Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
70. Право на соціальний захист у системі прав людини: основні поняття та зміст
Право на соціальний захист — це відносне суб'єктивне право, якому кореспондується зустрічний активний обов'язок іншої конкретної осо би. Саме як відносне суб'єктивне право особи на соціальний захист породжує відносні правовідносини, оскільки за чинним законодавством встановлене коло конкретних суб'єктів, які обтяжені конкретними обов'язками щодо надання за певних умов соціальних виплат і послуг. Крім того, законодавством вста новлено жорсткий зв'язок між певним соціальним ризиком і обсягом матеріальних благ, які надаються особі. Інша справа, наскільки цей обсяг відповідає потребам особи, але це вже інша проблема, — проблема відповідності соціаль них стандартів науковим та економічним чинникам.
Таким чином, право на соціальний захист — це гарантовані державою і передбачені законодавством певні можливості людини отримати від держави, а також інших суб'єктів, які діють за уповноваженням або дозволом держави, на умовах і в порядку, передбаченому законодавством, а також договором ма теріальне забезпечення, матеріальну підтримку та соціальні послуги у разі настання соціальних ризиків.
Комплексний характер підстав для виникнення права на соціальний за хист — соціальних ризиків — обумовлює й комплексний характер цього пра ва. Право на соціальний захист — це комплекс суб'єктивних прав особи, за кріплених у Конституції та законодавстві України, які включають такі основні правомочності, як право на пенсійне забезпечення, право на соціальну допомо гу, право на соціальні послуги, право на медичну допомогу. Окрім зазначених, громадяни в Україні мають право на житлові субсидії, соціальні пільги тощо.
Право на соціальний захист як суб'єктивне право забезпечене певними юридичними обов'язками, які покладено на чітко визначених суб'єктів — відповідні державні органи, органи праці та соціального захисту, соціальні фонди, соціальні служби, посадових осіб. Якщо носій суб'єктивного права завжди має вибір — діяти певним чином або утриматися від дій, то зобов'яза на особа права вибору не має. Невиконання або неналежне виконання юридич ного обов'язку тягне за собою заходи державного примусу.
Право на соціальний захист може бути захищене в суді. За Конституцією України, її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту кон ституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується (ст. 8).
Конституція гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяль ності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право після використання всіх національних за собів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповід них міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст. 55).
Закон передбачає право громадянина звернутися до суду зі скар гою, якщо він вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і службової особи порушено його права, свободи чи законні інтереси. До рішень, дій або бездіяльності, що підлягають оскарженню, належать, зокрема, колегіальні або одноособові рішен ня, дії або бездіяльність, у зв'язку з якими особа вважає, що порушено або по рушуються її права, свободи чи законні інтереси; створено або створюються перепони для реалізації нею своїх прав та свобод або що вжиті заходи щодо реалізації її прав є недостатніми. Водночас у законі конкретизовано, що поса дові особи несуть відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які було на них покладено законами або іншими нормативно-правовими актами. Тобто не можна сподіватися на судовий захист таких прав у сфері соціального захис ту, котрі лише проголошені, але для їх забезпечення не встановлено у норма тивно-правових актах відповідних юридичних обов'язків конкретних суб'єктів.