Стаття 101 Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійсню
Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
- Державна мова – це зкріплена традицією або законодавством мова вживаня якої обов’язкове в органах держ-го управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах у закладах освіти, науки, куль-ри у сферах зв’язку
- Держ. Статус мови-
- Стаття 101 - Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
- Стаття 24 – недопустимість привілеїв чи обмеження за мовними ознаками.
- Стаття 92 – порядок застосування мов визначених виключно законом України.
- Стаття103 – обов’язкове володіння укр. Мовою президента України.
- Стаття 148 – обов’язкове володіння укр. мовою проф. суддями.
- Такі фун-ї мови
- Номінативна функція - Усе пізнане людиною одержує від неї свою назву і тільки так існує у свідомості. Називає
- Комунікативна фун-я – її суть полягає у тому, що мова викори-ся для інформаційного зв’язку суспільства.
- Експресивна фун-я – мова є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини.
- Ідентифікаційна фун-я – мова є засобом спілкування тільки для тих хто її нає.
- Глосеологічна фун-я - Гносеологічна функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом і знаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.
- Мислетворча фун-я – мова є засобом формування думки
- Естетична фун-я – мова є знаряддям і водночас матеріалом створення культурних цінностей.
- Культуроносна фун-я – мова це носій культури.
- Фактична фун-я –
- Волюнтативна фун-я –
- Магічно-містична фун-я –
- Демонстративна фун-я –
- Літературна мова – це унормована, регламентована, відшліфована форма, загально-народної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери, суспільної діяльності людей.
- Норми літ. Мови – це сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями, як зразок розвитку мови і суспільства.
- Мовні норми -
- орфоепічні норми (вимова);
Наприклад: (молод'ба)
- акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос);
Наприклад: вихо!дити- ви!ходити
- лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);
- словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);
- морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);
- синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);
- стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
- орфографічні норми (написання слів);
- пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).
- В укр. Мові правопис слів(орфографія) зумовлений такими принципами як:
- Фонетичний – якщо слово пишеться так як ми його вимовляємо
- Морфологічний – якщо для написання слова потрібно точно знати його будову.
- Історичний або традиційний – це коли ні вимовою ні морфологічним складом, ні певним правилом.
- Смисловий(Семантичний, деференціюючий) – це коли написання слова залежить від того, що це слово означає.
- Правопис слів, які мають…. –
- Правопис займенників –
- Правопис прислівників –
- Правопис частки НЕ з дієсловами…. –
- Відмінювання складених…-
- Поєднання і подовження… -
- Спрощення в групах приголосних… -
- Правопис слів іншомовного походження –
- Велика літера у власних назвах –
- Лексикологія – це розділ мовознавства у якому вивчають склад мови.
- Як поділяють лексику укр. Мови залежно від мети.. –
- Як поділяється лексика укр. Мови з погляду походження –
- Термін – це слово або словосполучення, застосоване для позначення деякого поняття.
Групи термінів –
- Омоніми – це це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми з'являються внаслідок:
1.звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
2. смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
3. випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
4. випадкового збігу звучання форми різних слів.
Приклад: вгорі — в горі
- Синоніми – це це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
Види синонімів: 1. Морфологічні синоніми Синтаксичні синоніми 2. Словотвірна синонімія
3. Фразеологічні синоніми 4. Фонетичні синоніми 5. Деографічні (значеннєві) синоніми
6. Стилістичні синоніми
Приклади: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.
- Антоніми - парні різнокореневі слова з протилежним значенням. У ролі антонімів можуть виступати повнозначні частини мови, що показують якість: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо).
- Пароніми - слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.
- Професіоналізми –
- Жаргонізми –
- Історизми –
- Архаїзми –
- Неологізми –
- Діалектизми –