Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
УДК 330.322:332.1:330.43
Теоретико-методологічні засади оцінки та моделювання Інвестиційного клімату регіону
регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України
|
Науковий керівник : Офіційні опоненти: Провідна установа: |
доктор економічних наук, професор, академік НАН України ДОЛІШНІЙ Мар’ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор доктор економічних наук, професор ТОЧИЛІН Віктор Олександрович, Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу кандидат економічних наук ІЩУК Світлана Олексіївна Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник Науково-дослідний економічнийінститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки (м.Київ) |
Захист дисертації відбудеться „11” квітня 2005р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий “ ” березня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
Актуальність теми. Стратегія економічного зростання України та її регіонів передбачає проведення на інноваційній основі глибоких структурних перетворень в економіці країни, формування ринкового середовища на засадах конкурентних відносин у всіх сферах економічної діяльності, що вимагає відповідних інвестицій.
В умовах гострої міжнародної конкуренції на ринку капіталів, внаслідок постійного перевищення попиту над їх пропозицією, важливою та актуальною проблемою постає формування сприятливого інвестиційного середовища, тобто створення умов для підвищення інвестиційної активності вітчизняних та іноземних суб’єктів підприємницької діяльності. Визначальними чинниками цього процесу є новітні явища суспільно-економічного розвитку, пов’язані з поширенням глобалізаційних процесів та проявом ознак постіндустріального суспільства; формування особливих соціально-економічних відносин, що виникають в умовах реалізації державної регіональної політики.
Поглиблення міжрегіональних диспропорцій у рівні забезпечення територій інвестиційними ресурсами вимагає дослідження регіональних особливостей та факторів формування інвестиційного клімату, оцінки існуючих тенденцій та здійснення прогнозних передбачень його трансформації.
Вагомий внесок у вивчення проблем оптимізації інвестиційних процесів, факторів формування інвестиційного клімату, як на національному, так і на регіональному рівні здійснили такі вітчизняні науковці як Бажал Ю.Н., Бандур С.І., Бєлєнький П.Ю., Бланк І.А., Бойко Є.І, Гаврилюк О.В., Геєць В.М., Герасимчук М.С., Голикова В.І., Губський Б.В., Долішній М.І., Заяць Т.А., Іщук С.О, Карпінський Б.А., Кваснюк Б.Є., Клебанова Т.С., Козоріз М.А., Кораблина С.А., Кузьмін О.Є, Лесечко М.Д., Лукінов І.І., Лук’яненко Д.Г., Ляшенко В.І., Мамутов В.К., Мокій А.І., Музиченко А.С., Панченко Є.Г., Пересада А.А., Пила В.І., Пинзеник В.М., Писаренко С.М., Письмак В.П., Побурко Я.О., Реверчук С.К., Сиденко В.Р., Степанкова Т.М., Терон І.В., Точилін В.О., Філіпенко А.С., Чемерис О.М., Чумаченко Н.Г., Шевчук В.Я., Школа І.М. та інші.
В Україні проблеми інтенсифікації інвестиційних процесів неодноразово ставали предметом наукових пошуків, які здебільшого стосувалися дослідження макроекономічних чинників інвестиційної привабливості, розробки інструментів залучення іноземних інвестицій, аналізу окремих аспектів інвестиційних процесів на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Однак, у науковій літературі відсутні комплексні дослідження оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону, недостатньо уваги приділено вивченню сукупності відносин суб’єктів інвестиційної діяльності, визначенню ефективності інвестиційних рішень та механізмів їх реалізації.
Актуальність і наукова значимість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об’єкт, мету і конкретні завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з виконанням науково-дослідних тем, які виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України: “Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (№ Д.Р. 0100V002572), „Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№Д.Р. 0102V000424), “Обґрунтування концепції генерального плану м. Львова” (№194/01 від 03.04.2002), „Стратегія соціально-економічного розвитку Львівської області” (№5/15-2773/7-11 від 01.07.2004). При виконанні вказаних досліджень автор безпосередньо брала участь у формуванні теоретичних і методичних підходів, створенні науково-методичного апарату, проведенні аналітичних та прогнозних розрахунків, експертних оцінок проблем і перспектив, що стосуються інвестиційних процесів в регіонах України.
Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
Об’єктом дослідження є інвестиційні процеси в регіонах України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади оцінки та економічного моделювання інвестиційного клімату на мезорівні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що розглядають закономірності розвитку інвестиційної сфери у нерозривній єдності з загальними економічними процесами.
В процесі проведення наукового дослідження використані методи теоретичного узагальнення і порівняння –для розкриття змісту та сутності понятійного апарату теорії інвестиційної діяльності; системного підходу –з метою розгляду складових інвестиційного процесу в регіоні в нерозривному взаємозв'язку та взаємодії; багатофакторного економічного та статистичного порівняльного аналізу –для об'єктивного відображення динаміки інвестиційних процесів регіонів України; методи логічного узагальнення –для забезпечення послідовності проведення наукового дослідження; методи кореляційно-регресійного аналізу –для моделювання інвестиційного клімату, встановлення зв’язків та рівня впливу факторів його формування на інвестиційну активність; методи формалізації та економіко-математичного моделювання –для удосконалення методичних підходів щодо оптимізації вибору та оцінки ефективності інвестиційних рішень, залучення ресурсів, для наукового обґрунтування пропозицій щодо активізації інвестиційних процесів на регіональному рівні; методи просторового аналізу, експертних та рейтингових оцінок, графічні та картографічні методи –для всебічної оцінки інвестиційного клімату.
Інформаційною базою дослідження послужили нормативно-правові акти, які прямо чи опосередковано регулюють інвестиційні процеси в Україні, статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Львівського обласного управління статистики.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у наступному:
вперше:
удосконалено:
отримали подальший розвиток:
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та розробці конкретних рекомендацій щодо побудови інвестиційних моделей регіонів, в тому числі моделей інвестиційного клімату. Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено і використано в практиці діяльності Львівської облдержадміністрації (№5/15-2773/7-11 від 01.07.2004) при розробці регіональної стратегії розвитку в частині визначення пріоритетних сфер інвестування та інструментів реалізації регіональної інвестиційної політики; проектного інституту “Містопроект” (№ 194/01 від 03.04.2002) при обґрунтуванні "Концепції генерального плану м. Львова" для оцінки процесів інвестиційної активності та виділення пріоритетних видів економічної діяльності.
Висновки і пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані при обґрунтуванні стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, розробці регіональних бюджетів, а також при викладанні навчальних дисциплін "Регіональна економіка", "Інвестування" та "Моделювання економіки".
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (2002 р., м. Чернівці), “Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою” (2002 р., м. Чернівці), „Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (15-16 квітня 2003 р., м. Чернівці), „Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України” (9-10 вересня 2002 р., Донецьк-Мелєкіно), „Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (жовтень 2003 р., м. Львів), „Управління великим містом: адміністрування і безпосередня демократія (проблеми теорії і практики)” (4-5 грудня 2003 р., м. Львів), „Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (20-21 квітня 2004 р., м. Чернівці), „Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізми реалізації” (27 січня 2004 р., Чернівці).
Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 10 наукових працях, загальним обсягом 5,1 д.а., в тому числі 4,4 д.а. належить особисто автору.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, що становить 210 сторінок основного тексту в комп’ютерному наборі (у тому числі 12 таблиць, 9 рисунків); списку використаних джерел з 275 найменувань, розміщених на 21 сторінці; 27 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Теоретико-методологічні й методичні засади дослідження інвестиційного клімату регіону в умовах реформування економіки” розглянуто етапи формування системи наукових знань про інвестиційний клімат в контексті еволюції економічної теорії; оцінено значимість та розвиток факторів формування інвестиційного клімату в існуючих теоретичних підходах, концепціях, теоріях; розроблено авторську класифікацію факторів формування інвестиційного клімату; здійснено порівняльний аналіз методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату регіону.
Дослідження формування поглядів про інвестиційний клімат в контексті еволюції економічної теорії дало змогу встановити особливості генезису цієї категорії, оцінити процес розширення системи факторів формування та підходів до виділення його складових. На основі цього автором виділено три етапи еволюції системи наукових знань про інвестиційний клімат, які характеризуються наступними ознаками:
І етап - наявність в теоріях описів елементів, окремих ознак та факторів без використання самого поняття "інвестиційний клімат";
ІІ етап - введення в науковий обіг терміну „інвестиційний клімат”, поява теорій та концепцій, у яких він досліджується;
ІІІ етап - розширення змістовного навантаження поняття "інвестиційний клімат" внаслідок його актуалізації через зростання ролі інвестиційних процесів у розвитку економіки.
Сучасна наука не виробила єдиного трактування дефініції "інвестиційний клімат", що спричинено наявністю різних підходів до визначення сутності цього поняття. На думку автора, використання системного підходу до трактування цього терміну дозволить розширити його зміст. Тому пропонується, "інвестиційний клімат" розглядати у трьох вимірах: як систему відносин, середовище діяльності та систему відліку інвестування. В сукупності вони формуються комплексом нормативно-правових, політичних, соціальних, економічних, організаційно-управлінських, інформаційних факторів та залежать від рівня (макро-, мікро- і мезо-) управління; вирізняються закономірною циклічністю, яка зумовлена динамічними змінами суспільного та економічного середовища; характеризуються різним ступенем сприятливості для різних типів інвесторів в межах однієї суспільно-територіальної системи.
В залежності від поєднання синергічної та мультиколінеарної дії вищеокреслених аспектів інвестиційного клімату відбувається зростання, або зменшення його якісних параметрів у геометричній прогресії.
На основі розробленої структурної ієрархії споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин (інвестиційні ресурси –інвестиційна ситуація –інвестиційний потенціал –інвестиційна активність –інвестиційна привабливість –інвестиційний клімат) виявлено та розмежовано сутністні відмінності цих понять, особливості взаємозв’язків між ними.
Автором визначено та обґрунтовано систему критеріїв порівняння методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості та інвестиційного клімату регіону, яка включає вивчення складових оцінки та характеру їх взаємодії, окреслення переваг та недоліків існуючих поглядів. Це дало можливість виявити основні упущення розглянутих методичних підходів, а саме:
Проведена оцінка значимості факторів формування інвестиційного клімату на різних етапах еволюції економічних концепцій і теорій продемонструвала: відмінності у трактуванні пріоритетності та вагомості впливу різних факторів на інвестиційні процеси; взаємозалежність між появою новітніх суспільно-економічних явищ та виникненням нових факторів (стимулювання шляхом маніпулювання валютними курсами, схильність фірм до географічної диверсифікації капіталовкладень, диверсифікація портфеля цінних паперів, „переваги відсталості” тощо); відсутність єдиного переліку факторів формування інвестиційного клімату, що зумовлено специфікою національних економік.
На основі узагальнення існуючих класифікацій факторів формування інвестиційного клімату, розроблено авторську узагальнюючу класифікацію, в основі якої лежить поділ факторів за наступними критеріями: характер дії, об’єктивність, масштаб, спосіб та характер прояву, стан по відношенню до інвестиційного клімату (певного рівня суспільно-територіальньної системи), генезис, ступінь і напрям впливу, спектр впливу, ієрархічний рівень, об’єкт вибору, аспекти формування клімату та час дії.
Зокрема, за об’єктивністю факторів формування інвестиційного клімату, у дисертації запропоновано їх поділ на вхідні, які визначають об'єктивні умови, можливості та обмеження соціально-економічного розвитку, та вихідні, які характеризують суб'єктивну діяльність інвесторів, її результативність та ефективність (рис.1).
Рис. 1. Індикатори в розрізі груп факторів формування
інвестиційного клімату регіону
Характерною ознакою методологічного підходу автора до дослідження інвестиційного клімату є орієнтація не на усередненого інвестора, а на індивідуального. Адже, наявність у інвесторів різних цілей та пріоритетів формує відмінні системи цінностей при оцінці ними інвестиційного клімату. Використання диференційованого підходу до поділу інвесторів за цілями діяльності в регіоні (на шукачів ресурсів, ринків чи ефективності), господарським спрямуванням підприємств (на експортно-орієнтовані та місцеві ринково-орієнтовані) дозволило сформувати перелік факторів вагомих для кожної групи інвесторів.
У другому розділі „Аналіз інвестиційного клімату на загальнодержавному та регіональному рівнях” розкрито умови та фактори формування інвестиційного клімату регіону на макрорівні, доведено їх селективний мезорівневий вплив на цей процес, розроблено модель рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України.
В умовах функціонування цілісної світової інвестиційної системи інвестиційний клімат необхідно вивчати на чотирьох рівнях, а саме: мегарівні, який передбачає врахування світових інвестиційних процесів і факторів; макрорівні, який охоплює оцінку факторів в рамках держави; мезорівні – враховує, відповідно, соціально-економічні та правові відносини інвестора у межах регіону та мікрорівні –в рамках підприємства. Зважаючи на мету та завдання роботи основна увага приділялася вивченню макро- та мезорівневих факторів формування інвестиційного клімату за наступними блоками: нормативно-правові, соціально-політичні, економічні, екологічні, організаційно-управлінські та інформаційні.
Незважаючи на те, що загалом в державі простежується чітка тенденція до покращання якісних ознак інвестиційного клімату, він характеризується нерозвиненістю цивілізованих ринкових відносин та економічних інститутів ринкової інфраструктури (аудит, страхування, резервні фонди, перепідготовка кадрів тощо); відсутністю надійних гарантій захисту іноземного капіталу; низьким рівнем розвитку ринку цінних паперів; фінансовою дестабілізацією економіки в зв’язку із значним обсягом зовнішньої заборгованості; недостатніми темпами та обсягами іноземних інвестицій в економіку країни; поширенням нецивілізованих форм нагромадження капіталу; наявністю монопольних структур, які контролюють ціни, особливо на енергоресурси; відсутністю здорової конкуренції (нерозвиненість і неефективність тендерних торгів та конкурсів); неефективністю приватизації, ціноутворення, оплати праці; недостатньою мотивацією та стимулюванням учасників інвестиційної діяльності; високим рівнем тінізації економіки, корупції та економічної злочинності.
На мезорівні формуванню інвестиційного клімату регіону властиві чітко виражені специфічні риси, які зумовлені особливостями галузевої структури економіки окремого регіону та специфікою територіального розвитку. Проведений аналіз мезорівневих факторів формування інвестиційного клімату Львівської області, по-перше, підтвердив явну тенденцію до покращання якісних характеристик інвестиційного клімату регіону, а по-друге, дозволив виділити селективний набір пріоритетних факторів, які визначають конкурентні переваги даного регіону щодо залучення інвестицій у порівнянні з іншими регіонами.
З метою проведення міжрегіональних порівнянь сприятливості інвестиційного клімату та чинників його формування в роботі здійснено рейтингову оцінку регіонів України на основі авторської методики. Вона ґрунтується на розмежуванні вхідних та вихідних індикаторів інвестиційного клімату регіону (див. рис.1), їх оцінці та співвідношенні. Кожна група індикаторів представлена сукупністю показників, при формуванні яких враховані недоліки існуючих методик та новітні тенденції розвитку національної економіки.
Автором доведено залежність інтегральних індексів оцінки інвестиційного клімату за вхідними індикаторами від галузевої структури економіки регіонів. Проте, темпові показники економічного розвитку, які входять у групу вихідних індикаторів, практично не залежать від регіональної спеціалізації господарства. Так, спеціалізація економіки Донецької та Дніпропетровської областей зумовлює їх перші позиції у рейтингу за більшістю вхідних індикаторів одночасно із значно нижчими позиціями за вихідними індикаторами. Більш того, регіони з нижчим рівнем абсолютних і відносних показників можуть швидше нарощувати їх обсяги. Отже, одночасний аналіз за вхідними та вихідними індикаторами дозволяє одержати комплексну оцінку стану інвестиційного клімату регіону.
На основі рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України за 2002-2003 роки здійснено групування регіонів (табл.1).
Таблиця 1
Розподіл регіонів України за групами вхідних і вихідних індикаторів
оцінки інвестиційного клімату
|
Вихідні
Вхідні |
I Сприятливий (17-39) |
II Задовільний (39-42,5) |
III Несприятливий (42,5-44,5) |
IV Поганий (44,5-46) |
Всього регіонів |
|
I Сприятливий (13-45,4) |
м. Київ, Харківська, Львівська, Дніпропетровська, Одеська, Запорізька |
6 |
|||
|
II Задовільний (45,4-48,5) |
Донецька |
Закарпатська, Київська, Волинська, Полтавська, Ів-Франківська |
АР Крим |
7 |
|
|
III Несприятливий (48,5-50,6) |
Миколаївська |
Чернівецька, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Луганська, |
Тернопільська |
7 |
|
|
IV Поганий (50,6-53) |
Сумська |
Черкаська, Вінницька |
Хмельницька, Кіровоградська, Херсонська |
6 |
|
|
Всього регіонів |
7 |
26 |
Отримані результати підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між позиціюванням регіонів за вхідними і вихідними індикаторами (усі регіони країни розташувалися в таблиці вздовж головної діагоналі).
Рейтингова оцінка інвестиційного клімату регіонів України є особливо важливою з огляду на те, що вона виступає одночасно як інструмент, і як ціль управління, визначає його внутрішні та зовнішні об'єкти. Так, об’єктом внутрішнього управління є інвестиційний клімат конкретного регіону у порівнянні з іншими регіонами з метою покращання стану цього регіону у зовнішньому середовищі. Об’єктом зовнішнього управління є фактичні користувачі рейтингу, тобто інвестори та інші зацікавлені сторони. Отримані результати рейтингової оцінки дозволяють органам регіонального управління корегувати дії із залучення інвестицій; допоможуть вітчизняним та іноземним інвесторам прийняти обґрунтовані рішення щодо розміщення капіталовкладень в умовах існування суттєвих міжрегіональних відмінностей у інвестиційному середовищі; а територіальній громаді –визначити своє ставлення з приводу суспільної корисності запропонованих заходів. На основі проведеної рейтингової оцінки інвестиційного клімату для різних типів інвесторів можна прогнозувати структуру джерел фінансування на перспективу, а відтак і обсяги інвестицій.
Здійснене групування регіонів може стати добрим підґрунтям для виділення кластерів регіонів за типами інвестиційного клімату. Додатковими критеріями обґрунтування кластерів є якісні соціально-економічні і природно-географічні особливості та перспективи формування і використання інвестиційного клімату в розрізі окремих регіонів України.
У третьому розділі „Моделювання інвестиційного клімату регіону в умовах активізації регіональної інвестиційної політики” висвітлені принципи побудови різних видів регіональних інвестиційних моделей, розроблено множинні економетричні моделі дослідження впливу інтегральних факторів на інвестиційні процеси в регіонах України та запропоновані шляхи удосконалення механізму формування регіональної інвестиційної політики України.
В роботі обґрунтовано роль регіональних інвестиційних моделей та визначено цілі їх розробки, зокрема: забезпечення реалізації довгострокових загальних та інвестиційних завдань соціально-економічного розвитку регіону; здійснення адекватної оцінки інвестиційного потенціалу регіону і можливостей маневрування ним; врахування імовірних варіантів розвитку інвестиційного клімату; відображення переваг і недоліків розвитку регіону. Інвестиційні моделі повинні лежати в основі стратегічних змін соціально-економічного розвитку регіону.
Принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку представлено на рис.2. Процес їх побудови передбачає організацію робіт в розрізі таких етапів: підготовчого (дослідження інвестиційного потенціалу та кон'юнктури ринку), оціночно-пошукового (відстеження тенденцій відповідності потреб в інвестиційних ресурсах наявному інвестиційному потенціалу регіону), цільового (визначення та обґрунтування пріоритетних напрямків залучення інвестицій), селективного (прогнозування потреб, можливостей використання інвестицій та окреслення інвестиційних моделей), реалізації та верифікації (оцінка результативності моделей, моніторинг їх реалізації та коректування).
.
Важливою проблемою побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку є недостатність інформації про фінансові результати діяльності підприємств малого бізнесу, поширення різних форм тіньової економіки, а також перехід статистики на нову методологію, що ускладнило побудову динамічних рядів через неспівставність даних.
Особливостями моделювання інвестиційних процесів перехідного періоду є хаотичний характер економічних процесів та зміна „правил гри”, непослідовна економічна політика, поява нових, непередбачених, таких що не підлягають жорсткому контролю й опису факторів і зв'язків. Крім того, процес ускладнюється унікальністю такого переходу для кожної держави, необхідністю врахування кризових ситуацій, наслідками руйнування попередніх економічних зв’язків. Дані умови ускладнюють моделювання регіонального розвитку, в т.ч. інвестиційного клімату.
Автором запропоновано формальну модель нагромадження інвестиційних ресурсів регіону, в основу якої закладено дослідження тенденцій трансформації структури інвестиційних ресурсів конкретного регіону. Така модель дозволить здійснювати прогноз обсягів інвестицій, формувати кластери регіонів за структурою інвестиційних ресурсів, оптимізувати величину інвестиційних ресурсів регіону шляхом корегування частки інвестицій з державного та місцевого бюджетів. При моделюванні потреби в іноземних інвестиціях необхідно враховувати умови кредитної та інвестиційної безпеки країни чи регіону.
Крім того, у дисертації виокремлено інший тип інвестиційних моделей, які будуються на основі сценаріїв розвитку регіону. Їх практична корисність зумовлена необхідністю розробки стратегії дій, вибору пріоритетних напрямів регіонального розвитку. Це передбачає побудову принаймні чотирьох варіантів інвестиційних моделей: простої (лінійної) екстраполяції, ендогенної, екзогенної та змішаної. Таким чином, сценарний підхід дозволяє описувати безліч траєкторій розвитку регіону без застосування жорстких формалізованих методів аналізу.
Потреба посилення впливу на процес залучення інвестицій та прогнозування ефективності управлінських рішень щодо поліпшення інвестиційного клімату регіону зумовила необхідність побудови ситуаційно-цільових інвестиційних моделей. Такі економетричні моделі оцінки впливу факторів формування інвестиційного клімату на інтенсивність процесів інвестування розроблені автором на основі економічних гіпотез, які являють собою сукупність причинно-наслідкових зв'язків. Базовими гіпотезами розроблених моделей визначено: в межах міжрегіональних порівнянь інвестиційна активність (результуюча У) характеризується загальним обсягом залучених в регіон інвестицій, який залежить від об'єктивних умов сприятливості інвестиційного середовища (складові вхідного індикатора) та від суб’єктивних результатів діяльності інвесторів у цих умовах (складові вихідного індикатора). В свою чергу, кожна складова вхідного та вихідного індикаторів є окремою результуючою ознакою, залежною від набору факторів.
Перераховані гіпотези лягли в основу побудови двох регресійно-економетричних моделей:
(1),
(2),
де У - загальний обсяг інвестицій (внутрішніх і зовнішніх) на душу населення, грн.
Фактори х, х, х, ..., х у рівнянні (1) представлені у вигляді вхідних інтегральних індексів на основі попередньо проведеної рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіонів України, які відповідно характеризують соціально-політичний стан (х), економічний розвиток (х), споживчий потенціал (х), розвиток інфраструктури та інституційне забезпечення (х), якість людського потенціалу (х), організаційно-управлінське середовище (х) та екологічну ситуацію (х). У рівнянні (2) фактори z, z, z, ..., z виступають вихідними інтегральними індексами оцінки інвестиційного клімату, зокрема, економічної (z) та фінансової активностей (z), інтенсивності капіталовкладень (z) та іноземного інвестування (z), інноваційної активності (z) та ефективності інвестування (z).
Проведена за рядом статистичних характеристик перевірка адекватності моделей підтвердила, що вони є якісно прийнятними і не потребують додаткового уточнення. Так, у моделі (1) коефіцієнт детермінації R=0,95524 вказує на адекватність відображення вираженої загальної тенденції досліджуваного процесу, високу залежність між обраними факторами і загальною величиною інвестицій. Перевірка гіпотези про збіг рівнянь регресії для окремих спостережень (наприклад, для різних регіонів України) за допомогою F-статистики Фішера довела не випадковість цього результату (Fкр.2,59 < Fсп.31,33). Статистика Дарбина-Уотсона DW=1,98 визначила правомірність опису досліджуваного процесу за допомогою лінійних зв'язків. Відповідно по моделі (2): R= 0,90821; Fкр. 2,63 < Fсп31,33; DW = 2,05.
Отримані регресійні моделі можна використати в практичних цілях для: прогнозування загальних обсягів інвестицій в регіонах України та економічних процесів на коротко- та середньотривалий період; аналізу залежності між припливом інвестицій у регіон і визначальними його факторами (характер залежності, ступінь впливу, порівняльний аналіз між регіонами на загальнодержавному рівні); оцінки ефективності заходів покращення інвестиційного клімату в конкретних регіонах (прогнозна оцінка зміни результуючої ознаки при цілеспрямованому впливі на той чи інший визначальний фактор або групу факторів).
Зважаючи на те, що загальний обсяг інвестицій є обернено залежним від інтегральних індексів, коефіцієнти регресії можуть бути інтерпретовані наступним чином. Згідно моделі (1), можливості збільшення обсягу інвестицій залежать головним чином від зростання споживчого потенціалу та розвитку економіки, а також - покращення екологічної ситуації, соціально-політичного стану, розвитку інфраструктури та інституційного забезпечення. Так, при підвищенні споживчого потенціалу (зниження інтегрального індексу на 1) середня величина інвестицій на душу населення зросте на 603,1 грн. при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів; покращення економічної ситуації (зниження на одиницю стандартизованого балу) зумовить зростання середнього душового обсягу інвестицій на 339,8 грн. Проте, майже не впливає на активізацію інвестиційних процесів в регіонах України організаційно-управлінське середовище (= –). На основі моделі (1) було розраховано нормативну величину загального обсягу інвестицій на душу населення при заданих значеннях факторних змінних і середньому рівні їх використання для Львівської області. Вона становить 1313,86 грн. і перевищує фактичні обсяги на 356,2 грн. Це підтверджує низький рівень використання в області розглянутих факторів впливу на обсяг інвестицій.
Крім того, згідно із моделлю (2) для збільшення обсягу інвестицій вирішальне значення має інтенсивність іноземного інвестування, ефективність інвестування, інвестиційна та фінансова активність. Так, підвищення активності іноземних інвесторів (зниження на одиницю стандартизованого балу) зумовить збільшення на 344,5 грн. середньої величини інвестицій на душу населення, а підвищення ефективності інвестування (зниження інтегрального індексу на 1) забезпечить приріст середньої величини інвестицій на 269,1 грн. при фіксованих чи середніх значеннях інших факторів. Проте, коефіцієнт =224,1 засвідчує про обернений вплив економічної активності на середню величину інвестицій. Якщо розглянути часткові показники, які формують інтегральний індекс економічної активності, то окреслюється наступна картина: збільшення експорту негативно впливає на інвестиційну активність, адже, він в даний час не приносить довгострокової вигоди, що пояснюється надмірною часткою вивозу сировини в його структурі і масовим приховуванням доходів.
Розробка таких моделей для кожної області України дасть можливість виявити відмінності між ними, побудувати інвестиційну політику з врахуванням особливостей розвитку конкретного регіону.
Представлені інвестиційні моделі регіонального розвитку повинні бути невід’ємною складовою запропонованого механізму формування регіональної інвестиційної політики. Таким чином, структура механізму формування інвестиційної політики регіону повинна включати такі компоненти як систему правового нормативно-методичного, ресурсного та інформаційного забезпечення; інвестиційну інфраструктуру; взаємозв'язки між компонентними, територіальними елементами інвестиційної інфраструктури та регіональними інвесторами, споживачами інвестицій; взаємозв'язки між органами регіонального управління та суб'єктами інвестиційної діяльності; регіональний інвестиційний ринок та інші, а також інвестиційні моделі.
Вказані компоненти механізму визначають набір інструментів реалізації регіональної інвестиційної політики, обумовлюють функціонування інвестиційної сфери, систему форм, методів та важелів підтримки інвестиційної активності. Оптимальне поєднання компонентів механізму формування інвестиційної політики визначає її стратегічні орієнтири, масштабність та можливості їх реалізації.
У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону та запропоновано якісно нові підходи до розробки механізму формування регіональної інвестиційної політики. В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
Статті у наукових фахових виданнях:
Статті у інших виданнях:
АНОТАЦІЯ
Мельник М.І. Теоретико-методологічні засади оцінки та моделювання інвестиційного клімату регіону. –Рукопис.
Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад вивчення інвестиційного клімату регіону. На основі дослідження формування поглядів про інвестиційний клімат в контексті еволюції економічної теорії встановлено особливості генезису цієї категорії, розглянуто підходи до виділення його факторів формування та складових оцінки. Проведено періодизацію системи наукових знань про інвестиційний клімат та оцінку значимості чинників активізації інвестиційних процесів на різних етапах розвитку економічних концепцій і теорій.
На основі розробленої структурної ієрархії споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин, розмежовано їх сутність та розкрито взаємозв’язки між ними. Удосконалено класифікацію факторів формування інвестиційного клімату.
Розроблено модель рейтингової оцінки інвестиційного клімату регіону, яка включає комплексний аналіз вхідних та вихідних індикаторів. На основі їх поєднання здійснено кластеризацію регіонів України за рівнем сприятливості інвестиційного клімату.
Запропоновано принципи та етапи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку. Розроблено множинні економетричні моделі дослідження впливу інтегральних факторів інвестиційного клімату на інвестиційні процеси в регіонах України, які дозволяють визначити напрями активізації регіональної інвестиційної політики та оптимізувати механізми її реалізації.
Ключові слова: інвестиційний клімат, фактори формування інвестиційного клімату, оцінка та моделювання інвестиційного клімату, інвестиційні моделі регіонального розвитку, регіональна інвестиційна політика.
АННОТАЦИЯ
Мельник М.И. Теоретико-методологические основы оценки и моделирования инвестиционного климата региона. - Рукопись.
Диссертация посвящена углублению теоретико-методологических основ изучения инвестиционного климата региона. На основе исследования формирования взглядов об инвестиционном климате в контексте эволюции экономической теории установлены особенности генезиса этой категории, рассмотрены подходы к выделению его факторов формирования и составляющих оценки. Проведено периодизацию системы научных знаний об инвестиционном климате и оценке значимости факторов активизации инвестиционных процессов на различных этапах развития экономических концепций и теорий.
На основе разработанной структурной иерархии сродненных категорий инвестиционной проблематики по принципу возрастания степени охвата инвестиционных отношений, размежевана их сущность и раскрыты взаимосвязи между ними. С целью размежевания понятий "инвестиционная привлекательность" и "инвестиционный климат" обосновано систему критериев сравнения методик их оценки.
Уточнено содержание понятия "инвестиционный климат региона”, которое рассматривается как система отношений, среда деятельности, система отсчета инвестирования. Последние, формируются действием социально-экономических факторов, которые, с одной стороны, формируют объективные условия для появления устойчивого побуждения к инвестированию, с другой, - обуславливают субъективные результаты деятельности инвесторов относительно использования этих условий, и отличаются закономерной цикличностью и дифференциацией благоприятности для различных типов инвесторов.
Усовершенствована классификация факторов формирования инвестиционного климата.
Разработана модель рейтинговой оценки инвестиционного климата региона, которая включает комплексный анализ входных и исходных индикаторов. На основе их объединения осуществлено кластеризацию регионов Украины за уровнем благоприятности инвестиционного климата.
Обосновано основные принципы построения инвестиционных моделей регионального развития (методологические, стратегические, ситуационные и целевые), которые базируются на учете стратегических приоритетов развития регионов и необходимости целевого использования инвестиционных ресурсов территорий.
Разработано множественные эконометрические модели влияния интегральных факторов инвестиционного климата на инвестиционные процессы в регионах Украины, которые позволяют определить направления активизации региональной инвестиционной политики и оптимизировать механизмы ее реализации.
Ключевые слова: инвестиционный климат, факторы формирования инвестиционного климата, оценка и моделирование инвестиционного климата, инвестиционные модели регионального развития, региональная инвестиционная политика.
THE SUMMARY
Mel'nyk M.I. Theoretical-methodological bases of estimation and modeling of the investment climate of region. - Manuscript.
The dissertation for obtaining scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.10.01 - Allocation of industrial forces and regional economy. - Institute of regional researches NAS of Ukraine, Lviv, 2005.
The dissertation to deepening of theoretical-methodological bases of study of investment climate of region is devoted. On the basis of research of formation of sights about investment climate in context of evolution of the economic theory the features of genesis of this category are established, the approaches to allocation of its factors of formation and making estimation are considered. Periodisation of system of scientific knowledge about investment climate and estimation of the importance of the factors of activization of investment processes at various stages of the economic concepts and theories development is carried out.
On the basis of the developed structural hierarchy dispute of categories of an investment problematics by a principle of increase of a degree of scope of the investment relations, their essence is demarcated and the interrelations between them are opened. The classification of the factors of formation of an investment climate is advanced.
The model of rating estimation of investment climate of region is developed, that includes the complex analysis of entrance and initial indicators. On the basis of their association is carried out classterization of regions of Ukraine behind investment climate.
The principles and stages of construction of investment models of regional development are offered. Is developed multiple of econometrical model of research of influence of the integrated factors of an investment climate on investment processes in regions of Ukraine, which allow to determine directions of activization of regional investment policy and to optimize mechanisms of its realization.
Key words: an investment climate, factors of formation of an investment climate, estimation and modeling of an investment climate, investment models of regional development, regional investment policy.