Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
27
ПЕРЕДМОВА
Конституційне право України – провідна галузь національного права України, що закріплює демократичні принципи організації публічної влади, а також правові шляхи взаємовідносин влади з людиною і громадянським суспільством.
На сучасному етапі в правовій системі України підвищується роль конституційного права. Це одна з найдинамічніших галузей права, що суттєво впливає на формування нової системи державно-правових зв’язків, становлення в Україні суверенної, незалежної, демократичної, правової держави, дієздатних структур громадянського суспільства.
В науковому плані активізувалася розробка проблем становлення конституціоналізму, теорії конституції. В наукових дослідженнях все більше уваги приділяється питанням забезпечення прав та свобод громадян, гарантіям їх реалізації, діяльності органів державної влади. Однак, практика застосування норм конституції України, в цілому конституційного законодавства не завжди дається легко. Все це було враховано при підготовці навчального посібника «Конституційне право України у визначеннях та схемах» для студентів юридичних спеціальностей. Адже, без високої правової культури юристів не можливо забезпечити конституційну законність, права громадян.
В навчальному посібнику висвітлені питання предмету конституційного права, методів правового регулювання, правового статусу громадян, поняття та специфіка конституційно-правових відносин, організації діяльності органів державної влади. Матеріал подано у вигляді визначень та схем, що спрощує процес запам’ятовування студентами інформації.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
Тема 1.1. Конституційне право – галузь національного права України
Тема 1.2. Система конституційного права України
Продовження схеми «Класифікація конституційно-правових норм»
Тема 1.3. Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність
Тема 1.4. Конституція - основний Закон держави
РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ
Тема 2.1. Поняття та закріплення загальних засад конституційного ладу України
Тема 2.2. Поняття та закріплення державного ладу України
РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В УКРАЇНІ
Тема 3.1. Правовий статус людини і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут. Конституційні права і свободи людини і громадянина
Тема 3.2. Громадянство України
РОЗДІЛ 4. ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ
Тема 4.1 Конституційне закріплення безпосереднього народовладдя
Тема 4.2 Виборчий процес в Україні
Система галузі конституційного права України - характеризує її внутрішню структуру, яка обумовлена системними зв’язками між: нормами, інститутами, принципами конституційного права України
Інститут - це сукупність близьких за змістом і функціональним призначенням норм конституційного права, які в межах предмета галузі конституційного права регулюють однотипні, споріднені суспільні відносини
Система галузі конституційного права України
Інститути конституційного права
Норми конституційного права
Принципи конституційного права
Загальні конституційно-правові інститути носять комплексний характер і їх характеризують правові норми, які регулюють великі сфери (або кілька сфер) суспільних відносин
Головні конституційно-правові інститути діють в межах загальних інститутів і становлять собою сукупність правових норм, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин
Початкові конституційно-правові інститути діють в межах головних конституційно-правових інститутів і становлять собою сукупність правових норм,
що регулюють окрему підгрупу споріднених суспільних відносин
Реальна участь громадян в управлінні державними та суспільними справами
Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини врегульовані конституційно-правовими нормами учасники яких наділяються взаємними правами та обов`язками.
Ознаки демократичної держави
Затвердження законо-проекту всеукраїнським референдумом
Загальні риси норм конституційного права
Загальнообов’яз - ковий характер
конституційно-правових норм
дане правило поведінки є обов’язковим для всіх суб’єктів конституційно-правових відносин
Формально-визначений
характер
норми конституційного права
мають письмову форму і закріплені в нормативно-правових актах
Регулятивний характер
загальнообов’язкове правило поведінки виступає регулятором суспільних відносин
Загальний характер
характеризується багаторазовістю використання, дія поширюється на всіх суб’єктів, що вступають в конституційно-правові відносини
Виражають волю українського
народу
встановлюються чи санкціонуються
компетентними державними органами,
які формуються безпосередньо самим
народом або представницьким органом
і діють від імені народу України
Охороняються державою від
порушень, виконання
забезпечується примусовою
силою держави
держава створює механізм реалізації та захисту норм конституційного права, а в
разі невиконання або порушення може застосовувати ефективні санкції
Специфічні риси норм конституційного права:
Особливий зміст або особлива
вага і значення
особлива сфера суспільних відносин, на регулюванні яких направлені норми
конституційного права
Найвища юридична сила
оскільки основоположним джерелом в яких вони виражені є перш за все Конституція України
Установчий характер
оскільки визначають та закріплюють основи конституційного та державного ладу, основи правової системи та державного механізму
Особливий механізм
реалізації
реалізуються безпосередньо та через норми інших галузей права
Специфічний характер
суб’єктів
наявність суб’єкта, який відсутній в інших галузях права: народ, нація, держава
Найбільша стабільність у
порівнянні з нормами
інших галузей права
передбачає особливий механізм внесення змін та доповнень (розділ XIII КУ)
Особливості структури
як правило, є не характерною тричленна структура, переважна більшість норм не містить санкцій
Класифікація конституційно-правових норм:
За змістом, в залежності від сфери регулювання суспільних відносин, які є предметом галузі конституційного права
норми, що закріплюють основні засади
конституційного ладу
основні конституційні права і свободи
людини і громадянина
територіальний устрій України
систему державних органів, принципи їх
організації і діяльності
основи народовладдя
основ місцевого самоврядування
В залежності від призначення
у механізмі правового
регулювання
матеріальні – “що робити?”, містять права, обов'язки, принципи конституційного права
процесуальні – “як робити?”, містять конкретні правила поведінки для чітко визначеного кола суб’єктів
По характеру функціонального спрямування
охоронні норми
Регулятивні норми (правоустановчі)
уповноважуючи норми, що визначають права суб’єктів надані їм для здійснення визначених дій
зобов’язуючі норми закріплюють обов’язок суб’єкта
забороняючі норми містять заборону на здійснення певних дій
В залежності від ступеня категоричності припису
передбачають єдино можливий варіант поведінки
надають право обрання можливої поведінки
За сферою дії
загальнодержавні
Місцеві (локальні)
постійні
тимчасові
За терміном дії
Принципи конституційного права - це основні ідеї, фундаментальні засади, в яких втілюється сутність і політико-правове призначення галузі та її основного джерела Конституції України
загальні – втілюються основні ідеї Конституції, призначення, соціальна роль (принцип розподілу влад, демократизму, гуманізму, верховенства права та інші)
спеціальні – характерні для конкретних конституційно - правових відносин (принцип виборчого права, принципи прав та свобод людини та громадянина та інші)
постійні - які не передбачають певного терміну дії
За терміном дії
неписана - складається з кількох законів (звичаїв, прецедентів), що мають самостійне значення, прийняті в різний час, в різному порядку і використовуються ті норми, які узгоджуються з вимогами часу
писана - являє собою єдиний нормативний акт, приймається в особливому суворо встановленому
порядку, має найвищу юридичну силу і має чітку
внутрішню структуру (глави, розділи)
За формою
Класифікація конституцій
Матеріальна - становить собою акт або велику кількість прийнятих у різні часи нормативних актів або інших джерел, які визначають засади публічної влади, державного ладу, закріплюють та гарантують права і свободи людини
Формальна - становить собою закон (або кілька законів), який приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу по відношенню до всіх інших законів
Фактична
це реально існуючий суспільний устрій (конституційний лад), основу якого складають ті об’єктивні відносини, які визначають найбільш суттєві економічні, політичні, соціальні та інші характеристики суспільства і підлягають конституційному врегулюванню
Юридична
це система правових норм, що регулює особливе коло суспільних відносин, які становлять предмет конституційного права (організацію і функціонування органів публічної влади, права та свободи людини і громадянина, територіальний устрій)
Проголошення Президентом України всеукраїнського референдуму про внесення змін до розділів 1,3,13 КУ
Прийняття ВР законопроекту про внесення змін до розділів 1,3,13 КУ – на підставі ч. 1 ст. 156 КУ (2/3 депутатів від складу ВР)
Прийняття законопроекту про внесення змін до КУ на наступній черговій сесії ВР (2/3 депутатів від її складу)
Попереднє схвалення ВР законопроекту – на підставі ст.. 155 КУ (1/2 +1 депутат від складу ВР)
Розгляд висновку КСУ про відповідність законопроекту вимогам ст. 157-158 КУ
Прийняття Верховною Радою в першому читанні
Прийняття постанови ВРУ о направлення законопроекту до КСУ
Узагальнення пропозицій і зауважень громадян та громадських організацій
Публікація законопроекту для всенародного обговорення
Підготовка законопроекту до попереднього схвалення ВРУ
включення законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради з одночасним зверненням до КСУ
включення законопроекту до порядку денного сесії ВРУ
Обговорення питання про включення законопроекту до порядку денного сесії ВР
Підготовка висновків комітетів
письмове подання не менш як третиною народних депутатів України
даровані - даровані народу монархом або надані колонії метрополією
Безпосередня (пряма) демократія - це пряме здійснення влади народом у загальнодержавному або місцевих масштабах, яке може відбуватися у певних формах
За способом зміни, відміни, внесення поправок
народні - приймаються народом, шляхом референдуму або від імені народу представницьким органом
Форми безпосередньої демократії - це способи і засоби безпосереднього здійснення влади народом або його частинного (територіальною громадою), які виключають можливість передачі владних повноважень будь-яким органам або особам
Вибори - це одна із форм безпосередньої демократії за допомогою якої народ або його частина формує кількісний та якісний склад органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом голосування,
за умови альтернативи вибору (на здобуття одного мандата претендує два і більше кандидатів)
не фіктивні (реальні) - які відповідають реальному стану суспільних відносин і адекватно
реалізуються в системі суспільних відносин
фіктивні - які не відповідають реальному стану
суспільних відносин і носять лише декларативний характер
В залежності від ступеня реально-
сті
гнучкі - які змінюються, доповнюються в такому ж порядку як звичайні закони
жорсткі - які змінюються, доповнюються з
дотриманням ускладненої процедури
За способом прийняття
тимчасові - приймаються на обмежений строк або до настання певних подій, в умовах перехідного періоду
Термін «конституційне право» може використовуватись в трьох значеннях:
Наука конституційного права – це галузева юридична наука, що являє собою цілісну систему знань, концепцій, ідей, теорій щодо реалізації суб’єктами конституційно-правових-відносин своїх прав та обов’язків, які пов’язані з процесом організації та здійснення публічної влади
Навчальна дисципліна – являє собою систему знань, одержаних наукою конституційного права, а також практики реалізації наукових досліджень, яка викладається в юридичних навчальних закладах, метою якої є ознайомлення студентів з основними поняттями, якими оперує наука конституційного права
Конституційне право – це провідна галузь національного права України, яка становить собою сукупність конституційно-правових норм, за допомогою яких закріплюються основи повновладдя українського народу, встановлюючи при цьому належність публічної влади (державної влади та місцевого самоврядування), гарантії основних прав та свобод людини і громадянина
Предметом галузі конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, які виникають і діють в процесі організації та здійснення влади в Україні
відносини, які складають основоположні засади народовладдя, народний суверенітет
відносини, які розкривають побудову, устрій держави як організації влади народу і для народу
відносини, які визначають основоположні засади функціонування держави (демократизму, гуманізму, поділу влади)
відносини, що визначають характер зв’язків між державою і конкретною особою
Метод конституційно-правового регулювання – сукупність прийомів і способів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет галузі конституційного права
Метод установлення
характеризується уповноважуючими нормами права, які закріплюють повноваження відповідних суб’єктів
Метод зобов’язання
закріплює обов’язок суб’єктів визначати свою поведінку відповідно до встановленого припису
Метод дозволу
дає можливість відповідному суб’єкту діяти за тих чи інших обставин на свій розсуд
Метод заборони
суб’єктам конституційного права забороняються відповідні дії
Джерела конституційного права України – це чинні нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові норми
Закони та інші акти законодавчої влади
Підзаконні акти
Конституція України
конституційні закони
звичайні закони
інші акти ВРУ та акти Всеукраїнського референдуму
укази й розпорядження Президента України
постанови і розпорядження уряду
рішення органів місцевого самоврядування
деякі акти Конституційного Суду України
міжнародні договори, ратифіковані ВРУ
Метод конституційного права характеризується:
Загальним характером
Максимально високим юридичним рівнем
Централізованим характером
Установчим характером
Універсальним характером
Поєднанням прямого і опосередкованого регулювання
за допомогою конституційного регулювання закріплюються не всі, а найголовніші принципи і положення, які визначають зміст і основні напрямки розвитку суспільства
оскільки саме конституція має найвищу юридичну силу, а всі інші акти повинні відповідати уже самій Конституції
в конституційному праві переважають методи централізованого характеру, при якому відносини між суб’єктами права ґрунтуються на засадах субординації
установчість полягає в тому, що в суспільстві є багато відносин, які потребують первинного впливу, тобто регулювання «вперше». Саме таким методом встановлюється порядок формування органів державної влади
універсальність полягає в тому, що його вплив поширюється практично на всі галузі системи права
тобто поєднання безпосереднього, прямого регулювання суспільних відносин нормами конституційного права з непрямою (опосередкованою) дією всієї Конституції, її інститутів та окремих норм
Джерела конституційного права мають ряд особливостей:
Особливість змісту
джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу суспільних відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя
Політичний характер
конституційне право врегульовує відносини класів, соціальних груп, громадських організацій, щодо державної влади
Мають
вольовий характер
державна воля знаходить своє втілення, матеріалізується в правових актах, які в разі потреби охороняються силою держави
Мають комплексний характер
об’єднують матеріальні і процесуальні норми
Є результатом правотворчості державних органів та безпосереднього творення права самим народом
Конституційно-правова відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, за допомогою якої забезпечується реалізація приписів конституційно-правових норм і полягає в примусовому застосуванні санкцій до суб’єктів, винних у порушенні таких норм
Ознаки конституційно-правової відповідальності
Носить
політичний
характер
В багатьох
випадках детально
не конкретизується
Особливий
механізм
реалізації
Особливі види конституційно-правової відповідальності
конституційно-правові відносини пов'язані з такими соціальними явищами як влада, народ, держава, політика, нація
законодавець лише вказує на можливість такої відповідальності
втілюється в життя безпосередньо через норми конституційного права а також через норми інших галузей права
ретроспективна - відповідальність за минуле настає тоді, коли для цього є нормативна основа
позитивна - відповідальна поведінка, відповідальне відношення особи до своїх обов’язків, юридична компетентність
Теорії виникнення конституції
Теорія суспільного договору
Теологічні теорії
Теорії, які заперечують народний характер Конституції і які пов’язують її сутність з державною волею
Теорія природного права
Марксистсько-ленінська теорія
Особливі риси конституції:
Особливий суб’єкт
приймається народом або від імені народу і для народу
Установчий характер
конституції
носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який володіє проявом – установчої влади
приписи виступають в якості першооснови і є первинними
Особливий предмет
правового
регулювання
специфіка тих сфер суспільних відносин, які вона регулює і закріплює (народовладдя)
Особливі
юридичні
властивості
виражають суть, правову природу конституції
закріплює гарантовані державою права і свободи людини і громадянина
визначає належність і механізм здійснення державної влади
за допомогою якого народ установлює основні засади й принципи організації суспільства і держави,
характеризується особливими юридичними властивостями
нормативно правовий акт (інколи декілька актів)
Конституція держави
Особливі юридичні властивості конституції
Юридичне
верховенство
База чинного
законодавства
Особливий порядок
прийняття і зміни
Норми конституції є
нормами прямої дії
Наявність механізму
Конституцій-
ного
контролю і
правового захисту
під конституційним контролем розуміють перевірку чинного законодавства на предмет його відповідності конституції (КСУ)
правовий захист має на меті забезпечення дотримання конституційних положень, захист її від порушень
тобто можливе звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі положень конституції
оскільки для прийняття, внесення змін до конституції необхідна кваліфікована більшість голосів (2/3) народних депутатів, а до розділів 1, 3. 13 проведення всеукраїнського референдуму
чинне законодавство розвиває приписи конституції, деталізує їх
є юридичним актом, який містить правові норми, що мають найвищу юридичну силу
Функції конституції -
це основні напрямки її впливу на суспільні відносини, які обумовлені соціальним призначенням конституції
Політична
функція
Економічна
функція
Ідеологічна
функція
Юридична функція
Установча
Правоохоронна
за допомогою якої законодавець
здійснює первинне
юридичне оформлення
найважливіших
інститутів суспільства, а
також встановлює засади
конституційного
та державного ладу
полягає у забезпеченні
належної
дії інститутів і норм
Основного Закону, що
досягається за допомогою
спеціального механізму
відповідальності
полягає у виховній ролі конституції, справляє величезний ідеологічний вплив на волю і поведінку мас, формує певний тип суспільної свідомості, невід’ємною частиною якої є правосвідомість
полягає в тому, що конституція фіксує основоположні суспільні відносини, які складають економічний устрій
суспільства, його базу
полягає в тому, що конституція визначає основні засади політики в різноманітних сферах суспільного життя
Види конституції
Оголошення або призначення виборів
Складання списків виборців
Стадії виборчого процесу:
неупередженості органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, посадових осіб до партій (блоків), кандидатів у депутати
свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і партій (блоків), до засобів масової інформації, незалежно від форм їх власності
публічності і відкритості
дотримання принципів виборчого права
політичного плюралізму та багатопартійності
законності та заборони незаконного втручання будь-кого у виборчий процес
Принципи виборчого процесу:
офіційні спостерігачі від партії (блоку)
кандидат у депутати, зареєстрований в порядку, встановленому законом
партія (блок), що висунула своїх кандидатів
Референдум - це одна із форм безпосередньої демократії, за допомогою якої народ або його частина (територіальна громада) вирішує важливі питання загальнодержавного або місцевого значення, а також є одним із способів прийняття громадянами України законів України шляхом голосування
Соціальне призначення виборів:
одна з основних форм безпосередньої демократії
фундаментом формування та організації апарату держави, органів місцевого самоврядування
формується політична еліта суспільства
державна влада набуває легітимного характеру за умови, що вибори були проведені з дотриманням вимог Конституції України законів, міжнародних стандартів
за допомогою виборів формуються: Верховна Рада України;Верховна Рада АРК;Президент України; органи місцевого самоврядування, голови сільських, селищних та міських рад і т. д.
Види виборів
За територіальною ознакою
загальнодержавні - які здійснюються на території всієї країни (наприклад, народних депутатів, Президента України)
місцеві - які здійснюються на певній території (наприклад, вибори до органів м/с та сільських, селищних, міських голів, депутатів) ВР АРК
(локальні)
виборці
Суб’єктами виборчого процесу є:
виборчі комісії
Виборчий процес – це передбачена і закріплена законом діяльність суб’єктів виборчого процесу щодо організації та проведення виборів
За об’єктом, до яких входять, або на які обираються представники народу
вибори парламенту(до ВРУ)
вибори ВР АРК
вибори на посаду ПУ
вибори сільських, селищних, міських голів
вибори до рад всіх рівнів (представницьких органів м/с - сільських, селищних, міських, районних обласних, районних у містах рад)
За часом проведення
чергові вибори
позачергові або дострокові вибори
повторні
вибори, замість депутатів і голів, які вибули
у разі утворення нової адміністративно – територіальної одиниці
Продовження таблиці «Види виборів»
чергові
проводяться у зв’язку із закінченням строку повноважень (легіслатури), передбаченого КУ і ЗУ
проводяться у разі дострокового припинення строку повноважень передбаченого КУ і ЗУ
проводяться у разі визнання виборів недійсними, або такими, що не відбулися
в законі від 6.04.2004р. зазначені як повторні вибори
позачергові
повторні
замість депутатів і голів, які вибули
дійсні – проведені з дотриманням процедури передбаченої в КУ і ЗУ
З огляду на правові наслідки
недійсними – вибори в ході яких були допущені порушення законодавства
В залежності від способу волевиявлення виборців
прямі – виборці здійснюють своє волевиявлення безпосередньо
непрямі – волевиявлення виборців здійснюється через представників
Поняття «виборче право» може бути
Об’єктивне – це один із головних конституційно-правових інститутів норми якого регулюють суспільні відносини пов’язані з формуванням органів державної влади та місцевого самоврядування
Суб’єктивне – це право закріплене Конституцією і гарантоване державою право громадянина України вільно обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування
закони України, що
містять положення щодо формування органів державної влади та місцевого самоврядування
Конституція України
рішення Конституційного суду України, щодо тлумачення виборчого законодавства України
міжнародні договори, які містять положення щодо принципів участі громадян у виборах і які ратифіковані Верховною Радою України
Джерела об'єктивного виборчого права
активне – право обирати представників органів державної влади і місцевого самоврядування, володіють громадяни України яким виповнилося 18 років (ст. 71 КУ)
пасивне – право бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування, передбачає наявність додаткових цензів: осілості, віковий ценз
Принципи виборчого права основоположні ідеї, фундаментальні засади на основі яких здійснюються вибори, які забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборчих органів державної влади
Принцип вільних виборів
участь громадян України у виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах
Загальне виборче право
право голосу на виборах мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років. Цього права позбавлені лише громадяни, які у судовому порядку визнані недієздатними
Принцип рівного виборчого права
наявність у виборців однакової кількості голосів, тобто «один виборець – один голос»
Принцип прямого виборчого права
громадяни, беручи участь у виборах віддають свої голоси безпосередньо «за» чи «проти» того чи іншого кандидата
Принцип таємного голосування
контроль за волевиявленням виборців забороняється
Виборча система – це сукупність юридичних, організаційних та інших засобів щодо формування представницьких органів державної влади та м/с або це існуючий в державі порядок організації і проведення виборів до представницьких органів державної влади та м/с
адміністративний референдум - на якому вирішуються питання управлінського характеру
конституційний референдум - на якому вирішується питання, пов’язані зі зміною конституції
міжнародно-правовий референдум - на якому вирішуються міжнародно-правові питання
Мажоритарна передбачає, що перемогу здобуває той кандидат по виборчому округу, який отримав встановлену законодавством більшість голосів
Пропорційна система, яка передбачає, що кількість депутатських мандатів отриманих політичною партією (рухом, блоком) пропорційна кількості голосів виборців поданих за партію (блок) в межах виборчого округу
Змішана – поєднує елементи мажоритарних і пропорційних виборчих систем
законодавчі референдум - предметом якого є закон
або законопроект
За предметом референдуму
факультативний - проводиться з питання, яке згідно з законом може бути вирішене як шляхом
референдуму, так і в інший спосіб
обов’язковий - проводиться з питань, які згідно
з законом можуть бути вирішені виключно шляхом референдуму
Абсолютної більшості – перемогу на виборах здобуває кандидат, який набрав 50%+1 голос тих громадян, які взяли участь у виборах
Кваліфікованої більшості – перемогу здобуває той кандидат, який набрав кваліфіковану більшість голосів виборців
Відносної більшості – перемогу здобуває той кандидат, який одержав більшість голосів ніж усі інші кандидати, навіть якщо це менше ніж 50% голосів виборців
Складання списків виборців – з метою забезпечення реалізації принципу зального виборчого права, для підготовки проведення голосування виборців складаються загальні списки виборців за формою затвердженою ЦВК
За способом проведення
місцевий - проводиться на території певної адміністративно-територіальної одиниці або
суб’єкта федерації, автономного утворення
всеукраїнський - проводиться на всій
території держави
За жорсткими списками – розташування прізвищ кандидатів у списку в пріоритетному порядку, який визначається самою політичною партією (блоком), виборець голосує за список партії в цілому
За напівжорсткими списками – передбачають, що виборець голосує за список в цілому, а також має право зробити преференцію, помітивши чи вписавши прізвище одного або декількох кандидатів
З преференціями – виборець голосує за партію, а також одночасно робить помітку напроти номеру того кандидата, в списку від даної партії, якому він віддає свій голос. Розташування прізвищ кандидатів у списку зазначаються в алфавітному порядку
Мітинги, демонстрації та інші форми безпосередньої демократії
Утворення виборчих округів та виборчих дільниць
Утворення виборчих комісій
Висування та реєстрація кандидатів у депутати
Передвиборна агітація
Голосування та підрахунок голосів, встановлення та оприлюднення результатів виборів
ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів, у тому числі з поміткою «Уточнений» та протоколу ЦВК про підсумки голосування у закордонному виборчому окрузі не пізніше як на 15 день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів, про що складає протокол
За юридичною силою рішення
прийнятого референдумом
робочі групи обліку виборців утворюються районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад (міст республіканського в АРК, обласного значення) для складання та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території кожного села, селища, міста та району, у містах Києві та Севастополі
імперативний - рішення мають вищий, обов’язків, остаточний характер
Президентом України
щодо змін Конституції України (п. 6 ст. 106 КУ)
регіональні робочі групи обліку виборців утворюються радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями для забезпечення роботи районних та міських робочих груп обліку виборців, узагальнення та уточнення загальних списків виборців, які проживають на території відповідно АРК, області, міст Києва та Севастополя
Президентом України
за народною ініціативою
(п.6 ст.106 КУ) на вимогу не менше як 3 млн. громадян України які мають право голосу, за умови, що підписи зібрано не менше як в 2/3 областей і не менш як по 100 тисяч підписів в кожній області
Верховною Радою
з питання про зміну території України (п. 2 ст. 85 КУ)
Оголошення або призначення виборів – передбачає встановлення уповноваженим законодавством суб’єктом дати голосування
Верховна Рада України
Президент України
ЦВК
призначає чергові та позачергові вибори Президента України
призначає позачергові вибори народних депутатів України з підстав і в порядку встановлених Конституцією України
оголошує чергові вибори Верховної Ради України, оскільки не потребують окремого рішення про їх призначення
призначає чергові та позачергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів
призначає позачергові вибори до Верховної Ради АРК
територіальна виборча комісія
призначає повторні вибори депутатів місцевої ради та повторні вибори сільського, селищного та міського голови
призначає проміжні вибори депутатів місцевих рад
Верховна Рада АРК, обласна, Київська, Севастопольська міські ради
призначають перші місцеві вибори
Утворення виборчих округів
Виборчий округ – територіальна одиниця, створювана для проведення виборів
В залежності від кількості місць, які мають бути заповнені в одному виборчому окрузі розрізняють:
одномандатні виборчі округи – у всьому виборчому окрузі вибори проводяться лише на одне місце
багатомандатні виборчі округи – обирається декілька депутатів
вибори Президента України
вибори депутатів сільських, селищних рад
вибори голів сільських, селищних, міських рад
вибори депутатів ВРУ
вибори депутатів міських рад, районних, районних у містах, обласних, міст Києва та Севастополя рад
депутатів ВР АРК
закордонний виборчий округ
вибори депутатів ВРУ
вибори Президента України
Утворення виборчих дільниць
Виборча дільниця – виборчі одиниці, що об’єднують виборців за загальним місцем голосування, які забезпечують підготовку, організацію і проведення голосування та підрахунку голосів виборців
звичайні виборчі дільниці – утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання, окружними виборчими комісіями
спеціальні виборчі дільниці – утворюються в стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування, окружними виборчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ
закордонні виборчі дільниці – утворюються ЦВК за поданням Міністерства закордонних справ України при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установ
Виборчі дільниці можуть бути:
малі – з кількістю виборців до 500 осіб
середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб
великі - з кількістю виборців понад 1500 осіб
Утворення виборчих комісій
Виборча комісія – суб’єкт виборчого процесу, утворення якого та діяльність визначається в передбаченому законом порядку
Центральна виборча комісія (ЦВК) – є постійно діючим, колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів ВР АРК, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського та місцевих референдумів
призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК ВРУ за поданням Президента України. До складу входить 15 членів; строк повноважень – 7 років
Окружна виборча комісія – є юридичною особою, комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій у межах відповідного територіального виборчого округу з питань виборів депутатів
утворюється ЦВК у складі голови та заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 12 і не більше 18 осіб
Дільнична виборча комісія – не є юридичною особою, є суб’єктом виборчого процесу, має право звертися в межах своїх повноважень до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до підприємств, закладів, установ та організацій, їх посадових та службових осіб
утворюється відповідною окружною виборчою комісією у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів у складі:
10-18 осіб для малих дільниць
14-20 осіб для середніх дільниць
18-24 особи для великих дільниць
Висування та реєстрація кандидатів у депутати
Висування полягає у визначенні кола осіб з-поміж яких будуть обрані Президент України, народні депутати України, депутати ВР АРК, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови
Самовисування – громадянин сам подає заяву про бажання балатуватися кандидатом, здійснюється шляхом подання до відповідповідної територіальної виборчої комісії заяви
Висування політичними партіями, виборчими блоками партій або іншими громадськими об»єднаннями
Висування групами виборців
може бути застосоване на виборах Президента України, депутатів сільських, селищних рад, сільського, селищного, міського голови
застосовується для висування кандидатів у Президенти України, кандидатів у народні депутати, депутатів ВР АРК, кандидатів у депутати місцевих рад, сільських, селищних, міських голів
законодавством України не передбачається
Реєстрація кандидатів здійснюється:
Центральною виборчою комісією
на виборах народних депутатів України та виборах Президента України
Відповідною територіальною виборчою комісією
на всіх рівнях місцевих виборів
Передвиборна агітація – не заборонена Конституцією та законами України діяльність громадян, політичних партій, інших об»єднань громадян, колективів підприємств, установ і організацій, засобів масової інформації, спрямована на формування громадської думки і поведінки виборців в інтересах конкретних кандидатів чи політичних партій
Принципи передвиборної агітації:
свобода агітації в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать КУ та законам України
створення юридично рівних можливостей усім кандидатам на виборах
неупереджене ставлення до кандидатів з боку держави, її органів, посадових осіб тощо
контроль за використанням фінансових матеріальних засобів на виборах
Форми передвиборної агітації
проведення зборів громадян, зустрічей з виборцями, мітингів, демонстрацій, пікетів, походів тощо
проведення публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій, щодо передвиборних програм, політичної діяльності
оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних ЗМІ політичної реклами, виступів, інтерв’ю, відео кліпів, інших публікацій
розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих видань, які містять матеріали передвиборної агітації
проведення концертів, спортивних змагань за підтримку партії, блоку
публічні заклики голосувати «за» чи «проти» суб’єктів виборчого процесу та інші форми, що не суперечать КУ та законам України
Голосування
Голосування – здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня за встановленою законом процедурою і полягає в реалізації громадянами свого активного виборчого права.
Голосування відбувається в приміщенні для голосування особисто з сьомої до двадцять другої години в спеціально відведених для голосування кабінках, в яких заповнюються бюлетені, що подаються в скриньки для голосування, які знаходяться в полі зору членів дільничної виборчої комісії
Підрахунок голосів та встановлення результатів виборів
здійснюється дільничною виборчою комісією, яка складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці
протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та запечатані пакети з іншими виборчими документами дільничної виборчої комісії передаються до окружної виборчої комісії
окружна виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій, що входять до складу територіального виборчого округу складає протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу
протокол про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу та виборчі документи транспортуються до ЦВК головою окружної виборчої комісії або його заступником та двома членами цієї виборчої комісії - представниками двох партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів у територіальному виборчому окрузі
ЦВК не пізніше як на 5 день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр »
Референдум – це одна із форм безпосередньої демократії, за допомогою якої народ або його частина (територіальна громада) вирішує важливі питання загальнодержавного або місцевого значення, а також є одним із способів прийняття громадянами України законів України шляхом голосування
Територіальною ознакою
Види референдумів
Конституційний лад являє собою систему суспільних відносин передбачених і гарантованих Конституцією і законами прийнятими на її основі відповідно до неї
Конституційний лад за суттю – певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права
Конституційний лад за змістом – опосередковує передбачені і гарантовані конституцією державний та суспільний лад, конституційний статус людини та громадянина, систему безпосереднього народовладдя, організацію державної влади й місцевого самоврядування, територіальний устрій, основи національної безпеки та інші найважливіші інститути конституційно-правових відносин
Конституційний лад за формою – являє собою передбачену конституцією форму держави за характером державного устрою і державного правління, форми безпосереднього народовладдя, форми об’єднання громадян і так далі
Конституційний лад характеризується наступними ознаками:
наявність та дія в державі юридичної конституції
конституційний лад набуває реального змісту лише за умови демократичного характеру конституції та дотримання конституційних положень (тобто, не зводиться до факту лише її існування)
підпорядкування держави праву
для того, щоб держава в повній мірі підпорядковувалася праву, це підпорядкування повинно бути забезпечене певними гарантіями
забезпеченість підпорядкування держави праву певними гарантіями
передбачена та закріплена система гарантій в своїй сукупності повинні забезпечити таку форму, такий спосіб організації держави, який можна назвати конституційним ладом
функціонування громадянського суспільства
функціонування громадянського суспільства, що є необхідним атрибутом конституційної держави, є однією із умов щодо обмеженості державної влади правом
ромадянське суспільство – це система взаємодій у межах права вільних та рівноправних громадян держави їх добровільно сформованих об’єднань, котрі перебувають у відносинах конкурентності та солідарності
Принципи конституційного ладу України – це вихідні, фундаментальні засади організації державної влади в конституційній державі, які покладені в основу взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства
Суверенність
визначення, встановлення конституційного ладу народом і можливість його зміни лише волею народу (ч.3 ст. 5 КУ)
внутрішній суверенітет
це суверенітет у внутріполітичній сфері, який означає незалежність держави від інших суб’єктів політичної системи, держава залежить лише від одного суб’єкту політичної системи –народу України
зовнішній суверенітет
Незалежність нашої держави у всіх основних сферах, держава сама визначає якими будуть її відносини з іншими державами, які не можуть втручатися в її внутрішні справи
Демократизм
необмеженість влади народом, як щодо належності її народу так і щодо її здійснення народом (ст. 5, 6, 7, 15 КУ)
Гуманізм
полягає в закріпленні і гарантуванні такого порядку, який ґрунтується на реальній і всебічній повазі до особи, людини і громадянина, забезпеченні прав і свобод людини, а також гарантуванні цих прав (ст. 3, 19 КУ)
Реальність
конституційний лад повинен відображати реально існуючі суспільні відносини на момент прийняття відповідної конституції і на перспективу її розвитку
Системність
послідовність, логічність, всебічність, повнота закріплення в Конституції основних інститутів суспільства і держави
Види республік
спеціальний – характеризує окремі категорії людей і громадян
загальний – поширюється на всіх людей і громадян
індивідуальний – притаманний окремому індивіду
За суб’єктами правові статуси розрізняють
конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім визначених Конституцією випадків
можуть доповнюватися, розширюватися, вдосконалюватися в майбутньому, так як міжнародно-визнаний перелік прав і свобод значно ширший за змістом, ніж той, який захищається Конституцією
Невичерпності
прав і свобод людини і громадянина
Правовий статус людини і громадянина – це правове положення людини і громадянина в суспільстві, яке визначається сукупністю прав, свобод та обов’язків
Основи правового статусу людини і громадянина, як загальний інститут (конституційно-правовий), становлять такі головні інститути:
інститут основних принципів статусу людини і громадянина
інститут основних прав, свобод та обов΄язків
інститут гарантій прав, свобод та обов΄язків
інститут громадянства
інститут правового статусу іноземців
інститут права притулку
інститут загальних суб΄єктивних прав громадян України
кожен має право на правову допомогу, у випадках передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав
Вільності і рівності людей у своїй гідності та правах
усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах з моменту народження тобто вільність і рівність людей розглядається з позицій природних прав людини, ч.1,ст.22 КУ
Невідчужува - ності і непорушності прав і свобод
недопускається не тільки відібрання прав і свобод, якими володіє кожна людина від народження, але й їх порушення, обмеження змісту, створення перешкод для їх реалізації.
Гарантованості,нескасованості конституційних прав і свобод людини і громадянина
конституційні права і свободи мають бути забезпечені відповідними засобами, які б сприяли їх реалізації у повсякденному житті, а також права і свободи за будь-яких умов не можуть бути оголошені неіснуючими
Недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод
нові закони та зміни, що вносяться до діючих законів, не можуть містити положення, які б можна було б розцінювати, як погіршення умов, зменшення уже існуючих прав людини
Права людини на вільний і всебічний розвиток своєї особистості
кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших осіб
проголошується
Соціальне значення референдумів:
призначається
референдум є одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень
Всеукраїнський референдум
референдум є однією з основних форм реалізації права національного суверенітету
за умов демократичного суспільства референдум може бути використаний народом як противага рішенням органів державної влади та м/с, що не задовольняють інтереси громадян
референдум є одним із способів формування громадської думки
Принципи правового статусу людини і громадянина – це основні ідеї, фундаментальні засади, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав і свобод людини і громадянина і на підставі яких регламентується взаємовідносини людини і громадянина з державою
Нормативно-правові принципи
Процесуальні принципи – це фундаментальні правові засади за допомогою яких реалізуються, охороняються, захищаються права і свободи людини і громадянина, усуваються порушення прав і свобод, поновлюються порушені права
принцип права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
принцип відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди
принцип права на інформацію щодо своїх прав і обов’язків
принцип недопустимості зворотньої дії закону, який означає, що закони та інше нормативно правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом΄якшують або скасовують відповідальність особи, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визначалися законом як порушення
принцип необов΄язковості виконання явно злочинного розпорядження чи наказу
принцип призумпції невинуватості особи
принцип звільнення від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе членів своєї сім΄ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом
Мусульманська (ісламська) – статус особи визначається за шаріатом . Вселенський суверенітет належить лише Аллаху: людина не має права розпоряджатися собою на свій розсуд, і її дії мають бути підпорядковані вказівкам Аллаха. Акцент переноситься не на права, а на обов’язки перед Аллахом, перед спільнотою правомірних мусульман
Колективістська (марксистська, расистська) – заснована на визнанні пріоритету колективу (класу раси, нації) стосовно до особи, а також на обґрунтуванні обмеженості прав людини суспільними інтересами
Традиційна (сформована звичаєвим правом) – людина розглядається як невід’ємна клітина племені, її права не можуть реалізовуватися окремо від племені
Ліберальна – кожна людина від моменту народження природою наділені невід’ємними правами. Обмеження прав людини і громадянина можливе лише у зв’язку із забезпеченням охорони суспільного ладу, правопорядку, прав і свобод громадян, запобіганням насильства та інші
Права людини – це її соціальна спроможність вільно діяти, самостійно обирати вид і міру своєї поведінки, з метою задоволення різнобічних матеріальних та духовних потреб шляхом використання певних соціальних благ в межах визначених законодавчими актами
наявність правового виховання і правової культури
Концепції прав і свобод людини і громадянина
особисте бажання особи
Для реалізації прав і свобод необхідно:
Основними гарантами прав і свобод людини і громадянина за Конституцією є:
парламент – Верховна Рада України, який визначає виключно
законами України права і свободи людини і громадянина, гарантії
цих прав і свобод; основні обов΄язки громадян (ст. 92 КУ)
Президент – Президент є гарантом прав і свобод людини і громадянина (ч. 2 ст. 102 КУ)
Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ст.116 КУ)
місцеві державні адміністрації, які на відповідній території забезпечують додержання прав і свобод громадян (ст.119 КУ)
суди, які захищають права і свободи людини і громадян
уповноважений ВРУ з прав людини
міжнародні судові установи та відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст.55 КУ)
а) Європейської комісії з прав людини;
б) Європейського суду з прав людини;
в) Міжнародного комітету проти катувань
органи місцевого самоврядування (ст.143 КУ)
політичні партії і громадські організації (ст. 36 КУ)
держава – є гарантом прав і свобод (ст.3 КУ)
характеризуються особливими юридичними властивостями
вони не набуваються і не відчужуються за волевиявленням людини і громадянина
вони є життєво важливі та найбільш соціально значимі як для окремої людини, так і для суспільства і держави в цілому
Конституційні права і свободи людини і громадянина – закріплені в Конституції та гарантовані Українською державою невід’ємні права і свободи людини і громадянина, що належать їм від народження чи в силу наявності в них громадянства України і становлять ядро (суть) правового статусу особи в Україні
Класифікація основних права і свобод людини та громадянина
У залежності від суб’єкта
права людини
права громадянина
права першого покоління – проголошені першими буржуазними революціями
За черговістю їх включення до конституційних та міжнародно-правових документів
права другого покоління – стосуються середини 19 ст.
права третього покоління – закріплюються після Другої світової війни
За ґенезою
природні – обумовлені самою природою людини, фактом її існування і розвитку
похідні від них
За видом суб’єкта
індивідуальні – належать окремому індивіду
колективні – належать певному колективу
За ступенем їх абсолю-тизації
права, що підлягають обмеженню – зважаючи на реальні об’єктивні обставини, можуть виникнути в державі та суспільстві (ч.2 ст.64)
права, що не підлягають обмеженню – не можуть порушуватися, відчужуватися за будь-яких умов (ч.2 ст.64)
За змістом
особисті (ст. 27-35 КУ)
політичні (36-40 КУ)
економічні, соціальні, культурні, екологічні (ст. 41-54 КУ)
рівності громадян перед законом
принцип крові – дитина отримує громадянство батьків незалежно від місця народження
Конституційний обов’язок людини і громадянина – це об’єктивно обумовлена вимога держави до особи діяти чітко визначеним у законі чином або утримуватися від здійснення певних дій
Обов’язок характеризується наступними рисами:
це міра (категорія) необхідної поведінки
це завжди певне обмеження прав людини
виконання обов’язку забезпечується спеціальним механізмом, який має держава
Конституційні обов’язки
захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 КУ)
кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 КУ)
кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 КУ)
кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 КУ)
Державний лад України являє собою передбачену й гарантовану конституцією організацію (будівництво) держави і її діяльність.
Державний лад є складовою частиною конституційного ладу
Основні принципи державного ладу опосередковують суть держави, її тип, місце і роль в суспільстві
Суверенності і незалежності держави
внутрішній і зовнішній суверенітет, незалежність нашої держави у всіх основних сферах – політичній, економічній, соціальній та культурній. За своєю суттю суверенітет, незалежність означає верховенство, повноту і самостійність державної влади в середині країни та рівноправність й незалежність держави у відносинах зовні
Соціальної держави
держава є і має бути виразником, представником і захисником інтересів як усього суспільства , усього народу, так і інтересів кожної людини та громадянина
Правової держави
правовий характер нашої держави виявляється у передбаченому Конституцією верховенстві права, у здійсненні державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, у взаємній відповідальності держави та особи, гарантуванні прав та свобод людини і громадянина
Республіканської форми правління
полягає в такій організації державної влади (форми правління) при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади
Унітарності (єдності, соборності) держави
єдність, соборність в політичному, економічному, соціальному, культурному та інших відношеннях. Територіальна єдність – у КУ зазначається, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою
Демократизм
опосередковує відносини держави і суспільства, держави і особи і знаходить своє виявлення в їх системі, структурі та складі, принципах формування органів державної влади, основних засадах функціонування
Форми держави
Форма державного
правління
Форма державного
режиму
Форма державного
устрою
Форма державного правління -
спосіб організації верховної влади в державі, який характеризується структурою, порядком формування, компетенцією вищих органів державної влади (монархія, республіка)
Монархія
форма правління, за якої найвища державна влада повністю або частково зосереджена в руках монарха (однієї особи), який здійснює владу за власним правом. Найчастіше влада монарха є довічною передається в спадщину
Республіка
форма державного правління, де всі вищі органи державної влади обираються населенням або формуються представницькими органами влади на певний строк
Форма державного устрою – це територіальна організація державної влади, яка характеризується статусом її складових частин та взаємозв’язком між ними та державою в цілому
Письмове подання глави держави
угоди, договори, конвенції та інші акти, які укладає Україна з іншими державами
Норма конституційного права - це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване українським народом або державою з метою охорони та регулювання певних суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права
Унітарна держава
єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають ознак суверенітету
Федерація
складна держава, складові одиниці якої містять ознаки суверенітету
Конфедерація
союз держав, які об’єднані для досягнення певних цілей при збереженні власного суверенітету
Державний режим -
сукупність форм і методів здійснення державної влади в суспільстві, характеризується станом демократичних прав і свобод людини та інших суб’єктів суспільних відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів
Демократичний
стан політичного життя, за яким державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, дотриманні основних прав людини
Антидемокра-тичний
обмеження чи усунення можливостей реального впливу громадян на управління державою, обмеження чи порушення основних прав людини, коли влада зосереджена в руках неконтрольованої групи осіб або однієї особи (авторитарний, тоталітарний, вождізм, військово-диктаторський, фашистський, расистський )
Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном
Міністерство внутрішніх справ та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпорядковані йому органи
Комісія з питань громадянства при Президентові України
Президент України
До органів, які беруть участь у вирішенні питань пов’язаних з громадянством належать:
якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов’язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство
якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави
якщо особа набула громадянства України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів
якщо іноземець набув громадянства України і не подав у порядку передбаченому законом документ про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від нього
якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави
Умови втрати громадянства України:
за підставами, передбаченими міжнародними договорами України
внаслідок втрати громадянства України
внаслідок виходу з громадянства України
Підстави припинення громадянства України:
вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано
законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином
засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення
тяжкого або особливо тяжкого злочину до погашення або зняття судимості
вчинила злочин проти людства чи здійснила геноцид
До громадянства України не приймається особа, яка:
наявність законних джерел існування
володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування
отримання дозволу на постійне проживання в Україні
безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5 років
припинення іноземного громадянства
визнання і дотримання Конституції України та законів України
Умови прийняття до громадянства України:
за іншими підставами передбаченими міжнародними договорами України
набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них
набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною опіки
внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування
внаслідок усиновлення
внаслідок встановлення батьківства
внаслідок поновлення у громадянстві
внаслідок прийняття до громадянства (натуралізація)
за територіальним походженням
за народженням (філіація)
Підстави набуття громадянств України:
неможливості вигнання та видання громадянина України іншій державі
збереження громадянства незалежно від місця проживання громадянина України
рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України
неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України та автоматичного припинення громадянства внаслідок розірвання шлюбу
визнання права громадянина України на зміну громадянства
неможливості позбавлення громадянина України громадянства України
запобігання виникнення випадків безгромадянства
єдиного громадянства
Принципи громадянства - це вихідні засади, ідеї, які закріплені в законодавстві та покладені в основу взаємовідносин між державою та особою і які складають цілісну систему, що є основою всього законодавства про громадянство України
У залежності від способів правотворчості джерела конституційного права класифікуються:
акти референдумів
нормативні акти територіальних громад та органів місцевого самоврядування
санкціоновані державою звичаї і традиції
акти, що є результатом імплементації норм міжнародного права
Термін «громадянство» має два основні значення:
Інститут громадянства – це головний конституційно-правовий інститут, норми якого регулюють відношення пов’язані з громадянством України
Початкові інститути, які діють в межах головного інституту громадянства:
інститут принципів громадянства
інститут набуття та припинення громадянства
інститут втрати громадянства
інститут органів, які вирішують питання громадянства та інші
необмежений в просторі та часі
піклування та захисту громадян України, які перебувають за її межами
вільний зв'язок
носить двосторонній характер
стійкий правовий зв'язок
Ознаки громадянства
Громадянство України правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках
Джерелами цього інституту є:
Конституція України
Закон України «Про громадянство України»
Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року
Міжнародні договори
імперативні
диспозитивні
дія поширюється на всю територію держави
Дії поширюються на певну, конкретну територію
приймаються на невизначений термін
приймаються на конкретний період часу, містяться в актах тимчасової дії
Структура конституційно-правових відносин
Суб`єкт
Об`єкт
Зміст
Суб`єкт конституційно-правових відносин – це володар конституційно-правової правоздатності, який реалізує її в безпосередньо в даному відношенні.
фізичні особи
юридичні особи
держава
соціальні спільноти
громадяни України
іноземці, та особи без громадянства
особи з подвійним громадянством
державні органи, підприємства, установи, організації
органи місцевого самоврядування
громадські об`єднання
комерційні організації
власне держава
державні утворення
адміністративно-територіальні одиниці
народи
нації, етнічні групи
Об`єкти конституційно-правових відносин – це певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси потреби суб`єктів конституційно-правових відносин із приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб`єктивні права і обов`язки.
Матеріальні
Нематеріальні
політичні блага (конституційний лад, народний та державний суверенітет, публічна влада, територія, посада, депутатський мандат та ін.)
речі та інші майнові і духовні блага (власність, засоби виробництва, гроші, цінні папери, літературні твори та ін.)
особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров`я, честь, гідність та ін.)
духовні цінності та певні соціальні властивості і риси об`єднань
дії уповноваженого суб`єкта (дії парламенту, Президента України, народного депутата та ін.)
Зміст конституційно-правових відносин може бути:
Фактичний
Юридичний
безпосередня поведінка суб`єктів конституційно-правових відносин
суб`єктивні права та юридичні обов`язки
Суб`єктивне право – це вид і міра можливої поведінки суб`єкта, яка підлягає забезпеченню певними благами та охорони з боку держави
Предметом науки є конституційно-правові норми та суспільні відносини, що регулюються цими нормами, а також практика реалізації цих норм, дослідження закономірностей розвитку галузі конституційного права
Метод науки – це сукупність правил, прийомів, принципів, засобів наукового пізнання, які забезпечують отримання об’єктивних, достовірних знань
Порядок внесення змін та доповнень до Конституції України
Юридичні факти – конкретні життєві обставини, з якими конституційно-правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення конституційно-правових відносин
За юридич-ними наслідка-ми
Правостворюючі – на основі яких суб’єкти набувають певних прав і обов’язків
Правозмінюючі – що тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обовязків
Правоприпиняючі – на основі яких припиняються конституційно-правові відносини одного порядку і спонукають становленню правовідносин іншого порядку
За складом
Прості – складаються з одного факту якого досить для настання юридичних наслідків
Складні – це сукупність окремих фактів (фактичний склад), які є необхідними для настання юридичних наслідків
За триваліс-тю у часі
Одноактні – скаладаються з одноразового акту їх виявлення
Триваючі (юридичні стани) обставини, що існують у продовж певного часу
В залежно-сті від волі суб`єкта
Дії – життєві обставини виникнення яких залежить від волі і свідомості суб`єктів
Події – життєві обставини, що виникають незалежно від волі суб`єктів
Правомірні - відповідають приписам норм
Протиправні – не відповідають приписам норм
Юридичні акти
Юридичні вчинки
Провини
Злочини
Види конституційно-правових відносин
За змістом
виникають із закріпленням засад конституційного ладу
пов`язані із закріпленням та охороною конституційно правового стану людини і громадянина
пов`язані з народним волевиявленням
виникають у процесі організації та функціонування системи органів державної влади та місцевого самоврядування
виникають у процесі встановлення територіального устрою України
Від характеру взаємо –відносин суб`єктів
загальні
чітко визначено суб`єктів їхні взаємні права та обов`язки
не визначено конкретних суб`єктів, їхніх прав та обов`язків
конкретні
конститу-ційно-правові стани
конкретних суб`єктів визначено, але їхні права та обов`язкі чітко не встановлені
В залежності від кількості суб'єктів
прості
складні
Характерні для індивідуальних конституційно-правових відносин
характерні для групи (колективу) суб`єктів
Організація державної влади в Україні на засадах поділу на законодавчу, виконавчу, судову
Конституційне закріплення та реалізація принципу ідеологічної, політичної та економічної багатоманітності
Визнання та гарантування місцевого самоврядування
Виявлення та врахування інтересів всіх соціальних груп населення через демократичні інститути: вибори, референдуми
Стаття 1 Конституції України визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу
Конституційно-правові ознаки України як суверенної і незалежної держави
Територіальна цілісність
суверенітет України поширюється на всю її територію
державна територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою
захист суверенітету і територіальної цілісності України є однією з найважливіших функцій держави, справою всього українського народу
Єдиний конституційний простір
юридичною базою для формотворчої діяльності всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування є Конституція України
Громадянство
в Україні існує єдине громадянство
Єдина грошово-кредитна система
грошовою одиницею України є гривня
Національні Збройні Сили
оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України
Офіційний статус державної мови
державною мовою в Україні є українська мова
Державні символи
Державний Прапор, Державний Герб, Держаний Гімн і столиця
Міжнародна правосуб’єктність
Україна є повноправним суб’єктом міжнародного права, може вступати до міжнародних організацій, укладати міжнародні договори
Ознаки України як соціальної держави
Держава є виразником, представником і захисником інтересів як усього суспільства, усього народу так і інтересів кожної людини і громадянина
Соціальна спрямованість всієї економічної політики держави, держава має боротися не з багатством, а з бідністю, зменшуючи напруженість між працею і капіталом
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю
Надання та закріплення рівних умов для розвитку кожної особистості, можливості застосування нею своїх здібностей на власну і суспільну користь
Врахування та сприяння з боку держави задоволенню інтересів усіх соціальних груп і прошарків населення, зміцнення соціальної злагоди і єдності народу
Ознаки України як правової держави
Верховенство права і правових законів над підзаконними нормативними актами, політичною і фізичною силою держави і її органів
Наявність механізму реалізації прийнятих законів та інших правових актів
Взаємна відповідальність держави та особи
Непорушність прав і свобод людини і громадянина, їх охорона і гарантованість
Здійснення державної влади на засадах поділу на законодавчу, виконавчу, судову
Гарантії конституційного ладу – це механізм забезпечення, дотримання, виконання, застосування, і використання конституційних норм, які закріплюють основні засади конституційного ладу України
український народ
Конституція України та закони
українська держава в цілому
органи державної влади та місцевого самоврядування
політичні партії, громадські організації та інші суб’єкти конституційно-правових відносин
Парламентська - здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни, головними рисами якої є: реальне формування уряду парламентом при номінальній участі глави держави, зосередження виконавчої влади в руках уряду, політична відповідальність уряду перед парламентом
Президентська - головними рисами якої є: президент обирається народом і водночас є главою виконавчої влади, уряд формується президентом при номінальній участі парламенту, уряд несе політичну відповідальність перед президентом
Змішана - яка характеризується рисами як парламентської так і президентської республіки
Види унітарних держав
Залежно від наявності чи відсутності в їх складі державоподібних територіальних утворень
Проста
Складна
територія поділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці
має у своєму складі автономні територіальні одиниці
Залежно від ступеня централізації управління
Централізовані – управління на всіх субнаціональних територіальних рівнях здійснюється адміністрацією, що призначається вищим органом виконавчої влади
Децентралізовані – відсутні місцеві органи виконавчої влади загальної компетенції і на всіх субнаціональних територіальних рівнях функціонують органи місцевого самоврядування
Відносно децентралізовані – поєднання прямого державного управління на місцях із місцевим самоврядуванням
Україна є республікою (ст. 5 КУ)
Україна є унітарною державною (ч.2 ст. 2)
організаційні гарантії – це систематична організаторська діяльність держави та всіх її органів, посадових осіб, громадських організацій по створенню сприятливих умов для реального користування громадянами своїми правами та свободами
політичні гарантії – належать: держава; влада народу, яку він
здійснює безпосередньо і через органи державної влади; право громадян на свободу об΄єднань у політичній партії та громадські організації вільно обирати і бути обраним до органів, державної влади
економічні – спосіб виробництва; економічний лад суспільства,
який має забезпечувати неухильне зростання продуктивних сил на основі визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; економічна свобода громадян та їх об΄єднань у виборі форм і здійсненні підприємницької діяльності
це сукупність об΄єктивних і суб΄єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян, на усунення можливих причин та перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень
Загальні (загально-суспільні)
гарантії
це надання державою формальної (юридичної) загальнообов΄язковості тим умовам, які необхідні для того, щоб кожна людина могла скористатися своїми конституційними правами і свободами.
Юридичними гарантіями прав і свобод особи є принципи правового статусу особи, які містить Конституція України
Юридичні гарантії
Гарантії можна поділити на дві групи
Гарантії основних прав і свобод людини і громадянина становлять собою систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують в сукупності додержання прав та свобод і законних інтересів особи
З’являються від моменту народження
За своїм змістом – це політичні, економічні, культурні, соціальні та ін.
За своєю формою – це спосіб, образ поведінки, виявлення волі, інтересів
Реалізація прав залежить від бажання самої людини, а держава не може і не повинна примушувати до використання цих прав
Носять універсальний характер, є неподільні, взаємопов’язані, взаємообумовлені, є надбанням кожної людини
Свобода – є первинним поняттям у системі прав людини і громадянина, пов’язані з самим її існуванням, розвитком та можливістю діяти на власний розсуд, що характеризує, в основному, соціально-політичний статус людини і громадянина
Люди вільні від свого народження, ніхто не має права порушувати їхні природні права, держава є головним гарантом свободи людини
закріплюються за кожною людиною і кожним громадянином
становлять ядро правового статусу особи і покладені в основу всіх інших юридичних прав встановлених іншими галузями права
Люди мають рівні можливості, що закріплені правом
Людини вільна робити все за винятком того, що прямо заборонено чинним законодавством
мають загальний характер, тобто їх обсяг є однаковим для кожної людини і громадянина
мають особливу юридичну форму закріплення, вони закріплюються в Конституції України – Основний Закон держави
виступають передумовою будь-яких правовідносин у конкретній сфері
принцип ґрунту – дитина стає громадянином тієї держави на території якої вона народилася
за законом (в силу правонаступництва держав)
за заявою (за індивідуальною волею особи)
За кількісною ознакою участі виборців
загальні – участь у виборах беруть всі виборці
бере участь частина виборців (характерно для місцевих виборів)
консультативний - проводиться з метою з’ясування думки громадян з питання, вирішення якого залишається за органом державної влади та місцевого самоврядування
Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії (ст. 74 КУ)
скасовуючий - громадянам пропонується скасувати акт парламенту або органу місцевого самоврядування,
який вже набув чинності
затверджуючий - громадяни затверджують рішення,
прийняте парламентом або органами місцевого
самоврядування
За характером рішення,
прийнятого
шляхом референдуму
за народною ініціативою (петиційний) референдум - проводиться на вимогу певної передбаченої законом, кількості громадян
з ініціативи органу державної влади або місцевого
самоврядування
За ініціатором проведення
референдуму
позапарламентський - закон приймається на референдумі в обхід парламенту незалежно від того,
розглядається він парламентом чи ні
післяпарламентський - проводиться після того, як закон прийнято парламентом з метою його затвердження
допарламентський - проводиться до прийняття закону парламентом з метою з’ясувати думку виборців з даного питання
За часом проведення