Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практична робота № 3
Тема: Статистичний аналіз дослідження виробничого травматизму
Мета: Ознайомити студентів з порядком розрахунків статистичного методу дослідження травматизму, навчити їх навикам здійснення аналізу виробничого травматизму даним методом.
I Програма роботи
II. Загальні відомості.
Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах по формі 7 ТНВ. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму ґрунтувати по статі, віку, професії, стажу роботи потерпілих, часу, місцю, типу нещасних випадків, характеру отриманих травм, виду обладнання. Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремим підприємствам, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.
При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісний і якісний відносні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм (актів за формою Н-1 і звіт про форми 7 ТНВ) кількісний показник частоти травматизму К2 або коефіцієнт частоти травматизму розраховується на 1000 працюючих:
К2=Н*1000/С
де Н- число нещасних випадків та професійних захворювань що сталася на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на добу і більше;
С- середньо спискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період часу.
Тобто коефіцієнт частоти травматизму К2- це кількість нещасних випадків або профзахворювань, які сталися у відповідний період часу (півріччя, рік) на 1000 працюючих.
Якісний показник травматизму Кт або коефієнт тяжкості травматизму (нещасних випадків) характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпіло за звітний період:
Кт = Д/Н
де Д – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих які втратили працездатність на добу і більше. До цього показника не включаються випадки стихійної втрати працездатності, що закінчилася зо звітний період.
Тобто, коефіцієнт тяжкості нещасних випадів – це середня довго тривалість не працездатності одного потерпілого яка виражена в робочих днях за відповідний звітний період (півріччя, рік).
Крім цих показників, застосовується показник, за яким визначається кількість втрачених через травми робочих днів, що припадають на 1000 працюючих. Його називають коефіцієнтом мінімальних матеріальних збитків або коефіцієнтом трудових втрат.
Він підраховується, як добуток двох вище наведених показників:
Ктв = К2*Кт=1000Д/С.
Різновидами статистичного методу є груповий і типографічний.
|
№ п/п |
Кількість працівників |
Кількість нещасних випадків та травм |
Кількість днів непрацездатності |
Коефіцієнт тяжкості |
Коефіцієнт частоти |
||||||||||
|
Iв |
I Iв |
I I Iв |
Iв |
I Iв |
I I Iв |
Iв |
I Iв |
I I Iв |
Iв |
I Iв |
I I Iв |
Iв |
I Iв |
I I Iв |
|
|
1 |
2250 |
1230 |
430 |
150 |
90 |
25 |
920 |
450 |
402 |
||||||
|
2 |
2150 |
2125 |
50 |
151 |
110 |
1 |
1205 |
1100 |
21 |
||||||
|
3 |
162 |
75 |
25 |
2 |
1 |
2 |
35 |
21 |
14 |
||||||
|
4 |
350 |
470 |
78 |
15 |
2 |
5 |
250 |
42 |
36 |
||||||
|
5 |
3000 |
1200 |
8000 |
26 |
17 |
102 |
372 |
112 |
805 |
||||||
|
6 |
1300 |
1450 |
900 |
0 |
0 |
10 |
0 |
0 |
110 |
||||||
|
7 |
1300 |
1450 |
740 |
2 |
3 |
27 |
26 |
35 |
300 |
||||||
|
8 |
5000 |
2500 |
200 |
5 |
2 |
7 |
35 |
67 |
80 |
||||||
|
9 |
3272 |
1470 |
132 |
12 |
6 |
10 |
720 |
306 |
93 |
||||||
|
10 |
720 |
360 |
62 |
35 |
12 |
0 |
365 |
250 |
0 |