Ціна і ринкова рівновага
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Тема 5. «Ціна і ринкова рівновага»
1. Ціна товару.
Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.
У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару.
2. Функції ціни в економіці та теоретичні дискусії довкола проблеми визначення ціни товару.
Економічна сутність ціни проявляється насамперед через виконання таких окремих функцій :
• облікова;
• збалансованість попиту та пропозиції;
• стимулююча;
• розподільча;
• засіб розміщення виробництва.
Вміст облікової функції ціни полягає у визначенні витрат суспільної праці під час виробництва конкретного товару, тобто показує, за якою вартістю суспільство задовольняє ту чи іншу потребу у виробі. За цією функцією можна визначити вартість сировини, матеріалів, комплектуючих, праці, інших, у тому числі і фінансових ресурсів, які були використані під час виробництва товару.
Функція збалансованості попиту та пропозиції відображає зв'язок між цими категоріями на ринку. Особливе значення ця функція відіграє в умовах ринкової економіки, де одним з головних регуляторів економічних відносин є закони попиту та пропозиції. Якщо в суспільстві між ними виникає диспропорція, то ціна одразу стає гнучким інструментом для досягнення їх рівноваги.
Стимулююча функція характеризує вплив ціни на пропозицію та споживання різних товарів. Стимулюючий вплив ціни відбувається через рівень прибутку в ціні виробу. Держава має можливість стимулювати виробництво та реалізацію товарів за допомогою такого важеля, як податкові платежі (при наданні пільг) при сплаті деяких з них. Як наслідок, виробництво може збільшуватись або зменшуватись.
Розподільча функція пов'язана з відхиленням ціни від вартості товару під впливом різних чинників й у зв'язку з цим розподілом та перерозподілом національного доходу між галузями, підприємствами, секторами економіки, підприємствами різних форм власності, фондами накопичення та споживання.
Функція розміщення виробництва
Суть цієї функції полягає в переміщенні капіталу з одних галузей в інші, які мають більш високу прибутковість. Саме підприємство як суб'єкт ринкових відносин повинно вибирати сферу найбільш прибуткової діяльності, найбільш економного використання ресурсів та капіталу.
Державні регульовані ціни
1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
2. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
3. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв’язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб’єкта господарювання.
4. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов’язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
3. Економічний аналіз методів ціноутворення.
Найпростіший метод ціноутворення полягає у розрахунку ціни за формулою: середні витрати виробництва плюс прибуток. Другий доданок іноді називають націнкою. її розмір залежить від виду товару, попиту на нього, вартості товарної оцінки, обсягу продажу тощо.
Для багатьох підприємців зручним є метод ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції, про досягнення якої свідчить стійкий попит на певний вид товару.
Застосовують також метод розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку. Цей метод ґрунтується на вивченні графіка беззбитковості. Покриття валових витрат виробництва потребує певного обсягу виробництва товарних одиниць. Такий метод ціноутворення передбачає аналіз різних варіантів цін, їхнього впливу на обсяг збуту. Він потрібний для подолання рівня беззбитковості та отримання валового прибутку.
У ринковій економіці дедалі ширше застосовується метод встановлення цін на основі відчутності та цінності товару. Сутність його полягає в тому, що головним чинником ціноутворення є не витрати продавця, а купівельне бажання покупця, врахування обставин, в яких здійснюється купівля-продаж. Наприклад, чашка кави у престижному ресторані коштує дорожче, ніж у звичайних закусочних.
Метод встановлення цін з урахуванням рівня поточних цін користується широкою популярністю. На думку підприємців, рівень поточних цін відображує справжню норму прибутку, гарантує певну рівновагу в межах галузі.
В окремих випадках ціни встановлюють на закритих торгах. Цей метод ціноутворення зумовлений конкурентною боротьбою, прагненням отримати замовлення. Якщо фірма зацікавлена в укладанні контракту з вигідним клієнтом, вона може піти на деяке зниження ціни. Проте тут діє певне обмеження: ціна не може бути нижчою, ніж собівартість, бо значне зменшення прибутку загрожує фінансовому стану виробництва.
