Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Модуль 1. Практичне заняття № 1
Модуль 1. ТЕМА 1. Розвиток та сучасний стан теорії управління
Менеджмент розвивався в залежності від розвитку економічних, політичних і соціальних умов.
1. Класичний менеджмент
1. Школа наукового управління (1885 – 1920 рр.)
До кінця Х1Х в. наукові теорії в області управління не застосовувалися.
Основоположник наукового менеджменту - Фредерік Тейлор, який в 1911 р. опублікував книгу «Принципи наукового управління» (Філадельфія, США).
З того часу управління стає самостійною областю наукового дослідження.
Школа наукового управління пов'язана з роботами Ф.Тейлора, Френка і Лілії Гілбрет, Генрі Ганта, Г. Емерсона.
Основні результати школи наукового управління:
Результати школи наукового управління зосередились на змінах в організації робіт з метою підвищення ефективності неуправлінської роботи.
З часом виявилося, що для ефективності процесів управління недостатньо результатів школи наукового управління. З'явилися нові проблеми в процесі управління організаціями:
1. Зростання впливу соціального чинника в процесі виконання робіт, зростання потреб робітників (працівників).
2. Загострювалася проблема визнання різниці між працівниками як індивідами.
3. Проблема визнання керівниками професійності окремих працівників, ігнорувалися їх ідеї та пропозиції.
1.2 Концепція бюрократичної організації.
Автор концепції – Макс Вебер (1864-1920 рр.) – європейський (німецький) учений-соціолог.
Проблема, на вирішення якої була спрямована концепція бюрократичної організації, полягала у тому, що в кінці ХIХ і початку ХХ століття працівники працювали на конкретного власника, їх права не були захищені законами країни, тому власники могли досить погано поводитися зі своїми працівниками, будь-коли звільняти їх з роботи, не визнавати будь-яких прав працівників.
Основна робота Макса Вебера «Теорія суспільства і економічна організація» - 1920 р. містить концепцію бюрократичної організації, яка полягає у встановленні правил і процедур поведінки робітників і керівників в будь-якій ситуації та права і обв’язки кожного робітника і керівника.
Основні ідеї концепції бюрократичної організації:
1.Розподіл робіт між працівниками повинен здійснюватися за певними правилами, які офіційно затверджені в організації і відомі всім.
2. Посади в організації повинні мати ієрархічну побудову, тобто, кожна посада підкоряється вищестоячій.
3. Просування працівників по службових сходах вгору здійснюється залежно від їх кваліфікації, рівень якої визначається іспитом, або в залежності від досвіду чи навчання.
4. Всі адміністративні накази і розпорядження оформляються письмово і зберігаються в організації.
5. Менеджери повинні бути найманими працівниками, і не бути одночасно власниками підприємства, в якому вони виконують управлінські функції.
6. Мененджери, в своїх взаємостосунках з підлеглими, повинні дотримуватися певних правил, які є однаковими по відношенню до всіх підлеглих.
Використання концепції бюрократичної організації дозволило багатьом організаціям досягти високої ефективності діяльності.
Але слід пям'ятати, що неможливо розробити правила для всіх випадків життя.
В даний час слово «бюрократ» має негативний сенс, якщо вони відносяться до випадку, коли правила стають більш важливими, ніж людина.
1.3. Класична або адміністративна школа управління (1920 – 1950 рр.)
Засновники адміністративної школи мали безпосередній досвід роботи керівниками вищої ланки у великому бізнесі.
Анрі Файоль (Франція) – з його ім'ям пов'язують виникнення цієї школи – керівник великої вугледобувної компанії.
1916 р. – книга А. Файоля «Промислове і загальне адміністрування ».
До адміністративної школи відносять Ліндалла Урвіка – Англія, Алфреда Слоуна (США – «Дженерал Моторс»), Генрі Форда.
Основні результати:
Недоліки:
1. Мета класичної школи – створення універсальних принципів управління. При цьому вважалося, що слідування цим принципам обовязково приведе організацію до успіху, що на практиці не підтвердилося.
2. Не приділалась увага соціальним аспектам управління.
2.Гуманістичний менеджмент
2.1. Школа людських відносин (1930—1950 рр.)
Досліджувалось значення людського чинника в діяльності організацій (фірм, підприємств).
Мері Паркер Фоллет – автор крилатих виразів:
1. Менеджмент - це забезпечення виконання робіт за допомогою інших осіб.
2. Не чіпляйтесь за свої плани.
Елтон Мейо (експеримент у Хоторні тривав 6 років 1927-1933 рр., на заводі Вестерн Електрік) - дослідження показали, що чітко розроблені робочі операції і хороша заробітна платня не завжди вели до підвищення продуктивності праці, як вважали представники школи наукового управління.
