Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
з дисципліни:«Бухгалтерський облік»
Зміст
Відображення в балансі витрат і доходів майбутніх періодів
Характеристика позабалансових рахунків
Мета, склад і користувачі фінансової звітності
Список літератури
Відображення в балансі витрат і доходів майбутніх періодів
Як ми знаємо, для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на:
Доходи майбутніх періодів (Deffered Revenues, Unearned Revenues) –доходи, отримані впродовж поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.
У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.
До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.
Отже, отримані підприємством у поточному звітному періоді аванси є відстроченими доходами. Вони формують фінансовий результат майбутнього звітного періоду. Для визначення ж фінансового результату звітного періоду необхідно зіставити доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. Такі доходи на момент їх отримання є не заробленими, не відпрацьованими, оскільки зобов'язання поставити товари чи надати послуги не виконано повністю і не зазнано повною мірою відповідних витрат.
Отримані наперед платежі зумовлюють виникнення у підприємства реальної заборгованості, отже, і необхідності відображати її в бухгалтерському обліку у складі зобов'язань.
Приклад. Підприємство-орендодавець отримало в липні поточного року орендну плату за друге півріччя в сумі 60 000 грн.
Сума доходів майбутніх періодів на 31 липня поточного року становитиме: 5 / 6 х 60 000 = 50 000 грн.
Доходи майбутніх періодів відображають у V розділі Пасиву Балансу за формою, визначеною П(с)БО 2 "Баланс":
Фрагмент балансу на 31 грудня 200_ року
|
Пасив |
Код рядка |
На початок року |
На кінець звітного року |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
.0 |
У Балансі за визначеною П(с)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву:
II. Забезпечення наступних витрат і платежів.
III. Довгострокові зобов'язання.
IV. Поточні зобов'язання.
V. Доходи майбутніх періодів.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(с)БО 11 "Зобов'язання".
Вимоги щодо розкриття інформації про зобов'язання подано в таких МСФЗ: 1 "Подання фінансових звітів" , 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу" , 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання", 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи" , 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка".
Витрати майбутніх періодів
III розділ Активу Балансу "Витрати майбутніх періодів" (статті відсутні).
Сума витрат майбутніх періодів відображається як окремий розділ активу балансу. У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що існували впродовж поточного або попередніх періодів, але належать до наступних звітних періодів. Наприклад: суми зобов'язання, сплачені в грудні за оренду приміщення в першому кварталі наступного року, будуть включені в грудні до витрат майбутніх періодів, а в першому кварталі щомісячно (1/3 сплаченої суми) до витрат звітного періоду.
Потрібно зазначити, що за статтею "Витрати майбутніх періодів" можуть відображатися і оборотні, і необоротні активи.
Бюджетно-розподільчі рахунки використовуються для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами (місяцями, кварталами, роками) з метою рівномірного включення у затрати виробництва (обігу) або відображення в обліку одержаних доходів. Використання цих рахунків дає змогу визначити витрати і доходи саме того періоду, якого вони стосуються, незалежно від часу фактичного витрачання коштів або отримання доходів.
Бюджетно-розподільчі рахунки можуть бути активними і пасивними. До активних належить рахунок "Витрати майбутніх періодів", до пасивних - "Доходи майбутніх періодів".
Рахунок "Витрати майбутніх періодів" призначений для обліку витрат, фактично здійснених у звітному або попередніх звітних періодах, але які піддягають віднесенню на витрати майбутніх періодів. До них належать, наприклад, витрати на освоєння нових видів продукції, сплачена наперед орендна плата за взяті в оренду основні засоби, суми передплати періодичних видань та ін. Всі ці витрати в момент їх здійснення відображають на дебеті рахунка "Витрати майбутніх періодів". З кредиту цього рахунка облічені витрати поступово, рівними сумами списують на відповідні рахунки витрат (виробництво, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут тощо), до яких вони належать. Залишок рахунка "Витрати майбутніх періодів" може бути тільки дебетовим і показує суму витрат, що підлягають списанню в наступні звітні періоди.
Схема рахунка "Витрати майбутніх періодів"
|
Дебет |
Кредит |
|
Сальдо - витрати попередніх звітних періодів, які належать до витрат наступних періодів Оборот - витрати, здійснені у звітному періоді за рахунок майбутніх періодів (+) Сальдо - залишок витрат, що належить до майбутніх періодів |
Оборот - списання витрат попередніх періодів на заграти того періоду, до якого вони належать (–) |
Призначення і будову рахунка "Витрати майбутніх періодів" розглянемо на такому прикладі. У попередньому році підприємством з поточного рахунка перераховано за перший квартал звітного року на передплату періодичних видань (нормативно-довідкову літературу) в сумі 600 грн. У поточному році сума передплати (1/3) щомісячно протягом кварталу списана на адміністративні витрати. В бухгалтерському обліку ці записи матимуть такий вигляд:
Рахунок "Доходи майбутніх періодів" призначений для обліку доходів, одержаних у поточному періоді або попередніх звітних періодах, але які належать до наступних звітних періодів (наприклад, орендна плата, отримана від орендарів авансом в рахунок платежів майбутніх періодів, тощо). На кредиті цього рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку грошових коштів (рахунки "Каса", "Рахунки в банках" тощо) відображають суми одержаних доходів, що відносяться до майбутніх періодів, а на дебеті - зарахування суми доходів з настанням тих періодів, до яких вони належать, на відповідні рахунки обліку доходів звітного періоду (рах. "Доходи від реалізації", "Інші доходи"). Сальдо цього рахунка може бути тільки кредитовим і показує суму доходів, які належать до майбутніх періодів.
Схема рахунка "Доходи майбутніх періодів"
|
Дебет |
Кредит |
|
Оборот - зарахування доходів, отриманих у попередніх періодах, до доходів звітного періоду у сумі, що належить до цього періоду (-) |
Сальдо - доходи, отримані у попередні періоди, але які належать до майбутніх періодів Оборот - доходи, отримані у поточному періоді в рахунках майбутніх періодів (+) Сальдо - залишок доходів, що належать до майбутніх періодів |
Призначення і будову рахунка "Доходи майбутніх періодів" розглянемо на такому прикладі. На поточний рахунок у звітному місяці зарахована одержана від орендарів орендна плата за здані їм в оренду основні засоби в рахунок платежів за майбутні три квартали в сумі 90 000 грн. В міру настання тих періодів (кварталів) ця сума у розмірі 1/3 одержаної суми списана на операційні доходи підприємства.
У бухгалтерському обліку ці операції матимуть такий вигляд:
З прикладу видно, що бюджетно-розподільчий рахунок "Доходи майбутніх періодів" забезпечує віднесення одержаних доходів на операційні доходи саме тих звітних періодів, до яких вони належать.
Характеристика позабалансових рахунків
Позабалансові рахунки, враховуючи свою специфіку, в Плані рахунків виділені в окремий клас.
Позабалансові рахунки умовно можна поділити на три підгрупи: майнові; умовних прав та зобов'язань; операційно-контрольні (табл. 1).
Таблиця 1. Підгрупи позабалансових рахунків
|
Майнові |
||
|
Призначені дія обліку цінностей, які не належать господарюючому суб'єкту, проте знаходяться в його користуванні або розпорядженні |
→ |
Орендовані необоротні актини |
|
→ |
Активи на відповідальному зберіганні |
|
|
Умовних прав і зобов`язань |
||
|
Враховуються потенційні права та зобов'язання, які залежать від майбутніх подій, що виникнуть з попередніх угод |
→ |
Контрактні зобов'язання |
|
→ |
Непередбачені активи й зобов'язання |
|
|
→ |
Гарантії та забезпечення надані |
|
|
→ |
Гарантії та забезпечення отримані |
|
|
Операційно-контрольні |
||
|
Використовуються для контролю за окремими операціями, які не відображаються в системі балансових рахунків, а також для обліку майна, що належить підприємству, але передане іншим господарюючим суб'єктам в капіталізований фінансовий лізинг |
→ |
Списані активи |
|
→ |
Бланки суворого обліку |
Позабалансові рахунки, як і балансові, мають двозначну нумерацію. До позабалансових рахунків також передбачені субрахунки. Однак, облік зазначених активів, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок недостачі, псування та дебіторської заборгованості проводиться тільки на одному позабалансовому рахунку із зазначенням змісту і кількісно-вартісних показників операції.
Застосування одностороннього запису обумовлено тим, що кожний факт, що спостерігається, одночасно відображає право і зобов'язання завжди в рівновеликих сумах і вони не можуть змінюватись окремо. Тому, застосування в позабалансовому обліку термінів активу і пасиву, і поділ позабалансових рахунків на активні та пасивні є безпідставним. Більш доцільним є використання термінів "прийнято на облік", або ж "прийнято до спостереження" і "списано", або ж "знято з обліку". Такі терміни є більш зрозумілими та розкривають побудову позабалансового рахунку.
Враховуючи той факт, що при веденні позабалансових рахунків не застосовується подвійний запис, їх слід вважати не бухгалтерськими, а статистичними, оперативно-технічними. Позабалансові рахунки не можна поділяти на активні та пасивні, так як вони не включаються до підсумку балансу. Лише балансові рахунки по відношенню до балансу поділяються на активні і пасивні. При розгляді побудови рахунку слід зазначити, що кожний позабалансовий рахунок складається з двох частин: лівої і правої. В лівій частині відображається наявність майна і зобов'язань, які не можна відображати в балансі. В правій - їх відсутність або зменшення.
Таблиця 2.
Порівняльна характеристика позабалансових і синтетичних рахунків
|
Ознака |
Синтетичні рахунки |
Позабалансові рахунки |
|
Нумерація |
Двозначна |
Двозначна |
|
Наявність субрахунків |
Є субрахунки |
Є субрахунки |
|
Кореспонденція рахунків |
Кореспондують між собою |
Не кореспондують ні між собою, ні з іншими рахунками бухгалтерського обліку |
|
Порядок закрити рахунку |
В двосторонньому порядку |
В односторонньому порядку |
|
Поділ на активні та пасивні |
Присутній, оскільки вони включаються до підсумку балансу |
Поділ відсутній |
Позабалансові рахунки не кореспондують ні між собою, ні з іншими рахунками бухгалтерського обліку, тому закриваються в односторонньому порядку.
В таблиці 2 наведено порівняльну таблицю синтетичних та позабалансових рахунків.
Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу.
Позабалансові рахунки, як і балансові мають свої функції (рис. 1).
|
Функції позабалансових рахунків |
|
→ |
Своєчасне оформлення документи про налагодження та вибуття засобів, що обліковуються на позабалансових рахунках |
|
→ |
Повне зберігання майна, що відображається на цих рахунках |
|
→ |
Контроль за використанням засобів та джерел їх покриття, що не належать даному підприємству, згідно з чинним законодавством |
|
→ |
Правильна організація синтетичного та аналітичного обліку чайна та зобов'язань, що обліковуються на цих рахунках |
|
→ |
Всебічна та повна інформація про ці рахунки для потреб управління, оцінки кредитоспроможності та фінансової стійкості підприємства |
Рис. 1. Функції позабалансових рахунків.
Мета, склад і користувачі фінансової звітності
Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами підприємства – це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, які потрібні та придатні для реалізації аналітичних процедур, котрими можна забезпечити фінансовий бік діяльності підприємства.
До його складу входять такі блоки (рис.2):
– інформація регулятивно-правового характеру;
– фінансова інформація нормативно-довідкового характеру;
– інформація, яку містить бухгалтерська система обліку;
– інформація, яку містить бухгалтерська фінансова звітність;
– інформація, яку містить статистична фінансова звітність;
Рис. 2. Склад інформаційного забезпечення управління фінансами підприємства
До першого блоку входять закони, постанови та інші нормативні акти, положення, документи тощо, які визначають передусім правову основу фінансових інститутів, ринку цінних паперів. До них належать, наприклад, Закон України «Про цінні папери та фондову біржу», укази Президента України щодо ринку цінних паперів, відповідні постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.
Другий блок охоплює нормативні документи державних органів (Міністерства фінансів України, Національного банку України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України тощо), міжнародних організацій та різних фінансових інститутів, які містять вимоги до учасників ринку та кількісні нормативи в галузі фінансів. Наприклад, Міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку для компаній, які мають операції на міжнародних ринках капіталу, товарів і послуг.
Третій блок містить показники бухгалтерського поточного обліку, побудованого на засадах Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. І хоча склад і структура показників поточного бухгалтерського обліку значною мірою залежать від прийнятої облікової політики на підприємстві, основні його елементи інваріантні.
Четвертий блок – бухгалтерська фінансова звітність, що є інформативним і надійним документом і характеризує майновий стан та фінансове становище підприємства на ринку. Показники фінансового звіту також інваріантні.
П’ятий блок – статистична фінансова звітність. Ця звітність складається органами державної статистики, біржами, спеціалізованими органами (наприклад, Комітетом цінних паперів і фондового ринку) та іншими інформаційно-аналітичними агенціями. Інформація цього блоку є дуже важливою для осіб (фізичних та юридичних), які займаються операціями на ринку цінних паперів.
Шостий блок – несистемні дані. Він охоплює або показники, які генеруються в якій-небудь сталій інформаційній системі (наприклад, у різних засобах масової інформації), неофіційні дані, інформацію, одержану на основі особистих контактів, або дані офіційної статистики, але загальноекономічного характеру, звітність внутрішню або зовнішню управлінського апарату фірми.
За своїми аналітичними можливостями розглянуті джерела інформації поділяються на дві групи:
Перше джерело – показники, які характеризують майновий та фінансовий стан підприємств.
Друге джерело – показники, які характеризують довкілля, передусім ринок цінних паперів.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів, які регламентують питання фінансової звітності, обліково-аналітичний процес завершується узагальненням даних поточного обліку в балансі періоду та складанням бухгалтерської фінансової звітності про діяльність суб’єкта господарювання.
Звітність містить відомості про стан господарських коштів і джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства, затрати, доходи, результати, рух грошових коштів, власний капітал та інші дані. Вона складається і використовується усіма суб’єктами господарювання – на підприємствах, в об’єднаннях, концернах, по регіонах, галузях і в цілому по народному господарству країни.
В економічній літературі звітність як економічна категорія трактується у двох аспектах (розрізах): з одного боку, вона є економічною інформацією про фінансовий стан, виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства, а з іншого – звітність як елемент бухгалтерського обліку –це метод узагальнення і подання інформації про результати діяльності підприємства.
Слід зауважити, що звітність має включати не тільки систему економічних показників, а й сукупність способів і прийомів узагальнення даних обліку та фінансового стану підприємства. Отже, це не тільки впорядкована система економічних показників, які відображають умови та результати виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, їхній фінансовий стан за звітний період, а й сукупність способів та прийомів узагальнення даних поточного обліку для управління.
Звітність може включати як якісні, так і кількісні характеристики, як вартісні, так і натуральні показники, відображені в бухгалтерському обліку. Органічний зв’язок між бухгалтерським обліком і звітністю встановлюється лише у тому випадку, коли підсумкові дані поточного обліку за звітний період відображаються у відповідних звітних формах у вигляді синтезованих показників, що досягається складанням балансу періоду.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене Міністерством фінансів України, не виділяє такий критерій, як функції звітності, а подає визначення мети фінансової звітності.
Рис. 3. Користувачі фінансової звітності підприємства
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам (рис. 3) повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства, яку вони потребують для прийняття рішень. Така звітність забезпечує загальні інформаційні потреби широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття управлінських рішень (табл. 2).
Таблиця 2
Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів
|
Користувач звітності |
Інформаційні потреби |
|
Власники, інвестори |
Придбання, продаж цінних паперів і володіння ними. Участь у капіталі підприємства. Оцінювання якості управління. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу |
|
Керівництво підприємства |
Регулювання діяльності підприємства |
|
Банки, постачальники та інші кредитори |
Забезпечення зобов’язань підприємства. Оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання щодо кредитів, процентів за ними та погашення кредиторської заборгованості |
|
Замовники, покупці та інші дебітори |
Оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання |
|
Працівники підприємства |
Оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання перед працівниками та їх забезпечення |
|
Формування макроекономічних показників |
З табл. 1 видно, що звітність має двосторонній характер, а саме: надає економічну інформацію як зовнішнім, так і внутрішнім користувачам. З одного боку, вона адресована акціонерам і клієнтурі даного підприємства, тобто особам та організаціям, які зацікавлені в отриманні достовірної інформації про стан і результат його діяльності, а з іншого – використовується керівниками підприємств для прийняття управлінських рішень. Зовнішні користувачі за допомогою звітності мають можливість:
– прийняти рішення щодо діяльності та умов ведення справ з тим чи тим партнером;
– уникнути видачі кредитів ненадійним клієнтам;
– оцінити доцільність придбання активів тієї чи тієї організації;
– правильно побудувати відносини зі своїми замовниками;
– оцінити фінансовий стан потенціальних партнерів;
– узяти в розрахунок можливі ризики підприємства тощо. Внутрішні користувачі показники звітності використовують для контролю за виконанням виробничих і фінансових планів, виявлення вад і визначення шляхів їх усунення. Звітні показники використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення її позитивних і негативних сторін, причин відхилень від плану, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємства.
Отже, звітність містить інформацію про реалізовану продукцію, затрати на виробництво продукції, стан господарських коштів і джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства і є корисною для користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
Список літератури