Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософіяНа основі розглянутої вище специфіки людського буття в суспільній історії виникають особливінапрями духовного життя, спрямовані на вироблення засад людського життєвого самоутвердження.Ці напрями формують те, що за усталеною термінологією (з подачи німецького філософа І.Канта)називається світоглядом.У загальному плані появу світогляду можна пояснити так: людина, усвідомлюючи дійсність, раночи пізно починає усвідомлювати і свою унікальність, свою відмінність від усього іншого в світі. Врезультаті у неї формуються певні уявлення як про основні засади та особливості світу, так і про своївласні риси та особливості.Отже, світогляд постає формою загального людського самовизначення в світі. Світогляд — цесукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світіта своє життєве призначення.Світогляд - не просто знання, а деяке інтегральне духовне утворення, оскільки:а) він повинен надавати людині не стільки поглиблені знання про закони тих чи інших сферреальності, а знання разом із оцінкою, відношенням, людським ставленням до явищ дійсності;б) предмет світогляду — відношення "людина — світ " постає майже неозорим, безмежним і тому допевної міри невизначеним. Звідси і випливає те, що світогляд ніби синтезує цілу низкуінтелектуальних утворень, таких як знання, бажання, інтуїцію, віру, надію, життєві мотиви, мету таін. Через нескладовими світогляду постають: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності,вірування, життєві норми та стереотипи.ОСНОВНІ СВІТОГЛЯДНІ ПИТАННЯ(За німецьким філософом І. Кантом)Світогляду цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині в їїнормальному, самоусвідомленому стані; зрозуміло, що ми не можемо вести розмову про світоглядновонароджених дітей, а також душевнохворих людей чи людей із серйозними психічнимивідхиленнями від норми. Але саме загальнолюдський характер світогляду зумовлює йогонадзвичайно велику різноманітність, адже люди дуже по-різному уявляли та уявляють собі і світ, ісебе самих. Якщо б ми поставили собі завданням перерахувати основні види світогляду, нам,напевне, знадобилося б багато часу, тому й виникає потреба у типологізації світогляду.Типологія світогляду - це не просте перерахування його можливих видів, а, перш за все, виділеннятипових ознак, за якими та на основі яких пізніше здійснюється класифікація основних видівсвітогляду. Тобто, типологія постає у порівнянні із простим переліком більш містким та логічновиправданим способом ознайомлення із світоглядом з метою його подальшого докладнішоговивчення.Світогляд прийнято класифікувати на основі різних спільних ознакЗа будовою розрізняють світогляд: цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений,суперечливий; за ступенем адекватності сприйняття дійсності: реалістичний, фантастичний,викривлений, адекватний дійсності; за ставленням до визнання існування вищих сутностей:релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний. Дуже поширеною є також типізація світоглядуза ознакою соціальних станів та верств суспільства, за культурно-історичними регіонами та ін.Кожна людина, що вивчає філософію та цікавиться світоглядними питаннями, може додати донаведеної типології світогляду свої додаткові ознаки та вивести на їх основі інші види світогляду.Корисним заняттям було б спробувати охарактеризувати власний світогляд хоча б тому, що це дастьможливість зрозуміти, що це зробити не просто і не легко.За своїми функціями світогляд постає такою формою духовного засвоєння світу, яка покликана:♦ інтегрувати людину у світ;♦ надати їй найперших життєвих орієнтирів та цінностей;♦ подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях.♦ прилучити людину до історичного досвіду людства Досить часто формування світоглядувідбувається стихійно: людина народжується, входить у життя і засвоює через батьків оточення,соціальні зв'язки, світоглядні уявлення і світоглядні переконання. Більше того, людина інколи навітьне знає про існування світогляду, проте у деяких ситуаціях життя уникнути зустрічі з ним простонеможливо. Загалом подібні ситуації називають екстремальними, тобто крайніми, такими, щовимагають від людини кардинальних невідкладних рішень. Це може бути ситуація, коли людинуставлять на межу життя та смерті, коли вона змушена брати на себе відповідальність за життяінших людей та ін. Але світоглядні питання можуть поставати перед людиною і у більш простих табуденних ситуаціях, наприклад, коли йдеться про виховання дітей, неодмінно постають питання,чому вчити дитину, які якості прищеплювати їй насамперед; інколи, коли заходить мова про оцінкудій якоїсь людини, часто звучать слова: "Людина не повинна так робити", тобто при цьому керуютьсязагальними уявленнями проте, якою повинна бути людина, що гідно її, а що не гідно.Розглянуті характеристики та різновиди світогляду дозволяють помітити, що філософія постаєпевним видом світогляду: у наведених вище класифікаціях філософія фігурує як світогляд певногорівня, а це значить, що, хоча всі люди мають світогляд, проте далеко не кожна людина прилучена дофілософії і, відповідно, не кожна людина виходить на її рівень у своїх світоглядних орієнтуваннях.Цей рівень, на якому розгортається філософське осмислення світу і людини, називаєтьсятеоретичним. Звідси випливає, що у найпершому визначенні філософія постає як теоретична формасвітогляду.Теорія відрізняється від практики та простого міркування тим, що вона аналізує певні явища черезпоняття, чітко визначені терміни, на засадах певних законів чи їх необхідних внутрішніх зв'язків,тобто теорія постає перш за все аналітико-синтетичною інтелектуальною діяльністю. Значить,філософствувати - це не просто думати про світоглядні проблеми, а усвідомлювати їх необхідність, їхзв'язки, їх сторони, характеристики та складові, виражені через певну термінологію.Отже філософія: 1) це теоретична форма світогляду, спрямована на критичне дослідження тавирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеню достовірності та надійності такихвирішень: 2) це усвідомлений світогляд: 3) вона повинна прагнути бути аргументованою,внутрішньо стрункою, логічно послідовною.Звідси випливають основні аспекти взаємозв'язку філософії та світогляду: філософія є різновидомсвітогляду, тобто вона є частиною світогляду, проте частиною особливою; як теорія світогляду,філософія концентрує світогляд, зосереджується на найважливішому у ньому; це позначається влітературі у такий спосіб - "філософія є теоретичним ядром світогляду". З іншого боку можнависловити і прямо протилежне твердження - світогляд є частиною філософії, і це у тому сенсі, що заширотою постановки та вирішення питань, за ступенем їх розробленості філософія є безумовноширшою за світогляд.Світогляд в цілому постає духовним ґрунтом для виникнення та розвитку філософії, і філософія невигадує свої проблеми, вона бере їх із життя, із живого функціонування світоглядних уявленьлюдини, проте підносить їх на вищий рівень осмислення, вираження та розв'язання.