Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БАЛАБАН ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 81’+ 373. 612. 2
МЕТАФОРА ЯК СЕМАНТИЧНА УНІВЕРСАЛІЯ
Спеціальність 10.02.15 –загальне мовознавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Донецьк –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі українознавства Приазовського державного технічного університету.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Денисова Світлана Павлівна,
завідувач кафедри теорії та практики перекладу
Київського національного лінгвістичного університету
Офіційни опоненти: доктор філологічних наук, професор
Кудрявцева Людмила Олексіївна,
Київський національний університету імені Тараса Шевченка,
кафедра російської мови
кандидат філологічних наук, доцент
Теркулов В’ячеслав Ісайович, проректор з наукової роботи
Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов
Провідна установа: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,
відділ загального мовознавства
Захист відбудеться “_24” жовтня 2006 р. о __ годині на засіданнні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (адреса: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).
Автореферат розіслано 18.09.2006 р.
|
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент |
М.О. Вінтонів |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Лінгвістична наука другої половини ХХ ст. активно спрямовувала свої дослідження на пошуки універсальних явищ у мовах –універсалій –закономірностей, спільних для багатьох мов, які сприяли встановленню їх типологічної спорідненості.
Наявність універсалій на граматичному матеріалі вчені обстоювали ще за часів античності, проте термін grammatica universalis у науковий обіг було введено лише у ХVІІІ ст. (універсальна граматика Пор-Рояля).
У 60-70-х роках ХХ ст. мовні універсалії були об’єктом досліджень структурно-системного опису мов, зокрема фонології та структурної типології [Ульманн 1962, 1970, Якобсон 1968, Гринберг, Осгуд, Дженкинс 1970, Хоккетт 1970, Успенский 1970, Ярцева 1974, 1978]. Подальше вивчення універсалій, зокрема у 80-ті роки, характеризується тенденцією до з’ясування синтаксичних закономірностей універсалій та універсальних категорій тексту [Кацнельсон 1983, 1986, Рамат 1986, Аракин 1989, Потье 1989].
Наукові праці кінця ХХ –початку ХХІ ст. у сфері лінгвістичних універсалій присвячено порівняльній типології германських, романських та слов’янських мов [Репина 1996, Халдояниди 2001], типології лексико-семантичних систем [Яворська 1992, Вежбицкая 1999, Шафиков 2000], зокрема й типології категорій лексичної семантики [Денисова 1996], структурній та соціальній типології [Мечковская 2000], універсаліям культури та семіотики дискурсу [Кирилюк 1998].
Дослідження семантичних універсалій набуває особливої значущості в плані розгляду в системі мовних універсалій такого явища, як метафора [див. пр.: А.Вежбицької, С.Г.Шафікова, Н.Б.Мечковської, А Паславської]. Це підтверджує актуальність теми дисертаційної праці, яка зумовлюється ще й тим, що виявлення універсальних закономірностей у мовленні становить основний аспект типологічних досліджень, першочерговим завданням яких є пошук типу мовної структури, за допомогою якої можна було б описувати певні групи мов. Метафора є саме такою мовною структурою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планами дослідної роботи кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету і є складовою частиною комплексної теми кафедри “Актуальні проблеми історії України, слов’янської філології та методики викладання слов’янських мов” (протокол № 5 від 15 лютого 1997 р.). Тему затверджено вченою радою Приазовського державного технічного університету (протокол № 3 від 18 березня 1998 р.), а також Науковою радою “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол №3 від 26 червня 1998 р.).
Мета дисертації полягає у визначенні метафори як семантичної універсалії шляхом виявлення закономірностей її творення в англійській, французькій, російській та українській мовах.
Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких завдань:
) уточнити поняття семантичних універсалій та визначити роль і місце метафори в їх системі;
) встановити лексико-семантичні закономірності творення метафор в англійській, французькій, українській та російській мовах;
3) описати специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісеми та диференційних сем у зіставно-типологічному аспекті;
4) визначити когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні на рівні еквівалентності/лакунарності, концептосфер, семіотичних опозицій, а також фреймової ієрархії.
Об’єктом дослідження є семантичні універсалії в різносистемних мовах.
Предмет дисертаційної роботи становить метафора як семантична універсалія англійської, французької, української та російської мов.
Матеріалом для дослідження стали 1500 метафор, з них 315 метафор англійської мови, 328 - французької, 648 - російської та 210 - української мов, які вилучено шляхом суцільної вибірки з художніх прозових творів англійських і французьких авторів другої половини ХІХ –першої половини ХХ століть та їх перекладів українською й російською мовами, тобто художнього мовлення, яке відповідає літературним нормам.
Методи дослідження. Мета й завдання роботи, специфіка об'єкта й фактичного матеріалу, різноплановий характер проблеми зумовили необхідність застосування комплексної методики: описово-аналітичний аналіз (дослідження проблеми мовних універсалій у сучасній лінгвістиці, визначення семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах), зіставний (аналіз метафори в системі семантичних універсалій), компонентний аналіз (опис специфіки семантичних трансформацій метафор на рівні архісеми та диференційних сем) та концептуальний аналіз (визначення типів метафоричних концептів, їх концептосфер і фреймової ієрархії в англійському, французькому, українському та російському художньому мовленні).
Наукова новизна дослідження визначається тим, що метафора вперше розглядається як семантична універсалія з позицій лексико-семантичного, зіставно-типологічного та когнітивного підходів на матеріалі англійської, французької, української та російської мов. У дисертації уточнено визначення семантичної універсалії, описано метафору в системі семантичних універсалій, у зіставно-типологічному аспекті виявлено специфіку семантичних трансформацій метафор на рівні архісем та диференційних сем, визначено еквівалентні і частково еквівалентні метафоричні концептосфери в художньому мовленні та етнокультурні метафоричні лакуни у зіставлюваних художніх текстах. Особистий внесок дисертантки полягає у встановленні семантико-кореляційної типології метафор, визначенні типів метафоричних концептів та їх фреймової ієрархії в англійському, французькому, українському та російському художньому мовленні.
Практичне значення здобутих результатів визначається можливістю використання результатів дослідження на семінарських та практичних заняттях з “Лексикології та стилістики” англійської, французької, української та російської мов, при викладанні курсів із “Загального мовознавства” та “Порівняльної типології”, при написанні дипломних та магістерських робіт, а також у лексикографічній практиці при укладанні тлумачних словників.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретичної бази системи семантичних універсалій, визначенні метафори як семантичної категорії будь-яких мов, розширенні уявлення про типологічні закономірності творення метафор в англійській, французькій, російській та українській мовах.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри українознавства Приазовського державного технічного університету (2003 –рр.). Основні положення дисертаційної роботи були апробовані на міжнародних наукових конференціях: “Дискурс у комунікаційних системах” (Київ, 20-21 лютого 2004 р., Київ, 19-20 березня 2005 р.); “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 27-29 вересня 2001 р.), ЮНЕСКО “ЛИНГВАПАКС –VII” “На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур –до культури миру, злагоди і співпраці” (Київ, 18-20 вересня 2000 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях: “Мови і культура народів Приазов’я” (Бердянськ, 1998 –рр.); підсумкових науково-практичних конференціях викладачів МДГУ (Маріупольський державний гуманітарний університет, Маріуполь, 2003 –рр.).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, 4-х додатків (обсягом 71 сторінка, в яких системно подано схему кореляції метафори з іншими семантичними універсаліями, частотність семантичних трансформацій метафори на рівні диференційних сем, частотність метафоричних концептів та словник метафоричних концептів), списку використаної наукової і довідкової літератури та художніх творів. Загальний обсяг дисертації –сторінки, основний текст –сторінки комп’ютерного набору.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, методи й методологічні засади, сформульовано мету й основні завдання, охарактеризовано фактичний матеріал та вказано форми апробації результатів дисертації.
У першому розділі “Семантична універсалія в системі мовних універсалій” уточнюється статус семантичної універсалії в системі мовних універсалій, наводяться дефініції поняття семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах та характеризується метафора як одна з базових категорій системи семантичних універсалій.
У першому підрозділі подаються відомості про лінгвістичні універсалії в сучасному мовознавстві, визначаються основні принципи їх дослідження: 1) системний опис, що включає визначення, класифікацію та методологію лінгвістичних універсалій (Дж.Грінберг, Ч.Осгуд, Дж.Дженкінс [1970], Ч.Ф.Хоккетт [1970], Ю.В.Рождественський [1968, 1969], Б.О.Успенський [1970], Б.О.Серебренніков [1972], М.М.Гухман [1974]); 2) структурний, який передбачає опис структурних особливостей лінгвістичних універсалій (С.Д.Кацнельсон [1983, 1986], П.Рамат [1986], В.Д.Аракін [1989], Б.Пот’є [1989]); 3) рівневий, що характеризує мовні універсалії на різних рівнях мови (Т.Мілевський [1963], Дж.Грінберг [1963], Б.О. Успенський [1965], О.С.Широков [1985], В.В.Іванов [1988], С.Ульманн [1970], Є.Д.Поліванов [1991]); 4) когнітивний, який допомагає визначити онтологічні особливості лінгвістичних універсалій (А.Вежбицька [1999], С.Г.Шафіков [2000]); 5) соціальний, що виявляє соціолінгвістичні ознаки лінгвістичних універсалій (Н.Б.Мечковська [2000]).
Другий підрозділ присвячений визначенню дефініцій семантичної універсалії в різних лінгвістичних парадигмах, а також аналізу класифікацій семантичних універсалій. Існує три підходи до аналізу та виявлення семантичних універсалій: 1) лексико-семантичний, який проявляється в аналізі семантичних категорій (С. Ульманн [1970]); 2) когнітивний, що репрезентує онтологічні категорії семантики (С.Г. Шафіков [2000]); 3) синтаксичний, котрий відображає універсальність синтаксису смислу, що базується на синтаксичному оточенні семантичних категорій (А. Вежбицька [1999]).
Як семантичні універсалії в дисертаційному дослідженні кваліфікуються процеси, що є властивими парадигмі лексичного значення слова як з прагматичної, так і з когнітивної позицій.
У третьому підрозділі розглядається метафора як одна із базових категорій системи семантичних універсалій. Останнім часом наприкінці ХХ–початку ХХІ століть основними напрямками у вивченні метафори стали: 1) культурологічний: поетична метафора бароко [Андрієнко 1997], метафора в культурі й літературі постмодерну [Якимчук 1998, Эпштейн 2005]; 2) термінотворчий: метафорична терміносиситема архітектури [Білан 1996], метафора в професійній мові економістів [Махницкая 2001], метафоричні терміни підмови фінансів [Кришталь 2003]; 3) когнітивний: типологія когнітивної метафори [Григораш 1996, Попова 2003], концептуальна метафора [Ченки 2000, 2002; Рахилина 2000, 2002], метафоричні концепти [Алексеева 2000; Ивашенко 2000], трансформація когнітивної метафори в метаболу [Бєлєхова 2002], антропоморфна метафора [Талько 2005]; 4) аксіологічний: відбиття ціннісних характеристик через світ метафори [Бородулина, Коломийцева 2000; Петренко, Слепакова 2002, Гудавичус 2002].
Теоретичним підґрунтям для досліджень лексико-семантичного аспекту метафори стали висновки дослідників (В.Г. Гака, Л.О. Новикова, Г.М. Скляревської, Л.О. Кудрявцевої та ін.) про те, що метафора є полісемічним явищем, що забезпечує вторинну номінацію об’єкта, який позначається, а отже, лексичне значення метафори слід аналізувати в межах парадигматичних відношень вихідної та похідної одиниць. Звертати увагу треба і на те, як проявляються денотативні семи у похідному значенні порівняно з вихідним (тобто, поширюються, узагальнюються, замінюються або випадають ті чи інші змістовні компоненти денотативної частини лексичного значення).
Другий розділ “Лексико-семантичні закономірності утворення метафор в англійській, французькій, українській та російській мовах” присвячено з’ясуванню генеративних можливостей метафори в кореляції з іншими семантичними універсаліями. З позицій компонентного аналізу виявлено семантичні трансформації метафори на рівні архісеми та диференційних сем.
У першому підрозділі другого розділу досліджується кореляція метафори з іншими семантичними універсаліями в аспекті суміжності та бінарності. На мовному рівні метафора взаємодіє з іншими семантичними універсаліями передусім у полі суміжності та полі протиставлення. У полі суміжності такі метафори називаються: 1) прозорими, 2) полісемічними, 3) антропоморфними та 4) метафорами семантичних полів. У полі протиставлення –) синонімічними та 2) синестетичними метафорами.
Прозора метафора формується на ономатопоетичних виразах та взаємодіє з мотивованими та немотивованими словами в полі суміжності. Семантичні структури, притаманні прозорій метафорі, –це заміна архісеми (далі АС) та додавання нових диференційних сем (далі ДС) або заміна АС та узагальнення ДС. Наприклад, вихідні та похідні значення іменників (англ.) flame, (франц.) feu, (рос.) пламя, (укр.) полум’я свідчать про те, що при утворенні таких метафоричних словосполучень, як (англ.) flame of her eyes, flame of love, (франц.) le feu de l’вme, (рос.) пламя глаз, пламя любви, пламя души, (укр.) полум’я душі відбулась заміна АС “gas –dйgagement –газ –газ” на “passion –passion –страсть –пристрасть” та додавання нових ДС “love”, “look”, “sentiments”, “чувства”, “почуття”; (англ) flame “ignited gas; visible combustion; bright light → passion of love, look etc.” [OED2, IV, 280]; [W3, I, 863]; [C4, 529]; “Any objection lasted no longer till the force of her arguments and the flame of her eyes could be displayed” [Austen]; (франц.) feu –“dйgagement d’йnergie calorifique et de lumiиre accompagnant la combustion vive → ardeur des sentiments des passions” [GLDLF5, III, 1926], [DLF6, II, 1654], [PRDLF7, 913]; “Le dйsepoir augmentaint l’йloquence naturelle de la duchesse, mais le feu de l’вme faisait qu’effrayer davantage le marquis” [Stendhal]; (рос.) пламя –“горящие светящиеся газы высокой температуры → внутреннее горение, страть” [ССРЛЯ8, X, 1302]; [СРЯ9, ІІІ, 132]; “Все возражения уступали силе ее доводов и пламени ее глаз” [Остен]; (укр.) полум’я –“пара або газ, які виділяються деякими речовинами при горінні й мають властивість світитися → піднесення, натхнення” [СУМ10, VIII, 289]; [НТСУМ11, ІІІ, 551]; “Відчай збільшив силу природного красномовства герцогині, але полум’я її душі зовсім перелякало маркіза” [Стендаль].
Полісемічна метафора утворюється за наявності метафоричного зв’язку як джерела полісемії і також реалізується в полі суміжності. Семантичний процес, що стимулює прояв метафоричної полісемії, –це заміна АС та додавання нових ДС. До семантичного кола прикметників (англ.) deep, (рос.) глубокий, (укр.) глибокий входять такі похідні значення.
Перше метафоричне значення (англ.) “remote, out-of-the-way (about roads, lanes, countries etc.) [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “Lizzy liked to wander along deep lanes of Pamberly manor” [Austen]; (рос.) “отдаленный, глубинный (о дорогах, тропинках, странах и т.д.)”[ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Лизи любила прогуливаться по глубоким тропинкам поместья Памберли” [Остен]; (укр.) “розташований далеко від якого-небудь місця, пункту (про дороги, стежки, країни); віддалений, стародавній, незапам’ятний (про час) [СУМ, ІІ, 946]; [НТСУМ, I, 605]; “Мадам Реналь ходила глибокими стежками, коли бажала залишитися насамоті, і вона не мала потреби у будь-якій компанії” [Стендаль] утворюється завдяки заміні АС “extending –простирающийся - який простирається” на “remote - отдаленный - віддалений” та додаванню нових ДС “roads”, “lanes”, “countries”, “дороги”, “тропинки”, “страны”, “дороги”, “стежки”, “країни”, “час”.
Друге метафоричне значення (англ.) “inaccessible, carefully concealed (about words, events etc.)” [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “This indisputable truth is very familiar to everybody that any deep secretbecomes evident however” [Maugham]; (рос.) “недоступный, тщательно скрытый (о тайне, секрете и т.д.)”[ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Эта непреложная истина известна всем, что самая глубокая тайна все равно становится явной” [Моэм] набуває нової АС “inaccessible - недоступный”, на противагу вихідній АС “extending - простирающийся” та ДС “words”, “events”, “тайна”, “секрет”.
Результатом третього метафоричного переносу є значення (англ.) “absorbing, serious, wise (about feeling, interest etc.)” [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “We are like people living in a country whose language they know so little that, with all manner of beautiful and deep thoughts to say, they are condemned to the banalities of the conversational manuel” [Maugham]; (рос.) “проницательный, серьезный, мудрый, большой и сильный (об уме, мыслях, чувствах и т.д.); обладающий глубиной”[ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Мы, как те существа, которые живут в стране, чей язык они знают настолько мало, что все красноречивые и глубокие мысли, они сводили к банальностям разговорного жанра” [Моэм]; (укр.) “проникливий, серйозний, вдумливий (про людей), виразний, мудрий; який відзначається глибиною дій, думок, вчинків” [СУМ, ІІ, 946]; [НТСУМ, І, 605]; “Яка глибока думка відзначила її горде чоло!” [Стендаль] була використана семантична трансформація заміни АС з “extending - простирающийся - який простирається” на “absorbing - проницательный - проникливий” та додавання нових ДС “feelings”, “interest”, “ум”, “мысли”, “чувства”, “думки”, “розум”, “вчинки”.
Четвертий метафоричний перенос (англ.) “intense, vivid, extreme (about emotions, sleep, night, sin, colour etc)” [OED, III, 118]; [W, I, 589], [C, 357]; “Those words, though heaven only knew how often she had heard them, still made her feel a deep agitation” [Maugham]; (рос.) “достигший полноты своего проявления, высшего предела (о ноче, грехе, цвете и т.д.)” [ССРЛЯ, ІІІ, 145]; [СРЯ, І, 916]; “Элизабет в еще большем растройстве ответила ему с глубокой серьезностью и убеждением” [Остен]; (укр.) “який досяг високого ступеня; сильний (про душевний стан, почуття тощо)” [СУМ, ІІ, 946]; [НТСУМ, І, 605]; “І хоча життя його протікало в постійному спілкуванні з пані де Реналь –варто їм тільки було залишитися вдвох, між ними встановлювалося глибоке мовчання” [Стендаль] також пов’язаний із заміною АС “extending - простирающийся - який простирається” на “intense - ярко выраженный - сильний ” та додаванням нових ДС “emotions”, “night”, “sin”, “colour”, “эмоции”, “ночь”, “грех”, “почуття”, “стан”.
Антропоморфну, або метафору-персоніфікацію, спостерігаємо у випадках “перенесення ознак і властивостей людини на предмети, явища природи, абстрактні поняття, тварини” [Енциклопедія 12
2000: 437] за умов її перебування в полі суміжності. Семантична структура персоніфікаційної метафори трансформується через процеси заміни АС та додавання ДС і заміни АС та актуалізації ДС. Утворення нового значення дієслів (англ.) to awake, (рос.) пробуждать відбувається за допомогою заміни АС “not asleep –проснуться” на “to arouse –вызывать” та додавання нових ДС “sense”, “recollections”, “воспоминания”, “ощущения” (пор., з первинним значенням цих дієслів “no longer or not yet asleep”, “заставлять проснуться, нарушать чей-нибудь сон”): (англ.) to awake “no longer or not yet asleep → to arouse (a sense of)” [OED, I, 590]; [W, I, 152]; [С, 85]; “Marianne’s note, by assuring me that I was still as dear to her as in former days – that in spite of the many, many weeks we had been separated, she was as constant in her own feelings and as full of faith in the constancy of mine as ever, awokeall my remorse” [Austen]; (рос.) пробуждать “заставлять проснуться, нарушать чей-нибудь сон → возбуждать, вызывать”[ССРЛЯ, X, 1383]; [СРЯ, ІІІ, 304]; “Записка Марианны, из которой я узнал, что дорог ей, как прежде, что не смотря на долгие недели разлуки, она осталась верна собственным чувствам и по-прежнему свято верит в постоянство моих, пробудила во мне все былое раскаяние” [Остен].
Сфера метафори семантичних полів також пов’язана із полем суміжності. Структура метафор семантичного поля виявляється через семантичні процеси заміни АС та актуалізації ДС і заміни АС та додавання нових ДС. У ряді семантичних транспозицій дієслів (англ.) to glide - “change position, by smooth continuous movement; go quietly or steadily → (of time etc.) pass gently and imperceptibly; pass gradually, shade off insensibly” [OED, VI, 217]; [W, I, 964]; [C, 599]; “Peaceful, fast-flowing happy time! My story glides by you now as swiftly as you once glided by me” [Collins]; (рос.) скользить - “плавно двигаться по гладкой, скользкой поверхности → быстро и плавно, не задерживаясь, распространяться, двигаться”[ССРЛЯ, XII, 922]; [СРЯ, IV, 113]; “Милые, мимолетные блаженные дни! Мой рассказ скользит по ним так же быстро, как проскользнули они” [Коллинз]; (укр.) ковзати - “плавно рухатися, посуватися по гладкій, слізькій поверхні → легко, плавно рухатися, злегка доторкаючись до чогось” [СУМ, IV, 204]; [НТСУМ, ІІ, 275]; “Тихі, бистроплинні, щасливі дні! Моя доповідь ковзає по вас так само швидко, як ви ковзнули повз мене” [Коллінз] відбувається заміна АС “change –перемещаться –переміщатися” на “pass –двигаться –рухатися” та актуалізація ДС “gently”, “плавно”, “плавно”.
Метафоричні словосполучення “thoughts had roamed”, “мысли бродили” виникли завдяки семантичному процесу заміни АС “to ramble –идти” на “to change –менять” та додавання таких нових ДС як “thoughts”, “views”, “мысли”, “взгляды”. У тлумачних словниках представлено наступні вихідні та похідні значення дієслів (англ.) to roam “to ramble, to wander, to travel unsystematically over or through or about (country, seas) → to change the direction, not concentrating, not stopping on something (about thoughts, views)” [OED, VII, 728]; [W, I, 1963], [C, 1228]; “Such thoughts had roamed in my head” [Conan Doyle]; (рос.) бродить “идти, брести (обозначает действие, совершающееся не в одно время, не за один прием или не в одном направлении → менять направление, меняться не сосредотачиваясь, не останавливаясь на чем-либо (о мыслях, взглядах)”[ССРЛЯ, I, 634]; [СРЯ, І, 116]; “Вот какие мысли бродили у меня в голове” [Конан Дойл].
“Образна метафора запроваджує в мові синонімію” [ЛЭС13
1990: 296] і відповідно породжує синонімічну метафору. Структурно синонімічна метафора зумовлена заміною АС та додаванням нових ДС. Для синонімічної паралелі прикметників англійської мови sharp “having edge or point able to cut or pierce → acute, sensitive, quick to see or hear or notice, keen-witted, vigilant, clever” [OED, ІX, 635]; [W, III, 2088]; [C, 1311]; “Then; on one excuse and another, she sent him perl studs and sleeve-links and waistcoat buttons. To make him presents was a sharp joyfor her” [Maugham]; shrewd “sagacious, sensible, discriminating, astute, judicious → sharp, biting (of blow, thrust), severe, hard; mischievous, malicious” [OED, IX, 773]; [W, III, 2107]; [C, 1329]; “I have a recollection of large, unbending women with great noses and rapacious eyes, who wore their clothes as though they were armour; and of little, mouse-like spinsters, with soft voices and a shrewd glance” [Maugham]; stinging “affecting with tingling physical or sharp mental pain → acute pain” [OED, X, 967]; [W, III, 2244], [C, 1426]; “I remember that I thought their conversation brilliant, and I used to listen with astonishment to the stinging humourwith which they would tear a brother-author to pieces the moment that his back was turned” [Maugham], при утворенні переносного значення, характерна заміна АС “having edge”, “sagacious”, “affecting” на “acute” та додавання нових ДС “sensitive”, “hard”, “severe”, “mischievous”, “malicious”. У парі синонімів (рос.) острый “отточенный, хорошо режущий, колющий → сильно, ясно выраженный; напряженный”[ССРЛЯ, VIII, 1205]; [СРЯ, ІІ, 658]; “Затем одно извинение за другим, она послала ему жемчужные запонки, подтяжки и пуговицы для жилета. Ей приносило острую радость дарить ему подарки” [Моэм]; колючий “способный колоть, причинять уколы → язвительный, насмешливо-злой”[ССРЛЯ, V, 124]; [СРЯ, ІІ, 179]; “Я помню, что определил их разговор как блестящий; я привык слушать с изумлением их колючий юмор, которым они легко разобьют в пух и прах брата-писателя в тот момент, когда он отвернется” [Моэм] похідне значення реалізується через заміну АС “отточенный”, “способный колоть” на “сильный” або “язвительный” та додавання ДС “чувства”, “слова”, “взгляд”.
Синестезія є одиним із видів метафори, який реалізується теж у полі протиставлення, оскільки відбувається зіставлення понять, що за своєю природою та прямими логічними зв’язками не можуть існувати поряд. При цьому структурне відображення лексичного значення метафора-синестезія знаходить у семантичному процесі заміни АС та додавання нових ДС. Для метафоричних словосполучень “soft manners”, “soft voices”, “мягкие манеры”, “мягкие голоса” також характерна заміна АС “easily cut –легко режущийся” на “not rude –приятный” та додавання нових ДС “voice”, “manner”, “character”, “голос”, “манеры”, “характер”, що і зафіксовано тлумачними словниками (англ.) soft –“comparatively lacking in hardness, yielding to pressure malleable, plastic, easily cut → not crude or brilliant or dazzling (about voice, manner, character etc.)” [OED, IX, 1367]; [W, III, 2165]; [C, 1371]; “Her mannerswere softlike the summer rain” [Maugham]; (рос.) мягкий –“легко поддающийся давлению, сжатию, малоупругий, эластичный → приятный, лишенный грубости, резкости (о голосе, манерах, характере)”[ССРЛЯ, VI, 1438]; [СРЯ, ІІ, 319]; “Ее манеры были мягкими, как летний дождь” [Моэм].
Найбільш частотними типами метафор є прозора (600 метафор –%), антропоморфна (405 метафор –%) та синестетична (225 метафор –%). Далі йдуть полісемічна метафора (150 метафор –%), синонімічна метафора (90 метафор –%) та метафора семантичних полів (30 метафор –%).
У третьому підрозділі другого розділу встановлено, що семантичні трансформації метафор на рівні диференційних сем в українській, російській, англійській та французькій мовах відбуваються в межах наступних семантичних процесів.
. Актуалізація ДС (тобто одна або декілька ДС переходять у ядерну сему). Так, в англійській мові іменник heart має переносне значення “central, main or innermost part of something” від прямого “main hollow muscular organ keeping up circulation of blood by contracting and dilating; disease of this” [OED,V, 60]; [W, II, 987]; [C, 75]; “The small pulse of the life within me, and the great heart of the city seemed to be sinking in unison” [Collins]; у російській мові іменник сердце також має переносне значення “центральная, основная, важнейшая часть чего–нибудь, средоточие”на відміну від прямого “центральный орган кровеносной системы в виде мышечного мешка (у человека в левой стороне грудной полости)”[ССРЛЯ, XIII, 680]; [СРЯ, IV, 80]; “Сердце огромного города и мое, казалось бились в унисон” [Коллинз]; в українській мові метафоричне значення “головна, найважливіша частина, центр чого–небудь” іменника серце, яке походить від прямого “центральний орган крвоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини –з лівого боку грудної порожнини)” [СУМ, IX, 149], [НТСУМ, IV, 182]; “Серце великого міста і маленьке моє, неначе билися в унісон” [Коллінз], також має місце. Очевидна заміна АС прямого значення “organ –орган –орган” на “part –часть –частина” в переносному. Актуалізуються ДС “main”, “innermost”, “основной”, “важнейший”, “головний” і “найважливіший”.
. Додавання нових ДС, тобто переносне значення іноді сприяє виникненню нових ДС. Завдяки вихідним значенням прикметників (англ.) wild - (of animal or plant) not domesticated or cultivated, not civilized, barbarous”, (франц.) sauvage - “(animaux, plante) incultiver, indomestiquer, inapprivoiser”, (рос.) дикий - “находящийся в первобытном состоянии (о людях), некультивируемый (о растениях), неприрученный, неодомашненный (о животных)”, (укр.) дикий - “який перебуває в первісному природному стані, не приручений, на відміну від свійського (про тварин)” та похідним “angry, infuriated, rude, intensly eager, exited, frantic, passionate, distracted, mad (of looks, appearance, etc.) indicating distraction” [OED, XII, 121]; [W, III, 2614]; [C, 1664]; “Her eyes dilated and had a wild lookin the dim evening light” [Collins]; “barbare, bestial, cruel, fйroce, mйchant, furieux, violent, rude, effrйnй, dйchaоnй” [GLDLF, VI, 6519]; [DLF, IV, 2040]; [PRDLF, 2042]; “Dans la brouhaha de la rue et au milieu des cris de tous les cochers survenus, personne ne pouvait faire attention а cri sauvage qui semblait кtre celui de la marchande” [Balzac]; “злой, яростный, грубый, необузданный, неистовый, страшный”[ССРЛЯ, III, 784]; [СРЯ, І, 398]; “Глаза ее горели и выражали дикий взгляд в тусклом свете сумерек” [Коллинз]; “злий, розлючений, грубий, шалений, неймовірний, страшний” [СУМ, ІI, 390], [НТСУМ, І, 750]; “Очі її палали та мали дикий погляд у тьмяному вечоровому світлі” [Коллінз] можна представити механізм переносу як заміну АС “not domesticated –indomestiquer - неприрученный –неприручений” на “angry –mйchant - злой –злий” та додавання нових ДС “infuriated”, “rude”, “intensly eager”, “frantic”, “furieux”, “rude”, “violent”, “effrйnй”, “яростный”, “грубый”, “необузданный”, “неистовый”, “розлючений”, “грубий”, “шалений”, “неймовірний”.
. Генералізація ДС (узагальнення ДС, при цьому відбувається їх перехід з лексико-граматичних у категоріально-граматичні). Порівняймо дві семантичні структури –вихідну та похідну іменників (англ.) abyss –“bottomless chasm, deep gorge, hollow between rocks → immeasurable depth of something” [OED, I, 47]; [W, I, 9]; [C, 6]; “George stirred it all up and said that there seems to be an abyssof room” [Jerome]; (франц.) abоme - “gouffre dont la profondeure est insondable enre les rochers, precipice → grande quantitй de quelque chose” [GLDLF, I, 19]; [DLF, I, 42]; [PRDLF, 4]; “Ces petites choses poussaient son coeur dans l’abоme de l’injustice” [Balzac]; (рос.) пропасть –“крутой, большой и глубокий обрыв между скалами, бездна → большое количество чего-нибудь, множество”[ССРЛЯ, XI, 1606]; [СРЯ, ІІІ, 508]; “Джордж все это перемешал и сказал, что остается еще пропасть места” [Джером]. Розширення значення відзначено заміною АС з “chasm –gouffre - обрыв” на “quantity –quantitй - количество” та узагальненням ДС “rock”, “rocher”, “скала”.
. Випадіння ДС, тобто узагальнення одних ДС може супроводжуватися випадінням інших ДС). Проте узагальнення одних ДС може супроводжуватися випадінням деяких ДС. Це прослідковується на семантичних перетвореннях іменників (англ.) stream –“rushing, violent current, flow (of water in a sea or river) → moving mass of something” [OED, X, 1097]; [W, II, 2258]; [C, 1436]; “She was evidently a copious talker, and now poured forth a breathless stream of anecdoteand comment” [Maugham]; (франц.) torrent –“cours d’eau а forte pente, impйtueux, arives encaissйes, а debit rapide et irregulier → grande masse de quelque chose (de ce qui afflue violentment)” [GLDLF, VII, 6120]; [DLF, IV, 2259]; [PRDLF, 2344]; “Oщ trouver des couleurs pour peindre les torrent d’indignation qui tout а coup subrnergиrent tous les couleurs bien pensant” [Stendhal]; (рос.) поток –“стремительно текущее водное течение → движущая масса чего-нибудь”[ССРЛЯ, X, 1619]; [СРЯ, ІІІ, 332]; “Очевидно, что она была замечательным собеседником, и сей час, запыхавшись, излила поток анекдотов и комментариев” [Моэм]; (укр.) потік –“водна, стрімка течія → велика кількість, маса кого-, чого-небудь, що рухається в одному напрямку” [СУМ, VII, 409], [НТСУМ, ІІІ, 632]; “Де ж мені знайти фарби, необхідні для того, щоб зобразити потік обурення, який раптом затопив всі добромисні серця” [Стендаль]. Похідне значення втрачає такі ДС, як “rushing”, “impetueux”, “стремительный”, при цьому узагальнюються ДС “water”, “l’eau”, “водный”, “водний” та замінюються АС “current –cours –течение –течія” на “masse –masse –масса –маса”.
Результати дослідження представлено на діаграмі 1 (див. діаграму 1), з якої видно, що найбільш поширеними з цих процесів є:
) заміна АС та актуалізація ДС –%:
в російській мові –метафори складають 65,1 % з 648 метафор;
у французькій –метафор складають 64,9 % з 328 метафор;
в англійській –метафор складають 65% з 315 метафор;
в українській –метафор складають 65,2% з 210 метафор.
) заміна АС та додавання нових ДС - 23%:
в російській мові –метафор складають 22,9% з 648 метафор;
у французькій –метафор складають 23,1% з 328 метафор;
в англійській –метафори складають 22,8% з 315 метафор;
в українській –метафор складають 22,8% з 210 метафор.
Менш розповсюдженими виявилися семантичні процеси:
) заміни АС та узагальнення ДС –%:
в російській мові –метафор складають 8,9% з 648 метафор;
у французькій –метафор складають 8,8% з 328 метафор;
в англійській –метафор складають 9,2% з 315 метафор;
в українській –метафор складають 8,6% з 210 метафор.
2) заміни АС та випадіння ДС –%:
в російській мові –метафор складають 2,9% з 648 метафор;
у французькій –метафор складають 3% з 328 метафор;
в англійській –метафор складають 2,8% з 315 метафор;
в українській –метафор складають 2,8% з 210 метафор.
Діаграма 1
Семантичні трансформації метафори
У третьому розділі "Когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні” визначено типи метафоричних концептосфер у художньому мовленні, зокрема еквівалентні метафоричні концептосфери, частково еквівалентні та етнокультурні метафоричні лакуни, а також встановлено фреймову ієрархію метафоричних концептів у художньому мовленні.
У процесі аналізу виявлено, що у досліджуваних мовах мають місце три типи метафоричних концептів.
. Еквівалентні концепти, які виражені повними семантичними відповідниками і утворені за аналогічними асоціативними зв’язками, складають 96% у досліджуваних мовах (в англійській мові –метафори, у французькій –метафор, у російській –метафори, в українській –метафори. Вони переважно засновані на наступних семантичних епідигмах: 1) заміна АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання нових ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та випадіння ДС. До цього концепту відносяться наступні метафоричні концептосфери: метафорично-просторова з семіотичним протиставленням послідовність/заплутаність, повний/порожній, початок/кінець; метафорично-екзистенціальна; метафорично-аксіологічна з семіотичним протиставленням чистий/брудний та метафорично-емоційна з семіотичним протиставленням з’являтися/зникати, багато/мало. Так, поняття “зникати” знаходимо в ЛСВ дієслів (англ.) to sink “to plunge into water, to send below surface of liquid, ground, to lower → to become invisible, imperceptible in something, to disappear, to dissolve” [OED, IX, 89]; [W, III, 2125]; [C, 1342]; “The view of London below me had sunkinto a black gulf in the shadow of the cloudy night, when I stood before the cottage” [Collins]; (франц.) se noyer “faire entrer dans un liquid entierement, immerger, plonger → devenir invisible, imperceptible dans quelque chose, dispaitre, perdre, sombrer” [GLDLF, IV, 3680]; [DLF, II, 761]; [PRDLF, 1505]; “Combien de temps ilnoyait dans les souvenirsde bals au Paris qu’il avait quite recemment” [Stendhal]; (рос.) тонуть –“непроизвольно погружаться под воду, на дно → становиться почти невидимым, незаметным в чем-нибудь, растворяться”[ССРЛЯ, XV, 627]; [СРЯ, IV, 381]; “Лондон уже потонул в темной бездне хмурой ночи, когда я подошел к коттеджу” [Коллинз]; (укр.) тонути “занурюватися у воду, спускатися на дно під дією сили ваги → ставати або бути ледве видним, заволікаючись, огортаючись чим-небудь” [СУМ, X, 193], [НТСУМ, IV, 548]; “Лондон вже потонув у темному морі замареної ночі, коли я підійшов до хвіртки котеджу” [Коллінз] і спостерігаємо заміну АС “to plunge –plonger –погружаться –занурюватися” на “to become invisible –devenir invisible –становиться невидимым –ставати невидими” та узагальнення ДС “water –l’eau –вода –вода”.
2. Частково-еквівалентні концепти, що виражені семантичними еквівалентами в межах одного або різних семантичних полів. Їх асоціативний ряд більш широкий, реалії відображають національно-культурну особливість і виявляють специфічність мовної картини світу окремої мови. Структурно вони обумовлені заміною архісем вихідних та похідних значень і додаванням та актуалізацією ДС в похідному значенні, хоч архісеми та диференційні семи вихідних значень у різносистемних мовах не збігаються, зустрічаються рідше (3 % - в англійській мові –метафор, у французькій –метафор, у російській –, в українській –метафор). До цього типу відноситься і генеративна-агентивна метафорична концептосфера. Нижченаведені метафори свідчать, що в російській та українській мовах, наприклад, виникнення надії, підозри, ідеї тощо асоціюється з процесом зародження, а в англійській та французькій мовах з процесом входження, проникнення. В англійській та французькій мовах у метафоричних словосполученнях conjectures entered, hope entered, conjectures sont entrйe вживані дієслова руху (англ.) to enter - “to go or to come in (into place, room etc.) → to appear, to penetrate (about feelings, suspicions etc.)” [OED, III, 208]; [W, I, 756]; [C, 460]; “His countenance gave us rise to conjectures, which might not otherwise have entered Elinor’s head” [Austen]; (франц.) entrer - “aller а l’intйrieur de; passer (dans lieu), se mettre → apparaоtre, s’insinuer, pйnйtrer (des idees, sentiments, suspicions)” [GLDLF, II, 1664]; [DLF, II, 1438]; [PRDLF, 782]; “Julien murmura а son amie : - Aujurd’hui nous ne pouvons pas nous voir : les suspisions entront а la tкte de votre mari, je peut me jurer que cette lonque lettre sur laquelle il soupira longtemps rien d’autre qu’un message anonyme” [Stendhal], а в російській та українській мовах дієслова (рос.) зародиться - “давать жизнь в процессе родов (о человеке, животном) → появиться, возникнуть (о чувстве, подозрении и т. д.)”[ССРЛЯ, VI, 854]; [СРЯ, І, 567]; “Это-то и пробудило у Элинор подозрения, которые иначе, вероятно у нее не зародились бы” [Остен]; (укр.) зародитися - “давати життя під час пологів (про людину чи тварину) → появитися, виникнути, бути причиною появи чогось; створювати (про почуття, підозри тощо)” [СУМ, I, 1067], [НТСУМ, ІІ, 94]; “Жюльєн шепнув своїй подрузі: - Сьогодні ми не зустрінемося: у вашого чоловіка зародилися підозри; готовий побитися об заклад, що цей довгий лист, над яким він так зітхав, і є анонімне послання” [Стендаль] позначають дію, що відбувається між двома або декількома особами, де кожна з них одночасно є і суб’єктом і об’єктом дії. У цьому випадку, АС “go in –aller а” та ДС “place”, “room”, “une chambre”, “un lieu” прямого значення в англійській та французькій мовах не збігаються з АС “давать жизнь –давати життя” та ДС “роды”, “человек”, “животное”, “пологи”, “людина”, “тварина” в російській та українській на відміну від переносного значення, де АС “appear –apparaоtre –появиться –з’явитися” і ДС “feelings”, “suspisions”, “sйntiments”, “suspicions”, “чувство”, “подозрение”, “почуття”, “підозри” є однаковими.
. Етнокультурні метафоричні концепти, котрі зустрічаються дуже рідко (1% - в англійській мові –метафори, у французькій –метафори, у російській –метафор, в українській –метафори), зумовлені відсутністю прямого відповідника в мові-компоранті. Їх значення виражається словом чи виразом з прямою номінацією або порівняльною конструкцією та передається за однією з чотирьох вищезазначених структур. Англійське дієслово fathom, що має як пряме “to measure depth of water with sounding line”, так і переносне значення “to get to the bottom of something, to comprehend” [OED, IV, 1269]; [W, II, 1353]; [C, 1236]; “The difficulty was to fathom Miss Rachel” [Collins], не знайшло еквівалентного метафоричного вираження в російській “Затруднение состояло в том, чтобы понять Мис Рэчел” [Коллинз] та українській мовах “Труднощі полягали в тім, щоб зрозуміти Міс Речел” [Коллінз]. Як у російській мові, так і в українській дієслова понять “уяснить значение чего-нибудь, смысл чьих-нибудь слов, поступков”[ССРЛЯ, XV, 1434]; [СРЯ, ІІІ, 581] та зрозуміти “сприйняти розумом, збагнути, проникнути у суть чогось” [СУМ, ІІ, 1375]; [НТСУМ, ІІ, 174] не мають переносних значень. В англійській мові відзначаємо семантичний процес заміни АС з “subject” на “person” та актуалізацією ДС “bottom”.
Кількісні параметри визначених метафоричних концептів представлено на діаграмі 2 (див. діаграму 2).
Діаграма 2
Метафоричні концепти
e5 -
У третьому підрозділі третього розділу на підставі концептуального аналізу було визначено фреймову ієрархію метафоричних концептів у художньому мовленні, що вказує на певні закономірності. У художньому мовленні виявлено 7 концептуальних фреймів-метафор.
1. Предметноцентричний фрейм спостерігається у випадках, якщо ментальний образ предмета ініціює перенос. Базовими типами метафоричних переносів для цього фрейму є: предмет –предмет, предмет –людина, предмет –психічне явище, предмет –абстрактне явище, предмет –фізичне явище: (англ.) machinery of the Law, key to the character; (франц.) tombeau d’un ami; (рос.) машина правосудия, ключ к характеру, руины друга; (укр.) машина правосуддя, ключ до вдачі, руїни приятеля.
2. Фізичний фрейм є реалізацією метафоричного переносу фізичних явищ або явищ природи. Типовими видами метафоричного переносу для цього фрейму є: фізичне явище –предмет, фізичне явище –психічне явище, психічне явище –абстрактне явище: (англ.) storm of spirits, sea of joy, heap of news; (франц.) la mer des tкtes; (рос.) буря чувств, море радости, куча новостей, море голов; (укр.) купа новин.
. Антропометричний фрейм спостерігаємо у випадку перенесення ознак притаманних одній людині на іншу. Базовим типом для цього фрейму є: людина –людина: (англ.) Columbus of science, journalistic Munhausen, I’m not Solomon; (рос.) Колумб науки, Мюнхаузен журналистики, Я - не царь Соломон.
. Анімальний фрейм є наслідком метафоричного переносу типу тварина –людина: (англ.) Seegrave is an ass; (франц.) c’йtaitent des cochons; (рос.) Сигрэв –осел, они –свиньи;
. Антропоморфний фрейм вказує на те, що ознаки і властивості людини приписуються предметам, явищам природи, абстрактним поняттям та тваринам. Цьому фрейму притаманні наступні типи метафоричного переносу: людина –предмет, тварина –предмет: (англ.) fog swallowed, letter breathed; (франц.) nouer la connaissance; (рос.) туман проглотил, письмо дышало, завязать знакомство.
. Синестетичний фрейм є наслідком зіставлення фізіологічних асоціацій між даними різних відчуттів. Основним слотом при такому метафоричному переносі є “чуттєве сприйняття”: (англ.) acid smile, acid state of mood, acid tone; (рос.) кислая улыбка, кислое расположение духа, кислый тон.
7. Фрейм семантичного поля спостерігається за умов використання в переносному значенні лексемами загального слоту. Так, наприклад, для дієслів (англ.) story glides, life flowed on, back streets ran down, thoughts had roamed; (рос.) рассказ скользит, жизнь протекала, улочки сбегали, мысли бродили; (укр.) доповідь ковзає, життя протікало таким слотом буде “рухатися”.
У загальних висновках підбиваються підсумки дисертаційного дослідження та окреслюються перспективи подальшої розробки обраного наукового напряму:
1. Семантико-кореляційна типологія представлена такими типами: 1) прозора метафора (корелює з мотивованими та немотивованими словами); 2) антропоморфна метафора (ґрунтується на перенесенні ознак і властивостей людини на предмети, явища природи, абстрактні поняття, тварини); 3) синестетична метафора (виражається через фізіологічні асоціації між даними різних відчуттів); 4) полісемічна метафора (межує з багатозначними словами); 5) синонімічна метафора (протиставляється синонімам); 6) метафора семантичних полів (перебуває в межах одного семантичного поля).
. Семантичні трансформації метафор на рівні диференційних сем в досліджуваних мовах відбуваються в межах таких традиційних семантичних процесів: 1) актуалізація ДС (одна або декілька ДС переходять у ядерну); 2) додавання нових ДС (переносне значення сприяє виникненню нових ДС); 3) генералізація ДС (узагальнення ДС, при цьому відбувається їх перехід з лексико-граматичних у категоріально-граматичні); 4) випадіння ДС (узагальнення одних ДС супроводжується випадінням інших ДС). Саме це підкреслює універсальний характер метафори.
3. Дослідження метафор у художньому мовленні засвідчило наявність у різносистемних мовах еквівалентних метафоричних концептів, які утворюються за асоціативними зв’язками, що об’єднуються за принципом семантичної опозиції в 4 концептосфери: 1) метафорично-просторову з семіотичним протиставленням послідовність/заплутаність, повний/порожній, початок/кінець, 2) метафорично-екзистенціальну, 3) метафорично-аксіологічну з семіотичним протиставленням чистий/брудний, 4) метафорично-емоційну з семіотичним протиставленням з’являтися/зникати, багато/мало. Метафоричні концепти у цих концептосферах є універсальними для зіставлюваних мов і ґрунтуються на таких семантичних епідигмах, як: 1) заміна АС та актуалізація ДС; 2) заміна АС та додавання ДС; 3) заміна АС та узагальнення ДС; 4) заміна АС та випадіння ДС.
4. Міжмовна асиметрія частково-відповідних метафор та метафоричних лакун віддзеркалює національний менталітет кожної лінгвокультурної спільноти. Частково еквівалентні метафоричні концепти характеризуються широкими асоціативними зв’язками і становлять незначну метафоричну картину в кількісному відношенні. Це пояснює той факт, що ці концепти об’єднуються лише в одну генеративно-агентивну метафоричну концептосферу. Метафоричні лакуни виникають за відсутності номінації на позначення реалії або предмета у певній лінгвокультурній спільноті. Їх метафоричне значення передається в іншій мові описовим способом, зокрема через буквальне значення або порівняльну конструкцію. Концепти метафоричних лакун утворюються за допомогою будь-якої з чотирьох наведених вище семантичних структур.
5. На мовленнєвому рівні метафорі притаманні такі риси, як інтерактивність (взаємодія метафори зі світом, що сприймається, та волевиявленням людини), універсальність (використання однакових понятійних стратегій при продукуванні та інтерпретації метафори) та національна специфічність (виявлення особливостей мовної картини світу окремої мови). Ці риси виявляють себе у таких фреймах: предметноцентричному з характерними базовими моделями: предмет-предмет, предмет-людина, предмет-психічне явище, предмет-абстрактне явище, предмет-фізичне явище; фізичному з типовими базовими моделями: фізичне явище-предмет, фізичне явище-психічне явище та психічне явище-абстрактне явище; антропометричному з базовою моделлю людина-людина; анімальному з базовою моделлю тварина-людина; антропоморфному з типовими базовими моделями: людина-предмет, тварина-предмет; синестетичному з базовим слотом “чуттєве сприйняття” та семантичного поля з характерними будь-якими моделями, якщо лексеми, вжиті в переносному значенні, мають загальний слот.
Зміст дисертації відображений в таких публікаціях:
АНОТАЦІЇ
Балабан О.О. Метафора як семантична універсалія. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 –загальне мовознавство. –Донецький національний університет. –Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена вивченню структури лексичного значення метафоричного переносу як універсального явища в різноструктурних мовах.
У результаті дослідження уточнено поняття семантичної універсалії та визначено ролі і місце метафори в їх системі, представлено семантико-кореляційну типологію метафор, встановлено лексико-семантичні закономірності творення метафор в англійській, французькій, російській та українській мовах, описано специфіку семантичних трансформацій метафори на рівні архісеми та диференційних сем, визначено когнітивно-прагматичні особливості метафор у художньому мовленні на рівні еквівалентності/лакунарності, концептосфер, семіотичних опозицій, а також фреймової ієрархії.
Семантико-кореляційна типологія представлена такими типами метафор, як 1) прозора; 2) полісемічна; 3) антропоморфна; 4) семантичних полів; 5) синонімічна; 6) синестетична.
У процесі аналізу визначено, що в структурі лексичного значення метафори відбуваються загальні явища для досліджених різносистемних мов. Зокрема, заміна АС і актуалізація, додавання нових, генералізація або випадіння ДС. Також у досліджуваних мовах мають місце три типи метафоричних концептів: еквівалентні, частково-еквівалентні та метафоричних лакун.
З когнітивної точки зору метафорі притаманні такі риси, як інтерактивність, універсальність та національна специфіка, що мають свій прояв у наступних концептуальних фреймах: предметноцетричному, фізичному, антропометричному, анімальному, антропоморфному, синестетичному та фреймі семантичного поля.
Ключові слова: метафоричний перенос, метафоричні трансформації, метафорична парадигма, метафорична епідигма, вихідне значення, похідне значення, архісема, диференційна сема, метафоричний концепт, концептуальний фрейм.
Балабан Е.А. Метафора как семантическая универсалия. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 –общее языкознание. –Донецкий национальный университет. - Донецк, 2006.
Диссертация посвящена изучению структуры лексического значения метафорического переноса как универсального явления в разноструктурных языках.
В результате исследования уточнено понятие семантических универсалий и определены роль и место метафоры в их системе, представлена семантико-корреляционная типология, установлены лексико-семантические закономерности образования метафор в английском, французском, русском и украинском языках, описана специфика семантических трансформаций метафор на уровне архисем и дифференцирующих сем, определены когнитивно-прагматические особенности метафор в художественной речи на уровне эквивалентности/лакунарности, концептосфер, семиотических оппозиций, а также фреймовой иерархии.
Семантико-корреляционная типология представлена такими типами метафор, как 1) прозрачная; 2) полисемичная; 3) антропоморфная; 4) семантических полей; 5) синонимическая; 6) синестетичная.
В результате анализа выявлено, что в структуре лексического значения метафоры происходят общие явления для исследуемых языков, т.е. замена АС и актуализация ДС, добавление нових ДС, генерализация ДС и выпадение ДС. Также в исследуемых языках выделены три типа метафорических концептов: эквивалентные, частично-эквивалентные и метафорических лакун.
С когнитивной точки зрения метафоре присущи такие черты, как интерактивность, универсальность и национальная специфика, которые отображаются в следующих концептуальных фреймах: предметноцентрическом, физическом, антропометрическом, анимальном, антропоморфном, синестетическом, фрейме семантического поля.
Ключевые слова: метафорический перенос, метафорические трансформации, метафорическая парадигма, метафорическая эпидигма, исходное значение, производное значение, архисема, дифференцирующая сема, метафорический концепт, концептуальный фрейм.
Balaban E. A. Metaphor as a semantic universal. –Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.15 –General linguistics. –Donetsk National University. –Donetsk, 2006.
The dissertation presents the analysis of the lexical meaning structure of metaphorical transference in typologically different languages.
The main purpose of the investigation is to study and describe metaphor as a semantic universal. This purpose required the solution of concrete tasks, which had to specify the notion of semantic universals, define the role and place of metaphor in their system, determine lexical and semantic regularities of metaphor formation in English, French, Russian and Ukrainian languages, describe the specific features of semantic transference of metaphor on the hypersemic and hyposemic levels and determine cognitive and pragmatic peculiarities of metaphors in fiction discourse on the level of correspondences/lacunae, concept spheres, semiotic opposition and hierarchy of frames.
The aim and tasks of the thesis, the specificity of object and illustrative material, diverse character of the problem defined the necessity of using complex methodology: descriptive-analytical (investigation of linguistic universals’ problem in modern linguistics, definition of semantic universals in different linguistic paradigms), contrastive (metaphor’s analysis in the system of semantic universals); component analysis (specificity description of semantic transformations of metaphors on the level of archisemes and differential semes) and conceptual analysis (definition of types of metaphorical concepts, their concept spheres and hierarchy of frames in English, French, Russian and Ukrainian fiction discourse).
The topicality is determined by establishment of universal regularities, which is a basic aspect of typological investigations. Their main task is to discover such type of linguistic structure through which it is possible to describe a group of languages. Metaphor may be considered such a linguistic structure.
Such interest is explained, firstly, by existence of metaphor in the texts of investigated languages; secondly, by absence of special investigations in each language; and thirdly, by absence of metaphorical investigations of typological character in languages of different structure such as Ukrainian, Russian, English and French. We consider semantic universals to be the process, which is typical for lexical paradigm of word transference from the pragmatic and from the cognitive point of view.
Interrelation of metaphor with other semantic universals gave rise to such types of metaphor as: transparent, polysemic, antropomorphic (personification), metaphor of semantic fields, synonymic and metaphor-synestezy.
The study of the metaphorical units in the mentioned languages led to the conclusion that there are general phenomena in lexical meaning structure, that is changing of the archiseme and actualization, addition of new, generalization and missing of differential semes. Differences, which are fixed between languages in the process of notions’ transmission by means of metaphor are connected with specific features of world language picture of each language and national-cultural peculiarities.
Analysis defined the following types of metaphorical concepts: equivalent (expressed by full semantic correspondences and is based on associative connections, mostly formed by means of following semantic constructions: changing archiseme and actualizing, adding of new, generalizing and missing of differential semes), partially-equivalent (expressed by semantic equivalents in the bounds of the same or different semantic fields, associative series of such correspondences are wider, realities reflect national-cultural peculiarities, structurally determined by changing of the archiseme of initial and derivative meanings and addition of new differential semes in the derivative meaning but archisemes and differential semes of initial meanings in the languages of different systems don’t coincide) and metaphorical lacunae (conditioned by the absence of a direct equivalent in a comparating language, their meaning can be presented by a word in the initial meaning or by comparative structure).
From the cognitive point of view, we can speak about such metaphor features as interaction, universality and national specificity, which are reflected in the following conceptual frames: subject, physical, antropometric, animal, anthropomorphic and the frame of semantic field.
Key words: metaphorical transference, metaphorical transformations, metaphorical paradigm, metaphorical epidigm, initial meaning, derivative meaning, archiseme, differential seme, metaphorical concept, conceptual frame.
2 OED – Oxford English Dictionary / ed. by James A. H. Murray, Henry Bradley, W.A. Craigie, C.T. Onions. – Oxford: Oxford University Press, 1970. – V. I - XII.
3 W – Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. – Encyclopedia Britanica, 1981. – V. I - III.
4 C – Cambridge International Dictionary of English. – Cambridge : Cambridge University Press, 1983. – 1773 p.
5 GLDLF – Grand Larousse de la Langue Franзaise. – Paris: Librairie Larousse, 1971. – V. I - VI.
6 DLF – Littrй E. Dictionnaire de la Langue Franзaise. – Paris: P. Hachette, 1984. – V. I - IV.
7 PRDLF – Le Petit Robert Dictionnaire de la Langue Franзaise. – Paris: Dictionnaires Le Robert: Paris, 1996. – 2432 p.
8 ССРЛЯ – Словарь современного русского литературного языка. – М.: Изд-во АН СССР, 1950 – 1965. – Т. 1 - 17.
9 СРЯ – Словарь русского языка / под. ред. А.П. Евгеньева. - М.: Изд-во Русский язык, 1981 – 1984. – Т. 1-4.
10 СУМ – Словник української мови / І.К. Білодід, А.А. Бурячок, В.О. Винник та ін.: У 11 т. – К.: Наукова думка, 1970 – 1980.
11 НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови / В. Яремченко, О. Сліпушко: У 4 т. – К.: Аконіт, 1998.
12 Енциклопедія: Українська мова. Енциклопедія / НАН України ім. О.О.Потебні. – К.: Українська енциклопедія, 2000.
13 ЛЭС: Лингвистический энциклопедический словарь / под. ред В.Н. Ярцевой. – М.: Сов. Энциклопедия, 1990. – 685 с.