ПОСІБНИК З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВЗАОЧНИКІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ ~ФІЛОЛОГІЯ~

Работа добавлена на сайт samzan.net:

PAGE 98

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОСІБНИК З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

‘ФІЛОЛОГІЯ’

КИЇВ – 2012

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

М. А. Грекова

ПОСІБНИК З ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ

‘ФІЛОЛОГІЯ’

КИЇВ - 2012

ВИДАВНИЧИЙ ЦЕНТР КНЛУ

Грекова М. А.

Посібник з латинської мови для студентів-заочників напряму підготовки «Філологія». – К.: Вид. центр КНЛУ, 2012. – 150 с.

Укладач: Грекова М. А.

Рецензенти: Крокіс А. М. – канд. філол. наук, старший викладач

Друкується за рішенням вченої ради

Київського національного лінгвістичного університету

(протокол №11 від 26 червня 2012 року)

Зміст

Вступ

Навчальний посібник з латинської мови для студентів заочної форми навчання спеціальності «Філологія» створений з метою забезпечити цих студентів україномовною навчально-методичною літературою, необхідною для успішного оволодіння ними курсом латинської мови. У посібнику подаються посеместрові списки граматичних тем для самостійного опрацювання студентами, а також завдання двох контрольних робіт, які супроводжуються докладними поетапними рекомендаціями щодо їх виконання як загальними, так і окремо для кожного з двадцяти варіантів. Завданням контрольних робіт передує витяг з базової програми, де дається короткий опис дисципліни «Латинська мова», вказуються мета і завдання відповідного курсу, вимоги для студентів заочної форми навчання та критерії оцінювання їх відповідей під час заліку у першому семестрі й диференційованого заліку у другому семестрі. Додатки містять короткий граматичний довідник, список сентенцій, згрупованих за граматичним принципом, та латинсько-український словник.

Посібник є додатком до підручника з латинської мови, тому в ньому розглядаються не всі передбачені навчальною програмою граматичні теми (зокрема, повністю відсутні розділи «Фонетика» і «Числівник»). Відбір розглянутих у посібнику тем з латинських морфології та синтаксису диктувався практичними потребами перекладу студентами запропонованих у контрольних роботах речень та виконання ними граматичних завдань.

ВИТЯГ З БАЗОВОЇ ПРОГРАМИ З КУРСУ «ЛАТИНСЬКА МОВА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ «ФІЛОЛОГІЯ»

Пояснювальна записка

Мета практичного курсу латинської мови – навчити студентів читати і перекладати латиномовні тексти українською мовою. У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати правила читання, постановки наголосу, словниковий запис всіх частин мови, парадигми відмінювання іменників, прикметників, дієслів, систему часів і способів латинського дієслова, особивості будови латинського простого, простого ускладненого і складного речення. Студент повинен вміти правильно вимовляти латинські звуки, наголошувати слова, перекладати речення, робити граматичний коментар до тексту. Крім того, студент повинен знати напам’ять 200 латинських сентенцій (крилатих висловів). До вивчення сентенцій треба підходити свідомо, тобто необхідно оволодіти лексикою, яка в них використовується, розуміти граматичну форму кожного слова і синтаксичну структуру речення.

Система рейтингового контролю

Рейтинговий контроль за І семестр складається з оцінки за контрольну роботу за національною чотирибальною шкалою («5», «4», «3», «2») та заліку.

На заліку студент захищає свою конторольну роботу (відповідає на поставлені викладачем запитання щодо словникового запису різних частин мови, елементарних граматичних правил; обгрунтовує правильність запропонованого у контрольній роботі перекладу речень) та демонструє свідоме знання напам’ять 100 латинських сентенцій. Захист контрольної роботи і знання сентенцій оцінюються кожне окремо в 4-бальній шкалі. Потім за контрольну роботу та відповідь на заліку виводиться загальна оцінка як середнє арифметичне з оцінок за кожне питання з округленням до десятої частки. Ця оцінка помножується на 20. Отримане значення становить підсумковий рейтинговий бал, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС і відмітка про складання заліку за національною шкалою («зараховано», «не зараховано») за таблицею:

Підсумковий рейтинговий бал	Оцінка за шкалою ЄКТС	Відмітка про складання заліку
90-100	A	Зараховано
82-89	B
75-81	C
66-74	D
60-65	E
40-59	FX	Не зараховано
0-39	F

Перелік запитань, що виносяться на залік за перший семестр

Правила читання латинських букв і буквосполучень. Правила наголосу.
Граматичні категорії іменника. Визначення практичної основи іменника. Правила запису іменника в словнику; визначення відміни іменника за словниковою формою.
Іменники І відміни.
Іменники II відміни.
Прийменники.
Прикметники І-ІІ відміни.
Іменники III відміни. Способи утворення називного відмінку однини. Приголосна, голосна та мішана групи.
Прикметники III відміни.
Ступені порівняння прикметників і прислівників.
Займенники: особові, зворотний, присвійні, вказівні (is, ea, id; ille, illa, illud). Займенникові прикметники. Особливості відмінювання займенників.
Граматичні категорії дієслова. Основні форми дієслова. Дієвідміни. Визначення основ дієслова.
Основа інфекта. Особові закінчення активного і пасивного стану часів системи інфекта.
Praesens іndicativi activi et passivi.
Imperfectum indicativi activi et passivi.
Futurum I indicativi activi et passivi.
Наказовий спосіб теперішнього часу; наказовий спосіб майбутнього часу.
Часи системи інфекта дієслова esse (“бути”). Дієслова, похідні від esse.
Система часів доконаного виду дієслова. Основа перфекта. Perfectum indicativi activi.
Дієприкметники теперішнього, минулого і майбутнього часу.

Підсумковий контроль

Форма підсумкового контролю: диференційований залік – ІІ семестр.

На диференційованому заліку оцінювання рівня засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни здійснюється таким чином. Викладач оціюнює контрольну роботу за ІІ семестр та кожне питання екзаменаційного білета (переклад та аналіз речення; 100 латинських сентенцій) окремо в 4-бальній шкалі («5», «4», «3», «2»). Потім виводиться загальна оцінка за відповідь на заліку та контрольну роботу як середнє арифметичне з оцінок за кожне питання з округленням до десятої частки. Ця оцінка помножується на 20. Отримане значення становить підсумковий рейтинговий бал, якому відповідає підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») і оцінка за шкалою ЄКТС за таблицею:

Підсумковий рейтинговий бал	Оцінка за шкалою ЄКТС	Відмітка про складання заліку
90-100	A	відмінно
82-89	B	добре
75-81	C
66-74	D	задовільно
60-65	E
40-59	FX	незадовільно
0-39	F

Перелік запитань, що виносяться на залік за другий семестр

Plusquamperfectum et Futurum II indicativi activi.
Відмінювання дієслова esse в часах системи перфекта.
Пасивна форма часів системи перфекта.
Описова дієвідміна активного стану.
Герундій. Герундив.
Описова дієвідміна пасивного стану.
Accusativus et Nominativus cum іnfinitivo.
Ablativus аbsolutus.
Синтаксис відмінків.
Відкладні та напіввідкладні дієслова.
Неправильні, недостатні та безособові дієслова.
Modus conjunctіvus. Кон’юнктив у незалежних реченнях.
Imperfectum conjunctivi. Підрядні речення із сполучником ut.
Perfectum et plusquamperfectum conjunctivi. Правило узгодження часів.
Непряме запитання. Підрядні з’ясувальні речення.
Підрядні речення із сполучником cum.
Умовні періоди.

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Увага! (Nota bene!) Контрольні роботи виконуються по варіантах. Номер вашого варіанту відповідає вашому номеру у списку групи. У тексті контрольної роботи спершу сформульовано завдання, далі вказано граматичне наповнення по варіантах. При виконанні контрольної роботи користуйтеся методичними рекомендаціями, які знаходяться після списку завдань по варіантах. Контрольні роботи потрібно здати у рукописному вигляді (написані від руки або роздруковані) особисто викладачу, який проводив практичне заняття настановчої сесії, або на кафедру теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології (корпус 1, аудиторія 717) не пізніше, як за два тижні до початку зимової/ літньої сесії. Контрольні роботи, здані пізніше зазначеного терміну, до розгляду не прийматимуться.

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №1 ЗА I СЕМЕСТР

Утворити для поданих дієслів зазначені нижче форми:

а) провідміняти подане дієслово в активному стані часів системи інфекта (Praesens, Imperfectum, Futurum I), написати переклад для форм 3-ї особи однини;

b) провідміняти подане дієслово у пасивному стані часів системи інфекта (Praesens, Imperfectum, Futurum I), написати переклад для форм 3-ї особи однини;

c) для поданого дієслова утворити форми:

Imperativus Praesentis Activi (у тому числі заперечну форму);
Infinitivus Praesentis Activi, Infinitivus Praesentis Passivi;

написати переклад утворених форм;

d) провідміняти подане дієслово у часі Perfectum Indicativi Activi; написати переклад для форми 3-ї особи однини;

e) для поданого дієслова утворити форми дієприкметників: Participium Praesentis Activi (PPA), Participium Perfecti Passivi (PPP), Participium Futuri Activi (PFA). Написати переклад утворених форм.

Визначити дієвідміну і граматичну форму особових форм дієслова (час, спосіб, стан, особу); написати переклад. Відокремити дефісом основу, суфікс, закінчення.

Зразок:

дієслово	час, спосіб, стан	особа, число	дієвідміна	переклад
vide-bā-mus	Imperf. Ind. Act	1p pl.	II	ми бачили
muni-tur	Praes. Ind. Pass.	3p sg.	IV	укріплюється
vinc-e-s	Fut I. Ind. Act.	2p sg.	III	переможеш
scrib-e	Imperat. Praes. Act.	2p sg.	III	пиши!
es-t	Praes. Ind. Act.	3p sg.		є

Визначити дієвідміну і граматичну форму безособових форм дієслова (час, спосіб, стан, відмінок – якщо є); написати переклад. Відокремити дефісом основу, суфікс, закінчення.

Зразок:

дієслово	час, спосіб, стан	відмінок	дієвідміна	переклад
audī-re	Infin. Praes. Act.	–	IV	слухати
ornā-ri	Infin. Praes. Pass.	–	I	прикрашатися
vide-ns	Partic. Praes. Act	Nom. sg.	II	той, що бачить
capt-i	Partic. Perf. pass.	Gen. sg.	III	схопленого
act-ūr-os	Partic. Fut. Act.	Acc. pl.	III	тих, що мають намір виконувати

Для кожної з поданих форм дієслова у часі Perfectum Indicativi Activi написати словникову форму, визначити особу і навести переклад. Відокремити дефісом основу. Визначити спосіб творення основи перфекта.

Зразок:

дієслово	словникова форма	особа	переклад	спосіб творення основи перфекта	примітки
sperāv-ērunt	spero, āvi, ātum, āre 1	3p pl.	вони сподівалися	суфіксальний, суфікс -v-	правильне дієслово 1-ї дієвідміни
docu-it	doceo, ui, ctum, ēre 2	3p sg.	він навчив	суфіксальний, суфікс -u-
dux-isti	duco, xi, ctum, ĕre 3	2p sg.	ти привів	суфіксальний, суфікс -s-	фонетичний збіг приголосних: c+s=x
mīs-it	mitto, mīsi, missum, ĕre 3	3p sg.	він відіслав	суфіксальний, суфікс -s-	асиміляція t до наступного s: t+s=(s)s
vīd-imus	video, vīdi, vīsum, ēre 2	1p pl.	ми побачили	подовження кореневого голосного
ēg-it	ago, ēgi, actum, ĕre 3	3p sg.	він виконав	подовження кореневого голосного	заміна короткого ă довгим ē
ded-istis	do, dedi, datum, āre 1	2p pl.	ви віддали	подвоєння початкового приголосного

Перекласти подане словосполучення, провідміняти його в однині та множині.

Зразок: meus amīcus fidēlis – мій вірний друг.

	Sing.	Plur.
Nom.	meus amicus fidelis	mei amici fideles
Gen.	mei amici fidelis	meorum amicorum fidelium
Dat.	meo amico fideli	meis amicis fidelibus
Acc.	meum amicum fidelem	meos amicos fideles
Abl.	meo amico fideli	meis amicis fidelibus
Voc.	mi amice fidelis	amici fideles

Для кожного з поданих іменників третьої відміни визначити відмінок, написати форму Nom. sg. і переклад. Відокремити дефісом закінчення.

Зразок:

іменник	відмінок	N. Sg.	переклад
reg-ĭbus	Dat., Abl. pl.	rex	цар
palūd-um	Gen. pl.	palus	болото
onĕr-i	Dat. sg.	onus	вантаж

Для поданих прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння, перекласти їх.

Зразок:

словникова форма	переклад	вищий ступінь	найвищий ступінь
		m, f	n
carus, a, um	дорогий	carior	carius	carissimus, a, um
utĭlis, e	корисний	utilior	utilius	utilissimus, a, um
niger, a, um	чорний	nigrior	nigrius	nigerrimus, a, um
bonus, a, um	добрий	melior	melius	optimus, a, um

Перекласти речення, виконавши морфологічний аналіз (слід детально проаналізувати дієслово, іменник, прикметник, займенник).

Зразок:

a) Bene discĕre debemus. – Ми повинні добре вчитися.

форма слова в тексті	словникова форма	морфологічна характеристика	переклад
bene			добре
discĕre	disco, didici, -, ĕre 3	Infin. Praes. Act.	вчитися
debēmus	debeo, ui, itum, ēre 2	1p pl. Praes. Ind. Act.	ми повинні

b) Magistri discipŭlos docent. – Вчителі навчають учнів.

форма слова в тексті	словникова форма	морфологічна характеристика	переклад
magistri	magister, tri m	II, Gen. sg., Nom. pl.	вчителя/ вчителі
discipŭlos	discipŭlus, i m	II, Acc. pl.	учнів
docent	doceo, ui, ctum, ēre 2	3p pl., Praes. Ind. Act.	навчають

c) Beneficium non in eō consistit, quod datur, sed in dantis anĭmō. – Благодіяння не в тому полягає, що дається, але в душі того, хто дає.

форма слова в тексті	словникова форма	морфологічна характеристика	переклад
beneficium	beneficium, i n	II, Nom., Acc. sg.	благодіяння
non	non		ні, не
in	in		в
eō	is, ea, id	Abl. sg.	(в) тому
consistit	consisto, stiti, - , ĕre 3	3p sg., Praes. Ind. Act.	полягає
quod	qui, quae, quod	Nom., Acc. sg.	що
datur	do, dedi, datum, dare 1	3p sg., Praes. Ind. Pass.	дається
sed	sed		але
dantis	do, dedi, datum, dare 1	Partic. Praes. Act., Gen. sg.	того, хто дає
(in) anĭmō	anĭmus, i m	II, Abl. sg.	(в) душі

d) Nonnula maria popŭlis antīquis ignōta erant. – Деякі моря були невідомі давнім народам.

форма слова в тексті	словникова форма	морфологічна характеристика	переклад
nonnulla	nonnullus, a, um	I-II, Nom., Abl. sg. (f), Nom., Acc. pl. (n)	деяка/ою, деякі
maria	mare, is n	III, Nom., Acc. pl.	моря
popŭlis	popŭlus, i m	II, Dat., Abl. pl.	народам/ами
antīquis	antīquus, a, um	I-II, Dat., Abl. pl.	давнім/іми
ignōta	ignōtus, a, um	I-II, Nom., Abl. sg. (f), Nom., Acc. pl. (n)	невідома/ою, невідомі
erant	sum, fui, esse	3p pl., Imperf. Ind. Act.	були

e) Nihil est utilius sale et sole. – Нема нічого кориснішого за сіль і сонце.

форма слова в тексті	словникова форма	морфологічна характеристика	переклад
nihil	nihil	Nom., Acc. sg.	ніщо, нічого
est	sum, fui, esse	3p sg., Praes. Ind. Act.	є
utilius	utĭlis, e	III, Nom., Acc. sg. (n), Gradus comparativus	корисніше
sale	sal, salis m	III, Abl. sg.	сіллю, (за) сіль
et			і
sole	sol, solis m	III, Abl. sg.	сонцем, (за) сонце

f) "Cras, cras", – canit corvus, – "mutābo colōres". – "Завтра, завтра, – кричить ворона, –зміню кольори".

форма слова в тексті	словникова форма	морфологічна характеристика	переклад
cras	cras		завтра
canit	cano, cecini, cantum, ĕre 3	3p sg., Praes. Ind. Act.	кричить
corvus	corvus, i, m	II, Nom. sg.	ворона
mutābo	muto, āvi, ātum, āre 1	1p sg., Fut I. Ind. Act.	зміню
colōres	color, ōris, m	III, Nom., Acc. pl.	кольори

Варіант 1

Завдання 1. a) venio,4;

b) vito,1;

c) vivo,3;

d) deleo, ēvi, ētum, ēre 2;

e) diruo, rui, rutum, ĕre 3.

Завдання 2. redde, debes, vocor, confirmabantur, parābis, erant, erit, adsum.

Завдання 3. vivĕre, cogitāre, appetens, dirūtae, factūrus.

Завдання 4. luxit, regnāvērunt, vīcisti, sparsi, didicĭmus, fui.

Завдання 5. is vir sapiens.

Завдання 6. homǐni, artium, urbes, virtūtis, tempŏra, judǐcem.

Завдання 7. probus, dulcis, magnus, parvus.

Завдання 8.

Redde quod debes.
Haud semper errat fama.
Habent sua fata libelli.
In poētis non Homēro soli locus est.
Legāti totīus Galliae Romam veniunt.
Prudentiā saepe vitantur pericŭla.
Ego vocor Marcus.
Adsum amīcis, amīci mihi adsunt.
Probi viri semper confirmabantur.
Magistri puerōrum Romanōrum plerumque servi Graeci erant.
Verum amīcum pecuniā non parābis.
Quod hodie non est, id cras erit.
Docto homĭni et erudīto vivĕre est cogitāre.
Fames artium magistra est.
Vir sapiens aequō anĭmō injuriam fert.
A bove majōre discit arāre minor.
Aetas dulcissima adulescentia est.
Multae urbes, olim clarae, nunc dirūtae jacent.
Injuriam qui factūrus est, jam facit.
Homo, gloriae appetens, saepe a virtūtis viā deflectit.
Caesar cum Helvetiis magnam pugnam commīsit.

Варіант 2

Завдання 1. a) scio, 4;

b) doceo, 2;

c) ambŭlo, 1;

d) dico, xi, ctum, ĕre 3;

e) ago, ēgi, actum, ĕre 3.

Завдання 2. scimus, disce, docēmur, habēbat, inveniam, erat, erit, possum.

Завдання 3. auscultāre, perdĕre, comissum, actūri, dicenti.

Завдання 4. levāvi, fēcisti, habuērunt, didicĭmus, credĭdi, fuistis.

Завдання 5. id onus magnum.

Завдання 6. custōdes, sermōnis, homĭni, ducum, nomĭnĭbus, aure.

Завдання 7. longus, difficĭlis, taciturnus, magnus.

Завдання 8.

Auscultāre disce!
Quantum scimus, gutta est.
Discipŭli parent praeceptis magistri.
Saepe summa ingenia in occultō latent.
Interdum tecum in hortō ambŭlo.
Malō alienō saepe docēmur.
Troja a Graecis expugnātur.
Facio, quod possum.
Alexander Magnus, Philippi filius, claros magistros habēbat.
In numĕrō magistrōrum Alexandri praeclārus Graecōrum philosŏphus Aristotĕles erat.
Aut inveniam viam, aut faciam.
Cum fortūna perit, nullus amīcus erit.
Grammatĭci – custōdes Latīni sermōnis.
Parva formīca onĕra magna ōre trahit.
Longum et difficĭle est iter per praecepta, breve et effĭcax per exempla.
Amīcum perdĕre est damnōrum maxĭmum.
Taciturnior est statuā.
Post proelium commissum hostes terga vertēbant.
Quid actūrus es?
Mendāci homĭni, etiam verum dicenti, non credĭmus.
Dixi et anĭmam levāvi.

Варіант 3

Завдання 1. a) taceo, 2;

b) disco, 3;

c) salūto, 1;

d) certo, āvi, ātum, āre 1;

e) erudio, īvi, ītum, īre 4.

Завдання 2. despĭce, laudant, docētur, educabantur, numerābis, faciam, erit, adĕrat.

Завдання 3. placēre, esse, commōtus, moritūri, splendentium.

Завдання 4. erudīvit, tacuisti, conscripsit, vixi, vēnĭmus, fui.

Завдання 5. ille puer felix.

Завдання 6. libertāte, oves, custodĭbus, pacis, luce, imperatōrum.

Завдання 7. turpis, malus, fecundus, felix.

Завдання 8.

Tacent, satis laudant.
Despĭce divitias.
Rami laurōrum sunt praemium poetārum.
Placēre tantum bonis studēmus.
Veniam tibi non do, si male scribis.
Nihil recte sine exemplō docētur aut discĭtur.
Ut salutāmus, ita resalutāmur.
Inter domĭnum et servum nulla amicitia esse potest.
Apud Romānos puĕri a servis Graecis educabantur.
Amīcus verus in pericŭlis adĕrat.
Donec eris felix, multos numerābis amīcos.
Faciam id, etsi molestum erit.
Pro patriā, pro vitā, pro libertāte certāmus.
Lupos apud oves relinquis custōdes.
Homĭnes inter se studiis, morĭbus, omni vitae ratiōne differunt.
Amor et melle et felle est fecundissimus.
Turpis fuga mortis est omni morte pejor.
Nuntiis litterisque commōtus, Caesar duas legiōnes in Gallia conscripsit.
Ave, imperātor, moritūri te salūtant.
Via Lactea constat ex ingenti numĕrō stellārum suā luce splendentium.
Pater filios littĕris erudīvit.

Варіант 4

Завдання 1. a) neglĕgo, 3;

b) desidĕro, 1;

c) teneo, 2;

d) nubo, psi, ptum, ĕre 3;

e) fleo, flēvi, flētum, ēre 2.

Завдання 2. cognōsce, cogĭto, vocāmini, nolīte tenēre, ornabantur, sperābĭtur, possumus, prodĕrat, adĕrunt.

Завдання 3. legĕre, victam, lectūrus, flentes.

Завдання 4. nupsit, adduxit, nocui, cognōvĭmus, vocāvistis, fuisti.

Завдання 5. tuum iter pedestre.

Завдання 6. legem, auribus, homĭnum, valetudĭni, urbe, princĭpes.

Завдання 7. beātus, tutus, bonus, acer.

Завдання 8.

Legĕre et non intellegĕre neglegĕre est.
Cogĭto, ergo sum.
Agricŏlae bella non amant.
Exempla mala discipŭlis bonis nocent.
Cognōsce te ipsum.
Ventus prosper a nautis desiderātur.
Beāti vocāmini.
Vidēre nostra vitia ipsi non possumus.
Incŏlae Spartae ante pugnas comas corōnis ornabantur.
Concordia patriae semper prodĕrat.
Grata superveniet quae non sperābĭtur hora.
Adĕris amīcis, amīci tibi adĕrunt.
Lex videt irātos, irāti legem non vident.
Aurĭbus teneo lupum.
Iter pedestre me Romam addūcit.
Valetūdo bonum optĭmum.
Bona opinio homĭnum tutior pecuniā est.
Galliam bellō victam suis legĭbus regnāre Ariovistus volēbat.
Quid lectūrus es?
In castra ex urbe ad nos veniunt flentes princĭpes.
Venus nupsit Vulcāno.

Варіант 5

Завдання 1. a) disco, 3;

b) desidĕro, 1;

c) studeo, 2;

d) audio, īvi, ītum, īre 4;

e) rapio, ui, ptum, ĕre 3.

Завдання 2. praebent, lege, dicĭtur, ducēbat, negābit, deest, erat, deĕrit.

Завдання 3. docēre, legi, raptam, auditūri, ferentem.

Завдання 4. delēvit, amavērunt, dixistis, pinxi, concēpĭmus, fuĭmus.

Завдання 5. altĕrum carmen bonum.

Завдання 6. corpŏra, juvĕnum, labōre, mentem, libertāti, homĭnes.

Завдання 7. bonus, utĭlis, durus, liber.

Завдання 8.

Primum discĕre, deinde docēre.
Amat victoria curam.
Viris proelia et victoriae gloriam praebent.
Alter alterius auxilii eget.
Qui non est nobiscum, adversus nos est.
Lyricōrum Horatius fere solus legi dignus.
Fortūna dicĭtur caeca.
Scientia tibi deest.
Caesar magnas copias in Galliam ducēbat.
Illud praesidio mihi erat.
Nemo nostrum amīco auxilium negābit.
Vir bonus numquam deĕrit amīcis.
Corpŏra juvĕnum labōre firmantur.
Mentem homĭnis spectāre debes, non frontem.
Omnes homĭnes natūrā libertāti student.
Annus superior semper melior.
Consultor homĭni tempus est utlilissimus.
Graeci propter Helēnam raptam Trojam diruēbant.
Bona carmĭna auditūri sumus.
Pictor pingit puĕrum uvas ferentem.
Xerxes Athēnas incendiō delēvit.

Варіант 6

Завдання 1. a) applaŭdo, 3;

b) punio, 4;

c) tego, 3;

d) video, vīdi, vīsum, ēre 2;

e) rogo, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 2. habēmus, defendor, applaudĭte, legebāmus, vocabimĭni, prodest, potest, eram.

Завдання 3. punīri, inductus, visūri, rogantĭbus, venīre.

Завдання 4. scripsi, momordit, habuisti, fēcit, pressērunt, fuistis.

Завдання 5. ea nix aeterna.

Завдання 6. scriptōrum, noctem, montium, vertĭces, corpŏri, cupiditāte.

Завдання 7. bonus, magnus, pretiōsus, intolerabĭlis.

Завдання 8.

Vidēte et applaudĭte.
Philosophia est magistra vitae.
Lupus non mordet lupum.
Aliēna vitia in ocŭlis habēmus, a tergō nostra sunt.
Saepe vobiscum ambulāmus.
Nemo debet bis punīri pro unō delictō.
A meis amīcis defendor.
Is est vir bonus, qui patriae suae prodest, dum potest.
Alius nunc sum, atque ante eram.
Legebāmus libros clarōrum scriptōrum antiquōrum.
Vobiscum bona malaque superābĭmus.
Si pericŭlum erit, ad arma vocabimĭni.
Diem nox premit, dies noctem.
Summi montium vertĭces nive aeternā teguntur.
Frigus intolerabĭle est corpŏri nudo.
Bona valetūdo melior est quam maximae divitiae.
Est focŭlus proprius multo pretiosior aurō.
Orgetorix regni cupiditāte inductus conjuratiōnem fēcit.
Omnes, qui visūri estis suos, venīte mecum.
Rogantibus potius quam imperantibus parēbĭmus.
Ad senem senex de senectūte scripsi.

Варіант 7

Завдання 1. a) intellĕgo, 3;

b) numĕro, 1;

c) finio, 4;

d) disco, didici, – , ĕre 3;

e) impĕro, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 2. debet, ponderantur, curāte, intellĕgor, cremabantur, numerābĭtis, efficiam, possunt.

Завдання 3. audīre, mutāri, collecta, negatūrus, amantium.

Завдання 4. condĭdit, regnāvit, intellēxi, effēcĭmus, didĭcit, debuisti.

Завдання 5. is homo Romānus.

Завдання 6. vulnĕra, tempŏrum, noctium, servitūte, amōris, urbem.

Завдання 7. foedus, bonus, immortālis, multi.

Завдання 8.

Bene audīre debet.
Non vitae, sed scholae discĭmus.
Valla et muri sunt munimenta oppidōrum.
Caelum serēnum ocŭlis nostris gratum est.
Proxĭmus sum egomet mihi.
Argumenta numerantur, non ponderantur.
Barbărus hic ego sum, quia non intellĕgor ulli.
Fata mutāri non possunt.
Mortui a Romānis cremabantur.
Multa templa Graecōrum Aesculapio sacra erant.
Stellas caeli nunquam numerābĭtis.
Vos curāte vestrum officium, ego efficiam meum.
Návita dē ventís, de táuris nárrat arātor. Ēnumerát milēs vúlnera, pástor ovēs.
Galli spatia tempŏrum numĕrō noctium finiunt.
Nullum corpus immortāle est.
Nihil est homĭni Romāno foedius servitūte.
Fames est optimus coquus.
Impĕrat aut servit collecta pecunia cuīque.
Noli petĕre, si negatūrus es.
Amantium ira amōris reintegratio.
Romŭlus, Martis filius, urbem Romam condĭdit et multos annos ubi regnāvit.

Варіант 8

Завдання 1. a) dico, 3;

b) amo, 1;

c) reperio, 4;

d) converto, verti, versum, ĕre 3;

e) veho, xi, ctum, ĕre 3.

Завдання 2. juva, tenēmus, satiātur, ponēbant, quaerētis, eram, potest, potĕrunt.

Завдання 3. amāri, obesse, datam, petitūrus, volentem.

Завдання 4. aspexi, audivērunt, dedit, quaesīvĭmus, posuistis, fui.

Завдання 5. ille canis magnus.

Завдання 6. homĭnum, artium, itinĕre, consuetudĭnis, leōne, fraudem.

Завдання 7. gravis, bonus, jucundus, humĭlis.

Завдання 8.

Bene audīte, quod dico.
In terrā est vita, in lunā non est.
Memoriā tenēmus praecepta poёtārum.
In pericŭlis amīci veri sunt praesidium firmum.
Nunc me juva, mi Attĭce, consiliō.
Jucundum est amāri, non minus amāre.
Avārus anĭmus nullō satiātur lucrō.
Malus, etsi obesse non potest, tamen cogĭtat.
In ripis Rheni Romāni multa castra ponēbant.
Non sum stultus, ut ante eram.
Si quaerētis, reperiētis.
Bona exempla libĕris semper prodesse potĕrunt, mala saepe obĕrunt.
Nemo homĭnum curis liber est.
Fames artium magistra est.
Terrestri itinĕre frumentum advehĭtur.
Gravissimum est imperium consuetudĭnis.
Melior est canis vivus leōne mortuō.
Homĭnes ratiōnem, bono consilio a natūrā datam, in fraudem convertunt.
Nihil negābis, quod petitūrus es.
Ducunt volentem Fata, nolentem trahunt.
Haec ego meis ocŭlis aspexi.

Варіант 9

Завдання 1. a) ago, 3;

b) video, 2;

c) cupio, 3;

d) accēdo, cessi, cessum, ĕre 3;

e) veto, ui, ĭtum, āre 1.

Завдання 2. errat, agĭte, arātur, negabāmus, valēbit, deest, eras, potĕrit.

Завдання 3. imperāre, vidēri, negāta, missūrus, latrantem.

Завдання 4. fēcit, curāvi, valuisti, nescīvērunt, mīsĭmus, fuistis.

Завдання 5. is homo miser.

Завдання 6. virtūtum, noctes, munitiōnes, canem, timōre, judĭci.

Завдання 7. celer, altus, miser, parvus.

Завдання 8.

Quod agĭtis, bene agĭte.
Luna circum terram errat.
Femĭnae et libĕri in oppidō sunt, viri in castris.
Certa amittĭmus, dum incerta petĭmus.
Stultum imperāre relĭquis qui nescit sibi.
Ager ab agricŏlis arātur.
Non vidēri, sed esse vir bonus malo.
Tam deest avāro, quod habet, quam quod non habet.
Culpam nostram negabāmus.
Ubi eras?
Omnia mutabantur, mutāntur, mutābuntur.
Justitia sine prudentiā multum potĕrit: sine justitiā nihil valēbit prudentia.
Vitia sunt virtūtum contraria.
Misĕri homĭnes noctes non sine lacrĭmis agunt.
Galli ad campestres munitiōnes accedunt.
Famā nihil est celerius.
Optĭmi mortalium altissima cupiunt.
Mittĭmur in vetĭtum semper cupimusque negāta.
Num ex Aegyptō aut Syriā frumentum Romam missūrus es?
Luna latrantem canem non curat.
Primos in terrā deos fēcit timor.

Варіант 10

Завдання 1. a) facio, 3;

b) claŭdo, 3;

c) simŭlo, 1;

d) cado, cecĭdi, casum, ĕre 3;

e) căveo, cāvi, cautum, ēre 2.

Завдання 2. debes, vive, parantur, interrogabātur, metuam, cavēbo, potest, eritis.

Завдання 3. cadĕre, mitti, posĭta, ventūra, bibentis.

Завдання 4. cecĭdit, posui, laborāvērunt, vixit, dixisti, fuĭmus.

Завдання 5. aliud volucre verbum.

Завдання 6. sidĕra, lucem, sole, mores, montĭbus, vulpium.

Завдання 7. difficĭlis, malus, purus, levis.

Завдання 8.

Bene discĕre debes.
Non solum in terrā, sed etiam in aquā sunt bestiae.
Non debēmus cadĕre anĭmis.
Memoria bona est bonum magnum.
Sibi bene facit, qui bene facit amīco.
Instrumenta et arma e ferrō parantur.
Epistŭla mitti debet.
Nemo in suā causā judex esse potest.
Discipŭlus a magistrō interrogabātur.
Servōrum officia varia erant: alii terram colēbant, alii domi ministrābant, alii in agris laborābant, alii puĕros docēbant.
Libĕri eritis.
Non metuam, sed cavēbo.
Nonnulla sidĕra, ut terra nostra, lucem et calōrem a sole habent.
Vulpes pilum mutat, non mores.
Nihil tam volucre est, quam maledictum.
Facta sunt verbis difficiliōra.
Malus bonum ubi se simŭlat, tunc est pessimus.
Hispania, inter Africam et Galliam posĭta, Oceăni fretō et Pyrenaeis montĭbus claudĭtur.
Omnia, quae ventūra sunt, in incertō jacent: protĭnus vive!
Non est culpa vini, sed culpa bibentis.
Venti vis omnis cecĭdit.

Варіант 11

Завдання 1. a) vivo, 3;

b) deleo, 2;

c) labōro, 1;

d) do, dedi, datum, dare 1;

e) venio, vēni, ventum, īre 4.

Завдання 2. dicis, accusor, cingēbat, cenābĭmus, pare, es, erat, erunt.

Завдання 3. juvāre, prodesse, data, ventūrum, nocens.

Завдання 4. vixit, audīvērunt, cinxi, paruisti, fēcĭmus, fuit.

Завдання 5. noster fons purus.

Завдання 6. latrōnes, legĭbus, fonte, aurĭbus, judĭci, homĭnum.

Завдання 7. fidēlis, bonus, felix, difficĭlis.

Завдання 8.

Non audio, quod dicis.
Vivĭmus et laborāmus in patriā nostrā.
Corvus ocŭlum corvi non eruit.
Oppĭda Romanōrum firmos et altos muros habent.
Magnum est imperium sui.
Etiam magna regna delentur.
Sine causā a te accūsor.
Generōsi anĭmi est juvāre et prodesse.
Tarquinius Romam muris cingēbat.
Homērus poēta Graecōrum erat.
Leonĭdas dicit: “Prandete, Lacedaemonii: hodie apud infĕros fortasse cenābĭmus.”
Vitia erunt, donec viri.
Etiam latrōnes suis legĭbus parent.
A fonte purō pura defluit aqua.
Non ergo felĭcem faciunt divitiae.
Fideliōres sunt ocŭli aurĭbus.
Optĭmus homĭnum es homo.
Voluptas e difficĭli data dulcissima est.
Quod est ventūrum, sapiens quasi praesens cavet.
Bene perdit nummos, judĭci cum dat nocens.
Adulescens vult diu vivĕre, senex diu vixit.

Варіант 12

Завдання 1. a) sileo, 2;

b) defendo, 3;

c) pugno, 1;

d) contemno, tempsi, temptum, ĕre 3;

e) volo, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 2. narrāte, legĭmus, commutantur, respondēbātis, dices, vocābĭmur, potest, erant.

Завдання 3. laedĕre, defendi, contempta, evolatūrae, laudantes.

Завдання 4. dedit, laudāvērunt, vīcistis, duxi, dixĭmus, fuit.

Завдання 5. id genus malum.

Завдання 6. cupiditātem, mari, apes, mente, mortis, regĭbus.

Завдання 7. malus, firmus, multi, felix.

Завдання 8.

Narrāte, quaeso.
Fabŭlas poёtārum libenter legĭmus.
Amīcum laedĕre ne jocō quidem licet.
Quasi muti silent.
Natūra aliud alii iter ostendit.
Consilia saepe commutantur.
Patria in pericŭlis a viris defendi debet.
Verum plus uno esse non potest.
Cur non respondebātis?
Multi Romāni sub arma erant.
Contumeliam si dices, audies.
Si necessarium erit pro patriā nostrā pugnāre, ad arma vocābĭmur, contra inimīcos ducēmur.
Effugĕre cupiditātem regnum est vincĕre.
Mens regnum bona possidet.
Ut mors, sic somnus misĕros felicĭbus aequat.
Firmissima est inter pares amicitia.
Una silva elephantis plurĭbus suffĭcit; homo et terrā et mari pascĭtur.
Parva saepe scintilla contempta magnum excĭtat incendium.
Apes, quum jam evolatūrae sunt, consonant vehementer.
Pessĭmum inimicōrum genus – laudantes.
Levis est Fortuna: cito reposcit quod dedit.

Варіант 13

Завдання 1. a) narro, 1;

b) mitto, 3;

c) scio, 4;

d) posco, poposci, – , ĕre 3;

e) paro, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 2. audi, dicunt, mittĕris, vincebantur, audiētis, potest, potĕris, eritis.

Завдання 3. prodesse, velle, parātum, navigatūri, scientes.

Завдання 4. poposcit, cognōvi, mīsērunt, frēgit, narrāvĭmus, fuisti.

Завдання 5. ille lupus rapax.

Завдання 6. equĭtes, honōre, frondes, sidĕra, aurium, sole.

Завдання 7. magnus, acūtus, rapax, brevis.

Завдання 8.

Bene audi, quod dicunt.
Ira est saepe causa injuriae.
Gajus Julius occŭpat oppĭdum et ibi praesidium collŏcat.
Ex totō animō.
Sibi parat malum, qui altĕri parat.
Fortūna vitrea est: tum cum splendet, frangĭtur.
In scholam mittĕris.
Aut prodesse volunt, aut delectāre poētae.
Inimīci a Romānis vincebantur.
Tuscŭlum, oppĭdum parvum, non longe a Romā abĕrat.
Narrābo, si audiētis.
Per risum multum potĕris cognoscĕre stultum.
Equĭtes Romāni in magnō honōre erant.
Immotaeque silent frondes, silet umĭdus aēr, sidĕra sola micant.
Cervi – lupōrum praeda rapacium.
Dentium, oculōrum, aurium dolor acutissĭmus est.
Quid potest esse sole majus?
Quod semper est parātum, non semper juvat.
Magna pars homĭnum, cum navigatūri sunt, de tempestāte non cogitant.
Eritis sicut dei, scientes bonum et malum.
Ille magnam pecuniam poposcit.

Варіант 14

Завдання 1. a) gero, 3;

b) exspecto, 1;

c) do, 1;

d) vinco, vīci, victum, ĕre 3;

e) spero, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 2. dant, exspectabāmur, volēbam, abi, dicet, potest, potĕram, eritis.

Завдання 3. cantāre, vinci, sperāta, ventūrus, abiens.

Завдання 4. didĭci, terruisti, discussit, dixĭmus, amāvērunt, fui.

Завдання 5. id odium acre.

Завдання 6. leōnem, vires, regum, hominĭbus, judĭci, tremōris.

Завдання 7. bonus, tutus, rarus, acer.

Завдання 8.

Cantāre amant.
Flamma terret bestias silvae.
Bellum cum captīvis et femĭnis gerĕre non soleo.
Pericŭla amicōrum nostrōrum nostra sunt.
Non bonus est ulli, qui malus ipse sibi.
Ubi vinci necesse est, expĕdit cedĕre.
Servi pro nullis habentur.
Quis vestrum fabŭlam recitāre potest?
Amabāmur et semper exspectabāmur.
Volēbam ad te venīre, sed non potĕram.
Ita dico. Quis contra dicet?
Tuti ab injuriā inimicōrum eritis, quamdiu inter vos amicitia et concordia erunt.
Leōnem mortuum etiam catŭli mordent.
Dant gaudia vires.
Gravis ira regum est semper.
Acerrĭma proximōrum odia.
Hominĭbus ex multis unus vix fidus amīcus; hic albō corvō rarior esse solet.
Melior tutiorque est certa pax, quam sperāta victoria.
Quantus tremor est futūrus, quando judex est ventūrus cuncta stricte discussūrus!
Abiens, abi.
Vera didĭci dicĕre.

Варіант 15

Завдання 1. a) ago, 3;

b) interrŏgo, 1;

c) pello, 3;

d) credo, didi, ditum, ĕre 3;

e) dimitto, mīsi, missum, ĕre 3.

Завдання 2. debētis, dissolvĭtur, exspectābam, interrogābĭmĭni, scandet, possum, adĕrant.

Завдання 3. displicēre, laudāri, stāre, dimissum, factūrus, intrantĭbus.

Завдання 4. credidērunt, ēgi, laudāvĭmus, luxit, traduxisti, fuistis.

Завдання 5. omnis noster labor.

Завдання 6. pede, imbrĭbus, pontem, aurĭbus, pacis, timōre.

Завдання 7. malus, foedus, certus, creber.

Завдання 8.

Quid agĕre debētis?
Stellae nautis viam monstrant.
In Britanniā nihil est neque auri neque argenti.
Templa deōrum et deārum apud Graecos et Romānos magnifĭca sunt.
Scientia nobis lucet, sicut stella in viā.
Malis displicēre laudāri est.
Matrimonium dissolvĭtur aut bonā gratiā, aut cum irā anĭmi.
Non amo te, Sabidi, nec possum dicĕre quare.
Litteras tuas exspectābam.
Inimīci jam adĕrant ad portas oppĭdi.
Cotidie interrogābĭmĭni.
Ante portas est bellum; si unde non pellĭtur, jam intra moenia erit, et Capitolium scandet.
In unō pede stāre.
In Brittaniā caelum crebris imbrĭbus ac nebŭlis foedum est.
Labor et patientia omnia vincunt.
Tu ex amīcis certis mihi es certissĭmus.
Pejor est pericŭlō timor ipse pericŭli.
Dimissum quod nescĭtur, non amittĭtur.
Caesar pontem trans Rhenum factūrus et exercĭtum suum in Germaniam traductūrus erat.
Pax intrantĭbus, salus exeuntĭbus.
Ocŭlis magis, quam aurĭbus, credidērunt.

Варіант 16

Завдання 1. a) do, 1;

b) munio, 4;

c) vivo, 3;

d) tango, tetigi, tactum, ĕre 3;

e) paro, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 2. dant, delectāmĭni, circumdābant, vivis, vives, servi, possumus, erant.

Завдання 3. servīre, parātae, dictūrus, cupientĭbus, servīri.

Завдання 4. tetĭgit, cupīvērunt, accēpi, volāvĭmus, habuit, fuit.

Завдання 5. mea sedis domestĭca.

Завдання 6. partem, judĭces, homĭni, aures, sede, tempŏra.

Завдання 7. jucundus, vetus, ingrātus, miser.

Завдання 8.

Accipio, quod dant.
In silvis semper umbra est.
Mercurius inter terram et caelum volat.
Nemo patriam, quia magna est, amat, sed quia sua.
Vir doctus in se semper divitias habet.
Oppĭda vestra bene muniuntur.
Saepe ludis delectāmini.
Nec servīre ulli possumus, nec imperāre cupĭmus.
Castra Romāni vallo fossāque circumdābant.
Erat olim Graecus quidam; ei duae filiae erant; eae erant pulchrae atque formōsae.
Vives, et vives ita, ut vivis.
Concordia patriae semper prodĕrat, prodest, prodĕrit.
Interdum habet stultitiae partem facilĭtas.
Magna vis est conscientiae, judĭces.
Ingrātus unus omnĭbus misĕris nocet.
Nullus est locus domestĭcā sede jucundior.
Veterrĭmus homĭni optĭmus est amīcus.
Parātae lacrĭmae insidias, non fletum indĭcant.
Quid sum miser tum dictūrus?
Multa cupientĭbus desunt multa.
Quod verbum aures meas tetĭgit?

Варіант 17

Завдання 1. a) deleo, 2;

b) divĭdo, 3;

c) labōro, 1;

d) mordeo, momordi, morsum, ēre 2;

e) contrăho, traxi, tractum, ĕre 3.

Завдання 2. noli laborāre, stude, habēmus, vocor, delebantur, mittentur, accipies, abest, adĕrāmus.

Завдання 3. contracta, lectūri, egens, egentem.

Завдання 4. momordit, fēcērunt, appellāvit, habuisti, contraxi, fui.

Завдання 5. omne genus humānum.

Завдання 6. Platōnem, puppi, genĕri, consultōri, necessitātis, serpentes.

Завдання 7. malus, carus, latus, mendax.

Завдання 8.

Noli male laborāre.
Pecuniam non habēmus.
Ocŭlos ad caelum tollunt.
Inter caecos regnat luscus.
Stude linguae Latīnae, mi fili!
Fluviō Rhenō latō et altō ager Helvetius a Germānis dividĭtur.
Amīcus meus Lucius vocātur, ego vocor Marcus, at tu?
Filius meus abest.
Vici populōrum antiquōrum saepe incendiis delebantur.
Semper amīcis nostris adĕrāmus.
Amāris, amabāris, amabĕris.
Ei libri tibi a me mittentur; eos accipies.
Cicĕro Platōnem philosophōrum deum appellat.
Sedēmus in puppi et clavum tenēmus.
Crudēlem medĭcum intempĕrans aeger facit.
Libĕris nihil carius humāno genĕri est.
Malum consilium consultōri pessĭmum est.
Amicitia inter pocŭla contracta plerumque vitrea est.
Studiōsi libros lectūri in bibliothēcā adsunt.
Necessĭtas egentem mendācem facit.
Serpens bovem momordit.

Варіант 18

Завдання 1. a) doceo,2;

b) vestio, 4;

c) muto, 1:

d) committo, mīsi, missum, ĕre 3;

e) facio, fēci, factum, ĕre 3.

Завдання 2. discĭmus, doces, superābat, communĭca, ignorābĭmus, incĭdet, possumus, erat.

Завдання 3. volāre, delectāri, instructi, factūri, insipientis.

Завдання 4. commīsisti, errāvi, fēcisti, instruxi, fulsit, fuērunt.

Завдання 5. ille inimīcus gravis.

Завдання 6. vere, sidĕra, aetātem, pedĭbus, pectŏre, homĭnis.

Завдання 7. bonus, parvus, gravis, serēnus.

Завдання 8.

Dum docēmus, discĭmus.
Aquilam volāre doces.
Nemo nuntios malōrum amat.
Divitiae magnae viris stultis nocent.
Nautae Romāni orant: “Serva nos, Neptūne, domĭne aquārum!”
Terra vere plantis vestītur.
Aliēnis malis delectāri inhumānum est.
Praeterĭta mutāre non possumus.
Doctrīnā Graecia nos superābat.
Nox erat; et caelō fulgēbat luna serēnō inter minōra sidĕra.
Ignorāmus, sed non ignorābĭmus.
Qui fodit foveam altĕri, ipse incĭdet in eam.
Propter aetātem pedĭbus jam non valet.
In flammam flammas, in mare fundis aquas.
Pauci sunt acri memoriā.
Gravior est inimīcus, qui latet in pectŏre.
Galli deōrum maxĭme Mercurium colunt.
Jam hostes ante castra instructi stābant.
Cum his communĭca, qui te meliōrem factūri sunt.
Homĭnis est errāre, insipientis in errōre perseverāre.
Lupo ovem commīsisti.

Варіант 19

Завдання 1. a) spiro, 1;

b) vinco, 3;

c) do, 1;

d) pario, pepĕri, partum, ĕre 3;

e) ago, ēgi, actum, ĕre 3.

Завдання 2. spero, laudāmĭni, abĭge, censēbant, legēmus, dabit, potest, erat.

Завдання 3. desiderāre, perspĭci, actae, rogatūrus, ferentes.

Завдання 4. pepĕrit, rogāvērunt, perspēxi, ēgisti, tenuĭmus, fuĭmus.

Завдання 5. is labor gratus.

Завдання 6. homĭnum, vocem, patrem, mercĕde, tempŏris, consensiōne.

Завдання 7. magnus, gratus, jucundus, innumerabĭlis.

Завдання 8.

Dum spiro, spero.
Etiam bestiae memoriam habent.
Puer, abĭge muscas!
Terra variārum herbārum plena est.
Popŭli Romāni totiusque Italiae mira consensio est.
Numquam pericŭlum sine pericŭlō vincĭtur.
A magistris semper laudāmĭni.
Etiam in bestiis vis naturae perspĭci potest.
Sub terrrā, censēbant, relĭquam vitam agunt mortui.
Ipse locus praesidio inimīcis erat.
Legēmus librum de bellō Gallicō.
Tempus consilium tibi dabit.
Varia sunt homĭnum judicia.
Pisces vocem non habent.
Apud Herodōtum, patrem historiae, sunt innumerabĭles fabulae.
Cum mercĕde labor gratior esse solet.
Quae sunt maxĭmae divitiae? Non desiderāre divitias.
Conscientia bene actae vitae jucundissĭma est.
Quem patrōnum rogatūrus est?
Quídquid id ést, timeó Danaós et dóna feréntes.
Amicitiam natura ipsa pepĕrit.

Варіант 20

Завдання 1. a) disco, 3;

b) adnumĕro, 1;

c) eripio, 3;

d) habeo, ui, itum, ēre 2;

e) tego, texi, tectum, ĕre 3.

Завдання 2. discĭte, vivĭtis, adnumerātur, serēbant, addam, es, potest, erunt.

Завдання 3. erĭpi, philosophāri, damnāta, peritūra, spargens.

Завдання 4. habuit, vixit, addĭdi, dixērunt, errāvisti, fuistis.

Завдання 5. is miles fortunātus.

Завдання 6. morte, animalia, fontes, tempŏre, mortalitāte, senectūtis.

Завдання 7. malus, fortunātus, dives, brevis.

Завдання 8.

Discĭte, dum vivitis.
Victoria gloriam et laetitiam praebet.
Inimīci saepe verum dicunt, amīci – numquam.
Interdum stultus es.
Nemo errat uni sibi, sed dementiam spargit in proxĭmis.
Imperitia culpae adnumerātur.
Primum vivĕre, deinde philosophāri.
Virtus nec erĭpi nec surrĭpi potest unquam, neque incendiō neque naufragiō amittĭtur.
Britanni olim frumenta non serēbant.
Idem sum, qui eram.
Verbum addam.
Simulac discordia et rixae inter vos erunt, inimīci et viri mali vobis nocēbunt.
Senectus haud procul abest a morte.
Vina bibunt homĭnes, animalia cetĕra fontes.
Alter frenis eget, alter calcarībus.
O dives, dives! Non omni tempŏre vives!
Homĭnum nemo vivit fortunātior.
Pejōra sunt tecta odia, quam aperta.
Omnia mortalium opĕra mortalitāte damnāta sunt; inter peritūra vivīmus.
Tuba mirum spargens sonum coget omnes ante thronum.
Augustus habuit statūram brevem.

Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи №1

Загальні рекомендації

1. Ознайомтесь з переліком теоретичних запитань, що винесені програмою для опрацювання в першому семестрі.

2. Не намагайтеся спочатку вивчити граматику, а потім братися за виконання контрольної роботи: курс латинської мови – це більшою мірою практична дисципліна, аніж теоретична; поєднуйте опанування теорією з виконанням практичних завдань.

3. Прочитайте загальну інформацію про латинське дієслово (Verbum). Зверніть особливу увагу (Nota bene!) на форму запису дієслова у словнику, на основи дієслова і на форми, які утворюються від кожної з основ. Цю інформацію потрібно добре засвоїти.

4. Занотуйте список особових закінчень дієслів активного і пасивного станів. Користуйтеся постійно цим списком для виконання контрольної роботи.

5. Прочитайте про утворення:

інфінітивів теперішнього часу активного і пасивного станів (Infinitivus Praesentis Activi, Infinitivus Praesentis Passivi);
форм наказового способу теперішнього часу (Imperativus Praesentis),
часових форм системи інфекта (недоконаного виду): Praesens Indicativi Activi et Passivi, Imperfectum Indicativi Activi et Passivi, Futurum I Indicativi Activi et Passivi.

Занотуйте суфікси, за допомогою яких утворюються вищеперелічені часи.

6. Укладіть таблицю відмінювання дієслів у часах системи інфекта, користуйтеся цією таблицею при виконанні граматичних завдань і при перекладі речень.

7. Укладіть аналогічну таблицю дієслова бути (sum, fui, – , esse). Не забувайте користуватися цією таблицею при виконанні контрольної роботи.

8. Ви готові до виконання завдань 1a), 1b), 1c), 2 і до перекладу речення 1 із 8-го завдання.

9. Прочитайте загальну інформацію про латинський іменник (Nomen substantivum). Зверніть особливу увагу (Nota bene!) на форму запису іменника у словнику. Ви повинні навчитися визначати відміну іменника (declinatio) за його словниковою формою.

10. З’ясуйте, що спільного у системі відмінків (casus) латинської і української мов. Зверніть увагу на особливості синтаксичних функцій відмінків латинської мови у порівнянні з функціями відмінків української мови. Запам’ятайте назви відмінків латинських іменних форм.

11. Прочитайте про першу і другу відміни латинських іменників. Зверніть увагу на правило середнього роду. Закінчення а можливе як у першій, так і у другій відмінах; отже, не забувайте спершу визначати відміну іменника, а лише потім відмінок.

12. Скопіюйте зведену таблицю відмінкових закінчень іменників, постійно користуйтеся цією таблицею при перекладі речень.

13. Ви готові до перекладу речень 2 і 3 із 8-го завдання.

14. Прочитайте загальну інформацію про латинський прикметник (Nomen adjectivum). Зверніть увагу на форму запису прикметника у словнику. Навчіться визначати відміну прикметника за його словниковою формою.

15. Ознайомтеся з відмінюванням латинських займенників (Pronomina): особових (personalia), зворотного (reflexivum), присвійних (possesiva), вказівних (demonstrativa): is, ea, id; ille, illa, illud, а також займенникових прикметників (Adjectiva pronominalia).

16. Ви готові до перекладу речень 4 і 5 із 8-го завдання.

17. Прочитайте про синтаксис пасивної конструкції латинського речення, зверніть увагу на синтаксичну роль відмінку Ablativus, а саме на Ablativus auctoris і Ablativus instrumenti.

Порівняйте два речення: Ager (Nom. sg) ab agricŏlā (Abl. sg) arātur (поле оброблюється землеробом) і Ager (Nom. sg) aquā (Abl. sg) rigātur (поле зрошується водою). Обидва речення мають дієслово-присудок у формі 3-ї особи однини часу Praesens Indicativi Passivi, що можна визначити за особовим закінченням -tur (пасив, 3 ос. одн.) і відсутністю суфіксів (час). У першому з цих речень дія виконуіться істотою, тому перед відповідним іменником стоїть прийменник a (ab) (Ablativus auctoris); у другому реченні – неістотою, тому прийменник відсутній (Ablativus instrumenti).

18. Ви готові до перекладу речень 6 і 7 із 8-го завдання.

19. Прочитайте про дієслова, що утворюються префіксально від дієслова бути (Verba sum-composita).

20. Ви готові до перекладу речення 8 із 8-го завдання.

21. Здобутих знань вам вистачить для перекладу речень 9 – 12 із 8-го завдання.

22. Прочитайте про третю відміну латинських іменників. Зверніть увагу на способи утворення форм Nominativus singularis для іменників цієї відміни. Не забувайте, що основа іменника визначається за відмінком Genetivus singularis, отже, наявна в усіх непрямих відмінках. Nota bene: за правилом середнього роду для іменників середнього роду форма Accusativus завжди відповідає формі Nominativus. Врахуйте основні правила визначення форми Nominativus singularis за формами непрямих відмінків (отже, і шляхи пошуку іменника в словнику):

якщо основа іменника закінчується на -r, -t, -d, то Nominativus singularis може закінчуватися на -s;
якщо основа іменника закінчується на -c, -g, то Nominativus singularis закінчується на -x.

23. Ви готові до виконання завдань 5, 6 і до перекладу речень 13 – 15 із 8-го завдання.

24. Прочитайте про утворення ступенів порівняння (Gradus comparationis) латинських прикметників. Зверніть увагу на синтаксичні конструкції речень, що містять прикметники у формах вищого і найвищого ступенів порівняння, зокрема на синтаксичну роль відмінків Ablativus comparationis і Genetivus partitivus.

25. Ви готові до виконання завдання 7 і до перекладу речень 16, 17 із 8-го завдання.

26. Прочитайте про утворення латинських дієприкметників (Participium Praesentis Activi (PPA), Participium Perfecti Passivi (PPP), Participium Futuri Activi (PFA)) і про їх синтаксичні функції. Занотуйте суфікси, за допомогою яких утворюється кожний із дієприкметників. Не забувайте, що Participium Praesentis Activi утворюється від основи інфекта, а Participium Perfecti Passivi і Participium Futuri Activi – від основи супіна.

27. Ви готові до виконання завдань 1e), 3 і до перекладу речень 18 – 20 із 8-го завдання.

28. Прочитайте про способи утворення основи перфекта. Занотуйте парадигму відмінювання дієслів у часі Perfectum Indicativi Activi.

29. Ви готові до виконання завдань 1d), 4 і до перекладу речення 21 із 8-го завдання.

30. Повне виконання контрольної роботи №1 дає вам достатню теоретичну і практичну підготовку для успішного складання заліку.

Рекомендації щодо перекладу речень

1. Перше правило перекладача: щоб перекласти речення, потрібно спершу знайти в ньому дієслово в особовій формі – присудок, правильно його перекласти (тобто, врахувавши особу), потім знайти і перекласти підмет (іменник, субстантивований прикметник або займенник, який має форму називного відмінку того ж самого числа, що й присудок), а вже далі додавати інші члени речення.

Наприклад, треба перекласти речення:

Magister discipŭlos docet.

Щоб перекласти дієслово docet, у словнику знаходимо: doceo, docui, doctum, ēre 2 – навчати, docet – навчає, адже закінчення -t відповідає третій ос. одн. Підмет речення magister (magister, tri m – вчитель) – іменник другої відміни, вжито у формі Nominativus singularis. Іменник discipŭlos (discipŭlus, i m – учень) другої відміни, вжито у формі Accusativus pluralis – додаток. Таким чином, переклад речення: Вчитель навчає учнів.

Quō vadis? Дієслово vadis (у словнику: vado, –, –, ĕre 3 – іти) має закінчення 2 ос. одн. -s, перекладаємо: ідеш. Quō – прислівник (adv.): де? куди? Переклад речення: Куди ідеш?
Littĕras scribo. Дієслово scribo (у словнику: scribo, psi, ptum, ĕre 3 – писати) має закінчення 1 ос. одн. -o, пишу. Іменник littĕras (littĕra, ae f – буква) першої відміни, вжито у формі Accusativus pluralis. Переклад речення: Пишу букви.
Dum vivĭmus, laborāre debēmus. Дієслова: vivĭmus (у словнику: vivo, vixi, victum, ĕre 3 – жити), debēmus (у словнику: debeo, ui, itum, ēre 2 – мусити) мають закінчення 1 ос. множ. -mus, відповідно, переклад їх у реченні: живемо, мусимо; laborāre (у словнику: labōro, āvi, ātum, āre 1 – писати) – інфінітив (Infinitivus Praesentis activi; закінчення -re). Переклад речення: Доки живемо, мусимо працювати.

2. Прикметник у реченні, як правило, узгоджується з іменником (у роді, відмінку і числі, але зовсім не обов’язково у відміні), тому треба пильнувати за узгодженням.

Наприклад:

у реченні Cautus metuit foveam lupus (обережний вовк стережеться пастки) прикметник cautus узгоджується з іменником lupus (узгодження прозоре, оскільки обидва слова мають однакове закінчення -us). Порядок слів у латинському реченні: обережний стережеться пастки вовк.
у реченні Dant saepe parvam magna nubila pluviam (часто великі хмари дають мало дощу) parvam узгоджується з pluviam (однакове закінчення -am), а magna – з nubila (однакове закінчення -a). Порядок слів у латинському реченні: дають часто малий великі хмари дощ.
у реченні Taciturnitas stulto homĭni pro sapientiā est (У нерозумної людини балакучість замість розуму) stulto узгоджується з homĭni: обидва слова мають форму Dativus singularis чоловічого роду, хоча прикметник stultus, a, um відмінюється у чоловічому роді за другою відміною, а іменник homo, ĭnis m належить до третьої відміни.

Бувають ситуації, коли прикметник субстантивується (отже, не узгоджується з іменником).

Такий прикметник може мати форму чоловічого роду (вживається в однині або множині) або середнього роду (вживається виключно у множині).

Правило: якщо у вашому реченні є не узгоджений з іменником прикметник, що має закінчення -a, то цей прикметник вжито у формі множини середнього роду, проте перекладати треба субстантивованим прикметником або іменником у формі однини середнього роду; прикметник при цьому має збірне значення, e. g. (наприклад): omnia - все.

Наприклад, речення

Magna di curant, parva neglegunt (Про значне боги піклуються, незначним нехтують)

має два присудки: curant і neglegunt у формі третьої ос. множ. часу Praesens Indicativi Activi; підмет – di (Nominativus pluralis, скорочена форма від dei: deus, i m – бог). Прикметники magna (magnus, a, um) і parva (parvus, a, um), оскільки відмінюються за першою та другою відмінами і мають закінчення -a, можуть бути або жіночого роду (однина), або середнього роду (множина). Єдиний іменник речення чоловічого роду, отже прикметники узгоджуватися з ним не можуть; тому magna і parva – субстантивовані прикметники середнього роду, вжиті у формі Accusativus pluralis.

3. Зверніть увагу на синтаксисис відмінків (див., зокрема, «Додаток»).

Досить часто вам буде траплятися Genetivus partitivus. Іменник, прикметник або займенник, який вжито у формі Genetivus pluralis потенційно може мати два варіанти перекладу, e. g., virōrum (vir, viri m – чоловік) може перекладатися як чоловіків, так і з чоловіків, серед чоловіків: libri virorum (liber, bri m – книга) – книжки чоловіків, але unus virorum (unus, a, um – один) – один із чоловіків.

4. Зверніть увагу на постпозиційну частку -que, яка вживається у значенні сполучника «і»: vive valeque тотожно вислову vive et vale («живи і бувай здоровий», епістолярна формула).

5. Звертайте увагу на дієслівне керування: керування, властиве латинській мові, не обов’язково є тотожним властивому українській мові, e. g., українське дієслово допомагати керує давальним відмінком, а латинське juvāre з тим же значенням – знахідним (Accusativus). Інформація про дієслівне керування надається у словнику. Наприклад, у словниковій статті: «impero, āvi, ātum āre 1 (з Dat) володарювати; наказувати» зазначається, що подане дієслово керує відмінком Dativus.

Рекомендації для окремих варіантів

Варіант 1. 4. soli – займенниковий прикметник. 5. totius – займенниковий прикметник, Romam – «у Рим, до Риму». 13. docto homĭni et erudīto – Dativus commodi. 15. aequō animō – Ablativus modi. 19. qui – «хто».

Варіант 2. 5. tecum – «з тобою».

Варіант 3. 14. у реченні відсутній підмет, relinquis – див. relinquo. 15. differunt – «розрізняються»; studiis, moribus, omni ratiōne – вжито в одному і тому самому відмінку, подумайте, в якому. 17. turpis узгоджується з fuga, а omni – з morte. 18. litterisque: -que – постпозиційна частка. 20. suā узгоджується з luce, а splendentium – із stellārum.

Варіант 4. 8. ipsi – «самі». 11. quae – «яка», узгоджується з hora. 12. adĕris, adĕrunt – verbum sum-compositum, див. ad-sum. 14. auribus – відповідає на запитання «за що?»; Romam – «у Рим, до Риму». 18. volēbat – дієслово volo,

volui, –,velle.

Варіант 5. 4. alter, alterius – займенниковий прикметник. 5. nobiscum – «з нами». 6. lyricōrum – Genetivus partitivus. 7. речення містить конструкцію Nominativus duplex. 11. nostrum – особовий займенник. 15. naturā – Ablativus modi; libertāti – непрямий додаток при student.

Варіант 6. 4. nostra, як і aliena, узгоджуються з vitia. 5. і 11. vobiscum – «з вами»; bona і mala – субстантивовані прикметники зі збірним значенням, malaque: -que – постпозиційна частка. 8. qui – «який, хто». 19. qui – «які, хто».

Варіант 7. 2. vitae, scholae – Dativus commodi. 7. ulli – займенниковий прикметник . 18. cuique – «кожному». 19. quod – «що».

Варіант 8. 5. mi – Vocativus singularis до meus. 12. prodesse, potĕrunt, obĕrunt – verba sum-composita, див. відповідно: prod-sum, possum, ob-sum. 13. homĭnum – Genetivus partitivus; curis – Ablativus separationis. 18. bono consilio – Dativus finalis. 20. volentem, nolentem – неправильні дієслова velle, nolle (див. відповідно: volo, nolo). 21. haec – «це».

Варіант 9. 4. certa, incerta – субстантивовані прикметники зі збірним значенням. 5. qui – «тому хто»; reliquis, sibi – непрямий додаток при imperāre. 7. videor, vidēri – «здаватися», malo – неправильне дієслово malo, malui, –, malle. 8. deest – verbum sum-compositum, див. de-sum; quod – «те що». 11. omnia – субстантивований прикметник зі збірним значенням. 12. potĕrit – verbum sum-compositum, див. possum. 17. optimi, mortalium, altissima – субстантивовані прикметники, mortalium – Genetivus partitivus. 18. cupimusque: -que – постпозиційна частка.

Варіант 10. 10. alii – alii – «одні – інші» . 17. bonum, se – Accusativus duplex, se – зворотний займенник. 19. omnia – субстантивований прикметник зі збірним значенням, quae – «що», узгоджується з omnia. 21. omnis – узгоджується з vis.

Варіант 11. 8. generosi animi – Genetivus characteristicus, узгоджене словосполучення. 17. homĭnum – Genetivus partitivus. 19. praesens – узгоджується з quod («те що»).

Варіант 12. 3. jocō – Ablativus modi. 5. aliud, alii – займенниковий прикметник, aliud узгоджується з iter.17. elephantis pluribus – Dat. plur., непрямий додаток при sufficit («годувати»). 21. quod – «те що».

Варіант 13. 5. qui – «який, той хто». 8. prodesse – verbum sum-compositum, див. prosum; volunt – неправильне дієслово volo, volui, – ,velle. 10. abĕrat – verbum sum-compositum, див. absum. 14. immotaeque узгоджується з frondes, -que – постпозиційна частка. 17. quid – «що».18. quod – «те що».

Варіант 14. 8. vestrum – особовий займенник. 10. volēbam – неправильне дієслово volo, volui, – ,velle. 14. dant – див. do; vires – див. vis. 18. tutiorque: -que – постпозиційна частка. 20. вжито неправильне дієслово abeo, ii, itum, īre.

Варіант 15. 8. Sabidi – Voc. sg. до Sabidius – Сабідій, чоловіче ім’я; quare – «чому». 15. omnia – субстантивований прикметник зі збірним значенням. 18. quod – «яке». 20. exeuntibus – див. exeo.

Варіант 16. 1. quod – «те що». 8. ulli – займенниковий прикметник. 9. fossaque: -que – постпозиційна частка. 10. ei, eae – вказівний займенник is. 12. prodĕrat, prodest, prodĕrit – verbum sum-compositum, див. prosum. 20. multa – субстантивований прикметник зі збірним значенням; desunt – verbum sum-compositum, див. desum. 21. quod – «яке», узгоджується з verbum.

Варіант 17. 5. linguae Latinae – непрямий додаток при stude; mi – Voc. sg. до meus. 12. eos, ei – вказівний займенник is. 13. речення містить конструкцію Accusativus duplex. 19. adsunt – verbum sum-compositum, див. adsum. 20. речення містить конструкцію Accusativus duplex. 21. bovem – див. bos.

Варіант 18. 6. vere – див. ver. 8. praeterita – субстантивований прикметник зі збірним значенням. 12. qui – «хто»; altĕri – займенниковий прикметник; eam – вказівний займенник is. 13. pedibus – Ablativus limitationis, див. pes. 15. pauci – субстантивований прикметник. 16. qui – «хто, який». 17. deōrum – Genetivus partitivus. 19. his – вказівний займенник hic; qui – «які», te meliōrem - Accusativus duplex. 20. homĭnis, insipientis – Genetivus characteristicus.

Варіант 19. 5. totiusque: -que – постпозиційна частка. 12. dabit – див. do. 17. quae – «які», узгоджується з divitiae. 18. vitam agĕre – жити життя. 19. quem – «якого». 20. quidquid id est – «щоб це не було».

Варіант 20. 5. uni sibi – Dativus commodi; proximis – субстантивований прикметник. 10. qui – «який». 11. addam – див. addo. 13. abest – verbum sum-compositum, див. absum. 15. alter – alter – «один – інший». 16. omni tempŏre – Ablativus temporis. 17. homĭnum – Genetivus partitivus.

Завдання контрольної роботи №2 за другий семестр

Перекласти подане словосполучення, провідміняти його в однині та множині.
Утворити для поданих дієслів зазначені нижче форми:
1. провідміняти подане дієслово в активному стані часів системи перфекта (Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II), написати переклад для форм 3-ї особи однини;
2. провідміняти подане дієслово у пасивному стані часів системи перфекта (Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II), написати переклад для форм 3-ї особи однини;
3. для поданого дієслова утворити безособові форми: Infinitivi (всі можливі); Participia (Participium Praesentis Activi, Participium Perfecti Passivi, Participium Futuri Activi); Gerundium (форми всіх можливих відмінків), Gerundivum; написати переклад утворених форм;
4. провідміняти подане дієслово в активному стані часів умовного способу (Praesens Conjunctivi Activi, Imperfectum Conjunctivi Activi, Perfectum Conjunctivi Activi, Plusquamperfectum Conjunctivi Activi; написати переклад для форми 3-ї особи однини;

e) провідміняти подане дієслово у пасивному стані часів умовного способу (Praesens Conjunctivi Passivi, Imperfectum Conjunctivi Passivi, Perfectum Conjunctivi Passivi, Plusquamperfectum Conjunctivi Passivi); написати переклад для форми 3-ї особи однини.

Визначити дієвідміну і граматичну форму особових форм дієслова (час, спосіб, стан, особу); написати переклад. Відокремити дефісом основу, суфікс, закінчення.

Зразок:

дієслово	час, спосіб, стан	особа, число	дієвідміна	переклад	примітки
vīd-ĕra-mus	Plusquamperf. Ind. Act	1p pl.	II	ми побачили (давно)
munīt-us sit	Perf. Conj. Pass.	3p sg.	IV	був укріплений
vere-bā-ris	Imperf. Ind. Pass.	2p sg.	II	ти боявся	verbum deponens
velle-m	Imperf. Conj. Act.	2p sg.		я хотів (би)	verbum anomale
si-t	Praes. Conj. Act.	3p sg.		нехай буде	verbum esse

Визначити дієвідміну і граматичну форму безособових форм дієслова (час, спосіб, стан, відмінок – якщо є); відокремити дефісом основу, суфікс, закінчення.

Зразок:

дієслово	форма, час, спосіб, стан	відмінок	дієвідміна
audīv-isse	Infin. Perf. Act.	–	IV
ornāt-um iri	Infin. Fut. Pass.	–	I
vide-nt-ibus	Partic. Praes. Act.	Abl. pl.	II
capt-o	Partic. Perf. Pass.	Abl. sg.	III

Знайти у реченнях 9-го завдання, виписати, назвати і перекласти синтаксичні звороти, логічні присудки яких було зазначено у попередньому завданні.

Зразок:

зворот	назва звороту	переклад
Caesarem audivisse dicunt	Accusativus cum infinitivo	кажуть, що Цезар почув
templum ornatum iri dicitur	Nominativus cum infinitivo	кажуть, що храм буде прикрашено
omnibus videntibus	Ablativus absolutus	коли всі бачать
oppido capto	Ablativus absolutus	коли місто було захоплено

Знайти у реченнях 9-го завдання (якщо є), виписати і перекласти зворот Ablativus absolutus без дієприкметника.

Зразок:

Marco Crasso consule – коли консулом був Марк Красс (за консульства Марка Красса).

Знайти у реченнях 9-го завдання і виписати всі випадки вживання герундія і герундива; вказати назву віддієслівної форми, відмінок; для герундива зазначити також його функцію (узгоджене означення або іменна частина присудка).

Зразок:

№ речення	віддієслівна форма	назва	відмінок	переклад	іменник, з яким узгоджено герундив/присудок повністю
11	scribendi	Gerundium	Gen. sg.	писання (писати)	–
12	audienda	Gerundivum	Nom. pl.	які слухають	epigrammata
20	agendum	Gerundivum	Nom. sg.	треба діяти (виконувати)	agendum est

Знайти у реченнях 9-го завдання і виписати підрядні речення, присудок яких вжито в умовному способі; вказати тип підрядного речення і вид сполучника; написати переклад.

Зразок:

підрядне речення	переклад	тип підрядного речення
Cum Alexander Magnus in India bellum gerĕret	коли Олександр Македонський вів війну (воював) в Індії	підрядне речення часу, cum historicum

Перекласти речення, виконавши морфологічний аналіз. Виконати синтаксичний аналіз речень, які виділено курсивом; у цих реченнях виконати морфологічний аналіз тільки тих слів, які є складниками синтаксичних конструкцій.

Зразок:

a) Nunc tantum videmur intellexisse linguam Latinam nobis utilem esse. – Здається, що тільки тепер ми зрозуміли, що латинська мова нам корисна.

Речення має два інфінітивні звороти:

Nominativus cum infinitivo – videmur intellexisse;
Accusativus cum infinitivo – linguam Latinam nobis utilem esse, який залежить від intellexisse – логічного присудка першого звороту.

форма слова в тексті	морфологічна характеристика	переклад
videmur	1p pl. Praes. Ind. Act.	здається, що ми
intellexisse	Infin. Perf. Act.	зрозуміли
linguam	I, Acc. sg.	мова
Latinam	I, Acc. sg.	латинська
nobis	Pronomen, Dat. pl.	нам
utilem	III, Acc. sg.	корисна
esse	Infin. Praes. Act	є

b) Cum Caesar ultimo anni die Caninium consulem fecisset, Cicero amico cuidam scripsit: “Caninio consule Romae nihil mali factum esse scito: fuit enim mirae vigilantiae, qui per consulatum somnum non viderit”. – Коли Цезар в останній день року зробив Канінія консулом, Ціцерон написав якомусь другові: «Знай, що за консульства Канінія у Римі не трапилося нічого поганого, адже він був надзвичайно пильним, був таким, хто не бачив сну під час свого консульства».

Речення містить:

підрядне речення часу: Cum Caesar ultimo anni die Caninium consulem fecisset, сполучник cum historicum;
зворот Accusativus cum infinitivo: nihil mali factum esse scito;
зворот Ablativus absolutus без дієприкметника: Caninio consule;
підрядне означальне речення: qui per consulatum somnum non viderit, присудок якого вжито в умовному способі за правилом узгодження часів.

форма слова в тексті	морфологічна характеристика	переклад
Caesar	III, Nom. sg.	Цезар
ultimo	II, Abl. sg.	(в) останній
anni	II, Gen. sg.	року
die	V, Abl. sg.	день
Caninium	II, Acc. sg.	Канінія
consulem	III, Acc. sg.	консулом
fecisset	3p sg. Plusquamperf. Conj. Act.	зробив
nihil	Pronomen, Acc. sg.	нічого
mali	II, Gen. sg.	поганого
factum esse	Infin. Perf. Pass.	(не) трапилося
scito	Imperat. Fut. Act.	знай
Caninio	II, Abl. sg.	за консульства Канінія
consule	III, Abl. sg.
qui	Pronomen, Nom. sg.	хто (який)
(per) consulatum	IV, Acc. sg.	(під час) консульства
somnum	II, Acc. sg.	сон
(non) viderit	3p sg. Perf. Conj. Act.	(не) бачив

Варіант 1

Завдання 1. ea res sua.

Завдання 2. a) lĕvo, āvi, ātum, āre 1;

b) solvo, solvi, solūtum, ĕre 3;

c) servo, āvi, ātum, āre 1;

d) dormio, īvi, ītum, īre 4;

e) duco, xi, ctum, ĕre 3.

Завдання 3. scribis, scripsĕram, afflixit, faciam, potuĕro, immolāta erit, repertae sunt, pronuntiābat, fiat, pereat, sit, pingĕret, esset, reliquisset, quasīvĕris.

Завдання 4. laborāre, exstingui, reversūrum esse, habuisse, docente, devictis, creāri.

Завдання 9.

Litterārum radīces amārae sunt, fructus dulciōres.
Nihil scribis, neque ad te scripsĕram ut me levavĕrat tuus adventus, sic discessus afflixit.
Faciam, si potuĕro.
Calchas sacerdos Graecis in Trojam navigantibus: “Non solventur naves, – inquit, – priusquam Agamemnŏnis filia immolāta erit.”
Veritātem laborāre nimis saepe, ajunt, exstingui nunquam.
Dux jurāvit se nisi victōrem in castra non reversūrum esse.
Multos scriptōres rerum suārum Magnus ille Alexander secum habuisse dicĭtur.
Artes innumerabĭles repertae sunt, docente naturā.
Caesar, Gallis devictis, Romam rediit.
Leges Aeduōrum duo ex unā familiā, utrōque vivō, magistrātus creāri vetābant.
Mortalĭbus mos est ex magnis majōra cupiendi.
Cato delendam esse Carthagĭnem pronuntiābat, Scipio Nasīca – servandam.
Fiat justitia et pereat mundus!
Homo, ne sit sine dolōre, fortūnam invenit.
Alexander edixit, ne quis ipsum alius, quam Apelles, pingĕret, – quam Pyrgotĕles, scalpĕret, – quam Lysippus, ex aĕre ducĕret.
Zenōnem, cum Athenis essem, audiēbam frequenter.
Plato varios Socrătis sermōnes immortalitāti scriptis suis tradĭdit, cum Socrătes ipse littĕram nullam reliquisset.
Lac gallinaceum si quasīvĕris, invenies.
Bene dormit, qui non sentit quam male dormiat.
Diogĕnes aliquando accensam lucernam manū tenens in forō ambulābat, cum dies esset. A civĭbus interrogātus, cur lucernam accendisset: “Homĭnem, – inquit, – quaero”.

Варіант 2

Завдання 1. hic peditātus noster.

Завдання 2.

a) ad-vĕnio, vēni, ventum, īre 4;

b) do, dĕdi, dătum, dăre 1;

c) neco, āvi, ātum, āre 1;

d) habeo, ui, ĭtum, ēre 2;

e) occīdo, cīdi, cīsum, ĕre 3.

Завдання 3. notus erat, necāvĕrant, impedīvĕrint, veniēmus, sunt juncta, occupāvērunt, vidētur, vivĭmus, vivāmus, date, ploret, uterentur, parāret, conjunxisset, sequĭtur.

Завдання 4. posse, delētum iri, translāta esse, advenientĭbus, necāto, nuntiātā, dixisse, genuisse.

Завдання 9.

Adventus peditātus nostri hostĭbus notus non erat.
Graeci homĭnes deōrum honōres tribuunt iis viris, qui tyrannos necāvĕrant.
Nisi nives iter nostrum impedīvĕrint, veniēmus.
Labor voluptasque, dissimillĭmă naturā, societāte quādam inter se naturāli sunt juncta.
Scio quidvis homĭni accidĕre posse.
Oracŭlum datum erat Trojam a Graecis delētum iri.
Disciplīna druĭdum in Britanniā reperta atque inde in Galliam translāta esse existimātur.
Graeci, advenientĭbus Persis, Thermopylas occupāvērunt.
Caesăre necāto, triumvīri rem publĭcam obtinuērunt.
Anaxagŏram ferunt, nuntiātā morte filii, dixisse: «Sciēbam me genuisse mortālem».
Multa ignoscendo fit potens potentior.
Pendēmus toti ex aliēnis judiciis, et id optĭmum nobis vidētur, quod petitōres laudatoresque multos habet, non id, quod laudandum petendumque est.
Amīci, dum vivĭmus, vivāmus!
Date puĕro panem, ne ploret!
Lycurgus instituit, ut omnes Lacedaemonii sine ullō discrimĭne commūni mensā uterentur.
Philippus, cum bellum contra Persas parāret, occīsus est.
Cum Spartăcus cum sociis, servis et ingenuis se conjunxisset, ingentes copias comparāvit easque multum exercuit.
Desĭnes timēre si sperāre desiĕris: nam spem metus sequĭtur.
Multi nesciunt, quam vim scientia habeat.
Cum Alexander Magnus pirātam comprehensum interrogāvisset, quō jure maria infestāret, ille: “Eōdem jure, – inquit, – quō tu orbem terrārum. Ego, quia parvō navigiō id facio, pirāta vocor, tu, quia id magnō exercĭtu facis, imperātor”.

Варіант 3

Завдання 1. hic dies omnis.

Завдання 2. a) vinco, vīci, victum, ĕre 3;

b) con-fŭndo, fūsi, fūsum, ĕre 3;

c) intellĕgo, xi, ctum, ĕre 3;

d) repudio, āvi, ātum, āre 1;

e) accĭpio, cēpi, ceptum, ĕre 3.

Завдання 3. finiunt, fuit, vastāvĕrant, strinxĕrit, reperti sunt, audiēbat, utebātur, habeas, vivam, redigĕret, venissem, volui, possim, irascĕrer, fuĕrit.

Завдання 4. esse, esse moritūros, disposuisse, deliberante, superātis, comparāta, delectis.

Завдання 9.

Galli spatia omnis tempŏris non numĕrō diērum, sed noctium finiunt.
Ea causa belli fuit, quod Romāni agrum Sabīnum ferrō ignique vastāvĕrant.
Qui prior strinxĕrit ferrum, ejus victoria erit.
In omnĭbus saecŭlis pauciōres viri reperti sunt, qui suas cupiditātes, quam qui hostium copias vīcērunt.
Mendācem memŏrem esse oportet.
Medĭci nunquam aegris dicunt illō morbō eos esse moritūros.
Pisistrătus primus Homēri libros, confūsos antea, sic disposuisse dicĭtur, ut nunc habēmus.
Romā deliberante, Saguntum periit.
Alpĭbus superātis, Hannĭbal in Italiam vēnit.
Caesar re frumentaria comparāta equitibusque delectis, iter in ea loca facĕre coepit, quĭbus in locis esse Germānos audiēbat.
Saepe metuendo sapiens evītat mălum.
Atŏmus est corpuscŭlum minūtum et individuum, quō in explicanda origĭne mundi utebātur Democrĭtus et post eum Epicūrus.
Utĭnam bonos amīcos habeas!
Nihil aliud curo, quam ut bene honesteque vivam.
Dareus, ut Graeciam redigĕret in suam potestātem, classem quingentārum navium comparāvit.
Cum in tabernam vēnissem, ibi et cenāre et noctem agĕre volui.
Quid mihi jucundius, quam, cum coram tecum loqui non possim, aut scribĕre ad te, aut tuas legĕre littĕras?
Socrătes servo: “Caedĕrem te, – inquit, – nisi irascĕrer”.
Ex epistŭlis Demosthĕnis intellĕgi licet, quam frequens fuĕrit Platōnis audītor.
Cum Alexander Darei condiciōnes repudiāvisset, Parmenio: “Ego, – inquit, – si Alexander essem, pacis condiciōnes accipĕrem”. Cui ille: “Ego quoque accipĕrem, si Parmenio essem”.

Варіант 4

Завдання 1. quae res jucunda.

Завдання 2. a) a-mitto, mīsi, missum, ĕre 3;

b) tra-do, dĭdi, dĭtum, ĕre 3;

c) navĭgo, āvi, ātum, āre 1;

d) doleo, ui, – ,ēre 2;

e) pingo, pinxi, pictum, ĕre 3.

Завдання 3. exspectābam, fēcĕrat, minuit, mutābĭtis, audivĕritis, appellātus erat, multātus est, natus est, faciāmus, sis, habērent, reverterētur, venisset, delectātus sim, vellet.

Завдання 4. invidēre, fuisse, movēri, regnante, amissis, accessisse, pollicĭtus esse, traditūrum esse, quaesivisse.

Завдання 9.

Diem ex die littĕras tuas exspectābam.
Tandem exspectāta lux omnia, quae terribiliōra nox fēcĕrat, minuit.
Sententiam mutābĭtis, si omnia audivĕritis.
Titus Manlius, qui Capitolium servāvĕrat et Capitolīnus appellātus erat a Romānis, postea a civĭbus morte multātus est.
Inter omnes constat malos homĭnes virtūti aliēnae et fortūnae invidēre.
Scīmus Cicerōnem oratōrem fuisse clarum.
Navigantĭbus movēri videntur ea, quae stant.
Priămō regnante, Troja capta erat.
Omnĭbus bonis amissis, homo sapiens dives est.
Ad Themistoclem quidam doctus homo accessisse dicĭtur eique artem memoriae pollicĭtus esse se traditūrum.
Ut ad cursum equus, ad arandum bos, ad indagandum canis, sic homo ad duas res, ad intellegendum et agendum natus est.
Adhibenda est in jocandō moderatio.
Sed quid faciāmus?
Út sis nócte levís, sít tibi céna brevís.
Mos erat a majōrĭbus Lacedaemoniis tradĭtus, ut duos habērent semper reges.
Agesilaus, cum ex Aegypto reverterētur vēnissetque in portum, decessit.
Marcelli Scipiōnis domus, cum honōre ac virtūte florērent, signis et tabŭlis pictis erant vacuae.
Nisi dolēres tu, ego dolērem.
Dici non potest, quam sim hesternā disputatiōne tuā delectātus.
Cum Alexander in ruīnis Trojae esset, sacerdos quidam ex eō quaesivisse dicĭtur, num lyram Parĭdis vidēre vellet. Cui ille respondit: “Malo hastam Achillis, quam lyram Parĭdis”.

Варіант 5

Завдання 1. quisquis usus perpetuus.

Завдання 2. a) e-vello, velli, vulsum, ĕre 3;

b) ex-pōno, posui, posĭtum, ĕre 3;

c) diripio, ripui, reptum, ĕre 3;

d) făcio, fēci, făctum, ĕre 3;

e) ad-ministro, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 3. consumitur, minuĕrat, respondēbo, respondĕris, educati erant, statuērunt, sperābat, vidēmur, feras, floreant, constituĕret, orta est, consuevĕrit, odissent, definivisset.

Завдання 4. reverti, victūrum esse, vixisse, posse, appropinquantĭbus, aedificātō, futūros esse, definītum esse, esse.

Завдання 9.

Gútta cavát lapidém, consúmitur ánulus úsu.
Milĭtum vires inopia frumenti minuĕrat.
Respondēbo tibi, sed non ante, quam tu ipse mihi respondĕris.
Romŭlus et Remus, ut fama est, in iisdem locis, ubi exposĭti educatique erant, urbem condĕre statuērunt.
Caesar legātos ad se reverti jussit.
Adulescens sperābat se diu victūrum esse, senex potest dicĕre se diu vixisse.
Ante omnia necesse est se ipsum aestimāre, quia ferre plus nobis vidēmur posse, quam possumus.
Persis appropinquantĭbus, Athenienses resistĕre constituērunt.
Caesar exercĭtum Romānum, ponte paucis diēbus aedificātō, Rhenum fluvium transportāvit.
Romāni, Hannibăle vivō, nunquam se sine insidiis futūros existimābant.
Caesar oppidum expugnāvit et ad diripiendum militĭbus concessit.
Et hodie in Italiā usitātum est proverbium agricolārum: laudandos montes, sed a planitiē non recedendum.
Ames parentem, si aequus est, si alĭter, feras.
Sol effĭcit ut omnia floreant.
Imperātor Adriānus equos et canes sic amāvit, ut eis sepulchra constituĕret.
Chabrias multa in Eurōpa bella administrāvit, cum dux Atheniensium esset.
In Aegyptō geometria orta est, cum non tantum terrae, sed et maris, et caeli, et aĕris spatia metīri consuevĕrit.
Illi, nisi odissent patriam, nunquam inimīci nobis fuissent.
Athenienises mīsērunt Delphos consultum, quidnam facĕrent de rebus suis.
Cum Plato philosophus homĭnem ita definivisset: “Homo est anĭmal bipes implūme”, –et discipŭli ejus recte sic homĭnem definītum esse censuissent, Diogĕnes gallum, cui pennas evellĕrat, in scholam Platōnis attulit et hunc homĭnem Platōnis esse dixit.

Варіант 6

Завдання 1. omnis res incerta.

Завдання 2. a) in-vādo, vāsi, vāsum, ĕre 3;

b) cerno, crēvi, crētum, ĕre 3;

c) jaceo, ui, ĭtum, ēre 2;

d) prae-păro, āvi, ātum, āre 1;

e) per-do, dĭdi, dĭtum, ĕre 3.

Завдання 3. pervēnĕrant, populabantur, rediĕris, explēbĭtur, carpĭte, carptus erit, proclamāvērunt, maluit, incensi sumus, possit, orirētur, sint, vidisset, loquerētur, commōti sint.

Завдання 4. nutrīri, esse servātam, fugisse, defendente, captis, murīri, interfectis, timēre.

Завдання 9.

Amīcus certus in rē incerta cernĭtur.
Helvetii in Aeduōrum fines pervēnĕrant eorumque agros populabantur.
Quando tandem, amīce carissĭme, ex Hispaniā tua Romam rediĕris et omnium tuōrum expectatio explēbĭtur?
Cárpĭte flórem, quí, nisi cárptus erít, túrpiter ípse cadét.
Vetus sententia est artes honōre nutrīri.
Post pugnam Marathoniam Graeci proclamāvērunt patriam esse servātam.
Fugisse ex proeliō dicuntur potissĭmi latrōnum duces.
Galli, nullō defendente, in urbem Romam invāsērunt.
Alexander Magnus, urbĭbus maritĭmis captis, interiōrem Asiam occupāvit.
Sulla, tametsi, suppliciō hostium partes suas munīri intellegēbat, tamen, paucis interfectis, cetĕros beneficiō, quam metū, retinēre maluit.
Beāte vivendi cupiditāte omnes incensi sumus.
Audendum est: fortes juvat ipsa Venus.
Quis fallĕre possit amantem?
Nunquam imperātor ita paci credit, ut non se praepāret bellum.
Pericŭlum erat, ne ex magna milĭtum offensiōne seditio orirētur.
Littĕrae, cum sint paucae, tamen innumerabĭlia verba efficiunt.
Diogĕnes, cum gladium in viā jacentem vidisset: “Quis, – inquit, – te perdĭdit, aut quem tu?”
Plurĭbus verbis ad te scribĕrem, si res verba desiderāret ac non pro se ipsa loquerētur.
Judĭces reos interrŏgant, quĭbus causis ad scelĕra commōti sint.
Erat caelum grave sordĭdis nubĭbus, quae fere in aquam aut in ventum resolvuntur. Nondum erat tempestas, sed jam inclinatio maris ac subinde crebrior fluctus. Rogāvi gubernatōrem, ut me in alĭquo litŏre exponĕret. Dicēbat ille, nihil se aeque in tempestāte timēre, ac terram.

Варіант 7

Завдання 1. quisque vir dives.

Завдання 2. a) fŭgio, fūgi, – , ĕre 3;

b) exstinguo, stīnxi, stīnctum, ĕre 3;

c) re-pugno, āvi, ātum, āre 1;

d) valeo, ui, – ,ēre 2;

e) inter-rŏgo, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 3. vixi, dedĕrat, perēgi, adhibuĕris, convalesces, gesta sunt, putat, sperābat, ortum est, vidētur, loquāris, cogites, possit, persequerentur, novisset.

Завдання 4. mitti, superatūrum esse, appropinquāre, ademptō, dixisse, convenīre.

Завдання 9

Dux rei militāris perītus unus in proeliō interdum plus valet, quam omnis multitūdo milĭtum.
Víxi et quém dedĕrát cursúm fortúna perégi.
Si fatum tibi est ex isto morbe convalescĕre, sive tu medĭcum adhibuĕris, sive non adhibuĕris, convalesces.
Multa bella a Romānis terra marīque gesta sunt.
Vulgus putat a Jove somnia mitti.
Pyrrhus, rex Epīri, se copias Romānas superatūrum esse sperābat.
Caesar appropinquāre dicebātur, magnusque terror incĭdit Pompēji exercitui.
Omnis flamma, ademptō aĕre, exstinguĭtur.
Cicerōne puĕrō, bellum inter Marium et Sullam ortum est.
Gútta cavát lapidém non ví, sed saépe cadéndo.
Apud Pythagŏram discipŭlis quinque annos tacendum erat.
Recte mihi vidētur Ovidius dixisse, emendandi labōrem majōrem esse, quam scribendi.
De inimīco ne loquāris male, sed cogĭtes.
Tantam vim habet oratio, ut etiam repugnantem capĕre possit.
Caesar milĭtes equitesque mīsit, ut eos, qui fugĕrant, persequerentur.
Pyrrhus, cum Argos oppĭdum oppugnāret in Peloponnessō, lapĭde ictus interiit.
Cum haec ita sint, tamen vobiscum pacem confirmābo, si obsĭdes a vobis mihi dabuntur.
Hectŏrem quis novisset, felix si Troja fuisset?
Epictētus, interrogātus, quis esset dives, “Cui, – inquit, – satis est quod habet”.
Urbem cuidam Alexander donābat. Cum ille, cui donabātur, se ipse mensus, tanti munĕris invidiam refugisset, dicens, non convenīre fortūnae suae: “Non quaero, – inquit, – quid te accipĕre deceat, sed quid me dare”

Варіант 8

Завдання 1. iste metus magnus.

Завдання 2. a) accūso, āvi, ātum, āre 1;

b) căpio, cēpi, captum, ĕre 3;

c) pulso, āvi, ātum, āre 1;

d) vivo, vixi, victum, ĕre 3;

e) alo, alui, alĭtum, ĕre 3.

Завдання 3. traxisti, fuĕrat, veniam, vocāvĕris, occīsus erat, fertur, convenērunt, ignōtum est, sint, amēris, esto, lavarentur, vīdisset, possent, locūtus est.

Завдання 4. constitui, delētum iri, praedixisse, confectō, absente, exclamāvisse, captis, interfĭci.

Завдання 9.

Falsi rumōres de adventū hostium imperatōri et militĭbus magnum metum movent.
Non Hectŏrem traxisti, Achilles, sed corpus quod fuĕrat Hectŏris.
Veniam, quocumque vocāvĕris.
Postquam Philippus occīsus erat, Alexander ab exercitĭbus rex appellātus est.
Galli turrim constitui procul vident.
Oracŭlum Delphĭcum Lacedaemoniis respondit Spartam nullā rē aliā nisi avaritiā delētum iri.
Thales primus defectiōnem solis praedixisse fertur.
Bellō Helveotiōrum confectō, totīus fere Galliae legāti ad Caesarem gratulātum convenērunt.
Me absente, consilium bonum captum est.
Homĭnis mens discendo alĭtur et cogitando.
Nunc ést bibéndum, núnc pede líberó pulsánda téllus.
Cui ignōtum est illud Catōnis: “Cetĕrum censeo Carthagĭnem delendam esse”.
Sint sane ista bona, quae putantur.
Ut amēris, amabĭlis esto!
Antiquis mos erat, ut cotidie lavarentur: hinc tot balnea publĭca et privāta.
Philosophus Crates, cum indoctum puĕrum vīdisset, paedagōgum ejus accusāvit.
Aedui, cum se defendĕre ab Helvetiis non possent, legātos ad Caesărem mīsērunt.
Locūtus est senex: “Si adulescens essem, nemo pugnāret fortius”.
Quam bene vivas, refert, non quam diu.
“Noli tangĕre circŭlos meos!” Haec verba, vel similia Archimēdes exclamāvisse tradĭtur, cum, Syracūsis captis, miles Romānus praedandi causā domum ejus intrāvisset. Is, ignārus, quis ille esset, Archimēdem necāvit, quamquam Marcellus, dux Romanōrum virum illum doctissĭmum interfĭci noluĕrat.

Варіант 9

Завдання 1. quae ars felix.

Завдання 2. a) accĭpio, cēpi, cĕptum, ĕre 3;

b) judĭco, āvi, ātum, āre 1;

c) confĭcio, fēci, fectum, ĕre 3;

d) ardeo, arsi, – ,ēre 2;

e) pono, posui, positum, ĕre 3.

Завдання 3. vulnerāvĕrant, renovāvĭmus, ēgĕro, scies, actus est, volunt, fis, intellegebantur, scripta erant, sim, transvŏlent, cernĕret, accessisset, petiērunt, egrediātur.

Завдання 4. esse, inventas esse, condidisse, fuisse, accendente, regnante, audīvisse, contendisse

Завдання 9.

Vi ventōrum aqua marium, lacuum, flumĭnum agitātur.
Hostes multos nostrōrum vulnerāvĕrant, ităque proelium non renovāvĭmus.
Quidquid ēgĕro, continuo scies.
Ulixes, fame et frigore confectus, ad Phaeācum insŭlam actus est, qui eum bene accēpērunt et paulo post in patriam mīsērunt.
Parentes te diligentem esse volunt, nolunt malos tibi esse amīcos.
Constat ad salūtem civium inventas leges esse.
Romŭlus non solum Urbem condidisse, sed etiam ipse optĭmus augur fuisse dicĭtur.
Lenior et melior fis, accedente senectā.
M. Cicerōnis quidem temporĭbus intellegebantur ea, quae, regnante Romŭlō aut Numā, scripta erant.
Ut medicīna valetudĭnis, sic vivendi ars est prudentia.
Non omnis error stultitia est dicenda.
Audīvisse te credo Platōnem, Socrăte mortuō, primum in Aegyptum discendi causa, post in Italiam et in Siciliam contendisse.
Ita sim felix!
Delphīni tantā vi exsiliunt, ut plerumque vela navium transvŏlent.
Nero urbem Romam incendit, ut spectacŭli ejus imagĭnem cernĕret, quali olim Troja capta arsĕrat.
Multi, cum in potestāte hostium aut tyrannōrum essent, dolōrem suum doctrinae studiis levāvērunt.
Cum Caesar ad oppidum accessisset castraque ibi ponĕret, puĕri mulieresque ex murō pacem ab Romānis petivērunt.
Felĭces essent artes, si de illis soli artifĭces judicārent.
Quaerunt a me, ubi sit pecunia.
Diogĕnes philosŏphus aliquando in oppĭdum parvum vēnit. Cum portas amplas et magnifĭcas vidēret, illūdens: “Portas, – inquit, – claudĭte, ne urbs vestra egrediātur”.

Варіант 10

Завдання 1. qualis exercĭtus noster.

Завдання 2. a) do, dĕdi, dătum, dăre 1;

b) dico, xi, ctum, ĕre 3;

c) culpo, āvi, ātum, āre 1;

d) floreo, ui, – ,ēre 2;

e) provĭdeo, vīdi, vīsum, ēre 2.

Завдання 3. erit, necāvit, pugnāvĕrat, abundāvĕrit, erit contentus, missi sunt, dimīsit, bibāmus, gaudeāmus, crede, sit, vivĕrem, decēdam, tenuissent, ēgĕrint.

Завдання 4. juvāre, datūrum esse, necatūrum esse, cecinisse, acceptā, dormiente, adjuvāre, futūrum esse.

Завдання 9.

In angustiis exercĭtus noster magnō periculō erit.
Manlius Torquātus filium suum necāvit, quia contra imperium cum inimīcis pugnāvĕrat.
Stultus, si omnĭbus rebus abundāvĕrit, non erit contentus.
Legāti ad Caesarem ab iis nationĭbus, quae trans Rhenum incŏlunt, missi sunt pacem rogātum.
Eventus docuit fortes Fortūnam juvāre.
Perfŭga a Pyrrhō in senātum vēnit dixitque se venēnum regi datūrum et eum necatūrum esse.
Epaminondas fidĭbus praeclāre cecinisse dicĭtur.
Verres praedōnum duces, acceptā pecuniā, dimīsit.
Medĭcus vēnit, aegrōtō dormiente.
Miles fortis exemplum aliis ad imitandum dedit.
Aesopus, ob deformitātem ab aliquo culpātus: “Non forma, – inquit, – sed mens aspicienda est.”
Socrătes dicebātur adjuvāre Euripĭdem in tragoediis scribendis.
Edāmus, bibāmus, gaudeāmus; post mortem nulla voluptas.
Ita crede amīco, ne sit inimīco loco.
Sapiens quidam ad amīcum scripsit: “Ante senectūtem curāvi, ut bene vivĕrem, nunc curo, ut bene vitā decēdam”.
Majōres nostri, convēnae pastoresque, cum in his locis nihil praeter silvas paludesque esset, novam urbem tam brevi aedificāvērunt.
Cum solitūdo et vita sine amīcis insidiārum et metūs plena sit, ratio ipsa monet amicitias comparāre.
Nisi Athenienses Solōnis disciplīnam tenuissent, res publica eōrum non tam diu floruisset.
Nescīre, quid ante nos ēgĕrint homĭnes, est in tenĕbris vivĕre.
Cum Platōni parvŭlo, in cunis dormienti, apes in labellis consēdissent, responsum est illum singulāri suavitāte oratiōnis futūrum esse; ita futūra eloquentia provīsa in infante est.

Варіант 11

Завдання 1. hŏc cornu dextrum.

Завдання 2. a) căpio cēpi, captum, ĕre 3;

b) de-tego, tēxi, tēctum, ĕre 3;

c) fleo, flēvi, flētum, ēre 2;

d) supĕro, āvi, ātum, āre 1;

e) duco, xi, ctum, ĕre 3.

Завдання 3. mīsi, rogāvĕras, versāvĕrĭtis, habitābĭtis, est visus, nuntiabātur, transgressi erant, expellas, recurret, possit, tradĕrent, ames, interfuit, tacuisses, interficĕrent.

Завдання 4. esse, liberāvisse, effectus esse, reluctante, prodesse, passis, petīvisse, impetrāvisse.

Завдання 9.

Dextrum cornu aciēi hostium in planitiē erat, sinistrum in clivō.
Caesăris litterārum exemplum mīsi: rogāvĕras enim.
In omnĭbus domĭbus versāvĕrĭtis, in unā habitābĭtis.
Sume diem, qui est visus tibi pulcherrĭmus unus.
Arma membra milĭtis esse dicunt.
Lucretius dicit Epicūrum anĭmos homĭnum maximis errorĭbus liberāvisse.
Pons in Hibēro prope effectus esse nuntiabātur.
Reluctante natūrā, irrĭtus labor est.
Cicerōne consŭle, conjuratio Catilīnae detecta est.
Sensus videndi acerrĭmus est.
Galli Transalpīni, transgressi in Venetiam, locum oppĭdo condendo cēpērunt.
Sciendum est, in pugnā usum amplius prodesse, quam vires.
Náturam éxpellás furcá, tamen úsque recúrret.
Nihil tam magnum est, ut perīre non possit.
Muliĕres Germānos, in proeliō proficiscentes, passis manĭbus, flentes implorābant, ne se in servitūtem Romānis tradĕrent.
Cum ames non sapias, aut cum sapias non ames.
Parens ejus, cum esset aeger, tamen omnĭbus rebus illis interfuit, cum infirmitātem corpŏris virtūte anĭmi superāret.
Vetus proverbium bene de stultis dicit: “Si tacuisses, philosophus mansisses”.
Custos, quis fur sit, nescit.
Cum Titii, Hispāni adulescentes, ducerentur ad necem, petīvisse dicĭtur major Titius a centurionĭbus, ut se priōre, quam fratrem, interficĕrent, idque ab iis facĭle impetrāvisse.

Варіант 12

Завдання 1. haec pernicies atrox.

Завдання 2. a) occŭpo, āvi, ātum, āre 1;

b) de-scrībo, psi, ptum, ĕre 3;

c) credo, dĭdi, dĭtum, ĕre 3;

d) făcio, fēci, făctum, ĕre 3;

e) ad-mŏveo, mōvi, mōtum, ēre 2.

Завдання 3. dimicāvit, vetuĕrat, appellābĭtis, comparāvĕrĭtis, vīsae sunt, profectus est, consecūtus est, respondeant, laudentur, ictus esset, sepelirētur, neglexĕris, decrevisset, sis, confitēbor.

Завдання 4. esse, errāvisse, obscurāvisse, habēre, cessante, explorātis, esse, dixisse.

Завдання 9.

Bellum atrox erat causa perniciēi civitātis.
Titus Manlius cum hoste dimicāvit, quamquam pater vetuĕrat.
Niŏba inquit: “Latōnam orbam appellābĭtis, si mecum comparāvĕrĭtis.”
Multārum gentium urbes ab Herodŏtō, scriptōre Graecō, vīsae et mores eārum ab eo descripti sunt.
Nescis exsilium scelĕrum esse poenam.
Scio te non sponte tua errāvisse, sed amōrem tibi mentem obscurāvisse.
Suebi, gens Germanōrum, centum pagos habēre dicuntur.
Cessante causā, cessant effectus.
Caesar, explorātis regionĭbus, albente caelō, omnes copias castris edūcit.
Scribendo dicĭmus diligentius, dicendo scribĭmus facilius.
Pythagŏras Aegyptum primo, mox Babyloniam ad discendos stellārum motus originemque mundi spectandam profectus, summam scientiam consecūtus est.
Nemo unquam sapiens proditōri credendum esse putāvit.
Dictis facta respondeant!
Multi alios laudant, ut ipsi ab iis laudentur.
Constitūtum est, ut, quō quisque locō fulmĭne ictus esset, eodem locō sepelirētur.
Phoebidas Lacedaemonius, cum exercĭtum Olynthum ducĕret iterque per Thebas facĕret, arcem oppĭdi, quae Cadmea nominātur, occupāvit.
Cur in minōre negotio legem times, cum in majōre eam neglexĕris?
Sim impŭdens, si plus postŭlem, quam homĭni a rērum natūrā tribui potest.
Quaerēbant, quando in bellum senātus decrevisset, quando popŭlus Romānus jussisset.
Pompejus narābat, Posidonium, cum quasi faces ei dolōris admoverentur, saepe dixisse: “Nihil agis, dolor, quamvis sis molestus: nunquam te esse, confitēbor, malum”.

Варіант 13

Завдання 1. mea res familiāris.

Завдання 2. a) dico, xi, ctum, ĕre 3;

b) paro, āvi, ātum, āre 1;

c) com-mŏveo, mōvi, mōtum, ēre 2;

d) vĭdeo, vīdi, vīsum, ēre 2;

e) ascendo, ndi, nsum, ĕre 3.

Завдання 3. conscripsĕrat, instruxit, scribam, habuĕro, vultis, mavultis, abjicĭte, agas, capĕrent, inscripsisset, ingrediātur, potuĕrit, possit, notus esset, morĕre.

Завдання 4. esse, tenēri, mōvisse, victūri esse, latrante, factā, interfectis, captō, esse.

Завдання 9.

Rem familiārem homines labōre et industriā augent.
Caesar in campō novas legiōnes, quas in Galliā conscripsĕrat, instruxit.
Tibi scribam, si otium habuĕro.
Imperātor legātis hostium dixit: “Si itĕrum mecum pugnāre vultis, ego parātus sum pugnāre, si pacem habēre mavultis, abjicĭte arma!”
Salvum tu me esse cupivisti.
Per exploratōres Caesar cognōvit et montem a suis tenēri, et Helvetios castra mōvisse.
Videntur ii victūri esse.
Latrante unō, latrat statĭm et alter canis.
Nostri eruptiōne factā, multis eōrum interfectis, captō etiam nobĭli duce, suos incolŭmes reduxērunt.
Rem praeclāram juventūti ad discendum invēnisti nec mihi difficĭlem ad docendum.
Legendō mens formanda est.
Omnĭbus rebus Caesar vehementer commōtus, maturandum sibi esse existimāvit.
Si quídquid agís, prudénter agás et réspice fínem.
Ita fit, ut honesta vita beāta vita sit.
Romāni legātos ad Prusiam regem mīsērunt, ut Hannibălem aut vi aut dolō capĕrent.
Cum homo pravus januae domus suae inscripsisset: “Nihil mali ingrediātur”, Diogĕnes: “Quomōdo, – inquit, – domĭnus domum suam intrāre potuĕrit?”
Qui non vetat peccāre, cum possit, jubet.
Homĭnes misĕri essent, si dies mortis iis notus esset.
Quid agas, scīre cupio.
Laco quidam, cum Rhodius Diagŏras, Olympionīces nobĭlis, unō die duo suos filĭos victōres Olympiae vīdisset, accessit ad senem et, gratulātus: “Morĕre, Diagŏra, – inquit, – non enim in caelum ascensūrus es”.

Варіант 14

Завдання 1. ulla spes bona.

Завдання 2. a) vinco, vīci, victum, ĕre 3;

b) trajĭcio, jēci, jectum, ĕre 3;

c) ăgo, ēgi, ăctum, ĕre 3;

d) audio, īvi, ītum, īre 4;

e) ex-specto, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 3. tulĕrant, concessit, vēnĕro, exturbābo, victus est, perspiciuntur, feras, dicāmus, essent, capĕret, pepercit, pugnatum sit, potuit, potitus sum, disserĭtur.

Завдання 4. esse, condĭtam esse, fuisse, victis, fefelisse, exclamavisse

Завдання 9.

Spes fidei auxiliīque deōrum apud antīquos popŭlos magna erat.
Caesar omnĭbus, qui arma tulĕrant, vitam concessit.
Philippus, Macedŏnum rex, Lacedaemoniis scripsit: “Si in Laconicam vēnĕro, finĭbus vos exturbābo”. Lacedaemonii rescripsērunt: “Si”.
Hannĭbal armis vīcit, vitiis victus est.
Avĭdum esse oportet nemĭnem, minĭme senem.
Scriptōres vetĕres Romam a Romŭlō et Remō condĭtam esse tradunt.
Xanthippe, Socrătis uxor, morōsa admŏdum fuisse fertur atque jurgiōsa.
Atilius Regŭlus consul, victis navāli proeliō Poenis, in Africam trajēcit.
Bellum Gallĭcum Caesare imperatōre gestum est.
Perspiciuntur in agendo virtūtes.
Exercendae memoriae gratiā ea, quae diē dixi, audīvi et lēgi, vespĕri commemŏro, ut mos erat Pythagoreus.
Hostes et de expugnando oppĭdo et de flumĭne transeundo spem se fefellisse intellexērunt.
In silvam ligna ne feras.
Unum habēmus os, duas autem aures, ut plus audiāmus, minus dicāmus.
Tanta variĕtas iis temporĭbus fuit fortūnae, ut modo hi, modo illi in summo essent aut fastigiō aut pericŭlō.
Alexander, cum Thebas capĕret, Pindari familiam pepercit.
Hōc totō proeliō, cum ab horā septimā ad vespĕrum pugnatum sit, aversum hostem vidēre nemo potuit.
Dic mihi: si fias tu leo, qualis eris?
Disserĭtur, exspectandane sit gloria.
Alexander puer, cum a praeceptōre suo audivisset innumerabĭles esse mundos, exclamavisse dicĭtur: “Quam miser sum, qui ne uno quidem adhuc potītus sum!”

Варіант 15

Завдання 1. quivis status suus.

Завдання 2. a) do, dĕdi, dătum, dăre 1;

b) obscūro, āvi, ātum, āre 1;

c) compăro, āvi, ātum, āre 1;

d) laedo, laesi, laesum, ĕre 3;

e) quaero, quaesīvi, quaesītum, ĕre 3.

Завдання 3. servāvĕrat, collocāvērunt, sprevĕrit, habēbit, victa est, cantes, tuentur, foveant, essemus, posset, subisset, feres, sit, usus est, vellet.

Завдання 4. numerāre, datūros esse, superāvisse, imminente, intellectā, retinēre, dedisse.

Завдання 9.

Omnia mutantur, nihil semper suo statu manet.
Horatio Coclĭti, quod insigni fortitudĭne Romam servāvĕrat, cives grati aēneam statuam collocāvērunt.
Vanam gloriam qui sprevĕrit, veram habēbit.
Magna classis Persārum parvō numerō navium Graecōrum victa est.
Oceăni fluctus me numerāre jubes.
Legāti Helvetiōrum Caesări dixērunt se obsĭdes datūros esse.
Cicĕro vidētur omnes oratōres eloquentiā superāvisse.
Morte imminente, vir probus a virtūte non deflectet.
Rē intellectā, in verbōrum usu facĭles esse debēmus.
In rebus tam sevēris non est jocandi locus.
Omnis auctorĭtas philosophiae consistit in beātā vitā comparandā.
Quis ignōrat Gallos usque ad hanc diem retinēre illam immānem ac barbăram consuetudĭnem homĭnum immolandōrum?
Ante victoriam ne cantes triumphum!
Gallinae avesque relĭquae pullos ita tuentur, ut et pennis foveant, ne laedantur, et, si est calor a sole, se oppōnant.
Forte evēnit, ut ruri essemus.
Cum Miltiădes pro se dicĕre non posset, verba fēcit frater ejus Tisagŏras.
Caelō serēnō interdiu obscurāta lux est, cum luna sub orbem solis subisset.
Amīci vitia si feres, facias tua.
Quaerĭtur, sitne in humānō genĕre sapientia.
Cum Abderitārum legātus, longā oratiōne usus, ex Agide, Lacedaemoniōrum rege, quaesivisset, quid vellet se civĭbus suis nuntiāre, ille: “Nuntia, – inquit, – me quam diu velles, aures tibi dedisse”.

