Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
35. Програми та навчальні посібники з інформатики. Аналіз програм з інформатики (зміст навчання, вимоги до знань і вмінь, зміст практичних робіт, внутрішньо предметні та міжпредметні зв’язки). Методичні особливості різних варіантів викладання курсу інформатики за різними навчальними посібники. Проблема послідовності в навчанні інформатики.
Навчальний предмет «Інформатика» у 2012/2013 навчальному році вивчається учнями 9-11 класів.
У 9 класах «Інформатика» вивчається за програмою авторів І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка, Ж.В. Потапової із розрахунку 1 година на тиждень.
Навчальна програма для 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова)
Ця програма розрахована на учнів, які до 9 класу не вивчали інформатику. Якщо вивчення інформатики здійснювалося до 9 класу, то обов’язково мають бути вивчені ті теми і питання програми, які не вивчалися раніше або вивчалися в обсязі, що не забезпечив рівень навчальних досягнень учнів, визначений державною програмою. Крім того, обов’язковим є виконання всіх практичних робіт, передбачених програмою.
У класах, де вивчення інформатики розпочиналося раніше 9 класу, вивільнені навчальні години або додаткові навчальні години, взяті з варіативної складової навчальних планів, можуть бути використані на збільшення часу для вивчення окремих тем курсу або на поглиблене вивчення тем «Основи Інтернету», «Основи комп’ютерної графіки» чи інших за програмами курсів за вибором.
У 10 і 11 класах (для всіх профілів, крім інформаційно-технологічного профілю) вивчення інформатики здійснюється за двома рівнями – рівень стандарту (із розрахунку 1 година на тиждень у 10 та 11 класах) та академічний рівень (із розрахунку 1 година на тиждень в 10 класі та 2 години на тиждень в 11 класі).
Програма для рівня стандарт. 10-11 клас
Використовується, якщо в навчальному плані на інформатику відводиться по 1 годині в 10 та 11 класі.
Програма для академічного рівня. 10-11 клас
Використовується, якщо в навчальному плані на інформатику відводиться 1 год в 10 кл. та 2 год в 11 кл.
Програма для поглибленого вивчення. 10-11 клас
Для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Якщо деякі теми або питання програми вивчалися в попередніх класах в обсязі, що забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, визначений відповідною державною програмою, то ці теми і питання можуть вивчатися на рівні повторення, узагальнення і систематизації. Вивільнені при цьому години можуть бути використані на збільшення часу на вивчення інших тем курсу або на вивчення курсів за вибором.
Профільне вивчення інформатики
Організація профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється на основі Концепції профільного навчання у старшій школі.
Згідно Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою технологічного напряму інформаційно-технологічного профільне вивчення інформатики відбувається в 10-11 класах і здійснюється із розрахунку 5 годин на тиждень.
Вивчення інформатики у класах інформаційно-технологічного профілю здійснюватиметься за програмою авторів Т.П. Караванова, В.П. Костюков, І.О. Завадський. Автори програми пропонують навчальний матеріал розподілити на 2 змістові лінії: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) і основи алгоритмізації та програмування (ОАП), вивчаючи їх паралельно.
Програма профільного рівню (Інформаційно-технологічний профіль) 10-11 клас
Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання технологічного напряму інформаційно-технологічного. При паралельному вивченні двох змістових ліній у журналі доцільно вести окремі сторінки для запису уроків і обліку рівня навчальних досягнень учнів для кожної з двох змістових ліній: інформатика (ІКТ) та інформатика (ОАП), а семестрові оцінки виставляти на сторінці однієї з ліній за підсумками усіх тематичних оцінок за семестр з обох змістових ліній.
У гімназіях, ліцеях, колегіумах години відведені на технологічну освіту в 8-11 класах можуть використовуватися для вивчення інформаційних технологій (веб-дизайн, комп’ютерне моделювання, комп’ютерна графіка тощо).
При вивченні інформатики в 10 і 11 класах інформаційно-технологічного профілю за цією програмою потрібно використовувати базові підручники «Інформатика. 10 (11) клас. Академічний рівень, профільний рівень» та навчальні посібники для курсів за вибором, а також навчальні посібники, збірники завдань, робочі зошити та іншу навчально-методичну літературу, наведену в переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2012/13 навчальному році. Зокрема, при вивченні ОАП доцільно використовувати такі навчальні посібники:
- Т.П. Караванова «Інформатика: основи алгоритмізації та програмування. 777 задач з рекомендаціями та прикладами». Навч. посіб. для 8-9 кл. із поглибленим вивченням інформатики. – К.: Генеза, 2009. – 286 с.: іл.
