Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
РОЙТМАН ОЛЕНА ОСКАРІВНА
УДК 351.82:677
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ
ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ТЕКСТИЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
Спеціальність 25.00.05 –Галузеве управління
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Донецьк –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.
|
Науковий керівник - |
кандидат економічних наук, доцент Ларіна Рена Ринатівна, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри маркетингу. |
|
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Воронкова Алла Еженівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (м. Луганськ); |
|
|
кандидат економічних наук, доцент Дубницький Володимир Іванович, Донецький економіко-гуманітарний інститут Міністерства освіти і науки України, проректор з наукової роботи (м.Донецьк). |
|
|
Провідна установа –Економічний науково-дослідний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем розвитку ринків промислової продукції та інвестиційної політики (м. Київ). |
Захист відбудеться 11 квітня 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.107.01 у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецької державної академії управління за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.
Автореферат розісланий 10 березня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід України до ринку супроводжується трансформацією економічної системи. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що процеси, які відбуваються в трансформаційному періоді, потребують послідовної корекції з боку держави. Отже державне регулювання і підтримка дозволяють доповнити ті функції, які не відповідають природі ринкового механізму, або реалізуються ним неповною мірою.
Сьогодні текстильна галузь України знаходиться у кризовому становищі. Відсутність ефективних важелів державного регулювання та підтримки з боку держави загострило ситуацію. Фінансові труднощі, залежність від іноземної сировини, низька інвестиційна активність вплинули на різке зниження обсягів виробництва в галузі. Крім того, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності привела до насичення вітчизняного ринку зарубіжними тканинами, що в поєднанні з низькою платоспроможністю населення склало проблему зі збутом на ринку тканин.
Успішне розв’язання соціально-економічних задач зі стабілізації ситуації в текстильної галузі залежить значною мірою від якісного удосконалення системи управління як економікою в цілому, так і безпосередньо галуззю.
Перед управлінням текстильною галуззю постає задача формування ефективного організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі, який ґрунтується на поєднанні державої підтримки галузі і самостійності підприємств.
Проблеми стратегічного управління дістали свого розвитку в роботах вітчизняних та зарубіжних авторів. Але практично відсутні дослідження, присвячені комплексному розгляданню питань, пов’язаних з формуванням ефективного механізму державної підтримки текстильної галузі.
Таким чином, актуальність дисертаційної роботи визначається многоаспектністю проблем, з якими зіткнулась текстильна галузь, внаслідок чого для досягнення стабілізації ситуації та підвищення ефективності роботи підприємств, виникає необхідність розвитку теоретичних основ формування стратегії державної підтримки галузі, а також практичної розробки організаційно-економічного механізму підвищення її потенціалу.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Донецькій державній академії управління в рамках науково-дослідної роботи за темою “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер держреєстрації 0100U003067). Автором обгрунтовано необхідність маркетингових досліджень на ринку тканин.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розвитку теоретичних положень, а також в розробці практичних рекомендацій щодо формування методів державної підтримки текстильної галузі для досягнення стабілізації ситуації в галузі і підвищення ефективності роботи її підприємств.
Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені та вирішені наступні задачі:
досліджено роль і місце текстильної галузі в промисловому комплексі України, виділені основні передумови і етапи її розвитку;
узагальнено вітчизняний та світовий досвід державного управління текстильною галуззю, а також проаналізовано групи чинників, що впливають на її розвиток;
оцінено існуючий механізм державного регулювання текстильною галузю і роль держави при формуванні механізму стратегічного управління підприємствами галузі;
проаналізовано сучасний стан і визначено конкурентну ситуацію на ринку тканин України;
визначено необхідність і форми поєднання ринкового і державного регулювання текстильної галузі, а також необхідність та можливість використання логістичного підходу щодо управління текстильною галуззю;
досліджено стратегічні напрямки формування конкурентних переваг підприємств. Розроблено інтегральну стратегію формування конкурентних переваг підприємств текстильної галузі в сучасних умовах;
розроблено оптимізаційну модель управління збутом в рамках інтегральної стратегії формування конкурентних переваг;
сформульовано рекомендації щодо удосконалення механізму збутової діяльності на ринку тканин, які містять методику вибору ефективних каналів збуту, а також методику систематизації результатів управління збутовою діяльністю і економіко-математичну модель оцінки їх ефективності;
запропоновано основні організаційно-економічні методи підтримки текстильної галузі в рамках організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі.
Обєктом дослідження є процеси взаємодії державних і ринкових механізмів управління текстильною галуззю.
Предметом дослідження є теоретичні положення та практичні аспекти формування організаційно-економічних методів державної підтримки текстильної галузі.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії управління, дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених.
Джерелами інформації є матеріали Державного комітету статистики України, публікації вітчизняних та іноземних авторів, матеріали конференцій, а також авторські дослідження. Правове поле дисертаційного дослідження забезпечують нормативні та законодавчі акти.
В роботі використовувалися такі методи: процесний аналіз (при дослідженні стану ринку тканин), системний підхід (при класифікації текстильної галузі), комплексний підхід (при виборі підходу щодо управління текстильною галуззю), метод експертного оцінювання (при оцінюванні споживчих властивостей тканин та параметрів покупців), математико-статистичні (при дослідженні споживчих переваг), трендовий метод прогнозування (для прогнозування конкурентної ситуації на ринку тканин), методи економіко-математичного моделювання, а також теорія нечітких множин (для вирішення проблеми оптимізації асортименту).
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є розробка організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі на підставі інтегральної стратегії формування конкурентних переваг яка єднає державне регулювання галузі й самостійність підприємств.
Наукова новизна дисертаційної роботи складається в наступному:
вперше:
розроблено організаційно-економічні методи підтримки текстильної галузі, які включають комплекс заходів державної підтримки, а також комплекс антикризових заходів щодо підвищення ефективності галузевого управління в рамках організаційно-економічного механизму підвищення потенціалу текстильної галузі;
розроблено інтегральну стратегію формування конкурентних переваг, яка являє собою поєднання стратегії державної підтримки й самостійності підприємств. Запропоновано оптимізаційну модель управління збутом, яка дозволить оптимізувати асортимент продукції в рамках інтегральної стратегії;
запропоновано та обгрунтовано логістичний підхід в управлінні текстильною галуззю, який грунтується на тому, що на кожному підприємстві, як структурної одиниці галузі, матеріально-технічне забезпечення, виробництво, збут, складування, транспорт є єдиним безперервним процесом. Розмежування цього процесу на окремі стадії та операції недоцільно;
розроблено методику систематизації результатів управління збутової діяльністю та економіко-математичну модель оцінки їх ефективності;
удосконалено:
методику вибору ефективних каналів збуту;
систематизовано та доповнено:
перелік інформації, необхідної для організації ефективної збутової діяльності текстильних підприємств, з урахуванням ринкових перетворень та особливості державної підтримки підприємств галузі;
дістали подальший розвиток:
необхідність поєднання ринкового та державного регулювання текстильною галузю;
стратегія диверсифікації на основі розвитку існуючого напрямку діяльності у вигляді вертикальної інтеграції. Впровадження диверсифікації пропонується через зовнішній організаційний розвиток на основі державного протекціонізму. Це дозволить підвищити конкурентні переваги підприємств галузі та запобігти проблем матеріально-технічного забезпечення і збуту.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в розробці організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі. Ряд результатів дослідження спрямовано на вирішення питань, що виникають в ході управління збутовою діяльністю на ринку тканин. Отримані теоретичні й практичні висновки та рекомендації використані при управлінні збутовими процесами на підприємствах –учасниках каналів розподілу текстильної продукції. Розроблена методика систематизації результатів управління збутовою діяльністю та економіко-математична модель оцінки їх ефективності впроваджена в діяльність ВАТ “Донецький текстиль” (довідка №860 від 10.12.2001р.). Пропозиції щодо удосконалення методики вибору ефективних каналів збуту використана в ВАТ “Арахнянка”(довідка №554 від 14.10.2002р.). Оптимізаційна модель управління збутом упроваджена в діяльність ТОВ “Донпромімпекс” (довідка №233 від 10.06.2002р.) та ВАТ “Арахнянка” (довідка №554 від 14.10.2002р.). Методичні і практичні рекомендації автора щодо розробки організаційно-економічного потенціалу текстильної галузі використані при розробці Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року в частині розвитку текстильної галузі (довідка №01-6/56 від 09.09.2002р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці вказаний в авторефераті.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях. Зокрема, на П’ятій міжнародній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Київ, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України у перехідний період” (м. Краматорськ, 2002р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2002р.), Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент у вищих учбових закладах України: підготовка, використання, роль і значення в соціально-економічному розвитку регіонів” (м. Слав’яногірськ, 2002р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ДонДАУ (2000-2002 р. р.).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 робіт. У їх числі: 1 монографія (у співавторстві), 5 статей –у фахових наукових виданнях з проблем державного управління, 3 статті –у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій (1 з них –у співавторстві). Загальний обсяг публікацій 9,7 д.а., з яких 8,4 д.а. особисто належить здобувачу.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 217 сторінок, у тому числі 40 таблиць (16 сторінок), 43 рисунка (22 сторінки), список використаних джерел з 112 найменувань (9 сторінок), додатки (10 сторінок).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Розділ 1. Організаційно-економічні аспекти управління текстильною галуззю.
Текстильна промисловість України є однією з важливих галузей промислового комплексу України. Отже проблеми, з якими зіткнулась економіка України, не обминули й текстильну галузь. Сьогодні склалась така ситуація, коли підприємства працюють в складних умовах. Фінансові труднощі, залежність від імпортної сировини, низька інвестиційна активність спричинили різке падіння обсягів виробництва в галузі. Створення умов подальшого ефективного розвитку галузі вимагає розробки організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі.
Слід зазначити, що стан галузі сьогодні –це результат помилок управління як економікою, так і галуззю в минулому. І визначити найбільш ефективні підходи, розробити комплексний підхід в управлінні можна лише на основі дослідження досвіду минулих десятиріч. З метою визначення місця галузі в економіці і розв’язання проблем, в роботі розглянуті передумови та етапи розвитку текстильної промисловості. Дослідження дозволило виявити такі групи факторів, у тому числі і загальнодержавного масштабу, що обумовлюють достатньо складне становище галузі:
економічні проблеми країни та галузі (складна фінансова ситуація та дефіцит обігових коштів; недосконалість законодавства і, як наслідок, високий рівень податків; зростання цін на енергоносії, транспортні послуги тощо, що обумовило зростання собівартості продукції і зниження її конкурентноздатності; залежність від імпортної сировини; втрата в процесі ринкових перетворень оптової торгівлі та брак коштів для створення власної збутової мережі; відсутність продуманої митної тарифної політики щодо захисту вітчизняного товаровиробника);
соціальні проблеми (зміни демографічної структури населення і, як наслідок, споживчих переваг; зниження реальної платоспроможності населення; достатньо низький рівень оплати праці в галузі; труднощі, що породжені необхідністю отримання об’єктів соціально-культурного призначення та жилого фонду);
технічний рівень виробництва в галузі; наявність застарілого обладнання, яке виходить за норми амортизації; низький рівень продуктивності праці; відсутність сучасних прогресивних технологій; надмірно великі розміри підприємств, що ускладнює їх мобільність при засвоєнні нових видів продукції;
відсутність сучасних технологій управління на підприємствах галузі.
Для своєчасного розв’язання цих проблем в роботі було проведено аналіз основних аспектів управління текстильною галуззю за кордоном, що дозволило виявити такі основні тенденції: послідовна політика держав щодо підтримки вітчизняного товаровиробника; визначення текстильної галузі, як одної з приоритетних; управління текстильною галуззю на підставі постійного впровадження інновацій як на рівні техніки, так і на рівні технологій; інформаційна підтримка експорту з боку уряду, спрямоване на розвиток інноваційних та глобальних переваг виробників тощо. Названі форми підтримки, з огляду на досвід розвинених країн, зарекомендували себе ефективними щодо динамічного розвитку галузі.
В роботі показано, що текстильна галузь України гостро потребує підтримки з боку держави. Дослідження основних аспектів державного регулювання і підтримки текстильної галузі України дозволило виявити заходи, що здійснюються державою і спрямовані на стабілізацію ситуації. Але автор підкреслює, що текстильна галузь потребує не просто розробки окремих заходів, а формування аргументованої стратегії державної підтримки галуззю в рамках розробки організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі.
Для формування механізму стратегічного управління галуззю у роботі приділяється увага теоретичним та практичним аспектам його розробки. Зазначено, що механізм управління текстильною галуззю має комплексний характер і містить ряд способів щодо впливу на суб’єкти господарювання, тобто складових, а саме: економічний, організаційний, мотиваційний, правовий, політичний механізми. В роботі показано, що важливе місце в комплексному механізмі управління текстильною галуззю посідає механізм державного регулювання і державної підтримки, як складова економічного механізму управління.
Автором визначено, що враховуючи комплексну природу механізму управління, дійсної ефективності управління текстильної галузі можна домогтися завдяки підвищенню регулюючої ролі і активної підтримці держави. А це потребує використання комплексного аналітичного підходу щодо всіх аспектів управління галуззю.
Розділ 2. Комплексний аналітичний підхід до управління текстильною галуззю.
Використання комплексного аналітичного підходу потребує вирішення наступних задач: дослідження ринку тканин; дослідження впливу конкуренції на розробку стратегії державної підтримки галузі; аналіз необхідності та форм поєднання ринкового та державного регулювання текстильної галузі.
Аналіз ринку текстильної продукції ґрунтується на аналізі динаміки показників і чинників, що впливають на виробництво та збут продукції. Аналіз стану виробництва тканин в Україні дозволив зробити висновок, що за період з 1997 по 1999 роки, за даними Держкомстату України, спостерігалось стійке зниження виробництва (виключення склав лише випуск бавовняних та шовкових тканин у 1998 році). В 2000 році ситуація почала стабілізуватись. Виробництво тканин зросло на 32,3% в порівнянні з 1999 роком. В 2001 році відзначено зростання виробництва тканин на 11,9% в порівнянні з попереднім роком. Слід зазначити, що найбільш суттєвими чинниками пожвавлення виробництва в текстильної галузі є сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків, часткове оздоровлення фінансового становища деяких підприємств. Однак, незважаючи на зростання, виробництво тканин в Україні сьогодні досягло лише рівня сімдесятих років.
Встановлено, що зміни обсягів виробництва тканин вплинуло на рівень забезпеченості населення вітчизняною продукцією. За результатами розрахунків виявлено, що ступінь забезпеченості населення вітчизняними тканинами дуже низький і не досягає навіть 5 %. В процесі дослідження виявлено, що недостатній вибір вітчизняної продукції заподіяв бурному зростанню імпорту. Показано, що текстильна промисловість посідає перше місце в експортних операціях легкої промисловості, що виникає за рахунок великої долі випуску продукції з давальницької сировини. Дослідженнями встановлено, що промисловий потенціал галузі практично зношено, а нестача обігових коштів гальмує оновлення основних фондів. Ще більше усугубляє кризу зниження інвестиційної активності. Так, доля іноземних інвестицій в легку промисловість на кінець 2001 року склала 1,2 % від їх загального об’єму.
В роботі зазначено, що одним з важливіших чинників пріоритетності галузі з умов конкуренції є попит на продукцію. Для найбільш повного аналізу попиту на тканини автором використано такі індикатори, як: темпи змін продаж, індекс цін та обсяг товарних залишків. Встановлено, що в 2001 році спостерігалось зниження реалізації тканин в порівнянні з 1990 роком. За період з 1997 по 2001 роки відмічено стійке зростання цін на тканини з деяким уповільненням темпу росту, починаючи з 1999 року. Що стосовно товарних запасів, починаючи з 1999 року спостерігається підвищення їх рівня по вовняним та шовковим тканинам.
В процесі аналізу ринкових показників і індикаторів встановлено, що на ринку тканин намітились позитивні тенденції і, таким чином, він є достатньо перспективним. Однак, незважаючи на це становище залишається складним через негативний вплив деяких чинників і відсутність належної підтримки з боку держави.
В роботі зроблено акцент на тому, що в сучасній трансформаційній економіці забезпечення вільної конкуренції –одна з важливих задач держави. Важливе значення для розвитку ринкових відносин і розвитку конкуренції посідає конкурентна політика держави. Таким чином, важливим компонентом ефективного управління галуззю, як фрагменту єдиної системи державної підтримки, є її рівень монополізації і конкуренції. Для найбільш повної характеристики ситуації на ринку тканин і з метою розробки стратегії державної підтримки текстильної галузі в роботі проаналізовано конкурентну ситуацію на ринку тканин. Аналіз проводився на основі індексу Харфіндела-Хіршмана, як критерію демонополізації ринку. Для розрахунку індексу Харфіндела-Хіршмана використано наступну формулу:
(1)
де - частка підприємства на ринку, n –кількість підприємств, що працюють на ринку. При цьому .
В результаті розрахунків отримані висновки про те, що ринок тканин вітчизняних товаровиробників є монополістичним. Як відомо, ринок з такою характеристикою схильний до застійних процесів. Крім того, таке становище суперечить державній промисловій політиці головними задачами якої є: формування конкурентного національного ринку промислової продукції; стабілізація основних показників промислового виробництва; підвищення конкурентноздатності вітчизняних товарів промислового виробництва; технічне та технологічне оновлення галузей промисловості. Слід зазначити, що сьогодні перспективи реформування ситуації на вітчизняному ринку тканин без додаткових оздоровчих заходів з боку держави, в напрямку управління галуззю, відсутні. Про це свідчить прогноз динаміки індексу Харфіндела-Хіршмана на найближчу перспективу (рис. 1).
В роботі обґрунтовано, що в умовах перехідної економіки України достатньо важливим аспектом є раціональне і ефективне поєднання державного та ринкового механізмів при розробці механізму стратегічного управління. У зв’язку з цим досліджено основні форми поєднання ринкового та державного регулювання в контексті текстильної галузі. Серед них: система контрактів, змішане приватно-державне підприємництво, інвестиційна діяльність, податкове регулювання, цінове регулювання, оренда державного майна, стимулювання експортної діяльності.
З метою підвищення ефективності управління галуззю, на основі проведених досліджень в роботі обгрунтовано необхідність використання логістичного підходу. Даний підхід засновано на тому, що на кожному підприємстві, як структурної одиниці галузі, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут, складування, транспорт є єдиним безперервним процесом. Логістичний підхід к управлінню текстильною галуззю формується з логістичних підсистем, що включають комплекс традиційних функціональних підходів. Виходячи з того, що одним з напрямків впливу держави на процес формування механізму стратегічного управління є державна підтримка виробничо-збутової діяльності, автором розглянуто поєднання державних та ринкових форм регулювання текстильної галузі на прикладі збутової діяльності.
Розділ 3. Розробка організаційно-економічного механізму підвищення потенціалу текстильної галузі.
Результати власного дослідження проблем, з якими зіткнулась текстильна промисловість, стратегічних напрямків формування конкурентних переваг, організаційно-економічних форм поєднання ринкового й державного регулювання текстильної галузі лягли в основу інтегральної стратегії формування конкурентних переваг підприємств галузі.
Інтегральна стратегія формування конкурентних переваг являє собою сполучення стратегії державної підтримки і самостійності підприємств (рис.2).
d1
d1
d1 e8
d1