Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 9
Тема 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТАТИСТИКИ
ПЛАН
ПОНЯТТЯ СТАТИСТИКИ, ЙОГО ТРАКТУВАННЯ
Статистика має давні корені, її зародження є результатом спілкування і відноситься ще до Стародавнього Китаю. Але розвиток статистики як науки, має більш пізню історію і відноситься до періоду другої половини 17 століття. Саме слово "статистика" ввів німецький учений, професор філософії і права Г. Ахенваль (1719 -1772 р.), що з 1746 вперше в Марбургському, а потім у Геттингенському університеті почав читати нову навчальну дисципліну, яку і назвав статистикою.
Сучасне поняття статистики дуже багатогранне:
Іноді слово "статистика" може вживатися одночасно в декількох значеннях, маються на увазі ті або інші статистичні дані, здатні викликати певні емоції.
ПРЕДМЕТ СТАТИСТИКИ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
Статистика має свій предмет, серед його особливостей і основних рис варто виділити:
1) дослідження не окремих фактів, а масових соціально-економічних явищ і процесів,
2) Другою особливістю статистики є те, що вона вивчає насамперед кількісну сторону суспільних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу, тобто предметом статистики виступають розміри і кількісні співвідношення соціально-економічних явищ, закономірності їхнього зв'язку і розвитку.
Кількісну характеристику статистика виражає через певного роду числа, що називаються статистичними показниками. Статистичний показник відображає результат виміру одиниць сукупності і сукупності в цілому. Варто зазначити, що найчастіше статистику ототожнюють з математикою, що є не правильним. Тому що, особливість статистики полягає в тому, що вона вивчає кількісну сторону якісно визначених масових суспільних явищ у даних умовах місця і часу. При цьому якісну визначеність одиничних явищ звичайно визначають сполучені науки. Так, наприклад, статистика вивчає смертність як масове явище, а факт і причину смерті встановлює медицина.
3) Третя особливість статистики як науки полягає в тому, що вона характеризує структуру суспільних явищ. Структура - це внутрішня будова масових явищ, тобто внутрішня будова статистичної безлічі. Статистика повинна цю структуру знайти, виразити і відобразити в системі статистичних показників.
4) Зміни в просторі, тобто в статиці, виявляються за допомогою аналізу структури суспільного явища, а зміна рівня і структури явища досліджуються в часі, тобто у динаміці. Така четверта особливість статистики як науки. Аналіз динаміки включає: встановлення рівня суспільного явища на визначені моменти або проміжки часу і середнього рівня; виявлення характеру змін за кожен проміжок часу; визначення величини і темпів зміни; встановлення основної тенденції зміни, закономірностей зміни та складання статистичного прогнозу.
5) Явища громадського життя взаємозалежні і взаємообумовлені. Зміна одних явищ впдиває на інші: наприклад, зниження витрат на сировину і матеріали приводить до зниження собівартості і навпаки. Тому виявлення зв'язків є п'ятою особливістю статистики як науки. Найбільше значення має виявлення причинно-наслідкових зв'язків.
З огляду на вищесказане, сформулюємо визначення статистики як науки. Статистика - галузь суспільних наук, що вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру і розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, виявляючи діючі кількісні залежності, тенденції і закономірності в конкретних умовах місця і часу.
Виходячи з характеру й основних рис предмета визначимо наступні пізнавальні задачі статистики як науки. Це вивчення:
ОСНОВНІ СТАТИСТИЧНІ КАТЕГОРІЇ
Теоретичну основу будь-якої науки складають поняття і категорії, у сукупності яких виражаються основні принципи даної науки. У статистиці до найважливіших категорій і понять відносяться: сукупність, варіація, ознака, закономірність. Розглянемо їх докладніше.
Статистична сукупність – це безліч одноякісних за певною ознакою явищ, існування яких обмежене в просторі і в часі (наприклад, сукупність жителів України за станом на 1 січня 2010 року, сукупність фермерських господарств Сумської області в 2009 році).
Найважливішою властивістю статистичної сукупності є її нерозкладність, це означає, що подальше дроблення індивідуальних явищ не викликає втрати їхньої якісної основи. Зникнення або ліквідація одного або ряду явищ не руйнує якісної основи статистичної сукупності, тому що всі характеристики відносяться до сукупності в цілому.
Існує поняття однорідності статистичної сукупності. Воно відносне і зовсім не означає повної відповідності всіх одиниць сукупності, а лише має на увазі близькість основної властивості, якості, типовості. Та сама сукупність одиниць, приміром, може бути однорідна за однією ознакою і неоднорідна за іншою. Однорідність одиниць статистичної сукупності формується під впливом визначених внутрішніх чинників і умов.
Кількісні зміни значень ознаки при переході від однієї одиниці сукупності до іншої називаються варіацією. Варіація виникає під впливом випадкових і насамперед зовнішніх чинників. Соціально-економічні явища, як правило, володіють великою варіацією. Наприклад, варіація міст країни за чисельністю населення складається під впливом цілої низки факторів: історичних, географічних, економічних, соціальних і безлічі інших.
Статистичні сукупності мають визначені властивості, носіями яких виступають одиниці сукупності. За формою зовнішнього вираження ознаки поділяються на:
• атрибутивні (описові, якісні);
• кількісні.
Найважливішою категорією статистики є статистична закономірність.
Під закономірністю прийнято розуміти повторюваність, послідовність і порядок змін у явищах. Статистична ж закономірність розглядається як кількісна закономірність зміни в просторі і в часі масових явищ і процесів громадського життя, що складаються з безлічі елементів (одиниць сукупності). Вона властива не окремим одиницям сукупності, а всій їхній масі, або сукупності в цілому. З цієї причини закономірність виявляється тільки при досить великій кількості спостережень і тільки в середньому. Таким чином, це середня закономірність масових явищ і процесів.
Закономірності в статистиці виявляються тільки в масі одиниць, вони не застосовні до окремих явищ, як це можливо в природничих науках (біології, механіці, фізиці). Дані закономірності виникають як результат впливу великої кількості постійно діючих причин і причин випадкових.
Методологічна основа статистики як науки. Методи статистики відповідно до стадій статистичного дослідження
Методологічною основою статистики є теорія пізнання, що визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства. Це означає, що статистика аналізує соціально-економічні явища і процеси не ізольовано, а в їхній взаємодії, взаємозв'язку, не в зоні спокою і незмінності, а в русі, зміні і розвитку.
Під статистичною методологією розуміють систему прийомів, способів і методів, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються в структурі, динаміці і взаємозв'язках соціально-економічних явищ.
Статистичне дослідження складається з трьох стадій:
1) статистичне спостереження;
2) зведення й групування результатів спостереження;
3) аналіз отриманих зведених матеріалів.
Усі ці етапи зв'язані між собою, відсутність одного з них веде до розриву цілісності статистичного дослідження. Проходження кожної стадії дослідження пов`язане з використанням спеціальних методів.
Метод масових спостережень. Початковою стадією статистичних досліджень є статистичне спостереження - науково організований збір даних про досліджувані соціально-економічні процеси або явища.Отримані в результаті статистичного спостереження дані є вихідним матеріалом для виконання наступних етапів статистичного дослідження. Характерним для цієї стадії є метод масових спостережень, тому що статистичне спостереження завжди масове. На цьому етапі формуються мета і задачі, розробляються програми дослідження, визначаються конкретні способи і методи, що використовуються на кожному етапі дослідження, складається організаційний план його проведення, визначаються об'єкт і одиниця спостереження. Результатом статистичного спостереження є дані, що характеризують кожну одиницю спостереження. Мета дослідження - одержання характеристики об'єкта спостереження в цілому. Тому результати статистичного спостереження являють собою лише вихідний статистичний матеріал.
Метод статистичного групування і статистичних таблиць. Друга стадія статистичного дослідження являє собою комплекс послідовних дій по узагальненню конкретних одиничних фактів, що утворять сукупність з метою виявлення типових рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому. Найважливішим специфічним методом на цій стадії є метод групування. Статистичне зведення містить у собі розподіл вихідних даних за групами, якісно однорідним за одною або кількома ознаками, і одержання групових підсумків. На правильність висновків, одержаних в результаті дослідження, впливає вибір групувальної ознаки.
Результати статистичного групування і зведення викладаються у виді статистичних таблиць, що є найбільш раціональною, систематизованою і наочною формою представлення масових даних. Різновидом табличних побудов можна вважати і різного роду матриці абсолютних і відносних статистичних показників, побудова яких багато в чому зв'язана з процесом комп'ютерної обробки інформації.
Методи аналізу за допомогою узагальнюючих показників. Статистичний аналіз є заключною стадією статистичного дослідження.
Відповідно до раніше викладених пізнавальних задач статистики як науки в процесі статистичного аналізу досліджуються структура, динаміка і взаємозв'язки суспільних явищ або процесів.
Виділяють наступні основні етапи аналізу:
1) констатація фактів і їх оцінка;
2) встановлення характерних рис і причин явища;
3) зіставлення явища з іншими, у тому числі з оптимальними;
4) формулювання гіпотез, висновків і пропозицій.
Характерним на цій стадії є застосування методу узагальнюючих показників: абсолютних, відносних, середніх величин і індексних систем. Деякі загальні риси формування узагальнюючих показників встановлюються за допомогою виміру їх варіації. Вивчення варіації поряд із застосуванням середніх і відносних величин має велике практичне і наукове значення. Показники варіації доповнюють середні величини. Вони характеризують ступінь однорідності статистичної сукупності за даною ознакою. Показники варіації визначають межі варіації ознаки. Співвідношення показників варіації виражає взаємозв'язок ознак.
Дослідження динаміки звичайно носить диференціальний або інтегральний характер. Фіксація станів процесу утворить інтегральний динамічний ряд, що досліджується на основі узагальнюючих аналітичних показників, спеціальних прийомів обробки і моделювання рядів динаміки. Прогнозування подальшого ходу розвитку суспільних явищ здійснюється за допомогою екстраполяції.
Закономірності причинно-наслідкових зв'язків суспільних процесів і явищ встановлюється за допомогою кореляційно-регресивного аналізу, а також методів багатомірного статистичного аналізу. Широке застосування в статистиці знаходять графічні методи, що дозволяють у наочній формі представляти результати статистичних досліджень.
Одним з найважливіших методів статистики є балансовий метод, що дозволяє зв`язати окремі показники в систему.
Велике значення для розвитку статистичної методології має комп'ютеризація статистичних досліджень, що дозволяє створити бази статистичних даних і програми їхньої обробки, значною мірою скоротити терміни обробки інформації, широко використовуються багатомірні методи,що дозволяють поліпшувати якість проведеного аналізу.
РІВНІ СТАТИСТИКИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
Галузі статистики можна представити у виді окремих рівнів.
Перший рівень - загальна теорія статистики. Загальна теорія статистики є наукою про найбільш загальні принципи, правила і закони цифрового висвітлення соціально-економічних явищ. Вона розробляє найбільш загальні поняття, категорії статистичної науки, що мають загальностатистичний сенс (наприклад, "закономірність", "показник", "середня величина", "ознака" і т.д.), і методи вивчення соціально-економічних явищ.
Найважливішими її розділами є: статистичне спостереження, статистичне групування, узагальнюючі показники у формі абсолютних, відносних і середніх величин. Загальна теорія статистики з'ясовує сутність цих показників і розробляє наукову методологію їхньої побудови (обчислення), а також загальні принципи і методи статистичного дослідження. Її категоріями, показниками і методами користуються всі галузеві статистики, тобто загальна теорія статистики є методологічною основою, ядром усіх галузей статистики.
На другому рівні виділені дві великі узагальнюючі галузі: економічна і соціально-демографічна статистики.
Економічна статистика вивчає явища і процеси в області економіки: структуру, пропорції, взаємозв'язки галузей і елементів суспільного виробництва. Вона являється однією із найбільш важливих галузей статистики. Дані економічної статистики дозволяють забезпечити систематичний кількісний опис всіх головних аспектів економічного процесу й економіки в цілому. Вони необхідні органам державного управління для вирішення питань, пов'язаних з регулюванням економіки і розробкою економічної політики. Основними задачами економічної статистики є: надання органам державного управління інформації, необхідної для прийняття рішень за широким колом питань економічної політики, розробки різних державних програм і заходів для їхній реалізації; забезпечення інформацією про розвиток економіки і соціальної сфери керівництва підприємств, менеджерів, організаторів виробництва, необхідної для рішення різний внутрішніх питань на макрорівні; інформування про основні підсумки і тенденції соціально-економічного розвитку громадськості, научно-дослідницьких установ, організацій і окремих осіб.
Соціально-демографічна статистика вивчає населення, а також соціальні (неекономічні) явища і процеси, що характеризують умови життєдіяльності людей, їхні взаємини в процесі праці і виробничої діяльності. Її основною метою є комплексне вивчення різних сторін соціальних умов і способу життя людей.
На третьому рівні виділені галузі економічної і соціально-демографічної статистики. У структурі економічної статистики виділяють макроекономічну статистику, що розробляє методи комплексного вивчення економіки країни, міжгалузеві зв'язки й ін. Крім цього в сукупність галузей економічної статистики входять статистика промисловості, сільського господарства, торгівлі й інші галузі виробничої сфери. У складі соціально-демографічної - статистики населення, рівня життя, культури, суспільної думки, політична, моральна й інша галузі. Кожна галузева статистика являє собою науку про кількісні зміни, що відбуваються у відповідних галузях народного господарства. Задачею всіх галузевих статистики є розробка статистичних показників відповідних галузей.