Встановлення цін на новий товар також належить до методів ціноутворення. Якщо ціна встановлюється на товар, який раніше не вироблявся, то спочатку вона висока. Проте це можливо тільки за певних умов: існування великого попиту на товар, відповідність рівня цін якості товару, відсутність деякий час конкурентів.
4. Закон попиту.
Попит - на цю кількість товарів, яке покупець хоче, і може купити за певний період (платоспроможна потреба). Обсяг попиту, чи попит треба відрізняти від обсягу покупок. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, обсяг покупок - як покупцями, так продавцями.
Сутність закону попиту полягає у зворотної залежності між ціною товару і попитом нею за інших рівних умов, т. е. попит товару збільшується, коли нею падає, і, навпаки, попит товару зменшується, коли нею зростає. Причини існування зворотний зв'язок між ціною і попитом такі:
-що нижчою ціна, то більше вписувалося схильність людей, раніше котрі скуповували цей товар, купити ще й;
-нижча дає можливість людям, які раніше було неможливо дозволити собі купівлю, придбати товар;
-низька ціна товару спонукає покупців зменшити споживання дорожчихтоваров-заменителей.
5. Характер залежності обсягів попиту на товари від коливань ринкової ціни.
Ринкове ціноутворення - це багатомірний процес, де на кількох обмін товарів впливають як ціни, а й інші, нецінові чинники. Кількість товарів, що може бути куплено у кожний цей час, залежить тільки від ціни, а й від про «нецінових чинників». Їх вплив хіба що нейтралізує вплив ціни, у разі зміни кількості закуповуваних товарів відбуваються принеизменяющихся цінах, а й у незалежно від своїх руху.
До трьох чинників слід віднести, по-перше, грошові доходи покупців. Наприклад, якщо грошові доходи покупців зросли, кількість купованих товарів зросте, хоч ціни цих товарів залишилися незмінними до підвищення доходів могли служити одним із головних причин їх обмежених закупівель споживачами. Якщо, навпаки, грошові доходи покупців знизилися, то, при тієї ж цінах товарів можливий обсяг покупок знизиться.
По-друге, зміни кількості купівлі-продажу товарів за тими самими цінами може відбутися під впливом чинника про «>покупательских очікувань». Причини зміни очікувань можуть бути різні: як економічні (інфляція), і неекономічні (наприклад погодні, передсвяткові, сезонні умови). Під їхнім впливом кількість покупок може рухатися як зрости, і знизитися поза прямої залежності від рівня цін купованих товарів.
По-третє, обсяг багатьох товарів, купованих споживачами незалежно від ціни, може змінитися, наприклад, від наявності або відсутність на ринках взаємозамінних і взаємодоповнюючих товарів. До взаємодоповнюючих товарів споживчого ринку можна віднести, наприклад, цукор та інші солодощі на додаток до таким напоям, як чай чи кави. Відсутність цукру може викликати зниження попиту на чай і кави. Майже кожен товар має «>дополнители» і «замінники», та наявність їх у товарних ринках спроможне суттєво змінити купівельний попит.
По-четверте, на купівельний попит здатні і ті нецінові чинники, як суб'єктивні вподобання й смаки споживачів, їхнє ставлення до моді, дизайну товарів. Істотну роль може зіграти конкуренція покупців, і навіть специфіка купівельної психології (ефект натовпу: багато кинуться купувати той товар, яку чомусь купують усе й т.д.).
По-п'яте, збільшити кількість споживачів над ринком обумовлює підвищення. Так, підвищення народжуваності призводить до збільшення попиту дитячі коляски, товари для дітей, дитячі соціальні заклади і т. буд.
6. Парадокси Гіффена і Веблена.