- Т.П. Караванова «Інформатика: методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Необчислювальні алгоритми». Навч. посіб. для 9-10 кл. із поглибленим вивченням інформатики. – К.: Генеза, 2007. – 216 с.: іл.
- Т.П.Караванова «Інформатика: методи побудови алгоритмів та їх аналіз. Обчислювальні алгоритми». Навч. посіб для 9-10 кл. із поглибленим вивченням інформатики. – К.: Генеза, 2009. – 336 с.: іл
- І.О. Завадський, Р.І. Заболотний «Основи візуального програмування». Навчальний посібник. – К.: Видавнича група BHV, 2011.
Поглиблене вивчення інформатики
Поглиблене вивчення інформатики передбачається у 8-11 класах. Програма поглибленого курсу (авт. Т.П. Караванова, В.П. Костюков) складається з двох частин:
«Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
які разом утворюють єдину цілісну програму. Зміст навчання за цією програмою передбачає вивчення двох паралельних змістових ліній – інформаційно-комунікаційні технології і основи алгоритмізації та програмування, які є взаємопов’язаними і послідовно узгодженими.
При поглибленому вивченні інформатики потрібно використовувати підручники з інформатики для 9-11 класів, що отримали гриф МОНмолодьспорту та іншу навчально-методичну літературу, рекомендовану або схвалену Міністерством, зокрема навчальні посібники з ОАП, вказані вище.
Пропедевтичне вивчення інформатики у 2-4 класах
Пропедевтичне вивчення інформатики за рахунок годин варіативної складової навчальних планів може здійснюватися у 2-4 класах. Метою пропедевтичного вивчення інформатики є більш раннє ознайомлення учнів початкової школи з основами інформаційно-комунікаційних технологій з метою їх застосування в навчальній та повсякденній діяльності, а також їх використання для розвитку розумових і творчих здібностей учнів.
Для пропедевтичного вивчення інформатики можна використовувати такі навчально-методичні матеріали, рекомендовані МОНмолодьспорту:
• Навчальний комплект «Сходинки до інформатики» для 2-4 класів, до якого входять:
– програма для 2-4 класів;
– підручники «Сходинки до інформатики» (2, 3 і 4 класи, авт. Ф.М. Рівкінд, Г. В. Ломаковська, С. Я. Колесніков, Й. Я. Ривкінд);
– робочі зошити «Сходинки до інформатики» (2, 3 і 4 класи, авт. О. О. Андрусич, С. І. Гордієнко);
– навчально-розвивальний комп’ютерний програмний комплект «Сходинки до інформатики» для 2-4 класів.
• Навчально-методичний комплект «Шукачі скарбів» для 2-4 класів (автор О. В. Коршунова), до якого входять:
– програма для 2-4 класів;
– навчально-методичний посібник «Інформатика» для вчителів (2-4 класи);
– робочі зошити «Інформатика» для учнів (2, 3, 4 класи)
– комп’ютерна навчальна програма «Скарбниця знань» для 2-4 класів.
• Програма пропедевтичного курсу «Комп’ютерленд» Інформатика. Початковий курс. 2-4 класи» (авт. О. П. Антонова).
Згідно з новим Державним стандартом початкової школи, затвердженим постановою КМУ від 20 квітня 2011 р., обов'язкове вивчення курсу «Сходинки до інформатики» з 2 класу розпочнеться з 2013/14 навчального року за рахунок інваріантної складової навчальних планів. Це потребує завчасної підготовки вчителів, матеріально-технічного забезпеченні, навчальних кабінетів тощо.
Вивчення інформатики у 5-8 класах
Вивчення інформатики може також здійснюватися у 5-8 класах. Його метою є оволодіння учнями 5-8 класів інформаційно-комунікаційними технологіями для їх широкого застосування в навчальній, дослідницькій та повсякденній діяльності, використання для розвитку розумових і творчих здібностей учнів, а також для професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі.
Для організації вивчення інформатики у 5-8 класах можливо використовувати варіативну складову навчальних планів, впроваджуючи курси за вибором, факультативи з ІКТ. При цьому потрібно дотримуватись принципів наступності та неперервності. Тобто вивчення інформатики повинно здійснюватися цілісно, послідовно, безперервно протягом кількох років, курси повинні взаємодоповнювати та поглиблювати один одного за змістом.
