Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1
Джил подивилася у дзеркало і не побачила свого відображення. Вона підійшла поближче, хотіла зрозуміти, що ж сталося із ним. На неї дивилася пітьма космосу…
2
- Я не розумію, як таке можливо, але я бачу космос у моєму дзеркалі. – розповідала Джил проводжаючи спеціалістів із спецпідрозділу до дзеркала.
Нік підійшов до нього і засміявся, це був сміх того, хто знайшов давно втрачену річ.
- Це ж Талдарський портал. Я думав, що у житті більше не стикнуся із ним.
Він доторкнувся пальцем до верхньої частини і космос змістився. Тепер з’явилася панель пошуку, і вид був на білосніжний, воєнний корабель.
Сем, помічник Ніка, зазирнув йому за плече, і ледь не задихнувся від подиву.
- Це ж… це… ж …. Це ж Піфагор! Давно втрачений корабель імперії. Найкраща воєнна одиниця, котра зникла століття назад у просторах космосу.
Нік відійшов у сторону, давши прохід Сему. Той підійшовши до порталу почав проводити огляд.
- Мені здається портал у повному порядку. – Він провів рукою з права наліво і зафіксував її у центрі.
Ще секунду нічого не відбувалося, але потім з’явилися інші функціональні сервіси.
- Я можу зробити стрибок. Якщо ти не проти Нік?! – Сем подивився на Ніка, той кивнув.
Сем зафіксував ліву долоню горизонтально, а праву вертикально, сенсори засвітилися. Різкий світовий сполох і Сем зник. На екрані, все ще маячив Піфагор.
3
- Як мене чутно? – Спитався Сем
- Чуємо тебе чудово Сем. Як там справи на Піфагорі? – Запитав Нік.
Секунда тиші, і ось відповідь.
- Кисень ще є, скоріш усього працює допоміжна система. Майже усюди ледь видно світло, основний генератор мовчить. Я просканую корабель, та спробую знайти Талдарський портал на кораблі. Інакше моє повернення буде довгим.
4
Корабель випромінював повагу. Бойова одиниця імперії. Славетний корабель, котрий не раз витягував імперію із нескінченних воєн. Всі суперники показували білий прапор, при появі його на радарах.
Інженерний комплекс представляв собою, величезний блок із відсіками. У кожному відсіку був атомний генератор. Перше сканування показало, що відсутній блок запуску генератора. Скоріш усього, його витягнули, задля більшої життєздатності корабля у вирі космосу. Інші блоки теж були відсутні, окрім допоміжного генератора. На ньому, якраз блок запуску, був на місці. Були відсутні деякі реле, та інженерні плати, про що сказав сканер.
- Нік? Тут відсутні основні блоки для запуску генераторів, та деякі плати. Відсилаю тобі звіт, продивися його. А я йду у кімнату гіперпросторового комплексу, просканую його.
5
- Це досить неймовірно Джил, але ви являєтесь володаркою давно втраченої цінності. Невідомо, як воно потрапило до вас? Це дуже важливо.
- Коли я переїхала жити до моєї бабусі, воно вже було тут. Але все життя воно було дзеркалом. До сьогодні, я не знала, що це Талдарський портал. Все життя це було, лише дзеркало.
- Ймовірно, що був проведений запуск по даті. Зазвичай, люди ставили будильники, коли лягали у кріосон. І синхрозували їх із порталами, задля збереження енергії.
На зв’язку із Семом з’явилися шуми.
- Сем? У тебе все у порядку?
Тиша, секунда, дві, три…
- Все гаразд, але мені здається, я знаю, що відбувається... – Зв’язок припинився.
Нік спробував ще декілька разів поновити зв’язок, але нічого не вийшло. На екрані порталу все ще був Піфагор. Він ніби не рухався, хоча, це обман зору. Корабель рухався по орбіті ближньої, до нього планети.
6
Гіперпросторовий комплекс, як і генераторний відсік, був у повній тиші. Лише протони потріскували, нагадуючи, що гіперпросторовий мотор, все ще гідний для використання. Сканер показав, що відсутні деякі частини. Здебільшого блоки запуску, та плати управління. Майже одні і ті ж запчастини, що і в інженерному відсіку. Скоріш усього вони, були основною одиницею, котра могла з часом зіпсуватися.
Сканер видав повідомлення, що кілька хвилин назад на кораблі було помічено енергетичний прояв. Сему прийшлося відвідати командний відсік, щоб точніше побачити де пройшов енергетичний викид.
На своє здивування Сем зустрів повний розгром, у командному відсіку, хоча це стосувалося лише речей, вся електроніка була цілою. На підлозі лежали бортові журнали та фотоальбоми. Фотоальбоми?! Сем підняв один із них, і був водночас здивований і шокований. На фото був його дід Замир Сейшев, котрий давно зникнув із його життя. Це були особисті фото, на одному із них був його батько, та дід. Обоє, як дві краплі води схожі одне на одного. На зв’язку з’явився Нік. Він спитався, чи все гаразд.
- Нік, все гаразд, але мені здається, я знаю, що відбувається. – Сем хотів ще розповісти, про знахідку, але зв’язок зник, йому на заміну прийшли просторові шуми.
Невже тут був його дід Замир? Це дивовижно, хоча і здається нереальним. Талдарський портал почав роботу віднедавна, значить він запустився водночас із пробудженням із кріосну когось на кораблі. Така процедура існувала завжди. Але, якщо він прокинувся, то він досі міг бути на кораблі.
Сем озирнувся, намагаючись включити всі можливі рецептори, задля своєї безпеки. Той, хто прокинувся, міг його ліквідувати, як невідомого відвідувача секретного об’єкта.
7
- Цей корабель визначна цінність історії воєн. – Нік розповідав, і намагався відновити зв’язок із Семом. – Він був першою воєнною одиницею імперії. Його атомні генератори були спроможні держати його на плаву вічність. На відміну, від тих, що зараз у нашої армії. Але десь сотню років тому з Піфагором був втрачений зв’язок, і його списали із рахунків, як загиблий корабель.
Джил зацікавлено слухала, і здавалося не пропускала жодного слова.
- Дід Сема, був головним інженером на тому кораблі… - Нік зупинив розмову, йому прийшла ідея, котра не несла щастя. – Боже мій! Сем сказав, що знає що там… Його дід… він… О боже мій!
Нік схопився з місця, і хаотично набрав повідомлення, відправив його по закритому каналу. Через хвилину прийшла відповідь. На екрані висвітилась карта. Він показав її Джил.
- Це імовірне місцезнаходження корабля, та сонячна система, де був втрачений зв'язок. На одній планеті, під назвою Тандерія, була база-склад, для Піфагора. Скоріше усього всі плати, та модулі запуску зберігаються там. І якщо, я не помиляюся, і моя дедукція мене не підводить, туди відправиться той, хто міг вижити на кораблі. – Нік пройшовся по сенсорній панелі Талдарського порталу, і з задоволеною усмішкою натиснув на сенсор.
На крані з’явився командний блок.
- Сем! Ти мне чуєш? Сем! Я запустив аварійний зв’язок із кораблем, через портал.
Але ніхто не з’явився, і жодних проявів життя не було помічено на екрані.
8
Щось впало, і гуркіт рознісся по всьому кораблю. На сенсорі з’явилася позначка, аварійний відсік, де зберігалися аварійні модулі, для евакуації. Це могло бути тільки одне, хтось вирішив покинути Піфагор. Сем вибіг у коридор і зустрівся із знайомим лицем. Щось боляче вкололо в руку, і світ розплився у мареві забуття.
9
Сем прокинувся від головного болю, та постійної вібрації підлоги. Він розплющив очі. Не потрібно було пояснень, віл лежав у аварійній капсулі, і вона скоріше усього зараз входила в атмосферу якоїсь планети. Руки були стягнуті кабелем, так, що звільнитися було неможливо. Замиготів червоний ліхтарик, повідомлення про приземлення. У шлунку все піднялося, потім одразу ж опустилося.
Двері капітанської відчинилися, і звідти вийшов його дід Замир Сейшев.
- Ви скоріше усього мене не впізнали, я ваш онук, а ви мій дід Замир Сейшев. – Почав говорити Сем, побачивши у діда керамічний ніж.
Замир, присів біля нього. Різкий па рукою, і кабель, що опутував руки впав на землю.
- Якщо б я тебе не впізнав, ти б давно вже був би на тому світі. Я тебе не знаю, але твоє лице один в один, як у твого батька. – Він підняв Сема. – Після пробудження, я продивлявся фото, із різних альбомів. Кріосон, це штука досить весела, але деякі моменти все-таки забуваються. Мені прийшлося згадувати своїх рідних. Хоча, я знаю, що тих, кого я знав, вже немає в живих. Але кров, вона одна.
- Куди ми прилетіли? – Зацікавився Сем піднімаючись на ноги.
Замир нажав на кнопку відкриття, і світло увірвалося в капсулу.
- Це Тандерія, база-склад для Піфагора. Нам потрібні деякі запчастини, щоб його знову повернути до життя.
- Але навіщо? – Сем зупинився на виході із капсули.
- Це довга історія, але в нас є час для неї. Ще є час…
10
“Доповідає Нік Василевск, ми знайшли Талдарський портал. Він почав працювати, водночас із пробудженням когось на Піфагорі. Це не жарт, це Піфагор, давно забута легенда. Сем Сейшев відправився, через портал на корабель. Зв’язок із ним був втрачений. Скоріше усього він зустрівся із персоналом корабля, котрий прокинувся. Хоча не виключаю можливість, що зв’язок був втрачений через далеку відстань, від корабля. Я потребую допомоги, є можливість, що персонал відправився на Тандерію, для відновлення життєдіяльності Пеіфагора. Я прошу відправити експедицію на корабель”
Відповідь не принесла Ніку задоволення та щастя:
“Не може бути і речі про експедицію. Невідомо, що відбулося на кораблі. Науковий Центр не може втрачати кадри через теорії, та легенди. Якщо це Піфагор, то нехай він залишиться легендою минулого. Негайно повертайтеся, для повного висвітлення вашого висновку”
11
- Ситуація склалася досить цікава, ми були у віддаленій від сонячної системи частині космосу, і потрапили у бій із невідомим кораблем. Коли ми його переслідували, у гіперпросторі, то потрапили, як вияснилося у майбутнє, хоча зараз це сьогодення. Так вийшло, що ми вступили у контакт із жителями майбутнього. Спочатку все було добре, нас зустріли, як героїв. Але потім з’явився генерал Міцке, котрий взяв нас у заручники. Лише мені вдалося вийти живим із цього полону, і я не хотів би тобі розповідати, через що я пройшов. Разом із свободою я прихопив план їх наступу на минуле, для нас теперішнє. Через декілька днів їх флотилія прилетить через чорну діру, для нападу. І тільки Піфагор зможе їм протистояти.
12
Ніку нічого не залишалося, як відправитися на Піфагор і з’ясувати, що спричинило втрату зв’язку із товаришем. Він попрощався із Джил і відправився, через Талдарський портал, на Піфагор. Корабель зустрів його тишею. Скан корабля не показав жодної форми життя, і Нік, почав пошуки ймовірного тіла. Але вже за годину зрозумів, що тіла ніде немає.
При перевірці, у командному відсіку, він знайшов дані, про недавню відстиковку аварійної капсули. Це дало надію, і більше важливої інформації. Капсула зараз знаходилася на поверхні Тандерії. Що засвідчувало вірність його версії, дій живих представників персоналу корабля.
Декілька маніпуляцій із екраном сканера, і на ньому з’явилася Тандерія. Нік підключився до зовнішньої камери аварійної капсули.
Сем, разом із незнайомцем переносив великі ящики в аварійну капсулу. Після приближення, Нік впізнав незнайомця, Замир Сейшев, дід Сема. Невже він ще живий?!
13
- Цікаво, мене вже хтось шукає? – Спитався Сем.
- Якщо за ці сто років, нічого не змінилося в людях, то навряд чи. Влада не міняється, і те, що може її очорнити, вона кидає напризволяще. Як покинула пошуки Піфагора. Хоча, що тут такого складного, зазирнути, на місце постійної дислокації корабля?!
- Вони списали Вас. Тепер Піфагор лише легенда…
14
На екрані випливло повідомлення:
“За порушення субординації, ви, Нік Василевск, звільняєтесь, із посади наукового співробітника. Просимо Вас, якомога скоріше повернутися в Науковий Центр, для отримання покарання. В іншому випадку, Ви будете додані до бази розшукуваних злочинців. Також у нас є повідомлення для Сема Сейшева, він теж звільнений, хоча і по факту смерті”
Ніку хотілося відправити гнівне повідомлення, але зараз було не до цього. Він сканував корабель на наявність помилок у системі, та на пробоїни. Адже сто років у космосі, це не одна зустріч із метеоритними дощами.
15
Місця у аварійній капсулі значно поменшало, але розміститися ще було де. Дід Замир сів у пілотське крісло, а Сем, залишився із багажем.
Неймовірна історія, розвиток майбутнього, все це не могло вкластися в голові Сема. Цікаво було довідатися, як дійти до виробництв техніки, спроможної літати у минуле. Хоча, хто знає, чи потрібно це. Адже може виникнути часовий колапс, який створить чорну діру, котра знищить увесь всесвіт.
На фоні думок Сем не помітив, як капсула минула атмосферу, і пристикувалася до Піфагора.
У вихідному шлюзі стояв Нік, Замир прийняв бойову стійку, але побачивши щасливе лице онука, зупинився.
- Нік! Ти вирішив приєднатися до нашої компанії? – Сем підбіг до товариша і міцно його обійняв.
- Нас звільнено, Науковий Центр пропонує нам здатися під варту, або стати розшукуваними злочинцями. Хоча, тебе вони вже списали, як померлого.
- Нік, познайомся, це мій дід Замир. – Сем відступив, і дозволив їм познайомитися.
Вони посміхнулися одне одному.
- Я Нік Василевск, - Нік протягнув руку.
- Замир Сейшев, - Протягнув руку у відповідь.
16
- У нас дуже мало часу, так, що потрібно поспішати, задля нашого з Вами майбутнього. Інакше його у нас не буде. – Сказав Замир, і поніс перші ящики.
- Я тобі все розповім, але трохи пізніше, - Сказав Сем, побачивши непорозуміння на лиці Ніка.
17
Задля економії часу, вони розподілилися по секторам. Нік, у інженерному відділенні, Замир, у генераторному блоці, а Сем, у командному відсіку, він керував усім процесом. На екрані були показані схеми зв’язків, котрі кожної хвилини відновлювалися.
- Основний генератор працює на всі сто, компресор дев’яносто відсотків, але потужність зростає.
Тепер потрібно було встановити блоки на основний атомний генератор. На ньому зациклювалася вся енергія корабля. За пів години, схема не мала червоний точок, і напруга йшла у повному обсязі.
- Молодці, ми справились. Все працює, як годинник. – Сказав Сем у мікрофон, його голос розлетівся по всьому кораблю.
Гіперпросторовий генератор розганяє протони, і вже за пів години, ми зможемо зробити стрибок.
18
- Виведи на головний екран карту всесвіту. – Попросив Замир. – Тільки введи критерії пошуку, пошук чорної матерії.
Комп’ютер переварив введений критерій і вивів на екран карту. Жодної чорної матерії.
- Скільки годин ? – Спитався Нік.
- Чверть на п’яту, майже ранок. – Відповів Сем
Сигнальний дзвінок, на карті з’явилася перша відмітка, потім ще, і ще, вони виникали одна за одною.
- Ось і почалося вторгнення. – Сказав Замир. – А тепер держіться – Сказав він, затягнув пасок на кріслі і натиснув на кнопку гіперпросторового генератора.