Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
60.Сприйняття ризику. Психологічні аспекти ризику.
Виявленням і вивченням аспектів, які визначають сприйняття ризику, займаються психологи і соціальні психологи. Найважливішою метою цих досліджень є встановлення зв’язку між двома процесами: сприйняттям ризику і виробленням рішення про прийнятність (допустимість) ризику. Від сприйняття ризику залежить його оцінка, управління ним (прийняття заходів по його усуненню чи зниженню), а також вибір шляху інформування людей про той чи інший ризик. Психологи встановили, що призводять до ризику не поодинокі чинники. Досліди, які проводились спеціально, показали, що сприйняття ризику залежить від численних чинників та аспектів, які необхідно брати до уваги.
Аспекти ризику
- Аспект катастрофічності
- Аспект розуміння зумовлений тим, наскільки дані явища чи процеси зрозумілі людям
- Аспект контрольованості дій чи подій проявляється у вигляді усвідомлюваної індивідуумом можливості впливати на ту дію (подію), в яку він втягнутий
- Аспект добровільно наразитись на ризик досить суттєво діє на його сприйняття.
- Аспект впливу на дітей призводить до посиленого сприйняття ризику, зумовленого подіями чи процесами, наслідки яких позначаються передусім на дітях
- Аспект заляканості означає, що ризик сприймається певним чином, якщо разом з його сприйняттям з’являється почуття тривоги, страху і жаху
61. Правові аспекти ризику.
З погляду права ризик починається там, де закінчується відповідальність за угодою чи інших підставах, при цьому має бути деталізація за яку частку збитків завданих ризикованим рішенням особа притягується до відповідальності.
68. Системний підхід в управлінні ризиком. Організаційно-методичні засади управління ризиком.
Системний підхід в управлінні ризиком ґрунтується на припущенні, що всі явища та процеси слід розглядати в їх взаємозв’язку, враховувати вплив окремих елементів і рішень, зворотні зв’язки.
Управління ризиками — це необхідність використовувати в управлінській діяльності різноманітні підходи, процеси, заходи, які дозволяють певною мірою (наскільки це можливо) прогнозувати можливість настання ризикованих подій і домагатися зниження ступеня ризику до допустимих меж.
основні принципи процесу управління ризиками:
65.Якісний аналіз ризику: керовані, некеровані, об’єктивні, суб’єктивні, зовнішні, внутрішні фактори ризику.
Усі чинники, що так чи інакше впливають на ступінь ризику, можна умовно
поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.
До об’єктивних чинників відносять такі, що не залежать безпосередньо відфірми та менеджерів (суб’єктів прийняття рішень): інфляція, конкуренція політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режимунайбільшого сприяння, можлива робота в зоні вільного економічногопідприємництва тощо.
До суб’єктивних чинників відносять ті, котрі характеризують суб’єкт прийняття відповідних рішень (безпосередньо менеджерів, фірму): виробничий потенціал, технологічне забезпечення, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організація праці, ступінь кооперативних зв’язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал суб’єкта прийняття рішень, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо
До внутрішніх чинників можна віднести всі ті дії, процеси, предмети, причиною котрих є діяльність компанії як у галузі управління, так і в сфері обігу та виробництва (основна, допоміжна і забезпечуюча діяльність). До даної групи, як правило, включають планомірність, цілеспрямованість і ступінь обґрунтованості в діяльності керівництва й відповідних служб компанії щодо розробки стратегії розвитку підприємства, характеристики надійності функціонування технічних систем у компанії, рівня освіти персоналу тощо.
До категорії зовнішніх чинників належать політичні, науково-технічні, соціально-економічні та екологічні чинники. Таке трактування чинників носить макроекономічні риси. Характерними зовнішніми ризикотвірними чинниками є торги на валютних біржах, поведінка конкурентів, розвиток НТП тощо.
69. Методи зниження ступеня ризику. розподіл ризику: диверсифікація, лімітування, страхування.
До основних інструментів нейтралізації ризиків слід віднести:формування відповідних резервів;диверсифікація ризиків;хеджування;страхування ризиків страховими компаніями.
Найпоширенішим інструментом нейтралізації наслідків настання ризиків є використання для цих цілей резервного фонду фінансових ресурсів, що призначений для покриття можливих збитків. Диверсифікація – один зі способів мінімізації ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.Розрізняють диверсифікацію інвестицій, продукції та виробництва.
Лімітування- - одна з форм захисту від ризиків, яка полягає у встановленні внутрішніх нормативів щодо фінансових операцій, за якими фінансові ризики можуть перевищувати допустимий рівень
Страхування – фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих фінансових ризиків (настання страхового випадку). Розрізняють внутрішнє і зовнішнє страхування фінансових ризиків.
62. Класифікація ризику. Ризики в маркетингу.
Ризики класифікують за
Під ризиком у маркетингу слід розуміти загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються на рекомендації маркетингу. Існуючі класифікації в основному виділяють маркетинговий ризик як одну зі складових господарського (підприємницького) ризику. У складі маркетингових ризиків окремо виділяють:
-конкурентний ризик,
-ризик неприйняття продукції споживачами,
-ризик неадекватної оцінки місткості ринку,
-ризик прийняття неправильних маркетингових рішень,
-ризик. пов'язаний зі змінами ситуації на ринку в період між його аналізом і прийняттям маркетингових рішень, що спираються на результати аналізу, тощо.
Маркетингові ризики проявляються у вигляді нереалізації або зменшення обсягів реалізації продукції та зниженні цін на неї, наслідком чого є недоотримання прибутку або збитки, і загалом спричиняються:
64. Системний аналіз ризику в економіці.
Аналіз ризиків являє собою корисний інструмент, за допомогою якого аналіз проектів (у широкому розумінні цього поняття) стає глибшим, а інвестиційні (інноваційні), а також оперативні рішення — ефективнішими.
Аналіз ризику може мати таку послідовність:
1) визначення внутрішніх і зовнішніх чинників, які збільшують або зменшують ступінь певного виду ризику;
2) дослідження виявлених чинників;
3) оцінка певного виду ризику з використанням двох підходів:
а) визначення фінансової доцільності (ліквідності);
б) визначення економічної доцільності (ефективності вкладених коштів);
4) встановлення допустимого ступеня ризику;
5) перевірка окремих операцій щодо обраного ступеня ризику;
6) розробка заходів для зниження ступеня ризику.