Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Методичні рекомендації до засвоєння політології 22 6

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024

Зміст

1. Передмова

4

2. Анотація дисципліни

6

3. Тематичний план дисципліни «Політологія»

10

4. Робоча програма

11

5. Методичні рекомендації до засвоєння політології

22

6. Плани семінарських занять і завдання для      самоперевірки знань

27

7. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

33

8. Критерії оцінки самостійної роботи студентів

35

9. Завдання для самостійної роботи студентів

36

10. Методичні рекомендації до індивідуальної роботи студентів, критерії оцінки індивідуальної роботи студентів та завдання для індивідуальної  роботи студентів  

59

11. Теми курсових робіт з політології

66

12. Порядок оцінки знань студентів на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу та проведення іспиту з політології

67

13. Контрольні питання для підготовки до іспиту

75

14. Список рекомендованої літератури

80

14.1. Навчальна і навчально-методична література

80

14.2. Наукові статті і монографії

82

14.3. Наукові довідники

87

14.4. Нормативно-правові акти

88

15. Електронні адреси корисних ресурсів Internet, що можуть бути використані при вивченні політології

89


1. ПЕРЕДМОВА

Зміцнення інститутів громадянського суспільства, демократичних і правових засад державного й суспільного життя стає одним із найважливіших напрямків вітчизняного соціально-політичного розвитку. У ст. 1 Конституції України закріплений курс на розбудову в країні суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави. Це об’єктивно підвищує вимоги до політичних знань та політичної культури студентської молоді й особливо – студентів-правознавців, яким згідно з обраним фахом неминуче доведеться опановувати складну й різноманітну політико-правову дійсність, розв’язувати різні колізійні ситуації, вирішувати життєві питання політичного характеру, бути активними суб’єктами політики й права. З огляду на це, метою курсу політології є розширення, поглиблення й збагачення політичних знань студентів-юристів, посилення науково-теоретичної, методологічної і професійної підготовки правознавців, зміцнення їхньої політичної, правової, громадянської культури й свідомості, формування активної життєвої позиції в інтересах розвитку українського суспільства та зміцнення дієздатності нашої держави.

Успішному засвоєнню курсу повинно суттєво допомогти усвідомлення студентами особливостей політології як науки і її зв’язків із юридичною наукою і практикою. По-перше, політологія є багатовимірною й в історичному плані, бо оперує фактичним матеріалом, що накопичується з найдавніших часів до сучасності, і в гносеологічному плані, бо ґрунтується на різноманітних, часто протилежних, філософсько-теоретичних і методологічних засадах, вводить до наукового та політико-практичного обігу різноманітні концепції. У політології історично склалися дві найважливіші наукові традиції. Перша йде від Аристотеля (ІV ст. до Р.Х.) і головним чином шукає відповіді на питання: яка політика, який політичний режим і чому є автентичним, тобто таким, що відповідає природі людини, її благу. Друга, що започаткована Макіавеллі (к. ХV – поч. ХVІ ст.), перш за все розробляє проблематику ефективності політики, політичних систем і режимів. Звідси витікає, що за своєю сутністю політологія є плюралістичною, що є її другою важливою особливою ознакою. По-третє, політологічне знання знаходиться в процесі розвитку, адже в стані постійного розвитку перебуває сама політична сфера людського буття, яка є об’єктом її дослідження. По-четверте, політологія має складну структуру, що є об’єктивним наслідком складності й багатовимірності самого політичного буття, і певною мірою, – міждисциплінарний характер. По-п’яте, предмет політології щільно пов’язаний із предметом юридичної науки, бо також охоплює  такі категорії, як: держава, право, влада, демократія, свобода, відповідальність, закон, державний і суспільний лад, права людини, законність, вибори тощо. Політична й правова дійсність нерозривно пов’язані, взаємодіють і взаємопоглинаються, взаємодоповнюють одна одну. По-шосте, політологія, до речі, як і юриспруденція, є глибоко практичною, бо знання про політичні явища, процеси, події, які розробляються нею, важливі не тільки для поглиблення освіченості, а й для формування власної політичної позиції. По-сьоме, політологія відноситься до тих навчальних дисциплін, іспит із якої більшості людей доводиться неодноразово складати впродовж усього життя. Нарешті, засвоєння курсу політології дає можливість студенту-юристу більш глибоко збагнути велику кількість проблем теорії держави і права, історії держави і права, історії вчень про державу в право, конституційного, адміністративного, міжнародного публічного права, філософії права та інших юридичних наук і більш упевнено почуватися перед комплексним державним екзаменом.

Робоча програма курсу «Політологія» ґрунтується на положеннях освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням 6.0601 «Правознавство», затвердженої Міністерством освіти і науки України.

2. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: засвоєння теоретико-методологічних засад політології,  формування наукового розуміння політики як складної і важливої соціальної реальності для того, щоб в умовах професійної діяльності та побутової практики кваліфіковано оцінювати питання політики з правової та громадянської точки зору й приймати обґрунтовані рішення.

Завдання:

  1.  формування у студентів системи  знань про політичну сферу життєдіяльності суспільства на основі вивчення досягнень політичної науки;  
  2.  опанування категоріальним і методологічним інструментарієм політологічної науки;
  3.  сприяння розвитку раціонально-критичного осмислення політичних явищ; прищеплення вміння пояснювати, визначати та аналізувати політичні відносини, процеси, явища, інститути, норми та принципи з позицій і концепцій, що склалися в науці про політику;
  4.  оволодіння основами знань в галузі політичного аналізу і політичних технологій;
  5.  вироблення у студентів здатності професійно і кваліфіковано орієнтуватися в політичному процесі  сучасної України;
  6.  засвоєння загальних положень про тенденції розвитку світового політичного процесу та специфіку його проявів в українському суспільстві.

 Предмет: система наукових знань про загальні принципи, властивості і закономірності політичного життя суспільства, про устрій, розподіл та здійснення політичної влади, про форми і методи діяльності основних суб’єктів політики.

Міждисциплінарні зв’язки

Політологія як наука нерозривно пов’язана з усім комплексом соціально-гуманітарного знання. Як навчальна дисципліна політологія найміцніше пов’язана з теорією держави і права, історією політичних і правових вчень, історією держави і права, конституційним і адміністративним правом, а також із соціологією, культурологією, економічною теорією, історією філософії та філософією права. Вивчення курсу політології сприяє більш глибокому, систематичному і плідному засвоєнню змісту перелічених вище навчальних курсів.

Зміст курсу розкривається в темах:

Модуль І. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики

1. Предмет, методи і завдання політології.

2. Становлення політичної науки і сучасні політологічні школи.

3. Політика як суспільне явище.

4. Політична влада.

5. Людина і політика.

6. Соціальні спільноти як суб’єкти політики.

7. Політичні еліти і політичне лідерство.

8. Політичні партії, громадські організації, рухи і групи інтересів у політичній системі суспільства. 

9. Держава як політичний інститут.

Модуль ІІ. Політичні системи та політичні процеси

10. Політична система суспільства.

11. Політичні системи демократичного типу.

12. Авторитарні і тоталітарні політичні системи і режими.

13. Політична свідомість та ідеологія.

14. Політична культура.

15. Політична комунікація і громадська думка.

16. Сутність і типи політичних процесів.

17. Політичні конфлікти і кризи.

18. Міжнародний політичний процес. Україна в геополітичній моделі світового співтовариства.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  1.  об’єкт, предмет і методи політології, її понятійно-категоріальний апарат;  місце і роль політології в системі знань про суспільство, етапи її розвитку та провідні напрями сучасної політичної науки;  
  2.  поняття, структуру політики, її роль у суспільстві, характер її відносин з іншими сферами суспільного буття;
  3.  наукові концепції влади та її основні властивості; види влади; характерні риси, ознаки, джерела та ресурси політичної влади;  
  4.  зміст суб’єктно-об’єктних відносин у політиці; особливості індивіда як суб’єкта політики; сутність політичної суб’єктності соціальних груп; поняття та функції політичної еліти і політичного лідерства; сутність і функції партій, суспільних організацій, рухів та груп інтересів як суб’єктів політики; особливості держави як політичного інституту;

  1.   поняття, структуру і функції політичної системи суспільства, типологію сучасних політичних систем;
  2.  структуру і функції політичної свідомості, основні політичні ідеології сучасності; поняття політичної культури, її структуру, типи і  функції;
  3.  особливості політичної комунікації, її функції і засоби; роль засобів масової інформації у системі масової комунікації; поняття і функції громадської думки;   
  4.  поняття, зміст і структуру політичного процесу; типологію політичних процесів;
  5.  основні напрямки розвитку світового політичного процесу.

По закінченні  вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

  1.  застосовувати політологічні знання у професійній і громадській діяльності; давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних партій, лідерів з позицій загальнонаціональних інтересів;
  2.  об’єктивно й критично оцінювати життєво важливу соціальну інформацію;
  3.  формувати і відстоювати власну політичну позицію, чітко розуміти свої громадянські (насамперед, політичні) права, свободи і обов’язки;
  4.  аргументовано відстоювати принципи демократичної, соціальної і правової держави; вчитися і працювати в умовах політичного плюралізму, бути толерантними, вносити посильний внесок у гармонізацію суспільних  відносин.
  5.  орієнтуватися в основних тенденціях розвитку міжнародного політичного життя, геополітичній обстановці і глобальних тенденціях світового розвитку; мати уявлення про місце і статус України в сучасному міжнародному політичному процесі.

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

ТЕМА

Кількість часів

Денне від.

Лекції

Сем. зан.

СРС

Вхідний контроль

-

2

-

МОДУЛЬ I. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики

1. Предмет, методи і завдання політології

2

-

4

2. Становлення політичної науки і сучасні політологічні школи

2

-

4

3. Політика як суспільне явище

2

2

4

4. Політична влада

2

-

4

5.  Людина і політика

2

2

4

6. Соціальні спільноти як суб’єкти політики

2

-

4

7. Політичні еліти і політичне лідерство

2

2

4

8. Політичні партії, громадські організації, рухи і групи інтересів у політичній системі суспільства

2

-

4

9. Держава як політичний інститут

2

-

4

Підсумкова контрольна робота з модулю  I „Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики”

-

2

4

Модуль ІІ. Політичні системи та політичні процеси

10. Політична система суспільства

2

2

4

11. Політичні системи демократичного типу

2

-

4

12. Авторитарні і тоталітарні політичні системи і режими

2

-

2,8

13. Політична свідомість та ідеологія

2

-

4

14. Політична культура

2

-

4

15. Політична комунікація і громадська думка

2

2

4

16. Сутність і типи політичних процесів

2

-

4

17. Політичні конфлікти і кризи

2

-

4

18. Міжнародний політичний процес. Україна в геополітичній моделі світового співтовариства

2

2

4

Підсумкова контрольна робота з модулю  II „Політичні системи та політичні процеси”

-

2

-

Всього

36

18

70,82

4. РОБОЧА ПРОГРАМА

Тема 1. Предмет, методи і завдання політології

Об’єкт і предмет політології. Категорії, закономірності і  принципи політичної науки.  Структура політології. Теоретичний та емпіричний рівні політологічного знання.

Еволюція концептуальних підходів до вивчення політичного життя. Сучасні методи політологічного пізнання: загальнологічні методи (аналіз,  синтез, індукція, дедукція); загальні методи соціально-гуманітарних дисциплін (структурно-функціональний, системний, інституціональний, ціннісно-нормативний, біхевіористський, антропологічний, психологічний, порівняльний та історичний); методи емпіричних досліджень (статистичний, аналіз документів, анкетне опитування).

Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як комплексна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психологія, політична історія, політична географія, політична антропологія та ін.

Функції політології. Завдання політології як навчальної дисципліни. Особливості вивчення політології студентами юридичної спеціальності.

Тема 2. Становлення політичної науки і сучасні політологічні школи

Витоки політичного знання і процес формування політичної науки. Етапи розвитку науково-теоретичного знання про політику. Зародження політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу, їх релігійно-міфологічне забарвлення і прикладний характер. Особливості політичних вчень Близького, Середнього, Далекого Сходу, Стародавніх Греції і Риму.

Політичні вчення у Середньовіччі. Розвиток політичної думки Європи в епоху Відродження і Реформації. Політичні вчення ХVI – XVIII ст. Розвиток політичної думки на протязі ХІХ – початку ХХ ст. Формування політичної думки в Україні від найдавніших часів до сьогодення.

Етапи становлення сучасної політичної науки. Генезис та інституалізація політичної науки. Загальна характеристика західної політології: головні школи та напрямки розвитку: біхевіоризм, інструменталізм, структуралізм, функціоналізм, нормативізм, геополітика. Особливості становлення політичної науки у сучасній Україні.

Тема 3. Політика як суспільне явище

Етимологія і семантика слова «політика». Загальна еволюція уявлень про виникнення і визначення політики як соціального явища (Аристотель, Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, М.Вебер, Т.Парсонс, А.Бентлі,  Г.Лассуел, Р.Даль, М.Бердяєв, Г.Алмонд та ін.). Основні парадигми пояснення політики (теологічна, соціальна, натуралістична, раціонально-критична). Сутність і походження політики.

Структура політики: елементи (політичний інтерес, політичні  відносини, політична свідомість, політична організація, політична діяльність) та рівні (локальний, регіональний та глобальний). Властивості політики. Основні класифікації політики. Взаємовідносини політики з іншими сферами суспільного життя. Політика і економіка. Політика і право. Політика і мораль. Політика і релігія. Політика і культура. Функції політики.

Поняття суб’єктів  та об’єктів політики. Загальна характеристика суб’єктів політики. Сутність політичного інтересу. Взаємодія суб’єктів і об’єктів політики. Політичні відносини як різновид соціальних відносин. Передумови, мотиви та форми діяльності суб’єктів у політичному житті.

Тема 4. Політична влада

Загальна характеристика соціальної влади. Еволюція влади та її історичні форми. Плюралізм концепцій влади. Влада як вид соціальної взаємодії, можливість керувати поведінкою людей.

Поняття і сутність політичної влади. Співвідношення політичної і державної влади. Структурна організація політичної влади: джерела, суб’єкти, об’єкти, ресурси. Властивості політичної влади, її універсальні і специфічні риси. Функції і методи політичної влади.

Поняття, джерела, типи легітимності влади. Легальність і легітимність влади.

Тема 5. Людина  і політика

Співвідношення понять «людина», «особистість», «індивід», «громадянин».  Історичні моделі взаємовідносин влади і людини. Поняття і типологія прав людини. Основні порушення прав людини.

Політична соціалізація як процес включення людини в світ політики. Засоби, механізми та етапи політичної соціалізації.  Основні параметри діяльності людини як суб’єкта політики: політична участь, політичне функціонування, відчуження від політики (аномія). Характерні риси політичної діяльності. Проблема мети і засобів у політичній діяльності, їх співвідношення з  мораллю і правом.

Тема 6. Соціальні спільноти як суб’єкти політики

Об’єктивний характер існування соціальних груп (спільнот). Система соціального представництва. Сутність і особливості соціальної стратифікації. Основні типи соціальної стратифікації: територіальна, демографічна, етнонаціональна, конфесійна, соціально-економічна, професійна, соціокультурна, соціально-психологічна.  

Соціальний статус і політичні ресурси. Соціальна мобільність. Політична стратифікація і формування представницьких структур. Роль середнього класу у соціальній структурі суспільства та політичних змінах. Динаміка соціальної стратифікації в сучасному українському суспільстві.

Тема 7. Політичні еліти і політичне лідерство

Формування і розвиток елітистських уявлень у політичній думці.  Вчення В.Парето,   Г.Моска, Р.Міхельса.  Сучасні елітистські теорії. Місце і роль еліт в політичному житті суспільства. Типи і основні функції політичної еліти. Системи формування політичних еліт (гільдійська й антрепренерська). Структура політичної еліти. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти. Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.

Політичне лідерство: природа і соціальна сутність. Формальне і неформальне політичне лідерство. Теорії лідерства. Класифікація політичних лідерів за різними критеріями (відношення лідера до підлеглих; масштаб лідерства,  стиль поведінки, відношення до існуючої політичної системи, соціальна природа авторитету). Функції політичного лідера: інтеграція суспільства, оптимізація політичних рішень, соціальний арбітраж і патронаж, комунікація влади і мас, ініціювання оновлення, легітимація політичного устрою.

Тема 8. Політичні партії, громадські організації, рухи і групи інтересів у політичній системі суспільства

Поняття, сутність, значення громадських об’єднань у політичному житті суспільства. Характерні ознаки, завдання і функції громадських рухів і організацій. Розмаїття громадських організацій і рухів в сучасному світі. Політичні, професійні, культурні, просвітницькі, благодійні, релігійні громадські організації і рухи. Законодавство України про об’єднання громадян (політичні партії, професійні, екологічні, культурні, благодійні організації тощо).

Поняття, сутність і  генеза політичних партій. Характерні риси і функції політичних партій. Типологія політичних партій. Поняття і класифікація партійних систем (монопартійні, двохпартійні, багатопартійні, коаліційні, блокові).

Розробка поняття груп інтересів і груп тиску у сучасній політологічній науці. Типологія груп інтересів. Місце і роль груп тиску у політичному процесі. Поняття політичного лобіювання. Практика і проблеми правового регулювання політичного лобізму.

Становлення і розвиток політичних партій, громадських організацій і рухів у сучасній Україні.

Тема 9. Держава як політичний інститут

Держава як форма організації політичного суспільства. Концепції походження та соціального призначення держави. Основні ознаки держави. Типологія держав. Функції держави. Форми державного правління. Форми територіального устрою. Політичний режим.

Поняття і сутність правової держави. Правова держава і громадянське суспільство. Розподіл влади у правовій державі.

Соціальна держава.

Тенденції, проблеми і перспективи розвитку української держави. 

Тема 10. Політична система суспільства

Поняття політичної системи суспільства. Основні підходи до визначення і аналізу політичних систем. Соціальна природа і місце політичної системи в організації життя суспільства. Особливості політичної системи та її зв’язків з іншими системами суспільства.

Структура політичної системи суспільства. Базові підсистеми політичної системи: організаційна; нормативна; культурно-ідеологічна; інформаційно-комунікативна; їх компоненти і взаємовідносини між ними.

Фундаментальні функції політичної системи: визначення і формування колективних пріоритетів; організація досягнення мети і виконання суспільних завдань; мобілізація соціальних ресурсів; легітимація влади та ін.

Типологія політичних систем. Зв’язок між політичною системою і політичними режимами.

Становлення політичної системи в Україні. Процес розвитку її найважливіших підсистем. Характерні і особливі риси посткомуністичної трансформації в Україні. Проблеми і перспективи розвитку політичної системи України на початку ХХІ ст.

Тема 11. Політичні системи демократичного типу

Багатоманітність поняття демократії.  Основні трактовки демократії. Сучасні теорії демократії: ліберальна, плюралістична, елітарна, партисипаторна, соціалістична (соціал-демократична) та ін. Універсальні особливості  та принципи демократії. Політична демократія як механізм реалізації та узгодження інтересів певних соціальних груп. Передумови  політичної демократії.

Сутність та особливості демократичної політичної системи.  Формування і розвиток демократичних політичних систем. Внутрішні протиріччя, проблеми, загрози і альтернативи демократії.

Тема 12. Авторитарні і тоталітарні політичні системи і режими

Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Структурні особливості авторитаризму. Різновиди авторитарних політичних систем і політичних режимів.

Формування теорії тоталітаризму. Передумови виникнення, сутність і найважливіші властивості тоталітаризму. Особливості тоталітарних ідеологій. Інституційні і нормативні властивості тоталітаризму. Тоталітаризм в долі сучасного людства. Проблеми переходу від тоталітарно-авторитарних політичних систем і режимів до демократії.

Тема 13. Політична свідомість та ідеологія

Поняття політичної свідомості та її значення для функціонування політичної сфери суспільства. Основні точки зору на сутність політичної свідомості: біхевіоральний та аксіологічний підходи. Рівні політичної свідомості. Структура політичної свідомості. Політична ідеологія і політична психологія як форми існування та прояву політичної свідомості.

Поняття політичної ідеології. Політична ідеологія як одна з найважливіших форм політичної свідомості і як певна доктрина обґрунтування претензій на владу та підкорення громадської думки власним ідеям і ідеалам. Функції, рівні та роль політичної ідеології у житті суспільства. Основні ідеологічні течії у сучасному світі: лібералізм і неолібералізм; консерватизм і неоконсерватизм; соціал-демократизм, комунізм; комунітаризм; фемінізм; антиглобалізм; націоналізм і релігійний фундаменталізм.

Поняття і значення політичної психології. Роль політичної психології в політичному процесі. Особливості політичної психології як «практичного» типу політичної свідомості. Структура політичної психології, її зв’язок з суб’єктами політики. Індивідуальні і групові психологічні утворення. Стійкі елементи політичної психології. Психологічні типи особистості лідера, психологічні склади великих і малих соціальних груп. Політичні настрої.

Тема 14. Політична культура

Поняття політичної культури. Цілі, цінності, ідеали, норми, засоби, традиції, процедури, символи як елементи політичної культури. Структура політичної культури. Пізнавальний (гносеологічний), морально-ціннісний, поведінковий рівні. Політичні субкультури.

Функції політичної культури: пізнавальна, орієнтаційна, нормативно-регулятивна, нормативно-ціннісна, адаптивна, виховна (соціалізації), інтегративна (дезінтегративна), прогностична, комунікативна. Вплив політичної культури на політичні процеси та інститути.

Класифікація і типологія політичних культур. Критерії класифікації: за суб’єктами політики; за сферами політичного процесу; в залежності від характеру участі в політиці; в залежності від місця в політичній системі; за ступенем розповсюдження; за часом; за місцем в географічному просторі тощо. Особливості політичних культур західного і східного типів.

Політична культура як сукупність засобів, інститутів, шляхів, моделей поведінки, через які здійснюється входження людини до політики і діяльності в ній і як стиль діяльності особи у сфері політичної влади. Формування політичної культури і процес політичної соціалізації.  Специфіка і проблеми формування політичної культури у сучасній Україні.

Тема 15. Політична комунікація і громадська думка

Поняття та структура політичної комунікації. Політична інформація. Інформація як передумова дій будь-якого політичного суб’єкта і як важіль політичної діяльності. Комунікація як процес суб’єктивного сприйняття, тлумачення і засвоєння політичної інформації. Розуміння політики з точки зору інформативно-комунікативних зв’язків. Рівні інформаційно-комунікативних процесів. Міжособове спілкування, групові і масові комунікації.

Сутність і особливості масових політичних комунікацій. Два основні типи дій в інформаційному просторі: мобілізаційний (агітація, пропаганда) та маркетинговий (методи паблік рилейшнз (PR) та політична реклама). ЗМІ в системі масової комунікації. Фактори, що сприяють перетворенню ЗМІ на «четверту владу». Структура ЗМІ та проблеми їх функціонування. Різновиди ЗМІ: урядові, опозиційні, незалежні, комерційні, громадські, професійні, центральні, місцеві тощо. Розвиток політичної комунікації в Україні. Структура і проблеми розвитку ЗМІ в Україні.

Поняття громадської думки. Громадська думка – найважливіший партнер держави, уряду, ЗМІ, опозиції, інших політичних суб’єктів, що зацікавлені у розширенні політичної підтримки. Характерні риси, структура і функції громадської думки. Різноманітні типи і універсальні властивості громадської думки. Механізми формування громадської думки.

Тема 16. Сутність і типи політичних процесів

Поняття і сутність політичного процесу. Макро- та мікрорівні політичного процесу. Наукові підходи до вивчення політичного процесу. Типи політичних змін (функціонування; розвиток; занепад) як форми політичного процесу на макрорівні). Зміст, структура і етапи політичного процесу на мікрорівні.

Типологія політичних процесів: внутрішньополітичні і зовнішньополітичні (міжнародні); базові і периферійні; відкриті і закриті; стабільні та перехідні; «західний» та «східний» тощо. Поняття і концепції політичної модернізації. Основні способи модернізації (первинна, оригінальна і вторинна). Історичні моделі та типи модернізації.

Тема 17. Політичні конфлікти і кризи

Поняття та сутність соціальних конфліктів. Причини та природа політичних конфліктів. Структура політичного конфлікту: предмет (джерело); суб’єкти; сприйняття і позиції суб’єктів; засоби і ресурси дії суб’єктів; характер. Об’єктивні витоки політичної конфронтації: невдоволення суб’єктів політики статусом, рольовим призначенням або функціями; розходження інтересів і розбіг потреб у владі; недостатність ресурсів. Типи політичних конфліктів: конфлікти інтересів, конфлікти цінностей, конфлікти ідентифікації.

Сутність управління і контролю за розвитком конфлікту. Основні стратегії управління конфліктом: ініціація; рутинізація (свідоме підтримання напруженості); попередження; врегулювання; вирішення; витіснення. Етапи врегулювання конфліктів: виявлення сутності, дійсних причин і справжніх цілей; встановлення певних правил і норм взаємодії конфліктуючих суб’єктів; «конструювання соціального оточення» і вплив на громадську думку; мобілізація владою соціальних і природних ресурсів; цілеспрямований пошук переможної тактики; завершення конфлікту (тобто, примирення або зміцнення непримиримості учасників), використання різної техніки переговорного процесу. Правові аспекти застосування технологій прийняття політичних рішень і управління політичними конфліктами. Право як засіб оптимізації прийняття політичних рішень і вирішення політичних конфліктів.

Поняття «політична криза». Різновиди політичної кризи (урядова, парламентська, конституційна; криза легітимності, криза ідентичності, криза політичної участі, криза проникнення, криза розподілу).

Тема 18. Міжнародний політичний процес. Україна в геополітичній моделі світового співтовариства

Значення і особливості міжнародних політичних процесів. Основні тенденції розвитку міжнародних політичних процесів на протязі ХІХ – початку ХХІ століть: геополітичний та етнополітичний аспекти.

Виникнення і сутність геополітики. Підходи до поняття «геополітика». Географічний детермінізм. Класичні геополітичні теорії (Х.Макіндер, Ф.Ратцель, К.Хаусхофер, та ін.). Геополітичні ідеї середини – кінця ХХ ст. (Н.Спайкман; С.Коен; Дж.Розенау, З.Бжезинський; С.Хантінгтон). Сутність, структура, функції, категорії сучасної геополітики. Сучасні тенденції розвитку світової політики. Геополітичні зміни на рубежі ХХ – ХХІ століть. Процеси глобалізації.

Роль етнонаціонального фактору у світовій політиці. Сутність етнополітичних конфліктів, види, способи вирішення.

Особливості міжнародного становища України. Пошуки зовнішньополітичної стратегії України і проблеми її реалізації. Основні напрями зовнішньої політики України.

5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗАСВОЄННЯ ПОЛІТОЛОГІЇ

Вивчення предмету політології вимагає від студентів творчого підходу, орієнтації на пошук найбільш раціональних, найбільш виправданих інтелектуально способів осягнення цього предмета. Адже процес оволодіння знаннями з політології має такий різнобічний характер, як і сам багатовимірний предмет дисципліни.

На вивчення даної дисципліни згідно з діючими освітньо-професійними програмами і навчальним планом відводиться 126 годин (36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять і 70,82 години самостійної роботи студентів).