Відносини між людьми, які встановлювалися в ході взаємодій між ними під час роботи, могли перевершити, і часто перевершували, зусилля керівника.
Іноді працівники реагували набагато сильніше на тиск з боку колег по роботі, ніж на бажання керівництва чи на матеріальні стимули.
Честер Бернард (1896-1961 рр.) ( президент великої компанії) - один з основних результатів – концепція неформальної організації, яка існує в середовищі будь-якої організації.
Висновок школи людських відносин: економічні інтереси людей не є єдиним мотивом до праці, людину можна заохотити до інтенсивнішої праці шляхом задоволення її соціальних і психологічних потреб.
Рекомендації для менеджерів – використовувати прийоми управління людськими відносинами, включаючи ефективніші дії безпосередніх начальників, консультації з працівниками і надання їм ширших можливостей спілкування на роботі.
Основний результат - застосування прийомів управління міжособовими відносинами для підвищення ступеня задоволеності працівників роботою і підвищення продуктивності праці.
2.2 Концепція людських ресурсів
Абрам Маслоу (1908-1970 рр.) вчений психолог, фізіолог, психоаналітик.- припускав, що мотивами вчинків людей є, в основному, не економічні чинники, а різні потреби, які можуть бути лише частково і побічно задоволені за допомогою грошей. Кожна людина має цілий спектр потреб.
Дуглас МакГрегор (1906 -1964) припускав, що інтелектуальний потенціал середнього працівника використовується не повністю. Більшість працівників здібна до творчості і прагне реалізувати свій інтелектуальний потенціал.
Концепція людських ресурсів полягає у тому, що робочі завдання повинні розроблятися менеджерами відповідно до повнішої реалізації потенціалу працівників і відповідно до потреби працівників реалізувати свій потенціал.
Основний результат: Можливе підвищення ефективності організації за рахунок підвищення ефективності використання людських ресурсів.
2.3 Школа поведінкових наук, або біхевіористська школа, чи школа соціальних систем (1950 – по теперішній час).
Дослідники – Фредерік Герцберг, Девід МакКлелланд, Кріс Арджіріс та інші.
Головний результат – правильне застосування науки про поведінку сприяє ефективності як окремого працівника так і організації в цілому.
Наука про поведінку використовує дослідження мотивів поведінки працівників.
Саме представниками цієї школи розроблені мотиваційні теорії поведінки людей та на цій основі визначені шляхи підвищення ефективності організації, поєднання особистих та організаційних цілей. В основу розвитку ідей цієї школи лягли наукові доробки М.П.Фоллетт. Тут набули розвитку висловлені нею ідеї щодо зростання ефективності управління через дослідження поведінки робітників та інших психологічних особливостей взаємовідносин персоналу.
3.Менеджмент як наука управління, або школа кількісного підходу
Широке застосування в менеджменті математики, статистики, інженерних наук і пов'язаних з ними областей знань.
Основна особливість менеджменту як науки управління - це заміна словесних міркувань і описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями.
Використання комп'ютерів дозволило конструювати математичні моделі зростаючої складності, які наближаються до реальності.
Вплив кількісного підходу в менеджменті був значно меншим, ніж вплив школи поведінкових наук. Це пояснюється частково тим, що набагато більше число керівників щодня стикаються з проблемами людських відносин і людської поведінки, ніж з проблемами, які є предметом дослідження операцій.
Основні результати:
1. Більш повне розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці і застосуванню моделей.
2. Допомога керівникам, які ухвалюють рішення в складних ситуаціях.
3. Застосування комп'ютерних інформаційних систем в менеджменті.
Зауваження: не всі складні управлінські проблеми можна описати кількісними характеристиками.
4.Наукові підходи в менеджменті
Процесний підхід (1920 – 1950 рр.) Основні результати:
Управління - процес безперервних і взаємозв'язаних дій. Ці дії називають управлінськими функціями.
Управлінські функції: планування, організація, мотивація, контроль.
Виконання управлінських функцій пов'язане з процесами ухвалення рішень і комунікаціями.
Системний підхід (почало 1950 – х років – по теперішній час)
Організація – відкрита система, яка складається з взаємопов'язаних підсистем.
Системний підхід передбачає розгляд найважливіших зв'язків організації із зовнішнім середовищем, які безпосередньо і значно впливають на властивості системи і вирішення завдань, які виникають в самій системі.
Ситуативний підхід. (1960 – х років – по теперішній час)
Ситуативний підхід – це концепція управління, яка стверджує, що для кожної ситуації в діяльності організації необхідні свої конкретні методи управління, які припускають аналіз чинників внутрішнього і зовнішнього середовища організації, під впливом яких виникла ця ситуація.