Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Відокремлений підрозділ «Коледж технологій та дизайну
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка»
Методичні вказівки
до виконання практичних робіт з дисципліни:
«Технічна експлуатація автомобілів»
Спеціальності: 5.070 10602. «Технічне обслуговування та ремонт
автомобілів і двигунів».
ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
ХОДОВОЇ ЧАСТИНИ І МЕХАНІЗМІВ
КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ
Підготував: викладач Романов Р.В.
Розглянуто на засіданні циклової комісії
практичної підготовки «молодший спеціаліст»
та «кваліфікований робітник» схвалено і
рекомендовано до затвердження
Протокол №___ від "___"________ 20__р.
Голова циклової комісії І.А.Демиденко
Луганськ
2012
Пояснювальна записка.
Навчальна дисципліна “Технічна експлуатація автомобілів” віднесена до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану підготовки фахівців за напрямом підготовки 3115 “механік” для спеціальності “Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів”. На її вивчення відводиться 81 навчальна година, що складає 1,5 кредити.
В даних методичних рекомендаціях викладено порядок виконання ряду практичних робіт, які передбачають закріплення знань по технічній експлуатації автомобілів. Вони включають зміст і методику виконання практичних робіт, короткі теоретичні відомості і технічні умови по технічній експлуатації автомобілів, завдання до роботи і контрольні питання.
Зміст методичних рекомендацій визначений навчальною програмою, регламентований робочим навчальним планом та розглянутий на засіданні циклової комісії практичної підготовки «молодший спеціаліст» та «кваліфікований робітник».
При вивчені відповідної теми методичні рекомендації охоплюють такі матеріали:
- текстовий матеріал у відповідності з підручником з довідковою літературою;
- схеми, таблиці, малюнки;
- інструктивні картки для проведення практичних робіт;
- нормативно-технічну літературу;
- контрольні запитання;
Контроль рівня знань, набутих в результаті практичної роботи включає:
- поточний контроль (наявність конспектів);
- опитування на заняттях;
- кінцевий контроль (залік).
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ І
ПРОВЕДЕННЮ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ
Наявність великого числа рухомих з'єднань в механізмах і вузлах ходової частини та механізмів керування, що працюють при високому контактному тиску, обумовлює необхідність систематичних технічних впливів і ретельного регулювання, тим більше що більшість їх несправностей впливають не лише на продуктивність і економічність експлуатації автомобіля, але і на безпеку руху.
Правилами дорожнього руху і інструкціями заводів-виробників забороняється експлуатація автомобілів, якщо зношено рисунок протектора або пошкоджені шини, балансування коліс і тиск повітря в шинах не відповідають встановленій нормі, порушені кути установки передніх коліс і виявлені інші несправності автомобіля. Тому головним завданням технічного обслуговування ходової частини і механізмів керування є своєчасне і якісне визначення надійності роботи з'єднань деталей, що забезпечують працездатність автомобіля і безпеку його експлуатації. Приведені структурні параметри, що визначають технічний стан агрегатів і вузлів механізмів керування і ходової частини.
Мета практичних робіт (ПР) - закріпити і поглибити теоретичні знання і набути практичних навичок по будові і роботі механізмів, систем і агрегатів автомобілів, по організації технічного обслуговування і проведенню основних видів робіт, що виконуються при обслуговуванні найбільш поширених марок автомобілів.
У кожній роботі ставиться мета, даються короткі теоретичні відомості, основні методи контролю і технічного обслуговування, обладнання і прилади для їх проведення, визначається порядок виконання роботи; зміст звіту і контрольні питання, на які студенти повинні відповісти після виконання практичної роботи.
Для виконання завдань практичної роботи учбову групу, при необхідності, розподіляють на дві підгрупи, які, у свою чергу, діляться на ланки по 3-4 студенти.
ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання кожної практичної роботи складається з чотирьох самостійних етапів, тісно зв'язаних між собою.
1. Самостійна підготовка студентів до практичної роботи.
Для цього необхідно вивчити порядок проведення даної роботи, повторити відповідний розділ теоретичного матеріалу і ознайомитися з літературними джерелами по питаннях проведеної роботи.
2. Вхідний контроль.
Шляхом опитування декількох студентів перевіряють підготовленість групи до виконання завдань практичної роботи, визначають мету і зміст занять, послідовність виконання роботи.
3.Виконання завдань практичної роботи і оформлення звіту.
4.Захист результатів роботи.
Звіт по практичній роботі має бути цілком оформлений до наступного практичного заняття і захищений під час його.
Невиконання студентами заданого обсягу самостійної підготовки, низька якість виконання завдання і недотримання правил техніки безпеки можуть служити причиною для перенесення чергової практичної роботи на додаткові заняття.
ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПО ПРАКТИЧНІЙ РОБОТІ
Звіти по практичній роботі оформляють в окремому зошиті. Звіти по роботах повинні містити назву, мету практичної роботи, протоколи випробувань, коментарі по порядку проведення роботи, опис виконання завдання і відповіді на питання. Схеми в звітах мають бути виконані олівцем (фломастером, ручкою), допускається вживання ксерокопій.
ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
Щоб уникнути нещасних випадків при виконанні практичних робіт необхідно суворо дотримуватися правил охорони праці і пожежної безпеки в майстернях.
До практичних робіт допускаються студенти лише після засвоєння ними вказаних правил, яке підтверджується їх підписом в спеціальному журналі.
При виконанні практичних занять студенти повинні дотримуватися наступних правил:
- дбайливо відноситися до всіх матеріальних цінностей, які надаються в їх розпорядження для виконання практичних робіт;
- підтримувати встановлений в лабораторії порядок і чистоту;
- забороняється торкатися до відкритих клем електричних приладів, рубильників, магнітних пускачів і ін.;
- забороняється користуватися несправним інструментом;
- перед прокручуванням машин або окремих робочих органів від руки потрібно переконатися, що це безпечно;
- забороняється працювати в широкому одязі біля частин машин які обертаються;
- при виконанні роботи, деталі, агрегати і механізми не слід розташовувати на краю столу, оскільки їх падіння може травмувати працюючого;
- категорично забороняється палити або тримати відкритий вогонь;
- у разі виникнення пожежі сповістити викладача і покинути лабораторію.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
ТЕМА: ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ХОДОВОЇ ЧАСТИНИ АВТОМОБІЛІВ
Мета роботи: ознайомитися і вивчити методи перевірки технічного стану ходової частини автомобілів; вивчити основні несправності цих механізмів і їх ознаки; освоїти практичні прийоми і навчитися здійснювати практичне виконання операцій технічного обслуговування, перевірки і регулювання елементів ходової частини за допомогою спеціальних стендів і обладнання з відповідними технічними висновками і регулювальними діями.
В результаті виконання лабораторної роботи, підготовки і захисту звіту студенти повинні: знати:
- призначення, основні типи, будову і роботу елементів і складових частин ходової частини автомобілів сучасних легкових, вантажних автомобілів і автобусів, їх технічне обслуговування;
- основні несправності ходової частини автомобілів і їх ознаки;
- способи і методи контролю за роботою ходової частини автомобілів;
- основні роботи, що виконуються при технічному обслуговуванні ходової частини автомобілів;
- конструкцію і роботу контрольно-вимірювального обладнання, стендів і приладів для технічного обслуговування, перевірки і регулювання елементів ходової частини автомобілів;
уміти:
- використовувати теоретичні знання по конструкції і особливостям роботи автомобілів при проведенні практичних робіт по перевірці і регулюванню елементів ходової частини автомобілів за допомогою спеціальних стендів і обладнання з видачею відповідних технічних висновків;
- виконувати операції технічного обслуговування ходової частини автомобілів;
- визначати основні несправності ходової частини і виділяти їх домінуючі ознаки.
Обладнання робочого місця: типовий майданчик або смотрова канава із справним автомобілем, підйомний пристрій, діагностичні прилади, пристосування, компресор з повітряроздавальною колонкою, верстат для балансування коліс, стенд для демонтажу і монтажу шин, електровулканізатор, набори вимірювального інструменту, комплект інструменту автомеханіка.
Короткі теоретичні відомості, склад і порядок виконання роботи.
Основні несправності ходової частини.
Несправності рам, кабін і кузовів:
- деформація і перекоси рам вантажних і кузовів легкових автомобілів (порушення геометрії автомобіля). Може привести до погіршення стійкості автомобіля при русі на дорозі ("увод" убік, занос), до підвищеного зносу протектора шин і т.д.;
- деформація, скручування або утворення тріщин на елементах рам і кузовів (лонжерони, траверси і так далі);
- руйнування зварних швів, ослаблення кріплення заклепок або зрив кронштейнів різного призначення, косинок (що забезпечують жорсткість);
- корозія днища і інших елементів кузовів або рам (з руйнуванням окремих ділянок металевих деталей);
- вм'ятини, розриви або тріщини поверхонь кабін або кузовів;
- порушення або старіння лакофарбового покриття (матування, численні подряпини, відшаровування фарби і так далі);
- пошкодження петель, крюків, дверних замків, перекіс і провисання дверей, капотів, пошкодження ущільнень стекол і стіклопідіймачів і іншої арматури, пошкодження елементів дерев'яних платформ і бортів, замочних крюків і так далі.
