Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Вступ
Автоматизація виробничих процесів є одним з важливих факторів підвищення продуктивності суспільної праці. Особливо зростає роль автоматизації в наш час, коли на перший план ставляться питання інтенсивного розвитку виробництва, підвищення його ефективності. Однією з основних задач суспільного виробництва є розвиток паливно - енергетичного комплексу країни, і повне задоволення зростаючих потреб в різних видах палива і енергії.
З підвищенням потужності обладнання по виробництву теплової і електричної енергії швидко збільшується кількість регульованих параметрів і операцій технологічного циклу на теплових електричних станціях (ТЕС). Якісна робота всіх агрегатів ТЕС не може бути забезпечена без контролю і автоматизації виробництва. Тому поряд з традиційними засобами контролю і автоматизації ТЕС все частіше застосовують керуючі обчислювальні комплекси, основним елементом яких є електронні обчислювальні машини, мікропроцесори і мікро - ЕОМ.
Ефект впровадження автоматизованих і автоматичних систем керування в виробництві, а особливо на теплових електричних станціях, визначається не тільки технічними можливостями засобів автоматизації, але і рівнем підготовки обслуговуючого персоналу, його кваліфікацією, вмінням орієнтуватися в будь - яких ситуаціях, що виникають в процесі технологічного режиму.
Автоматизація - це застосування комплексу заходів, що дозволяють здійснити виробничі процеси без безпосереднього втручання людини, але під її наглядом. Автоматизація виробничих процесі призводить до збільшення виробництва, зниження собівартості і покращення продукції, зменшує кількість обслуговуючого персоналу, збільшує надійність машин, заощаджує матеріал, покращує умови праці та техніки безпеки.
Автоматизація звільняє людину від потреби безпосереднього управління механізмами. В автоматизованому процесі виробництва втручання людини потребує налагодження, регулювання, обслуговування засобів автоматизації та нагляд за їх дією. Якщо застосовують принципи автоматизації, то полегшується фізична праця. Експлуатація засобів автоматизації потребує від обслуговуючого персоналу високої кваліфікації.
По рівню автоматизації теплоенергетика займає одне з найперших місць серед інших галузей промисловості. Теплоенергетичні установки характеризуються неперервністю протікаючих у них процесів. При цьому виробництво електричної та теплової енергії у будь - який проміжок часу повинна відповідати споживанню (навантаженню). Майже всі операції на теплоенергетичному устаткуванні механізовані, а перехідні процеси в них розвиваються порівняно швидко. Цим пояснюється високий розвиток автоматизації в теплоенергетиці.
Автоматизація процесів в теплоенергетиці дає значні переваги:
1. гарантує зменшення кількості працюючого персоналу та підвищення продуктивності праці;
2. призводить до зміни характеру праці;
3. збільшує точність підтримання параметрів виробленої пари;
4. зростає безпека праці та надійність праці устаткування;
5. підвищується економічність роботи парогенератора.
Автоматизація парогенератора включає в себе автоматичне регулювання, дистанційне управління, технологічний захист, технологічний контроль, технологічне блокування та сигналізацію. Автоматичне регулювання забезпечує неперервний хід протікаючих процесів в парогенераторі.
Дистанційне керування дає можливість черговому персоналу пускати і зупиняти паро генераторну установку, а також переключати та регулювати її механізми на відстані, через пульт, де зосереджена будова управління.
Теплотехнічний контроль за роботою парогенератора та обладнання здійснюється за допомогою показуючих та самозаписуючих приладів. Прилади ведуть постійний контроль процесів, що протікають в парогенераторі. Пристрої теплотехнічного контролю розміщуються на панелях, щитах управління.
Теплотехнічні блокування виконується в заданій послідовності, ряд операцій при пусках та зупинках механізмів парогенераторної установки, забезпечують відключення в необхідній послідовності обладнання при виникненні аварії.
Влаштування технологічної сигналізації інформує черговий персонал про стан обладнання, попереджає про наближення параметра до небезпечної позначки, попереджує про виникнення аварійного стану парогенератора та його обладнання. Застосовується звукова та світлова сигналізації. Експлуатація котлів повинна забезпечувати надійний та ефективний виробіток пари потрібних параметрів, та безпечні умови роботи персоналу.
