Давайте скажемо самі собі а чи є сенс у такому питанні Якою є сутність процесу взаємодії освітянської п.html
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Освітянська преса: хто за для чого чи що для кого?
Погляд практика з глибинки.
Давайте скажемо самі собі, а чи є сенс у такому питанні? Якою є сутність процесу взаємодії освітянської преси зі вчительством? Невже тільки в тому, щоб формувати “правильного” вчителя,вихователя чи викладача?
Чи може реально існує ще і внутрішняя потреба, індивідуальний пошук учителя отримати відповідь на свої , персональні, “як?”, “чому?” , “де?” і “з ким?” ?
Нас досить широко оточують підручники, бо в них базові наукові основи. Потім -наукові газети та журнали , тому що в них нові наукові розробки та форми застосування
нових досягнень. Також газети , що висвітлюють події , офіційні документи, керівні рішення з життя освіти та науки. А ще видання, де можна побачити всього потроху. Дещо менше маємо книжок сучасних розробок різних видів навчальної роботи.
А які ще є ресурси для допитливого вчителя до більш високого рівня професійних навиків, а значить і більшої соціальної значущості?
Звичайно ж, спілкування з успішними педагогами, психологами, філософами, науковцями та відомими практиками наукової сфери.
У якій формі? Заслуховування об”ємних виступів, монологів чи вивчення монографій хороша, продуктивна форма, але досить дорога, як за часом, так і за фінансовими витратами. А от бесіди – це випробуваний часом ефективний шлях до освітньої мети, бо спрацьовує принцип “ великий ефект від суми малих дій”. А ще – це найкращий метод ініціації інтересу до більш глибокої системної роботи з боку слухацької аудиторії уже після самих бесід. А для педагогіки співробітництва звичка і внутрішня потреба до бесіди – так це її “інструментальна”основа.
Як фізично можна сформувати широку практику таких бесід?
А організувати освітянську газету подібну до “Бульвару” Дмитра Гордона.
Не тільки нам,освітянам, цікаві і корисні бесіди з розумними та успішними людьми наукового світу і не тільки життя, роздуми, проблеми та досягнення людей мистецтва, політики та спорту мають властивість бути привабливими.
Згадується випадок в ліцеї, коли на уроці учні стали доводити вчителеві, що медалісти – це люди, може, і розумні, але ніяк не привабливі. А вчителька виходить з класу і повертається з яскравою, красивою, одягненою за останьою московською модою Діаною Янчуковою - нашою випусницею-медалісткою, що продовжує навчання в МФТІ і
просить , - Діана, розкажи про себе, про своїх друзів. І Діана добре поставленою мовою і в красивій формі продовжила експромтом підняту тему і повернула погляди багатьох в бік привабливості інтелекту. До речі, іноді випускників- студентів учні слухають з більшою увагою ніж штатних представників університетських кафедр.
От і було б, що, отримавши в руки таку газету, продуктивно зростали б і той, хто читає, бо збагачується інтелектуально, і той, хто розповідає,бо піднімається у своїй соціальній значущості, адже віддає себе для можливого росту інших , себто не зариває свій “талант” у землю.
Звичайно, життя рядових педагогів сильно залежить від наших організаторів вищого рівня, від того, як оптимально вони поєднують свої потреби з нашими. Так було і буде при будь-яких формах організації суспільного життя. Але є одне , дуже красиве “але”. Зараз є історичний простір для суспільної ініціативи, а тим більш для творення
“доброго,розумного і вічного”. Давайте уважно подивимось навкруги нашого освітянського “подвір”я”, може, дійсно, є люди,що візьмуться за створення такого освітянського видання і знайдеться багато людей, що будуть купувати кожен номер за свої власні кошти, не чекаючи відомчої підписки. Сумніваємось?
Тоді, може, є сенс звернути увагу на наступні думки видатних. Так, Ухтомський підказує нам, як важливо “...сосредоточенное «собеседование» со встречным лицом и лицами, поскольку при этом открываются собеседникам «ответы на свои дела, которые еще не поняты для них самих, а только еще носятся в до-сознательном и готовятся открыться». Це в кадрі так званого закону Ухтомського про Заслуженого співрозмовника, який розкриває механізми “... познания себя через другого и познания среды через другого”. Звичайно, що це не так просто, адже “... настоящее собеседование есть дело трудного достигания, когда самоутверждение перестает стоять заслонкою между людьми». Саме особлива газета може бути моделлю Заслуженого співрозмовника і зняти перепону самоутвердження, відкривши канали не тільки до істини, як такої, а найголовніше- до більш зрослої педагогічної майстерності в ім”я нашого Учня. Звернемо увагу, - Учня – з великої літери, тобто того, хто потім здатний стати не тільки гідним свого Вчителя, а і бути кращим за нього.
Бєлий Володимир – заступник директора фізико-технічного ліцею м. Херсона.
2. правовые и процессуальноправовые
3. Самоопределение старшеклассников
4. Как победить черную
5. Сади 1821 1823Гирей сидел потупя взор;Янтарь в устах его дымился;Безмолвно раболепный дворВкруг хана
6. Тема 3Межличностное восприятие и взаимопонимание
7. по теме самообразования Формирование и развитие детского голоса ДЫХАНИЕ ОСНОВА П
8. Операции с матрицами Матрицей размера m~n называется упорядоченная таблица составленная из чисел располо.
9. боксерской болезни
10. К Каст Кристин Каст Избранная Посвящается всем тем кто забрасывал нас письмами требуя продолжения
11. Значение символизма в русской литературе
12. ЛЕКЦИЯМ ПО ПЕДАГОГИКЕ
13. .1 Возникновение сюжетноролевой игры предпосылки ее возникновения В современной педагогике игра определя
14. Тема 9- Сестринский процесс при утоплении поражении электрическим током
15. Структурная геология геологическое картирование и дистанционные методы исследования.html
16. знания религиознофилософские трактаты которые создавались пришедшими в Индию после XV в
17. Скажи наркотикам нет
18. Статья- Горы- от душевного и физического напряжения к здоровью
19. Эволюция представлений о пространстве и времени
20. Мектепке дейінгі т~рбие мен о~ыту ба~дарламасын бекіту туралы