Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ДОСЛІДЖЕННЯ КАСКАДУ ПОПЕРЕДНЬОГО ПІДСИЛЕННЯ НА ТРАНЗИСТОРІ
Інструкція до лабораторної роботи № 13
з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка”
для студентів базового напряму
050201 «Системна інженерія»
Затверджено
на засіданні кафедри
Комп’ютеризовані системи автоматики
Протокол №1 від 30 серпня 2010 р.
Львів – 2010
Дослідження каскаду попереднього підсилення на транзисторі: Інструкція до лабораторної роботи №13 з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” / Укл.:
Вітер О.С., Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. 7 с.
Укладач Вітер О.С., канд. техн. наук, доц.
Відповідальний за випуск Наконечний А.Й., д-р техн. наук, проф.
Рецензент Проць Р.В.
Мета роботи: вивчення роботи схеми і визначення основних технічних параметрів каскаду попереднього підсилювача низької частоти на транзисторі в схемі з спільним емітером.
I. ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
4.Наведіть приклади транзисторів, що застосовуються в схемах попереднього підсилення низької частоти.
5.Які елементи схеми транзисторного підсилювача викликають появу частотних спотворень?
6. Чому значення ємностей розділювальних конденсаторів у транзисторних схемах значно більша, ніж у лампових?
7.Вкажіть значення коефіцієнта температурної нестабільності SТ, характерну для схеми каскаду попереднього підсилення з спільним емітером.
8. Намалюйте і поясніть амплітудну характеристику каскаду попереднього підсилення на транзисторі.
9. Поясните, як будується навантажувальна пряма на сімействі вихідних статичних характеристик транзистора.
II. СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ, НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ І ДЕТАЛІ
Для дослідження каскаду попереднього посилення на транзисторі використовується схема, приведена на рис.1.
У схемі використовується звуковий генератор типу ГЗ-33, цифровий вольтметр типу В7-16А і осцилограф С1-67. Дані інших елементів схеми наведені в табл. 1.
Напруга джерела живлення Ек = (10-15) В (як джерело живлення схеми можна використовувати також батарею чи акумулятор).
Рис.1. Схема дослідження транзисторного підсилювача низької частоти
Таблиця 1
Специфікація до електричної схеми дослідження каскаду попереднього підсилення на транзисторі
|
Позначення |
Найменування і тип |
Основні дані і номінали |
|
VTн R1 |
Транзистор МП41-(П15) Резистор МЛТ-0,5 |
82 кОм±10% |
|
R’1 |
МЛТ.0,5 |
130 KOM±5% |
|
R2 |
МЛТ.0,5 |
910 кОм±5% |
|
Rн |
МЛТ-0,5 |
1 кOм±10% |
|
R’н |
МЛТ-0,5 |
10 кОм ±10% |
|
R”н Rе |
МЛТ-0,5 МЛТ-0,5 |
390 Ом5% 200 Ом5% |
|
Rвх2 |
МЛТ-0,5 |
1 кОм10% |
|
Сp1 Сp1 |
Конденсатор EМ-15-10.0-Н ЕМ-15-10,0-Н |
10 мкф 10 мкф |
|
Сp1 |
МБМ-160 |
0,25 мкф |
|
Сp1 |
ЕМ-15-10,0-Н |
10 мкф |
|
SA1 |
Перемикач галетний ЗП1Н |
|
|
SA2, SA3, SA4 |
Тумблер ТП1-2 |
III. ВИКОНАННЯ РОБОТИ
ПЛАН РОБОТИ
1. Складання і випробовування схеми.
2. Зняття амплітудної характеристики підсилювача .
3. Зняття частотної характеристики .
4. Побудова графіків амплітудної і частотної характеристик.
5. Визначення впливу значень елементів схеми та технічні параметри підсилювача.
Схему дослідження попереднього каскаду транзисторного підсилювача складають у відповідності до рис.1. Перевіряють складену схему, приступають до її випробування. За допомогою перемикачів SA1-SA4 в схему вмикають елементи Rн, R1, Се, Ср2. Потім на вхід підсилювача подають напругу Uвх від звукового генератора. При цьому треба бути обережним, тому що при занадто великому рівні сигналу транзистор може вийти з ладу. Необхідно переконатися (за допомогою вихідного вольтметра чи осцилографа) у наявності підсиленої напруги на виході схеми.
При зміні значення вхідного сигналу і його частоти вихідна напруга повинна змінюватися в межах, достатніх для зняття амплітудної і частотної характеристик.
Під’єднуючи в схему додаткові елементи, треба впевнитись в їхньому впливі на значення вихідної напруги. Якщо цей вплив незначний, варто змінити значення , , , Ср2.
Частоту звукового генератора встановлюють незмінно. (fг=1000 Гц). Змінюючи значення вхідного сигналу від 0 до 50 мВ, вимірюють напругу на виході схеми.
За допомогою осцилографа визначають те значення вхідної напруги, при якому починають з'являтися нелінійні спотворення. Спостереження повторюють при ввімкненні в схему резисторів , , а також резистора R1. Результати вимірювань заносять у табл.2.
Таблиця 2
3. ЗНЯТТЯ ЧАСТОТНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ
На вхід підсилювача подають максимальна напруга Uвх, при якому ще відсутні нелінійні спотворення сигналу. Підтримуючи цю напругу незмінним, змінюють частоту генератора від 20 Гц до 20 кГц і вимірюють напругу на виході (звичайно досить зняти показання для 12-15 значень частоти). Частотну характеристику знімають для чотирьох випадків, що відповідають під’єднанню в схему RнСр2, , Ср2 і від’єднанню конденсатора Сe. Дані спостережень заносять у табл. 3.
Таблиця 3
4. ПОБУДОВА ГРАФІКІВ АМПЛІТУДНОЇ І ЧАСТОТНОЇ ХАРАКТЕРИСТИК
За даними табл.2 і табл.3 у прямокутній системі координат будують амплітудні і частотні характеристики підсилювача. Для зручності порівняння характеристики, зняті для різних елементів схеми, будують на одному графіку. Частотні характеристики, переважно, будують у логарифмічному масштабі.
На основі табл.2 і табл.3 і графіків амплітудної і частотної характеристик визначають вплив значень Rн, R1, Се, Ср2 на параметри підсилювального каскаду. Результати дослідження записують в висновках про роботу.
6. ЗМІСТ ЗВІТУ
Звіт про пророблену роботу повинний містити:
1.Точну назву і мету роботи.
2.Схему дослідження транзисторного каскаду з короткою характеристикою елементів, які входять в неї.
3.Таблиці спостережень.
4.Графіки амплітудної і частотної характеристик.
5.Короткі висновки.