Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вивчення теми «Відмінки іменників»
Вивчаючи відмінювання іменників усіх відмін потрібно навчити шестикласників розрізняти закінчення іменників, які сприймаються на звуковому рівні, та їх написання. Для підвищення грамотності учнів особливо важливо досягнути того, щоб вони усвідомили звуко-буквенні співвідношення як у відмінкових закінченнях, так і в межах відмінкових форм. Саме тому в поданій до § 15 [Пентилюк, С. 90] таблиці відмінювання іменників окремо винесено відмінкові закінчення, розкрито їх звуковий склад. Такий підхід вкрай необхідний, оскільки він сприяє усвідомленню багатьох правил українського правопису.
Вправи, що можна використовувати під час вивчення теми «Відмінки іменників»:
1. Переписати, розкриваючи дужки та ставлячи іменники в потрібній формі. Визначити відмінки іменників.
По діброві вітер виє, гуляє по (поле), край дороги гне (тополя) до самого долу. Попрощалось ясне сонце з чорною (земля), виступав круглий місяць з (сестра) (зоря). Тече вода з-під (явір) яром на (долина). Пишається над (вода) червона калина (З творів Т. Шевченка).
2. Пояснювальний диктант. Підкреслити іменники, визначити відмінок кожного з них.
Сонце пробило у хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло до левади (Григір Тютюнник). Сонце шанували і літні люди, і діти. З сонцем було пов’язано чимало повір’їв та казок. Дітлахи називали сонечком комашку. Вони саджали її на долоню й запитували: «сонечку, сонечку! Скажи, чи далеко вечір?» (В. Супруненко).
3. Провідміняти іменники калина, народ, серце.
4. Вибірковий диктант. Виписати іменники, вжиті в формі кличного відмінка.
Дивися – в кличнім простім відмінку:
«Ой не стелися, зелен барвінку…»
Одвертий кличний – немов дитинний,
музичний, зичний та ще й гостинний.
Звертання щире, душевне, щедре –
Василю, Павле, Іване, Петре.
І так сердечно і так ласкаво –
Наталю, Лесю а чи Любаво!
До зборів, сходки відкрито й радо –
чи товариство а чи громадо.
А найсвятіше душі приємне –
моя Вкраїно, кохана земле,
ти, сивий Дніпре, і ти, Дунаю,
миліших серцю звертань не знаю.
(Д. Білоус)
5. Подані іменники поставити у формі кличного відмінка. 2-3 з них ввести до самостійно складених речень із звертаннями.
Матуся, Вітчизна, батько, Дніпро, брат, край, серце, місто.
6. Переписати речення, подані в дужках іменники ставлячи у формі кличного відмінка. Розставити розділові знаки. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях зі звертанням. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Величаєм тебе (мама) в ту святочну днину за твій труд і за старання пильні без упину (І. Блажкевич). У далеку у курну дорогу напути мене (матінка) ти… (П. Усенко). Співай (ненька) тихесенько як давно співала коли мене (моя неня) до сну колисала (У. Кравченко).
7. Диктант із коментуванням. Вказати іменники, вжиті у формі кличного відмінка.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. Ой зозуле, зозуленько, нащо ти кувала? (Т. Шевченко). Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока (М. Вінграновський). На світанку сину нашептала мати: «Під чумацьким шляхом козаченьки сплять. Встань, моя дитино, через Україну, через нашу хату вже качки летять» (М. Ткач).
8. Розв’яжіть мовну задачу.
Учень склав речення: «Зерно складено в коморі». Хлопець так визначив відмінки: що? зерно – називний відмінок; коморі – закінчення -і, давальний відмінок. Яких помилок припустився учень? Чому?
9. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте відмінки іменників.
Один козак л..шився біля сторожової вежі. Стр..вожений кінь щипав траву обіч.
Степ, небо, сонце і він один – пильний дозорець гет..манс..кої пр..кордонної варти. Побачить небе..пеку, підпалить солому, і зав’юнить вогонь з димом. А він подасть той знак, пож..не вірного коня щодуху, щоб зв..сти на ноги сторожову варту на хуторах. У ві..повідь їй піднімут..ся полки, заспівають сурми.
То може статися кожної хв…лини, а т..пер тиша, спокій (За Н. Рибаком).
10. І. Спишіть, ставлячи слова, що в дужках, у кличному відмінку. Виділіть комами звертання.
1. (Зоря) моя вечірняя зійди над горою (Т. Шевченко). 2. Спасибі (братик) за добре слівце (Л. Глібов). 3. Мій (край) кращого за тебе я в житті не знаю (В. Сосюра). 4. (Батько) в серце крадуться тривоги, заслоняє тінь мою зорю. 5. Розвивайся й далі (мова) наша рідна і про нас нащадкам звістку донеси (З тв. О. Підсухи).
ІІ. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.
11. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте відмінки іменників.
Рожь росла тихо. В безмолвии колосья склонились к земле, словно уснули без памяти. Тень тьмы нашла с неба, покрыла их. Дальняя молния разделила весь мир пополам. С другой стороны под тяжелой и медленной тучей шел вихрь пыли. Раздался глхой удар грома. Потом звук его раскатился (З А. Платоновим).
Для довідок: рожь – жито, безмолвие – безгоміння, молния – блискавка, пополам – навпіл, словно – наче, пыль – курява.
12. І. Спишіть словосполучення, поставивши в дужках іменники в називному відмінку. Усно визначте відмінок кожного іменника.
Зразок. Дорога до міста (місто).
Дізнатися про брата, тополя при дорозі, бути в товариша, розмова з другом, обрати шлях, захоплюватися живописом, переглянути кінофільм, дякувати матері, мудрість народу.
ІІ. Доведіть, що відмінкові форми іменників слугують для зв’язку слів у словосполученні й реченні.
ІІІ. Як ви розумієте виділений вислів. Наведіть 2-3 прислів’я або приказки.
13. Прочитати текст. Іменники підкреслити. В дужках після кожного з іменників позначити його рід, число, відмінок. Яким членом речення виступає кожен з іменників?
Уявіть, щоб рік навчальний ми почали серед зими. Інша річ під осінь починать, після літа – просто благодать. А колись уроки многотрудні норовили починать у грудні. Хай тепер у хлопчиків, дівчаток і не взимку навчання початок. Все ж ми просим, щоб Наум-пророк їх благословляв на перший крок (Д. Білоус).
14. Пояснювальний диктант. Вказати в тексті фразеологізм. Іменники підкреслити, з’ясувати рід, число, відмінок кожного з них.
Часом про недосвідчену в чомусь людину говорять, що вона мало каші з’їла. Звідки походить цей вираз?
Колись малюків, що готувалися до школи, називали «кашоїдами». Напередодні дня Наума мати варила кашу в горщику. Її подавали на сніданок, який проходив урочисто й піднесено. Потім малюк у білій сорочці відносив кашу до школи. Там учні швидко з нею порались. І починалось навчання.
Батько, коли малий школяр залишав домівку, запалював перед образами свічку й примовляв: «Святому на пошану, моїй дитині на розум» (За В. Супруненком).
15. І. Прочитайте виразно вірш Дмитра Білоуса. Назвіть слова, вжиті у кличному відмінку.
Здорові будьте, як вода,
Багаті будьте, як земля,
Веселі будьте, як весна,
І ви, добродію і пане,
Військовий пане капітане,
І ви, добродійко і панно…
(Хіба звучить не бездоганно?)
Й звертання кожне не єдине:
Й господарко, і господине!
Звучить яскраво і ласкаво.
А чому? Для вас цікаво?
Тому що ввічливо, пристойно,
Велично, гідно і достойно.
ІІ. Запишіть у кличному відмінку імена та по батькові ваших учителів.
ІІІ. Складіть діалог на тему: «Як правильно сказати: чудо чи диво?», уживаючи іменники в різних відмінках.
Відмінювання іменників першої відміни
Вивчення теми «Відмінювання іменників першої відміни» доцільно почати з розгляду таблиці відмінювання [Пентилюк, С. 90 та Ворон, С. 49], адже сприймання учнями теми великою мірою визначається тим, наскільки вони усвідомлять специфіку основи іменників, поняття про тверду, м’яку та мішану групи.
Розглядаючи таблицю, учні зіставляють відмінкові закінчення іменників рука, мрія, вежа, звертають увагу на те, як на письмі передаються закінчення іменників з основою на твердий, м’який та шиплячий приголосний. Особливу увагу звертаємо на О. в. одн. і мн. та Р., Д. і М. в. одн. і мн., закінчення яких характеризуються складними для шестикласників звуко-буквенними співвідношеннями: кінцевий звук основи і початковий звук закінчення передаються однією буквою.
Крім поданої в підручнику парадигматики, доцільно було б виготовити таблицю. (рис. )
Такого ж типу таблицю можна виготовити й для іменників у множині.
Вивчення матеріалу теми потрібно доповнювати виконанням вправ, наприклад:
1. Утворіть словосполучення з поданих слів, де іменники стояли б у непрямих відмінках.
Знайти, на, дорога; лежати, в, колиска; не пощастило, бідолаха; розповідати, тітка; зателефонувати, подруга; вичитати, в, книга; подарувати, сестричка; зустрітися, на, кладка; шукати, в, стріха.
2. Прочитайте текст, уставляючи з довідки потрібні за змістом слова. Доведіть, що це іменники І відміни.
Українці мають усі … пишатися тим, що їхня … не раз переживала дні … і …, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її … і синів. І потім, як казкова … Фенікс, відроджувалась, виростала з пожарищ і …, виховувала нові покоління закоханих у рідну … лицарів … і … . Ми можемо втішатися й гордитися тим, що … ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищалася (За А. Лотоцьким).
Довідка: підстава, Батьківщина, сила, слава, дочки, птаха, руїни, земля, правда, воля, Україна.
ІІ. Доберіть синоніми до іменника підстава й поясніть їх значення.
ІІ. Спробуйте доповнити авторський роздум про Україну. Свої міркування запишіть.
3. Розподільний диктант. Іменники записати в дві колонки за групами. Чому іменники І відміни поділено на групи? Виділені іменники провідміняти.
Країна, суша, пошана, яблуня, риба, зоря, груша, гуща, білизна, сажа, пісня, мелодія, музика, казка, галоша, лінія, праця, листоноша, лампа, Микита, діжа, течія, Оксана.
4. Переписати речення, розкриваючи дужки та ставлячи іменники у потрібній формі. Визначити відміну, групу, відмінок кожного з таких іменників.
До (булава) треба (голова). Дурний язик (голова) не приятель. Треба нахилитись, щоб з (криниця) води напитись. Щоб (риба) їсти, треба в (вода) лізти. Інший торочить, як (дратва) строчить. Гарно пише, та (брехня) дише. Дивиться (лисиця), а думає вовком. Куди кінь з копитом, туди й рак з (клешня). Наговорила: на (осика) кислиці, а на (верба) груші. Рідна земля і в (жменя) гріє (Нар. творчість).
5. Подані словосполучення поставити у формі О. в. одн. На місці крапок поставити пропущені букви.
Гл…бока річка, ч…рвона річка, в…сока круча, юнацька мрія, мудра голова, зворушлива пісня, ц…ентральна площа, бе…помічна миша, свіжа їжа, вродлива дівчина, лаг…дна матуся, зв…тяжна армія, цікава задача, згуртована родина, дружна сім’я, в…села вдача, затишна оселя, ва…кА ноша, наступна станція, непер…можна армія, ч…тка лінія.
6. Поставити іменники у формі Д. в. одн. та М. в. одн. Підкреслити букви, що позначають звуки, які чергуються.
Пасіка, рука, нога, дорога, думка, муха, паска (хліб), затока, стежка, книга, тайга, Одарка, Ївга, Маринка.
7. Дібрати й записати по 5 жіночих імен – складних іменників, що належать до І відміни. Поставити їх у формі кличного відмінка.
Для довідок: Богдана, Богуслава, Вірослава, Дзвенислава, Зореслава, Любомира, Мечислава, Мирослава, Радислава, Світозара.
8. І. Визначте кінцевий приголосний основи іменників та групу, до якої вони належать. Укажіть рід. Запишіть іменники в родовому, знахідному, орудному відмінках однини.
Мережа, сім'я, вдача, Галя, тесля, кухня, вишня, мелодія, круча, Микола, воєвода, площа.
ІІ. Провідміняйте виділені слова.
ІІІ. Доведіть, що іменники вдача, характер, норов – синоніми. Складіть із ними речення (усно).
9. І. Гра «Хто швидше?». До поданих тлумачень доберіть іменники з довідки. Якого роду вони й до якої відміни належать?
1. Людина, добре з чимось обізнана, досвідчена в чомусь. 2. Той, хто володіє лівою рукою краще, ніж правою. 3. Неохайна, ледача людина. 4. Вередлива людина, що замучує інших своїми причіпками. 5. Людина, що постійно живе в горі. 6. Некультурна, неосвічена людина. 7. Плаксива людина. 8. Той, хто постійно хвалиться. 9. Господар, розпорядник товариської вечері, бенкету.
Довідка: неотеса, задавака, нехлюя, бідолаха, варивода, дока, лівша, тамада, плакса.
ІІ. Складіть речення з двома іменниками, вживаючи їх у значення чоловічої та жіночої статі.
10. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Подані в дужках іменники поставте у формі місцевого відмінка множини, виділіть у ни закінчення.
1. Бродить ніч по (вулиця) з..мових, у провулках вітром зав..ва (В. Сосюра). 2. А книжки стоять на (полиця), щоб до них нах..лялися лиця (М. Доленго). 3. Люди цілими гуртами ро..ходяться по (гора) і по (долина) (М. Коцюбинський).
Відмінювання іменників другої відміни
Завдання уроків на вивчення відмінювання іменників другої відміни – добитися, щоб учні глибоко усвідомили основні ознаки, за якими відносять іменники до ІІ відміни (рід – чоловічий, середній; характер відмінкового закінчення – о, е, нульове); виробити в учнів навички вправно визначати групу іменників залежно від кінцевого приголосного основи (тверду, м’яку та мішану).
Найскладнішими для вивчення є іменники на -р, оскільки вони можуть належати до всіх трьох груп. Тому при визначенні належності того чи іншого іменника до твердої, м’якої чи мішаної групи береться до уваги не лише кінцевий звук основи р, а й суфікс, до складу якого і входить звук р. Саме такий принцип поділу іменників, що закінчуються на р, покладено в основу правил § 17 [Пентилюк, С. 104-105].
Вивчення відмінювання іменників ІІ відміни можна розпочати з розгляду зразків відмінювання іменників чоловічого роду [Пентилюк, С. 103]. Розглядаючи зразки відмінювання, учні називають відмінкові закінчення і звертають увагу на те, як ці закінчення передаються на письмі. Зіставляючи відмінкові закінчення іменників твердої, м’якої й мішаної груп, з’ясовуємо, в яких відмінках закінчення іменників усіх трьох груп однакові, а в яких – різні. Потім усю увагу учнів необхідно спрямувати на те, щоб зрозуміти, чому закінчення в давальному (-ові, -еві (-єві), орудному (-ом, -ем (-єм) відмінках різні в іменниках твердої і м’якої груп, показати, в яких відмінках закінчення іменників мішаної групи однакові із закінченнями іменників м’якої групи, в яких – вони однакові із закінченнями іменників твердої групи, та пояснити, як це відбивається в написанні. Все це розкриває перед учнями причину виділення іменників з основою на шиплячий в окрему групу.
Після цього вивчаємо, як відмінюються іменники середнього роду. Роботу розпочинаємо з розгляду зразків відмінювання [Пентилюк, С. 104]., завдяки чому учні звертають увагу на відмінкові закінчення, способи передачі їх на письмі.
Особлива увага звертається на відмінкові закінчення іменників мішаної групи, які в одних випадках збігаються з відповідними закінченнями твердої групи, в інших – з відповідними закінченнями м’якої групи. Потім вивчаємо, як відмінюються іменники на -р.
Іменники ІІ відміни мають ще й ту складність, що в ряді випадків важко визначити, яке закінчення треба вживати, наприклад, у родовому відмінку – -у чи -а. Ці правила учням потрібно завчити напам’ять.
Система закінчень, їх вживання і написання в давальному, орудному та місцевому відмінках не становитиме труднощів, якщо учні усвідомили характер кінцевого приголосного основи. Подаючи матеріал про вживання кличної форми, звертаємо увагу на те, що в українській мові нею користуються в звертаннях, хоч одночасно використовують і форму називного відмінка.
Вивчаючи вживання та написання відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у множині, зупиняємось на називному відмінку, для якого характерні закінчення -и та -і (-ї).
Висвітлюючи матеріал про вживання та написання закінчень знахідного відмінка однини, потрібно е раз зупинитися на тому, що в однині іменники – назви істот чоловічого роду мають закінчення, спільні з родовим, а назви неістот – спільні з називним.
Для закріплення набутих знань можна запропонувати виконати наступні вправи:
1. Подані іменники поставити у формі Р. в. одн.
Кілограм, пісок, майдан, прізвище, список, Київ, Рим, Китай, Дунай, Іран, Амур, тиждень, рік, жовтень, гопак, вальс, коридор, хлор, степ, ліс, яр, біль, сум, живопис, рукопис.
2. Подані іменники поставити у формі О. в. одн.
Брат, Київ, Миколаїв, Саратов, Ржищів, кінь, день, вітровій, ніж, плащ, змій, плід, слухач, борщ, сніг, вітер, марш.
3. Диктант з коментуванням. Звернути увагу на можливі паралельні форми Д. в.
Великому кораблеві – велика дорога. Всякому овочу свій час. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх випливе. Звабиш калачем – не одженеш і бичем. Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так гарний. Хто із ступою, а я з товкачем (Нар. творчість).
4. Самодиктант. Пригадати й записати 8-10 іменників другої відміни з основою на -р, що означають від заняття або професію людини. Поставити іменники у формі Д. в. одн.
5. І. Прочитайте прислів’я, розкриваючи дужки й уживаючи потрібну форму іменника. Випишіть іменники ІІ відміни й визначте їх рід, відмінок і групу.
1. Дружба та братство – найбільше багатство. 2. Перевіряй золото (вогонь), а (дружба) – грішми. 3. Вірного (друг) народ прославить, бо він (товариш) в (біда) не зоставить. 4. Дерево міцне (коріння), людина – (друзі). 5. Для доброго (друг) випряжу (кінь) з (плуг). 6. Не май сто (коня) у (поле), а май (друзі) доволі. 7. Оточуй себе не (тин), а (приятелі).
ІІ. Складіть невеликий роздум на тему першого прислів’я.
6. І. Поставте наведені іменники у формі давального й орудного відмінків однини та родового множини.
Документ, конвеєр, море, плай, подвір’я, селище, апельсин, укриття, ярмарок, центнер, плече, грузин, грам, видовище, дідусь, гість.
ІІ. Складіть речення з виділеними словами.
7. Розіграйте діалоги, використовуючи слова багатир і богатир. Переконайте своїх співрозмовників, що значення цих слів різне.
8. Спишіть, розкриваючи дужки. Назвіть правила, на які ви спиралися.
Дім (брат), кілограм (цукор), склянка (чай), сховатися від (вітер), артисти (балет), таблетки від (кашель), урожай із (гектар), студенти (Харків), ректор (університет), голосного (звук), гурток (танець), гори (Памір).
9. І. Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте значення іменників апарат, роман, атлас, листопад, лист, камінь, центр.
ІІ. Складіть із ними речення, щоб в одному випадку вони мали в родовому відмінку закінчення -а, -я, а в іншому – -у, -ю.
10. Прочитайте. Визначте відміни іменників. Поставте словосполучення в давальному відмінку, вживаючи в іменниках ІІ відміни паралельні закінчення -у (-ю), -ові, -еві (-єві). З трьома словосполученнями (на вибір) складіть речення і запишіть.
Директор школи Будник Віктор Степанович, педагог Олексенко Володимир Павлович, учителька Ткачук Олена Степанівна, співак Дмитро Гнатюк, співачка Ніна Матвієнко, лікар Марчук Дмитро Степанович, сусідка Голу Ніна Борисівна.
Відмінювання іменників третьої відміни
Розглядаючи зразки відмінювання іменників ІІІ відміни, потрібно звертати увагу учнів на те, що в родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному відмінку множини іменники цієї відміни мають закінчення -і: тіні, солі, любові. І вживання, і написання цього закінчення не становлять труднощів для учнів.
Більшої уваги потребують форми орудного відмінка, в яких перед закінченням приголосні можуть подвоюватися (що відбивається й на письмі) і можуть не подвоюватися – тоді спостерігаємо роздільну вимову, на письмі з’являється апостроф (любов’ю, матір’ю). Учні усвідомлюють також, що в іменниках з двома приголосними в кінці основи (радість, честь) подвоєння приголосних в орудному відмінку не буває, отже, не буває і двох однакових букв у написанні (радістю, вістю, честю). відсутність подвоєння пояснюється милозвучністю української мови.
Особливості написання іменників ІІ відміни в непрямих відмінках необхідно закріпити наступними вправами:
1. Провідміняти іменники даль, повість, любов, мати.
2. Словниковий диктант.
Осінню, постаттю, вірністю, честю, Січчю, пам’яттю, відданістю, кров’ю, міццю, постаттю, творчістю, вдумливістю.
3. І. Прочитайте виразно вірш Степана Литвина. Які думки й почуття викликають у вас ці рядки?
Висіяла мати материнку,
Висіяла мати матіолу.
Материнко, матері немає,
Матіоло, з матір’ю не стрінусь.
Я посію материнку ніжну,
Я посію матіолу ніжну.
Ніжність мами передам квітками,
Передам словами добрість мами…
ІІ. Чому поет, говорячи про матір, добирає співзвучні слова?
ІІІ. Випишіть із тексту виділені іменники, доведіть, що вони належать до ІІІ відміни. Визначте відмінок кожного.
IV. Доведіть, що іменники доброта і добрість належать до різних відмін.
4. І. Від поданих іменників утворіть форми орудного й місцевого відмінків однини. Поясніть написання відмінкових закінчень та подвоєння приголосних (якщо воно є).
Любов, річ, Керч, віддаль, мати, свіжість, повінь, мудрість, велич, мить, тінь, юність.
ІІ. Зробіть словотвірний розбір виділених слів.
5. Утворіть від основ прикметників іменники третьої відміни, вставляючи пропущені букви. Назвіть орфограми.
Міцний, шв..дкий, л..гкий, гордий, во..кий, з..лений, свіжий, блакитний, чесний.
6. Спишіть речення, вставляючи, де треба, пропущені букви. Визначте число і відмінок виділених іменників.
1. Ні, ви не знаєте україн..с..кої ночі (М. Гоголь). 2. На тій ночі, здається, для неї зуп..нився відлік часу (О. Гончар). 3. Ночі були прохолодні, та й удень сонце не ро..щедрювалося на т..пло (Ю. Збанацький).
7. Поставте іменники ІІІ відміни в орудному відмінку й запишіть у три стовпчики: а) з апострофом; б) з подовженням приголосних; в) без апострофа і подовження приголосних.
Верф, зустріч, потворність, повість, глазур, трель, кіновар, кволість, широчінь, міць, кров, загадковість, продуктивність.
8. Складіть три речення з іменником мати, вжитим у різних відмінках множини.
Відмінювання іменників четвертої відміни
Завдання уроку з вивчення відмінювання іменників четвертої відміни – добитися, щоб учні засвоїли специфіку відмінкових закінчень іменників IV відміни. Потрібно звернути увагу на те, які іменники належать до IV відміни (в закінченнях яких в давальному, орудному, місцевому відмінках з’являється -ат- (-ят-) та -ен-). Важливим моментом у вивчення іменників цієї відміни є вміння утворити пестливий іменник або позначення малих щодо віку істот. Для цього потрібно використовувати вправи:
1. Переписати прислів’я, замість крапок вставляючи іменники ІV відміни. Визначити відмінок і число кожного.
Пишається, як … в попелі. Пнеться, як жаба до … . Де вже нашому … та вовка піймати! І хліб пекти, й по … йти, коли б мені, Господи, Василя знайти! Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради й … . Забули воли, як … були. Наше щастя, як в тієї курки, що … водить. Охляв, як … в дощ. Розуміється, як … на пирогах. Ходить, як корова за … . Заспівав, як … у тину. Зле, як зінське … . Гарно, як … в мішку (Нар. творч.).
Для довідок: кошеня, гусяти, теляті, телята, кошеняті, телятами, качата, щеня, теля, телям, порося, щеня, теляті.
2. Доберіть до поданих слів іменники четвертої відміни, що означають малих за віком істот. Провідміняти виділені іменники.
Кішка, гуска, горобець, кінь, корова, бобер, лев, курка, олень, верблюд, овечка, свиня.
3. Випишіть іменники тільки четвертої відміни і поставте їх у родовому і давальному відмінках однини.
Орля, левеня, курчатко, малятко, ягня, дівча, дівчина, дівчатко, дівчисько, дитина, дитинча, рученька.
4. І. Прочитайте прислів’я та приказки. З’ясуйте їхнє значення.
1. Співає, як порося в тину. 2. Якби нашому теляті та вовка впіймати. 3. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв. 4. Витріщив очі, як теля на нові ворота. 5. Виросло лоша – кобилі поміч. 6. Доброго вола можна пізнати ще телям. 7. Курчат рахують восени. 8. Не можна мати і яєчко, і курчатко.
ІІ. Випишіть іменники IV відміни й визначте їхнє число й відмінок.
5. І. Відгадайте загадки.
1. Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене. 2. Не людина, не море, а хвилюється. 3. Бігла моргуля, питала крикуля, чи є вдома хапуля. 4. Хата мого батька, але я йому не син. 5. Ким віл родиться? 6. Дорога розлога, на дубі ярмарок. 7. Кривий кучерявий, чого ти стоїш? – Зелений кошлатий, тебе стережу. 8. Гуркало, торкало, де ідеш? – Обголене, що тобі до мене? 9. Одне слово має два значення: перше - космічний апарат, друге – близька людина в житті.
ІІ. Запишіть іменники-відгадки, визначте від і відміну кожного.
22. Прочитати приказки. Вказати іменники, що вживаються тільки в формі множини. Чи належать вони до котроїсь з відмін? Чим це пояснити?
Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали. Не хоче курка на вечорниці, та несуть. Пані на всі сани, тільки хвіст волочиться. Хату обдирає, а сіни лагодить. Не до жартів рибі, коли її за зябра гаком зачепили. Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли? «Не по вас, гуси, я йду, а водиці напиться!» – каже лисиця. Восени і курчата курми будуть. Полюби мене так, а з грошми в’язне дяк. Штовхни стіл – ножиці обізвуться. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Розумний, як Соломонові штани (Нар. творч.).
23. Відгадати загадки, записати іменники-відгадки. Що спільного мають ці іменники? Провідміняти їх.
Що то за віз, що ходить без коліс? Ходять, ходять, а в хату не заходять. Хто трьома зубами сіно їсть? Що за верхівець: сам сидить верхи, а ноги за вухами? Лежу – одна нога, іду – вже дві, а на ногах стою, то дві голови.
Відгадки: сани, двері, вила, окуляри, ножиці.
24. Подані іменники поставити у формі Р., О., М. відмінків.
Іменини, ласощі, вибори, Карпати, Кордильєри, Чернівці, коноплі, перила, хитрощі, ковзани, криси (поля капелюха), мощі, хащі, канікули, шахи, нарди, ясна.
25. Переписати речення, на місці крапок вставляючи іменник метро. Чи відмінюється цей іменник?
І поїзд … гуркотів по мосту, щоб знову під землю летіти. Як намилуватися київським … ? І Київ радісно шумить над шахтами … . До Хрещатика ми дісталися … .
26. Провідміняти словосполучення Оксана Іваненко, швидке болеро, тепле пальто.