соціологія її виникнення

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поняття соціології, її предмет і методи

1.  Поняття «соціологія», її виникнення.
2.  Предмет соціології.
3.  Закони і категорії соціології.
4.  Функції соціології, її структура.

Соціологія в перекладі з латині – вчення про суспільство.

Соціологія – це наука про суспільство як єдину соціальну систему. Вона вивчає закономірності та випадкові чинники розвитку суспільства, його структуру та організацію, поведінку людей у суспільстві.

І. Поняття «соціологія», її виникнення

Поняття «соціологія» було введено французьким філософом французом О. Конт (кінець XVIII – початок XIX). Він вв ажав, що соціологія має ґрунтуватися на позитивних фактах, а не на порожніх міркуваннях, тому соціологія Конта отримала назву «позитивізм».

Сучасна соціологія – це багато течій та наукових шкіл, які по різному пов’язують її предмет і місце, і роль у суспільстві.

Соціологія пов’язана з іншими суспільними науками: філософії, історії, політології, економічної теорії, етнографії та ін.

II. Предмет соціології

Предмет соціології, це те на що спрямовані соціологічні дослідження та їх результат.

Предметом соціології є: соціальні відносини, закономірності та випадковості суспільного розвитку, конкретні соціальні явища, механізм взаємодії соціальних явищ.

Соціологія – це не просто сукупність теорій, а органічна єдність теорії соціальної структури та соціальних процесів(соціологія сім’ї, освіти, культури, політики, науки і тд.).

III. Закони і категорії соціології

Кожна наука прагне вияснити закони розвитку світу. Соціологія вивчає закони:

1.  що встановлює зв'язок між соціальними явищами.
2.  що стверджують можливість або ймовірність зв’язків між соціальними явищами.
3.  що обумовлюють тенденцію соціального розвитку.

Категорії – це основні поняття соціології.

Основні категорії соціології як науки:

1.  Суспільство
2.  Соціальна група
3.  Соціальний процес
4.  Соціальні відносини
5.  Соціальний мотив
6.  Соціальний статус
7.  Соціальна стратифікація

Соціологія має таку структуру:

1.  Емпірична соціологія (етнічно-чуттєвий досвід). На цьому рівні знаходяться, визначаються та узагальнюються соціальні факти.
2.  Теорії середнього рівня. Вони узагальнюють емпіричні данні в межах окремих галузей соціологічного знання. Наприклад: соціологія молоді, соціологія сім’ї, соціологія релігії, соціологія міста і т.д.
3.  Теоретична соціологія. Вона створює теорію, що розкривають універсальні закономірності і принципи побудови різних соціальних систем, а також теорію випадкових соціальних процесів та явищ.

Функції соціології:

1.  Теоретико-пізнавальна. Вона полягає в тому, що соціологія забезпечує здобуття і нагромадження знань про суспільство і соціальні відносини, створює соціальні теорії і концепції.
2.  Інформаційна. Отримання та систематизація інформації про реальний стан соціальних відносин, про їхній розвиток та взаємозв’язок.
3.  Управлінська. Вона забезпечує ефективну діяльність органів управління і конкретних керівників.
4.  Прогностична. Це формування соціальних прогнозів, розвитку соціальних явищ і процесів. Соціальні прогнози можуть бути короткостроковими і довгостроковими.
5.  Критична. Полягає в тому, що соціологія обґрунтовує і показує все позитивне, що можна зберігати і показувати, з іншого виявляє негативне, що вимагає радикальних змін або усуненню із суспільного життя.
6.  Світоглядна. Соціологія сприяє розвитку світогляду людини.

Історія розвитку соціології

1.  Розвиток знань про суспільство в Стародавньому світі.
2.  Становлення і розвиток соціології в Європі в XIX ст.
3.  Розвиток соціології в США.
4.  Формування і розвиток соціологічної думки в Україні.

І.

Три історичні стадії пізнання суспільства
Релігійно-міфологічна	Філософсько-етична	Раціональна(позитивна)
Веди→Біблія→Коран→	Платон→Аристотель→ Мор→Маківеллі→Сократ→Монтеск’є→Кетле	Конт→Вебер→Сорокін→Парсон→ Спенсер→Дюркейм→Ковалевський→Даренфорд→Маркс→Парето→ Мід→Лазенфельд

ІІ. Основні ідеї західноєвропейської соціології(ХІХ ст. – ХХ ст.)