Несправності елементів підвіски автомобілів:
- стан пружин або ресор і елементів кріплення не відповідає технічним вимогам;
- зниження пружності або поломка (у першу чергу корінних) листів ресор, ослаблення кріплення листів або самих ресор, знос або руйнування елементів кріплення ресор (стяжних хомутів, стремянок, пальців і втулок сережок, опорних подушок), зношування міжлистових прокладок або корозія листів ресор, що супроводжується втратою еластичності ресор;
- незадовільна робота амортизаторів - відбувається при негерметичності (в результаті ослаблення затягування гайки резервуару або зносу сальника) і витіканні рідини або забрудненні її, при забоїнах ударного походження на корпусі резервуару або за наявності рисок і задирів на штоку, при поломці або зносі поршневого кільця, задірах на поршні, при нещільному перекритті перепускного клапана або клапана стиску (або надмірне осідання його пружини), при ослабленні кріплення самого амортизатора або зношуванні пальців металевих і гумових втулок;
- невідповідність технічним вимогам стану елементів незалежної підвіски передніх мостів легкових автомобілів - погнутість, скручування, поломка верхніх або нижніх важелів і стійок, ослаблення їх кріплення, знос осі верхніх важелів, різьбових сполучних пальців і втулок, пошкодження захисних кілець;
у деяких моделях, з безшкворневою незалежною підвіскою - знос пальців і вкладишів верхніх кульових шарнірів або нижніх кульових опор, що приводить до підвищеного люфту і биття коліс (іноді до повного руйнування шарнірів і "завалу" колеса з маточиною);
- невідповідність технічним вимогам додаткових елементів підвіски - погнутість або скручування реактивних штанг, ослаблення їх кріплення або підвищений знос пальців і вкладишів шарнірів (що може привести до перекосу провідних мостів і підвищеного зносу протекторів відразу декількох коліс, може супроводжуватися сильним гулом в головних передачах, при великих швидкостях руху); в легкових автомобілів можлива втрата пружності або погнутість штанги стабілізатора поперечної стійкості, ослаблення її кріплення або сильний знос опорних резинових втулок.
Несправності коліс:
- погнутість, вм'ятини, тріщини дисків коліс, руйнування зварки на штампованих дисках, несправність замкових кілець;
- розробка отворів в дисках коліс під болти кріплення;
- руйнування різьблення на болтах і футорках кріплення коліс;
- порушення балансування коліс - приводить до сильного биття коліс, особливо передніх, при великих швидкостях руху;
- установка передніх керованих коліс не відповідає умовам ТУ і нормативним значенням - неправильна установка сходження і кутів розвалу коліс (при деформації або підвищеному зносі елементів підвіски, включаючи балки передніх мостів, можливе відхилення від норми поперечного і подовжнього нахилу шкворня);
- порушення регулювання рульової трапеції і співвідношення кутів поворота коліс;
- тиск в шинах не відповідає нормативному (для конкретних умов експлуатації);
- знижений тиск в шинах приводить до руйнування корду, розриву боковин, підвищеному зносу країв протектора, до швидкого виходу з ладу камер;
- підвищений тиск знижує комфортність їзди, підвищує динамічне навантаження на елементи ходової частини, прискорює знос середньої частини протектора;
- підвищений або нерівномірний знос протектора, пошкодження покришок - глибина канавок протектора менше допустимою, наявність "плямистого" зносу, різні пошкодження покришок, в т.ч. наскрізні порізи, розриви, спучення і так далі.
Всі вказані несправності значно погіршують стійкість автомобіля на дорозі, утрудняють управління ним, різко збільшують знос елементів ходової частини, з'являється підвищений люфт в з'єднаннях, збільшуються динамічні ударні навантаження, що приводять до повного руйнування окремих вузлів і деталей, аж до зриву коліс - за наявності окремих вищезгаданих несправностей, експлуатація автомобіля категорично заборонена.
Роботи по технічному обслуговуванню ходової частини.
ЩО - перед виїздом на лінію зовнішнім оглядом перевірити: чи немає видимої деформації геометричної форми рами або частини кузова; стан ресор (чи немає поломок листів ресор або віялоподібний зсуву їх, наявність хомутів, кріплення блоку драбин і так далі); стан амортизаторів, звертаючи увагу на їх кріплення, можливі механічні пошкодження і течі рідин.
В легкових автомобілів перевірити загальний стан елементів незалежної підвіски переднього моста; стан коліс і їх кріплення; по обрису профілю покришки в місці контакту з дорогою - чи відповідає нормі тиск в шинах.
В дорозі слід стежити - чи немає ознак вищеописаних несправностей. Під час зупинок слід перевіряти маточини на міру нагріву, видаляти сторонні предмети з протекторів шин.
ТО-1 - провести контрольний огляд, ретельно перевіряючи наявність можливих несправностей всіх вузлів і елементів ходової частини, включаючи раму (кузов) автомобіля. При виявленні несправностей і пошкоджень необхідно оформити заявку на поточний ремонт, в цілях їх усунення. При ТО-1 проводиться великий об'єм кріпильних робіт для відновлення на болтах і гайках кріпильних з'єднань відповідних зусиль. Особлива увага приділяється перевірці наявності всіляких люфтів, що виникають в результаті зносу деталей. Окрім перевірки люфта в підшипниках маточин і регулювання підшипників, перевіряються (погойдуванням колеса у вертикальній площині) можливі люфти в шкворневих з'єднаннях, а в автомобілей з незалежною підвіскою - в різьбових
з'єднаннях стійки і важелів підвіски, в зчленуваннях осі верхніх важелів і так далі Ці люфти можуть бути усунені тільки заміною зношених деталей в зоні поточного ремонту. В дорозі, через 10-15 хв руху, необхідно перевірити маточини на нагрів, міра якого характеризує якість регулювання, крім того, при перегріванні маточин може витекти пластичне мастило через сальники, посилюючи знос підшипників і замаслюючи накладки гальмівних колодок.
Необхідно проводити змащування всіх точок, вказаних в карті змащування для даної моделі автомобіля, що входить в об'єм ТО-1, починаючи від пальців сережок (змащуються солідолом) і кінчаючи різьбовими шарнірними з'єднаннями незалежних підвісок (змащуються рідкими трансмісійними маслами), шкворневих з'єднань (підшипники шкворневих з'єднань легкових автомобілів змащуються також, через масельнички, трансмісійним маслом, до повного виходу старого мастила). Шкворневі з'єднання вантажних автомобілей змащуються солідолом (для ЗІЛ-4331, для змащування вказаних точок замість солідолу використовується Літол-24).
ТО-2 - додатково до об'єму робіт при ТО-1, проводиться роботи, що полягають в перевірці загальної геометрії рами (кузову) автомобіля, паралельності установки мостів і кутів розвалу і сходження керованих коліс, стан зчіпного приладу, закріплюють хомути, стрем’янки і пальці передніх і задніх ресор, подушки ресор і амортизатори. Крім того, перевіряють стан пружин і важелів передньої підвіски. Через певний інтервал пробігу виробляється перестановка коліс на автомобілі за встановленими схемами (рис. 1.1). Ця операція забезпечує більш рівномірне зношування протекторів і, у результаті, збільшує термін їх служби.
Рисунок. 1.1. Схеми перестановки коліс автомобілів:
а) легкових; б) вантажних двовісних; в) і г) вантажних перехідних
Колеса, покришки яких мають підвищений знос або інші пошкодження, знімаються і передаються в шиномонтажний цех. При ТО-2, в порядку супутнього ремонту, можна замінювати будь-які зношені або пошкоджені деталі і вузли, аж до ресор.
Після закінчення роботи студенти повинні скласти звіт і зробити технічний висновок.
Порядок виконання роботи:
1. Розглянути класифікацію, призначення, загальну будову і складові частини, компонувальні схеми ходової частини автомобілів.
2. Ознайомитися по підручниках, плакатах і схемах, використовуючи наявне обладнання, з основними несправностями ходової частини автомобілів, з роботами по технічному обслуговуванню цих механізмів, обладнанням і приладами для їх проведення.
3. Виконати необхідні роботи, обумовлені в завданні.
4. Оформити звіт, заповнити відповідні таблиці, зробити технічний висновок.
Оформлення звіту:
Після виконання роботи студент виконує звіт, в якому повинно бути записано:
1. Тема і мета роботи;
2. Основні несправності ходової частини автомобілів;
3. Кути установки керованих коліс і шкворнів, нормативні параметри;
4. Основні методи технічного обслуговування і контролю ходової частини, обладнання і прилади для його проведення;
5. Скласти технологічну карту на виконання робіт ТО, ТР ходової частини автомобіля, згідно варіанту, виданого викладачем (зразок приведений в додатку).
6. Зробити технічний висновок про проведену роботу і стан автомобіля.
Згідно варіанту (табл.1.1) описати процес регулювання зчеплення автомобіля (при необхідності привести малюнки, схеми):
Таблиця 1.1 Варіанти завдань
|
Остання цифрашифру |
Марка автомобіля |
|
0 |
КАМАЗ - 5320 |
|
1 |
ГАЗ - 2705 |
|
2 |
ВАЗ - 2110 |
|
3 |
Daewoo Lanos |
|
4 |
ГАЗ - 31105 |
|
5 |
ЗАЗ - 1103 |
|
6 |
МАЗ - 5335 |
|
7 |
ВАЗ - 2170 |
|
8 |
УАЗ - 3163 |
|
9 |
Chevrolet Aveo |
Згідно варіанту (табл.1.1) розробити технологію заданої операції поточного ремонту автомобіля. Для чого необхідно виконати наступне:
- дати загальну характеристику і конструктивні особливості ремонтованого агрегату, механізму або системи автомобіля:
- розробити технологію проведення робіт:
Розроблений технологічний процес оформити у вигляді технологічної карти. Приклад оформлення технологічної карти наведений в Додатку 1.
Вихідні дані представлені в таблиці. 1.1, в якій вибирається марка автомобіля по варіантах, залежно від номера залікової книжки (шифру).
Контрольні питання.
1. Перерахуйте характерні несправності рам, кабін і кузовів, їх причини, ознаки і можливі наслідки.
2. Перерахуйте основні несправності елементів підвіски, їх причини, ознаки і можливі наслідки.
3. Назвіть характерні несправності коліс, їх причини, ознаки і можливі наслідки.
4. Яке призначення кутів установки керованих коліс і шкворнів, назвіть нормативні параметри?
5. Перерахуйте основні операції, що проводяться водієм при ЩО ходової частини автомобілів.
6. Перерахуйте основні операції ТО-1 ходової частини автомобілів, охарактеризуйте обладнання, використовуване при їх проведенні.
7. Яка методика перевірки люфта і регулювання підшипників маточин?
8. Яка методика перевірки можливого люфта в шкворневих з'єднаннях, в різьбових і шарнірних з'єднаннях незалежних підвісок?
9. Перерахуйте основні операції, що проводяться при ТО-2 ходової частини автомобілів, охарактеризуйте обладнання, використовуване при цьому.
10. Охарактеризуйте пости для контролю установки керованих коліс, яке обладнання при цьому використовується.
11. Яка методика регулювання кутів розвалу і сходження коліс, з якою метою контролюються нерегульовані параметри?
12. У чому полягає статична і динамічна неврівноваженість коліс?
13. Охарактеризуйте методику статичною і динамічною балансування знятих коліс, яке обладнання при цьому використовується.
14. Яка методика перевірки балансування коліс безпосередньо на автомобілі, яке обладнання використовується при цьому?
15. Яка методика монтажу-демонтажу шин на стендах, охарактеризуйте їх конструкцію?
16. Яка технологія ремонту шин і камер, охарактеризуйте обладнання і технологічне оснащення, використовуване при цьому?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
ТЕМА: ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ КЕРУВАННЯ.
Мета роботи: ознайомитися і вивчити методи перевірки технічного стану механізмів керування; вивчити основні несправності цих механізмів і їх ознаки; освоїти практичні прийоми і навчитися здійснювати практичне виконання операцій технічного обслуговування і регулювання механізмів керування за допомогою спеціальних стендів і обладнання з відповідними технічними висновками і регулювальними діями.
В результаті виконання лабораторної роботи, підготовки і захисту звіту студенти повинні: знати:
- призначення, основні типи, будову і роботу елементів і складових частин механізмів керування сучасних легкових, вантажних автомобілів і автобусів і їх технічне обслуговування;
- основні несправності механізмів керування і їх ознаки;
- способи і методи контролю за роботою механізмів керування автомобілів;
- основні роботи, що виконуються при технічному обслуговуванні механізмів керування;
уміти:
- використовувати теоретичні знання по конструкції і особливостям роботи автомобілів при проведенні практичних робіт по технічному обслуговуванню, перевірці і регулюванню механізмів керування за допомогою спеціальних стендів і обладнання з видачею відповідних технічних висновків;
- виконувати операції технічного обслуговування механізмів керування автомобілів;
- визначати основні несправності механізмів керування і виділяти їх домінуючі ознаки.
Обладнання робочого місця: типовий майданчик або смотрова канава із справним автомобілем, підйомний пристрій, діагностичні прилади, пристосування, компресор з повітряроздавальною колонкою, набори вимірювального інструменту, комплект інструменту автомеханіка.
Короткі теоретичні відомості, склад і порядок виконання роботи.
Основні несправності рульових управлінь.
Люфт рульового колеса перевищує нормативний кут - для старих моделей автомобілів 25°; для новіших моделей 10 - 15°.
Причини:
- ослаблення кріплення рульового колеса на шліцах рульового валу;
- ослаблення кріплення рульової колонки;
- ослаблення кріплення картера рульового механізму;
- люфт в карданних шарнірах або шліцьових з'єднаннях - в автомобілях із зчленованими (складовими) рульовими валами (ЗІЛ, КАМАЗ і так далі);
- люфт сполучної (безпечної) муфти - в автомобілях типу ГАЗ-3102, при зносі отворів в центральній гумовій шайбі, при ослабленні кріплення сполучних фланців і т. д.;
- люфт в зачепленні робочої пари "черв'як-ролік";
- люфт в конічних підшипниках черв'яка;
- люфт рульового гвинта - в автомобілях, при зносі кульок і направляючих канавок гвинта і поршня-рейки;
- люфт в зачепленні робочої пари "поршень-рейка" і зубчатий сектор валу сошки;
- люфт в підшипниках або в зачепленні конічних шестерень кутового редуктора - в автомобілях КАМАЗ;
- ослаблення кріплення сошки - на конічних шліцах валу сошки;
- люфт в рульових шарнірах;
- люфт маятникового важеля - в легкових автомобілів з незалежною підвіскою;
- люфт в шкворневих з'єднаннях поворотних цапф коліс;
- люфт в конічних підшипниках маточин передніх коліс. Вищеперелічені люфти рульового управління виникають в основному при зносі зв'язаних деталей або при неправильному регулюванні різноманітних сполучень.
Заїдання або утруднений поворот рульового колеса при русі автомобіля.
Причини:
- встановлений перенатяг в зачепленні робочої пари або в конічних підшипниках черв'яка - при регулюванні;
- погнутість рульового валу, колонки або рульової тяги;
- еліпсоподібний знос робочих головок кульових пальців і вкладишей рульових шарнірів - може привести до повного заклинювання рульового управління;
- заклинювання маятникового важеля - відбувається при його погнутості, зносі втулок;
- підвищена в'язкість масла в рульовому механізмі - зазвичай при низьких температурах;
- відсутність або твердіння мастила в різних вузлах - в рульових шарнірах, в шкворневих з'єднаннях;
- погнутість шкворня;
- заїдання пари "поршень-рейка" у циліндрі картера в автомобілів з гідропідсилювачем- відбувається при забрудненні канавок і заїданні гвинта приводу поршня, при поломці поршневого кільця;
- заїдання золотника або реактивних плунжерів клапана управління;
- знижений рівень масла в бачку насоса, наявність в системі повітря або води - приводить до сильного піноутворення в бачку, а масло може повністю витекти із системи;
- масляний насос не розвиває необхідної подачі і достатнього тиску в системі гідропідсилювача - відбувається при пробуксовці привідного ременя, при зависанні перепускного або заїданні зворотного клапана (в основному при забрудненні), при порушенні роботи запобіжного клапана (при забрудненні, поломці пружини і т. д.).
Повна відмова в роботі рульового управління.
Причини:
- роз'єднання рульової тяги - зазвичай буває при мимовільному відвертанні незашплінтованих гайок кульових пальців рульових шарнірів тяги;
- руйнування рульових шарнірів з роз'єднанням рульової тяги – при неприпустимо великому люфті в рульових шарнірах при зносі пальців і вкладишів, посилюється можливістю ударних навантажень на шарніри при наїзді на різні перешкоди, при ДТП і так далі;
- заклинювання робочої пари "черв'як-ролік" - при великому люфті в конічних підшипниках черв'яка (приводить до осьового люфту черв'яка і рульового валу), при сильному люфті в зачепленні самої робочої пари при повороті рульового колеса в будь-який крайній стан зуб ролика може попасти на торцеву кромку робочої частини черв'яка (особливо при поверненні рульового колеса у початкове положення).
За технічними умовами рульове управління повинне забезпечувати надійну керованість автомобілем у всіх режимах і умовах руху автомобіля по заданому напряму, при цьому водій не повинен витрачати велике зусилля на управління, проте безвідмовна робота рульового управління забезпечується не лише справністю його елементів, істотний вплив надає технічний стан і інших вузлів і параметрів автомобіля - погіршення стійкості автомобіля може бути при порушенні нормального тиску в шинах, кутів розвалу і сходження коліс, при порушенні балансування коліс і так далі.
Основні несправності гальм з гідроприводом
Гальмівна система не забезпечує нормальне ефективне гальмування -супроводжується збільшенням гальмівної шляху.
Причини:
- знос фрикційних накладок колодок;
- замаслення накладок колодок - відбувається при підтіканні гальмівної рідини з колісних гальмівних циліндрів або попаданні мастила з маточин коліс (при пошкодженні сальників, сильному перегріві маточин);
- знос гальмівних барабанів, гальмівних дисків - при одночасному зносі накладок колодок і значному збільшенні зазору між ними і барабаном збільшується час початку спрацьовування гальм, внаслідок збільшення вільного ходу педалі гальма;
- попадання повітря в гідросистему - при натисненні на педаль повітря в системі порівняно легко стискується, а тиск гальмівної рідини, в т.ч. в колісних гальмівних циліндрах зменшується (попадання повітря в гідросистему можливо через нещільність в з'єднаннях і через колісні гальмівні циліндри, при зносі поршней з манжетами) - ознакою служить "м'яка" педаль, в деяких випадках вона "пружинить";
- несправна робота гідровакуумного підсилювача - зазвичай внаслідок пошкодження діафрагми, при негерметичності або заїданні клапанів керування, при розбуханні манжети поршня циліндра.
Гальмівна система не забезпечує рівномірності гальмування коліс (при однаковому зносі протекторів і тиску в шинах) - що підвищує можливість занесення автомобіля на дорозі.
Причини:
- неоднакова ефективність дії різних колісних гальмівних механізмів - внаслідок різної міри зносу накладок, барабанів або замаслення накладок колодок в окремих колесах;
- нерівномірна дія гальмівних механізмів коліс однієї осі (викликає уведення автомобіля убік) - відбувається із-за неякісного регулювання гальмівних механізмів цих коліс;
- послідовність і інтервал початку спрацьовування гальм передніх і задніх коліс не відповідають технічним умовам - відбувається при неправильному регулюванні або несправності регулятора тиску (в основному в легкових автомобілях).
В разі випереджаючого гальмування задніх коліс - можливий занесення автомобіля, значне випередження гальмування передніх коліс може призвести до втрати керованості автомобіля.
Повна відмова в роботі гальмівної системи.
Причини:
- відсутність гальмівної рідини в бачку головного гальмівного циліндра (тобто повне витікання її при негерметичній системи);
- попадання в гідросистему великої кількості повітря - педаль гальма "провалюється" (гальма можуть спрацювати після декількох різких натисків на педаль);
- педаль гальма некерована (залишається нерухомою, навіть при сильному натисненні на неї) - в деяких моделях автомобілів, при сильному перегріві металевих деталей колеса (від диска колеса до колісного гальмівного циліндра, що викликає різке збільшення об'єму гальмівної рідини і вся гальмівна система блокується) - сильний перегрів може бути викликаний нерозгальмуванням колеса, перенатягом конічних підшипників маточин і так далі.
Нерозгальмування коліс - при повному відпуску педалі.
Причини:
- розбухання гумових манжет поршнів головного циліндра або колісних гальмівних циліндрів - приводить до заїдання поршнів циліндрів і колодки не можуть повернутися у початкове положення після гальмування (разбухання манжет відбувається в основному із-за використання гальмівної рідини не рекомендованою по ТУ для даної моделі автомобіля);
- корозія або наліт сольових відкладень на робочій поверхні колісних гальмівних циліндрів - приводить до заїдання поршнів циліндрів (відбувається в основному при попаданні в циліндри сольових розчинів з дороги при зимовій експлуатації в містах);
- Еліпсоподібний знос гальмівних барабанів - приводить до заїдання гальмівних колодок після гальмування (цьому сприяє також установка занадто малих зазорів між колодками і барабанами при регулюванні);
- обрив стяжних пружин колодок;
- заїдання гальмівних колодок на опорних пальцях - відбувається при корозії пальців або відкладенні на них сольового нальоту;
- засмічення повітряного отвору в пробці бачка головного циліндра - відбувається при підвищеному рівні гальмівної рідини в бачку (при цьому можуть не гаснути лампочки стоп-сигналів при не натиснутій педалі;
- засмічення компенсаційного отвору в головному циліндрі;
- відсутній або занадто малий технологічний вільний хід педалі гальма – він утворюється за рахунок зазору (відповідно до вимог ТУ), що встановлюється між штоком і поршнем головного гальмівного циліндра, це передбачено в цілях створення додаткового вільного простору в циліндрі (при відході поршня назад за рахунок зазору), при збільшенні об'єму гальмівної рідини від нагріву і для швидкого розгальмування коліс при відпуску педалі гальма.
Основні несправності гальм з пневмопривідом
Зниження ефективності дії гальм - при цьому збільшується гальмівний шлях і час спрацьовування гальм.
Причини:
- підвищений знос або замаслення фрикційних накладок;
- підвищений знос гальмівних барабанів - супроводжується з’явленням еліпсності і численних рисок і задирів робочої поверхні;
- збільшення зазору між накладками колодок і гальмівними барабанами;
- знижений тиск повітря в системі пневмопривіду гальм - відбувається при витоку повітря в місцях негерметичності, при ослабленні натягнення привідного ременя, при підвищеному зносі циліндро-поршнєвої групи компресора і виході з ладу клапанної системи розвантажувального пристрою або регулятора тиску (в т.ч. неправильне регулювання його);
- несправна робота гальмівного крану - відбувається при неправильному регулюванні або підвищеному зносі деталей і порушенні роботи клапанних механізмів;
- підвищений вільний хід педалі гальм.
Нерівномірна дія гальм.
Причини:
- наявність вищезгаданих несправностей (за пунктами 1 - 3) в окремих колесах;
- від'єднання штока гальмівної камери від гальмівного важеля колісного механізму або вихід з ладу самої гальмівної камери.
Повна відмова гальм - при нормальному тиску повітря в системі пневмопривіду.
Причини:
- замерзання конденсату, котрий не злито вчасно з ресіверів при низькій температурі і утворення крижаних пробок в магістральних трубопроводах або заклинювання гальмівного крану, в разі примерзання клапанів к сідлам і так далі
Нерозгальмування коліс автомобіля - при повністю відпущеній педалі гальма.
Причини:
- прорив стислого повітря в гальмівні камери при негерметичності клапанів гальмівного крану. У окремих колесах нерозгальмування можливо при обриві стяжних пружин колодок, при заїданні розтискного кулака, еліпсоподібним зносі барабанів, а в зимовий час – прихоплювання (примерзання) накладок колодок до гальмівних барабанів після тривалих стоянок, можливий також зрив окремих елементів накладок, що приводить до заклинювання колеса.
Наявність декількох автономних систем в гальмах ЗІЛ-4331 і автомобілей сімейства КАМАЗ, з додатковими вузлами і елементами і чисельними з'єднаннями в системі пневмопривіду, можуть викликати з часом додатковий витік стислого повітря в місцях негерметичності різних з'єднань, а поступовий знос деталей і поява всіляких дефектів (наприклад, знос кілець ущільнювачів або наполегливих і поршнів, знос втулок з штоками, знос або забруднення клапанів і сідел, ослаблення пружин різного призначення, пошкодження мембран, обойм, різьбових кріпильних з'єднань і так далі) можуть привести до заїдань або-заклинюванню механізмів вузлів, до внутрішньої негерметичної в системі пневмоприводу, прориву стислого повітря, що спричинятиме зниження ефективності дії гальм.
Основні несправності ручних (стояночних) гальм
Зниження ефективності дії гальма - супроводжується підвищеним ходом важеля управління і додатком до нього великого зусилля для повного загальмовування, при цьому автомобіль все одно не утримується на схилі або гальмівний шлях перевищує норму. Наприклад, в відповідністю з ТУ, повністю завантажений легковий автомобіль ГАЗ-32029, повинен надійно утримуватися на ухилі-спуску не менше 25%, при цьому зусилля, що прикладається до ручного гальма, не повинно перевищувати 400Н (40 кгс), а клямка замикаючого механізму повинна доходити не далі 5 - 6 зуба гребінки. В разі випробування
гальмуванням з швидкості 15 км/ч - гальмівний шлях не повинна перевищувати 6 м.
Причини:
- підвищений знос або замаслення накладок колодок;
- підвищений знос робочої поверхні гальмівних барабанів;
- видовження троса приводу гальма стоянки;
- заїдання троса приводу в направляючих трубках в задніх колісних гальмівних механізмах або в захисних оболонках.
Нерозгальмування ручного гальма (або окремих гальмівних механізмів коліс).
Причини:
- при повністю відпущеному важелі управління при різних заїданнях в системі механічного приводу;
- при прихоплюванні зволожених накладок колодок до гальмівних барабанів (при низьких температурах довколишнього повітря).
Мимовільне розгальмування включеного ручного (стояночного) гальма.
Причини:
- при підвищених навантаженнях на гальмівний механізм (на занадто крутих спусках або підйомах);
- при підвищеному зносі зубів гребінок або клямок замикаючого механізму, або при обриві тяги (тросів);
- при підвищеному зносі деталей приводу в шарнірних з'єднаннях.
Роботи по технічному обслуговуванню рульових управлінь.
ЩО - перед виїздом на лінію, відкрити капот і зовнішнім оглядом перевірити загальний стан рульового управління. Звернути особливу увагу на стан привідного ременя насоса гідропідсилювача, сполучної муфти безпеки (в легкових автомобілів ГАЗ), на кріплення картера рульового механізму, перевірити - чи немає течі масла з нього (з-під кришок, через сальники валу сошки, з-під болта отвору для зливу масла і так далі). Герметичність системи гідропідсилювача слід перевіряти при працюючому двигуні. На початку руху і
далі необхідно стежити - чи немає ознак вищеперелічених несправностей (див. основні несправності). При поверненні водій зобов'язаний повідомити чергового механіка гаража (або КТП) про всі неполадки в роботі рульового управління, відмічених при роботі на лінії, а той, у свою чергу, на підставі власного огляду і перевірки, а також із слів водія, повинен зробити висновок про технічний стан рульового управління автомобіля, при цьому особисто перевірити шплінтовку гайок рульових шарнірів і можливий люфт в них (візуально, коли водій різко похитує рульове колесо в обидві сторони). При відхиленні від нормативних параметрів роботи рульового управління, виявленні різних несправностей (в т.ч. із слів водія), необхідно направити автомобіль в зону поточного ремонту, для уточнення характеру несправності і проведення, при необхідності, ремонтних робіт.
Необхідно пам'ятати:
- при виході з ладу на лінії гідропідсилювача, а також при буксируванні автомобіля з непрацюючим двигуном, дозволяється користуватися рульовим управлінням тільки короткочасно, щоб уникнути швидкого зносу або поломки деталей рульового механізму;
- буксирування автомобілів з гідропідсилювачем на далеку відстань можна тільки з вивішеним переднім мостом;
- категорично заборонена установка в механізмах рульового управління нестандартних (або власного виробництва) деталей і вузлів.
ТО-1 - провести контрольний огляд і кріпильні роботи. Під час першого технічного обслуговування контролюють герметичність з'єднань системи гідропідсилювача рульового управління і надійність кріплення насосe гідропідсилювача; перевіряють і при необхідності регулюють повітрярозподільник пневматичного підсилювача; справляють підтяжку кріплення рульового механізму до рами автомобіля, кульових пальців рульової
тяги, болтів кронштейна двоплічного важеля. Перевірити: чи не деформовані тяга, маятниковий важіль (в легкових автомобілів); чи немає тріщин і течі масла з рульового механізму; стан ущільнювачів шарнірів рульової тяги (пошкоджені ущільнювачі замінюються в обов'язковому порядку); шплінтовку гайок кульових пальців (використовуваної для кріплення суміжної тяги) - сильно корозировані і деформовані шплінти замінити; стан з'єднувальної безпечної муфти (в легкових автомобілів ГАЗ) і спробувати підтягнути гайки шпильок кріплення фланців муфти Всі кріпильні роботи слід робити обов'язково по всіх різьбових з'єднаннях, із зусиллям, відповідним ТУ (корончасті гайки рульових шарнірів слід спробувати підтягнути гайковим ключем не розшплінтовуя їх - якщо вони зрушаться з місця, тоді їх слідує розшплінтовати і затягнути з відповідним зусиллям). Після кріпильних робіт слід перевірити вільний хід рульового колеса (люфт) за допомогою люфтів - динамометрів. Якщо люфт перевищує заводські ТУ і тим більше максимально допустимий люфт (дозволений при експлуатації органами ДАІ), необхідно
з'ясувати причину і ретельно перевірити можливість наявності люфтів у вищезгаданих вузлах.
Слід пам'ятати, що експлуатація автомобілів за наявності люфтів в рульових шарнірах заборонена. Тому при виявленні дефектних шарнірів слід оформити заявку на проведення їх заміни в зоні ТР.
Провести змащувальні роботи: за наявності масельничок на рульових шарнірах за допомогою пістолета солідолонагнітачя заповнити шарніри свіжим пластичним мастилом (до повного видалення через зазори старого мастила). У деяких моделях мастило додається в рульові шарніри через 30-40 тис. км. знизу, при заглушках шарнірів без зняття тяги з автомобіля (наприклад, в легкових автомобілів ГАЗ). Як мастило використовується ЦИАТІМ-201, Літол-24.
Необхідно перевірити рівень масла в картері рульового механізму - він має бути на 15-20 мм нижче за край контрольного отвору. При зниженому рівні слід долити трансмісійне масло (тієї ж марки, що і для КПП, відповідно і термін заміни масла через 3050 тис.км). Злив масла при повній заміні справляють при вивернутій пробці маслозаливного отвору і одного з нижніх болтів кріплення нижньої кришки рульового механізму (який одночасно є як би пробкою для зливу масла). На автомобілях з гідропідсилювачем додатково слід перевірити натягнення привідного ременя насоса. Масло в бачок насоса доливається при
необхідності.
ТО-2. При проведенні ТО-2 виконують наступні операції: промивають фільтр насоса гідропідсилювача; перевіряють кріплення рульової сошки на валу і кульового пальця до сошки; зазори в рульовому механізмі і якщо вони виходять за встановлені межі, справляють необхідне регулювання. Додатково до ТО-1 в автомобілів з гідропідсилювачем входить контроль тиску в гідросистемі, що розвивається насосом. При ТО-2 в обов'язковому порядку слід перевіряти технічний стан рульового механізму, як з робочою парою «черв'як-ролік», так і в автомобілів з гідропідсилювачем При ТО-2, в порядку супутнього ремонту, можна замінювати окремі несправні, досяжні деталі і цілком вузли рульового механізму. Недопустимо використання в цих цілях великих ударних навантажень (кувалдами і так далі). Не рекомендується проводити розбирання і ремонт рульових шарнірів на постах ТО-2 або ТР – це потрібно робити в агрегатному цеху, з дотриманням чистоти на робочому місці.
Роботи по технічному обслуговуванню гальм з гідроприводом.
ЩО - перед виїздом на лінію необхідно переконатися в справності гальмівної системи. На початку слід випробувати дію педалі гальм кілька разів натискує на неї (2-3 рази різко, аби створити підвищений тиск в системі при перевірці герметичності з'єднань) – педаль новинна переміщатися вниз без заїдань і не бути занадто "м'якою", відстань від майданчика педалі до підлоги має бути не менше встановленої норми. Після відпуску педалі вона повинна швидко, без заїдань, повернутися в вихідне положення. Після цього слід відкрити капот і зовнішнім оглядом перевірити стан і кріплення головного гальмівного циліндра і гідровакуумного підсилювача (при його наявності), звернути особливу увагу на місця можливого підтікання гальмівної рідини (при виявленні підтікання гальмівної рідини в будь-якому місці гідроприводу – виїзд на лінію категорично заборонений). В автомобілях з гідровакуумною установкою працездатність його можна перевірити, доклавши лівою ногою невелике зусилля до педалі, потім пустити двигун - педаль повинна декілька переміститися вниз. При зміні частоти обертання колінчастого валу двигуна педаль і нога повинні залишатися на місці. В дорозі необхідно стежити за
якістю гальмування і роботою системи в цілому, звертаючи увагу на ознаки можливих несправностей. При загорянні лампочки аварійного сигналу "Рівень рідини" - негайно зупинитися.
ТО-1 - додатково до об'єму робіт по ЩО необхідно очистити від пилі і бруду всі доступні елементи гальмівної системи, в легкових автомобілях ретельно очистити скоби (супорт) передніх дискових гальм.
Перевірити кріплення основних вузлів, штуцерних з'єднань і так далі Необхідно перевірити рівень гальмівної рідини в бачку головного гальмівного циліндра, відвернувши пробку заливної горловини, слід ретельно прочистити повітряний отвір в ній. При необхідності долити рідину тієї ж марки ("Нева", "Томь", "Роса" і так далі). Категорично забороняється змішувати гальмівні рідини, виготовлені на різній основі (щоб уникнути їх розшаровування). При роботі автомобілів в особливо запорошених дорожних умовах рекомендується справляти повну заміну рідині один раз в рік (інакше можливе утворення
твердих грязьових грудок в порожнині головного циліндра, здатних вивести гальмівну систему з ладу). За нормальних умов експлуатації рідину слід міняти раз в 2-4 роки, залежно від міри забруднення. При підозрі на потрапляння повітря в систему гідроприводу (по вищезгаданих ознаках) – необхідно прокачування системи. При ТО-1 в деяких моделях передбачено часткове регулювання колісних гальмівних механізмів задніх коліс. Це регулювання передбачає підведення колодок до гальмівних барабанам, в основному у верхній частині, біля колісного гальмівного циліндра.
ТО-2 - додатково до об'єму ТО-1 проводять поглиблену діагностику (як поелементну, так і повну) технічного стану гальмівної системи. Для цього використовуються як невеликі переносні прилади, так і стационарні стенди (переважно з біговими барабанами). При ТО-2 в обов'язковому порядку знімаються всі колеса і барабани автомобіля, в цілях оцінки стану колісних гальмівних механізмів і їх обслуговування. При виявленні течі з колісних гальмівних циліндрів - їх слід замінювати в зборі (проводити ремонт на постах, в брудних умовах, шляхом заміни поршеньков з манжетами – не рекомендується). При заїданні поршеньков в циліндрах, в т.ч. і в дискових гальмах - потрібна заміна колісних гальмівних циліндрів. Колодки із зношеними накладками або за наявності на них сколов і тріщин - замінюють.
Замінювати рекомендується відразу обидві колодки. При незначному замасленні накладок колодок їх промивають вітошью, змоченою в чистому бензині. Після висихання бензину, поверхню накладок, так само як і робочу внутрішню поверхню барабанів, слід зачистити шкіркою до повного видалення рисок і задирів. При великій овальності зносу гальмівних барабанів (вирішується биття робочої поверхні в легкових автомобілях до 0,1-0,15 мм, у
вантажних 0,2-0,25 мм) - їх слід здати на розточування. Перед збиранням гальмівного механізму слід очистити від бруду опорний щит, продути всі деталі стислим повітрям. Після збирання гальмівних барабанів, слід провести повне регулювання гальмівного механізму (у тих моделях автомобілів, де це передбачено по ТУ) - спочатку колодки підводять по черзі до гальмівних барабанів в нижній частині, повертаючи ексцентрикові опорні пальці мітками назовні, до загальмовування колеса, а потім відпускаючи до вільного обертання колеса. Після чого колодки до барабанів підводять у верхній частині поворотом ексцентриків, як при частковому регулюванні. При ТО-2, в порядку сопутнього
ремонту, можна замінювати будь-які несправні вузли і деталі. Попередньо якість проведених робіт і регулювань можна оцінити по ходу педалі – при натисненні на неї вона не повинна опускатися більш ніж на 1/2 ходу, після чого опір натисненню повинен різко зрости.
Роботи по технічному обслуговуванню гальм з пневмоприводом|
ЩО - перед виїздом на лінію зовнішнім оглядом перевірити загальний стан вузлів і елементів гальмівної системи, включаючи привідний пас компресора; звернути увагу на кріплення основних вузлів. Не пускаючи двигун, при достатньому тиску в пневмосистемі, не нижче 0,15-0,2 МПа (1,5-2 кгс/см2), можна визначити на слух (по характерному шипінню) місця значних витоків повітря. Після пуску двигуна рух автомобіля можна починати при тиску повітря в пневмосистемі не нижче 0,45 МПа (4,5 кгс/см2). Натисненням на педаль гальма перевірити ефективність дії гальм. В дорозі слід звертати увагу на можливі (див. основні несправності) несправності, періодично стежити за показниками манометра (з двома шкалами) на щитку приладів: тиск в системі повинен підтримуватися в межах 0,56-0,74 МПа (5,6-7,4 кгс/см2), відхилення від вказаної норми свідчить про неправильне регулювання регулятора тиску, несправну роботу розвантажувального пристрою або самого компресора.
Підвищення тиску в системі понад 1 МПа (10 кгс/см2) - свідчить про несправність запобіжного клапана. Про герметичність пневмосистеми в цілому, можна судити по витоку стислого повітря, по свідченню манометра після тривалої стоянки - вона не повинна перевищувати по ТУ, 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) за годиною При різкому натисненні на педаль гальма (при непрацюючому двигуні) тиск в пневмосистемі повинен знизитися, а тиск в ресиверах і гальмівних камерах вирівнятися і стати однаковим (при цьому стрілки шкал
манометра не повинні коливатися). По поверненню в АТП, а в зимовий час, перед кожною тривалою стоянкою, необхідно злити відстій конденсату з ресиверів відкриттям зливних кранів.
ТО-1 - додатково до об'єму ЩО, необхідно виправляти кріплення всіх вузлів і елементів гальмівної системи, перевірити шплінтовку сполучних пальців штоків гальмівних камер. Герметичність пневмосистеми перевіряють нанесенням пензликом мильної піни на можливі місця витоків стислого повітря. Перевірити натягнення привідного ременя компресора (раніше розглянутим методом) і при необхідності провести його натягнення
переміщенням корпусу компресора, при ослаблених болтах кріплення. За допомогою лінійки перевірити вільний хід педалі гальма. При необхідності регулюють вільний хід важеля гальмівного крану регулювальним болтом. Він повинен складати 1-2 мм. При ТО-1 рекомендується перевірити і при необхідності відрегулювати колісні гальма, за допомогою часткового регулювання, в цілях зменшення зазору між колодками і барабаном підля розтискного кулака. Хід штоків гальмівних камер на загальному мосту має бути, по можливості, однаковий. Змастити втулки валів розтискних кулаків і регулювальні важелі гальмівних механізмів через прес-масельнички невеликою кількістю пластичного мастила Літол 24.
ТО-2 - додатково до об'єму ТО-1, розкриваються всі колісні гальмівні механізми (шляхом зняття гальмівних барабанів) і справляють роботи, аналогічні операціям при ТО-2 гідрогальм (див. Роботи по технічному обслуговуванню гальм з гідроприводом). Після розкриття гальмівних барабанів також виробляється повне регулювання гальмівного механізму. Після закінчення регулювання хід штоків гальмівних камер не повинен перевищувати встановленої норми. При ТО-2, в порядку ТР, можна замінювати практично всі несправні вузли і деталі гальмівної системи.
При СО необхідно зняти головку компресора і очистити всі деталі від нагару, несправні, - замінити.
Роботи по технічному обслуговуванню ручних гальм
ЩО - перед початком руху, переміщенням рукоятки управління перевірити роботу приводу ручного гальма автомобіля (з врахуванням вимог ТУ). При спробі чіпання автомобіля з місця, з включеним справним гальмом стоянки - двигун автомобіля повинен зупинитися. Для точнішого визначення технічного стану гальма, можна провести випробування гальмуванням з швидкості 15 км/год - гальмівний шлях не повинен перевищувати нормативно-допустимий. Аналіз стану ручного гальма можна продовжити в дорозі, при зупинках і включенні ручного гальма на різних схилах. Після проведення чергових видів ТО, з проведенням робіт по гальмівних системах, необхідно періодично перевіряти гальмівні барабани на нагрів.
ТО-1 - провести контрольний огляд і кріпильні роботи. Звернути увагу на міру зношування тросів, цілість і стан гумових ущільнювачах і облямовочних оболонок тросів (вихід їх з ладу загрожує підвищеним забрудненням і інтенсивним зношуванням тросів і задніх колісних механізмів). Перевірити – чи немає люфта в місцях шарнірних з’єднань важелів і тяги приводу, перевірити наявність і стан шплінтів (якщо вони передбачені конструкцією). Відповідно до карти змащування для обслуговуваної моделі автомобіля, змастити вказані точки. Підвищений хід важеля управління ручним гальмом свідчить про
підвищені зазори між колодками і барабаном, про витягування (видовженні) тросів і так далі В цьому випадку необхідно справляти регулювання гальма стоянки, за допомогою передбачених для цієї мети пристроїв.
ТО-2 - додатково до об'єму ТО-1, знімають гальмівні барабани (в центральних, трансмісійних ручних гальм для цього необхідно спочатку від'єднати карданний вал) і оглядають і роботи як для звичайних колісних механізмів - колодки із зношеними накладками замінюють, барабани, при необхідності, віддають на розточування. При ТО-2, в порядку ТР можна замінювати будь-які несправні вузли і деталі, після чого провадять вищеописані регулювання гальм.
При СО окрім операцій ТО-2 здійснюють сезонну заміну змащувального матеріалу в картерах механізмів рульового управління.
Основні методи технічного обслуговування і контролю, обладнання і прилади для їх проведення
Технічне обслуговування рульового управління.
Заходи безпеки: забороняється працювати з приладами для ТО і перевірки систем гідропідсилювача керма при порушенні герметичності в з'єднаннях високого тиску, а включення і відключення приладів проводити тільки при непрацюючому двигуні; забороняється перевіряти рівень рідини в бачку насоса гідропідсилювача при працюючому двигуні.
Зовнішній контроль технічного стану деталей рульового управління н їх з'єднань здійснюють шляхом безпосереднього огляду і випробування навантаженням. Для огляду деталей, недоступних спостереженню зверху, автомобіль встановляють над оглядовою ямою, на естакаду або на підйомник так, щоб колеса перебували під навантаженням.
При контролі кріплення рульового колеса і колонки до рульового колеса прикладають знакозмінні зусилля у напрямі осі рульового валу і площині колеса перпендикулярно до колонки, а також погойдують колесо у всіх напрямках. При цьому не допускають осьове переміщення або гойдання рульового колеса, колонки, стуки у вузлах рульового управління.
При перевірці кріплення картера рульового механізму, важелів поворотних цапф, відсутністі прослизання обплетення рульового колеса вздовж обода рульове колесо похитують біля нейтрального положення на 40 ... 60°| в кожен бік. Прослизання обплетення контролюють в декількох місцях обода, віддалених від спиць, при гойданні рульового колеса однією рукою.
Поперечний перетин обода рульового колеса з надітим на нього обплетенням вимірюють в декількох місцях з найбільшим потовщенням обплетення.
Стан рульового приводу і надійність фіксації з'єднань перевіряють, крім того, додатком знакозмінного навантаження безпосередньо до деталей приводу і вибірковим випробуванням затягування окремих елементів кріплення.
Роботу обмежувачів повороту оцінюють візуально при поворотах керованих коліс до упору в кожну сторону.
Герметичність з'єднань системи гідропідсилювача рульового приводу контролюють при роботі двигуна з підвищеною частотою обертання колінчастого валу і утриманням рульового колеса в крайніх положеннях протягом 3 ... 5 с, а також при вільному положенні рульового колеса.
Недопустимо підтікання мастильного матеріалу або краплеутворення. Сліди мастильного матеріалу з'єднань не є ознакою бракування. Не допускається самовільний поворот рульового колеса автомобілів з гідропідсилювачем рульового приводу від нейтрального положення до крайніх.
Контроль відсутності блокування рульового управління до витягання ключа запалення з положення «рульове управління блоковане» виконують при погойдуванні рульового колеса біля положення, в якому воно закривається.
Перевірку рівня змащувального матеріалу в бачку насоса гідропідсилювача рульового управління автомобілів КАМАЗ виконують покажчиком, вмонтованим в пробку заливної горловини бачка. Передні колеса при цьому повинні стояти прямо. Перед зняттям пробки її витирають разом із заливною горловиною. Рівень змащувального матеріалу має бути між мітками на покажчику. Доливають змащувальний матеріал при необхідності під час роботи двигуна на мінімальній частоті обертання колінчастого валу.
Змащувальний матеріал заливають через воронку з подвійною сіткою і заливний фільтр, встановлений в горловині бачка.
Після закінчення роботи студенти повинні скласти звіт і зробити технічний висновок.
Порядок виконання роботи:
1. Розглянути класифікацію, призначення, загальну будову і складові частини, схеми органів управління (рульових управлінь, гальм з гідравлічним і пневматичним приводом, ручних гальм).
2. Ознайомитися по підручниках, плакатах і схемах, використовуючи наявне обладнання, з основними несправностями рульових управлінь, гальм з гідравлічним і пневматичним приводом, ручних гальм, з роботами по технічному обслуговуванню їх, з основними методами контролю, обладнанням і приладами для їх проведення.
3. Виконати необхідні роботи, обумовлені в завданні.
4. Оформити звіт, зробити технічний висновок.
Оформлення звіту.
Після виконання роботи студент виконує звіт, в якому повинно бути записано:
1. Тема і мета роботи;
2. Основні несправності рульових управлінь, гальм з гідравлічним і пневматичним приводом, ручних гальм;
3. Основні методи контролю, обладнання і прилади для їх проведення, використовувані при проведенні ТО рульових управлінь, гальм з гідравлічним і пневматичним приводом, ручних гальм автомобіля;
4. Зробити технічний висновок про проведену роботу і стан систем автомобіля.
5. Скласти технологічну карту на виконання робіт ТО, ТР рульових управлінь, гальм з гідравлічним і пневматичним приводом, ручних гальм, згідно варіанту, виданого викладачем (зразок приведений в додатку).
Згідно варіанту (табл.2.1) описати процес регулювання зчеплення автомобіля (при необхідності привести малюнки, схеми):
Таблиця 2.1 Варіанти завдань
|
Остання цифрашифру |
Марка автомобіля |
|
0 |
КАМАЗ - 5320 |
|
1 |
ГАЗ - 2705 |
|
2 |
ВАЗ - 2110 |
|
3 |
Daewoo Lanos |
|
4 |
ГАЗ - 31105 |
|
5 |
ЗАЗ - 1103 |
|
6 |
МАЗ - 5335 |
|
7 |
ВАЗ - 2170 |
|
8 |
УАЗ - 3163 |
|
9 |
Chevrolet Aveo |
Згідно варіанту (табл.2.1) розробити технологію заданої операції поточного ремонту автомобіля. Для чого необхідно виконати наступне:
- дати загальну характеристику і конструктивні особливості ремонтованого агрегату, механізму або системи автомобіля:
- розробити технологію проведення робіт:
Розроблений технологічний процес оформити у вигляді технологічної карти. Приклад оформлення технологічної карти наведений в Додатку 1.
Вихідні дані представлені в таблиці. 2.1, в якій вибирається марка автомобіля по варіантах, залежно від номера залікової книжки (шифру).
Контрольні питання:
ТО рульового управління:
1. Перерахуйте основні несправності рульових управлінь.
2. Перерахуйте основні причини, ознаки і можливі наслідки підвищеного люфту рульового колеса.
3. Перерахуйте причини, ознаки і можливі наслідки заїдання або утрудненого повороту рульового колеса.
4. Перерахуйте основні причини повної відмови в роботі рульового управління.
5. Перерахуйте основні операції, що проводяться водієм при ЩО.
6. Які основні методи контролю працездатності рульового управління на лінії?
7. Перерахуйте основні операції, що входять в об'єм ТО-1.
8. Як виробляється регулювання рульових шарнірів подовжньої тяги?
9. Перерахуйте основний об'єм робіт, що проводяться при ТО-2.
10. Як і чим виробляється регулювання рульового механізму з робочою парою черв'як-ролик?
11. Як і чим виробляється регулювання рульового управління з гідропідсилювачем?
ТО гальм з гідроприводом:
12. Перерахуйте основні несправності гідрогальм.
13. Перерахуйте основні причини і ознаки неефективної дії гальм.
14. По яких причинах гальмівна система не забезпечує рівномірності дії гальм, до яких наслідків це може привести?
15. Які можуть бути причини повної відмови гальм?
16. Які причини нерозгальмування коліс?
17. Перерахуйте основні дії водія на лінії і при ЩО в АТП, по перевірці стану гальм.
18. Перерахуйте основні операції при ТО-1 гальмівної системи.
19. Перерахуйте основні операції ТО-2 по гальмівній системі.
20. Як виробляється часткове і повне регулювання колісних гальмівних механізмів?
21. Яка методика прокачування гальм?
22. Яке обладнання використовується при прокачуванні гальм?
ТО гальм з пневмоприводом:
23. Перерахуйте основні несправності пневмогальм.
24. Перерахуйте основні причини, ознаки і можливі наслідки зниження ефективності дії гальм.
25. Назвіть причини нерівномірної дії гальм і можливі наслідки цієї несправності.
26. Які причини повної відмови дії гальм?
27. Перерахуйте причини, ознаки і можливі наслідки нерозгальмування гальм.
28. Перерахуйте автономні системи пневмогальм ЗІЛ-4331 і КАМАЗ.
29. Перерахуйте основні операції, що проводяться водієм при ЩО.
30. Які основні методи контролю працездатності пневмогальм на лінії, назвіть контрольні нормативні параметри?
31. Перерахуйте основні операції, що входять в об'єм ТО-1.
32. Яка методика перевірки і регулювання вільного ходу педалі?
33. Яка методика часткового регулювання колісних гальмівних механизмів, з якою метою вона проводиться?
34. Перерахуйте основний об'єм робіт, що проводяться при ТО-2.
35. Як і чим виробляється регулювання моменту включення розважального пристрою компресора, назвіть нормативні параметри його спрацьовування?
36. З якою метою і як регулюється запобіжний клапан ресивера?
ТО ручних гальм:
37. Назвіть ознаки зниження ефективності дії ручних гальм, які нормативні вимоги до них.
38. Які причини зниження ефективності дії ручних гальм для різних моделей автомобілів?
39. Перерахуйте причини не розгальмування ручного гальма.
40. Які причини і можливі наслідки мимовільного розгальмування включеного ручного гальма?
41. Перерахуйте методи контролю роботи ручних гальм і основні дії водія при ЩО і на лінії по перевірці технічного стану ручного гальма.
42. Перерахуйте основні операції, що входять в об'єм робіт при ТО-1.
43. Перерахуйте основні операції, що входять в об'єм робіт по ТО-2.
Список літератури
1. Автомобили «Жигули» моделей ВАЗ-2101, -2102, -21011,-21013: Устройство и ремонт / В.А. Вершигора, А.П. Игнатов, К.В. Новокшенов, К.Б. Пятков. - М.: Транспорт, 1990. - 240с.
2. Автомобили МАЗ. Руководство по эксплуатации. - Минск.: Полымя, 1985. 204 с.
3. Автомобиль АЗЛК-2141. Руководство по эксплуатации. - М.: Машиностроение, 1986. 119 с.
4. Автомобиль ГАЗ-53-12. Руководство по эксплуатации. - Горький; ГАЗ, 1983. - 193с.
5. Автомобиль ГАЗ-66./ Под ред. А.Д. Просвирина. - М.: Машиностроение, 1974. - 395с.
6. Автомобиль МАЗ-5335 и его модификации: Устройство и техническое обслуживание / Высоцкий М.С., Гилелес Л.Х., Херсонский С.Г. - М.: Транспорт, 1982. -230с.
7. Автомобиль-тягач КамАЗ-5320. Инструкция по эксплуатации - М. Машиностроение, 1983. - 430 с.
8. Аринин И. Н. Диагностирование на автомобильном транспорте - М.: Высшая школа, 1985. - 79 с.
9. Борисов В.И. Автомобили ГАЗ-24 «Волга». М.: Машиностроение, 1975.-270с.
10. Борисов В.И. Автомобили ГАЗ-53А. М.: Машиностроение, 1969. - 320с.
11. Вершигора В.А. Автомобиль ВАЗ-2121 «Нива». - М.: Транспорт, 1980. - 300 с.: ил.
12. Двигатели ЯМЗ-236, ЯМЗ-238. Инструкция по эксплуатации. - Ярославль.: ЯМЗ, 1985. 174 с.
13. Диагностирование технического состояния автомобилей./ Г.В. Спичкин, А.М. Третьяков, Б. Л. Либин и др. - М.: Высшая школа, 1983. 368 с.
14. Ершов А. С. Автомобиль ЗИЛ-131. - М.: Транспорт, 1976. - 270 с.
15. Кабанов Е.И., Пищук В.Я. Техническое обслуживание автомобилей: Лаб. практикум. - М.: Транспорт, 1989.-157с.
16. Карагодин В.И., Шестопалов С. К. Устройство и техническое обслуживание грузовых автомобилей - М.: Транспорт, 1999. - 223 с.
17. Карагодин В.И., Карагодин Д.В. Устройство, техническое обслуживание и ремонт автомобилей КамАЗ. - Г.: Транспорт, 1997. - 310с.
18. Крамаренко Г.В., Барашков Н. В. Техническое обслуживание автомобилей. М. Транспорт, 1982. - 367 с.
19. Кузнецов А.С., Глазачев С.И. Автомобили моделей ЗИЛ-4333, ЗИЛ-4314 и их модификации: Устройство, эксплуатация, ремонт. - М.: Транспорт, 1996.—288с.
20. Лисин А.С. Техническое обслуживание автомобилей. - М.: Транспорт, 1971. 192 с.
21. Медведков В.И., Билык С.Т., Гришин Г.А. Автомобили Камаз-5320, Камаз-4310, УРАЛ-4320: Учеб. Пособие, - М.: ДОСААФ, 1987. -372с.
22. Муцкерле Ю. Современный экономичный автомобиль. - М.: Машиностроение, 1987. - 320с.
23. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 1988. 78 с.
24. Приходько В.И. , Семин И.Т. Справочник по автомобилям КрАЗ. - Харьков: Флаг, 1977. - 260 с.
25. Руководство по диагностике технического состояния подвижного состава автомобильного транспорта. - М.: НИИАТ, 1982. 86 с.
26. Руководство по организации технологического процесса работы службы технического контроля АТП и объединений. - М.: РД-200-РСФСР-15-0179-83.
27. Рунец М. А. Справочник автомобильного механика. - М.: Транспорт, 1976. - 820 с.: ил.
28. Сабинин А.А. Автомобили с дизельными двигателями. - М.: Высш. шк. , 1977. -600 с.
29. Специализированное технологическое оборудование.: Номенклатурный каталог. - М.: ЦБНТИ, 1986. 164 с.
30. Техническая эксплуатация автомобилей. Под редакцией Г. В. Крамаренко, М. Транспорт, 1983. - 481 с.
31. Техническая эксплуатация автомобилей: Лабораторный практикум/ В.А. Черненко, Е. Н. Кирсанов, В. А. Янчевский и др. - М.: МАДИ, 1986.
32. Устройство автомобиля / Е.Я. Тур, К.Б. Серебряков, Л.А. Жолобов. -М.: Машиностроение, 1990. -352с.
33. Устройство автомобиля. / Е.В. Михайловский, К.Б. Серебряков, Е.Я. Тур. - М.: Машиностроение, 1987. -352с.
34. Харазов A.M., Кривенко Е.И. Диагностирование легковых автомобилей на станциях технического обслуживания. - М.: Высшая школа, 1982.- 270с.
Додаток 1
Зразок виконання технологічної карти
на виконання робіт по технічному обслуговуванню
(технічного ремонту) механізму (системи) автомобіля.
Теоретична частина
Технічне обслуговування ходової частини автомобіля АЗЛК-2141
1.1 Перерахувати можливі несправності:
а) Невідповідність нормі тиску в шинах;
б) Невідповідність нормі кутів установки шкворня;
в) Співвідношення кутів установки коліс;
г) Невідповідність нормі кутів установки коліс;
д) Співвідношення кутів повороту;
е) Перекіс мостів або викривлення балки.
1.2. Вибрати нормативи параметрів технічного стану.
а) Тиск повітря в шинах 2,0 кгс/см2;
б) Момент затягування гайки кріплення приводу передніх коліс до маточини переднього колеса 180–200 Н·м (18–20 кгс·м).
в) Хід стиснення підвіски від положення, відповідного навантаженню в кузові, рівній масі чотирьох чоловік (по 70 кг) без вантажу багажу, за відсутності обмежувачів (буферів стиснення), мм - 115
г) Повний хід підвіски за відсутності обмежувачів стиснення і відбою, мм -260
д) Розвал (негативний) - 0°30’ ± 30’
е) Різниця кутів розвалу лівої і правої сторін - 0°30’
ж) Подовжній нахил осі повороту коліс - 1°20’ ± 30’
з) Різниця кутів подовжнього нахилу осі повороту коліс лівої і правої сторін - 0°30’
и) Сходження (негативне) для одного колеса - 0°10’ ± 05’
к) Сходження при вимірі телескопічною лінійкою на обидва колеса по ободах 14” (на діам. 360 мм), мм - -2 ± 0,5
1.3 Розробити заходи по забезпеченню безпеки руху при експлуатації
1. Відповідність нормам тиску в шинах;
2. Відповідність нормам величини зносу шин( висота протектора);
3. Відсутність биття в шліцах коліс;
4. Відсутність тріщин і наколювань в деталях ходової частини;
5. Надійне кріплення різьбових з'єднань;
6. Надійна шплінтовка різьбових з'єднань ( там, де можна застосовувати
шплінти);
7. Відсутність биття в з'єднаннях підвіски передніх коліс;
8. Вміст різьбових з'єднань в робочому стані;
9. Своєчасна заміна деталей підвіски передніх коліс.
Практична частина
1.4 Розробити технологічну карту на виконання робіт ТР
Технологічна карта на виконання робіт по заміни заднього амортизатора автомобіля АЗЛК – 2141.
|
№ п/п |
Найменування операції |
Місце виконання |
Устаткування і інструмент |
Норма часу |
Технічні вимоги і умови |
|
1 |
Встановити автомобіль на осмотрову канаву або підйомник |
Пост ТР |
0,05 |
Дотримувати вимоги ТБ при роботі з підйомниками. |
|
|
2 |
Розкрити заглушку в оббивці багажника, що закриває верхнє кріплення амортизатора |
Багажник автомобіля |
Плоска викрутка |
0,005 |
|
|
3 |
Утримуючи від повороту ключем «на 6» шток амортизатора, ключем «на 17» відвернути гайку кріплення амортизатора. Зняти верхню обойму і подушку амортизатора |
Багажник автомобіля |
Ріжковий ключ «на 6» і «на 17» |
0,02 |
|
|
4 |
Двома ключами «на 17» відвернути болт кріплення амортизатора до балки заднього моста. Вибиванням з м'якого металлу вибити болт |
Низ автомобіля |
Два ріжкові ключі «на 17» |
0,04 |
|
|
5 |
Вивісити заднє колесо автомобіля, не допускаючи надмірного натягнення гальмівного шланга |
Низ автомобіля |
Гаражний підйомник |
0,02 |
Дотримувати вимоги ТБ при роботі з підйомниками і домкратами. |
|
6 |
Зняти амортизатор |
Низ автомобіля |
0,01 |
||
|
7 |
Установку амортизатора виробляти в зворотній послідовності. Остаточне затягування кріплень амортизатора виробити, поставивши автомобіль на колеса. |
Два ріжкові ключі «на 17» і ключ «на 6» |
0,1 |
Трудомісткість – 0.5 чол/год.