Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 7
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Харківський національний університет внутрішніх справфакультет права та масових комунікацій |
||
|
Кафедра кримінально-правових дисциплін |
||
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ |
||
|
З дисципліни |
Кримінальне право України (Особлива частина) |
|
|
Галузь знань |
0304 ПРАВО |
|
|
Напрям підготовки (спеціальність) |
6.030402 ПРАВОЗНАВСТВО |
|
|
Спеціалізація |
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА |
|
|
Освітньо-кваліфікаційний рівень |
БАКАЛАВР |
|
|
Форма навчання |
ЗАОЧНА |
|
|
м. Харків 2013 |
||
|
Передмова Методичні вказівки щодо написання курсових робіт з дисципліни «Кримінальне право України (Особлива частина)» на 59 арк. |
||
|
СХВАЛЕНО Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ 30 серпня 2013 року Протокол № 1 |
ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету права та масових комунікацій ХНУВС 28 серпня 2013 року Протокол № 2 |
|
|
ПОГОДЖЕНО Секцією методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ «____» ________2013 року Протокол №______ ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.) |
ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології ФПМК ХНУВС 27 серпня 2013 року Протокол № 1 ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.) |
|
|
Рецензенти: |
||
|
Лантінов Я.О. доцент кафедри кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, к.ю.н., доцент. Литвинов О.М. начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор. |
||
|
Розробники: Харченко В.Б., Кундеус В.Г., – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013 |
||
|
© Харченко В.Б., Кундеус В.Г., 2013 © Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013 |
1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Метою курсової роботи є формування у студентів навичок до самостійного освоєння навчального матеріалу, наукового процесу, підняття їх теоретичного та професійного рівня, кращого засвоєння дисципліни Кримінальне право (Особлива частина).
Завдання курсової роботи:
- систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних знань із Особливої частини Кримінального права та вміння їх практичного використання при дослідженні матеріалів судової практики;
- розвиток навичок самостійної роботи, формування вмінь постановки завдань та досягнення обґрунтованих висновків;
- оволодіння методикою проведення досліджень, використання сучасних інформаційних технологій у процесі розв’язання задач, які передбачені завданням роботи.
Порядок вибору теми курсової роботи.
Тема курсової роботи студента визначається номером теми списку «Теми курсових робіт», який відповідає реєстраційному номеру студента у відомості захисту курсової роботи.
У виняткових випадках студент може самостійно сформулювати та запропонувати тему, якщо її немає в переліку. В цьому випадку він повинен обов’язково узгодити її з викладачем – керівником, призначеним для кожної навчальної групи, та отримати на це його згоду.
Термін здачі курсових робіт на кафедру.
Курсова робота подається (особисто або надсилаються поштою) до навчального підрозділу за 30 днів до початку навчально-екзаменаційної сесії.
Старший викладач-методист (викладач-методист), закріплений за відповідним курсом, отримує курсові роботи, які надійшли від студентів та перевіряє правильність їх оформлення.
Курсові роботи реєструються старшим викладачем-методистом (викладачем-методистом) у журналі обліку курсових робіт.
Датою подання курсової роботи вважається день, коли студент заочної форми навчання надав роботу, про що зроблено запис в журналі обліку курсових робіт, а в разі надіслання роботи – дата відправки роботи відділенням зв’язку, яка вказується на поштовому штемпелі.
Курсові роботи подаються старшим викладачем-методистом (викладачем-методистом) на кафедру для подальшої їх реєстрації та перевірки.
Захист курсової роботи здійснюється відповідно до затвердженого розкладу.
Вимоги до структури та оформлення курсових робіт.
Вимоги до структури курсових робіт. Курсова робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; номер теми та тема курсової роботи; шифр групи, прізвище, ім’я та по батькові автора; місто та рік написання роботи (Приклад – додаток 1).
Курсова робота повинна мати таку структуру:
1. Зміст;
2. Вступ;
3. Теоретична частина – основний текст роботи, що складається з розділів, поділених на підрозділи, або лише з розділів. Найбільш оптимальний варіант структурування основного тексту – 3-4 розділи, які поділені на неменше як 2 підрозділи. Кожен підрозділ повинен закінчуватися короткими висновком, що випливає із завдання написання цього розділу.
4. Практична частина;
5. Висновки;
6. Список використаних джерел.
Перед початком виконання курсової роботи студент повинен уважно ознайомитися із положеннями цих методичних вказівок щодо виконання курсових робіт з дисципліни Кримінальне право України (Особлива частина).
Процес написання курсової роботи містить у собі ряд взаємопов’язаних між собою етапів:
Зміст роботи.
Загальними вимогами до складання змісту (плану) є наявність кількох розділів (два і більше), складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження, визначених темою роботи. Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план, у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів та підрозділів – це лише частини загальної теми роботи, тому вони повинні бути більш вузькими і не повторювати назву роботи.
Зміст (План) роботи в загальному вигляді формулюється в завданні курсової роботи.
Вступ.
У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми та її значущість, ступінь розробки теми у науці, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження, мета та завдання дослідження.
Далі подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій послідовності.
Актуальність теми
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обгрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку кримінального права. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.
Мета й завдання дослідження.
Мета дослідження формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи.
Не слід формулювати мету дослідження як, – «Дослідження питань...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують не мету дослідження, а тільки на засіб досягнення мети.
Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.
Визначення об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і включає сукупність властивостей і взаємозв’язків об’єкта, саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему курсової роботи.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це надасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: «Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, … розділів, … підрозділів, висновків, списку використаних джерел із … найменувань та … додатків. Загальний обсяг роботи … сторінок».
Підбір, вивчення, аналіз і узагальнення матеріалів обраної теми реферату.
Перед початком безпосереднього написання основного тексту роботи студент повинен ознайомитись з нормативними документами, навчальною, монографічною літературою та публікаціями в науково-практичних журналах, судовою практикою тощо. При цьому доцільно робити виписки з нормативних актів, книг, статей, інших джерел, помічаючи в чернетці ті сторінки та видання, що найбільш важливі при висвітленні відповідних питань теми курсової роботи.
Викладення тексту роботи. При викладенні матеріалу студент повинен звернути увагу на:
У основній частині (теоретичній) викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням мети та завдань магістерської роботи; доктринальні положення, різноманітні підходи до зазначених проблем на основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється особиста точка зору з розглянутих проблем; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародно-правовими документами; досліджуються матеріали судової практики до теми роботи; пропонуються можливі шляхи вирішення існуючих проблем.
Виклад тексту роботи повинен відповідати темі і плану та не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів.
Рекомендується також, щоб усі розділи і підрозділи були, по можливості, за структурою і обсягом приблизно однакові. Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи, які розбиті на підрозділи. Окремі розділи можуть не мати підрозділів. Розділ не може складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи. Кожний розділ роботи повинен закінчуватися короткими висновками.
Роботу над текстом доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної теми. Автор повинен суворо слідкувати за тим, аби не виходити за межі розділу. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела. Викладати матеріал у роботі слід у безособовій формі (наприклад, «ми вважаємо», «на наш погляд» та ін.).
При виконанні роботи за темою обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України, Кримінального кодексу, Постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових актів за темою роботи. Необхідно також обов’язково опрацювати рішення та висновки Конституційного Суду України, що можуть стосуватись теми дослідження.
Крім нормативно-правових актів, студенти обов’язково повинні опрацювати підручники з кримінального права, спеціальну наукову та монографічну літературу, курси лекції з предмету, матеріали опублікованої та неопублікованої юридичної (в тому числі і судової) практики та інші джерела, необхідні в силу специфіки дослідження теми роботи.
Особливу увагу при виконанні курсової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань.
Послання на використані джерела зазначаються в тексті роботи проставлянням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.
Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Посилання робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях С.С. Алєксєєва, С.М. Братуся, Р.І. Кондратьєва та М.М. Марченка, [3, 4, 5, 6] зазначається, що...».
Коли необхідно зіслатися на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «...А.С. Довгерт та Р.О. Стефанчук [9, с. 86–88; 10, с. 21–27] стверджують про...».
У випадку, коли автор курсової роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим.
В обов'язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу курсова робота до захисту не допускається.