Система навчального курсу «Політологія» визначається робочою програмою, яка в цілому відповідає типовим навчальним програмам, проте має певні особливості, пов'язані з модульною структурою. Курс складається з двох  модулів: модуль І «Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики» (у темах якого розглядаються загальні складові політики, розкриваються базові поняття, категорії і концепції вивчення політичної сфери життя суспільства); модуль ІІ «Політичні системи та політичні процеси» (здійснюється поглиблений аналіз функціонування політичних систем і розвитку політичних процесів).

Навчальний план передбачає різні види занять з політології. Основними формами вивчення дисципліни і проведення поточного і проміжного контролю є: лекції, семінарські і практичні заняття; написання рефератів, підготовка графічних схем або таблиць, тестування. Підсумковий контроль – іспит.

Головною формою роботи студентів є самостійна робота над курсом. Адже будь-яка освіта, в тому числі і вища, є перш за все самоосвітою. Якою б плідною не була допомога викладачів у процесі читання лекцій, проведення семінарських занять, консультацій, керівництва написанням курсових робіт, перевірки виконання поточних і підсумкових завдань, все ж таки здобуває, систематизує, перевіряє, критично осмислює і поглиблює власні знання студент самостійно, так само, як і відстоює або заперечує ту чи іншу точку зору.

Для глибокого і якісного засвоєння матеріалу курсу політології, перш за все, рекомендується ознайомитися з робочою програмою, переліком літератури, планами лекцій і семінарських занять, тематикою рефератів і курсових робіт, завданнями для самостійної роботи та індивідуальної роботи, переліком екзаменаційних питань, критеріями оцінки знань, методичними рекомендаціями.

По-друге, рекомендується відвідувати лекційні заняття, тому що тільки тут у найбільш доступному вигляді розкривається зміст навчальної програми і завжди є в кого отримати відповідь на незрозумілі або спірні питання. Присутність на лекціях дає змогу виокремлювати із викладеного лектором матеріалу те найбільш суттєве, що знадобиться при підготовці до семінарських занять і іспиту. Одним з найбільш корисних і довершених видів самостійної роботи є конспектування лекцій. У конспекті бажано мати не тільки стислий запис основних тез лектора, а і виділити місце для власних приміток, думок, творчих узагальнень або питань, потребуючих уточнення. Важливим компонентом самостійної роботи студентів є повторення лекційного матеріалу, передусім – за власним конспектом. Ця форма роботи практикується, зазвичай, перед наступною лекцією, перед відповідним семінарським заняттям. Найбільш суттєві моменти конспекту (визначення, висновки тощо) рекомендується підкреслювати або виділяти якимось іншим чином.

Традиційне семінарське заняття має за мету закріпити знання,  отримані студентами у процесі лекції та самостійного вивчення наукової, методичної, навчальної періодичної літератури або інших рекомендованих джерел. Викладач починає його вступним словом, визначаючи актуальність обговорюваних проблем, питання для обговорення, найбільш вагомі або цікаві моменти. Далі викладач запрошує студентів відповісти на конкретні питання плану заняття, а якщо немає бажаючих – викликає за списком. Після основної відповіді практикується обговорення питання, оголошуються доповнення, уточнення, запитання, заперечення. Викладач підводить підсумки і оголошує оцінку знань студентів, що брали участь у проведенні семінарського заняття. Крім засвоєння певних знань, семінарське заняття має дуже важливе значення для формування фахових умінь. Саме в процесі семінарських занять студенти практикуються в дуже важливих для будь-якої майбутньої професії речах: вчаться працювати у групі, колективі, логічно висловлювати думки, формувати і відстоювати точку зору, критично оцінювати аргументацію, переконувати в своїй правоті, аналізувати та узагальнювати різнорідну інформацію, формулювати висновки, вбачати і вирішувати колізії і протиріччя тощо. Поряд з традиційними семінарськими заняттями можуть застосовуватися такі форми як ділова гра, публічний диспут (дискусія) за означеною політичною проблемою тощо. Вони характеризуються тим, що студенти заздалегідь отримують певні рольові завдання і в ході семінарського заняття виконують, «розігрують» ці ролі в процесі репродукування можливої життєвої ситуації.

У процесі підготовки до семінарських занять доцільно користуватися такими формами самостійної роботи, як підготовка розгорнутого плану – відповіді на питання, підготовка тез виступу, конспект джерел (наукової літератури, політичних або юридичних документів) або навчальної літератури, написання рефератів, підготовка графічних схем або таблиць.

Курсова робота виконується за однією з обраних студентом тем. Перелік тем додається, але кожен студент може запропонувати власну проблему для наукового аналізу. Назву теми курсової роботи студент повинен погодити з науковим керівником, як, до речі, і план. Курсова робота є самостійною науковою роботою студента, що виконується з метою поглибленого вивчення певної наукової або науково-практичної проблеми і закріплення вмінь самостійно проводити і оформляти дослідницьку роботу. Вимоги до виконання курсових робіт формулюються науковим керівником,  

При засвоєнні курсу політології студенту вкрай важливо постійно пов’язувати матеріал, що вивчається, з майбутньою професійною діяльністю. Таких зв’язків – безліч, адже діяльність суб’єктів політики неминуче розгортається у правовій площині. Політичні процеси, явища, події відбуваються у певному правовому полі. Політичні інститути формуються і функціонують у правових межах і згідно з правовими процедурами. Позаінституційні основи політики – політична свідомість, політичні ідеології, політична психологія, політична поведінка, політична культура - також мають свої правові виміри, обмеження, паралелі.

Однією з найважливіших форм засвоєння навчального матеріалу є самостійна робота студента (далі СРС), яка передбачає, підготовку графічних схем або таблиць, написання есе і відповідей з проблемних питань, пошук та реферування нової наукової літератури на сайтах мережі Інтернет,  складання словника основних понять і термінів з дисципліни. Студенти повинні виконувати завдання для самостійної роботи своєчасно і систематично, такий принцип роботи допоможе сформувати цілісне сприйняття кожної теми і навчальної програми. Завдання для СРС з тем дисципліни, терміни виконання і правила оформлення презентовані нижче, у відповідному розділі даного навчально-методичного видання.

Індивідуальна робота студентів (далі ІРС) – обов'язковий різновид навчальної діяльності. Він здійснюється студентом самостійно під керівництвом викладача і оцінюється як окремий вид роботи. ІРС  виконується впродовж модуля. Цей різновид навчальної діяльності сприяє розвитку здібностей студентів по поглибленому аналізу наукової літератури, придбанню навиків по систематизації, узагальненню і критичному осмисленню наукової літератури; формуванню вміння самостійно працювати і нести відповідальність за результати своєї правці; розвитку навичок по логічно грамотному, аргументованому викладу аналізованих положень,  власних думок, висновків  за підсумками дослідження.  

Важливою формою засвоєння матеріалу є  індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачами щотижня відповідно до затвердженого графіку, де вказані місце і час, а також в робочому порядку, згідно з домовленістю сторін. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку, а також для уточнення тих чи інших питань, що виникають у процесі підготовки курсової роботи.

У наступних розділах методичного посібника наведені плани семінарських занять і питання для самоконтролю, завдання для самостійної та індивідуальної роботи і перелік основної літератури до кожної теми,  тематика рефератів і курсових робіт, контрольні питання до іспиту, порядок його проведення,  література до курсу.

6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ знань

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.

Вхідний контроль

(2 години) 

За допомогою тестів визначається ступінь готовності аудиторії до раціонального сприйняття курсу політології.

МОДУЛЬ І. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2.

ТЕМА: Політика як соціальне явище

(2 години)

План

1. Виникнення політики як особливого суспільного явища.

2. Поняття, функції, властивості політики.

3. Політика як системне утворення. Структура політики.

4. Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття (політика і економіка; політика і мораль; політика і культура; політика і право).

Питання для самостійної перевірки знань

  1.  Які тлумачення  терміну «політика» Вам відомі?
  2.  Чому існує багато визначень сутності політики?
  3.  Яка структура політики? Охарактеризуйте її основні елементи?
  4.  Які види політики Ви знаєте?
  5.  Які функції виконує політика у суспільному житті?
  6.  Які особливості політики зумовлюють характер її взаємодії з іншими сферами суспільного буття?
  7.  Чи може і чи має бути політика моральною? Що таке моральна політика?  
  8.  Як співвідносяться засоби політики (сила, мораль, право)?
  9.  Визначте причини й наслідки політизації економічної  сфери суспільства.
  10.   Дайте тлумачення термінам «політичний інтерес», «політична свідомість», «політичні відносини», «політична діяльність», «політичний інститут».

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3.

ТЕМА: Особистість  як первинний суб’єкт політики та її діяльність в політичній сфері

(2 години)

План

1. Поняття суб’єктів і об’єктів політики, їх діалектика.

2. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності особистості. Можливості участі громадян України в політиці.

3. Політична соціалізація особистості.

4. Правове регулювання діяльності людини в політичній сфері.

Питання для самостійної перевірки знань

1. Дайте визначення понять «суб’єкт політики» і «об’єкт політики».

2. Охарактеризуйте політичні відносини як різновид соціальних відносин.

3. У чому полягає сутність діалектичного характеру взаємовідносин між суб’єктами і об’єктами політики?

4. Розкрийте зміст понять «людина», «особистість», «громадянин».

5. В чому  причини політичної пасивності і аполітичності громадян?

6. Дайте визначення понять «політична дія», «політична участь», «політичне функціонування», «політичне відчуження».

7. У чому зміст і сутність поняття «політична соціалізація»?

8. Назвіть  етапи політичної соціалізації особи.

9. Розкрийте зміст поняття «агенти соціалізації». Наведіть приклади їх дії.

10. Як співвідносяться політична соціалізація і політичне відчуження?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4.

ТЕМА: Політичні еліти і політичне лідерство  

(2 години)

План

1. Сутність політичної еліти і її роль у суспільстві.

2. Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.

3. Наукові концепції політичного лідерства.

4. Функції і типологія політичного лідерства.

Питання для самостійної перевірки знань

  1.  Розкрити зміст поняття «політична еліта».
  2.  Які Вам відомі системи рекрутування політичних еліт?
  3.  Яку структуру має і які функції виконує політична еліта?
  4.  Які існують критерії класифікації еліт?
  5.  У чому полягає сутність політичного лідерства?
  6.  Які основні функції виконують політичні лідери?
  7.  Яка різниця між поняттями «лідер» і «вождь»?
  8.  Які характерні риси притаманні політичним лідерам?
  9.  Які фактори впливають на становлення лідерів?
  10.  За якими критеріями прийнято розподіляти політичних лідерів?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5.

Підсумкова контрольна робота з модулю  I „Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики”

(2 години)

Контрольна робота з модулю І складається з 30 варіантів, кожен з яких включає 2 завдання: перше – відповісти на одне теоретичне питання; друге -  виконати 10 тестових завдань.

МОДУЛЬ ІІ. Політичні системи та політичні процеси

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6.

ТЕМА: Політична система суспільства

(2 години)

План

  1.  Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
  2.  Структура політичної системи.
  3.  Функції політичної системи.
  4.  Типологія політичних систем.

Питання для самостійної перевірки знань

  1.  У чому полягає сутність поняття «політична система»?
  2.  Які фундаментальні структурні компоненти (підсистеми) властиві будь-якій політичній системі?
  3.  Що відрізняє політичну підсистему від інших найважливіших суспільних підсистем?
  4.  Які функції виконує політична система? Які з них, на Ваш погляд, є найбільш вагомими для життя суспільства?
  5.  Які найголовніші особливості притаманні політичній системі України?
  6.  Назвіть прізвища науковців, що, на Ваш погляд, внесли найбільший внесок в розробку теорії політичних систем.
  7.  У чому полягає сутність авторитарної політичної системи?
  8.  У чому полягають відмінні властивості тоталітаризму як політичної системи?
  9.  У чому полягають універсальні особливості демократичної політичної системи?
  10.   Яким чином політичні механізми формування демократії пов’язані з правовими?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7.

ТЕМА: Політична свідомість та ідеологія

(2 години)

План

1. Політична свідомість як одна з форм суспільної свідомості та її роль у політичному житті. 

2. Форми, рівні, функції і шляхи формування політичної свідомості.

3. Основні політичні ідеології у сучасному світі (лібералізм  і неолібералізм, консерватизм і неоконсерватизм; соціалізм і комунізм; анархізм, націоналізм і релігійний фундаменталізм). 

Питання для самостійної перевірки знань

  1.  Назвіть  форми суспільної свідомості.
  2.  У чому полягає сутність політичної свідомості?
  3.  У чому розходяться біхевіоральний та аксіологічний підходи до характеристики політичної свідомості?
  4.  Що таке потестарні (дополітичні) форми політичної свідомості?
  5.  Чим відрізняються гносеологічний, аксіологічний та соціологічний рівні політичної свідомості?
  6.  Які найважливіші функції притаманні політичній свідомості?
  7.  Що таке політична ідеологія? Які політичні ідеології є найбільш поширеними в сучасному світі та в Україні?
  8.  Що таке ідеологічний дискурс?
  9.  Розкрийте зміст поняття «політико-ідеологічна доктрина».
  10.  Які критерії поділу політичних рухів на ліві, праві, центристські?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 8.

ТЕМА: Світова політика і міжнародний політичний процес

(2 години)

План

  1.  Поняття та суб’єкти міжнародних відносин.
  2.  Сутність і зміст світової політики.
  3.  Світовий політичний процес: поняття, суб’єкти, характерні риси і тенденції.
  4.  Виникнення і сутність геополітики. Геополітичні зміни кінця ХХ ст. і сучасні тенденції світового політичного розвитку.
  5.  Основні завдання і напрями зовнішньої політики України.

Питання для самостійної перевірки знань

  1.  Поясніть відмінності між поняттями «міжнародні відносини» і «світова політика».
  2.  Які суб’єкти світової політики Ви знаєте?
  3.  Охарактеризуйте основні принципи міжнародної політики.
  4.  Які характерні риси сучасного світового політичного процесу?
  5.  Сформулюйте основні причини виникнення міжнародних конфліктів?
  6.  Які особливості сучасного світового політичного процесу?
  7.   Що таке геополітика?
  8.  Які геополітичні теорії Вам відомі?
  9.  Які принципи, форми та методи зовнішньої політики держави?
  10.  У чому полягають особливості міжнародного становища України?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 9.

Підсумкова контрольна робота з модулю  II „Політичні системи та політичні процеси”

(2 година)

Контрольна робота з модулю І складається з 30 варіантів, кожен з яких включає 2 завдання: перше – відповісти на одне теоретичне питання; друге – виконати 10 тестових завдань.

7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 Метою вивчення пропонованого навчального курсу є засвоєння теоретико-методологічних та історичних засад політології, формування наукового розуміння політики як складної і важливої соціальної реальності. Вивчення курсу передбачає опанування певним, насамперед, категоріальним і методологічним інструментарієм політологічної науки, розвиток творчої діяльності студентів по перетворенню інформації в знання, накопичення знань та формування вмінь і навиків їх закріплення. Вагомою складовою цього процесу є самостійна робота студентів (СРС). Виконання СРС є обов’язковою умовою для допуску до іспиту з політології.

Виконання заданій для СРС здійснюється у період часу, який відведено для вивчення відповідного модуля. Завдання для СРС студенти одержують особисто у викладача з початку вивчення модуля. Зміст можливих завдань для самостійної роботи наведено у розділі «Завдання для самостійної роботи студентів».

Вивчення навчального курсу політології передбачає наступні форми СРС:

  1.  конспектування першоджерел (див. список літератури);
  2.   складання графічних схем і таблиць;
  3.  написання есе та відповідей на проблемні питання (обсяг – 1-2 сторінки);
  4.  підготовка бібліографії до тем  курсу;
  5.  складання реферативних оглядів наукової та публіцистичної літератури.

Вимоги до оформлення самостійної роботи студентів:

  1.  СРС повинна бути підписана, прошита та віддрукована на папері формату А-4, не більше 45 рядків на сторінці по 60-65 знаків у рядку, міжрядковий інтервал – полуторний;
  2.  відсутність граматичних помилок;
  3.  список використаних джерел до кожної теми укладений відповідно до правил оформлення науково-довідкового апарату.

 Приклад оформлення посилань на статтю в газеті, журналі чи науковому збірнику:

Рац М.В. Политика и управление // Полис. – 2010. – № 3. – С. 132-144.

Приклад оформлення посилань на Інтернет-ресурс:

Вебер М. Місто. - [Електронний ресурс]. – Доступно за: http://www.glazychev.ru/bibliography/weber_gorod/weber_gorod.htm

Приклад оформлення посилань на монографію або підручник:

  1.  Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч.посіб. – 5-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 645 с.
  2.   Кухта Б. Нариси з історії   європейської політичної думки. – Львів, 2008. – 558 с.

8. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів за кожний модуль оцінюється в балах (від «0»до «4») відповідно наступним критеріям:

  1.  глибина знань з навчального курсу та вміння грамотно їх використовувати при виконанні запропонованих завдань – (0-1 бал).
  2.  наявність навичок творчого мислення (0-2 бали).
  3.  вміння опрацьовувати  рекомендовану основну і додаткову літературу (0-0,5 бала).
  4.  дотримання графіку здачі СРС та вимог до оформлення роботи (0-0,5 бала).

Бальна шкала оцінки  СРС з одного модулю:

«4 бали» – студент грамотно і своєчасно виконав завдання з кожної теми модулю; показав глибоке знання навчального матеріалу, продемонстрував навички творчого мислення, грамотно використовував рекомендовану основну і додаткову літературу;

«3 бали» – студент успішно виконав завдання для СРС, без істотних зауважень, опрацював рекомендовану основну літературу;

«2 бали» – студент припустився неточності і помилки при виконанні завдань для СРС, ознайомився з основною літературою;

«1 бал» – студент припустився грубих помилок, продемонстрував невміння орієнтуватися в основній літературі;

«0 балів» – завдання не було своєчасно надане на перевірку.

9. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль І. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики

ТЕМА 1. Предмет, методи і завдання політології

1. Складіть таблицю «Функції політології»:

Назва функції

Зміст функції

2. Складіть таблицю «Розділи політичної науки»:

Розділ

Предмет вивчення

Політична філософія, політична соціологія, політична антро-пологія, політична історія, політична психологія, історія політичних вчень, політична географія

3. Заповніть таблицю:

Наукова парадигма

Зміст

Представники

Теологічна парадигма

Аврелій Августин, Фома Аквинський, Марсілій Падуанський

Натуралістична парадигма

Ж.Боден, Ш.Л. Монтеск’є, Ф.Ратцель, Х.Маккіндер, Ч.Дарвін, Ч.Ломброзо, М.Нордау, Е. Дюркгейм

Соціоцентристська парадигма

Х.Арендт, М.Шемер, К.Маркс, В.Ленін

4. Законспектувати статтю Габріеля Алмонда «Політична наука: історія дисципліни».

Література

  1.  Алмонд Г. Политическая наука: История дисциплины // Полис. – 1997. – № 6. – С. 175-183.
  2.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 87-131.
  3.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 5-30.
  4.  Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999. – С. 5-16.
  5.  Політологія: Наука про політику: Підручник / За ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – Київ-Харків: Єдинорог, 2001. – С.14-26.
  6.  Політологія / За ред. М.Ф.Юрія. – Київ: Кондор, 2003 – С. 9-216.
  7.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ-Львів, 2001. – 320 с.
  8.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  9.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  10.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 14-31.
  11.  Политология / Отв. ред. – В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 4-16.
  12.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 20-29.

ТЕМА 2. Становлення політичної науки і сучасні політологічні школи

  1.  Заповніть таблицю «Розвиток світової політичної думки»:

Етапи розвитку політичної думки

Характерні ознаки, риси політичної думки

Основні представники

Політичні вчення Стародавнього Сходу

Політичні вчення Стародавньої Греції і Стародавнього Риму

Політичні вчення середньовіччя

Політичні вчення доби Відродження та доби Просвітництва

Політичні вчення Нового часу

  1.  Заповнити таблицю «Українська політична думка XI-XX ст.»:

Етапи розвитку політичної думки

Характерні ознаки, риси політичної думки

Основні представники

Політична думка Київської Русі

Політична думка XIII-XIV ст.

Політична думка Литовсько-Польскої доби

Політичні концепції у Києво-Могилянській академії

Політична думка у XIX ст.

Політична думка XX ст.

Література:

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 10-57.
  2.  Кухта Б., Краківський О., Ліпенцев А. Політологія (Історія і теорія політичної науки): Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2004. – С. 7-51.
  3.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 38-116.
  4.  Політологія / За ред. М.Ф.Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 25-68.
  5.  Политология / Под ред. В.Н.Лавриненко. – М.: Юнити, 1999. – С. 27-92.
  6.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  7.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 30-164.
  8.  Рудич Ф.М. Политология: теоретический и прикладной контекст // Соц.-полит.науки. – 1996. – № 5. – С. 53-64.
  9.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 46-85.
  10.  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

ТЕМА 3. Політика як соціальне явище

1. Складіть таблицю «Функції політики»:

Назва функції

Зміст функції

2. Складіть таблицю «Рівні політики»:

Рівень політики

Зміст політики

Локальний

Регіональний

Глобальний

3. Як ви вважаєте: чи впливає політика на вашу майбутню професійну діяльність? Складіть письмову відповідь.

4. Ознайомтесь з роботою Макса Вебера «Політика як покликання і професія».  Викладіть  основні положення.

Література

  1.  Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избр. соч. – М.: Прогресс, 1990. – С.644-707.
  2.  Політологія / За ред. М.Ф.Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 69-80.
  3.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  4.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  5.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 333-373.
  6.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  7.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 74- 96; 100-120; 163-180.
  8.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 7-19.
  9.  Политология / Отв. ред. В.Д.Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 46-65.
  10.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 25-45.

ТЕМА 4. Політична влада

1. Заповніть таблицю «Концепції влади»:

Концепція влади

Характеристика

Телеологічна

Біхевіорістська

Психологічна

Структурно-функціональна

Системна

Реляціоністська

2.  Заповніть таблицю «Ресурси влади»:

Тип ресурсів

Зміст

Приклад

Економічні

Соціальні

Адміністративно-правові

Культурно-інформаційні

Ціннісні

3. Для підтримки правопорядку влада має право використовувати насильство і примус. Як це співвідноситься з легітимністю? Складіть письмову відповідь.

Література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 137-147.
  2.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 96-98.
  3.  Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999. – С. 65-79.
  4.  Краснов Б.И. Теория власти и властных отношений // Соц.-полит.журнал. – 1994. – № 3. – C. 14-25
  5.  Конституция Украины: Принята 28 июня 1996г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. – № 30.
  6.  Панарин А.С. Философия политики. – М.: Новая школа, 1996. – С. 18-72.
  7.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 208-219.
  8.  Політологія / За ред. М.Ф.Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 81-94.
  9.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  10.   Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 166-199.
  11.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 60-73.
  12.  Политология / Отв. ред. В.Д.Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 66-90.
  13.  Соловьёв А.И. Политология: Политические теории, политические технологии. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – С. 81-102.
  14.  Тоффлер Элвин. Метаморфозы власти. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2003. – 669 с.
  15.  Тощенко Ж.Т. Три особенных лика власти: Социологические заметки. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2002. – 121 с.
  16.  Халипов В.Ф. Кратология: введение в науку о власти. – М.: Экономика, 2002. – 367 с.
  17.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 86-109.
  18.  Чиркин В.Е. Основы государственной власти: Учебн. пособ. – М.: Юрист, 1996. – 112 с.
  19.  Фетисов А.С. Политическая власть: проблемы легитимности // Соц.-полит.журнал. – 1995. – № 3. – С. 12-17.

ТЕМА 5. Людина і   політика

1. Заповніть таблицю «Види політичної участі» (підберіть приклади різних видів політичної участі).

Вид участі

Приклад

Участь у всенародному обговоренні державних справ, референдумах

Участь у виборах до місцевих і верховних органів влади, відмова від голосування на виборах

Участь в політичних мітингах, демонстраціях і т.д.

Участь в різних формах політичного протесту (страйках, голодовках, пікетуванні)

Участь в роботі місцевих органів влади як активістів, добровільних помічників і т.д.

2. Згідно з виборчими законами Австралії, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів і Туреччини за неучасть у голосуванні накладаються грошові штрафи. В Австрії та Греції як альтернатива штрафним санкціям допускається можливість адміністративного арешту. Яка причина введення обов’язкового порядку участі у виборах? Дайте письмову відповідь на питання.

3. На основі тексту Конституції України визначте зміст основних прав людини. Заповніть таблицю:

Фізичні

Особистісні

Політичні

Економічні

Культурні

Література

  1.  Вебер М. Основные социологические понятия // Избр. произв. – М.: Прогресс, 1990. – С. 602-643.
  2.  Гринстайн Ф. Личность и политика // Социально-полит. науки. – 1991. – № 10. – С. 64-74.
  3.  Конституция Украины: Принята 28 июня 1996г. // Ведомости Верховной Рады Украины. – 1996. – № 30.
  4.  Макеєв С., Надточій А. Політична соціологія в пострадянській Україні // Політична думка. – 1997. – № 1. – С. 16-26.
  5.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 168-179.
  6.  Політологія: Наука про політику: Підручник / За ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача. – Київ-Харків: Єдинорог, 2001. – С. 217-238.
  7.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 95-121.
  8.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 524-236.
  9.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 51-54; 195-196.
  10.  Соловьёв А.И. Политология: Политические теории, политические технологии. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – С. 103-125.

ТЕМА 6. Соціальні спільноти як  суб’єкти політики

1. Сформулюйте сильні і слабкі сторони основних теорій походження нерівності, заповніть таблицю:

Теорія

Зміст

Сильні сторони

Слабкі сторони

Функціоналізму

Конфлікту

Марксизму

2. Якими політичними наслідками для України може обернутися нечисленність середнього класу та відсутність перспектив його формування?

3. Проаналізуйте соціальну структуру сучасного українського суспільства і складіть її схему.

4. Як Ви вважаєте, які зміни відбулися у соціальній структурі посткомуністичних суспільств? Відповідь аргументуйте.

Література

  1.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003 – С. 107-121.
  2.  Политология: Учебник для вузов / Под ред. М.А. Василика. – М.: Юристъ, 2002. – С. 130-162.
  3.  Політологія: Наука про політику: Підручник / За ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача. – Київ-Харків: Єдинорог, 2001. – С. 239-251.
  4.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  5.  Соловьёв А.И. Политология: Политические теории, политические технологии. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – С. 148-168.

ТЕМА 7. Політичні еліти і політичне лідерство

1. Накреслити схему «Політичний лідер: характерні риси, основні функції».

2. Накреслити схему «Функції політичної еліти».

3. Записати 10-15 прізвищ людей, яких можна віднести до сучасної політичної еліти України. Які критерії Вашого вибору?

4. Які критерії належності до політичної еліти найбільш актуальні для сучасної України? Відповідь аргументуйте.

Література

  1.  Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і політичне лідерство. – Львів: Кальварія, 1995.
  2.  Політологія / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 296-307.
  3.  Політологія: Наука про політику: Підручник / За ред. В.Г. Кременя, М.І. Горлача. – Київ-Харків: Єдинорог, 2001. – С. 275-290.
  4.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 122-134.
  5.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 126-147.
  6.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 238-273.

ТЕМА 8. Політичні партії, громадські організації, рухи і групи інтересів у політичній системі суспільства

1. Проаналізуйте роль  політичних партій, профспілок та інших об’єднань громадян у формуванні громадянського суспільства.

2. Наведіть 2-3 приклади політичного лобіювання?  Складіть письмову відповідь.

3. Порівняйте партії та зацікавлені групи за означеними критеріями: мета, соціальний склад. Заповніть таблицю.

Суб’єкт політики

Мета

Соціальний склад

Партії

Зацікавлені групи

Література

  1.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003 – С. 152-174.
  2.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  3.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 132-135.
  4.   Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  5.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  6.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 258-279.
  7.  Примуш М.В. Історія і теорія політичних партій. – Донецьк: КИТИС, 2000. – 260 с.
  8.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 215-228.

ТЕМА 9. Держава як політичний інститут

1. Заповніть таблицю «Теорії виникнення держави»:

Теорія

Основні положення

2. Заповніть таблицю «Форми державного устрою»:

Форми державного устрою

Приклади країн, у яких реалізована форма державного устрою

3. Порівняйте унітарні та федеративні держави за означеними нижче критеріями:

Критерій

Унітарна держава

Федеративна держава

Критерії: територія, ступінь самостійності адміністративно-територіальних одиниць, конституція, громадянство.

4. Сформулюйте визначення, цілі та функції соціальної держави. Які передумови необхідні для формування соціальної держави? Відповідь аргументуйте.

Література

  1.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 96-110.
  2.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 135-151.
  3.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  4.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 198-215.
  5.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 127-131.
  6.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  7.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  8.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 220-239.
  9.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспкт-Пресс, 2000. – С. 190-208.

МОДУЛЬ ІІ. Політичні системи та політичні процеси

ТЕМА 10. Політична система суспільства

1. Що відрізняє політичну сферу життєдіяльності суспільства від інших сфер (підсистем) - економічної, соціальної, духовної?

2. Сформулюйте основні функції політичної системи суспільства та охарактеризуйте їх. Які з них, на Ваш погляд є особливо значущими для життя суспільства  (складіть письмову відповідь).

Література

  1.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 11-119.
  2.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 203-213.
  3.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  4.  Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.
  5.  Политология: Учебник для вузов / Под ред. М.А. Василика. М.: Юристъ, 2002. – С. 202-230.
  6.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 198-215.
  7.  Политология / Отв. ред. В.Д.Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С.118-126.
  8.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.:Генеза, 1997.–432 с.
  9.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  10.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 201-219.
  11.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 229-248.
  12.  Эндрейн Чарльз Ф. Сравнительный анализ политических систем: Учебн. пособ. – М.: Инфра-М, 2000. – 320 с.

ТЕМА 11. Політична система демократичного типу

  1.  Які основні сучасні політологічні теорії демократії Вам відомі? Заповніть таблицю.

Теорія

Зміст

  1.  У чому полягають універсальні особливості демократичної політичної системи? Складіть письмову відповідь.
  2.   Які внутрішні протиріччя, проблеми, внутрішні і зовнішні загрози характерні для сучасних політичних систем демократичного типу?  Складіть письмову відповідь.

Література

  1.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 176- 205.
  2.  Даль Р. О демократии / Пер. с англ. А.С. Богдановского; под ред. О.А. Алякринского. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 208 с.
  3.  Данилов С.Ю. Правовые демократические государства: очерк истории. – М., 1999.
  4.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 228-240.
  5.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  6.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  7.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  8.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 240-257.
  9.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 267-287.
  10.  Эндрейн Чарльз Ф. Сравнительный анализ политических систем: Учебн. пособ. – М.: Инфра-М, 2000. – 320 с.

ТЕМА 12. Авторитарні і тоталітарні політичні системи і режими

1. Авторитаризм є одна з альтернатив тоталітаризму. Сформулюйте основні риси авторитаризму. Які риси, на Ваш погляд, ріднять його з  тоталітаризмом? Складіть письмову відповідь.

2. Охарактеризуйте тоталітарні режими з точки зору їх легітимності та ефективності. Складіть письмову відповідь.

3. Написати коротке політичне есе (1-2 стор.) на тему: «Авторитарні і тоталітарні тенденції в політичному житті України».

Література

  1.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 206-223.
  2.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  3.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  4.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  5.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 214-227.
  6.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 249-266.
  7.  Эндрейн Чарльз Ф. Сравнительный анализ политических систем: Учебн. пособ. – М.: Инфра-М, 2000. – 320 с.

ТЕМА 13. Політична свідомість і ідеологія

1. Розкрийте письмово зміст понять: «індивідуальна політична свідомість», «масова політична свідомість», «менталітет», «ментальність», «політичний міф», «політична свідомість», «політична утопія».

2. У чому полягає різниця між політичною свідомістю та політичним менталітетом? Складіть письмову відповідь.

3. Розкрийте письмово зміст понять: «політична ідеологія», «політична доктрина», «політична концепція».

4. Сформулюйте письмово основні принципи та цінності сучасних політичних доктрин: лібералізму, неолібералізму, консерватизму, неоконсерватизму,  соціал-демократизму, комунітаризму, фемінізму, антиглобалізму. Складіть письмову відповідь.

Література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.:МАУП, 2001. – С. 204-219.
  2.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 239-252; 263-318.
  3.  Лавченко О. Масова політична свідомість перехідної доби: українські реалії і перспективи // Нова політика. – 1999. – № 6.
  4.  Макаренко В.П. Главные идеологии современности. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 480 с.
  5.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 176-190.
  6.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  7.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 621-631.
  8.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 160-186.
  9.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997.–432 с.
  10.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  11.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 330-369.
  12.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 330-351.

ТЕМА 14. Політична культура

1. Розкрийте письмово зміст понять: «культура», «політична культура», «духовна культура», «правова культура», «електоральна культура»? Складіть письмову відповідь.

2. Складіть схему: «Рівні політичної культури».

3. Складіть схему: «Функції політичної культури».

Література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 222-233.
  2.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 334-349.
  3.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – С. 191-202.
  4.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  5.  Політологічний енциклопедичний словник.– К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  6.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  7.  Политология / Отв. ред. В.Д.Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 187-199.
  8.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 280-305.
  9.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 372-392.

ТЕМА 15. Політична комунікація і громадська думка

1. Які засоби  і канали політичної  комунікації є найбільш ефективними в умовах сучасної політичної ситуації в Україні? Складіть письмову відповідь.

2. Що таке громадська думка і як вона формується і функціонує? Складіть письмову відповідь.

Література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 255-270.
  2.  Білоус А.О. Політико-правові системи: Світ: Україна: Навч. посіб. – К.: АМУПП, 2000. – С. 191-196.
  3.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 369-393.
  4.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  5.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  6.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 374-390.
  7.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  8.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 306-329.
  9.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 113-114.
  10.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 393-413.

ТЕМА 16. Сутність і типи політичних процесів

  1.  Складіть таблицю «Типи політичних процесів»:

Критерій

Вид

  1.  Складіть схему «Структура політичного  процесу».

Література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 153-158.
  2.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  3.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  4.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  5.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 370-394.
  6.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 288-296.
  7.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С.140-159.
  8.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 311-331.

ТЕМА 17. Політичні конфлікти і кризи

1. Охарактеризуйте політичні передумови, ґенезу та сутність міжнаціональних конфліктів.

2. Наведіть приклади етнополітичних конфліктів у сучасному світі. Складіть письмову доповідь.

3. За матеріалами історії сучасної України проаналізуйте етапи визрівання та прояву внутрішньополітичних криз. Складіть письмову доповідь.

4. Наведіть приклади урядової, парламентської, конституційної кризи. Складіть письмову відповідь.

Література

1. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.

2. Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. 432 с.

3. Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.

4. Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 460-467.

5. Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра, 1999. – С. 154-159.

6. Политология: Учебник для вузов / Под ред.М.А. Василика. – М.: Юристъ, 2002. – С. 481-507. 

7. Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 332-348.

ТЕМА 18. Міжнародний політичний процес. Україна в геополітичній моделі світового співтовариства

1. Охарактеризуйте основні принципи міжнародної політики. Складіть письмову доповідь.

2. Проаналізуйте пріоритетні напрямки зовнішньополітичної діяльності України. Складіть письмову доповідь.

Література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 271-280.
  2.  Бжезинский З. Великая шахматная доска. – М.: Междунар. отнош., 1998. – 386 с.
  3.  Бжезинский З. Великие преобразования // Политическая мысль. – 1994. – № 4.
  4.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  5.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – 432с.
  6.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – С. 416-454.
  7.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни / Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  8.  Политология: Учебник для вузов / под ред.М.А.Василика. – М.: Юристъ, – 2002. – С. 508-566.
  9.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 436-452.
  10.  Соловьев А.И. Политология: политическая теория, политические технологии. – М: Аспект-Пресс, 2000. – С. 310-329.
  11.  Фуше М. Европейская республика: исторические и географические контуры. – М.: Междунар. отнош., 1999. – 168 с.
  12.  Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности. – Донецк: Донбасс, 1999. – 123 с.
  13.  Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // ПОЛИС. – 1994. – № 1.
  14.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – С. 349-380.

10. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ІНДИВІДУАЛЬНОЇ  РОБОТИ СТУДЕНТІВ, КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ  ІНДИВІДУАЛЬНОЇ  РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Індивідуальна робота студентів (далі ІРС) – обов'язковий різновид навчальної діяльності. Він здійснюється студентом самостійно під керівництвом викладача і оцінюється як окремий вид роботи. ІРС  виконується впродовж модуля. Оформлені у вигляді реферату або завдання результати ІРС і за тиждень до проведення модульного контролю надаються викладачеві, який проводить семінарські заняття. З кожного модуля з дисципліни «Політологія» за ІРС студент може отримати максимально 4 бали.

Індивідуальна робота студентів є вагомою складовою самостійної роботи студентів. Цей різновид навчальної діяльності сприяє: розвитку здібностей студентів щодо поглибленого аналізу наукової літератури, придбанню навиків по систематизації, узагальненню і критичному осмисленню наукової літератури; формуванню вміння самостійно працювати і нести відповідальність за результати своєї правці; розвитку навичок щодо логічно грамотного, аргументованого викладу аналізованих положень,  власних думок, висновків  за підсумками дослідження.  

З першого модулю дисципліни «Політологія» передбачений такий різновид ІРС як написання  реферату.

Студентський реферат – це письмова робота з визначеної теми, підготовлена відповідно до вимог до написання наукової роботи на основі рекомендованої літератури, документів, монографій і статей, інших джерел. Збирання, аналіз та систематизація матеріалу, написання реферату сприяє виробленню навиків науково-дослідницької роботи, уміння самостійно мислити та працювати, знаходити власну позицію аргументувати її. Підготовка реферату виробляє уміння і навички письмового викладення думок.

При оцінюванні реферату береться до уваги його науковий рівень, самостійність викладення, дотримання правил оформлення роботи.

Критерії оцінювання реферату (індивідуальної роботи студентів з першого модулю):

  1.  визначення актуальності теми, мети і задач дослідження (0-1 бал);
  2.  логічність викладу, наявність самостійних обґрунтованих висновків (0-1бал);
  3.  розробка теми на основі аналізу наукової літератури (0-1бал);
  4.  дотримання графіку  здачі ІРС, якість оформлення роботи (0-1 бал).

Вимоги до оформлення реферату:

  1.  рекомендований обсяг реферату – до 10 аркушів тексту комп'ютерного набору; реферат має бути прошитий;
  2.  структура роботи: вступ, основна частина, висновок, список джерел;
  3.  роздрукований на папері формату А-4, не більше 45 рядків на сторінці по 60-65 знаків у рядку, міжрядковий інтервал – полуторний;
  4.  список використаних джерел складений відповідно до правил оформлення науково-довідкового апарату.

Теми рефератів

  1.  Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття. Політика і економіка.
  2.  Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття.  Політика і мораль.
  3.  Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття. Політика і культура.
  4.  Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття.  Політика і право.
  5.  Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття.   Політика і релігія.
  6.  Особливості політології у ХХ ст.
  7.  Т.Парсонс і сучасна політологія.
  8.  Поліархія Р. Даля і проблеми сучасної демократії.
  9.  Політична конфліктологія в трудах Р. Дарендорфа і М. Дюверже.
  10.  Теорія політичних систем Г. Алмонда.
  11.  Системний підхід Д. Істона.
  12.  С. Ліпсет про проблеми демократії.
  13.  Політична футурологія: основні проблеми, провідні представники.
  14.  Легітимність політичної влади.
  15.  Історичні форми влади.
  16.  Правова політика: поняття та пріоритети.
  17.  Опозиція і її роль у політичній системі суспільства.
  18.  Лобізм як політичний інститут.
  19.  Феномен бюрократії.
  20.  Методи і засоби політичної діяльності і їх співвідношення з мораллю і правом.
  21.  Сучасна українська політична символіка.
  22.  Політичний плюралізм.
  23.  Політико-правовий популізм.
  24.  Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
  25.  Формування сучасної політичної еліти в Україні.
  26.  Політичне прогнозування.
  27.  Проблеми співвідношення етносу, нації, держави.
  28.  Громадянське суспільство: сутність, ознаки, значення.
  29.  Структурні особливості і різновиди авторитаризму.
  30.  Авторитаризм і тоталітаризм: загальне і особливе.  
  31.  Міжнародний політичний процес і міжнародне право.
  32.  Політична і правова свідомість: спільне та особливе.
  33.  Політична ідеологія як соціальне явище і предмет політологічного дослідження.
  34.  Політичні настрої.
  35.  Політичні цінності.
  36.  Громадська думка: можливості формування і маніпулювання.
  37.  Феномен натовпу як соціально-психологічне явище.
  38.  Типи політичної поведінки.
  39.  Тероризм: типи і засоби діяльності.
  40.  Екстремальні форми політичної поведінки.
  41.  Теоретична розробка поняття політичної культури.
  42.  ЗМІ як «четверта влада».
  43.  Виборча система: основні принципи функціонування та типологія.
  44.  Форми політичної взаємодії.
  45.  Глобальні проблеми сучасності і міжнародні організації.
  46.  Етнополітичні конфлікти у сучасній Європі.
  47.  Національні інтереси держави у сучасних умовах.
  48.  Геополітика: історія і сучасність.
  49.  Роль недержавних організацій у міжнародній політиці.
  50.  Міжнародні стосунки: труднощі і проблеми розвитку.

З другого модулю дисципліни «Політологія» студенти виконують завдання аналітичного та інформаційно-пошукового змісту «Основні поняття політичної науки».

 При підготовці завдання студент повинен:

1. Знайти визначення політологічного поняття (за вибором студента; перелік див. нижче) у навчальній або науково-довідковій літературі. Виписати зміст.

2. Опрацювати наукові публікації,  друковані ЗМІ, матеріали з Інтернету (знайдені за допомогою пошукових систем), в яких є факти, події сучасного суспільно-політичного життя, які ілюструють зміст даного політичного явища.

3. На основі зібраних матеріалів написати власний текст, в якому розкрити зміст політологічного поняття та  навести приклади з сучасного суспільно-політичного життя, які  його ілюструють  (від 3 до 5 прикладів, Times New Roman, 14 шрифт, 1,5 інтервал).

Завершена робота повинна мати:

1. Авторський текст, який розкриває сутність політологічного терміну та ілюструє його зміст прикладами з сучасного суспільно-політичного життя.

2. Приклади-ілюстрації повинні мати посилання на джерела інформації (наукові статті, періодичні видання, Інтернет-ресурси).

3. Список використаних джерел.

Критерії оцінювання індивідуальної роботи студентів з другого модулю:

  1.  коректне використання політологічного категоріального апарату (0-0,5 бала);
  2.  аналітичні елементи в роботі (0-1-2 бали);
  3.  наявність навичок творчого мислення (0-1 бал);
  4.  дотримання вимог до оформлення роботи (0-0,5).

Вимоги до оформлення індивідуальної роботи студентів з другого модулю:

  1.  віддруковано на папері формату А-4, не більше 45 рядків на сторінці по 60-65 знаків у рядку, міжрядковий інтервал – полуторний;
  2.  відсутність граматичних помилок.

 Основні поняття політичної науки:

А: абсентеїзм, авантюризм політичний, автаркія, автократія, агітація політична;

Б: блок політичний, блок виборчий, бойкот, бюрократизм;

В: вестернізація, відносини національні, відносини політичні, відповідальність політична, вождизм;

Г: геноцид, геополітика, глобалізація, глобальні проблеми сучасності, групи тиску, групи інтересу;

Д: демілітаризація, депортація, децентралізація,  дискримінація расова, дискредитація, діаспора;

Е: егалітаризм, екстремізм, еліта політична, етатизм, етнополітика, етнос;

Є: євразійство;

З:  законність, заколот, «зелені»;

І: ізоляціонізм, інженерія виборча,  імідж політичний, інтеграція політична, інтерес політичний;

К: кампанія політична, компроміс, консенсус, конфлікт етнополітичний, конфлікт політичний, конформізм, ксенофобія; криза політична, комунікація політична, культ особи;

Л:  лобізм;

М: маніпулювання політичне, меритократія, мілітаризм, модернізація політична;

Н: національний інтерес, нейтралітет, народний фронт;

О: опозиція, олігархія;

П: патерналізм, патріотизм, пацифізм, політичний популізм, політична пропаганда, політична інтеграція, протекторат, протекціонізм, плюралізм політичний;

Р: расизм, ритуал політичний, регіоналізм, репатріація;

С: сегрегація, співдружність, сепаратизм, соціальне партнерство, страйк політичний, символ політичний, субкультура;

Т: теократія, технократія, тероризм, тиск політичний;

У: узурпація, ультиматум, участь політична;

Ф: фашизм, федерація, фракція політична, фундаменталізм;

Х: хунта,  харизма;

Ц: ценз виборчий, цензура, цінності політичні;

Ш: шовінізм;

Я: явище політичне.

11. Теми курсових робіт з «ПолітологіЇ»

  1.  Правові аспекти політичної реформи в Україні.
  2.  Теорія модернізації і політична реформа в Україні.
  3.  Політичні аспекти боротьби із злочинністю.
  4.  Законодавчі акти як форми політичних рішень.
  5.  Державне управління: поняття і фактори ефективності.
  6.  Правове регулювання виборів в Україні.
  7.  Конституція і легалізація державної влади.
  8.  Політичне панування і легітимність влади.
  9.  Політична влада: теоретичний аналіз.
  10.  Генезис ідей демократії.
  11.  Роль бюрократії у здійсненні демократії.
  12.  Політико-правові аспекти статусу депутатського корпусу в України.
  13.  Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів нового часу.
  14.  Поняття і структура політичної системи суспільства.
  15.  Політична та правова свідомість: спільне та особливе.
  16.  Проблематика федералізму в Україні: історія і сучасність.
  17.  Сутність і типи політичних режимів.
  18.  Багатопартійність і її роль в  системі влади сучасної держави.
  19.  Особливості становлення і розвитку багатопартійності в Україні.
  20.  Українська політична думка XIX – початку XX ст.
  21.  Історичні етапи розвитку політичної думки в Україні.
  22.  Специфіка політичних конфліктів та шляхи їх вирішення.
  23.  Право та політична влада у регулюванні суспільних процесів.
  24.  Легітимність політичної влади в сучасній Україні: проблеми забезпечення.
  25.  Типи політичних систем у посткомуністичних країнах: порівняльний аналіз.
  26.  Сучасні західні концепції сутності політичної культури.
  27.  Глобальні та регіональні аспекти національної безпеки України.
  28.  Профспілки та політичні партії: проблема взаємодії.
  29.  Неформальні громадські рухи: причини та умови виникнення.
  30.  Політико-правове виховання молоді як засіб запобігання політичним конфліктам.

12. Порядок ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ на основі кредитно-модульної системи Організації навчального процесу ТА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З політології

Кредитно-модульна система базується на рейтинговій системі оцінки і контролю знань студентів, яка дозволяє більш глибоко і ретельно аналізувати результати педагогічної діяльності, отримувати більш детальну картину про аудиторну і самостійну роботу студента і робити весь процес навчання більш результативним.

Підсумкова оцінка з курсу політології виставляється на основі результатів поточного (по кожному з двох тематичних модулів) і підсумкового контролю знань (іспит) (див. Таблицю 1).

Об'єктом поточного контролю знань студентів з курсу політології є:

  1.  робота на семінарських заняттях;
  2.  виконання завдань для самостійної роботи студентів;

  1.  виконання завдань для індивідуальної роботи студентів;
  2.  виконання модульних (контрольних завдань);
  3.  систематичність і активність навчальної діяльності студента протягом модуля.

У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, з дозволу деканату, здати їх до останнього семінарського заняття. Час і порядок здачі визначає викладач.

Таким чином, по кожному з двох тематичних модулів студент може набрати максимально 25 балів, з яких:

  1.   за роботу на семінарських заняттях – максимально 5 балів (середній бал за відповіді на семінарах за  чотирьохбальною шкалою оцінювання);
  2.   за самостійну роботу студентів – максимально 4 бала;
  3.   за виконання завдань для індивідуальної роботи студентів - максимально 4 бала;
  4.   за підсумкову контрольну роботу по модулю – максимально 10 балів.
  5.   за систематичність і активність навчальної діяльності студента протягом модуля - максимально 2 бала.

Робота на семінарах оцінюється максимально в 5 балів (середній бал відповідей на семінарських заняттях за  чотирьохбальною  шкалою).

«5 балів» - студент розкрив сутність питання з позицій і концепцій, що склалися в політичній науці; показав уміння послідовно і логічно викладати матеріал; аналізувати його, узагальнювати і робити висновки. Під час відповіді зазначена використана навчальна і наукова література.

«4 бали» - студент правильно розкрив сутність питання, але у його відповіді зустрічаються недоліки: неповнота відповіді, та недостатня обґрунтованість, відсутні посилання на політологічні теорії та концепції. Під час відповіді зазначена використана навчальна і наукова література.

«3 бали» - студент розкриває питання теми приблизно, у матеріалі плутається, політичну термінологію розуміє недосконало. Під час відповіді не вказана використана навчальна і наукова література.

«2 бали» - студент не оволодів матеріалом теми, внаслідок чого сутність питань не розкрив або розкрив неправильно, не може пояснити сутності основних понять теми. Під час відповіді не вказана використана навчальна і наукова література.

Виконання завдань для СРС за кожний модуль оцінюється в балах (від «0»до «4») відповідно наступним критеріям:

  1.  глибина знань з навчального курсу та вміння грамотно їх використовувати при виконанні запропонованих завдань – (0-1 бал); 
  2.  наявність навичок творчого мислення (0-2 бали);
  3.  вміння опрацьовувати  рекомендовану основну і додаткову літературу (0-0,5 бала); 
  4.  дотримання графіку здачі СРС та вимог до оформлення роботи (0-0,5 бала).

Бальна шкала оцінки  СРС з одного модулю:

«4 бали» –  студент грамотно і своєчасно виконав  завдання з кожної теми модулю; показав глибоке знання навчального матеріалу, продемонстрував навички творчого мислення, грамотно використовував рекомендовану основну і додаткову літературу;

«3 бали» – студент успішно виконав завдання для СРС, без істотних зауважень, опрацював рекомендовану основну літературу;

«2 бали» – студент припустився неточностей і помилок при виконанні завдань для СРС, ознайомився з основною літературою;

«1 бал» – студент припустився грубих помилок, продемонстрував невміння орієнтуватися в основній літературі;

«0 балів» – завдання не було своєчасно надане на перевірку.

 

Індивідуальна робота студентів ІРС  виконується впродовж модуля і за тиждень до проведення модульного контролю надається викладачеві, який проводить семінарські заняття.

З першого модулю дисципліни «Політологія» передбачений такий різновид ІРС як написання  реферату. За виконання завдань для індивідуальної роботи за перший модуль студент може одержати - максимально 4 бала.

 Критерії оцінювання реферату (індивідуальної роботи студентів з першого модулю):

  1.  визначення актуальності теми, мети і завдань дослідження (0-1 бал);
  2.  логічність викладу, наявність самостійних обґрунтованих висновків (0-1бал);
  3.  розробка теми на основі аналізу наукової літератури (0-1бал);
  4.  дотримання графіку  здачі ІРС, якість оформлення роботи (0-1 бал).

З другого модулю дисципліни «Політологія» студенти виконують  завдання аналітичного та інформаційно-пошукового змісту.  За виконання завдань для індивідуальної роботи за другий модуль студент може одержати - максимально 4 бала.

Критерії оцінювання індивідуальної роботи студентів з другого модулю:

  1.  коректне використання політологічного категоріального апарату (0-0,5 бала);
  2.  аналітичні елементи в роботі (0-1-2 бали);
  3.  наявність навичок творчого мислення (0-1 бал);
  4.  дотримання вимог до оформлення роботи (0-0,5).

Модульний контроль проводиться у вигляді контрольної роботи після закінчення тематичного модуля. Кожний студент одержує індивідуальний варіант завдання і виконує його письмово. Контрольна робота містить два завдання: перше – відповісти на питання (0-5 балів); друге – вирішити тести (0-5 балів). Максимальна оцінка за контрольну роботу з модулю складає 10 балів. Якщо студент не з'явився на контрольну роботу з модулю без поважної причини, він одержує нуль балів. Студенти не можуть повторно здавати модульний контроль.

Іспит з політології проводиться у відповідності до розкладу екзаменаційної сесії. Іспиту передує консультація (за один - два дні до іспиту). Проводиться іспит у письмово-усній формі: студент пише відповіді на завдання та питання білету, а потім дає усні пояснення щодо відповідей.

Екзаменаційний білет складається з чотирьох завдань, з яких № 1,2,3 – теоретичне питання; № 4 – визначення понять (або термінів). Оцінка виставляється на підставі відповідності відповіді за кожним завданням певному комплексу критеріїв.

Відповідь на кожне питання (завдання № 1-3 екзаменаційного білету) оцінюється на підставі відповідності наступним критеріям:

  1.  чітке, логічне та аргументоване викладення ідей, понять, фактів і т.д;
  2.  рівень використання наукових джерел при відповіді на конкретне питання екзаменаційного білету; 
  3.  вміння обґрунтовувати і відстоювати власну позицію при відповіді, посилаючись на політологічні теорії та концепції; 
  4.  правильне розуміння і уміння використовувати поняття і категорії політичної науки;
  5.  вміння співвідносити теоретичні положення з практичними ситуаціями суспільно-політичного життя.

Таким чином, викладач оцінює як знання предмета (зміст), так і форму викладення.

Відповідь на кожне питання (завдання № 1-3 екзаменаційного білета) оцінюється за такими критеріями:

«15-13» балів – студент знає і розуміє пройдений матеріал з позицій і концепцій, що склалися в політичній науці. Сутність питання розкрита в повному обсязі, чітко, логічно і обґрунтовано.

«12-11» балів – студент знає пройдений матеріал, правильно розкрив сутність екзаменаційного питання, але у його відповіді зустрічаються недоліки: неповнота відповіді, недостатня обгрунтованість.

«10-9» балів – студент оволодів знаннями курсу, правильно розкрив сутність екзаменаційних питань, але у його відповіді зустрічаються недоліки: неповнота відповіді, недостатня логічність та обґрунтованість, відсутні посилання на політологічні теорії та концепції, приклади з практики суспільно-політичного життя.

«8-7» балів – екзаменаційне питання розкрито приблизно, студент  в матеріалі курсу плутається, термінологією володіє нечітко;

«6-5» балів – екзаменаційне питання розкрито неправильно, студент має загальне уявлення про тему, плутається в термінології;

«4-3» бали – екзаменаційне питання не розкрито, студент в матеріалі курсу плутається, термінологією не володіє;

«2-0» балів – студент не оволодів матеріалом курсу.

Відповідь на завдання № 4 екзаменаційного білета повинна містити визначення понять (або термінів), запропонованих в білеті. Кожне визначення терміну (або поняття) оцінюється на підставі таких критеріїв:

«2,5» бали – студент правильно розкрив зміст поняття;

«1 бал» – студент дав приблизне визначення поняття (або терміну);

«0 балів» – студент не розкрив зміст поняття (або терміну).

Під час іспиту викладач може поставити студентові додаткові (якщо відповідь не дуже повна) та уточнюючі (в межах білету, у разі потреби в уточненні знань студента) питання.

Бали, отримані за поточний і підсумковий контроль, вносяться у відомість (див. Таблицю 1), підсумовуються і на їх основі виставляється загальна підсумкова оцінка знань. Таким чином, максимально студент може набрати 100 балів.

Таблиця 1

Поточній контроль (max 50 балів)

Кількість балів за результатами потокового контролю

Підсумковий контроль (max 50 балів)  іспит

Загальна кількість балів

(пункт 13+ пункт 14)

Заліковий модуль 1

Сума балів за заліковий модуль 1

Заліковий модуль 2

Сума балів за заліковий модуль 2

Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії

Індивідуальна робота

Самостійна робота

Систематичність навчальної діяльності

Залікова модульна

робота 1

Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії

Індивідуальна робота

Самостійна робота

Систематичність навчальної діяльності

Залікова модульна

робота 2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

5

4

4

2

10

25

5

4

4

2

10

25

50

50

100

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу за системою ЕСТS здійснюється таким чином:

ОЦІНКА ЗА

100 БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ

ОЦІНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ

(4- БАЛЬНОЮ) ШКАЛОЮ

ОЦІНКА

ЗА ШКАЛОЮ

ЕСТS

100-90

5 (відмінно)

А

89-80

4 (добре)

B

79-70

4 (добре)

С

69-60

3 (задовільно)

D

59-50

3 (задовільно)

E

49-30

2 (незадовільно) з можливістю повторної здачі

FX

29-0

2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

F

13. Контрольні питання для підготовки до іспиту

  1.  Витоки політичного знання і формування політичної науки.
  2.  Основні парадигми та школи політології.
  3.  Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.
  4.  Система і структура політичної науки.
  5.  Методи політології.
  6.  Функції і значення політології як науки і навчальної дисципліни.
  7.  Місце політології в системі гуманітарних наук. Особливості розвитку політології в Україні.
  8.  Виникнення політики як суспільного явища.
  9.  Поняття і властивості політики.
  10.  Роль політики у житті сучасного суспільства.
  11.  Політика і право.
  12.  Політика і економіка.
  13.  Політика і релігія.
  14.  Сутність політичної влади, її наукові концепції.
  15.  Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади.
  16.  Властивості політичної влади.
  17.  Ефективність і легітимність політичної влади.
  18.  Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади.
  19.  Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики.
  20.  Характерні риси особистості як суб’єкта політики.
  21.  Передумови і мотиви участі індивіда в політиці.
  22.  Політична соціалізація: етапи і фактори.
  23.  Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи.
  24.  Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
  25.  Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
  26.  Мотивація, рівні, форми політичної діяльності особистості. Можливості участі громадян України в політиці.
  27.  Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти (групи) як основні суб’єкти політики.
  28.  Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
  29.  Політичне лідерство: сутність, функції, типологія.
  30.  Політична еліта: ознаки, структура, функції.
  31.  Класичні та новітні теорії еліт.
  32.  Типологія політичних еліт.
  33.  Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
  34.  Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
  35.   Особливості держави як політичного інституту.
  36.  Правова держава: основні риси.
  37.  Ознаки, структура і функції держави.
  38.  Сутність та поняття політичного режиму.
  39.  Типологія політичних режимів.
  40.  Особливості політичного режиму в Україні.
  41.  Взаємозв’язок та взаємодія громадянського суспільства і держави.
  42.  Поняття та функції соціальної держави.
  43.  Сутність і значення громадських об’єднань в політичному житті суспільства.
  44.  Політичні партії: визначення і функції.
  45.  Типологія сучасних політичних партій та її критерії.
  46.  Політичні партії і партійні системи.
  47.   Альтернативні рухи як різновид суспільно-політичних об’єднань.
  48.  Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
  49.  Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
  50.  Структура політичної системи.
  51.  Функції політичної системи.
  52.  Типологія політичних систем.
  53.  Специфіка політичної системи України.
  54.  Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
  55.  Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
  56.  Основні сучасні теорії демократії.
  57.  Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
  58.  Поняття політичної свідомості та її значення для функціонування політичної сфери суспільства.
  59.  Структура, функції, типи політичної свідомості.
  60.  Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
  61.   Основні принципи лібералізму.
  62.   Основні принципи неолібералізму.
  63.   Основні цінності консерватизму.
  64.   Основні риси ідеології неоконсерватизму.
  65.  Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
  66.  Соціал-демократичний рух у світі і на Україні.
  67.  Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
  68.  Політична психологія як складова політичної свідомості.
  69.  Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
  70.  Структура і функції політичної культури.
  71.  Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні.
  72.  Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу.
  73.  Політична модернізація.
  74.  Політична криза: поняття та різновиди.
  75.  Революція та реформа як види політичних перетворень.
  76.  Сучасні тенденції розвитку світової політики.
  77.  Глобалізація і глобальна політика.
  78.  Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
  79.  Правові засади міжнародної політики.
  80.  Національні інтереси як основа зовнішньої політики держави.
  81.  Міжнародні організації та Україна.
  82.  Сутність геополітики.
  83.  Основні геополітичні характеристики Української держави.
  84.  Основні завдання і напрями зовнішньої політики української держави.
  85.  Політичний конфлікт: сутність, ознаки, причини виникнення.
  86.  Структура, функції, динаміка політичних конфліктів.
  87.  Типологія політичних конфліктів.
  88.  Етнополітичні конфлікти в сучасному світі.
  89.  Сутність та структура політичної комунікації.
  90.  ЗМІ у системі масової комунікації
  91.  Поняття та терміни:

А: абсентеїзм, авантюризм політичний, автаркія, автокефалія, автократія, автономія, авторитаризм, агітація, агресія, анархізм, анексія, анклав, антиклерикалізм, антисемітизм, апатриди, аполітичність, апологетика;

Б: балотування, безпосередня демократія, бікамералізм, біополітика, біпартизм, блок політичний, бойкот, брифінг, бюрократія;

В: вестернізація, вето, відкрите суспільство, війна, військово-промисловий комплекс (ВПК), влада політична, воєнна доктрина, волюнтаризм;

Г: гегемонія, геноцид, геополітика, глобалізація, громадянство, громадянське суспільство, групи тиску, гуманізм;

Д:  декларація, демагогія, демаркація, демарш, демілітаризація, денонсація, депортація, деспотизм, децентралізація, диктатура, дисидентство, дискредитація, дискримінація, діаспора;

Е: еволюція, егалітаризм, експансія, екстериторіальність, екстремізм, електорат, еліта політична, етатизм, етнополітика, етнос;

Є: євразійство;

З: закон, змішана виборча система;

І: ідеократія, ідеологія, ізоляціонізм, імідж політичний, імпічмент, інаугурація, іредентизм;

К: кампанія політична, кворум, квота, комюніке, клерикалізм, клієнтелізм, компроміс, консенсус, консерватизм, конфлікт політичний, конформізм, кооптація, ксенофобія;

Л: легітимність, лейборизм, ленінізм, лібералізм, лобізм, лояльність;

М: мажоритарна виборча система, макіавеллізм, маніпулювання політичне, марксизм, менталітет політичний, меритократія, месіанізм, модернізація політична;

Н: народ, народний суверенітет, націоналізм, нація;

О: обструкція, олігархія, омбудсман (або омбудсмен), остракізм, охлократія;

П: паблік рілейшинз, панамериканізм, панславізм, парламентаризм, патерналізм, патріотизм, пацифізм, петиція, плебісцит, плутократія, плюралізм політичний, поліархія, популізм, пропаганда, промульгація, протекторат, путч;

Р: расизм, ратифікація, реакція політична, революція, регіоналізм, репатріація, референдум, реформа;

С: самміт, санкція, сегрегація, секуляризація, сепаратизм, сіонізм, соціальне партнерство, спікер, стагнація, статус-кво, стратегія і тактика політична, суверенітет;

Т: теократія, тероризм, технократія, толерантність;

У: узурпація, ультиматум, унітарна держава, утопія, участь політична;

Ф: фашизм, федерація, фракція політична, фундаменталізм;

Х: харизма, хунта;

Ц: ценз, цензура, цінності політичні;

Ш: шовінізм.

14. Список рекомендованої літератури

14.1. Навчальна і навчально-методична література

  1.  Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – 384 с.
  2.  Білоус А.О. Політико-правові системи: Світ: Україна: Навч. посіб. – К.: АМУПП, 2000. – 200 с.
  3.  Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – 400 с.
  4.  Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч.посібник. – К.: Знання, 1999. – 427 с.
  5.  Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч.посіб. – 5-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 645 с.
  6.  Кухта Б., Краківський О., Ліпенцев А. Політологія (Історія і теорія політичної науки): Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2004. – 272 с.
  7.  Лісничий В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. – К: Професіонал, 2004. – 336 с.
  8.  Панарин А.С. Философия политики. – М.: Новая школа, 1996. – 424 с.
  9.  Політологія / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Академія, 2001. – 368 с.
  10.  Політологія / За ред. М.Ф. Юрія. – Київ: Кондор, 2003. – 340 с.
  11.  Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ: Каравелла, Львів: Новий світ, 2001. – 320 с.
  12.  Політологія у схемах і таблицях, визначеннях: Навч. посібник. / За ред. І.С. Дзюбка, І.Г. Оніщенко, К.М. Левківського, З.І. Тимошенко. – К.: УФІМБ, 1999. – 161 с.
  13.  Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К.: Вища школа, 1998. – 415 с.
  14.  Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – 774 с.
  15.  Политология / Отв. ред. В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 376 с.
  16.  Политология: Учебник для вузов / Под ред. М.А. Василика. – М.: Юристъ, 2002. – С. 130-162.
  17.  Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 166-199.
  18.  Политология: Учебн. пособие / Под ред. С.А. Матвеева. – Х.: Одиссей, 2001. – 320 с.
  19.  Политология: Учебник для вузов / Под ред. проф. Лавриненко В.Н. – М.: Юнити, 2005. – 367 с.
  20.  Соловьёв А.И. Политология: Политические теории, политические технологии. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 559 с.
  21.  Чиркин В.Е. Основы государственной власти: Учебн. пособ. – М.: Юрист, 1996. – 112 с.
  22.  Холод В.В. Лекції з політології: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 408 с.
  23.  Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К., 2002.
  24.  Эндрейн Чарльз Ф. Сравнительный анализ политических систем: Учебн. пособ. – М.: Инфра-М, 2000. – 320 с.

