Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лабораторна робота №3
Тема: Графічне представлення результатів обчислень
Мета роботи: професійно підбирати графічне зображення результатів обчислень
1. ГРАФІЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДАНИХ
У табличному процесорі Microsoft Excel результати обчислень можна представляти як у звичайному, числовому, так і в графічному вигляді. За допомогою діаграм легше оцінювати та обґрунтовувати результати обчислень.
Excel має велику бібліотеку типів діаграм, як двомірних так і тримірних. Діаграми поділяються на стандартні та нестандартні. Вибираючи тип діаграми, користувач задає спосіб відображення даних. До найуживаніших типів діаграм належить гістограма, лінійчата діаграма, графік, кругова, кільцева, точкова, бульбашкова, пелюсткова діаграма, діаграма з областями, об'ємна поверхнева діаграма.
У гістограмі (стовпцевій діаграмі) окремі значення подані вертикальними стовпчиками різної висоти. Висота стовпця відповідає величині значення. Діаграми цього типу зручно використовувати для порівняння значень, які відносяться до певного моменту часу. Для подання загального підсумку, що складається з окремих складових, можна скористатися складеною гістограмою, стовпці якої розміщуються один на другому. В об'ємній гістограмі у ролі маркерів виступають паралелепіпеди, висоти яких залежать від величини значень. При виборі відповідного формату кожен ряд даних можна представити як долю в загальній сумі. Крім того, можна впорядковувати дані в по осі Z. Перевагою діаграм цього типу є
те, що можна змінювати кут перегляду зображення. Маркери даних на об'ємних діаграмах, можуть бути конічними, циліндричними чи пірамідальними.
У лінійчатій діаграмі смуги розміщені горизонтально, паралельно до осі X. Довжина смуги відповідає величині числового значення. Вибравши відповідний формат, кожен ряд даних можна подати як частки загальної суми значень категорій. В об'ємній лінійчатій діаграмі (мал. 2.2) значення відображається як паралелепіпед, розміщений паралельно осі X. Ширина паралелепіпеда відповідає величині значення. Діаграму такого типу можна побачити лише спереду.
на графіку (мал.. 2.3) маркери даних являють собою лінії, які інтерпретують відповідні значення. Не рекомендується застосовувати графік, якщо абсолютні величини не пов'язані між собою. У об'ємних графіках лінії приймають форму стрічок.
Кругова діаграма (мал. 2.4) подає дані у вигляді кругу, розбитого на декілька сегментів, кожен з яких відповідає певному значенню, що входить у сумарний результат. При цьому сума всіх значень становить 100%. Для побудови кругової діаграмні використовують лише один ряд даних. Такі діаграми найкраще використовувати для підведення підсумків, особливо, якщо потрібно відобразити співвідношення величин між собою. Кут перегляду трьохмірної кругової діаграми є обмеженим: можна показати лише фронтальну проекцію цієї діаграми.
Кільцева діаграма (мал. 2.5) - різновид кругової. Тут сума всіх значень також приймається за 100%, а ряди даних подаються як вкладені кільця, поділені на сегменти у процентному співвідношенні. Перевага кільцевої діаграми над круговою полягає в тому, що вона дозволяє відображати декілька рядів даних одночасно. Проте слід пам'ятати, що збільшення кількості рядів даних веде до зменшення розміру області, яка відводиться для кожного ряду.
У випадку точковій діаграми (мал. 2.6) маркерами виступають точки декартової системи координат. Діаграми такого типу найкраще представляють взаємозв'язок двох або декільком значень між собою. Якщо до точкової діаграми додати з'єднувальні лінії між точками, то одержимо графік.
Бульбашкова діаграма нагадує точкову. Відмінність полягає в тому, що маркери характеризуються двома значеннями: розміщенням маркера на площині та його розміром.
При побудові діаграми з областями у ролі маркерів використовуються зафарбовані різними кольорами області, а окремі значення таблиці розглядаються як вибірка з деякої множини значень, яке отримується шляхом інтерполяції. Діаграми з областями не варто застосовувати, якщо дані не пов'язані між собою. При застосування таких діаграм необхідно ряди даних з меншими значеннями перенести на передній план, оскільки вони будуть заховані за рядами даних з більшими значеннями. Ряди даних на діаграмі з областями можна подавати як частину цілого. Объемна діаграма з областями використовує тримірну систему координат.
Маркери на пелюстковій діаграмі являють собою промені, які виходять з однієї точки. Кожен маркер ряду даних виділений на осі та з'єднаний з іншими замкнутою лінією.
Принцип побудови поверхневих діаграм (мал. 2.7) нагадує .спосіб представлення рельєфу на картах. Сукупність усіх значень відображається на діаграмі у вигляді поверхні, "області якої представляють собою ряди даних.
Будь-яка діаграма, з одного боку, є окремим монолітним об'єктом, а з іншого - вона складається з багатьох більш простих об'єктів, причому деякі з них мають також складну будову. Основним елементом будь-якої діаграми є, звичайно, об'єкти, які графічно відображають дані електронної таблиці, тобто власне діаграма. Вигляд графічних об'єктів діаграми залежить від її типу. Окремі відкладені значення (окремі об'єкти) називають вузлами діаграми. Якщо курсор миші помістити на один з вузлів діаграми, то виводиться контекстна підказка до цього вузла.
Діаграма та інші її елементи розміщуються в робочому полі. Воно забезпечує цілісність діаграми і відокремлює її від решти частини аркуша електронної таблиці.
На осях відкладаються числові значення відповідних даних електронної таблиці, за якими потрібно побудувати діаграму. Для того щоб орієнтуватись в місцезнаходженні відкладених значень, на осях зроблено засічки. Біля засічок можуть вказуватись назви категорій, рядів значень. Їх ще називають мітками на осях. На одній з осей відкладаються числові значення, за якими будується діаграма. Кожна з осей може мати власні назви, тобто заголовки осей. Назву має і сама діаграма - заголовок діаграм називаються площинами осей. Вони поділяються на вертикальні, або стіни діаграми та горизонтальні, або основу. Площини осей можуть бути покриті спеціальною координатною сіткою. Додатково в діаграму часто поміщають так звану легенду. В легенді, як правило, вказуються типи заливки, кольори і візерунки, які використовуються для позначення даних на діаграмі. Ці елементи ще називають ключами легенди.
На кожному з вузлів діаграми можуть бути додаткові мітки -мітки на вузлах діаграми. У них можуть виводитись числові значення у вузлах діаграми, назви категорій, або процентне відношення числового значення у вузлі до суми значень у всіх вузлах діаграми разом взятих. Тут можуть також додатково показуватись ключі легенди. Створену діаграму можна досить легко редагувати. У діаграму також можна помістити таблицю даних, в якій відображаються дані, за якими побудовано діаграму.
2. Графічне представлення даних
Для створення діаграми у програмі існує спеціальний майстер діаграм, який можна викликати за допомогою команди меню Вставка => Диаграмма або кнопки діаграми стандартної панелі інструментів. Перед викликом майстра необхідно виділити діапазон комірок, дані яких необхідно відобразити на діаграмі. Після виклику майстра на екрані з'явиться діалогове вікно, в якому потрібно вибрати тип діаграми (Рис.2). Користувач
Рис. 2. Майстер діаграм (перше вікно)
повинен визначити, який тип діаграми буде найкраще відображати картину.
Визначивши тип та формат діаграми, клацніть по кнопці Готово, після чого програма створить діаграму, використовуючи параметри авто форматування, які встановлені за замовчуванням.
Кнопка Просмотр результатов призначена для попереднього перегляду діаграми у вибраному форматі. Якщо її натиснути, то в діалоговому вікні з'явиться поле Образец, яке містить зображеним майбутньої діаграми. Для того щоб перейти на наступний етап створення діаграми, натисніть кнопку Далее.
Рис. 3 Друге вікно Майстра діаграм.
На екрані з'явиться друге діалогове вікно майстра діаграм, де потрібно задати діапазон даних, в яких знаходяться значення, котрі потрібно відобразити графічно. Якщо Ви викликали майстер діаграм після того, як виділили комірки з даними, тоді на вкладці Диапазон данных цей діапазон відобразиться. При потребі його можна змінити. Перемикачі цієї вкладки дозволяють змінити орієнтацію даних. Вкладка Ряд призначена для додавання та знищення рядів даних та задания підписів осі X. Рис. 2
Наступний (третій) крок майстра діаграм дозволяє задати параметри елементів діаграми. Кількість та вигляд вкладок цього діалогового вікна залежать від типу вибраної діаграми. Зокрема, вкладка Оси дозволяє встановити режим відображення міток на осях. За замовчуванням усі мітки відображаються. Нанести на діаграму масштабну сітку різної густини можна, задавши відповідні опції на вкладці Линии сетки. Якщо потрібна діаграмі легенда, то користувач може задати відповідну умови для її створення на вкладці Легенда. Іноді поруч з діаграмою варто розмістити таблицю даних. У цьому випадку потрібно задати відповідну опцію на вкладці Таблица данных. Задавши усі потрібні опції вибраної діаграми, користувач за допомогою кнопки Далее перейде на наступне вікно майстра діаграм.
Рис. 4 Третє вікно Майстра діаграм.
Останнім кроком створення діаграми є визначення місцезнаходження діаграми: на окремому аркуші чи на аркуші з таблицею. Кнопка Готово остаточно завершує процес створення графічного представлення даних. (Рис.5)
Рис. 5. Четверте вікно Майстра діаграм
Створену діаграму можна редагувати. Якщо необхідно змінити якийсь з елементів графіку, його потрібно виділити (про це свідчать чорні квадратики у відповідних місцях) і двічі клацнути лівою кнопкою мишки або викликати контекстне меню цього елемента. Щоб змінити розміри області діаграми, зачепіться за маркери зміни розміру вікна та протягніть їх у потрібному напрямку.
Діаграму, яка створена на робочому аркуші, можна скопіювати на аркуш діаграм та навпаки. Цю операцію можна виконати за допомогою буфера обміну.
Необхідно зауважити, що діаграма зв'язана з комірками відповідної таблиці динамічно, тобто зміни в таблиці автоматично впливають на вигляд діаграми. Якщо знищити таблицю, яка містить вихідні дані для діаграми, розміщеної на окремому аркуші то знищиться цілий аркуш діаграми. При копіювання комірок таблиці на інший робочий аркуш таблиці Excel 2000 автоматично змінює формули для рядів даних.
Змінити зовнішній вигляд діаграми можна використавши контекстне меню всієї діаграми або окремої її складової. Перш ніж виконувати будь-які дії над елементом діаграми, його потрібно виділити, натиснувши ліву кнопку миші на ньому. При цьому об'єкт виділиться і на його краях з'являться спеціальні прямокутні маркери, які призначені для масштабування об'єкту. Коли елемент активізовано, то можна викликати його контекстне меню, яке дозволить відредагувати цей елемент.
Збереження діаграм здійснюється аналогічно збереженню файлів.
Редагування діаграм. Щоб змінити тип діаграми, зробіть наступне:
Щоб змінити порядок відображення даних в діаграмі:
Щоб додати в діаграму додаткові елементи, встановіть відповідні опції у вікні Майстра діаграм чи в інших діалогових вікнах, які відкриваються при виборі команд з меню Диаграмма.в число цих опцій входять: Заголовки, Оси, Линии сетки, Легенда, Подписи данных и Таблица данных. Всі ці параметри зустрічаються в третьому вікні Майстра діаграм (рис. 4). Щоб змінити параметри діаграми, клацніть правою кнопкою миші на вільному місці в області діаграми і виберіть з контекстного меню команду Параметры диаграммы.
На вкладці Заголовки можна ввести заголовки вісів.
На вкладці Оси можна додавати чи знищувати вісі.
На вкладці Линии сетки можна встановити відображення або сховати лінії сітки.
На вкладці Легенда можна додати, знищити чи змінити розміщення легенди. Розміщення легенди також можна змінити, пересунувши її за допомогою миші.
За допомогою вкладки Подписи данных можна додати в діаграму підписи значень у вигляді абсолютних значень з таблиці або у вигляді проценту від загальної суми.
Об'єкти, з яких складається діаграма, називаються її елементами. Щоб настроїти параметри елемента діаграми, потрібно виконати такі дії:
Контрольні запитання.
3 . Редагування діаграм. Параметри форматування діаграм