Варіант 16

Завдання 1. iste fructus dulcis.

Завдання 2. a) divĭdo, vīsi, vīsum, ĕre 3;

b) făcio, fēci, făctum, ĕre 3;

c) alo, alui, alĭtum, ĕre 3;

d) pecco, āvi, ātum, āre 1;

e) accuso, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 3. putāvĕram, emĕro, missus est, natus est, arbitrantur, cantet, amat, possis, posset, esset, potuisset, scias, essent fusi, mīsisset, dubitāret.

Завдання 4. sperāre, victum iri, composĭti esse, obscurāto, importāri, remolescĕre, effemināri, interfectum esse.

Завдання 9.

Ex ungue leōnem, e fructu arbŏrem cognoscĭmus.
Stultissĭma homĭnis incauti excusatio est: “Non putāvĕram”.
Homo quidam interrogāvit servum genĕre Lacedaemonium: “Probusne eris, si te emĕro?” Ille: “Etiam si non emĕris”.
Camillus in exsilium missus est, quia inīque praedam divīsĕrat.
Sperāre nos amīci jubent.
Dareus, rex Persārum, sperābat a se Graecos facĭle victum iri.
Multi versus sine auctōre vivunt, hi putantur a vulgō composĭti esse.
Obscurāto sole, tenĕbrae factae sunt repente.
Natus est Augustus Cicerōne et Antoniō consulĭbus.
Eloquendi vis nos ea, quae scīmus, alios docēre adjŭvat.
Dúlcibús verbís est móllis ámor aléndus.
Suebi vinum ad se omnīno importāri non sinunt, quod eā rē ad labōrem ferendum remollescĕre homĭnes atque effemināri arbitrantur.
Cántet, amát quod quísque: levánt et cármina cúras!
Nulla est tam bona fortūna, de quā nil possis queri.
Pilum Romānum quattuor longum pedes ferrum habēbat, ut cum armis transfigĕre corpus posset.
Ipse Cicĕro, cum tenuissĭma valetudĭne esset, ne nocturnum quidem sibi tempus ad quietem relinquēbat.
Miltiădes, cum Parum insŭlam capĕre non potuisset, ab Atheniensĭbus proditiōnis est accusātus.
Minus saepe pecces, si scias quod nescias.
Epaminondas rogāvit, essentne fusi hostes.
Lacaena quaedam, cum filium in proelium mīsisset et eum interfectum esse audīvisset: “Idcirco, – inquit, – genuĕram, ut esset, qui pro patriā mortem non dubitāret occumbĕre”.

Варіант 17

Завдання 1. quisque magistratus annuus.

Завдання 2. a) doceo, ui, ctum, ēre 2;

b) nomĭno, āvi, ātum, āre 1;

c) habeo, ui, ĭtum, ēre 2;

d) opto, āvi, ātum, āre 1;

e) duco, xi, ctum, ĕre 3.

Завдання 3. labōra, datur, vīcĕrat, credam, lēgĕro, videmĭni, conversae sunt, injecta est, loquāmur, loquĭmur, concordet, noscerēmus, facĕret, tulissent, sit.

Завдання 4. esse, discedĕre, discessisse, advenīre, advenisse, intellegĕre, regnante, mutātā, habĭtā, audīre.

Завдання 9.

Nocte dieque labōra: non datur e terris mollis ad astra via.
Caesar multos eōrum, quos armis vīcĕrat, clementiā et liberalitāte devincĕre studēbat.
Non credam, nisi lēgĕro.
Cicĕro consul a senatorĭbus Romānis pater patriae nominātus est.
Amīcum te scio esse illius.
Juventūtem nemo intellĕgit discedĕre, sed discessisse, et senectūtem non sentīmus advenīre, sed advenisse.
Videmĭni vos non satis intellegĕre, quae dixi.
Pythagŏras Tarquiniō Superbō regnante in Italiam vēnit.
Terrā mutātā, non mutantur mores.
Nulla aetas ad perdiscendum sera est.
Omnia, quae secundum natūram fiunt, sunt habenda in bonis.
Hāc oratiōne habĭtā, mirum in modum conversae sunt omnium mentes, summaque alacritas et cupidĭtas belli gerendi injecta est.
Quod sentīmus, loquāmur, quod loquĭmur, sentiāmus: concordet sermo cum vita.
Dives est, cui tanta possessio est, ut nihil optet amplius.
Philosophia nos docuit, ut nosmet ipsos noscerēmus.
Phidias artifex cum facĕret Jovis formam aut Minervae, conspiciēbat alĭquem, e quo similitudĭnem ducĕret.
Majōres nostri, cum regum potestātem non tulissent, magistrātus annuos creavērunt.
Nil peccent ocŭli, si anĭmus ocŭlis impĕret.
Albus, an ater sit, nescio.
Cum audio socrum meam Laeliam (facilius enim muliĕres incorruptam antiquitātem conservant, quod, multōrum sermōnis expertes, ea tenent semper, quae prima didicērunt), eam sic audio, ut Plautum mihi aut Naevium videar audīre.

Варіант 18

Завдання 1. hic deus immortālis.

Завдання 2. a) relinquo, līqui, lictum, ĕre 3;

b) pro-pōno, posui, posĭtum, ĕre 3;

c) rideo, risi, risum, ēre 2;

d) căpio cēpi, captum, ĕre 3;

e) ăgo, ēgi, ăctum, ĕre 3.

Завдання 3. accēpērunt, fuĕrit, eductae erunt, ducentur, natus est, gaudeāmus, sit, orābat, redīres, proficiscerētur, commisissent, occīsi essent, judicābis, missus est, jussit.

Завдання 4. esse, constitūtam esse, fuisse, regnante, datō, duci, ostendi, dimitti.

Завдання 9.

Rem publĭcam vos vestris umĕris sustinētis.
Scipiōnis filiae ex aerariō dotem accēpērunt, quia nihil illis reliquĕrat pater.
Ut fuĕrit industria vestra, ita etiam praemium vestrum erit.
Cum copiae e castris eductae erunt, in hostes ducentur.
Nesciēbam, vitae brevem esse cursum, gloriae sempiternum.
Caesar intellĕgit mortem a dis immortalĭbus non esse supplicii causā constitūtam, sed aut necessitātem natūrae, aut labōrum ac miseriārum quiētem esse.
Jam ante Homērum poētae fuisse putantur.
Patre etiam regnante, filius (Alexander) exercitui praeesse, aciem instruĕre, proelium committĕre coepit.
Aureliō Cottā et Manliō Torquātō consulĭbus Horatius poēta natus est.
Mores ridendo emendantur.
Omnis eloquendi elegantia augētur legendis oratorĭbus et poētis.
Signō datō, juventus Romāna ad rapiendas virgĭnes discurrit.
Gaudeāmus, igĭtur, juvĕnes dum sumus.
Ita fit, ut mater omnium bonārum rerum sit sapientia, a cujus Graecō verbō philosophia nomen invēnit.
Pater magnō opĕre te orābat, ut cras redīres.
Amīcos parāre studēmus, cum vita sine amīcis plena dolōris sit.
Laco quidam, cum riderētur, quod claudus ad bellum proficiscerētur: “At mihi, – inquit, – pugnāre, non fugĕre est proposĭtum”.
Nisi Caesăris imperiō equĭtes primi proelium commisissent, multi eōrum milĭtum occīsi essent.
Tu igĭtur, quid faciendum sit, judicābis.
Consul P. Valerius Laevīnus, contra Pyrrhum cum exercĭtu missus, cum exploratōres Pyrrhi cēpisset, jussit eos per castra duci, ostendi omnem exercĭtum tumque dimitti, ut renuntiārent, quaecumque apud Romānos agerentur.

Варіант 19

Завдання 1. qualis saltus lepidus.

Завдання 2. a) servo, āvi, ātum, āre 1;

b) re-mŏveo, mōvi, mōtum, ēre 2;

c) narro, āvi, ātum, āre 1;

d) sentio, sensi, sensum, īre 4;

e) ăgo, ēgi, ăctum, ĕre 3.

Завдання 3. vertĕrant, audīvĕro, scribam, obsēdērunt, sequentur, feras, culpes, possit, dubitārent, munīta esset, potuērunt, sint, essent, appellāvissent, persequerētur.

Завдання 4. donāri, fuisse, habēre, vastātis, confectō, esse.

Завдання 9.

Jam ego unō in saltu lepĭde apros capiam duos.
Crudelissĭme puniebāntur a magistratĭbus Lacedaemoniōrum ii, qui in pugnā terga vertĕrant atque fugā vitam servāvĕrant.
Ubi aliquid audīvĕro, scribam ad te.
Apud Romānos femĭnae ab omnĭbus officiis civilĭbus publicisque remōtae erant.
Beneficia donāri aut mali aut stulti putant.
Apud omnes gentes antīquas animadvertĕre possumus domĭnis in servos vitae necisque potestātem fuisse.
Consuetūdo et mos vim legis habēre videntur.
Agris vastātis, hostes oppĭdum obsēdērunt.
Graeci Themistŏcle duce Persas ad Salamīnem vicērunt.
Non est tempus plura narrandi.
“Rem tene, verba sequentur”, – illud dictum Catōnis multis in occasionĭbus nobis memoriā tenendum est.
Germanĭcō bellō confectō, multis de causis Caesar statuit sibi Rhenum esse transeundum.
Feras, non culpes quod mutāri non potest.
Fieri potest, ut recte quis sentiat et id, quod sentit, polīte eloqui non possit.
Vetĕres ipsi tantis laudĭbus Platōnem ornābant, ut quasi quendam deum philosophōrum eum appellāre non dubitārent.
Cum urbs altis muris munīta esset, hostes eam expugnāre non potuērunt.
Praedōnes, cum hostes commūnes sint omnium, tamen alĭquos sibi vertunt amīcos.
Consilium, ratio, sententia nisi essent in senĭbus, non summum consilium majōres nostri appellāvissent senātum.
Neque quid agam, nec quid actūrus sim, scio.
Cum unĭcus Diogĕnis servus aufugisset suaderentque omnes, ut eum persequerētur: “Non faciam, – inquit, – nam ridicŭlum esset, si, cum ille sine me vivĕre possit, ego sine illo vivĕre non possim”.

Варіант 20

Завдання 1. aliquis orator praeclārus.

Завдання 2. a) maneo, nsi, nsum, ēre 2;

b) ex-pōno, posui, posĭtum, ĕre 3;

c) re-pugno, āvi, ātum, āre 1;

d) munio, īvi, ītum, īre 4;

e) inter-rŏgo, āvi, ātum, āre 1.

Завдання 3. scripsĕrat, occupavĕrĭtis, renovābunt, inventi erant, potĕrat, sit, tegāris, possit, suadēbant, ambularēmus, fiĕrent, coepĕrat, occupāvissent, fuĕrim, constituisset.

Завдання 4. esse, fore, fēcisse, sublātis, esse, factūrum esse, arbitrātus esse.

Завдання 9.

Imperatōrum res adversae auctoritātem minuunt.
Socrătes verba, quae ei orator praeclārus scripsĕrat, in judiciō non dixit.
Si angustias occupavĕrĭtis, hostes proelium non renovābunt.
Xerxes, ubi cum copiis Athēnas intrāvit, omnes fere sacerdōtes, qui in arce Athenārum mansĕrant et ab eo inventi erant, necāvit urbemque incendiō delēvit.
Vides, doctrīnam ac virtūtem tutissĭmas esse divitias.
Hannĭbal jurāvit semper se inimīcum Romānis fore.
Medea dicĭtur Peliam fēcisse e sene juvĕnem.
Quae potest esse jucundĭtas vitae sublātis amicitiis?
Sequănis invītis, has angustias transīre nemo potĕrat.
Nihil agendo homĭnes male facĕre discunt.
Romŭlum Remumque cupīdo cēpit in iis locis ubi exposĭti ubique educāti erant, urbis condendae.
Vidēmus multitudĭnem pecŭdum partim ad vescendum, partim ad cultus agrōrum, partim ad vehendum, partim ad corpŏra vestienda esse.
Sít tibi térra levís, molíque tegáris haréna!
Tantam vim habet oratio, ut etiam adversantem ac repugnantem, ut imperātor fortis ac bonus, capĕre possit.
Medĭci nobis suadēbant, ut cotidie ambularēmus.
Cum sumptus cotidiāni maxĭmi fiĕrent, celerĭter pecunia deesse coepĕrat.
Loquax est error, cum verĭtas simplex sit.
Nisi lacus altus et ipsīus loci natūra hanc insŭlam munīvissent, hostes eam occupāvissent.
Scisne, in quĭbus fuĕrim gaudiis?
Solo, cum interrogarētur, cur nullum supplicium constituisset in eum, qui parentem necāvisset, respondit, se, id nemĭnem factūrum, arbitrātus esse.

Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи №2

Загальні рекомендації

1. Ознайомтесь з переліком теоретичних запитань, що винесені програмою для опрацювання у другому семестрі.

2. Згадайте граматичний матеріал першого семестра.

3. Прочитайте про четверту і п’яту відміни латинського іменника. Зверніть увагу на іменник res, rei f і на словосполучення з ним.

4. Ознайомтесь із відмінюванням латинських займенників: вказівних (Pronomina demonstrativa): hic, haec, hoc та iste, ista, istud, питальних (Pronomina interrogativa), відносних (Pronomina relativa), неозначених (Pronomina indefinita), означальних (Pronomina determinativa), заперечних (Pronomina negativa). Згадайте про явище субстантивації займенників і прикметників, особливо про збірне значення середньго роду цих частин мови (e. g.: omnia, quae – все, що; ea, quae – те, що.) Користуйтеся даними у підручнику таблицями відмінювання займенників при виконанні завдання 1 і під час перекладу речень.

5. Ви готові до виконання завдання 1 і до перекладу речення 1 із 9-го завдання.

6. Прочитайте про утворення часових форм Plusquamperfectum Indicativi Activi та Futurum II (exactum) Indicativi Activi. Занотуйте суфікси цих часів. Занотуйте відмінювання дієслова sum, fui, – , esse у часах системи перфекта.

7. Прочитайте про утворення форм пасивного стану часів сисеми перфекта, i. e. (тобто) доконаного виду: Perfectum, Plusquamperfectum та Futurum II Indicativi Passivi. Запам’ятайте, що пасив доконаного виду утворюється аналітично за допомогою Participium Perfecti Passivi (PPP) і дієслова esse, в той час як актив – синтетично. Зверніть увагу на те, що всі латинські дієслова, незалежно від дієвідміни, у часах системи перфекта відмінюються однаково.

8. Укладіть таблицю відмінювання дієслів у часах системи перфекта, користуйтеся цією таблицею при виконанні граматичних завдань і при перекладі речень.

9. Ви готові до виконання завдань 2a), 2b) і до перекладу речень 2 – 4 із 9-го завдання.

10. Згадайте про дієслова, що утворюються префіксально від дієслова бути (Verba sum-composita), користуйтеся даною у підручнику таблицею відмінювання цих дієслів під час перекладу речень.

11. Прочитайте про неправильні (verba anomalia), недостатні (verba defectiva), безособові дієслова (verba impersonalia). Зверніть увагу на дієслово volo, volui, – ,velle. Користуйтеся даними у підручнику таблицями відмінювання цих дієслів під час перекладу речень.

12. Прочитайте про відкладні (verba deponentia) і напіввідкладні (verba semideponentia) дієслова. Зверніть увагу на форми цих дієслів, що вказуються у словнику. Зверніть увагу на форму наказового способу таких дієслів (Imperativus Praesentis Passivi). Різні форми відкладних і напіввідкладних дієслів вам можуть траплятися у реченнях 10 – 20 із 9-го завдання і у завданнях 4-му і 5-му.

13. Прочитайте про функції інфінітива у латинській мові. Скопіюйте таблицю утворення шести форм інфінітива (Infinitivi Praesentis, Perfecti, Futuri activi et passivi). Скопіюйте три форми інфінітива дієслова sum, fui, – ,esse (див. підручник та Додаток).

14. Прочитайте про синтаксичні звороти Accusativus cum infinitivo та Nominativus cum infinitivo. Занотуйте дієслова і вислови, при яких вживаються інфінітивні звороти.

15. Ви готові до перекладу речень 5 – 7 із 9-го завдання і, паралельно, до виконання завдань 4-го і 5-го (частково: тільки для інфінітивів і їх зворотів).

16. Прочитайте про синтаксичні функції латинських дієприкметників. Зверніть особливу увагу на синтаксичний зворот Ablativus absolutus. Скопіюйте форми дієприкметників Participium Praesentis Activi (PPA) і Participium Perfecti Passivi (PPP), що можуть входити до складу зворота Ablativus absolutus. Занотуйте приклади вживання Ablativus absolutus без дієприкметника.

17. Ви готові до перекладу речень 8 і 9 із 9-го завдання і, паралельно, до виконання завдань 4-го і 5-го (повністю), а також 6-го.

18. Якщо ваш варіант під номерами 1 – 6, то будьте уважними при перекладі і аналізі речення 10 із 9-го завдання: це речення містить більше одного синтаксичного зворота.

19. Прочитайте про герундій (Gerundium) і герундив (Gerundivum). Занотуйте суфікси, за допомогою яких утворюються ці безособові форми дієслова. Зверніть увагу на синтаксичні функції герундія і герундива, на вживання герундива у безособових реченнях.

20. Ви готові до виконання завдань 2c) і 7 та до перекладу речень із 9-го завдання:

11 та 12, якщо ваш варіант під номерами 1 – 6;
10 – 12, якщо ваш варіант під номерами 7 – 20.

21. Якщо ваш варіант під номерами 7 – 20, то зверніть увагу на переклад і аналіз речення 12 із 9-го завлання: це речення має синтаксичний зворот, ускладнений наявністю у його складі герундія або герундива; крім того, синтаксичних зворотів може бути більше, ніж один.

22. Ознайомтесь з формами і синтаксичними функціями супіна (Supinum). Supinum I може траплятися у реченнях.

23. Прочитайте про утворення часу Praesens Conjunctivi. Занотуйте суфікси, за допомогою яких цей час утворюється. Занотуйте парадигму відмінювання дієслів у цьому часі. Занотуйте і зверніть увагу на відмінювання дієслова sum, fui, – , esse і похідних від нього дієслів, а також на відмінювання дієслова volo,

volui, – ,velle.

24. Прочитайте про синтаксичні функції умовного способу (Modus conjunctivus) у незалежному реченні.

25. Ви готові до перекладу речення 13 із 9-го завдання; паралельно починайте виконувати завдання 8.

26. Прочитайте про утворення часу Imperfectum Conjunctivi. Занотуйте суфікси, за допомогою яких цей час утворюється. Занотуйте парадигму відмінювання дієслів у цьому часі. Занотуйте і зверніть увагу на відмінювання дієслова sum, fui, – , esse і похідних від нього дієслів, а також на відмінювання дієслова volo, volui, – ,velle.

27. Прочитайте про підрядні речення із сполучником ut (мети, додатку, наслідку).

28. Ви готові до перекладу речень 14 і 15 із 9-го завдання; паралельно продовжуйте виконувати завдання 8.

29. Прочитайте про утворення часів Perfectum і Plusquamperfectum Conjunctivi: як Activi, так і Passivi. Занотуйте суфікси, за допомогою яких ці часи утворюються в активному стані. Зверніть увагу на те, що принцип утворення пасивних форм часів Perfectum і Plusquamperfectum в умовному способі такий самий, як і у дійсному способі; єдина відмінність – заміна форм дійсного способу допоміжного дієслова бути (esse) на аналогічні форми умовного способу. Занотуйте парадигму відмінювання дієслів у цих часах. Занотуйте і зверніть увагу на відмінювання дієслова sum, fui, – , esse у цих часах.

30. Ви готові до виконання завдань 2d), 2e) і 3.

31. Прочитайте про підрядні речення із сполучником cum (часові, причинові, допустові).

32. Ви готові до перекладу речень 16 і 17 із 9-го завдання; паралельно продовжуйте виконувати завдання 8.

33. Прочитайте про умовні періоди (підрядні речення із сполучником si).

34. Ви готові до перекладу речення 18 із 9-го завдання; паралельно продовжуйте виконувати завдання 8.

35. Прочитайте про непряме запитання. Ознайомтесь із правилами вживання часів умовного способу у підрядних реченнях, скопіюйте таблицю узгодження часів (consecutio temporum).

36. Ви готові до перекладу речення 19 із 9-го завдання; паралельно продовжуйте виконувати завдання 8.

37. Виконайте переклад і аналіз речення 20 із 9-го завдання; паралельно закінчуйте виконання завдання 8. Увага: це речення містить кілька синтаксичних конструкцій: можлива наявність двох і більше підрядних речень із присудком в умовному способі, інфінітивних зворотів (Accusativus/Nominativus cum infinitivo), дієприкметникового звороту (Ablativus absolutus), герундія та герундива. Не поспішайте з перекладом цього речення. Знайдіть всі синтаксичні конструкції. Переклад, як завжди, починайте з головного речення (воно має присудок у дійсному способі), рухаючись від присудка до підмета і, далі, до другорядних частин речення. Потім до перекладу головного речення додавайте переклад підрядних.

38. Повне виконання контрольної роботи №2 дає вам достатню теоретичну і практичну підготовку для успішного складання диференційованого заліку.

Рекомендації щодо перекладу речень, які містять синтаксичні конструкції

1. Наявність у реченні інфінітивного звороту (Accusativus cum infinitivo або Nominativus cum infinitivo) можна припустити за наявністю інфінітива, особливо минулого (Infinitivus perfecti) або майбутнього часу (Infinitivus futuri). Не забувайте, що інфінітивний зворот містить також іменну частину. Найголовніше ж для вас – відшукати дієслово зі значенням «думати, говорити, бажати, відчувати», при якому вжито зворот; стан цього дієслова визначає вид інфінітивного звороту: активний стан – зворот Accusativus cum infinitivo, пасивний – Nominativus cum infinitivo.

Наприклад:

Acc Inf

Tradunt Romam a Romŭlo condĭtam esse. – Кажуть, що Рим було засновано Ромулом.

Nom Inf

Traditur Roma a Romŭlo condĭta esse. – Кажуть, що Рим було засновано Ромулом.

Зверніть увагу на вживання звороту Nominativus cum infinitivo з дієсловом vidēri (здаватися).

Наприклад:

Vidēris sapiens esse (здається, що ти розумний). Зверніть увагу на відсутність у латинському реченні займенника зі значенням «ти»: в конструкції Nominativus cum infinitivo займенники для першої та другої особи не вживаються, бо на особу достатньою мірою вказує форма дієслова vidēris.

Не забувайте починати переклад речення, ускладненого інфінітивним зворотом, із перекладу присудка головного речення (присудок вжито в особовій формі).

2. Наявність у реченні дієприкметникового звороту (Ablativus absolutus) можна припустити за наявністю дієприкметника Participium Praesentis Activi (PPA) або Participium Perfecti Passivi (PPP) у формі відмінку Ablativus:

дієприкметник	у відмінку Ablativus закінчується на:
	singularis	pluralis
PPA	-nte	-ntibus
PPP	-tā, -tō, -sā, -sō	-tis, -sis

Крім дієприкметника, зворот обов’язково містить іменну частину теж у формі відмінка Ablativus. Переклад речення, ускладненого інфінітивним зворотом, починайте, як завжди, з перекладу головного речення (за схемою: присудок – підмет – другорядні члени речення), до якого, залежно від контексту, додавайте переклад звороту Ablativus absolutus – підрядне речення обставини.

3. Наявність у реченні підрядного речення з присудком у формі умовного способу легко визначити за наявністю дієслова у формі умовного способу, яке стоїть після сполучників ut, cum, si, або у конструкції непрямого запитання після питального слова. Перекладаються такі речення у залежності від значення сполучника: ut – “що, щоб”; cum –“ коли, тому що, хоча”; si –“ якщо, якби”. Не забувайте починати переклад латинського складнопідрядного речення з перекладу головного речення.

Рекомендації для окремих варіантів

Варіант 1. 2. te – див. tu; discessus: discessus, us m – «від’їзд, розлука»; afflixit: affligo, flixi, flictum, ĕre 3 – «вражати, засмучувати». 3. potuĕro – див. possum. 4. Calchas: Calchas, antis m – «Калхант», грецький пророк, учасник походу на Трою; Graecis navigantibus – Dat. pl.; Agamemnŏnis: Agamemnon, ŏnis m – «Агамемнон», цар Аргоса, очолив похід греків на Трою; immolāta: immŏlo, āvi, ātum, āre 1 – «приносити у жертву». 5. ajunt – див. ajo (aio); exstingui: exstinguo, stinxi, stinctum, ĕre 3 – «гасити; pass. – згасати, вмирати». 6. se – див. sui; jurāvit: juro, āvi, ātum, āre 1 – «присягатися»; reversūrum – див. revertor. 7. rerum – див. res. 9. Romam – «у Рим, до Риму»; rediit – див. redeo. 10. leges – див. lex; utroque – див. uter-que. 11. majōra – див. magnus; magnis, majōra – субстантивовані прикметники. 12. Nasīca: Nasīca, ae m – «Назіка», римське чоловіче ім’я; P. Cornelius Scipio Nasīca – «Публій Корнелій Сціпіон Назіка», римський політичний діяч II ст. до н. е. 13. justitia: justitia, ae f – «справедливість, правосуддя». 15. edixit: edīco, dixi, dictum, ĕre 3 – «оголошувати, наказувати, призначати»; Pyrgotĕles: Pyrgotĕles, is m – «Пірготелес», грецький скульптор, різьбяр; scalpĕret: scalpo, scalpsi, scalptum, ĕre 3 – «вирізьблювати»; Lysippus: Lysippus, i m – «Лісіпп», грецький скульптор; aĕre: aes, aĕris n – «мідь, бронза»; ducĕret: duco, duxi, ductum, ĕre 3 – «виготовлювати». 16. Athēnis – «в Афінах»; frequenter – «часто, багаторазово». 17. immortalitāti: immortalitas, ātis f – «безсмертя»; scriptis – див. scriptum. 20. accensam – див. accendo.

Варіант 2. 1. peditātus: peditātus, us m – «піхота». 2. iis – див. is; qui – Nom. pl. 4. voluptasque: -que – постпозиційна частка, «і»; dissimillĭma – найвищий ступінь порівняння до dissimĭlis; quaedam – див. quidam. 5. quidvis – див. quivis; posse – див. possum. 6. datum – див. do. 9. triumvīri – «тріумвіри», члени колегії римської виконавчої влади з 3-х осіб. 10. dixisse – див. dico; genuisse – див. gigno. 11. multa – субстантивований прикметник у збірному значенні; potentior – вищий ступінь порівняння. 12. pendēmus: pendeo, pependi, –, ēre 2 – «залежати»; id – див. is; nobis – див. nos; vidētur – див. videor; quod – див. qui; petitōres: petītor, ōris m – «прохач, позивач»; laudatoresque: laudātor, ōris m – «той, що вихваляє»; -que – постпозиційна частка, «і». 14. date – див. do. 15. Lycurgus: Lycurgus, i m – «Лікург», спартанський цар-законодавець; discrimĭne: discrīmen, ĭnis n – «різниця, відмінність». 17. easque: eas – див. is, -que – постпозиційна частка, «і». 19. quam – див. qui; vim – див. vis. 20. quo – див. quis; infestāret: infesto, āvi, ātum, āre 1 – «загрожувати, робити неспокійним»; eodem – див. idem; navigio: navigium, i n – «човен»; id – див. is.

Варіант 3. 1. noctium – див. nox. 2. ea – див. is; agrum – див. ager; ignique: -que – постпозиційна частка, «і». 3. strinxĕrit: stringo, strinxi, strictum, ĕre 3 – «стягувати, оголювати (зброю)»; ejus – див. is. 4. qui – Nom. pl. 6. illo – див. ille; eos – див. is. 8. Saguntum: Saguntum, i n – «Сагунт», місто в Італії, яке у 218 р. до н. е. було завойовано Ганнібалом, що стало причиною другої Пунічної війни; periit – див. pereo. 9. Alpĭbus: Alpes, ium f pl. – «Альпи». 10. re – див. res; equitesque: – див. eques, -que – постпозиційна частка, «і»; ea – див. is, узгоджується з loca; quibus – див. qui, узгоджується з locis. 11. evītat: evīto, āvi, ātum, āre 1 – «уникати». 12. quo – див. qui. 13. utĭnam – «о якби». 14. aliud – див. alius; honesteque: que – постпозиційна частка, «і». 16. tabernam: taberna, ae f – «крамниця, харчевня»; noctem – див. nox; volui – див. volo. 17. jucundius – вищий ступінь порівняння до прислівника jucunde; possim – див. possum; te – див. tu. 18. irascĕrer: irascor, – , ĕre 3 – «гніватися». 19. frequens: frequens, entis – «числений, багаторазовий». 20. pacis – див. pax; cui – див. qui.

Варіант 4. 2. omnia, quae – субстантивовані прикметник і займенник у збірному значенні; quae – див. qui; terribiliōra – узгоджується з omnia, quae, вищий ступінь порівняння. 3. omnia – субстантивований прикметник у збірному значенні. 4. Capitolīnus: Capitolīnus, a, um – «капітолійський»; multātus est: multo, āvi, ātum, āre 1 – «карати». 7. videntur – див. videor; ea, quae – субстантивовані займенники у збірному значенні; ea – див. is, quae – див. quis; stant – див. sto. 10. accessisse – див. accēdo; eique: ei – див. is, -que – постпозиційна частка, «і». 11. indagandum: indāgo, āvi, ātum, āre 1 – «вистежувати, винюхувати». 12. moderatio: moderatio, ōnis f – «поміркованість». 13. quid – див. quis. 14. nocte – див. nox. 15. reges – див. rex. 16. Agesilaus: Agesilaus, i m – «Агесилай», ім’я спартанського царя; vēnissetque: -que – постпозиційна частка, «і»; decessit – див. decēdo. 19. potest – див. possum; hesterna: hesternus, a, um – «вчорашній»; disputatiōne: disputatio, ōnis f – «наукове дослідження, обговорення». 20. eo – див. is; quaesivisse – див. quaero; lyram: lyra, ae f – «ліра»; Parĭdis: Paris, ĭdis m – «Парис», ім’я троянського царевича; cui – див. qui.

Варіант 5. 2. vires – див. vis. 3. tibi – див. tu; mihi – див. ego. 4. iisdem – див. idem II; educatique: -que – постпозиційна частка, «і». 5. se – див. sui; jussit – див. jubeo. 6. se – див. sui; victūrum – див. vivo; potest – див. possum; vixisse – див. vivo. 7. omnia – субстантивований прикметник у збірному значенні; se – див. sui; ipsum – див. ipse; aestimāre: aestĭmo, āvi, ātum, āre 1 – «оцінювати, поціновувати»; ferre – див. fero; nobis – див. nos; vidēmur – див. videor; posse, possumus – див. possum. 9. transportāvit: trans-pŏrto, āvi, ātum, āre 1 – «перевозити, переправляти». 10. se – див. sui. 13. alĭter – «інакше, в іншому випадку»; feras – fero. 14. omnia – субстантивований прикметник у збірному значенні. 15. eis – див. is. 16. Chabrias: Chabrias, ae m – «Хабрій», афінський полководець. 17. orta – див. orior. 18. illi – див. ille; nobis – див. nos. 19. mīsērunt – див. mitto; Delphos – «у Дельфи», священу грецьку місцевість із знаним на весь світ оракулом, провісником майбутнього; consultum: consŭlo, sului, sultum, ĕre 3 – «радитися, просити поради», Supinum I; quidnam – неозначений займенник: quis-nam, quid-nam – «хто ж, що ж; хто-небудь»; rebus – див. res. 20. definivisset: de-finio, īvi, ītum, īre 4 – «визначати»; bipes: bipes, pĕdis – «двоногий»; implūme: implūmis, e – «позбавлений пір’я»; ejus – див. is; cui – див. qui; pennas: penna, ae f – «перо»; evellĕrat: e-vello, velli, vulsum, ĕre 3 – «виривати»; attūlit – див. affĕro; hunc – див. hic; dixit – див. dico.

Варіант 6. 1. re – див. res. 2. eorumque: eōrum – див. is, -que – постпозиційна частка, «і». 3. Romam – «у Рим, до Риму»; rediĕris – див. redeo. 4. carpĭte: carpo, psi, ptum, ĕre 3 – «рвати, зривати»; turpĭter – «ганебно». 6. Marathoniam: Marathonius, a, um – «марафонський», той, що належить до Марафону – місцевості у Греції, де відбулася славетна битва греків з персами; proclamavērunt: proclāmo, āvi, ātum, āre 1 – «проголошувати». 7. potissĭmi: найвищий ступінь порівняння до potis, pote – «могутній»; duces – див. dux. 8. nullo – див. nullus. 9. interiōrem: interior, ius – «внутрішній». 10. tametsi – «хоча»; maluit – див. malo. 11. beate – «щасливо». 12. ipsa – див. ipse. 13. possit – див. possum. 14. paci – див. pax. 15. offensiōne: offensio, onis f – «сутичка». 17. quis, quem – питальний займенник, див. quis. 18. ipsa – див. ipse. 19. judĭces – див. judex; quibus – див. quis; commōti – див. commoveo. 20. sordĭdis: sordĭdus, a, um – «брудний»; quae – див. qui; resolvuntur: re-solvo, solvi, solutum, ĕre 3 – «розганяти, розвіювати»; inclinatio: inclinatio, ōnis f – «нахил, коливання»; subinde – «час від часу, часто»; crebrior – див. creber; me – див. ego; alĭquo – див. alĭquis; se – див. sui; aeque – «однаково».

Варіант 7. 1. rei – див. res. 2. vixi – див. vivo; quem – див. qui; dedĕrant – див. do; cursum: cursus, us m – «життєвий шлях»; perēgi: per-ago, ēgi, ăctum, ĕre 3 – «здійснювати». 3. tibi – див. tu; isto – див. iste. 4. marique: -que – постпозиційна частка, «і». 5. Jove – див. Juppĭter; somnia: somnium, i n – «сон, сновидіння». 6. se – див. sui. 7. magnusque: -que – постпозиційна частка, «і»; incĭdit: incĭdo, cidi, – , ĕre 3 – «нападати». 8. exstinguĭtur: exstinguo, stinxi, stinctum, ĕre 3 – «гасити; pass.: згасати». 9. Marium: Marius, i m: «Марій», ім’я римського полководця і політичного діяча; Sullam: Sulla, ae m – «Сулла», ім’я римського полководця і політичного діяча. 10. vi – див. vis. 14. vim – див. vis; possit – див. possum. 15. equitesque: -que – постпозиційна частка, «і», equĭtes – див. eques; eos – див. is. 16. Argos – «Аргос», грецьке місто; Peloponnēso: Peloponnēsus, i f – «Пелопоннес», південна частина Греції; ictus: ico (icio), ici, ictum, ĕre 3 – «вдаряти, вражати»; interiit – див. intereo. 17. haec – вказівний займенник зі збірним значенням, див. hic; vobiscum=cum («з») vobis, vobis – див. vos; mihi – див. ego; pacem – див. pax; dabuntur – див. do. 18. novisset – див. nosco. 19. cui, quod – відносний займенник, див. qui. 20. cuidam – див. quidam, cui – див. qui, se – див. sui; mensus – див. metior; munĕris – див. munus; refugisset: re-fugio, fugi, fugitum, ĕre 3 – «тікати, уникати»; suae – присвійний займенник; quid – див. quis; te – див. tu; me – див. ego; dare – див. do.

Варіант 8. 2. traxisti – див. traho; quod – див. qui. 4. Alexander rex appellātus – Nominativus duplex. 6. re – див. res. 7. praedixisse – див. praedĭco; fertur – див. ferro. 8. totīus – див. totus; gratulātum – Supinum I. 9. me – див. ego. 11. pede – див. pes; tellus: tellus, ūris f – «земля». 12. cui – див. quis; illud – див. ille. 13. bona – див. bonum; ista – див. iste; quae – див. qui, ista і quae узгоджуються з bona. 14. amabĭlis: amabĭlis,e – «люб’язний, гідний кохання»; esto – Imperativus futuri activi до sum. 15. antīquis – Dativus possesivus; balnea: balneum, i n – «баня». 16. ejus – див. is. 17. se – див. sui; possent – див. possum. 18. locūtus – див. loquor; fortius – вищий ступінь порівняння до fortĭter. 20. haec – див. hic; ejus – див. is; illum – див. ille; doctissimum – найвищий ступінь порівняння, див. doctus; noluĕrat – див. nolo.

Варівнт 9. 1. vi – див. vis; agitātur: agĭto, āvi, ātum, āre 1 – «приводити у рух». 2. nostrōrum – див. noster. 3. quidquid – див. quisquis; egĕro – див. ago; continuo – «негайно». 4. Phaeācum: Phaeāces, um m – «феаки», міфічне плем’я мореплавців, які радо зустріли Одіссея на своєму острові; actus – див. ago; qui – Nom. pl.; eum – див. is. 5. te, tibi – див. tu; diligentem: dilĭgens, entis – «старанний, сумлінний»; volunt – див. volo; nolunt – див. nolo. 6. constat: constat, stitit, – , āre 1(v. impers.) – «відомо»; leges – див. lex. 7. Urbem=Romam; augur: augur, ŭris m – «авгур», жрець-провісник майбутнього за польотом птахів. 8. lenior: вищий ступінь поріняння до lenis,e – «повільний, м’який, ласкавий»; senecta: senecta, ae f – «старість». 9. quidem – «тільки»; ea, quae – субстантивовані займенники зі збірним значенням, ea – див. is, quae – див. quis; Numa: Numa, ae m – «Нума», ім’я римського царя. 12. te – див. tu. 14. vi – див. vis; vela: velum, i n – «парус»; transvŏlent: trans-volo, āvi, ātum, āre 1 – «перелітати». 15. ejus – див. is. 16. multi – субстантивований прикметник; suum – присвійний займенник. 17. castraque, mulieresque: -que – постпозиційна частка, «і»; pacem – див. pax. 18. illis – див. ille; soli – див. solus. 19. me – див. ego. 20. amplas: amplus, a, um – «широкий, величезний»; illūdens: illūdo, lusi, lusum, ĕre 3 – «насміхатися».

Варіант 10. 1. magno pericŭlo – Ablativus modi. 2. Torquātus: Torquātus, i m – «Торкват», римське ім’я. 3. rebus – див. res; contentus: contentus, a, um – «задоволений, вдоволений». 4. iis – див. is; quae – див. qui, узгоджується з natiōnes; missi – див. mitto; pacem – див. pax; rogātum – Supinum I. 5. eventus: eventus, us m – «кінець, результат, успіх, пригода». 6. dixitque: -que – постпозиційна частка, «і», dixit – див. dico; se – див. sui; regi – див. rex; datūrum – див. do; eum – див. is. 7. fidĭbus: fides, ium f, pl – «струнний інструмент: кіфара, ліра», fidĭbus canĕre – «грати на кіфарі»; praeclāre – прислівник, див. praeclārus. 8. duces – див. dux. 10. dedit – див. do. 11. Aesōpus: Aesōpus, i m – «Езоп», грецький байкар; alĭquo – див. alĭquis; culpātus: culpo, āvi, ātum, āre 1 – «звинувачувати». 16. pastoresque, paludesque: -que – постпозиційна частка, «і», palūdes – див. palus; his – див. hic. 17. ipsa – див. ipse. 18. eōrum – див. is. 19. egĕrint – див. ago. 20. illum – див. ille; provīsa – див. provideo.

Варіант 11. 1. dextrum: dexter, tra, trum – «правий»; sinistrum: sinister, tra, trum – «лівий»; clivo: clivus, i m – «схил, пагорб». 2. mīsi – див. mitto. 4. vīsus – див. videor; pulcherrĭmus – найвищий ступінь поріняння до pulcher. 6. maxĭmis errorĭbus – Ablativus separationis. 7. effectus – див. efficio. 8. reluctante: reluctor, ātus sum, āri 1 – «чинити опір»; irrĭtus: irrĭtus, a, um – «марний, даремний». 9. detecta: de-tego, texi, tectum, ĕre 3 – «відкривати». 10. acerrĭmus – найвищий ступінь поріняння до acer. 11. cēpĕrunt – див. capio. 12. prodesse – див. prosum; vires – див. vis. 13. furca: furca, ae f – «вила»; recurret: re-curro, curri, cursum, ĕre 3 – «бігти назад». 14. perīre – див. pereo; possit – див. possum. 15. passis: pando, pandi, passum, ĕre 3 – «широко розкривати, простягати»; se – див. sui. 16. sapias: sapio, sapii, – , ĕre 3 – «бути розумним». 17. ejus – див. is; rebus – див. res; illis – див. ille; interfuit – див. intersum. 20. Titii: Titius, a, um – «Тіцій», римське ім’я; Hispāni: Hispānus, a, um – «іспанський»; necem – див. nex; centurionĭbus: centurio, ōnis m – «центуріон», військовий командир загону з 60-ти солдатів; se – див. sui; priōre – прислівник, див. prior; idque: id – див. is, -que – постпозиційна частка, «і»; iis – див. is; facĭle – прислівник, див. facĭlis.

Варіант 12. 3. mecum =cum («з») me, me – див. ego. 4. Herodŏto: Herodŏtus, i m – «Геродот», грецький історик; visae – див. video; eārum, eo – див. is. 8. cessante, cessant: cesso, āvi, ātum, āre 1 – «припиняти, не вистачати, не мати»; effectus: effectus, us m – «дія, ефект, результат». 9. explorātis: explōro, āvi, ātum, āre 1 – «розвідувати, досліджувати, перевіряти»; albente: albeo, – , – , ĕre 3 – «біліти, бліднішати»; castris – Ablativus separationis. 10. diligentius – вищий ступінь порівняння до diligenter; facilius – прислівник у вищому ступені порівняння, див. facĭlis. 11. originemque: -que – постпозиційна частка, «і»; consecūtus – див. consequor. 12. proditōri: prodĭtor, ōris m – «зрадник». 13. dictis – див. dictum; facta – див. factum. 14. ipsi – див. ipse; iis – див. is. 15. quo – див. qui; ictus: ico, ici, ictum, ĕre 3 – «вдаряти, вражати»; eodem – див. idem. 16. Phoebĭdas: Phoebĭdas, ae m – «Фебід», спартанський полководець, який завоював Кадмею; Olynthum: Olynthus, i m – «Олінф», грецьке місто; iterque: -que – постпозиційна частка, «і»; arcem – див. arx; Cadmea – «Кадмея», кремль у грецькому місті Фіви. 17. legem – див. lex; eam – див. is; neglexĕris – див. neglĕgo. 18. impŭdens: impŭdens, entis – «безсоромний»; rerum – див. res; potest – див. possum. 19. jussisset – див. jubeo. 20. Posidonium: Posidonius, i m – «Посідоній», грецький філософ-стоїк; faces – див. fax; ei – див. is; admoverentur: admŏveo, mōvi, mōtum, ēre 2 – «присувати, наближати».

Варіант 13. 1. rem – див. res. 2. quas – див. qui. 3. tibi – див. tu. 4. vultis – див. volo; mavultis – див. malo; pacem – див. pax. 5. me – див. ego. 7. videntur – див. videor; ii – див. is; victūri – див. vinco. 9. eruptiōne: eruptio, ōnis f – «напад, вторгнення»; eōrum – Genetivus partitivus, див. is; duce – див. dux; reduxērunt: re-duco, duxi, ductum, ĕre 3 – «вести назад, повертати». 10. mihi – див. ego. 12. rebus – див. res; maturandum: matūro, āvi, ātum, āre 1 – «робити зрілим, прискорювати, поспішати»; sibi – див. sui. 13. quidquid – див. quisquis; prudenter – «обачно, розсудливо, майстерно». 15. vi – див. vis. 16. pravus: pravus, a, um – «злий, поганий»; potuĕrit – див. possum. 17. possit – див. possum. 18. iis – див. is. 20. Laco: Laco, ōnis m – «лаконець, спартанець»; Rhodius: Rhodius, i m – «родосець», житель грецького острову Родос; Diagŏras: Diagŏras, ae m – «Діагор», грецьке ім’я; Olympionīces: Olympionīces, ae m – «олімпіонік», переможець на Олімпійських змаганнях; uno die – Ablativus temporis; Olympiae: Olympia, ae f – «Олімпія», грецька місцевість, де влаштовувалися олімпійські змагання, Olympiae – «в Олімпії».

Варіант 14. 1. auxiliique: auxilium, i n – «допомога», -que – постпозиційна частка, «і». 2. qui – Nom. pl.; tulĕrant – див. fero. 3. Laconĭcam: Laconĭcus, a, um – «лаконський, спартанський», sc. (тобто) terram Laconĭcam; exturbābo: exturbo, āvi, ātum, āre 1 – «виганяти». 5. nemĭnem – див. nemo; minĭme – «менш за всіх». 7. Xantippe: Xantippe, es f – «Ксантіппа», дружина грецького філософа Сократа; morōsa: morōsus, a, um – «сварливий, норовливий»; admŏdum – «дуже, надміру»; jurgiōsa: jurgiōsus, a, um – «сварливий, лайливий». 8. victis – див. vinco. 11. ea, quae – субстантивовані займенники зі збірним значенням; ea – див. is, quae – див. quis. 12. transeundo – див. transeo; se – див. sui; fefellisse – див. fallo. 15. iis – див. is; modo … modo – «то … то»; hi – див. hic; illi – див. ille; fastigio: fastigium, i n – «верх, вершина, становище, звання». 16. Pindări: Pindărus, i m – «Піндар», давньогрецький лірик. 17. hōc totō proeliō – Ablativus temporis; potuit – див. possum. 18. mihi – див. ego; fias – див. fio. 19. exspectandane: -ne – постпозиційна питальна частка «чи, невже». 20. praeceptōre: praeceptor, ōris m – «наставник».

Варіант 15. 1. omnia – субстантивований прикметник зі збірним значенням. 2. insigni: insignis,e – «винятковий, значний»; aeneam: aeneus, a, um – «бронзовий». 3. vanam: vanus, a, um – «марний»; sprevĕrit: sperno, sprevi, spretum, ĕre 3 – «нехтувати, зневажати». 4. victa – див. vinco. 5. Oceăni: Oceănus, i m – «океан»; me – див. ego. 6. datūros – див. do. 7. videtur – див. videor. 8. probus: probus, a, um – «чесний, гідний»; deflectet: deflecto, flexi, flectum, ĕre 3 – «відхиляти», se deflectĕre – «ухилятися». 9. re – див. res. 10. rebus – див. res. 12. hanc – див. hic; illam – див. ille; immānem: immānis, e – «величезний, незвичайний, жахливий»; immolandōrum: immŏlo, āvi, ātum, āre 1 – «приносити у жертву». 14. gallīnae: gallīna, ae f – «курка»; avesque: -que – постпозиційна частка, «і»; pullos: pullus, i m – «дитинча, курча, пташеня»; pennis: penna, ae f – «перо, крило»; foveant: foveo, fovi, fotum, ēre 2 – «зігрівати, берегти»; laedantur: laedo, laesi, laesum, ĕre 3 – «шкодити, псувати»; calor: calor, ōris m – «жар, спека»; se – див. sui; oppōnant: op-pōno, posui, positum, ĕre 3 – «ставити попереду, протиставляти». 15. ruri – «у селі, у маєтку». 16. Miltiădes: Miltiădes, is m – «Мільтіад», афінський стратег, переможець у битві при Марафоні; se – див. sui; posset – див. possum; fecit – див. facio; ejus – див. is; Tisagŏras: Tisagŏras, ae m – «Тісагор», брат Мільтіада. 17. subisset – див. subeo. 18. feras – див. fero. 19. sitne: -ne – постпозиційна питальна частка «чи, невже»; genĕre – див. genus. 20. Abderitārum: Abderīta, ae m – «абдеріт», житель міста Абдери у Фракії; usus – див. utor; Agĭde: Agis, ĭdis m – «Агіс», спартанський цар; rege – див. rex; quaesivisset – див. quaero; quid – див. quis; vellet, velles – див. volo; se – див. sui; me – див. ego; tibi – див. tu; dedisse – див. do.

Варіант 16. 1. ungue: unguis, is m – «ніготь, кіготь, пазур». 2. stultissĭma – найвищий ступінь порівняння до stultus; incauti: incautus, a, um – «необережний»; excusatio: excusatio, ōnis f – «вибачення, виправдання». 3. genĕre – див. genus; probusne: probus, a, um – «чесний, гідний», -ne – постпозиційна питальна частка «чи, невже»; te – див. tu. 4. missus – див. mitto; inīque – «несправедливо»; divisĕrat – див. divĭdo. 6. se – див. sui; victum – див. vinco. 7. hi – див. hic; composĭti – див. compōno. 9. natus – див. nascor. 10. ea, quae – субстантивовані займенники зі збірним значенням; ea – див. is, quae – див. qui. 12. se – див. sui; omnīno – «зовсім, цілком, повністю»; eā rē – Ablativus causae, ea – див. is, re – див. res; remollescĕre: remollesco, – , – , ĕre 3 – «робитися м’яким, розніжуватися, розпещуватися»; effemināri: effemĭno, āvi, ātum, āre 1 – «робити слабим, зніжувати». 13. quod – див. qui. 14. quā – див. qui; nil – див. nihĭlum; possis – див. possum. 15. pedes – див. pes; transfigĕre: trans-figo, fixi, fixum, ĕre 3 – «простромлювати, протикати»; posset – див. possum. 16. tenuissĭma – найвищий ступінь порівняння до tenuis. 17. Miltiădes: Miltiădes, is m – «Мільтіад», афінський полководець; Parum: Paros, i f – «Парос», грецький острів; potuisset – див. possum; proditionis: proditio, ōnis f – «зрада». 18. quod – див. qui. 19. fusi – див. fundo. 20. Lacaena: Lacaena, ae f – «спартанка»; quaedam – див. quidam; misisset – див. mitto; eum – див. is; genuĕram – див. gigno; occumbĕre: oc-cumbo, cubui, cubitum, ĕre 3 – «падати», o. mortem (morti) – «вмирати, гинути».

Варіант 17. 1. dieque: -que – постпозиційна частка, «і»; datur – див. do. 2. eōrum – див. is, Genetivus partitivus; quos – див. qui; vicĕrat – див. vinco; clementiā: clementia, ae f – «милосердя». 4. речення містить конструкцію Nominativus duplex. 5. te – див. tu; illius – див. ille. 7. videmĭni – див. videor; quae – субстантивований займенник зі збірним значенням, див. qui. 11. omnia, quae – субстантивовані прикметник і займенник зі збірним значенням; quae – див. qui; secundum – «згідно з». 12. hāc – див. hic; mirum узгоджується з modum; conversae – див. converto; omnium – субстантивований прикметник; summaque: -que – постпозиційна частка, «і»; alacrĭtas: alcrĭtas, ātis f – «бадьорість, жвавість, радість, запал, піднесення, поривання»; injecta: inicio, jeci, jectum, ĕre 3 – «укидати, викликати». 13. concordet: concordo, āvi, ātum, āre 1 – «узгоджуватися». 14. cui – див. qui. 15. nosmet = nos (-met – постпозиційна частка, «саме»). 16. alĭquem – див. alĭquis; quo – див. qui. 17. tulisset – див. fero; annuos: annuus, a, um – «річний». 18. nil – див. nihĭlum. 19. ater: ater, atra, atrum – «темний, чорний». 20. socrum: socrus, us f – «теща, свекруха»; Laeliam: Laelia, ae f – «Лелія», жіноче ім’я; facilius – прислівник у вищому ступені порівняння, див. facĭlis; incorruptam: incorruptus, a, um – «неушкоджений, незіпсований, бездоганний»; antiquitātem: antiquĭtas, ātis f – «давнина»; multōrum – субстантивований прикметник; expertes: expers, rtis – «позбавлений; такий, хто не бере участь»; ea, quae – субстантивовані займенники зі збірним значенням; ea – див. is, quae – див. quis; prima – узгоджується з ea, quae; eam – див. is, узгоджується з socrum meam Laeliam; videar – див. videor; Naevium: Naevius, i m – «Невій», римський поет 3-го століття до н. е. (Невій, як і Плавт, для Ціцерона, слова якого цитовані у реченні, є носіями архаїчної мови, яка давно вже не була в ужитку у колі літераторів).

Варіант 18. 1. umĕris: umĕrus, i m – «плече». 2. aerario: aerarium, i n – «громадська, державна скарбниця»; illis – див. ille; reliquĕrat – див. relinquo. 5. cursum: cursus, us m – «перебіг життя». 6. dis – див. deus, Abl. pl; miseriārum: miseria, ae f – «лихо, нещастя, злиденність». 8. praeesse – див. praesum. 9. Aurelio: Aurelius, a, um – «Аврелій», римське ім’я, L. A. Cotta – консул у 65 р. до н. е.; Cotta, ae m – «Котта», римське ім’я; Torquāto: Torquātus, i m – «Торкват», римське ім’я. 10. mores – див. mos. 12. signo – див. signum; dato – див. do; discurrit: discurro, curri, cursum, ĕre 3 – «розбігатися». 14. rerum – див. res; cujus – див. qui. 15. opĕre: opus, ĕris n – «зусилля», magno opĕre – «дуже, надзвичайно»; redīres – див. redeo. 17. Laco: Laco, ōnis m – «спартанець»; claudus: claudus,a,um – «кульгавий»; mihi – див. ego. 18. eōrum – див. is, Genetivus partitivus, узгоджується з milĭtum. 20. Valerius: Valerius, i m – «Валерій», римське ім’я; P. Valerius Laevīnus – «Публій Валерій Левін», консул у 280 р. до н. е.; Laevīnus: Laevīnus, a, um – «Левін», римське ім’я; missus – див. mitto; cepisset – див. capio; jussit – див. jubeo; eos – див. is; tumque: -que – постпозиційна частка, «і»; quaecumque: qui-cum-que, quae-cum-que, quod-cum-que – «хто б ні, будь-який», субстантивований займенник зі збірним значенням («будь-що, все»).

Варіант 19. 1. saltu: saltus,us m – «ліс»; lepĭde – «гарно, чудово, дотепно»; apros – див. aper. 2. crudelissĭme – прислівник у найвищому ступені порівняння, див. crudēlis; ii – див. is; qui – Nom. pl.; terga vertĕre – «кинутися тікати». 4. civilĭbus: civīlis, e – «громадянський»; publicisque: -que – постпозиційна частка, «і»; remōtae – див. removeo. 6. possumus – див. possum; necisque: див. nex, -que – постпозиційна частка, «і». 7. vim – див. vis; legis – див. lex; videntur – див. videor. 8. agris – див. ager. 9. duce – див. dux; Salamīnem: Salămis, īnis f – «Саламін», грецький острів, біля якого греки блискуче перемогли персів у 480 р. до н. е.; vīcērunt – див. vinco. 10. plura – прислівник зі збірним значенням, див. plures. 11. rem – див. res; illud – див. ille; dictum: dictum, i n – «вислів, слово»; nobis – див. nos. 12. Germanĭco: Germanĭcus, a, um – «германський», bellum Germanĭcum – «війна з германцями»; sibi – див. sui; transeundum – див. transeo. 13. culpes: culpo, āvi, ātum, āre 1 – «звинувачувати, докоряти»; quod – див. qui; potest – див. possum. 14. id – див. is; quod – див. qui; potest, possit – див. possum; polīte – «художньо, гарно, вишукано». 15. vetĕres – див. vetus; quendam – див. quidam; eum – див. is, eum deum (appellāre) – Accusativus duplex . 16. eam – див. is; potuĕrunt – див. possum. 17. alĭquos – див. alĭquis; sibi – див. sui. 18. senĭbus – див. senex; summum consilium senātum (appellavisse) – Accusativus duplex. 19. quid – див. quis; agam – див. ago; actūrus – див. ago. 20. eum – див. is; ridicŭlum: ridicŭlus, a, um – «смішний»; me – див. ego; possit, possim – див. possum; illo – див. ille.

Варіант 20. 2. quae – див. qui, узгоджується з verba; ei – див. is; dixit – див. dico. 4. Athēnas – «в Афіни»; qui – Nom. pl.; arce – див. arx; eo – див. is; urbemque: -que – постпозиційна частка, «і». 5. tutissĭmas – найвищий ступінь порівняння до tutus. 6. jurāvit: juro, āvi, ātum, āre 1 – «присягатися»; se – див. sui; fore – див. sum. 8. quae – див. qui, узгоджується з jucundĭtas; potest – див. possum. 9. invītis – див. invītus; has – див. hic; transīre – див. transeo; potĕrat – див. possum. 11. Remumque: -que – постпозиційна частка, «і»; cupĭdo: cupĭdo, ĭnis f – «бажання»; cepit – див. capio; iis – див. is; ubique: -que – постпозиційна частка, «і». 12. pecŭdum: pecus, ŭdis f – «худоба»; cultus: cultus, us m – «обробіток»; agrōrum – див. ager. 13. mollique: -que – постпозиційна частка, «і»; harēnā: harēna, ae f – «пісок». 14. vim – див. vis; possit – див. possum. 15. nobis – див. nos. 16. sumptus: sumptus, us m – «витрата»; cotidiāni: cotidiānus, a, um – «щоденний»; fiĕrent – див. fio; deesse – див. desum. 17. loquax: loquax, ācis – «балакучий, марнослівний». 18. ipsius – див. ipse; hanc – див. hic; eam – див. is. 19. scisne: -ne – постпозиційна питальна частка «чи, невже»; quibus – див. quis. 20. eum – див. is; se – див. sui; id – див. is; nemĭnem – див. nemo; factūrum – див. facio, sc. (тобто) factūrum esse.

Додаткові речення для перекладу

1. Epicūrus instituit docēre sic: omne anĭmal, simul atque natum sit, voluntātem appettĕre eāque gaudēre, ut summo bono, dolorem aspernāri, ut summum malum, et, quantum possit, a se repellĕre.

2. Plinius dicĕre solēbat nullum librum tam malum esse, ut non alĭquā ex parte prodesse posset. Cum hoc verum sit, tamen libri diligenter eligendi sunt, nam non multa, sed multum legendum est.

3. Socrătes suadēbat discipŭlis, ut, qui formōsus esse sibi viderētur, cavēret, ne dignitātem corpŏris malis morĭbus dedecorāret; qui vero deformis esset, opĕram daret, ut pulchritudĭne anĭmi deformitātem vultus tegĕret.

4. Cimon, cum complurĭbus locis praedia hortosque habēret, tantā libertāte fuisse dicĭtur, ut nunquam in eis custōdem poneret fructus conservandi gratiā, ne impedīret, si quis furāri eos voluisset.

5. Quanta multitūdo homĭnum convenĕrit ad hoc judicium, vides; quae sit omnium homĭnum exspectatio, quae cupiditātes, ut judicia sevēra fiant, intellĕgis.

6. Popŭlus, audītis in theātro Vergilii versĭbus, surrexit universus et forte praesentem spectantemque Vergilium venerātus est sic, quasi imperatōrem.

7. Consul Aemilius Paulus, qui in pugna vulnus grave accēpit, equĭti suo: “Fuge, - inquit, - Romanisque nuntia, ut urbem muniant et defendant, ne eam hostes expugnent”.

8. Cum Darēus in fuga aquam turbĭdam bibisset, negāvit unquam se bibisse aquam jucundiōrem. Nunquam videlĭcet sitiens bibĕrat.

9. Lucius Cassius, quem popŭlus Romānus verissimum sapientissimumque judĭcem putābat, in causis dicendis quaerĕre solēbat, cui bono fuisset. Et nunc hac dictiōne utĭmur: “Cui bono? Cui prodest?”

10. Pyrrhus, rex Epīri, cum Romānos ad Heraclēam vicisset, tamen sensit, quam grave et diuturnum bellum contra Romānos futūrum esset.

11. Cum Caesări nuntiātum esset milĭtes suos, novā speciē Germanōrum terrĭtos, in magno timōre esse, hos in contiōnem convocāvit et oratiōnem habuit, quā horum anĭmos confirmāvit.

12. Nisi gravissĭmo morbo pedum octāvum jam mensem impedītus essem, ad te jam pridiem advenissem.

13. Nota sunt haec Quintiliāni verba: “Musae, si Latīne loqui vellent, Plautīno sermōne loquerentur”.

14. Cántĭca gígnit amór, et amórem cántĭca gígnunt.

Cántandúm (e)st, ut amétur, et, út cantétur, amándum.

15. Scriptōres Romāni putābant nihil tam operōse ab aliis perfectum esse, quod non Caesăris commentariōrum de bello Gallĭco elegantiā superarētur.

16. Et gaudium mihi, et solacium in littĕris, nihil tam laetum, quod his laetius sit, tam triste, quod non per has minus triste sit.

17. Alĭquis vir bonus nobis eligendus est ac semper ante ocŭlos habendus, ut, quasi illo praesente, vivāmus et, illo vidente, omnia faciāmus.

18. Plinius Secundus in sua “Historia naturāli” de illo clarissimo Apelle, pictōre Graeco, scripsit industriam hujus tam maxĭmam fuisse, ut nulla dies eī sine linea esset. Unde proverbium: nulla dies sine linea.

19. Plerīque lacrĭmas fundunt, ut aliis dolōrem suum ostendant; spectatorĭbus absentĭbus, īdem siccos ocŭlos habent. Nam notum est: “ílle dolét veré, quí sine téste dolét.”

20. Exsŭles redeuntes, cum de summo monte patriam procul vidissent, gaudio lacrimavērunt: “Et fumus patriae nobis dulcisque et jucundus”.

21. Chilon, cum aliquado inter patrem et filium judex esset, filio: “Si mala, – inquit, – causa tua erit, damnabĕris, si bona, non minus damnabĕris, quod patrem accusavisti”.

22. Solon aliquando inter convivium silēbat et a Periandro, tyranno Corinthi, interrogātus est: “Tacesne, quod verba tibi desunt, an studes, ut stultitiam tuam silentio occultes?” Tum Solo: “Si stultus essem, non tacērem”.

23. Nihil melius quam illud Leonĭdae dictum. Cum Lacedaemonii in Thermopylis adversus ingentes barbarōrum copias proeliarentur et unus e legātis Persārum dixisset: “Prae sagittārum multitudĭne solem non videbĭtis”, Leonĭdas: “In umba igĭtur, – inquit, – dimicabĭmus”.

24. Agis, rex Lacedaemoniōrum, cum quosdam timēre hostium multitudĭnem audivisset: “Non interrogandum est, – inquit, – quot sint hostes, sed ubi sint”.

25. Athenienses Socrătem morte punivērunt, quod novos deos introducĕre videbātur. Protagŏram quoque philosŏphum, qui ausus erat scribĕre se ignorāre, an di essent, Athenienses capĭtis damnavērunt, sed ille Athēnis fūgit et naufragio periit.

26. Bias, unus e septem sapientĭbus, cum patria ejus a hostĭbus expugnāta esset et omnes cives, multa de suis rebus secum asportantes, in fuga essent, interrogātus est, cur nihil ex bonis suis servāret. Tum: “Omnia, – inquit, – mea mecum porto”.

27. Diagŏras philosŏphus, qui atheus dicĭtur, cum ei naviganti vectōres, adversā tempestāte timĭdi et perterrĭti, dicĕrent non injuriā sibi illud accidisse, quod talem atheum in eandem navem recepissent, ostendit eis in eōdem cursu multas alias laborantes naves quaesivitque, num in iis quoque navĭbus Diagŏram vehi credĕrent.

28. Notum est illud Quinti Ennii poētae: “Quem metuunt, odērunt”. Similĭter imperātor Caligŭla, omnium imperatōrum Romanōrum crudelissĭmus, cum sciret, quam invīsus civĭbus suis esset, dicĕre solēbat: “Odĕrint, dum metuant”.

29. Cum Philippus, Macedŏnum rex, post proelium, apud Chaeronēam comissum, ad Archedāmum, Lacedaemoniōrum regem, littĕras, superbiae plenas, dedisset, hic rescripsisse dicĭtur: “Si umbram tuam mensus eris, eam non majōrem esse, quam ante victoriam, intellĕges”.

30. Pyrrhus, cum Apollĭnem de exĭtu belli, quod cum Romānis gestūrus erat, interrogavisset, hoc responsum ambiguum accēpit: “Puto te Romānos vincĕre posse”.

31. Corvus, caseo rapto, cum praedā in arbŏrem volāvit. Vulpes casei cupĭda: “Quam pulchrae, – inquit, – pennae tuae sunt! Quanta est pulchritūdo corpŏris tui et capĭtis! Si vocem dulcem habēres, nemo te superāret!” His verbis audītis, corvus stultus, de caseo non cogĭtans, cantāvit, ut vocem suam ostendĕret. Illo autem cantante, vulpes praedam abstŭlit.

32. Socrătes aliquando parvam domum sibi aedificāvit. Tum Atheniensis quidam interrogavisse dicĭtur: “Sed cur tu, talis vir, tam parvam domum tibi posuisti?” “Utĭnam, – inquit Socrătes, – hanc veris amīcis impleam!”

33. Caesar certior factus est Helvetios, rapientes et diripientes, per agrum Aeduōrum iter facĕre. Quā de causā putābat eos, per Provinciam Romānam iter facientes, ab injuriā temperatūros non esse. Ităque legātis Helvetiōrum respondit se diem sumptūrum esse, ut consilium capĕret.

34. “Videant consŭles, ne quid res publica detrimenti capiat”. Hōc senātūs consultō consŭles Romāni domi militiaeque imperium atque judicium summum accepērunt.

35. Pythagŏras, cum, Tarquinio Superbo regnante, in Italiam venisset, ita Magnam illam Graeciam disciplīnā atque auctoritāte tenuit, ut multa saecŭla postea nulli alii docti esse viderentur.

36. Homo quidam, cum, asĭnis suis numerātis, sensisset unum eorum deesse, irātus accusāre furti vicīnos coepit, oblītus se illi asĭno insidēre, quem amisisse se arbitrabātur.

37. Philosŏphus quidam, cum vidēret homĭnem, veste pulchrā gloriantem, vestem manu tetĭgit et: “Hanc enim, – inquit, – ante te ovis gerēbat, et tamen ovis erat”.

38. Romae mos erat aera aliēna in Kalendis solvi. Octaviānus Augustus, cum homĭnes alĭquos nunquam solutūros significāre vellet: “Ad Kalendas Graecas solutūros”, – dixit; notum enim est Kalendas Graecas defuisse.

39. Lacedaemonii quidam interrogāti, quā de causā nunquam leges mutārent, dixērunt: “Ne serviant leges hominĭbus, sed homĭnes oboediant legĭbus”.

40. Homo quidam stultus, cum audivisset corvos ducentos annos vivĕre, ipse expertūrus erat, num hoc verum esset. Corvum parvum in cavea inclūsit et ipse aluit.

41. Helvetii frumentum omne, praeterquam quod secum portatūri erant, combussērunt, ut, domum reditiōnis spe sublāta, ad omnia pericŭla subeunda paratiōres essent.

42. Ad Caesărem legāti Gallorum in castra venērunt colloquendi causā. Caesar autem putābat sibi neque legātos audiendos, neque condiciōnes accipiendas esse.

43. Prófēcít potó Mithridátes sáepe venéno,

Tóxĭca né possént sáeva nocére sibí.

Tú quoque cávistí cenándo tám male sémper,

Né possés unquám, Cínna, períre famé. (Martialis)

44. Cum Athēnis ludis senex quidam in theātrum venisset, in magno consessu nemo civium suōrum locum ei dedit. Cum autem ad Lacedaemonios accesisset, qui, legāti cum essent, certo in loco sedēbant, consurrexērunt omnes et senem illum sessum accepērunt. Quibus cum a toto consessu multus plausus darētur, unus e Lacedaemoniis: “Athenienses, – inquit, – sciunt, quae recta sint, sed facĕre nolunt”.

45. Epaminondas, cum animadvertĕret mortifĕrum se vulnus accepisse simulque, si ferrum, quod ex hastīli in corpŏre remansĕrat, extraxisset, anĭmam statim emissūrum, usque eo retinuit, quoad renuntiātum est vicisse Boeōtos. Id postquam audīvit: “Satis, – inquit, – vixi. Invictus morior”. Tum, ferro extracto, confestim exanimātus est.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Короткий граматичний довідник

I. Nomen substantīvum

(Іменник)

1. Запис іменника у словнику: спершу подається форма називного відмінка однини (Nominatīvus singulāris); потім – форма родового відмінка однини (Genetīvus singulāris), представлена найчастіше закінченням. Наприклад:

За закінченням Gen. sg. визначається відміна іменника:

	І	II	III	IV	V
Gen. Sg.	ae	i	is	us	ei

Іменник vita належить до першої відміни, адже має закінчення Gen. sg. – ае; discipŭlus, i m – до другої відміни (Gen. sg. – і); verĭtas, ātis f – до третьої відміни (Gen. sg. – is); casus, us m – до четвертої (Gen. sg. – us); dies, ei f – до п’ятої (Gen. sg. – еі).

Відмінок іменника в реченні визначається за таблицею відмінкових закінчень(див. нижче). Напр.: у реченні Puella epistŭlam suae amīcae scribit (дівчина пише листа своїй подрузі) усі іменники належать до першої відміни (перевірте за словником); за відмінковими закінченнями І відміни puella вжито у відмінку Nominativus singularis (закінчення –а), epistŭlam – Acc. sg. (закінчення –аm), amīcae – Dat. sg. (закінчення –аe, відповідає на запитання кому? чому?).

2. Граматичні категорії іменника:

Declinatio (відміна).
Casus (відмінок) (див. нижче таблицю).
Genus (рід): masculīnum (чоловічий), feminīnum (жіночий), neutrum (середній).
Numĕrus (число): singulāris (однина), plurālis (множина).

Скорочено позначаються:

роди: m (masculīnum), f (feminīnum), n (neutrum);
- числа: sg. або sing. (singulāris), pl. (plurālis).

Таблиця латинських відмінків:

відмінок	скорочене позначення	український еквівалент	питання
Nominatīvus	Nom.	називний	хто? що?
Genetīvus	Gen.	родовий	кого? чого? чий?
Datīvus	Dat.	давальний	кому? чому? для кого, для чого?
Accusatīvus	Acc.	знахідний	кого? що? куди?
Ablatīvus	Abl.	орудний і місцевий	ким, чим? де? звідки? чому? як? коли?
Vocatīvus	Voc.	кличний

3. Зведена таблиця відмінкових закінчень:

число

відміна

III

приголосна

мішана

голосна

рід

відмінок

(m)

m, f

(f)

singularis

Nominativus

us, -er

s, -

is, es

is, s, -

e, -

Genetivus

ūs

Dativus

Accusativus

=Nom

Ablativus

pluralis

Nominativus

ūs

ēs

Genetivus

ārum

ōrum

ium

uum

ērum

Dativus

ĭbus

ēbus

Accusativus

ūs

ēs

Ablativus

ĭbus

ēbus

Примітки: 1) Формант -er (II, Nom. sg.) не є закінченням, але належить основі іменника.

2) Відмінок Vocatīvus = відмінку Nominatīvus, за винятком іменників II відміни, які у Nom. sg. мають закінчення –us (для цих іменників Voc. sg. має закінчення –e).

3) Золоте правило середнього роду: іменники, займенники, прикметники середнього роду завжди мають однакові форми у відмінках Nominatīvus, Accusatīvus і Vocatīvus. Nominatīvus, Accusatīvus, Vocatīvus plurālis середнього роду завжди закінчується на “а”.

4) Практична основа іменника ( тобто та, до якої слід додавати відмінкові закінчення при відмінюванні) визначається за відмінком Genetīvus singulāris шляхом відкидання закінчення цього відмінка. Наприклад, основа іменника homo, ĭnis m – homĭn-; повна форма відмінка Gen. sg. – homĭnis (відмінкове закінчення –

-is).

5) Розподіл іменників третьої відміни по групах:

до приголосної групи (classis consŏnans) належить переважна більшість іменників цієї відміни, а саме нерівноскладові (тобто такі, що мають у відмінку Genetīvus singulāris на один склад більше, ніж у відмінку Nominatīvus singulāris), основа яких закінчується на один приголосний. (Наприклад: fur, furis, m; lex, legis,f; verĭtas, atis,f.)
до мішаної групи (classis mixta) належать:
- рівноскладові іменники (тобто такі, що мають однакову кількість складів у відмінках Nominatīvus singulāris і Genetīvus singulāris), які у Nom. sg. мають закінчення -is або -es. (Наприклад: piscis,is m; vulpes, is f.)

Винятки: canis, is, m; iuvenis, is, m  приголосна група.

нерівноскладові іменники, основа яких закінчується на 2-3 приголосних. (Наприклад: ars, artis, f.)

Винятки: pater, tris, m; mater, tris, f; frater, tris, m; parens, ntis, m, f  приголосна група.

до голосної групи (classis vocālis) належать:
- переважна більшість прикметників 3ої відміни;
- іменники середнього роду, які у Nom. sg. закінчуються на -e, -al, -ar. (Наприклад: mare, maris, n; animal, alis, n; exemplar, aris, n).

6) Основа іменників третьої відміни у відмінку Nominatīvus singulāris зазнає певних змін через фонетичні процеси, що створює певні труднощі при пошуку іменника у словнику.

Закономірності утворення відмінка Nom. sg. наступні:

а) Основа закінчується на -n

схема	правило	приклад
-ōn → -o	якщо основа закінчується на -ōn, то кінцевий -n у Nom.sg. випадає	sermonĭbus має закінчення -ĭbus, основа sermōn-, Nom. sg. sermo
-ĭn → -o (m,f)	у іменників чоловічого і жіночого родів -ĭn у Nom .sg. дає -о	imagĭnum має закінчення -um, основа imagĭn-, Nom. sg. imāgo (іменник жіночого роду)
-ĭn → -en (n)	у іменників середнього роду -ĭn у Nom. sg. дає -en	nomĭne має закінчення -e, основа nomĭn-, Nom. sg. nomen (іменник середнього роду)

б) Основа закінчується на -t, -d; -c, -g

схема

правило

приклад

-t, -d → -s

якщо основа закінчується на -t, -d, то у Nom. sg. ці приголосні змінюються на -s

salūtem має закінчення -em, основа salūt-, Nom. sg salus;

pedes має закінчення -es, основа ped-, Nom. sg. pes

-c, -g → -x

якщо основа закінчується на -c, -g, то у Nom. sg. ці приголосні змінюються на -x

paci має закінчення -i, основа pac-, Nom. sg pax;

legĭbus має закінчення -ĭbus, основа leg-, Nom. sg. lex

NB: якщо в основі багатоскладового іменника приголосним -t, -d; -c, -g передує -ĭ-, то в Nom. sg ця голосна змінюється на -е-:

milĭtes має закінчення -es, основа milĭt-, Nom. sg. miles;

judĭcum має закінчення -um, основа judĭc-, Nom. sg judex.

в) Основа закінчується на -r

схема

правило

приклад

-ōr → -or, -os

якщо основа закінчується на -ōr, то Nom. sg. закінчується на -or в

багатоскладових іменниках

або на -os в односкладових

pastōrem має закінчення -em, основа pastōr-, Nom. sg. pastor;

mōre має закінчення -е, основа mōr-, Nom. sg. mos

-ŏr, -ĕr → -us

якщо основа закінчується на -ŏr або -ĕr, то Nom. sg. закінчується на -us

corpŏra має закінчення -а,основа corpŏr-, Nom. sg. corpus;

genĕris має закінчення -is, основа genĕr-, Nom. sg. genus

II. Nomen adjectīvum

(Прикметник)

1. Прикметники бувають:

I-II відміни

III відміни.

Відміна прикметника визначається за словниковою формою:

І-ІІ	ІІІ
словникова форма	родові закінчення	словникова форма	родові закінчення
m	f	n	m	f	n	m	f	n	m	f	n
bonus,	a,	um	-us	-a	-um	celer,	eris,	ere	(-er)	-is	-e
niger,	gra,	grum	(-er)	-a	-um	brevis,	e	-is	-e
І відміна – жіночий рід; ІІ – чоловічий і середній	sapiens, ntis	-ntis – закінчення Gen. sg.

Тобто, прикметники bonus, a, um (хороший) і niger, gra, grum (чорний) відмінюються у жіночому роді (словникове закінчення a) за першою відміною, а у чоловічому (словникові закінчення -us, -er) та середньому (словникове закінчення um) родах – за другою відміною. Пркметники: celer, eris, ere (швидкий); brevis, e (короткий) та sapiens, ntis (розумний) (які не мають у словнику закінчень a, um) відмінюються за третьою відміною.

Прикметники подібні до celer, eris, ere називаються прикметниками трьох закінчень (кожен рід має своє закінчення у Nom. sg.); прикметники подібні до brevis, e називаються прикметниками двох закінчень (у Nom. sg. чоловічий та жіночий роди мають олнакове закінчення -is, середній – закінчення -e); прикметники подібні до sapiens, ntis називаються прикметниками одного закінчення (всі роди мають однакові форми).

Прикметники ІІІ відміни відмінюються за голосною групою (classis vocalis).

Винятки: vetus, ĕris; pauper, ĕris; dives, ĭtis; princeps, ĭpis; particeps, ĭpis – відмінюються за приголосною групою (classis consonans).

2. Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adjectivōrum)

Визначають три ступені порівняння:

I – Gradus positīvus (звичайний або нульовий ступінь).

II – Gradus comparatīvus (вищий ступінь).

III – Gradus superlatīvus (найвищий ступінь).

Gradus comparatīvus

Утворюється за допомогою суфікса -iōr- , який приєднується до основи прикметника у звичайному ступені. Наприклад:

Gradus positivus	Gradus comparativus
прикметник у словниковій формі	основа	переклад	Nom. sg.	Gen. sg.	переклад
			m, f	n
longus, a, um	long-	довгий	longior	longius	longiōris	довший
niger, gra, grum	nigr-	чорний	nigrior	nigrius	nigriōris	чорніший
celer, eris, ere	celer-	швидкий	celerior	celerius	celeriōris	швидший
brevis, e	brev-	короткий	brevior	brevius	breviōris	коротший
sapiens, ntis	sapient-	розумний	sapientior	sapientius	sapientiōris	розумніший

Примітки:

1) Форма відмінка Nom. sg. прикметників у вищому ступені порівняння відповідає основі цього прикметника у вищому ступені порівняння (у таблиці виділено жирним шрифтом). Як можна побачити у прикладах таблиці, це твердження є слушним для форм чоловічого і жіночого родів. Щодо форми Nom. Sg. середнього роду, то за фонетичними законами відбувається зміна двох кінцевих звуків основи -or на -us. (Для порівняння: іменник середнього роду третьої відміни tempus, oris n має основу tempor-, а Nom. Sg. закінчується на -us.) Таким чином, Nom. sg. прикметників у вищому ступені порівняння у чоловічому і жіночому родах закінчується на -ior, а у середньому – на -ius.

2) Прикметники у вищому ступені відмінюються за приголосною групою ІІІ відміни.

Gradus superlatīvus

1) Утворення:

Для більшості прикметників утворюється за допомогою суфікса –issĭm– та родових закінчень -us, a, um:

longus – longissĭmus, a, um (найдовший); brevis – brevissĭmus, a, um (найкоротший).

Для прикметників, основа яких закінчуються на -er, – за допомогою суфікса -rĭm- та родових закінчень -us, a, um:

niger – nigerrĭmus, a, um (найчорніший); celer – celerrĭmus, a, um (найшвидший); pauper, eris (бідний) – pauperrĭmus, a, um (найбідніший).

Для шести прикметників:

facĭlis, e	(легкий)	 суфікс –lĭm– + родові закінчення -us, a, um
difficĭlis, e	(складний)
simĭlis, e	(подібний)
dissimĭlis, e	(неподібний)
gracĭlis, e	(стрункий)
humĭlis, e	(низький)

Наприклад, facillĭmus, a, um (найлегший); simillĭmus, a, um (найподібніший); gracillĭmus, a, um (найстрункіший).

2) Прикметники у Gradus superlatīvus відмінюються за І–ІІ відмінами.

Описовий спосіб утворення ступенів порівняння

– за допомогою прислівників: magis – більш, maxĭme – найбільш використовується

для прикметників, основа яких закінчується на голосний (крім “u”):

necessarius, a, um (необхідний) –

magis necessarius, a, um (необхідніший),

maxĭme necessarius, a, um (найнеобхідніший).

Суплетивні ступені порівняння:

прикметник у словниковій формі	переклад	gradus comparatīvus	gradus superlatīvus
		m, f	n
bonus, a, um	хороший	melior	melius	optĭmus, a, um
malus, a, um	поганий	pejor	pejus	pessĭmus, a, um
magnus, a, um	великий	major	majus	maxĭmus, a, um
parvus, a, um	малий	minor	minus	minĭmus, a, um
multi, ae, a	числені	plures	plura	plurĭmi, ae, a

III. Verbum

(Дієслово)

1. Словникова форма дієслова:

scribo	scripsi	scriptum	ěre (3)
p.1 sg. Praes. ind. act.	p.1 sg. Perf. ind. act.	Supinum	Infinitivus, conjug. 3
1-а ос. одн. теп. часу	1-а ос. одн. мин. часу док. виду	супін	інфінітив, цифра вказує на дієвідміну
я пишу	я написав	щоб написати	писати

Примітка: третя словникова форма дієслова (супін) відповідає формі середнього роду пасивного дієприкметника минулого часу (Participium perfecti passīvi), тому форма scriptum має також переклад написане.

2. Граматичні категорії дієслова:

Tempus (час):

Недоконаний вид (інфект): Доконаний вид (перфект):

Praesens (теперішній час) Perfectum (минулий час)

Imperfectum (минулий час) Plusquamperfectum (мин. перед мин.)

Futūrum I (primum) (майб. час) Futūrum II (secundum)(майб. перед майб.)

Modus (спосіб):
- Indicatīvus (дійсний спосіб),
- Conjunctīvus (subjunctīvus) (умовний спосіб),
- Imperatīvus (наказовий спосіб).
Genus (стан):

Actīvum (активний),
Passīvum (пасивний).

Persōna (особа):

Prima (1)
Secunda (2)
Tertia (3)

Numĕrus (число):

Singulāris (однина),
Plurālis (множина).

6. Conjugatio (дієвідміна) – визначається за формою активного інфінітива теперішнього часу.

Приклади скорочених позначень:

– часу – Praes. Ind. Act. (Praesens indicatīvi actīvi – теперішній час дійсного способу активного стану), Perf. Conj. Pass. (Perfectum conjunctīvi passīvi – минулий час доконаного виду умовного способу пасивного стану), Imper. Praes. Act. (Imperatīvus praesentis actīvi – наказовий спосіб теперішнього часу активного стану);

– особи – p.1 sg. (persōna prima singulāris – перша особа однини), p.2 pl. (persōna secunda plurālis – друга особа множини).

3. Infinitīvus praesentis actīvi (інфінітив теперішнього часу активного стану)

має закінчення –re.
Дієвідміна визначається за тематичним голосним.
Тематичний голосний – довгий кінцевий голосний основи (ā-І, ē-ІІ, ī-IV):

І дієвідміна amāre (любити)

ІІ дієвідміна vidēre (бачити)

ІІІ дієвідміна scribĕre (писати)

IV дієвідміна audīre (слухати).

NB: -ĕ- в scribĕre – інтерфікс (з’єднувальний голосний, тобто не належить ні основі, ні закінченню, а лише з’єднує їх).

Визначення основи теперішнього часу (i. e. основи інфекта – недоконаного виду):

amā-re для визначення основи інфекта потрібно відкинути

vidē-re закінчення -re інфінітива (для дієслів 1-ї, 2-ї і 4-ї

scrib-ĕ-re дієвідмін) або – -ĕ-re (для дієслів 3-ї дієвідміни).

audī-re

4. Infinitīvus praesentis passīvi (інфінітив теперішнього часу пасивного стану)

має закінчення -ri: для першої, другої і четвертої дієвідмін; для третьої дієвідміни – закінчення -i.
amāri, vidēri, scribi, audīri – пасивні інфінітиви даних вище дієслів, мають відповідно значення: бути коханим, бути побаченим або бачитися, бути написаним або писатися, бути зловленим або ловитися, бути почутим або чутися.

5. Imperatīvus praesentis actīvi (наказовий спосіб теперішнього часу активного стану)

Утворюється від основи інфекта за таким зразком:

Infin. Praes. Act.	дієвідміна	p.2 sg.	переклад	p.2 pl.	переклад
amā-re	I	ama	кохай	amāte	кохайте
vidē-re	II	vide	дивись	vidēte	дивіться
scrib-ĕ-re	III	scribe	пиши	scribĕte	пишіть
audī-re	IV	audi	слухай	audīte	слухайте

NB: заборона (заперечна форма наказового способу) в латині утворюється аналітично, за допомогою допоміжних дієслів noli (для однини) і nolīte (для множини) та інфінітива відповідного дієслова:

p.2 sg.	переклад	p.2 pl.	переклад
noli amāre	не кохай	nolīte amāre	не кохайте
noli vidēre	не дивись	nolīte vidēre	не дивіться

etc. (і так далі).

6. Особові закінчення дієслів:

число	особа	actīvum	займенник	passīvum	займенник
singulāris	1	-o (-m)	я	-or (-r)	мене
	2	-s	ти	-ris	тебе
	3	-t	він	-tur	його
plurālis	1	-mus	ми	-mur	нас
	2	-tis	ви	-mĭni	вас
	3	-nt	вони	-ntur	їх

7. Схема утворення часових форм системи інфекта.

Особові форми дієслів складаються з основи, суфікса та закінчення:

Praesens indicatīvi

(теперішній час дійсного способу): основа + закінчення

Imperfectum indicatīvi

(минулий час недоконаного виду основа + -bā-/-ēbā- + закінення

дійсного способу): (-bā- – I і II дієв., -ēbā- – III і IV дієв.)

Futūrum I (primum) indicatīvi

(1ий майбутній час дійсного способу): основа + -b-/ -a-, -ē- + закінчення

(-b- – I і II дієв., -a- і -ē- – III і IV дієв.;

-a- – 1-а особа однини,

-ē- – інші особи).

8. Praesens indicatīvi:

	activi	passivi	activi	passivi	activi	passivi	activi	passivi	activi	passivi
Infin.	amāre	amāri	vidēre	vidēri	scribĕre	scribi	capĕre	capi	audīre	audīri
	I	II	IIIa	IIIb	IV
p.1 sg.	amo	amor	video	videor	scribo	scribor	capio	capior	audio	audior
p.2 sg.	amas	amāris	vides	vidēris	scribis	scribĕris	capis	capĕris	audis	audīris
p.3 sg.	amat	amātur	videt	vidētur	scribit	scribĭtur	capit	capĭtur	audit	audītur
p.1 pl.	amāmus	amāmur	vidēmus	vidēmur	scribĭmus	scribĭmur	capĭmus	capĭmur	audīmus	audīmur
p.2 pl.	amātis	amāmĭni	vidētis	vidēmĭni	scribĭtis	scribĭmĭni	capĭtis	capĭmĭni	audītis	audīmĭni
p.3 pl.	amant	amantur	vident	videntur	scribunt	scribuntur	capiunt	capiuntur	audiunt	audiuntur

(amo – я кохаю, amor – мене кохають).

Примітки:

1) Латинський пасив потенційно має подвійне значення:

– власне пасив (дія відбувається над суб’єктом з боку іншої особи чи предмета): lavo (я мию) – lavor (мене миють), lavāre (мити) – lavāri (бути помитим);

– зворотні форми (дія відбувається над суб’єктом з боку самого суб’єкта):

lavo (я мию) – lavor (я миюся), lavāre (мити) – lavāri (митися).

2) Дієслова І дієвідміни у 1ій особі однини втрачають тематичне “а”.

3) ІІІ дієвідміна має дві підгрупи: ІІІa (3 -o) і ІІІb (3 -io). Підгрупа визначається за 1-ю словниковою формою: scribo – IIIa, capio – IIIb. Дієслова IIIb дієвідміни мають додаткове “і” в 1ій особі однини і 3ій особі множини.

4) Дієслова III дієвідміни мають основу на приголосний (або на –ŭ), тому особові закінчення, що починаються з приголосного, приєднуються до основи за допомогою інтерфікса (з’єднувального голосного).

Правило з’єднувальних голосних:

перед r – ĕ

перед nt – u

перед іншими – ĭ.

5) Дієслова IV дієвідміни в 3ій особі множини перед закінченням -nt мають з’єднувальне u.

9. Imperfectum та Futūrum I (primum) indicatīvi:

Imperfectum indicatīvi утворюється за допомогою суфіксів:

в І-ІІ дієвідмінах – “bā”,
в III-IV – “ēbā”.

Futūrum I утворюється за допомогою суфіксів:

для І-ІІ дієвідміни – суфікс “b” (після суфікса “b” – з’єднувальні голосні),
для III-IV дієвідміни – суфікс “a” (p.1 sg.) & “ē” (всі інші особи).

1. Imperfectum indicatīvi

activi	passivi	activi	passivi	activi	passivi	activi	passivi	activi	passivi
amāre	amāri	vidēre	vidēri	scribĕre	scribi	capĕre	capi	audīre	audīri
I	II	IIIa	IIIb	IV
-ābam	-ābar	-ēbam	-ēbar	-ēbam	-ēbar	-iēbam	-iēbar	-iēbam	-iēbar
-ābas	-abāris	-ēbas	-ebāris	-ēbas	-ebāris	-iēbas	-iebāris	-iēbas	-iebāris
-ābat	-abātur	-ebat	-ebātur	-ēbat	-ebātur	-iēbat	-iebātur	-iēbat	-iebātur
-abāmus	-abāmur	-ebāmus	-ebāmur	-ebāmus	-ebāmur	-iebāmus	-iebāmur	-iebāmus	-iebāmur
-abātis	-abāmĭni	-ebātis	-ebāmĭni	-ebātis	-ebāmĭni	-iebātis	-iebāmĭni	-iebātis	-iebāmĭni
-ābant	-abantur	-ēbant	-ebantur	-ēbant	-ebantur	-iēbant	-iebantur	-iēbant	-iebantur

(amābam – я кохав; amābar – мене кохали).

2. Futūrum I

amāre	amāri	vidēre	vidēri	scribĕre	scribi	capĕre	capi	audīre	audīri
I	II	IIIa	IIIb	IV
-ābo	-ābor	-ēbo	-ēbor	-am	-ar	-iam	-iar	-iam	-iar
-ābis	-ābĕris	-ēbis	-ēbĕris	-es	-ēris	-ies	-iēris	-ies	-iēris
-ābit	-ābĭtur	-ēbit	-ēbĭtur	-et	-ētur	-iet	-iētur	-iet	-iētur
-ābĭmus	-ābĭmur	-ēbĭmus	-ēbĭmur	-ēmus	-ēmur	-iēmus	-iēmur	-iēmus	-iēmur
-ābĭtis	-ābĭmĭni	-ēbĭtis	-ēbĭmĭni	-ētis	-ēmĭni	-iētis	-iēmĭni	-iētis	-iēmĭni
-ābunt	-ābuntur	-ēbunt	-ēbuntur	-ent	-entur	-ient	-ientur	-ient	-ientur

(amābo – я кохатиму, буду кохати, покохаю; amābor – мене кохатимуть).

10. Дієслово sum, fui, – , esse (“бути”) у часах системи інфекта (дійсний спосіб):

	Praesens	Imperfectum	Futurum I
p.1sg.	sum	eram	ero
p.2sg.	es	eras	eris
p.3sg.	est	erat	erit
p.1 pl.	sumus	erāmus	erĭmus
p.2 pl.	estis	erātis	erĭtis
p.3 pl.	sunt	erant	erunt

(sum – я є, eram – я був, ero – я буду).

11. Основи дієслова

Латинські дієслова мають три основи: інфекта (недоконаного виду), перфекта (доконаного виду активного стану), супіна (доконаного виду пасивного стану). Основи визначаються за словниковою формою дієслова: основа інфекта – за інфінітивом, основа перфекта – друга словникова форма дієслова без закінчення –і; основа супіна – третя словникова форма дієслова без закінчення –um. Наприклад:

scribo, scripsi, scriptum, scribĕre

основа інфекта – scrib-

основа перфекта – scrips-

основа супіна – script-.

Від основи інфекта утворюються: Praesens, Imperfectum, Futūrum I, Participium praesentis activi (PPA), Gerundium, Gerundīvum.

Від основи перфекта утворюються: Perfectum, Plusquamerfectum, Futūrum II – тільки в активі.

Від основи супіна утворюються: Participium perfecti passivi (PPP), Participium futuri activi (PFA), і, за допомогою РРР – Perfectum, Plusquamerfectum, Futūrum II у пасиві.

– Способи утворення основи перфекта

I. Суфіксальний:

1) суфікс -v- – для правильних дієслів I і IV дієвідмін:

laudo, āvi, ātum, āre 1 laudāre (схвалювати),

laudāvi (я схвалив)

audio, īvi, ītum, īre 4 audīre (слухати)

audīvi (я почув);

2) суфікс -u- – для дієслів переважно II дієвідміни:

doceo, docui (я навчив), doctum, ēre 2 (навчати);

3) суфікс -s- – для дієслів переважно IIIa дієвідміни.

Перед суфіксом -s- відбувається зміна кінцевого приголосного основи:

b – змінюється на p:

scribo, scripsi, scriptum, ĕre 3 (писати);

c, g + s = x:

duco, duxi (я провів), ductum, ĕre 3 (вести),

rego, rexi (я управляв), rectum, ĕre 3 (управляти);

t, d – змінюються на s:

mitto, misi (я відіслав), missum, ĕre 3 (відсилати).

II. Подовження кореневого голосного:

vĭdeo, vīdi (я прбачив), vīsum, ēre 2 (бачити),

vĕnio, vēni (я прийшов), ventum, īre 4 (приходити),

vĭnco, vīci (я переміг), victum, ĕre 3 (перемагати).

(Якщо основа інфекта закінчується на сполучення “n” + приголосний, то в основах перфекта і супіна ця “n” випадає.)

NB. Коротке “ă” в основі перфекта може перетворитися на довге “ē”:

căpio, cēpi (я зловив), captum, ĕre 3 (ловити).

III. Подвоєння початкового приголосного:

do, dedi (я дав), datum, dare 1 (давати),

sto, steti (я став), statum, stāre 1 (стояти),

tango, tetigi (я доторкнувся), tactum, ĕre 3 (торкатися),

curro, cucurri (я пробіг), cursum, ĕre 3 (бігти),

mordeo, momordi (я вкусив), morsum, ēre 2 (кусати).

IV. Основа перфекта відповідає основі інфекта:

statuo, statui (я встановив), statutum, ĕre 3 (встановлювати).

– Способи утворення основи супіна

за допомогою суфікса “t”:
- для правильних дієслів І та ІV дієвідміни суфікс “t” додається безпосередньо до основи інфекта (amā-  amāt-, audī-  audīt-: amo, amāvi, amātum (щоб покохати/ коханий), āre1; audio, audīvi, audītum (щоб почути/ почутий), īre 4);
- дієслова ІІої дієвідміни втрачають тематичний “ē” основи інфекта в основах перфекта і супіна (doceo, docui, doctum (щоб навчати/ вчений), ēre 2);
- дзвінкі “g” і “b” перед суфіксом “t” оглушуються: g→c, b→p (rego, rexi, rectum (щоб управляти/ той, ким управляють), ĕre 3, scribo, scripsi, scriptum (щоб написати / написаний), ĕre 3).
за допомогою суфікса “s”, якщо основа інфекта закінчується переважно на –t або –d, при цьому t,d → s (video, vīdi, vīsum (щоб побачити/ побачений), ēre 2; cedo, cessi, cessum (щоб іти/ пройдений), ĕre 3 – іти; mitto, mīsi, missum (щоб відправляти/ відправлений), ĕre 3).

12. Дієприкметники (Participia).

1) Participium praesentis actīvi (PPA) (активний дієприкметник теперішнього часу)

– утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів –nt- (1-а і 2-а дієвідміни) та -ent- (3-я і 4-а дієвідміни);

– у Nom. sg. закінчується відповідно на –ns, -ens;

– може перекладатись дієприкметником або дієприслівником:

laudāre 1 (хвалити) → laudans (Nom. sg.), laudantis (Gen. sg.) – той, що хвалить; вихваляючи;

vidēre 2 (дивитися) → videns (Nom. sg.), videntis (Gen. sg.) – той, що дивиться; дивлячись;

scribĕre 3a (писати) → scribens (Nom. sg.), scribentis (Gen. sg.) – той, що пише; пишучи;

capĕre 3b (хапати) → capiens (Nom. sg.), capientis (Gen. sg.) – той, що хапає; хапаючи;

audīre 4 (слухати) → audiens (Nom. sg.), audientis (Gen. sg.) – той, що слухає; слухаючи;

– РРА відмінюється за ІІІою відміною (як за приголосною, так і за голосною групою).

2) Participium perfecti passīvi (PPP) (пасивний дієприкметник минулого часу)

– утворюється від основи супіна за допомогою родових закінчень –us, -a, -um;

– може перекладатися дієприкметником або дієприслівником:

laudatum → laudatus, a, um: похвалений; похваливши;

scriptum → sriptus, a, um: написаний, написавши;

visum → visus,a,um: побачений; побачивши;

– відмінюється за I- ІІою відміною.

3) Participium futūri actīvi (PFA) (активний дієприкметник майбутнього часу)

– утворюється від основи супіна за допомогою суфікса –ūr- і родових закінчень -us, -a, -um;

– перекладається описово:

laudatum → laudatūrus, a, um: той, що має намір похвалити;

scriptum → sriptūrus, a, um: той, що має намір написати;

visum → visūrus,a,um: той, що має намір побачити;

– відмінюється за I- ІІою відміною.

13. Supīnum – віддієслівний іменник, перекладається найчастіше інфінітивом і вживається у формах 2ох відмінків ІV відміни:

1) Acc. Sg. (Supīnum на -um), позначає мету при дієсловах руху:

venio scriptum – приходжу, щоб написати;

2) Abl. Sg. (Supīnum на -u), вживається із прикметниками і відповідними прислівниками, такими як:

jucundus, a, um (приємний) – jucunde (приємно); facĭlis, e (легкий) – facĭle (легко); horribĭlis, e (жахливий) – horribĭle (жахливо):

horribĭle vīsu – жахливо побачити;

mirabĭle audītu – дивовижно почути;

facĭle dictu, difficile factu – легко сказати, важко зробити.

14. Схема утворення часових форм системи перфекта.

– Perfectum indicatīvi actīvi (минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану);

– Plusquamperfectum indicatīvi actīvi (давноминулий час дійсного способу активного стану, минулий перед минулим);

– Futūrum II (secundum) actīvi (другий майбутній час, майбутній перед майбутнім, позначає першу із двох дій у майбутньому)

утворюються від основи перфекта за допомогою закінчень:

	Perf. ind. act.	Pqperf. ind. act.	Fut. II ind. act.
p.1 sg.	-i	-ĕram	-ĕro
p.2 sg.	-isti	-ĕras	-ĕris
p.3 sg.	-it	-ĕrat	-ĕrit
p.1 pl.	-ĭmus	-ĕrāmus	-ĕrĭmus
p.2 pl.	-istis	-ĕrātis	-ĕrĭtis
p.3 pl.	-ērunt (ēre)	-ĕrant	-ĕrunt

Закінчення є універсальними для всіх дієслів.

(scripsi – я написав, scripsĕram – я написав (давно), scripsĕro – я напишу (а потім ще щось станеться)).

Примітка. У третій особі множини часу Perfectum indicatīvi actīvi можливі два варіанти закінчення: -ērunt або -ēre. Обидва варіанти закінчення часто зустрічаються в латинських текстах.

15. Дієслово sum, fui, – , esse (“бути”) у часах системи перфекта (дійсний спосіб):

	Perf. ind. act.	Pqperf. ind. act.	Fut. II ind. act.
p.1 sg.	fui	fuĕram	fuĕro
p.2 sg.	fuisti	fuĕras	fuĕris
p.3 sg.	fuit	fuĕrat	fuĕrit
p.1 pl.	fuĭmus	fuĕrāmus	fuĕrĭmus
p.2 pl.	fuistis	fuĕrātis	fuĕrĭtis
p.1 pl.	fuērunt (ēre)	fuĕrant	fuĕrunt

(fui – я був, fuĕram – я був (давно), fuĕro - я буду (а потім ще щось станеться)).

16. Пасивний стан системи перфекта

утворюється аналітично – складається із 2-х слів:

PPP і допоміжного дієслова “esse”, часові форми якого вживаються за схемою:

Perfectum ind. pass. – esse у Praesens ind.,

Plusquamperfectum ind. pass. – esse в Imperfectum ind.,

Futurum II ind. pass. – esse у Futurum I ind.

Наприклад, для дієслова

rego, rexi, rectum, ĕre 3 (керувати), PPP – rectus, a, um (скерований),

і пасив часів системи перфекта утворюється так:

	Perfectum	Plusquamperfectum	Futurum II
p.1 sg.	rectus, a, um sum	rectus, a, um eram	rectus, a, um ero
p.2 sg.	rectus, a, um es	rectus, a, um eras	rectus, a, um eris
p.3 sg.	rectus, a, um est	rectus, a, um erat	rectus, a, um erit
p.1 pl.	recti, ae, a sumus	recti, ae, a eramus	recti, ae, a erimus
p.2 pl.	recti, ae, a estis	recti, ae, a eratis	recti, ae, a eritis
p.3 pl.	recti, ae, a sunt	recti, ae, a erant	recti, ae, a erunt

(rectus sum – мене скерували, rectus eram – мене скерували (давно), rectus ero – мене скерують (а потім ще щось станеться)).

17. Infinitīvi (інфінітиви)

praesentis	perfecti	futūri
actīvi	passīvi	actīvi	passīvi	actīvi	passīvi
основа інфекта + -re	основа інфекта + -ri/-i	основа перфекта + -isse	PPP + esse	PFA + esse	supīnum + iri
amāre	amāri	amavisse	amātus, a,um esse	amatūrus, a, um esse	amātum iri
scribĕre	scribi	scripsisse	scriptus, a, um esse	scriptūrus, a, um esse	scriptum iri

(на прикладі дієслів: amo, amāvi, amātum, amāre 1 і scribo, scripsi, scriptum, ĕre 3).

перфект супін інфект інфект перфект супін

Дієслово sum, fui, – , esse – “бути” має такі інфінітиви:

Infinitīvus praesentis actīvi – esse;

Infinitīvus perfecti passīvi – fuisse;

Infinitīvus futuri actīvi – futūrus, a, um esse = fore.

Інфінітиви минулого і майбутнього часів можуть вживатися тільки в конструкції інфінітивного зворота, тому переклад цих інфінітивів можливий тільки у контексті; в цьому випадку вони перекладаються особовою формою дієслова (особа узгоджується з логічним присудком зворота) з урахуванням часу і стану відповідного інфінітива. Так, наявність у реченні інфінітива amavisse свідчить про те, що “хтось когось покохав”; scripsisse, відповідно, “хтось щось написав”; amātus esse – “когось покохали”; scriptus esse – “щось написали”. Аналогічно: amatūrus esse – “хтось покохає”; scriptūrus esse – “хтось напише”; amātum iri – “когось покохають”; scriptum iri – “щось напишуть”. Відповідно, esse має переклад або “бути”, або “є”; fuisse – “був”; fore (futūrus esse) – “буде”.

Переклад інфінітивів теперішнього часу див. вище, у пунктах 3 і 4 (у простих реченнях); в конструкції інфінітивного зворота – аналогічно до перекладу інфінітивів інших часів: amāre – “хтось кохає”; scribĕre – “хтось пише”; amāri – “когось кохають”; scribi – “щось пишуть”.

18. Gerundium i Gerundīvum

1. Gerundium:

– віддієслівний іменник, що позначає процес дії;

– утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів:

-nd- (I, II дієвідміни), -end- (III, IV дієвідміни);

– має форми тільки непрямих відмінків однини 2-ї відміни.

Приклад відмінкових форм та їх перекладу герундія дієслова lego, lēgi, lectum, ĕre 3:

	Gerundium	переклад
infinitīvus	legĕre	читати
Genetīvus	legendi	читати; читання
Datīvus	legendo	щоб читати; читанню
Accusatīvus	(ad) legendum	(для того), щоб читати; (для) читання
Ablatīvus	legendo	читаючи; читанням

2. Gerundīvum:

– віддієслівний прикметник (пасивний дієприкметник теперішнього і майбутнього часів);

– утворюється від основи інфекта за допомогою суфіксів:

-nd- (I, II дієвідміни), -end- (III, IV дієвідміни) і родових закінчень -us, a, um;

– відмінюється за I-II відмінами.

Наприклад:

legendus, a, um – той, якого читають; той, якого треба буде прочитати;

– часто вживається безособово ( з дієсловом esse).

Наприклад:

legendum est – треба читати.

19. Часи умовного способу (tempora modi conjunctīvi):

час	спосіб творення
Praesens conjunctīvi	основа інфекта + суфікс –a- (-e- – 1-а дієвідміна) + особові закінчення
Imperfectum conjunctīvi	основа інфекта + суфікс –re- + особові закінчення
Perfectum conjunctīvi actīvi	основа перфекта + суфікс –ĕri- + особові закінчення
Perfectum conjunctīvi passīvi	PPP + sim etc. (esse у часі Praesens conjunctīvi)
Plusquamperfectum conjunctīvi activi	основа перфекта + суфікс –isse- + особові закінчення
Plusquamperfectum conjunctīvi passivi	PPP + essem etc. (esse у часі Imperfectum conjunctīvi)

1. Praesens conjunctivi

Приклад відмінювання і перекладу дієслова другої дієвідміни docēre (II):

activi	passivi
doceam	я мушу навчати	docear	нехай мене навчають
doceas	навчай	docearis	нехай тебе навчають
doceat	нехай навчає	doceatur	нехай його (її) навчають
doceamus	навчаймо	doceamur	нехай нас навчають
doceatis	навчайте	doceamini	нехай вас навчають
doceant	нехай навчають	doceantur	нехай їх навчають

Аналогічно утворюються і перекладаються форми і для третьої і четвертої дієвідмін:

scribĕre (IIIa): actīvi – scribam (я мушу писати), scribas (пиши) etc ; passīvi – scribar (нехай про мене напишуть), scribāris (нехай про тебе напишуть) etc.

capĕre (IIIb): actīvi – capiam (я мушу ловити), capias (лови) etc; passīvi – capiar (нехай мене спіймають), capiāris (нехай тебе спіймають) etc.

audīre (IV): actīvi – audiam (я мушу слухати), audias (слухай)etc ; passīvi – audiar (нехай мене вислухають), audiāris (нехай тебе вислухають) etc.

NB: форми scribam, capiam, audiam можуть бути або у часі Praesens conjunctīvi, або у часі Futūrum I (у III і IV дієвідмінах 1 ос. одн. у цих часах збігається), тобто scribam, в залежності від контексту, може перекладатися і “я буду писати”, і “мені треба писати”.

Приклад відмінювання і перекладу дієслова першої дієвідміни cantāre (I):

activi	passivi
cantem	я мушу співати	canter	нехай про мене співають
cantes	співай	canteris	нехай про тебе співають
cantet	нехай співає	cantetur	нехай про нього (неї) співають
cantemus	співаймо	cantemur	нехай про нас співають
cantetis	співайте	cantemini	нехай про вас співають
cantent	нехай співають	cantentur	нехай про них співають

Відмінювання неправильних дієслів:

	esse	бути	posse (могти)	velle (хотіти)	nolle (не хотіти)
p.1 sg.	sim	нехай буду	possim	velim	nolim
p.2 sg.	sis	будь	possis	velis	nolis
p.3 sg.	sit	нехай буде	possit	velit	nolit
p.1 pl.	simus	будьмо	possimus	velimus	nolimus
p.2 pl.	sitis	будьте	possitis	velitis	nolitis
p.3 pl.	sint	нехай будуть	possint	velint	nolint

2. Imperfectum conjunctīvi

Приклад відмінювання дієслів (всі дієслова відмінюються за однією схемою):

amāre (I)

activi	passivi	esse
amārem	amārer	essem	forem
amāres	amarēris	esses	fores
amāret	amarētur	esset	foret
amarēmus	amarēmur	essēmus	forēmus
amarētis	amarēmini	essētis	forētis
amārent	amarentur	essent	forent

NB: 1) іншими словами про утворення часових форм Imperfectum conjunctīvi можна сказати так: Infinitīvus praesentis actīvi (e.g. amāre) + особові закінчення;

2) esse в Imperfectum conjunctivi має дві паралельні форми: утворені за домомогою особових закінчень від інфінітива esse і від інфінітива fore.

vidēre (II): vidērem, vidēres etc.

scribĕre (III): scribĕrem, scribĕres etc.

audīre (IV): audīrem, audīres etc.

posse: possem, posses etc.

velle: vellem, velles etc.

nolle: nollem, nolles etc.

Часові форми Imperfectum conjunctīvi перекладаються в залежності від сполучника, після якого вони вжиті; здебільшого – минулим часом недоконаного виду, e. g. amārem – “я кохав”; amārer – “мене кохали”.

3. Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi actīvi

Perfectum	Plusquamperfectum
-ĕri-	-isse-
scribĕre	esse	scribĕre	esse
scripsĕrim	fuĕrim	scripsissem	fuissem
scripsĕris	fuĕris	scripsisses	fuisses
scripsĕrit	fuĕrit	scripsisset	fuisset
scripserĭmus	fuerĭmus	scripsissēmus	fuissēmus
scripserĭtis	fuerĭtis	scripsissētis	fuissētis
scripsĕrint	fuĕrint	scripsissent	fuissent

NB: 1) форми Perfectum conjunctīvi actīvi крім 1 ос. одн. збігаються з формами Futūrum II indicatīvi actīvi.

2) іншими словами про утворення часових форм Plusquamperfectum conjunctīvi actīvi можна сказати так: Infinitīvus perfecti actīvi + особові закінчення (e.g.: scripsisse – Infin. perf. act., але scripsissem – Plusquamperf. conj. act.).

4. Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi passīvi

Perfectum conjunctīvi passīvi	Plusquamperfectum conjunctīvi passīvi
scriptus, a, um sim	scriptus, a, um essem
scriptus, a, um sis	scriptus, a, um esses
scriptus, a, um sit	scriptus, a, um esset
scripti, ae, a simus	scripti, ae, a essēmus
scripti, ae, a sitis	scripti, ae, a essētis
scripti, ae, a sint	scripti, ae, a essent

Всі дієслова у часах Perfectum et Plusquamperfectum conjunctīvi відмінюються за однією схемою. Перекладаються такі часові форми минулим часом доконаного виду, e.g. scripsĕrim – “я написав”; scriptus sim – “про мене написали”; scripsissem – “я написав (давно)”; scriptus essem – “про мене написали (давно)”.

20. Неправильні дієслова (verba anomalia)

1) sum, fui, – , esse – “бути” – розглянуто вище (див. пункти 10, 15, 17, 19).

За допомогою префіксів від цього дієслова утворюються похідні дієслова, найуживанішими з яких є:

absum, afui, – , abesse – “бути відсутнім, бути віддаленим”;

adsum, affui, – , adesse – “бути присутнім, допомагати”;

desum, defui, – , deesse – “бракувати”;

intersum, interfui, – , interesse – “брати участь у чому-небудь”;

obsum, obfui (offui), – , obesse – “протидіяти, перешкоджати”;

praesum, praefui, – , praeesse – “очолювати”;

prosum, profui, – , prodesse – “допомагати”.

За допомогою словоскладання від форм дієслова “бути” утворюються форми дієслова possum, potui, – , posse (potis + sum) – “могти”, яке у часі Praesens indicatīvi actīvi відмінюється так: possum, potes, potest, possumus, potestis, possunt; у всіх інших часах: pot- + відповідні форми дієслова esse. Наприклад, possum – “я можу”; potĕram – “я міг”; potĕro – “я зможу”.

2) volo, volui, – , velle – “хотіти” у часі Praesens indicatīvi actīvi відмінюється так: volo, vis, vult, volumus, vultis, volunt; у інших часах дійсного способу відмінюється аналогічно до дієслів 3-ї дієвідміни (Imperfectum indicatīvi: volebam, volebas etc., Futūrum I: volam, voles etc.).

21. Відкладні та напіввідкладні дієслова (verba deponentia et semideponentia)

Відкладні дієслова.

Мають тільки пасивні форми, проте активне значення (пор. укр. сміятися, боятися, сподіватися). У словнику подаються в трьох формах, наприклад:

hortor, hortātus sum, hortāri – переконувати, де hortor – p.1 sg. Praes. ind. pass. (я переконую), hortātus sum – p.1 sg. Perf. ind. pass. (я переконав), hortāri – Infin. praes. pass. (переконувати). Відкладні дієслова у словнику мають позначку v. depon.

Найбільш уживані відкладні дієслова:

arbitror, arbitrātus sum, arbitrāri – думати, вважати;
admīror, admirātus sum, admirāri – дивуватися, захоплюватися;
polliceor, pollicĭtus sum, polliceri – обіцяти;
vereor, verĭtus sum, vereri – боятися;
loquor, locūtus sum, loqui – говорити, розмовляти;
queror, questus sum, queri – скаржитися;
sequor, secūtus sum, sequi – слідувати (за ким-небудь);
utor, usus sum, uti – користуватися;
nascor, natus sum, nasci – народжуватися;
morior, mortuus sum, mori – помирати;
experior, expertus sum, experīri – пробувати;
orior, ortus sum, orīri – виникати, починатися, походити.

Відмінюються ці дієслова як усі інші, але лише в пасивному стані.

NB: наказовий спосіб таких дієслів (Imperatīvus praesentis passīvi) має закінчення –re для однини і -mĭni – для множини. Наприклад:

arbitrāre – думай! arbitramĭni – думайте!

verēre – бійся! veremĭni – бійтеся!

loquĕre – розмовляй! loquimĭni – розмовляйте!

experīre – пробуй! experimĭni – пробуйте!

Словникове позначення відкладних дієслів – v. depon.

Напіввідкладні дієслова мають пасивні форми з активним значенням або тільки в інфекті, або тільки в перфекті. Наприклад:

gaudeo, gavisus sum, gaudēre 2 – радіти, веселитися;
confido, confisus sum, confidĕre 3 – довіряти;
revertor, reverti, reverti 3 – повертатися.

Словникове позначення цих дієслів – v. semidepon.

IV. Pronomĭna

(Займенники)

1. Personalia + reflexīvum (особові + зворотний)

	singularis	pluralis	sing.
Nom.	ego (я)	tu (ти)	nos (ми)	vos (ви)	–
Gen.	mei	tui	nostri (nostrum)	vestri (vestrum)	sui (себе)
Dat.	mihi	tibi	nobis	vobis	sibi
Acc.	me	te	nos	vos	se
Abl.	me	te	nobis	vobis	se

Примітки: 1) nostri – “нас”, nostrum – “із нас”; vestri – “вас”, vestrum – “із вас”.

2) mecum – “зі мною”, tecum – “з тобою”, secum – “із собою”, nobiscum – “з нами”, vobiscum – “з вами”.

2. Possessīva (присвійні)

meus, a, um – “мій”;

tuus, a, um – “твій”;

suus, a, um – “свій”;

noster, tra, trum – “наш”;

vester, tra, trum – “ваш” –

– відмінюються як прикметники I-II відмін.

3. Adjectīva pronominalia (займенникові прикметники)

unus, a, um – один;

solus, a, um – єдиний;

totus, a, um – весь, цілий;

ullus, a, um – будь-який;

nullus, a, um – жоден;

alius, alia, aliud – інший;

alter, altera, alterum – другий;

uter, utra, utrum – який (з двох);

neuter, neutra, neutrum – ні той, ні інший;

uterque, utraque, utrumque - обидва

– відмінюються як прикметники I-II відмін,

але Gen. sg. усіх родів має закінчення –ius;

Dat. sg. усіх родів має закінчення –i.

4. Demonstratīva (вказівні)

Nom.

sg.

(він, цей, той)

(вона, ця, та)

(воно, це, те)

hĭc

(цей)

haec

(ця)

hŏc

(це)

ille

(той)

illa

(та)

illud

(те)

iste

(той)

ista

(та)

istud

(те)

Gen.

sg.

ejus

hujus

illius

istius

Dat.

sg.

huic

illi

isti

Acc.

sg.

eum

eam

hunc

hanc

hŏc

illum

illam

illud

istum

istam

istud

Abl.

sg.

eō

eā

eō

hōc

hāc

hōc

illō

illā

illō

istō

istā

istō

Nom.

pl.

ei(ii)

eae

eă

hae

haec

illi

illae

illă

isti

istae

istă

Gen.

pl.

eōrum

eārum

eōrum

hōrum

hārum

hōrum

illōrum

illārum

illōrum

istōrum

istārum

istōrum

Dat.

pl.

eis (iis)

his

illis

istis

Acc.

pl.

eos

eas

eă

hos

has

haec

illos

illas

illă

istos

istas

istă

Abl.

pl.

eis (iis)

his

illis

istis

NB: форми Genetīvus plurālis мають потенційно по два переклади, наприклад, hōrum можна перекласти як “цих” і “серед цих”; відповідно, illōrum – “тих” або “серед тих”. Eōrum може означати “них, цих, тих” або “серед них, серед цих, серед тих”.

5. Determinatīva (означальні)

		m	f	n	m	f	n
Sg.	Nom.	ipse (сам)	ipsa (сама)	ipsum (само)	īdem (той самий)	eadem (та сама)	ĭdem (те саме)
	Gen.	ipsius	ejusdem
	Dat.	ipsi	eidem
	Acc.	ipsum	ipsam	ipsum	eundem	eandem	ĭdem
	Abl.	ipsō	ipsā	ipsō	eōdem	eadem	eōdem
Pl.	Nom.	ipsi	ipsae	ipsă	eidem (iidem, īdem)	eaedem	eadem
	Gen.	ipsōrum	ipsārum	ipsōrum	eorundem	earundem	eorundem
	Dat.	ipsis	eisdem (iisdem, isdem)
	Acc.	ipsos	ipsas	ipsă	eosdem	easdem	eadem
	Abl.	ipsis	eisdem (iisdem, isdem)

6. Negatīva (заперечні)

Nom.	nemo (ніхто)	nihil (nil) (ніщо)
Gen.	nullius (neminis)	nullius rei (nihĭli)
Dat.	nemĭni (nulli)	nulli rei
Acc.	nemĭnem	nihil (nil, nihĭlum)
Abl.	nullō (nemĭne)	nullā re (nihĭlo)

7. Interrogatīva et relatīva (питальні та відносні)

interrogatīva	relatīva
		m=f	n	m	f	n
Sg.	Nom.	quis? (хто?)	quid? (що?)	qui (хто, який)	quae (хто, яка)	quod (що, яке)
	Gen.	cujus?	cujus
	Dat.	cui?	cui
	Acc.	quem?	quid?	quem	quam	quod
	Abl.	quō?	quō	quā	quō
Pl.	Nom.	quī?	quae (res)?	quī	quae	quae
	Gen.	quōrum?	quōrum	quarum	quōrum
	Dat.	quĭbus?	quĭbus
	Acc.	quos?	quae (res)?	quos	quas	quae
	Abl.	quĭbus?	quĭbus

NB: quōrum можна перекласти як “яких” або “серед яких”.

Елементи синтаксису

1. Синтаксис відмінків (usus casuum)

Nominatīvus

1) Підмет речення, аналогічний українькому називному.

Наприклад,

Roma est in Italiā – Рим (є) в Італії.

2) Nom. duplex (подвійний).

Поєднання називного відмінка підмета і називного відмінка іменної частини присудка. Вживається з дієсловами зі значенням:

– “ставати” (fiĕri, esse), “здаватися” (vidēri), “залишатися” (manēre), народжуватися” (nasci), “помирати” (mori). Наприклад,

nemo nascĭtur artĭfex – ніхто не народжується майстром;

– “називатися” (nomināri, appellāri, dici, vocāri), “вважатися” (existimāri, putāri, habēri), “обиратися” (creāri, legi). NB: перелічені в цьому пункі дієслова вжито у пасивному стані. Наприклад:

Julius Caesar consul creātur – Юлій Цезар обирається консулом.

Poetae a Platōne duces sapientiae vocabantur – поети називалися Платоном провідниками мудрості.

Зверніть увагу на те, що в українському перекладі вживається конструкція “обирати кого- ким, називати кого- ким” (родовий + орудний).

Genetīvus

Відмінок непрямого додатка, аналогічний українському родовому.

1) Gen. possessīvus (присвійний). Відмінок непрямого додатка, аналогічний українському родовому.

Відповідає на питання cujus? чий? (кого? чого?). Вказує на особу або предмет, якому щось належить.

Наприклад,

domus patris – дім батька.

2) Gen. subjectīvus (суб’єкта).

Відповідає на питання cujus? чий? (кого?). Вживається з іменником, що позначає дію і вказає на суб’єкт цієї дії.

Наприклад,

ira magistrae – гнів вчительки, absentia pecuniae – відсутність грошей.

3) Gen. objectīvus (об’єкта).

Вказує на об’єкт дії; при перекладі часто треба додати прийменник. Наприклад:

medicīna morbōrum – ліки від хвороб, memoria virōrum – пам’ять про людей.

NB: можливі словосполучення (Nom. + Gen.), які можна перекладати, трактуючи в них як Gen. subjectīvus, так і Gen. objectīvus.

Наприклад,

amor patris – любов батька або любов до батька.

4) Gen. characteristĭcus (характеристики).

Синтаксична конструкція Gen. + est + infinitīvus перекладається так: “(комусь) властиво (щось) робити”.

Наприклад,

homĭnis est errāre – людині властиво помилятися.

5) Gen. partitīvus (частини) (здебільшого, Gen. pl.).

Вказує на виділення частини із сукупносі предметів або істот, відповідає на питання із (серед) кого? чого?

Наприклад,

nemo nostrum – ніхто з нас, optĭmus amicōrum meōrum – найкращий з моїх друзів.

6) Gen. quantitātis (кількості).

Позначає сукупність речовини, предметів або істот, з якої складається кількісне поняття.

Наприклад,

copia silvārum – багато (велика кількість) лісів, multum novi – багато нового, ubi terrārum – де на землі.

7) Gen. qualitātis (якості).

Вказує на якісну ознаку предмета або істоти, відповідає на питання qualis? який? (якої якості?).

Наприклад,

vir magni ingenii – людина великого таланту, iter novem diērum – дев’ятиденний шлях.

8) Gen. memoriae/obliviōnis (пам’яті/забуття).

Вживається з дієсловами зі значенням “пам’ятати, забувати”.

Наприклад,

aliōrum vitia cernĕre, oblivisci suōrum – пам’ятати чужі вади, забувати про свої.

9) Gen. crimĭnis (провини).

Вживається з дієсловами зі значенням “звинувачувати, засуджувати” і т.п. Наприклад,

capĭtis damnāre – засудити до страти.

Datīvus

1)Відмінок непрямого додатка, аналогічний українському давальному.

Наприклад,

da mihi manum tuum – дай мені твою руку.

На відміну від українського давального відмінка, вживається з більшою кількістю дієслів, а саме з дієсловами: parco, pepĕrci, – , ĕre 3 (милувати); studeo, ui, – , ēre 2 (вчитися, прагнути); impĕro, āvi, ātum, āre 1 (правити); appropinquo, āvi, ātum, āre 1 (наближатися); persuădeo, suāsi, suāsum, ēre 2 (переконувати); nubo, psi, ptum ĕre 3 (виходити заміж) та ін.

Наприклад,

Bonis nocet qui malis parcit – добрим шкодить той, хто поганих милує.

Artes serviunt vitae, sapientia impĕrat (Cicero) – науки слугують життю, мудрість (ним) керує.

Hostes jam castris appropinquābant – вороги вже наближалися до військового табору.

Puella littĕris studet – дівчинка вчить літери.

Iulia Marco nubit. Marcus Iuliam ducit – Юлія виходить заміж за Марка. Марк одружується з Юлією.

Дієслова, складені з дієсловом “бути” (verba sum-composita) також вимагають додатка у Datīvus.

Наприклад,

senatui adsum – я присутній у сенаті, gemmae desunt mihi – мені бракує коштовного каміння, his rebus interfui – я брав участь у цих справах.

NB. Деякі дієслова можуть вживатися як з Datīvus, так і з іншим відмінком, і в залежності від цього набувають різного значення.

Наприклад, metuo, ui, – , ĕre 3 (боятися) вживається з Datīvus і з Accusatīvus:

Femĭna canem (Acc.) metuit – жінка боїться собаки.

Femĭna cani (Dat.) metuit – жінка боїться за собаку.

2) Dat. commŏdi/incommŏdi (інтересу, вигоди/ невигоди).

Вказує на об’єкт або суб’єкт, на який направлена дія, відповідає на питання для кого? для чого? (на чию користь?).

Наприклад,

Non scholae, sed vitae discĭmus – ми вчимося не для школи, а для життя.

3) Dat. finālis (мети).

Вказує на мету дії, відповідає на питання для чого? з якою метою?

Наприклад,

praesidio venīre – прийти для захисту, auxilio mittĕre – послати по допомогу.

Datīvus finālis може вживатися у сталих виразах з дієсловом esse:

argumento esse (бути доказом, доводити), auxilio esse (бути допомогою, допомагати), bono esse (бути вигідним), cordi esse (турбувати, завдавати клопоту), curae esse (непокоїти), detrimento esse (завдавати шкоду, приносити збиток), exemplo esse (бути прикладом), malo esse (бути шкідливим), praesidio esse (бути захистом, захищати), salūti esse (бути спасінням, рятувати), subsidio esse (бути допомогою), usui esse (вживатися).

4) Dat. possessīvus (присвійний).

Вказує на приналежніть істоті або предмету, відповідає на питання у кого? чий?

Наприклад,

mihi est liber – у мене є книга, mihi cor dolet – мені болить серце.

5) Dat. auctōris (дійової особи).

Вказує на дійову особу при герундиві.

Наприклад,

Caesari haec agenda sunt – Цезарю це треба зробити.

6) Dat. ethĭcus (увічливості).

Використовується при проханні; у відмінку Datīvus вживається особовий займенник.

Наприклад,

Apĕri mihi hanc januam – відчини мені ці двері (будь ласка).

Accusatīvus

1) Відмінок прямого додатка, аналогічний українському знахідному.

Нариклад,

manus manum lavat – рука руку миє.

NB. Можливі два прямих додатка при одному дієслові (особи та речі).

Наприклад,

magister puerum litteras docet – вчитель навчає хлопчика письму.

2) Аcc. duplex (подвійний).

Поєднання знахідного відмінка об’єкта і узгодженого з ним предиката. Вживається з дієсловами зі значенням: “називати” (nomināre, appellāre, dicĕre, vocāre), “вважати” (existimāre, putāre), “обирати” (creāre), “робити” (facĕre), “відправляти” (mittĕre).

Наприклад,

Plato poetas duces sapientiae vocābat – Платон називав поетів провідниками мудрості.

3) Acc. exclamatiōnis (вигуку).

Наприклад,

Me misĕrum! – о я нещасний!

O tempŏra, o mores! – о часи, о звичаї!

4) Acc. extensiōnis (протяжності).

Вживається з прикметниками: longus (довгий), latus (широкий), altus (глибокий); відповідає на питання: якої довжини (ширини, глибини)?

Наприклад,

hasta sex pedes longa – спис довжиною у шість футів.

5) Acc. tempŏris (часу).

Відповідає на питання: як довго? протягом якого часу?

Наприклад,

(per) unum diem legĕre – читати протягом одного дня.

6) Accusatīvus вживається з певними прийменниками,

такими як: ad (до, в), ante (до, перед), apud (у, біля), circum (навколо), contra (проти), inter (між, серед), juxta (біля, поруч), per (через, протягом, завдяки), post (після), prope (поблизу), super (над), trans (через, за).

Наприклад,

Per aspĕra ad astra – через тернії до зірок, contra spem – всупереч надії;

in(в, на) і sub (під) – при питанні куди?: in viam – у дорогу, sub aquam – під воду.

Звертайте увагу на запис прийменників у словнику: завжди вказується відмінок, з яким вживається прийменник; наприклад: ad (praep. cum Acc.) до; для; на; у відношенні.

Ablatīvus

Специфічний латинський відмінок, що об’єднує три давніх відмінки: орудний, місцевий і відкладний.

1) Abl. separatiōnis (віддалення, відокремлення).

Позначає особу чи предмет, від якої щось віддаляється або відокремлюється; відповідає на питання unde? a quō?(звідки? від чого?)

Вживається з прийменниками: a (ab, abs) (від), de (з, від), ex (e) (з, від) або без них (якщо Ablatīvus позначає особу, обов’язково вживається прийменник a); при перекладі потрібно використовувати відповідні українські прийменники.

Наприклад,

movēre loco – вирушати з місця, educĕre castris – виводити із табору, expellĕre Athēnis – виганяти з Афін, vacāre curā – бути вільним від турботи, haec a custodiis loca vacābant – ці місця були вільні від варти (=від вартових).

2) Abl. auctōris (дійової особи).

Вживається у пасивній конструкції речення, позначає виконавця дії (істоту); відповідає на питання а quō? (ким?)

Зверніть увагу на обов’язкове вживання прийменника a.

Наприклад,

Epistŭla a puĕrō scripta est – лист написаний хлопцем.

A cane non magnō saepe tenētur aper (Horatius) – невеликим собакою часто удержується кабан.

3) Abl. instrumenti (знаряддя).

Як і Ablatīvus auctōris, вживається у пасивній конструкції речення; проте, на відміну від попереднього вживання відмінка, позначає неістоту – знаряддя, завдяки якому виконується дія. Відповідає на питання quō? (чим?)

Зверніть увагу на відсутність прийменника a.

Наприклад,

Epistŭla stilō scripta est – лист написаний ручкою.

Parva necat morsu spatiōsum vipĕra taurum (Horatius) – мала змія вбиває укусом великого бика.

4) Abl. causae (причини).

Позначає причину, вживається з неперехідними дієсловами і прикметниками, які мають пасивне значення (perīre – “гинути”), або позначають відчуття: gaudēre – “радіти”, dolēre – “журитися”, tristis – “сумний”, laetus – “веселий”, superbus – “гордий” etc. Відповідає на питання quā rē? (чому? від чого?)

Наприклад,

clamāre irā – кричати від гніву, superbus victoriā – гордий перемогою.

Meō vitiō pereo (Cicĕro) – гину через власну провину.

Як Ablativus causae трактують сталі вирази: lege (за законом), consilio (за порадою), judicio (на думку), jussu (за наказом), meā (tuā, suā) sponte (за власною ініціативою).

5) Abl. modi (способу дії)

Позначає спосіб, яким виконується дія; відповідає на питання quō modō? (яким способом? як?). Може вживатися з прийменниками cum (з), per (через) або без них, особливо в адвербіальних виразах: eō modō – таким чином, vi – силою, jure – справедливо, merĭto – по заслугах, casu – випадково, consuetudĭne – за звичкою.

Наприклад,

magnā (cum) diligentiā laborāre – працювати з великою старанністю (старанно), aequō anĭmō injuriam ferre – спокійно (байдуже) терпіти образу, pedĭbus venīre – прийти пішки.

6) Abl. qualitātis (якості).

Вживається завжди з означенням (прикметником або іменником у родовому відмінку), означає властивість або якість особи або предмета. Відповідає на питання qualis? (який?)

Наприклад,

vir magna vi – чоловік великої сили (сильний), laetō anĭmō sum – я веселий (перебуваю у веселому настрої).

Caesar excelsā fuit statūrā – Цезар був високим на зріст.

7) Abl. limitatiōnis (обмеження).

Вказує, у якому відношенні обмежується висловлене твердження; відповідає на питання: у якому відношенні?

Наприклад,

nomĭne – на імення, genĕre – за походженням, natu – за віком, numĕro - числом.

Is vir est corpŏre valĭdus, mente infirmus – цей чоловік сильний тілом, слабкий розумом.

8) Abl. loci (місця).

Вказує на місце відбуття дії, відповідає на питання ubi? (quo loco?) (де?)

Вживається з прийменником in або без нього, зокрема у стійких словосполученнях на зразок terra marique – на землі і на морі, а також у словосполученнях з прикметниками novus, a, um (новий); totus, a, um (весь); medius, a, um (середній); extrēmus, a, um (крайній).

Наприклад,

novō locō vivĕre – жити на новому місці, totā Italiā legĭtur – читається всією Італією (в усій Італії).

Insānus mediō flumĭne quaerit aquam – божевільний шукає воду посеред ріки.

In Urbe vivĭmus – живемо у Місті (= у Римі).

9) Abl. tempŏris (часу).

Позначає час виконання дії, відповідає на питання quando? (коли?)

Вживається з прийменником in або без нього.

Наприклад,

in bello – на війні, in pace – під час миру; in puĕris – в дитинстві, in senectūte – в старості; temporĭbus antīquis – в давні часи, prima luce – на світанку, hiĕme - взимку, vere - навесні, aestāte - влітку, autumno - восени, nocte – вночі.

10) Abl. comparatiōnis (порівняння).

Вживається на позначення обєкта порівняння при вищому ступені порівняння прикметників чи прислівників.

Наприклад,

Candidior nive – біліший за сніг.

Vilius argentum est auro, virtutibus aurum. (Horatius) – Срібло дешевше за золото, а золото – за доблесть.

Особливості позначення місця для назв міст, а також іменників domus, us f (дім) і rus, ruris n (село, маєток).

На запитання звідки? відповідає Ablatīvus: Carthagĭne – із Карфагену, Athēnis – із Афін, Romā – із Рима, domō – із дому, rure – із села.
1. На запитання куди? відповідає Accusatīvus: Carthagĭnem – до Карфагену, Athēnas – до Афін, Romam – до Рима, domum – додому, rus – у село.
2. На запитання де? відповідає:

- Ablatīvus – якщо назва міста є іменником ІІІ відміни або І-ІІ відміни у множині: Carthagĭne – у Карфагені, Athēnis – в Афінах, rure (ruri) – у селі.

- Genetīvus – якщо назва міста є іменником І-ІІ відміни в однині: Romae – у Римі, domi – вдома.

Назви міст наведені на прикладі іменників: Carthāgo, ĭnis f – Карфаген, Athēnae, ārum f – Афіни, Roma, ae f – Рим.

Інфінітиви. Інфінітивні звороти. Ablativus absolutus. Методика перекладу речень з синтаксичними зворотами.

І.1. Порівняйте речення:

Puella cantat. (Дівчина співає.) Puellam audio. (Слухаю дівчину.)

Audio puellam cantare. (Слухаю, як дівчина співає.)

Audio puellam cantare. – речення, що містить зворот Accusativus cum infinitivo (знахідний з інфінітивом): puellam – Acc.Sg., cantare – Infin. praes. act.; дослівний переклад: Слухаю дівчину співати. Puellam cantare (дівчину співати) вживається в залежності від дієслова audio (головне дієслово, можна позначати абревіатурою VS – verbum sentiendi: дієслово відчуття).

Зворот Accusativus cum infinitivo може залежати від дієслів зі значенням:

відчувати (verba sentiendi): videre, audire, sentire etc.
говорити (verba dicendi): dicere, scribere, nuntiare, tradere etc.
думати (verba putandi): putare, cogitare, credere, scire, nescire etc.
бажати (verba voluntatis): velle, nolle, optare, cupere etc.
безособових дієслівних форм: notum est, oportet etc.

Перекладається Accusativus cum infinitivo підрядним реченням, підметом якого є Accusativus зворота, а присудком – Infinitivus. Компоненти зворота можна позначити:

VS Acc Inf

Audio puellam cantare.

Veritas numquam perit. (Seneca) – Істина ніколи не гине.

VS Acc. Inf

Dicunt veritatem numquam perire. – Кажуть, що істина ніколи не гине.

VS Acc. Inf

Seneca scripsit veritatem numquam perire. – Сенека написав, що істина ніколи не гине.

При перекладі речень з інфінітивним зворотом потрібно:

перш за все, як завжди, знайти особову форму дієслова і перекласти її відповідно до часу, стану, особи, тобто знайти і перекласти дієслово, від якого залежить зворот;
знайти і перекласти інфінітив, який буде присудком підрядного речення;
уважно визначити відміни і відмінки всіх називних частин мови (іменник, прикметник, займенник, числівник), знайти серед них ті, що стоять у відмінку Accusativus і знайти серед них підмет:

 Volo te venire. Особова форма дієслова – volo (p1 Sg Praes, хочу); інфінітив – venire (приходити); te – особовий займенник (Acc=Abl.Sg.; N.Sg. – tu, ти).

VS Acc. Inf

Volo te venire. – Хочу, щоб ти прийшов.

 Scio eos discere. Scio (p1 Sg Praes, знаю); discere (Inf. вчитися); eos (pronomen demonstrativum, Acc.Pl.; N.Sg. is – він).

VS Acc. Inf

Scio eos discere. – Знаю, що вони вчаться.

 Scio me nihil scire. Scire (Inf., знати); me (pronomen personale, Acc=Abl.Sg.; N.Sg. – ego, я).

VS Acc. Inf

Scio me nihil scire. – Знаю, що нічого не знаю.

VS Acc. Inf

 Socrates dixit se nihil scire. – Сократ сказав, що він нічого не знає.

NB: зворотній займенник se вживається в тих випадках, коли підмет головного і підрядного речень збігаються (Сократ говорить сам про себе).

Особливо уважними слід бути, коли речення містить декілька слів в акузативі:

N N

 Via est vita. – Життя – це дорога.

VS Acc. Inf Acc

Notum est viam esse vitam. – Відомо, що життя – це дорога. Vitam – підмет підрядного речення, а viam – іменна частина присудка.

VS Acc Inf

 Scio tuum amicum bonum esse. – Знаю, що твій друг хороший. Tuum amicum – підмет з означенням, bonum – іменна частина присудка.

VS Acc Inf

 Dicunt lupum non mordere lupum. – Кажуть, що вовк вовка не кусає. В цьому реченні два однакових іменника lupum, будь-який один з них – підмет підрядного речення, а інший – додаток.

VS Acc Inf

 In proverbio cessit elephantum non capere murem. – У прислів’ї йшлося, що слон не ловить мишу. Elephantum і murem стоять в Acc.Sg. Підметом підрядного речення може бути будь-який з них, тому може бути два варіанти перекладу речення (інший – Миша не ловить слона)

Інфінітив esse може бути пропущеним:

VS Acc Acc Acc

Dicis, Bassa, te formosam puellam. – Кажеш, Басса, що ти вродлива дівчина.

За допомогою інфінітивів різних часів можна передати послідовність подій у головному і підрядному реченнях.

Scio librum scribi. – Знаю, що книга пишеться (книгу пишуть).

Scio te librum scripsisse. – Знаю, що ти написав книгу.

Scio librum scriptum esse. – Знаю, що книгу написали.

Scio te librum scripturum esse. – Знаю, що ти напишеш книгу.

Scio librum scriptum iri. – Знаю, що книгу напишуть.

Якщо дієслово, від якого залежить інфінітивний зворот, стоїть в активі, то вживається зворот Accusativus cum infinitivo, якщо ж в пасиві, то Nominativus cum infinitivo. Порівняйте:

VS Acc Inf

Tradunt Romam a Romulo conditam esse. – Кажуть, що Рим було засновано Ромулом.

VS N Inf

Traditur Roma a Romulo condita esse. – Кажуть, що Рим було засновано Ромулом.

Зворот Nominativus cum infinitivo часто залежить від дієслова vidēri (здаватися)

VS N Inf

 Videris sapiens esse. – Здається, що ти розумний. Займенник tu не вживається, бо дієслово videris вказує на 2 ос. одн.

VS Inf

 Videmini id intellexisse. – Здається, ви це зрозуміли.

ІІ. 1. Порівняйте речення:

Abl Abl

Martio in mense cati vociferantur. – У березні місяці коти кричать.

Abl Abl PPA, Abl

Martio mense appropinquante cati vociferantur. – З приходом березня коти кричать. (Коли приходить березень, коти кричать.)

 Martio mense appropinquante cati vociferantur. – Складнопідрядне речення, в якому головне речення cati vociferantur (коти кричать), а підрядне - Martio mense appropinquante (з приходом березня), виражене зворотом Ablativus absolutus.

Якщо інфінітивні звороти перекладаються підрядним з’ясувальним реченням, то Ablativus absolutus – підрядним обставини. Підмет підрядного речення – іменник, прикметник, числівник або займенник в Ablativus; присудок – PPA або РРР в Ablativus. PPA передає дію одночасну з головним реченням, а РРР – попередню. Підрядне речення, яким перекладається зворот, найчастіше приєднується сполучником коли, рідше – якщо, хоча, тому що та ін. Вживання сполучника при перекладі не є обов’язковим (див. приклад вище). Зворот з РРР інколи можна перекласти дієприслівниковим зворотом.

Abl PPP

Troia capta Graeci domum redierunt. – Взявши Трою, греки повернулися додому.

Щоб не помилитися при перекладі речень з Ablativus absolutus, потрібно:

спершу перекласти головне речення (знайти і перекласти особову форму дієслова – присудок, потім – підмет, потім – другорядні члени речення);
знайти РРА в Ablativus (суфікс -nt-, закінчення -e, -ibus) або РРР в Ablativus (основа супіна з суфіксом -t-, -s-, закінчення -о, -а, -is), виписати переклад відповідного дієслова;
знайти іменну частину в Ablativus, виписати переклад;
перекласти інші частини речення (якщо такі є);
додати до перекладу головного речення відповідний за змістом переклад підрядного.

 Te adiuvante laborem celeriter faciam.

faciam – p1 Sg Fut I ind. act., зроблю;
te – Abl Sg (tu); adiuvante – PPA, Abl.Sg. (adiuvo 1 – допомагати);
laborem – Acc.Sg., роботу; celeriter – швидко;
laborem celeriter faciam – швидко зроблю роботу

Abl PPA

Te adiuvante laborem celeriter faciam. – З твоєю допомогою швидко зроблю роботу. (Якщо ти допоможеш... , коли ти допоможеш... , завдяки твоїй допомозі...)

 Omnibus rebus amissis sapiens non desperavit.

desperavit – p3 Sg Perf. Ind. act., впав у відчай; sapiens – N.Sg., розумний;
amissis – PPP, Abl.Pl. (a-mitto, misi, misum 3 – втрачати); omnibus – Abl.Pl. (omnis, e – весь); rebus – Abl.Pl. (res, rei f – річ)
sapiens non desperavit – розумний не впав у відчай.

Abl Abl PPP

Omnibus rebus amissis sapiens non desperavit. – Втративши всі речі, розумний не впав у відчай. (Втративши все... , коли всі речі було втрачено... , хоча всі речі було втрачено... , не зважаючи на втрату всього... ).

3. Ablativus absolutus може вживатися без дієприкметника (мається на увазі дієприкметник від дієслова esse)

Abl Abl

Bruto consule natus es. – Ти народився за консула Брута. (під час консульства Брута)

В цьому реченні Bruto consule – зворот Ablativus absolutus (коли консулом був Брут).

Інші випадки Ablativus absolutus без дієприкметника:

Caesare duce... – Коли Цезар був полководцем...

Me puero... – Коли я був дитиною...

Te invito – Коли ти не бажаєш, всупереч твоїй волі

3. Modus coniunctivus (умовний спосіб) на відміну від Modus indicativus (дійсного способу) означає дію, якої насправді немає, але яка може або повинна бути. Цей спосіб також дозволяє передати суб’єктивне ставлення мовця до дії, непряму мову та ін.

В незалежному реченні розрізняють:

coniunctivus hortativus (заклику) 1 ос. мн.: gaudeamus – радіймо;
coniunctivus imperativus (наказу) 2 і 3 ос. одн. і мн.; більш м’який наказ, аніж той, що виражений наказовим способом:

scribe – пиши; scribas – пиши (будь ласка), тобі треба писати; scribat – нехай він пише;

coniunctivus prohibitivus (заборони) 2 і 3 ос. одн. і мн.; вживається з часткою “ne”: ne timeas – не бійся;
coniunctivus optativus (побажання) вживається з часткою utinam (о, якби): utinam dives sim – о, якби я був багатим;
coniunctivus concessivus (припущення): sit hoc verum – припустимо, що це правда; ne sit hoc verum – припустимо, що це неправда;
coniunctivus potentialis (можливості): mihi credas – можливо, ти мені віриш; mihi non credas – можливо, що ти мені не віриш;
coniunctivus dubitativus (сумніву) 1 ос одн. і мн. у питальних реченнях: quid faciam? – що ж мені робити?

2. Imperfectum, Perfectum et Plusquamperfectum coniunctivi можуть вживатися в незалежному реченні, але частіше вживаються в підрядному реченні за схемою узгодження часів.

Consecutio temporum

Головне речення	Підрядне речення
	одночасна дія	попередня дія	наступна дія
Praesens, Futurum, Imperativus	Praesens coniunctivi	Perfectum coniunctivi	PFA + sim
Imperfectum, Perfectum, Plusquamperfectum	Imperfectum coniunctivi	Plusquamperfectum coniunctivi	PFA + essem

III. Повне узгодження часів відбувається при непрямому запитанні і в підрядних з’ясувальних реченнях зі сполучником quin.

1. Непряме запитання (quaestio obliqua) складається з „головного дієслова”, питального слова і дієслова в кон’юнктиві.

В якості питальних слів виступають:

- займенники quis? – хто?; quid? – що?; qualis? – який?; quantus? – наскільки великий?;

- прислівники: ubi? – де?; unde? – звідки?; quo? – куди?; cur? – чому?; quando? – коли?; quot? – скільки?;

- частки an, num, -ne – чи, невже.

Nescio, quo nos ducat. – Не знаю, куди він нас веде.

Nescio, quo nos duxerit. – Не знаю, куди він нас привів.

Nescio, quo nos ducturus sit. – Не знаю, куди він нас приведе.

Nesciebam, quo nos duceret. – Я не знав, куди він нас вів.

Nesciebam, quo nos duxisset. – Я не знав, куди він нас привів.

Nesciebam, quo nos ducturus esset. – Я не знав, куди він нас приведе.

2. Підрядні додатку зі сполучником quin залежать від дієслів і висловів зі значенням заперечення: non dubito – не сумніваюсь; quis dubitat? – хто сумнівається?; nemo dubitat – ніхто не сумнівається; fieri non potest – не може бути.

Non dubito, quin me ames. – Не сумніваюсь, що ти мене любиш.

Non dubito, quin me amaveris. – Не сумніваюсь, що ти мене полюбив.

Non dubito, quin me amaturus sis. – Не сумніваюсь, що ти мене полюбиш.

Non dubitabam, quin me amares. – Я не сумнівалась, що ти мене любив.

Non dubitabam, quin me amavisses. – Я не сумнівалась, що ти мене полюбив.

Non dubitabam, quin me amaturus esses. – Я не сумнівалась, що ти мене полюбиш.

IV. Modus coniunctivus в підрядних реченнях часто залежить від сполучників ut, cum, si.

Ut – що, щоб; заперечна форма ne – щоб не і ut non – що не. Приєднує підрядні речення мети, наслідку, додатку, пояснення. Після ut вживається Praesens coniunctivi, якщо в головному реченні теперішній або майбутній час; або Imperfectum coniunctivi, якщо в головному реченні минулий час.

1. Ut (ne) finale – мети (для чого? з якою метою?).

Lupus currit, ut agnum capiat. – Вовк біжить, щоб спіймати ягня.

Lupus currebat, ut agnum caperet. – Вовк біг, щоб спіймати ягня.

Agnus currit, ne a lupo devoretur. – Ягня біжить, щоб вовк його не з”їв.

Non vivimus, ut edamus, sed edimus, ut vivamus. – Не живемо, щоб їсти, але їмо, щоб жити.

2. Ut (ut non) consecutivum – наслідку. В головному реченні відносні займенники і прислівники: tantus, talis – такий; ita, sic – так; tanto, tam, adeo – настільки.

Talis orator hic est, ut omnes ei credant. – Він такий оратор, що всі йому вірять.

Tantam famem vulpes habuit, ut uvam appeteret. – Лисиця була така голодна, що хотіла винограду.

Uva tam alte erat, ut vulpes eam tangere non posset. – Виноград був так високо, що лисиця його не могла дістати.

3. Ut (ne) obiectivum – додатку. В головному реченні дієслова: curāre – піклуватися, studēre – прагнути, postulāre – вимагати, monēre – нагадувати, rogāre – просити.

Rogo, ut ad me venias. – Прошу, щоб ти до мене прийшов.

Medicus curabat, ut aegrotus convalesceret. – Лікар піклувався, щоб хворий видужав.

Medici curabant, ne homines aegrotarent. – Лікарі піклувалися, щоб люди не хворіли.

Також в головному реченні можуть бути дієслова зі значенням „боятися”: timēre, metuĕre, verēri etc. Після таких дієслів сполучник ut або ne non означає бажану подію, а сполучник ne – небажану.

Timeo, ut canis furem mordeat. – Боюся, що собака не вкусить злодія. = хочу, щоб вкусив.

Timebam, ne canis me morderet. – Я боявся, що собака мене вкусить. = не хотів, щоб вкусив.

4. Ut explicativum – пояснення. В головному реченні безособові дієслова і вислови: est – є, буває; fit – буває, відбувається; accidit – трапляється; mos est – є звичай etc.

Saepe accidit, ut erremus. – Часто трапляється, що ми помиляємось.

Fit, ut ebrius cantet. – Буває, що п’яний співає.

V. Cum – коли;

- тому що;

- хоча.

Приєднує підрядні речення часу, причини, допустові.

NB: не плутати зі сполучником cum – разом з.

1. Підрядні речення часу

- cum (quum) historicum – історичний

Після cum – Imperfectum або Plusquamperfectum coniunctivi. Між подіями в реченні є логічний зв’язок.

Cum Alexander Magnus in India bellum gereret, sagittā vulneratus est. – Коли Олександр Великий воював в Індії, його було поранено стрілою.

Cum Syracusae captae essent, Archimedes occisus est. – Коли Сіракузи було захоплено, Архімеда вбили.

- cum temporale - часовий

Після cum – indicativus. Між подіями в реченні немає логічного зв’язку.

Cum Caesar in Galliam venit, alterius factionis principes erant Aedui, alterius Sequani. – Коли Цезар прийшов в Галлію, на чолі одної партії були едуї, на чолі іншої – секвани.

- cum coincidens - збігу

Після cum – indicativus. Підрядне є логічним продовженням головного. Cum можна перекласти „тим, що”.

Cum magistri alios docent, ipsi discunt. – Коли (тим, що) вчителі вчать інших, вчаться самі.

- cum iterativum - повторення

Після cum – indicativus. Cum можна перекласти „кожного разу, коли”.

Cum duo faciunt idem, non est idem. – Коли двоє роблять одне й те саме, наслідок не є однаковим.

2. Cum causale – причини.

Після cum – coniunctivus за правилом узгодження часів.

Cum triumphum non videas, tibi describo. – Оскільки ти не бачиш тріумфу, я тобі опишу.

Cum triumphum non vīderis, tibi describo. – Оскільки ти не побачив тріумфу, я тобі опишу.

Cum triumphum non videres, tibi descripsi. – Оскільки ти не бачив тріумфу, я тобі описав.

Cum triumphum non vīdisses, tibi descripsi. – Оскільки ти не побачив тріумфу, я тобі описав.

3. Cum concessivum – допустовий.

Після cum – coniunctivus за правилом узгодження часів. В головному реченні часто стоїть прислівник tamen – однак.

Litterae, cum sint paucae, tamen innumerabilia verba efficiunt. – Хоча літер і мало, однак вони утворюють багато слів.

VI. Si – якщо, якби; заперечення nisi – якщо не, якби не. Приєднує умовні речення. В залежності від виду умовного речення після si може бути як індикатив, так і кон’юнктив, при чому час кон’юнктива вказує на можливість/нереальність дії, а також має видове значення: Praesens et Imperfectum coniunctivi – недоконаний вид, Perfectum et Plusquamperfectum coniunctivi – доконаний вид.

1. Casus realis – реальний вид.

Після si – indicativus. Умова, з точки зору мовця, реальна і подія цілком може відбутися.

Si id credis, erras. – Якщо ти цьому віриш, помиляєшся.

Si id credidisti, erravisti. – Якщо ти цьому повірив, помилився.

Si id credes, errabis. – Якщо ти цьому повіриш, помилишся.

2. Casus potentialis – можливий вид.

Після si – Praesens або Perfectum coniunctivi. Умова в майбутньому видається мовцю можливою, хоча й сумнівною.

Si id credas, erres. – Якби ти цьому вірив, помилявся б.

Si id credideris, erraveris. – Якби ти цьому повірив, помилився б.

3. Casus irrealis – нереальний вид.

Після si – Imperfectum або Plusquamperfectum coniunctivi. Умова і наслідок нереальні.

Si id crederes, errares. - Якби ти цьому вірив, помилявся б. (але це не так)

Si id credidisses, erravisses. - Якби ти цьому повірив, помилився б. (але це не так)

Si quem barbatum faceret sua barba beatum, in orbe circo non esset sanctior hirco. – Якби якого бороданя його борода робила б щасливим, в цілому світі не було б нікого щасливішого за козла.

Si tacuisses, philosophus mansisses. – Якби ти змовчав, залишився б філософом (але ти, на жаль, не змовчав)

VII. Кон’юнктив у підрядних реченнях може залежити також від таких сполучників і займенників:

1. qui, quae, quod – хто, який. Кон’юнктив вживається, якщо в підрядному реченні є відтінок мети, причини, наслідку або допусту.

Hostes legatos ad Caesarem miserunt, qui pacem peterent. – Вороги відправили послів до Цезаря, які б (щоб ті) просили миру. (відтінок мети)

Nihil est, quod deus efficere non possit. – Нема нічого такого, чого б бог не зміг зробити. (відтінок наслідку)

O magna vis veritatis, quae facile se per se defendat. – О велика сила істини, яка (тому що вона) легко сама себе захищає. (відтінок причини)

2. quod, quia – тому що. Кон’юнктив вживається, якщо причина висловлюється не від особи автора, а як думка когось іншого.

Socrates accusatus est, quod iuventutem corrumperet. – Сократа звинуватили, начебто він розбещував молодь.

3. quamvis, licet, etsi, etiamsi – хоча, хоча б, нехай.

Fremant omnes licet, dicam, quod sentio. – Нехай всі і буркотять, я все ж скажу, що думаю.

4. dum, antequam, priusquam, donec – коли, доки, до того як. Кон’юнктив передає додатковий смисловий відтінок мети або можливості.

Thraces nihil se moverunt, donec Romani armati transirent. – Фракійці не рушали, доки не пройдуть озброєні римляни.

Додаток 2

SENTENTIAE

Abecedarium.	Абетка.	Фонетика
Manus manum lavat.	Рука руку миє.
Vestis virum reddit. (Syrus)	Одяг створює чоловіка.
Veritātem dies apĕrit. (Senĕca)	День відкриває істину.
Ad Kalendas Graecas. (Augustus)	До грецьких календ (на невизначений термін).
Consuetūdo est altĕra natūra.	Звичка – друга натура.
Charta non erubescit.	Папір не червоніє.
Otium post negotium.	Відпочинок після роботи.
Gloria umbra virtūtis est. (Cicĕro)	Слава – тінь мужності.	Іменник 1-а відміна іменника (declinatio I)
Vita homĭnis brevis est.	Життя людське коротке.
Tabŭla rasa.	Чиста дошка.
Terra incognĭta.	Невідома земля.
Ad bestias.	До звірів.
Pro formā.	Заради форми.
Sine curā.	Без турботи.
Aurōra Musis amīca.	Аврора (богиня світанку) – подруга Муз.
Aquĭla non capit muscas.	Орел не ловить мух.
Pecunia non olet. (Vespasiānus)	Гроші не пахнуть.
Vivĕre est cogitāre. (Cicĕro)	Жити – це мислити.	Дієслово. Infinitīvus praesentis actīvi. Imperatīvus
Vivĕre est militāre. (Senĕca)
In aquā scribĕre.	Писати по воді.
Augeae cloācas purgāre.	Чистити Авгієві стайні.
Divĭde et impĕra.	Розділяй і володарюй.
Sustĭne et abstĭne.	Тримайся і утримуйся (девіз стоїків).
Verte.	Перегорни.
Vice versa.	Навпаки.
Festīna lente. (Augustus imperātor).	Поспішай повільно.
Sapĕre aude. (Horatius)	Май сміливість бути розумним.
Vive valeque.	Живи і бувай здоровий (епістолярна формула).
Audi, vide, tace si vis vivĕre in pace.	Слухай, дивись, мовчи, якщо хочеш жити в мирі.
Noli me tangĕre. (Vulgāta)	Не торкайся мене.
Dum spiro, spero.	Доки дихаю, сподіваюся.	Praesens indicativi activi.
Cogĭto, ergo sum. (Carthesius)	Мислю, отже існую. (Декарт)
Age quod agis.	Роби те, що робиш.
Aquĭlam volāre doces.	Вчиш орла літати.
Delphīnum natāre doces.	Вчиш дельфіна плавати.
Elephantum ex muscā facis.	Робиш з мухи слона.
Quo vadis? (Vulgāta)	Куди ідеш?
Bis dat qui cito dat.	Двічі дає, хто швидко дає.
Qui scribit bis legit.	Хто пише, двічі читає.
Qui quaerit, repĕrit.	Хто шукає, знаходить.
Damnant, quod non intellĕgunt. (Quintiliānus)	Засуджують, тому що не розуміють.
Non schōlae, sed vitae discĭmus.	Ми вчимося не для школи, а для життя.
Alter ego.	Другий я.	Особові займенники (pronomĭna personalia).
Ego tibi, tu mihi.	Я тобі, ти мені.
Nec sibi, nec altĕri.	Ні собі, ні іншому.
Inter nos.	Між нами.
Vade mecum.	Іди зі мною (путівник).
Omnia mea mecum porto. (Bias)	Все своє ношу з собою. (Біант, один із 7-ми мудреців).
Qui non est nobiscum, adversus nos est.	Хто не з нами, той проти нас.
Nihil intĕrest.	Нічого не означає.	Verba sum- composĭta.
Debes ergo potes.	Мусиш, отже можеш.
Non potestis Deo servīre et Mammōnae. (Vulgata)	Ви не можете служити Богові та Мамоні.
Corvus albus.	Біла ворона.	2-а відміна іменника (declinatio II).
Circŭlus vitiōsus. (Vulgāta)	Порочне коло.
Malum necessarium.	Невідворотнє зло.
Pia desideria.	Добрі побажання.
Agnus Dei. (Vulgāta)	Божий агнець.
Locus sigilli. (l.s.)	Місце печатки.
Anno domĭni. (AD)	Нашої ери (року від народження Христа).
Curricŭlum vitae. (c.v.)	Автобіографія.
Verba magistri.	Слова вчителя.
Crocodīli lacrĭmae.	Крокодилячі сльози.
Lupus in fabŭlis.	Вовк у байках (про вовка промовка).
Lupus non mordet lupum.	Вовк вовка не кусає.
Medĭcus curat, natūra sanat.	Лікар лікує, природа зцілює.
Medĭce, cura te ipsum. (Vulgāta)	Лікарю, вилікуй сам себе.
Abyssus abyssum invŏcat. (Vulgāta)	Безодня волає до безодні.
Barba non facit philosŏphum.	Борода не робить (тебе) філософом.
Cribrō aquam haurīre.	Черпати воду решетом.
Noli tangĕre circŭlos meos. (Archimēdes)	Не чіпай моїх кіл (креслень).
Nolīte mittĕre margarītas ante porcos. (Vulgāta)	Не розкидуйте перла перед свинями.
Árma virúmque canó. (Vergilius)	Ратні боріння й героїв вславляю (зброю і чоловіка оспівую).
Inter arma silent Musae. (Cicĕro)	Серед зброї мовчать музи.
Exempli gratiā (e.g.).	Заради прикладу (наприклад).	Praepo- sitiōnes.
Pro et contra.	За і проти.
Tu quoque, Brute, contra me. (Caesar)	І ти також, Бруте, проти мене.
Ex officio.	За обов’язком.
Ex abrupto.	Без підготовки.
Ex libris.	З книжок.
Pro publĭco bono.	Задля суспільного добра.
Per aspĕra ad astra.	Крізь терни до зірок.
Ad multos annos.	Многая літа.
Ab incunabŭlis.	З пелюшок (з витоків, з першоджерел).
Ab equis ad asĭnos.	Від коней до віслюків (від кращого до гіршого).
Ab ovo usque ad mala. (Horātius)	Від яйця аж до яблук (від початку до кінця).
Aut cum scuto, aut in scuto.	Або зі щитом, або на щиті (вислів давніх спартанців).
Mala herba cito crescit.	Погана трава швидко росте.	Прикмет- ники 1-2-ї відмін (adjectīva I-II).
Gallīnae albae filius. (Juvenālis)	Син білої курки (улюбленець долі).
Da dextram misĕro.	Подай правицю нещасному.
Natūra abhorret vacuum.	Природа боїться порожнечі.
Credo, quia absurdum. (Tertulliānus)	Вірю, тому що це неможливо.
Arbor mala – māla mala.	Погане дерево – погані плоди.
Et cetĕra. (etc.)	Та інше.
Non multa, sed multum.	Не багатослівно, але змістовно.
Magna di curant, parva neglĕgunt.	Про значне боги піклуються, незначним нехтують.
Errāre humānum est. (Senĕca Major)	Людині властиво помилятися.
Bonis nocet qui malis parcit.	Добрим шкодить той, хто поганих жаліє.
De mortuis aut bene aut nihil. (Chilo)	Про померлих – або добре, або нічого. (Хілон, один із 7-ми мудреців)
Cautus metuit foveam lupus. (Horātius)	Обережний вовк боїться пастки.
Vacāre culpā magnum est solacium.	Бути вільним від провини – велика втіха.
Malo in consilio femĭnae vincunt viros. (Syrus)	У дурних балачках жінки перемагають чоловіків.
Soli soli soli.	Єдиному сонцю землі. (Напис на аркебузі, подарованій Людовіку XIV.)	Adjectīva pronominalia.
Amamĭni si amātis.	Вас люблять, якщо ви любите.	Praesens indicatīvi passīvi. Infinitīvus praesentis passīvi.
Tertium non datur.	Третього не дано.
Cetĕra desiderantur.	Інше бажано.
Clavus clavo pellĭtur.	Клин клином вибивають.
Contraria contrariis curantur.	Протилежне лікується протилежним.
Terra vere plantis vestītur.	Земля навесні вбирається квітами.
Non est tam ater diabŏlus, ac pingĭtur.	Не такий страшний чорт, як його малюють.
Cras, cras et semper cras et sic dilabĭtur aetas.	Завтра, завтра і завжди завтра і так минає вік.
Amāre et sapĕre vix deo concedĭtur. (Syrus)	Кохати і залишатися розумним підвладно лише богу.
Si vis amāri, ama. (Senĕca)	Якщо хочеш, щоб тебе кохали, кохай.
Nemo debet bis punīri pro uno delicto.	Ніхто не може бути двічі покараний за одну й ту ж саму провину.
In principio erat verbum. (Vulgāta)	Спочатку було слово.	Imperfectum et Futūrum I indicatīvi.
Destruam et aedificābo. (Nero)	Зруйную і збудую.
In hōc signo vinces.	Із цим знаком переможеш.
Aut inveniam viam, aut faciam.	Або знайду шлях, або зроблю.
“Cras, cras, – canit corvus, – mutābo colōres”.	„Завтра, завтра, - кричить ворона, - зміню кольори”.
Ut salūtas, ita salutabĕris.	Як ти вітаєш, так і тебе привітають.
Pulsāte et aperiētur vobis. (Vulgāta)	Стукайте і вам відчинять.
Qui ventum semĭnat, turbĭnam metet. (Vulgāta)	Хто сіє вітер, пожне бурю.
Tristis eris, si solus eris. (Ovidius)	Будеш сумний, як будеш самотній.
Aqua et panis – vita canis.	Вода і хліб – їжа (життя) собаки.	3-я відміна іменника (declinatio III).
Hostis humāni genĕris. (Vulgāta)	Ворог роду людського.
Cum grano salis.	З крихтою солі (іронічно, критично, обережно).
Aut Caesar, aut nihil. (Cesare Borgia)	Або Цезар, або ніщо.
Fons vitae.	Джерело життя.
Pater noster.	Отче наш.
Pater familias.	Батько родини.
Alma mater.	Мати-годувальниця.
Stābat Mater dolorōsа.	Стояла Мати зажурена. (католицька молитва)
Rara avis. (Juvenālis)	Рідкісний птах.
Orbis terrārum.	Земна куля.
Aurea mediocrĭtas. (Horātius)	Золота середина.
Sancta simplicĭtas.	Свята простота. (Ян Гус)
Leonīna sociĕtas. (Phaedrus)	Лев’яче співтовариство.
Non quantĭtas, sed qualĭtas.	Не кількість, а якість.
Dura necessĭtas. (Horātius)	Сувора необхідність.
Nuda verĭtas.	Гола правда.
In vino verĭtas. (Horātius)	Істина у вині.
Verĭtas vos liberābit. (Vulgāta)	Істина звільнить вас (зробить вас вільними).
Veritātes aeternae.	Вічні істини.
Ad fontes!	До джерел!
Magna charta libertātum.	Велика харта вольностей.
Mors ultĭma ratio.	Смерть – останній аргумент.
Homo quadrātus.	Людина квадратна (цивілізована).
Homo propōnit, deus dispōnit.	Людина припускає, бог вирішує.
Homo homĭni lupus est. (Plautus)	Людина людині вовк.
Homĭnem quaero. (Phaedrus)	Шукаю людину. (слова Діогена)
Veritātem cognoscĕre omnes homĭnes possunt.	Всі люди можуть пізнати істину.
Panem et circenses.	Хліба і видовищ.
Dura lex, sed lex.	Закон суворий, але він закон.
Lege artis.	За законом мистецтва.
Etiam latrōnes suis legĭbus parent.	Навіть розбійники підкоряються своїм законам.
Lex videt irātum, irātus legem non videt. (Syrus)	Закон бачить розгніваного, розгніваний закона не бачить.
Furem fur cognoscit et lupum lupus.	Злодій злодія впізнає як вовк вовка.
Diem nox premit, dies noctem. (Senĕca)	Ніч іде за днем, день за ніччю.
Pax vobiscum.	Мир вам.
Si vis pacem, para bellum. (Vegetius)	Якщо хочеш миру, готуйся до війни.
Deo, regi, patriae.	За Бога, за царя, за батьківщину. (девіз на гербі)
Urbi et orbi.	Місту і світу. (послання Папи)
Sanguĭne et sudŏre.	Кров’ю і потом.
Ex ungue leōnem (cognoscĭmus).	За пазуром лева (впізнаємо).
Domi leōnes, foris vulpes. (Petronius)	Вдома – леви, поза домом – лисиці.
Dubius Fortūnae orbis. (Ovidius)	Непевне колесо фортуни.
Nulla regŭla sine exceptiōne est.	Немає правила без виключень.
Ab imo pectŏre. (Lucretius)	Від щирого серця.
A fonte puro pura defluit aqua.	Із чистого джерела витікає чиста вода.
Sine labōre non erit panis in ore.	Без роботи не буде хліба в роті.
Amīcus cognoscĭtur amōre, mōre, ōre, re.	Друг пізнається у любові, за характером, у розмові, у справі.
Non est fumus absque igne.	Без вогня немає диму.
Ferro ignique.	Вогнем і мечем.
Quamvis ingenio non valet, arte valet. (Ovidius)	Хоча він не бере талантом, бере мистецтвом.
Qualis rex, talis grex.	Який цар, такий і натовп (таке і суспільство).
Inter caecos luscus rex est.	Серед сліпих – одноокий цар.
Multae regum aures atque ocŭli.	Багато у царів є вух і очей.
Non semper aurem facĭlem habet Felicĭtas.	Не завжди богиня Щастя добре чує (має гарний слух).
Aurĭbus teneo lupum.	Тримаю вовка за вуха (перебуваю у небезпечній ситуації).
Repetitio est mater studiōrum.	Повторення – мати навчання.
Nomen est omen. (Plautus)	Ім’я – це прикмета.
Nomĭna sunt odiōsa. (Cicĕro)	Імена ненависні (не треба називати імен).
Finis corōnat opus.	Кінець увінчує справу.
Tempus consultor optĭmus.	Час – найкращий порадник.
O tempŏra, o mōres! (Cicĕro)	О часи, о звичаї!
Tempŏra mutantur et nos mutāmur in illis.	Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними.
In corpŏre.	У повному складі.
Mens sana in corpŏre sano. (Juvenālis)	У здоровому тілі здоровий дух.
Procul ex ocŭlis, procul ex mente.	Геть з очей, геть із серця.
Barba crescit, caput nescit.	Борода росте, а голова не розуміє.
Quot capĭta, tot sententiae. (Terentius)	Скільки голів, стільки думок.
Una hirundo non facit ver.	Одна ластівка не робить весни.
A mari usque ad mare.	Від моря до моря. (девіз британської чайної компанії)
Procul a Jove, procul a pericŭlo.	Далі від Юпітера, далі від небезпеки.
Quod licet Jovi, non licet bovi.	Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику.
Amor tussisque non celantur. (Syrus)	Любов і кашель не сховаєш.
Vim vi repellĕre licet.	На силу слід відповідати силою.
Vis comĭca.	Сила комічна.
Vis inertiae.	Сила інерції.
Virĭbus unītis.	Об’єднаними зусиллями.
Omne initium difficĭle est.	Будь-який початок важкий.	Прикметники 3-ї відміни (adjectiva declinationis III).
Omnis ars natūrae imitatio est. (Senĕca)	Всіляке мистецтво наслідує природу.
Sol omnĭbus lucet.	Сонце світить усім.
Amor omnia vincit. (Vergilius)	Любов все перемагає.
Labor omnia vincit. (Vergilius)	Праця все перемагає.
Omnia praeclāra rara. (Cicĕro)	Все прекрасне рідкісне.
Naturalia non sunt turpia. (Senĕca)	Що природно, не огидно.
Bellum omnium contra omnes. (Hobbs)	Війна всіх проти всіх.
Ars longa, vita brevis. (Hippocrătes)	Життя коротке, мистецтво довговічне.
Sapienti sat. (Terentius)	Розумному достатньо.
Vicīnus bonus – ingens bonum.	Хороший сусіда – велике благо.
Commūnis opinio doctōrum.	Спільна думка вчених.
Perpetuum mobĭle.	Вічний двигун.
Genus irritabĭle vatum. (Horatius)	Дратівливе плем’я поетів.
Simĭlis simĭli gaudet.	Подібний радіє подібному.
Amor non est medicabĭlis herbis. (Ovidius)	Любов травами не вилікувати.
Artes liberāles.	Вільні мистецтва (заняття наукою та мистецтвами).
Fortes Fortūna adjŭvat. (Terentius)	Сильним доля допомагає.
Gravis ira regum est semper. (Syrus)	Гнів царів завжди важкий.
Non quareit aeger medĭcum eloquentem. (Syrus)	Хворий не шукає красномовного лікаря.
Crudēlem medĭcum intempĕrans aeger facit. (Syrus)	Жорстоким лікаря робить нетерплячий хворий.
De audītu.	На слух (з чутки).	4-а відміна іменника (declinatio IV).
A casu ad casum.	Час від часу. (від випадку до випадку)
Largā manu.	Щедрою рукою.
Brevi manu.	Короткою рукою (без формальностей).
Lapsus calămi.	Помилка пера.
Lapsus linguae.	Помилка мови.
Lapsus memoriae.	Похибка пам’яті.
Lusus natūrae.	Гра природи.
Motu proprio.	З власної ініціативи.
Omnium consensu.	За згодою усіх.
Tacĭto consensu.	За мовчазною згодою.
Senātus populusque Romānus (SPQR)	Сенат і римський народ.
Casus infēlix.	Нещасний випадок.
Casus belli.	Привід до війни.
Ocŭlis, non manĭbus.	Очима, не руками.
E fructu arbor cognoscĭtur.	За плодами пізнається дерево.
E cantu avis dignoscĭtur.	За співом пізнається птах.
Usus est optĭmus magister.	Досвід – найкращий вчитель.
Domus propria – domus optĭma.	Свій дім – найкращий.
Ad rem.	До справи.	5-а відміна іменника (declinatio V).
In spe.	З надією.
Spes ultĭma.	Остання надія.
In medias res.	До середини речей.
Fallax species rerum.	Оманливий вигляд речей.
Status rerum.	Стан справ.
Re, non verbis.	Не словом, а ділом.
Est modus in rebus. (Horatius)	Є міра в речах.
Impōnit finem sapiens et rebus honestis.	Розумний кладе край і почесним справам.
Dies diem docet. (Syrus)	Один день навчає інший.
Nulla dies sine lineā. (Plinius Major)	Жодного дня без рядка.
Carpe diem! (Horatius)	Користуйся днем!
Rerum humānarum domĭna Fortūna.	Фортуна – хазяйка людських справ.
Amīcus certus in re incerta cernĭtur. (Ennius)	Вірний друг пізнається в біді.
Candidior nive.	Біліший за сніг.	Ступені порівняння прикметників (gradus comparationis adjectivorum).
O matre pulchrā filia pulchrior. (Horatius)	О дочка, красивіша ніж її гарна мати!
Honesta mors turpi vitā potior. (Tacĭtus)	Почесна смерть краща за ганебне життя.
Bona opinio homĭnum tutior pecuniā est. (Syrus)	Добра думка людей безпечніша за гроші.
Seniōres priōres.	Старшим за віком – переваги.
Honōres mutant mores, sed raro in meliōres.	Почесті змінюють характери, але рідко на краще.
Brevis ipsa vita, sed in malis fit longior. (Syrus)	Життя як таке коротке, але у бідах буває більш довгим.
Vilius argentum est auro, virtutĭbus aurum. (Horatius)	Срібло дешевше за золото, а золото – за доброчестя.
Vel sapientissĭmus errāre potest.	Навіть найрозумніший може помилятися.
Consultor homĭni tempus est utilissĭmus.	Час – найкорисніший порадник людини.
Pontĭfex maxĭmus.	Верховний жрець (римський папа).
Amīcus Plato, sed magis amīca verĭtas. (Aristotĕles)	Платон мені друг, та істина дорожча (більша подруга).
Citius, altius, fortius.	Швидше, вище, сильніше (олімпійське гасло).
Melius sero, quam numquam.	Краще пізно, ніж ніколи.
Id est. (i.e.)	Тобто.	Займенники: вказівні, питальні, відносні, означальні, неозначені, заперечні (pronomina demonstrativa, interrogativa, relativa, determinativa, indefinita, negativa).
Ad hŏc.	До цього.
Suum cuīque.	Кожному своє.
Condicio sine quā non.	Необхідна умова.
Cognosce te ipsum.	Пізнай самого себе.
Eō ipsō.	Тим самим.
Cui prodest?	Кому вигідно?
Cujus regio, ejus religio.	Чия влада, того і релігія.
Qui pro quo.	Одне замість іншого (плутанина).
Nullum malum sine alĭquo bono.	Немає лиха без добра.
Suae quisque fortūnae faber est. (Sallustius)	Кожен творець своєї долі.
Suum cujusque rei tempus est.	Кожній справі свій час.
Semper ĭdem.	Завжди одне й те саме.
De nihĭlo nihil fit. (Lucretius)	З нічого нічого не буває.
Amantes - amentes. (Gabriel Rollenhagen)	Закохані – божевільні.	Participium praesentis activi (PPA).
Sero (tarde) venientĭbus ŏssa.	Тим, хто пізно приходить – кістки.
Vox clamantis in deserto. (Vulgāta)	Голос волаючого у пустелі.
Quídquid id ést, timeó Danaós et dóna feréntes. (Vergilius)	Як там не буде: данайців боюсь і з дарами прибулих. (Що б це не було, боюся данайців і тих, які несуть подарунки.)
Volens – nolens.	Хоч-не-хоч.
Ducunt volentem Fata, nolentem trahunt. (Senĕca apud Cleanthem)	Того, хто бажає (іти), доля веде, того, хто не бажає – тягне.
Abiens, abi.	Якщо ідеш, іди.
Currente calămo.	Написане нашвидкоруч (пером, що біжить).
Anni currentis.	Поточного року.
Vae victis. (Livius)	Горе переможеним.	Participium perfecti passivi (PPP).
Vi victa vis. (Cicĕro)	Сила, переможена силою.
Ab Urbe condīta.	Від заснування Риму.
A mundo condīto.	Від створення світу.
Dicto die.	У зазначений термін (день).
In omnia parātus.	На все готовий.
Loco citāto.	У цитованому місці.
Opus citātum. (o.c.)	Цитований твір.
Dictum – factum.	Сказано – зроблено.
Post scriptum. (P.S.)	Після написаного.
Post factum.	Після зробленого.
Vox audīta perit, littĕra scripta manet.	Почутий голос зникає, написана літера залишається.
Úna salús victís – núllam speráre salútem. (Vergilius)	Єдине спасіння для переможених – не сподіватися на жодне спасіння.
Ave, Caesar, moritūri te salūtant.	Слався, Цезар, ті, що йдуть на смерть, тебе вітають.	Participium futuri activi (PFA).
Facĭle dictu, difficĭle factu.	Легко сказати, важко зробити.	Supinum II.
Vēni, vīdi, vīci. (Caesar)	Прийшов, побачив, переміг.	Perfectum indicativi activi.
Dixi.	Я сказав.
Gallīna scripsit.	Як курка лапою (написала).
Odi et amo. (Catullus)	Люблю й ненавиджу.
Éxēgí monuméntum. (Horatius)	Я спорудив пам’ятник.
Oleum et opĕram perdĭdi. (Plautus)	Я витратив (даремно) олію і працю.
Pater, peccāvi. (Vulgāta)	Батьку, я згрішив.
Et ego in Arcadia fui.	І я був в Аркадії (був щасливим).
Fúimus Tróes, fuít Iliúm et íngens glória Téucrum. (Vergilius)	Були ми троянці, був колись Іліон і слава велика тевкрів.
Amīcus vester, qui fuit rana, nunc est rex.	Ваш друг, який був жабою, тепер цар.
Quae fuĕrant vitia, mores sunt. (Senĕca)	Що було вадами, стало звичаями.	Plusquam- perfectum ind. act.
Actio recta non erit, nisi recta fuĕrit voluntas.	Дія не буде правильною, якщо не буде правильним намір.	Futurum II indicativi activi.
Dónec erís felíx, multós numerábis amícos. Témpora sí fuerínt núbila sólus erís. (Ovidius)	Доки будеш щасливим, матимеш багатьох друзів. Як прийде скрутна година, залишишся на самоті.
Alea jacta est. (Caesar)	Жереб кинуто.	Perfectum ind. pass.
Aut vincĕre, aut mori.	Або перемогти, або вмерти.	Verba deponentia (відкладні дієслова).
Memento mori.	Пам’ятай про смерть. (вітання монахів ордену трапистів)
Post (ante) Christum natum.	Після (до) народження Христа
In patriā natus non est prophēta vocātus.	Народжений на батьківщині не називається пророком (нема пророка на своїй батьківщині).
Poētae nascuntur, oratōres fiunt. (Cicĕro)	Поетами народжуються, ораторами стають.
E vipĕrā rursum vipĕra nascĭtur.	Від гадюки знову народжується гадюка.
Maria montesque pollicēri.	Обіцяти моря і гори.
Conquĕri fortūnas suas. (Plautus)	Скаржитися на свою долю.
Non progrĕdi est regrĕdi.	Не йти вперед означає йти назад.
Etiam innocentes cogit mentīri dolor. (Syrus)	Біда змушує брехати навіть чесних.
Nil admirāri. (Cicĕro)	Нічому не дивуйся.
Sequĕre me!	Йди за мною! (назва путівника)
Rem tene, verba sequentur. (Cato)	Роби справу, а слова прийдуть.
Crescentem sequĭtur pecuniam cura. (Horatius)	Коли зростає багатство, зростають і турботи.
Stultus stulta loquĭtur.	Дурний говорить дурниці.
Curae leves loquuntur, ingentes stupent. (Senĕca)	Малий смуток промовляє про себе, великий – мовчить.
Poēma loquens pictūra.	Поема – це малюнок, що промовляє.
Sic transit gloria mundi.	Так минає слава світу (звертання до майбутнього Папи).	Verba anomalia.
Stultum facit Fortuna quem vult perdĕre. (Syrus)	Того, кого бажає згубити, доля позбавляє розуму.
Velle atque posse non est idem.	Хотіти і могти не є одним і тим самим.
Duābus sedēre sellis.	Сидіти на двох стільцях.	Числівники (numeralia).
Homo unius libri.	Людина однієї книжки (людина, що знає небагато, але грунтовно).
Primus omnium.	Перший з усіх.
Unus multōrum.	Один з багатьох.
Testis unus – testis nullus.	Один свідок – не свідок.
Conscientia – mille testes.	Совість – тисяча свідків.
Tribus verbis.	У трьох словах.
Scio me nihil scīre. (Socrătes)	Я знаю, що я нічого не знаю.	Accusativus cum infinitivo.
An nescis longas regĭbus esse manus? (Ovidius)	Чи ти не знаєш, що в царів довгі руки?
Mendācem memŏrem esse oportet.	Брехуну слід мати гарну пам’ять.
Nihil difficĭle amanti puto, (Cicĕro)	Вважаю, що для закоханого немає нічого важкого.
Homo sum et nil humāni a me aliēnum puto. (Terentius)	Я людина, і вважаю, що ніщо людське мені не чуже.
Credo te, Aeacĭda, Romānos vincĕre posse. (Ennius)	Вірю, що ти, Еакід, можеш перемогти римлян. Або: вірю, що римляни можуть перемогти тебе.
Qui tacet consentīre vidētur.	Здається, що той, хто мовчить, погоджується.	Nominativus cum infinitivo.
Pollĭce verso.	Засудити на смерть (опустивши палець).	Ablativus absolutus.
Ventis secundis.	З попутним вітром (у сприятливих обставинах).
Cessante causā, cessant effectus.	Якщо зникає причина, зникає і наслідок.
Latrante uno, latrat statim et alter canis.	Коли загавкає один собака, гавкає й інший.
Duōbus litigantibus, tertius gaudet.	Двоє сваряться, третій радіє.
Mutāto nomĭne, de te fabŭla narrātur. (Horatius)	Хоча ім’я і змінено, у байці розповідається про тебе.
Ars amandi. (Ovidius)	Мистецтво кохання.	Gerundium.
Modus vivendi.	Спосіб життя.
In statu nascendi.	У стані становлення (народження).
Ad memorandum.	Напам’ять.
Ad agendum.	До виконання.
Docendo discĭmus.	Навчаючи, вчимося.
Errando discĭmus.	Вчимося на помилках.
Gútta cavát lapidém non ví, sed saépe cadéndo. (Ovidius)	Крапля точить камінь не силою, а частим падінням.
In disputando verĭtas gignĭtur.	У суперечці народжується істина.
Fama crescit eundo.	Чутка зростає на ходу (під час свого розповсюдження).
Addenda et corrigenda.	Доповнення і виправлення.	Gerundivum.
De duōbus malis minĭmum elegendum.	Вибирати з двох зол найменше.
Deliberandum est diu, statuendum semel. (Syrus)	Обмірковувати треба довго, приймати рішення один раз.
Exceptis excipiendis.	Виключаючи те, що підлягає виключенню.
Mutātis mutandis.	З необхідними виправленнями.
Nunc est bibendum! (Horatius)	А тепер треба випити!
Pacta sunt servanda.	Угоди треба виконувати.
Vigilandum est semper. (Cicĕro)	Треба завжди бути пильним.
De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. (Plinius Minor)	Про смаки і кольори не сперечаються.
Quod erat demonstrandum.	Що й треба було довести.
Áudendúm (e)st: fortés ádjuvat ípsa Venús. (Tibullus)	Треба бути рішучим: сміливим допомагає сама Венера.
Prosit!	Нехай допоможе!	Modus conjunctivus (умовний спосіб). Praesens conjunctivi. Кон’юнкив у незалежних реченнях.
Fiat lux. (Vulgāta)	Нехай буде світло.
Ne noceas.	Не нашкодь.
Ne obliviscāris!	Не забувай! (девіз на гербі)
Quid bonum, felix, faustum, fortunatumque sit! (QBFFFQS)	Нехай це буде тобі на добро, щастя, благополуччя й удачу.
Sit veniа verbo.	Нехай буде прощене мені це слово.
Audiātur et altĕra pars.	Нехай буде вислухана й інша сторона.
Cédant árma togaé. (Cicĕro)	Нехай зброя поступиться тозі (нехай війна поступиться миру).
Féci quód potuí, faciánt melióra poténtes.	Я зробив, що зміг, нехай той, хто може, зробить краще.
Sí quidquid ágis, prudénter agás et réspice fínem.	Якщо щось робиш, роби це сумлінно і зважай на кінець.
Qui desidĕrat pacem, praepāret bellum.	Хто сподівається на мир, мусить готуватися до війни.
Dicāmus bona verba!	Говорімо хорощі слова!
Rapiāmus, amīci, occasiōnem de die! (Horatius)	Хапаймо, друзі, від дня можливість!
Ómnia víncit Amór, et nós cedámus amóri. (Vergilius)	Кохання все перемагає, і ми підкоряймося коханню.
Fiat justitia, pereat mundus.	Нехай здійсниться правосуддя, хоча б і загинув світ.
Do ut des.	Я даю, щоб ти дав.	Підрядні речення із сполучником ut.
Non vivĭmus ut edāmus, sed edĭmus ut vivāmus.	Не живемо, щоб їсти, але їмо, щоб жити.
Cave ne cadas.	Стережись, щоб ти не впав.
Cave ut valeas.	Піклуйся про своє здоров’я.
Si foret in terris, ridēret Democrĭtes.	Якби Демокріт був живий, він би сміявся.	Умовні періоди.
Si tacuisses, philosŏphus mansisses.	Якби ти промовчав, залишився б філософом.
Vae soli, quia, cum cecidĕrit, non habet sublevantem se.	Горе самотньому, адже, якщо впаде, не матиме того, хто б його підтримав.	Речення із cum.
Quid dubĭtas, ne fecĕris.	Не роби того, в чому сумніваєшся.	Perfectum conjunctivi.
Quod tibi fiĕri non vis, altĕri ne fecĕris. (Lampridius)	Не роби іншому того, що не хочеш собі.
Nullum est jam dictum, quod non sit dictum prius. (Terentius)	Нема нічого такого, що б не було вже сказано раніше.

Латинсько-український словник

Умовні позначки

Abl	Ablativus	m	masculinum
Acc	Accusativus	n	neutrum
compar.	gradus comparativus	Nom	Nominativus
Coni.	modus coniunctivus	PFA	participium futuri activi
Dat	Dativus	pl	pluralis
dep.	verbum deponens	PPA	participium praesentis activi
f	femininum	semidep	verbum semideponens
Gen	Genetivus	sg	singularis
Indicat.	modus indicativus	superl.	gradus superlativus

absentia, ae f відсутність, нестача

absolūtus, a, um досконалий

ab-solvo, solvi, solūtum ĕre 3 виправдовувати; розказувати

abs-tineo, tinui, tentum ēre 2 (з Abl) стримуватися; утримувати

abstulit див. aufero

ab-sum, а-fui, ab-esse відстоювати; бути відсутнім; немає; longe а. бути далеким

ab-sūmo, sumpsi, sumptum ĕre 3 нищити

absurdus, a, um немилозвучний; недоцільний; безглуздий, дурний, нездатний

abundo, āvi, ātum āre 1 рясніти, бути багатим; бути у великому числі

ас і; (при порівнянні) як, ніж.

ас-сеdo, сеssi, сеssum ĕre 3 підходити, наближатися; приєднуватися

ac-сеndo, cendi, censum ĕre 3 запалювати, розпалювати

ас-cido, cidi, - ĕre 3 траплятися

ac-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 одержувати, приймати; впізнавати; чути; пригощати

acclinis, e похилий; схильний

ас-commodo, āvi, ātum āre 1 пристосовуватися

ac-curo, āvi, ātum āre 1 намагатися, пильнувати; піклуватися

accūso, āvi, ātum āre 1 (з Gen) обвинувачувати, засуджувати

асеr, cris, cre гострий; енергійний; сильний, жорстокий; суворий

асеrbus, a, um їдкий; жорстокий

асеrvus, i m купа

acētum, i n оцет

Achaia, ae f Ахея (місцевість у Греції, пізніше — Греція)

Achilles, is m Ахілл

acidus, a, um кислий

асies, ei f бойова лінія; гострота; зір

acriter гостро; жваво

actio, ōnis f дія; gratiarum а. вираз подяки

acumen, inis n вістря; гострота, витонченість

acuo, ui, ūtum ĕre 3 загострювати; заохочувати; витончувати

acūtus, a, um гострий

ad до; для; на; у відношенні

adamas, ntis m сталь; твердість, непохитність; алмаз

adc – див. acc

ad-dico, dixi, dictum ĕre 3 засуджувати; доручати; передавати

ad-do, didi, ditum ĕre 3 (з Acc., Dat.) додавати

ad-duco, duxi, ductum ĕre 3 приводити; обертати; спонукати

I adeo до такого ступеня, так; навіть; особливо

II ad-eo, ii, itum, īre приходити; відвідувати; реriculum а. піддавати себе небезпеці

ad-hibeo, hibui, hibitum ēre 2 вживати; застосовувати; (з Dat) запрошувати

adhuc дотепер

ad-imo, ēmi, emptum ĕre 3 (з Dat) віднімати

adipiscor, adeptus sum, adipisci 3 dep. (з Acc) досягати, добиватися, одержувати

ad-jicio, jēci, jectum ĕre 3 підкидати, додавати, вливати

ad- jūtor, ōris m помічник

ad-juvo, jūvi, jūtum āre 1 (з Acc) допомагати

administro, āvi, ātum āre 1 (з Acc) керувати, управляти

ad-mīror, miratus sum, mirari 1 dep. (з Acc) дивуватися; захоплюватися

admodum (= ad + modum) дуже

ad-moneo, monui, monitum ēre 2 (з Acc) спонукати, радити, давати раду

ad-mōveo, mōvi, motum ēre 2 наближати; присувати, підводити

ad-ōro, āvi, ātum āre 1 (з Acc) обожнювати, поклонятися

adpeto див. appeto

Adriānus, i m Адріан

ad-sum, af-fui (ad-fui), adesse знаходитися; бути присутнім; наближатися (про час); допомагати

adūlescens, entis m, f хлопець, молода людина; молода дівчина

adulescentia, ae f юність, молодість

adulescentulus, i m зовсім молода людина

ad-veho, vexi, vectum ĕre 3 приводити

ad-venio, vēni, ventum īre 4 приходити, прибувати; наближатися; виникати

adventus, us m прибуття

ad-versor, versatum sum, versari 1 dep. опиратися, ставитися вороже

I adversus, a, um передній; несприятливий; res adversae нещастя

II adversus (з Acc) проти, на; у відношенні

ad-volo, āvi, ātum āre 1 прилітати

aedificium, i n будівля

aedifíco, āvi, ātum āre 1 будувати

Aedui, orum pl едуї (галльське плем'я)

aeger, gra, grum хворий

aegre насилу, ледве

aegrōtus, a, um хворий

Aegyptius, i m єгиптянин

Aegyptus, i f Єгипет

aenigma, atis n загадка

Aeolius, a, um еолійській

aeque однаково, так само

aequinoctium, i n рівнодення

aequo, āvi, ātum āre 1 рівняти, робити рівним; (з Acc.; Gen.) порівнюватися; (з Acc.) дорівнювати

aequus, a, um рівний; спокійний; рівний, однаковий, справедливий; aequum est слід; aequo animo спокійно; аеquo Marte з рівним успіхом

āër, eris m повітря

aes, aeris n мідь; гроші; а. alienum борг

Aesopus, i m Езоп

aestas, atis f літо

aestimo, āvi, ātum āre 1 цінувати; оцінювати; pluris ae. цінувати вище

aestuo, āvi, ātum āre 1 палати, горіти

aestuosus, a, um спекотний

aetas, ātis f життя; століття; час; покоління; вік

aeternus, a, um вічний

affectus, us m стан; настрій

af-fero, at-tuli, al-lātum, af-ferre приносити; доставляти; vim а. застосовувати насильство

af-ficio, fēci, fectum ĕre 3 (з Acc., Abl.) заподіювати; наділяти; виснажувати; cura а. турбувати; morte, supplicio а. страчувати; doloribus afficior страждати від болю, хворіти

af-flīgo, flixi, flictum ĕre 3 засмучувати

Africa, ae f Африка

Agamemnon, onis m Агамемнон

age (imperativus до ago) ну, давай

ager, gri m поле, рілля; земля, область; село

Agesilaus, i m Агесилай (чоловіче ім'я)

ag-gredior, gressus sum, ari 3 dep. (з Acc.) робити, братися; нападати

Agis, idis m Агід (спартанський цар)

agito, āvi, ātum āre 1 гнати

agmen, inis n фронт (бойовий порядок); загін

agna, ae f вівця

agnus, i m ягня

ago, egi, асtum ĕre 3 вести, проводити; приводити; робити; грати (п'єсу); говорити; існувати (про час); жити; alias res а. займатися іншою справою, бути неуважним

agrestis, e сільський ; неосвічений

agricola, ae m землероб

ajo, ait, —, — говорити

alăcer, cris, cre бадьорий, збуджений

alacritas, ātis f бадьорість, натхнення

Albanus, a, um альбанський (італійський)

albus, a, um білий

Alcibiădes, is m Алкивіад (чоловіче ім'я)

alea, ae f гральна кістка, доля; гра в кістки

Alexander, dri m Олександр

alias іншим разом; в інших випадках

alibi у іншому місці

aliēnus, a, um чужий

aliquando коли-небудь

aliquis імен.; aliqui прикм., aliqua, aliquid імен.; aliquod прикм. хтось, якийсь

aliter інакше

alius, а, ud інший; alii... alii одні... інші

allatum див. affero

alligo, āvi, ātum āre 1 прив’язувати

alludo, lusi, lusum ĕre 3 грати, загравати

almus, a, um благодатний; той, що годує

alo, alui, altum ĕre 3 годувати, живити

Alpes, ium f pl Альпи

alter, era, erum інший (з двох); а....а. один... інший

altum, i n висота; відкрите море

altus, a, um високий; глибокий

alumnus, i m вихованець

amabilis, e гідний любові, приємний

amārus, a, um гіркий; дратівливий

ambo, ambae, ambo обидва

ambulo, āvi, ātum āre 1 ходити, гуляти

amens, entis божевільний, нерозсудливий

аmiса, ae f подруга

amicitia, ae f дружба

amiculum, i n одяг, плащ

amiculus, i m дружок

I amīcus, a, um прихильний; дорогий, вірний

II amīcus, i m друг

a-mitto, mīsi, missum ĕre 3 втрачати

amo, āvi, ātum āre 1 любити

amor, ōris m любов

a-moveo, mōvi, motum ēre 2 віддаляти

amplius, a, um (compar. до ample) сильніший

amplus, a, um великий

an або; хіба

Anaxagoras, ae m Анаксагор (грецький філософ)

ancilla, ae f служниця

Andragoras, ae m Андрагор (чоловіче ім’я)

anguis, is m, f змій, змія

angustiae, arum f pl обмеженість; ущелина

angustus, a, um вузький, тісний; короткий; обмежений

anima, ae f душа, життя

animadverto, verti, versum ĕre 3 помічати; + in (з Acc) карати

animal, alis n тварина

animus, i m душа, дух; намір; мужність; характер; думка; ех animo до душі, відверто

an-nuo, nui, nūtum ĕre 3 кивати головою (на знак згоди)

annus, i m рік

annuus, a, um річний

anser, eris m гусак

I ante раніше

II ante (Acc.) перед, до

antecedo, cessi, cessum ĕre 3 іти попереду, випереджати; перевершувати

ante-pōno, posui, positum ĕre 3 (з Dat.) ставити вище; ставити; вважати за краще

antequam перш ніж

Antiochus, i m Антиох (чоловіче ім'я)

antiquitas, ātis f старовина

antiquitus в давнину

antiquus, a, um старий; стародавній

Antonius, i m Антоній (чоловіче ім'я)

anulus, i m кільце, перстень

Apelles, is m Апелес (грецький художник)

ареrio, реrui, реrtum īre 4 відкривати, відчиняти

ареrtus, a, um відкритий, доступний; очевидний

арis, is f бджола

Apollo, inis m Аполлон

ар-pareo, parui, — ēre 2 показуватися; виявлятися; бути ясним; appăret безособ. ясно

apparo, āvi, ātum āre 1 готувати

арpello, āvi, ātum āre 1 (з Acc.) звертатися; звати, називати

ap-pĕto, petīvi, petītum ĕre 3 (з Acc.) прагнути, домагатися

ар-pono, posui, positum ĕre 3 подати (на стіл)

арpropinquo, āvi, ātum āre 1 наближатися, підходити

Aprīlis, e квітневий

арtus, a, um відповідний; придатний; зручний

арud у, біля

aqua, ae f вода

aquila, ae f, m орел

Aquilo, ōnis m Аквілон (північний вітер)

Aquitani, orum m pl аквітани (галльське плем’я)

Aquitania, ae f Аквітанія (область в Італії)

ara, ae f вівтар, жертовник

Arar, ăris m Арар (річка в Галії)

arātor, ōris m орач

arātrum, i n плуг

arbiter, tri m суддя

arbitrium, i n воля, свавілля; рішення, вирок

arbitror, atus sum, āri 1 dep. думати, вважати

arbor, oris f дерево

Arcadia, ae f Аркадія (грецька місцевість)

Archias, ae m Архій (грецький поет)

Archimedes, is m Архімед

arcus, us m лук

arēna, ae f пісок

ardeo, arsi, arsum ēre 2 палати, горіти

arduus, a, um важкий

argentum, i n срібло; гроші

Argos Аргос (грецька місцевість)

argumentum, i n доказ

arguo, ui, utum ĕre 3 (з Gen.) обвинувачувати

aridus,a, um сухий, посушливий; худий

arista, ae f колосся; плід; обжинки

Aristippus, i m Аристип (чоловіче ім'я)

Aristoteles, is m Аристотель

arma, orum n тільки pl зброя

armatus, a, um озброєний

aro, āvi, ātum āre 1 орати

ar-ripio, ripui, reptum ĕre 3 хапати

ars, artis f мистецтво, ремесло, наука; заняття; artes liberales вільні мистецтва

artifex, icis m художник, майстер, артист

arx, arcis f фортеця, цитадель

as, assis m асс (римська мідна монета)

а-scendo, scendi, scensum ĕre 3 (з Acc.) сходити, підійматися; navem а. сідати на корабель

a-scribo,psi, ptum ĕre 3 приписувати, надписувати

asellus, i m віслюк

Asia, ae f Азія

asinus, i m осел

asper, era, erum нерівний, важкий

а-spicio, spexi, spectum ĕre 3 (з Acc.) дивитися; бачити

aspectus,us m вигляд

asper, era, erum нерівний, шорсткий

as-sequor, secūtus sum, sequi 3 dep. наздоганяти; досягати, одержувати

assigno, āvi, ātum āre 1 призначати, доручати

astrum, i n зірка

astutia, ae f хитрість

at але

ater, era, erum чорний

Athēnae, arum f тільки pl Афіни

Athenagoras, ae m Афінагор (чоловіче ім'я)

Atheniensis, is m афінський, афінянин

atheos, i m атеїст, безбожник

atomus, i f атом

atque і; як

atqui проте, тим часом

atramentum, i n чорнила

atrox, осis жорстокий, жахливий

at-tendo, tendi, tentum ĕre 3 звертати увагу

attentus, a, um уважний

at-testor, teswtatus sum, āri 1 dep. засвідчувати

I Atticus, i m мешканець Аттики

II Atticus, i m Аттік (чоловіче ім'я)

at-tineo, tinui, tentum ēre 2 міцно тримати, утримувати; attinet потрібно

at-tingo, tigi, tactum 3 (з Acc) торкатися, чіпати

at-traho, traxi, tractum ĕre 3 притягувати; схиляти

attul- див. affero

auctor, ōris m автор

auctoritas, ātis f думка; значення, вплив, авторитет

audacia, ae f сміливість; зухвалість

audax, асis; audens, ntis сміливий, відважний; зухвалий

audeo, ausus sum, audēre semidep. насмілюватися

audio, īvi, ītum īre 4 слухати

auditor, ōris m слухач

au-fero, abs-tuli, ab-lātum, au-ferre віднімати; викрадати; зупиняти

Aufidus, i m Ауфід (річка в Італії)

aufugio, fugi, - ĕre 3 тікати, уникати

augeo, auxi, auctum ēre 2 збільшувати

augur, uris m авгур, жрець

I Augustus, i m серпень

II Augustus, i m Август (ім'я)

aula, ae f двір; палац

Aurelius, i m Аврелій (чоловіче ім'я)

aureus, a, um золотий

auris, is f вухо

Aurōra, ae f вранішня зоря; богиня вранішньої зорі

aurum, i n золото

aut або

autem але, ж

autumnus, i m осінь

auxilium, i n допомога, засіб

avaritia, ae f жадність, скупість

avārus, a, um жадібний, скупий

ave вітаю

aversus, a, um повернений в інший бік, протилежний

aviditas, ātis f жадність

avidus, a, um жадібний

avis, is f птах

avus, i m дід

Babylon, ōnis f Вавилон

Babylonius, i m вавілонянин

Bacchus, i m Вакх

balneum, i n баня

barba,ae f борода

I barbărus дикий, варварський

II barbărus, i m варвар, іноземець

barbatus, a, um бородань

Bassa, ae f Баса (жіноче ім’я)

beātus, a, um щасливий, блаженний

Belgae, arum m белги (народ)

belle прекрасно

bellipotentes, ntis сильний на війні

bello, āvi, ātum āre 1 воювати, битися

bellum, i n війна; b. ducere затягувати війну; domi bellique під час миру і війни; b. gerere вести війну

bene добре; b. facere робити добрі справи

benedico, dixi, dictum ĕre 3 благословляти

benedictus, a, um благословений

bene-facio, fēci, factum ĕre 3 творити добро, допомагати

beneficium, i n благодіяння, послуга; милість

benevolentia, ae f доброзичливість

benignitas, ātis f доброта, щедрість

benignus, a, um прихильний; ласкавий

bestia, ae f тварина, звір

Bias, antis m Біант (чоловіче ім'я)

bibo, bibi, —, — 3 пити

bilis,is f жовч

bini по два; два

bipes, idis двоногий

bis двічі

blandimentum, i n ласка

blandulus, a, um ніжненький

blandus, a, um ласкавий, підлабузник

bobus Abl. Pl. до bos

Boeotius, a, um беотійській

bonitas, ātis f гарна якість

bonum, i n добро; pl майно

bonus, a, um хороший; чесний

bos, bovis m, f бик, корова; віл

brevis,e короткий, короткочасний; низький; brevi в короткий час, швидко

Britannia, ae f Британія

Britannus, i m британець

Brundisium, i n Брундизій (портове місто в Італії)

brutus, a, um безрозсудний, безглуздий

Brutus, i m Брут (чоловіче ім'я)

Cadmea, ae f Кадмея (кремль Фів)

cado, сеcidi, casum ĕre 3 падати; гинути; заходити (про сонце); відживати; ставитися; програти справу

Caecilianus, i m Цециліан ( чоловіче ім’я)

caecus, a, um сліпий

caedes, is f вбивство

caedo, cecĭdi, caesum ĕre 3 бити; вбивати

caeles, itis m небожитель

caelestes, ium pl небожителі

caelum, i n небо; клімат; de caelo tangor мене вражає блискавка

caenum, i n бруд

Caesar, ăris m Цезар

calamitas, ātis f нещастя, біда

calamitōsus, a, um тяжкий, згубний

calămus, i m очерет, перо (для письма)

Calchas, antis m Калхант (пророк греків)

calceus, i m черевик

calculus, i m камінець

Calendae тільки pl календи (перший день місяця в римському календарі)

calidus, a, um гарячий

callidus, a, um спритний, хитрий, розумний

Callistrătus, i m Калістрат (чоловіче ім'я)

calor, oris m жар, спека

campus, i m поле

cancer, cri m рак

candeo, ui, — ēre 2 розпалювати

candidus, a, um білий, білосніжний

Canicula, ae f букв. собачка; перен. Сиріус

caninus, a, um собачий

canis, is m, f собака

Cannae, arum f pl Канни

cano, сеcini, — ĕre 3 співати; оспівувати

canticula, ae f пісенька

canto, āvi, ātum āre 1 співати

cantus, us m спів, пісня

canus, a, um сивий

caper, pri m козел

capillus, i m волос, волосся

capio, серi, captum ĕre 3 брати; одержувати; полонити; привертати, спокушати; conjecturam c. робити припущення; detrimentum c. терпіти збитки; consilium c. ухвалювати рішення

Capitolium, i n Капітолій

сарrа, ae f коза

caprella, ae f кізочка

captivus, i m полонений

capto, āvi, ātum āre 1 ловити; прагнути

caput, itis n голова; столиця

carbo, ōnis m вугілля

carcer, eris m в'язниця

careo, ui, — ēre 2 (з Abl) бути позбавленим; бути вільним ; не мати

caritas, ātis f любов, прихильність

carmen, inis n пісня; вірш; вірші

саrо, carnis f м'ясо

carpo, psi, ptum ĕre 3 зривати; куштувати

Carthaginiensis, is m карфагенянин

Carthāgo, inis f Карфаген

carus, a, um дорогий, любий

casa, ae f дім

caseus, i m сир

Cassius, a, um Касій (римський nomen)

cassus, a, um порожній; позбавлений; даремний, непридатний

castellum, i n фортеця

castīgo, āvi, ātum āre 1 виправляти

Castor, ōris m Кастор

castra, orum n тільки pl табір; c. ponere отаборитися

castrensis, e табірний

casus, us m випадок; подія; casu випадково

catēna, ae f ланцюг

Catilīna, ae m Катиліна (чоловіче ім'я)

Cato, ōnis m Катон (чоловіче ім'я)

catulus, i m дитинча; щеня

Catullus, i m Катулл

catus, i m кіт

cauda, ae f хвіст

causa, ae f причина, початок; судова справа; causā заради; tuā causā заради тебе

cautus, a, um обережний

cavea, ae f клітка

caveo, cavi, cautum ēre 2 (з Acc.) стерегтися

cavo, āvi, ātum āre 1 точити

сеdo, сеssi, сеssum ĕre 3 (з Abl.) поступатися, ступати

celeber, bris, bre багатолюдний; поширений; урочистий, масовий; відомий

сеlebro, āvi, ātum āre 1 робити загальновідомим; прославляти

сеler, eris, ere швидкий

celerĭtas, ātis f швидкість

сеleriter швидко

сеlla, ae f комора

сеlo, āvi, ātum āre 1 приховувати

Celsus, i m Цельс (автор твору „De medicina”)

Celtae, arum m кельти

сеna, ae f обід

сеno, āvi, ātum āre 1 обідати

сеnseo, sui, sum ēre 2 вважати, вирішувати

сеnsor, oris m цензор

Centaurus, i m Кентавр

centeni по сто

сеntum сто

centuria, ae f центурія

centurio, ōnis m центуріон (командир невеликого загону)

cepa,ae f цибуля

cerebrum, i n розум

Ceres, eris f Церера (богиня землеробства)

сеrno, —, — ĕre 3 помічати, бачити; впізнавати

сеrtamen, inis n змагання; боротьба, битва

I сеrto напевне

II сеrto, āvi, ātum āre 1 сперечатися, змагатися; битися

сеrtus, a, um вірний, безсумнівний; надійний; визначений; сеrtiorem facere повідомляти; сеrtum habere напевно знати; сеrte принаймні, в усякому разі, звичайно

сеrva, ae f лань

сеrvus, i m олень

сеsso, āvi, ātum āre 1 зволікати; припиняти

сеterum adv втім

сеterus, a, um sg інший

chaos n хаос

charta, ae f папірус

Chilon, onis m Хілон (один із семи мудреців)

Chius, i m хіосець (житель острова Хіоса)

cibus, i m їжа

cicātrix, īcis f шрам

Cicero, ōnis m Цицерон

Cincinnātus, i m Цинцинат (чоловіче ім'я)

cingo, cinxi, cinctum ĕre 3 підперезуватися, оточувати

cinis, eris m попіл

Cinna, ae m Цина (чоловіче ім'я)

circa (з Acc) навколо; до; приблизно

circenses, ium m pl циркові видовища

I circiter приблизно

II circiter (з Acc) біля

circulus, i m круг, орбіта

circum навколо

circum-do, dedi, dătum, dăre 1 оточувати

circum-venio, vēni, ventum īre 4 обходити, оточувати

circus, i m коло; цирк

cito швидко

citra по цей бік

civīlis, e цивільний

civis, is m громадянин

civitas, ātis f держава, місто

clamito, āvi, ātum āre 1 вигукувати

clamo, āvi, ātum āre 1 кричати

clamor, ōris m крик

claritas, ātis f ясність

clarus, a, um світлий, ясний; виразний; славний, знаменитий

classis, is f флот

claudo, si, sum ĕre 3 замикати; обмежувати

claudus, a, um кульгавий

clavus, i m цвях

clementia, ae f помірність, поблажливість

clerus, i m клірик, церковний служка

clipeus, i m щит

coelum, i n небо (див. також caelum)

co-emo, ēmi, ēmptum ĕre 3скуповувати, закупати

—, соеpi, соеptum v.defect. починати

cogitatio, ōnis f роздум; думка; намір; мрія

cogito, āvi, ātum āre 1 думати, мислити; вважати

cognitio, ōnis f вивчення; знання

cognomen, inis n прізвисько

cognosco, nōvi, nitum ĕre 3 впізнавати; соgnitum est відомо

cogo, ēgi, actum ĕre 3 примушувати

co-hibeo, hibui, hibitum ēre 2 стримувати

cohors, tis f когорта

colaphus, i m удар кулаком

col-ligo, lēgi, lectum ĕre 3 збирати; (з Acc.) робити висновок

collis, is m пагорб

col-loco, āvi, ātum āre 1 розміщувати; влаштовувати

col-loquor, locūtus sum, loqui 3 dep. розмовляти

colo, colui, cultum ĕre 3 обробляти; шанувати

color, ōris m колір

columba, ae f голубка, голуб

coma, ae f волосся, зачіска, кучері; крона (дерева)

com-edo, ēdi, esum ĕre 3 їсти

comes, itis m супутник

comicus, a, um комічний

comitor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc.) супроводити

com-memoro, āvi, ātum āre 1 пригадувати; нагадувати; згадувати

commendatio, onis f рекомендація

com-mendo, āvi, ātum āre 1 рекомендувати; передавати

com-mitto, mīsi, missum ĕre 3 доручати, ввіряти

commodum, i n вигода

com-moveo, mōvi, mōtum ēre 2 хвилювати

commūnis, e загальний; ввічливий

commuto, āvi, ātum āre 1 змінювати, замінювати; обмінюватися

comoedia, ae f комедія

comparatio, ōnis f порівняння

I com-păro, āvi, ātum āre 1 готувати, збирати; влаштовувати; доставляти

II comparo, āvi, ātum āre 1 порівнювати

com-pello, puli, pulsum ĕre 3 зганяти; гнати

com-perio, peri, pertum īre 4 дізнаватися, бути обізнаним

com-plector, plexus sum, plecti 3 dep. обіймати; охоплювати

com-pleo, plēvi, plētum ēre 2 наповнювати; освітлювати; прожити

complures, ium pl декілька

com-pōno, posui, positum ĕre 3 складати; влаштовувати

com-porto, āvi, ātum āre 1 зносити

com-prehendo, prehendi, prehensum ĕre 3 схоплювати, ловити

conātus, us m; conātum, i n зусилля, справа

concăvus, a, um увігнутий; manus concava жменя

con-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 поступатися; дозволяти; дарувати

concilio, āvi, ātum āre 1 (з Acc., Dat.) розташовувати; влаштовувати, встановлювати

con-clamo, āvi, ātum āre 1 голосно повідомляти; гучно схвалювати; вигукувати

con-clūdo, clūsi, clūsum ĕre 3 замикати, загатити

concordia, ae f згода

concordo, āvi, ātum āre 1 узгоджуватися

con-curro, curri, cursum ĕre 3 збігатися; вступати в бій

con-cutio, cussi, cussum ĕre 3 хитати, трясти, збурювати

condicio, ōnis f умова; доля; можливість

con-do, didi, ditum ĕre 3 засновувати; складати (про вірші)

con-dūco, duxi, ductum ĕre 3 наймати

con-fero, con-tuli, col-lātum, con-ferre порівнювати; вживати; надавати; me c. віддалятися, відправлятися; me totum c. ad (in) aliquid цілком присвячувати себе чомусь

con-ficio, fēci, fectum ĕre 3 робити, виготовляти; здійснювати; прожити; нажити; заподіяти

con-fīdo, fīsus sum, fidere semidep. (з Abl.) бути впевненим, сподіватися

con-firmo, āvi, ātum āre 1 (з Dat.) затверджувати, запевняти; зміцнювати

con-fiteor, fessus sum ēri 2 dep. (з Acc.) зізнаватися ; визнавати

con-fligo, flixi, flictum ĕre 3 битися, вступати в битву

con-fluo, fluxi, fluctum ĕre 3 стікатися

con-fundo, fudi, fusum ĕre 3 лити; ганьбити

con-futo, āvi, ātum āre 1 стримувати, зупиняти; викривати

con-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. сходитися; вступати в бій

con-jicio, jēci, jectum ĕre 3 кидати

conjugium, i n спілка, шлюб

con-jungo, junxi, junctum ĕre 3 приєднувати, поєднувати

conijunx, ugis m, f чоловік, дружина

conjuratio, ōnis f змова

Conon, ōnis m Конон (чоловіче ім'я)

conor, atus sum, āri 1 dep. намагатися, пробувати

conscientia, ae f свідомість; совість

conscius, a, um (з Gen) обізнаний

con-scribo, scripsi, scriptum ĕre 3 набирати; вносити в сенаторські списки; patres conscripti сенатори

consensio, ōnis f; consensus, us m згода, одностайність

con-sentio, sensi, sensum īre 4 погодитися

con-sero, sēvi, situm ĕre 3 засівати, засадити

con-servo, āvi, ātum āre 1 берегти; охороняти; дотримуватися; рятувати

con-sido, sēdi, sessum ĕre 3 сідати

consilium, i n нарада; рада; обговорення; намір; рішення; план; захід; розсудливість

con-sisto, stiti, — ĕre 3 зупинятися; стояти

consolatio, ōnis f утіха

consolor, — , āri 1 втішатися

conspectus, us m вигляд

con-spicio, spexi, spectum 3 бачити, помічати

constans, antis твердий, стійкий; осілий, серйозний

constantia, ae f твердість, стійкість

con-stituo, stitui, stitūtum 3 влаштовувати; будувати, споруджувати; засновувати; ухвалювати, вирішувати; призначати, визначати; встановлювати

con-sto, stiti, — 1 складатися; constat безособ. відомо

con-suesco, suēvi, suētum 3 звикати; consuevi реrf. мати звичай

consuetūdo, inis f звичка

consul, ulis m консул

consulāris, is m консуляр (колишній консул)

consulātus, us m консульство

consulo, lui, ltum 3 (з Dat) піклуватися; (з Acc) запитувати; радитися

consultatio, ōnis f нарада, обговорення

consultor, ōris m радник

con-sūmo, sumpsi, sumptum ĕre 3 їсти; поглинати, винищувати; виснажувати; ослабляти; morte consūmor вмирати

con-temno, tempsi, temptum ĕre 3 (з Acc) зневажати, нехтувати

contemplatio, ōnis f споглядання

contemplor, atus sum , ari 1 dep. оглядати; споглядати

con-tendo, tendi, tentum ĕre 3 поспішати; намагатися; сперечатися; змагатися

contentio, ōnis f напруга; суперечка

contentus, a, um задоволений

con-tero, trīvi, trītum ĕre 3 розтерти; зносити (togam); мучити; витрачати

con-ticeo, cui, — ēre 2 мовчати, замовчувати

con-tineo, tinui, tentum ēre 2 стримувати; підтримувати; утримувати; pass. ґрунтуватися; aliquid continetur aliqua re бути пов'язаним з чимось

con-tingo, tigi, tactum ĕre 3 випадати на долю, діставатися

I continuo, āvi, ātum āre 1 тривати

II continuo негайно ж

contio, ōnis f збори (народні); мова

I contra навпаки; проти

II contra (Acc) проти

con-trăho, traxi, tractum ĕre 3 зав'язувати, укладати

contrarium, i n протилежність

contrarius, a, um протилежний

controversia, ae f суперечка

contul- див. confero

contumelia, ae f образа, лайливе слово

conubium, i n шлюб

con-valesco, valui, — ĕre 3 одужувати; бути міцним

convena, ae m прибулець

con-venio, vēni, ventum īre 4 сходитися; (з Acc) звертатися; підходити, відповідати; convenit безособ. личить

con-verto, verti, versum ĕre 3 повертати; обертати; перетворювати; змінювати

convicior, atus sum, ari 1 dep. (з Dat) лаяти

convicium, i n лайка

convīva, ae m гість

convivium, i n бенкет

сорia, ae f велика кількість; pl військо

coquus, i m кухар

cor, cordis n серце

coram особисто

Corinthus, i f Коринф (місто в Греції)

cornum, i n кизил

cornu, us n ріг

corōno, āvi, ātum āre 1 вінчати, увінчувати

corpus, oris n тіло

corpusculum, i n тільце; частка

cor-rigo, rexi, rectum ĕre 3 виправляти

cor-ripio, ripui, reptum ĕre 3 хапати, схоплювати; осягати; засуджувати, лаяти

cor-rumpo, rūpi, ruptum ĕre 3 псувати; знищувати; підкуповувати

corvus, i m ворона

cotidiānus, a, um щоденний

cotidie щоденно

cras завтра

crastinus, a, um завтрашній; in crastinum на завтрашній день

creatura, ae f творіння; істота, створіння

creber, bra, brum частий

creditor, ōris m кредитор

credo, didi, ditum ĕre 3 вірити; ввіряти; довіряти; думати

credulus, a, um легковірний

cremo, āvi, ātum āre 1 спалювати

creo, āvi, ātum āre 1 створювати, породжувати, проводити; обирати

crepo, ui, itum āre 1 звучати, дзвеніти, тріщати

cresco, crevi, cretum ĕre 3 рости; посилюватися

Creta, ae f Кріт (острів)

cribrum, i n решето

crimen, inis n злочин, провина

criminosus, a,um звинувачувальний; злочинний

cristallinus, a, um кришталевий

crocodīlus, i m крокодил

Croesus, i m Крез

crudēlis, e жорстокий

crudelitas, ātis f жорстокість

crux, cis f хрест

cubo, bui, bitum āre 1 лежати, спати

cui кому (див. quis)

cujusmodi який

culpa, ae f провина; помилка

culpo, āvi, ātum āre 1 лаяти

culter, tri m ніж; c. tonsorius бритва

cultor, ōris m шанувальник

cultūra, ae f; cultus, us m обробка

cum (Abl) з

cunae, arum f pl колиска

cunctatio, ōnis f повільність

cunctus, a, um весь

cupiditas, ātis f, cupīdo, inis f пристрасть, бажання, жадність

cupidus, a, um (з Gen) спраглий, прагнучий; упереджений

cupio, pīvi, pītum ĕre 3 бажати

cur чому, навіщо

cura, ae f турбота; піклування

curo, āvi, ātum āre 1 (з Acc) піклуватися; лікувати

curriculum, i n біг; путь

curro, cucurri, cursum ĕre 3 бігати

cursus, us m біг; шлях; течія

custodio, īvi, ītum īre 4 стерегти; охороняти

custos, ōdis m сторож, охоронець

cutis, is f шкіра

суcnus, i m лебідь

Cyprus, i f Кіпр

Cyrus, i m Кир (персидське чоловіче ім'я)

da дай (Imper. до do)

Daedalus, i m Дедал

damno, āvi, ātum āre 1 засуджувати

damnum, i n збиток, втрата

Danaus, i m данаєць (тобто грек)

Dardania, ae f Дарданія (область в Малій Азії)

Darīus, i (Darēus) m Дарій (чоловіче ім'я)

dator, oris m той, хто дає

Daunus, i m Давн (чоловіче ім'я)

de (Abl) від, з, про; через

dea, ae f богиня

debeo, bui, bitum ēre 2 бути винним

debitor, ōris m боржник

decanus, i m декан (старший серед десяти монахів, настоятель монастиря)

de-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 відступати; вмирати

decem десять

deceo, ui, — ēre 2 слід, личить

de-cerno, crēvi, crētum ĕre 3 ухвалювати, вирішувати; призначати

decimus, a, um десятий

Decimus, i m Децим (чоловіче ім'я)

de-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 обдурювати

Decius, i m Деций (чоловіче ім'я)

decor, ōris m краса

decōrus, a, um належний; почесний

de-cresco, crēvi, crētum ĕre 3 зменшуватися, йти на спад

decus, oris n прикраса, слава, гордість

de-disco, didici, — ĕre 3 забувати

deditio, ōnis f здача

deditus, a, um відданий

de-dūco, duxi, ductum ĕre 3 відводити; переносити

de-fatīgo, āvi, ātum āre 1 стомлювати

defectio, ōnis f відпадання; затемнення сонця

de-fendo, fendi, fensum ĕre 3 захищати

defessus, a, um втомлений

de-ficio, fēci, fectum ĕre 3 не вистачати; animo d. падати духом; слабнути, вмирати; sol deficit сонячне затемнення

de-fīnio, īvi, ītum īre 4 обмежувати; визначати

definitio, ōnis f визначення

de-flecto, flexi, flexum ĕre 3 відводити, відхиляти, відвертати, відступати; ухилятися

de-fluo, fluxi, fluxum ĕre 3 стікати

deformitas, ātis f потворність

de-fungor, functus sum, fungi 3 dep. вмирати

Deianira, ae f Деяніра

deinde потім

de-jicio, jēci, jectum ĕre 3 скидати; видаляти

delectatio, ōnis f забава, задоволення

delecto, āvi, ātum āre 1 розвжати; pass. насолоджуватися

deleo, ēvi, ētum ēre 2 знищувати; руйнувати

delibero, āvi, ātum āre 1 обмірковувати, розмірковувати

deliciae, arum f тільки pl втіха, насолода, радість

delictum, i n провина; погрішність

de-ligo, lēgi, lectum ĕre 3 вибирати, обирати

de-linquo, līqui, lictum ĕre 3 скоювати злочин

Delphi, orum f pl Дельфи (місто в Греції)

Delphicus, a, um дельфійській

delphīnus, i m дельфін

Demades, is m Демад (грецький політик і оратор)

demens, entis божевільний, нерозсудливий

dementia, ae f безумство

demento, āvi, ātum āre 1 зводити з глузду

de-meto, messui, messum ĕre 3 жати

demo, dempsi, demptum ĕre 3 віднімати, зменшувати

Democritus, i m Демокрит (грецький філософ)

de-monstro, āvi, ātum āre 1 показувати

Demosthenes, is m Демосфен (афінський оратор)

demum тільки

denique нарешті

dens, ntis m зуб

densus, a, um густий

de-nudo, āvi, ātum āre 1 оголювати; виявляти

de-pōno, posui, positum ĕre 3 знімати; (з Acc) відмовлятися

de-rīdeo, rīsi, rīsum ēre 2 висміювати

de-scendo, scendi, scensum ĕre 3 сходити, спускатися; приходити

de-scribo, scripsi, scriptum ĕre 3 переписувати, зображати; накреслити

descriptio, ōnis f опис

de-sero, serui, sertum ĕre 3 покидати, залишати

desiderium, i n бажання

desidero, āvi, ātum āre 1 (з Acc) бажати; сумувати; вимагати

de-silio, silui, sultum īre 4 зіскакувати

de-sino, sii, situm ĕre 3 переставати; припинятися

desipiens, entis божевільний

desisto, stiti, stitum ĕre 3 (з Abl) відмовлятися ; переставати

desperatio, ōnis f відчай

de-spēro, āvi, ātum āre 1 (з Acc) зневірятися

de-spicio, spexi, spectum ĕre 3 зневажати

destino, āvi, ātum āre 1 призначати

de-struo, struxi, structum ĕre 3 ламати, нищити

de-sum, fui, esse не вистачати

deterior, ius, ōris гірший

de-terreo, terrui, territum ēre 2 відлякувати, відхилювати, відраджувати

de-trăho, traxi, tractum ĕre 3 (з Dat) віднімати; знімати

detrimentum, i n збиток

deus, i m бог (Nom. pl. di, Dat.=Abl. pl. dis)

de-venio, vēni, ventum īre 4 спускатися; приходити

de-vinco, vīci, victum ĕre 3 перемагати

de-voco, āvi, ātum āre 1 скликати донизу; відкликати

de-voro, āvi, ātum āre 1 ковтати, поглинати; терпляче переносити

de-voveo, vōvi, vōtum ēre 2 прирікати, присвячувати (богам)

dexter, tra, trum правий; dextra (manus) правиця

diabolus, i m диявол

diaeta, ae f дієта, правильний спосіб життя

Diagoras, ae m Діагор (чоловіче ім'я)

