Реферат на тему- НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У СПІЛКУВАННІ Процес спілкування
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Реферат на тему:
НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У СПІЛКУВАННІ
Процес спілкування. Види спілкування. Під час вивчення будь-якого об'єкта проводять його класифікацію. Класифікують і спілкування. Доцільно подати одну з найбільш прийнятних схем такого процесу:
- За характером комунікантів у просторі та часі розрізняють спілкування контактне – дистантне.
Поняття контактного спілкування зрозуміле: співрозмовники поряд. При контактному спілкуванні важливими компонентами є ситуація, жести, міміка та інтонація.
До видів дистантного спілкування належать такі, де комуніканти розділені простором і часом. Це може бути розмова по телефону, спілкування у листах тощо.
- За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування безпосереднє (пряме) – опосередковане (непряме).
Для прямого спілкування – це зазвичай розмова, бесіда, доповідь і т.п.
До видів опосередкованого спілкування належать і телефонна розмова, і лист, і передавання інформації по радіо, телебаченню, через книгу. Саме розвиток опосередкованого спілкування спричинив утворення цілих галузей виробництва й спеціалізовані заклади: радіо-, телестудії; видавництва й типографії, пошту, телеграф, телефонні станції і т.п., а також армію робітників, які їх обслуговують.
- За формою існування мови розрізняють спілкування усне – письмове.
Усне спілкування, як правило, пов'язане з ознаками контактності і безпосередності, а письмове – з ознаками дистантності й опосередкованості. У письмовому тексті втілюються складніші форми мислення, що відображаються у більш складних мовних формах: відокремлені звороти, експресивні синтаксичні фігури і багато інших.
Письмовий текст вимагає обдумування. Такий текст є зафіксованим. Усний текст разом з ситуацією, жестами, мімікою, інтонацією дозволяє щось не сказати, не припускає переробки тексту, крім уточнень (“Слово – не горобець: вилетить – не спіймаєш”).
4. З погляду змінної – постійної позиції “я – мовця” і “ти – слухача” розрізняють спілкування
діалогічне – монологічне.
Діалог утворюється зміною ролей “я” і “ти”, що організовує текст як суму реплік. Існує своєрідний зв'язок “я” (адресанта) і “ти” (адресата).
5. За кількістю учасників розрізняють спілкування
міжособистісне (особисте) – масове.
Кількісні відношення “1-1” і “1- декілька” приводять до міжособистісної комунікації, відношення “1- багато” – до масової (радіо, преса, телебачення).
- З погляду ситуації спілкування і взаємостосунків тих, хто спілкується, розрізняють спілкування
приватне – офіційне.
На відміну від приватного, офіційне спілкування обмежене правилами взаємної поведінки і стосунків комунікантів як представників організації, групи, тому такий текст містить чимало клішованих, стереотипних компонентів (тексти ділових переговорів, протоколів, офіційно-ділових паперів тощо).
Основні правила ведення мовлення. Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення, поділяються на правила для мовця і слухача.
Виділимо насамперед правила для мовця:
- Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага до адресата.
- Необхідно виявляти доречну у певній ситуації ввічливість (враховувати стать, вік, службовий чи суспільний статус тощо). Треба знімати надмірну категоричність.
- Мовцеві не рекомендується ставити в центр уваги своє “я”, нав'язувати свої думки й оцінку подій.
- Необхідним для мовця є відокремлення власного “я” слухача у центр уваги.
- Мовцеві треба вміти вибирати тему для розмови, доречну в кожній ситуації, яка є цікавою, зрозумілою партнерові.
- Мовець повинен стежити за логікою розгортання тексту, за тим, щоб висновки не протирічили задуму бесіди.
- Мовець повинен пам'ятати, що межа смислового сприйняття і концентрації уваги у слухача – обмежені.
- Мовцеві необхідно постійно відбирати мовні засоби відповідно до вибраної тональності тексту, орієнтуючись не тільки на адресата, але й на ситуацію спілкування загалом, на офіційність або неофіційність ситуації.
- Мовець повинен пам'ятати, що в усному контактному безпосередньому спілкуванні слухач не тільки чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну манеру триматися при розмові й культуру поведінки.
Правила для слухача:
- Необхідно перервати всі справи й уважно вислухати мовця.
- Слухаючи, необхідно доброзичливо, з повагою і терпляче ставитися до мовця, бути тактовним.
- Намагатися не перебивати мовця, не вставляти недоречних зауважень, не переводити власне слухання у говоріння.
- Слухаючи, треба перевести в центр уваги мовця та його інтереси.
- Необхідно вміти вчасно оцінити мовлення співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на питання.
Деякі аспекти мовленнєвої ситуації. Мовленнєва ситуація визначається такими обставинами, які змушують людину щось сказати (або брати участь у мовленнєвій діяльності). Під мовленнєвою ситуацією розуміють складний комплекс зовнішніх умов спілкування і внутрішніх реакцій співрозмовників, що знаходять вираження в якому-небудь висловлюванні (тексті). Інакше кажучи, для виникнення мовлення необхідні автор його та адресат, тема, місце і час мовлення, його причина і мета.
Етикет і мовлення. У кожному суспільстві етикет поступово розвивався як система правил поведінки, система дозволу й заборон, що формують загалом моральні норми. Етикет і мовлення тісно пов'язані між собою. Манера мовлення, стиль, дозвіл чи заборона говорити одне й не говорити інше, вибір мовних засобів як маркер приналежності до певного середовища – все це наявне в наших мовленнєвих виявах. Мовленнєвий етикет можна визначити як правила, що регулюють мовленнєву поведінку. Це широка зона одиниць мови й мовлення, яка словесно виражає етикет поведінки, дає нам в руки ті мовні багатства, які є в кожному суспільстві для вираження неконфліктного ставлення до людей, а етикет регулює складний вибір доречного засобу конкретною людиною, для її конкретного адресата, у конкретному випадку, ситуації.
Культура поведінки, культура спілкування і мовленнєвий етикет. Культура спілкування – частина культури поведінки людини у суспільстві. Культура поведінки – сукупність форм щоденної поведінки людини (у побуті, у спілкуванні з іншими людьми), у яких знаходять зовнішнє вираження моральні та естетичні норми такої поведінки. Культура поведінки не буває поза культурою спілкування, і навпаки. Мовленнєвий етикет – важливий компонент національної культури. У мові, мовленнєвій поведінці, усталених формулах (стереотипах) сформувався багатий народний досвід, неповторність звичаїв.
Основна література:
- Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.,1989.
- Гольдин В.Е. Речь и этикет. – М., 1983.
- Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. – М., 1978.
- Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально-лингвистические исследования. – М., 1976.
- Почепцов Г.Г. Слушатель и его роль в актах речевого общения // Языковое общение: Единицы и регулятивы: Межвузовский сборник научных трудов. – Калинин, 1987.
- Формановская Н.И. Речевой этикет и культура. – М., 1989.
- Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.
- Рождественский Ю.В. Введение в общую филологию. – М., 1979.
- Соковнин М.В. О природе человеческого общения: Опыт философского анализа. – Фрунзе, 1974.
2. Прокурорская проверка п-п Наименование серии Кто
3. Задание 1 За последние 250 лет человечеству удалось существенно увеличить производство и улучшить качеств
4. менеджмента Принципы управления риском
5. Резиновые материалы
6. .1. Изображение передаточной характеристики инвертирующего усилителя
7. Типы общества и адекватные им формы собственности
8. Характеристика денежного обращения Российской Федерации
9. Лабораторная работа по теме Формирователи прямоугольных импульсов и генераторы прямоугольных импул
10. ru Соглашение об использовании Материалы данного файла могут быть использованы без ограничений.1
11. Класс 1998. т. 3 с.180207
12. 1998 Назва- Міжнародна Рада Компьютерної Комунікації МРКК Статус- Неурядова організація зар
13. локализовать психику в природе
14. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ ~ Д
15. Нет ничего такого в жизни и в нашем сознании, чего нельзя было бы передать русским словом
16. Трактате политической экономии 1е издание 1803 г
17. Основні напрямки організації праці менеджера
18. Согласование результатов оценки получаемых от разных подходов к оценке машин оборудования и транспортных
19. Механизм функционирования фондовой биржи
20. молодший дошкільний вік 4й рік; середній дошкільний вік 5й рік; старший дошкільний вік 6-7й рік