Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
41.Теоритичні дискусії навколо проблем створення українського бібліографічного репертуару в 20-х роках ХХ століття
В 20-тих рр. ХХ ст. бг робота в УСРС провадилась головним чином силами 3 установ: УКП, ВБУ, УНІК. Основне завдання бібліографи вбачали у створенні національної бібліографії України, для означення якої почали вживати термін український бібліографічний репертуар. На конференціях, з'їздах та інших зібраннях активно обговорювались і дискутувались такі проблеми, як обсяг, межі УБР, шляхи й методи його створення, принципи відбору літ-ри та її опису тощо. Питання про створення повної укр. б-фії підняв у 1919 р. Укр. бг ін-ту, ГКП України у праці «Бібліографія й український бібліографічний інститут» його директор Ю. Ковалевський писав про потребу «збирання, систематичного оброблення та оголошення відомостей про все, що надруковано укр. та іншими мовами на Вкраїні з початку друку й до нинішнього часу.Таким чином, передбачалось висвітлення УБР за 3 ознаками: мова, територія, час. Питання про УБР було на 1-шій конференції наукових бібліотек. УРСР (грудень, 1925). Конференція запропонувала свою концепцію, що передбачала широкий культорологічний контекст. До вже проголошених 3 ознак додали 4 етнічну. В резолюціях конференції було записано:1) вважати, за осн. Завдання бг роботи на Україні складання українознавчого бг репертуару 2) за складові частини вважати: – всю друк. літ-ру, видану на території України за всі роки та всю рукописну на території України до початку друку; – всю літературу всіма мовами про Україну, поза межами етнографічної України за всі віки; – всю літ-ру укр. мовою поза межами етнографічної України за всі віки; – всі твори авторів українців, де б вони не жили. Як не відкладне завдання конференція ухвалили розробити проект роботи над складанням репертуару, методологію й план розподілу її між різним установами. Щоб реалізувати цю установу було вирішено організувати комісію з представників різних установ. ВБУ після конференції поставила питання про УБР як одне із завдань НДКББ. Як 1-ший етап своєї роботи вона накреслила низку заходів, спрямованих на вивчення досвіду іноз. країн. Впродовж 1927-28 рр. працювали М. Ясинський(вивчення досвіду РФСР), М. Сагарда (Зах. Європи), Б. Горенський (західно-слов'янських держав). В квітні 1927 р. утворено координаційний центр бг роботи в Україні Бібліографічну комісію при ВУАН. Відбувся 1 пленум, на якому обов'язкове питання про УБР. Було визнано за потрібне привернути до проблем репертуару увагу широких кіл і провести дискусії з різних питань її організації. Щоб покласти початок дискусії ВБУ в числі 3 свого «Бібліотечного збірника» опубліковано низку матеріалів про УБР. Поступово обговорення концепції УБР набула широких маштабів. На практиці поєднання усіх 4 ознак: територія, мова, зміст, національність автора було не реальною. Постало питання про визначення з них пріорітетної. Ю. Меженко був прихильником мовної ознаки, вважаючи, що саме літ-ра укр. мовою є основним стержнем формування УБР. Переважна більшість дослідників надавала увагу території. В межах цієї концепції дискутувались питання про доцільність включенння літ-ри виданої на Україні, але не пов'язана ні змістом, ні автором. Дехто з учених вважав її абсолютно чужою. Іншої думки був М. Сагарда, який вважав, що треба зафіксувати літ-ру, незалежно від того хто писав, про що, в якому напрямку. Існували різні погляди щодо шляхів створення УБР. На думку Меженка та Іноземцева, слід укладати українознавчі галузеві б-фії, які в сумі дадуть УБР. Натомість С. Постернак, М. Сагарда розглядали УБР як окрему самостійну роботу, що повинна виконуватись за єдиним наперед розробленим планом і методикою під єдиним керівництвом. Вимаголо зясування питання, які види друк. продукції враховувати: від бажання охопити з максимальною повнотою усі друки до невеликих брошур, включно журнали, газети, карти, ноти, аркушівки до спроб обмежитись лише добірною книжковою продукцією. Оскільки УБР мав стати фундаментальним для різних ділянок бг роботи в майбутньому, велике значення надавалось бг опису документів. На думку вчених, точність та вичерпність бг опису була можлива за умови очної звірки усіх видань (de visu). Висловлювались пропозиції щодо створення детальної інструкції опису різних видів продукції: рукописів, стародруків, книг, газет, журналів.прозхвучало побажання організувати роботу над укладання УБР таким чинои, щоб її можна було проводити без перерв і змін. А на випадок перерви мати зиогу планово продовжувати припинену роботу, не починаючи з нуля. Цього можна досягти, якщо в основу УБР буде покладено хронологічний принцип. Отже накінець 20-х рр. книгознавці, бібліографи України впритул підійшли до розробки теоретичних основ укр. нац. б-фії. У ході дискусії було обговорено концепцію, методику створення УБР. Однак політ. обставини перешкодили подальшій роботі. УБР було проголошено «прапором укр. буржуазної бібліографії», тому припинено усю роботу з його підготовки, а сам термін надовго вилучено з ужитку.