Diāna, ae f Діана

dico, dixi, dictum ĕre 3 говорити; називати; обирати; оспівувати; розуміти, мати на увазі

dictātor, ōris m диктатор

dictum, i n слово; вираз; вислів

didici див. disco

di-duco, duxi, ductum ĕre 3 розводити, розсувати; розкривати; розділяти

dies, ei m, f день; термін

dif-fero, dis-tuli, di-lātum, dif-ferre відкладати; відрізнятися

difficile важко

difficilis, e важкий

dif-fugio, fūgi, — ĕre 3 розбігатися; танути

dif-fundo, fudi, fusum ĕre 3 розсипати

digno, āvi, ātum āre 1 шанувати

dignus, a, um (з Abl) гідний

di-judico, āvi, ātum āre 1 вирішувати; розрізняти

di-lābor, lapsus sum, labi 3 dep. руйнуватися, минати, розходитися, розсіватися

diligenter старанно, ретельно; правильно

diligentia, ae f старанність; дбайливість

di-ligo, lexi, lectum ĕre 3 любити, шанувати; цінувати; d. inter se любити один одного

diluculum, i n вдосвіта, світанок

dimidium, i n половина

di-mitto, mīsi, missum ĕre 3 відправляти; відпускати

Diogenes, is m Діоген

Dionysius, i m Діонісій (чоловіче ім'я)

directus, a, um прямий

di-ruo, rui, rutum ĕre 3 руйнувати

dira, orum n; dirae, arum f зловісні ознаки, страшні знамення

dis-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 іти; виїжджати; відступати; superior d. виходити переможцем

discidium, i n розбрат

disciplīna, ae f навчання, наука; державний устрій

discipulus, i m учень

disco, didici, — ĕre 3 вчитися; знати

discordia, ae f незгода, розбрат

discordo, avi, — āre 1 не погоджуватися, ворогувати

dis-crepo, crepavi, — āre 1 розходитися, не погоджуватися

discrimen, inis n відстань, різниця; вирішальний момент

dis-curro, (cu)curri, cursum ĕre 3 розбігатися; розпадатися; поширюватися; розповідати

dis-cutio, cussi, cussum ĕre 3 розбивати; розганяти, розпорошувати

disertus, a, um красномовний

di-spergo, spersi, spersum ĕre 3 розсіювати

dis-pōno, posui, positum ĕre 3 влаштовувати

disputatio, ōnis f міркування

dis-puto, āvi, ātum āre 1 міркувати, сперечатися

dis-sentio, sensi, sensum īre 4 (ab) (з Abl) не погоджуватися

dis-sero, serui, sertum ĕre 3 міркувати

dis-sideo, sēdi, — ēre 2 не погоджуватися

dissimilis, e несхожий

di-stinguo, stīnxi, stīnctum ĕre 3 розподіляти, відділяти; закінчувати

dis-trăho, traxi, tractum ĕre 3 розділяти, роздробляти, розколювати

dis-tribuo, tribui, tribūtum ĕre 3 розділяти, розподіляти

di-sto, distiti, — āre 1 відстояти

diu довго

diurnus, a, um денний

diuturnitas, ātis f довго тривалість, тривалість

diuturnus, a, um тривалий

diversus, a, um протилежний

dives, itis багатий

di-vido, vīsi, vīsum ĕre 3 ділити, розділяти

divīnus, a, um божественний

divitiae, arum f тільки pl багатство

do, dedi, dătum dare 1 давати; d. crimini (vitio) (з Dat) ставити у провину; роеnas d. нести покарання

doceo, cui, ctum ēre 2 (з 2-ма Acc.) навчати; повідомляти; показувати

doctor, ōris m учитель, наставник

doctrina, ae f ученість, освіченість, навчання; наука

doctus, a, um учений

doleo, ui, — ēre 2 засмучуватися; хворіти

dolor, ōris m біль, страждання; біль; обурення

dolorosus, а, um скорботний

dolosus, a, um хитрий, підступний

dolus, i m хитрість, обман

domesticus, a, um домашній, приватний, особистий

domicilium, i n житло

domina, ae f господиня

dominus, i m господар

domito, āvi, ātum āre 1 приручати

domo, ui, itum āre 1 приборкувати, підкорювати

domus, us f будинок; domi удома; domum додому

donec доки

dono, āvi, ātum āre 1 дарувати

donum, i n подарунок

dormio, īvi, ītum īre 4 спати

dorsum, i n спина

dos, dotis f посаг

drachma, ae f драхма (грецька монета)

Druides, um m pl друїди (жерці у галлів)

dubito, āvi, ātum āre 1 сумніватися , вагатися

dubius, a, um сумнівний; dubium est сумнівно

duco, xi, ctum ĕre 3 вести; робити; відводити; вважати

dulcis, e солодкий; приємний; чарівний

dum доки

duo, duae, duo два

duodecim дванадцять

duodeviginti вісімнадцять

duplex, icis подвійний

duro, āvi, ātum āre 1 робити твердим, гартувати; гартуватися; витримувати; тривати; parum durant не вистачає

durus, a, um твердий; жорсткий; суворий; важкий, тяжкий

dux, ducis m полководець

е див. ех

ea див. is

ebur, oris m слонова кість

ebrius, a, um п’яний, п’яниця

ессе ось

ecquid чи, не... чи

edax, ācis їдкий

e-disco, didici, — ĕre 3 вивчати; вчити напам'ять

I e-do, didi, ditum edĕre 3 видавати; виготовляти; oraculum (або sortem) е. дати оракул; certāmen е. вести боротьбу

II edo, edi, esum edĕre 3 = esse їсти

I e-duco, āvi, ātum āre 1 виховувати

II e-dūco, duxi, ductum ĕre 3 виводити; виймати; виходити

effectus, us m результат, наслідок

ef-femino, āvi, ātum āre 1 розслабляти, розніжувати

ef-fero, ex-tuli, e-lātum, ef-ferre виносити; захоплювати; звеличувати

efficax, ācis успішний

ef-ficio, fēci, fectum ĕre 3 робити; створювати; викликати; виконувати; утворювати, складати

ef-flo, āvi, ātum āre 1 видихати; animam е. вмирати

ef-fōdio, fōdi, fossum ĕre 3 викопувати, виривати

ef-fugio, fūgi, fugitum ĕre 3 (з Acc) уникати;тікати

ef-fundo, fudi, fusum ĕre 3 виливати; поширювати; щедро роздавати

egeo, ui, — ēre 2 (з Abl) мати потребу

egestas, ātis f бідність

ego я

egomet саме я

e-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. виходити; йти

e-jicio, jēci, jectum ĕre 3 викидати, виганяти

ejus його (див. is)

ejusmodi ( = ejus + modi) такий

elegantia, ae f витонченість

elephantus, i m; elephas, antis m слон

e-levo, āvi, ātum āre 1 піднімати; збирати; зменшувати, послабляти, принижувати

e-licio, licui, licitum ĕre 3 заманювати; витягувати; довідуватися, вимушувати виказувати

e-ligo, lēgi, lectum ĕre 3 вибирати

eloquens, entis красномовний

eloquentia, ae f красномовство

e-loquor, loquutus (locutus) sum , loqui 3 dep. розповідати, говорити

e-lūdo, lūsi, lūsum ĕre 3 (з Acc)висміювати

emendo, āvi, ātum āre 1 виправляти

e-mineo, minui, — ēre 2 виступати, виявлятися; відрізнятися

e-mitto, mīsi, missum ĕre 3 випускати; висилати

emo, emi, emptum ĕre 3 купувати

e-morior, mortuus sum, mori 3 dep. помирати

en ось

enim саме, дійсно

Ennius, i m Енній (римський письменник)

enumero, āvi, ātum āre 1 перераховувати

I ео туди

II ео, ii, itum, īre йти; obviam ire йти назустріч; чинити опір

eōdem туди ж

Epaminondas, ae m Епамінонд (чоловіче ім'я)

Epictētus, i m Епіктет (чоловіче ім'я)

Epicūrus, i m Епікур

epigramma, ătis n епіграма

epistula, ae f лист

epulae, arum f pl = epulum, i n їжа; бенкет

epulor, atus sum, ari 1 dep. їсти, обідати

eques, itis m вершник

equidem я з свого боку; що стосується мене

equitātus, us m кіннота

equus, i m кінь

erectus, a, um піднесений

ergo отже; quid е.? що ж?

e-ripio, ripui, reptum ĕre 3 виривати, виймати; викрадати; (з Acc), (ех з Abl або з Acc і Dat) позбавляти

erro, āvi, ātum āre 1 блукати; кочувати; помилятися

error, ōris m помилка

e-rubesco, rubui, — ĕre 3 червоніти

erudio, īvi, ītum īre 4 навчати; привчати; давати освіту

erudītus, a, um освічений, учений

e-rumpo, rupi, ruptum ĕre 3 вириватися

e-ruo, rui, rutum ĕre 3 виривати

esca, ae f їжа

e-scendo, scendi, scensum ĕre 3 підійматися

esurio, īvi, ītum īre 4 відчувати голод

et і

etiam навіть, і; ще

etiamsi (etsi) навіть якщо, хоча б

Etruria, ae f Етрурія (область в Італії)

I Etruscus, a, um етруський

II Etruscus, i m етруск

etsi навіть якщо; хоча і

Euripides, is m Еврипід

Eurōpa, ae f Європа

e-vādo, vāsi, vāsum ĕre 3 виходити; ставати

e-vello, velli, vulsum ĕre 3 витягувати, витримувати

e-venio, vēni, ventum īre 4 траплятися; збуватися

eventus, us m кінець, результат

e-verto, verti, versum ĕre 3 скидати; руйнувати

e-vito, āvi, ātum āre 1 уникати

e-volo, āvi, ātum āre 1 вилітати

ex (Abl) з, від

ex-audio, īvi, ītum īre 4 вислуховувати

ex-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 йти; перевищувати, перевершувати

exceptio, ōnis f виняток

ex-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 виймати; виключати; передбачати, вирішувати; висловлювати, розуміти

ex-cito, āvi, ātum āre 1 викликати

exclamatio, ōnis f вигук

ex-clāmo, āvi, ātum āre 1 кричати

ex-cludo, clūsi, clusum ĕre 3 виключати, вилучати, відмовляти; перешкоджати; відокремлювати

ex-cogito, āvi, ātum āre 1 вигадувати

ex-crucio, āvi, ātum āre 1 мучити; pass. страждати

ex-cuso, āvi, ātum āre 1 вибачати; вибачатися; спокутувати

excusatio, ōnis f вибачення; юр. звільнення від обов’язків

exemplum, i n приклад

ex-eo, ii, itum, īre виходити, рушати; виступати, виростати, ставати відомим; минати; тривати

exerceo, ercui, ercitum ēre 2 (з Acc) обробляти; займатися; вправлятися

exercitatio, ōnis f вправа

exercitus, us m військо

ex-igo, ēgi, actum ĕre 3 вимагати; споруджувати; проводити (про час)

exiguus, a, um малий, незначний

eximius, a, um незвичайний

ex-imo, ēmi, emptum ĕre 3 вилучати

existimo, āvi, ātum āre 1 думати, вважати

exitus, us m результат

ex-orior, ortus sum, oriri 4 dep. сходити; підійматися

expedit безособ. вигідно

expeditio, ōnis f похід

ex-реllo, puli, pulsum ĕre 3 виганяти

ex-реrgiscor, реrrectus sum 3 dep. прокидатися

experior, реrtus sum, periri 4 dep. випробовувати

explāno, āvi, ātum āre 1 пояснювати

ex-plico, āvi, ātum āre 1 висловлювати

explorator, oris m дослідник; розвідник

explorātus, a, um достовірний; mihi explorātum est я напевно знаю

exploro, āvi, ātum āre 1 досліджувати; розвідувати

ex-pōno, posui, positum ĕre 3 висаджувати; висловлювати

ex-pugno, āvi, ātum āre 1 завойовувати; захоплювати

ex-silio, silui, — īre 4 вистрибувати

exsilium, i n вигнання

ex-sisto, stiti, — ĕre 3 видаватися; виникати; ставати; полягати ; бувати

exspectātio, ōnis f очікування, бажання, нетерпіння

ex-specto, āvi, ātum āre 1 чекати

ex-stinguo, stinxi, stinctum ĕre 3 гасити

ex-struo, struxi, structum ĕre 3 споруджувати

exsul, ulis m вигнанець

ex-trăho, traxi, tractum ĕre 3 виривати

extrēmus, a, um останній, крайній

exul = exsul, ulis m вигнанець

exuo, ui, ūtum ĕre 3 (з Acc, Abl) позбавляти, віднімати

fabella, ae f оповідка, баєчка

faber, bri m майстер, ремісник; творець

fabula, ae f вигадка, оповідь, казка; драма, п'єса

facetiae, arum f pl. жарти, гумор

facies, ei f обличчя, зовнішність

facile легко

facilis, e легкий

facilitas, ātis f люб'язність; ввічливість

facinus, oris n вчинок, діло, діяння, подвиг

facio, fēci, factum ĕre 3 робити, виконувати; складати; цінувати; iudicium f. судити

factum, i n справа, вчинок

facultas, ātis f можливість; здатність

fallacia, ae f брехня, обман, підступ

fallax, ācis брехливий

fallo, fefelli, — ĕre 3 обдурювати; помилятися

falsus, a, um помилковий

fama, ae f чутка; слава

fames, is f голод

familia, ae f родина; рід

I familiaris, e домашній; дружній, близький; res f. майно, господарство

II familiāris, is m друг, знайомий

farcio, farsi, fartum īre 4 наповнювати

fas дозволено; non f. est не можна

fastigium, i n верхівка

fateor, fassus sum, feteri 2 dep. (з Acc) зізнаватися ; визнавати

fatīgo, āvi, ātum āre 1 стомлювати

fatum, i n доля; смерть

fatuus, a, um дурний

fauces, ium f pl горло, глотка

Faustus, i m Фауст (чоловіче ім’я)

Faustinus, i m Фаустин (чоловіче ім’я)

faustus, a, um щасливий

faveo, favi, fautum ēre 2 (з Dat) прихильно ставитися

favilla, ae f попіл; іскра

febris, is f лихоманка

Februarius, i m лютий (місяць)

fecundus, a, um родючий

fefelli див. fallo

fel, fellis n жовч

feles, is f кішка

felicitas, ātis f щастя

felix, īcis щасливий

femina, ae f жінка

fenestra, ae f вікно; отвір

fera, ae f дикий звір

ferax, ācis родючий

fere майже, приблизно; звичайно

fero, tuli, latum, ferre носити; витримувати; переносити; говорити; legem f. вносити законопроект

ferox, ōcis суворий, войовничий

ferreus, a, um залізний

ferrum, i n залізо

fertilis, e родючий

fertur кажуть (див. fero)

ferus, a, um дикий

fessus, a, um втомлений

festinatio, ōnis f поспішність

festīno, āvi, ātum āre 1 поспішати

I fetus, a, um вагітний; родючий

II fetus, us m врожай

fictus, a, um вигаданий

fidēlis, e вірний, надійний; fideles, ium pl християни

I fides, ei f вірність, чесність; чесне слово; bonā fide по честі; fidem habēre вірити

II fides, is f струна; pl кіфара

fidus, a, um вірний, надійний

figo, fixi, fixum ĕre 3 встромляти; відображати

figūra, ae f фігура

filia, ae f дочка

filius, i m син

filum, i n нитка

finalis, e межовий, кінцевий

fingo, finxi, fictum ĕre 3 вигадувати; зображати; створювати; відображати

finio, īvi, ītum īre 4 закінчувати; визначати, встановлювати

finis, is m кінець; межа; pl країна; територія

finitimus, a, um сусідній

fio, factus um, fieri (pass. до facio); робитися, траплятися, відбуватися; ставати, бувати

firmo, āvi, ātum āre 1 укріплювати

firmus, a, um міцний, надійний, вірний

flamma, ae f вогонь, полум'я

flavus, a, um жовтогарячий, золотавий

flecto, flexi, flexum ĕre 3 спрямовувати, схиляти; змінювати

fleo, flevi, fletum ēre 2 плакати; оплакувати

fletus, us m плач

floreo, florui, — ēre 2 процвітати; славитися, відрізнятися

flos, oris m квітка

fluctus, us m хвилювання; хвиля

flumen, inis n річка

fluo, fluxi, fluxum ĕre 3 литися, текти

fluvius, i m річка

fluxus, a, um нестійкий, непостійний

fodio, fodi, fossum ĕre 3 рити, копати

I foedus, a, um потворний; похмурий, темний; огидний

II foedus, eris n договір, угода; f. icere укладати договір

folium, i n лист (дерева)

fons, ntis m джерело

forma, ae f форма; вигляд, зовнішність; краса.

formosus, a, um красивий, прекрасний

fors, tis f випадок

forsitan, fortasse може бути

forte випадково, якось

fortis, e хоробрий, мужній

fortiter хоробро

fortitūdo, inis f хоробрість

fortūna, ae f доля; щастя; становище

fortunātus, a, um щасливий

forum, i n площа; форум

fossa, ae f рів

fovea, ae f яма

foveo, fovi, fotum ēre 2 гріти, зігрівати; піклуватися

frango, fregi, fractum ĕre 3 ламати, розбивати; долати

frater, tris m брат; f. perversus брат, що заблукав

fraus, fraudis f підступ, хитрість

fremo, ui, — ĕre 3 шуміти, тріщати; ревіти; галасувати

frequens, entis частий, багатий

frequenter часто

fretum, i n протока

fretus, a, um (з Abl) довірливий

frigidus, a, um холодний

frigus, oris n холод

I frons, ndis f листя

II frons, ntis f лоб; вираз обличчя; media f. середина лоба

fructuōsus, a, um родючий; вигідний, прибутковий

fructus, us m плід; користь

frumentarius, a, um хлібний; res frumentaria продовольство

frumentum, i n хліб (в зерні)

fruor, fruitus (fructus) sum 3 dep. насолоджуватися; користуватися

frustra марно, дарма

frustror 1 dep. обдурювати

frux, gis f плід

fuga, ae f втеча; біг

fugio, fugi, fugitum ĕre 3 (з Acc) тікати

fulgeo, lsi, — ēre 2 блищати, виблискувати; сяяти

fulgur, uris n блискавка

fulmen, inis n блискавка

fumus, i m дим

fundamentum, i n фундамент, основа

funditus вщент, зовсім

fundo, fudi, fusum ĕre 3 лити, проливати; розсіювати, розбивати

fungor, functus sum frui З dep. (з Abl) виконувати

funus, eris n похорони

fur, furis m злодій

furca, ae f вила

furor, ōris m сказ; безумство

furtum, i n крадіжка

futurus, a, um (PFA до esse) майбутній; res futurae майбутнє

Gajus, i m Гай (чоловіче ім'я)

galea, ae f шолом

Gallia, ae f Галлія

Gallicus, a, um галльський

gallīna, ae f курка

gallinaceus, a, um курячий; gallus g. півень

Gallio, ōnis m Галліон (чоловіче ім'я)

I gallus, i m півень

II Gallus, i m гал

Garumna, ae f Гарумна (річка)

gaudeo, gavīsus sum, gaudēre semidep. радіти

gaudium, i n радість, насолода

gelidus, a, um холодний

Gellia, ae f Гелія (жіноче ім’я)

gelo, āvi, ātum āre 1 заморожувати

gelu, us n мороз

gemma, ae f коштовний камінь

gemo, ui, itum ĕre 3 стогнати

gener, eri m зять

genero, āvi, ātum āre 1 народжувати; створювати

gens, ntis f народ, плем'я; рід

genui див. gigno

genus, eris n походження; рід; спеціальність

geometria, ae f геометрія

geometres, ae m геометр, математик

Germania, ae f Германія

Germānus, i m германець

germanus, a, um рідний, єдинокровний, справжній

gero, gessi, gestum ĕre 3 вести (війну); скоювати; res gestae подвиги

gesto, āvi, ātum āre 1 носити

gigno, genui, genitum ĕre 3 народжувати; зростати

gladius, i m меч

glans, ndis f жолудь

gloria, ae f слава

glorior, atus sum, ari 1 dep. хвалитися

gloriōsus, a, um славетний

gradior, gressus sum, gradi 3 dep. ступати, ходити

gradus, us m крок; ступінь

Graecia, ae f Греція

I Graecus, a, um грецький; Graece грецькою мовою

II Graecus, i m грек

Graeculus, i m маленький грек

gramen, inis n трава

grammaticus, i m граматик, філолог

grandinat безособ. йде град

grando, inis f град

granum, i n зернина; дрібка

I gratiă, ae f подяка; прихильність, приязнь, приятельські відносини; вплив; gratiam habere, agere дякувати

II gratiā (Gen) заради, для

gratulor, atus sum, ari 1 dep. вітати

gratus, a, um приємний; вдячний

gravidus, a, um вагітний. обтяжений

gravis, e важкий, обтяжливий; серйозний, важливий, значний; graviter сильно; важко, суворо; g. ferre засмучуватися

gravo, āvi, ātum āre 1 обтяжувати

grego, āvi, ātum āre 1 збирати в отару

grex, gis f отара; натовп

gubernātor, ōris m керманич

gustus, us m смак

gutta, ae f крапля

habeo, ui, itum ēre 2 мати, володіти; вимовляти; вважати; знати; me h. відчувати себе; sermōnem h. вести розмову; honōrem h. шанувати

habito, āvi, ātum āre 1 жити

habitus, us m властивість, склад

hac; haec див. hic

haereo, haesi, haesum ēre 2 загрузнути

haesito, āvi, ātum āre 1 коливатися

Halys, yos m Галіс ( назва річки)

hamus, i m гачок

Hannibal, ălis m Ганнібал

harena, ae f пісок (див. також arena)

hasta, ae f спис

haud не

haudquāquam зовсім не

haurio, hausi, haustum īre 4 черпати; поглинати; ковтати

Hector, oris m Гектор

Helena, ae f Гелена

Helvetii, orum m pl гельвети (галльське плем'я)

Heraclitus, i m Геракліт (філософ)

herba, ae f трава

hercle (hercule) див. mehercule

Hercules, is m Геркулес

heres, ēdis m спадкоємець

heri вчора

Herodotus, i m Геродот

herus, i m; erus, i m хазяїн, господар

hesternus, a, um вчорашній

heu! на жаль! шкода!

hibernus, a, um зимовий

I Hiberus, a, um іберійський (іспанський)

II Hiberus, i m іберієць; Ібер (назва річки)

I hic, haec, hoc цей

II hic тут

hiems, hiemis f зима

hilăris, e веселий

hinc звідси

Hippocrătes, is m Гіппократ (грецький лікар)

hircus, i m козел

hirundo, inis f ластівка

Hispania, ae f Іспанія

historia, ae f історія

historicus, i m історик

hodie сьогодні

Homērus, i m Гомер

homo, inis m людина

honestas, ātis f чесність

honestus, a, um шановний, поважний, чесний

honoratus, a, um шановний

honos, ōris m почесть; пошана; почесна посада

hora, ae f година

Horatius, i m Горацій

horreo, ui, — ēre 2 ціпеніти; мерзнути, тремтіти; лякатися

horresco, horrui, — ĕre 3 здригатися, жахатися; ставати дибки; бушувати

horribilis, e страшний, жахливий

hortor, atus sum, ari 1 dep. підбадьорювати; умовляти, переконувати

hortulus, i m садок

horum яких, серед яких (див. hic)

hospes, itis m іноземець, гість

hostia, ae f жертовна тварина; жертва

hostīlis, e ворожий

hostis, is m ворог

huc сюди, до цього

humanitas, ātis f гуманність

humānus, a, um властивий людині, людський

humerus, i m плече (див. також umerus)

humilis, e низький, нікчемний; незнатний

humus, i f земля; humi на землі; humo із землі

hunc Acc. Sg. до hic I

ibant ішли (див. eo)

ibi там

ibīdem там же

ico (icio), ici, ictum ĕre 3 бити, влучати, вражати

ictus, us m удар

idcirco для того

idem, eădem, idem той же самий, один і той же

identidem adv. неодноразово, постійно

idoneus, a, um зручний, придатний

igitur отже

ignārus, a, um незначний, недосвідчений

ignāvus, a, um боязкий

ignis, is m вогонь

ignorantia, ae f незнання

ignōro, āvi, ātum āre 1 не знати

ignosco, nōvi, nōtum ĕre 3 (з Dat) вибачати

ignōtus, a, um невідомий; незнайомий

iidem N. Pl. до idem

Ilion, i n Іліон (Троя)

ille, illa, illud той, він; знаменитий

illic там

il-ludo, lusi, lusum ĕre 3 грати; насміхатися

imāgo, inis f зображення, образ; вигляд

imber, bris m злива, дощ

imitatio, ōnis f наслідування

imitor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc) наслідувати

immānis, e величезний, лютий

immensus, a, um безмірний, величезний

im-mineo, —, — ēre 2 загрожувати

im-mitto, mīsi, missum ĕre 3 впускати; відводити

immo; imo ні, навпаки; навіть, мало того

im-moderate не помірно

immolo, āvi, ātum āre 1 приносити в жертву

immortālis, e безсмертний

immōtus, a, um нерухомий

immunis, e вільний від податків; непричетний

immunitas, atis f пільга, свобода

impedio, īvi, ītum, īre 4 (з Acc) заважати, перешкоджати, утримувати

im-pello, puli, pulsum ĕre 3 приводити в рух; відштовхувати; вражати; заважати

im-реndeo, —, — ēre 2 (з Dat) висіти; загрожувати

im-реndo, реndi, реnsum ĕre 3 витрачати; присвячувати

im-penetrabilis, e непроникний; недоступний

imperator, ōris m володар, голова; полководець; переможець

imperītus, a, um недосвідчений; безрозсудний

imperium, i n влада; наказ; держава, імперія; pl вищі військові посади

impero, āvi, ātum āre 1 (з Dat) володарювати; наказувати

impertio, īvi, ītum, īre 4 dep. давати, надавати

impetro, āvi, ātum āre 1 домагатися

impetus, us m напад, наступ

im-pius, a, um нечестивий, злочинний

im-pleo, plēvi, plētum ēre 2 наповнювати

im-ploro, āvi, ātum āre 1 благати

im-plume, e позбавлений пір’я

im-pōno, posui, positum ĕre 3 (з Dat) накладати, класти; давати

im-porto, āvi, ātum āre 1 ввозити

impotens, entis безсилий

imprīmis перш за все, особливо

improbitas, atis f негідність, безсоромність; зухвалість

improbus, a, um ганебний, поганий, негідник

improvīsus, a, um несподіваний, раптовий; ех improvīso несподівано

impudens, entis безсоромний

impuli- див. impello

in в, на

inānis, e марний

inaratus, a, um незораний

in-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 ходити; з'являтися, іти; охоплювати

incendium, i n пожежа

incendo, сеndi, сеnsum ĕre 3 запалювати, підпалювати

incertus, a, um невизначений, невідомий, неясний, сумнівний; incertum невідомість

in-cido, cidi, — ĕre 3 падати; потрапляти; впадати; (з Dat) нападати

in-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 починати; починатися

inclinatio, ōnis f коливання

in-clūdo, clūsi, clūsum ĕre 3 містити

incognitus, a, um невідомий

incola, ae m мешканець

in-colo, colui, cultum ĕre 3 населяти, жити (десь)

incolumis, e неушкоджений

incommodum, i n незручність; неприємність

incommodus, a, um незручний; incommoda valetūdo погане здоров'я

incorruptus, a, um непошкоджений; непорочний, непідкупний

incredibilis, e неймовірний

incultus, a, um необроблений

incumbo, cubui, cubitum ĕre 3 старанно займатися

in-cunabula, orum n pl пелюшки; початок

in-curro, cucurri, cursum ĕre 3 наступати, кидатися; наштовхнутися; зазнавати; трапитися

inde звідти; потім; тому

index, icis m донощик; вказівний палець; зміст; покажчик

India, ae f Індія

I in-dico, āvi, ātum āre 1 визначати

II in-dīco, dixi, dictum ĕre 3 оголошувати

Indignor, atus sum, ari 1 dep. обурюватися

indignus, a, um негідний, ганебний

in-discrete однаково, байдуже

individuus, a, um неподільний

indoctus, a, um неписьменний

indoles, is f талант, хист

in-dūco, duxi, ductum ĕre 3 вносити; зображати, представляти; схиляти

indulgeo, dulsi, dultum ēre 2 потурати

induo, ui, ūtum ĕre 3 одягати; засвоювати; покривати

Indus, i m індієць

industria, ae f працьовитість; ех (de) i. навмисне

ineluctabilis, e невідворотний

in-eo, ii, itum, īre починатися, наступати; вступати; укладати

inertia, ae f бездіяльність, лінощі

iners, ertis бездіяльний, лінивий; нерухомий

I infans, antis маленький

II infans, antis m, f дитина, немовля

infectus, a, um незроблений

infelicitas, atis f нужденність, нещастя

in-felix, icis нещасний; безплідний

inferi, orum m pl ті, хто перебувають у пеклі, померлі

inferior, ius, ōris (compar. до inferus) нижчий

in-fero, in-tuli, il-lātum, in-ferre вносити, приносити; заподіювати; реdem i. входити; bellum i. (з Dat) починати війну, іти війною

inferus, a, um підземний, що відноситься до царства мертвих

infesto, āvi, ātum āre 1 непокоїти, загрожувати, переслідувати

infestus, a, um ворожий; жорстокий

infīdus, a, um ненадійний

infimus, a, um найнижчий; найнезначніший

infinītus, a, um безмежний; незліченний

infirmitas, atis f немічність, безсилля, слабкість; хвороба

infirmus, a, um слабкий, неміцний

in-flammo, āvi, ātum āre 1 запалювати

in-flo, āvi, ātum āre 1 надувати

in-fluo, fluxi, fluxum ĕre 3 текти, впадати

in-formis,e огидний, жахливий

in-gemisco, gemui, — ĕre 3 застогнати

ingeniōsus, a, um талановитий, щедро обдарований

ingenium, i n натура; дарування, розум, талант

ingens, entis величезний; сильний

ingentiosus, a, um величезний, найбільший

ingenuus, a, um вільнонароджений, благородний

ingluvies, ei f паща, горлянка; ненажерливість

ingrātus, a, um невдячний

in-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. вступати, входити; ходити; іти; проходити

inhumānus, a, um нелюдяний

I inimīcus, a, um ворожий, шкідливий

II inimīcus, i m ворог

inīquus, a, um незручний; несправедливий

initium, i n початок; i. facĕre починати; initio спочатку

in-jicio, jēci, jectum ĕre 3 накидати; вселяти, наводити; порушувати; з Acc., Dat. класти; накладати

injuria, ae f образа, несправедливість

injustus, a, um несправедливий

innocens, entis невинний

innocentia, ae f невинність

in-notesco, ui, — ĕre 3 ставати відомим

innumerabilis,e; innumerus, a, um незліченний, незчисленний

inopia, ae f бідність; нестача

inops, opis бідний

inquam v.defect. говорити

in-quiro, sīvi, sītum ĕre 3 шукати, розшукувати; шукати підставу для звинувачення; розглядати

insanabilis, e невиліковний

insania, ae f безумство

insānus, a, um божевільний

in-scius, a, um необізнаний

in-scrībo, scripsi, scriptum ĕre 3 (з Dat) писати; надписувати

inscriptio, ōnis f напис

I in-sero, sēvi, situm ĕre 3 навіювати, запроваджувати; insitus, a, umприроджений

II in-sero, serui, sertum ĕre 3 (з Dat) класти

insidiae, arum f тільки pl засідка; підступність, підступ

insipiens, entis безрозсудний

insitus, a, um див. insero

in-stituo, stitui, stitūtum ĕre 3 встановлювати; призначати, визначати; починати; навчати

institutio, onis f спосіб дії, настанова, учення

institūtum, i n встановлення; образ

in-sto, stiti, — āre 1 наближатися; наполягати; насуватися, переслідувати, загрожувати

instrumentum, i n знаряддя, засіб

in-struo, struxi, structum ĕre 3 влаштовувати; забезпечувати, озброювати; вибудовувати; навчати

insudo, —, — āre 1 пітніти; старанно працювати

insula, ae f острів

in-sum, fui, — esse (з Dat) знаходитися

in-tactus, a, um незайманий, збережений; нерозглянутий; цілий

integer, gra, grum неушкоджений; цілий

intel-lego, lexi, lectum ĕre 3 розуміти; помічати

in-temperans, antis не поміркований; нахабний

intempestīvus, a, um невчасний

in-tendo, tendi, tentum ĕre 3 натягувати; замислювати

inter (Acc) між, серед

inter-clūdo, clūsi, clūsum ĕre 3 відрізувати

interdiu вдень

interdum іноді

inter-eo, itum, īre гинути; зникати

inter-ficio, fēci, fectum ĕre 3 вбивати

interim тим часом

interpres, etis m тлумач

inter-rogo, āvi, ātum āre 1 питати

inter-sum, fui, — esse (з Dat) брати участь; interest важливо

in-texo, texui, textum ĕre 3 встромлювати, вплітати; примішувати, приєднувати

intolerabilis, e; intolerandus, a, um нестерпний

intra ( Acc.) всередині, в

I intro всередину, в дім

II intro, āvi, ātum āre 1 входити; limen i. переступати поріг

intro-dūco, duxi, ductum ĕre 3 вводити

in-tueor, tuitus sum, tueri 2 dep. (з Acc) дивитися

inultus, a, um безкарний

inutilis, e даремний

in-vādo, vāsi, vāsum ĕre 3 (з Acc) нападати

in-venio, vēni, ventum īre 4 знаходити; одержувати; винаходити

inventor, ōris m винахідник

investigatio, ōnis m дослідження

in-vestīgo, āvi, ātum āre 1 відшукувати

in-video, vīdi, vīsum ēre 2 заздрити

invidia, ae f заздрість, ненависть

invīsus, a, um ненависний

invīto, āvi, ātum āre 1 запрошувати; спонукати

invitus, a, um неохочий

invius, a, um непрохідний

involutus, a, um закручений; зетемнений

in-volvo, volvi, volutum ĕre 3 вкочувати, загортати; маскувати; вкрадатися

ipse, а, um сам

ira, ae f гнів

iracundia, ae f гнівливість

irascor, — , irasci 3 dep. (з Dat) сердитися, гніватися

irātus, a, um розгніваний

ire див. eo

ir-rīdeo, rīsi, rīsum ēre 2 (з Acc) насміхатися, висміювати

irrito, āvi, ātum āre 1 роздратовувати, гнівити

irritus, a, um марний

ir-rumpo, rūpi, ruptum ĕre 3 (з Acc) вторгатися

is, ea, id цей, той, він; isque і притому

Isocrătes, is m Ісократ (грецький оратор)

iste, ista, istud цей, той

ita так, таким чином; haud i. не так, не дуже

Italia, ae f Італія

Itălus, a, um італійський

ităque тому, отже

ite ідіть (Imperat. до eo)

item також

iter, itineris n шлях, дорога; перехід; поїздка, подорож; i. agĕre мандрувати

iterum знов, удруге

jaceo, cui, — ēre 2 лежати

jacio, jēci, jactum ĕre 3 кидати; закладати

jacto, āvi, ātum āre 1 кидати; (з Acc) хвалитися; хвилювати; виснажувати; me i. звеличувати; iactati tempestate захоплені бурею

jam вже

janua, ae f двері

Januarius, i m січень

Janus, i m Янус (давньоіталійський бог)

jocor, atus sum, ari 1 dep. in (з Acc) жартувати

jocosus, a, um жартівливий

jocus, i m жарт

Jov- див. Juppiter

jubeo, jussi, jussum ēre 2 наказувати, просити

jucunditas, ātis f приємність

jucundus, a, um приємний; цікавий

judex, icis m суддя

judicium, i n суд; думка

judico, āvi, ātum āre 1 судити; вважати

Julia, ae f Юлія

Julius, i m Юлій (чоловіче ім'я)

jumentum, i n в'ючна тварина

jungo, junxi, junctum ĕre 3 єднати; зв'язувати

Junius, i m червень

Juno, ōnis f Юнона

Juppiter, Jovis m Юпітер

jurgium, i n сварка

juro, āvi, ātum āre 1 присягатися

jus, juris n право; суд; jure на законній підставі

jusiurandum, jurisiurandi n клятва, присяга

juss- див. jubeo

jussu за наказом

jussus, us m наказ

justitia, ae f справедливість

justus, a, um справедливий; належний

Juvenalis, is m Ювенал

juvenis, is m хлопець, молода людина

juventus, ūtis f молодість, юність

juvo, ūvi, iūtum āre 1 (з Acc) допомагати; задовольняти; juvat безособ. приємно

Kalendae, arum f тільки pl календи (перший день місяця римського календаря)

labellum, i n губка

Labiēnus, i m Лабіен (чоловіче ім'я)

I lābor, lapsus sum, labi 3 dep. ковзати, вислизати; текти; падати; котитися; про час минати

II lăbor, ōris m праця; працьовитість; труднощі

lăboro, āvi, ātum āre 1 працювати, трудитися; старатися; терпіти, страждати

Labyrinthus, i m Лабіринт

lac, lactis n молоко

Lacaena, ae f спартанка

Lacedaemonius, i m спартанець

lacero, āvi, ātum āre 1 роздирати, рвати; сварити

lacesso, īvi, ītum ĕre 3 викликати, примушувати; турбувати

Laco, ōnis m спартанець

lacrima, ae f сльоза

lacus, us m озеро

Laecania, ae f спартанка

laedo, laesi, laesum ĕre 3 (з Acc) ображати; шкодити

Laelia, ae f Лелія (жіноче ім’я)

Laelius, i m Лелій (чоловіче ім'я)

laetitia, ae f радість, веселість

laetor, atus sum, ari 1 dep. (з Abl) радіти

laetus, a, um веселий, щасливий

Lampsăcus, i f Лампсак (місто в Малій Азії)

lana, ae f вовна

laneus, a, um вовняний

langueo, ui, — ēre 2 слабувати

languidus, a, um млявий, ледачий

laniger, geri m ягня

lapillus, i m камінчик; коштовний камінь

lapis, idis m камінь

largus, a, um рясний, багатий

lassus, a, um втомлений

lateo, ui, — ēre 2 бути прихованим

lateritius, a, um; latericius, a, um цегляний

I Latīnus, a, um латинський; Latīne латинською мовою

II Latīnus, i m латинянин (житель Латія)

Latium, i n Лацій (область, розташована навкруги Рима)

I latro, āvi, ātum āre 1 гавкати

II latro, ōnis m розбійник

latum див. ferro

I latus, a, um широкий

II latus, eris n сторона

lаudabilis, e похвальний

laudatio, ōnis f похвала, похвальне слово

laudātor, ōris m той, що хвалить

laudo, āvi, ātum āre 1 хвалити

laurus, i f лавр

laus, laudis f похвала; слава; подвиг

Lavinius, a, um лавінієв (італійський)

lavo, lavi, lautum( lotum) āre 1 мити

lectio, ōnis f читання

lector, ōris m читач

lectus, i m ліжко

legatio, ōnis f посольство

legātus, i m посол

legio, ōnis f легіон

legionarius, a, um той, що належить легіону

lego, lēgi, lectum ĕre 3 збирати; читати

lenio, īvi, ītum, īre 4 послабляти

lenis, e м'який

lenitas, ātis f м'якість; повільність

lente повільно

Lentulus, i m Лентул (чоловіче ім'я)

lentus, a, um гнучкий; липучий; застиглий; повільний, нерішучий; довготривалий

leo, ōnis m лев

Leonidas, ae m Леонід (цар спартанський)

leoninus, a, um лев’ячий

lepide гарно, чудово, чарівно, забавно

lepus, oris m заєць

Lesbia, ae f Лесбія (жіноче ім’я)

letum, i n смерть, загибель

levis, e легкий; спокійний; легковажний

levo, āvi, ātum āre 1 полегшувати, пом'якшувати; зменшувати; радувати

lex, lēgis f закон; правило; legem ferre вносити законопроект; sine lege не упорядковано, без ліку

libellus, i m книжка

libenter (від libens) охоче

I liber, era, erum вільний; відвертий

II liber, libri m книга

liberālis, e належний вільній людині, благородний; щедрий; artes liberales вільні мистецтва

liberi, liberorum m, f pl діти

libero, āvi, ātum āre 1 (з Abl) звільняти, позбавляти ; виправдовувати

libertas, ātis f свобода

libertīnus, i m вільновідпущений

libet, libuit 2 безособ.бажано

Libitīna, ae f Лібітіна (богиня смерті і поховання); перен. смерть

Libya, ae f Лівія

licet, licuit 2 безособ. можна; з Conj. хай, хоча

Licinius, i m Ліциній (чоловіче ім'я)

lignum, i n pl дрова

ligo, āvi, ātum āre 1 зв’язувати

limen, inis n поріг; вихід

limitatio, onis f встановлення, визначення

limōsus, a, um мулистий

linea, ae f межа, лінія

lingua, ae f мова, язик

linquo, liqui, — ĕre 3 залишати, покидати

linteum, i n полотно

Linus, i m Лін (чоловіче ім’я)

liqueo, liqui, — ēre 2 бути ясним

liquidus, a, um рідкий; водяний; прозорий

liquor, oris m рідина

lis, litis f тяжба

litigo, āvi, ātum āre 1 сваритися, сперечатися; судитися

littera, ae f буква; pl лист; письменність; науки

litus, oris n берег (морський)

Livius, i m Лівій (римський історик)

locuples, ētis багатий, щедрий

locus, i m pl loci місця в книгах, loca місцевості; області, місце; (in) loco замість

longe далеко; набагато; абсолютно

longus, a, um довгий; далекий; довгий, тривалий

loquax, ācis балакучий

loquor, locūtus sum, loqui 3 dep. говорити

lotus див. lavo

luceo, luxi, — ēre 2 світити

lucerna, ae f ліхтар, світильник

Lucretius, i m Лукреций

lucrum, i n прибуток, нажива

luctor, atus sum, ari 1 dep. боротися

ludibrium, i n іграшка

lūdo, lūsi, lūsum ĕre 3 грати; жартувати; висміювати

ludus, i m гра, забава; pl публічні ігри, видовища

lugeo, luxi, (luctum) ēre 2 журитися, бути в траурі

lumen, inis n світло; світоч

Luna, ae f місяць

lupus, i m вовк

luscinia, ae f соловей

luscinus, a, um одноокий

lusus, us m гра

lux, lucis f світло; день

luxuria, ae f; luxuries, ei f розкіш

Lycurgus, i m Лікург (спартанський законодавець)

Lydia, ae f Лідія (жіноче ім'я і країна в Малій Азії)

lympha, ae f чиста вода

lyra, ae f ліра

Lysander, dri m Лісандр (чоловіче ім’я)

Lysippus, i m Лісипп (грецький скульптор)

Macedo, ōnis m македонянін, македонський

Macedonia, ae f Македонія

Maecēnas, ātis m Меценат (чоловіче ім'я)

maereo, ui, — ēre 2 горювати, засмучуватися

maeror, ōris m; maestitia, ae f горе, печаль

magis більш, більшою мірою

magister, magistri m вчитель, керівник

magistra, ae f вчителька

magistrātus, us m начальник; pl власті; вищі цивільні посади

magnanimus, a, um мужній

magnificentia, ae f пишність

magnificus, a, um прекрасний

magnitūdo, inis f величина; велич

magnopere дуже

magnus, a, um великий

magus, i m маг, жрець

Maharbal, alis m Магарбал (карфагенський полководець)

majestas, ātis f велич

major, ius, oris compar. до magnus

majōres, um m pl пращури

Majus, i m травень

male-dico, dixi, dictum ĕre 3 сварити, лаяти

maledictum, i n лайка

maleficium, i n злодійство

malignitas, ātis f злість, недоброзичливість

malo, malui, malle більше бажати, вважати за краще

I mālum, i n яблуко

II mălum, i n зло; нещастя

malus, a, um поганий

mammona, ae f багатство, гроші

mancipium, i n купівля

I mando, āvi, ātum āre 1 доручати

II mando, mandi, mansum ĕre 3 жувати

mane рано; вранці

maneo, nsi, nsum ēre 2 залишатися

Manlius, i m Манлій (чоловіче ім'я)

Mantinēa, ae f Мантинея (місто в Греції)

manu-mitto, mīsi, mittum ĕre 3 відпускати на волю

manus, us f рука; m. concava жменя; manu fortis відважний; загін; manum consere вступати в бій

Marathonius, a, um марафонський

Marcellus, i m Марцелл (чоловіче ім'я)

Marcus, i m Марк

mare, is n море

margarīta, ae f перлина, перли

margo, inis m край, межа

marītus, i m чоловік

marmor, oris n мармур

marmoreus, a, um мармуровий

Maro, ōnis m Марон (чоловіче ім'я)

Mars, rtis m Марс; aequo Marte з рівним успіхом

Martialis, is m Марціал

Martius, i m березень

mater, tris f мати

materia, ae f стройовий ліс

mathematicus, i m математик

matrōna, ae f матрона, заміжня жінка

matūro, āvi, ātum āre 1 прискорювати, дозрівати

matūrus, a, um стиглий; передчасний

maxime особливо

maximus, a, um superl. до magnus

Medea, ae f Медея (жіноче ім’я)

medeor, — eri 2 dep. (з Dat) лікувати; зцілювати

Media, ae f Мідія (країна у внутрішній Азії)

medicamentum, i n ліки

medicīna, ae f медицина; ліки

I medicus, a, um лікарський

II medicus, i m лікар

mediocris, e середній, посередній

mediocritas, ātis f середина

meditor, atus sum, ari 1 dep. обмірковувати, задумувати; вивчати, вправлятися

medius, a, um середній

mehercule присягаюся Геркулесом

mel, mellis n мед

melior, ius, ōris compar. до bonus

Melpomene, es f Мельпомена (одна з муз)

membrum, i n частина тіла

memini, meminisse v.defect. пам'ятати; memento пам'ятай

memor, oris m той, що пам’ятає

memorabilis, e достопам'ятний

memoria, ae f пам'ять, згадка

memoro, āvi, ātum āre 1 нагадувати, згадувати

mendacium, i n брехня, обман; вигадка

mendax, ācis брехливий

mendīcus, i m жебрак

mens, ntis f розум; настрій; mihi in mentem venit (Gen) мені спадає на думку, мені згадується

mensa, ae f стіл; трапеза

mensis, is m місяць

mentior, itus sum, iri 4 dep. брехати, вигадувати

mentum, i n підборіддя

mercātor, ōris m купець

mercatūra, ae f торгівля; mercaturam facere вести торгівлю

merces, ēdis f винагорода; платня

Mercurius, i m Меркурій

mereo, rui, ritum ēre 2 = mereor заслуговувати

mergo, mersi, mersum ĕre 3 занурювати; пірнати; топити

meridies, ei m полудень

meritum, i n послуга, добрий вчинок; заслуга; merito по заслугах, заслужено

meritus, a, um заслужений, достойний

merx, mercis f товар

messis, is f жнива

metior, mensus sum, iri 4 dep. міряти, вимірювати; відміряти

meto, messui, messum ĕre 3 жати

metuo, ui, — ĕre 3 боятися

metus, us m страх, побоювання

meus, a, um мій

mico, cui, — āre 1 виблискувати, блищати

migratio, ōnis f переселення

miles, itis m воїн, солдат; m. silvanus лісний розбійник

militāris, e військовий

militia, ae f війна; domi militiaeque в мирний і військовий час

milito, āvi, ātum āre 1 знаходитися на військовій службі

mille тисяча

millesimus, a, um тисячний

Milo, ōnis m Мілон (чоловіче ім'я)

Miltiădes, is m Мільтіад (чоловіче ім'я)

minax, acis погрозливий

Minerva, ae f Мінерва

minime найменше; зовсім ні; аніскільки; принаймні

minimus, a, um superl. до parvus

minister, ministri m слуга

ministerium, i n заняття, справа

minitor, atus sum, ari 1 dep. і minor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc., Abl.) загрожувати

minor, minus, ōris compar. до parvus; si minus якщо ні

minuo, ui, ūtum ĕre 3 зменшувати

minus менш

minūtus, a, um маленький

mirabilis, e дивовижний; незвичайний

miraculum, i n диво

miror, atus sum, ari 1 dep. (з Acc) дивуватися; захоплюватися

mirus, a, um дивовижний

misceo, miscui, mixtum ēre 2 (з Acc, Abl) змішувати

miser, era, erum нещасний

misereor, eritus sum, eri 2 dep. шкодувати, співчувати

miseria, ae f нещастя

misericordia, ae f співчуття

mitto, mīsi, missum ĕre 3 посилати; подати

mobilis, e рухомий; скороминучий

moderatio, ōnis f поміркованість

moderātus, a, um поміркований, розсудливий; стриманий

modestus, a, um скромний

modicus, a, um помірний

modo тільки; non m....sed etiam не тільки... але і; m....m. то... то

modus, i m міра; спосіб; віршовий розмір

moenia, ium n тільки pl стіни (міські)

moles, is f громада, маса

molestia, ae f незадоволення; неприємність; клопіт

molestus, a, um неприємний; важкий, обтяжливий; moleste fero мені неприємно, я засмучений

mollio, īvi, ītum īre 4 пом'якшувати; розбещувати

mollis, e м'який, ніжний; приємний; вразливий

momentum, i n обставина; мить

moneo, ui, itum ēre 2 радити; умовляти; просити; попереджати

mons, montis m гора; гірський ланцюг

monstro, āvi, ātum āre 1 показувати

monstrum, i n диво

montanus, a, um гірський

montuōsus, a, um гористий

monumentum, i n пам'ятник

mora, ae f зволікання; зупинка, затримка

morbus, i m хвороба

mordeo, momordi, morsum ēre 2 кусати

morior, mortuus sum 3 dep. вмирати

moror, atus sum, ari 1 dep. пробути, залишатися

mors, rtis f смерть

morsus, us m укус

mortālis, e смертний

mortalitas, ātis f смертність

mortifer, fera, ferum смертоносний

mortuus, a, um мертвий

mōs, mōris m вдача, звичай; pl характер

motus, us m рух; terrae m. землетрус

moveo, movi, motum ēre 2 рухати; порушувати, викликати; (з Acc) хвилювати, справляти враження

mox швидко; quam m. чи скоро

mula, ae m, f мул

mulceо, mulsi, mulsum ēre 2 гладити; заспокоювати, полегшувати, пом’якшувати; веселити

multitūdo, inis f маса, множина; населення

I multo, āvi, ātum āre 1 карати

II multo значно, набагато

multum дуже, вельми

multus, a, um численний

mundus, i m світ, всесвіт

munia, ium n pl обов'язки, заняття

munio, īvi, ītum īre 4 укріплювати

munus, eris n дар, подарунок; послуга; обов'язок, служба

murus, i m стіна (міська)

mus, muris m миша

Musa, ae f Муза

musca, ae f муха

mutatio, ōnis f зміна

muto, āvi, ātum āre 1 (з Acc, Abl) змінювати

mutus, a, um німий; безмовний

Naevius, i m Невій (римський поет)

nam, адже namque саме, тому що, насправді, дійсно

nanciscor, nactus sum, nanci 3 dep. одержувати

narro, āvi, ātum āre 1 розказувати

nascor, natus sum, nasci 3 dep. народжуватися

Nasīca, ae m Назіка (чоловіче ім'я)

natālis, e що відноситься до дня народження; dies n. день народження

natio, ōnis f народ; natiōne за походженням

nato, āvi, ātum āre 1 плавати

natūra, ae f природа; властивість; n. rerum природа

naturālis, e природний

natus, i m син; pl діти

naufragium, i n корабельна аварія; n.facere терпіти корабельну аварію

naufrăgus, i m потерпілий у корабельній аварії

nauta, ae m моряк

navālis, e морський

navigatio, ōnis f плавання

navigium, i n корабель

navigo, āvi, ātum āre 1 плавати

navis, is f корабель

navita, ae m моряк

I ne чи

II ne хай не; (finale) щоб не; як би не

nebula, ae f туман

nec див. neque

necessarius, a, um необхідний; близький; споріднений

necesse (est) необхідно

necessitas, ātis f необхідність

necne чи не

nесо, āvi, ātum āre 1 вбивати

nectar, aris n нектар

nefas (est) не можна

neglegens, entis недбалий

neglegentia, ae f недбалість, безпечність

neglego, exi, ectum ĕre 3 (з Acc) нехтувати

nego, āvi, ātum āre 1 заперечувати

negotium, i n справа; міська справа

nemo, nullius ніхто

nemus, ōris m гай, ліс

nepos, ōtis m онук

Neptūnus, i m Нептун

neque і не; n... n. ні... ні

ne-queo, quīvi, quitum, quire не могти

ne-quiquam adv даремно, марно; безкарно; безпідставно

nequitia, ae f непридатність, зіпсованість; легковажність, недбалість

Nero, ōnis m Нерон

nervus, i m жила, нерв

nescio, īvi, ītum īre 4 не знати; не вміти

neuter ані той ані інший

neve і не

nex, necis f страта; смерть

ni якщо не

niger, gra, grum чорний

nihil; nihilum, i n ніщо; аніскільки

nil див. nihil

nimis дуже

nimius, a, um великий, надзвичайний, надмірний; n. lingua занадто балакучий язик

ningit, ninxit, — ĕre 3 безособ. йде сніг

nisi якщо не; окрім

nisus, us m; nixus, us m зусилля

I nitor, ōris m блиск, світло

II nitor, nisus (nixus) sum 3 dep. (з Abl) спиратися; прагнути

niveus, a, um білосніжний

nix, nivis f сніг

nobilis, e знаменитий, знатний, відомий

nobilitas, ātis f благородність; знатність

nocens, entis шкідливий

noceo, cui, citum ēre 2 шкодити

noctu вночі

nocturnus, a, um нічний

nolo, nolui, —, nolle не хотіти

nomen, inis n ім'я, назва; слово

Nomentanum, i n Номентан (назва села)

Nomino, āvi, ātum āre 1 називати; згадувати

non не

nonagesimus, a, um дев’яностий

nonaginta дев’яносто

nondum ще не

nonne невже не

nonnullus, a, um (= non + nullus) деякий

nonnunquam (=non + nunquam) іноді

nonus, a, um дев'ятий

norant = noverant див. nosco

nos ми

nosco, novi, notum ĕre 3 пізнавати

nosmet ми самі

noster, tra, trum наш

noto, āvi, ātum āre 1 наголошувати, помічати

notus, a, um відомий

novem дев'ять

novissime adv нещодавно, нарешті

novus, a, um новий, молодий; novissimus останній

nox, ctis f ніч

nubes, is f хмара

nubilum, i n хмари, похмура погода

nubilus, a, um хмарний, похмурий, сумний

nubo, nupsi, nuptum ĕre 3 (з Dat) виходити заміж

nudus, a, um голий

nugae, arum f дурниці

nullus, a, um жоден

num невже, чи

Numa, ae m Нума (чоловіче ім'я)

numero, āvi, ātum āre 1 рахувати; налічувати

numerus, i m число, кількість

nummus, i m монета; pl гроші

nunc тепер

nunquam; numquam ніколи

nuntio, āvi, ātum āre 1 сповіщати, повідомляти

nuntius, i m вісник; звістка

nuper нещодавно

nuptiae, arum f шлюб

nusquam ніде; нікуди

nutrio, īvi, ītum īre 4 живити, годувати

nux, nucis f горіх

ob (Acc)внаслідок ;заради

ob-duco, duxi, ductum ĕre 3 приводити; додавати; вкривати

ob-jicio, jēci, jectum ĕre 3 кидати; надати; накидати

ob-iurgo, āvi, ātum āre 1 засудити, лаяти

obligatio, ōnis f зобов’язання

obliquus, a, um косий; непрямий; нахилений

oblivio, ōnis f забуття

obliviscor, oblītus sum, oblivisci 3 dep. (з Gen) забувати

oboedio, īvi, ītum īre 4 підкорятися

obscūro, āvi, ātum āre 1 затьмарюватися

obscūrus, a, um темний; незрозумілий

obsequium, i n послужливість, догідливість

ob-sequor, secūtus sum, sequi 3 dep. підкорятися; потурати

ob-servo, āvi, ātum āre 1 стежити, спостерігати, підстерігати; дотримуватися

obses, idis m заручник

ob-sideo, sēdi, sessum ēre 2 брати в облогу

obsidio, ōnis f облога

obsoletus, a, um ветхий, старий

ob-sto, stiti, — āre 1 опиратися, протидіяти; перешкоджати

ob-strepo, strepui, strepitum ĕre 3 шуміти

obstupesco, stupui, — ĕre 3 ціпеніти

ob-sum, fui, esse заважати, шкодити

ob-tineo, tinui, tentum ēre 2 займати; дотримувати

ob-umbro, āvi, ātum āre 1 затемнювати, затьмарювати

obviam назустріч; о. esse зустрічатися; о. ire іти назустріч

obvius, a, um зустрічний

occasio, ōnis f випадок, привід, нагода

occāsus, us m захід

I oc-cīdo, cīdi, cīsum ĕre 3 вбивати

II oc-cĭdo, cĭdi, cāsum ĕre 3 падати; заходити (про небесні світила)

oсculto, āvi, ātum āre 1 приховувати

осcultus, a, um прихований, таємний

осcumbo, cubui, cubitum ĕre 3 вмирати

осcupo, āvi, ātum āre 1 займати; охоплювати

ос-curro, curri, cursum ĕre 3 іти назустріч; траплятися

Oceănus, i m Океан

осius швидше, переважно, більш вірогідно

Octaviānus, i m Октавіан

octāvus, a, um восьмий

осto вісім

осtogesimus, a, um восьмидесятий

осtoginta вісімдесят

oculus, i m око

odi, —, odisse v.defect. ненавидіти

odiōsus, a, um ненависний

odium, i n ненависть

odor, ōris m запах; пахощі

of-fero, ob-tuli, ob-lātum, of-ferre надавати; me о. іду назустріч; пропонувати; заподіювати; дарувати

offensio, ōnis f удар; перешкода; шкода

of-ficio, fēci, fectum ĕre 3 перешкоджати

officium, i n обов'язок; посада; послуга, люб'язність

oleo, lui, — ēre 2 пахнути

oleum, i n масло, олія

olim ніколи, колись

olus, eris n зелень, овочі

Olympia, ae f Олімпія (місцевість в Греції)

Olympionīces, ae m переможець на Олімпійських іграх

Olympius, a, um; Olympiăcus, a, um олімпійський

Olynthus, i f Олінф (місто на північному березі Егейського моря)

omen, inis n ознака, прикмета

o-mitto, mīsi, missum ĕre 3 залишати

omnis, e весь, всякий

onus, eris n тягар, ноша

onustus, a, um навантажений

opera, ae f праця; operam dare (з Dat)намагатися; займатися

operio, perui, pertum īre 4 закривати

opinio, ōnis f думка, погляд; зарозумілість

opīnor, atus sum, ari 1 dep. думати

oportet, uit, — 2 безособ. слід, потрібно

op-peto, petīvi, petītum ĕre 3 іти назустріч; mortem о. іти на смерть

oppidum, i n місто

op-pōno, posui, positum ĕre 3 протиставляти

opportūnus, a, um зручний

oppositus, a, um протилежний

op-primo, pressi, pressum ĕre 3 пригнічувати; знищувати

oppugnatio, ōnis f облога, штурм

op-pugno, āvi, ātum āre 1 завойовувати, брати в облогу

ops, opis f допомога, підтримка; pl влада, могутність; засоби, сили; багатство; opum vis потужність

optimus, a, um superl. до bonus

opto, āvi, ātum āre 1 бажати

opulentus, a, um багатий; пишний

I opus, eris n справа; твір, творіння; nimio opere надзвичайно; magno opere дуже

II opus est потрібно

ora, ae f морський берег; країна, край

oraculum, i n оракул, пророцтво

oratio, ōnis f мова; oratiōnem habere вимовляти промову

orātor, ōris m оратор

orbis, is m круг; земля;світ; о. terrarum земля

ordo, inis m ряд; процесія;лад; суспільне становище

oriens, entis m схід

orīgo, inis f походження, початок

orior, ortus sum, iri 4 dep. виникати; відбуватися; народжуватися

orno, āvi, ātum āre 1 прикрашати; наділяти

oro, āvi, ātum āre 1 просити, благати, молити; захищати

ortus, us m схід, народження

I os, oris n рот, вуста; uno ore одностайно; обличчя

II os, ossis n кістка

oscito, —, — āre 1 відкривати рот; позіхати

osculor, atus sum, ari 1 dep. цілувати

osculum, i n поцілунок

ostendo, tendi, tentum ĕre 3 показувати; вказувати; обіцяти; pass. представлятися

ostentatio, ōnis f хвальба

ostento, āvi, ātum āre 1 показувати; (з Acc) хвалитися

ostiarius, i m сторож

otium, i n дозвілля; неробство; відпочинок

Ovidius, i m Овідій

ovis, is f вівця

ovum, i n яйце

pabulum, i n пасовище; їжа

расtum, i n умова; nescio quo расto якимсь чином

paedagōgus, i m вихователь

раеne майже, мало не

paenitentia, ae f каяття

раеniteo див. роеniteo

Paetus, i m Пет (чоловіче ім'я)

pagus, i m село

pallidus, a, um блідий

pallium, i n плащ

palus, ūdis f болото

panis, is m хліб

par, paris рівний; парний; р. est слід, потрібно

parātus, a, um готовий

parco, реperci, — ĕre 3 (з Dat) щадити, берегти

parcus, a, um бережливий, скупий, ощадливий

parens, entis m, f батько, мати

pareo, ui, itum ēre 2 підкорятися; служити

paries, etis m стіна

pario, реperi, partum ĕre 3 народжувати; здобувати, одержувати

Paris, idis m Паріс

pariter однаково, рівним чином

Parmenio, ōnis m Парменіон (полководець Олександра Македонського)

paro, āvi, ātum āre 1 готувати; готуватися, мати намір;досягати

pars, rtis f частина; magna ex parte здебільшого; сторона; відношення; in contrarias partes в протилежні сторони, за і проти; pl партія

parsimonia, ae f ощадливість

particeps, cipis учасник, причетний

partim adv частково

partior, ītus sum, īri 4 dep. = partio, īvi, ītum, īre 4 ділити

partus, us m народження; пологи

parum мало, недостатньо

parvulus, a, um дуже маленький

parvus, a, um малий; parvo незначними засобами; parvi діти

pasco, pavi, pastum ĕre 3 пасти; займатися скотарством; pass. годуватися, харчуватися

passus, us m крок; міра довжини; mille passūs римська миля (міра довжини)

pastor, ōris m пастух

pateo, ui, — ēre 2 бути відкритим; простягатися; знаходитися в розпорядженні

pater, tris m батько; pl патриції; patres або patres conscripti сенатори

paternus, a, um батьківський

patiens, entis терплячий; міцний; navium р. судноплавний

patientia, ae f терпіння

patior, passus sum, pati 3 dep. терпіти, зносити; дозволяти

patria, ae f вітчизна, батьківщина

patricius, i m патрицій

patrius, a, um батьківський, успадкований від батьків, стародавній

Patroclus, i m Патрокл

patronus, i m патрон, покровитель

patulus, a, um що простягається; patulus, i f розлоге дерево

paucus, a, um малий; pl небагато

paulātim потроху, поступово

paulus, a, um малий, нечисленний

pauper, eris бідний

paupertas, ātis f бідність

pavo, ōnis m павич

pax, расis f мир; расі tua з твого дозволу

peccator, ōris m грішник

реccatum, i n провина, помилка

рессо, āvi, ātum āre 1 завинити

реctus, oris n груди; серце; душа

pecunia, ae f гроші; pecuniā publicā за державний кошт

I реcus, oris n худоба, домашні тварини

II реcus, udis f тварина (переважно вівця)

реdes, itis m піхотинець; піший

реdester, stris, stre піший; піхотний; сухопутний

реjor, реjus, ōris compar. до malus

реllis, is f шкіра, шкура

реllo, реpuli, pulsum ĕre 3 виштовхувати; проганяти

реndeo, реpendi, — ēre 2 висіти; залежати

Penelōpe, es f Пенелопа

pеnetro, āvi, ātum āre 1 (з Acc) переходити

реnna, ae f пір'я; крило

peperci див parco

pepuli див pello

реr (Acc) через, по; завдяки; р. se сам по собі

реra, ae f торба

per-ăgo, ēgi, actum ĕre 3 завершувати

per-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 одержувати, сприймати; збирати; засвоювати

реrcontor, atus sum, ari 1 dep.запитувати; розпитувати

реr-сеtio, cussi, cussum ĕre 3 вражати, пронизувати; бити, ударяти

per-disco, didĭci, — ĕre 3 добре вивчити

реr-do, didi, ditum ĕre 3 знищувати; шкодити, псувати

peregrīnus, i m чужоземець

реrennis, e довговічний

per-eo, ii, itum, īre гинути

реrfectus, a, um вчинений, доконаний

per-ficio, fēci, fectum ĕre 3 робити; досягати; доводити до досконалості

реrfugium, i n притулок

реr-fungor, functus sum, fungi 3 dep. (з Abl) виконувати

реrgo, реrrexi, реrrectum ĕre 3 продовжувати

Pericles, is m Перікл

реriclum див. реriculum

periculōsus, a, um небезпечний

реriculum, i n небезпека

реripateticus, i m періпатетік (послідовник Арістотеля)

perītus, a, um (з Gen) досвідчений, умілий

per-magnus, a, um величезний

per-măneo, mansi, — ēre 2 залишатися; продовжуватися

per-mitto, mīsi, missum ĕre 3 надавати, доручати; дозволяти

per-moveo, mōvi, mōtum ēre 2 хвилювати, торкатися

реrmultus, a, um pl дуже багато хто

реrnicies, ei f загибель

per-nosco, nōvi, nōtum ĕre 3 добре (точно) знати

per-oro, āvi, ātum āre 1 завершувати промову

per-paulus, a, um дуже малий

perpes, pĕtis постійний, безперервний

реrpetuo постійно

реrpetuus, a, um вічний, постійні; in реrpetuum назавжди

Persa, ae m перс

реrsaepe дуже часто

per-sequor, secūtus sum, sequi 3 dep. (з Acc) слідувати; переслідувати; мститися

persona, ae f маска; особа

реr-spicio, spexi, spectum ĕre 3 ясно бачити; розглядати

per-suādeo, suāsi, suasum ēre 2 (з Dat., Acc.) запевняти, переконувати

реrtinax, ācis наполегливий

реr-tineo, tinui, — ēre 2 торкатися, ставитися

реr-vello, velli, — ĕre 3 мучити

per-venio, vēni, ventum 4 доходити, приходити, досягати

реr-verto, verti, versum ĕre 3 руйнувати

реrvetus, eris дуже старий

реs, реdis m нога; стопа; фут

реssimus, a, um superl. до malus

petītor, ōris m шукач

peto, īvi, ītum ĕre 3 (з Acc) прагнути; нападати; з а (ab) (Abl.) просити

Phaedrus, i m Федр

Philippus, i m Філіп

philosophia, ae f філософія

philosōphor, atus sum, ari 1 dep. займатися філософією

philosophus, i m філософ

Phoenices, ium m pl фіникійці

Phrygia, ae f Фрігія (країна)

physicus, i m природодослідник

pictor, ōris m художник, живописець

pictūra, ae f живопис

pietas, ātis f благочестя; любов

piger, gra, grum повільний, ледачий

pilum, i n спис, дротик

pilus, i m волос, волосся

Pindarus, i m Піндар

pingo, pinxi, pictum ĕre 3 малювати

pinguis, e огрядний

pinus, us f сосна

piscor, atus sum, ari 1 dep.рибалити

Pisistrătus, i m Пісистрат (афінський тиран)

pius, a, um набожний, благочестивий

placeo, cui, citum ēre 2 подобатися

placet безособ. вирішено, до вподоби; placet alicui хтось вважає, тримається думки

placidus, a, um мирний, спокійний

planitia, ae f; planities, ei f рівнина

planta, ae f рослина

Plato, ōnis m Платон

plaudo, plausi, plausum ĕre 3 аплодувати

Plautus, i m Плавт

plebs, bis f плебс, простий народ

plenus, a, um повний

plerumque здебільшого

plerusque, răque, rumque pl більша частина

Plinius, i m Пліній

ploro, āvi, ātum āre 1 плакати

pluo, plui, — ĕre 3 іде дощ

pluma, ae f пір'я, пух

plurimus, a, um superl. до multus

plus, pluris compar. до multus

Pluto, ōnis m Плутон

pluvia, ae f дощ

росulum, i n келих, чаша

podagra, ae f подагра

poëma, ătis n поема, вірш

роеna, ae f покарання; штраф; роеnas dare нести покарання

роеniteo, ui, — ēre 2 каятися; me роеnitet (з Gen) каюся ; мені не подобається

Роеnus, i m карфагенянін

poēta, ae m поет

polite гарно, вишукано

polliceor, pollicitus sum, polliceri 2 dep. обіцяти

pollex, icis m великий палець руки; pollice verto засудити на смерть (опустивши палець)

pomarium, i n фруктовий сад

Pompējus, i m Помпей

pomum, i n плід

pondero, āvi, ātum āre 1 зважувати, оцінювати

pondus, eris n вага; кількість

pono, posui, positum ĕre 3 класти, вважати; ставити; давати; genu p. схилятися; розташовувати; встановлювати; розбивати; pass. грунтуватися

pons, pontis m міст

pontifex, icis m понтифік, верховний жрець

pontus, i m море

I populāris, e приємний для народу; простонародний

II popularis, is m земляк; співгромадянин

populor, atus sum, ari 1 dep. спустошувати

populus, i m народ

porcus, i m свиня

porta, ae f ворота

portentum, i n диво

porto, āvi, ātum āre 1 носити

portus, us m порт, гавань, пристань, притулок

posco, poposci, — ĕre 3 вимагати

Posidonius, i m Посидоній (чоловіче ім'я)

possessio, ōnis f власність, володіння

pos-sīdeo, sēdi, sessum ēre 2 (з Acc) володіти

possīdo, sēdi, sessum ĕre 3 (з Acc) заволодівати

possum, potui, — , posse могти

I post пізніше, через

II post (Acc) за, позаду; після; через

postea згодом

posteāquam після того, як

posterior, ius, ōris (compar. до posterus) наступний

posteritas, ātis f потомство, нащадки

posterus, a, um наступний; in posterum в майбутньому; posteri нащадки

post-pono, posui, posĭtum ĕre 3 ставити нижче

postquam після того, як

postrēmus, a, um (superl. до posterus) останній

postridie наступного дня

postulo, āvi, ātum āre 1 вимагати, бажати

potens, entis могутній

potentia, ae f сила; вплив в державі

potestas, atis f влада; можливість; in potestatem venire потрапляти під владу

potio, ōnis f напій

I potior, itus sum, iri 4 dep. опановувати; володіти

II potior, ius, oris (compar.) кращий; potius швидше, переважно

potissimum головним чином

potus, us m напій

prae (Abl) порівняно з; при запереченні від, через

praebeo, ui, itum ēre 2 дати, доставляти; me p. показувати себе

prae-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 іти попереду; мати перевагу

praeceps, cipĭtis стрімкий, швидкий; крутий (схил)

praeceptor, oris m наставник, вчитель

praeceptum, i n повчання

prae-cīdo, cīdi, cīsum ĕre 3 відрубувати

prae-cipio, серi, серtum ĕre 3 повчати; давати вказівку

praecipue adv переважно

praeclārus, a, um прекрасний

praeco, ōnis m глашатай

praeda, ae f здобич

I prae-dico, āvi, ātum āre 1 оголошувати, називати; говорити

II prae-dico, dixi, dictum ĕre 3 передбачати

praedictio, ōnis f передбачення

praeditus, a, um забезпечений; обдарований

praedor, atus sum, ari 1 dep. грабувати, розбійничати

praedo, ōnis m розбійник

praefatio, ōnis f передмова

prae-fero, tuli, lātum, ferre нести попереду; вважати за краще

prae-ficio, fēci, fectum ĕre 3 (з Dat) ставити на чолі, робити начальником

praemium, i n нагорода

prae-paro, āvi, ātum āre 1 готувати

prae-pōno, posui, positum ĕre 3 віддати перевагу

praesens, entis присутній

prae-sideo, sēdi, sessum ēre 2 головувати

praesidium, i n охорона, захист; гарнізон; військо; укріплення

praestabilis, e; praestans, antis чудовий; видатний

prae-sto, stiti, stitum āre 1 (з Dat.) перевершувати; надавати; дарувати; praestat безособ. краще

prae-sum, fui, esse (з Dat.) стояти на чолі, керувати

praeter (Acc) окрім; понад, всупереч; більш ніж

praetereā крім того

praeter-eo, ii, itum, īre проходити; (з Acc) уникати, минати

praeteritus, a, um минулий

praetor, ōris m претор

prae-venio, vēni, ventum īre 4 випереджати; перевершувати

prandeo, ndi, nsum ēre 2 снідати

prandium, i n сніданок

pratum, i n луг

pravus, a, um поганий, неправильний

preces, um f pl прохання

precor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc) молитися

prehendo, ndi, nsum ĕre 3 хапати; схоплювати, розуміти

premo, pressi, pressum ĕre 3 притискувати; утискати

pretiōsus, a, um дорогий, цінний

pretium, i n ціна, цінність; платня; нагорода

pridie adv напередодні

primus, a, um (superl. до prior) перший; primum вперше

I princeps, cipis перший

II princeps, cipis m голова, керівник; володар; імператор

principium, i n початок

prior, ius, ōris перший (з двох); колишній; минулий

prius раніше

priusquam перш ніж

privatim

privatio, ōnis f позбавлення

privātus, a, um приватний

pro (Abl) за, замість, заради

probabilis, e гідний схвалення

probo, āvi, ātum āre 1 випробовувати; пробувати, оцінювати; схвалювати; хвалити

probus, a, um порядний, чесний

procella, ae f буря

procellosus, a, um бурхливий

procul далеко, вдалині; здалека

procumbo, cubui, cubitum ĕre 3 спускатися

prod-eo, ii, itum, īre виступати, з’являтися

proditio, ōnis f зрада

proditor, ōris m зрадник

pro-do, didi, ditum ĕre 3 зраджувати; повідомляти; видавати, знаходити

pro-dūco, duxi, ductum ĕre 3 представити; продовжувати; затягувати

proelior, atus sum, ari 1 dep. битися, боротися

proelium, i n битва

profecto дійсно, насправді

pro-fĕro, tŭli, lātum, ferre видавати (книгу)

pro-ficio, fēci, fectum ĕre 3 (з Acc) досягати; приносити користь

proficiscor, fectus sum, ficisci 3 dep. відправлятися; іти, виходити

pro-fiteor, fessus sum, fiteri 2 dep. заявляти

profugus, i m втікач, вигнанець

pro-fundo, fūdi, fūsum ĕre 3 виливати; обрушувати

profundus, a, um глибокий

pro-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. виходити; іти вперед; доходити

pro-hibeo, hibui, hibitum ēre 2 забороняти; (з Acc, Abl) заважати

pro-jicio, jēci, jectum ĕre 3 кидати; класти

pro-mitto, mīsi, missum ĕre 3 обіцяти; mihi р. (з Acc) спокушати себе надією

promptus, a, um явний, очевидний; p. animus стійкий дух

pro-nuntio, āvi, ātum āre 1 оголошувати; розказувати; декламувати, вимовляти

prope близько; майже

propero, āvi, ātum āre 1 поспішати

propinquus, a, um родич, близький

pro-pono, posui, positum ĕre 3 ставити попереду, прирікати; пропонувати, призначати, обіцяти; aliquid propositum est щось мається на увазі, очікується

proprius, a, um своєрідний, особливий; (з Gen) властивий; власний

propter (Acc) внаслідок, через

propterēa тому

prorsus зовсім

Proserpina, ae f Прозерпіна

pro-silio, silui, — īre 4 вискакувати

pro-sum, profui, prodesse приносити користь; допомагати

protinus, a, um зараз, негайно

proverbium, i n прислів'я

pro-video, vīdi, vīsum ēre 2 передбачати; зазделегідь подбати

provincia, ae f провінція

pro-voco, āvi, ātum āre 1 викликати

proximus, a, um найближчий; попередній, останній

prudens, entis розумний, розсудливий

prudenter розсудливо

prudentia, ae f розсудливість; знання, наука

Prusia, ae f Прусія

publice на державний кошт

publicus, a, um суспільний, державний; in publico в громадських місцях

Publius, i m Публій (чоловіче ім'я)

pudet безособ. соромно

pudor, oris m сором

puella, ae f дівчина, дівчинка

puer, eri m хлопчик; pl діти

pugna, ae f битва, бій

pugno, āvi, ātum āre 1 битися

pulcher, chra, chrum красивий; чудовий

pulchritūdo, inis f краса

pullus, i m дитинча

pulso, āvi, ātum āre 1 (з Acc) стукати

pulverulentus, a, um запорошений

pulvis, eris m пил

punctum, i n крапка; схвалення

Punicus, a, um карфагенський

punio, īvi, ītum īre 4 карати

puppis, is f корма корабля

purgo, āvi, ātum āre 1 чистити, очищувати

purus, a, um чистий, ясний

puteus, i m колодязь

puto, āvi, ātum āre 1 думати, вважати

pyrămis, idis f піраміда

Pyrenaeus mons Піренеї

Pyrgoteles, is m Пірготелій (грецький художник, різьбяр по каменю)

Pyrrhus, i m Пірр (чоловіче ім'я)

Pythagoras, ae m Піфагор

Pythius, a, um піфійській

quā де

quacunque куди б ні

quadragesimus, a, um сороковий

quadringenti чотириста

quae див. qui

quaecunque

quaero, sīvi, sītum ĕre 3 шукати; здобувати; з ех або а (Abl) питати; quaeritur запитують; досліджувати

quaeso, —, — ĕre 3 прошу; будь ласка

quaestio, ōnis f питання

quaestus, us m прибуток, заробіток

qualis який (за якістю)

qualitas, ātis f якість

quam при порівнянні ніж, як; superl. якомога., надзвичайно; при вигуках. і питаннях наскільки, як

quamdiu поки, як довго

quamquam, quamvis хоча, як би не

quando коли; коли-небудь

quanto наскільки

quantum скільки; наскільки

quantus, a, um який, який великий; quanto.., tanto наскільки... настільки

quāre ( = qua + re) чому; тому

quartus, a, um четвертий

quasi неначе, як би, немов

quater чотири рази

quaterni, ae, a pl по чотири

quattuor чотири

-que і

quemadmodum (= quem + ad + modum) яким чином, як

queo, īvi, itum, īre могти

querel(l)a, ae f скарга

queror, questus sum, queri 3 dep. з de (Abl) скаржитися

questio, ōnis f скарга

questus, us m скарга

I qui, quae, quod хто, який; (після ne) якийсь; quo... ео ніж... тим; ut q. оскільки він

II qui як; q, convenit? як можна?

quia тому що, оскільки

quicunque, quaecunque, quodcunque хто б ні, всякий хто

quid що, навіщо, чому, як; що ж; q. ergo? отже ж?

quidam, quaedam, quiddam імен., quoddam прикм. хтось, якийсь, деякий, один

quidem же; хоча et... quidem і притому; ne... q. навіть... не

quidni чому б ні

quies, ētis f спокій, відпочинок; сон

quiesco, quievi, quietum ĕre 3 відпочивати; заспокоюватися, стихати

quiētus, a, um спокійний

quilibet, quaelibet, quidlibet імен., quodlibet прикм., кожний, будь-хто

quin з Indicat. чому не; з Conj. при запереченнях що; мало того, навіть

quindecim п'ятнадцять

quingenti п'ятсот

quinquagesimus, a, um п'ятдесятий

quinquaginta п'ятдесят

quinque п'ять

quintus, a, um п'ятий

Quintus, i m Квінт (чоловіче ім'я)

Quintilianus, i m Квінтіліан (чоловіче ім'я)

quis, quid хто, що; який; (після si) хто-небудь; ne q. щоб ніхто

quispiam, quaepiam, quidpiam імен. quodpiam прикм. хтось, якийсь

quisquam, quidquam (quicquam) хто-небудь

quisque, quaeque, quidque імен., quodque прикм. кожний, всякий

quisquis, quaequae, quidquid будь хто, всякий хто

quivis, quaevis, quidvis імен., quodvis прикм. всякий, будь-хто

I quo куди; чим; quo... ео або quo... hoc ніж... тим

II quo з Conj. перед вищим ст. щоб тим

quocunque куди б ні

quod що, тому що, оскільки

quominus щоб не

quomodo яким чином, як

quondam ніколи, колись

quoniam оскільки, тому що

quoque також

quot скільки

quotiens і quoties скільки разів, всякий раз як

quum коли; оскільки; хоча; q. primum як тільки; quum... tum як... так, не тільки... але і

radicitus з корінням

radix, īcis f коріння; pl підошва (гори)

ramus, i m гілка

rana, ae f жаба

rapax, ācis хижий

rapio, rapui, raptum ĕre 3 хапати; відводити; відносити; викрадати; залучати

raro зрідка

rarus, a, um рідкісний

raster, tri m мотига

ratio, ōnis f розум; роздум; навчання; е ratione обдумано; образ; спосіб; підстава, причина; rationem habere alicuius rei мати на увазі щось, звертати увагу на щось, брати до уваги щось

re-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 відступати

recens, entis свіжий; недавній, останній; нев’янучий

re-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 приймати; одержувати; допускати; me r. віддалятися, іти; повертатися

recitatio, ōnis f читання (вголос)

re-cito, āvi, ātum āre 1 читати (вголос)

reclamo, āvi, ātum āre 1 гучно протестувати

recordatio, ōnis f спомин

recordor, atus sum, ari 1 dep. згадувати

recte правильно; справедливо

rectum, i n справедливість, правота

rectus, a, um прямий; правильний; добродійний, чесний

re-curro, curri, cursum 3 повертатися, поспішати назад

recūso, āvi, ātum āre 1 (з Acc) відмовлятися , протестувати (проти чогось)

red-do, didi, ditum ĕre 3 повертати, віддати, відплачувати; робити; вручати, подати; повторювати; сплачувати; ius r. творити суд

red-eo, ii, itum, īre повертатися

redimo, ēmi, emptum ĕre 3 викупа́ти

reditus, us m повернення

re-fero, tuli, lātum, ferre нести назад, повертати; відносити; спрямовувати; gratiam r. віддати подяку; (з Acc) розказувати

refert, retulit, referre безособ. має значення

re-ficio, fēci, fectum ĕre 3 відновлювати; лагодити; ремонтувати

re-fugio, fūgi, fugitum ĕre 3 (з Acc) тікати боятися

regālis, e королівський, царський

regīna, ae f королева, цариця

regio, ōnis f країна, область

regius, a, um королівський, царський

regno, āvi, ātum āre 1 царювати

regnum, i n царство

rego, rexi, rectum ĕre 3 (з Acc) правити

re-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. іти назад

Regulus, i m Регул (чоловіче ім'я)

re-jicio, jēci, (j)ectum ĕre 3 відкинути назад

reintegratio, ōnis f відновлення

religio, ōnis f сумління; благочестя; релігія

religiosus, a, um добросовісний; благочестивий

re-linquo, līqui, lictum ĕre 3 залишати

reliquus, a, um інший

re-luctor, atus sum, ari 1 dep. протидіяти, опиратися

re-măneo, mansi, mansum ēre 2 залишатися

remedium, i n ліки

re-moveo, mōvi, motum ēre 2 віддаляти, усувати

remissio, ōnis f відкидання; послаблення

re-mitto, mīsi, missum ĕre 3 відсилати; відшкодовувати; відмовлятися

re-mollesco, —, — ĕre 3 розслабляти, розм’якшувати

re-novo, āvi, ātum āre 1 відновлювати

re-nuntio, āvi, ātum āre 1 повідомляти

reor, ratus sum, reri 2 dep. думати, вважати

re-реllo, ppuli, pulsum ĕre 3 відштовхувати, проганяти, відображати

repente раптом, несподівано

reperio, repperi, repertum īre 4 відшукувати, знаходити; придумувати

repetitio, ōnis f повторення

re-peto, petīvi, petītum ĕre 3 знову знаходити; повторювати; згадувати

re-pleo, plēvi, plētum ēre 2 наповнювати

re-posco, —, — ĕre 3 вимагати назад

re-prehendo, prehendi, prehensum ĕre 3 засуджувати

reprehensio, onis f осуд

repudio, āvi, ātum āre 1 відкидати, зневажати

re-pugno, āvi, ātum āre 1 відбиватися, суперечити, чинити опір

requies, ētis f спокій; відпочинок

re-quiesco, quievi, quiētum ĕre 3 відпочивати

rе-quiro, quisīvi, quisītum ĕre 3 шукати; запитувати

res, rei f річ, справа; обставина; r. adversae нещастя; r. secundae щастя; r. familiāris господарство; r. futūrae майбутнє; r. gestae подвиги; r. novae заколот

re-scio, —, — īre 4 (у)знати

re-sido, sēdi, sessum ĕre 3 сідати

re-scrībo, scripsi, scriptum ĕre 3 писати у відповідь

re-silio, silui, sultum īre 4 відскакувати

re-sisto, stiti, — ĕre 3 чинити опір; протистояти

re-solvo, solvi, solūtum ĕre 3 розв'язувати, дозволяти

rе-spicio, spexi, spectum ĕre 3 (з Acc) озиратися на; мати на увазі

re-spondeo, spondi, sponsum ēre 2 відповідати; передбачати; бути подібним; не поступатися

responsum, i n відповідь

res publica, rei publicae (в одне слово або в два) держава, республіка

re-stituo, stitui, stitūm ĕre 3 повертати; відновлювати

re-sto, stiti, — āre 1 залишатися

re-surgo, surrēxi, surrectum ĕre 3 знову підніматися; воскресати

re-tineo, tinui, tentum ēre 2 утримувати; стримувати; memoriā r. пам'ятати

retro назад; позаду; раніше

reus, i m підсудний, обвинувачений

re-vereor, veritus sum, vereri 2 dep. поважати

re-vertor, verti, verti semidep. повертатися

re-voco, āvi, ātum āre 1 кликати назад; викликати до життя; знов закликати

rex, regis m король, цар

Rhenus, i f Рейн

rhetor, ōris m оратор; рітор (вчитель красномовства)

Rhodănus, i f Родан (річка в Галії, нині Рона)

Rhodius, i m родосець

Rhodus, i f Родос (острів біля берегів Малої Азії)

rideo, risi, risum ēre 2 (з Acc) сміятися

ridiculus, a, um смішний

Riphaeus, a, um ріфейській

risus, us m сміх

rivus, i m струмок

rodo, rosi, rosum ĕre 3 гризти; ганьбити, зневажати

rogito, āvi, ātum āre 1 питати

rogo, āvi, ātum āre 1 запитувати; просити

Roma, ae f Рим

Romānus, i m римський, римлянин

Romulus, i m Ромул

rosa, ae f троянда

rubeo, ui, — ēre 2 червоніти

rudis, e грубий, необроблений, неосвічений

rugosus, a, um зморшкуватий

ruina, ae f падіння; pl руїни

rumor, ōris m слух

rumpo, rupi, ruptum ĕre 3 розривати; pass. лопатися

ruo, rui, rutum ĕre 3 падати, руйнувати

rursum; rursus знову; навпаки; з іншого боку

rus, ruris n село, маєток; поле; ruri в селі; r. Acc. в село

rusticus, a, um сільський; селянин

Sabidius, i m Сабідій

Sabinus, a, um сабінський

saccus, i m мішок, торба; мішковина

sacer, sacra, sacrum священний

sacerdos, ōtis m жрець

saeculum, i n; saeclum, i n століття, покоління

saepe часто; багато раз

saevus, a, um жорстокий, лютий

sagitta, ae f стріла

sal, salis m сіль

Salămis, inis f Саламін (острів біля берегів Аттіки)

salio, salui, saltum īre 4 стрибати

Sallustius, i m Саллюстій

salto, āvi, ātum āre 1 стрибати, танцювати

I saltus, us m ущелина; важке становище

II saltus, us m стрибок

salus, ūtis f порятунок, добробут, здоров'я, благо; salūtem dicere вітати

salutāris, e рятівний, корисний, благотворний, цілющий

salūto, āvi, ātum āre 1 вітати

salveo, —, — ēre 2 бути здоровим

salvus, a, um неушкоджений; благополучний, цілий

Samius, a, um самоській (Самос — острів в Егейськом морі)

sancio, sanxi, sanctum īre 4 твердо встановлювати, наказувати

sancti-fico, —, — āre 1 святитися

sanctus, a, um священний, святий, недоторканний

sanguis, inis m кров

sano, āvi, ātum āre 1 виліковувати, зцілювати

sanus, a, um здоровий; при повному розумі

sapiens, entis мудрий, розумний; мудрець

sapientia, ae f мудрість

sapio, ii, — ĕre 3 бути розумним

sarcina, ae f пакунок; поклажа, індивідуальне спорядження солдата

Sardes, ium f pl Сарди (місто в Малій Азії)

sat див. satis

satio, āvi, ātum āre 1 насичувати, задовольняти

satis, e достатньо; satius est краще

satus, a, um див. sero

saucius, a, um поранений

saxum, i n скеля; камінь

scaena, ae f сцена

scaenicus, i m актор

scalae, ārum f pl сходи

scalpo, psi, ptum ĕre 3 вирізати (на коштовному камені)

scando, ndi, nsum ĕre 3 (Acc) сходити (в щось, на щось), підніматися

scateo, —, — ēre 2 рясніти

scelerātus, a, um лиходійський, лиходій

scelus, eris n злочин

schola, ae f школа

scientia, ae f знання; уміння; досвідченість; rerum s. знання

scindo, scidi, scissum ĕre 3 розривати, орати

scintilla, ae f іскра

scio, scivi (scii), scitum īre 4 знати; вміти

Scipio, onis m Сципіон

scisco, scivi, scitum ĕre 3 дізнаватися

scorpio, onis m скорпіон

scribo, scripsi, scriptum ĕre 3 писати; описувати

scriptor, ōris m письменник

scriptum, i n твір

scutum, i n щит

Scytha, ae m скіф

Scythia, ae f Скіфія

se себе, собою

seco, secui, sectum āre 1 різати, відрізати

secrēto окремо, наодинці

seculum, i n див. saeculum

secundum (Acc) згідно

secundus другий; сприятливий; вдалий, успішний; res secundae щастя

secūris, is f сокира

secūrus, a, um безтурботний, спокійний; безпечний

secutus, a, um див. sequor

sed але

sedecim шіснадцять

sedeo, sedi, sessum ēre 2 сидіти

sedes, is f місце проживання; житло

seditio, ōnis f заколот, повстання

sedulo старанно, ретельно

seges, etis f урожай, жнива; рілля, поле, нива

sella, ae f стілець

semel один раз

semen, inis n насіння

semianimis, e напівживий

semper завжди

sempiternus, a, um вічний, постійний

senātor, ōris m сенатор

senātus, us m сенат

Seneca, ae m Сенека

senecta, ae f; senectus, ūtis f старість

senesco, senui, — ĕre 3 старіти

senex, is m старий

senior, ōris (compar. до senex) старший

sensus, us m відчуття

sententia, ae f думка; рішення; вислів

sentio, īvi, ītum īre 4 відчувати, розуміти

separatio, ōnis f відокремлення; розрізнення

sepelio, pelīvi, pultum īre 4 ховати, поховати

septendecim сімнадцять

septentrionālis, e північний

septimus, a, um сьомий

septuaginta сімдесят

sepulchrum, i n могила; надгробний пам'ятник

sepultūra, ae f поховання

Sequăni, orum m pl секвани (гальське плем'я)

sequestro, āvi, ātum āre 1 відділяти

sequor, secūtus sum, sequi 3 dep. (з Acc) слідувати; прагнути

serēnus, a, um ясний

series, ei f ряд

serio серйозно

serius, a, um серйозний, важливий

sermo, ōnis m бесіда; мова, розмова

I sero, sevi, satum ĕre 3 сіяти; садити; створювати

II sero пізно

serpens, entis m, f змій, змія

serus, a, um пізній

servio, īvi, ītum īre 4 служити, бути рабом; підкорятися

servitus, ūtis f рабство

servo, āvi, ātum āre 1 дотримувати, зберігати; рятувати; спостерігати

servus, i m раб

sescenti, ae, a шістсот

sese = se

sevērus, a, um суворий, серйозний

sex шість

sexagesimus, a, um шестидесятий

sexaginta шістдесят

sextus, a, um шостий

Sextus, i m Секст (чоловіче ім’я)

si якщо

Sibylla, ae f Сивілла (пророчиця)

sic так

siccus, a, um сухий

sicut як, подібно тому як

sidus, eris n сузір'я, зірка, світило

sigillum, i n печатка

significo, āvi, ātum āre 1 подати знак; натякати; представляти собою

signum, i n знак (бойовий прапор); сигнал; статуя; сузір'я, світило

silentium, i n мовчання

sileo, ui, — ēre 2 мовчати

silva, ae f ліс

silvester, stris, stre лісистий

simia, ae f мавпа

similis, e (з Acc., Dat.) подібний, схожий

similitūdo, inis f схожість

simius, i m мавпа (самець)

simplex, icis простий

simplicitas, atis f простота

simpliciter просто, виключно

I simul разом, одночасно

II simul; simulac як тільки simulācrum зображення

simulatio, ōnis f видимість; удавання

simulo, āvi, ātum āre 1 прикидатися, вдавати; удавано виявляти

sine (Abl) без

singulāris, e винятковий

singuli pl кожний окремо, поодинці

sinister, tris, tre лівий; нещасний

sino, sivi, situm ĕre 3 дозволяти

sitio, īvi, ītum īre 4 відчувати спрагу

sitis, is f спрага

I situs, a, um що знаходиться

II situs, us m положення; споруда

sive або

sobrius, a, um тверезий

socer, eri m свекор, тесть (батько чоловіка або дружини)

socia, ae m союзник, товариш

societas, ātis f спільність; зв'язок; союз

socius, i m союзник; спільник, співучасник

Socrătes, is m Сократ

sol, solis m сонце

solacium, i n утіха, полегшення

soleo, solitus sum, ēre 2 semidep. мати звичай

solitūdo, inis f самота; pl пустинні місця

Solon, ōnis m Солон (афінський законодавець)

I solum тільки non s. ... sed etiam не тільки... але і

II solum, i n грунт

solus, a, um один, єдиний, самотній

solvo, solvi, solūtum ĕre 3 платити; звільняти; solūtae curae турботи, що припинилися

somnio, āvi, ātum āre 1 бачити сни

somnium, i n сновидіння

somnus, i m сон

sonitus, us m звук; гуркіт, грім

sonus, i m шум, звук

sophistes, ae m софіст

sordidus, a, um брудний

soror, ōris f сестра; s. vana легковажна сестра

sors, sortis f пророцтво, оракул; доля; sortem mittere кидати жереб, у середньовіччя грати в зернь

spargo, sparsi, sparsum ĕre 3 марнувати; розсіювати

Sparta, ae f Спарта

spatiōsus, a, um обширний

spatium, i n простір; величина, розмір; проміжок

species, ei f вигляд, погляд; зовнішність, видимість

speciosus, a, um миловидний, чарівний, гарний

spectaculum, i n видовище

specto, āvi, ātum āre 1 дивитися; брати до уваги

speculor, atus sum, ari 1 dep. (з Acc) спостерігати (за кимсь)

speculum, i n дзеркало

spelunca, ae f печера

sperno, sprevi, spretum ĕre 3 зневажати; відкидати

spero, āvi, ātum āre 1 (з Acc) сподіватися; чекати

spes, ei f надія; очікування

spina, ae f колючка

spiritus, us m дихання; дух; гординя

spiro, āvi, ātum āre 1 дихати

splendeo, dui, — ēre 2 виблискувати

sponsus, i m наречений

sponte із власної волі

stadium, i n іподром, стадіон; стадій

stagnum, i n ставок, болото, калюжа

statim зараз, негайно

statua, ae f статуя

statuo, tui, tūtum ĕre 3 ставити; засновувати; вирішувати, встановлювати

statūra, ae f зріст

status, us m стан, положення

stella, ae f зірка; s. errans планета

sterilis, e безплідний

sterno, stravi, stratum ĕre 3 стелити

stirps, stirpis f стовбур, рослина; коріння; рід

sto, steti, statum āre 1 стояти; існувати

Stoicus, i m стоїк (філософ)

stolidus, a, um дурний, безглуздий; безсилий

stringo, strinxi, strictum ĕre 3 оголяти

struo, struxi, structum ĕre 3 будувати

studeo, studui, — ēre 2 старатися, намагатися; (з Dat) прагнути; вчитися

studiōsus, a, um старанний; любитель

studium, i n старанність, завзяття; готовність до послуг; прагнення; заняття; наукові заняття; наука

stultitia, ae f дурість

stultus, a, um дурний

stupeo, ui, — ēre 2 зупинятися; застигати, ціпеніти

stupor, ōris m заціпеніння

suadeo, suasi, suasum ēre 2 радити

suavis, e приємний

suavitas, ātis f приємність

sub (Abl) на питання «де»; (Acc) на питання «куди» під; біля

subdŏlus, a, um хитруватий

sub-eo, ii, itum, īre підходити; переносити

sub-igo, ēgi, actum ĕre 3 впокорювати

subinde вслід за цим

subito раптом

subitus, a, um несподіваний

sub-jicio, jēci, jectum ĕre 3 підкладати; посадити

sublatus, a, um див. suffero

sub-levo, āvi, ātum āre 1 (з Acc) полегшувати, зменшувати; підтримувати, допомагати

subsidium, i n допомога; subsidio venire приходити на допомогу

sub-venio, vēni, ventum īre 4 допомагати, приходити на допомогу

suc-cēdo, cessi, cessum ĕre 3 входити (під щось); ховатися; підходити; вступати; вдаватися

sudor, ōris m піт

Suebi, ōrum m pl Свеби (германські племена)

Suetonius, i m Светоній

suf-fĕro, sus-tŭli, sub-lātum пропонувати, давати, підтримувати

suf-ficio, fēci, fectum ĕre 3 бути достатнім

Sulla, ae m Сулла (чоловіче ім'я)

Sulmo, ōnis m Сульмон (назва міста)

sum, fui, esse бути

summus, a, um (superl. до superus) високий, вищий, верховний; останній; повний, завершений; in colle summo на вершині пагорба; hiems summa зима у розпалі; глибокий; кращий

sumo, sumpsi, sumptum ĕre 3 брати; хапати; їсти; починати, робити

sumptus, us m витрата

I super зверху

II super (Acc) над; при; (Abl) відносно

superbia, ae f гордість, зарозумілість

superbus гордий, зарозумілий

superior, ius, ōris (compar. до superus) верхній; вищий; попередній; позаминулий; колишній; s. discēdere виходити переможцем

supero, āvi, ātum āre 1 перевершувати; долати; перемагати

superstitio, ōnis f забобон

supersubstantialis, e насущний, щоденний

super-sum, fui, esse залишатися

superus, a, um вищий, небесний

supplex, plicīs благальний

supplicium, i n страта; покарання, кара; тортури

supplico, āvi, ātum āre 1 (з Dat) благати; молити

supra (Acc) понад, над

suprēmus, a, um вищий; останній

surdus, a, um глухий

surgo, surrexi, surrectum ĕre 3 вставати, підійматися

sur-ripio, ripui, reptum ĕre 3 красти

sus, suis m, f свиня

sus-cipio, cēpi, ceptum ĕre 3 приймати; робити; випробовувати

sus-cito, āvi, ātum āre 1 здіймати, піднімати; розпалювати

sus-реndo, реndi, реnsum 3 вішати

I su-spicio, spexi, spectum 3 підозрювати; шанувати

II suspicio, ōnis f підозра

sustento, āvi, ātum āre 1 підтримувати

sus-tineo, tinui, tentum ēre 2 підтримувати; витримувати, переносити; тримати, нести

sutor, ōris m швець

suus, a, um тільки для 3-ої особи свій

Syracūsae, arum f pl Сиракузи

Syracusānus, a, um сиракузянін

Syria, ae f Сирія

Syrus, i m сирієць

tabella, ae f дощечка

taberna, ae f халупка; лавка

tabula, ae f дошка; t. picta картина

taceo, cui, citum ēre 2 мовчати

taciturnitas, ātis f мовчазність

tacitus, a, um мовчазний, безмовний

talis, e такий (за якістю)

tam так, так; t. ... quam так... як; неначе; приблизно

tamdiu так довго

tamen проте, все-таки

tametsi хоча

tamquam див. tam

tandem нарешті; ж

tango, tetigi, tactum ĕre 3 чіпати, торкатися

Tantălus, i m Тантал

tantum так, як сильно; тільки

tantus, a, um такий, такий великий; tanto тим, настільки

tarditas, ātis f повільність

tardus, a, um повільний

taurus, i m віл, бик

tectum, i n дах, крівля; будинок, житло

tego, texi, tectum ĕre 3 покривати; прикривати

tellus, ūris f земля

telum, i n зброя, спис

temeritas, ātis f безрозсудність

temperantia, ae f помірність

temperatus, a, um помірний

tempestas, ātis f буря, негода; час; погода

templum, i n храм

tempto, āvi, ātum āre 1 пробувати, братися; спокушати

tempus, oris n час, пора; слушна нагода; обставини, положення; ех tempore експромтом, без підготовки

tenax, ācis міцний; скупуватий

tendo, tetendi, tentum ĕre 3 протягувати, простягати

tenebrae, arum f pl темрява, сутінки, морок

teneo, tenui, tentum ēre 2 тримати; пам'ятати; знати; тримати в пам'яті; утримувати; стримувати; займати; pass. нести відповідальність

tener, era, erum ніжний; молодий

tentatio, ōnis f спокуса

tento див. tempto

tenuis, e скромний, простий; слабкий

tepeo, ui, — ēre 2 бути теплим

ter тричі

Terentius, i m Теренцій (чоловіче ім'я)

tergum, i n спина; а tergo ззаду; terga vertere тікати; шкура

terni, ae, a по три

tero, trivi, tritum ĕre 3 терти; витрачати

terra, ae f земля; terra marīque на землі і на морі

terreo, ui, itum ēre 2 лякати, жахати

terrester, stris, stre сухопутний, сухий

terribilis, e страшний

terror, ōris m страх, жах; страшна небезпека

tertius, a, um третій

testaceus, a, um глиняний

testimonium, i n свідоцтво, доказ

testis, is m, f свідок

testudo, ĭnis f черепаха

tetig- див. tango

Teucri, orum m pl троянці

Thales, is; ētis m Фалес (грецький філософ)

theātrum, i n театр

Thebae, arum f pl Фіви

Themis, Themidos (dis) f Феміда

Themistocles, is m Фемістокл

Thermopўlae, arum f plФермопіли (ущелина в Греції)

thesaurus, i m скарб, клад

Thraces, ae m фракієць

Thracia, ae f Фракія (країна)

thronus, i m трон, престол

Thucydides, is m Фукідід

Tiberis, is m Тібр (ріка)

tibia, ae f pl флейта

Tiburtinum, i n Тібуртін (назва села)

tigris, idis m, f тигр

timeo, ui, — ēre 2 (з Acc) боятися, побоюватися (когось); (з Dat) боятися, побоюватися (за когось)

timidus, a, um боязкий

timor, ōris m страх

Timotheus, i m Тимофій

tingo, tinxi, tinctum ĕre 3 фарбувати

Titius, i m Тітій (чоловіче ім'я)

Titus, i m Тіт

toga, ae f тога

tolerabilis,e стерпний, терпимий

toleranter терпляче

toleroб āvi, ātum āre 1 переносити, витримувати

tollo, sustuli, sublātum, tollere піднімати; усувати, викреслювати; знищувати; відміняти

Torquatus, i m Торкват (чоловіче ім'я)

tot стільки

totidem стільки ж

totus, a, um весь, цілий

trado, didi, ditum ĕre 3 передавати; повідомляти, викладати

tragicus, i m трагік, автор трагедій

tragicus, a, um трагічний

tragoedia, ae f трагедія

traho, xi, ctum ĕre 3 тягти; волочити

trajicio, jēci, jectum ĕre 3 пронизувати; переправлятися

tranquillus, a, um спокійний

trans (Acc) по ту сторону, за

trans-eo, ii, itum, īre (з Acc) переходити; проходити; переправлятися через

trans-fero, tuli, lātum, ferre переносити; передавати; звалювати

trans-fīgo, fixi, fixum ĕre 3 пронизувати

trans-gredior, gressus sum, gredi 3 dep. переходити

transitus, us m перехід

trans-mitto, misi, missum ĕre 3 перепливати

trans-volo, āvi, ātum āre 1 перелітати

trax- див. traho

trecenti, ae, a триста

tredecies тринадцять

tremor, ōris m трепет, жах

tremulus, a, um тремтячий; мерехтливий

tres, tria три

tribuo, ui, ūtum ĕre 3 віддати; надавати

tricesimus, a, um тридцятий

triennium, i n триріччя

triginta тридцять

trini, ae, a по три

trirēmis, is f трірема (судно з трьома рядами весел)

tristis, e сумний; похмурий

triumphus, i m тріумф

Troes, um m pl троянці; троянець

Troja, ae f Троя

trudo, trusi, trusum ĕre 3 штовхати, гнати

tu ти

tuba, ae f труба

tueor, tuitus sum, tueri 2 dep. (з Acc) охороняти; дивитися; спостерігати; піклуватися

tuli див. fero

Tullius, i m Туллій (чоловіче ім’я)

tum тоді; quid t.? ну і що ж?; t....t. то... то

tumultus, us m сум'яття

tumulus, i n пагорб

tunc тоді, у той час

tunica, ae f туніка

turba, ae f натовп

turbidus, a, um каламутний; неспокійний, бурхливий

turbina, ae f буря

I turbo, āvi, ātum āre 1 хвилювати

II turbo, inis m вихор

turgidus, a, um надутий, наповнений (вітром)

turpis, e потворний, огидний; ганебний

turris, is f башта; палац

tutus, a, um безпечний; надійний

tuus, a, um твій

tyrannus, i m тиран

uber, ĕris родючий

ubi де; коли; u. primum як тільки

ulciscor, ultus sum, ulcisci 3 dep. (з Acc) мститися

ullus, a, um який-небудь

ulterior, ius compar. до ulter: подальший; останній

ultimus, a, um останній, крайній, найдальший; in ultimis terris на краю землі

ultio, ōnis f помста

ultra (Acc) далі; по той бік

ultro добровільно

umbra, ae f тінь

umerus, i m плече

umidus, a, um вологий

umquam колись, будь-коли

unā разом

unda, ae f хвиля; вода, море

unde звідки

undecimus, a, um одинадцятий

undique з усіх боків, звідусіль

unguis, is m ніготь, кіготь

unicus, a, um єдиний

unitus, a, um об’єднаний

universus, a, um весь, цілий; загальний; in universum загалом, взагалі

unquam коли-небудь

unus, a, um один

urbānus, a, um міський; цивільний

urbs, urbis f місто; Urbs Рим

urgeo, ursi, — ēre 2 стискати

uro, ussi, ustum ĕre 3 палити, спалювати

ursus, i m ведмідь

urtīca, ae f кропива

usi див. utor

usitātus, a, um вживаний, звичний

usque постійно, безперервно, весь час; u. ad аж до

usus, us m вживання; користь; досвід

I ut як; u. qui оскільки він

II ut з Indicativus коли; з Conj. (finale) щоб; (consecutivum) що, так що

uter який з двох

uterque, utrăque, utrumque і той і інший, обидва; utrīque обидві сторони

utilis, e корисний; придатний

utilitas, ātis f користь

utinam о якби

utique в усякому разі, неодмінно

utor, usus sum, uti 3 dep. (з Abl) вживати, користуватися

utrum чи; чи и....an... або

uva, ae f виноград

uxor, ōris f дружина

vacatio, ōnis f звільнення; канікули

vaco, āvi, ātum āre 1 бути порожнім; (з Abl) бути вільним , бути позбавленим

vacuus, a, um (з Abl) порожній, позбавлений

vadum, i n мілина

vae! на жаль!, о горе!

vagor, atus sum, ari 1 dep. поневірятися, блукати

valde дуже, сильно

valeo, ui, itum ēre 2 бути здоровим, сильним; мати значення; vale прощай

Valerius, i m Валерій

valetudo, inis f здоров'я

validus, a, um сильний, міцний

valles (vallis), is f долина

vallum, i n вал

vanus, a, um порожній; нікчемний; марний

varietas, ātis f різноманітність; строкатість; мінливість

varius, a, um різний; строкатий; мінливий

vas, vasis n pl vasa, ōrum судина; посуд

vasto, āvi, ātum āre 1 спустошувати

vates, is m пророк; поет

ve або; запереч. і

vectigal, ālis n податок; дохід

vehementer сильно; дуже

veho, vexi, vectum ĕre 3 везти; нести; pass. їхати

vel або; навіть; мабуть, хоча б

velox, ōcis швидкий

I velum, i n вітрило

II velum, i n покрив

velut, veluti наприклад; як би

ven-do, didi, ditum ĕre 3 продавати

venēnum, i n отрута

venia, ae f поблажливість, вибачення

venio, vēni, ventum īre 4 приходити; subsidium v. приходити на допомогу; in potestatem v. потрапляти у владу; mihi in mentem venit (Gen) мені спадає на думку, мені згадується

venter, tris m живіт, шлунок; черево

ventus, i m вітер

Venus, eris f Венера

venustas, ātis f краса

ver, veris n весна

verbōsus, a, um велемовний, балакучий

verbum, i n слово; приказка

vere справді, дійсно

verecundus, a, um скромний

vereor, veritus sum, vereri 2 dep. боятися, побоюватися; поважати

Vergilius, i m Вергілій

veritas, ātis f правда, істина

vermis, is m черв’як

vernus, a, um весняний

vero а, але, проте, ж; звичайно

Verres, is m Веррес (чоловіче ім'я)

versiculus, i m віршик

verso, āvi, ātum āre 1 обертати; pass. знаходитися; перебувати; поводитися

versus, us m вірш, рядок

verto, verti, versum ĕre 3 обертати; змінювати; terga vertere тікати

I verum, i n правда, істина

II verum але

verus, a, um істинний; правдивий; правильний

vescor, — vesci 3 dep. харчуватися

Vespasianus, i m Веспасіан (ім’я імператора)

vesper, eri m вечір; vesperi увечері

vestālis, e присвячений богині Весті; virgo v. весталка

vester, tra, trum ваш

vestigium, i n слід

vestimentum, i n одяг

vestio, īvi, ītum īre 4 одягати, покривати

vestis, is f одяг, плаття

veto, vetui, vetitum āre 1 не допускати, забороняти

vetus, eris старий

vetustas, ātis f старість; майбутнє, майбутні століття; потомство

vexo, āvi, ātum āre 1 мучити; приводити в рух, турбувати

via, ae f дорога, вулиця

viātor, ōris m подорожній

vice adv через; замість; v. versa навпаки

vicesimus, a, um двадцятий

vicīnus, i m сусідній, сусід

vicis, is f зміна, мінливість

victor, ōris m переможець

victoria, ae f перемога

vicus, i m село

videlicet очевидно

video, vidi, visum ēre 2 бачити; дивитися, звертати увагу; pass. здаватися

vigeo, gui, — ēre 2 бути сильним

vigil, ĭlis m стражник

vigilo, āvi, ātum āre 1 пильнувати, не спати; vigilans наяву

viginti двадцять

vilis, e дешевий

villa, ae f маєток, віла

vincio, vinxi, vinctum īre 4 прив'язувати; зобов'язувати

vinco, vici, victum ĕre 3 перемагати; перевершувати

vinculum, i n ланцюг; зв'язок, поєднання

vindex, icis m захисник; каратель, месник

vindico, āvi, ātum āre 1 (Acc) захищати, боронити; мстити; mihi v. домагатися

vinea, ae f виноградна лоза

vinum, i n вино

violens, entis стрімкий

violo, āvi, ātum āre 1 шкодити, ображати, кривдити

vipera, ae f гадюка, змія

vir, viri m чоловік; людина

vires, viribus див. vis

virgo, inis f дівчина, діва

viridis, e зелений

virtus, ūtis f чеснота; мужність; доброчесність

vis f (Acc. Sg. – vim, Abl. Sg. – vi; N.=Acc. Pl. - vires, G. Pl. virium, D.=Abl. Pl. viribus) сила; насильство; vi зненацька

visito, āvi, ātum āre 1 відвідувати

viso, visi, — ĕre 3 дивитися

vita, ae f життя

vitio, āvi, ātum āre 1 псувати, спотворювати

vitiōsus, a, um порочний, поганий

vitis, is f виноградна лоза

vitium, i n вада, недолік; vitio dare (Dat) ставити у провину

vito, āvi, ātum āre 1 (Acc) уникати

vitreus, a, um скляний; ламкий

vitupero, āvi, ātum āre 1 засуджувати, лаяти

vivo, vixi, victum ĕre 3 жити

vivus, a, um живий

vix ледве, насилу

voci-feror, atus sum, ari 1 dep. кричати

voco, āvi, ātum āre 1 кликати; закликати; називати

volens, entis (PPA до velle) прихильний

I volo, āvi, ātum āre 1 літати

II volo, volui, — velle хотіти

volucer, cris, cre летючий, швидкий

volucris, is f птах

voluntarius, a, um добровільний

voluntas, atis f воля, бажання; ex voluntāte за бажанням

voluptas, ātis f задоволення, насолода

Volusenus, i m вольск (людина з народу вольсків)

vos ви

votum, i n обітниця; бажання, мрія; побажання; молитва

vox, vocis f голос; мова; слово; unā voce одностайно

Vulgāta, ae f Вульгата, латинський переклад Біблії

vulgo звичайно

vulgus, i n народ

vulnero, āvi, ātum āre 1 ранити

vulnus, eris n рана

vulpecula, ae f лисичка

vulpes, is f лисиця

vultus, us m обличчя, вигляд; погляд

Xantippa, ae f Ксантіппа (дружина Сократа)

Xerxes, is m Ксеркс (персидський цар)

Zeuxis, idis m Зевксид (грецький живописець)

Zōilus, i m Зоїл (грецький граматик і критик творів Гомера; як прізвисько — злобний огудник, дріб'язковий критик)

1. Птицы О гусеобразны
2. Вариант 19 Глава 2
3. Контрольная работа- Виховання як педагогічна категорія
4. История развития бухгалтерского управленческого учет
5. Драматургия массовых театрализованных представлений выделилась из театральной драматургии.html
6. 741477 УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ ВИКЛИКАНИХ АНОМАЛЬНИМИ ЯВИЩАМИ
7. Наведіть конкретні приклади лексичних одиниць з посібників монографій пов~язаних з Вашою спеціальністю з
8. Предприятие в системе народного хозяйства, его имущество и активы
9. Утверждаю Проректор по воспитательной и социальной работе Т.html
10. Вечер встречи Однокашников 1й БЛОК Ведущий выходит на музыкальной подложке Школьная пора ~ Татьяна
11. Боль это особый вид чувствительности формирующийся под действием патогенного раздражения характеризующе
12. Стаття 9 Європейської конвенції гарантує свободу думки совісті і віросповідання
13. односложные ft deep long dry brve ftter deeper longer drier brver th
14. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Рівне 1999 Дисерта
15. по теме Станки их назначение и технологические возможности Цель работы- овладение общими и профессиональ
16. Академия наук СССР 1925-1936 гг
17. либо другой дисциплине кинологического спорта имеет смысл научить свою собаку двигаться назад
18. Тема 6. Риторика і мистецтво презентації Види публічного мовлення
19. .Особливістю великомасштабної селекції у свинарстві є пірамідальна структура стад які відносяться до кіль
20. Реферат- Поняття біологічної зброї

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе