Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
13. Цінні папери пов’язані з акцією. Неможу знайти
14. Поняття, ознаки та види облігацій за законодавством України.
облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Основними видами облігацій які випускаються є
1. держані облігації;
2. облігації місцевих позик;
3. облігації підприємств.
Ознаки
Облігації можуть існувати виключно в бездокументарній формі.
Облігації випускають підприємства будь-яких організаційних форм, а також держава.
Облігації - є частиною облігаційної позики.
Облігації можна розміщувати з дисконтом (зі знижкою від номіналу).
Облігації - дохід виплачується тільки на час дії облігації.
Облігацією розуміють цінний папір, який засвідчує те, що її власник надав позичку емітенту цього папера
Основні параметри облігацій: номінальна ціна (номінал); викупна ціна або правило її визначення, якщо вона відрізняється від номіналу; дата погашення; норма дохідності (прибутковості); строки виплати відсотків.
Виплата відсотків здійснюється один раз на рік, кожні півроку або щоквартально.
Класифікація облігацій:
1) за методом забезпечення:
• державні облігації, забезпечуються гарантією уряду держави (відповідно муніципальні — гарантією муніципалітетів);
• облігації приватних корпорацій — зобов’язання, забезпечені заставою на майно корпорацій у вигляді іпотеки, передачею прав на нерухомість, доходами від різних програм і проектів;
• облігації приватних корпорацій без спеціального забезпечення майном корпорації;
2) за строком: облігації з деякою обумовленою датою погашення та безстрокові, тобто облігації без фіксованого строку (можуть бути викуплені в будь-який момент);
3) за методом погашення номіналу:
• термінові облігації — погашення номіналу або викупної ціни разовим платежем;
• облігації з розподіленим у часі погашенням, тобто в зазначеному відрізку часу погашається деяка частина номіналу;
• облігації з послідовним погашенням фіксованої частки загальної кількості облігацій; часто цей метод реалізується за допомогою лотереї (лотерейні або тиражні позички);
4) залежно від методу виплат доходів і способів погашення позички:
• облігації, за якими проводиться тільки виплата відсотків, капітал не повертається, точніше, емітент вказує на можливість їх викупу, не зобов’язуючи себе конкретними строками. Такі облігації — свідчення безстрокової позички. Наприклад, у Великобританії — це консолі, у Франції — французька рента;
• облігації, за якими не виплачуються відсотки, так звані облігації з нульовим купоном;
• облігації, за якими власникові не виплачуються відсотки до моменту погашення облігації (наприклад, у США — заощадні облігації серії Е);
• облігації, які дають право їх власникові на отримання періодично виплачуваного фіксованого доходу та викупної ціни в майбутньому.
Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.
1. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.
2. Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
3. Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією.
15. Казначейські зобов’язання республіки. Поняття, види.
Казначейські зобов'язання України (надалі казначейські зобов'язання) - вид цінних паперів на пред'явника, то розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу
Випускаються такі види казначейських зобов'язань:
• довгострокові - віл п'яти до десяти років;
• середньострокові - віл одного до п'яти років;
• короткострокові - до одного року.
Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про випуск короткострокових казначейське зобов'язань приймається Міністерством фінансів України.
Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлюється Міністерством фінансів України виходячи з час) їх придбання.
Кошти віл реалізації казначейських зобов'язань спрямовувати на покриття поточних видатків державного бюджету.
Виплата доходу за казначейськими зобов'язаннями та їх погашення здійснюється відповідно до умов їх випуску, затверджених:
• за довгостроковими І середньостроковими зобов'язаннями - Кабінетом Міністрів України;
• за короткостроковими Міністерством фінансів України.
16. Основні характеристики ощадних сертифікатів.
Ощадний сертифікат письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків за ним.
Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.
Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) інший особам г недійсним.
Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізиті!: найменування цінного папера - "ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та Його місцезнаходження; порядковий номер сертифікату, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або Іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.
Дохід за ощадними сертифікатами виплачується при пред'явленні їх для оплати в банк, шо їх випустив.
У разі коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за строковим сертифікатом раніше обумовленого в ньому строку, то Йому виплачуться понижений відсоток, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.
17. Поняття та особливості вексельного права. Вексельне законодавство України.
Вексельне право — це сукупність законодавчих норм, що регулюють відносини між особами, причетними до вексельного зобов'язання; частина цивільного права, особливий його інститут, що становить зміст особливої юридичної дисципліни, яка має самостійний характер.
Поняття цінних паперів визначене в новелах нових кодексів України, зокрема в ст. 163 Господарського кодексу України та ст. 194 Цивільного кодексу України, де визначено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його видала (випустила), і власником, та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають із цього документа, іншим особам.
Закон про цінні папери та фондову біржу.
За ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», можлива видача векселя на умовах товарності (за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги). Дехто вважає, що товарність векселів порушує принципи безумовності векселя, передбачені Уніфікованим Законом.
З таким твердженням неможливо погодитися, оскільки слід відрізняти правовідносини, які регулюються нормами цивільного права, та правовідносини, які регулюються нормами вексельного права. Силу вексельного зобов'язання слід шукати не в договорі, на підставі якого емітовано вексель, а в самому векселі, який, по суті, є результатом одностороннього волевиявлення векселедавця. У такому випадку на векселі, як цінному папері, дійсно не повинна бути передбачена будь-яка умова руху векселя у вексельному обігу. Вексельне законодавство регулює відносини, які випливають із вексельного зобов'язання. Таке зобов'язання виникає з моменту завершення складання векселя і до виконання його в повному обсязі в добровільному чи примусовому порядку особами, зобов'язаними за векселем. У зв'язку з цим, умова товарності векселя на стадії його емітування залишається поза межами виникнення вексельного зобов'язання, а тому не стосується принципу безумовності векселя. А на правовідносини, які виникають при цьому, розповсюджується чинне цивільне законодавство, яке врегульовує дії особи, що направлені на виникнення правочинів. У зазначених цивільно-правових відносинах проявлена одна із функцій векселя, як розрахункового засобу. Як передбачає ч. З ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», умови щодо проведення розрахунків із застосуванням векселя обов'язково повинні відображатися у відповідному договорі, укладеному в письмовій формі.
18. Поняття, реквізити та види векселів за законодавством України.
Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Випускаються вили векселів, простий, переказний.
Простий вексель містить реквізити: а) найменування - "вексель";
б) просту обіцянку сплатити визначену суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;
л) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен буя
здійснений;
є) пату і місце складання векселя;
с) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
1.Абстрактність вексельного зобов'язання полягає в тому, що до тексту векселя не включаються причини його виникнення, тобто його видача юридично не прив'язується до конкретного договору.
2.Договірний характер
3.Формальність. вексель становить зобов'язання, яке повинне мати суворо встановлену законом письмову форму.
3.Обіговість
4.Грошове вираження
5.Право зворотної вимоги (протесту). Векселедержатель, який не отримав платежу за векселем, отримує право на позов до особи, зобов'язаної за векселем (у переказному векселі), або тієї, що видала (у простому векселі), і — на регрес — позов до всіх осіб, які зобов'язалися за векселем раніше за нього самого.
6.Солідарна відповідальність
7.Неемісійний характер.
Переказний вексель повинен містиш крім реквізитів, передбачених у підпунктах "а", "в-с", також:
просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суми найменування того, хто повинен платити (платника).
Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінет Міністрів України.