Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
11
Тема 2
Система забезпечення Фінансового менеджменту
1. Підприємство як підсистема національного господарства
2. Цілі та задачі управління фінансами підприємства
3. Організаційне забезпечення системи управління фінансами
4. Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами
5. Поняття фінансової звітності та її значення в ринковій економіці
6. Вимоги до фінансової звітності
7. Класифікація та склад фінансової звітності
1. Підприємство як підсистема національного господарства
Будь-яке підприємство представляє собою складне поєднання різноманітних ресурсів, організованих та скоординованих з метою виробництва товарів та (або) послуг.
Підприємство можна представити як складну, відкриту, соціально-технічну та фінансово-економічну систему, пов'язану специфічними відносинами із зовнішнім середовищем. З національним господарством його пов'язує рух матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів або багато взаємопов'язаних матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, які проходять через підприємство(див. рис. 2.1).
В цілому, промислове підприємство можна розглядати як підсистему національного господарства з вхідними та вихідними. потоками. Ці потоки пов'язують підприємство з постачальниками, банками, іншими промисловими підприємствами, державою тощо (рис. 2.2).
Успішне функціонування підприємства можливе при дотриманні інтересів всіх зацікавлених у діяльності підприємства груп та інститутів (див. табл. 2. 1)
|
Зацікавлені групи та інститути |
Інтереси (цілі) |
|
Акціонери |
Дивіденди, зростання добробуту підприємства, соціальний престиж |
|
Керівник (менеджер) |
Дохід як заробітна плата, гарантія робочого місця, визначена свобода дій, розширення сфери діяльності, соціальний престиж |
|
Співробіт ники |
Заробітна плата, гарантія робочого місця, задовільні умови праці |
|
Банки (кредитори) |
Одержання відсотків за інвестований капітал, гарантія погашення кредиту |
|
Покупці |
Придбання продуктів і товарів відповідно до потреб якості, кількості, ціни, сервісу |
|
Постачаль ники |
Збут продуктів та послуг |
|
Держава |
Сплата податків |
|
Громадсь кість |
Гарантія дієздатності, зниження забруднення навколишнього середовища тощо |
Відповідно на підприємстві можна виділити дві сфери: виробничо-господарську та фінансово-економічну (виробничі або фінансові процеси). При цьому фінансові процеси це відбиток виробничих процесів у вартісній або грошовій формі.
2. Цілі та задачі управління фінансами підприємства
Управління фінансами - це сукупність прийомів, методів і засобів, що використовуються для підвищення прибутковості підприємства і мінімізації ризику неплатоспроможності
Таким чином, основною метою управління фінансами або фінансового менеджменту є одержання максимальної вигоди від функціонування підприємства в інтересах його власників.
Для досягнення цієї мети фінансовим менеджерам необхідно вирішити наступні завдання:
Фінансовий механізм підприємства - система управління фінансовими відносинами підприємства через фінансові важелі за допомогою фінансових методів.
Фінансові важелі - це набір фінансових показників, через які керуюча система може впливати на господарську діяльність підприємства.
Сформулюємо цілу систему цілей управління фінансами, що різняться за ступенем формалізації і можливостями кількісної оцінки:
3. Організаційне забезпечення системи управління фінансами
Фінансова робота складається з процедур різного рівня складності та відповідальності.
Перший рівень ставить наступні задачі: а) прийняття фінансових рішень по перспективах розвитку підприємства і поточній діяльності; б) залучення джерел інвестування та їх використання; в) проведення фінансової політики. Задачі першого рівня вирішують керівники вищих ланок управління і лише частково делегуються нижчим ланкам.
Другий, рівень ставить наступні задачі: а) здійснення фінансових розрахунків; б) оформлення фінансових документів; в) складання звітності тощо. Задачі другого рівня, як правило, делегуються.
Підприємство обирає зручну для нього форму організації фінансової роботи, виходячи з конкретних умов господарювання, структури управління, наявності територіально відокремлених підрозділів (філій, представництв).
Організація фінансового управління підпорядковується певним емпіричним правилам:
Структура фінансового управління - це упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових зв'язків між фінансовими підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень.
Основні напрями фінансової роботи на підприємствах - фінансове планування, оперативна і контрольно-аналітична робота.
На малих підприємствах фінансова робота може виконуватись фінансовим сектором в складі фінансово-збутового відділу чи бухгалтерії. На великих підприємствах фінансовий відділ складається з кількох груп, за якими закріплені визначені функції. Начальник відділу безпосередньо підпорядкований керівництву підприємством (рис. 2.4).
Фінансовий менеджмент - це організація управління фінансовими потоками з метою найбільш ефективного використання власного і залученого капіталу і одержання максимального прибутку.
Фінансовий менеджмент - це розробка фінансової стратегії і тактики на основі аналізу фінансової звітності за допомогою системи показників і прогнозування доходів в залежності від зміни структури активів і пасивів підприємства.
Фінансовий менеджер і фінансова дирекція - це вища ланка управління фінансовим персоналом.
Однією з головних задач діяльності фінансового менеджера є пошук шляхів удосконалення фінансової роботи.
До напрямів удосконалення фінансової роботи на підприємстві відносять:
4. Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами
Витоки фінансової інформації визначаються, дворівневим характером обліку:
Інтеграція цих потоків інформації, представлена у вигляді форм фінансової звітності, є ключем до задоволення найбільш важливих вимог, що висуваються до фінансової інформації різними користувачами.
5. Поняття фінансової звітності та її значення в ринковій економіці
Сьогодні фінансова звітність в Україні є елементом інфраструктури ринкової економіки і засобом комунікації. Цьому сприяють наступні причини:
Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з мстою падання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.
Закон України "Про бухгалтерський облік чи фінансову звітність в Україні":
Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період" (ст. 1 Закону).
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для прийняття рішень в ринковій економіці є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею підприємства.
Користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємств для прийняття відповідних рішень (ст. 1 Закону).
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
Сторони, зацікавлені в інформації про діяльність підприємства, в ринкових умовах можна поділити на дві основні категорії: внутрішні та зовнішні користувачі
До внутрішніх користувачів відноситься управлінський персонал підприємства, який приймає різні рішення виробничого і фінансового характеру.
Серед зовнішніх користувачів фінансової звітності виділяють дві групи: користувачі, безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства; користувачі, опосередковано зацікавлені в ній.
До першої групи відносяться:
До другої групи користувачів належать юридичні та фізичні особи, яким вивчення звітності необхідно для захисту інтересів першої групи користувачів, а саме:
6. Вимоги до фінансової звітності
Основна вимога до інформації, що надається зовнішнім користувачам розвинутих фінансових ринків, - це її корисність.
Згідно із Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" виділяють наступні якісні характеристики фінансової звітності:
До принципів обліку інформації, яка включається до фінансової звітності, відносяться:
У відповідності до різних економічних ознак, вся звітна інформація групується в окремі узагальнені статті, які називаються елементами фінансової звітності. Елементи фінансової звітності: активи, зобов'язання, власний капітал, доход, прибуток, видатки, збитки.
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:
7. Класифікація та склад фінансової звітності
Звітність, що складається підприємствами, класифікується за: 1) видами; 2) обсягом даних, що включаються у звіти; 3) метою, з якою складаються звіти; 4) періодичністю складання.
За видами звітність поділяється на бухгалтерську, статистичну та оперативну.
Бухгалтерська звітність містить показники виробничо-фінансової діяльності підприємства. Вона складається на підставі синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, а також використовує дані оперативної та статистичної звітності.
Статистична звітність призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей народного господарства та представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку (наприклад, Звіт з праці).
Оперативна звітність призначена для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення.
3а обсягом даних, які включають у звіт, розрізняють внутрішню та зовнішню звітність. Внутрішня звітність включає інформацію про роботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої звітності викликано безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня звітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та служить засобом інформування зовнішніх користувачів - зацікавлених юридичних та фізичних осіб - про характер діяльності, доходність та майновий стан того або іншого господарюючого суб'єкта.
В залежності від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та річну звітність..
До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності належать:
"Баланс підприємства" (форма 1);
"Звіт про фінансові результати" (форма 2);
"Звіт про рух грошових коштів" (форма 3);
"Звіт про власний капітал" (форма 4);
"Примітки до фінансової звітності" (форма 5).
Квартальна звітність підприємств складається тільки з Балансу і Звіту про фінансові результати. Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності складають лише спрощену форму звітності в обсязі двох форм Балансу і Звіту про фінансові результати.
Баланс. В сучасному бухгалтерському обліку термін "баланс" означає два поняття. Перше - це один з елементів методу бухгалтерського обліку. Друге - це одна з форм звітності. Отже, це звітна таблиця, одна з форм бухгалтерської звітності, що містить відомості про стан і розміщення господарських засобів підприємства на певну дату.
Баланс підприємства - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату стан його активів, зобов'язань і капіталу.
Активи - це ресурси, що контролюються підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому.
Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.
Звіт про фінансові результати. Загальні вимоги до розкриття статей Звіту про фінансові результати, а також зміст і форма звіту визначаються П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".
Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма звіту про фінансові результати.
За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).
За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у звіті про фінансові результатне момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Звіт про рух грошових коштів. Складання звіту про рух грошових коштів визначається П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів". Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Звіт про власний капітал. Складання звіту про власний капітал визначається П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". Норми П(С)БО 5 стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
Примітки до фінансових звітів. Усі підприємства розкривають у примітках до фінансових звіті призначення та умови використання кожного елементу власного капіталу (крім статутного капіталу).
Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансових звіті інформацію про: