Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 6 ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
6.1 Екологічна експертиза, її мета
Екологічна експертиза - це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань і об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевих екологічних дослідженнях, аналізі й оцінці передпланових, проектних і інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати чи впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої і фактичної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, створенню екологічної безпеки.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному виливу антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища і здоров’я населення, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Основні завдання екологічної експертизи:
- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;
- встановлення відповідності об’єктів екологічної експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам;
- оцінка впливу діяльності об’єктів;
- екологічна експертиза впливу на стан навколишнього середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів;
- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
- підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Екологічній експертизі підлягають:
• інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;
• проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем облаштованості промислової забудови, інша иередпланова і передпроектна документація;
• інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових і розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств;
• документація з перепрофілювання, консервації і ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв і інших промислових і господарських об’єктів, що можуть впливати на стан навколишнього середовища, у тому числі військового й оборонного призначення;
• проекти законодавчих і інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (у тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
• документація з впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин (в тому числі закуповуваних за кордоном), що можуть створити потенційну загрозу навколишньому середовищу і здоров’ю людей;
• відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, уряду АР Крим, місцевих рад народних депутатів чи їхніх виконавчих комітетів Державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що створилися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти і комплекси, у тому числі військового й оборонного призначення, що спричиняють значний негативний вплив на стан природного середовища і здоров’я людей;
• військові, оборонні та інші об’єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі відповідно до Закону та інших спеціальних законодавчих актів України [1].
6. 2 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ
На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії тих, хто ними користується.
Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: води, ґрунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини.
Страшні наслідки (не регіонального, а планетарного масштабу) має аварія на ЧАЕС.
Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток усього сущого на нашій Землі.
На стан екологічної ситуації в регіонах України впливає також прояв еколого-географічних проблем. Серед них для України характерними є:
- зменшення запасів корисних копалин;
- зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та просідання ґрунтів, підтоплення і заболочення);
- зниження родючості ґрунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення та забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами;
- зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;
- забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів у атмосферу;
- скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу та зміни в його генофонді;
- зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;
- погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності людини та існування живих організмів.
Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При цьому не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, що тут проживали, та екологічні можливості конкретної території. Провідними галузями господарства є енергетика, гірнично- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається біля 1,5 млрд. т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить біля 15 млрд.т. [1].
6. 3 ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Атмосферне повітря. Згідно зі статистичними даними, у 2005 р. від стаціонарних джерел 325 промислових підприємств та об'єктів, що взяті на державний облік, у повітряний басейн Сумської області надійшло 26,14 тис. т шкідливих речовин, що становить біля 1% загальної кількості викидів по Україні. У 2005 р. спостерігався приріст обсягів виробництва на таких підприємствах: НГВУ "Охтирканафтогаз", ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Сумське НВО ім. Фрунзе", Качанівський газопереробний завод. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за три останні роки свідчить, що порівняно з 2004 р. вони дещо знизились.
Водні ресурси. Протягом 2005 р. контроль якості води проводився по 349 створах, розташованих на 45 річках, з них 69 створів розташовані на 25 малих річках. Основні проблеми малих річок:
· високий ступінь розораності території, недотримання правил агротехніки, що призводить до ерозії ґрунтів. Крім іонів, зі стоком води з території області виноситься велика кількість розчинених органічних речовин, біогенів та мікроелементів;
· природні процеси формування малих річок і їхній стік змінились - вони стали значно більш техногенними. Численні ставки і водосховища, забори та скиди вод порушили природний розподіл стоку в межах року;
· зменшення рослинного покриву водозборів вплинуло на величину і режим стоку;
· основні забруднювачі поверхневих водойм - каналізаційні очисні споруди - перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкції.
Земельні ресурси та ґрунти. Загальна площа еродованих земель становить 305,1 тис. га, в т.ч. 176,8 тис. га орних земель.
Останнім часом посилилися деграційні процеси, пов'язані із забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування та в районах з розвинутою промисловістю.
Таким чином, стан використання земельних ресурсів області характеризується як напружений, подекуди кризовий з тенденцією до погіршення [2].
Надра. За даними державного Геологічного фонду України, 53,4% мінерально-сировинної бази області припадає на паливно-енергетичну сировину (нафта, газ, конденсат, торф), 39,1% - на мінерально-будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види корисних копалин.
У зв'язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносять зсуви та підтоплення.
Зсуви. За даними ЗАТ "Суминадра", на території області виявлено понад 150 зсувів, з яких занесені до обласного кадастру 117.
Підтоплення. Динаміка процесу підтоплення в останні роки досить неоднозначна. Якщо в одних районах відбувається деяке скорочення підтоплених площ, то в інших, навпаки, їх розширення.
Сталі прояви підтоплення виявлені в 64 населених пунктах області, в т. ч. в 20 містах і селищах (57% загальної кількості міст і селищ) та в 44 селах. Загальна площа підтоплених територій населених пунктів становить 7155 га, в т. ч. в містах і селищах - 5913 га (10% загальної площі міст і селищ) та 1242 га в селах.
Найбільш ураженими підтопленням є міста: Суми - 320 га, Охтирка - 1900 га, Лебедин - 483 га, Путивль - 333 га, Кролевець - 150 га, Шостка - 183 га, а також села Алтинівка - 175 га, Ленінське - 100 га, Андріївка - 24 га (Кролевецького району), Велика Чернеччина Сумського району - 80 га, Боромля Тростянецького району - 105 га. Загальна кількість сіл із площею підтоплених територій понад10 га становить 29.
Відходи. Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами. Відходи накопичуються на територіях підприємств, у відвалах, шлаконакопичувачах, на різного роду звалищах. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичення відходів і обсягами їх знешкодження та використання.
Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Обсяг відходів у цих галузях становить 63% загальної кількості відходів, утворених у 2005 р.
Отже, в Сумській області основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування[4].
Література:
1. Адаменко О.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. та ін. Основи екології. – Івано-Франківськ, 2000.
2. Злобін Ю. А. Основи екології. К.: — Видавництво «Лібра», ТОВ, 1998, 248 с.
3. Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 416 с.
4. Білявський Г.О. Основи екології. Навчальний посібник / К.: Либідь, 2006.- 408 c.
5. http://www.zagorodna.com/uk/regioni-ukrajni/sumska-oblast/