Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
4
УДК 636.05:636.082.456:636.2
ОбҐрунтування оптимального ВІКУ племінного використання КОРІВ української М’ЯСНої ПОРоДи
06.02.04 –технологія виробництва продуктів тваринництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ –
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів
України, м. Київ
|
Науковий керівник - |
доктор сільськогосподарських наук, професор Угнівенко Анатолій Миколайович, Національний аграрний університет, директор НДІ технології виробництва продукції тваринництва, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини |
|
доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Геннадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент Періг Дмитро Петрович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, доцент кафедри технології виробництва продукції дрібних тварин |
|
|
Провідна установа - |
Херсонський державний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, кафедра технології виробництва продукції тваринництва, м. Херсон |
Захист відбудеться 23 лютого 2006 р., о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія № 65
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету, за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41
Автореферат розісланий “21” січня 2006 р.
Вчений секретар
cпеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.
Актуальність теми. З підвищенням продуктивного довголіття самок, кількість продукції, одержаної за життя, у старших корів зростає (Fuerst-Waltl B. et. al. 2004). Висока зажиттєва продуктивність відображає племінну цінність корів, а при тривалому господарському використанні від них одержують більше потомків, тим самим збільшуючи в стаді частку тварин з цінними генотипами (Левина Г. з співавт. 2002). Поряд із цим, більший вік корів має негативний вплив на якість їх потомків (Чешин С.С., 1961).
Така невизначеність щодо впливу віку корів на продуктивність власну і потомків та їх племінну цінність гальмує удосконалення окремих елементів технології отримання та використання високопродуктивних як племінних, так і понадремонтних тварин м’ясних порід. Обґрунтування оптимального віку племінного використання корів довгорослої української м’ясної породи, що дозволяє підвищити їх продуктивність, зумовлює актуальність виконаної роботи для розвитку м’ясного скотарства України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота включає дослідження, передбачені тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри технології виробництва молока та яловичини Національного аграрного університету згідно з державним замовленням Кабінету Міністрів України за темами: “Розробити систему селекції м’ясної худоби відповідно до сучасних вимог виробництва яловичини” (номер держреєстрації 0101U003216 від 29.11.2001 р.) та “Удосконалити систему оцінки продукції тваринництва відповідно до вимог СОТ і ЄС в умовах України” (номер держреєстрації 0104U004364 від 03.08.04 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи –удосконалити окремі елементи технології одержання та племінного використання корів довгорослої української м’ясної породи на підставі визначення оптимального віку їх отелення. Відповідно до цього були поставлені такі задачі:
Об’єкт дослідження. Тварини різних статевих і вікових груп української м’ясної породи великої рогатої худоби.
Предмет дослідження. Відтворна здатність, молочність і тривалість життя корів, м’ясна продуктивність тварин, спермопродуктивність бугаїв.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач використано зоотехнічні (визначення живої маси, молочності, спермопродуктивності) та біометричні (обчислення середніх величин, їх похибки, сили впливу, коефіцієнта регресії) методи досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні впливу середнього віку (5,1-9 р.) матерів на збільшення живої маси бугайців та зниження ознак спермопродуктивності плідників. Набуло подальшого розвитку положення про зниження молочності, відтворної здатності у корів старше 9 років та збереженості їх потомків до відлучення. Отримано нові дані щодо впливу віку матерів на збільшення живої маси телиць, підвищення відтворної здатності корів та зниження тривалості їх життя і продуктивного використання. Виявлено різний за спрямуванням вплив віку матерів на відтворну здатність дочок та синів.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано оптимальний до 9 років вік племінного використання корів української м’ясної породи, що дозволяє без додаткових витрат підвищити їх відтворну здатність на 5,4-28,4% та молочність після першого отелення –на 1,9-13,0%. Результати досліджень використані у першому та другому виданнях “Програми селекції української м’ясної породи на період 2002-2010 роки” (2002, 2003) та “Методиці оцінки бугаїв м’ясних порід” (2005), прийнятих Міністерством аграрної політики України для впровадження в племінних заводах і репродукторах з розведення української м’ясної худоби та в контрольно-випробувальних станціях. Положення дисертації використовуються в навчальному процесі Національного аграрного університету при викладанні дисципліни “Спеціалізоване м’ясне скотарство” для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст” та “Магістр” .
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно зібрано первинні дані, проведено теоретичні дослідження з поставленої проблеми та біометричну обробку даних, проаналізовано та узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву. Особиста частка участі у працях, опублікованих із співавторами, задекларована в авторефераті у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на трьох конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (Київ, квітень-2003 р., березень-2004 р., квітень-2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, червень-2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 105-річчю від дня народження С.З. Ґжицького “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (Львів, червень-2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Херсон, вересень-2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 7 наукових роботах, в т.ч. у монографії, 5 статтях у фахових виданнях, деклараційному патенті України на корисну модель.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури та додатків; включає 19 таблиць, 13 рисунків, 251 джерело літератури, з них 53 - іноземною мовою.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертаційної роботи проведені за матеріалами зоотехнічного обліку племінного заводу української м’ясної породи СТОВ “Воля” Золотоніського району Черкаської області на тваринах різних статевих і вікових груп у кількості 4536 голів, у тому числі 2436 корів. У господарстві застосовували традиційну для м'ясного скотарства систему утримання худоби: тварини до 6-8-місячного віку перебували на режимному підсисі; потім кращих бугайців ставили на випробування за власною продуктивністю, теличок – утримували безприв’язно і використовували для ремонту стада. На корову “зі шлейфом” згодовували за рік від 55,3 до 64,7 ц корм. од.
Схема проведених досліджень показана на рисунку 1. Для характеристики росту приплоду використали показники живої маси новонароджених теличок та у віці 12 і 15 місяців. Для вивчення м’ясної продуктивності бичків скористалися даними “Каталога внутрипородных типов мясного скота” (1988). Аналізували передзабійну живу масу, масу туші та внутрішнього жиру, частку кісток, сухожилок та фасцій, сортовий склад м'якуша.
При оцінці відтворної здатності самок вирахували сервіс-період, період між отеленнями (МОП), коефіцієнт відтворної здатності (КВЗ), зажиттєвий показник відтворної здатності (ЗПВЗ), вік запліднення телиць, збереженість потомків до відлучення. Розрахунок зажиттєвого показника відтворної здатності здійснили за формулою C.L. Wilkox et. al. (1957), а коефіцієнта відтворної здатності –Б.А. Багрія, Е.М. Доротюка (1979). Молочність корів визначали за еталонною живою масою потомків у віці 8 місяців за формулою, модифікованою А.М. Угнівенком (1999), коригуючи її на вік матерів в отеленнях, сезон отелення і стать тварин. Відтворну здатність бугаїв досліджували за даними племінного обліку на основі показників об’єму еякуляту (см), концентрації сперміїв в еякуляті (млрд./см) та рухливості сперміїв (балів).
c2
d0.1.
cf
c2eb
d1
d1