У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 1. Управлінський облік його характеристика та етапи розвитку на Україні.html

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-01-17

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Имя

Выберите тип работы:

Принимаю Политику конфиденциальности

Скидка 25% при заказе до 5.4.2025

Для розподілу непрямих витрат підприємства, що виникають у процесі господарської діяльності, варто визначити, що непрямі (накладні) витрати підприємства можуть виникати як в основних, так і в допоміжних підрозділах, і носити як виробничий, так і невиробничий характер.

Загальні витрати підприємства, які трактуються як витрати на здійснення діяльності й споживаються декількома підрозділами, повинні бути включені в загальну (повну) собівартість калькуляційної одиниці і їхній розподіл здійснюється в такій послідовності:

оцінка й розподіл загальних витрат між підрозділами підприємства;
перерозподіл витрат обслуговуючих підрозділів між виробничими підрозділами;
розрахунок ставки розподілу накладних витрат для кожного виробничого підрозділу;
розподіл накладних витрат між калькуляційними одиницями.

Базою розподілу накладних витрат обслуговуючих виробництв при включенні їх у витрати виробничих підрозділів є:

для обслуговування устаткування (ремонтні цехи, ремонтні ділянки) - години обслуговування, зарплата обслуговуючого персоналу, вартість обслуговування;
складські витрати (склад готової продукції, матеріалів) - кількість вимог на відпуск матеріалів, вартість матеріалів, відпущених у виробництво, вартість готової продукції, тоннаж готової продукції або матеріалів або інші обсяги й т. ін.;
витрати, пов'язані з контролем виробничих процесів (ВТК -окремо) - чисельність працівників, людино-години, витрачені на контроль, обслуговування ВТК;
витрати, пов'язані з енергозбереженням (служба енергетика, служба головного електрика) - показання лічильників, потужність, зарплата персоналу, кількість відмов;
витрати, пов'язані з обслуговуванням відділу кадрів, маркетингу, менеджменту, тобто обслуговування персоналу - чисельність персоналу або кількість замовлень.

Розподіл витрат обслуговуючих підрозділів ускладнюється тим, що вони, як правило, надають взаємні послуги не тільки основним підрозділам, але й один одному.

Основний виробничий підрозділ - той, діяльність якого пов'язана з виробництвом продукції або виконанням робіт, наданням послуг для замовника.

Обслуговуючий (допоміжний) підрозділ - той, діяльність якого не пов'язана прямо з випуском кінцевого продукту, а пов'язана з наданням послуг іншим підрозділам, як основним, так і допоміжним.

При розподілі витрат допоміжних виробництв можуть бути використані такі методи:

метод прямого розподілу.
метод послідовного розподілу.
метод розподілу взаємних послуг.
метод одночасного розподілу.

Розглянемо ці методи на прикладі.

Приклад 1.

Підприємство має 3 основні підрозділи (механічний, збиральний цехи та ковально-штамповий) і 3 обслуговуючих (склад матеріалів, ремонтний цех, цех нестандартного устаткування). Вихідні дані наведені в табл. 1,

Таблиця 1 Вихідні дані

Показник	Енергетичний цех	Склад матеріалів	Механічний цех	Збиральний цех	Цех нестандартного устаткування	Ковально-штамповий	Всього
Чисельність працівників, осіб	80	30	300	120	20	200	750
Вартість замовлених матеріалів, грн	3050	0	103700	125050	3050	70150	305000
Вартість спожитої енергії, грн	0	1135	11917,5	2837,5	1135	39725	56750
Вартість замовленого устаткування, грн	141236	0	216008	149544	0	324012	830800
Накладні витрати, грн	120000	45000	350000	200000	15500	400000	1130500

Розподілимо відповідно до обраної бази розподілу витрати допоміжних виробництв між основними підрозділами й іншими допоміжними підрозділами. Ставки розподілу наведені в табл, 2.

Таблиця 2.Ставки розподілу послуг допоміжних виробництв

№ з/п	Підрозділ - споживач послуг	Підрозділи, що надають послуги
		Склад	Енергетичний цех	Цех нестандартного устаткування
1	Механічний цех	0,34	0,21	0,26
2	Ковально-штамповий цех	0,23	0,70	0,39
3	Збиральний цех	0,41	0,05	0,18
4	Склад матеріалів	0,00	0,02	0,00
5	Енергетичний цех	0,01	0,00	0,17
6	Цех нестандартного устаткування	0,01	0,02	0,00

Метод прямого розподілу

Цей метод базується на допущенні, що взаємні послуги допоміжних підрозділів не приймаються до уваги. Розподіл з використанням прямого методу подано в табл. 3.

Таблиця 3 Розподіл послуг допоміжних виробництв

Показник витрат	Механічний цех	Ковально-штамповий	Збиральний цех	Склад матеріалів	Енергетичний цех	Цех нестандартного устаткування	Всього
Накладні виграти	350000	400000	200000	45000	120000	15500	1130500
Розподіл витрат:
складу	45000x34/98 = 15612,24	45000x23/98 = 10561,22	45000x41/98 = 18826,53
енергетичного цеху	120000х 21/96=26250	120000x70/96 = 87500	120000x5/96 = 6250
цеху нестандартного устаткування	15500x26/83 = 4855,42	15500x39/83 = 7283,13	1550x18/83 = 3361,45
Всього	396717,66	505344,35	228437,98				1130500

Метод послідовного розподілу

Відповідно до нього витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням того, що підрозділи роблять послуги один одному. У зв'язку із цим першим підрозділом, витрати якого розподіляються, є підрозділ, що найменше обслуговується іншими допоміжними підрозділами. Якщо таких підрозділів декілька, то починати розподіл витрат необхідно з підрозділу, у якого більше витрати. Розподіл послуг допоміжних виробництв по методу послідовного розподілу наведено в табл. 4.

Таблиця 4 Розподіл послуг допоміжних виробництв

Показник витрат	Механічний цех	Ковально-штамповий	Збиральний цех	Склад матеріалів	Енергетичний цех	Цех нестандартного устаткування	Всього
Накладні виграти	350000	400000	200000	45000	120000	15500	1130500
Розподіл витрат:
складу	15300 34%	10350 23%	18450 47%	(45000)	450 1%	450 1%
Накладні 1	365300	410350	218450	0	120450	15950	1130500
енергетичного цеху	120450*21/98=25810.71	120450*70/98 =86035,71	120450*5/98 =6145,41	0	(120450)	2458,16
Накладні 2	3911110.71	496385.71	224595.41	0	0	18408.16	1130500
цеху нестандартного устаткування	18408.16*26/83=5766.41	18408.16*39/83=8649.62	18408.16*18/83=3992.13	0	0	(18408.16)
Всього	396877.12	505035.33	228587.54				1130500

Метод розподілу взаємних послуг

Цей метод базується на розподілі послуг допоміжних виробництв послідовним методом, при якому спочатку розглядаються тільки взаємні послуги. Потім скориговані накладні витрати розподіляються на витрати основного виробництва прямим методом. Розподіл послуг допоміжних виробництв по методу розподілу взаємних послуг наведено в табл. 5.

Таблиця 5 Розподіл послуг допоміжних виробництв

Показник витрат	Механічний цех	Ковально-штамповий	Збиральний цех	Склад матеріалів	Енергетичний цех	Цех нестандартного устаткування	Всього
Накладні виграти	350000	400000	200000	45000	120000	15500	1130500
Розподіл витрат:
складу				(900)	450 1%	450 1%
енергетичного цеху				2400 2%	(4800)	2400 2%
цеху нестандартного устаткування				0	2635 17%	(2635)
Скоригована база розподілу	350000	400000	200000	46500	118285	15715	1130500
Розподіл послуг
складу	46500*34/98= 16132,65	46500*23/98= 10913,27	46500*41/98= 19454,08
енергетичного цеху	118285*21/96= 19454,08	118285*70/96= 86249,48	118285*5/96= 6160,68
цеху нестандартного устаткування	15715*26/83= 4922,77	15715*39/83= 7384,16	15715*18/83= 3408,07
Всього	396930,26	504546,91	229022,83				1130500

Метод одночасного розподілу. Визначення ставка розподілу накладних витрат

Даний метод полягає в рішенні системи рівнянь. Далі використовується прямий метод розподілу витрат (але без «відкидання» взаємних послуг допоміжних підрозділів).

Скл = 45000 + 0,2Е

Е = 120000 + 0,1Скл + 0Д7ЦНУ

ЦНУ =15500 + 0,1Скл + 0,02Е

Звідси Скл= 47409,48; Е= 120474,1; ЦНУ = 18383,6

Розподіл послуг допоміжних виробництв по даному методу наведено в табл. 6.

Таблиця 6

Розподіл послуг допоміжних виробництв

Показник витрат	Механічний цех	Ковально-штамповий	Збиральний цех	Склад матеріалів	Енергетичний цех	Цех нестандартного устаткування	Всього
Накладні витрати	350000	400000	200000	45000	120000	15500	1130500
Скоригована база розподілу				47409,48	120474,1	18383,6
Розподіл витрат:
складу	16119,22	10904,18	19437,89
енергетичного цеху	25299,56	84331,87	6023,7
цеху нестандартного устаткування	4779,73	7169,59	3309,04
Всього	396198,51	502405,64	228770,63				1130500

Як видно з наведеного прикладу, всі 4 способи розподілу витрат дають різні результати, тому, обираючи той або інший метод, потрібно обґрунтувати свій вибір. Найбільш точні результати дає останній метод. Однак він громіздкий у використанні й вимагає чітко налагодженої інформаційної бази, що дозволяє розрахувати ставку розподілу витрат за структурою.

Найчастіше використовується метод прямого розподілу, хоча він менш обґрунтований.

Після того, як визначена сума накладних витрат основних виробничих підрозділів, можна розрахувати ставку розподілу накладних витрат між виробами, замовленнями або переділами. Ставка розподілу накладних витрат дорівнює відношенню загальної суми накладних витрат підрозділів до загального значення бази розподілу.

На практиці вибір бази розподілу залежить від характеру діяльності підприємства й технології виробництва. Найпоширенішими базами є: людино-години, машино-години, пряма заробітна плата, прямі матеріальні витрати, основні витрати діяльності, кількість виготовленої продукції.

Використання як бази розподілу людино-годин виправдано в підрозділах, де переважно застосовується ручна праця й тільки тоді, коли чітко налагоджена система обліку відпрацьованого часу.

Використання як бази розподілу машино-годин застосовується в тому випадку, коли основну частину накладних витрат становлять витрати на утримання й експлуатацію устаткування (амортизація, витрати на електроенергію, на ремонт). При цьому в підрозділах використовується автоматизована або механізована система праці.

Використання як бази розподілу прямих витрат на оплату праці широко використовується на практиці, тому що дані для обчислення бази розподілу можна одержати безпосередньо з даних бухгалтерського обліку, не здійснюючи при цьому витрат на збір інформації. Однак цей метод не є строго об'єктивним, тому що на підприємствах існують серйозні коливання в тарифних ставках, посадових окладах і т. ін.

Використання як бази розподілу прямих матеріальних витрат відбувається тоді, коли на підприємстві виробляється однорідна продукція в різних цехах, або випускаючий основний підрозділ один. Застосування цієї бази розподілу обґрунтоване в тому випадку, якщо в структурі накладних витрат підприємства матеріальні витрати займають істотну питому вагу (більше 15%).

Використання як бази розподілу основних витрат - комбінований показник прямих витрат і витрат на оплату праці. Основна перевага: інформаційна доступність; недолік: метод прямо не пов'язаний з накладними витратами.

Використання як бази розподілу обсягу випуску - найменш точний метод. Він рідше всього застосовується (якщо в підприємства 1 підрозділ, що випускає 1 вид продукції).

Розрахунок ставок розподілу розглянемо на прикладі.

Приклад 2.

Підприємство за минулий звітний період має наступні показники по виробничому підрозділу

Прямі матеріальні витрати 450000 грн

Прямі витрати на оплату праці 900000 грн

Відпрацьовано промислово-виробничим

персоналом 120000 людино-годин

Ефективний фонд часу роботи 90000 машино-годин

устаткування

Обсяг виробництва 50000 виробів

Накладні витрати 1350000 грн

Необхідно скласти планову калькуляцію на наступний рік на одиницю виробу за умови, що обсяг виробництва даного виробу збільшиться до 60000 одиниць і є такі дані по прямих матеріальних витратах, що включають у собівартість виробу:

Прямі матеріальні витрати на одиницю 40 грн

Прямі витрати на оплату праці ЗО грн

Прямі витрати ефективного фонду часу 15 годин

Прямі витрати праці на обробку деталі 12 годин

Розв’язання.

Використовуючи розглянуті бази розподілу, проаналізуємо ставки розподілу для включення накладних витрат у планову калькуляцію (табл..7).Таблиця 7.Розподіл накладних витрат

і № з/п	База розподілу	Ставка розподілу	Значення бази розподілу	Сума накладних витрат
І	Прямі витрати	1350000/120000=11,25	12	11,25*12= 135 грн
2	Ефективний фонд часу роботи устаткування	1350000/90000=15	15	15*15= 225 грн
3	Прямі витрати на оплату праці	1350000/900000=1,5	30	30*1,5= 45 грн
4	Прямі матеріальні витрати	1350000/450000=3	40	3*40= 120 грн
5	Основні витрати	1350000/(450000+900000)= 1	30+40 = 70	70 грн
6	Обсяг виробництва	1350000/50000=27	1	27 грн

Поняття супутньої продукції. Порядок оцінко НЗВ

У деяких випадках витрати підприємства не можуть бути розподілені на виріб прямо, коли результатом виробничого процесу є одночасне виробництво декількох видів виробів. Приклад: у хімічній промисловості, добувній, переробній, харчовій. У такому випадку, як правило, для цілей розподілу витрат знаходять точку розподілу витрат - це точка технологічного процесу, у якій існує можливість розділити спільні витрати (витрати одного процесу, у результаті якого одночасно виробляються кілька виробів).

Розподіл спільних витрат у точці розподілу може здійснюватися такими методами:

метод натуральних одиниць;
метод вартості продажів;
метод чистої вартості реалізації (метод валового прибутку).

Розглянемо застосування перерахованих методів на прикладі.

Приклад З

Підприємство виготовляє шоколад (молочний і з горіховим наповнювачем). Усього виготовляється 20 тис. літрів молочного шоколаду. З них 8 тис. літрів - як молочний шоколад; 12 тис. літрів -з горіхами. Вихід плиток: молочного шоколаду — з 1 літра 3 плитки; з горіхами з 1 літра 3,5 плитки. Вартість 1 плитки молочного шоколаду - 3 грн, з горіхами - 3,5 грн. Спільні витрати на приготування 20000 л = 50000 грн. Поелементні витрати на формування й упакування: по молочному шоколаду -- 11250 грн; по шоколаду з горіхами -23750 грн.

Метод натуральних одиниць полягає в розподілі спільних витрат пропорційно фізичному обсягу одержуваних спільних продуктів:

Ставка (мол. шок)= 8000 / 20000 = 0,4 0,4 х 50000= 20000 грн.

Ставка (з горіхами) = 12000 / 20000= 0,6 0,6 х 50000 = 30000 грн.

Метод вартості продажів базується на розподілі спільних витрат пропорційно доходам від продажу кожного спільного продукту в точці розподілу.

Дохід від реалізації молочного шоколаду = 8000 х 3(шт) = 24000.

24000 х 3 (грн)= 72000 грн.

Дохід від реалізації шоколаду з горіхами = 12000 х 3,5 х 3,5 = =147000 грн.

Загальний дохід від реалізації = 147000 + 72000 = 219000 грн.

Ставка (мол. шок) = 72000 / 219000 = 0,3288 0,3288 х 50000 = 16440 грн.

Ставка (з горіхами) = 147000 / 219000 = 0,6712 0,6712 х 50000 = 33560 грн.

Метод чистої вартості реалізації полягає в розподілі спільних витрат на продукт пропорційно питомій вазі чистої вартості реалізації окремого продукту в загальній сумі чистої вартості реалізації.

ЧВР = Дохід від реалізації - прямі витрати по продукту.

Для молочного шоколаду ЧВР = 72000 - 11250 = 60750 грн.

для шоколаду з горіхами ЧВР= 147000 - 23750 = 123250 грн.

Загальна ЧВР = 60750 + 123250 = 184000 грн.

Розподілимо спільні витрати:

Молочний шоколад = 50000х (60750/184000) = 16510 грн.

Шоколад з горіхами = 50000х(123250/184000) = 33490 грн.

1. Каган МС Введение в историю мировой культуры- в 2 кн
2. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук Харк
3. началу ХХ века в отдельных отраслях промышленности развитых стран образовались монополии ~ крупные компани.
4. Адамово дерево
5. Человекотворческая функция
6. Пакт Молотова-Риббентропа
7. тема образов Особенности художественного пространства и времени
8. Волынское государство которое до 1340 г
9. Государство Глава седьмая
10. Вторая историческая форма позитивизма

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе