Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Заняття 3-4
ЛЕКСИЧНІ ПРИЙОМИ ПЕРЕКЛАДУ1
(Теоретичний блок)
План
Література:
1. Зіставлення української, російської та англійської мов з урахуванням соціокультурного компонента розкриває глибину відмінностей між тим, що стоїть за словами цих мов. Візьмемо для дослідження просте слово стіл. Коли ми називаємо цей предмет, в нашому мисленні є певне поняття столу, якесь уявлення про столи. Ось його визначення за тлумачним словником: Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети (Словник укр.мови в 11 тт. − Т. ІХ. − К. : Наук. думка, 1978. − С. 712.). У різних культурах поняття про цей предмет буде різним. Це очевидно при порівнянні суттєво відмінних культур. Наприклад, у Туркменії стіл представлений просто шматком скатертини на підлозі, і тільки для європейських гостей на знак особливої поваги можуть внести і поставити стіл в нашому розумінні [Тер-Мінасова 2000: с. 55].
У близькоспоріднених європейських культурах розходження між тим, що стоїть за еквівалентними словами різних мов, стає добре помітним, якщо звернутися до інтерв’ю з кіноактрисою Оленою Сафоновою, яка оселилася в Парижі: «...коли я говорю будь-якою мовою слово СТІЛ, я бачу перед собою круглий дерев’яний стіл на чотирьох ніжках з чайними чашками. А коли французи кажуть СТІЛ, вони уявляють стіл скляний, на одній ніжці, але з квітами». Це наївне, але тонке і точне спостереження яскраво ілюструє відношення між предметом, поняттям і словом [Тер-Мінасова 2000: с. 55-56]. Таке відношення можна узагальнити: між реальним предметом і словом, що позначає цей предмет, стоїть поняття, обумовлене культурою і баченням світу певного мовного колективу.
Слово день становить більші труднощі. Шматочку української мовної мозаїки день відповідає два англійських слова day і afternoon. Good day − це зовсім не добрий день, як можна було б припустити за аналогією до good morning − добрий ранок або good evening − добрий вечір. Добрий день − це good afternoon, a good day вживається тільки при прощанні, причому звучить агресивно, навіть грубо, і може бути перекладене у такий спосіб: розмова закінчена, до побачення!
Розглянемо таке, здавалося б, просте, універсальне явище, як розподіл календарного року на сезони. В українців сумнівів немає: чотири пори року − зима, весна, осінь, літо − по три місяці. Водночас англійський рік, тобто ті ж 365 днів в англійському календарі, поділяються також на пори року (seasons), однак на зиму і літо припадає по чотири місяці, а на осінь і весну − по два. Весняний місяць травень (May) в англійському календарі вважається літнім. Листопад у нас − осінній місяць, а англійський November − зимовий.
Отже, поняття про еквівалентні предмети і явища в різних мовах відмінні, бо побудовані на основі різних уявлень у національно відмінних свідомостях. Слова живуть своїм життям в різних мовах, мають різну сполучуваність, різні стилістичні та соціокультурні конотації [Тер-Мінасова 2000: с. 63]. Про це має пам’ятати будь-який фахівець-філолог, а особливо − перекладач, який займається пошуком лексичних відповідників під час перекладу.
У процесі членування вихідного тексту виокремлюється одиниці перекладу зі стандартною залежністю від контексту та одиниці з нестандартною залежністю. Переклад одиниць зі стандартною залежністю, або типологічно еквівалентних одиниць [Комиссаров 1990: с. 24-25], порівняно легко здійснюється на рівні лексико-граматичних відповідностей. А одиниці з нестандартною залежністю потребують особливої уваги, бо їхні структура та функції можуть суттєво різнитися [Казакова 2001: с. 51]. Розглянемо основні прийоми перетворень таких одиниць.
2. Лексичні прийоми застосовуються, коли у вихідному тексті зустрічається нестандартна мовна одиниця на рівні слова (власне ім’я, властиве вихідній мовній культурі, але відсутнє в мові перекладу; термін певної професійної галузі; слова на позначення реалій, властивих лише для вихідної культури тощо) [Казакова 2001: с. 51]. Такі слова мають важливу семантико-стилістичну роль. Наприклад слов’янські імена Людмила, Світлана при передачі в англійському перекладі транслітерацією (Ludmila, Svetlana) втрачають зовнішньотекстові асоціації у висловленнях Людмила − людям мила; Світлана − світла тощо. Найпоширенішими прийомами перекладу нестандартних лексичних елементів є: транслітерація/транскрипція, калькування, семантична модифікація, опис, коментар, паралельний переклад (змішаний переклад) [Казакова 2001: с. 52].
3. Перекладацька транскрипція − це формальне пофонемне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою фонем мови перекладу, фонетична імітація слова: Наталя − Natalya. Іншим прийомом є транслітерація − формальне літерне відтворення вихідної лексичної одиниці за допомогою абетки мови перекладу, літерна імітація слова: англійське прізвище Gehan перекладають як Гехан (хоча фонетично доречнішим є варіант Геан). Правила перекладацької транскрипції англійських імен можна знайти в цілій низці публікацій, у словниках, певнву інформацію можна знайти у правописі. Однак складнішою виявляється ситуація з правилами перекладацької транскрипції при перекладі зі східнослов’янських мов (української, російської, білоруської) англійською. Так, якщо, наприклад, для передачі українських ж та х здебільшого використовують відповідники zh та kh, то для передачі йотованих голосних правило діє умовно: Юрій передається як Yuriy, Yury, Ury (пор. англ. Uriah) [Казакова 2001: с. 63-64].
