Під час роботи з центрифугою не можна допускати:
- перевищення кількості обертів;
- різкого (раптового) гальмування;
- нерівномірного завантаження;
- відкривання кришки до повної зупинки центрифуги.
2) При підвищеній температурі поверхні лабораторних приладів (сушильна шафа, водяна баня) потрібно забезпечити теплоізоляцію гарячих поверхонь устаткування та засоби індивідуального захисту. Електроплитки також встановлюють на підставках з теплоізоляційного матеріалу.
3) Підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці виникає при роботі центрифуги. Центрифуги у виробничій лабораторії встановлюють у відо-собленому місці, щоразу перевіряючи справність всіх частин машини. Запуск центрифуги проводять при закритій кришці, що забезпечить захист та зниження рівня шуму від роботи машини. Для зниження шуму застосовуються шумопоглинаючі кожухи і наушники. Для зниження вібрації центрифугу встановлюють на гумовому килимку, який буде поглинати коливання та застосовують засоби індивідуального захисту від вібрації.
4) Недостачу природного світла у виробничій лабораторії можна знизити фарбуванням стін у світлі кольори та регулярному митті лабораторних вікон.
5) Недостатня освітленість робочої зони усувається завдяки правильному підборі приладів освітлення, регулярному їхньому митті та ремонті. Освітлення повинно відповідати нормам освітленості в хімічній лабораторії.
6) Для запобігання пораненню гострими кромками пошкодженого лабораторного посуду і обладнання застосовують заходи індивідуального захисту - рукавиці та халат.
7) Щоб уникнути травматизму при роботі зі скляними приборами необхідно дотримуватися ряду правил. При зборі скляних приладів, розламуванні надрізаних скляних трубок закриванні тонкостінних судин пробками руки обов’язково захищають рушником. Кінці скляних паличок і обломанних трубок оплавляють, а перед надяганням на них гумових пробок скляну поверхню слід змочувати. При закриванні колб або пробірок пробкою посудину треба тримати за верхню частину шийки, ближче до місця, куди вставляється пробка. Якщо при змішуванні речовин відбувається виділення теплоти, скляний посуд необхідно тримати спеціальними утримувачами і направляти вінця в бік від себе та присутніх. Нагрітий посуд щільно закривають пробками лише після повного охолодження. При роботі зі скляним лабораторним посудом слід пам'ятати про розходження в термостійкості різних видів колб і стаканів. Деякий мірний посуд - мензурки, мірні циліндри - нетермостойкі і не призначені для нагрівання. Підігрівати і навіть кип'ятити рідини можна в плоскодонних, круглодонних, конічних колбах і в хімічних стаканах.
8) Для запобігання ураженням електричним струмом слід використовувати електричні прилади лише за призначенням і відповідно до інструкції, водяну баню встановлювати на діелектричному килимку, перед вмиканням електричного приладу перевіряти цілісність електричного дроту. Всі електричні прилади повинні бути заземленні.
9) Використання несправних розеток або штепсельних виделок не допускається. Забороняється включати кілька приладів в одну розетку через трійники - це може призвести до спалаху електромережі.
10) Підвищена слизькість підлоги виникає при роботі дистилятора та ко-ристуванні водяними кранами. Щоб знизити вплив цього небезпечного фактора потрібно застелити гумові килими біля кранів і дистилятора для зниження слизькості. Також потрібно проводити своєчасне прибирання приміщення;
11) Для запобігання отруєнням токсичними парами всі операції, пов'язані із застосуванням та виділенням отруйних, речовин або речовин, які володіють запахом, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій місцевій витяжній вентиляції із застосуванням засобів індивідуального захисту; змішування хімічних речовин, що супроводжуються виділенням тепла слід виконувати в термостійкому посуді; нагріваючи рідину, посуд наповнюють не більше, ніж на третину об'єму, не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.
