Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Авангардизм (фр. аvantgardisme, от avant – передній, і garde – охорона) – умовна назва художніх напрямків в мистецтві ХХ ст., для яких характерне стремління до докорінного оновлення художньої практики, розриву з усталеними принципами і традиціями (у тому числі з реалізмом), пошуки незвичного змісту, нових засобів і форм виразності. В авангардизмі переломились гострі соціальні проблеми епохи, відбились розгубленість і відчай перед обличчям суспільних катастроф, намагання відшукати нові способи естетичного впливу на реальне життя. Риси авангардизму в окремих напрямках модернізму, які інтенсивно розвивались у першій третині ХХ ст. (фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстрактне мистецтво, література «потоку свідомості», додекафонія в музиці та ін.).
В українському мистецтві прикмети модерну з національними його рисами найяскравіше проявились у творчості братів Кричевських, О. Архипенко, О. Богомазова, К. Малевича, О. Екстер, Д. Бурлюка, В. Єфимова, М. Бойчука. Яскравим прикладом модерну в архітектурі з елементами романтичної еклектики є творчість архітектора В. Городецького (1863-1930). Найбільш відомим твором майстра є “Будинок з химерами” (1902-1903 рр.) на вул. Банковій у Києві.
В умовах новаторських авангардних пошуків в культурі України кінця XIX - початку ХХ ст. формувалась творча особистість всесвітньо відомого українського скульптора, графіка, живописця О. Архипенко (1887-1964). Навчання в Київському художньому училищі, Московському училищі живопису, перебування в Парижі дало можливість митцю не тільки ознайомитись з сучасним мистецтвом, а й створити свою власну пластичну ідею, основні принципи якої зародились ще в Києві.
Нова пластична концепція Архипенка полягала у використанні і комбінації у скульптурі різних за структурою й забарвленням матеріалів – дерева, металу, скла та застосування кольору, що давали надзвичайний ефект. Майстер завжди поєднував найпростіші форми, які, як він вважав, “неминуче призводять до асоціації з геометрією”. До виразних можливостей скульптури Архипенко вперше вводить структуру порожнього простору і використання кольору в рельєфі, які знайшли втілення в його “скульпто-живопису”. Пластичні пошуки Архипенка мали істотний вплив на розвиток архітектури та мистецтва дизайну. Розмірковуючи про зв’язок своїх творчих пошуків з явищами природи Архипенко підкреслює, що саме природа є джерелом для створення художніх образів в творах живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, її образи надихають митців на творчість.
PAGE 197