Для вивчення інформатики у 5-8 класах можна використовувати такі навчально-методичні матеріали:
• Навчальний комплект «Інформатика» для 5-8 класів, до якого входять:
– програма для 5-7 класу;
– підручники «Інформатика» (5 і 6 класи, авт. Г.В. Ломаковська, С.Я. Колесніков, Й.Я. Ривкінд);
– робочі зошити «Інформатика» (5 клас, авт. О.О. Андрусич, С.І. Гордієнко);
– підручники «Інформатика» (7 клас, авт. Г.В. Ломаковська, Й.Я. Ривкінд);
– підручники «Інформатика» (8 клас, авт. Г.В. Ломаковська, Г.О. Проценко , Й.Я. Ривкінд);
– навчально-розвивальний комп’ютерний програмний комплект «Сходинки до інформатики+» (5-7 класи).
• Навчально-методичний комплект «Шукачі скарбів» для 5-8 класів (авт. О.В. Коршунова), до якого входять:
– програма для 5-8 класів;
– навчально-методичний посібник «Інформатика» для вчителів (5 і 6 класи);
– навчальні посібники «Інформатика» (5 і 6 класи);
– робочі зошити «Інформатика» для учнів (5 і 6 класи);
– комп’ютерна навчальна програма «Скарбниця знань. ІІ рівень» для 5-8 класів.
Як окремі курси в рамках допрофільного вивчення інформатики можуть бути використані:
• курс «ІНФОмандри» (5-6 класи, авт. О. П. Казанцева);
• курс «Вступ до програмування мовою Лого» (5–6 класи, авт. Г.В. Пахомова);
• курс «Основи робототехніки» (5-8 класи, укл. Д. І. Кожем’яка);
• курс «Основи інформатики, 7-9 класи» (авт. В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Дорошенко, Ю.О. Столяров);
• «Інформатика. Єдиний базовий курс. 7-9 класи» (авт. О.П. Пилипчук, І.І. Сальнікова, Є.А. Шестопалов);
• курс для факультативних занять і підготовки до олімпіад учнів 7-9 класів «Основи програмування» (авт. С.Д. Вапнічний, В.В. Зубик, В.А. Ребрина)
Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою КМУ від 23 листопада 2011 р., обов'язкове вивчення курсу «Інформатика» з 5 класу розпочнеться з 2013/14 навчального року за рахунок інваріантної складової навчальних планів.
Про організацію викладання інформатики та використання НКК
При викладанні інформатики у всіх класах учитель самостійно добирає засоби та методи подання навчального матеріалу, визначає форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, проектні роботи, практикуми тощо). Використовувати в процесі навчання інформатики можна тільки те навчальне програмне забезпечення і навчально-методичну літературу, яке рекомендоване МОНмолодьспортом. Щодо іншого програмного забезпечення (операційна система, офісні програми, графічні редактори, програми опрацювання аудіо та відео тощо): дозволено використання такого програмного забезпечення, яке гарантує виконання навчальної програми й еквівалентне тому, що перелічене в орієнтовних переліках навчальних програм. Наприклад, Linux (Ubuntu чи Mint) + Libre Office + Gimp + Inkscape у поєднанні з іншим поширюваним Linux-сумісним ПЗ за вибором учителя.
З метою реалізації практичної спрямованості курсу інформатики, незалежно від профілю навчання, віку учнів комп’ютерна техніка повинна використовуватися на кожному уроці інформатики. При проведенні всіх навчальних занять з інформатики здійснюється поділ класів на дві групи, за наявності в кожній групі не менше 8 учнів.
У комп’ютерному класі робоче місце учня, яке призначене для роботи за комп’ютером, комплектується одномісним столом і стільцем. Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням також може пропонуватися перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, виконання різноманітних завдань та вправ за комп’ютером, то структура проведення кожного уроку має бути ретельно спланована вчителем із урахуванням санітарно-гігієнічних норм, а саме:
• безперервна робота з екраном ПК повинна бути не більше:
– для учнів 10-11 класів на 1-й годині занять 30 хвилин, на 2-й годині занять — 20 хвилин;
– для учнів 8-9 класів — 25 хвилин;
– для учнів 6-7 класів — 20 хвилин;
– для учнів 2-5 класів — 15 хвилин.
• при виконанні практичних робіт, які повинні тривати більше максимально можливого часу безперервної роботи з екраном ПК, потрібно після закінчення цього часу зробити перерву в роботі з екраном ПК на 5 хвилин, виконати вправи для очей і після цього продовжити роботу, але не більше, ніж 10 хвилин.
Враховуючи, що інтенсивне використання комп’ютерних засобів у навчально-виховному процесі може вплинути на здоров’я учнів, потрібно використовувати різноманітні засоби для захисту учнів від негативного впливу технічних і програмних засобів. Перш за все це стосується показників мікроклімату в комп’ютерному класі, освітленості, яскравості і контрастності зображення на екрані монітора, його кольору, іонізуючого та неіонізуючого опромінення, рівня шуму та ін. Також це стосується обсягу навчальної інформації, інтенсивності та тривалості роботи за ПК, складності навчального предмета, якості та досконалості програмних продуктів, їхніх ергономічних, педагогічних, психогігієнічних властивостей та рівня «дружності» інтерфейсу користувача.
У зв’язку з активним використанням ресурсів Інтернет у навчально-виховному процесі постає нагальна потреба захисту дітей від інформації, яка несе загрозу їх морально-психічному здоров’ю. Під час проведення уроків і позакласних заходів з використанням мережі Інтернет потрібно не допускати можливості доступу учнів до сайтів, що містять жорстоку і аморальну інформацію.
Загальні рекомендації щодо календарного планування
Програми, затверджені МОНмолодьспорту, є орієнтиром для складання календарного плану. Вчителі інформатики можуть обрати власний підхід до структуризації навчального матеріалу, визначення послідовності його вивчення, а також методичні шляхи формування системи знань, умінь і способів діяльності, розвитку й соціалізації учнів. Вчитель може вносити до 25% змін, які стосуються порядку викладання тем та розподілу годин на вивчення тем. Але при цьому вчитель не може пропускати ніякі фрагменти навчального матеріалу (окремі питання, поняття, формування вмінь та навиків), які зазначені в програмі.
Шкільний курс інформатики віднесено до галузі «Технологія», де провідним компонентом є спосіб діяльності. Тому навчальний час, який відводиться на вивчення курсу інформатики, потрібно розподіляти таким чином:
• 30% навчального часу відводиться на засвоєння теоретичних знань,
• 70% навчального часу відводиться на формування практичних навичок роботи з сучасною комп’ютерною технікою та ІКТ.
При вивченні курсу інформатики передбачається проведення різних видів практичної діяльності учнів: демонстраційних, тренувальних, практичних, лабораторних робіт, які спрямовані на відпрацювання окремих технологічних прийомів, а також практикумів – інтегрованих практичних робіт (проектів), орієнтованих на отримання цілісного змістовного результату. У практичних роботах потрібно передбачати використання актуального для учнів змістовного матеріалу й завдань з інших предметних областей.
Доцільно в навчальному процесі, крім перевірки практичних навичок учнів, перевіряти й їх теоретичні знання, застосовуючи при цьому різні форми перевірки, у тому числі й тестові.
Державна підсумкова атестація
Державна підсумкова атестація з інформатики може проводитись у двох формах: написання атестаційної роботи за відповідними збірниками рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, або захист творчих робіт.
Підготовку до складання державної підсумкової атестації з інформатики доцільно здійснювати використовуючи «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики. 9 клас» (авт. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г., Войцеховський М.О., Проценко Т.Г. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2012) та «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики. 11 клас» (авт. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г., Войцеховський М.О., Проценко Т.Г. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2012)
За вибором учнів можливо проводити державну підсумкову атестацію з інформатики у формі захисту творчих учнівських навчальних робіт (проектів) зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу (прикладні програмні засоби, інструментальні середовища, комп'ютерні навчальні системи). Таку форму проведення атестації можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмета, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення високого рівня (10, 11, 12 балів) з інформатики.
Проблема підбору тем до курсу шкільної інформатики і вибору правильної послідовності їх вивчення завжди є актуальною оскільки її розв’язування дає відповідь на запитання що і як вивчати на тому чи іншому етапі становлення цієї відносно нової навчальної дисципліни.
1. Розглянемо головні теми, які вивчаються в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до типових навчальних програм (наприклад, Інформатика. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2003. – 304 с.):
Інформація та інформаційні процеси.
Інформаційна система.
Операційні системи.
Основи роботи з дисками.
Прикладне програмне забезпечення навчального призначення.
Прикладне програмне забезпечення загального призначення.
Глобальна мережа Інтернет.
Основи алгоритмізації і програмування.
Твердження 1. Немає послідовності, яку можна було би вважати абсолютно недопустимою. Тому що можна обґрунтувати допустимість розпочати вивчення курсу з будь-якої із наведених вище теми, а також факту, що немає двох чи більше тем, які необхідно вивчати у строгій послідовності.
Твердження 2. Послідовність вивчення тем, передбачувана типовими навчальними програмами, є неоптимальною. Тому що тема «Основи алгоритмізації і програмування» є останньою. По-перше тому, що олімпіади з інформатики головно базуються на задачах з цієї теми. По-друге, ця тема важко сприймається учнями саме в останньому семестрі навчання у школі після вивчення попередніх більш легких, майже розважальних тем.
Розглянемо послідовність висвітлення тем у підручниках 1. Інформатика: Підручник для 10–11 кл. загальноосвіт. навч. закладів/ І.Т.Зарецька, А.М.Гуржій, О.Ю.Соколов. У 2-х част. Ч. 1. – К.: Форум, 2004. – 392 с.
2. Інформатика: Підручник для 10–11 кл. загальноосвіт. навч. закладів/ І.Т.Зарецька, А.М.Гуржій, О.Ю.Соколов. У 2-х част. Ч. 2. – К.: Форум, 2004. – 288 с.
Частина 1.
Інформація і комп’ютер.
Апаратна частина комп’ютера.
Огляд програмного забезпечення.
Операційна система MS-DOS.
Операційна система Windows.
Текстовий редактор.
Графічний редактор.
Інтернет.
Частина 2
Електронні таблиці.
Бази даних.
Алгоритмізація і програмування.
Розташування розділу «Алгоритмізація і програмування» в кінці підручника і неможливість переставляти теми також роблять схеми навчання за цим підручником неоптимальними.
Тепер розглянемо наступну послідовність вивчення тем курсу:
Інформація і комп’ютер (інформація та інформаційні процеси, інформаційна система, робота з дисками).
Алгоритмізація і програмування.
Візуальне програмування.
Комп’ютери і суспільство.
Математичні основи інформатики.
Операційні системи.
Прикладне програмне забезпечення:
7.1. Графічний і музичні редактори (оглядово).
7.2. Текстовий редактор.
7.3. Видавнича система..
7.4. Електронні таблиці.
7.5. Бази даних.
7.6. Презентації.
Глобальна мережа Інтернет.
Така послідовність реалізована в навчальному посібнику «Інформатика» [4,5]. Тут охоплено усі теми діючої навчальної програми, а також деякі теми, вивчення яких передбачається згідно із стандартом з інформатики. Зупинимось коротко на декількох особливостях схеми навчання. Схема враховує, зокрема, фактор, що все більше і більше учнів мають вдома комп’ютери або мають доступ до комп’ютерів. Незабаром вже у 8-9 класах більшість учнів будуть сформованими користувачами персонального комп’ютера, а в деяких специфічних питаннях будуть орієнтуватися краще за вчителів. Тому гасло 90-х років «Готуємо користувачів ПК» поступово стає неактуальним, а навчальні програми цього не враховують. Крім цього, важливо подати інформатику як науку з властивими їй твердженнями, строгими правилами, висновками та рекомендаціями. Розділи інформатики, де в основі навчання лежать навики клацання мишею, для цього підходять мало. Тому чим раніше буде організовано вивчення теми «Алгоритмізація і програмування», тим краще. Наведену схему можна критикувати, зокрема, за розташування теми «Глобальна мережа Інтернет» останньою. Але схема передбачає можливість переставляти теми місцями. Так теми 4 і 5 можна переставити в кінець курсу чи винести на самостійне вивчення з метою подати тему про Інтернет скоріше. Важливою особливістю є базування навчання на концепції конструктивної індивідуальної чи колективної діяльності учнів над реалізацією проектів. Останній проект курсу у цій схемі –– створення особистого сайту, сайту класу чи школи –– дасть змогу зберегти зацікавленість учнів предметом до останніх уроків курсу.
Є й інші варіанти послідовностей.
Розглянемо деякі аспекти неперервності курсів шкільної і вузівської інформатики, які впливають на підбір і послідовність вивчення тем. Базові курси шкільної і вузівської інформатики (для студентів некомп’ютерних напрямків підготовки) тісно переплітаються між собою за цілями навчання, побудовою і змістом основних розділів. Оскільки розмежування курсів на теперішньому етапі неможливе, то навчання відбувається за принципом спіралі: розглядаються майже ті самі теми, але на вищому теоретичному і практичному рівнях. Перехід на профільне навчання суттєво ускладнив процеси розмежування. Тепер викладач вузу не зможе розпочати курс інформатики, виходячи зі знань випускників, оскільки цілком можливо, що навіть на комп’ютерному факультеті будуть студенти, які вчилися у школі в гуманітарному класі. Крім цього, школа поки що не гарантує твердого засвоєння знань з інформатики і отримання відповідних практичних навиків простою більшістю випускників в рамках задекларованих навчальних програм. Слід зауважити, що й методичної літератури, розрахованої на розмежування, дуже мало. Це питання є актуальним і чекає на своїх дослідників.