Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
34. Психофізіологічні властивості людини.
Характер - це сукупність найбільш стійких психічних рис особливості людини, які виявляються в її вчинках і
діях. Стійкі психічні властивості характеру дають змогу деякою мірою передбачати поведінку людини в різних життєвих ситуаціях. На підставі цих даних вирішується питання про здатність виконання людиною роботи того чи іншого ступеня складності.
РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛЮДИНИ
1.Ставлення до подій: мужність чи боягузство, принциповість чи безпри-нципність, оптимізм чи песимізм;
2. Ставлення до людей :ввічливість чи грубість, товариськість чи замкнутість;
3. Ставлення до праці : лінощі чи працездат-ність, недбальство чи акуратність, сумлінність чи безвідповід;
4. Ставлення до себе: вимогливість, соромли-вість, чванство, егоїзм.
Темперамент - індивідуальна особливість психіки людини, в основі якої лежать відповідний тип нервової системи. Темперамент виражається в силі, швидкості, напруженості й урівноваженості перебігу психічних процесів індивіда, в яскравості і стійкості його емоцій і настрою. Усю різноманітність індивідуальних особливостей зведено до декількох груп психотипів особистості. Найбільш ранню класифікацію типів людської особистості дав давньогрецький лікар Гіпократ: поділив людей на 4 категорії : сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік .
Психотипи людини:
Сангвінік - це рухливий, активний, вразливий, швидко реагує на зовнішні подразнення, легко справляється
з роботою, але не любить в ній одноманітності. Товариський, добрий, життєрадісний.
Холерик - відзначається неврівноваженістю, важко стримує себе, в діях буває різкий і рішучий, але справедливий, швидко орієнтується в будь-якій обстановці.
Флегматик - поміркований, зрівноважений тип, малорухливий, справу доводить до кінця. Від нього не можна чекати глибоких і живих почуттів, але можна сподіватись всього, що може бути досягнуто терпінням і наполегливістю. Він надійний товариш. Характерні лінощі апатія безтурботність.
Меланхолік - боязкий, нерішучий, недовірливий, замкнутий, нетовариський, вразливий. легко піддається всьому,що відповідає його панівним ідеям. Важко долає труднощі, малорухливий. У меланхоліка можуть розвинутися такі негативні риси, як підвищена емоційна вразливість, замкнутість , відчудженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань.
35. Біоритми.Теорія трьох біологічних ритмів
Біоритми – це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів і явищ у живих організмах. Усі біологічні ритми за частотою повторення циклу поділяються на три групи:
За чинниками біологічні ритми поділяються на зовнішні( біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному просторі. Вони мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років) та внутрішні(біоритми ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення) відносно самостійні біологічні цикли живих організмів) . Зовніші біоритми можуть бути: сонячно-добові, місячно-добові, місячно-місячні, річні, багаторічні.
Суть теорії трьох біологічних ритмів полягає в тому, що момент народження людини стає пусковим сигналом для трьох стабільних коливальних процесів з періодичністю 23(підлягають такі характеристики людини, як фізична сила, хоробрість, стійкість), 28(емоційна збудливість, чутливість, інтуїція), 33-х (інтелектуального біологічного ритму )діб, що визначає рівень фізичної емоційної та інтелектуальної активності. Її життя. Графічним зображенням таких багатоденних ритмічних
коливань є синусоїди. При їх переході від позитивних до від’ємних значень і навпаки вони проходять через нейтральні – “нульові” точки (так звані дні нульового цикл - НЦ). Особливо несприятливими є дні, коли всі три “НЦ” співпадають (так звані “чорні дні”). В той день, коли відбувається таке переключення фаз, організм людини мов би переходить на інший режим функціонування, супроводжується зниженням фізичної працездатності, емоційної стійкості та розумової продуктивності.
33. Що таке стрес.Причина, фази і прикмети.
Стрес – це стан психічного напруження при вирішенні важливого завдання, це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на дію несприятливих зовнішніх чинників. (Г. Сельйо –1936 р. канадський фізіолог). Сильнi зовнiшнi подразники можуть порушити рiвновагу. Органiзм реагує на це захисно-пристосувальною реакцiєю пiдвищеного порушення. За допомогою порушення органiзм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифiчне для органiзму порушення i є станом стресу.
Прикметами стресового стану є – помилки у роботі,погіршення пам’яті, підвищення збудливості, неможливість
зосередитися.
Причини стресу : незадоволення роботою, брак часу,постійні конфлікти, незадоволення життям, відсутність поваги до себе вдома і на роботі. У певних життєвих ситуаціях емоційний стан може запо-
бігти небезпеці і допомагає людині боротися за життя.
У ходi розвитку стресу спостерiгають три фази:
32. Що таке емоція. Види емоцій, емоційний стан, емоційна реакція.
Емоції – це психічні процеси, які відображають особисту значущість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій
для життєдіяльності людини у формі переживання. Прояв емоційного життя людини відбувається у таких
станах як афекти, власне емоції, почуття , настрій і стрес.
Види емоцій.
Афект – це найсильніша емоційна реакція. Афект повністю захоплює людину і підкоряє її думки та рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний і відносно короткий. Афект постає як наслідок якогось потрясіння. В стані афекту знижується можливість переключення уваги, забувається все, що відбувалося до події, яка викликала афектну реакцію. Власне емоції – це більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються. Почуття – стійкі емоційні стани, які мають чітко
означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення. Настрій – найстійкіший емоційний стан. Відображує загальне ставлення щодо сприйняття або не сприйняття людиною світу). Стрес – це стан психічного напруження при вирішенні важливого завдання, це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на дію несприятливих зовнішніх чинників. (Г. Сельйо –1936 р. канадський фізіолог).