1 Опис теплової схеми котельної.
Під маневреністю теплових станцій розуміється здатність підтримувати і виконувати заданий добовий графік електричного навантаження. Реалізація маневрених можливостей значною мірою визначається конструкцією устаткування, умовами паливопостачання ТЕС, наявністю розрахункового палива, а також наявністю необхідної кількості рідкого і газоподібного палива для розпалу і підсвічування. Маневрені властивості ПЕК багато в чому визначаються також параметрами проходження мінімальних навантажень у нічний час. Маневреність визначається сукупністю техніко - економічних характеристик: швидкістю зміни навантаження, діапазоном зміни потужності, здатністю швидкого запуску і зупинки при будь - якому тепловому стані, достатню економічність при часткових навантаженнях. Пускова котельня з котлоагрегатами типу ГМ-50- 14/250 є допоміжним устаткуванням ТЕС, що сприяє маневреності.
Відповідно правил технічної експлуатації електростанцій, та в залежності від стану обладнання, режими пуску бувають:
- з гарячого стану при простої менше 10 годин, коли температура металу, як правило, вище 450 градусів;
- з неохолодженого стану при простої менше 70 - 90 годин при температурі металу від 150 до 450 градусів.
- з холодного стану при простої більше 70 - 90 годин при температурі металу найбільш гарячих елементів яких не перевищує 150 градусів. Для блоків з прямоточними котлами додатково прийнятий режим пуску з стану гарячого резерву при простої до 1 години.
Зупинки блоку в залежності від їх причин та застосованої технології поділяються наступним чином: зупинка без охолоджування обладнання для виводу блоку в резерв, а також для ремонтних робіт, не залежних від теплового стану котла, паропроводів та турбін; зупинка з охолодженням всього або частини обладнання для виводу блоку на ремонтні роботи потребуючі охолодження обладнання.
Пуск блоків з будь - якого теплового стану, за винятком пуску з гарячого резерву, повинні проводитися при ковзаючих параметрах пари. Готовність до пуску блоку з будь - якого теплового стану з мінімальною тривалістю при дотриманні всіх критеріїв Надійності визначаються пусковою схемою. Пусковою схемою називають співвідношення установок, пристроїв, арматури та трубопроводів, необхідних при пуску та зупинці блоку, а також при миттєвих зменшеннях навантаження. При проектуванні пускових схем мають бути враховані наступні показники:
- можливість надійного пуску при будь - якому початковому тепловому стані;
- мінімальна довготривалість пуску та, як правило, мінімальні втрати палива та пари;
- запобігання забруднення та корозії поверхні обладнання;
- можливість утримання блоку в роботі при глибоких зменшеннях навантаження, впритул до холостого ходу;
- простота операцій та максимальна автоматизація.
2.Опис теплової схеми котла.
Принципова схема технологічного процесу, протікаючого в двобарабанному паровому котлі, показана на мал. 1. Паливо поступає через горілочні пристрої в топку 1, де спалюється звичайним факельним способом. Для підтримання процесу вентилятора ДВ та попередньо нагрівається в повітря підігрівачі 10. Утворившись в процесі горіння димові гази відсмоктуються з топки димососом ДС. По дорозі вони проходять через поверхню фестона 2, котельного пучка
З, пароперегрівача 8, водяного економайзера 9, повітря підігрівача 10 та виходять через димову трубу в атмосферу. Процес пароутворення протікає в підйомних трубах циркуляційного контуру 6,4екранізуючи камерну топку та постачаючи воду з опускних труб 7. Насичена пара з барабана 4 потрапляє в пароперегрівач , де нагрівається до встановленої температури за рахунок радіації факела та конвективного обігріву толоченими газами. При цьому температура перегріву пари регулюється співвідношенням витрати води (пари) та витрати палива. Основними регулюючими величинами котла є витрата перегрітої пари Оп.п., його тиск Рп.п. та температура Тп.п. Витрата пари є перервною величиною, а його тиск та температура підтримуються у можливих відхиленнях, що зумовлюється вимогами заданого режиму споживача теплової енергії. Крім того, слід підгримувати в гранично допустимих відхиленнях значення наступних величин:
- рівня води в барабані Нб - регулюється зміною подачі питомої . води Вп.в.;
- розрідження в верхній частині топки Зт - регулюється зміною виробництва димососів;
- оптимальний надлишок повітря за пароперегрівачем - регулюється зміною виробництва дуттьових вентиляторів, нагнітаючих повітря в топку;
- солевміст котлової води - регулюється зміною витрати води, що випускається з барабану в розширювач безперервної продувки.
Перераховані величини змінюються в результаті регулюючих впливів і під дією внутрішніх та зовнішніх збурень. Котел в цілому, наприклад, по каналу паливо витрат або тиск пари, являється системою направленої дії. Однак вихідні регулюючі величини деяких ділянок являються одночасно вхідним по відношенню до інших. Наприклад витрати перегрітої пари, Дп.п., являється вихідною величиною по відношенні до витрати палива, Вт, служить вхідною дією по відношенню до тиску і температури перегрітої пари; тиск пари в барабані Рб, являється вихідною величиною по відношенню до витрати палива, являється також одним із вхідних дій дільниці регулювання рівня води в барабані Нб.
Отже, котел, як об’єкт керування, представляє собою складну динамічну систему з декількома взаємозв’язаними вхідними і вихідними величинами.
Однак, явно виражена спрямованість окремих ділянок по основних каналах регулюючих дій, таких як витрати води на упорскування Двпр. - перегрів іп.п., витрати палива Вт, - тиск Рп.п. та ін., дозволяє здійснювати стабілізацію регулюючих величин за допомогою незалежних одно контурних систем, зв’язаних лише через об’єкт управління. При цьому регулюючі дії тієї чи іншої ділянки служать основним засобом стабілізації його вихідних величин, а другі дії являються по відношенні до цієї ділянки внутрішніми і зовнішніми збуреннями.
Система управління барабанним котлом включає автономні АСР процесів горіння і пароутворення, температур перегріву пари, живлення і водного режиму.
Таблиця 1.1- Технічні характеристики котла ГМ - 50 - 14/250
|
Номінальна продуктивність, т/ч |
50 |
|
Тиск пари, МПа (кгс/см2) Тиск пари, МПа, (кгс/см ) |
1,4(14) |
|
Температура, С° |
|
|
перегріта пара |
250 |
|
живильної води |
100 |
|
Уходячих газів |
155 |
|
Розрахунковий КПД (брутто), %. |
91 |
|
Гарантійний КПД (брутто), %. |
90 |
|
Опір газового тракту, |
3,32 |
|
кПа, (кгс/см ) |
(332) |
|
Опір повітряного тракту, |
3,15 |
|
кПа, (кгс/см2) кПа, (кгс/см ) |
315 |
|
Габаритні розміри котла, мм |
|
|
вища відмітка котла |
14954 |
|
ширина по осям колон каркасу |
6320 |
|
глибина по осям колон каркасу |
14204 |
|
Маса котла в об’ємі заводської поставки, т. |
128 |
Рис. 2.1.Принципова технологічна схема двобарабанного котла.
ГПЗ - головна парова задвижка: РПК - регулюючий живлячий
клапана
3.Опис функціональних схем автоматичного регулювання.
Ділянки регулювання економічності процесу горіння по змісту кисню в топкових газах складається з топкової камери і газоходу, що примикає до неї, конвективного перегрівника до місця виміру вмісту Ог %. Вхідна регульована величина - витрата повітря, що надходить у топку С)в, а вихідна (регульована) величина - зміст вільного кисню в поворотній камері газоходу за пароперегрівником 0г% Оптимальне значення 02 у поворотній камері при номінальному навантаженні і спалюванні мазуту лежить у межах 3-5%. Слід зазначити, що оптимальний надлишок повітря в загальному випадку відзначається не тільки економічністю, але і поруч з іншими факторами, таких як інтенсивність корозії поверхонь нагрівання, утворення шкідливих з'єднань (окисів сірки й азоту) і інші. Інерційність кривих перехідного процесу ділянки по змісту кисню О2 у димових газах за пароперегрівником при нанесенні збурення витратою повітря і палива, мається на увазі впливом обсягу топкової камери і пов'язаною з нею лінії газоходу, а також запізнюванням у вимірювальному пристрої. При математичних розрахунках властивостей, цю ділянку можна представити у виді послідовного з'єднання двох ланок транспортного запізнювання й інерційного першого порядку з постійною часу Т. Основним способом регулювання оптимального значення надлишку повітря за пароперегрівником служить зміна кількості повітря, подаваного в топку за допомогою дуттьових вентиляторів. Регулювання економічності по співвідношенню паливо - повітря.
При постійній якості палива його витрата і кількість повітря, необхідне , для забезпечення необхідної в досить, то підтримку оптимального надлишку повітря можна здійснити, використовуючи схему регулювання подачі повітря, відому за назвою паливо - повітря. При рідкому чи газоподібному паливі необхідне співвідношення між кількістю газу, мазуту і Повітря здійснюється найбільш просто.
4.Обґрунтування вибору апаратури автоматизації котла.
Даний проект передбачає автоматичне регулювання таких параметрів тиску мазуту до котла, теплове навантаження котла, витрата повітря до котла, розрідження у верхній частині топки котла, витрата живильної води на котел, температура повітря за калорифером, тиск пари в загальній магістралі пускової котельні. Проект заснований на використанні комплексу пристроїв автоматичного регулювання в мікроелектронному виконанні (Каскад - 2). Електричний уніфікований комплекс пристроїв автоматичного регулювання в мікроелектронному виконанні Каскад - 2, який призначений для побудови нижнього ієрархічного рівня автоматизованих систем керування технологічними процесами в різних галузях промисловості. У якості бази при побудові пристроїв комплексу Каскад - 2 прийняті інтегральні мікросхеми загального використання. Основним еталоном зв’язку між окремими пристроями комплексу є електричний сигнал 0 - 10 В постійного струму. Для зв’язку з джерелами інформації використовуються сигнали 0 - 5, 0 - 20 мА, 4-20 мА, 0 - 10 В, мінус 10 плюс 1 В постійного струму. Для зв’язку з виконуючими механізмами й іншими приймачами командної інформації використовуються сигнали 0 - 5, 0 - 20 мА, 0 - 10 В постійного струму імпульси 0, ±10 В і ±24 В постійного струму, імпульси 0, 220/380 В трифазного перемінного струму, стан контактів електромагнітних реле і стан безконтактних ключів. У ряді пристроїв передбачена можливість використання природних сигналів диференційно трансформаторних перетворювачів, термоперетворювачів опору і перетворювачів термоелектричних. Нові пристрої комплексу Каскад - 2, що серійно випускаються, Р12, Р21, А04, АЗІ, А32, АЗЗ, Н02, Д01, ДОЗ, Л02, РЗЗ, У101 побудовані на дискретних напівпровідникових елементах. Крім того нові пристрої виконують ряд функцій, що раніше не могли бути реалізовані комплексом Каскад. Розмноження аналогових сигналів з гальванічним поділом, кусочно-лінійне відтворення функціональних залежностей, інтегрування за великий проміжок часу і збереження вихідного сигналу при перервах напруги і при відсутності вхідного сигналу, автоналагодження динамічних параметрів регуляторів, виділення найбільшого чи найменшого з трьох аналогових сигналів. Як задаючи пристрої блоків керування і допоміжних пристроїв, з новими приладами можуть використовуватися пристрої, що серійно випускаються, ЗУ11, ЗУ05, БУ12 БУ21, У01. Завдяки використанню інтегральних мікросхем істотно підвищена функціональна насиченість нових пристроїв, в наслідок чого в середньому кожний з них виконує функції 2-х старих пристроїв комплексу Каскад. Це істотно зменшує необхідну кількість приладів при реалізації конкретних схем регулювання. До складу комплексу Каскад - 2 в мікроелектронному виконанні входять наступні пристрої;
1. Блоки регулюючі аналогові з безупинним вхідним сигналом Р17
2. Блоки регулюючі аналогові з імпульсивним вихідним сигналом Р27
3. Блоки підсумовування й обмеження сигналу А05
4. Блоки обмеження і розмноження сигналів А06
5. Блоки обчислювальних операцій АЗ5
6. Блоки аналогово-релейного перетворення АОЗ
Технічні дані виборів застосованих у проекті.
Блок регулюючий аналоговий з безупинним вихідним сигналом Р17. Виконання функцій: для блоків модифікації Р17,1; Р17,2; Р17,3; також вхідних сигналів, що надходять від вимірювальних перетворювачів із ' природним електричним сигналом;
- Введення інформації про задане значення регульованої величини, формування і посилення сигналу відносно регульованої величини від заданого значення;
- Формування вихідного безупинного електричного сигналу для впливу на керований процес відповідно до одного з наступних законів регулювання: пропорційно (П); пропорційно - диференціальним (ПД); пропорційно - інтегральним (ПІ); пропорційно - інтегрально - диференціальним (ПІД) - ручне керування навантаженням і ненаголошене переключення з режиму ручного керування на режим автоматичного керування (у комплекті з зовнішнім блоком керування);
- Обмеження вихідного сигналу по мінімуму і по максимуму;
- Масштабування вхідних сигналів;
- Демпфірування сигналу відхилення;
- Для блоку основні модифікації (без природних вхідних сигналів) - гальванічний поділ вхідних ланцюгів один від одного і від вихідних ланцюгів.
Блок регулюючий, аналоговий з імпульсивним вихіднйм сигналом Р27.
Виконувані функції:
- Підсумовування уніфікованих зведених сигналів постійного струму, а для блоків модифікацій Р27,1; Р27,2; Р27,3; також перетворювачів із природними електричними сигналами;
Введення інформації про задане значення регульованої величини формування і посилення сигналу відхилення регульованої величини від заданого значення;
Формування вихідного імпульсивного електричного сигналу для впливу на керований процес відповідно до одного з наступних законів регулювання: П; ПІ; ПІД; спільному з виконавчим механізмом;
Масштабуваня вхідних сигналів;
Демпфірування сигналу відхилення;
Гальванічний поділ вихідних ланцюгів від вхідних, а для блоку основної модифікації (без природних вхідних сигналів) - також гальванічний поділ вхідних ланцюгів один від одного від вихідних ланцюгів;
Введення заборони на керування навантаженням;
Блок підсумовування й обмеження сигналів А05.
1. Блоки динамічних перетворень Д05
2. Блоки динамічного перетворення з автоматичним налагодженням Д06
3. Блоки регулюючі аналогові з імпульсивним виходом і з авто налагодженням параметрів Р28
4. Блоки інтегрування Д07
5. Блоки нелінійного перетворення Н05
6. Підсилювач тиристорний трьох позиційний У23
Конструктивне виконання регулюючих і функціональних
блоків комплексу Каскад - 2 цілком уніфіковано. Кожен^блок містить два збільшених однотипних у конструктивному відношенні моду ля й уніфіковане джерело живлення. Кожен збільшений модуль є закінченою функціональною одиницею, що виконує визначений набір операцій. Конструкція модулів передбачає побудову на їхній основі субблоків для виконання комплексу Каскад - 2. Модуль і джерело напруги розміщені на платі, що вставляється в уніфікованому корпусі, розрахований на щитовий монтаж. На задній стінці корпуса встановлений клемник що має 30 гвинтових затисків для підключення зовнішніх з'єднань. Органи настроювання і контролю розміщені на бічних панелях моделей. Допуск до них здійснюється при частковому висуванні шасі з корпуса без порушення зовнішніх з'єднань. Зв’язок шасі з клемником здійснюється гнучким стрічковим тросом, що з’єднується із шасі за допомогою штемпельних рознімань.
Виконувані функції:
Гальванічне підсумовування і масштабування сигналів постійного струму;
Пропорційне перетворення вхідних сигналів у безупинний вихідний сигнал постійного струму;
- Гальванічний поділ вхідних сигналів один від одного і від вихідних сигналів;
- Регульоване обмеження вихідного сигналу по мінімуму і по максимуму.
Блок обчислювальних операцій АЗ5. Виконувані функції по кожному з 2-ох первинних каналів:
Одна з обчислювальних операцій; множення, розподіл, витяг кореня, зведення в квадрат (на вибір);
Підсумовування сигналів з масштабування по кожному з двох входів;
Блок динамічних перетворювань А05. Виконувані функції по кожному з 2-ох каналів:
Динамічне перетворювання аналогових вхідних сигналів по одному з законів (на вибір); диференціальному (Д); пропорційному (П); аперіодичному (А); інтегральному (І); демпфірування аналогових вхідних сигналів при виконанні функції диференціального перетворення.
Блок ДОЗ основної модифікації, призначений для роботи тільки з уніфікованими вхідними сигналами постійного струму, додатково виконує наступні функції:
Гальванічний поділ аналогових сигналів постійного струму по кожному з двох незалежних каналів.
Підсумовування і масштабування аналогових вхідних сигналів постійного струму.
Функціональна схема автоматизації зображена комбіновано, тобто засоби автоматизації показані розгорнуто, однак дистанційне керування спрощено. Схеми регуляторів виконані відповідно до принципів викладених в пункті 2.
Дистанційне керування побудоване за типовою схемою, показаною в графічному зображенні. [ ООДП 5.092504 12СЕ
5.Опис принципової електричної схеми АСР подачі повітря.
Принципові електричні схеми (ПЕС) - призначені для відображення дійсного та наглядного зв’язку окремих приладів, засобів автоматизації та допоміжної апаратури, які входять до складу функціональних вузлів системи автоматизації, з урахуванням послідовності їх роботи принципу дії. ПЕС розробляють для вивчення принципу дії системи автоматизації, та при монтажу, налагоджувальних роботах, та експлуатації.
ПЕС виконується на основі функціональних схем автоматизації, виходячи з заданих алгоритмів функціонування вузлів контролю, регулювання, та виходячи з загальних технічних вимог.
В ПЕС автоматичного регулювання умовно, графічно показується всі елементи системи автоматизації за допомогою яких здійснюється регулювання одного чи декількох параметрів: датчики, первинні перетворювачі, нормуючі перетворювачі, задатчики, регулятори.
Лінії зв’язку показують в одно чи багатолінійному виконанні.
Складні прилади та регулятори виконуються, як правило, в вигляді прямокутників різних розмірів з нумеруванням у відповідності до заводської марки.
Внутрішні принципові прилади не вказують. Інколи для пояснення загального принципу виконуються контакти приладів в дуже легкі схеми відокремлених блоків приладів.
В даному курсовому проекті представлена ПЕС контуру регулювання подачі повітря.
На трубопроводі подачі мазуту до котла встановлено сопло „чверть кола” сигнал з якого потрапляє на вимірювальний перетворювач різності тиску „Сапфир-22М-ДД” (В2) на виході якого уніфікований сигнал (0...5)мА. Потім сигнал потрапляє на розрахунковий блок - блок вирахування кореня АЗ5 (А5).
Подача повітря до котла виконується по такій самій схемі тільки замість сопла, береться різниця тиску до і після підігрівника повітря проходячи через вимірювальний перетворювач різності тиску „Сапфир-22М-ДД” (В1) сигнал потрапляє на розрахунковий блок - блок вирахування кореня АЗ5 (А4).
Сигнали з АЗ5 (А4) та (А5) попадають до блоку додавання і обмежування сигналів А05 (А6), після нього до аналогового регулюючого блоку Р27 (А1). В ньому заданий параметр який надходить з задатчика ЗУ-11 (ВЗ) порівнюється з фактичним значенням. Якщо є розбіжність між фактичним і заданим параметрами то регулятор передає сигнал далі на БУ-21 (А2), який в свою чергу керує тиристорним пускачем ПБР-2-2 (АЗ). ПБР-2-2 подає напругу на двигун після чого виконуючий механізм відкриває чи закриває жалюзі (заслінку) повітропроводу.
Для візуалізації переміщення заслінки повітропроводу встановлено - міліамперметр М-42101, який вказує положення заслінки.
Всі прилади автоматики та контролю заземлені.
6.Розробка заходів по монтажу приладів розміщених на технологічному обладнані.
Відбірні пристрої для вимірювання тиску і вакууму монтують ш ділянках із прямолінійним потоком середовища. На горизонтальних і похилих трубопроводах відбірні пристрої встановлюють на газові повітропроводах у верхні частини, на трубопроводах, несучих рідину й пару - збоку. Звужуючі пристрої (сопла, діафрагми) установлюють на вертикальному чи горизонтальному або похилому трубопроводах за робочими кресленнями.
Перед монтажем звужуючий пристрій чистять від антикорозійної змазки й перевіряють внутрішній діаметр трубопроводу і місце установки діафрагми й трубопровід (відсутність бруду, напливів зварочних швів і інше). Марку матеріалу діафрагми; направлення потоку вимірювального середовища й позначок на корпусі діафрагми (+ і -), номера діафрагми й постачаємого разом із нею динамометра.
Монтаж приладу для виміру температури на технологічних трубопроводах або обладнанні залежить від діаметра трубопроводу, конструктивних особливостей обладнання, місця встановлення й габариту приладу.
Монтаж приладів і систем автоматизації виконується за проектом, технічними умовами та умовами експлуатації.
Щоб запобігти пошкодженням приладів і апаратури їх не дозволяється встановлювати в приміщеннях з незакінченими роботами, а також до закінчення робіт по монтажу технологічного обладнання, в місцях, де присутня вібрація, в умовах агресивних середовищ і місцях із високою вологістю, в місцях із сильним магнітним полем і інше.
До початку монтажу щитове приміщення, операторська чи центральний диспетчерський пункт, в якому встановлюються щити й пульт, повинні бути повністю відстроєні й прийняті під монтаж по акту згідно вимогами СН та Па. В них повинні бути встановлені всі закладні деталі ц опорні конструкції під щити, вмонтовані в підлогу, виконані всі канали в підлозі. В сучасних умовах індустріального монтажу щити та пульти поставляють на споруджувальний об'єкт у закінченому вигляді.
Панельні й шкафні щити, а також приставні або окремо стоячі пульти в залежності від місця положення, можуть бути встановлені на бетонній основі, подвійній підлозі, над каналом і інше. Тому в місцях, де присутня вібрація, щити та пульти встановлюють на амортизатори. Усі панелі встановлюють чітко по рівню, щоб в одному ряді вони створювали Єдину площину і скріплюють між собою так, щоб зазори стиків не перевищували 2 мм.
Шкафні щити у виробничих приміщеннях монтують на рамі із гнутого стального швелера. В кутах рами для більшої жорсткості приварюють косинки, якщо щит складається з декількох шаф, їх установлюють на загальній рамі. ,
Розглядають можливі варіанти рішення і прийма"ють остаточну схему стосовно до наявної апаратури.
При складанні складних електричних схем, крім проектного пророблення і необхідних розрахунків, потрібно експериментальна перевірка і налагодження розробленої схеми на макеті чи досвідченої установки.
Описаний метод розробки принципових електричних схем (інтуїтивної чи, як його ще називають, ручний) значною мірою залежить від здібностей і досвіду проектувальника, тому що сам процес складання схем заснований на пристосуванні до даних умов окремих, що вже стали стандартами, рішень чи інтуїтивному відшуканні нових.
При цьому складність побудови оптимального варіанту збільшується тим, що тим самим умовам може задовольняти значне число різних схем.
Принципові електричні схеми керування, регулювання, виміру, сигналізації, живлення вхідного до складу проектів автоматизації технологічних процесів, виконують відповідно до вимог державних стандартів за правилами виконання схем, умовним графічним позначенням, маркірування ланцюгів і буквено-цифрових позначень елементів схем. Виключенням є написи інших креслень, що входять до складу проекту; позначення (шифр) схеми має порядковий номер по описі матеріалів проекту.
На креслені ООДП 5.0925 04 12СМ показана монтажна схема за якою проводиться монтаж вимірювального перетворювача „Сапфир 22ДД” який використовується в проекті для вимірювання витрати мазути та повітря (поз.) перетворювач підключається до звужувального пристрою за допомогою трубних проводок поз. 01 та поз. 02. З’єднання електричні здійснюється за допомогою електричних проводок поз. 2, поз. 4, поз. 5.
Електричні з’єднання виконуваного механізму МЗО за допомогою електричних проводок поз. З, поз. 6, поз.7. Всі електричні проводки виконана допомогою мідного багатожильного кабелів типів КВВГ та МГШВ з поперечним кожної жили 1,5мм2.
Дзісяк О.В.
Компанець В.Д.