Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 1
1. Історія економіки та економічної думки вивчає:
а) становлення та розвиток господарської сфери суспільства;
б) методи найкращої комбінації рідкісних, обмежених ресурсів з метою задоволення необмежених потреб людини;
в) немає жодної вірної відповіді.
2. Згідно формаційної парадигми:
а) історичний розвиток кожного суспільства полягає у закономірних і послідовних змінах первісно-общинного, рабовласницького, феодального, капі талістичного та комуністичного суспільно-економічного ладу;
б) в центрі усіх суспільних процесів є людина, її взаємодія з іншими людьми та су спільством загалом;
в) основні тези парадигми: - самобутність як відносно відокремлене самостійне існування; - внутрішня структурованість; - самоорганізованість; - наявність внутрішніх джерел саморозвитку; - особливість духовно-культурних цінностей, що утворюють центр і відображають цілісність суспільства;
г) немає жодної вірної відповіді.
3. Згідно цивілізаційної парадигми:
а) історичний розвиток кожного суспільства полягає у закономірних і послідовних змінах первісно-общинного, рабовласницького, феодального, капі талістичного та комуністичного суспільно-економічного ладу;
б) в центрі усіх суспільних процесів є людина, її взаємодія з іншими людьми та су спільством загалом;
в) основні тези парадигми: - самобутність як відносно відокремлене самостійне існування; - внутрішня структурованість; - самоорганізованість; - наявність внутрішніх джерел саморозвитку; - особливість духовно-культурних цінностей, що утворюють центр і відображають цілісність суспільства;
г) немає жодної вірної відповіді.
4. Можна віиділити такі історичні форми організації господарства:
а) невиробнича;
б) привласнювальна;
в) відтворювальна;
г) немає жодної вірної відповіді.
5. За екстенсивного типу економічного зростання:
а обсяги суспільного продук ту зростають за рахунок кількісного збільшення факторів вироб ництва: залучення у виробництво додаткових ресурсів праці, ка піталу (у вигляді засобів виробництва) та землі;
б) зростання масштабів виробництва, як правило, забезпечується за рахунок використання досконалішої техніки, передових технологій, у тому числі технологій, що забез печують заощадження ресурсів, підвищення кваліфікації робітни ків тощо;
в) немає жодної вірної відповіді.
6. За інтенсивного типу економічного зростання:
а обсяги суспільного продук ту зростають за рахунок кількісного збільшення факторів вироб ництва: залучення у виробництво додаткових ресурсів праці, ка піталу (у вигляді засобів виробництва) та землі;
б) зростання масштабів виробництва, як правило, забезпечується за рахунок використання досконалішої техніки, передових технологій, у тому числі технологій, що забез печують заощадження ресурсів, підвищення кваліфікації робітни ків тощо;
в) немає жодної вірної відповіді.
7. Економічний розвиток конкретизують такі показники:
а) обсяги виробництва валового національного продукту та йо го похідних на душу населення;
б) структура суспільного виробництва — частка промисловості та сільського господарства в народному господарстві; частка, об сяг та темпи розвитку прогресивних галузей промисловості;
в) рівень організації та ефективності суспільного виробництва, що виявляється у величині продуктивності праці, спеціалізації та концентрації виробництва, якості продукції тощо;
г) всі відповіді є вірними.
8. Предмет історико-економічної науки включає:
а) дослідження історичних форм господарства, способів їх взаємодії та відображення економічних функцій держави протягом різних історичних епох;
б) дослідження еволюції господарської сфери суспільства, основних етапів її становлення і розвитку;
в) всі відповіді є вірними.
9. Складовими частинами сучасного методу історії економіки й економіч ної думки є:
а) загальнонаукові методи;
б) загальноекономічні методологіч ні положення сучасної економічної теорії;
в) методи економічної іс торії та їх еволюція;
г) всі відповіді є вірними.
10. Основне завдання історії еко номіки та економічної думки полягає у:
а) формуванні економічного мислення;
б) розумінні: закономірностей розвитку та функціону вання основних господарських форм та їх взаємозв'язку і взаємообумовленості; відповідності чи невідповідності їм економічних теорій; з'ясуванні причин їх невідповідності, якщо така існува ла;
в) з'ясуванні факторів, що обумовлювали необхідність виникнення но вих, альтернативних, гетеродоксальних економічних поглядів, думок, теорій та шкіл;
г) всі відповіді є вірними.
11. У розвитку історії економіки, або економічної історії як нау кової дисципліни, можна виділити наступні етапи:
а) період становлення;
б) традиційна економічна історія (історія народного госпо дарства);
в) «нова економічна історія» (кліометрія, історична еконо метрика);
г) вивчення довгострокових тенденцій розвитку економіки та економічного зростання;
д) історична економіка;
е) немає жодної вірної відповіді.
12. Наукову періо дизацію господарського розвитку можна представити в єдності таких історичних вимірів розвитку господарств суспільств:
а) за стадіями;
б) за цивілізаційними лініями;
в) за суспільною дискретністю;
г) за видами конкуренції;
е) всі відповіді є вірними.
13. Матеріальна структура первісного суспільства поділяється на такі періоди:
а) палеоліт, мезоліті неоліт;
б) кам’яний вік, бронзовий вік, ранній залізний вік;
в) всі відповіді є вірними;
г) немає жодної вірної відповіді.
14. Стадія розвитку людства періоду кам’яного віку, за якої відбувається перехід від привласнюючого до виробничого господарства, називається:
а) палеолітичною революцією;
б) мезолітичною революцією
в) неолітичною революцією;
г) немає жодної вірної відповіді.
15. За кони Хаммурапі (приблизно 1700 р. до н.е.):
а) свідчать про розвинутість економічних відносин та відповідне економічне мислення, в системі якого відображено широкий спектр процесів і явищ господарського життя;
б) свідчать про розвиток товарно-грошових відносин, тенден цій зародження ринкового господарства та намагання влади їх обмежити;
в) визнавали існування товарно-грошових відносин та ін ституту приватної власності, проте були спрямовані на гальму вання їх розвитку і зростання ролі держави, формування тра диційних підвалин східного суспільства та його соціальної ста більності;
г) всі відповіді є вірними.
16. «Артхашастра» (між IV та III ст. до н.е.):
а) це зведення правил, адресованих царям та правителям, якими вони мають керуватися у своїй державницькій діяльності;
б) показує величезну роль держави в господарському життi країни;
в) податки розглядає як утримання, належне цареві у винагороду за те, що він охороняє країну від зовнішньої небезпеки та внутрішніх заколотів;
г) торкається питань торгівлі як одного зі способів збагачення державної скарбниці.
17. У трактаті невідомих авторів «Гуань-ци» (IV ст. до н.е.):
а) приділяється значна увага економічній політиці держави, обґрунтовується необхідність постійного впливу держави на господарське життя, щоб «держава була бага тою, а народ задоволеним»;
б) великого зна чення надається товарно-грошовим відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки;
в) вважаються важливими: регулювання державою цін на хліб, створення державних зернових фондів, надання пільгових кредитів землеробам, заміна прямих податків на залізо та сіль непрямими, застосування для стабілізації господарства нормова ної емісії грошових знаків;
г) всі відповіді є вірними.
18. Трипільська культура:
а) була культурою землеробів і досягла високого рівня розвитку VII— IVітисячолітті до н.е.;
б) характеризувалася екстенсивною перелоговою системою орного землеробства, яка зумови ла спочатку заселення, а згодом виснаження трипільцями усіх придатних для господарської системи чорноземів Правобережної України;
в) означала остаточну перемогу відтворювального господарства на українських землях у IV тисячолітті до н.е;
г) всі відповіді є вірними.
19. Осьовий час:
а) припадає десь на проміжок між 800 та 200 рр. до н.е.;
б) розглядається як перехідний період цивілізаційного процесу. Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними змінами в господарській та техніко-техноло гічній сферах, які найчастіше пов'язують із переходом до так званого залізного віку, поширенням досконаліших знарядь праці та модернізацією виробничих процесів;
в) це був період трансформації всієї життєдіяльності людства у межах провідних цивілізацій, він ха рактеризувався принциповими змінами в соціально-економічній, політичній, етнічній та техніко-технологічній сферах;
г) всі відповіді є вірними.
20. В осьовий час:
а) основою господарства західних країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробницт ва — передусім землю;
б) основою господарства східних країн на відміну від Заходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробницт ва — передусім землю;
в) немає жодної вірної відповіді.
21. Реформи Солона:
а) вирішували питання привілейованого стану землевласників, закріпивши за ними права повного гро мадянства;
б) знищили боргову кабалу, боргове раб ство було заборонене, а рабами могли бути лише іноземці, рабст во одноплемінників було заборонене;
в) заклали основи нового суспільно-економічного та політичного устрою в Афінах і зміцнили економіку полісу, від крили шлях до посилення економічної та політичної могутності;
г) всі відповіді є вірними.
22. Хто з древньогрецьких мислителів розрізняв два види багатс тва: багатство як сукупність споживних вартостей (природне, іс тинне багатство) і багатство як нагромадження грошей:
а) Ксенофонт;
б) Платон;
в) Аристотель;
г) всі відповіді є невірними.
23. Трактат «Землеробство» Катона Старшого (234—149 до н.е.), «Про сіль ське господарство» Варрона (116—27 до н.е.) та праця з такою са мою назвою Колумелли (І ст. н. е.):
а) відобразили розвиток сільського господарства;
б) узагальнили тогочасний досвід і дали практичні рекомендації щодо ведення рабовласницького госпо дарства;
в) немає жодної вірної відповіді;
в) всі відповіді є вірними.
24. Луцій Юній Колумелла (І ст. до н.е.) у своїй 12-томній праці «Про сільське господарство»:
а) розглядає величезну кількість проблем, пов'язаних із сільським господарством, зок рема й стосовно рабів та підвищення продуктивності їхньої пра ці;
б) є засновником загальновідомої економічної школи Стародавньої Греції;
в) немає жодної вірної відповіді;
г) всі відповіді є вірними.
25. Хома Аквінський:
а) Виходячи з вимог «божественного порядку» та християнської моралі, пропонував підпорядкувати їм усе життя суспільства, зок рема й економічні відносини;
б) не визнавав економічних праць Аристотеля;
в) немає жодної вірної відповіді;
г) всі відповіді є вірними.
26. «Руська правда»:
а) це найважливіше зведення норм давньо руського законодавства;
б) це одна з найвідоміших пам'яток економічної думки;
в) дозволяла визначити суспіль не становище представників тих чи інших соціальних груп;
г) активно захищала права власності, що свідчить про досить високий рівень розвитку цього інституту;
д) всі відповіді є невірними.
27. Процес розпаду Давньоруської держави:
а) був закономірним, зумовленим об'єктивними причинами, зокрема й економічного характеру;
б) був обумовлений зростанням та зміц ненням великого феодального землеволодіння: базуючись на на туральному господарстві, в основі якого лежала замкненість, во но посилило владу місцевих бояр та князів, створило передумови економічної самостійності та політичної відокремленості давньо руських земель;
в) всі відповіді є вірними;
г) немає жодної вірної відповіді.
28. Основними економічними передумовами Великих географіч них відкриттів є:
а) бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових рин ках збуту;
б) ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговель них бірж вимагали більшої кількості дорогоцінних металів як за собів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою ви снажені): «жага золота» штовхала європейців на пошук нових шляхів на Схід, через океани;
в) криза середземноморської торгівлі: завоювання Туреччиною Південно - середземноморського та Азовсько-Чорноморського ба сейнів і феодальна роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиційних торговельних шляхів та перетворили арабів, які захопили Аравійський півострів, у монополістів-посередників у цьому напрямі торгівлі; а це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку, а не притоку дорого цінних металів;
г) всі відповіді є вірними;
д) немає жодної вірної відповіді.
29. Зна чення Великих географічних відкриттів для європейської та світової економіки полягає у наступному:
б) розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, кава, картопля, томати тощо); різко збіль шився обіг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, пря нощів;
в) боротьба за оволодіння новими ринками приводить до створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань, найпотужнішими з яких стали голландська та англійська Ост-Індські компанії, які у середині XVI ст. діяли в усіх колоніальних країнах. Величезні масштаби колоніальної експансії реалізували завдання первісного нагромадження капіталу;
г) центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атла нтичний (головна роль у світовій торгівлі припадає на Голлан дію, Англію і Францію), Індійський, а пізніше – Тихий океани. Завдяки цьому зовнішня торгівля в XVI—XVIII ст. сягає рівня світової;
д) змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що по ширюється торгівля за зразками. У XVI ст. виникають спеціальні місця для огляду зразків і укладання угод — торговельні біржі. Це, в свою чергу, викликає потребу в кредитах для кредитування торгівлі та сприяє заснуванню великих банків;
е) відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу, торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зароджен ня і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі;
є) наслідком Великих географічних відкриттів стало поси лення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру;
ж) Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства;
з) всі відповіді є вірними;
і) немає жодної вірної відповіді.
30. Основними джерелами первісного нагромадження капіталу стали:
а) зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами — пер цем, прянощами, пахощами, тютюном;
б) система протекціонізму, державні позики, податки;
в) пряме пограбування колоніальних володінь і залежних зе мель, колоніальні війни, торгівля рабами, піратство;
г) організація в колоніях (в Америці) рабовласницького, план таторського господарства; д) жорстокі методи поневолення та по грабування корінного населення Африки, Азії, Північної і Пів денної Америки;
е) нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і за собів існування пауперів (пролетаріїв) у майстернях і робочих будинках, де робота виконувалася з перервами лише на сон і харчування;
є) іноземні прямі і портфельні інвестиції;
ж) всі відповіді є вірними;
з) немає жодної вірної відповіді.
31. Основними видами мануфактур, що існували в українсь ких землях, були:
а) кріпосна та капіталістична мануфактури;
б) вотчинна та посесійна мануфактури;
в) купецька та селянська мануфактури;
г) немає жодної вірної відповіді.
32. Ідеологію меркантилізму розкривають такі головні положення:
а) багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах -тобто нагромадження грошей;
б) виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, а тому потребує постійного заохочення й розвитку;
в) безпосереднім джерелом багатства є лише зовнішня торгівля; треба менше купувати в іноземців і більше їм продавати;
г) сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна купівлі;
е) всі відповіді є вірними;
є) немає жодної вірної відповіді.
33. Ранній меркантилізм грунтувався на:
а) теорії грошового балансу;
б) торгового балансу;
в) всі відповіді є вірними;
г) немає жодної вірної відповіді.
34. Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів П. Буагільбера:
а) він гостро критикує меркантилістів;
б) джерело багатства – це не обіг, а виробництво, зокрема в сільському господарстві;
в) він виступає проти державного втручання в економічне життя;
г) він розуміє об’єктивну суть економічних законів;
д) він доводить, що джерелом багатства є торгівля;
е) він доводить, що джерелом багатства є лише зовнішня торгівля.
35. В. Петті:
а) вважають засновником трудової теорії вартості;
б) є засновником класич ної політичної економії в Англії;
в) вартість трактує з позиції пропорційного обміну, що визначається затратами праці на виро бництво товарів і залежить від її продуктивності в різних галузях;
г) є фундатором теорії граничної корисності;
д) є засновником теорії раціональних очікувань.
36. На зміну періоду Відродження прийшов період Реформації, що приніс з собою вагомі зміни в житті Європейської цивілізації. Ці зміни полягали в:
а) духовно-культурній революції;
б) політичній революції;
в) соціальній революції;
г) всі відповіді є вірними;
д) немає жодної вірної відповіді.
37. Промисловий переворот:
а) виступив матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації;
б) виник на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про мисловості, застосування парової машини, впровадження виплав ки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та ін женерії з промисловим виробництвом тощо;
в) пов'язаний із становленням нового технологічного способу виробництва, що ґрунтується на інформаційно-комунікаційних технологіях;
г) обумовив зміни в структурі народно го господарства. Вони проявились у: домінуванні підприємств, пов'язаних з промисловим виробництвом; автоматизації провід них галузей; інтенсифікації праці; появі масового товарного ви робництва і, як наслідок, масового споживання; збільшенні про дуктивності праці і частки населення, зайнятого в промисловості.
38. А. Сміт у роботі «До слідження про природу і причини багатства народів»:
а) висловив ідею, що багатство суспільства створюється працею в процесі вироб ництва;
б) висловив ідею, що багатство створюється у торгівлі;
в) висловив ідею, що багатство створюється лише у зовнішній торгівлі;
г) всі відповіді є вірними;
д) немає жодної вірної відповіді.
39. К. Маркс у першому томі «Капіталу» наводить таке визначення фабрики:
а) «фабрика - це величезний автомат, складений із численних механічних і свідомих органів, що діють узгоджено і без перерви для ви робництва одного і того ж предмету, так що усі ці органи підпорядковані одній рушійній силі, яка сама приводить себе в рух»;
б) «фабрика - це величезний автомат, який підвисив продуктивність праці, прискорив темпи економічного зростання та істотно збільшив, порівняно з ману фактурою, випуск товарної продукції»;
в) всі відповіді є вірними;
г) немає жодної вірної відповіді.
40. Історичні умови формування марксизму слід розглядати з двох сторін:
а) перша — загострення соціальних суперечностей, що знайшли втілення у боротьбі робітничого класу за свої права (цей клас був згуртований і численний); друга — соціальне партнерство між роботодавцями і найманими працівниками;
б) перша — загострення соціальних суперечностей, що знайшли втілення у боротьбі робітничого класу за свої права (цей клас був згуртований і численний); друга — поява нових тенденцій в розвитку економічної науки;
в) всі відповіді є вірними;
г) немає жодної вірної відповіді.
41. Історична школа:
а) виникла у ХІХ ст. в Німеччині як реакція на марксизм і класичну школу;
б) була заснована В.Рошером, Б.Гільдебрандом, К.Кнісом;
в) намагалася визначити і проаналізувати тенденції суспільного розвитку;
г) всі відповіді є вірними;
д) немає жодної вірної відповіді.
42. Професор В. Рошер в праці «Короткі основи курсу політичної економії з точки зору історичного методу» (1843) - стверджує, що:
а) важливими помилками класичної школи є принцип індивідуалізму та ствердження об’єктивності дії економічних законів;
б) рівень економічної мудрості суспільства і теоретичні концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло суспільство на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу;
в) немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів.
43. К. Кніс у роботі “Політична економія з точки зору історичного методу” зазначає, що:
а) рівень економічної мудрості суспільства і теоретичні концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло суспільство на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу;
б) немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів;
в) важливими помилками класичної школи є принцип індивідуалізму та ствердження об’єктивності дії економічних законів.
44. Б. Гільдебранд у своїй праці “Політична економія сучасності і майбутнього” стверджує, що:
а) немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів;
б) важливими помилками класичної школи є принцип індивідуалізму та ствердження об’єктивності дії економічних законів.
45. Внаслідок буржуазно-демократичної революції (1640—1659) в Англії була встановлена консти туційна монархія під парламентським контролем. Нова система політичної влади:
а) сприяла розвиткові сфери послуг;
б) забезпечила доступ (через парламент, пізніше — і через кабінет міністрів) представникам великого капіталу до державного управління;
в) дозволила зорієнтувати економіку країни на створення умов, необхідних для подаль шого розвитку складових ринкового господарства;
г) сприяла розвитку сільськогоспо дарської галузі.
46. В другій половині XVIII ст. в Англії був здійснений аграрний переворот, в результаті якого:
а) майже повністю було знищено дрібне селянське господарство;
б) влада зробила ставку на великі фермерські господарства, що використовували найману працю селян, які лишились без землі;
в) на ринок капіталів стали надходити вільні грошові ресурси ферме рів, які були їхнім прибутком від сільськогосподарського виробництва, і частина земельної ренти землевласників;
г) немає жодної вірної відповіді.
47. Д. Рікардо в роботі «Основи політичної економії та оподаткуван ня» (1817):
а) довів, що поділ праці є найважливішим фактором економічного прогресу і зробив його вихідним пунктом свого до слідження;
б) дослідив механізм утворення прибутку фермерів і ренти землевласників;
в) зробив перші теоретичні узагальнення відносно мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн.
48. А. Сміт у роботі «До слідження про природу і причини багатства народів» (1776):
а) зробив перші теоретичні узагальнення відносно мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн;
б) довів, що багатство суспільства створюється працею в процесі вироб ництва;
в) довів, що поділ праці є найважливішим фактором економічного прогресу і зробив його вихідним пунктом свого до слідження.
49. Ж. Б. Сей доводив, що:
а) в міру того, як при множуються капітали, безумовна частка, що належить їм у загаль ному результаті виробництва, зростає, а частка відносна знижу ється; відносна ж частка праці постійно зростає, а тим паче зро стає і її частка безумовна;
б) виробництво створює не певну матерію, а корисність, яка надає речам цінність;
в) вартість визначається не працею, як у класиків, а корисністю речі, її споживчою вартістю, у створенні якої бе руть участь три фактори виробництва: праця, капітал і земля;
г) інтереси праці та капіталу солідарні.
50. Ф. Бастіа доводив, що:
а) інтереси праці та капіталу солідарні;
б) вартість визначається не працею, як у класиків, а корисністю речі, її споживчою вартістю, у створенні якої бе руть участь три фактори виробництва: праця, капітал і земля;
в) в міру того, як при множуються капітали, безумовна частка, що належить їм у загаль ному результаті виробництва, зростає, а частка відносна знижу ється; відносна ж частка праці постійно зростає, а тим паче зро стає і її частка безумовна;
г) виробництво створює не певну матерію, а корисність, яка надає речам цінність.