Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 20
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет ІКТ
Кафедра ОПХВ
ТЕПЛОВІ АКУМУЛЯТОРИ ЕНЕРГІЇ
методичні вказівки
до практичної роботи з дисципліни "Нетрадиційні джерела енергії"
факультет ІКТ
для студентів денної форми навчання
напряму підготовки 6.050503 "Машинобудування"
Мелітополь
2009
Розробили: ст. викл. Самойчук К.О.,
канд. техн. наук, Жарков В.Я.
Рецензент: канд. техн. наук, доцент _________________________
Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри ОПХВ
«__» «__________» 2009 р., протокол №
Рекомендовано методичною комісією факультету ІКТ ОПХВ
«__» «__________» 2009 р., протокол №
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема: Теплові акумулятори енергії
Мета: Засвоєння студентами методики розрахунку елементів акумуляторів енергії, знайомство з перспективними розробками теплових акумуляторів.
Час: 2 год.
1.1 Порядок виконання роботи
- представити викладачу виконане завдання для самопідготовки. Умову завдання наведено у п. 1.2;
- проробити практичну частину;
1) Вибрати вид теплоакумулюючого матеріалу (ТАМ).
2) Записати основні параметри найбільш прийнятних ТАМ з фазовим переходом.
3) Вибрати ТАМ з фазовим переходом.
4) Визначити необхідну кількість енергії (теплоти) для зарядки теплоакумулятора.
5) Визначити необхідну витрату ТАМ.
6) Заслуховування і обговорення студентських рефератів по акумулюванню енергії в АПК.
- виконати домашнє завдання.
1.2 Завдання для самопідготовки
У процесі підготовки до заняття студент в обов’язковому порядку повинен виконати наступні завдання:
а) вивчити конспект лекцій;
б) опрацювати рекомендовану літературу;
в) занести у зошит для практичних робіт такі матеріали:
1) Що таке акумулятор енергії?
2) Які види акумуляторів енергії ви знаєте?
3) Для чого призначений акумулятор енергії?
1.3 Практична частина
1.3.1 Теоретичні відомості
Для вирівнювання добового графіка навантаження використовуються акумулятори енергії: гідравлічні (ГАЕС), пневматичні, механічні, теплові.
У промисловості найбільше поширення знайшли теплові акумулятори (ТА): рідкі, тверді, фазовий акумулятори (ФА) (додаток А).
Теплоємність ФА в десятки разів більше теплоємності води. Крім того, вони зберігають протягом фазового переходу постійну температуру. У жарких країнах для акумулювання енергії використовуються солоні озера.
В якості ТАМ з фазовим переходом використовують гідрооксид барію Ва(ОН)2∙8H2O + H2O з температурою плавлення tпл =78°С, глауберову сіль Na2SO4∙10H2O - tпл =32,2°С, СН3СООNa∙3H2O - tпл =58,2 °С та ін.
Масса або об'єм теплоакумулюючого матеріалу (ТАМ) залежить від відповідної щільності енергії, що запасається, і ККД процесу акумуляції тепла. У реальному процесі акумуляції теплоти щільність енергії, що запасається, на порядок нижче за теоретичне значення унаслідок теплових втрат, вирівнювання поля температур, втрат при заряді і розряді акумулятора. В даний час відоме велике різноманіття видів і конструкцій теплових акумуляторів із зернистим ТАМ, обумовлене широким спектром сфер застосування акумуляторів тепла. Безліч методів і способів акумуляції наводить до різних технічних і конструктивних рішень (рисунок 1):
Традиційно розглядаються теплові акумулятори з нерухомою або рухливою матрицями. Використання нерухомої матриці забезпечує максимальну простоту конструкції, але вимагає великих мас ТАМ. Окрім цього, температура теплоносія на виході з акумулятора змінюється протягом часу, що вимагає додаткової системи підтримки постійних параметрів шляхом перепускання.
а – з пористою матрицею; б, в – канальні; г, д – підземні з вертикальними і горизонтальними каналами; е – у водоносному горизонті; 1 – вхід теплоносія; 2 – теплоізоляція; 3 – розділові грати; 4 – ТАМ; 5 – опори; 6 – вихід теплоносія; 7 – розділення потоків; 8 – індуктор; 9 – водоносний шар; 10 – водонепроникний шар
Рисунок 1 – Основні типи теплових акумуляторів з твердим теплоакумулюючим материалом
Канальні теплові акумулятори широко застосовуються в системах электро-, теплопостачання, що використовують позапікову енергію. Теплоакумулюючий матеріал (шамот, вогнетривка цеглина і т. п.) нагрівається в періоди мінімального вжитку електроенергії, що дозволяє вирівнювати графіки завантаження електростанцій. Пропускаючи холодне повітря через матрицю можна здійснювати обігрів приміщень. Акумулятори даного типа виробляються за кордоном серійно для індивідуальних і малосімейних будинків. Особливим типом канальних теплових акумуляторів з твердим ТАМ є теплові графітові акумулятори, використовувані як джерело енергії в автономних енергоустановках. Температура їх нагріву може досягати 3 500 0С, що забезпечує прийнятні масогабаритні характеристики установки. Підземні акумулятори тепла з горизонтальними каналами застосовуються для акумуляції тепла і його використання протягом 2-4 місяців. Акумулятори тепла у водоносних горизонтах використовуються для акумуляції кількості тепла, достатнього для теплопостачання невеликого селища протягом року. Тут в якості ТАМ використовується водопроникний шар землі, в який в режимі заряду через свердловину закачується гаряча вода, а в режимі розряду через іншу свердловину закачується холодна вода. Унаслідок відсутності поверхонь теплообміну даний тип теплових акумуляторів забезпечує найкращі економічні характеристики серед підземних акумуляторів тепла. Вочевидь, що недоліками таких видів акумуляторів є складність проектування для конкретного вигляду водоносного горизонту, великі енергетичні витрати на прокачування теплоносія. Використання рухливої матриці передбачає вживання теплових акумуляторів, як правило, у вигляді регенератора, що обертається, пристроїв з падаючими кулями і тому подібне. Такі акумулятори застосовуються в апаратах регенерації теплової енергії, і унаслідок малої тривалості робочого циклу вони мають невеликі конструктивні розміри. Для теплових акумуляторів з рухливою матрицею характерна постійна температура газу на виході. Основні показники акумуляторів тепла з твердим ТАМ визначаються залежно від їх конструктивних рішень і призначення. При цьому приймаються допущення про рівномірність розподілу потоків теплоносіїв за площею матриці, незалежності властивостей ТАМ і теплоносіїв від температури і ряд інших. При використанні теплоти плавлення деяких речовин для акумуляції теплоти забезпечується висока щільність енергії, що запасається, невеликі перепади температур і стабільна температура на виході з теплового акумулятора. Не дивлячись на це, більшість ТАМ в розплавленому стані є корозійно-активними речовинами, в більшості своїй мають низький коефіцієнт теплопровідності, змінюють об'єм при плавленні і відносно дороги. В даний час відомий досить широкий спектр речовин, що забезпечують температуру акумуляції від 0 до 1400°C. Необхідно відзначити, що широке вживання теплових акумуляторів з плавким ТАМ стримується, перш за все, міркуваннями економічності створюваних установок. При невеликих робочих температурах (до 120 °C) рекомендується вживання кристалогідратів неорганічних солей, що пов'язане в першу чергу з використанням як ТАМ природних речовин. Для реального вживання розглядаються лише речовини, що не розкладаються при плавленні або розчиняються в надлишковій воді, що входить в склад ТАМ. Використання органічних речовин повністю знімає питання корозійного руйнування корпусу, забезпечує високу щільність енергії, що запасається, досить хороші техніко-економічні показники. Проте в процесі роботи теплового акумулятора з органічними ТАМ відбувається зниження теплоти плавлення унаслідок руйнування протяжних ланцюжків молекул полімерів. Із-за низького коефіцієнта теплопровідності органічних ТАМ потрібне створення і вживання розвинених поверхонь теплообміну, що, у свою чергу, накладає конструктивні обмеження на використання теплового акумулятора. При робочих температурах від 500 до 1600 °C застосовуються, як правило, з'єднання і сплави лужних і лужноземельних металів [1, 4]. Істотним недоліком вживання з'єднань металів прийнято вважати низький коефіцієнт теплопровідності, корозійну активність, зміну об'єму при плавленні. Для захисту від хімічної корозії вочевидь необхідно підібрати конструкційні матеріали або інгібітори корозії, що забезпечують заданий термін служби теплового акумулятора. Перспективно використовувати суміші і сплави органічних і неорганічних речовин, що дозволяють забезпечувати необхідні значення температур плавлення і великі терміни служби. Вживання всіляких теплоакумулюючих матеріалів вимагає розробки надійних конструктивних рішень, направлених на максимальне використання позитивних якостей ТАМ і виключення їх недоліків (рисунок 2).
Розміщення ТАМ в капсулах (рисунок 2а) забезпечує високу надійність конструкції, дозволяє створювати розвинену поверхню теплообміну, компенсувати (при використанні гнучких капсул) зміну об'єму в процесі фазових переходів.
а – капсульний; б – кожухотрубний; в, г – із скребковим видаленням ТАМ; д – з ультразвуковим видаленням ТАМ; е, ж – з прямим контактом і прокачуванням ТАМ; з, і – з випарно-конвективним перенесенням тепла; 1 – рідкий ТАМ; 2 – твердий ТАМ; 3 – поверхня теплообміну; 4 – корпус теплового акумулятора; 5 – теплоносій; 6 – границя розділу фаз; 7 – частки твердого ТАМ; 8 – проміжний теплообмінник; 9 – паровий і рідинний простори для теплоносія.
Рисунок 2 – Основні типи теплових акумуляторів фазового переходу
Проте унаслідок низької теплопровідності ТАМ необхідне велике число капсул малого розміру, що наводить до великої трудомісткості виготовлення теплового акумулятора. Тому доцільним є вживання капсульних теплових акумуляторів у випадках малих теплових потоків, що відводяться теплообмінною поверхнею. Розташування ТАМ в міжтрубному просторі кожухотрубного теплообмінника (рисунок 2б) забезпечує раціональне використання внутрішнього об'єму теплового акумулятора і вживання традиційних технологій виготовлення теплообмінних апаратів. Проте при такій конструкції утруднено забезпечення вільного розширення ТАМ, унаслідок чого знижена надійність акумулятора в цілому. Найбільш технологічно складним і дорогим елементом теплового акумулятора традиційної конструкції є теплообмінна поверхня. Унаслідок низьких коефіцієнтів теплопровідності більшості плавких ТАМ, в даний час запропоновані різні способи зменшення поверхні теплообміну шляхом відскрібання ТАМ (рисунок 2в, 2г), шляхом ультразвукового або електрогідравлічного руйнування затверділого ТАМ (рисунок 2д). Вказані вище способи дозволяють істотно понизити величину термічного опору теплообмінній поверхні, але в той же час вони у декілька разів збільшують навантаження на конструктивні елементи акумулятора. Відомо, що кращим варіантом теплообмінної поверхні є її повна відсутність, тобто безпосередній контакт теплоакумулюючого матеріалу і теплоносія. Вочевидь, що в цьому випадку необхідно підбирати як теплоакумулюючі матеріали, так і теплоносії по ознаках, що забезпечують працездатність конструкцій. Теплоакумулюючі матеріали в цьому випадку повинні відповідати наступним вимогам:
– кристалізуватися окремими кристалами;
– мати велику різницю щільності твердої і рідкої фаз;
– бути хімічно стабільними;
– не утворювати емульсій з теплоносієм.
Теплоносії підбираються по наступних ознакам:
– хімічна стабільність в суміші з ТАМ;
– велика різниця щільності по відношенню до ТАМ;
– мала здібність до спінювання;
– і ряд інших вимог, витікаючих з особливостей конструкції.
При використанні щільнішого теплоносія, ніж твердий ТАМ, реалізується схема, представлена на рисунку 2е. В процесі роботи акумулятор заповнений сумішшю теплоакумулюючого матеріалу і теплоносія. У верхню частину теплового акумулятора подається рідкий теплоносій, який потрапляє на поверхню ТАМ, охолоджує (нагріває) його і відводиться з нижньої частини акумулятора. За рахунок меншої щільності рідкої фази ТАМ, в порівнянні з твердою, його частки, що закристалізувалися, опускаються в нижню частину акумулятора. Надалі відбувається поступове заповнення всього об'єму частками ТАМ, що закристалізувалися. При використанні теплоносія з щільністю, меншою за щільність ТАМ, реалізується схема, представлена на рисунку 2ж. Розпил теплоносія відбувається в нижній частині акумулятора. В процесі спливання крапель теплоносія ТАМ нагрівається або охолоджується і одночасно інтенсивно перемішується. Вочевидь, основними недоліками приведених способів контакту ТАМ і теплоносія є потреби в сторонньому джерелі енергії для прокачування і необхідність ретельної фільтрації теплоносія з метою перешкоди віднесенню часток ТАМ. Вказані недоліки відсутні в конструкції, що використовує принцип випарно-конвективного перенесення тепла при безпосередньому контакті ТАМ і теплоносія (рисунок 2з). Для забезпечення працездатності теплового акумулятора необхідно, аби температура кипіння теплоносія при атмосферному тиску була декілька нижче за температуру плавлення ТАМ. Для заряду акумулятора тиск і, відповідно, температура кипіння теплоносія в нім встановлюються вище за температуру плавлення ТАМ. У зарядному теплообміннику здійснюється підведення тепла. Теплоносій закипає, і бульбашки пари при температурі вище за температуру плавлення ТАМ піднімаються вгору і підігрівають ТАМ. При цьому відбувається плавлення ТАМ і конденсація теплоносія. Розплавлений ТАМ піднімається вгору, а конденсат теплоносія опускається вниз. Під час плавлення ТАМ бульбашки теплоносія виходять в паровий простір теплового акумулятора, і в кінці процесу зарядки весь теплоносій в паровій фазі знаходиться в паровому просторі. На етапі відведення тепла від теплового акумулятора тиск в ньому знижується так, що температура конденсації теплоносія стає нижчою за температуру плавлення ТАМ. При відведенні тепла на поверхні розрядного теплообмінника відбувається конденсація теплоносія, який стікає на розплавлений ТАМ. В результаті відбувається випарювання крапель теплоносія і кристалізація часток ТАМ. Затверділий ТАМ опускається в нижню частину теплового акумулятора, а пара теплоносія піднімається вгору. У міру охолоджування ТАМ краплі теплоносія опускаються все нижче і нижче, і в кінці розрядки весь теплоносій опиняється в нижній частині теплового акумулятора. Найбільшого поширення набули рідинні теплові акумулятори.
Парові теплові акумулятори конструктивно можуть бути виконані у вигляді:
– сталевого суцільнозварного корпусу;
– судини із заздалегідь напруженого залізобетону або чавуну;
– підземного резервуару високого тиску.
Великі габарити, значна трудомісткість і складність у виготовленні, утруднений контроль і огляд (при підземному розміщенні) теплових акумуляторів такого типа перешкоджає їх широкому поширенню. Використання термохімічних циклів в теплових акумуляторах грунтується на принципі виникнення хімічного потенціалу в результаті оборотної хімічної реакції в нерівноважному стані. Важливою перевагою хімічних способів акумуляції теплової енергії, в порівнянні із звичайними, є те, що запасена енергія може зберігатися досить тривалий час без вживання теплової ізоляції, полегшені проблеми транспорту енергії на значні відстані.
Конструкція теплового акумулятора з тепловими трубами до теплогенерирующей установки приведена на рисунок 3. Тепловий акумулятор встановлюється в хвостовій частині казана: у газохід поміщаються випарні частини теплових труб, а конденсатори розміщені в зернистій масі. Між тепловими трубами, що підводять теплоту, встановлені також теплові труби, що відводять теплоту від зернистої маси. До переваг використання як теплообмінні поверхні теплових акумуляторів теплових труб слід віднести простоту компоновки, надійність і стабільність роботи, менші гідравлічні втрати в газовому тракті. Таким чином, вживання акумуляторів теплоти в системах теплопостачання дозволить підвищити ефективність використання палива, ширше застосовувати вторинні енергоресурси, нетрадиційні і поновлювані джерела енергії.
1 – тепловий акумулятор із зернистою матрицею; 2 – колектор з середовищем, що нагрівається; 3 – колектор-газохід з гріючим середовищем; 4, 5 – теплові труби, що підводять і відводять теплоту, відповідно; 6 – зерниста маса.
Рисунок 3 – Конструкція теплового акумулятора з тепловими трубами
1.3.2 Методика розрахунку
Необхідна кількість енергії (теплоти) для зарядки ТА визначають за формулою
(1)
де – питома теплоємність повітря, кДж /кг∙0С;
– об'єм повітря, м3;
– густина повітря;
і – відповідно кінцева і початкова температура повітря, °С;
Кількість теплоти, що виділяється при охолодженні рідини теплового акумулятора, , кДж
(2)
де – питома теплоємність ТАМ в рідкому стані, кДж /кг∙0С (таблиця 1 і 2);
– об'єм ТАМ, м3;
– густина рідкого ТАМ;
– різниця температур при охолодженні рідкого ТАМ, °С.
Потужність теплового акумулятора
, (3)
де – час зарядки ТА, год.
Кількість теплоти, що виділяється при плавленні (фазовому переході) ТАМ теплового акумулятора, , кДж
(4)
де – питома теплота плавлення ТАМ, кДж /кг;
– об'єм ТАМ, м3;
– густина твердого ТАМ;
Загальна кількість теплоти, що виділяється при плавленні та охолодженні ТАМ, дорівнює
(5)
Необхідний об'єм ТАМ при плавленні та подальшому охолодженні рідкого ТАМ визначається за рівнянням
(6)
де – коефіцієнт втрат, = 5…8;
Таблиця 1 - Основні властивості ТАМ на основі кристалогідратів [1]
|
Матеріал |
Тпл, °С |
Спл, кДж/кг |
с, кДж/(кг∙К) |
, кг/м3 |
, кг/м3 |
|
СаСl2∙6Н2O |
29,7 |
170 |
1,2 |
1712 |
1520 |
|
Na2SO4∙10H2O |
32,4 |
251 |
1,1 |
1460 |
1480 |
|
Na2S2O3∙5H2O |
48 |
201 |
1,2 |
1600 |
1580 |
|
СН3СООNa∙3H2O |
58,2 |
260 |
1,4 |
1450 |
1400 |
|
Ва(ОН)2∙8H2O |
78 |
301 |
1,6 |
2180 |
2100 |
|
MgСl2∙6Н2O |
116 |
165 |
1,1 |
1570 |
1510 |
Таблиця 2. - Основні властивості органічних ТАМ, що плавляться [1]
|
Матеріал |
Температура плавлення, К |
Теплота плавлення, кДж/кг |
Питома теплоємність с, кДж/(кг∙К) |
Густина, кг/м3 |
|
|
Поліетиленгліколь |
293...298 |
146 |
2,26 |
100 |
100 |
|
Октадекан |
301 |
244 |
2,18 |
744 |
740 |
|
Н-Ейкозан |
310 |
218 |
2,08 |
778 |
760 |
|
Парафін 46 – 48 |
320 |
209 |
2,08 |
800 |
790 |
|
Нафталін |
353 |
205 |
2,06 |
1170 |
1120 |
|
Ацетамін |
355 |
168 |
2,09 |
1160 |
1130 |
|
Поліетилен високого тиску |
398...408 |
240... 260 |
2,50 |
925 |
800 |
|
Пентаеритринол |
360 |
322 |
2,10 |
1350 |
1310 |
При більш високих робочих температурах застосовуються, як правило, сполуки і сплави легких металів.
1.3.3 Завдання для практичного заняття
Розрахувати тепловий акумулятор с фазовим переходом для підігрівання припливного повітря вентиляційної системи.
Варіанти завдань наведені в таблиці Б.1 додатку Б.
1.3.4 Приклад рішення
Вихідні дані: Об'єм повітря, що подається припливним вентилятором L = 100 м3 ; початкова температура повітря tп= -14°С, кінцева tк =18°С, час зарядки і розрядки теплового акумулятора (ТА) τ = 12 год.
Рішення.
1. В якості ТАМ з фазовим переходом приймаємо гідрооксид барію Ва(ОН)2∙8H2O з температурою плавлення tпл=78°С, питомою енергією плавлення = 301 кДж/кг і теплоємністю с = 1,6 кДж/кг ∙0С.
2. Необхідна кількість енергії (теплоти) для зарядки ТА визначається за формулою (1). Приймаємо: питому теплоємність повітря = 0,278 кДж/(кг°C); густину повітря = 1,2 кг/м3.
кДж.
3. Необхідна потужність теплового акумулятора, P становить
= 1068/12=89 кВт.
4. Приймаємо температурний перепад в ТА = 15°С і визначаємо температуру до якої відбудеться охолодження рідкої фази ТАМ
,
°С.
5. Необхідний об'єм ТАМ визначається рівнянням (6). Необхідні параметри теплоти плавлення і густини ТАМ приймаємо по таблицям 1 і 2.
м3
Таким чином, для акумуляційної вентиляційної системи необхідно 0,01м3 або 10 літрів гідроксиду барію.
1.4 Контрольні питання
1) Назвіть відомі вам ТАМ.
2) Назвіть переваги та недоліки відомих вам ТАМ.
3) Які ТАМ з фазовим переходом Ви знаєте?
4) Назвіть переваги ТАМ з фазовим переходом перед іншими.
5) Як визначити необхідну кількість енергії (теплоти) для зарядки ТА?
6) Як визначити необхідну кількість теплової енергії для зарядки ТА за годину?
7) Як визначити необхідну витрату ТАМ?
8) За якими показниками вибираються ТАМ?
9) Які типи теплових акумуляторів з твердим покриттям Ви знаєте? Наведіть їх конструкцію і принцип дії.
10) Приведіть конструкції акумуляторів з фазовим переходом. проаналізуйте їх переваги та недоліки
11) Яку конструкцію має тепловий акумулятор з тепловими трубами?
Рекомендована література
1. Левенберг В.Д. Аккумулирование тепла / В.Д. Левенберг. – К.: Техника, 1991 -112 с.
2. Шароглазов В.С. Расширение возможностей аккумулирования тепла// Промышленная энергетика.-1993.-№11.-С 32-37.
3. Корчемний М. Енергозбереження в агропромисловому комплексі/ М.Корчемний, В.Федорейко, В.Щербань. - Тернопіль; Підручники і посібники 2001 -С.410-449.
4. Кирюшатов А.И. Использование нетрадиционных возобновля-ющихся источников энергии в сельскохозяйственном производстве/ А.И.Кирюшатов. - М.: Агропромиздат 1991.- 96 с.