*Парадокс Веблена (ефект Веблена) - ситуація, коли покупці сприймають зниження ціни товару як сигнал про зниження його якості або престижності, а підвищення ціни, навпаки, робить товар більш привабливим. Такий тип купівельного поведінки названий парадоксом тому, що суперечить основному закону попиту, згідно з яким збільшення ціни товару призводить до зниження його споживання. Всі товари Веблена відносяться до преміального сегменту, і в міру зростання ціни на них зростає і бажання цільової аудиторії ними володіти. Найяскравіший приклад - твори сучасного мистецтва. Парадокс Веблена був відкритий американським соціологом, економістом, публіцистом і футурологів Торстейном Бунде Вебленом, автором книг «Теорія дозвільного класу», «Теорія підприємництва» та інших.
Веблен ввів в економіку і соціологію поняття «престижного і показного споживання», яке залишиться в цих науках під його ім'ям. Ще одна назва парадоксу Веблена - ефект сноба.
*Якщо ціни на якийсь товар збільшуються, і при цьому всі інші параметри залишаються незмінними, то попит буде пред'являтися на все меншу кількість даного товару.
Але в економічній теорії існує опис і такої ситуації, коли зниження ціни призводить до зменшення попиту, а збільшення ціни - до підвищення попиту на товар.
Таким чином, практично єдиним винятком із закону попиту є парадокс Гіффена, названий так на честь англійського економіста Роберта Гіффена (1837-1910). Цей економіст звернув увагу на те, що під час голоду в Ірландії в середині XIX в) обсяг попиту на картоплю, ціна якого зросла, істотно збільшився. Гіффен пов'язав це з тим, що в бюджеті бідних сімей витрати на картоплю займали значну частку. Підвищення цін на даний товар призводило до того, що реальні доходи цих шарів падали, і вони змушені були скорочувати покупки інших товарів, збільшуючи споживання картоплі, щоб вижити і не вмерти від голоду. У силу цього крива попиту на картоплю мала "висхідний" вигляд.
7. Функція попиту, її графіки та рівняння.
Функція попиту відображає залежність обсягу споживчого попиту на окремі товари і послуги від факторів, на нього впливають. До таких факторів відноситься в першу чергу ціна товару, а також доходи споживачів, їх очікування, смаки та уподобання.
Від словесної моделі, що описує сукупність факторів, що впливають на обсяг попиту, ми, виконуючи дані ним позначення, можемо тепер перейти до аналітичної. Функцією попиту називається залежність величини попиту від відповідних вказаним факторам величин:
QD = f(P, Ps1, …, Psn, Pc1, …, Pcm, Y, Z, N, E).
Функція попиту. Що взята у такому узагальненому виді, дозволяє описати залежність між вказаними перемінними навіть у тому випадку, коли точне кількісне співвідношення між ними невідоме. Наприклад, знаючи, що при підвищенні ціни на хліб з 2500 до 3000 обсяг попиту на нього зменшується, ми можемо не знати, на скільки саме він зменшиться, але ми можемо виразити залежність між ними у загальній функціональній формі
При всій безлічі визначаємих таким чином конкретних функцій попиту їх поєднує одна загальна властивість: з ростом ціни (і, звичайно, при решті рівних умовах, тобто коли значення всіх факторів, зазначених вище, не міняються) кількість товару, який здатний купити споживач, скорочується (точніше, не зростає). Саме ця емпірично виведена залежність і є законом попиту. Відповідно крива попиту, що виражає її на графіку має тому негативний ухил.
Разом з тим взаємозв’язок ціни і покупної кількості можна розглядати і у зворотному напрямку. У цьому випадку та ж сама крива попиту на тому ж самому графіку буде показувати, яку саме максимальну ціну готовий заплатити даний споживач за кожну дану кількість товару.
8. Нецінові чинники та графічне відображення їх впливу на пропозицію товару.
До нецінових факторів, які визначають попит споживача, належать: смаки і переваги споживачів; кількість споживачів на ринку; грошові доходи споживачів; ціни на інші товари (взаємозамінні і взаємопов'язані); очікування споживачів відносно майбутніх цін і доходів.
В результаті дії нецінових факторів попиту відбуваються зміни в попиті, що означає, що споживачі готові
купувати більше або менше даного товару по кожній з можливих попередніх цінах. Дія цих нецінових факторів, зміна в попиті відображається на графіку зміщенням кривої попиту вправо чи вліво. При дії нецінових факторів, які збільшують попит при кожній з можливих початковій ціні, крива попиту П переміщається вправо, займаючи положення кривої П (графік 2-3). І навпаки, при дії нецінових факторів в сторону зменшення попиту крива попиту П переміщається вліво і займає положення кривої Пі.
ЗМІНА СМАКІВ І ПЕРЕВАГ СПОЖИВАЧІВ. Сприятливі зміни в смаках, викликані, наприклад, рекламою, модою, спричинять збільшення попиту на даний товар. І навпаки, негативна інформація може зменшити попит на товар.
ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ПОКУПЦІВ. При збільшенні кількості споживачів даного продукту росте і попит на нього. Наприклад, при зростанні народжуваності збільшується попит на пелюшки, "памперси", дитяче харчування тощо. І навпаки, зменшення кількості споживачів, даного продукту викликає скорочення попиту. Наприклад, під кінець відпочинкового сезону зменшується попит на послуги туристичних фірм.
ЗМІНА ДОХОДУ. Певні особливості в зміні попиту на товари відбуваються внаслідок зміни в доходах споживачів. Ця специфіка пов'язана з поділом товарів на товари вищої категорії ("нормальні товари") і товари нижчої категорії. До "нормальних товарів" відносять такі, попит на які зростає із збільшенням доходів споживачів або знижується із зменшенням доходів (наприклад, товари довготривалого використання, нерухомість тощо). До товарів нижчої категорії відносять товари, попит на які зменшується із зростанням доходу або збільшується із зменшенням доходу (наприклад, картопля, дешевий одяг і взуття).
ЗМІНА ЦІНИ НА ІНШІ (взаємозамінні і взаємопов'язані) ТОВАРИ. При збільшенні ціни на взаємозамінний товар У попит на товар X зростає. І навпаки, при зниженні ціни на взаємозамінний товар У попит на товар А" зменшується. Так, при зростанні ціни на вітчизняне масло збільшиться попит на масло (маргарин) іноземного виробництва. Що торкається зміни ціни на один із взаємопов'язаних товарів, то зміна ціни на нього і попиту на даний товар відбувається в різних напрямках. Наприклад, при зростанні ціни на фотоапарати спостерігається зменшення попиту на фотоплівку. Зміна ціни на незалежний товар не викликає жодних змін в попиті на даний товар. Так, зміна ціни на масло не спричинить жодних змін в попиті на фотоплівку.
ЗМІНА ОЧІКУВАНЬ. Очікування споживачів щодо зростання цін викликає збільшення поточного попиту на товари і навпаки. Зрозумілим стає, чому високі темпи інфляції і порожні полиці в магазинах завжди "йдуть в ногу". Що торкається очікування росту майбутніх доходів, то воно проявляється в розширенні попиту, а очікування зменшення доходів ставить споживача в рамки жорсткої економії вже сьогодні.
9. Закон пропозиції.
Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність. Пропозиція – товар, що знаходиться на ринку або може бути доставлений на нього, а також послуга, яка може бути надана. Дія закону пропозиції означає, що зростання ціни на товари і послуги зумовлює збільшення кількості товарів і послуг, з одного боку, і скорочення обсягів виробництва товарів і послуг у разі зниження ціни – з іншого. Від рівня цін на товари і послуги також залежать доходи підприємств-виробників та продавців. Тому із зростанням цін зростає їх заінтересованість у виробництві більшої кількості товарів. Водночас зростання пропозиції товарів і послуг повинно відбуватися відповідно до обсягів платоспроможного попиту, із зниженням якого товаровиробникам необхідно домагатися зниження суспільне необхідних витрат на виробництво одиниці продукції за рахунок зростання продуктивності праці, економії ресурсів тощо.
10. Характер залежності обсягів пропозиції товару від коливань ринкової ціни.
Якщо для ринкового попиту визначальними економічними факторами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів, принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найчутливіше реагує на зниження витрат виробництва. Це передусім рівень автоматизації, механізації та комп'ютеризації процесів, здешевлення і заміна компонентів виробництва, розвиненість інфраструктури, характер державного регулювання підприємництва.
11. Функція пропозиції та її графіки.
Умови, що впливають на вибір продавця, ми можемо угрупувати такі основні фактори:
- ціна даного товару (Р);
- ціна товарів-субститутів (Ps1, …, Psn);
- ціни комплементарних благ (Pc1, …, Pcm);
- витрати виробництва (С), що охоплюють як технології виробництва, які визначають необхідні кількості використовуваних ресурсів, так і ціну цих ресурсів;
- податки і субсидії (Т);
- об’єктивні, зовнішні (перш за все природні) умови виробництва (N);
- очікування виробників (Е).
Побудована з врахуванням цих впливів функція пропозиції буде характеризувати залежність обсягу пропозиції відданих факторів:
QD = f(P, Ps1, …, Psn, Pcm, C, T, N, E).
Як і у випадку з функцією попиту, використовуючи припущення про те, що ці фактори, за виключенням першого (детермінанти пропозиції), ми можемо одержати спрощену формулу функції пропозиції:
Qs = f(P).
Узагальнюючи більшість емпіричних спостережень, ми можемо стверджувати, що (розуміється, при інших рівних умовах, тобто коли всі фактори, перечисленні вище, не змінюються) чим вище ціна даного товару, тим більше обсяг його пропозиції за даний період. Ця залежність і є законом пропозиції.
12. Нецінові чинники пропозиції і графічне відображення їх впливу на пропозицію товару.
Дія нецінових факторів пропозиції викликає зміни в пропозиції даного товару при незмінності його ціни, що означає, що виробник буде випускати більше або менше цього товару при кожній з можливих попередніх цінах. Зміни в пропозиції проявляються в переміщенні
Графік 3-2. Зміна в пропозиції продукту Х(дія нецінових факторів пропозиції)
кривої пропозиції Пр вправо до кривої Прпри дії нецінових факторів збільшення пропозиції і вліво до кривої Пр2 при дії нецінових факторів зменшення пропозиції (див. графік 3-2).
Зміна в пропозиції товару відрізняється від зміни у величині пропозиції тим, що в першому випадку ці зміни відбуваються як результат дії нецінових факторів пропозиції при незмінній ціні товару, а в другому - як результат зміни ціни цього товару; в першому випадку крива пропозиції переміщається, а в другому - крива займає незмінне положення і розглядається лише рух по самій кривій (перехід від однієї комбінації "ціна - кількість продукту" до іншої, які знаходяться на цій же кривій пропозиції).
Виділяють наступні нецінові фактори пропозиції: зміна цін на ресурси; зміна технології виробництва; зміна в податках і субсидіях; зміна цін на інші товари; очікування зміни ціни на товар; зміна кількості виробників товару.
ЗМІНА ЦШ НА РЕСУРСИ. При зростанні цін на економічні ресурси зростають витрати виробництва продукту, а отже, знижується прибутковість його виробництва. При незмінності всіх інших умов (наприклад, стабільності ціни товару, фіксованій величині грошового капіталу тощо) в такій ситуації виробник змушений буде скоротити обсяги випуску і навпаки: зниження ціни на економічні ресурси є сигналом підприємцю до збільшення пропозиції, оскільки зниження цін на ресурси при незмінній ціні продукту забезпечує підприємцю більший прибуток. Отже, при незмінних всіх інших умовах ріст цін на економічні ресурси викликає зменшення пропозиції товару, а зниження цін - її збільшення.
ЗМІНИ В ТЕХНОЛОГІЇ. Поява нових високопродуктивних технологій приводить до зменшення витрат виробництва одиниці продукту, а отже, і до розширення пропозиції продукту, а використання застарілих (наприклад, "спрацьованого" обладнання) - до зменшення його пропозиції.
ЗМІНА В ПОДАТКАХ І СУБСИДІЯХ. Зміна в системі оподаткування та дотацій також викликає зміни в пропозиції товарів. Оскільки виробник оцінює податки як частину своїх витрат виробництва, які він повинен покрити, то для нього ріст податків означатиме скорочення прибутків, що при незмінності всіх інших умов, спонукатиме підприємця до скорочення обсягів виробництва продукту. Зниження ж податків є стимулом для збільшення пропозиції продукту. Що тор* кається змін в дотаціях на виробництво товару, які надає держава, то їх збільшення викликає нарощування обсягів виробництва, а скорочення - зменшення пропозиції товару.
ЗМІНА ЦІН НА ІНШІ ТОВАРИ. Певний вплив на зміну в пропозиції товару чинять і зміни в цінах на інші товари. Причини цього зв'язку слід шукати в мобільності економічних ресурсів - в можливості їх альтернативного використання. За умов, коли ціна на інший товар зростає, а на даний залишається незмінною, виробник буде вважати доцільним, з точки зору своєї вигоди - одержання більшого прибутку, переключити використання ресурсів з виробництва товару, ціна на який не змінилась, на виробництво товару, ціна на який підвищилась. Тому при зростанні цін на інший товар пропозиція даного товару зменшується. І навпаки, зниження ціни на інший товар, для виробництва якого використовуються ресурси, що можуть бути використані для виробництва даного товару, буде сигналом щодо розширення пропозиції даного товару. Наприклад, при зниженні ціни на сметану (інший товар) пропозиція сиру (даного товару) збільшиться, оскільки власнику молока вигідніше буде використати молоко для виробництва сиру, а не для виробництва сметани. Якщо ж ціна на сметану зросте, то власник молока використає його для виробництва більшої кількості сметани за рахунок зменшення виробництва сиру. Отже, зміни в пропозиції одного товару і зміни в цінах інших товарів відбуваються в протилежних напрямках.
ОЧІКУВАННЯ ЗМІНИ ЦІНИ ТОВАРУ. Іншим неціновим фактором зміни в пропозиції товару є очікування зміни ціни на нього. Як правило, при очікуванні росту ціни товару його продавець буде зацікавлений в "притримуванні" цього товару, що викличе скорочення його пропозиції. І навпаки, при очікуванні зниження ціни товар, продавець буде прагнути "позбутися" товару, внаслідок чого пропозиція товару збільшиться. Проте існують такі товари, на які розглянута закономірність не розповсюджується. Це торкається, в першу чергу, товарів, які швидко псуються. Фермер, який виростив помідори, прогнозуючи ріст цін на них в найближчому часі, не зможе відкласти їх продаж, так як такі його дії могли б обернутись для нього збитками.
ЗМІНА КІЛЬКОСТІ ВИРОБНИКІВ. Останнім неціновим фактором пропозиції є зміна кількості виробників товару: при збільшенні кількості виробників даного товару його пропозиція збільшиться, а при зменшенні кількості виробників пропозиція товару знизиться.
Отже, причинами збільшення пропозиції певного товару при незмінності цін на нього можуть бути: зменшення цін ресурсів, які використовуються для виробництва даного товару; застосування високоефективних технологій; зниження податків; збільшення дотацій; зниження ціни іншого товару; очікування зменшення ціни на даний товар; збільшення числа виробників даного товару.
Зменшення ж пропозиції певного товару може бути викликане: ростом цін на економічні ресурси, які використовуються для його виробництва; посиленням податкового тиску; скороченням дотацій на виробництво товару; зростанням цін на інші товари; очікуванням підвищення ціни на даний товар; зменшенням кількості виробників даного товару.
13. Еластичність попиту і пропозиції.
Еластичність попиту і пропозиції означає ступінь відносної змінюваності попиту і пропозиції під впливом відносної зміни ринкової ціни. Якщо обсяги збільшення попиту і пропозиції перевищують обсяги зростання ринкової ціни, виражені у відсотках, то вони є еластичними. Якщо ж приріст обсягів попиту та пропозиції (у відсотках) менший за приріст ринкової ціни (у відсотках), то вони є нееластичними. Інакше кажучи, якщо ж за істотної зміни рівня ринкової ціни обсяги попиту і пропозиції залишилися без змін, то їх називають нееластичними. Наприклад, попит на продовольчі товари (хліб, молоко, м'ясо, сіль, цукор тощо) вважається нееластичним, бо це товари першої необхідності й повсякденного вжитку. Споживачі будуть купувати ці товари, якою б високою ринкова ціна на них не була. А попит на предмети розкошу, наприклад, вироби з коштовних металів тощо буде еластичним.
Еластичність попиту і пропозиції показує ступінь відсоткової зміни обсягу попиту та пропозиції у відповідь на відсоткову зміну рівня ринкової ціни певного товару.
Еластичність пропозиції (Es) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:
Es=% Qs / % P
ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ = відсоток зміни величини попиту на товар / відсоток зміни ціни товару.
14. Цінова еластичність попиту і методи її визначення.
Цінова еластичність попиту — ступінь процентної зміни можливої кількості придбаного товару залежно від зміни його ціни на 1 %.
Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:
Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:
Цінову еластичність поділяють на загальну та індивідуальну. Перша характеризує ринок загалом. Другу пов’язують з конкретним товаром. Висока еластичність попиту властива для більшості товарів на споживчому ринку. Менш еластичним є попит на товари виробничого призначення, особливо на сировину, паливні ресурси.
15. Еластичність попиту від доходу.
Еластичність попиту по доходу (грецька літера ц «мю») - це процентна зміна обсягу попиту (Q), поділене на Процентна зміна доходу споживача
У даному випадку обсяг запитуваної продукції, як і раніше, є залежною змінною, однак замість ціни незалежної змінної стає дохід. Що стосується ціни, то вона переходить на становище одного із умов ceteris paribus попиту.
Запишемо формулу еластичності попиту по доходу:
it _ AQ / Q _ AQ I
M / I М Q або (для точкової еластичності):
dQ I
^ - DJ - Q - (3.7а)
Ця формула корисна при визначенні ефекту, що чиниться на попит, для визначеного блага при зміні лише прибутку. Якщо цей коефіцієнт позитивний (д.> +0), те ми маємо справу із «нормальним», «стандартним», або «якісним», товаром. Якщо коефіцієнт відємний (ц <0), то такий товар умовно називають "неякісним".
16. Перехресна еластичність.
Як нам уже відомо, попит на будь-який товар залежить не лише від ціни на нього, а й від цін на інші товари. Для врахування впливу цін на супутні товари і товари-замінники (субститути) на еластич-ність даного товару застосовують перехресні коефіцієнти еласти-чності, що показують, на скільки відсотків зміниться попит на ін-ший товар за умови, що інші ціни і доходи споживачів
Перехресна еластичність, виражена в товарах A \ B, обчис-люється за такою формулою:
Ep(B,A) = QB : PA ,
QB PA
де AQB — зміна обсягу попиту на товар B ,
QB — первісний обсяг попиту на товар B,
АPA — зміна ціни товару A ,
PA — первісна ціна товару A .
Перехресна еластичність попиту показує тенденцію переміщен-ня попиту з одного товару на інший у тому випадку, якщо ціна од-
ного з них значно змінюється. Якщо при цьому Е > 0 , то товари
взаємозамінні (субститутні), а якщо Е < 0 — взаємодоповнюючі (комплементні).
17. Цінова еластичність пропозиції.
Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни. Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни: Концепцію еластичності пропозиції за ціною застосовують переважно у формах дугової та точкової еластичності пропозиції.
Дугова та точкова еластичність
Дугова еластичність пропозиції характеризує спричинену зміною Ціни на товар у відсотках відсоткову зміну величини пропозиції на певній частині кривої пропозиції, тобто на дузі.
За точкової еластичності пропозиції спостерівгаємо три випадки:
ЕS>1 (крива S перетинає вісь ціни вище початку координат);
ЕS=1 (крива S проходить через початок коордтнат);
ЕS<1 (крива S перетинає вісь ціни нижче початку координат).
18. Ціна ринкової рівноваги та механізм її досягнення.
Уже більше двох століть представники різних економічних напрямів і шкіл намагаються охарактеризувати основні умови та механізм досягнення ринкової рівноваги. Практика постійно вносить корективи у розвиток економічної системи, ускладнює механізм її функціонування, з'являються нові моделі і теорії досягнення ринкової рівноваги. Крім того, економічна система розвинутих країн зазнала у XX ст. таких кількісно-якісних змін, що за допомогою ринкових важелів її рівновагу відновлювати неможливо. Дослідження найважливіших законів функціонування і розвитку рівноваги сучасної ринкової системи, їх відображення в економічних поглядах представників різних напрямів політичної економії, а також еластичність попиту і пропозиції та їх основні види є важливим розділом економічної теорії.
19. Поняття рівноважної ціни.
Рівноважна ціна - ціна на конкурентному ринку, при якій кількість товарів і послуг, які бажають придбати споживачі, абсолютно відповідає кількості товарів і послуг, які виробники бажають запропонувати.
20. Причини та наслідки порушення ринкової рівноваги.
Тимчасове порушення ринкової рівноваги, спричинене зростанням доходів споживачів, матиме такі наслідки:
1) зумовить тимчасове існування дефіциту курчатини;
2) примусить діяти конкурентні сили:
3) рівноважна ціна Ро втратить свій "статус", тобто перестане бути рівноважною, але деякий час залишатиметься дійсною;
4) фактично діюча ціна якийсь час залишатиметься нижче рівня нової рівноважної ціни, але буде неухильно наближатися до цього рівня.
Порушення ринкової рівноваги в умовах досконалої конкуренції є тимчасовим, якщо уряд не втручається у ринок певного товару і не встановлює обмеження на зміну ціни.
2. ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ ПОДХОД В СОВРЕМЕННОМ НАУЧНОМ ПОЗНАНИИ
3. ЛВЗ Воронежский
4. Ці Правила визначають основні засади організації та проведення спортивних змагань зі змішаних єдиноборств
5. Спишите раскрывая скобки вставляя пропущенные буквы и знаки препинания
6. Нравственное воспитание дошкольников средствами художественной литературы
7. Совершенствование экономического планирования развития туристской отрасли Приморского края
8. Статья- Финансовые ловушки- как их найти и обезвредить
9. ТЕМП
10. варианты сегментирования рынка на основе нескольких переменных применяемых отдельно или в сочетании с друг
11. Государственное управление- цели, структуры, функции и принципы Департментализация и её виды в организации
12. Контрольная работа- Посадові інструкції для документознавця- загальна характеристика.html
13. Древняя Секта Иных
14. Управление процессом обслуживания покупателей в магазине Тайга г Благовещенск
15. Магнитное поле
16. КОНТРОЛЬНАЯ 2 Окислительновосстановительные реакции Качественная реакция окисления алкенов под
17. пользователь информации как субъект информационного рынка
18. Клиническое использование метода в большей степени предназначено для работников высокого уровня
19. Влияние рекламы на потребительское поведение
20. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Ки