12) Приточно-витяжну вентиляцію включають за 15 хв до початку роботи. У витяжній шафі проводять роботи, пов'язані з виділенням отруйних, шкідливих, вогненебезпечних парів, газів та ін. Затворки витяжних шаф під час роботи слід відкривати якомога менше. У витяжній шафі проводять також роботи, пов'язані з виділенням пилу, розбризкуванням рідини. При цьому необхідно користуватися захисним одягом - фартухом, халатом, нарукавниками та окулярами, а в необхідних випадках і респіратором. При несправній вентиляції роботу у витяжних шафах негайно припиняють.
13) Для захисту від хімічних опіків обов’язкове застосування засобів індиві-дуального захисту (халат бавовняний, рукавиці гумові, окуляри захисні), концентровані сірчана і соляна кислоти повинні зберігатися в лабораторіях у товстостінному скляному посуді ємкістю не більше 2 л, у витяжній шафі, на піддонах.
14) Для запобіганню отруєнь на кожну посудину з хімічною речовиною наклеюється етикетка з чітким найменуванням речовини, що міститься в ній та вказівкою її концентрації. На судинах з отруйними речовинами, крім того, має бути напис “ОТРУТА”.
15) Після використання горючі рідини збирають в тару, що герметично закривається, і передають для регенерації або знищення. У каналізацію зливати заборонено!
16) Для зниження мікробіологічного ризику потрібне проведення дезінфекцій і миття тари, не рідше одного разу в день, і що менше дворазове миття для сировини.
17) У випадку бою посуду з хімічними речовинами їх необхідно відразу ж нейтралізувати і тільки після цього проводити прибирання. Якщо пролиті горючі або легкозаймисті речовини, то негайно вимикають горілку і електронагрівальні прилади і проводять прибирання.
18) При використанні прекурсорів (хімічна речовина, вихідний компонент (реагент) або учасник проміжних реакцій при синтезі будь-якої речовини. Наприклад, соляна кислота) слід користуватися витяжною шафою та марлевою пов'язкою на органи дихання. Вони повинні зберігатися в окремій замкненій кімнаті з решітками на вікнах. Ключі мають зберігатися у зав.лабораторією.
19) Зниження перенапруження зорового аналізатора, монотонності праці, розумового перенапруження до допустимого, передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності, забезпечення всіх нормованих показників мікроклімату, шуму, вібрації, штучного та природного освітлення, проходження періодичних медичних оглядів 1 раз на рік.
20) Працівники, які не пройшли вступний та первинний інструктаж з охороні праці у хімічній лабораторії, до роботи не допускаються.
21) Робоче місце повинно знаходиться у належному стані, тобто чисте, обладнання налагоджене.
6.3. Заходи для забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці
Санітарно-гігієнічні умови праці характеризуються показниками: мікрокліматом, рівнями освітлення, шуму, вібрації на робочих місцях; дотримання певних вимог особистої гігієни працюючих.
6.3.1. Мікроклімат. Умови мікроклімату лабораторії повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88. Оптимальні і допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в лабораторії представлені в табл. 6.2. В умовах підвищеної температури в робочій кімнаті встановлюють кондиціонери. Приміщення лабораторії повинні мати центральне опалення. Опалювальні прилади повинні бути з гладкою поверхнею, яка легко миється. В лабораторії повинно бути обладнання з автономною приточно-витяжною вентиляцією. Для забезпечення нормованих показників мікроклімату в робочій зоні слід проводити своєчасний профілактичний огляд та ремонт обладнання.
Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху допускається визначати інтерполяцією; при мінімальній температурі повітря швидкість його руху може прийматися також нижче 0,1 м/с - при легкій роботі.
Таблиця 6.2
Оптимальні і допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура, 0С |
Відносна вологість |
Швидкість руху |
||||||
|
Оптимальна |
Допустима |
Оптимальна |
Допустима на роб. місцях постійних і непостійних, не більше |
Оптимальна |
Допустима на роб. місцях постійних і непостійних |
|||||
|
Верхня межа |
Нижня межа |
|||||||||
|
на робочих місцях |
||||||||||
|
Постійних |
Непостійних |
Постійних |
Непостійних |
|||||||
|
Холодний |
Легка – 1б |
21-23 |
24 |
25 |
20 |
17 |
40-60 |
75 |
0,1 |
не більше 0,2 |
|
Теплий |
Легка – 1б |
22-24 |
28 |
30 |
21 |
19 |
40-60 |
(при 28 0С) 60 |
0,2 |
0,1-0,3 |
6.3.2. Освітлення. Лабораторія повинна мати штучне та природне освітлення, яке відповідає вимогам СНиП П.4-79 та ДСН 33.6.042.-99, тобто при розряді зорової роботи ІV КПО = 2,5 %, газорозрядні лампи повинні забезпечувати освітленість 300 лк. В лабораторії, в якій проводились досліди, використовується, як правило, система сумісного освітлення, оскільки природного освітлення недостатньо. Світильники і арматура повинні бути закритого типу і доступні для вологої обробки. Очищення світильників та вікон від пилу та бруду повинно проводитись не рідше 4 разів на рік. Забороняється перекривати світлові отвори обладнанням. У кімнаті повинен бути загальний вимикач .
6.3.3. Рівень шуму і вібрації. Рівні шуму у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам ДСН 33.6.037-99, а рівні вібрації – ДСН 33.039-99. Для зниження вібрації прилад повинен бути встановлений на рівній, гладкій поверхні чи на твердому пружному матеріалі. Коли рівень шуму вище допустимого, для захисту органів слуху слід користуватись шумозахисними навушниками відповідно до вимог ДЕСТ 12.4.051-87, але не під час виконання хімічних дослідів.
6.3.4. Санітарна обробка приміщення і обладнання. Внутрішнє оздоблення приміщень повинно відповідати його функціональному призначенню. Поверхня стін, стель, перегородок має бути гладкою, легкодоступною для вологого прибирання і дезінфекції. Всі матеріали, що застосовуються для внутрішнього оздоблення приміщень, повітропроводів, вентиляційних систем повинні мати дозвіл МОЗ України на застосування. Поверхня стін в лабораторії повинна бути водостійкою, легко митись; на висоту 1,5 м стіни облицьовують глазурованою плиткою або фарбують олійною фарбою світлих тонів. Підлога в лабораторії має бути гладкою, легко митись; стійка до дії дезінфікуючих засобів; покриття не повинно бути слизьким. Лінолеумні покриття не повинні мати дефектів. Стики опорядження стін, підлоги, стелі повинні мати закруглення для зручної санітарної обробки та прибирання.
Санітарна обробка приміщення лабораторії повинна проводитись в міру забруднення, але не рідше 1-го разу на тиждень. Підлогу миють не рідше 1 разу на добу. Санітарна обробка робочих місць проводиться кожного разу після проведення дослідів, але не рідше 1 разу на добу. При дезінфекції обладнання використовують різні хімічні речовини, що мають бактерицидну активність. [54я]
6.3.5. Заходи з індивідуальної безпеки працюючих. В лабораторію працівники допускаються до роботи тільки після попереднього медичного огляду і допуску відповідно до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94, в подальшому вони повинні проходити медичний огляд 1 раз на рік. Раз в квартал проводиться інструктаж з техніки безпеки, це реєструється в спеціальному журналі. Також працівники повинні скласти іспити за програмою санмінімуму 1 раз на рік.
Персонал лабораторії забезпечується бавовняними халатами, гумовими рукавичками, респіраторами типу пелюсток, захисними окулярами (при роботі з кислотами і лугами оправа окулярів повинна бути з гуми) та іншими засобами індивідуального захисту залежно від характеру робіт, що виконуються, відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26- 96, ДНАОП 0.05- 3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98. Працівників забезпечують колективними засобами захисту – протигазами, засобами пожежогасіння, аптечкою. Ліки в аптечці регулярно оглядаються і замінюються.
Спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати характеру та умовам роботи, забезпечувати безпеку праці, підбиратися індивідуально для кожного робітника, закріплюватись за ним і зберігатися окремо від особистого одягу. Спеціальний одяг підбирається таким чином, щоб краї подолу та рукавів повністю закривали власний одяг. Взуття повинно бути з таких матеріалів, що легко миються та обробляються. Забороняється носити взуття із тканини та з відкритим носком. Зміна робочого одягу повинна проводитись в міру забруднення, але не рідше ніж 1 раз на тиждень.
Працівники лабораторії перед початком роботи повинні надіти чисту захисну одежу, підібрати волосся, старанно вимити руки теплою водою з милом. Під час роботи працівникам не дозволяється залишати спецодяг, зберігати в кишенях речі особистого туалету, носити намисто, сережки, обручки, годинники, приймати їжу та палити [55я].
Під час виходу з лабораторії та відвідування невиробничих приміщень (туалету, їдальні, медпункту та ін.) захисну одежу слід знімати. Не дозволяється на захисну одежу одягати будь-яку верхню одежу.
Приймати їжу дозволяється тільки в їдальнях, буфетах, кімнатах для приймання їжі або інших пунктах харчування, розміщених на території підприємства.
6.4. Заходи з пожежної та вибухонебезпеки
Приміщення за пожежної та вибухонебезпеки поділяються на 5 категорій з яких 2- вибухопожежонебезпечні (А, Б) та 3 – пожежонебезпечні (В, Г, Д).
Таблиця 6.3
Категорія вибухопожежонебезпечності, клас можливих пожеж і тип вогнегасника, який використовується для даного приміщення
|
Назва приміщення |
Площа м2 |
Категорія по вибухопожежо-небезпечності |
Клас мо-жливих пожеж |
Тип, кількість, об’єм вогнегасника |
|
Учбова лабораторія |
30 |
Б |
А, С, E |
Переносний вогнегасник з газовитискувачем у ба-лоні або закаченим, із за-рядом вогнегасної речо-вини 3 шт., 5 чи 6 кг |
Приміщення лабораторії Б-404 відноситься до категорії Б – вибухо- та пожежної безпеки та класу пожеж А, С, Е. А – звичайні тверді горючі матеріали (дерево, вугілля, папір, гума, текстильні матеріали) горіння яких супроводжує (підклас ) чи не супроводжує (підклас ) тлінням. С- горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні), Е – електроустаткування під напругою.
За небезпечністю ураження електричним струмом приміщення відноситься до класу – без підвищеної небезпеки.
У хімічній лабораторії повинна бути узгоджена зі службами головного енергетика, техніки безпеки і пожежної охорони інструкція з безпечної експлуатації електронагрівальних приладів. Вказану інструкцію повинен добре знати обслуговуючий персонал.
Особи, які використовують у процесі роботи електронагрівальні прилади повинні знати їх паспортні дані, правила використання їх, а також інструкції з експлуатації.
Служби головного енергетика і пожежної охорони повинні вести облік всіх електронагрівальних приладів, що використовуються для виробничих цілей. Представники зазначених вище служб перевіряють місце передбачуваної установки приладу, визначають справність і відповідальність допустимого навантаження електропроводки, намічають конкретні заходи, при виконанні яких дають санкцію на експлуатацію приладу, проводять протипожежний інструктаж.
У пожежо- і вибухонебезпечних зонах хімічних лабораторій дозволяється експлуатувати електрообладнання, яке за своїм типом і виконанням відповідає класу пожежо- та вибухонебезпечності зони.
У процесі проведення науково-дослідних робіт іноді виникає необхідність збільшити число електронагріваючих приладів та їх потужність. У цьому випадку начальник лабораторії повинен оформити дозвіл, який, як зазначено вище, узгоджується зі службою головного енергетика і пожежної охорони.
Контакти електроапаратури повинні бути надійними і виключати утворення великих перехідних опорів і іскріння. В лабораторії повинно бути повне аварійне відключення зовні лабораторії.
Крім того, електронагрівальні прилади повинні мати теплоізольовані ніжки і їх потрібно встановлювати на жаростійкі підставки (азбестові килими, текстолітові плитки).
При проведені робіт з пожежонебезпечними органічними рідинами найбільш часто застосовують електричні водяні та пісчані бані. Задану температуру нагрівання цих бань підтримують за допомогою реостата. При відсутності автоматичного підживлення бані необхідно стежити за підтриманням заданого рівня води. При використанні олійних бань необхідно пам’ятати, що максимальна температура, до якої можна нагріти олійну баню, повинна бути на 40…50 0С нижче температури спалаху теплоносія. Особливу увагу необхідно звертати на неприпустимість потрапляння в нагріту олійну баню води, так як при контакті з водою відбувається її бурхливе закипання і викид олії, що може призвести до важких опіків.
З метою забезпечення пожежної безпеки забороняється :
- встановлювати прилади на підставці, що легко займається;
- прилаштовувати тимчасові електромережі до нагрівальних приладів;
- підключати декілька споживачів електроенергії до однієї штепсельної розетки;
- встановлювати електронагрівальні прилади від предметів і конструкцій будівлі, що згорають на відстані не менше 0,5 м;
- залишати без нагляду увімкнені в електромережу прилади;
- користуватися несправними приладами і приладами відкритого типу. При виявленні порушення ізоляції дротів, несправності електронагрівальних приборів, розеток, вилок і ін., необхідно повідомити про це прикріпленому до лабораторії або черговому електрику. Усі несправності, у тому числі і електронагрівальних приладів, повинні усувати кваліфіковані фахівці. Для огляду і планово попереджувального ремонту електронагрівальні прилади необхідно відключати від мережі;
- сушити предмети, що легко займаються, на приладах і під ними;
- підігрівати легкозаймисті і горючі речовини;
- допускати перевантаження електричних мереж. Електромережа повинна бути справною і відповідати нормам. Потужність застосованих струмоспоживачів повинна відповідати допустимому навантаженню електромережи. У межах лабораторії живлення електромережі повинне бути виконане з дротів з хімічно стійкою ізоляцією;
- залишати увімкнені у електромережу прилади після закінчення робочого дня.
В даний час приміщення не оснащене автоматичним пожежогасінням, та в майбутньому планується встановити спринклерні установки, оскільки вони є найефективнішими.
В якості первинних засобів пожежогасіння в лабораторії в наявності згідно з НАПБ Б.03.001-2004 три переносних порошкових вогнегасника з газовитискувачем у балоні або закаченим, із зарядом вогнегасної речовини по 5 кг, ящик з піском, кошма, а також на поверсі знаходиться пожежний кран № 25. Засоби пожежогасіння перевіряють 1 раз на рік і заряджають.
План евакуації людей та матеріальних цінностей розташований в коридорі, тому що на поверсі одночасно знаходяться більше 10 людей. У приміщені на випадок виникнення пожежі або аварії передбачено 2 виходи, здатні забезпечити безпечну і швидку евакуацію людей і матеріальних цінностей. Встановлені світильники евакуаційного освітлення, підключені у відповідності до ПУЕ, вони постійно утримуються у справному стані; ширина шляхів евакуації більше 1 м, дверей більше 0,8 м, висотою більше 2 м, з відкриванням назовні. Встановлені на шляхах евакуації до виходу назовні вказівні знаки у відповідності до ГОСТ 12.4.026 «Цвета сигнальные и знаки безопасности» - на фоні зеленого білий чоловічок показує напрям виходу. [52 я].
В цілях запобігання пожежі пропонується проведення протипожежного інструктажу, на якому ознайомити з правилами протипожежної безпеки, а також навчити використанню первинних засобів при пожежогасінні.
В разі виникнення пожежі необхідно відключити електроживлення, викли-кати по телефону 101 пожежну команду, евакуювати людей з приміщення згідно з планом евакуації, приведеним на рисунку 6.1 і приступити до ліквідації пожежі вогнегасниками. За наявності невеликого вогнища полум'я можна скористатися підручними засобами з метою припинення доступу повітря до об'єкту спалаху.
Рис. 6.1 План евакуації з виробничої лабораторії S = 30 м²: 1- шафа з лабораторним посудом, 2 - стіл, 3 - вікна, 4 - дошка, 5 - стелаж з реагентами і інвентарем, 6 - ФЕК, 7 - холодильник, 8 - рукомийник, 9 - дистилятор, 10 - водяна баня, 11 - електроні ваги, 12 -центрифуга, 13 - сушильна шафа, 14 - витяжна шафа.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 6