Додаток А
(довідковий)
Серійно освоєні теплові акумулятори (промислові і побутові)
а) JASPI-GTV 270 б) Jaspi-Sahkoovali
Рисунок Б.1 – Теплові акумулятори
Jaspi-Sahkoovali - новий електроакумулятор енергії з поліуретановою ізоляцією і сталевою обшивкою. Відмінно застосовується як джерело тепла як на нових, так і об'єктах реконструкції. За об'ємом Jaspi-Sahkoovali виготовляється трьох розмірів 1,2; 1,8 і 2,4 м/куб. Регулююча автоматика високого рівня в Jaspi-Sahkoovali управляє повністю автоматично роботою акумулятора. Струмові трансформатори, що поставляються разом з автоматикою, забезпечують ефективну експлуатацію головного запобіжника об'єкту, враховуючи інше електронавантаження в будинку. Управління можна легко підключити також до контурів електроуправління електростанції. Стандартна потужність нічної зарядки - 16,25 кВт або 21,75 кВт і денна потужність - 9,75 кВт. Зазвичай в Jaspi-Sahkoovali не використовують змійовики ГВС, гарячу побутову воду виробляють окремим водонагрівачем Jaspi. Система відмінно личить для радіаторів або низькотемпературної теплої підлоги, навіть найменший за розміром Jaspi-Sahkoovali досить для опалювання невеликого приватного будинку (прим. 120 кв.м.) майже повністю на нічній електроенергії.
JASPI-GTV 270 відмінно личить для збільшення водяного об'єму комбінованого казана. Акумулятор єфективізує експлуатацію комбінованого казана на твердому паливі і покращує його ККД при експлуатації на дизельному / газовому паливі. GTV 270 личить також для підключення до казана як водонагрівач.
Додаток Б
(обов’язковий)
Таблиця Б.1 – Вихіні дані для розрахунку біогазових установок
|
№ варі-анту |
Об'єм повітря, L, м3 |
Початкова температура повітря tп, °С |
Кінцева температура повітря tк, °С |
Час зарядки і розрядки ТА τ , год. |
Вид ТАМ |
|
|
100 |
– 14 |
26 |
12 |
СаСl2∙6Н2O |
|
|
90 |
– 12 |
24 |
8 |
Na2SO4∙10H2O |
|
|
80 |
– 10 |
22 |
9 |
Na2S2O3∙5H2O |
|
|
110 |
– 8 |
20 |
10 |
СН3СООNa∙3H2O |
|
|
120 |
– 6 |
25 |
11 |
Ва(ОН)2∙8H2O |
|
|
130 |
– 4 |
26 |
13 |
MgСl2∙6Н2O |
|
|
140 |
– 2 |
24 |
12 |
Поліетиленгліколь |
|
|
160 |
0 |
22 |
8 |
Октадекан |
|
|
180 |
2 |
20 |
9 |
Н-Ейкозан |
|
|
200 |
4 |
25 |
10 |
Парафін 46 – 48 |
|
|
220 |
6 |
26 |
11 |
Нафталін |
|
|
100 |
8 |
24 |
13 |
Ацетамін |
|
|
90 |
– 14 |
22 |
12 |
Поліетилен високого тиску |
|
|
80 |
– 12 |
20 |
8 |
Пентаеритринол |
|
|
110 |
– 10 |
25 |
9 |
СаСl2∙6Н2O |
|
|
120 |
– 8 |
26 |
10 |
Na2SO4∙10H2O |
|
|
130 |
– 6 |
24 |
11 |
Na2S2O3∙5H2O |
|
|
140 |
– 4 |
22 |
13 |
СН3СООNa∙3H2O |
|
|
160 |
– 2 |
20 |
12 |
Ва(ОН)2∙8H2O |
|
|
180 |
0 |
25 |
8 |
MgСl2∙6Н2O |
|
|
200 |
2 |
26 |
9 |
Поліетиленгліколь |
|
|
220 |
4 |
24 |
10 |
Октадекан |
|
|
100 |
6 |
22 |
11 |
Н-Ейкозан |
|
|
90 |
8 |
20 |
13 |
Парафін 46 – 48 |
|
|
80 |
– 14 |
22 |
12 |
Нафталін |
|
|
110 |
– 12 |
21 |
8 |
Ацетамін |
б)
а)
е)
д)
г)
)
б)
а)
в)
г)
д)
е)
ж)
з)
и)
Середовище що нагрівається
Середовище що гріє