14.2. Наукові статті і монографії

  1.  Алмонд Г. Политическая наука: История дисциплины // Полис. – 1997. – № 6.
  2.  Араго Э. Коген Дж. Возрождение, упадок и реконструкция концепции гражданского общества // Политическая мысль. – 1996. – № 1.
  3.  Бжезинский З. Великая шахматная доска. – М.: Междунар. отнош., 1998. – 386 с.
  4.  Бжезинский З. Великие преобразования // Политическая мысль. – 1994. – № 4.
  5.  Вебер Макс. Избранные произведения. – М., 1990.
  6.   Выдрин Д.И. Очерки практической политологии. – К.: Филос. и социол. мысль, 1991. – 128 с.
  7.  Гаджиев К.С. Вестернизация или особый путь модернизации? // Полис. – 2008. – № 4. – С. 148-163.
  8.  Гаман-Голитвина О.В. Политическая элита: определение основных понятий // Полис. – 2000. – № 3. – С. 97-103.
  9.  Гельман В.Я. Уроки украинского // Полис. – № 1. – 2005. – С. 36-49.
  10.  Гельман В.Я.Политические партии в России: от конкуренции – к иерархии // Полис. 2008. – № 5. – С. 135-153.
  11.  Главачек П. Политические партии и общество в современной Беларуси // Полис. – 2010. – № 2. – С. 64-75.
  12.  Даль Р. О демократии / Пер. с англ. А.С. Богдановского; под ред. О.А. Алякринского. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 208 с.
  13.   Данилов С.Ю. Правовые демократические государства: очерк истории. – М., 1999.
  14.  Драгоманов М.П. Вибране. – К., 1991.
  15.   Донцов Д.І. Твори: В 5 т. / Д. І. Донцов. – Л.: Кальварія, 2001. – Т.1: Геополітичні та ідеологічні праці. – 487 с.
  16.   Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю., Мельвиль А.Ю. Формирование новых государств: внешние и внутренние факторы консолидации // Полис. – 2010. – № 3. – С. 26-40.
  17.  Желев Желю. Фашизм. Тоталитарное государство. – М., 1991.
  18.  Заболоцький В.П. Лібералізм: ідея, ідеал, ідеологія / В.П. Заблоцький. – Донецьк: Янтар, 2001. – 367 с.
  19.   Зазнаев О.И. Типология форм правления: работа над ошибками // Полис. – 2006. – № 1. – С. 92-104.
  20.   Історія суспільних рухів і політичних партій України (ХІХ-ХХ ст.) / За ред. Я. Малика. – Львів, 1998.
  21.  Зевина О.Е., Макаренко Б.И. Об особенностях политической культуры современной России // Полис. – 2010. – № 3. – С. 114-132.
  22.  Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. – 1993. – № 8.
  23.  Кухта Борис. З історії української політичної думки. – К.-1994.
  24.   Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997.
  25.   Красин Ю.А. Метамарфозы демократии в изменяющемся мире // Полис. – 2006. – № 4. – С. 127-138.
  26.   Лавченко О. Масова політична свідомість перехідної доби: українські реалії і перспективи // Нова політика. – 1999. – № 6.
  27.   Лапкин В.В., Пантин В.И. Освоение институтов и ценностей демократии украинским и российским массовым сознанием (Предварительные итоги) // Полис. – 2005. – № 1. – С. 50-62.
  28.   Литвин В. Громадська думка у політичному контексті // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 3-4.
  29.   Лескова И.В. Социокультурная идентичность и правовое воспитание личности // Государство и право. – 2007. – № 4. – С. 91-99.
  30.   Макаренко В.П. Главные идеологии современности. – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 480 с.
  31.   Макеев С. Процесс структурирования в современной Украине // ПОЛИС. – 1998. – № 3. – С. 49-61.
  32.   Макуев Р.Х. Терроризм в условиях глобализации // Государство и право. – 2007. - № 3. – С. 43-50.
  33.   Меркушев В.Н. Права человека в мировой политике6 современные теоретические модели // ПОЛИС. – 2006. – № 3.
  34.   Модельски Дж. Эволюция глобальной политики (I) // Полис. – 2005. – № 3. – С. 62-82.
  35.    Недяк И.Л. Политический маркетинг // Полис. – 2010. – № 3. – С. 144-156.
  36.   Панов П.В. Политическое сообщество: конструирование и институализация // Полис. – 2007. – № 1. – С. 94-104.
  37.   Пастухов В.Б. Украина – не с Россией (Причины и последствия стратегических просчетов российской политики по отношению к Украине) // Полис. – 2005. – № 1. – С. 25-35.
  38.  Пасынкова В.В. «Партии–преемники», профсоюзы и государство в России и странах Центральной и Восточной Европы: моделирование взаимоотношений // Полис. – 2007. – № 5. – С. 118-129.
  39.   Павлова Т.В. Социальные движения как фактор трансформации институциональной среды: проблемы теории // Полис. – 2008. – № 5. – С. 125-135.
  40.   Перегудов С.И. Гражданское общество как субъект публичной политики // Полис. – 2006. – № 2. – С.139-151.
  41.   Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.
  42.   Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.
  43.   Политология (проблемы теории) / Отв. ред. В.А. Гуторов. – Спб; Лань, 2000. – 384 с.
  44.   Примуш М.В. Історія і теорія політичних партій. – Донецьк: КИТИС, 2000. – 260 с.
  45.  Рабинович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнства / С. Рабинович // Право України. – 2001. – № 3. – С. 50-53.
  46.  Рац М.В. Политика и управление // Полис. – 2010. – №3. – С. 132-144.
  47.   Рябошапко Л. Правове становище національних меншин в Україні (1917-2000) / Л. Рябошапко. – Львів. нац. ун-т. – Л., 2001. – 482 с.
  48.   Рябов С.Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності. – К., 1996.
  49.   Риттер К. О пространственных отношениях на поверхности земного шара и их влиянии на ход исторического развития человечества (Предисловие Д.Н.Замятина) // Полис. – 2005. – № 2. –С. 102-114.
  50.   Семененко И.С. Образы и имиджи в дискурсе национальной идентитчности // Полис. – 2008. – №5. – С. 7-18.
  51.   Слюсаренко А.Г., Томенко М.В., Історія української конституції. – К, 1993.
  52.  Сухарь А.А. Этнонациональный конфликт в Чечне и Косово: сравнительный анализ // Полис. – 2007. – № 4. – С. 158-174.
  53.  Семененко И.С., Лапкин В.В., Пантин В.И. Идентичность в системе координат мирового развития // Полис. – 2010. – № 3. – С.40-60.
  54.   Тощенко Ж.Т. Три особенных лика власти: Социологические заметки. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2002. – 121 с.
  55.  Тоффлер Элвин. Третья волна. – М., 1999.
  56.  Тоффлер Элвин. Метаморфозы власти. – М., 2001.
  57.   Токвиль А. де Демократия в Америке / Пер. с фр. Олейника В.Т. и др. / А.де Токвиль. – М.: Весь мир, 2000. – 559 с.
  58.  Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.
  59.   Фуше М. Европейская республика: исторические и географические контуры. – М.: Междунар. отнош., 1999. – 168 с.
  60.   Фишман Л.Г. Политический миф и идеология: «опасное сближение»? // Полис. – 2006. – № 4. С. 74-87.
  61.   Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности. – Донецк: Донбасс, 1999. – 123 с.
  62.  Хабермас Юрген. Политические работы. – М.: Праксис, 2005. – 368 с.
  63.  Халий И.А. Экологическое общественное движение и власть: формы взаимодействия // Полис. – 2008. – № 4. – С. 130-140.  
  64.  Хабермас Ю. Религия, право и политика. Политическая справедливость в мультикультурном Мир-Обществе // Полис. 2010. – № 2. – С. 7-22.
  65.   Халипов В.Ф. Введение в науку о власти. – М., 1996.
  66.  Хантингтон С. Столкновение цивилизаций // ПОЛИС. – 1994. – № 1. – С. 33-49.
  67.   Шувакович У. Политические партии как традиционный механизм репрезентации в современном обществе // Полис. 2010. – № 2. – С. 158-166.
  68.   Челлен Р. О политической науке, ее соотношении с другими отраслями знания и об изучении политического пространства (Предисловие М.В.Ильина) // Полис. – 2005. – № 2. – С. 115-121.
  69.   Чугров С.В. Понятие внешнеполитического менталитета и методология его изучения // Полис. – 2007. – № 4.
  70.  Уткин А.И. Энергетические ресурсы и геополитика // Полис. 2010. – № 3. – С. 9-26.

14.3. Наукові   довідники

  1.   Альбом схем по социологии и политологии. – М.: МЮИМВД России, «Щит-М», 1998. – 120 с.
  2.  Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. – М.: Инфра-М, 1999. – 790 с.
  3.  Лібералізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. – К.: Смолоскип, 2002. – 1122 с.
  4.  Политическая наука: Новые направления / Под ред. Р. Гудина и Х.Д. Клингеманна. – М.: Вече, 1999. – 816 с.
  5.  Політологічний енциклопедичний словник. – К.: МАУП, 2005. – 792 с.
  6.  Політологічний  словник. – К.: Генеза, 1997. – 432 с.
  7.  Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.
  8.  Политология: Словарь-справочник / М.А. Василик, М.С. Вершинин и др. – М.: Гардарики, 2000. – 328 с.
  9.  Рябов С. Політологія: словник термінів і понять. – К., 1996.
  10.   Мухаев Р.Т. Хрестоматия по теории государства и права, политологии, истории политических и правовых учений / Р.Т. Мухаев. – М.: Приор, 2000. – 1104 с.
  11.   Хто є хто в європейській та американській політичній науці. Малий політологічний словник / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1997.
  12.   50/50: Опыт словаря нового мышления / Под общ. ред. Ю. Афанасьева и М. Ферро. – М.: Прогресс, 1989. – 560 с.

14.4. Нормативно-правові акти

1. Конституція України. – К.: Офіц. вид. Верховної Ради України, 1996. – 115 с.

2. Декларація про державний суверенітет України: прийнята 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31.

3. Акт проголошення незалежності України: прийнятий 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 38.

4.Про політичні партії в Україні: Закон України №2365-ІІІ від 05.04.2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.118; ВВР України. – 2005. – № 34 – Ст. 437.

5.Про вибори Президента України: Закон України № 474-XIV від 05.03.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81; ВВР України. – 1999. – № 28. – Ст. 237; ВВР України. – 1999. – № 44. – Ст.387; ВВР України. – 2004. – № 20-21. – Ст.291; ВВР України. – 2004. – № 52. – Ст. 566; ВВР України. – 2005. – № 4. – Ст. 102.

6. Про вибори народних депутатів України: Закон України № 1665–XV від 18.03.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. – Ст.366; ВВР України. –2005. – № 38-39. – Ст.449; ВВР України. – 2007. – № 28. – Ст.383.

7. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та  сільських, селищних, міських голів: Закон України № 24/87-6 від 10.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 35 (№ 35-36). – Ст.491.

8. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170; ВВР України. – 2003. – № 37. – Ст.301; ВВР України. – 2003. – № 45. – Ст. 360; ВВР України. – 2005. – № 9.– Ст.172;  ВВР України. – 2005. – № 21. – Ст.303; ВВР України. – 2005. – № 49. – Ст.519; ВВР України. – 2007. – № 25. – Ст. 340.

9. Про об`єднання громадян: Закон України № 2460-XII від 16.06.1992 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504; ВВР України. – 2001. – № 44. – Ст.232; ВВР України. – 2005. – № 51. – Ст.550.

10. Про всеукраїнський і місцеві референдуми: Закон УРСР № 1286-XII від 03.07.1991 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 33. – Ст.443; ВВР України. – 1992. – № 35. – Ст.515; ВВР України. – 1993 –  № 18. – Ст.189.

15. Електронні адреси корисних ресурсів internet,що можуть бути використані при вивченні Політології

http://rada.kiev.ua Верховна Рада України. Інформація про парламент і уряд України. На Web-сервері містяться дані про інформаційні агентства, про українське і закордонне законодавство. Список Web-серверів в Україні. Конституція України на українській і англійській мовах.

www.isn.ethz.ch/ Міжнародні відносини і безпека. Маса інформації з декількох взаємозалежних галузей: безпека і захист, мир і війна, міжнародні відносини.

http://politdumka.kiev.ua/index.php?old_site=1&aid=223&BEGIN_ROW=220 Журнал «Політична Думка».

http://guru.rada.kiev.ua:2000 Робота Верховної Ради України. Інформація про роботу парламенту, народних депутатів, голосування,

розпорядку дня засідань, виступи народних депутатів, розміщення стенограми засідань 1-4 сесій Верховної Ради третього скликання.

http://www.kmu.gov.ua/ Кабінет Міністрів України. Інформація про уряд України, органах влади, новини.

http://www.niss.gov.ua Національний інститут Стратегічних Досліджень. Останні розробки. Оргструктура. Спеціалізована вчена рада. Інформаційний сервер. Віртуальна бібліотека. «Круглий стіл».

http://www.niurr.gov.ua Національний інститут україно-російських відносин.

http://www.vp.donetsk.ua/ Східний проект online. Новини північного регіону Донецької області.

http://www.town.donetsk.ua Офіційний сервер Донецької міськради. Інформація про місто. Новини. Офіційні структури. Посадові особи. Закони. Огляд СЕЗ «Донецьк». Довідки. Економіка і підприємства. Історія і культура міста.

http://alfa.rada.kiev.ua/const Конституція України. Повний текст Конституції України на українській та англійській мовах.

www.ukraine.org/press.html Українська преса. На сайті можна ознайомитися з останніми випусками газет «Вечерний Киев», «Всеукраинские ведомости», «Бизнесс-Донбасс», «Зеркало недели», «Деловая Украина», «Лица» и т.ін.

http://www.pravis.donbass.com/dulj Журнал «Правничий часопис» Донецького університету.

http://www.podrobnosti.com.ua/ Сайт ІАС телеканала «Інтер» «Подробиці». Оперативно про головне. Огляди основних подій в Україні й у світі, що постійно обновляється стрічка новин, аналітичні статті журналістів ІАС телеканала «Інтер», погода. Спеціальні проекти ІАС.

http://part.org.ua/ Політичне інтернет-видання PART. ORG. UA. Щоденні політичні новини, інтерв’ю і коментар експертів, статті на політичні теми, переклади й огляди світових тим, довідкові матеріали по історії актуальних політичних подій, фотоархів політиків.

www.russia.net/politic/pol_main.html Відомості про політичний устрій і політичне життя країн колишнього СРСР. Інформація про ці країни світу (загальні і по регіонах).

www.odci.gov/cia/publications/nsolo/factbook/global.html Основна інформація про всі країни. Цей сервер дасть вам можливість довідатися інформацію про будь-яку країну світу.

www.adminet.com/world/gov На сайті міститься інформація про уряди більш 200 країн, посилання на різні всесвітні організації.

85




1. разлетаются в разные стороны
2. Харири Рафик
3. Академическая история болезни
4. Становление теории атома
5. 08w X 7.62h cm Floss Used for Full Stitches- Symbol
6. . Организационная форма предпринимательства
7. РЕФЕРАТ Курсовая работа- 36 с
8. Это проистекает из сложности неоднозначности самого предмета изучения и усугубляется идеологическими при
9. і Східна частина лежить на рівнині між долинами р
10. тема яка забезпечує з одного боку зберігання рідкого стану крові а з іншого ~ попередження та зупинення кров
11. Основание уголовной ответственности
12. І. Митна статистика- Навч
13. это характеристика которая относится к двум или нескольким элементам- композиционным частям вступлению о
14. почтовые отправления являющиеся объектом почтового обмена между государствами
15. Учение о преступлении в Российском уголовном праве
16. ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ При вивченні д
17. Об этом заявили около 296 бизнесменов
18. ЕРГОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ ОПЕРАТОРА ЗА ДИСПЛЕЄМ Мета роботи- освоїти м
19. Проектирование железобетонного моста
20. на тему- Источники финансирования инвестиционных проектов ресторанный бизнес Вы.html

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе