Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА 1. Основні поняття та сутність інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки підприємства.
1. Основні поняття, завдання та зміст інформаційно–аналітичної роботи
2. Використання загальнонаукових методів пізнання у інформаційно - аналітичній діяльності.
3. Використання загальнофілософських методів пізнання у інформаційно - аналітичній діяльності
1. Основні поняття, завдання та зміст інформаційно–аналітичної роботи
Безпека підприємства – це стан стійкої життєдіяльності, за якого забезпечується реалізація основних інтересів і приоритетних цілей підприємства, захист від зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів незалежно від умов функціонування. Основна мета забезпечення безпеки підприємства – виключення можливості нанесення йому збитків або упущення вигоди та забезпечити ефективну його діяльність і якісну реалізацію всіх операцій та угод
ІАЗБП – це вид інформаційно-аналітичного забезпечення підприємницької діяльності шляхом добування, обробки і надання керівництву необхідної інформації. Воно необхідне при оцінці обстановки і прийнятті рішення на відповідному стратегічному, оперативному та тактичному рівнях в інтересах розвитку підприємства.
Головна мета ІАЗБП – це своєчасне викриття на ранній стадії заходів безпосередньої підготовки певних сил для нанесення економічних збитків підприємству та забезпечення відповідних їм дій, а також добування необхідної інформації для планування, підготовки і проведення заходів з метою недопущення можливих дій.
У всіх випадках ІАЗБП передбачає своєчасне добування відомостей, які б виключали несподівані шкідливі дії певних сил, своєчасно попередив керівництво щодо спланованих дій та інших дій, які готують певні сили з метою нанесення шкоди.
ІАЗБП за масштабами поділяється на стратегічне, оперативне та тактичне. Як правило, підприємства забезпечують роботу своїх сил безпеки у всіх сферах інформаційної уваги і використовують інформацію: у сферах інтересів — як стратегічну для прийняття рішень щодо довгострокових угод, договорів, планування перспектив розвитку підприємства, у сферах впливу — як тактичну для прийняття рішень щодо співробітництва з партнерами, інвестування (вкладання) коштів у нові проекти, протидії недобросовісній конкуренції, визначення поведінки на ринку в той чи інший проміжок часу; у сферах безпосередньої інформаційної діяльності — як оперативну для прийняття рішень щодо безпосереднього здійснення конкретної операції, укладання конкретної угоди.
У залежності від сфери дій, характеру вирішуємих задач та залучених сил і засобів ІАЗБП можна умовно поділити на ІАЗБП місцеве, районне, обласне, регіональне, державного та міжнародного масштабу.
Керівництво ІАЗБП здійснюють керівники відповідного підприємства, а безпосереднє – начальники служб безпеки (СБ) підприємства.
Органи управління ІАЗБП – це збірне найменування управлінь, відділів та інших постійних (штатних) та тимчасово створених (позаштатних) органів у системі СБ підприємства. Для прикладу приведемо типову структура органів аналітичної роботи банку. До її складу входять керівник банку, необхідні підрозділи банку, підрозділ безпеки банківської діяльності та його відділ інформаційно-аналітичного забезпечення
Основним змістом управління ІАЗБП є збір і аналіз даних з обстановки щодо вірогідних сил та підпорядкованих сил і засобів, прийняття рішення щодо їх застосування та всебічного забезпечення.
Організація ІАЗБП – це комплекс організаційних і практичних заходів, щодо розробки змісту, способів дій, термінів і послідовності виконання силами й засобами СБ підприємства інформаційних завдань на відповідному рівні.
Організація ІАЗБП включає в себе:
Планування ІАЗБП включає:
1. врахування приоритетних та актуальних напрямків розвитку діяльності підприємства
2. визначення сил та засобів ІАЗБП;
3. визначення місць розміщення сил і засобів ІАЗБП;
4. визначення послідовності, способів та термінів виконання ІАЗБП;
5. розробка плану ІАЗБП;
6. деталізація завдань та об’єктів ІАЗБП;
7. визначення зон оглядового, детального ІАЗБП та об’єктів особливої уваги;
8. встановлення необхідної періодичності ІАЗБП за визначеними об’єктами;
9. розподіл сил та засобів ІАЗБП згідно з завданнями і об’єктами у відповідності з їх можливостями.
В основі ІАЗБП лежить інформаційно-аналітична діяльність.
Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) – це творчий процес в системі ІАЗБП різного рівня, який включає комплекс заходів, що організується і проводиться СБ підприємства та їх структурними підрозділами з метою збору та обробки необхідних відомостей з ряду питань і на підставі проведеної роботи – розробки інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів для керівництва на відповідному рівні.
Інформаційно-аналітична діяльність включає в себе різноманітні інформаційно-аналітичні роботи.
Інформаційно-аналітична робота (ІАР) – це комплекс заходів, які проводяться підрозділами ІАЗБП з метою збору та обробки необхідних відомостей з ряду питань і на підставі проведеної роботи – розробки інформаційних (інформаційно-аналітичних) документів для керівництва підприємства.
Основним в організації інформаційно-аналітичної роботи є визначення сфер і об’єктів інформаційної уваги, що дає змогу конкретизувати дану роботу, сконцентрувати зусилля сил безпеки на найважливіших її напрямках. Враховуючи специфіку діяльності банків та структуру їх інформаційного простору, сфера інформаційної уваги може включати: сферу інтересів, яка може бути представлена інформацією про об’єкти, регіони, галузі економіки, до яких прагне проникнути банк у майбутньому, події, які характеризують відповідні ринки; сферу впливу, яка характеризується інформацією про події, об’єкти, можуть здійснювати вплив на поточну діяльність банку; гру безпосередньої інформаційної діяльності – інформацію про об’єкти та події, які характеризують або впливають на проведення тієї чи іншої банківської операції, що здійснюється в банку на даний час.
Організація інформаційно-аналітичної роботи (ІАР) на підприємстві включає в себе:
1. Визначення сфер і об’єктів інформаційної уваги підприємства.
2. Визначення мети і завдань ІАР.
3. Підбір і підготовка сил і засобів для ІАР
4. Планування роботи.
5. Визначення і поставлення завдань виконавцям.
6. Забезпечення ІАР.
7. Контроль діяльності сил і засобів, що беруть участь в ІАР.
Елементи ІАР:
В основі ІАЗБП лежить безперервна робота з інформацією,
Інформаційна діяльність ґрунтується на застосуванні наукового методу. В основі методології інформаційно-аналітичного забезпечення безпеки підприємництва лежить методологія наукового пізнання.
У зв’язку із цим можна сформулювати 10 основних етапів ІАД.
Етап 1. Загальне знайомство з проблемою.
Етап 2. Визначення термінів та понять, які планується використати (факти науки).
Етап 3. Збирання фактів. Накопичення знань та відомостей (факти дійсності).
Етап 4. Розтлумачення фактів. Осмислення матеріалу.
Етап 5. Постановка проблеми.
Етап 6. Побудова гіпотези.
Етап 7. Побудова моделі, доказ.
Етап 8. Висновки. Умовиводи (наукові здогади) та висновки.
Етап 9. Перевірка висновків.
Етап 10. Викладення (написання інформаційного, інформаційно-аналітичного документу).
Усі ці теоретичні положення мають безпосередній зв'язок з практичною діяльністю.
2. Використання загальнонаукових методів пізнання у інформаційно - аналітичній діяльності
Теоретичне обґрунтування пізнавального процесу, інформаційно-аналітичної діяльності базується на використанні таких понять як метод, методика., методологія.
Метод – певний спосіб дослідження, шлях до поставленої мети. Це - сукупність прийомів і операцій теоретичного пізнання і практичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Наукові методи ґрунтуються на певних принципах, теоріях і законах..
Методологія наукового пізнання - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності.
Методика – система певних методів (прийомів, операцій) та правил їх використання, що спрямована на дослідження певних об’єктів та процесів.
Сучасна наука володіє потужним арсеналом різноманітних методів, які призначені для розв'язування різних за своїм характером наукових задач. При проведенні конкретного наукового дослідження використовуються ті методи, які спроможні дати глибоку й всебічну характеристику досліджуваного явища. Вибір їх залежить від мети і задач дослідження, специфіки предмета пізнання та інформаційного забезпечення.
Усі методи можна поділити на філософські або загальні (діалектичний, соціологічний, структурно-функціональний, системний, діяльнісний, порівняльний, історичний та ін.), загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, емпірично-теоретичні,) та спеціальні (методи емпіричних досліджень конкретних наук).
Загальнонаукові методи дослідження умовно поділяють на три групи:
1. методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, вимірювання, оцінювання, порівняння, візуально-графічні методи).
2. методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (індукція, дедукція, системний підхід).
3. методи, що використовуються як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях дослідження (формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, систематизація, узагальнення, моделювання),
Сутність методів, що використовуються на теоретичному рівні, коротко викладено в табл. 1.
Методи емпіричного рівня дослідження поділяються на універсальні і специфічні. Одні методи «працюють» на усіх етапах пізнавального процесу, адаптуючись до специфіки об'єкта дослідження та наявної інформації (формули, таблиці, графіки тощо), інші - на окремих його етапах (експертні оцінки, екстраполяція тощо).
Таблиця 1. Сутність методів теоретичного рівня пізнання
|
Метод |
Сутність методу |
|
Індукція |
Умовивід від окремого до загального |
|
Дедукція |
Умовивід від загального до окремого |
|
Аналіз |
Поділ предмета дослідження на складові з метою всебічного його вивчення |
|
Синтез |
Об'єднання раніше виділених частин предмета в єдине ціле |
|
Аргументація |
Раціональний спосіб переконання шляхом обґрунтування та оцінювання доводів на захист певної тези |
|
Абстрагування |
Відокремлення істотного від неістотного |
|
Формалізація |
Відображення об'єкта чи явища в знаковій формі |
|
Моделювання |
Заміна реального процесу певною конструкцією, яка відтворює основні, найістотніші риси процесу, абстрагуючись від другорядних, неістотних |
|
Системний підхід |
Об'єкт дослідження розглядається як система, що об'єднує певну множину взаємодіючих елементів в єдине ціле; взаємозв'язок системи і її складових підпорядковується діалектиці цілого і частинного, загального і окремого |
|
Аналогія |
Спосіб пізнання, за яким на основі подібності об'єктів за певними ознаками робиться умовивід щодо подібності їх за іншими ознаками |
|
Інтерпретація |
Розкриття змісту явища, тексту чн знакової форми, що сприяє їх розумінню |
Спеціальні (методи емпіричних досліджень конкретних наук) мають на меті одержання первинної інформації. До них у комерційній розвідці можна віднести спостереження, експеримент, аналіз документів, статистику.
Метод спостереження
Один з найпоширеніших прийомів наукового пізнання є спостереження— цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ у їхньому природному виді, тобто такими, які вони є в реальності.
Спостереження - сплановане, науково організоване збирання даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси шляхом реєстрації фактів чи опитування респондентів. Масове спостереження дає інформаційну базу для узагальнень і характеристики об'єктивних закономірностей. Ефективність спостереження залежить від обсягу попередніх знань дослідника про об'єкт спостереження, від його уміння правильно формулювати мету дослідження, від його наполегливості в досягненні цієї мети, від уміння точно і всебічно описати отримані результати.
Підслуховування
З психологічної точки зору спостереження і підслуховування базуються на використанні органів відчуття – зору і слуху. Завдяки цім методам одержується первина інформація. Підслуховування проводиться з використання спеціальної апаратури і проводиться у вигляді літерного заходу. Літерні заходи – це оперативні заходи, які проводяться з метою з’ясування якихось даних про особу або групу осіб. Наприклад, "Т" ("Тетяна") - слуховий контроль приміщень за допомогою дротяних і радіоканалів, "С" ("Сергій") - слуховий контроль телефонних переговорів.
Опитування (бесіда)
В установці головний метод отримання інформації - опитування, бесіда. Співробітником СБ людям (наприклад, сусідам, колегам) задаються непрямі питання про певну кількість осіб. Таким чином, в загальній масі маскується особа, що його цікавить. Установщик працює під прикриттям.
Порівняння
Порівняння - один і найпоширеніших методів пізнання, який встановлює подібність або відмінність різних об'єктів дослідження за певними ознаками. Результатом порівняння є відносна величина, яка показує, у скільки разів порівнювана величина більша (менша) за базисну, Іноді - скільки одиниць однієї величини припадає на 100, на 1000 і т.д. одиниць іншої, базисної величини. Відзначимо три аспекти порівняння.
Порівняння з еталоном - нормативом, стандартом, оптимальним рівнем. Це стосується виконання договірних зобов'язань, використання виробничих потужностей, відповідність стандартам тощо. Такі порівняння відіграють важливу роль в аналізі досліджуваних явищ, адже будь-яке відхилення відносної величини від 1 чи 100% свідчить про порушення оптимальності процесу. Наприклад, для проведення своїх операцій та підтримки ліквідності фірма протягом року має тримати в обігу щонайменше 400 тис. грн. Фактично в обігу фірми 368 тис. грн., що становить 92% від потреби (368 : 400 = 0,92).
Для показників, які не мають визначеного еталона (захворюваність, злочинність тощо), базою порівняння може бути максимальне чи мінімальне значення або середній рівень.
Експеримент
Часткою случаємо спостереження є експеримент, тобто такий метод наукового дослідження, що припускає втручання в природні умови існування предметів і явищ у спеціально створених умовах для вивчення їх без супутніх обставин, що ускладнюють процес.
Експериментальне вивчення об'єктів у порівнянні зі спостереженням має ряд переваг: а) у процесі експерименту стає можливим вивчення того чи іншого явища в «чистому виді»; б) експеримент дозволяє досліджувати властивості об'єктів дійсності в екстремальних умовах; в) важливим достоїнством експерименту є його повторюваність.
У контррозвідці застосовується оперативний експеримент. Це активне спостереження за поводженням визначеної особи (об'єкта оперативної зацікавленості) у керованих (чи контрольованих) умовах, або проведення інших дій, безпосередньо не зв'язаних з поводженням даної особи, для одержання оперативно значимої інформації, з метою перевірки й уточнення наявних зведень. Наприклад, про можливу причетність його до агентури супротивника.
Експеримент - це метод наукового пізнання, при якому результат одержується на основі втручання дослідника у хід явищ, процесів, подій шляхом створення умов, які дозволяють визначити певні зв`язки явищ і повторити їх.
3. Використання загальнофілософських методів пізнання у інформаційно - аналітичній діяльності
Історичний і логічний способи пізнання
Кожен конкретний предмет має свою історію. Історія — це вигадливе переплетення величезної маси подій: загальних і одиничних, необхідних і випадкових, головних і другорядних.
Історичні процеси вивчаються різними способами. Якщо у всіх подробицях, у всім різноманітті подій, це і є власне історичний спосіб дослідження. Інший спосіб припускає вивчення загального, повторюваного — це логічне пізнання історії.
Логічне є по своїй суті тієї ж історичне, але очищене від маси подробиць, випадків, несуттєвих деталей. За Ф.Енгельсом, логічне дослідження є «не що інше, як відображення історичного процесу в абстрактній і теоретично послідовній формі».
Історичний і логічний способи дослідження єдині, адже з їхньою допомогою вивчається той же самий предмет у його виникненні і розвитку.
Забуття одного з них і абсолютизування іншого може привести в серйозним помилкам у теорії і практиці. Ігнорування історичного способу веде до суб'єктивізму, безпредметному теоретизуванню, до логічних побудов, відірваним від реальності. Забуття ж логічного методу волоче представлення про реальність як накопиченні емпіричних фактів, позбавлених спільності, внутрішній зв'язку.
Історичний і логічний методи пізнання, узяті в їхній єдності, дозволяють зберігати і збільшувати форми і методи контррозвідки. Так, форми і методи роботи Контррозвідувального відділу (КРО) Державного Політичного Управління СРСР (ДПУ), зберігають свою актуальність і сьогодні. Наприклад, у класичних контрразвідувальних операціях КРО 20-х рр. ХХ ст. з великим успіхом застосовувався метод легендування. Його метою було створення в супротивника ілюзії існування на території СРСР могутніх підпільних антирадянських організацій, здатних у потрібний момент підтримати інтервенцію чи ззовні здійснити «вибух зсередини».
Абстрактне і конкретне
Ще одним способом дослідження предмета в його русі і розвитку, його внутрішніх зв'язків є сходження від абстрактного до конкретного.
Абстракція (з латин. відволікання) — це результат уявного відволікання від одних сторін (чорт, якостей) предмета і виділення інших, необхідних і важливих на даному етапі дослідження. У підсумку формується абстрактне поняття, що є важливою формою логічного пізнання.
На відміну від абстрактного, конкретне є результатом возз'єднання виділених у процесі абстрагування понять у щось єдине, цілісне. Конкретне виявляє собою об'єкт мислення, відбитий у єдності його компонентів, зв'язків і відносин.
Абстрактне і конкретне, як логічні категорії, мають свою основу в об'єктивній дійсності — єдність, цілісність предметів і явищ світу і наявність у них визначених компонентів, частин, сторін. При цьому пізнання предмета (наприклад, пізнання спеціальної мети розвідувальної діяльності супротивника) походить від найпростіших елементарних понять, що відтворюють ті чи інші частини, сторони предмета, до більш складних понять, що відтворюють об'єкт у всій його повноті і всесторонності.
Математичні методи
Причиною проникнення математики в процес пізнання є властива їй величезний ступінь абстракції, надзвичайна широта принципів. Ця особливість відповідає однієї з основних тенденцій розвитку сучасної науки — тенденції наростання абстрактності знання. Математика має у своєму розпорядженні широкий набір таких понять (функція, безліч, група, нескінченна безліч і ін.), що по своїй широті й універсальності наближаються до філософських термінів, дозволяють відображати загальні кількісні характеристики якісно різних явищ.
Крім того, математика відрізняється винятково строгою внутрішньою логікою. Якщо маються строго визначені посилки, якщо вони щирі, то наслідку з них у силу внутрішньої логіки математики є безпомилковими. Стосовно до контррозвідувальної діяльності, якщо добуті контррозвідкою дані щирі, те вивідна інформація — наслідку з них, що пройшли математичну обробку, не будуть містити помилок.
Показники, якими оперує математика, не тільки цифри. Це також матриці, функції, графіки, символи й інші, котрі поряд з кількісними, виражають якісні риси предметів і явищ, розкривати складні зв'язки і взаємозалежності;
Однак можливості математики не слід переоцінювати: математичні методи плідні тільки тоді, коли вивчена якісна природа (сутність) предметів і явищ. Звідси необхідність тісного союзу математики й інших наук.
Методи творчого мислення
Ці методи використовуються під час вирішення проблеми групою аналітиків. Частина з них використовується для підвищення професійної підготовки працівників СБ підприємства.
Мозкова атака (мозковий штурм)
Цей метод виник в 30-ті роки ХХ ст. як засіб колективного впровадження нових ідей. Даний метод сприяє розвитку динамічності процесів мислення, абстрагування від об’єктивних умов і існуючих обмежень від звичних поглядів на явища і процеси, формує вміння зосередитись на якій-небудь вузькій актуальній меті.
Керівником ставиться проблема і учасникам обговорення пропонується знайти вирішення питання в стислі строки (штурм поставленої проблеми);
- учасники пропонують варіанти обґрунтування рішення, які записуються на дошці;
- коли всі варіанти (ідеї) “зафіксовані”, починається їх аналіз. В першу чергу висловлюються учасники обговорення, а потім керівник дає оцінку кожному варіанту (ідеї);
- приймається варіант, який подається більшості найбільш розумним;
- керівник підводить висновок обговоренню питання.
Даний метод застосовується, як правило, для приведення учасників в активне “стартове” становище шляхом актуалізації вихідних знань, обміну думками і виробленням загальної позиції. Разом з тим керівник має можливість визначити рівень підготовленості учасників до активної роботи по подальшому наростанню знань.
“Інтелектуальна розминка” проходить при швидкому опитуванню учасників, кожен з яких в конкретній, короткій формі повинен відповісти на задане керівником питання. Якщо учасник затрудняється, керівник звертається з цим же питанням до іншого учасника, при необхідності уточнення - до третього і т.д. Таким чином, за короткий час (5-10 хв.) досягається розуміння початкових підходів до вирішення у подальшому певної проблеми, після цього учасники обговорення включаються в подальшу активну пошукову роботу.
Перевага цього методу: кожен учасник постійно знаходиться в зоні опитування і поступово навчається швидко реагувати на ситуацію яка склалася.
З часів Сократа філософія ствердує: «Потрібно піддавати сумніву очевидні речі, критично осмислювати існуючі форми мислення, досягнуті межі, безпосередні уявлення».
Обговорення проблеми, пошуки шляхів її вирішення, які проводяться в формі сократовської бесіди, є гнучкими організаційними формами спільної творчої діяльності. Керівник задає питання. Говорять учасники.
Питання ставляться в визначеній логічній послідовності. Використання метода припускає завчасну підготовку учасників до обговорення.
Однак думки, які вони висловлюють в процесі обговорення є продуктом самостійної роботи. Керівник їх тільки критично оцінює і, використовуючи творчу конструктивну систему запитань, формує у учасників дослідницькі навики та вміння.
Сократичний метод пошуки істини сприяє виявленню недоліків у професійній підготовці учасників, підвищується інтерес до обговорюваної проблеми, сприяє активному засвоєнню методики пошукових знань, формує навики самостійної роботи, розвиває критичне мислення, озброює ефективними способами і засобами ведення полеміки.
Разом з тим цей метод припускає високу професійну підготовленість керівника, знання матеріалу учасниками, наявність у них вміння полемізувати.
Професійні ігри
Професійні ігри мають найбільші можливості приближення учбового процесу до реальної і повсякденної роботі. Професійна гра - це аналіз конкретних ситуацій, ігрове управління (руководство), розігрування і т.д.
Професійні ігри - це в певному розумінні репетиція елементів професіональної діяльності фахівця.
Основні цілі:
1. Підвищення ефективності за рахунок видачі індивідуальних завдань учасникам.
2. Внесення творчого (дослідницького) елементу в роботу кожного учасника.
3. Моделювання колективних дій і взаємодія учасників, при яких результат кожного з них залежить від результатів інших учасників гри.
Веде гру досвідчений інструктор, який володіє певними професійними якостями, уміло використовуючий на звичайних заняттях активні методи навчання.
Метод рольових ігор
Ігрова імітація припускає створення відносно достовірної моделі дійсності. Ігрова імітація припускає ролеву поведінку слухачів, які регламентуються деякими правилами, але в той же час припускаються індивідуальні ходи, вільну імпровізацію.
Правила, які визначають ролеву поведінку учасників, відображають реальні суспільні міжособисті стосунки, в них отримує своє вираження соціальний досвід, оволодіння яким можливо лише в діяльності, навіть якщо вона лише ігрова.
Слід підкреслити, що гра припускає відому двуплановість, тобто єдність умовності і реальності. Руйнування цієї єдності руйнує і гру.
Кожна гра закінчується колективним аналізом її ходу і результатів, успіхів і невдач, а також і їх причини.
Модульно-цикловий метод
Його сутність полягає в тому, що навчаємий більш самостійно або повністю самостійно може працювати з запропонованою йому індивідуальною учбовою програмою, який включає в себе цільовий план дії, банк інформації і методичне керівництво по досягненню поставлених дидактичних цілей.
Функції інструктора можуть варіювати від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.
Взаємодія викладача і слухача в учбовому процесі здійснюється на принципово іншій основі: за допомогою модулів забезпечується усвідомлене самостійне досягнення слухачем визначеного рівня попередньої підготовки.
“Круглий стіл” визнається сьогодні одним із ефективних методів вирішення проблем. Як правило, цим методом проводяться міждисциплінарні заняття, а також учбові зустрічі за “круглим столом”.
В першому випадку на обговорення виноситься тема, яку необхідно розглянути в різних аспектах: політичному, економічному, юридичному, етичному тощо. На обговорення запрошується представники різних підрозділів, спеціалісти, окремі посадові особи, представники керівництва підприємства. Між учасниками розподіляють завдання підготувати повідомлення з певної теми. В заключній частині представники підрозділів, запрошені особи коментують їх, дають рекомендації.
В другому випадку мова йде про всесторонній розгляд складної актуальної проблеми рядом запрошених експертів. Ними можуть бути державні керівники, політики, юристи, економісти, вчені. Учасникам пропонуєть вирішити проблему. Активність учасника - в формі запитання.
Аналіз - логічний прйом пізнання, який представлеє собою мисленне розкладення предмета (явища, процеса) на частини, елементи чи ознаки, їх співвідношення і послідовність вивчення з ціллю виявлення істотних, тобто необхідних і визначних, якостей і властивостей.
В процесі аналітичної діяльності думка рухається від складного до простого, від випадкового до необхідного, від різноманітності до тотожності і єдності.
Метод аналіза конкретної ситуації заключається в тому, що в учбовому процесі викладач створює конкретні проблемні ситуації, які взяті з професійної практики.
Від слухачів вимагається глибокий аналіз ситуації і прийняття відповідного оптимального рішення в даних умовах.
Цінність метода в тому, що в процесі вирішення конкретної ситуації слухачі звичайнодіють по анології з реальною професійною практикою, тобто використовують свій досвід, ті засоби і критерії аналізу, які були ними придбанні в процесі навчання і подальшої практики.
Головне - вчаться застосовувати свої знання на практиці.
Практично: - учбова група слухачів ділеться по 4 чоловіка. Викладач визначає коло задач для підгруп (вивчити ситуацію, сформулювати і обгрунтувати свої відповіді і рішення, підготуватися до захисту своеї думки), встановлює час і порядок самостійної роботи;
- слухачі в підгрупах працюють над ситуацією, викладач спостерігає за роботою підгруп, відповідає на виникнені запитання, дає рекомендації;
- представники груп поперемінно виступають з повідомленням про результати роботи;
- обговорення точок зору і рішеню, оцінка результатів аналізу проводиться в складі учбової групи;
- викладач підводить висновок, виділяє правильні і помилкові рішення, обгрунтовує оптимальний підхід до подібних ситуацій, рекомендує літературу.
Метод експертних оцінок
Аналіз проводиться групою компетентних експертів від 6 до 10 чоловік по розробленій схемі експертного аналізу. При цьому виділяються категорії, по яких проводиться експертиза. Результати експертного аналізу обробляються за допомогою математичних методів аналізу (чинник, кластерний, дисперсійний).
Метод контент - аналізу.
Цей метод розроблений на стику психолингвистики, соціології і психології. Полягає в кількісному аналізі текстів і текстових масивів з метою подальшої змістовної інтерпретації виявлених числових закономерностей