4. Для мовних одиниць, що не мають безпосередніх відповідників у мові перекладу, іноді застосовується калькування − відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова чи словосполучення, коли складники (морфеми чи лексеми) перекладаються відповідними елементами мови-реципієнта. Калькування як перекладацький прийом постало основою для різноманітних запозичень у тих випадках, коли транслітерація була неприйнятною з естетичних, смислових та ін. міркувань. Велика кількість сполук у політичній, науковій та культурній галузях практично являють собою кальки: Верховний Суд − Supreme Court, «Над зозулиним гніздом» − «Over the Cuckoo's Nest». У деяких випадках, особливо, коли йдеться про історичні події, періоди, культурні об’єкти, діють кілька паралельних відповідників: смутні часи − the period of unrest або the Time of Trouble.
5. Іноді значення може значною мірою залежати від контексту, ситуації, підтексту. Пошук відповідників у такому разі починається з уважного вивчення словникової статті (іноді потрібно розглянути статті з різних словників), порівняння словникових значень із контекстуальними [Казакова 2001: с. 103]. Після осмислення прямих і переносних значень, конотацій та ін. перекладач застосовує лексико-семантичні трансформації.
Правила застосування лексико-семантичних трансформацій:
1) звуження значення здійснюється в тому разі, коли вихідна одиниця характеризується високим ступенем інформаційної невизначеності й значною мірою залежить від контексту; наприклад, укр. досліджувати може відноситися до різних ситативних умов, а в англійській мові цій лексемі відповідають вужчі за значенням одиниці (залежно від контексту): досліджувати місцевість − to explore the environment; досліджувати ринок − to investigate the market;
2) розширення (генералізація) вихідного значення допускається у тих випадках, коли слово перекладне відрізняється більшим ступінем інформаційної невизначеності, яка достатньою мірою впорядковується контекстом; наприклад, українське слово лікування відповідає англійському treatment, а останнє має значно ширший спекрт значень: Лікування було успішним, вона одужала − The treatment turned to be successful and she recovered; Їхнє розуміння ситуації − Their treatment of the situation; Він поводився з батьками дуже шанобливо − His treatment of his parents was very deferential;
3) емфатизація або нейтралізація вихідного значення визначаються здебільшого такими соціолінгвістичними чинниками, як розходження в традиціях емоційно-оціночної інформації і необхідність актуалізації / нівеляції слова в контексті; наприклад a cow-eyed girl, залежно від контексту, може потребувати різних відповідників − дівка з коров’ячими очима / волоока красуня;
4) опис значення вихідної одиниці застосовується в умовах відсутності регулярного словникового еквівалента або при розбіжності смислових функцій відповідних одиниць у двох мовах; опис має бути гранично лаконічним і в ідеалі − максимально наближатися за своїми ознаками до вихідної одиниці: наприклад, якщо в певних контекстах слово старець порівняно легко перекладається (the old man), то під час перекладу старих православних пам’яток часто доводиться добирати інші відповідники (The Oxford Russian Dictionary пропонує такі варіанти: elder old man; elderly monk2; spiritual adviser;
5) перекладацький коментар слід розглядати як додатковий прийом, що супроводжує слова, перекладені за допомогою будь-якого іншого способу лексико-семантичної трансформації, але з необхідністю розширеного пояснення; наприклад, якщо тлумачні словники не дають вокабули, достатньо глибокої для розглядуваного контексту, або саме поняття взагалі відсутнє в культурі перекладу [Казакова 2001: с. 112-113].
Розрив між культурами, їхній конфлікт можливий не лише як зіткнення свого та чужого світогляду, але й суто в межах рідної культури, коли зміни в житті суспільства досягають такого рівня, що нові покоління вже на пам’ятають, не знають, не розуміють світосприйняття своїх предків. Так, за спостереженням С.Г. Тер-Мінасової, деякі слова на позначення старих російських реалій можуть бути незрозумілими не лише англійцям або українцям, але навіть і сучасним росіянам [Тер-Минасова 2000: 89]. Дослідниця цитує лист філолога Юрія Федосюка, опублікований у 1959 році в журналі «Вопросы литературы», у якому автор констатує, що сотні висловлень, що зустрічаються у творах російських класиків, віддзеркалюють побутові особливості дореволюційної Росії, тому майже або зовсім незрозумілі сучасним читачам: «Мені ...незрозуміло, багатий чи бідний поміщик, який має двісті десятин зем лі; наскільки захмелів купець, який випив полштофа горілки; чи багатий той, хто дає на чай синенькую, красненькую або семитку» [Федосюк 1959: с. 248].
Отже, мова − це дзеркало і реального, і культурно-понятійного світу Вона формує мовця як особистість, що належить до певного соціокультурного кола, розвиваючи систему цінностей, мораль, поведінку, ставлення до людей. Мову можна порівняти з пензлем художника, що малює світ з натури, але пропускає її через своє художнє бачення. У кожного народу своє культурне бачення світу подібно до певного напрямку живопису. Одна і та сама копиця сіна, намальована реалістом, імпресіоністом, кубістом, абстракціоністом, буде зображена абсолютно по-різному, хоча в реальному світі це один і той же об’єкт [Тер-Минасова 2000: с. 67-68]. Отже, використання будь-якого з лексичних прийомів перекладу передбачає у першу чергу розуміння того, що відображення світу в мові − це колективна творчість народу, що говорить цією мовою.
1 Теоретичний блок заняття 3-4, як і практичний, розрахований на всю пару (1 год. 20 хв.)
2 Monk [mʌŋk] − монах