Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема: Прислів’я та приказки. Народне уявлення про навколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. ТЛ: прислів’я, приказка.
Мета: поглибити знання учнів про прислів’я та приказки, показати, як в них відбивається народна мудрість, життєвий досвід, пояснити різницю між прислів’ями та приказками;
розвивати вміння аналізувати, доводити свою думку, спираючись на теоретико-літературні відомості, вживати фольклор в усному мовленні;
виховувати інтерес до усної народної творчості, повагу до традицій і звичаїв українського народу, культу мовлення.
Обладнання: літературні плакати, текстуальна схема-опора, збірки прислів’їв та приказок.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.
Епіграф: У прислів’ї правди шукай;
Прислів’я вчить, як на світі жить
Народна мудрість
Перебіг уроку
I. Актуалізація опорних знань.
1.1. Слово вчителя з елементами бесіди.
Протягом останніх уроків ми з вами могли неодноразово пересвідчитися, яким мудрим і кмітливим завжди був і лишається український народ. Він винайшов спосіб передати свій життєвий досвід майбутнім поколінням. Цей спосіб ми зараз називаємо усною народною творчістю чи фольклором.
Якщо ви правильно виконаєте завдання, то довідаєтеся, як називається одне із ключових понять нашого сьогоднішнього уроку.
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Як називається зупинка в читанні тексту вголос?
Як по-іншому називають дійових осіб, героїв художніх творів?
Яка форма загадки «Який то хлопець походжає і без віника замітає?»
У яких казках розповідається про незвичайні події та вчинки героїв, неможливі у повсякденному житті?
Як називають мистецтво, створене народом, народна творчість?
Як називається вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів тощо?
Як називають людину – творця літературної казки?
Як називали наші пращури бога зимового сонця?
^ II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності
2.1. Слово вчителя.
Протягом багатьох віків наш народ створив незліченні скарби усної творчості, до яких належать прислів’я, загадки, казки тощо. Сьогодні ми будемо говорити про малі жанри фольклору, до яких відносять прислів’я, приказки, а також загадки. Отже тема уроку:» Прислів’я та приказки. Краса та мудрість цього жанру усної народної творчості. Народні уявлення про навколишній світ».
Протягом уроку ми поглибимо свої знання про прислів’я та приказки, простежимо, як в них відбивається народна мудрість, життєвий досвід, визначимо різницю між прислів’ями та приказками, навчимося їх аналізувати, доводити свою думку, спираючись на теоретико-літературні відомості, вживати фольклор в усному мовленні.
^ 2.2. Робота в зошитах.
Запишіть дату та тему уроку в робочі зошити.
2.3. Робота з епіграфом.
Прочитайте слова, що стали епіграфом нашого уроку, запишіть у робочі зошити. Прокоментуйте їх зміст та основну думку. Якого значення прислів’ям надавав народ? Чому? Протягом уроку спробуємо знайти відповідь на запитання.
III. Засвоєння нової навчальної інформації, формування на її основі умінь та навичок.
^ 3.1. Інформація вчителя про історичний шлях розвитку та причини появи жанру.
Прислів’я та приказки – це особливий жанр усної народної творчості. Він пройшов дуже довгий шлях розвитку і сягає і далеку сиву давнину. Адже в них відображені історичне минуле нашого народу («Некликаний гість гірше татарина», «Не розуміє, як турок», «Степ та воля – козацька доля», «Пропав, як швед під Полтавою» тощо), елементи міфології, описи звичаїв та обрядів («Сказав би слівце, та піч у хаті» (піч – символ родинного вогнища, дух дому), «Який бог намочив, той і висушить» (язичницькі боги – Перун і Дана, Дажбог і Стрибог), «Сім раз відмір, а один відріж» (магія чисел 3, 7, 13, 1000), «Продав чорту душу»тощо).
У цих невеличких висловах народ передав і сум за батьківщиною («Кожному мила своя сторона», «всюди добре, а дома найліпше»), і користь знань, навчання («Хто знання має, той мур ламає», «Книга вчить, як на світі жить», «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить»), і судження про людину та її добрі справи («Не одежа красить людину, а добрі діла», «Діло майстра величає», «Хто рано встає, тому й бог дає»), оспівав почуття дружби («Дружба – велика сила») тощо.
Про виникнення прислів’їв та приказок у фольклористиці існує багато думок і тверджень. Вчені називають такі основі причини їх появи: 1) прагнення людей передати свій життєвий та трудовий досвід; 2) відтворити історико-суспільні зміни в житті людей та дати їм оцінку; 3) пояснити різні явища у житті, природі, зміни у поглядах, світогляді тощо.
^ 3.2. Робота із виставкою книг.
Як відомо, народні скарби передавалися із уст в уста доти, доки не виникло письмо. Письменні люди, розуміючи силу усної народної творчості, почали збирати та досліджувати її. Так з’явилися збірники прислів’їв та приказок. Серед найперших збирачів фольклору називають українського поета Климентія Зиновіїва, який зібрав їх понад півтори тисячі і уклав у рукописний збірник.
Серед українських збирачів можна назвати Г.Сковороду, І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітку – Основ’яненка, П.Боровиковського, В.Забілу, М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича, І.Франка тощо. Вагомий внесок у скарбницю народної творчості зробив І.Я.Франко. У шести книгах «Етнографічного збірника» (1901 - 1910) він опублікував понад 31000 прислів’їв. Це було найбільше досягнення фольклористичної науки в цьому жанрі.
^ 3.3. Словникова робота.
У прислів’ях та приказках народ бачив доброго і мудрого порадника і помічника. Вони відображають споконвічну спостережливість і мудрість українського народу, його погляди на світ, суспільне життя, характер і поведінку людей. Часто їх називають золотими зернами народної мудрості.
Прислів’я – короткий, влучний вислів, яскравий і образний вислів повчального характеру, що виражає закінчену думку.
Приказка – короткий, влучний, яскравий народний вислів, що не має повчального характеру і не виражає закінченої думки.
Порівнюючи прислів’я з приказкою, народ говорить «Приказка цвіт, а прислів’я - плід». Хоч і близькі між собою прислів’я і приказки, але відрізняються. Чим? Спробуємо з’ясувати.
^ 3.4. Читання і коментар прислів’їв та приказок із підручника.
3.5. Пояснення вчителя про специфічні особливості жанру. Робота в зошитах. Спостереження.
Сторінку зошита поділимо на дві частини вертикальною лінією і записуємо:
Приказка Прислів’я
Не кажи - не вмію. Не кажи – не вмію, а
кажи – навчуся.
Ластівка день починає. Ластівка день починає, а
соловей його кінчає.
Згода будує. Згода будує, а
незгода руйнує.
Чужими руками жар загрібати. Чужими руками жар
загрібати легко.
^ 3.6. Колективне укладання текстуальної схеми-опори.
Приказка Прислів’я
Спільне
Узагальнення вірувань, світогляду, досвіду;
Повчальність, лаконічність, малий обсяг;
Яскраво-поетичні, інтонаційно-ритмічні;
Влучні, точні і дотепні;
Використання у прямому й переносному значенні.
Відмінне
Читання й аналіз прислів’їв та приказок із підручника.
Самостійне складання таблиці «Тематичне багатство жанру». Самостійна робота.
Т _______________________________________________;
Е _______________________________________________;
М ______________________________________________;
И _______________________________________________.
Аби заповнити таблицю, школярі працюють за поданим алгоритмом:
1 крок – прочитай текст, уяви, прокоментуй значення;
2 крок – визнач жанр (прислів’я чи приказка), обґрунтуй (користуйся при цьому схемою №1.);
3 крок – пряме чи переносне значення;
4 крок – визнач тему. Запиши в таблицю.
^ IV. Підсумок уроку.
4.1.Робота з епіграфом.
Прочитайте слова, що стали епіграфом нашого уроку, прокоментуйте їх значення.
- Як ви думаєте, чому наш народ такого великого значення надавав прислів’ям та приказкам? Чому цей жанр називали «золотими зернами народної мудрості»?
- Чи використовують члени вашої родини у своєму мовленні прислів’я? Які саме? Навіщо?
- Чи траплялася у вашому житті ситуація, коли до вас зверталися із прислів’ям? Пригадайте її.
^ 4.2. Узагальнююче слово вчителя.
Прислів’я та приказки – перлини народної мудрості. Вони виникли дуже давно і через товщу віків прийшли до нашого часу. Збереглися, звичайно, ті, що мали глибокий зміст, були найточнішими, найвиразнішими. Здавна вважається, що людина, яка активно використовує у своєму мовленні цей жанр, мудра, ерудована. Іноді ціле висловлювання можна замінити одним прислів’ям. У цьому сила жанру. В.Анікін про них сказав так: «Прислів’я гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть, зітхають, стогнуть, кричать, жартують, допікають, лякають, остерігаються, вчать, обурюються – словом, відображають стільки ж почуттів, скільки їх у народу – творця прислів’їв».
^ V. Оголошення і коментар домашнього завдання.
Опрацювати теоретичний матеріал за підручником та в зошиті. Знати визначення, спільні та відмінні риси. Вивчити по 3 зразки із різних тематичних груп. Дібрати приклади прислів’їв та приказок із прямим та переносним значенням.