це цілеспрямована сукупність дій що забезпечують погодження і координацію спільної праці з метою досягнен
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Поняття управління, його види.
Управління - це цілеспрямована сукупність дій, що забезпечують погодження і координацію спільної праці з метою досягнення суспільне значущих цілей та вирішення поставлених завдань.
Управляти — це означає
- передбачати,
- організовувати,
- розпоряджатися,
- координувати,
- контролювати.
Види управління
- Соціальне управління — діяльність людей, їх громадських і державних об'єднань, управління людини людиною, в цілому суспільством.
- Технічне управління пов'язане зі створенням людьми, їх об'єднаннями машин і механізмів, а також «управління ними» з метою полегшення умов праці.
- Біологічне управління спрямоване на використання об'єктивних законів природи, що відкриваються біологічними науками для створення нових сортів рослин і порід тварин.
Соціальне управління включає в себе:
) державне управління, тобто управління у сфері функціонування державних органів, яке обов'язково містить три елементи: прийняття рішення, його виконання та контроль за реалізацією;
б) недержавне управління, яке в свою чергу, поділяється на:
• місцеве самоврядування — здійснюється органами місцевого самоврядування;
• громадське управління — здійснюється в об'єднаннях громадян;
• комерційне управління — здійснюється в комерційних організаціях, які мають за мету одержання прибутку.
Характерні риси державного управління:
- є організуючою діяльністю тому, що здійснюється шляхом об'єднання, узгодження, координації, регулювання, контролю а також через владно-регулюючі та примусові заходи держави;
- загальнодержавний характер, оскільки охоплює найбільш важливі сторони життя держави та суспільства;
- має другорядний, підзаконний характер, спрямований на виконання та забезпечення виконання законів, прийняття актів державного управління, які за своєю юридичною силою є підзаконними нормативними актами;
- носить виконавчо-розпорядчий характер;
- у процесі здійснення управлінської діяльності реалізуються функції держави в соціально-культурній, соціально-політичній, економічній сферах;
- має універсальний характер в часі та просторі, тобто здійснюється завжди і будь-де, де функціонують людські колективи;
- здійснюється уповноваженими на те суб'єктами управління;
- наявність великого державного апарату;
- підконтрольний характер діяльності;
- систематична, неперервна діяльність спрямована на збереження соціальної системи, її зміцнення та розвиток.
Поняття форм і методів управління.
Форма управління - це зовнішнє вираження конкретних однорідних дій органів виконавчої влади чи їх посадових осіб, які здійснюються ними в межах своєї компетенції з метою реалізації функцій управління.
До таких дій належать:
видання акту управління, прийняття рішення, вирішення скарги, проведення наради, призначення ревізії, видача дозволу, реєстрація підприємства, здійснення контролю, заборона чого-небудь тощо.
За значенням наслідків, які виникають у результаті використання форм виділяють:
правові форми державного управління;
неправові форми державного управління.
Характерні ознаки правових форм:
- виступають як юридичні факти і спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин;
- вимагають, як правило, чітко визначеного законом юридичного оформлення;
пов`язані з вчиненням юридично-значимих дій, тобто дій, які зумовлюють виникнення юридичних наслідк
Правові форми державного управління поділяються на:
- прийняття нормативних актів –
нормативні правові акти видаються для врегулювання типових ситуацій, однотипних суспільних відносин і розраховані на широке коло осіб (відносини щодо реалізації вимог паспортної системи);
- видання індивідуальних (адміністративних) актів –
в них завжди містяться конкретні юридичні приписи, що стосуються конкретних осіб (наприклад, наказ про призначення даної особи на дану посаду).
Неправові форми державного управління поділяються на:
- здійснення організаційних дій –
це повсякденні і різноманітні вияви управлінської дисципліни, які безпосередньо не спричиняють юридичних наслідків (наради, семінари, збори, конференції, надання практичної допомоги, розповсюдження позитивного досвіду, проведення контрольних заходів, вивчення громадської думки, розробка заходів щодо впровадження новітніх досягнень науки і техніки тощо);
- виконання матеріально-технічних операцій –
обслуговується процес управління та інші форми управлінської діяльності, спрямовані на утворення нормальних умов для здійснення адміністративних функцій ( дії з підготовки матеріалів для проведення організаційних заходів, видання юридичних актів, діловодство, складання довідок, звітів, оформлення документів тощо).
- Методи державного управління - це різноманітні способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління та їх посадових осіб на свідомість, волю і поведінку керованих.
- Адміністративні методи - це засоби впливу на діяльність підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян з боку органів управління шляхом прямого встановлення їх обов`язків, шляхом наказу, що спирається на владні повноваження і стан підпорядкування.
- Економічні методи - це способи впливу на поведінку трудових колективів, посадових осіб і громадян, які орієнтуються не на прямий, а на непрямий вплив. Застосовування економічних методів означає утворення таких економічних умов, які викликають зацікавленість у виконанні певної роботи, у підвищенні зацікавленості праці. Тут не приписується прямо, що і як слід робити.
Основними й найзагальнішими методами державного управління є методи переконання, заохочення й примусу.
- Переконання охоплює основну групу методів діяльності держави, яка має проводити систематичну роботу з формування суспільної свідомості, переконання населення в обґрунтованості й необхідності встановлених державою правил і здійснюваних нею заходів. Серед методів переконання — роз'яснення, навчання, обґрунтування, заохочення, пропаганда кращих прикладів управління і багато чого іншого, що дістає відображення у категоріях і методах соціальної психології і педагогіки.
- Державний примус — це застосування до певних осіб спеціальних заходів впливу з метою спонукати, змусити їх виконувати вимоги правових норм.
Види адміністративного примусу і їх правовий режим.
- Адміністративний примус - це застосування відповідними суб'єктами до осіб, які не перебувають в їх підпорядкуванні, незалежно від волі і бажання останніх, передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, особистісного (фізичного) та іншого характеру з метою охорони відповідних суспільних відносин шляхом попередження і припинення правопорушень, а також покарання за їх вчинення.
Особливості адміністративного примусу
- використовується в державному управлінні для охорони суспільних відносин;
- заходи адмін. примусу застосовуються органами виконавчої влади та їх посадовими особами без звернення до суду;
- множинність органів і посадових осіб, яким надано право на його застосування;
- адміністративна відповідальність є частиною адміністративного примусу;
- засоби адміністративного впливу можуть застосовуватись як щодо правопорушників чи осіб, від яких можна чекати здійснення правопорушення, так і щодо осіб, які належать до категорії законослухняних;
- багатоцільова спрямованість заходів впливу;
- передбачається різними за юридичною силою нормативними документами;
- застосовується як до фізичних, так і до юридичних осіб;
- має примусово обов`язковий, державно-владний характер, застосовується від імені держави і в інтересах держави.
Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи:
- заходи адміністративного попередження (запобігання) - комплекс заходів впливу морального, фізичного, організаційного та іншого характеру, які дають змогу виявляти і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних обставин.
До них належать:
перевірка документів;
особистий огляд і огляд речей (з метою попередження);
тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості;
адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі;
обмеження прав громадян, пов'язаних із станом їх здоров'я
- заходи адміністративного припинення
- примусове припинення діянь, які мають ознаки адміністративного правопорушення, спрямоване на недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки, забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення і притягнення винних до адміністративної, а у виняткових випадках — кримінальної відповідальності.
До них належать:
адміністративне затримання;
особистий огляд і огляд речей;
відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд їх на стан сп 'яніння;
заходи фізичного впливу;
спеціальні засоби;
використання вогнепальної зброї.
- заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень - адміністративна відповідальність як різновид юридичної відповідальності, що являє собою сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до осіб, що вчинили адміністративний проступок, адміністративних стягнень.
Стаття 24 КпАП містить перелік адміністративних стягнень:
- попередження;
- штраф;
- оплатне вилучення предмета;
- конфіскація;
- позбавлення спеціального права;
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- адміністративний арешт.