РЕФЕРАТ Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ ~ 1999 Дисертацією є руко
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ
ПОТАПОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 613.6:681:323
ГІГІЄНО-ФІЗІОЛОГІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРАЦІ ОПЕРАТОРІВ ЕОМ З ВІДЕОТЕРМІНАЛАМИ
14.02.01 – гігієна
АВТОРЕФЕРАТ
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті
ім. М.горького МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сауткін Віктор Сергійович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, МОЗ України, професор.кафедри гігієни
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор академік НАН та АМН України, Навакатікян Олександр Оганесович, інститут медицини праці АМН України завідувач відділом фізіології праці
доктор медичних наук, професор Макаренко Микола Васильович, інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник
Провідна установа:
Український науковий гігієнічний центр, МОЗ України, м.Київ
Захист відбудеться 22 листопада 1999р. о 1600 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН України за адресою: 252033, вул.Саксаганського, 75.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці АМН України за адресою: 252033, вул.Саксаганського, 75.
Автореферат розісланий “14” вересня 1999р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
ст.н.с., к.м.н.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У теперішній час широке впровадження мають вiдеотермiнали (ВДТ) засоби вводу-виводу iнформацiї комп’ютерних систем, що завдало цiлого ряду медичних проблем (Амиров Н.Х. и др. 1998; Mbaye I. et al., 1998; Thomson W.D., 1998). Особливостi працi, що вирізняють операторiв ВДТ, пов’язанi з вiдмiнностями в частцi розумового та нервово-емоцiйного компонентiв, ступеня втягнення в дiяльнiсть тих чи iнших органiв i систем. Функціональні зрушення та розладнання діяльності аналізаторів, захворювання опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної та інших систем організму рекомендується вважати виробничо обумовленими (ВОЗ, 1989; Навакатiкян О.О. та iн., 1997; Nakaishi H., Yamada Y., 1999). Наявність фізичних факторів обумовлює своєрідність та деяку специфіку виробничого середовища. У результаті людина зазнає вплив комплексу фізичних факторів, що мають ряд особливостей, пов’язаних як з інженерно-технічними аспектами виробництва, так і наслідками взаємного впливу самих факторів на окремі їх параметри. Величини показників цих факторів залежать від технічних характеристик ЕОМ та ВДТ, а iнтенсивнiсть їх впливу на операторiв вiд організації праці та робочих мiсць, планувальних заходiв (Глушкова Е.К. и др., 1988; Лазаренко Н.В. и др., 1991; Баранов А.А. и др., 1998; Сергета І.В. та ін., 1998; Sisto R. et al., 1999), хоча мiра впливу однозначно ще не визначена.
У науковій літературі є чимало робіт, присвячених вивченню праці операторів ЕОМ з ВДТ. Тим не менше висловлюється узагальнена думка про те, що найважливіші аспекти цієї проблеми знаходяться на початкових етапах розроблення. Як першочергова підкреслюється наполеглива необхідність оцінки впливу всього комплексу факторів виробничого середовища й трудового процесу на функціональний стан організму та працездатність операторiв ЕОМ (ВОЗ, 1989; Навакатiкян О.О. та iн., 1997).
За даними ряду дослiджень (Knave B.G. et al., 1985; Лазаренко Н.В., 1992; Тарасова Л.А. и др., 1995; Акіменко В.Я. та ін., 1998), відомості про вплив працi за ВДТ суперечнi. Неоднозначнiсть впливу ВДТ на здоров’я пов’язується iз рiзними побудовно-технiчними їх характеристиками (Труш В.Д., 1988; ВОЗ, 1989). Через це, виявляється, багато якi новi моделi ВДТ не вiдповiдають гiгiєнiчним та ергономiчним вимогам (Глушкова Е.К. и др., 1988; ВОЗ, 1989; Шевченко А.И., Мащенко С.В., 1996; Демирчоглян Г.Г., 1997). Отже гостро стоїть питання всебiчного вивчення та комплексної оцiнки умов працi операторiв ЕОМ з ВДТ, розробки основ профiлактики професiйних та професiйно обумовлених захворювань.
Незважаючи на суперечність думок про вплив роботи з ВДТ і середовища на організм, за кордоном прийнято ряд законодавчих актів з охорони здоров’я. Роботу за дисплеєм внесено до списку 40 найбільш шкідливих і небезпечних робіт (Романовский К.М., Сидорова М.В., 1991). Перші кроки у виданні законодавчих актів з цього питання в деяких країнах колишнього СРСР поки що не вирішили проблеми. Про це говорять у публікаціях (Искандерова И.А., Сетко Н.П., 1998; Кучма В.Р. и др., 1998), висловлюючи думку про гігієнічну значущість та шкідливий вплив на організм перш за все електромагнітних випромінювань та полів. Крім того, важливим у цьому зв’язку уявляються відомості (Баранов А.А. и др., 1998) про відміни в результатах оцінки фахівців з високим рівнем кваліфікації та тими оцінками, які проведено з використанням загальних фізико-технічних критеріїв, а також можливість несприятливого впливу на функціональний стан праці за ВДТ, які мають сертифікат якості.
Таким чином, широке використання ВДТ ставить ряд гігієнічних та ергономічних запитань щодо розроблення принципів та організації безпечної експлуатації цих нових технічних засобів. Їх науково-практичне рішення особливо актуально зараз, коли використання комп’ютерної техніки та технології швидко поширюється в більшості країн світу та є вельми перспективним у майбутньому. Враховуючи перспективу подальшого широкого застосування ЕОМ з ВДТ, гостро стоїть питання всебiчного вивчення та комплексної оцiнки умов працi операторiв ЕОМ з ВДТ, розробки основ профiлактики професiйних та професiйно обумовлених захворювань.
Роботу здiйснено вiдповiдно з тематикою НДР: “Обгрунтувати та розробити рекомендацiї з оптимiзацiї умов працi операторiв ЕОМ.” (№ держреєстрацiї 0195V000654). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Донецького державного медичного унiверситету ім. М Горького 28 квiтня 1994 р. протокол №4).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження: Дати гiгiєнiчну, ергономiчну та фiзiологiчну оцiнку працi операторiв, якi виконують професiйну роботу при використаннi ЕОМ з ВДТ, обгрунтувати та розробити комплекс рекомендацiй з оздоровлення умов працi та корекцiї працездатностi.
Для досягнення мети вирiшувались такi задачi:
1. Вивчити особливостi органiзацiї, змiсту, характеру та умов трудової дiяльностi операторiв;
2. Дати ергономiчну оцiнку робочих місць (меблiв та обладнання);
3. Установити причини формування, рiвень та iнтенсивнiсть факторiв виробничого середовища в комп’ютерних залах;
4. Виявити закономiрностi змiнної (1 змiна) динамiки фiзiологiчних функцiй та працездатностi;
5. Обгрунтувати та розробити комплекс рекомендацiй з оздоровлення умов працi операторiв та корекцiї працездатностi.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані про функціональний стан організму операторів ЕОМ при роботі з відеотерміналами. Встановлено виразну динамічність професійно значних функцій, несталість і асиметрію показників гемодинаміки та їх залежність від виду професійної праці, обсягу інформаційного навантаження та тривалості безперервного перебування за ЕОМ. Виявлені особливості функціонального стану пов’язані з концентрацією у ЦНС по черзі збудження та гальмування внаслідок напруження механізмів центрального та вегетативного регулювання, кумуляції втоми та розвитку перевтоми.
Вперше встановлено, що гігієнічна значущість умов зорової праці за ЕОМ у першу чергу визначається якісними характеристиками освітлення (зокрема його нерівномірності) в різних зонах зорового контролю.
Суттєво доповнено новими відомостями професіограму операторів ЕОМ з ВДТ, що дозволило отримати повну професіографічну характеристику їх праці та більш точну гігієнічну та ергономічну оцінку.
Функціональний стан операторів визначається комплексним впливом факторів трудового процесу й середовища, значність яких неоднакова. Уперше зазначено, що на малостажированих операторів домінуючий вплив чинять фактори середовища, а на операторів із стажем більш 5 років - фактори трудового процесу.
Основою для розуміння причин формування професійно обумовленої патології є приоритетна роль організаційних особливостей праці та факторів трудового процесу в комплексі умов праці, що впливають на операторів. Їм належить провідна роль у формуванні функціональних перенапружень і предпатології.
Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених виробничих досліджень розроблено та впроваджено комплекс заходів з оптимізації умов праці операторів ЕОМ з ВДТ. Їх практична реалізація дозволила покращати якість запобіжного та поточного санітарного нагляду, ефективність попередніх та періодичних медичних оглядів, стала основою для удосконалення комплексних планів оздоровлення умов праці, раціоналізації режимів праці та відпочинку, підвищення працездатності.
Зокрема розроблено:
- професiографiчну характеристику для проведення запобiжного та поточного санiтарного нагляду, а також перiодичних профiлактичних медичних оглядiв;
- ознаки ранньої дiагностики професiйно обумовлених захворювань;
- методику корекцiї функцiонального стану;
- режим працi та вiдпочинку;
- комплекс вправ виробничої гiмнастики для органiзацiї активного вiдпочинку операторiв та профiлактики перевтоми.
Результати дослiджень впроваджені в практику лiкарiв санiтарно-епiдемiологiчних станцiй, а також використовуються операторами ВДТ. Акти впровадження №2194/03-1, №2195/03-1 вiд 20.04.1998 р.
Особистий внесок здобувача полягає у формуваннi мети й основних завдань роботи, критичного аналізу сучасних літературних даних з питань дослідження, оцінки та оптимізації умов праці, проведеннi виробничих дослiджень, обробцi, аналiзi та узагальненнi одержаних результатiв. У дисертації не використані ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Результати дослiджень оприлюднено на науковiй конференцiї “Адаптацiя учнiвської молодi до навчальних занять та фiзичних навантажень” (Черкаси, 1993); 1 Мiжнародному симпозiумi “Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды” (Київ, 1993).
Публікації. Результати дисертації опублiковано в 6 статтях у наукових журналах та збірниках наукових робіт, у 3 тезах доповідей на конференції, з’їзді, симпозіумі, у 2 методичних рекомендаціях.
Структура та обсяг дисертації. Праця складається iз вступу, огляду лiтератури, опису об’єктiв та методiв дослiдження, результатiв дослiджень, узагальнення, висновкiв, додаткiв, покажчика лiтератури. Текст дисертацiї викладено на 195 сторiнках машинописного тексту, який мiстить 31 таблицю, 12 iлюстрацiй, 6 додаткiв. Бiблiографiя мiстить 195 джерел, з яких 139 належать авторам СНД i 56 зарубіжним.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти та методи дослідження. Виробничi дослiдження проведено на базi інформацiйно-обчислювального центру (ОЦ) Азовського морського пароплавства в двох основних структурних пiдроздiлах. Об’єктами дослiдження виступали оператори ЕОМ з ВДТ, якi працюють на вводi даних у секторі пiдготовки iнформацiї (СП), та в дiалоговому режимi в машинному залі (МЗ). Цi види дiяльностi мiстять усi характернi ВДТ-залежнi риси, які найбiльш виразно впливають на органiзм.
Пiд час спостережень вивчено обсяг уведеної iнформацiї, її розподiляння протягом змiни, тижня, мiсяця; кiлькiсть рухiв верхнiх кiнцiвок; обсяг окорухового навантаження.
Умови зорової працi, ергономiчнi особливостi, характеристики фiзичних факторiв середовища визначено на 23 постiйних i 7 непостiйних робочих мiсцях.
Рiвень освiтлення вивчено в горизонтальнiй та вертикальнiй площинах в зонах зорового контролю з використанням люксметру Ю-116.
З метою ергономiчної оцiнки визначено органiзацiю та розмiри елементiв робочого мiсця, їх взаєморозташування, конструктивнi особливостi, оргтехнiку, типи ВДТ, характеристики зображення, особливостi об’єкту розпiзнавання та фону.
Вивчено фiзичнi фактори виробничого середовища, якi мають найбiльше гiгiєнiчне значення: параметри мiкроклiмату (температура, вологiсть та рух повiтря), шум, електромагнiтнi поля (ЕМП). Напруженiсть ЕМП визначено в 6 точках у межах робочого мiсця з урахуванням просторового розташування тiла оператора.
Змiнну динамiку функцiонального стану 40 жiнок-операторiв вивчено за показниками професiйно значних функцiй, м’язової сили та витривалостi, шкiряно-гальванiчної реакцiї (ШГР), гемодинамiки, також враховано суб’єктивнi вiдчуття.
Вивчення латентного перiоду умовно-рефлекторних реакцiй на диференцировочнi дратiвники здiйснювалося з використанням приладу “Дiагноз-2АМ” (Уманский В.Я., 1992). Визначення швидкостi перероблення iнформацiї (ШПI) робилося методом розрахунку, з облiком часу виконання коректурного тесту та кiлькостi помилок. Функцiї перемикання уваги вивчено з використанням таблицi Шульте-Платонова. Дослiдження короткочасної зорової та слухової пам’ятi проведено пред’явленням обстежуваним 12 слiв. На запам’ятання було вiдведено 15 с. На вiдтворення - одна хвилина. Обсяг оперативної пам’ятi розраховано у вiдсотках.
Вплив локально-динамiчної м’язової роботи вивчено через порiвняння перед та пiслязмiнних показникiв сили кистi та витривалостi до статичних зусиль, визначених динамометричним методом.
Змiнна динамiка показника ШГР дослiджена з використанням приладу “Дiагноз-3АМ” (Уманский В.Я., 1992).
При вивченнi динамiки кровообiгу протягом робочого часу визначалися показники артерiального тиску кровi (АТ) за методом Короткова, частоти пульсу пальпаторно на променевiй артерiї; пульсового тиску кровi, систолiчного й хвилинного обсягу кровi розрахунковим методом (Горшков С.И. и др., 1974; Акуель К., 1997).
Оцiнку суб’єктивних вiдчуттiв зроблено за тестом допитом САН (Доскин В.А. и др., 1975), а також анкетними методами.
Захворюванiсть з тимчасовою втратою працездатностi вивчено за даними звертаностi.
Для оцінки ефективності методів корекції працездатності, що розроблено, залучено ще 30 операторів інших ОЦ. У них вивчено зміни показників функціонального стану, який сформувався під впливом праці за ВДТ та запропонованого комплексу вправ.
Результати досліджень та їх обговорення
Дослiдження i оцiнка органiзацiї, змiсту та характеру працi у вивчених структурних пiдроздiлах довели, що оператори виконують великi обсяги виробничого навантаження, якi неоднаково розподiляються протягом мiсяця та окремих його перiодiв. Коливання навантаження за показником щiльностi робочого часу складають вiд 45.00.5 % у серединi мiсяця до 99.50.1 % у перiод готування узагальнених та звiтних матерiалiв. Нав’язаний ритм працi при дефiцитi часу та обов’язковому перебуваннi в станi готовностi до дiї бiля включеного ВДТ формує середньомiсячну щiльнiсть робочого часу 84.94.8 % та 69.68.5 % у операторiв СП та МЗ вiдповiдно.
Висока iнтенсивнiсть працi без залежностi вiд обсягу навантаження поєднана iз стихiйним надходженням iнформацiї, що виключає рiвномiрне заповнення робочого часу. Можливiсть нагромадження виробничих завдань формує нав’язаний ритм працi та посилює нервово-емоцiйний компонент навантаження. Такі особливості організації праці можуть бути причиною інформаційного стресу (Бодров В.А. и др., 1998).
Кiлькiсть знакiв, що введено за годину безперервної працi, досягає 115002969 у операторiв СП та 68801466 у операторів, які працюють у дiалоговому режимi, що складає 2-3 знаки за 1 с. Це супроводжується локально-динамiчною м’язовою роботою при використаннi клавiатури та окоруховим навантаженням. Загальний обсяг останнього при переведеннi погляду в межах рядку та полiв зору складає в спiвробiтника СП 118413060 переведень погляду протягом години безперервної працi при вводі текстової iнформацiї, 122163154 при вводі цифрової iнформацiї, а в операторiв МЗ - 72521546 та 75181603 вiдповiдно.
Пiд час працi оператори сприймають рiзнi за характером зоровi об’єкти. Зображення на екранi ВДТ на вiдмiну вiд паперово-бланкових носiїв iнформацiї та клавiатури ЕОМ є специфiчним. Вiдомо, що його характеристики можуть чинити вплив на ряд професiйно значних функцiй та сприяти посиленню нервово-емоцiйного напруження (Глушкова Е.К. и др., 1993; Волков В.М., 1995).
При оцiнюваннi якостi зображення на екранi (символи зеленого кольору на темному полi) та умов його сприймання 37.2 % проанкетованих висловили незадовiльнiсть за окремими характеристиками. Їх не влаштовує вiдстань до екрану та пов’язана з цим необхiднiсть частої змiни робочої пози. Усi оператори, якi страждають порушеннями рефракцiї, дали негативну оцiнку чiткостi зображення, його яскравостi, контрастностi, розмiрам елементiв тексту. Висловленi думки бiльш нiж 1/3 операторiв пов’язанi, на наш погляд, перш за все з дистанцiєю спостереження оператором об’єкта розпiзнавання. На переважнiй бiльшостi робочих мiсць (97.0 %) позначено вiдстань до екрану близько 30 см.
Специфiка працi за ВДТ пов’язана з необхiднiстю частого й швидкого переводу та фiксацiї погляду на екранi, а також iнших об’єктах зорового контролю. Частота й тривалiсть фiксацiї погляду залежать вiд характеристик тексту, що подається. З бiльшою чіткістю та легкістю для читання рукописних символiв у документах, що надходять у СП, пов’язано, мабуть, бiльший обсяг здiйсненої працi: 96.7 % вiд кiлькостi друкованих символiв, уведених операторами СП (11498.92969.0), i 90.4 % - операторами МЗ (6878.81466.6). Крiм того, оператори СП працюють iз значно бiльшою кількістю знакiв, що визначає бiльш високi адаптацiйнi та швидкіснi можливостi.
Частi переводи погляду (804.846.2 при безперервному, протягом години, вводі iнформацiї в операторiв СП i 847.736.9 - МЗ) визначають важливiсть функцiї перемикання уваги, що вiдбивається на станi коркової ланки зорового аналiзатора. Ефективнiсть його функцiй у цьому випадку зв’язана з переадаптацiєю до рiзних характеристик зображення та рiвням яскравостi, якi обумовленi варiабельнiстю коефiцiєнтiв вiдбиття (вiд 40 до 85 %) об’єктiв у зонах зорового контролю. Крiм того, рiзноманiтнiсть характеристик зорових об’єктiв може виявлятись як стресогенний фактор (Китаев-Смык Л.А., Боброва Э.С., 1988).
Фiксацiя погляду на екранi бiльш характерна для дiалогового режиму працi й упроваджується виразним напруженням функцiї бокового зору. Це пов’язано з меншою площиною екрану ВДТ i бiльш строкатим кольоровим фоном в порiвняннi з горизонтальною робочою поверхнею.
Вiдсутнiсть незадоволень умовами освiтлення робочих мiсць пов’язана з достатньо високими (400-1000 лк) величинами загального рiвня освiтлення при природному освiтленнi, рiвномiрним розподiлом люмінесцентних ламп при штучному, i використанням оздобленого матерiалу бiлого кольору з високим коефiцiєнтом вiдбиття. Наявнiсть на цьому фонi до 6-ої години робочого перiоду суб’єктивних ознак зорової втоми, при середньому й сильному прямому зв’язку (rxy=0.590.19 - 0.850.10; p<0.01) свiдчить про недостатнє забезпечення сприятливих умов зорової працi. Важливим уявляється розташування зон зорового контролю в 2 неоднаково освiтлених площинах та кiлькiсть переведень погляду. Навiть при вiдповiдностi гiгiєнiчним вимогам показникiв рiвномiрностi (до 30.4 % робочих мiсць) були вiдмiни коефiцiєнтiв нерiвномiрностi вiд 0.3 до 0.7. Така значна рiзниця дозволяє констатувати нерiвномiрнiсть рівнів освітленості на всiх обстежених робочих мiсцях.
Умови зорової працi в певному ступенi залежать вiд специфiки органiзацiї робочого мiсця. Просторове взаєморозташування елементiв обладнання i тiла оператора, навiть при можливостi регулювання розташування функцiональних блокiв ВДТ, викликає необхiднiсть змiнювання робочої пози пiд час працi. При анкетному опитi на це вказали всi респонденти, до того ж бiльш 37 % з них виразили незадоволенiсть цим. Незручнiсть свавiльно обраної пози змушує операторiв у середньому вiд 6 до 10 разiв за годину активно коректувати її перемiщенням елементiв обладнання робочого мiсця. В операторів, що працюють на вводi даних, кiлькiсть перемiщень клавiатури протягом години безперервної працi склала 3.80.3 i робочого крiсла - 2.30.3. В операторiв МЗ перемiщення робочого крiсла в два рази частiшi - 5.60.3, що пов’язано з вiдсутнiстю можливостi перемiщення клавiатури.
При вводi iнформацiї необхiднi повороти голови, як правило в один бiк. Оператори СП чинять 459.625.2 поворотiв голови, протягом 1 години безперервного вводу даних текстового характеру, оператори, що працюють у МЗ - 439.720.9. При наявностi в складi тексту цифрової iнформацiї вiдповiдно 804.846.2 та 847.736.9.
Симптоми перенапруження опорно-рухового апарату з’являються к 5-6 годинi працi у 31-57 % операторiв. Бiльш раннi появи в перебiгу змiни болю в м’язах (5.90.4 г) i менша їх поширенiсть (51.4 %) в порiвняннi з онiмiнням окремих частин тiла (вiдповiдно 6.10.3 г i 57.1 %) при наявностi сильного кореляцiйного зв’язку мiж цими ознаками (rxy=0.790.15; p<0.01) можливо оцiнювати як свiдоцтво локальних порушень обмiнно-трофiчних процесiв. Наявнiсть у 31.4 % операторiв на 7-й годинi робочого перiоду м’язового тремтiння, зв’язок з м’язовими болями (rxy=0.130.31; p>0.05) та онiмiнням (rxy= - 0.350.31; p>0.05), на наш погляд, доводить залежнiсть появи цього симптому вiд впливу стресогенних факторiв.
У процесi експлуатацiї ЕОМ з ВДТ формується своєрiдне виробниче середовище за рахунок факторiв, iнтенсивнiсть яких за загальними оцiнками невелика, також i за даними ВООЗ (1989). Найбiльше гiгiєнiчне значення в порiвняннi з iншими факторами мають параметри мiкроклiмату, шум, ЕМП.
Нами встановлено, що температура повiтря, на декiлька градусiв нижча нормативних величин (16.80.2 - 17.70.2 oС), впливає на операторiв тривалий час, до 6 - 7 годин безперервно. Загальновiдомо, що праця в таких умовах приводить до напруження терморегуляцiї навiть незважаючи на зм’якшуючу дiю зниженої (27.70.2 - 31.30.2 %) вiдносної вологостi повiтря при вiдсутностi його руху. Використання на металевих поверхнях меблiв та конструкцiї ЕОМ оздоблених пластмасматерiалiв з високим коефiцiєнтом теплопроведення також визначає реакцiї органiзму - 32.4 % проанкетованих вiдзначили постiйне, протягом змiни, вiдчуття холоду.
Враховуючи напруженiсть працi, можна констатувати, що рiвнi звуку на робочих мiсцях операторiв (62.70.3 - 64.30.2 дБА при низькосередньочастотних характеристиках спектру) перевищують не тiльки оптимальнi (по СН 3223-85), але й допустимi (по ВСН 4559-88) значення на 12-15 дБ. Через це тривале, безперервне протягом кiлькох годин перебування операторiв на робочому мiсцi, особливо пiд час максимального виробничого навантаження, безумовно є причиною погiршення функцiонального стану органiзму. Пiдтверджує таку оцiнку показ 85.7 % операторiв на суттєвi перешкоди вiд шуму, які утруднюють виконання професiйних функцiй.
Вивченням напруженостi ЕМП, найбiльш значного за загальною думкою фактора, встановленi значнi коливання рiвнiв на низьких частотах по електричнiй складовiй у рiзних точках робочого мiсця. Розмах коливань також у зонi розташування тiла оператора складав вiд 11.40.7 до 45.43.5 В/м; вiд 6.31.8 до 104.328.9 В/м; вiд 3.70.4 до 59.05.8 В/м на робочих мiсцях, які обладнано монiторами типу “Тартан”, “МДС”, “Роботрон” вiдповiдно. Рiвень магнiтної складової наближався до нульового значення, як i електричної на iнших частотних дiапазонах, що дозволяє вважати напруженiсть цих складових ЕМП рiвними природному фону.
Вiдносно мала iнтенсивнiсть ЕМП дозволяє припустити, що можливi реакцiї органiзму залежать не тiльки вiд абсолютного рiвня, а також вiд значних коливань напруженостi, найбiльш виразних в мiсцi розташування тулуба оператора (на висотi 1.0 м вiд пiдлоги).
Схожiсть фiзiологiчних ефектiв дiї шуму та ЕМП пiдвищує значнiсть їх обох, оскiльки дозволяє констатувати сумацiю або потенцiювання їх дiї. При цьому необхiдно помiтити, що бiологiчнi ефекти й стан професiйно значних функцiй окреслюються поєднаною дiєю як самих факторiв, так i характеристик трудового процесу, залежних вiд типу праці, яка виконується, та обсягу виробничого навантаження, що поряд з вiдмiнами стажу працi за ВДТ стали критерiями порiвняння груп операторiв при аналiзi результатiв дослiджень.
Динамiка зорово-моторної реакцiї характеризувалася виразною нестійкістю в перебiгу змiни із скороченням латентного перiоду, яке чiтко простежувалося в усiх групах, що було проаналiзовано. Достовірні вiдмiни мiж до та пiслязмiнними показниками складали 13.8 - 62.6 мс.
В операторiв МЗ зареєстрована бiльш виразна, нiж у групі, з якою їх порiвнювали, динамiчнiсть у другiй половинi змiни на фонi значного зниження величин показника (до 440.87.9 мс в порiвняннi з передробочим рiвнем 479.811.7 мс (p<0.05)). Цi змiни, можливо, є наслiдком концентрацiї по черзi в корi головного мозку збудження та гальмування.
Менша стiйкiсть показника в другiй половині змiни у операторiв, які працюють з великим обсягом виробничого навантаження та бiльш досвiдчених, дозволяє говорити про значну залежнiсть функцiонального стану органiзму вiд нав’язаного високого темпу працi, що виконується протягом тривалого (бiльш 5 рокiв) часу.
Змiнна динамiка показникiв, що вiдбивають стан процесу сприйняття й перенесення iнформацiї, характеризувалася рiзноспрямованими змiнами в групах, які порiвнювалися. Нижчий рiвень у операторiв МЗ на початку й в серединi змiни та у працюючих з великим обсягом виробничого навантаження в серединi та кiнцi зафiксовано на фонi несталостi вже з перших годин роботи. Вiдмiни мiж окремими моментами спостережень досягали 22.1 % обсягу переробленої iнформацiї, що складало 2.1 Бiт/с.
У першi 5 годин змiни помiчено пряму залежнiсть ШПІ вiд стажу. Інтенсивне в найдосвiдченiших операторiв (з 8.90.4 до 7.70.3 Бiт/с, p<0.05) i раннє (5-6 години) зниження свiдчить про глибшi змiни. I все ж найменша динамiчнiсть показника та його коефiцiєнтiв варіації дозволяє говорити про односпрямованiсть реакцiй ЦНС.
В окремi iнтервали робочого часу підвищення ШПI супроводжувалося збiльшенням часу й кiлькостi помилок при переробленнi iнформацiї. Цей факт спостерiгався в усiх групах, які було проаналiзовано, крiм операторiв, що працюють у МЗ. Вплив у даному випадку меншої завантаженостi робочого часу та обсягу зорово-iнформацiйного навантаження пiдтверджується розподiлянням величин обох показникiв у групах з рiзним режимом навантаження. Виразна динамiчнiсть показникiв швидкостi та часу перероблення iнформацiї з перших годин роботи в усiх групах, які було проаналiзовано, пов’язана з неповним вiдновленням до початку змiни цiєї професiйно значної функцiї.
При вивченнi функцiї перемикання уваги виявлено рiзноспрямованi змiни за рiзними її складовими. Виразнiшi погiршення в операторiв СП, у групi з великим обсягом змiнного навантаження, а також у бiльш стажированих працiвникiв пов’язанi із впливом на них виразнiших органiзацiйних особливостей, монотонностi, фiзичних факторiв. Полiпшення окремих складових функцiї в бiльшостi груп, які було проаналiзовано, при великої рiзноманiтностi показникiв, мабуть, обумовлено впливом процесу збудження, що формується в ЦНС. Останнє навряд спричинено впливом фiзичних факторiв, так як має мiсце у всiх аналізованих групах i визначається за динамiкою всiх вивчених психофiзiологiчних функцiй.
Вiдсутнiсть певної тенденцiї в змiнах як вивчених психофiзiологiчних показникiв, так i їх коефiцiєнтiв варіації свiдчить про порушення збалансованості нервових процесiв. Причиною цього є напружене функцiонування систем органiзму в умовах одночасного впливу ряду специфiчних для операторiв ЕОМ з ВДТ факторiв трудового процесу й середовища.
Про високий ступiнь функцiонального напруження ЦНС свiдчать змiни обсягу короткочасної пам’ятi. Важливо помiтити, що обсяг зорової пам’ятi у групах, які було проаналiзовано, достовірно менше обсягу пам’ятi слухової (на 4.5 - 12.2 %). Перенапруження професiйно значної функцiї пiдтверджує також i виразнiше (на 6.9 %) її зниження.
Несуттєвi вiдмiни на обох руках мiж величинами показникiв м’язової сили (1.7 - 2.9 кг до змiни, 2.4 - 5.0 кг пiсля змiни) i витривалостi до статичних зусиль (0.2 - 4.6 с до змiни, 0.4 - 2.0 с пiсля змiни) та бiльш значнi змiни їх коефiцiєнтiв варіації на правiй руцi визначаються значним обсягом і високою iнтенсивнiстю працi з клавiатурою, а також генералiзацiєю втоми.
Вплив iнформацiйного навантаження, стресорiв та iн. на центральну та вегетативну нервову систему супроводжується адекватними змiнами ШГР (Куликовский В.В., Боковикова А.М., 1993). Змiнна його динамiка характеризувалася несталiстю й суттєвими вiдмiнами величин в усiх групах, які було проаналiзовано, при незначнiй рiзницi початкових (33.72.0 кОм - 35.52.6 кОм) i пiслязмiнних (32.21.7 кОм - 35.52.7 кОм) значень. Нестiйкi, хвильоподiбнi змiни в серединi та в кiнцi робочого перiоду в операторiв СП та в тих, що працюють iз значним виробничим навантаженням, свiдчать про провiдну роль факторiв трудового процесу, що пов’язані з вводом даних. Величини ШГР i його сталiсть обернено пропорцiйнi стажу працi за ВДТ.
У групах, де домiнують оператори, які працюють у дiалоговому режимi, зафiксовано зниження ШГР i рiзницю мiж перед та пiслязмiнними величинами в межах 1.0 - 1.5 кОм. В iнших групах - не бiльш 0.5 кОм. Тобто, зареєстровано певну схожiсть перед та пiслязмiнного функцiонального стану у випадку бiльш виразного впливу особливостей вводу iнформацiї.
Показники гемодинамiки мали бiльш високi значення на правiй руцi в усiх групах, які було проаналiзовано. Зокрема величини АТ перевищували рiвнi 130/80 мм рт. ст. майже в усi моменти спостережень, при достовірних (p<0.05) відмінах між правою та лівою руками. Асиметрiя виявлялась також рiзноспрямованими змiнами на обох руках. Несталiсть динамiки протягом всього часу змiни вiдзначено в усiх групах, але бiльш виразнi вiдмiни зафiксовано мiж операторами, що виконують рiзнi види робiт та обсяги виробничого навантаження. Вплив факторiв трудового процесу, i перш за все нервово-емоцiйного напруження, виявлявся пiдсиленням i систолiчного, i дiастолiчного компонентiв серцевої дiяльностi, що знайшло вiдображення в розподiлi особливостей гемодинамiки в групах, які проаналiзовано.
Виразна несталiсть систолiчного АТ, вiдзначена вже спочатку змiни, при достовiрних (p<0.05) вiдмiнах величин показникiв на обох руках, відображає, мабуть високий ступiнь напруження механізмів регуляцiї гемодинамiки, що прогностично несприятливо, оскiльки має мiсце в перiод помiрного виробничого навантаження.
Вiдсутнiсть залежностi величин АТ вiд стажу роботи за ВДТ, а також менш виразнi вiдмiни iнших показникiв гемодинамiки саме мiж стажевими групами дозволяють говорити про незначний в порiвняннi з iншими факторами вплив тривалостi професiйної роботи на регуляцiю гемодинамiки. Найбільш виразні різноспрямовані зміни показників гемодинаміки в операторів з меншим стажем, певно, пов’язані в першу чергу із впливом фізичних факторів.
Поряд з асиметрiєю усiх показникiв гемодинамiки на обох руках i проявами гiпертензiї для частоти пульсу характерна вiдсутнiсть групових вiдмiн у операторiв, а середнi величини практично не виходили за межi 65-75 уд/хв. Особливостi розподiлу несталостi тенденцiй показника за групами дозволяють констатувати бiльш виразний вплив факторiв трудового процесу, нiж середовища, що залежать вiд обсягу iнформацiї, яку введено в комп’ютер.
Слiд особливо вiдзначити, що у 45 % обстежених операторiв були вегето-судинні прояви гiпертонiчного типу. У половини з них (близько 44 %) це зафiксовано в усi моменти спостережень, в iнших гiпертензiя виявлялася з меншою стійкістю. Хоча ознаки гiпертензiї, які вiдзначено за динамiкою систолiчного i дiастолiчного АТ, характернi для всiх груп, що проаналiзовано, у 25 % операторiв був гiпертонiчний тип вегето-судинних реакцiй, а у 30 % характер змiнювань не уявляється можливим визначити через динамiчнiсть показникiв протягом всього робочого перiоду.
Через вiдсутнiсть чiтких тенденцiй у змiнах показникiв динамiки кровообiгу надто важко видiлити провiдний фактор, який визначає вплив на дiяльнiсть серцево-судинної системи, що не виключає залежнiсть виявлених зрушень вiд дiї факторiв трудового процесу в поєднаннi з середовищними. I тим не менше, розподiляння ефектiв динамiки кровообiгу по групам, які було проаналiзовано, свiдчить про бiльш суттєвий вплив трудового процесу. Про це також свiдчать вiд’ємнi значення вегетативного iндексу Кердо (- 15.85.2) в усiх групах, які було проаналiзовано, що можливо у випадку переваження в регуляцiї гемодинамiки парасимпатичного тонусу (Новожилов Г.Н. и др., 1969). Вплив же фiзичних факторiв активiзує, як вiдомо, симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Дуже вiдчутно вiдбивається на величинах АТ нервово-емоцiйне напруження. Фiзiологiчнi реакцiї нервової та серцево-судинної системи, як правило, комбiнованi, i при цьому має мiсце i симпатичний i парасимпатичний ефекти (Аринчин Н.И., 1961; Мясников А.Л., 1965; Киколов А.И., 1978), внаслiдок чого спостерiгаються дистонiчнi явища.
Об’єктивнi змiни функцiонального стану органiзму супроводжувалися значним зниженням в усiх групах, які було проаналiзовано, показникiв самопочуття, активностi, настрою (САН) в середньому на 0.8; 0.5; 0.4 бали, вiдповiдно. Точнiсть самооцiнки пiдтверджується величинами i розподiлом за групами балiв ступеню утоми (2.20.1 - 2.50.1).
Вiдчуття утоми середнього ступеню (на рiвнi 2.70.2 балiв при заочнiй вiдповiдi) з’являлося через 5.80.2 години від початку працi. У цей вiдрiзок часу, приблизно на 6-7 годинi змiни, бiльшiсть проанкетованих помiтили виникнення найбiльш характерних при роботi з ВДТ дискомфортних вiдчуттiв. Необхiдно пiдкреслити, що понад 40 % операторiв потребують тривалого, бiльш 12 годин, вiдновлення пiсля робочої змiни, а 62.9 % вiдзначають порушення сну. Це на фоні особливостей динаміки досліджених функцій дозволяє говорити про наявність ознак перевтоми.
Таким чином функцiональний стан органiзму працюючих з ВДТ сформовано впливом комплексу факторiв. Кореляційно-регресійний аналіз з визначенням коефіцієнтів множинної регресії (R = 0.3-0.6) не виявив провідної ролі ні факторів трудового процесу, ні виробничого середовища. Вплив останнiх уявляється менш суттєвим через малу їх iнтенсивнiсть. Про це свiдчать особливостi динамiки психофiзiологiчних показникiв, а також кореляційного зв’язку між функціональним станом до та після зміни.
Схожiсть динамiки бiльшостi показникiв у групах, які розрiзнюються за стажем працi, при вiдсутностi залежностi вiд професiйного стажу виразностi змiн, дозволяє припустити вплив факторiв на рiвнi, що утруднює формування компенсаторно-пристосовуючих реакцiй.
Особливістю функцiонального стану (ступiнь виразностi та сталiсть його) виявляється наявнiсть ознак кумуляцiї ефектiв впливу комплексу факторiв трудового процесу та виробничого середовища на організм. Наслiдок цього - перенапруження психофiзiологiчних, в тому числi професiйно значних функцiй. Тривала, протягом кiлькох годин, робота з ВДТ визначає окремi особливостi функцiонального стану, веде до пiдвищення ризику формування патологiї.
При аналiзi захворюваностi з тимчасовою втратою працездатностi виявлено чiтко означену залежнiсть вiд стажу працi за ВДТ кiлькостi випадкiв захворювань органiв дихання, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, кон’юнктивiтiв, попереково крижового радикуліту й остеохондрозу, а також вiдмiни в поширеннi неврозiв мiж основною та контрольною групами. Все це з урахуванням особливостей функцiонального стану операторiв, недостатностi часу для повноцiнного вiдпочинку та неефективностi заходiв, що вживалися для профiлактики i боротьби з перевтомленням, дозволяє констатувати наявнiсть зв’язку даних захворювань з умовами працi.
Оцінка ефективності розроблених методів корекції працездатності (масажу рефлексогенних зон лиця та шиї, комплексу вправ) довела наявність змін, які свідчать про поліпшення функціонального стану.
Результати досліджень дозволяють сформулювати основні напрямки оптимізації праці, профілактики функціонального перенапруження та підвищення професійної працездатності.
Для поліпшення організаційних моментів трудового процесу необхідно перш за все забезпечити рівномірне розподіляння виробничого навантаження в перебігу зміни, тижня, місяця. В одночас це дозволяє досягти послаблення негативного впливу на операторів комплексу факторів трудового процесу та виробничого середовища.
Корекція ергономічних характеристик (спрощення структури зон зорового контролю, розташування оргтехніки, зміни розмірних характеристик обладнання та ін.) робочих місць, які оснащено ВДТ, забезпечує зменшення несприятливого впливу умов зорової праці, послаблює виразність нервово-емоційного напруження та статичне навантаження на м’язи.
Рекомендації, що розроблено, дають фахівцям узагальнені критерії оцінки умов праці та стану здоров’я операторів ЕОМ з ВДТ, а методи корекції функціонального стану дозволяють підвищити ефективність лікувально-оздоровлюючих заходів.
Основою профiлактики захворювань операторiв ЕОМ з ВДТ уявляється оздоровлення умов їх працi, вдосконалення виявлення професiйно обумовленої патологiї та корекцiї працездатностi.
ВИСНОВКИ
1. Провiдними особливостями працi операторiв обчислювальних центрiв є нерівномірний розподiл у перебiгу змiни, тижня, мiсяця iнформацiйного навантаження та виконання роботи в нав’язаному ритмi, що викликає напруження професiйно значних фiзiологiчних функцiй - швидкостi та часу перероблення iнформацiї, концентрацiї та перемикання уваги, короткочасної зорової пам’ятi та передчасне, з 5-6 години змiни зниження працездатностi.
2. Робота операторiв з вводу iнформацiї та в дiалоговому режимi здiйснюється при кiлькостi вiд 6880 до 11500 сигналiв за годину, що при високій щiльності робочого часу 69.68.5 - 84.94.8 %, з максимальною величиною до 99.5 %, визначає великий обсяг окорухового та локально-динамiчного навантаження на м’язи кистi та передплiччя, а також посилює вплив на операторiв, монотонiї, загальної гiподинамiї та гiпокiнезiї, формує нервово-емоцiйне напруження.
3. Гігієнічна значущість умов зорової працi визначається якісними характеристиками освітлення в двох площинах поля зору, вертикальної та горизонтальної, необхiдністю частого (вiд 804.846.2 до 848.736.9) протягом години переведення погляду в межах зон зорового контролю, та невiдповiдностi на 69.6 % робочих мiсць рiвномiрностi освiтлення гiгiєнiчним вимогам.
4. Ергономічнi особливостi працi за ВДТ та умови зорової працi визначають виразнiсть позно-тонiчного напруження, яке змушує операторiв до 10 разiв за годину коректувати робочу позу, переміщувати клавiатуру та робоче крiсло, виконувати повороти голови переважно в одну сторону вiд 439.720.9 до 847.736.9 разiв, що сприяє формуванню нервово-психiчного та емоцiйного напруження.
5. Вплив комплексу факторiв трудового процесу та середовища викликає напруження та виразну динамiчнiсть професiйно значних функцiй: достовiрнi вiдмiни величин ШПI мiж окремими годинами змiни (до 1.1 - 2.1 Бiт/с); посилення збуджувального процесу в ЦНС на фонi передчасного (починаючи з середини змiни) зниження працездатностi, достовiрне скорочення латентного перiоду умовно-рефлекторних реакцiй (на 13.8-62.6 мс), полiпшення окремих складових функцiї перемикання уваги. Напруження механiзмiв вегетативного регулювання проявлялось несталiстю та асиметрією показникiв гемодинамiки з проявами гіпертензії при достовiрно бiльш високих значеннях на правiй руцi.
6. Особливостi змінної динамiки функцiонального стану користувачiв ВДТ характеризуються різноспрямованими змінами показників, які було досліджено, як протягом всього робочого періоду, так і в окремі його інтервали, та свiдчать за провiдну роль факторiв трудового процесу. Другоряднiсть фiзичних факторiв пiдкреслюється також малим рiвнем iнтенсивностi їх дiї.
7. Тривалий вплив провiдних факторiв трудового процесу й виробничого середовища негативно впливає на рiвень та структуру захворюваностi з тимчасовою втратою працездатностi, визначає збiльшення частоти випадкiв в залежності від стажу в операторів ВДТ в групах професiйно обумовлених захворювань, гострих респіраторних захворювань, захворювань органів дихання, серцево-судинної системи, попереково-крижового радикуліту та остеохондрозу, що потребує ранньої якiсної дiагностики та профiлактики передхворобових станiв.
8. Данi про організаційні особливості праці та фактори трудового процесу, якiснi характеристики освiтлення в зонах зорового контролю, гiгiєнiчнi та ергономічні властивості робочих мiсць створюють основу професiографiчної характеристики праці за ВДТ на обчислювальних центрах, забезпечують об’єктивне проведення санiтарного нагляду, ранню дiагностику професiйно обумовлених захворювань та цiлеспрямоване проведення профiлактичних медичних оглядів.
9. Основою первинної та вторинної профiлактики функцiонального перенапруження, передчасної втоми та професiйно обумовленої патологiї є комплекснi рекомендацiї з оздоровлення умов працi та корекцiї працездатностi, якi розроблено.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ
1. Потапов А.А, Сауткин В.С. Условия производственного освещения и состояние зрительной работоспособности операторов при работе с видеотерминалами // Врачебное дело. - 1994. - №9-12. - С. 124-127.
2. Сауткин В.С., Потапов А.А. Особенности работы за видеотерминалами и их влияние на организм // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1997. - Т.1, №1. - С. 50-55.
3. Сауткин В.С., Потапов А.А. Гигиеническая оценка основных физических факторов производственной среды помещений с видеотерминалами // Довкілля та здоров’я. - 1998. - №1(4). - С. 32-35.
4. Потапов А.А. Особенности динамики кровообращения у операторов видеотерминалов с различным стажем работы // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, №2. - С. 157-162.
5. Сауткин В.С., Потапов А.А. Гигиено-эргономическая оценка рабочих мест операторов ЭВМ с видеотерминалами // Врачебное дело. - 1998. - №7. - С. 163-166.
6. Сауткин В.С., Потапов А.А. Организационные аспекты труда операторов, работающих с видеотерминалами на вычислительных центрах // Матерiали ювiлейної науково-практичної конференцiї, присвяченої 75-рiччю кафедри гiгiєни i екологiї людини “Гiгiєнiчнi проблеми охорони здоров’я населення.” - Днiпропетровськ: Полiграфiст. - 1997. - С. 215-217.
7. Потапов А.А. Особенности состояния показателей ЦНС при работе за видеотерминалами // Адаптацiя учнiвської молодi до навчальних занять та фiзичних навантажень. Тези доповiдей наукової конференції. - Черкаси. - 1993. - С. 68.
8. Потапов А.А. Воздействие физических факторов производственной среды на операторов ЭВМ с видеотерминалами // Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды. Тезисы докладов 1 Международного симпозиума. - Киев. - 1993. - С. 100.
9. Потапов А.А. Актуальнi задачi санiтарного нагляду за умовами працi операторiв ЕОМ з вiдеотермiналами // Прiоритетнi проблеми гiгiєнiчної науки, медичної екологiї, санiтарної практики та охорони здоров’я. Тези доповiдей XIII з’їзду гiгiєнiстiв України. - Частина 2. - Київ. - 1995. - С. 282-283.
10. Сауткин В.С., Потапов А.А. Методика коррекции послесменного функционального состояния у операторов ЭВМ c видеотерминалами. Методические рекомендации. - Донецк, 1995. - 8 с.
11. Сауткин В.С., Потапов А.А., Добровольская Н.А. Профессиографическая оценка труда и профилактика заболеваемости операторов вычислительных центров, работающих с видеотерминалами. Методические рекомендации. - Донецк, 1997. - 21 с.
2. дипломная практика важнейшая часть подготовки высококвалифицированных специалистов в области мировой эко
3. форма земельной собственности; крупное частное хозяйство производящее большие объемы товарной продукции н
4. Статья- Сатиры смелой властелин
5. Проблемы развития системы исполнительной власти в Российской Федерации
6. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Львів ~ Д
7. Контрольная работа ’ 1 Вариант ’ 1824 По дисциплине - Экологические основы природопользования студентк.html
8. N 125-70 Ідентифікаційний Ко
9. тема У зв~язку з цим менеджер повинен володіти соціальнопсихологічними методами управління
10. ДВОРЕЦ ТВОРЧЕСТВА ДЕТЕЙ И МОЛОДЕЖИ г
11. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА 1 Вариант 5 Электропитание устройств связи
12. Плазманы~ ~~рамында~ы ~андай заттар онкотикалы~ ~ысымды ~амтамасыз етеді- ’’ белоктар.html
13. Работа и мощность сердца
14. Режиссура театра Театроведение и по направлению подготовки Театральное искусство ИЗДАТЕЛЬСТВО
15. Особенности создания текстового контента для сайта ННГУ им
16. 90 взрослого населения
17. Гастрономический тур по Италия
18. вариант событий когда всего лишь один индивидуум может собрать всё эту массу в один мощный кулак и нанести уд
19. темах ПРИМЕР 1 Упорядочение водяного пара при его охлаждении извне
20. Характерные черты внешней политики Древнего Китая