Практична частина роботи складається:
1) із матеріалів судової практики (копій вироків суду), які можна отримати у Єдиному державному реєстрі судових рішень (Державне підприємство «Інформаційні судові системи». Електронний ресурс – http://reyestr.court.gov.ua/), з обов’язковим посиланням на джерело. Кількість копій вироків повинна бути не менше п’яти.
При неможливості використання всесвітньої мережі «ІНТЕРНЕТ» матеріали судової практики можливо досліджувати в періодичних виданнях: «Вісник Верховного Суду України», «Іменем Закону», «Юридичний Вісник», «Юридична практика» тощо;
2) юридичного аналізу подій (діянь) встановлених вироком суду. Такий аналіз проводитися на підставі положень теоретичної частини курсової роботи, з обов’язковим розглядом підстав кримінальної відповідальності.
У висновках автор повинен підсумовувати викладений матеріал. Висновки повинні бути узгоджені із метою та завданнями роботи та випливати з розгляду розділів (підрозділів) теми з врахуванням єдності теоретичної та практичної частин курсової роботи.
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованим твором або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв.
Джерела слід розміщувати у Списку у порядку посилань у тексті курсової роботи.
Список використаних джерел повинен мати не менше 15 джерел. На кожне з наявних у списку джерел має бути в роботі хоча б одне посилання.
Після оформлення списку використаних джерел курсова робота повинна бути підписана автором на останній сторінці після списку використаного нормативного матеріалу та літератури. Обов’язково необхідно зазначити дату виконання курсової роботи (число, місяць та рік).
Вимоги до оформлення курсової роботи. Орієнтований обсяг курсової роботи – 30-40 сторінок формату А-4.
Курсова робота виконується українською мовою на папері формату А4 (297мм х 210 мм). Робоча площа аркуша, на якому друкується текст роботи, обмежується берегами таких розмірів: верхній і нижній береги – по 20 мм; лівий берег – 30 мм; правий берег – 10 мм.
Робота друкується комп’ютерним способом. Шрифт друку – Times New Roman, звичайний, світлий. Кегль (параметри) шрифту – 14 pt (одиниць). Міжрядковий інтервал тексту – 1,5.
Нумерація аркушів проставляється у верхньому правому куті аркуша арабськими цифрами без додавання до номера аркуша будь-яких інших знаків. На першому аркуші роботи номер не проставляється.
Текст викладається лише на одній сторінці аркушу грамотно, акуратно, якщо текст рукописний, то великим, розбірливим почерком, з дотриманням вимог берегів аркушу, до 30 рядків на аркуші.
Текст кожної структурної частини роботи (Розділ, Підрозділ) починається з нового аркуша.
Будь-які скорочення слів, понять у викладі роботи (в заголовках, підзаголовках, плані, тексті, посиланнях на джерела та ін.), крім загальноприйнятих (наприклад, КК, КПК, ст.) неприпустимі.
Рецензування та оцінювання виконання курсової роботи.
Науковий керівник (викладач) знайомиться з роботою, визначає дотримання вимог до її оформлення та написання, дає письмовий відгук (рецензію).
Рецензійні листи письмових робіт заповнюються українською мовою.
Критеріями оцінювання виконання курсової роботи є:
Якщо курсова робота повернута кафедрою до навчального підрозділу з оцінкою «незадовільно», «не допущено до захисту», то викладач-методист повертає її студенту для доопрацювання. Доопрацьовану (перероблену) курсову роботу студент повинен знову подати до навчального підрозділу разом з роботою, яка була не зарахована.
До захисту не допускаються курсові роботи в наступних випадках:
Процедура та критерії оцінки захисту курсової роботи.
Захист курсової роботи проводиться студентом особисто перед комісією. Процедура захисту курсової роботи полягає у наступному: попередньо ознайомившись з рецензією на роботу, автор дає усні пояснення по суті критичних зауважень рецензента по роботі, відповідає на запитання членів комісії, обґрунтовує свої висновки додатковими аргументами.
Захист курсової роботи оцінюється як окремий заліковий модуль та не включається при підрахунку до підсумкового контролю дисципліни.
Під час оцінювання курсової роботи враховується як її зміст, так і результати захисту. Комісія визначає оцінку роботи та її захисту за 100 бальною шкалою з подальшим переводом до національної шкали та шкали ЕСТS.
Шкала оцінювання захисту курсової роботи.
|
Оцінка в балах |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
|
90 – 100 |
Відмінно |
А |
|
82 – 89 |
Добре |
B |
|
75 – 81 |
C |
|
|
68 –74 |
Задовільно |
D |
|
60 – 67 |
E |
|
|
35–59 |
Незадовільно |
FX |
|
1–34 |
F |
Заключні положення.
Консультації з усіх інших питань, пов’язаних з виконанням курсової роботи, студенти можуть отримати безпосередньо у наукового керівника (викладача) або в навчально-методичному кабінеті кафедри, чи у чергового викладача кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології.
2. ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ.
|
№ З/П |
Назва теми |
|
Модуль № 2 |
|
|
Змістовній модуль № 2 |
|
|
1. |
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. |
|
2. |
Спосіб, як обтяжуюча обставина умисного вбивства. |
|
3. |
Мотив, як обтяжуюча обставина умисного вбивства. |
|
4. |
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство, вчинене у співучасті. |
|
5. |
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах. |
|
6. |
Кримінальна відповідальність за доведення особи до самогубства. |
|
7. |
Кримінальна відповідальність за тяжке тілесне ушкодження. |
|
8. |
Кримінальна відповідальність за середньої тяжкості тілесне ушкодження. |
|
9. |
Кримінальна відповідальність за побої, мордування та катування. |
|
10. |
Кримінальна відповідальність за залишення у небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. |
|
11. |
Кримінальна відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини. |
|
12. |
Кримінальна відповідальність за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. |
|
13. |
Кримінальна відповідальність за примушування до вступу у статевий зв’язок. |
|
14. |
Злочини проти статевої недоторканості неповнолітніх. |
|
15. |
Кримінальна відповідальність за порушення авторського і суміжних прав. |
|
16. |
Кримінальна відповідальність за насильницькі злочини проти власності. |
|
17. |
Кримінальна відповідальність за крадіжку та грабіж. |
|
18. |
Кримінальна відповідальність за шахрайство. |
|
19. |
Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. |
|
20. |
Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги. |
|
21. |
Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень та перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. |
|
22. |
Кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди. |
|
23. |
Кримінальна відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди. |
|
24. |
Кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів. |
|
25. |
Кримінально-правова характеристика контрабанди. |
|
26. |
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. |
|
27. |
Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. |
|
28. |
Кримінально-правова характеристика незаконного заволодіння транспортним засобом. |
|
29. |
Кримінально-правова характеристика хуліганства. |
|
30. |
Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. |
3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗМІСТУ КУРСОВИХ РОБІТ
ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА № 1:
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти життя та здоров’я особи. Встановити їх види. Визначити поняття вбивства. З’ясувати ознаки та види вбивства.. Визначити ознаки умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. З’ясувати критерії поділу умисного вбивства залежно від наявності або відсутності обтяжуючих або пом'якшуючих обставин.
Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства. При розгляді об’єкту умисного вбивства слід визначити момент початку та закінчення кримінально-правової охорони життя людини. Визначити додатковий безпосередній об’єкт умисного вбивства.
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння вбивства, з’ясування його змісту та ознак. Визначити зміст вбивства шляхом дії. Встановити умови кримінальної відповідальності за вбивство шляхом бездіяльності.
Далі слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки вбивства. Дослідити поняття: «смерть», «клінічна смерть», «біологічна смерть».
Після цього слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками вбивства. Дослідити його види.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин слід визначенням моменту закінчення цього злочину.
Розгляд суб’єктивних ознак умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин традиційно слід почати із розгляду ознак суб’єкту цього злочину. Потім розглянути зміст вини цього злочину та з’ясувати можливі мотиви вчинення цього виду вбивства.
Рекомендований перелік літератури до теми № 1:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 35
Додаткова література: 10, 11, 19, 36, 59
ТЕМА № 2:
Спосіб, як обтяжуюча обставина умисного вбивства.
Орієнтовний план:
1. Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти життя.
2. Поняття вбивства, його види та ознаки.
3. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки вбивства.
4. Види вбивства залежно від способу вчинення умисного вбивства. Поняття способу вчинення злочину.
5. Особлива жорстокість, як спосіб вчинення вбивства.
6. Характеристика способу вбивства, що є небезпечним для життя багатьох осіб.
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти життя та здоров’я особи. Встановити їх види. Визначити поняття вбивства та його види. Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки вбивства. Насамперед, визначити об’єкт вбивства, розглянути ознаки об'єктивної сторони даного злочину: суспільно-небезпечне діяння, суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками.
Розгляд суб’єктивних ознак слід починати із розгляду ознак суб’єкту цього злочину. Потім розглянути зміст вини цього злочину та з’ясувати можливі мотиви вчинення цього виду вбивства.
Визначити види вбивства залежно від способу його вчинення. Дати визначення та проаналізувати спосіб вчинення злочину.
Проаналізувати особливу жорстокість, як спосіб вчинення умисного вбивства. Визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього виду вбивства. Розглянути питання кваліфікації умисного вбивства з особливою жорстокістю.
Проаналізувати спосіб вбивства, що є небезпечним для життя багатьох осіб. Визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього виду вбивства. Розглянути питання кваліфікації умисного вбивства, вчиненого способом небезпечним для життя багатьох осіб.
Рекомендований перелік літератури до теми № 2:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 35
Додаткова література: 10, 11, 19, 36, 59
ТЕМА № 3:
Мотив, як обтяжуюча обставина умисного вбивства.
Орієнтовний план:
1. Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти життя.
2. Поняття, види та ознаки вбивства.
3. Види вбивства залежно від мотиву вчинення умисного вбивства. Поняття мотиву злочину.
3. Корисливий мотив, як обтяжуюча обставина умисного вбивства.
4. Хуліганський мотив, як обтяжуюча обставина умисного вбивства.
5. Умисне вбивство, вчинене з мотивів виконання потерпілою особою службового або громадського обов'язку.
6. Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти життя та здоров’я особи. Встановити їх види. Визначити поняття вбивства та його види. Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки вбивства. Насамперед, визначити об’єкт вбивства, розглянути ознаки об'єктивної сторони даного злочину: суспільно-небезпечне діяння, суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками.
Розгляд суб’єктивних ознак умисного вбивства традиційно слід почати із розгляду ознак суб’єкту цього злочину. Потім розглянути зміст вини цього злочину.
Далі слід визначити поняття мотиву злочину та встановити види вбивства залежно від мотиву його вчинення.
Проаналізувати суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів. Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Проаналізувати суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого з хуліганських мотивів. Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Проаналізувати суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого з мотивів виконання потерпілою особою службового або громадського обов'язку. Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Проаналізувати суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості. Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Рекомендований перелік літератури до теми № 3:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 35, 41
Додаткова література: 10, 11, 19, 36, 59
ТЕМА № 4:
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство, вчинене у співучасті.
Орієнтовний план:
1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти життя.
2. Поняття, види та ознаки вбивства. Види вбивства залежно від спільної участі суб’єктів.
3. Поняття співучасті, її ознаки та форми.
4 Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого на замовлення.
5. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти життя та здоров’я особи. Встановити їх види. Визначити поняття вбивства. Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки вбивства. Насамперед, визначити об’єкт вбивства, розглянути ознаки об'єктивної сторони даного злочину: суспільно-небезпечне діяння, суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками.
Розгляд суб’єктивних ознак слід починати із розгляду ознак суб’єкту цього злочину. Потім розглянути зміст вини та з’ясувати можливі мотиви вчинення цих видів вбивства.
Визначити види вбивства. Встановити види вбивства залежно від спільної участі суб’єктів.
Визначити та проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого на замовлення. Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Визначити та проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Рекомендований перелік літератури до теми № 4:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 32, 35
Додаткова література: 10, 11, 19, 36, 59
ТЕМА № 5:
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти життя. Встановити їх види. Визначити поняття вбивства та його види. З’ясувати суспільну небезпечність умисного вбивства при пом’якшуючих обставинах.
Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки вбивства. Визначити об’єкт вбивства, розглянути ознаки об'єктивної сторони даного злочину: суспільно-небезпечне діяння, суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками.
Розгляд суб’єктивних ознак умисного вбивства слід починати із розгляду ознак суб’єкту цього злочину. Потім розглянути зміст вини вбивства.
Визначити та проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК). Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Визначити та проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК). Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Визначити та проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства при перевищені меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК). Розглянути питання кваліфікації цього виду умисного вбивства.
Рекомендований перелік літератури до теми № 5:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 35
Додаткова література: 10, 11, 19, 36, 54, 59
ТЕМА № 6:
Кримінальна відповідальність за доведення особи до самогубства.
Орієнтовний план:
1. Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти життя.
2. Об’єктивні ознаки доведення до самогубства.
3. Суб’єктивні ознаки доведення до самогубства.
4.Кваліфіфкуючі ознаки доведення до самогубства.
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти життя. Встановити їх види. Дати загальну характеристику об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти життя.
Встановити та визначити зміст об’єкту доведення до самогубства. Дослідити суспільну небезпечність цього злочину.
Проаналізувати об’єктивну сторону доведення до самогубства. Розглянути зміст суспільно-небезпечного діяння доведення до самогубства, з’ясувати його ознаки. Визначити ознаки доведення до самогубства шляхом дії. Встановити умови кримінальної відповідальності за доведення до самогубства шляхом бездіяльності.
Далі слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки цього злочину. Дослідити поняття: «самогубство», «замах на самогубство».
Після цього слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Слід обов’язково дослідити такі об’єктивні ознаки доведення до самогубства, як: «жорстоке поводження з потерпілою особою», «шантаж», «примус до протиправних дій», «систематичне приниження людської гідності».
Закінчення розгляду об’єктивної сторони доведення до самогубства слід визначенням моменту закінчення цього злочину.
Далі слід з’ясувати та проаналізувати суб’єктивні ознаки доведення до самогубства. Визначити ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони. З’ясувати зміст вини та можливі мотиви вчинення цього злочину.
Розгляд кваліфікуючих ознак доведення до самогубства варто починати з визначення загальних ознак, що обтяжують відповідальність за вчинення злочину. З’ясувати характер та ступінь їх суспільної небезпечності.
Потім, слід обов’язково дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки доведення до самогубства: вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого; двох або більше осіб; вчинене щодо неповнолітнього.
Рекомендований перелік літератури до теми № 6:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 35
Додаткова література: 10, 11, 19, 36, 59, 64
ТЕМА № 7:
Кримінальна відповідальність за тяжке тілесне ушкодження.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти здоров’я особи. Встановити їх види. Дати загальну характеристику об’єктивних та суб’єктивних злочинів цього виду.
З’ясувати поняття тілесного ушкодження, визначити його ознаки та види. Встановити вплив ступеню тяжкості тілесного ушкодження на кримінальну відповідальність за злочини проти здоров’я особи.
Розглянути поняття тяжкого тілесного ушкодження. Визначити його юридичні та медичні ознаки.
Оскільки тема даної курсової роботи охоплює декілька злочинів, слід з’ясувати підстави кримінальної відповідальності за тяжке тілесне ушкодження.
Дати характеристику об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 121 КК. Визначити та проаналізувати кваліфікуючі ознаки цього злочину. З’ясувати зміст вини завдання тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Провести відмежування від умисного вбивства та вбивства через необережність.
Дати характеристику суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 123 КК. З’ясувати зміст стану сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Дати характеристику об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 124 КК. З’ясувати зміст понять «перевищення меж необхідної оборони» та «перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця».
Дати характеристику суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 128 КК. Визначити суб’єкт. Проаналізувати форму вини цього злочину.
Рекомендований перелік літератури до теми № 7:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 35
Додаткова література: 10, 11, 19, 59
ТЕМА № 8:
Кримінальна відповідальність за середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти здоров’я особи. Встановити їх види. Дати загальну характеристику об’єктивних та суб’єктивних злочинів цього виду.
З’ясувати поняття тілесного ушкодження, визначити його ознаки та види. Встановити вплив ступеню тяжкості тілесного ушкодження на кримінальну відповідальність за злочини проти здоров’я особи.
Розглянути поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження. Визначити його юридичні та медичні ознаки.
Оскільки тема даної курсової роботи охоплює декілька злочинів, слід з’ясувати підстави кримінальної відповідальності за середньої тяжкості тілесне ушкодження, залежно від форми вини.
Дати характеристику об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 122 КК. Визначити та проаналізувати кваліфікуючі ознаки цього злочину. З’ясувати зміст понять: «залякування потерпілого або його родичів», «примус до певних дій» «расова, національна чи релігійна нетерпимість», як мотиви умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Дати характеристику суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 128 КК. Визначити суб’єкт. Проаналізувати форму вини цього злочину.
Рекомендований перелік літератури до теми № 8:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 35
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 10, 11, 19, 59
ТЕМА № 9:
Кримінальна відповідальність за побої, мордування та катування.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою, перш за все, слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти здоров’я особи. З’ясувати їх поняття та визначити види.
По-друге, тема даної курсової роботи охоплює два склади злочинів:
Тому, розгляд об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів рекомендується проводити в рамках одного видового складу злочину.
Отже, при дослідженні об’єктивних ознак цих злочинів, слід:
Розгляд об'єктивної сторони цих злочинів слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння. З’ясувати зміст понять: «удар», «побої», «інші насильницькі дії», «катування», «фізична біль», «сильна фізична біль», «фізичне чи моральне страждання», «мучення».
Визначити зміст вчинення цих злочинів шляхом дії. Встановити умови кримінальної відповідальності за побої, мордування та катування шляхом бездіяльності.
Визначити та розглянути спосіб вчинення катування.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони цих злочинів слід визначенням моменту їх закінчення для кваліфікації.
Їх розгляд слід починати із дослідження ознак суб’єкту цих злочинів. Далі слід проаналізувати суб’єктивну сторону: визначити форму та зміст вини, дослідити мотиви вчинення катування.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів, слід з’ясувати кваліфікуючі ознаки, які рекомендується досліджувати за загальними ознаками: співучасть, мотиви та мета тощо.
Наприкінці теоретичної частини роботи слід провести відмежування злочинів, передбачених ст. 126 КК «Побої та мордування» та ст. 127 КК «Катування» між собою. Відмежування слід проводити за ознаками складу злочину.
Рекомендований перелік літератури до теми № 9:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 35
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 10, 11, 19, 59
ТЕМА № 10:
Кримінальна відповідальність за залишення у небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою, перш за все, слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти здоров’я особи. З’ясувати їх поняття та визначити види.
По-друге, тема даної курсової роботи охоплює два склади злочинів:
1) злочин, передбачений ст. 135 КК «Залишення у небезпеці»;
2) злочин, передбачений ст. 136 КК «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані».
Тому, розгляд об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів рекомендується проводити в рамках одного видового складу злочину.
Отже, при дослідженні об’єктивних ознак цих злочинів, слід:
1. Визначити родовий об’єкт злочинів проти здоров’я та безпосередній об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 135, 136 КК. Визначити та з’ясувати додатковий безпосередній об’єкт цих злочинів. Дослідити ознаки потерпілих осіб. Визначити поняття «небезпечний для життя стан».
2. Розглянути ознаки об'єктивної сторони даних злочинів.
Розгляд об'єктивної сторони цих злочинів слід почати з дослідження суспільно-небезпечних діянь: залишення без допомоги особи та ненадання допомоги особі. З’ясувати умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність при вчиненні цих злочинів. Провести відмежування цих діянь від поставлення у небезпеку спричинення смерті особі під час вбивства. Дослідити ознаки діяння «поставлення потерпілого в небезпечний для життя стан» у злочині, передбаченому ст. 135 КК.
Обов’язково слід з’ясувати інші ознаки об’єктивної сторони: «час вчинення злочину», «обставини» тощо.
Слід дослідити поняття суспільно небезпечних наслідків злочину, передбаченого ч. 1 ст. 136 КК. Визначити поняття тяжкого тілесного ушкодження та з’ясувати його ознаки. Встановити наявність причинного зв’язку.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони цих злочинів слід визначенням моменту їх закінчення для кваліфікації.
Їх розгляд слід починати із дослідження ознак спеціального суб’єкту цих злочинів. Далі слід проаналізувати суб’єктивну сторону: визначити форму та зміст вини залишення у небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів, слід з’ясувати їх кваліфікуючі ознаки, які рекомендується досліджувати за загальними ознаками: потерпілий, наслідки, мотиви та мета тощо.
Наприкінці теоретичної частини роботи слід провести відмежування злочинів, передбачених ст. 135 КК «Залишення у небезпеці» та ст. 136 КК «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» між собою. Відмежування слід проводити за ознаками складу злочину.
Рекомендований перелік літератури до теми № 10:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 35
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 10, 11, 19, 59
ТЕМА № 11:
Кримінальна відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти волі, честі та гідності особи. Встановити їх види.
Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки незаконного позбавлення волі або викрадення людини.
При розгляді об’єкту цього злочину слід спочатку визначити родовий об’єкт злочинів проти волі, честі та гідності особи та з’ясувати безпосередній об’єкт цього злочину. Обов’язково визначити та дослідити додатковий безпосередній об’єкт та ознаки потерпілої особи.
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння. Спочатку дослідити зміст незаконного позбавлення волі. Визначити характер таких дій. З’ясувати зміст незаконності позбавлення волі. Дослідити можливість вчинення цього злочину шляхом дії та бездіяльності. Встановити умови кримінальної відповідальності за вчинення незаконного позбавлення волі шляхом бездіяльності.
Далі слід дослідити зміст викрадення людини. Встановити ознаки та дати визначення поняття викрадення людини. З’ясувати можливість вчинення цього злочину шляхом бездіяльності.
Обов’язково слід провести відмежування незаконного позбавлення волі від викрадення людини.
Наприкінці розгляду об’єктивної сторони незаконного позбавлення волі або викрадення людини слід визначити момент закінчення цього злочину.
Розгляд суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК, слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину. Потім слід встановити форму та дослідити зміст вини цього злочину, з’ясувати можливі мотиви вчинення цього злочину.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки незаконного позбавлення волі або викрадення людини.
Рекомендований перелік літератури до теми № 11:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 35
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 13, 28, 59
Тема № 12:
Кримінальна відповідальність за зґвалтування та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Слід зазначити, що тема даної курсової роботи охоплює два склади злочинів:
1) злочин, передбачений ст. 152 КК «Зґвалтування»;
2) злочин, передбачений ст. 153 КК «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом».
Оскільки вказані злочини є однорідними та суміжними, розгляд об’єктивних та суб’єктивних ознак цих злочинів рекомендується проводити в рамках одного видового складу злочину.
Отже, при дослідженні об’єктивних ознак цих злочинів, слід:
1. Визначити родовий об’єкт злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи та безпосередній об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 152, 153 КК. Визначити поняття «статева свобода» та «статева недоторканість». Дослідити додатковий безпосередній об’єкт цих злочинів. Встановити ознаки потерпілої особи.
2. Розглянути ознаки об'єктивної сторони даних злочинів.
Розгляд об'єктивної сторони слід почати з дослідження суспільно-небезпечних діянь: протиправні статеві зносини, задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Визначити та дослідити характер злочинних дій та можливість вчинення цих злочинів шляхом бездіяльності.
Провести відмежування цих діянь між собою.
Визначити спосіб вчинення зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Проаналізувати зміст понять: «фізичне насильство», «погроза», «використання безпорадного стану».
Закінчення розгляду об’єктивної сторони цих злочинів слід визначенням моменту їх закінчення для кваліфікації.
3. Розглянути суб’єктивні ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 152, 153 КК.
Їх розгляд слід починати із дослідження ознак суб’єкту цих злочинів. Далі слід проаналізувати суб’єктивну сторону: визначити форму та зміст вини зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Можливі мотиви вчинення цих злочинів.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом слід з’ясувати їх кваліфікуючі ознаки, які рекомендується досліджувати за загальними ознаками.
При досліджені особливо кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 4 ст. 152 КК та ч. 3 ст. 153 КК, слід обов’язково з’ясувати зміст особливо тяжких наслідків. Визначити питання кваліфікації зґвалтування або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що спричинили особливо тяжкі наслідки.
Рекомендований перелік літератури до теми № 12:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 13, 14, 35, 37
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 1, 10, 15, 39, 42, 57, 59, 62
ТЕМА № 13:
Кримінальна відповідальність за примушування до вступу у статевий зв’язок.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки примушування до вступу у статевий зв’язок.
Визначити родовий об’єкт злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи та безпосередній об’єкт злочину передбаченому ст. 154 КК. Визначити поняття «статева свобода» та «статева недоторканість». Дослідити додатковий безпосередній об’єкт цих злочинів. Встановити ознаки потерпілої особи. З’ясувати зміст поняття «матеріальна або службова залежність».
Розглянути ознаки об'єктивної сторони даних злочинів.
Розгляд об'єктивної сторони слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння – примушування до вступу у статевий зв’язок. З’ясувати зміст цього діяння, встановити його ознаки. Визначити зміст понять: «примушування» та «статевий зв’язок».
Визначити та дослідити можливість вчинення цих злочинів шляхом бездіяльності.
Визначити спосіб примушування до вступу у статевий зв’язок. Провести його відмежування від способу вчинення зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони примушування до вступу у статевий зв’язок слід визначенням моменту його закінчення для кваліфікації.
Розглянути суб’єктивні ознаки злочину передбаченому ст. 154 КК.
Їх розгляд слід починати із дослідження ознак спеціального суб’єкту. Далі слід проаналізувати суб’єктивну сторону: визначити форму та зміст вини. Можливі мотиви вчинення цього злочину.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак примушування до вступу у статевий зв’язок слід з’ясувати кваліфікуючі ознаки цього злочину.
Рекомендований перелік літератури до теми № 13:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 13, 37
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 1, 15, 59
ТЕМА № 14:
Злочини проти статевої недоторканості неповнолітніх.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Дати поняття та встановити види злочинів проти статевої недоторканості неповнолітніх. Визначити ознаки потерпілої особи.
Слід зазначити, що тема даної курсової роботи охоплює декілька злочинів:
1) Зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи (ч. 3 та ч. 4 ст. 152 КК);
2) Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи малолітньої особи (ч. 2 та ч. 3 ст. 153 КК);
3) Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК);
4) Розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК).
Спочатку слід дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів.
Оскільки зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи (ч. 3 та ч. 4 ст. 152 КК) та насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи малолітньої особи (ч. 2 та ч. 3 ст. 153 КК), співпадають між собою за більшістю ознак, рекомендується проводити дослідження їх ознак в рамках загального складу злочину.
Отже, при досліджені об’єктивних ознак цих злочинів слід:
Оскільки злочини, що передбачені ст.ст. 155, 156 КК, не є суміжними, розгляд об’єктивних та суб’єктивних ознаки цих злочинів рекомендується проводити окремо.
Спочатку слід дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 155 КК «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості». Визначити та дослідити зміст діяння. З’ясувати ознаки поняття «статева зрілість». Визначити зміст суб’єктивних ознак: суб’єкта та суб’єктивної сторони.
В такому ж порядку слід досліджувати зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 156 КК «Розбещення неповнолітніх». Визначити зміст поняття «розпусні дії» та встановити форми вчинення цього діяння.
Після закінчення розгляду об’єктивні та суб’єктивні ознак вказаних злочинів, слід провести відмежування їх між собою.
Розгляд кваліфікуючих ознак злочинів проти статевої недоторканості неповнолітніх рекомендується проводити за загальною ознакою – спеціальним суб’єктом (батько, матір, вітчим, мачуха, опікун чи піклувальник, особа, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього), та окремими кваліфікуючими ознаками кожного злочину.
Рекомендований перелік літератури до теми № 14:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 13, 14, 35, 37
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 1, 10, 15, 39, 42, 57, 59, 62
ТЕМА № 15:
Кримінальна відповідальність за порушення авторського і суміжних прав.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за темою «Кримінальна відповідальність за порушення авторського і суміжних прав» слід визначити поняття та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, з’ясувати їх суспільну небезпечність.
Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки порушення авторського і суміжних прав, як злочину передбаченого ст. 176 КК.
При розгляді об’єкту цього злочину слід спочатку визначити родовий об’єкт злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та з’ясувати безпосередній об’єкт злочину, передбаченого ст. 176 КК.
Далі, слід дослідити предмет цього злочину. З’ясувати ознаки творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, як предметів цього злочину.
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати с дослідження суспільно-небезпечного діяння.
Перш за все, слід визначити та дослідити альтернативні діяння цього злочину:
Визначити ознаки таких дій, з’ясувати зміст їх незаконності. Провести їх відмежування між собою. Обов’язково з’ясувати, що слід розуміти під «іншим умисним порушення авторського права і суміжних прав»
Далі слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки цього злочину. З’ясувати їх зміст, визначити ознаки. Дослідити та визначити розмір завданих збитків, у тому числі, на час написання курсової роботи.
Після цього слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Наприкінці розгляду об’єктивної сторони слід визначити момент закінчення цього злочину.
Розгляд суб’єктивних ознак порушення авторського і суміжних прав слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину. Потім слід встановити форму та дослідити зміст вини цього злочину, з’ясувати можливі мотиви вчинення цього злочину.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 176 КК.
Розгляд розміру завданої матеріальної шкоди слід проводити із врахуванням рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час виконання курсової роботи.
Рекомендований перелік літератури до теми № 15:
Нормативні акти: 5, 6, 15, 21, 24, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 65
ТЕМА № 16
Кримінальна відповідальність за насильницькі злочини проти власності.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити поняття та види злочинів проти власності, з’ясувати їх суспільну небезпечність, дати характеристику об’єкту та предмету вказаних злочинів.
Слід зазначити, що тема курсової роботи охоплює декілька злочинів:
Загальною об’єктивною ознакою, що охоплює ці злочини, є насильство. Отже, слід визначити поняття «насильство», з’ясувати його ознаки та встановити види.
Далі, слід дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки вказаних злочинів:
1. Дати характеристику безпосереднього об’єкту та предмету грабежу. Визначити ознаки діяння та наслідків, встановити наявність причинного зв’язку між діянням та наслідками, з’ясувати спосіб вчинення грабежу.
Визначити зміст насильницького грабежу. Дати характеристику насильства, що застосовується при вчиненні даного виду грабежу.
Визначити момент закінчення цього злочину.
Розглянути ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони. Визначити мотив та мету вчинення цього злочину.
2. Дати характеристику безпосереднього об’єкту та предмету розбою. Визначити ознаки діяння, з’ясувати зміст поняття «напад з метою заволодіння майном».
Визначити зміст та дати характеристику насильства, що застосовується при вчиненні розбою.
Розглянути ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони. Визначити мотив та мету вчинення цього злочину.
3. Дати характеристику безпосереднього об’єкту та предмету вимагання. Визначити ознаки діяння, з’ясувати їх зміст.
Визначити зміст та дати характеристику психічного насильства – погрози. З’ясувати та дослідити ознаки погрози. Провести відмежування, за ознакою психічного насильства, вимагання від грабежу та розбою.
Розглянути ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони. Визначити форму вини, мотив та мету вчинення цього злочину.
Розгляд кваліфікуючих ознак насильницьких злочинів проти власності рекомендується проводити за загальними ознакам: місце вчинення злочину; розмір завданої майнової шкоди (збитків); співучасть; фізична шкода.
Розгляд розміру завданих майнових збитків слід проводити із врахуванням рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час написання курсової роботи.
Рекомендований перелік літератури до теми № 16:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 28, 29, 32, 33, 34, 35, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 9, 18, 23, 26, 30, 34, 41, 52
ТЕМА № 17:
Кримінальна відповідальність за крадіжку та грабіж.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити поняття та види злочинів проти власності, з’ясувати їх суспільну небезпечність.
Слід зазначити, що тема курсової роботи охоплює крадіжку (ст. 186 КК) та грабіж (ст. 186 КК). Оскільки вказані злочини проти власності є однорідними та за більшості своїх ознак збігаються, рекомендується проводити дослідження їх ознак в рамках загального складу злочину.
Спочатку, слід дослідити об’єкт та предмет вказаних злочинів: визначити види об’єктів, дослідити зміст предмету. Визначити майно, що не може бути предметом даних злочинів.
Далі, слід дослідити об’єктивну сторону. Дати визначення та з’ясувати ознаки поняття «викрадення», як діяння крадіжки та грабежу.
Далі, слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки цих злочинів. З’ясувати їх зміст, визначити ознаки. Дослідити розмір завданих збитків, як підстав кримінальної відповідальності за крадіжку та грабіж, у тому числі, на час написання курсової роботи.
Після цього, слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Далі, слід розглянути способи вчинення крадіжки та грабежу. Дослідити поняття «таємне викрадення», визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього способу крадіжки. Встановити форми таємного викрадення.
Слід з’ясувати зміст відкритого викрадення чужого майна, як способу грабежу. Визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього способу. Провести відмежування крадіжки від грабежу за способом їх вчинення.
Далі, слід розглянути ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони цих злочинів. Визначити форму вини, мотив та мету їх вчинення.
Розгляд кваліфікуючих ознак крадіжки та грабежу рекомендується проводити за загальними ознакам: місце вчинення злочину; розмір завданої майнової шкоди (збитків); співучасть тощо. Розгляд розміру завданих майнових збитків слід проводити із врахуванням рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час написання курсової роботи.
Насильство, як кваліфікуючу ознаку грабежу слід розглянути окремо. З’ясувати поняття насильства, визначити його ознаки та дати характеристику.
Рекомендований перелік літератури до теми № 17:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 14, 28, 29, 32, 33, 34, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 9, 23, 26, 34, 41, 52
ТЕМА № 18:
Кримінальна відповідальність за шахрайство.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за темою «Кримінально-правова характеристика шахрайства», слід визначити поняття та види злочинів проти власності, з’ясувати їх суспільну небезпечність.
Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки шахрайства, як злочину, передбаченого ст. 190 КК.
При розгляді об’єкту цього злочину, слід, спочатку, визначити родовий об’єкт злочинів проти власності та з’ясувати безпосередній об’єкт.
Далі, слід дослідити предмет цього злочину. Визначити його ознаки.
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати с дослідження суспільно-небезпечного діяння.
Далі, слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки цього злочину. З’ясувати їх зміст, визначити ознаки. Дослідити та визначити розмір завданих збитків, у тому числі, на час виконання курсової роботи.
Після цього, слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Далі, слід розглянути спосіб вчинення шахрайства. Дослідити поняття «обман» та «зловживання довірою». Визначити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих способів шахрайства.
Наприкінці розгляду об’єктивної сторони слід визначити момент закінчення цього злочину.
Розгляд суб’єктивних ознак порушення авторського і суміжних прав слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину. Потім слід встановити форму та дослідити зміст вини цього злочину, з’ясувати можливі мотиви вчинення цього злочину.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 176 КК.
Розгляд розміру завданої матеріальної шкоди слід проводити із врахуванням рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час виконання курсової роботи.
Рекомендований перелік літератури до теми № 18:
Нормативні акти: 5, 6, 28, 29, 33, 34, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 9, 23, 26, 34, 41, 52
ТЕМА № 19:
Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за темою «Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» слід визначити поняття та види злочинів проти власності, з’ясувати їх суспільну небезпечність.
Слід зазначити, що тема курсової роботи охоплює два самостійних злочини:
Оскільки ст. 197-1 КК передбачає кримінальну відповідальність за два самостійних злочини, рекомендується досліджувати їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки окремо.
Отже, спочатку слід дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки (ч. 1 ст. 197-1 КК). Визначити та з’ясувати об’єкт та предмет цього злочину. Дослідити діяння, визначити характер та його ознаки. З’ясувати зміст поняття самовільності захоплення земельної ділянки. Визначити суспільно-небезпечні наслідки цього злочину та причинний зв’язок між діянням та наслідками. Встановити момент закінчення цього злочину для кваліфікації.
Розгляд розміру завданої шкоди слід проводити із врахуванням рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час виконання курсової роботи.
З’ясувати зміст суб’єктивної сторони. Визначити суб’єкт та дослідити форму вини цього злочину.
По закінченню розгляду об’єктивних та суб’єктивних ознак, слід провести відмежування самовільного зайняття земельної ділянки, як злочину, від самовільного зайняття земельної ділянки, як адміністративного правопорушення (ст. 53-1 КпАП України).
Таким же чином, слід дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно
зайнятій земельній ділянці (ч. 3 ст. 197-1 КК).
Далі, слід розглянути кваліфікуючі ознаки самовільного зайняття земельної ділянки (ч. 2 ст. 197-1 КК) та самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці (ч. 4 ст. 197-1 КК).
Рекомендований перелік літератури до теми № 19:
Нормативні акти: 2, 5, 6, 7, 8, 17, 18, 25, 34, 43, 44
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 9, 23, 26, 27, 34, 41, 52, 63
ТЕМА № 20:
Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою, слід визначити поняття та види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, з’ясувати її суспільну небезпечність. Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів.
Слід зазначити, що тема курсової роботи охоплює декілька злочинів:
Оскільки вказані злочини є однорідними та суміжними, дослідження їх об’єктивних та суб’єктивних ознак слід проводити в рамках видового складу злочину.
Отже, по-перше, слід дослідити об’єкти цих злочинів. З’ясувати родовий та визначити безпосередній об’єкти.
Далі, слід розглянути об’єктивну сторону, розгляд якої слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння. Необхідно визначити характер та ознаки діянь кожного злочину. З’ясувати зміст понять: використання влади чи службового становища (ч. 1 ст. 364 КК); використання своїх повноважень (ч. 1 ст. 364-1 КК); зловживання своїми повноваженнями (ч. 1 ст. 365-2 КК).
Далі, слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки вказаних злочинів. З’ясувати їх зміст, встановити ознаки та визначити види. Визначити розмір істотної шкоди, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, на час виконання курсової роботи.
Після цього, слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони злочинів, передбачених ст.ст. 364, 364-1, 365-2 КК, слід визначенням моменту їх закінчення для кваліфікації.
Далі слід розглянути суб’єктивні ознаки цих злочинів. Перш за все, дослідити ознаки спеціального суб’єкту:
По-друге, з’ясувати форму вини цих злочинів. Визначити психічне відношення суб’єкту як до діяння, так і до наслідків.
По-третє, дослідити мету вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 364-1, 365-2 КК, – одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. З’ясувати зміст поняття «неправомірної вигода».
Розгляд кваліфікуючих ознак злочинів ,передбачених ст.ст. 364, 364-1, 365-2 КК, рекомендується проводити спочатку за загальною ознакою: спричинення діянням тяжких наслідків. Слід визначити їх поняття, види та ознаки. Далі з’ясувати кваліфікуючі ознаки, що передбачені ч. 3 ст. 364 КК та ч. 2 ст. 365-2 КК.
Рекомендований перелік літератури до теми № 20:
Нормативні акти: 5, 6,
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 17, 25, 29, 37, 46, 56,
.
ТЕМА № 21:
Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень та перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою, слід визначити поняття та види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, з’ясувати її суспільну небезпечність. Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів.
Слід зазначити, що тема курсової роботи охоплює злочин, передбачений ст. 365 КК «Перевищення влади або службових повноважень» та злочин, передбачений ст. 364-1 КК «Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми».
Оскільки, вказані злочини є однорідними та суміжними, дослідження їх об’єктивних та суб’єктивних ознак слід проводити в рамках видового складу злочину.
Отже, по-перше, слід дослідити об’єкти цих злочинів. З’ясувати родовий та визначити безпосередній об’єкти.
Далі, слід розглянути об’єктивну сторону, розгляд якої слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння. Необхідно визначити характер та ознаки вчинення дій, які явно виходять за межі наданих прав чи повноважень.
Далі, слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки вказаних злочинів. З’ясувати їх зміст, встановити ознаки та визначити види. Визначити розмір істотної шкоди, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, на час виконання курсової роботи.
Після цього, слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони злочинів, передбачених ст.ст. 364, 364-1, 365-2 КК, слід визначенням моменту їх закінчення для кваліфікації.
Далі, слід розглянути суб’єктивні ознаки цих злочинів. Перш за все, дослідити ознаки спеціального суб’єкту:
По-друге, з’ясувати форму вини цих злочинів. Визначити психічне відношення суб’єкту як до діяння, так і до наслідків.
Розгляд кваліфікуючих ознак злочинів, передбачених ст.ст. 365, 365-1 КК, рекомендується проводити спочатку за загальною ознакою - спричинення діянням тяжких наслідків. Слід визначити їх поняття, види та ознаки. Далі дослідити кваліфікуючі ознаки, що передбачені ч. 2 ст. 365 КК. Насамперед, з’ясувати поняття: «насильство», «погроза застосування насильства», «застосування зброї чи спеціальних засобів», «болісні і такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії», «катування».
Рекомендований перелік літератури до теми № 21:
Нормативні акти: 5, 6, 9, 16, 19, 21, 22, 24, 39, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 17, 25, 29, 37, 46, 56,
ТЕМА № 22:
Кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
Слід зазначити, що тема курсової роботи «Кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди» охоплює злочини передбачені:
При написанні курсової роботи за темою «Кримінальна відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди» слід спочатку визначити суспільну небезпечність цих злочинів та визначити їх суміжні ознаки.
Далі, слід розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки вказаних злочинів. Оскільки вказані злочини є суміжними, дослідження їх об’єктивних та суб’єктивних ознак слід проводити в рамках видового складу злочину.
По-перше, слід дослідити об’єкти цих злочинів. Визначити родовий та з’ясувати безпосередній об’єкти. Дослідити ознаки неправомірної вигоди.
Далі, слід розглянути об’єктивну сторону. Насамперед, проаналізувати суспільно-небезпечне діяння.
Необхідно з’ясувати характер дій: «прийняття пропозиції», прийняття обіцянки», «одержання неправомірної вигоди». Визначити зміст понять: «використання становища», «використання влади», «інтереси того, хто передає чи надає таку вигоду чи хабара, або інтереси третіх осіб» тощо.
У злочині, передбаченому ч. 1 ст. 368-2 КК «Незаконне збагачення», слід з’ясувати поняття «передача неправомірної вигоди близьким родичам» та провести співвідношення цього поняття із поняттям «одержання неправомірної вигоди».
Закінчення розгляду об’єктивної сторони злочинів, передбачених ч. 3 ст. 354; ст. 368; ст. 368-2; ч. 3 ст. 368-3; ч. 3 ст. 368-4; ч. 2 ст. 369-2 КК слід визначенням моменту їх закінчення для кваліфікації.
Далі слід розглянути суб’єктивні ознаки цих злочинів.
Перш за все, дослідити ознаки суб’єкту цих злочинів. Дослідити ознаки суб’єкту злочинів, передбачених ст. 354 КК та ч. 2 ст. 369-2 КК. Далі, слід з’ясувати ознаки спеціального суб’єкту:
По-друге, з’ясувати форму вини та мотиви цих злочинів: «вчинення дій або бездіяльність», «вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави» тощо.
Розгляд кваліфікуючих ознак вказаних злочинів рекомендується проводити за їх загальними ознаками: вимагання неправомірної вигоди; значний, великий, особливо великий розмір; співучасть, множинність тощо
Рекомендований перелік літератури до теми № 22:
Нормативні акти: 5, 6, 16, 19, 21, 22, 24, 40, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 17, 25, 29, 37, 46, 56,
ТЕМА № 23:
Кримінальна відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
Слід зазначити, що тема курсової роботи «Кримінальна відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди.» охоплює злочини передбачені:
При написанні курсової роботи за темою «Кримінальна відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди» слід спочатку визначити суспільну небезпечність цих злочинів та визначити їх суміжні ознаки.
Далі, слід розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки вказаних злочинів. Оскільки вказані злочини є суміжними, дослідження їх об’єктивних та суб’єктивних ознак слід проводити в рамках видового складу злочину.
По-перше, слід дослідити об’єкти цих злочинів. Визначити родовий та з’ясувати безпосередній об’єкти. Дослідити ознаки неправомірної вигоди.
Далі, слід розглянути об’єктивну сторону. Насамперед, проаналізувати суспільно-небезпечне діяння. Дослідити характер дій: «пропозиція» «обіцянка» та «надання» неправомірної вигоди. Провести їх відмежування між собою.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони слід визначенням моменту закінчення цих злочинів для кваліфікації.
Далі, слід розглянути суб’єктивні ознаки цих злочинів.
Перш за все, дослідити ознаки загального та спеціального суб’єктів злочину.
По-друге, з’ясувати форму вини цих злочинів. Дослідити мотив цих злочинів.
Розгляд кваліфікуючих ознак вказаних злочинів рекомендується проводити за їх загальними ознаками. Слід обов’язково з’ясувати поняття: «повторне вчинення злочину», «попередня змова групою осіб», «організована група» тощо.
По закінченню розгляду теоретичної частини роботи, слід дослідити підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди.
Рекомендований перелік літератури до теми № 23:
Нормативні акти: 5, 6, 16, 19, 21, 22, 24, 40, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 2, 3, 5, 6, 17, 25, 29, 37, 46, 56,
ТЕМА № 24:
Кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити суспільну небезпечність злочинів у сфері господарської діяльності. Встановити їх види. Розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів.
Встановити та визначити зміст об’єкту злочину, передбаченого ст. 199 КК. Дослідити предмет цього злочину. Обов’язково з’ясувати поняття: «гроші», «державні цінні папери», «білети державної лотереї», «іноземна валюта», «марки акцизного збору», «голографічні захисні елементи».
Далі, слід розглянути ознаки об'єктивної сторони цього злочину.
Перш за все, слід визначити та дослідити альтернативні діяння цього злочину:
Обов’язково, слід визначити момент закінчення кожного з альтернативних діянь
Далі, слід дослідити суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 199 КК.
Їх розгляд слід починати із дослідження ознак суб’єкту. Потім проаналізувати суб’єктивну сторону: визначити форму та зміст вини, мотив вчинення злочину.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід з’ясувати кваліфікуючі ознаки цього злочину: повторність, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, у великому та особливо великому розмірі.
Розгляд розміру предмету злочину, передбаченого ст. 199 КК, слід обов’язково проводити із врахуванням рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на час написання курсової роботи.
Рекомендований перелік літератури до теми № 24:
Нормативні акти: 1, 5, 6, 27, 31, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 4, 8, 20, 22
ТЕМА № 25:
Кримінально-правова характеристика контрабанди.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити поняття контрабанди, з’ясувати її суспільну небезпечність, встановити види злочинів передбачених КК, що вчиняються шляхом контрабанди.
Слід зазначити, що тема курсової роботи «Кримінально-правова характеристика контрабанди» охоплює два злочини:
Оскільки вказані злочини є суміжним та за більшості своїх ознак збігаються, рекомендується проводити дослідження їх ознак в рамках загального складу злочину.
Спочатку, слід дослідити об’єкти цих злочинів. Дослідити родовий об’єкт, з’ясувати безпосередній об’єкт.
Далі, слід ретельно розглянути предмет цих злочинів. По-перше, дослідити та визначити ознаки культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, як предмету злочину, передбаченого ст. 201 КК. По-друге, дослідити та визначити ознаки наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.
По закінченню розгляду предмету злочину, слід дослідити об’єктивну сторону. Слід зазначити, що об’єктивна сторона цих злочинів передбачає ряд альтернативних дій з вказаними предметами контрабанди, це:
Отже, слід, перш за все, з’ясувати зміст поняття «переміщення», визначити його ознаки та способи. По-друге з’ясувати місце вчинення цього злочину – митний кордон.
Закінчення розгляду об’єктивної сторони контрабанди слід визначенням моменту його закінчення для кваліфікації.
Далі слід розглянути ознаки суб’єкта та суб’єктивної сторони цих злочинів. Визначити форму вини, мотив та мету їх вчинення.
Розгляд кваліфікуючих ознак злочинів, передбачених ст. ст. 201, 305 КК, рекомендується проводити спочатку за загальною ознакою: вчинення цих злочинів за попередньою змовою групою осіб. Потім дослідити кваліфікуючі ознаки кожного з цих злочинів.
Рекомендований перелік літератури до теми № 25:
Нормативні акти: 1, 5, 6, 27, 38, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 4, 20, 22, 32
ТЕМА № 26:
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
При написанні курсової роботи за даною темою слід визначити поняття та види злочинів у сфері господарської діяльності. Встановити їх види, ознаки, з’ясувати їх суспільну небезпечність.
Слід зазначити, що тема курсової роботи охоплює два злочини:
Оскільки, вказані злочини є однорідними та суміжними, дослідження їх ознак слід проводити в рамках видового складу злочину.
Спочатку, слід дослідити об’єкт та предмет вказаних злочинів: визначити види об’єктів, дослідити зміст предмету. Визначити поняття: «податки», «збори», «обов'язкові платежі», «система оподаткування», «внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
По закінченню розгляду предмету злочину, слід дослідити об’єктивну сторону цих злочинів. Насамперед, з’ясувати діяння, визначити його ознаки.
Далі, слід з’ясувати зміст суспільно-небезпечних наслідків – фактичного ненадходження до бюджетів, державних цільових фондів, а також фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах (ч. 1 ст. 212 КК та ч. 1 ст. 212-1 КК), у тому числі, на час написання курсової роботи.
Далі, слід визначити причинний зв’язок між діянням та наслідками. Встановити момент закінчення цих злочинів для кваліфікації.
Потім, з’ясувати зміст суб’єктивної сторони. Перш за все, визначити ознаки спеціального суб’єкту цих злочинів:
1) службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності;
2) особа, що займається чи здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
3) будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі), єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
По-друге, визначити та дослідити форму вини в цих злочинах.
Далі, слід провести розгляд кваліфікуючих ознак злочинів, передбачених ст. ст. 212, 212-1 КК, які рекомендується проводити за їх загальними ознаками.
По закінченню розгляду теоретичної частини роботи, слід дослідити підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рекомендований перелік літератури до теми № 26:
Нормативні акти: 1, 5, 6, 11, 20, 27, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 4, 8, 14, 20, 22, 50
ТЕМА № 27:
Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
Написання курсової роботи за даною темою, перш за все, слід почати із визначення злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, встановлення їх видів, з’ясування їх суспільної небезпечності.
Далі, слід розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, як злочину, передбаченого ст. 286 КК.
При розгляді об’єкту цього злочину слід, спочатку, визначити родовий об’єкт та з’ясувати безпосередній об’єкт. Обов’язково встановити додатковий безпосередній об’єкт.
Далі, слід дослідити предмет цього злочину. Визначити його ознаки. З’ясувати поняття: «транспортній засіб», «механічний транспортний засіб».
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати з дослідження суспільно-небезпечного діяння.
Слід встановити зміст понять: «порушення правил безпеки дорожнього руху» та «порушення правил експлуатації транспорту особами».
Далі, слід розглянути суспільно-небезпечні наслідки цього злочину, що передбачені ч. 1 ст. 286 КК. З’ясувати поняття «середньої тяжкості тілесне ушкодження», визначити його ознаки.
Після цього, слід визначити причинний зв’язок між суспільно-небезпечним діянням та наслідками. Встановити його види.
Далі, слід розглянути обстановку та визначити момент закінчення цього злочину.
Розгляд суб’єктивних ознак порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину. З’ясувати зміст поняття «особа, яка керує транспортним засобом».
Потім, слід встановити форму та дослідити зміст вини у цьому злочині.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 286 КК.
Рекомендований перелік літератури до теми № 27:
Нормативні акти: 5, 6, 14, 26, 30, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 10, 26, 31, 35, 45
ТЕМА № 28:
Кримінально-правова характеристика незаконного заволодіння транспортним засобом.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
Написання курсової роботи за даною темою, перш за все, слід почати із визначення злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, встановлення їх видів, з’ясування їх суспільної небезпечності.
Далі, слід розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки незаконного заволодіння транспортним засобом, як злочину, передбаченого ст. 286 КК.
При розгляді об’єкту цього злочину слід спочатку визначити родовий об’єкт та з’ясувати безпосередній об’єкт. Обов’язково встановити додатковий безпосередній об’єкт.
Далі, слід дослідити предмет цього злочину. Визначити його ознаки. З’ясувати поняття: «транспортній засіб», «механічний транспортний засіб». Визначити, який транспортний засіб не буди містити ознак предмету цього злочину.
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати с дослідження суспільно-небезпечного діяння – заволодіння транспортним засобом. Слід розглянути зміст протиправного вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. З’ясувати характерні способи вилучення.
Далі, слід визначити момент закінчення цього злочину.
Розгляд суб’єктивних ознак незаконного заволодіння транспортним засобом слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину.
Потім, слід встановити форму та зміст вини.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки.
Рекомендований перелік літератури до теми № 28:
Нормативні акти: 5, 6, 14, 26, 30, 32, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 10, 26, 31, 35, 45, 58
ТЕМА № 29:
Кримінально-правова характеристика хуліганства.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
Написання курсової роботи за темою «Кримінально-правова характеристика хуліганства», перш за все, слід почати із визначення злочинів проти громадського порядку та моральності, встановлення їх видів, з’ясування їх суспільної небезпечності.
Далі, слід розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки хуліганства, як злочину, передбаченого ст. 296 КК.
При розгляді об’єкту цього злочину, слід спочатку визначити родовий об’єкт та з’ясувати безпосередній об’єкт. Обов’язково встановити додатковий безпосередній об’єкт.
Розгляд об'єктивної сторони даного злочину слід почати с дослідження суспільно-небезпечного діяння – грубого порушення громадського порядку. Слід з’ясувати, що слід розуміти під поняттям «грубе порушення», а також поняття: «громадський порядок».
Далі, слід визначити та дослідити способи хуліганства – особливу зухвалість та винятковий цинізм.
По закінченню розгляду об’єктивної сторони, слід визначити момент закінчення хуліганства.
Розгляд суб’єктивних ознак хуліганства слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину. Потім, слід встановити форму та зміст вини. Обов’язково з’ясувати зміст хуліганського мотиву – явної неповаги до суспільства.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі ознаки.
Рекомендований перелік літератури до теми № 29:
Нормативні акти: 5, 6, 14, 33, 35, 41, 43, 45
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 12, 21, 40, 47, 48, 53
ТЕМА № 30:
Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Орієнтовний план:
Методичні вказівки:
Написання курсової роботи за даною темою, перш за все, слід почати із визначення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення, встановлення їх видів, з’ясування їх суспільної небезпечності.
Далі, слід розглянути об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 307 КК.
При розгляді об’єкту цього злочину, слід спочатку визначити родовий об’єкт та з’ясувати безпосередній об’єкт. Обов’язково встановити додатковий безпосередній об’єкт.
Далі, слід розглянути предмет цього злочину. З’ясувати поняття та визначити ознаки наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Слід зазначити, що злочин, передбачений ст. 307 КК, передбачає ряд альтернативних дій: виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, незаконний збут.
Тому, слід дослідити кожне діяння, визначити його ознаки. Обов’язково слід визначити момент закінчення кожного з цих діянь.
Розгляд суб’єктивних ознак слід почати із розгляду ознак суб’єкту злочину. Потім, слід встановити форму та зміст вини.
По закінченню дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину, слід проаналізувати кваліфікуючі ознаки:
По закінченню розгляду теоретичної частини роботи, слід дослідити підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Рекомендований перелік літератури до теми № 30:
Нормативні акти: 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 12, 23, 32, 36, 42, 43
Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
Додаткова література: 38, 44, 51, 55, 60
4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
Нормативні акти
Основна література
Додаткова література
Додаток 1
Факультет права та масових комунікацій
Кафедра кримінально-правових дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
із Особливої частини Кримінального права.
Тема №____
_________________________________________
Виконав:
студент навчальної групи ___________
П.І.П. ___________
м. Харків
20___