Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міжнародна економіка
19. Операції на міжнародному фінансовому ринку
Світовий фінансовий ринок — система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, що функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів.
Основна функція світових фінансових ринків — забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучити достатню кількість грошових засобів в різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Операції на міжнародному фінансовому ринку поділяються на дві великі групи — кредитні та інвестиційні. Відповідно, весь фінансовий ринок складається з двох частин:
Такі операції проводяться різними суб'єктами: громадянами, підприємствами і установами, об'єднаннями підприємств, державними органами управління, міжнародними фінансовими організаціями та іншими учасниками. Об'єктами фінансової діяльності у міжнародній сфері є: товари, послуги, доходи, трансферти, капітали та ін.
До основних напрямів проведення міжнародних фінансових операцій належать:
– проведення валютних операцій;
– залучення іноземних інвестицій;
– мобілізація іноземних кредитів;
– проведення страхування за участю іноземних страхових компаній;
– надання фінансової допомоги.
20. Причини і сутність міжнародного руху капіталу
Міжнародний рух капіталу — однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди.
Основною причиною експорту (вивозу) капіталу за кордон є його відносний надлишок. Це знаходить прояв в насиченні внутрішнього ринку такою кількістю капіталу, коли його застосування на національному ринку не приносить прибутку, або веде до його зменшення. Пошук сфер прибуткового вкладення капіталу штовхає за межі національної економіки.
В основі міжнародного руху капіталу лежать також процеси інтернаціоналізації виробництва, розвиток і поглиблення міжнародних економічних, політичних, культурних та інших відносин між країнами. Серед інших причин вивезення капіталу можна також виділити:
З іншого боку, завжди є країни, в яких відчувається дефіцит інвестиційних ресурсів, капіталу в грошовій формі. Також країни можуть прагнути залучити іноземні технології в національне виробництво, підвищити його науково-технічний і технологічний рівень, здійснити структурну перебудову в напрямі експортоорієнтованих та високотехнологічних галузей. Причиною ввезення капіталу може бути і намагання країн вирішити за допомогою іноземного капіталу проблеми зайнятості населення, особливо коли відчувається напруга на ринку праці.
Особливо гостру потребу в додаткових ресурсах капіталу відчувають країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою, країни, в яких відбуваються структурні перетворення. Як правило, в таких країнах нагромадження власного капіталу недостатні.
21. Сутність та форми іноземних інвестицій
Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.
Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій:
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над об’єктом розміщення капіталу і відповідний доход.
Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній, асоційованих (змішаних) компаній, відділень, спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу.
ПІІ за міжнародною класифікацією поділяються на :
Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобов’язання; інструменти грошового ринку та інші).
Чіткої межі прямими і портфельними інвестиціями немає.
22. Транснаціональні корпорації
Транснаціональні корпорації - це найбільші компанії, які мають (за класифікацією ООН) щорічний оборот не менше 100 млн. дол. США, філії - не менше, ніж в 6 країнах світу, частку активів за кордоном - не менше 25%.
ТНК, як правило, є багатогалузевими компаніями, діяльність яких широко диверсифікована.
Ядро світогосподарської системи складають 500 найбільших ТНК, які мають практично необмежену економічну владу. Економічну потужність великих ТНК можна порівняти з ВВП середніх держав. Сьогодні ТНК контролюють більше 50% світового промислового виробництва, 67% міжнародної торгівлі, більше 80% патентів та ліцензій на нову техніку, технології і ноу-хау та прямих зарубіжних інвестицій. Практично вся торгівля сировиною на світових ринках контролюється ТНК, у тому числі, 90% світової торгівлі пшеницею, кавою, кукурудзою, тютюном, лісоматеріалами, залізною рудою; 85% - міддю, бокситами, 80% - оловом, чаєм; 75% - натуральним каучуком, сирою нафтою.
Сукупні валютні резерви ТНК в декілька разів перевищують сукупні резерви всіх центральних банків світу. У зв'язку із цим переміщення тільки 1-2% маси грошей, які знаходяться в їхньому володінні, може змінити паритет національних валют.
Важливим фактором посилення економічної потужності ТНК є численні злиття та поглинання, які останнім часом збільшились.
Діяльність ТНК всебічно сприяє зміцненню міжнародних господарських зв'язків, інтернаціоналізації господарського життя. Величезний обсяг товарів і послуг, які виробляють ТНК у різних регіонах світу, сприяє поглибленню міжнародного поділу праці: поділ праці між країнами доповнюється міжнародним поділом праці всередині фірм.
23. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні
Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надходжень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижується частка державних капіталовкладень.
Найбільш привабливими для інвесторів залишаються традиційні галузі економіки. Насамперед, це - металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість. Водночас дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, виробництво біопалива, логістика й ін. Проте, незважаючи на всі кількісні та якісні перетворення, Україна сприймається іноземними інвесторами як несприятлива для інвестування країна.
В Україні наявні об'єктивні й суб'єктивні чинники, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:
- залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшій співпраці, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
- нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
- повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації під час вкладання коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;
- невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об'єкти, що приватизуються;
- темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
- низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції;
- невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв'язок України з іншими країнами.
24. Іноземне інвестування у Волинській області
За даними Волинської обласної державної адміністрації, станом на 1 липня 2012 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) внесених в економіку області за весь період інвестування становить 339,4 млн дол. США, або 328 дол. США на одного жителя області. ПІІ надійшли на 249 підприємств області. Майже 73% інвестованого капіталу зосереджено на промислових підприємствах. 41,6% всіх ПІІ зосереджено на підприємствах міста Луцька.
Інвестиції надійшли із 36 держав світу. Основними країнами-інвесторами є: Кіпр, Віргінські Острови (Британські), Швеція, Польща, Словаччина, Австрія та Швейцарія.
Найбільше іноземних капіталовкладень (62,5% загального обсягу прямих інвестицій) залучено у виробничий сектор: оброблення деревини та виробництво виробів з неї (ТзОВ «Кроноспан», Кіпр), машинобудування (ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», Німеччина, Австрія) ТзОВ «СКФ» (Швеція), ПАТ "ДП "Луцький автоскладальний завод № 1 АК «Богдан Моторс» (Великобританія), виробництво харчових продуктів (ВАТ"Волиньхолдінг" (Швейцарія), виробництво меблів («Гербор-Холдінг», «Модерн-Експо», «БРВ-Україна» — Республіка Польща), хімічне виробництво, виготовлення гумових та пластмасових виробів (ТОВ «Теріхем», Словаччина).
На території Волинської області функціонує регіональний центр з інвестицій та розвитку одним з завдань якого є супровід інвестора за принципом «єдиного вікна».
25. Сутність та роль міжнародного кредиту
Міжнародний кредит — це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб'єкти різних країн. Суб'єктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.
Основною сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Рух цієї форми капіталу пов'язаний з наданням суб'єктам світового ринку валютних та кредитних ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної винагороди за позичку у формі відсотка.
У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.