Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Спеціальність 08.07.02 –економіка сільського
господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2002
Дисертацією є рукопис.
|
Науковий керівник: |
доктор економічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України ЗДОРОВЦОВ Олександр Іванович, професор Уманської державної аграрної академії |
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор КРИСАЛЬНИЙ Олександр Васильович, завідувач відділу науково-організаційного забезпечення Інституту аграрної економіки УААН кандидат економічних наук ВІТВІЦЬКИЙ Володимир Валентинович, генеральний директор Науково-дослідного центру нормативів праці Міністерства аграрної політики України |
|
Провідна установа: |
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України |
Захист дисертації відбудеться 15 жовтня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх.
Автореферат розісланий 13 вересня 2002 року.
вченої ради кандидат
економічних наук В.А.Пулім
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Продуктивність праці є однією з найважливіших економічних категорій, в якій найбільш повно відображається ефективність суспільного виробництва. Тут акумулюється в тісному поєднанні ефективність використання робочої сили, земельних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Підвищення продуктивності праці належить до вирішальних умов розвитку аграрного виробництва, і на цій основі забезпечення значного поліпшення матеріального добробуту українського народу, здійснення соціальних перетворень на селі. У зв’язку з важливістю проблеми як в теоретико-методологічному, так і в практичному значенні вона тривалий період була і залишається нині предметом досліджень ряду науково-дослідних установ, багатьох вчених економістів. Значний вклад у вивчення стану та розробку шляхів підвищення продуктивності праці в сільському господарстві у різний час внесли відомі економісти-аграрники О.А.Бугуцький, І.К.Бондар, Д.П.Богиня, В.В.Вітвіцький, О.І.Здоровцов, І.І.Лотоцький, І.І.Лукінов, І.Н.Романенко, О.В.Шкільов та інші вчені. Незважаючи на численні вітчизняні і зарубіжні масштабні дослідження, окремі аспекти проблеми продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві потребують уточнень та удосконалення, що зумовлюється особливостями нинішнього перехідного періоду розвитку галузі, а також дефіцитом статистико-економічної інформації. Виникає необхідність розширення і поглиблення досліджень теоретико-методологічних положень та методичних підходів щодо підвищення ефективності суспільного виробництва в аграрному секторі економіки.
Особливого значення набуває зростання продуктивності праці в сільському господарстві на сучасному етапі подолання кризового стану в галузі, нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції, забезпечення продовольчої безпеки країни.
Тому глибокий економічний аналіз тенденцій розвитку продуктивності праці, впливу окремих чинників на її рівень при переході до ринкової економіки, обгрунтування основних мотивів, які стимулюють працівників до ефективної діяльності в аграрних формуваннях ринкового типу з урахуванням регіональних умов, розробки методичних підходів щодо визначення ефективності праці, потребують подальшого грунтовного дослідження цієї важливої проблеми, що вказує на актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретико-методологічну і практичну спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом виконаних автором наукових досліджень у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедри економіки Уманської державної аграрної академії за темою “Проблеми економіки праці в сільському господарстві України на 1998-2001 роки” (Державний реєстраційний номер 01004002377), у частині вивчення питань підвищення продуктивності праці в сільському господарстві. У заключний звіт по темі включені розробки автора щодо аналізу сучасного рівня продуктивності праці, уточнення теоретичних положень стосовно тлумачення сутності цієї важливої економічної категорії в умовах переходу до ринку, обгрунтування схеми класифікації факторів впливу на ефективність праці залежно від спрямованості дії. З метою виявлення основних чинників, які формують рівень продуктивності праці, вказується на доцільність використання економетричного моделювання.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є на основі економічного аналізу тенденцій зміни продуктивності праці в сільському господарстві регіону розробка науково обгрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності трудовитрат у реформованих організаційно-господарських формуваннях ринкового типу.
У відповідності до поставленої мети визначені такі завдання:
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти організаційно-економічних заходів підвищення продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві у перехідний період до ринкової економіки.
Об’єктом дослідження є аграрні формування за умов ефективного ведення сільськогосподарського виробництва в Черкаській області.
Методологія і методика дослідження. Методологічною основою досліджень слугували загальнофілософські принципи і методи пізнання суспільного виробництва, положення сучасної економічної теорії щодо закономірностей його розвитку в ринкових умовах, системний аналіз рівня продуктивності праці та комплексний підхід до розробки шляхів її підвищення в аграрному виробництві. Аналіз статистико-економічної інформації при дослідженні тенденцій зміни продуктивності праці здійснювався на основі використання монографічного методу побудови рядів динаміки із застосуванням аналітичних (математичних) функцій вирівнювання, індексного, графічного та кореляційно-регресійного методів вивчення ефективності праці. Визначення основних факторів і шляхів підвищення продуктивності праці проводилось із використанням статистичних групувань та економіко-математичного моделювання. Основні мотиви до високоефективної праці в сільському господарстві вивчались за результатами анкетного опитування.
Джерелом інформації були матеріали первинного обліку, дані річних звітів організаційно-правових структур, матеріали звітності статистичних установ, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати і положення, що характеризуються новизною, полягають у наступному:
Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні науково-практичної основи для визначення пріоритетних напрямів підвищення продуктивності праці; розширення впливу виробничих факторів, які забезпечують суттєве поліпшення ефективності використання трудових ресурсів у організаційно-правових господарських структурах Черкаської області. Посилення дії матеріальних і моральних стимулів дасть можливість підвищити мотивацію до праці в сільськогосподарських підприємствах.
Результати досліджень можуть бути використані фахівцями, що досліджують проблеми ефективного використання трудових ресурсів села, в практичній діяльності підприємств і організацій, а також обласними і районними органами управління для прогнозування продуктивності праці та посилення її мотивації.
Основні узагальнення і рекомендації, розроблені в дисертаційній роботі, впроваджені в практичну діяльність окремих сільськогосподарських підприємств Черкаської області: у фермерському господарстві “Агрофірма “Базис” Уманського району –оперативний контроль за трудовитратами, у ТОВ “Агрофірма “Заячківка” Христинівського району –результати економетричного моделювання, у СВК “Новий Світ” Уманського району –комплексне використання мотивів до праці.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом узагальнено і розширено тлумачення теоретико-методологічних положень сутності продуктивності праці, основних факторів, що зумовлюють її ріст, з відображенням теоретичних аспектів мотивації праці. Проведено аналіз рівня і динаміки продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві регіону, досліджено її взаємозв’язок з оплатою в сучасних умовах. Автором обґрунтовано шляхи зростання виробництва продукції в розрахунку на одиницю трудовитрат. На основі економетричної моделі кореляційне-регресійного зв’язку продуктивності праці та виробничих факторів визначені основні чинники, які зумовлюють рівень даного показника в регіоні, виконано прогнозування продуктивності праці у фермерському господарстві “Агрофірма “Базис” Уманського району на перспективу.
Наукові результати досліджень є особистими розробками автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Уманської сільськогосподарської академії (1997-2001 рр.), науковій конференції, присвяченій 100-річному ювілею від дня народження С.С.Рубіна (м.Умань, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання" (м.Харків, 2001 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Десять років незалежності України: шляхами державотворення” (м.Умань, 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (м.Харків, 2001 р.).
Публікації. Основні результати досліджень викладені в одинадцяти наукових працях, їх обсяг становить 3,13 друк. арк. (автору належить 3,07 друк. арк.), із них п’ять статей у фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 227 найменувань та додатків. Робота ілюстрована 42 таблицями, 8 рисунками, 13 додатками. Загальний обсяг роботи становить 156 сторінок.
У першому розділі “Теоретичні основи продуктивності праці в сільському господарстві" досліджується сутність продуктивності праці як соціально-економічної категорії, вивчаються теоретико-методологічні аспекти мотивації до праці, розглядаються основні фактори підвищення продуктивності праці в сільському господарстві, наводиться розроблена схема їх класифікації залежно від спрямованості дії працівників.
Нині проблема підвищення продуктивності праці в аграрному секторі має винятково важливе значення для економіки України. В роботі обгрунтовано розмежування понять продуктивності праці і продуктивної сили праці, ефективності та інтенсивності праці. Особливості сільськогосподарського виробництва ускладнюють розрахунки показників продуктивності праці та зумовлюють їх специфіку. В дисертації відзначається, що в процесі аналізу рівня і динаміки продуктивності праці в аграрних формуваннях доцільно комплексно використовувати основні та додаткові, часткові й узагальнюючі показники, поєднувати натуральний і вартісний методи. Лише тоді одержимо реальні результати про зміну виробітку продукції на одиницю трудовитрат.
Ключовим моментом аналізу продуктивності праці є дослідження впливу факторів. У сільському господарстві найбільш доцільно їх класифікувати залежно від спрямованості дії на три групи. До першої групи належать фактори, які зумовлюють збільшення обсягів валової продукції, до другої –ті, що сприяють економії робочого часу та вивільненню трудових ресурсів, і до третьої групи віднесено фактори комплексного впливу. Запропонована класифікація сприятиме виявленню резервів збільшення обсягів виробництва продукції на одиницю трудовитрат.
В умовах багатоукладної економіки в процесі вивчення продуктивності праці виникають складнощі, пов'язані з обмеженістю інформаційної бази, окремі підприємства (фермерські, особисті приватні господарства) не подають звітності про трудові затрати, що ускладнює аналіз.
В дисертації відзначається, що одним із напрямів підвищення продуктивності праці є поглиблення трудової мотивації. В сільському господарстві трудові мотиви за джерелами виникнення доцільно поділяти на п’ять груп. Крім матеріальних, духовних, виробничо-побутових і соціальних мотивів слід виділяти в окрему групу ще моральні мотиви. Провідне місце тут займають матеріальні мотиви, значно менше розвинені моральні і виробничо-побутові, а духовні і соціальні практично не розвинені, що пояснюється складним економічним становищем аграрного сектора та відсутністю об’єктивних умов для їх формування.
Приватна власність на землю і виробничі засоби є ефективним мотиваційним чинником, який позитивно впливає на рівень продуктивності праці. Без усвідомлення себе власником селяни не матимуть реальної мотивації і стимулів до високопродуктивної праці, а для цього необхідна законодавчо закріплена економічна і соціальна свобода, яка виражається у можливостях розпоряджатись своєю працею, одержаним результатом, вибором форм власності, способів виробництва, напрямків реалізації продукції, використання одержаних результатів тощо.
У другому розділі “Аналітичне дослідження продуктивності праці в сільськогосподарських формуваннях Черкаської області" характе-ризуються сучасний рівень і динаміка виробництва продукції в розрахунку на одиницю трудових затрат.
Відзначається, що в останні роки в сільському господарстві склалась негативна тенденція –продуктивність праці знижується з року в рік. Аналіз її рівня і динаміки в Черкаській області свідчить, що річна продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах у середньому за 1987-1990 рр. зросла в 1,8 раза порівняно з 1971-1974 рр. Це зумовлено збільшенням обсягів виробництва продукції на 30% та скороченням чисельності працюючих на 27%. За 1999-2000 рр. рівень продуктивності праці знизився у 1,5 раза проти середнього рівня за 1991-1994 рр., що стало наслідком зменшення обсягів валової продукції вдвічі та скорочення чисельності працівників майже в 1,4 раза (табл. 1).
1. Динаміка середньорічної чисельності працюючих, продуктивності праці та валової продукції в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області (без особистих підсобних господарств населення)
|
Роки |
Середньорічна чисельність працівників |
Річна продуктивність праці* |
Валова продукція сільського господарства* |
|
тис.чол. |
% |
крб., грн. |
% |
тис. крб., тис. грн. |
% |
|
|
1971-1974 |
,1 |
,4 |
,3 |
|||
|
1975-1978 |
,0 |
,5 |
,3 |
|||
|
1979-1982 |
,1 |
,7 |
,6 |
|||
|
1983-1986 |
,1 |
,4 |
,9 |
|||
|
1987-1990 |
,0 |
,5 |
,8 |
|||
|
1991-1994 |
,5 |
,2 |
,8 |
|||
|
1995-1998 |
,0 |
,0 |
,7 |
|||
|
1999-2000 |
,8 |
,0 |
,2 |
* 1971-1990 рр. –у порівнянних цінах 1983 р., 1991-2000 рр. –у порівнянних цінах 1996 р.
У сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за період з 1995 до 2000 р. продуктивність праці в рослинництві знизилась в 1,5 раза, або на 32%, а в тваринництві –в 1,4 раза (29%). Такі зміни зумовлені насамперед спадом обсягів виробленої продукції (у рослинництві –в 1,7 раза, а в тваринництві –в 2,4 раза).
Зниження продуктивності праці відбувається в підприємствах різних форм власності і господарювання. В середньому за 1999-2000 рр. у недержавних агроформуваннях цей показник зменшився проти 1991-1992 рр. в 1,4 раза, а в держгоспах –в 2,3 раза. Такі зміни викликані як зниженням фондоозброєності праці, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, структурними зрушеннями у виробництві, так і вищою мотивацією до праці в недержавних підприємствах, де люди починають усвідомлювати себе власниками землі та майна.
В сільськогосподарському виробництві Черкаської області станом на 1.01.2001 р. реформовано 544 колективних сільськогосподарських підприємства, на базі яких створено 593 нових агроформувань ринкового типу, в тому числі 414 товариств з обмеженою відповідальністю, 88 виробничих кооперативів, 55 приватних (приватно-орендних) підприємств, 6 відкритих і 7 закритих акціонерних товариств, 5 селянсько-фермерських господарств, 13 дочірніх підприємств, 1 філія, 4 інших агроформувань. Рівень продуктивності праці в підприємствах суттєво відрізняється (рис. 1).
Рис. 1. Виробництво валової продукції в розрахунку на середньорічного працівника в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області, 2000 р.
Наведені дані свідчать, що виробничі кооперативи, як одна з перспективних організаційних форм підприємств за сучасних умов, поки що проявили себе дещо менш ефективно, ніж інші формування.
Продуктивність праці у них нижча порівняно з господарськими товариствами, приватними і фермерськими господарствами відповідно на 13,5, 12,9, 18%. Слід мати на увазі, що саме у кооперативах тісно поєднуються праця і власність.
В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області у 2000 р. порівняно з 1989 р. прямі затрати праці на виробництво 1 ц зернових (без кукурудзи) зросли в 1,7 раза, соняшнику і цукрових буряків –відповідно в 2,5 і 3,3 раза. Такі зміни зумовлені як зниженням урожайності, так і ростом затрат праці на 1 га посіву. У тваринництві трудомісткість 1 ц молока збільшилась в 1,9 раза, приросту великої рогатої худоби і свиней –відповідно в 2,6 та 5,8 раза, що викликано зниженням продуктивності тварин і збільшенням прямих затрат праці на голову худоби. На трудомісткість продукції негативно впливали деіндустріалізація праці, скорочення обсягів внесення добрив та засобів захисту рослин, використання техніки застарілих зразків, недосконала організація праці та неповноцінна кормова база, зниження навантаження худоби на працівника, втрата переваг висококонцентрованого і спеціалізованого виробництва.
Суттєве зростання трудомісткості виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області призвело до перевитрат праці. Додаткове використання затрат праці у 2000 р. проти 1998 р. при розрахунках на обсяг продукції 2000 р. досягло 2296 тис. люд.-год (1186 тис. люд.-год у рослинництві і 1110 тис. люд.-год у тваринництві).
В сучасних умовах вимірювання продуктивності праці в аграрних формуваннях супроводжується значними труднощами через відсутність інформації про трудові затрати. Збір необхідної інформації можна провести з допомогою вибіркового обстеження фермерських та особистих підсобних господарств, що виробляють сільськогосподарську продукцію. За додаткову плату власник фіксуватиме трудові затрати на виробництві всіх видів продукції. Одержані дані екстраполюються на загальну кількість підприємств такого типу. Це дозволить проаналізувати досягнутий рівень продуктивності праці в усіх суб’єктах господарювання.
Після 1995 р. у звітності агроформувань відсутні дані про розподіл трудових затрат працівників, зайнятих у сільськогосподарському та в допоміжних виробництвах. Така економія на інформації не дозволяє адекватно оцінити ефективність використання ресурсів живої праці сільськогосподарських підприємств. Аналіз технологічної, виробничої і повної трудомісткості у фермерському господарстві “Агрофірма “Базис” Уманського району показує, що порівняно з 1989 р. у 2001 р. зросла трудомісткість всіх видів продукції сільського господарства. Через скорочення поголів’я худоби у тваринництві і низьку її продуктивність виробництво молока в підприємстві зменшилось у 6 разів, м’яса великої рогатої худоби і свиней –відповідно у 2,4 та в 5,3 раза; зменшилось навантаження худоби на працівника. Ще більшими темпами підвищилась виробнича і повна трудомісткість усіх видів продукції. Це зумовлено тим, що в останні роки значно скоротились обсяги виробництва, а це призвело до відносного підвищення питомої ваги загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
У статистичній звітності агроформувань доцільно відновити дані про розподіл затрат праці працівників. При цьому доцільно використати форму, яка існувала до 1995 р., дещо її розширивши. Суму відпрацьованих годин у промисловому виробництві, ремонтних майстернях, капітальному ремонті машин і обладнання, електро- і водопостачанні, які обліковувались однією графою, доцільно розмежовувати для підвищення їх інформативності. Це стосується і трудовитрат в обслуговуючих виробництвах: вантажний автотранспорт, поточний ремонт, транспортні роботи тракторів, жива тяглова сила. Всю суму трудовитрат на рівні підприємств доцільно фіксувати в людино-годинах без їх заокруглення до тисяч, тому що це веде до значних відхилень від реальних затрат праці.
У третьому розділі “Основні шляхи зростання продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах” досліджуються основні шляхи підвищення продуктивності праці, фактори, які зумовлюють її рівень в конкретних умовах виробництва, взаємозв'язок продуктивності та оплати праці, основні мотиви до праці.
Беручи до уваги, що одним з основних показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є продуктивність праці, його використано для визначення впливу на економічну ефективність господарської діяльності. Так, групування сільськогосподарських підприємств Черкаської області за 2000 р. (табл. 2) показує, що з підвищенням рівня продуктивності праці зростає ефективність використання землі. Це супроводжується підвищенням окупності витрат виробленою продукцією, а в кінцевому результаті –зростанням рентабельності сільськогосподарського виробництва.
2. Вплив продуктивності праці на економічну ефективність
виробництва в сільськогосподарських підприємствах
Черкаської області, 2000 р.
|
Групи підприємств за обсягом валової про- дукції в порівня-нних цінах 996 р. на серед-ньорічного працівника, грн. |
Кількість підприємств |
Валова продукція, в порівняннихцінах 1996 р., грн. |
Валовий доход на середньоріч-ного працівника, грн. |
Середній рівень рентабельності (збитковості), % |
||
|
на середньорічного працівника |
на 100 га сільськогосподарських угідь |
на 100 грн. затрат |
||||
|
до 2830 |
132 |
,1 |
,5 |
-18,74 |
||
|
2831-3750 |
,0 |
,6 |
-7,77 |
|||
|
3751-4930 |
,7 |
,8 |
,33 |
|||
|
4931-6430 |
,0 |
,9 |
,77 |
|||
|
понад 6430 |
,0 |
,5 |
,58 |
|||
|
В середньому |
- |
,5 |
,0 |
,70 |
В дисертації обгрунтовано основні шляхи досягнення високопродуктивної праці в сільськогосподарських підприємствах. Серед них пріоритетного значення набувають: становлення власника і господаря на селі, інтенсифікація виробництва, спрямована на збільшення капіталовкладень з метою підвищення фондо-, енерго- та електроозброєності праці, зростання технічного рівня і забезпеченості сільськогосподарськими машинами і механізмами, розширення застосування мінеральних та органічних добрив і як результат – ріст урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. На підвищення продуктивності праці, як відомо, позитивно впливає поглиблення спеціалізації і посилення концентрації виробництва, економія трудових витрат на кожній технологічній операції, ріст професійно-кваліфікаційного рівня працівників, сприятливі умови праці. Особливу роль відіграють особисті якості керівників виробничо-господарських структур.
Подолання відчуження працівників від землі, виробничих засобів та результатів господарської діяльності сприяє більш ефективній праці, оскільки створюються умови для розвитку виробництва, самостійного господарювання. Посилення мотиваційного ефекту до праці зумовлюється утвердженням працівника як співвласника землі, майна, одержаної продукції.
Дослідженнями доведено, що в сільському господарстві Черкаської області досить повільно формується почуття господаря, власника землі і майна. За результатами анкетного обстеження працівників сільськогосподарських підприємств лише 10% респондентів готові взяти на себе відповідальність за власне господарство, наслідки роботи, здатні самостійно приймати необхідні рішення і розпоряджатися результатами праці.
З метою виявлення основних факторів, які формують рівень продуктивності праці регіону в сучасних умовах, побудовано економетричну модель кількісного опису кореляційно-регресійних зв’язків між досліджуваними величинами. Відбір агроформувань для моделювання проводили на основі аналізу розмірів, спеціалізації та структури виробництва сільськогосподарських підприємств Маньківського, Уманського і Христинівського районів Черкаської області.
Після детального аналізу всіх чинників, що зумовлюють рівень показника, із відібраних 12 факторів, що впливають на результативну ознаку, залишено 11. Лінійну багатофакторну регресійну модель будували методом виключень, використовуючи засоби статистичної обробки Microsoft Excel. Результати свідчать, що економетрична модель відповідає дійсності і всі її параметри статистично значимі.
Розрахунок тісноти зв’язку показує, що на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах за досліджуваний період найбільш суттєво впливають фондоозброєність праці (26,4%) та виробничі капітальні вкладення на 100 га с.-г. угідь (11,9%). На 10,1% її рівень зумовлюється енергозабезпеченістю, на 9,6 –обсягом затрат на нафтопродукти і на 7,8% –затратами на запасні частини, ремонтні і будівельні матеріали для ремонту в розрахунку на 1 га ріллі.
В дисертації підкреслюється, що в сучасних умовах для сільськогосподарських підприємств вирішальним напрямом зростання продуктивності праці є інтенсифікація, спрямована на розширення вкладень у виробничий процес з метою належної оснащеності його основними фондами та матеріально-технічними ресурсами.
Використання економетричної моделі дозволяє прогнозувати продуктивність праці на перспективу. Розрахунки проведено за матеріалами фермерського господарства “Агрофірма “Базис” Уманського району Черкаської області. У першому варіанті прогнозу, який базується на збереженні тенденцій зміни факторів, які спостерігалися протягом 1996-2001 рр., у 2004 р. рівень продуктивності праці становитиме 9067 грн., а у 2005 р. –грн., що на 16,6% вище рівня 2000 р.
Другий варіант прогнозу передбачає інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, спрямовану на відновлення ресурсного потенціалу. Додаткові вкладення спрямовуватимуться на придбання техніки для збільшення фондоозброєності праці, ріст виробничих витрат з метою достатнього забезпечення матеріально-технічними ресурсами (нафтопродуктами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин, новими сортами і гібридами, запасними частинами, ремонтними і будівельними матеріалами для поточного ремонту). Згідно з другим варіантом прогнозу у 2004 р. підвищення факторних ознак на 3% проти рівня 2001 р. забезпечить збільшення виробництва продукції в розрахунку на середньорічного робітника у фермерському господарстві "Агрофірма "Базис" в розмірі 8401 грн., а у 2005 р. при підвищенні факторних ознак на 5% рівень продуктивності праці досягне 8618 грн.
За результатами групування сільськогосподарських підприємств Маньківського, Уманського і Христинівського районів Черкаської області розраховано резерви підвищення продуктивності праці. За умови доведення рівня використання виробничих факторів, які згідно з економетричною моделлю найбільш суттєво впливають на розмір продуктивності праці, до рівня, досягнутого в середньому по досліджуваній сукупності, відстаюча група підприємств матиме можливість підвищити виробіток валової продукції в розрахунку на середньорічного працівника на 1181 грн., або на 25,5%. При досягненні рівня передових підприємств продуктивність праці в них зросте на 2734 грн., або на 59%.
Виявлені резерви підвищення продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах можна реалізувати на основі здійснення науково обґрунтованої аграрної політики, яка передбачає поєднання високої організації праці, впровадження ресурсозберігаючих технологій виробництва, застосування високоврожайних сортів сільськогосподарських культур, дотримання сівозмін, забезпечення годівлі тварин збалансованими повноцінними кормами, поліпшення продуктивних і технологічних якостей худоби, поглиблення селекційно-племінної роботи. Досвід СТОВ “Маяк” Золотоніського району, одного з кращих підприємств Черкаської області, свідчить, що завдяки виваженим науково обґрунтованим підходам можна досягти високого рівня продуктивності сільськогосподарської праці. Тут у 2000 р. виробництво валової продукції на середньорічного працівника у 2,7 раза перевищило середньообласний показник.
В дисертації відзначається доцільність широкого застосування економетричного моделювання з метою виявлення пріоритетних напрямів підвищення продуктивності праці як на рівні підприємства, так і на рівні району, регіону, природно-економічної зони. Для одержання об’єктивної інформації важливо, щоб розрахунки параметрів економетричної моделі були проведені з найменшими затратами часу, а одержані результати оперативно впроваджені у процес виробництва.
Дослідження свідчать, що в останні роки істотно послабилась взаємозалежність між оплатою та продуктивністю праці. Обробка даних по районах Черкаської області кореляційним методом вказує на відсутність зв’язку між досліджуваними категоріями у 1998-1999 рр. (коефіцієнт кореляції у 1998 р. дорівнював 0,076, у 1999 р. –,205, тобто був меншим 0,3), і лише у 2000 р. ситуація дещо поліпшилось (К=0,366).
Послаблення взаємозв’язку між оплатою і продуктивністю праці пояснюється нестійким фінансовим становищем сільськогосподарських підприємств, інфляційними процесами, структурними змінами виробництва, недосконалим оподаткуванням, бартеризацією розрахунків, заборгованістю у виплатах зарплати та відставанням її індексації. Проте результати досліджень свідчать, що ріст оплати праці –дієвий фактор підвищення її продуктивності. Зростання оплати праці посилює економічну заінтересованість працівників, поліпшує результати їх роботи (табл. 3).
3. Вплив оплати праці на її продуктивність в сільськогосподарських підприємствах Уманського району Черкаської області, 2000 р.
|
Групи підприємств за розміром оплати праці на серед-ньорічного працівника, грн. |
Кількість господарств |
Оплата праці се-редньорічного працівника, грн. |
Вироблено валової продукції на середньорічного працівника, грн. |
Одержано валового до-ходу на се-редньорічного працівника, грн. |
|
до 1100 |
,6 |
,6 |
||
|
1101 - 1500 |
,6 |
,4 |
||
|
понад 1500 |
,8 |
,8 |
||
|
В середньому |
,5 |
,8 |
У третій групі підприємств, де оплата праці в 2,6 раза вища, в розрахунку на середньорічного робітника вироблено на 63% більше валової продукції порівняно з першою групою.
В умовах ринку економічний інтерес товаровиробників є рушійною силою позитивних змін в аграрній сфері. Низький розмір оплати праці, заборгованість і несвоєчасність її виплати стримує ріст продуктивності праці. В сучасних умовах важливо відновити стимулюючий вплив як основної заробітної плати, яка вважається засобом залучення до праці, так і преміальних виплат, які сприяють високоефективній праці. Низькооплачувана праця буде низькопродуктивною, і навпаки. В сільському господарстві заслуговує на увагу застосування погодинної оплати праці (де є така можливість). Високий рівень організації трудового процесу, який необхідний при цьому, позитивно впливає на продуктивність праці.
При розрахунках оптимальних пропорцій між продуктивністю та оплатою праці найбільш доцільно використовувати показник валової продукції на середньорічного працівника, а показник валового доходу –як допоміжний. За сучасних умов оплату праці і валовий доход необхідно коригувати на індекс інфляції, щоб привести їх рівень за різні роки до співвимірності.
Дослідження показують, що зростання продуктивності праці позитивно впливає на порядок розподілу валового доходу сільськогосподарських підприємств. З підвищенням показника збільшується питома вага чистого доходу і зменшується частка фонду оплати праці, тоді як сам розмір заробітної плати зростає.
Продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за період з 1996 по 2000 р. знизилась на 9%, а оплата праці (з урахуванням інфляції) –на 41%. Отже, зменшення оплати негативно впливає на розмір продуктивності праці, а низька продуктивність, в свою чергу, не створює передумов для росту оплати.
Низький рівень оплати праці пов’язаний із зниженням частки зарплати в загальній сумі витрат виробництва. У 1998 р. в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області питома вага оплати з відрахуваннями на соціальні заходи у структурі собівартості дорівнювала 22,2%, а в 2000 р. частка оплати скоротилась до 14,4%, матеріальні затрати зросли до 85,6%. Збільшення їх питомої ваги в останні роки зумовлене подорожчанням матеріальних ресурсів, які використовуються у виробничому процесі.
Продуктивність сільськогосподарської праці значною мірою залежить від того, як працівники заінтересовані роботою, яку виконують. Результати анкетного опитування свідчать, що 56% респондентів задоволені своєю роботою і працюють за покликанням, 31 –частково задоволені, а 13% –працюють по необхідності і тому очікувати високої результативності їх праці нереально. Рівень зацікавленості знижується із зменшенням престижності виконуваної роботи (за покликанням працюють 92% керівників і головних спеціалістів, 82% керівників середньої ланки, 27% кваліфікованих робітників), серед жінок рівень заінтересованості роботою нижчий.
Враховуючи особливу важливість матеріальних стимулів для підвищення продуктивності праці, за результатами анкетного обстеження визначили основні матеріальні мотиви, які найбільш активно стимулюють робітників до праці в різних виробничих структурах сільського господарства. Серед них було виділено такі: можливість утримувати сім’ю на належному рівні (не нижче прожиткового мінімуму) (необхідність цього відзначили 85% опитаних), поліпшення соціально-побутових і житлових умов (79% відповідей), висока оплата праці (74%), можливість збільшити свій доход (36%), примноження особистої частки в колективній власності (11%), трудові і соціальні пільги (10%), підтримка пайового підприємства (9%).
В дисертації вказується на доцільність розширення застосування моральних стимулів, які останнім часом втратили свою актуальність, тоді як 79% опитаних відзначили важливість таких стимулів. Серед основних моральних мотивів було виділено подяку, винесену керівником на зборах трудового колективу, почуття гордості за своє підприємство, причетності до його успіхів і трудових перемог, вшанування Ветеранів праці, звання кращого за професією.
Основними мотивами до продуктивної праці в сільськогосподарському виробництві є усвідомлення себе власником, господарем землі і майна, високий рівень заінтересованості виконуваною роботою, ефективне матеріальне стимулювання та широке застосування моральних стимулів. Оптимальне поєднання виділених мотивів із стимулами дозволить сформувати дієвий механізм трудової мотивації, пристосований до кожної окремої категорії працівників сільськогосподарського виробництва.
1. В сучасних умовах розвитку аграрної економіки проблема підвищення продуктивності праці, яка поєднує ефективність використання робочої сили, земельних, матеріальних і фінансових ресурсів, належить до визначальних.
Ключовим положенням аналізу продуктивності праці в сільському господарстві є дослідження впливу факторів, які в дисертації класифікуються залежно від спрямованості дії на три групи. До першої віднесені фактори збільшення обсягів валової продукції; до другої –сприяння економії робочого часу та вивільненню трудових ресурсів і до третьої групи належать фактори комплексного впливу.
В сільському господарстві трудові мотиви за джерелами виникнення доцільно поділяти на п’ять груп. Крім матеріальних, духовних, виробничо-побутових і соціальних доцільно виділяти і моральні.
Ефективним мотиваційним чинником, який позитивно впливає на рівень продуктивності праці, виступає приватна власність на землю і виробничі засоби. Без усвідомлення себе власником селяни не матимуть реальної мотивації і стимулів до високопродуктивної праці. З цією метою необхідне законодавче закріплення економічної і соціальної свободи сільсько-господарських товаровиробників.
. В останні роки в сільському господарстві країни продуктивність праці суттєво знижується. За 1999-2000 рр. вона зменшилась проти середнього рівня за 1991-1994 рр. в 1,5 раза, що стало наслідком скорочення обсягів валової продукції удвічі, а чисельності працівників –майже в 1,4 раза.
Зниження продуктивності праці відбувається в підприємствах різних форм власності і господарювання. В середньому за 1999-2000 рр. у недержавних агроформуваннях цей показник зменшився проти 1991-1992 рр. в 1,4 раза, а в держгоспах –в 2,3 раза. Такі зміни викликані як зниженням фондоозброєності праці, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, структурними зрушеннями у виробництві, так і вищою мотивацією до праці в недержавних підприємствах.
У статистичній звітності діяльності агроформувань доцільно відновити дані про розподіл затрат праці, використавши існуючу раніше форму з певним її удосконаленням. Всю суму трудовитрат на рівні підприємств слід фіксувати в людино-годинах без їх заокруглень, які нерідко є причиною значних відхилень від реальних величин затрат праці.
3. Основними шляхами досягнення високопродуктивної праці в сільськогосподарських підприємствах є становлення власника і господаря на селі, розвиток інтенсифікації виробництва, що передбачає збільшення капіталовкладень з метою підвищення фондо-, енерго- та електроозброєності праці, зростання технічного рівня і забезпеченості сільськогосподарськими машинами і механізмами, розширення застосування мінеральних та органічних добрив.
. Ефективним методом визначення пріоритетних факторів, які формують рівень продуктивності праці в конкретних умовах виробництва, є економетричне моделювання. Статистико-математичні розрахунки, проведені на основі моделі, дозволяють визначити наявні резерви та рівень показника на перспективу.
Встановлено, що на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області найбільш суттєво впливають фондоозброєність праці (26,4%) та виробничі капітальні вкладення на 100 га с.-г. угідь (11,9%). На 10,1% її рівень зумовлюється енергозабезпеченістю, на 9,6 –обсягом затрат на нафтопродукти та на 7,8% –затратами на запасні частини, ремонтні і будівельні матеріали для ремонту в розрахунку на 1 га ріллі. Отже, в сучасних умовах для сільськогосподарських підприємств вирішальним напрямом зростання продуктивності праці є інтенсифікація, спрямована на розширення вкладень у виробничий процес з метою належної оснащеності його основними фондами та матеріально-технічними ресурсами.
. В умовах ринку економічний інтерес товаровиробника є рушійною силою позитивних змін в аграрній сфері. Низький рівень оплати праці, заборгованість і несвоєчасність у її виплатах стримує ріст продуктивності праці. В сільськогосподарських підприємствах Черкаської області за період із 1996 по 2000 р. продуктивність праці знизилась на 9%, а її оплата (з урахуванням інфляції) –на 41%. Отже, зменшення оплати праці негативно впливає на продуктивність праці, а низький її рівень в свою чергу не створює передумов для росту оплати.
. Важливим фактором підвищення продуктивності праці є поглиблення трудової мотивації. Основними мотивами до продуктивної праці в сільськогосподарському виробництві є усвідомлення себе власником, господарем землі і майна, високий рівень заінтересованості у виконанні роботи, ефективне матеріальне стимулювання та широке застосування моральних стимулів. В сучасних умовах пріоритетним мотивом до праці є підвищення її оплати до рівня, здатного забезпечити нормальні умови життєдіяльності селянина та його сім’ї.
Всебічне вивчення мотивів до праці та врахування попереднього досвіду дозволить сформувати дієвий механізм трудової мотивації, пристосований до конкретних умов виробництва.
Список публікацій за темою дисертації:
1. Пітель Н.Я. Продуктивність праці в сільському господарстві Черкащини // Економіка АПК. –. –№1. –С.86-89 (0,43 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Продуктивність праці в рослинництві (на матеріалах Черкаської області) // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії “Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва”. –.2. –Умань: УСГА. – 1998. –С.123-127 (0,28 друк. арк.).
. Здоровцов О.І., Пітель Н.Я., Дарієнко І.Й. Продуктивність праці і її стимулювання // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії “Використання ресурсів АПК в умовах формування ринкової економіки”. –Умань: УСГА. –. –С.68-73 (0,31 друк. арк., автору належить збір, обробка та узагальнення інформації, 0,25 друк. арк.).
4. Пітель Н.Я. Продуктивність праці в умовах реформування власності // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії “Використання ресурсів АПК в умовах формування ринкової економіки”. –Умань: УСГА. –. –С.73-77 (0,25 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Залежність продуктивності праці від виробничих факторів // Зб. наук. праць Уманської сільськогосподарської академії, присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна. –Умань: УСГА, 2000. –С.260-264 (0,26 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Мотивація високопродуктивної праці в сільському господарстві Черкаської області // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії - К.: Товариство “Знання” України, Вип. 52. –. –С.232-236 (0,34 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Продуктивність аграрної праці в Черкаській області // Вісник Харківського державного аграрного університету “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК”: Зб. наук. праць Харківського держ. агр. ун-ту. –. –№7. –С.252-254 (0,23 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Економетрична модель продуктивності праці в сільському господарстві Черкаської області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.2 /За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. –К.: ІАЕ, 2001. –С.732-735 (0,18 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Продуктивність праці –основа підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // “Десять років незалежності України: шляхами державотворення”. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. –К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001. –С.69-71 (0,15друк.арк.).
. Пітель Н.Я. Особливості визначення продуктивності праці в аграрній сфері // Економіка АПК. –. –№7. –С.98-100 (0,3 друк. арк.).
. Пітель Н.Я. Продуктивність і оплата праці в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. –. –№8. –С.106-109 (0,4 друк. арк.).
Пітель Н.Я. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК. –Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено питанням розробки теоретичних і практичних аспектів підвищення продуктивності праці та трудової мотивації в умовах реформування сільськогосподарського виробництва. У роботі проведено аналіз рівня і динаміки продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах за сучасних умов становлення ринку.
В результаті досліджень обґрунтовані пріоритетні шляхи зростання продуктивності праці в агроформуваннях. За матеріалами виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Маньківського, Уманського і Христинівського районів Черкаської області побудовано економетричну модель залежності продуктивності праці від виробничих факторів, яка дозволила виділити основні чинники, що формують її рівень в регіоні. Проведено аналіз взаємозв’язку продуктивності та оплати праці. Відзначається, що питання матеріального стимулювання на сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва потребує невідкладного вирішення і удосконалення з урахуванням об’єктивних умов. За результатами анкетного обстеження виділені основні мотиви до продуктивної праці в сільському господарстві.
Ключові слова: праця, продуктивність праці, сільськогосподарські підприємства, фактори, економетрична модель, мотивація праці.
Питель Н.А. Повышение производительности труда в сельском хозяйстве. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 –экономика сельского хозяйства и АПК. –Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2002.
Диссертация посвящена разработке теоретических и практических аспектов повышения производительности сельскохозяйственного труда и трудовой мотивации в условиях реформирования сельскохозяйственного производства.
В результате обобщения научных трудов отечественных и зарубежных ученых определена сущность производительности труда, рассмотрены основные факторы ее повышения и предложена классификация факторов в зависимости от направленности действия. Подчеркивается, что в условиях становления рыночной экономики повышение производительности труда имеет свои особенности. Частная собственность на землю и средства производства являются эффективным мотивационным средством, которое положительно влияет на производительность труда. Без осознания себя собственниками крестьяне не будут иметь реальной мотивации и стимулов к труду.
Отмечается, что рост производства продукции на среднегодового работника способствует повышению эффективности сельскохозяйственного производства, характеризует более рациональное использование земельных и материальных ресурсов, повышение окупаемости затрат и рентабельности производства.
В диссертации значительное место занимает анализ современного уровня и динамики производительности труда. По материалам исследования сельскохозяйственных предприятий Черкасской области установлено, что снижение производства продукции на единицу затрат труда в последнее время как в сельскохозяйственном производстве в целом, так и в растениеводстве и животноводстве обусловлено снижением объемов производства продукции и численности работников. Более быстрыми темпами снижается производительность труда в государственных предприятиях.
В результате исследований обоснованы пути повышения производительности сельскохозяйственного труда в современных условиях. Подчеркивается, что преодоление отчуждения работника от земли и средств производства способствует более эффективному труду, так как создаются условия для развития производства, самостоятельного хозяйствования.
Проведен анализ взаимозависимости производительности и оплаты труда. Повышение оплаты усиливает заинтересованность работников, улучшает результаты их работы. В условиях рынка экономический интерес производителя является движущей силой положительных изменений в аграрной сфере, а низкий уровень оплати труда, задолженность и несвоевременность ее выплат сдерживает рост производительности труда.
Установлено, что производительность труда в сельскохозяйственных предприятиях Черкасской области за последние пять лет снизилась на 9%, а оплата (с учетом инфляции) –на 41%.
В диссертации значительное внимание уделено определению основных факторов, формирующих уровень производства продукции на единицу трудовых затрат. С этой целью разработана эконометрическая модель, количественно характеризующая корреляционно-регрессионную связь между исследуемыми показателями. Выявлено, что на производительность труда в сельскохозяйственных предприятиях наиболее влияют фондовооруженность труда (26,4%) и производственные капитальные вложения на 100 га с.-х. угодий (11,9%). На 10,1% ее уровень обусловливается энергообеспеченностью, на 9,6 –размером затрат на нефтепродукты и на 7,8% –издержками предприятий на запасные части, ремонтные и строительные материалы для ремонта в расчете на 1 га пашни. Отмечается, что в современных условиях для сельскохозяйственных предприятий решающим направлением роста производительности труда является интенсификация, направленная на расширение вложений в производственный процесс с целью надлежащей оснащенности его основными средствами и материально-техническими ресурсами.
По результатам эконометрической модели разработан прогноз производительности труда на перспективу и рассчитаны резервы, которые можно реализовать путем внедрения научно обоснованной аграрной политики.
На основании социологических исследований изучена приоритетность трудовых мотивов, которые наиболее активно стимулируют работников к труду в сельскохозяйственных формированиях.
Ключевые слова: труд, производительность труда, сельскохозяйственные предприятия, факторы, эконометрическая модель, мотивация труда.
SUMMARY
Pitel’N.Ya. The increase of labour productivity in agrarian formations. –The dissertation is a manuscript.
The dissertation is submitted for granting a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on the speciality 08.07.02. – Economics of agriculture and the agro-industrial complex. –The Institute of Agrarian Economics UAAS, Kyiv, 2002.
The dissertation is devoted to the development of theoretical and practical aspects of increasing labour productivity and labour motivation in conditions of agrarian reforming. The analysis of the level and dynamics of labour productivity in agrarian enterprises in modem market conditions is done in the thesis.
As a result of the researches the main ways of increasing the labour productivity in agrarian formations are settled down. According to the materials on economic-production activity of agrarian enterprises of Man’kivka’s, Uman’s and Chrystynivka’s districts of Cherkasy region the econometric model of dependence of labour productivity on production factors have been developed. It enables to separate the main factors that form the level of indices in the region. The analysis of interconnection of productivity and payment of labour is done. It is market that at present the material Stimulation is an urgent problem and it must be improved as quickly as possible and adapted to the objective modem conditions. On the results of questionnaire researches the main motives for productive labour in agriculture are given.
Key words: labour, labour productivity, agricultural enterprises, factors, econometric model, motivation of labour.
Підписано до друку 11.09.2002 р. Формат 60х84 1/16. Папір друк.
Обл.- вид. арк. 1,0. Ум. друк. арк. 1,0. Тираж 100. Зам.№ 111
ДОД ІАЕ 03127, Київ-127, вул. Героїв Оборони,8