Автори	Країни	Основні соціологічні ідеї
Огюст Конт Франція (1798-1857)	Франція	Засновник позитивізму «… Соціологія мусить бути точною наукою, як і природничі науки» (пояснювальна соціологія).
Карл Маркс (1818-1883)	Німеччина	Завдання полягає в тому, щоб не тільки пояснити світ, а змінити його шляхом революції.
Герберт Спенсер (1820-1903)	Великобританія	Шлях розвитку: суспільна еволюція – поступові зміни.
Еміль Дюркгейм (1858-1917)	Франція	Основане завдання соціології – ретельне вивчення соціальних фактів.
Макс Вебер (1864-1920)	Німеччина	Засновник «розуміючої» соціології, основна ідея – всезагальна раціональність.

ІІІ. Основні розробки американських соціологів

Система, її автор	Період розробки	Основна сутність концепції
Система Тейлора Ф. Тейлор (1856-1915)	Рубіж ХІХ-ХХ ст.	Для підвищення ефективності виробництва необхідні:  Раціоналізм;  Наукова організація праці;  Диференційоване матеріальне стимулювання
Теорія людських відносин Е. Мойо (1880-1945)	Рубіж 20-30-х років ХХ ст.	Необхідні н тільки матеріальні, а й психологічні стимули:  Сприятливий моральний клімат;  Урахування інтересів робітника;  Задоволеність праці.
Теорія ієрархії потреб А. Маслоу (1908-1970)	Середина ХХ ст.	При задоволенні різноманітних потреб людей існує певна черговість (ієрархія) Потреб, поведінка індивіда в кожний даний момент визначається найбільш важливою потребою
Структурний націоналізм Толкотт Парсон (1902-1979)	Середина ХХ ст.	Соціальна система – це система дій дійових осіб:  Соціальна дія можлива тільки за наявності іншої дійової особи;  Взаємна орієнтація дійових осіб на ґрунті спільних цінностей;  Соціальна система діє, коли відбувається певна певна диференціація соціальних ролей
Біхевіоризм Дж. Уотсон	Кінець ХІХ-ХХ ст.	Поведінка людини будується за схемою стимул – реакція – змінюючи стимул, можна задавати певні реакції, управляти поведінкою людей, підтримувати гармонію у суспільстві.

ІХ. Розвиток соціальної думки.

Українські автори, твори	Теорії теоретичних розробок	Основні соціологічні ідеї
Іларіон – «Слово про закон і благодать»; Нестор – «Повість временних літ»; Володимир Мономах – «Повчання»	Київська Русь ХІ-ХІІ ст.	Самостійність Русі, її захист  Єдність та незалежність Русі  Моральні принципи, настанови  Взаємна допомога у боротьбі з ворогами  Місце на роль держави
Д. Каливайко І. Вишевський П. Могила Ф. Прокопович Та інші	Запорозька січ. Визнавальна боротьба ХV-XVII ст.	- Демократизм, справедливість - Турбота про соціальний розвиток освіти, виховання. - Національний патріотизм - Завдання держави: забезпечення потреб держави
Г. Сковорода (1733-1794) Та інші	XVIII ст.	- Рівність між людьми - Права людини на щастя ті свободу - Виховання людини через самовиховання - Самореалізація індивіда через «сродну працю»
М. П. Дрогоманов (1841-1895) І. Я. Франко (1856-1916) Та інші	Початок ХХ ст.	- Рівність та справедливість - Конституційне право людини та суспільства - Самоврядування - Прогнозування соціально-демографічного розвитку - Національне визволення
М. С. Грушевський (1866-1934) «Початки громадянства (генетична соціологія)»	Початок ХХ ст.	- Сутність суспільства та його ґенеза - Трансформація суспільства від традиційних форм до індустріальних - Спеціалізація праці та перетворення людини - Якісні характеристики української нації - Необхідність незалежності, національної церкви

Соціальні погляди з’явились в стародавніх державах: Єгипет, Індія, Китай, Греція та інших. Вони відображали лише основні характеристики ранніх типів суспільства, що прийшли на зміну первісному суспільству. Соціальні погляди перемішались моральними, релігійними уявленнями.

О. Конт – засновник європейської соціології в ХІХ ст. Він вважав, що соціологія має базуватися лише на позитивних знаннях і звільнитись від нереальних абстрактних, релігійно-міфологічних знань.

В ХХ ст. соціологія плідно розвивалась а США. Це було зумовлено бурхливим розвитком нових технологій і наукової організації праці. На відміну від Європи, де соціологія розвивалась завдяки ініціативі окремих учених, в США соціальні дослідження з самого початку були добре організовані, фінансовані і стали невід’ємною частиною соціальних наукових досліджень.

Важливою особливістю американської соціології є те, що вона зосереджена на вирішенні практичних занять, тобто її прагматизм. Вона мала дати відповідв на конкретні питання:

1.  якими є мотиви поведінки людей;
2.  як ефективніше здійснювати соціальний контроль та управління;
3.  якими шляхами конфлікти, якими методами можна забезпечити співробітництво людей у виробництві;
4.  якими методами можна забезпечити співробітництво людей у виробництві, зростання продуктивності праці.

Суспільство як соціальна система

1.  Поняття «суспільство».
2.  Типи соціальних систем.
3.  Формаційний та цивілізаційний підхід до аналізу розвитку суспільства.
4.  Соціальна структура суспільства.
5.  Соціальна стратифікація, її типи.
6.  Соціальна структура сучасного українського суспільства.

І. Поняття «суспільство»

Поняття «суспільство» розуміють як:

1.  Невелике коло людей, наприклад, товариство любителів театру;
2.  Суспільство в межах певної країни;
3.  Все людство Землі.

Соціологія вивчає суспільство в межах країни. Але будь-яке суспільство – це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей.

Всі соціології згодні в тому, що суспільство у своєму розвитку має 2 основних історичних етапи:

1.  Просте суспільство;
2.  Складне суспільство.

Основні риси простого суспільства

1.  Кровноспоріднені зв’язки.
2.  Родоплемінна організація суспільства.
3.  Відсутність майнового розшарування в суспільстві.
4.  Відсутність класів та держав.
5.  Виникло суспільство 50-40 тис. років тому.

Основні риси складного суспільства

1.  Широкі та різноманітні зв’язки між людьми.
2.  Соціальне розшарування на класи, соціальні групи (заможні, незаможні).
3.  Управління суспільством з боку держави.
4.  Суспільство виникло 6-10 тис. років тому.

Крім поняття «суспільство» виникають поняття «країна», «держава».

Країна – це відокремлена територія незалежного проживання даного суспільства власними кордонами та суспільним устроєм.

Держава – базовий інститут політичної структури суспільства з певним режимом влади та органами управління.

ІІ-ІІІ.

Існують 2 підходи до вивчення етапів розвитку суспільства: формаційний (автор - Маркс), запально цивілізаційний.

Формаційний. Карл Маркс поділив всю історію суспільства на 5 суспільно-економічних формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична.

Основними характеристиками стадій є власність на засоби виробництва та класова структура суспільства.

Для первіснообщинної та комуністичної формації притаманна загальна власність на засоби виробництва, а також це суспільство – без класів.

Для 3 інших формацій характерна приватна власність на засоби виробництва.

Основними класами рабовласницького суспільства є раби і рабовласники; феодального – селяни, феодали; капіталізм – наймані робітники і підприємці (буржуазія).

Загально цивілізаційний підхід. Виділяють такі стадії суспільного розвитку: до індустріальне суспільство, індустріальне, постіндустріальне суспільство.

Основні риси до індустріального суспільства:

1.  Виникло 6000 років тому;
2.  Ключовою сферою економіки є сільське господарство;
3.  Панування натурального господарства, яке базувалось на ручній праці і примітивній техніці;
4.  Основою розвитку є традиції;
5.  Провідну роль відіграють церква і армія;
6.  Провідними соціальними групами є священики і феодали.

Основні риси індустріального суспільства:

1.  Виникло 250 років тому;
2.  Ключовою сферою економіки є промисловість;
3.  Панує масове товарне виробництво, на основі суспільного поділу праці та машинних технологій;
4.  Основами розвитку є поступовий науково-технічний процес, дух підприємництва, конкуренції, свободу та демократії;
5.  Провідну роль відіграють промислово-фінансові корпорації;
6.  Провідною соціальною групою є бізнес план.

Основні риси постіндустріального суспільства:

1.  Виникло в останній чверті ХХ ст.
2.  Ключовою сферою економіки є сфера послуг, насамперед наука і освіта;
3.  Високо розвинута ринкова економіка, ефективне використання НТР, інформаційних технологій;
4.  Основами розвитку є бурхлива НТР, змінна демократія, комплексність та професіоналізм;
5.  Провідну роль відіграють університети к центри наукових знань;
6.  Провідною соціальною групою є науково-технічні спеціалісти.

IV. Соціальна структура суспільства.

Соціальна структура суспільства – сукупність його елементів: індивідів, соціальних спільнот та інститутів, взаємозв’язок між ними.

Соціальні спільноти – це група людей, об’єднаних спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільною діяльністю.

За ступенем стійкості соціальної спільноти розділяються:

1.  Тимчасові (нестійкі). Наприклад: пасажири вагону, туристична група.
2.  Середньо стійкі: шкільний клас, трудовий колектив.
3.  Стійкі: нація, соціальний клас.

За розмірами розрізняють:

1.  Великі соціальні групи: соціальні класи, соціальні прошарки.
2.  Середні соціальні групи: мешканці міста, робітники підприємства.
3.  Малі соціальні групи: сім’я, колектив малого підприємства.

За змістом розрізняють:

1) соціально класові: класи, соціальні групи.

2) соціально етнічні: нації, народності.

3) соціально демографічні: жінки, чоловіки, молодь, діти, пенсіонери.

4) соціально професійні: лікарі, вчителі, шахтарі.

5) соціально територіальні: мешканці міста, села, країни.

Соціальні інститути – історично сформовані, стійкі, формальні та неформальні правила, норми, що регулюють різні сфери людської діяльності.

Виділють 4 групи соціальних інститутів:

1.  Економічні: власність, гроші зарплатня та інші.
2.  Політичні: держава, політичні партії, армія та інші.
3.  Духовно-культурні: наука, освіта, моральні норми, театр.
4.  Інститути у сфері сім’ї: сім’ї, материнство, шлюб, діти.

Соціальні інститути створюються та розвиваються століттями, безперервно удосконалюються разом з прогресивним рухом людства.

Соціальні інститути тісно пов’язані між собою, наприклад: інститут держава діє в усіх сферах суспільства, інститут сім’ї існує на перехрещенні усіх соціальних інститутів.

V. Соціальна стратифікація

Соціальна стратифікація – розшарування суспільства. Вона є наслідком соціальної нерівності.

Ознаки соціального розшарування:

1.  Розмір прибутку, багатства;
2.  Обсяг влади;
3.  Престиж професії;
4.  Рівень освіти;
5.  Походження, сімейний статус.

Теорію соціальної стратифікації створив американський соціолог Сорокін.

Соціальна мобільність – переміщення людей у суспільстві з одних соціальних верств (прошарків) в інші.

Сорокін виділяє 2 типи соціальної мобільності: горизонтальну, вертикальну.

Горизонтальна мобільність – це переміщення індивіда або соціальної групи від однієї соціальної позиції до іншої без змін соціального статусу. Наприклад: переїзд в інше місто, зміна релігії, вступ до шлюбу.

Вертикальна мобільність – це сукупність взаємодій людей, які сприяють переходу індивіда чи соціальної групи з однієї соціальної верстви до іншої з підвищенням або пониженням соціального статусу.

Шляхи вертикальної мобільності: вступ до шлюбу, отримання спадку, отримання престижної професії і т.д.

Соціологія конфлікту

1.  Причини конфліктів.
2.  Основні типи конфліктів.
3.  Основні фази конфлікту.
4.  Роль конфліктів у соціальному житті.

І. Причини конфліктів

Conff1ictus (лат.) – зіткнення.

Причини конфліктів:

1.  Соціальна нерівність;
2.  Протилежність інтересів окремих людей, соціальних груп;
3.  Дефіцит життєвих благ;
4.  Егоїстичність особистості;
5.  Неповна, неправдива, перекручена інформація.
6.  Недосконалість людської психіки.

Шляхи подолання конфліктів:

1.  Компроміс;
2.  Розрив відносин;
3.  Ігнорування конфлікту.

ІІ. Основні типи конфліктів

Основні типи конфліктів:

1.  За учасниками конфлікту:
2.  Внутрішньоособистісні;
3.  Міжособистісні;
4.  Між особистістю і суспільством;
5.  Між соціальними групами;
6.  Міжнаціональні;
7.  Міждержавні.
8.  За сферами конфлікти поділяються:
9.  Економічні;
10.  Соціальні;
11.  Політичні;
12.  Ідеологічні;
13.  Міжетнічні;
14.  Релігійні.
15.  За характером конфлікти бувають:
16.  Антагоністичні;
17.  Неантагоністичні;
18.  Закономірні;
19.  Випадкові;
20.  Вигадані.

ІІІ. Основні фази конфлікту

Основні фази конфлікту:

1.  Латентна – внутрішнє накопичення суперечностей, непорозумінь;
2.  Демонстративна – сторони демонструють відверто суперечність;
3.  Агресивна – спілкування припинено, супротивники формують агресивні плани, визначають засоби боротьби;
4.  Баталії – реалізація агресивних планів різними способами і методами;
5.  Розв’язання конфлікту – перемога однієї із сторін, договір на користь з обох сторін, затухання невирішених суперечностей.

IV. Роль конфліктів у соціальному житті

Позитивна роль конфліктів:

1.  Виявляють назрілі проблеми;
2.  Сприяють оновленню життя;
3.  Знімають напруження у суспільстві;
4.  Сприяють згуртуванню людей.

Негативна роль:

1.  Здатність створювати стресові ситуації:
2.  Можуть дезорганізувати життя людей;
3.  Можуть руйнувати соціальні зв’язки і викликати розкол суспільства.

Конфлікти виконують суперечливу роль у суспільстві.

Соціологія релігії

1.  Причини виникнення релігії і її роль у суспільстві.
2.  Сутність, структура релігії.
3.  Світові релігії.
4.  Предмет соціології релігії.
5.  Релігійна ситуація у сучасній Україні.

І. Релігія як форма суспільної свідомості має стародавню історію. Ще в первісному суспільстві виникли релігійні вірування. В період Античності і Середніх віків у працях філософів і вчених, релігія розглядалась з погляду гносеології (теорії пізнання) або психології. Не розглядалась її суспільна роль.

Починаючи з XVII-XVIII ст. вчені все частіше розглядають релігію у зв’язку з соціальними і історичними умовами. Голландський філософ Бенедикт Спіноза (XVII ст.) вперше сформулював теорію обману людей в інтересах монархів і духовенства, а також неосвіченості людей.

Соціальні корені людини були розкриті французькими просвітителями, які пояснювали виникнення та існування релігії страхом не тільки перед силами природи, а й перед просвітителями, гнобителями народу.

На думку Конта релігія зосереджує в собі всі прагнення людської природи: діяльність, любов, керує політикою, мистецтвом, філософією.

Наука свідчить, що релігія є продуктом істеричного розвитку людства, а її корені слід шукати в умовах матеріального життя людей. Соціальні корені релігії це ті суспільні, матеріальні і духовно культурні умови життя людей, які породжують різні вірування і релігії.

Російський філософ Микола Бердяєв стверджував, що людина за своєю природою є істота релігійна, і душа людини не терпить порожнечі. Але цей погляд спростований археологами, які доводять, що майже мільйон років тому була безрелігійна епоха.

ІІ. Сутність релігії

Релігія – це форма суспільної свідомості. Релігія – це специфічний світогляд. Релігія – спосіб пізнання світу.

Структура релігії

1.  Уявлення
2.  Настрої
3.  Релігійні дії

Деякі вчені до структури релігії відносять релігійні організації та заклади.

Церква – це не тільки орган відправлення культури, а й соціальний інститут зі своєю ієрархічною організацією та функцією.

Соціологія політики

1.  Виникнення політики
2.  Основні властивості і структура політики
3.  Основні сфери політичного життя суспільства
4.  Громадянське суспільство
5.  Основні типи держав

Основні типи політики:

1.  Універсальність
2.  Всеохоплюючий характер
3.  Здатність впливати на будь які сторони життя суспільства

Структура політики:

1.  Політична свідомість
2.  Політичні відносини (відносини з приводу влади)
3.  Політичні організації (державні та громадського суспільства)

Соціальні сфери політичного життя суспільства:

Сфера державно політичних відносин	Сфера приватно громадського життя
Соціальна поведінка і взаємовідносини індивідів регламентуються державою	Дії і взаємовідносини людей вільні і визначаються їхніми особистими інтересами та бажаннями
Державній сектор	Громадське суспільство

Основні характеристики правової, соціальної держави

1.  Верховенство і все загальність закону в суспільстві;
2.  Правовий характер самих законів;
3.  Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, які є самостійними і працюють під взаємоконтролем;
4.  Пріоритет прав свобод людини, які повинні забезпечуватися конституційними гарантіями;
5.  Активна й ефективна соціальна політика;
6.  Взаємна відповідальність держави й особи;
7.  Чесність влади у суспільстві.

Громадське суспільство
Вільні взаємовідносини	Соціальні інститути
Сімейні               →	Шлюб, сім’я, материнство, усиновлення, виховання і таке інше.
Економічні         →	Приватна та інші форми власності, їх гарантії.
Творчі                 →	Винахідництво, наука, живопис, мистецтво, творчі спілки, тощо.
Релігійні             →	Віросповідання, церква, конфесія, вінчання і таке інше.
Політичні           →	Партії, рухи, організації, клуби, збори, дискусії тощо.
Міжнародні       →	Неурядові, недержавні міжнародні організації, фестивалі, конкурси та інше.

Основні типи держав
Тоталітарна Тотальний насильницький контроль над індивідом і суспільством. Всевладдя держави над суспільством. Народ усунений від влади і дуже обмежений у своїх правах і свободах	Авторитарна Жорсткий контроль влади над певними сферами життя (політика, безпека, силові структури). Народ усунений від влади. Обмежені права і свободи громадян.	Демократична Народ виступає джерелом влади у суспільстві. Кожному громадянину гарантовані основні права і свободи. Ключові органи влади обираються народом.

1. Фактори впливу на обсяг фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні
2. 25 недели экзаменАнатомический атлас для медиков и биологовУчебник Сапин или Сапин Билич Анатомия человека
3. Петербургский Университет Экономики и Финансов Кафедра Маркетига аспирант Кузнецов С
4. з курсу ldquo;Процеси і апарати хімічної технологіїrdquo; для студентів хімікотехнологічних спеціальност
5. медиальные ngebotstrtegien последовательно решающая средствами массовой информации перспектива
6. Родом из прошлой жизни У каждого человека на теле имеются особые участки кожи с
7. тип рыночной структуры где рыночное поведение продавцов и покупателей заключается в приспособлении к рав
8. Конспект лекций по курсу- Политология для студентов дневной и заочной форм обучения всех специально
9. Это распространённый тип рынка наиболее близкий к совершенной конкуренции
10. Ритуальные битвы
11. Пусть функция непрерывна на отрезке в концах отрезка достаточно односторонней непрерывности и при1
12. тематика Н
13. Интерфейсы винчестеров
14. Центробежные насосы
15. темам обеспечить соблюдение нормативных условий нарушение которых наносит ущерб социальной системе
16. Вероятно до этого существовала традиция сохранения памяти о прошлом в виде устных преданий которые затем в
17. Религия -Укр.
18. Тема 111 Соответствие определения процессу L1- распространение заболеваний среди животных R1- эпизоотичес
19. Полная материальная ответственность работника за ущерб причиненный имуществу работодателя
20. Лекция 1112 Массивы Массив ~ это набор данных одного типа собранных под одним именем

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе