Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГОРАЛЬСЬКИЙ ЛЕОНІД ПЕТРОВИЧ
УДК 636:611/619:616.98:578.828
ГІСТОМОРФОЛОГІЯ І ГІСТОХІМІЯ ОКРЕМИХ ІМУННИХ ТА НЕКРОВОТВОРНИХ ОРГАНІВ ПРИ РЕТРОВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЯХ
(дослідження експериментального лейкозу рогатої худоби
та інфекційної анемії коней)
16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук
БІЛА ЦЕРКВА - 2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті епізоотології УААН
Наукові консультанти:
доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН, Красніков Геннадій Андрійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН,
завідувач лабораторії патоморфології;
доктор біологічних наук, професор, академік УАН Національного прогресу та Нью-Йоркської Академії Наук, Заслужений працівник Вищої школи України
Кононський Олексій Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії.
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, професор Кривутенко Олександр Іванович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри нормаль-ної і патологічної анатомії;
доктор ветеринарних наук, професор Борисевич Борис Володимирович, Національний аграрний університет, професор кафедри патологічної анатомії і ветеринарно-санітарної експертизи;
доктор ветеринарних наук, професор Каришева Алефтина Федорівна, Пол-тавський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри інфекційної патології.
Провідна установа:
Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, кафед-ра патологічної анатомії.
Захист відбудеться " 2 " листопада 2000 р. о 13 годині на засіданні спеці-алізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09100, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №5, ауд. №1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою: 09100, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.
Автореферат розісланий " 27 " вересня 2000 р
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат ветеринарних наук П.О. Стаднік
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема ретровірусних інфекцій досить актуальна для су-часної ветеринарної медицини. Це пояснюється широким розповсюдженням цих інфекцій і особливо лейкозу великої рогатої худоби (ЛВРХ) (Бусол В.А., и др., 1988; Васильев Н.Т. и др., 1966; Доронин Н.Н., 1969, 1976; Мандигра М.С., 1998, 1999; Смирнов П.Н., Незавитин А.Г., 1991; Burny A., 1984; Kruger A., 1962) та інфекцій-ної анемії коней (ІНАН) (Галатюк О.Є., 1997, 1998, 1999; Орлов Ф.М., 1976; Юров К.П., 1970, 1997; Lafrado L.J. and Olsen R.G.,1986).
У тварин, уражених ретро-вірусами, інфекційний процес протікає по різному. В одних випадках, клінічні ознаки розвиваються надзвичайно швидко (від кількох тижнів до декількох місяців), в інших - роками. Багато тварин, протягом майже всього життя, залишаються вірусоносіями.
За таких умов ефективність боротьби з даними інфекціями найбільше залежить від своєчасної діагностики.
В діагностичному комплексі при ретровірусних інфекціях вагоме місце нале-жить патолого-анатомічним дослідженням, які дають можливість виявити конкретні специфічні зміни та отримати об'єктивні критерії для їх диференціації. Однак, у більшості випадків латентного перебігу хвороби чітко виражені характерні макроскопічні зміни в органах відсутні, тому для виявлення патологічних процесів у тварин, диференціації форми та стадії захворювання, велике значення мають гістоло-гічні дослідження.
Останніми роками велика увага приділяється морфометричним дослідженням. Доведена висока ефективність морфометричної оцінки структурно-функціонально-го стану організму тварин на органному, тканинному та клітинному рівнях (Гри-горьев В.С., 1973; Морозова Е.В., 1989; Сапин М.П., 1987, 1989, 1990).
Вагомий внесок у вивченні питань етіології, патогенезу, лікування і профілак-тики ретровірусних інфекцій вносять дослідження процесів обміну речовин. Гісто-логічні та цитоморфологічні дослідження різних органів і тканин повністю не вияв-ляють суті патологічного процесу в порушенні метаболізму. А тому, важливу роль посідають гістохімічні методи, особливо при різних злоякісних захворюваннях орга-нізму.
Не зважаючи на досягнуті успіхи і велику кількість опублікованих робіт з проб-лем лейкозу великої рогатої худоби, все ще недостатньо вивченими залишаються епізоотичні особливості захворювання, роль екзогенних і ендогенних факторів у виникненні та розповсюдженні лейкозу. Для більш глибокого вивчення цих питань вагоме місце відводиться пошукам моделей по відтворенню лейкозів великої рога-тої худоби в експерименті (Салимов Х.С., 1984, 1986; Paulsen J. et. al., 1975; Stra-ub O.C. et. al., 1971).
Для з'ясування механізму лейкозогенезу в Україні та ряді зарубіжних країн бу-ли проведені чисельні досліди з експериментального відтворення лейкозу на вівцях шляхом введення їм різноманітних матеріалів від хворих лейкозом корів (Таджиба
ев А.А., 1984; Бурба Л.Г. и др., 1976; Шишков В.П., Иткин Б.З., 1978; Бялец- кий С.А., 1994).
На жаль, більшість науковців і практиків для оцінки результатів своїх досліджень використовують, в основному, гематологічні або вірусологічні методи. Тільки в окремих експериментах з відтворення лейкозів у овець враховувались патоморфологічні зміни (Таджибаев А.А., и др., 1983,1984).
В науковій літературі є твердження про можливість відтворення лейкозу за допомогою іонізуючої радіації (Бергольц В.М., 1973), джерелом якої можуть бути і рентгенівські промені та радіоактивні речовини. За морфологічними ознаками променеві лейкози відносять до мієлолейкозів, інколи, з ознаками пухлинного росту (Бергольц В.М. и др., 1978).
Разом з тим, дані про асоційовану дію вірусу лейкозу великої рогатої худоби та іонізуючого опромінення (особливо, контрольованого) в літературі зустрічаються рідко, або носять фрагментарний характер. Майже нічого не повідомляється про вплив цієї дії на структуру тканин і клітин.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зважаючи на актуальність проблеми, ця робота включена до проекту УААН "Вивчити морфо-функціональні зміни в імунній системі організму та розробити заходи корекції імунітету", № держреєстрації 0196 У 024149 - 02 "Вивчити механізми метаболізму, морфофункціональні зміни при лейкозі великої рогатої худоби та інфекційній анемії коней".
Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи було дослідити морфофункціональний стан органів і тканин великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі на різних стадіях розвитку захворювання та в овець, інфікованих ВЛ ВРХ на фоні вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого випромінювання, а також морфофункціональні зміни в органах і тканинах у коней при інфекційній анеміі.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- вивчити особливості мікроскопічної будови органів і тканин у великої рогатої худоби при хронічному лімфолейкозі, провести морфометричний аналіз уражених органів на тканинному та клітинному рівнях;
- встановити гістохімічні особливості порушень білково-нуклеїнового, вуглевод-ного та ліпідного обмінів в органах і тканинах великої рогатої худоби на початковій стадії лімфоїдного лейкозу.
- з'ясувати особливості мікроскопічних та морфометричних показників органів і тканин в овець інфікованих ВЛ ВРХ;
- з'ясувати особливості мікроскопічних та морфометричних показників органів і тканин в овець при вторинному імунодефіциті, зумовленого впливом іонізуючого опромінення;
- вияснити морфологічні особливості та морфометричні показники в овець, інфікованих ВЛ ВРХ, на фоні вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого опромінення;
- з'ясувати гістологічні особливості органів і тканин у коней при інфекційній ане-мії, провести морфометричний аналіз органів на тканинному та клітинному рівнях;
- визначити гістохімічні особливості білково-нуклеїнового, вуглеводного, ліпід-ного обмінів в органах і тканинах у коней при інфекційній анемії.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне дослідження органів і тканин великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі з застосуванням гістологічних, гістохімічних і морфометричних методик.
З'ясовано вплив контрольованого іонізуючого опромінення на морфологічний стан внутрішніх органів у овець в залежності від застосованої дози гамма-променів.
Вперше проведено вивчення морфологічних особливостей лейкозного процесу в овець, інфікованих ВЛ ВРХ, на фоні вторинного імунодефіциту.
Проведено комплексне дослідження органів і тканин коней при інфекційній анемії з застосуванням гістологічних, гістохімічних та морфометричних методик.
Державним комітетом України з питань науки та інтелектуальної власнос- ті прийнято рішення про видачу патенту на винахід "Спосіб діагностики коней з наявністю патоморфологічних змін при інфекційній анемії", реєстраційний № 99105818 від 26.10.1999 р.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати з вивчення морфофункціональних змін в органах і тканинах великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі та інфекційній анемії коней, значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про механізм генезу даних ретровірусних інфекцій. Дані досліджень мікроскопічної будови та морфометричні показники органів і тканин овець, інфікованих ВЛ ВРХ та опромінених гамма-променями, значно розширюють знання про вплив радіонуклідів на організм тварин та дають уявлення про перебіг лейкозного процесу за вторинного імунодефіциту. Показники морфометричних досліджень можуть використовуватись як тести під час діагностики лейкозу для уточнення форми і стадії захворювання, а також при дії на організм радіонуклідів. На основі результатів досліджень розроблені та впроваджені інформативні методи діагностики та корекції виявленої патології.
Отримані дані широко використовуються у навчальному процесі і в науково-дослідницькій роботі на кафедрах патологічної анатомії факультетів ветеринарної медицини Національного аграрного університету, Кримського державного аграрного університету, Мордовського державного університету, Львівської, Вітебської, Казанської державних академіях ветеринарної медицини, Одеського державного сільськогосподарського інституту, Омського інституту ветеринарної медицини, в лабораторіях патоморфології Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини та Інституту епізоотології УААН.
За результатами досліджень видано рекомендації "Методичні вказівки з лабора-торної діагностики інфекційної анемії коней", розглянуті та затверджені Департа-ментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України, протокол №15-14 / 80, від 7. 03. 2000 року, а також методичні рекомендації "Патоморфологічна діагнос-тика лейкозу великої рогатої худоби" розглянуті та затверджені Вченою радою Інс-титуту епізоотології УААН, протокол №3, від 29 лютого 2000 року та погоджені нау
4
ково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (від 14 липня 2000 року).
Особистий внесок здобувача. Особиста участь автора в отриманні наукових результатів, викладених у дисертації, становить 90%. Автором самостійно вико-наний основний обсяг експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одер-жаних результатів. Ним власноручно проведені всі дослідження за основними мето-диками, представленими в дисертаційній роботі, а саме: виконано численні гісто-морфологічні та гістохімічні дослідження органів і тканин у контрольних та дослідних тварин. Дано практичну та теоретичну оцінку їх морфофункціональних пара-метрів і змін при лейкозі ВРХ та ІНАН коней, а також у овець, інфікованих ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом радіоактивного опромінення. Особистий конкретний внесок по кожній науковій статті, яка була опублікована здобувачем у співавторстві, задекларований у списку опублікованих праць авторе-ферату.
Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались на засіданнях методичної комісії та вченої ради Інституту епізоотології УААН (м. Рівне, 1993-2000 рр..), а також міжнародній науково-виробничій конференції (м. Кишинів, 1994р.); на першому національному конгресі анатомів, гісто-логів, ембріологів і топографоанатомів України на тему: "Актуальні питання морфології" (м. Івано-Франківськ, 1994); науково-практичній конференції "Неінфекційна патологія тварин" (м. Біла Церква, 1995 р.); 3-й науковій конференції морфологів "Морфологічний статус ссавців та птахів" (м. Сімферопіль, 1995 р.); міжнародній науковій конференції "Загальна епізоотологія: імунологічні, екологічні і методологічні проблеми" (м. Харків, 1995р.); першій Всеукраїнській науково-виробничій конференції ветеринарних патологів "Актуальні питання ветеринарної патології (м. Київ, 1996р.); науковій конференції Молдови (м. Кишинів, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми"(м. Харків, 1997 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Морфология - практической ветеринарии и медицине" (м. Біла Церква, 1998р.); науковій конференції "Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України" (м. Рівне, 1998р.); науково-методичному семінарі "Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень" (м. Рівне, 1998 р.); конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (м. Луганськ, 1998 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 49 робіт. З них - статей у ведучих фахових наукових виданнях- 25 (11 одноосібних), праць міжнародних, всеукраїнських, галузевих з'їздів і конференцій - 18; крім того, результати досліджень представлені у монографії: Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Імуноморфологія ретровірусних інфекцій (лейкоз великої рогатої худоби, інфекційна анемія коней). - Рівне: Інститут епізоотології УААН, Мустанг, 1999. - 179 с.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких розділів: "Вступ", "Огляд літератури", "Матеріал і методи досліджень", "Результати досліджень", "Обговорення результатів дослідження", "Висновки", "Практичні реко-мендації виробництву", та список використаних джерел (735 найменувань).
Дисертацію викладено на 392 сторінках машинописного тексту, вона ілюст-рована 78 таблицями і 210 рисунками.
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ
Робота проводилась в лабораторії патоморфології Інституту епізоотології УААН. Об'єктом дослідження були лімфовузли, селезінка, серце, легені, печінка та нирки великої рогатої худоби, овець та коней.
Вивчення гістологічних і гістохімічних змін при хронічному лімфоїдному лей-козі у великої рогатої худоби з використанням анатомічних, гістологічних, гемато-логічних, гістохімічних методів дослідження було проведено на матеріалі від 304 голів, з яких 68 були тільки серопозитивні по РІД, 166 - серопозитивні по РІД з наявністю гематологічних змін та 70 - клінічно здорових корів.
Матеріал для дослідження відбирали у тварин, забитих на м'ясокомбінаті або таких, що загинули у віці 4-9 років.
Особливості перебігу лейкозного процесу та сприйнятливості до захворювання за вторинного імунодефіциту досліджували на 45 вівцях. Робота проводилась разом з лабораторією диференційної діагностики інституту епізоотології УААН.
Перед експериментом провели дворазове гематологічне та імунологічне дос-лідження овець. Істотних відмінностей по досліджуваних показниках у тварин не встановлено. Тварин двох дослідних груп (по 11 овець в кожній групі) опроміню-вали на установці "Панорама 3С" з цезієвим джерелом випромінювання (потужність експозиційної дози 96 Р/год): першу групу - протягом 31 хв., другу - 1 год.52 хв. Та-ким чином, експозиційна доза для першої групи тварин становила 50 Р, для дру- гої - 180 Р. Поглинута доза була меншою внаслідок неоднакових показників іонізації повітря і тканин організму та становила відповідно 46,5 і 167,8 Рад. Інші тварини залишались не опроміненими. У частини овець дослідних груп та у дев'яти неопромінених, лейкозний процес ініціювали шляхом внутрішньом'язового введення їм крові хворих лейкозом корів. Шість тварин залишались інтактними для контролю. Вівці утримувались в однакових умовах догляду та годівлі.
Забій тварин для морфологічних досліджень здійснювали через 1-1,5 роки від початку експерименту.
Вивчення гістоархітектоніки та морфометричних показників органів і тканин за прихованого перебігу інфекційної анемії проводили на матеріалі від 42 коней, з яких 25 були інфіковані вірусом і 17 складали контрольну групу.
В роботі використовували гематологічні, серологічні, анатомічні, гістологічні, гістохімічні та морфометричні методи.
Гематологічні та серологічні дослідження на лейкоз ВРХ здійснювали згідно з "Методичними вказівками по діагностиці лейкозу великої рогатої худоби", на ІНАН коней - згідно з рекомендаціями по діагностиці ІНАН.
Для проведення гістологічних і гістохімічних досліджень застосовували загаль-ноприйняті методи фіксації та виготовлення зрізів (Ромейс Б., 1953; Лилли Р., 1969;
Кононский А.И., 1976; Пирс Э., 1962).
Для вивчення морфології клітин і тканин застосовували фарбування гематокси-ліном та еозином (Ромейс Б., 1953), яке використовувалось для отримання огля-дових препаратів, проведення морфометричних досліджень і служила контролем при гістохімічних дослідженнях.
Виявлення нуклеїнових кислот в зрізах проводили за методом Ейнарсона (1951), Браше (1942), а також Унна, "сумарних" білків - по Шусту ( 1967) і Бонхегу (1955), основних і кислих білкових речовин - по Мікель - Кальво (1957), загальних ліпідів - по Мак-Манусу (1946), Кей і Уайхеду (1941), кислих і нейтральних ліпідів за Кайном (1947). Глікоген і нейтральні глікопротеїди виявляли Щифф-йодистою реакцією за Шабадашем (1949) (Лилли Р., 1969, Кононский А.И., 1976; Луппа Х., 1980; Пирс Э., 1962),
Виявлення заліза в тканинах здійснювали за допомогою реакції берлінської ла-зурі (Лилли Р., 1969; Perls M., 1867).
Морфометричні дослідження структурних елементів тканин проводили при світловій мікроскопії, а вимірювання мікроструктур за допомогою мікроскопів МБІ - 15/2 та "Біолам -Ломо" з постійною довжиною тубуса.
Виміри товщини сполучнотканинної капсули, розмірів діаметру клітин та ядер, поперечного зрізу кардіоміоцитів здійснювали окуляр-мікрометром МОВ - 1 - 15х (не менше 30 вимірів на окремому зрізі, 3-4 препарати від кожної тварини).
Визначення об'єму клітин та їх ядер проводили, згідно з рекомендаціями, вик-ладеними у посібнику К.Ташке (1980).
Підрахунок кількості ниркових тілець і лімфатичних вузликів селезінки прово-дили на умовній одиниці площі рівній 5,0 мм2, мікроскопом МБС - 10, на 10 пре-паратах в 20 полях зору по кожній групі. Кількість часточок печінки визначали таким же способом, тільки на умовній одиниці площі рівній 14 мм2 .
Співвідношення кіркової і мозкової речовини лімфовузлів, червоної та білої пульпи селезінки, її трабекулярного апарату, дихальної частини та сполучнотка-нинної основи легень здійснювали за допомогою вмонтованої в окуляр мікроскопа окулярної сітки (Автандилов Г.Г., 1990; Гуцол А.А., Кондратьев Б.Ю., 1988; Таш- ке К., 1980). В усіх тварин при однаковому збільшенні підраховували кількість квад-ратів, зайнятих досліджуваною гістоструктурою і шляхом співставлення її площі, на поверхні зрізу до загальної, визначали процентне співвідношення необхідного по-казника. Виміри проводили не менше як на 10 препаратах.
Підрахунок бластів, малих, середніх і великих лімфоцитів, ретикулярних клі-тин, макрофагів і зруйнованих клітин у мікроструктурах лімфовузлів і селезінки здійснювали з розрахунку на кожні 100 клітин при збільшенні 10 х 90 на 10 пре-паратах в 20 полях зору по кожній групі тварин. На основі одержаних даних виз-начали середній процентний вміст кожного виду клітин.
Статистична обробка цифрових даних проводилась за методом Монцевичюте - Ерингене (1964). Значення критерія вірогідності визначали по Стьюденту і рівню значимості ( Р ) (Лакин Г.Ф., 1980).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Гістологічна характеристика органів і тканин великої
рогатої худоби, овець та коней
Проведені дослідження свідчать про те, що гістоструктура органів і тканин у великої рогатої худоби, овець і коней має схожу будову, але відрізняється певними морфометричними показниками.
Важливе значення у дослідженні гістоструктури лімфатичних вузлів і селезінки мають лімфатичні вузлики, тому що за розвитку патологічних процесів у них мо-жуть відбуватись значні зміни: збільшення їх кількості та розмірів, що нерідко приз-водить до злиття вузликів і появи нових світлих центрів (Юрина С.А. и Русина А.К., 1976). Кількість лімфатичних вузликів на одиницю площі та їх розміри прямо зале-жать від віку та виду тварин (Аминова Г.Г., 1979; Тиняков Г.Г. и Цюнская Т.А., 1961). Наші дослідження свідчать, що середня площа лімфатичних вузликів лімфа-тичних вузлів і селезінки в овець і коней значно менша, ніж у великої рогатої худоби. Так, в селезінці великої рогатої худоби цей показник в 3,6 рази перевищує відповідний показник у овець і в 2,9 рази - у коней. Кількість вузликів на одиницю площі, на наш погляд, має корелятивну залежність від їх величини. Так, кількість лімфатичних вузликів селезінки на одиницю площі найбільша у овець (13,3±2,0 оди-ниць) і найменша - у великої рогатої худоби - (6,0 ± 0,18 одиниць).
Реактивні центри лімфатичних вузликів, у більшості випадків, слабо виражені і не чітко виявляються на гістопрепаратах. Виникнення світлих центрів в лімфатич-них вузликах багато авторів пов'язують з ослабленням гуморального імунітету, на-бутого в період внутрішньоутробного розвитку та в постнатальний період (Wil-sen R., 1964) і на початку функціонування власної імунної системи. Однак, у реак-тивних лімфоцитарних вузликах лімфовузлів і селезінки сільськогосподарських тварин, реактивні центри розмноження займають велику частину, що свідчить про динамічне відтворення складних механізмів адаптації організму до умов утримання (Бородин Ю.И., 1989) і дії антигенів, так як в звичайних умовах усі організми підда-ються постійному антигенному подразненню (Min Sin Yoke, 1972), і тому, завжди виявляється значна кількість лімфатичних вузликів, які перебувають на різних ста-діях розвитку.
Майже половина усієї площі зрізу лімфатичних вузлів припадає на кіркову речовину (Григоренко Д.Е. и Бушукина Е.Е., 1985). За нашими даними, кіркова ре-човина лімфовузлів у великої рогатої худоби та коней, займає менше половини попе-речного зрізу гістопрепарату і становить відповідно 42,2±5,2 та 31,4±3,9%. Можливо, це пов'язано з тим, що в період зрілості відносний вміст кіркової речовини зменшується, а мозкової - збільшується, відбувається розростання сполучної тканини (Моталов В.Г., 1984; 1985). Щодо овець, то цей показник співпадає з даними інших науковців (Григоренко Д.Е. и Бушукина Е.Е., 1985) і становить 55,14 ± 16,7 %.
Біла пульпа селезінки займає відносно невелику частину площі органу та найбільш розвинута у ВРХ - 21,93 ± 0,92 %. В овець цей показник становить 12,6±3,32 %, а у коней - лише 6,5 ± 0,2 %, що у 3,37 раза менше, ніж у ВРХ та майже у два рази, ніж в овець, що, можливо, пов'язано з пригніченням імунної від
повіді у овець і, особливо, у коней (Захаров А.М. и др., 1991) та біологічними особ-ливостями організму і формуванням власної імунної системи (Аминова Г.Г., 1979).
Трабекулярний апарат селезінки найбільш розвинутий у коней (11,0±0,4 %), що свідчить про фізіологічну бар'єрно-фільтративну та резервуарну активність (Боро-дин Ю.И., 1981). У овець та ВРХ він займає 5,1 ± 0,9 та 4,64 ± 0,36 % відповідно.
Цитоморфологія лімфатичних вузлів різна і визначається морфофункціональни-ми особливостями органів і тканин, від яких вони дренують лімфу (Бородин Ю.И. и др., 1985; Сапин М.Р., и др., 1978) і представлена різними формами клітин, серед яких є бластні форми, лімфоцити, ретикулярні клітини та макрофаги, які відрізня-ються за своєю морфологічною будовою та інтенсивністю забарвлення. Найбільш чисельними клітинними елементами лімфатичних вузликів і м'якушевих тяжів лім-фовузлів є малі лімфоцити (табл. 1). Так, кількість їх у лімфатичних вузликах лімфа-тичних вузлів великої рогатої худоби становить - 47,1 ± 2,53 %, у овець 44,9 ± 2,5 %, у коней - 42,5 ± 2,5 %. Аналогічні результати спостерігали також при цитоморфомет-ричних дослідженнях селезінки (табл. 2), що співпадає з результатами досліджень, одержаними іншими науковцями (Горбатенко В.П., 1991; Гусейнов Т.С. и Рагимов Р.М., 1990; Вихрук Т.И. и Ткачук М.Г., 1991).
На другому місці знаходяться середні лімфоцити, на третьому - ретикулярні клі-тини (табл. 1 і 2). Однак, кількість середніх лімфоцитів не можна оцінювати одноз-начно, тому що вони є проміжною стадією в процесі проліферації і диференціації лімфоїдних клітин (Бородин Ю.И. и др., 1988; Смирнова Т.С., 1987; Dennis G.O., 1982). Макрофаги, бластні форми та великі лімфоцити у цитоструктурі органів імуногенезу складають незначну частку в загальній кількості клітин.
Таблиця 1
Процентний вміст клітинних елементів у мікроструктурах мезентеріальних
лімфовузлів у сільськогосподарських тварин (М ±м)
Види Лімфатичні вузлики М'якушеві тяжі
клітин ВРХ Вівці Коні ВРХ Вівці Коні
Бласти і великі лімфоцити 3,8± 0,87 5,3± 0,76 3,1 ± 0,5 1,2 ± 0,2 1,9 ± 0,41 1,1±0,31
Середні лім- фоцити 31,7±1,8 29,1± 2,3 30,4±2,23 31 ±2,48 23,8±1,36 30,3±3,5
Малі лімфо- цити 47,1±2,53 44,9± 2,5 42,5± 2,5 53,2±2,5 49,5±2,58 45,8±2,7
Ретикулярні клітини 14,6±1,37 16,7± 2,2 18,9± 1,8 13,8±1,5 23,0±1,73 21,1±0,9
Макрофаги 1,4 ± 0,3 1,4 ± 0,3 1,6 ±0,37 1,1 ±0,31 1,0 ±0,26 1,2±0,32
Зруйновані клітини 1,0 ± 0,26 1,2 ±0,25 1,8 ±0,53 0,5 ±0,17 0,6 ±0,26 0,2±0,13
Таблиця 2
Процентний вміст клітинних елементів у мікроструктурах
селезінки у сільськогосподарських тварин (М ± м)
Види Реактивний центр Маргінальна зона
клітин ВРХ Вівці Коні ВРХ Вівці Коні
Бласти і великі лімфоцити 1,2 ± 0,33 1,6 ±0,37 1,1 ± 0,31 1,0± 0,26 1,2 ±0,32 0,8 ± 0,25
Середні лімфоцити 17,1± 1,8 21,0±2,52 22,6±3,28 16,0± 4,6 17,3±2,09 27,7±2,62
Малі лімфоцити 60,0±2,13 55 ±2,11 45,4± 4,6 66,4±2,72 58,9±2,73 48,1± 3,9
Ретикуляр- ні клітини 19,5 ±1,6 21,1±2,23 26,7±2,04 14,9± 2,0 20,3±1,58 22,2±2,32
Макрофаги 0,8 ± 0,25 1,1 ± 0,31 1,0 ±0,33 0,4± 0,22 0,8 ±0,32 0,7 ±0,26
Зруйновані клітини 1,4 ± 0,34 1,3 ±0,39 1,1 ±0,38 0,9± 0,38 0,9 ±0,31 0,9 ±0,28
Показники морфофункціональної характеристики серця та легень мають не тільки пізнавальне значення, але є основою для клінічної ветеринарної медицини, а та-кож для вивчення конституції тварин у зоотехнії (Жеденов В.Н., 1961). Завдяки гістологічному дослідженню міокарду та легень у клінічно здорових тварин вста-новлена їх нормальна структура й архітектоніка. Морфометричні дослідження доз- волили виявити незначні зміни гістоархітектоніки міокарду у дослідних тварин. Так, середній об'єм ядер кардіоміоцитів у сільськогосподарських тварин різний. Найвищий він у ВРХ - 126,85 ± 8,58 мкм3, у коней - 105,75 ± 8,4 мкм3, у овець - 59,35 ± 4,67 мкм3. Аналогічні результати отримані при морфометричних дослід-женнях товщини м'язових волокон, що, можливо, пов'язано з видовими особли-востями організму.
Результати морфометричних досліджень паренхіми легень у сільськогоспо-дарських тварин свідчать, що дихальна частина органу найбільш розвинута у коней і становить 55,2 ± 6,8% від загальної площі паренхіми легень. У жуйних цей показ-ник дещо менший. Подібну картину виявили і при морфометричному дослідженні середнього об'єму легеневих альвеол, що пов'язано, на наш погляд, з присто-суванням організму до умов існування. Відомо, що найбільш розвинуті легені у тих тварин, яким властиві значні фізичні та фізіологічні навантаження на відповідні ор-гани і системи (Жеденов В.Н., 1961).
Морфометричні дослідження дозволили встановити незначні зміни гістоархітек-тоніки паренхіми печінки у дослідних тварин.Так, середня площа частки печінки більше виражена у ВРХ та дорівнює 0,7848 ± 0,037 мм2, найменша - у коней і складає 0,6070 ± 0,0720 мм2.
Відомо, що величина клітин та їх ядер різна, тому співвідношення ядер і цитоп-лазми у клітинах також різне (Ерехина Г.Н.,1989; Уша Б.В.,1979; Lound A.V., 1968).
Ці результати співпадають з вимірами, які проведені на ізольованих клітинах пе-чінки (Drochmans P. et. al., 1975) та з даними наших цитоморфометричних дослід-жень у сільськогосподарських тварин. Так, гепатоцити печінки у клінічно здорових тварин мають різні розміри, які коливаються у широких межах: від малих до великих. Вони відрізняються об'ємом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цито-плазматичним відношенням (ЯЦВ). У великих за розмірами клітин печінки ВРХ цей показник дорівнює 0,0591 ± 0,0030, у середніх - 0,0906 ± 0,0050, у малих - 0,1426 ± 0,0083, а середній показник ЯЦВ становить 0,1020 ± 0,0065.
При проведенні цитоморфометричних досліджень печінки у овець і коней вста-новлена подібна тенденція - виявлені гепатоцити різного розміру. Аналіз морфомет-ричних показників свідчить, що об'єм гепатоцитів та об'єми їх ядер у дослідних тварин практично співпадають. Разом з тим, спостерігається тенденція до зменшен-ня об'єму гепатоцитів та їх ядер у коней, по відношенню до відповідних показників у жуйних. При цьому, встановлено постійність ядерно-цитоплазматичного відно-шення у гепатоцитах печінки клінічно здорових різновидових тварин. Цитострук-тура печінки овець характеризується зростанням кількості малих гепатоцитів, на що вказує збільшення середнього показника індексу ЯЦВ щодо ВРХ та коней.
На думку С.И.Щелкунова (1962), В.В.Лавренко (1964) та інших, ядерно-цитоп-лазматичне відношення є основним морфометричним показником рівня метаболізму і диференціації клітин при різних умовах їх існування. Завдяки цьому показнику можна оцінити рівень морфофункціональної зрілості у видовому та віковому аспек-тах.
Морфометричними дослідженнями встановлено різний об'єм ниркових тілець. В дослідних тварин найвищий цей показник у коней - 783,0 ± 92,0 тис.мкм3. У ВРХ він менший, ніж у коней у 1,13 рази, в овець - у 2 рази. Це вказує на зниження інфільтративної властивості у жуйних, пов'язаної, на наш погляд, з видовими особ-ливостями організму.
Гістохімічна характеристика органів і тканин великої
рогатої худоби, овець та коней
Найвищу інтенсивність гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот у лімфатичних вузлах і селезінці клінічно здорових тварин мають лімфатичні вузли-ки, у міокарді - ядра м'язових волокон, у легенях - стінки бронхів, альвеол і крово-носних судин, у печінці - ядра та цитоплазма гепатоцитів, у нирках - ниркові клу-бочки, ниркові канальці та стінки судин.
Між ядром і перикаріоном клітини існують тісні й водночас складні метаболічні взаємозв'язки. Вміст ДНК безпосередньо залежить від об'єму ядра і цитоплазми. Так, у клітинах з високим індексом ядерно-цитоплазматичного відношення інтен-сивність гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот зростає. Це по-в'язано, напевно, з переміщенням рибонуклеопротеїдів з цитоплазми в ядро, на що вказує втрата цитоплазмою базофілії та відносне збільшення об'єму їх ядер. У клітинах з низьким рівнем ЯЦВ вміст ДНК знижується.
Локалізація білків у цитоплазмі клітин значною мірою нагадує розміщення РНК. Це не випадково. На думку С.А.Саркісова (1964), 25-33% білкових з'єднань у клі-тині утворюють комплексні сполуки з РНК. Збільшення об'єму ядра пов'язано з підвищенням білкового синтезу (Ranek L., 1973).
Вміст глікогену надзвичайно лабільний і неабияк залежить від фізіологічного стану тварин. Глікоген, особливо часто, виявляється у гепатоцитах печінки, а також, правда рідше - в міокарді. В інших досліджуваних нами органах (лімфатичні вузли, селезінка, легені, нирки) інтенсивність реакцій на виявлення глікогену слабо виражена через наявність у них, в основному, глюкопротеїдів і глікозамінгліканів.
Наявність глікогену в міокарді залежить від його функціонального стану. І хоча вміст вуглеводів у тканині серця не стабільний, ШЙК- позитивні речовини най-більш інтенсивно виявляються в м'язових волокнах та їх ядрах.
Що стосується внутрішньоклітинної локалізації та розподілу глікогену у видо-вому аспекті, то особливих видових змін не виявлено. Так, глікоген у цитоплазмі гепатоцитів печінки дифузно розподілений у вигляді дрібних зерен. Часто зустрі-чається нерівномірність розподілення глікогену в гепатоцитах, у деяких місцях його скупчення утворюють суцільну масу, що залежить у великій мірі від загального фізі-ологічного стану печінки (Токин И.Б., 1974) і може бути непрямим свідченням функціонування клітин (Чайковская Л.А., 1976). Дифузний розподіл дрібненьких гранул глікогену в цитоплазмі вказує на його використання в процесі метаболізму клітинами, тоді, як завантажені глікогеном гепатоцити, напевно, перебувають у стані спокою і він у них не використовується. Така наявність різноманітного стану, нерівномірної інтенсивності його реакції, різного ступеня заповнення цитоплазми глікогеном свідчить про те, що в гепатоцитах печінки сільськогосподарських тварин відбувається безперервний синтез і перерозподіл глікогену (Чайковская Л.А., 1976).
Вміст ліпідів в органах і тканинах сільськогосподарських тварин виявляється у вигляді біокомплексних сполук, основними місцями розміщення яких є: у лімфовуз-лах - кіркова та мозкова речовина, у селезінці - сполучнотканинна капсула та трабе-кули, у міокарді - м'язові волокна, у легенях - стінки бронхів і альвеоцити альвеол, у печінці - гепатоцити, у нирках - ниркові клубочки та ниркові канальці. Така закономірність обумовлена тим, що ліпіди в органах і тканинах, зокрема, стерини і стериди, фосфатиди, сульфатиди і гліколіпіди разом з білками, вуглеводами, вітамінами та іншими речовинами утворюють комплексні сполуки (Кононский А.И., 1976). Лише у сполучнотканинній капсулі, а, подеколи, і в трабекулах лімфовузлів і міжм'язових волокнах міокарду суданофільним методом змогли виявити жирові клітини, що залежало, на наш погляд, від віку, функціонального стану органів, умов утримання та годівлі тварин.
Патолого-гістологічні зміни в органах і тканинах
великої рогатої худоби при хронічному лімфолейкозі
Проведені нами гістологічні та морфометричні дослідження в органах і тка-нинах у тварин з прихованим перебігом патологічного процесу за лімфоїдного лей-
козу показали, що цей процес розвивається поступово та проявляється досить неоднозначно. Враховуючи серологічні, морфологічні та морфометричні показники, ми умовно виділили шість стадій розвитку інфекційного процесу за лімфоїдного лейкозу (рис. 1).
3.Стадія гістоло- 2. Стадія гістоло- 1. Стадія серо- Інкубаційний
гічного ураження гічного реагування логічного період
імунних органів імунних органів реагування
4. Початкова стадія 5. Стадія клініко- 6. Генералізована
(гематологічно - анатомічних стадія
підозрілі в захво- змін (термінальна)
рюванні) (гематологічна)
Рис.1. Схема розвитку лейкозного процесу за спонтанного
перебігу лімфоїдного лейкозу
Перша стадія - серологічного реагування на наявність вірусу в організмі. У та-ких тварин патолого-анатомічні, патолого-гістологічні, гематологічні та морфомет-ричні показники в організмі ще відсутні, але вони реагують у РІД. За результатами наших досліджень у тварин з прихованим перебігом лейкозного процесу їх налічується 10 відсотків.
Друга стадія - гістологічного реагування імунних органів. Ця стадія нами вста-новлена у 30 відсотків тварин із латентним перебігом хвороби. Такі тварини серо-позитивні в РІД і у них виявлені морфометричні зміни в органах імуногенезу.
Так, у лімфовузлах спостерігається тенденція до збільшення площі кіркової речовини та достовірне зменшення (при Р>0,95) майже у 1,5 рази площі мозкової речовини. Середня площа лімфатичних вузликів збільшувалась і становила у тварин дослідної групи 0,60±0,11 мм2, у контролі - 0,46±0,07 мм2. Кількість бластів і великих лімфоцитів зростала з 3,8±0,78 % до 4,66±1,33 % у лімфатичних вузликах, і з 1,2 ± 0,2 % до 1,66±0,67 % - у м'якушевих тяжах. Помітна тенденція до збільшення кількості макрофагів і зменшення числа середніх лімфоцитів.
Зміни морфометричних показників відбувалися в гістоструктурі селезінки. Зок-рема, результати морфометричних досліджень засвідчили тенденцію до збільшення частки білої пульпи з 21,93±0,92 % у контрольних груп тварин до 23,70±4,62% у дослідних та середньої площі лімфатичних вузликів з 0,55 ± 0,03 мм2 до 0,63 ± 0,13 мм2 відповідно. Зміни цитопопуляції виражались у достовірному (при Р > 0,999) збільшенні в 2,36 рази в реактивних центрах і в 2,66 рази - в маргінальній зоні бластів і великих лімфоцитів. Спостерігали зростання середніх лімфоцитів: у реактивних центрах з - 17,1 ± 1,8 % до 26,16 ± 2,11 %, у маргінальній зоні - з 16,0 ± 4,6 % до 22,67±3,0 %, а також збільшення у цих зонах відносної кількості ретику-лярних клітин і макрофагів. Таким чином, вище вказані цитологічні зсуви, особливо, в сторону збільшення кількості макрофагів, бластів і великих лімфоцитів у лімфовузлах і селезінці пов'язані з підвищенням функціональної активності, і відображають динаміку механізмів адаптації організму на вторгнення вірусу лейкозу.
Третя стадія - гістологічного ураження імунних органів. За результатами наших досліджень 60 відсотків тварин, із латентним перебігом лейкозного процесу, знахо-дилися на цій стадії. Такі тварини реагували серопозитивно в РІД й у них виявлялися незначні ураження лімфовузлів і селезінки. При цьому характерних для лейкозу змін у крові не відмічали.
Лейкозні ураження лімфовузлів починалися з реактивних центрів і м'якушевих тяжів. Незначна кількість лімфатичних вузликів була інфільтрована лімфоїдними клітинами, а їх світлі центри розширені. Мікроскопічні дослідження селезінки пока-зали збільшення лімфатичних вузликів і зростання в них кількості лімфобластів, які містились переважно в розширених реактивних центрах. В окремих вузликах реак-тивні центри зникали і були інфільтровані лімфоїдними клітинами.
Морфометричні зміни спостерігали в імунних і некровотворних органах.Зокрема, морфометричні дослідження гістоструктур лімфовузлів засвідчили достовірне збіль-шення на 37,3% кіркової та достовірне зменшення на 22,3% (при Р › 0,999) мозко-вої речовини порівняно з контрольною групою тварин. Середня площа лімфатичних вузликів збільшувалась до показника 0,76±0,17 мм2 проти 0,46±0,07 мм2 в кон-трольній групі. Також спостерігали зростання відносної кількості бластів і великих лімфоцитів (11,6±2,38% проти 3,8±0,87 %) у лімфатичних вузликах; (2,2±0,49% проти 1,1±0,2 %) у м'якушевих тяжах (Р › 0,999) і макрофагів (3,5±0,4 % проти 1,4±0,3% і 1,7 ± 0,3 % проти 1,1 ± 0,31 %) (при Р › 0,999) відповідно. Об'ємна частка середніх лімфоцитів знизилась: з 31,7 ± 1,8 % до 20,6 ± 2,16 % у лімфатичних вузликах і з 31,0 ± 2,48 % до 22,5 ± 1,45 % - у м'якушевих тяжах (при Р › 0,999).
У селезінці помітна тенденція до підвищення процентного вмісту білої та змен-шення червоної пульпи. Водночас, встановлена зміна імунопоетичної активності се-лезінки в порівнянні з контролем. Про це свідчить збільшення в реактивних центрах і в маргінальній зоні лімфатичних вузликів, бластів і великих лімфоцитів (з 1,2± 0,33% до 4,1±0,31 % і з 1,0±0,26 до 3,1 ± 0,28 %) відповідно (при Р › 0,999) та достовірний ріст у 4,1 та в 5,7 рази відповідно кількості макрофагів, цитоплазма яких часто була вакуолізована і заповнена різноманітними фрагментами зруйнованих клітин. Процентна частка ретикулярних клітин у реактивному центрі лімфатичних вузликів зменшувалась з 19,5±1,6% до 17,6±1,7 %, а в маргінальній зоні підви-щувалась з 14,9 ± 2,0 % до 17,1 ± 1,8 %.
Морфометричні дослідження гістоструктури міокарду, легень, печінки та нирок у ВРХ на стадії гістологічного ураження імунних органів при лімфоїдному лейкозі достовірних змін щодо контролю не показали.
При дослідженні 166 голів худоби з наявністю гематологічних і клінічних змін в організмі, 52,4% з них мали початкову стадію (9-20 Г/ л лейкоцитів у крові), 42,8% - стадію клініко-анатомічних змін (до 50-ти Г/л лейкоцитів) та 4,8 % - генералізовану (50 і більше Г/л лейкоцитів у крові) стадію розвитку патологічного процесу, згідно з класифікацією Г.В.Сноза (1986). Частота уражень та характер патоморфологічних змін в органах і тканинах залежали від стадії розвитку хвороби (табл. 3).
Таблиця 3
Патолого-морфологічні зміни в органах і тканинах великої рогатої
худоби (п = 166) на різних стадіях лімфоїдного лейкозу ( % )
Органи Стадії захворювання Всього
Початкова Клініко-анатоміч - них змін Генералізована
1Х 2Х 1 2 1 2 1 2
Лімфовузли - 94 46 100 100 100 25 97
Селезінка - 93 51 100 100 100 27 96
Серце - 41 8 47 62 87 7 46
Легені - 5 4 38 25 50 3 21
Печінка - 45 12 80 63 100 8 63
Нирки - 32 6 46 50 87 6 43
Примітка: 1Х - патолого-анатомічні зміни; 2Х - патолого-гістологічні зміни.
Четверта стадія - початкова (гематологічно-підозрілі в захворюванні). Вона характеризується наявністю гістологічних змін в імунних і некровотворних органах та появою характерних для лейкозу змін у крові.
П'ята стадія - клініко - анатомічних змін. На цій стадії, крім гістологічних, виявлені макроскопічні зміни в деяких органах і зміни в крові, що характерні для лейкозу.
Шоста стадія - генералізована або термінальна. На цій стадії хвороби у тварин виявляли клінічні, макроскопічні, гематологічні зміни, характерні для лейкозу.
Таким чином, за результатами проведених комплексних досліджень у великої ро-гатої худоби за спонтанного перебігу лімфоїдного лейкозу, нами виділено шість стадій розвитку лейкозного процесу. Частота уражень та характер патоморфологічних змін в органах і тканинах залежать від стадії розвитку хвороби.
Гістохімічна характеристика органів і тканин у великої рогатої
худоби на початковій стадії лімфоїдного лейкозу
Впродовж останніх років першочергова роль у механізмі розвитку лейкозів відводиться нуклеїновим кислотам. Враховуючи ту важливу функцію, яку вони ві-діграють у процесі мітозу, передачі спадкової інформації та біосинтезі білків, деякі вітчизняні і зарубіжні дослідники вказують на необхідність більш глибокого вив-чення нуклеїнового обміну при лейкозах, бо це дасть можливість розширити знання про етіологію і патогенез захворювання (Коромыслов Г.Ф., 1974; Свиридов В.Д., 1970).
Наші дослідження показали, що за прихованого перебігу лейкозу великої рогатої худоби певних закономірностей у характері розподілу та локалізації нуклеїнових кислот і білкових речовин в органах і тканинах, відносно до контролю, не виявлено. Однак, у лімфатичних вузлах і селезінці інтенсивність гістохімічних реакцій на ви-явлення нуклеїнових кислот зростала внаслідок збільшення їх кількості, що дає під-стави твердити про порушення регуляції на певному етапі біосинтезу нуклеїнових кислот, через механізм зворотнього зв'язку (Климов Н.М. Коромыслов Г.Ф., 1968).
Підвищений вміст нуклеопротеїдів виявляється в лімфоїдних клітинах, які формували вогнищеві інфільтрати в органах і тканинах. Зростання інтенсивності гістохімічних реакцій на виявлення ДНК спостерігали в молодих клітинах, схильних до проліферації.
Таким чином, суть особливостей змін в нуклеїновому обміні при лейкозогенезі, повністю ще не з'ясовано. Але висловлюються припущення, що настає блокада ок-ремих ділянок у молекулі ДНК, яка несе інформацію з біосинтезу відповідних фер-ментів, необхідних для метаболічних процесів, в тому числі, й ферментів - учасників катаболізму ДНК (Климов Н.М., Коромыслов Г.Ф., 1968). Поява прогресивних змін у вмісті нуклеїнових кислот вказує на значне порушення синтезу та процесів його регуляції.
Результати гістохімічних досліджень вказують на те, що лейкозний процес в ор-ганізмі ВРХ веде до зміни вуглеводного обміну в печінці. І, не випадково, тому що печінка є основним органом синтезу і депо глікогену. Так, глікогенові гранули в цитоплазмі печінкових клітин у корів за прихованого перебігу лейкозу розподі-ляються нерівномірно. В одних випадках вони концентруються на периферії цитоп-лазми гепатоцитів, а в інших - навколо ядер печінкових клітин або всередині цитоп-лазми. Значне зменшення кількості глікогенових гранул або ж повну їх відсутність у гепатоцитах печінки тварин дослідної групи спостерігали переважно на периферії часток печінки та в ділянках печінкових тріад. Це дає нам підставу стверджувати про посилене використання глікогену на покриття енергетичних витрат організму, які залежать у значній мірі і від функціонального стану тварин, та вказує на по-гіршення аеробних процесів утворення енергії (Гусакова Н.Ф. и др., 1992). У деяких тварин у міжчасточковій сполучній тканині та між печінковими балками виявляли вогнищеві скупчення лімфоїдних клітин. Гепатоцити, що знаходилися поряд з цими ділянками, депонували велику кількість глікогену.
Суттєву роль в організмі тварин відіграє ліпідний обмін. Аналіз гістопрепаратів із застосуванням реакції на виявлення ліпідів характерних змін у їх локалізації та розподілу в органах і тканинах великої рогатої худоби за прихованого перебігу лейкозу не показав. Однак, при фарбуванні суданом у печінці тварин спостерігали гепатоцити з краплинами жиру, що свідчило про їх нагромадження (Дудко І.С. і співавт., 1990). В окремих тварин при розвитку жирової дистрофії органу ліпіди виявлялись у вигляді окремих крапель, які в подальшому заповнювали всю цитоплазму печінкових клітин.
Отже, зміни гістохімічних показників білково-нуклеїнового, вуглеводного і ліпідного обмінів в органах і тканинах великої рогатої худоби за прихованого перебігу лейкозу вказують на глибокі порушення метаболічних процесів в організмі тварин,
доповнюючи та підтверджуючи наявні в літературі свідчення про характер лейкоз-ної патології у сільськогосподарських тварин.
Гістологічна характеристика органів і тканин овець, інфікованих
вірусом лейкозу великої рогатої худоби
За нашими даними перебіг лейкозного процесу, індукованого вірусом лейкозу великої рогатої худоби характеризується такою динамікою розвитку: стадія серологічного реагування, стадія гістологічного реагування імунних органів, стадія гістологічного ураження імунних органів, початкова стадія (гематологічно підозрілі на захворювання), стадія клініко-анатомічних змін (гематологічна) та генералізована (термінальна) стадія.
З метою вивчення особливостей сприйнятливості та перебігу лейкозного проце-су нами було проведено експеримент на вівцях, інфекційний процес у яких іні-ціювали шляхом введення їм крові хворих на лейкоз корів. Аналізуючи гісто-препарати органів і тканин у овець, інфікованих ВЛ ВРХ, та порівнюючи їх із показниками, які були виявлені при лімфоїдному лейкозі у ВРХ, встановлено, що у 80 % заражених тварин сталися зміни, властиві стадії ураження імунних органів. У 20 % тварин стан органів і тканин нагадував початкову стадію лімфоїдного лей-козу. Такі тварини були серопозитивними в РІД. Овець із змінами в органах і тканинах характерними для стадії клініко-анатомічних змін та генералізованої стадії нами не виявлено. Отже ми ще раз підтвердили результати досліджень А.А.Таджибаєва, А.Т. Шикова (1983) про те, що експериментальний лейкоз у овець з клініко - морфологічними ознаками може проявлятися у віддалені строки після введення їм матеріалу від хворих лейкозом корів та овець.
На стадії ураження імунних органів незначні зміни виявлялись у лімфовузлах і селезінці. Так, за результатами морфометричних досліджень встановлено збільшен-ня середньої площі поперечного зрізу лімфовузлів. Однак, загальна частка кіркової та мозкової речовини залишалась майже на тому ж рівні, що і в контрольній групі тварин (табл.4). Середня площа лімфатичних вузликів, у яких відбувається диферен-ціація і дозрівання клітин відповідальних за імунітет зростала (табл. 4). У лімфатич-них вузликах лімфовузлів і м'якушевих тяжах спостерігали достовірне збільшення (Р>0,999) бластів і великих лімфоцитів (табл. 5), що вказує на більш високу лімфоцитопоетичну та імуноцитопоетичну функції відповідних гістоструктур і є, очевидно, проявом компенсаторної реакції на ВЛ ВРХ.
Лімфопоетична активність селезінки зростала, про що свідчать збільшені майже в два рази у порівнянні з контролем розміри лімфатичних вузликів (табл. 6). Зміни відбувались і у клітинній популяції та проявлялись зростанням кількості бластів і великих лімфоцитів, підвищенням фагоцитарної активності, про що свідчить вірогідне збільшення в лімфатичних вузликах кількості макрофагів і зруйнованих клітин: відповідно в 2,4 та 1,6 рази у реактивних центрах і в 2,1 та 2 рази - у маргінальній зоні (табл. 7).
В міокарді, легенях, печінці та нирках патогістологічних змін, які характерні для лейкозу, не виявлено. Однак, морфометричними дослідженнями легень встановлено вірогідне зменшення середнього об'єму альвеол з 169 ±30,6 тис. мкм3 у інтактних тварин до 109,2±18,0 тис.мкм3 - у інфікованих ВЛ ВРХ та в 1,4 рази - дихальної час-
тини в зв'язку зі збільшенням сполучнотканинної основи.
У овець на початковій стадії розвитку лейкозного процесу виявляли зміни у лімфовузлах і селезінці, які проявлялись збільшенням вузликів внаслідок гіперплазії лімфоїдної тканини, та незначним порушенням їх гістоструктури, а також вогни-щевою інфільтрацією у міокарді, легенях, печінці та нирках.
Таким чином, патогістологічні зміни в органах і тканинах овець, інфікованих ВЛ ВРХ, подібні до лімфоїдного лейкозу у великої рогатої худоби, що підтверджують інші науковці (Кунаков А.А. и др., 1986). Викликати захворювання в усіх клінічно здорових тварин після введення їм інфікованої ВЛ ВРХ крові за порівняно короткий період (1-1,5 роки) неможливо. До того ж наші дослідження показали, що розвиток лейкозного процесу в інфікованих ВЛ ВРХ овець проявляється дуже повільно та протікає у хронічній формі протягом декількох років.
Гістологічна характеристика органів і тканин овець,
опромінених гамма - променями
Первинні зміни при радіаційному ураженні виникають внаслідок поглинання енергії безпосередньо структурами тканин організму. Вторинні зміни є результатом подальших порушень життєдіяльності організму, які приводять до розвитку проме-невої хвороби (Караваев В.М. и др., 1970).
Результати наших досліджень у овець, опромінених гамма-променями, свідчать, що вплив іонізуючої радіації на імунобіологічний стан організму залежить від дозового навантаження. Однак, у частини овець (33 %), підданих опроміненню дозою від 50 до 180 Р, патогістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Лише мор-фометричні методи дослідження дали можливість встановити зміни в органах на тканинному та клітинному рівнях. Це пояснюється тим, що реакція організму на опромінення і ступінь ураження клітинних популяцій залежить від фізичних і біо-логічних чинників, серед яких важливе значення мають: тип опромінення та умови дії, доза і динаміка її формування, наявність додаткових шкідливих чинників, вид, вік, стать, стан та індивідуальні особливості організму (Губрий И.Б., 1994; Прис- тер Б.С. и др., 1991).
Відомо, що зовнішнє опромінення малими дозами викликає морфофункці-ональні, метаболічні та інші зміни (Амвросьев А.П. и др., 1992), послаблює реактив-ність органів і систем (Чернова Т.Г. и др., 1992). Результати наших досліджень ор-ганів і тканин овець, підданих опроміненню, це ще раз підтвердили. Так, при прове-денні морфометричних досліджень у лімфатичних вузлах тварин експерименталь-ної групи, спостерігали певні пострадіаційні зміни, які характеризувались зменшен-ням кіркової речовини в 1,6 рази щодо контролю, та заміщенням мозкової речовини сполучною тканиною. Середня площа лімфатичних вузликів зменшилась в 1,7 рази (табл.4). Біла пульпа селезінки експериментальних овець дуже ослаблена і становить у її тканині лише 4,42±0,88 %, тоді як у контрольних - 12,6 ± 3,32 % ( табл.6).
Дуже швидко реагують на променеву радіацію клітини лімфовузлів і селезінки.
Таблиця 4
Морфометричні показники структурних компонентів мезентеріальних
лімфовузлів овець експериментальних груп (М±м)
С т р у к т у р н і к о м п о н е н т и л і м ф о в у з л і в
Групи тварин Площа кіркової речовини Площа мозкової речовини Середня площа лімфатичних вузликів (мм 2) Товщина капсули (мкм)
мм2 % мм2 %
Інтактна, п = 6 19,3±5,85 55,14±16,7 15,7 ± 7,04 44,88±20,6 0,19± 0,05 46,0±20,0
Інфіковані ВЛ ВРХ, п = 6 24,68±1,8 55,99±4,08 20,2 ± 3,41 45,0 ± 7,6 0,24±0,02 67,0±14,0
Опромінені гамма-променями, п = 6 10,23±2,17 32,19 ± 6,8 21,55±3,75 78,1±11,58 0,11±0,02 78,0±19,0
Опромінені гамма - променями та інфіковані ВЛ ВРХ, п = 6 19,1 ± 9,2 49,61±23,9 19,4 ± 7,2 50,39±18,7 0,23±0,08 60,0±30,0
Таблиця 5
Процентний вміст клітинних елементів у лімфовузлах овець експериментальних груп (М±м)
Види клітин Лімфатичні вузлики М'якушеві тяжі
Інтактні тварини Інфіковані ВЛ ВРХ Опроміне- ні гамма- променями Опромі- нені та ін- фіковані Інтактні тварини Інфіковані ВЛ ВРХ Опроміне- ні гамма- променями Опромінені та інфіко- вані
Бласти та великі лім- фоцити 5,3±0,76 10,6±2,26 3,2 ± 0,5 5,9 ± 0,9 1,9±0,41 3,9 ± 0,88 2,1± 0,4 2,8± 0,59
Середні лімфоцити 29,1±2,3 23,5±2,67 24,7± 2,4 26,9±2,28 23,8±1,4 20,1± 2,09 22,8±3,01 24,8 ± 1,8
Малі лімфоцити 44,9±2,5 38,7±2,02 36,2± 3,04 37,7±2,22 49,5±,58 45,2± 4,1 40,1±3,27 44,0 ± 1,4
Ретикулярні клітини 16,7±2,2 20,1±1,48 19,9 ± 2,8 16,9±2,14 23,0±,73 24,5± 1,98 27,9±2,05 22,9 ± 1,77
Макрофаги 1,4 ±0,3 2,9 ± 0,62 6,1 ± 1,1 4,1± 0,31 1,0±0,26 1,9 ± 0,04 2,8 ± 0,4 2,1± 0,58
Зруйновані клітини 1,2±0,25 2,1 ± 0,49 8,2 ± 1,9 5,6 ± 1,0 0,6±0,26 1,1 ± 0,23 3,9±0,98 2,9 ± 0,62
Таблиця 6
Морфометричні показники структурних компонентів селезінки овець експериментальних груп (М ± м)
Групи тварин Біла пульпа (%) Червона пульпа (%) Трабекули (%) Товщина капсули (мкм) Кількість вуз- ликів на одини- цю площі (5 мм2) Середня пло- ща лімфатич- них вузликів ( мм2 )
Інтактна, п = 6 12,6±3,32 82,3 ± 3,35 5,1 ± 0,9 147 ± 32,3 13,3 ± 2,0 0,15±0,07
Інфіковані ВЛ ВРХ, п = 6 21,5±0,08 74,73±2,29 4,07 ±0,64 192,5±69,0 11,9 ± 1,52 0,28±0,05
Опромінені гамма-променями, п = 6 4,42±0,88 88,93±1,21 6,64 ±0,71 235 ± 42,0 7,8 ± 1,4 0,09±0,008
Опромінені гамма-променями та ін- фіковані ВЛ ВРХ, п = 6 19,6±2,0 75,2 ± 3,02 5,2 ± 2,58 154 ± 70,0 11,1 ± 0,53 0,25±0,02
Таблиця 7
Процентний вміст клітинних елементів в лімфатичних вузликах селезінки овець експериментальних груп (М±м)
Види клітин Реактивний центр Маргінальна зона
Інтактні тварини Інфіковані ВЛ ВРХ Опроміне- ні гамма- променями Опромі- нені та ін- фіковані Інтактні тварини Інфіковані ВЛ ВРХ Опроміне- ні гамма- променями Опроміне- ні та ін- фіковані
Бласти і великі лімфоцити 1,6±0,37 2,8 ± 0,59 1,2 ± 0,33 1,3± 0,33 1,2±0,32 2,6 ± 0,52 1,3± 0,39 1,0 ± 0,33
Середні лімфоцити 21,0±2,52 22,9± 1,77 16,3 ± 1,68 17,4±2,54 17,3±2,09 24,2 ± 3,7 22,3± 2,6 20,3 ± 1,96
Малі лімфоцити 55,0±2,11 51,8± 2,48 50,64± 2,8 52,4±3,84 58,9±2,73 51,6±4,12 49,0± 3,05 50,6 ± 3,67
Ретикулярні клітини 21,1±2,23 16,6± 2,12 24,8 ±2,38 22,1±2,81 20,3±1,58 17,4± 2,4 20,9± 2,61 22,4± 3,21
Макрофаги 1,1± 0,31 2,6 ± 0,48 2,7 ± 0,54 2,1± 0,46 0,8 ± 0,32 1,7± 0,47 1,8 ± 0,53 1,8 ± 0,44
Зруйновані клітини 1,3±0,39 2,1 ± 0,58 3,9 ± 0,98 3,5±1,2 0,9 ± 0,31 1,8± 0,47 4,10± 1,19 3,2 ± 1,02
В них спостерігаються чіткі макрофагальні реакції, з достовірним збільшенням у два і більше разів у цитоструктурі органів загальної частки макрофагів і зруйнованих клітин (табл. 5 і 7).
Загальна кількість лімфоцитів у лімфовузлах помітно зменшується. Перш за все, вони зникають з периферичної зони лімфатичних вузликів. Зруйновані клітини ак-тивно фагоцитуються макрофагами, у цитоплазмі яких спостерігаються їх залишки та бурі пігментні включення.
Ураження організму носить системний характер і залежить від дози та трива-лості періоду після опромінення. Так, гістологічні дослідження органів і тканин овець, підданих опроміненню у дозі 50 Р, показали пострадіаційні зміни їх гістоар-хітектоніки, які проявлялись спустошенням клітинних елементів лімфатичних вузликів лімфовузлів, заміщенням функціональної тканини селезінки стромою та надзвичайно сильним розростанням внутрішньоорганних судин, некрозом окремих м'язових волокон міокарду, незначним потовщенням стінок альвеол, зернистою та жировою дистрофією гепатоцитів печінки, некрозом окремих звивистих ниркових канальців, тощо.
Дані літератури свідчать, що після високих доз опромінення в лімфатичних вуз-лах відбуваються глибокі деструктивні зміни внаслідок руйнування лімфоцитів. Нами встановлені подібні явища при проведенні гістологічних досліджень лімфо-вузлів і селезінки у овець, підданих опроміненню у дозі 180 Р. Так, лімфатичні вузлики лімфовузлів виявлялись не чітко. У деяких тварин кора лімфовузлів зникала, лише місцями залишались її острівки. Біла пульпа селезінки слабо виражена. Зустрічались лише невеликі периартеріальні скупчення лімфоцитів, де переважали Т-клітини. У кардіоміоцитах спостерігали білкову зернисту дистрофію та некроз окремих м'язових волокон, а також їх фрагментацію, що повністю узгоджується з результатами інших дослідників (Белов А.Д., Киршин В.А., 1981). Зміни виявляли і в паренхімі легень. Вони проявлялись потовщенням стінок альвеол і зменшенням їх розмірів, появою поодиноких крапкових крововиливів. У печінці спостерігали білкову зернисту дистрофію гепатоцитів і декомплексацію печінкових балок. У нирках місцями виявляли невеличкі геморагічні інфаркти, ділянки з інтенсивним розши-ренням судин, а також вогнищеві некрози звивистих ниркових канальців і десква-мацію їх епітелію.
Виявлені нами зміни, спричинені радіаційним ураженням, не завжди спів-падали з даними літератури (Белов А.Д., Киршин В.А., 1981; Лангазо З.П. и др., 1990; Тарасенко А.П., 1980), що залежало, очевидно, від типу опромінення, дози і динаміки її формування, статі, початкового стану та індивідуальних особливостей організму (Губрий И.Б., 1994).
Гістологічна характеристика органів і тканин овець, опромінених гамма-
променями та інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби
Вивчення особливостей перебігу лейкозного процесу за вторинного імуноде-фіциту радіаційної природи, проведені рядом дослідників, дали неоднозначні ре-
зультати. Крім того, абсолютна більшість досліджень була поставлена на лабора-торних, а не на сільськогосподарських тваринах і без формування експерименталь-них груп тварин на зараженість лейкозогенними вірусами для контролю.
Аналіз літературних даних і наші дослідження свідчать, що елементи кровот-ворної тканини, особливо лімфоцити та клітини кісткового мозку, дуже чутливі до зовнішнього і внутрішнього опромінення. При зараженні ВЛ ВРХ лімфоїдні клітини також є мішенню для ураження вірусом. Тут, з одного боку, можуть скластися нес-приятливі умови для розмноження та формування віріонів в опромінених лімфоцитах, з іншого, у разі їх пошкодження, рівень імунного захисту може знижуватися, що сприятиме ураженню вірусом клітин організму (Бялецький С.А., 1994).
З метою дослідження особливостей перебігу лейкозного процесу за вторинного імунодефіциту, викликаного опроміненням, нами проведено експеримент на вівцях, яких інфікували ВЛ ВРХ та піддали тотальному гамма-опроміненню.
За весь період експерименту прижиттєвих клінічних і патолого-анатомічних змін, характерних для лейкозу у цих тварин не виявлено. Наші дослідження показали, що в інфікованих ВЛ ВРХ овець, лейкозний процес розвивається дуже повільно і розтягується на тривалий період часу. А зміни з клініко-морфологічними ознаками, як правило, проявляються лише через 3-4 роки після введення експериментальним тваринам ВЛ ВРХ (Таджибаев А.А., Шиков А.Т.,1983).
Однак, аналізуючи результати гістологічних досліджень, у частини тварин вия-вили зміни асоційованого характеру, викликані іонізуючим опроміненням та інфек-ційним процесом ВЛ ВРХ, які детально охарактеризовані нами раніше.
Особливої уваги, на наш погляд, заслуговує аналіз морфометричних показників перебігу лейкозного процесу в інфікованих ВЛ ВРХ овець за вторинного імуно-дефіциту, зумовленого радіоактивним впливом на ранній стадії розвитку, коли ха-рактерні для лейкозу гістологічні зміни відсутні.
Так, морфометричними дослідженнями гісто- та цитоструктур лімфовузлів таких овець встановлено, що дія тотального гамма-опромінення пригнічує у них активність лімфопоезу, про що свідчить тенденція до зменшення частки загальної площі кіркової речовини, у порівнянні з цими показниками у лише інфікованих ВЛ ВРХ тварин (табл.4). Цитоморфометричними дослідженнями клітинних елементів гістоструктур лімфовузлів виявлено зменшення загальної частки бластів і великих лімфоцитів у лімфатичних вузликах і м'якушевих тяжах відносно тварин, інфікованих ВЛ ВРХ, і збільшення їх у порівнянні з опроміненими (табл. 5). Це свідчить, на наш погляд, про викликане іонізуючим випромінюванням пригнічення функціонального стану лімфоцитопоетичної та імунопоетичної активності лімфовузлів, спричиненої ВЛ ВРХ. У цитопопуляції малих і середніх лімфоцитів та ретикулярних клітин вірогідної різниці не виявлено. Однак, спостерігалось посилення макрофагальної реакції, на що вказувало збільшення кількості макрофагів і зруйнованих клітин у лімфатичних вузликах і м'якушевих тяжах у порівнянні з тваринами інтактної групи та інфікованими ВЛ ВРХ, і зменшення їх щодо опромінених овець (табл.5).
Важливим моментом є те, що в інфікованих тварин за імунодефіцитного стану зменшується процентний показник білої пульпи селезінки, у порівнянні з тваринами
тільки інфікованими ВЛ ВРХ (табл. 6), що вказує на сильніше пригнічення функції лімфоцитопоезу.
Цитопопуляція гістоструктур селезінки також змінювалась (табл 7). Однак, нами встановлено чіткий взаємозв'язок з такими показниками у лімфатичних вузлах.
Зміни морфометричних показників спостерігали і в некровотворних органах.
Так, у легенях овець встановлено вірогідне зменшення середнього об'єму аль-веол, а також їх дихальної частини (табл. 8). Зменшення дихальної частини легень у овець експериментальної групи, порівняно з інтактною, могло бути зумовлено збільшенням площі сполучнотканинної основи з 53,77±7,0 % до 65,79±6,24 %. В ін-фікованих та опромінених тварин ці показники залишалися майже без змін (табл. 8).
Гісто- та цитоморфометричні дослідження міокарду, печінки і нирок достовірних змін не показали.
Таблиця 8
Морфометричні показники гістоструктур легень
у овець експериментальних груп (М ± м)
Один. Г р у п и т в а р и н
П о к а з н и к и вимі- ру інтактні інфіковані ВЛ ВРХ опромінені гамма- променями опромінені гамма-променями та ін- фіковані ВЛ ВРХ
Дихальна частина на одиницю площі (5,0 мм2) мм2 % 2,31±0,35 46,23±7,0 1,76 ± 0,13 35,2 ± 2,6 1,82 ± 0,11 36,4 ± 2,2 1,71 ± 0,31 34,21±6,24
Сполучнотканинна основа на одиницю площі (5,0 мм2) мм2 % 2,69±0,35 53,77±7,0 3,24 ± 0,13 64,8 ± 2,6 3,18 ± 0,11 63,6 ± 2,2 3,29 ± 0,31 65,79±6,24
Середній об'єм альвеол тис. мкм3 169 ±30,6 109,2±18,0 115,2±19,0 99,3 ±15,2
Таким чином, аналізуючи результати гістологічних досліджень і морфометрич-них показників у овець експериментальних груп, можна стверджувати, що при іму-нодефіцитному стані, зумовленому впливом іонізуючого опромінення, в організмі тварин, інфікованих ВЛ ВРХ, відбувається сповільнення інтенсивності розвитку лейкозного процесу.
Відомо, що віруси можуть викликати у клітинах найрізноманітніші реакції, пов'язані з порушенням у них обміну та функціонального стану. Вірусна інфекція може викликати, в основному, чотири типи клітинної реакції. До першої з них відносяться різноманітні патологічні зміни, які проявляються пригніченням процесів синтезу, порушенням функціональної активності, пошкодженням структури самої клітини та її загибеллю. Такі зміни визначаються як цитопатична реакція на вірусну інфекцію, а здатність вірусів викликати таку реакцію - як цитопатогенна дія. Другий тип реакції полягає в синтезі закодованих у клітинному геномі білків (інтерфе-ронів), які чинять антивірусну дію. Третій тип проявляється у розмноженні вірусів
без видимих патологічних змін клітин. І, нарешті, четвертий тип - це коли наявність вірусу в клітині супроводжується її проліферацією (Сюрин В.Н., и др., 1984).
Є підстава припустити, що вірус лейкозу викликає саме четвертий тип реакції. Результати наших досліджень підтверджують дану гіпотезу. У овець інфікованих ВЛ ВРХ, відбувається активація лімфовузлів і селезінки, що проявляється збільшен-ням лімфатичних вузликів внаслідок проліферації лімфоїдних клітин. Лімфоїдні клітини у вигляді вогнищевих скупчень з'являються і в некровотворних органах.
Радіоактивне опромінення призводить до пригнічення функції імунокомпетент-
них органів, що проявляється зменшенням загальної кількості клітин, і, зокрема, кількості лімфоцитів і цілком узгоджується з результатами, які одержали інші дос-лідники (Воккен Г.Г.,1973; Киршин В.А., Бударков В.А.,1990; Токин И.Б., 1974).
При зараженні ВЛ ВРХ тварин лімфоїдні клітини також є мішенню для ура-ження вірусом, бо саме на поверхні лімфоцитів закінчується цикл розмноження
РНК - вмістимих вірусів (Сюрин В.Н. и др., 1984).
Отже, враховуючи те, що іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфо-їдної тканини, яка є основним субстратом для розвитку і розмноження вірусу лейко-зу, ми припускаємо, що це є причиною сповільнення інтенсивності розвитку лейкоз-ного процесу у овець, викликаного ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту.
Гістологічна характеристика органів і тканин
у коней при інфекційній анемії
При захворюваннях ретровірусного походження ліквідувати розвиток патологічного процесу у хворих тварин практично неможливо. Лейкоз великої рогатої худо-би та інфекційна анемія коней мають свої, властиві тільки їм, особливості розвитку інфекції.
Так, хронічний лімфоїдний лейкоз, який становить основний вид патології при лейкозах ВРХ, характеризується прогресуванням неопластичного процессу з гематологічним проявом хвороби у 5-10 % тварин. Гематологічна стадія хвороби триває роками і лише у 10-20% тварин відмічається її клінічний прояв (збільшення поверхневих лімфовузлів, екзофтальмія, кахексія). У 90-95% випадків хронічної та латентної форми хвороби (серопозитивні в реакції імунної дифузії без гемато-логічних змін у крові) суттєві патоморфологічні зміни відсутні. Однак в організмі даних тварин персистує вірус лейкозу. Вони є постійним джерелом інфекції в стаді. Саме у цих тварин патологічний процес перебуває на стадіях рівноваги і дина-мічного переходу патології латентного в патологію персистентного характеру.
У даний час для ІНАН коней характерний прихований перебіг патологічного процесу. Хвороба протікає в латентній або хронічній формах. Випадків клінічного прояву її майже не відмічається. З появою клінічних ознак захворювання, вона переходить у хронічну форму. При цьому розвиток патологічного процесу стри-мується захисними силами організму, а вірус персистує протягом всього періоду життя коней на стадіях рівноваги як і у ВРХ за прихованого перебігу лейкозу.
Отже, враховуючи ретровірусну природу ІНАН коней, та деякі відмінності про-яву патологічного процесу, у порівнянні з лейкозом ВРХ, нами було проведено патоморфологічні та гістохімічні дослідження в органах і тканинах коней хворих на інфекційну анемію.
Основними характерними морфологічними змінами при ІНАН є: незначна лім-фоїдна проліферація органів і тканин, порушення характерної будови органів з від- кладанням гемосидерину в ретикулоендотеліальних клітинах печінки, що узгоджується з даними інших дослідників (Коротченко Н.В. и др., 1987; Шишков В.П., Налетов Н.А., 1980). Вказані зміни виявляються при всіх формах захворювання.
Однак, при аналізі морфофункціональних показників і результатів серологічної діагностики, нами встановлені деякі особливості латентного перебігу хвороби. Зокрема, у коней з рівнями титрів специфічних антитіл у РДП (нативна - 1:2) у сиро-ватці крові, гістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Дані тварини ста-новили 60 % від загальної кількості коней з латентним перебігом хвороби. І тільки при наявності титрів специфічних антитіл у РДП на рівні 1:8 - 1:16 при проведенні гістологічних досліджень спостерігали слабо виражені зміни в органах і тканинах. При рівні титрів специфічних антитіл (1:32 - 1:64) у РДП, крім гістологічних, вияв-ляли також патолого-анатомічні зміни, характерні для ІНАН, та зміни гематологіч-них показників. Кількість таких коней становила 12 відсотків.
Враховуючи те, що найбільш високий відсотковий показник захворювання тварин на інфекційну анемію становили коні, у яких не виявлено чітко виражених гістологічних змін в органах і тканинах, для виявлення первинних змін на ранній стадії захворювання за латентного перебігу ІНАН, нами були проведені відповідні морфометричні дослідження. Їх результати свідчать, що за латентного перебігу ін-фекційної анемії у коней, подібно лімфоїдному лейкозу у ВРХ, розвиток інфекцій-ного процесу починається з ураження лімфатичних вузлів і селезінки. На це вка-зують зміни морфометричних показників на тканинному рівні, зокрема збільшення на 18,4 % кіркової речовини лімфатичних вузлів та середньої площі лімфатичних вузликів (з 0,0832±0,0082 мм2 у контрольних тварин до 0,1081± 0,0423 мм2 у дос-лідних). Це пов'язано, очевидно, з активною міграцією клітинних елементів із моз-кової речовини у лімфу, а в подальшому й у кров (Шарова Е.Е.,1990).
Гістологічні дослідження селезінки у коней, інфікованих вірусом ІНАН, пока-зали, що особливих змін на тканинному рівні, відносно контролю, не відбувається. Водночас спостерігається тенденція до збільшення відсотку білої пульпи та серед-ньої площі лімфатичних вузликів і до зменшення червоної пульпи та трабекулярного апарату. Разом з тим, встановлено посилення імунопоетичної активності селезінки, про що свідчить достовірне збільшення кількості бластів і великих лімфоцитів у 2,8 рази (Р >0,999) в реактивних центрах і в 2,75 - у маргінальній зоні, макрофагів від-повідно у 2,9 і 3,4 рази, зруйнованих клітин - у 2,4 і 2 рази. Спостерігається змен-шення в даних структурах середніх і малих лімфоцитів та збільшення ретикулярних клітин.
У міокарді, легенях, печінці та нирках коней дослідної групи достовірних морфометричних змін, у порівнянні з контролем, не встановлено.
Таким чином, у коней з латентним перебігом ІНАН при наявності низьких титрів специфічних антитіл у РДП (нативна - 1:2) гістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Разом з тим, результати морфометричних досліджень дали можливість
встановити зміни у лімфовузлах і селезінці на тканинному та клітинному рівнях. Незначні гістологічні зміни в органах і тканинах (лімфоїдна проліферація органів і тканин та порушення характерної будови органів з відкладенням гемосидерину в ретикулоендотеліальних клітинах печінки) виникають лише при наявності специ-фічних антитіл у РДП на рівні 1:8 - 1:16, а при зростанні рівня антитіл до 1:32 - 1:64 у РДП спостерігаються гематологічні, патолого-анатомічні та гістологічні зміни, ха-рактерні для ІНАН.
Гістохімічна характеристика органів і тканин
у коней при інфекційній анемії
Розвиток інфекційної анемії призводить до порушення обмінних процесів в організмі дослідних тварин. Тому використання гістохімічних і гістологічних методів дає можливість значно розширити знання про гістогенез інфекційної анемії коней. Якщо характер біохімічних змін і гістохімічної архітектоніки за прихованого перебігу лімфоїдного лейкозу у ВРХ висвітлюється в окремих наукових джерелах (Бергольц В.М., 1973; Климов Н.М., Коромыслов Г.Ф., 1968,1969; Лебедева Е.П. и др., 1976), то відносно латентного перебігу інфекційної анемії у коней, таких даних у науковій літературі немає.
При проведені гістохімічних досліджень в органах і тканинах коней з латентним перебігом ІНАН спостерігали незначне підвищення інтенсивності гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот і білкових речовин. Одночасно встановлений нерівномірний розподіл рибонуклеопротеїдів у різних ділянках досліджуваних органів, а також в окремих клітинах, що вказує на значне порушення білково-нуклеїнового синтезу та процесів його регуляції.
Найбільша концентрація нуклеїнових кислот виявлена у лімфатичних вузликах лімфатичних вузлів і селезінки. У молодих малодиференційованих клітинних еле-ментах, як правило, більш виражена піронінофілія цитоплазми. Однак, не всі реак-тивні центри лімфатичних вузликів проявляють інтенсивну піронінофілію, що за-лежить, напевно, від їх морфофункціонального стану. Найменше нуклеїнових кислот міститься в сполучнотканинній капсулі та трабекулах.
У мікроструктурах лімфовузлів і селезінки переважають білки сполучнотканин-ної капсули, багато їх міститься в трабекулах і внутрішніх судинах органів, дещо менше - в клітинах лімфатичних вузликів і гістоструктурах червоної пульпи селе-зінки.
У міокарді ДНК та РНК концентруються частіше в ядрах кардіоміоцитів, а най-більше білкових сполук знаходили в м'язових волокнах.
В легенях значну піронінофільність проявляли епітеліоцити, які вистилали прос-віти бронхів і пневмоцити альвеол. ДНК, як правило, виявлялася в ядрах і ядерцях, які забарвлювались більш інтенсивно. Основними місцями концентрації рибонукле-їнової кислоти були цитоплазма та ядерця каріоплазми.
Центрами переважної локалізації білків у легенях хворих тварин були ядра і ци-топлазма епітеліоцитів і пневмоцитів. Найбільше білків містилося в ядерцях. Білкові речовини в мікроструктурах легень мали лужний характер.
У печінці хворих тварин видимих гістохімічних змін в локалізації та розподілі нуклеїнових кислот і білків, у порівнянні з контролем, не виявили. У каріоплазмі гепатоцитів ДНК виявляється у вигляді глибок різної величини, а в ділянці ядерної мембрани та навколо ядерець має вигляд ніжної зернистості. РНК у вигляді глибок концентрується в цитоплазмі гепатоцитів. Дуже багато рибонуклеїнової кислоти міститься в ядерцях. Білки в печінкових клітинах локалізуються в ядерцях і ядерній мембрані.
В нирках нуклеїнові кислоти в більшій мірі концентруються в ниркових клубоч-ках, стінках ниркових канальців і внутрішньоорганних судин. Інтенсивність гісто-хімічних реакцій в даних структурах органу хворих тварин дещо вища, ніж в кон-трольних. РНК в епітеліоцитах концентрується, в основному, в ядерцях, цитоплаз-матична ж РНК виявляється слабо. Найвищу інтенсивність гістохімічної реакції на виявлення білків спостерігали в ниркових клубочках і ниркових канальцях.
Глікоген в структурах лімфатичних вузлів відсутній. Значної різниці у розподілі та локалізації ШЙК - позитивних речовин у лімфатичних вузлах хворих на ІНАН тварин, відносно контролю, нами не встановлено. Проте слід відмітити, що рети-кулярні клітини проявляють більш виражену ШЙК - реакцією. Це особливо харак-терно для клітин, які містяться в мозковій речовині та світлих центрах лімфатичних вузликів. ШЙК - позитивні речовини локалізуються в їх цитоплазмі у вигляді дріб-ної зернистості або порохоподібних частинок.
У селезінці глікогену не виявили. Велику кількість нейтральних глюкопротеїнів спостерігали в трабекулах, капсулі та білій пульпі. У хворих тварин великий вміст глюкопротеїнів має червона пульпа.
Результати гістохімічних досліджень показують, що розвиток інфекційного процесу супроводжується зниженням вмісту глікогену в гепатоцитах. Глікоген в частках печінки розподілений нерівномірно. Значне зменшення кількості глікогенових гранул або їх повну відсутність в окремих гепатоцитах виявили у більшості випадків по периферії частки. Іноді спостерігали їх зникнення і в центральній частині. Це дає підстави стверджувати про підвищені витрати глікогену на покриття енергетичних потреб організму, який залежить у значній мірі і від функціонального стану тварин. В свою чергу зменшення глікогену, вказує на погіршення аеробних процесів утворення енергії (Гусакова Н.В. и др., 1992), а втрата його запасу знижує функціональні можливості органів і тканин, сприяючи цим самим розвитку в них патологічних змін (Коротких Г.А., 1972).
Порушення ліпідного обміну спостерігали переважно в мікроструктурах печінки. Так, в окремих випадках, при розвитку дистрофічних процесів у печінці, ліпіди в ній мають вигляд окремих крапель, що вказує на недостатнє надходження до тканини органу кисню та зниження рівня окисно-відновних процесів.
Таким чином, результати наших гістохімічних досліджень свідчать про пору-шення метаболічних процесів в органах і тканинах коней за латентного перебігу ІНАН. І навіть якщо на ранній стадії розвитку інфекційного процесу ці показники ще не досить стабільні та нечітко виражені, все ж можна констатувати факт пору-шення функції організму в цілому. Показники метаболічних змін на пізніших ста-діях розвитку інфекційного процесу потребують дальшого вивчення.
В И С Н О В К И
1. Гістоструктура імунокомпетентних органів, що відображає функціональну активність імунної системи у великої рогатої худоби, овець та коней, має схожий характер, але різниться деякими морфометричними показниками:
- площа кіркової речовини лімфовузлів більш розвинута у овець (55,14±16,7 %), площа мозкової речовини - у коней (68,6 ± 6,83);
- біла пульпа селезінки займає порівняно невелику частину площі органу та найбільш виражена у ВРХ (21,93 ± 0,92 %), червона пульпа у коней (82,5±0,35 %), трабекулярний апарат, навпаки, найкраще виражений у коней (12,0 ± 0,4 %) та значно менше - у жуйних: 4,64 ± 0,36 % у ВРХ та 5,1 ± 0,9 % у овець;
- склад клітинних елементів у гістоструктурі лімфовузлів і селезінки представлений різноманітними видами клітин, серед яких найбільш вагома частка належить малим, середнім лімфоцитам, ретикулярним клітинам, менша - бластним формам, великим лімфоцитам і макрофагам.
2. Морфометричні дослідження дали можливість виявити на тканинному та клітинному рівнях особливості гістоархітектоніки у некровотворних органах клініч-но здорових тварин:
- середній об'єм ядер кардіоміоцитів у сільськогосподарських тварин різний; найбільший він у ВРХ (126,85 ± 8,58 мкм3), дещо менший - у коней (105,75 ± 8,4 мкм3) і найменший - у овець (59,35 ± 4,67 мкм3);
- площа легенів, зайнята альвеолами, найкраще виражена у коней і становить 55,2 ± 6,8 %, від загальної площі органу; у жуйних цей показник дещо менший, у ВРХ - 44,41 ± 3,2 %, у овець - 46,23 ± 7,0 %;
- печінка у досліджуваних видів тварин має схожу гістоструктуру, але відріз-
няється морфометричними показниками, а саме: печінкові частки найбільш розви-нуті у ВРХ, найменш - у коней; гепатоцити мають різні розміри і відрізняються за об'ємом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цитоплазматичним відношенням; найвищий індекс ЯЦВ характерний для малих гепатоцитів і найнижчий - для великих;
- об'єм ниркових тілець різний; у коней він найвищий і становить 783,0 ± 92,0 тис.мкм3; у великої рогатої худоби, у порівнянні з кіньми він менший у 1,13 ра-зи та в овець - у 2 рази.
3. Параметри гісто - та цитоструктур імунокомпетентних органів у клінічно здорових тварин слід використовувати як показники норми при діагностиці імуно-дефіцитного стану у жуйних та коней.
4. Характер гістохімічних особливостей органів у клінічно здорових тварин за-лежить від їх біологічного виду та функціонального стану організму. Підвищення в клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій на вміст РНК співпадає з накопи-ченням у них білків. Отже чинники, які впливають на їх характер, викликані змі-
нами в обмінних процесах РНК.
5. Гістологічні та морфометричні дослідження органів і тканин великої рогатої худоби, яка позитивно реагує в РІД, показали, що частота ураження та характер патоморфологічних змін залежать від стадії розвитку хвороби.
6. Результати гістологічних досліджень та морфометричних показників в органах і тканинах тварин з прихованим перебігом інфекційного процесу при лімфоїдному лейкозі свідчать, що початкові зміни починаються в лімфовузлах і селезінці. При хронічному лімфолейкозі у ВРХ і з наявністю гематологічних змін у крові, що характерні для лейкозу, першими зазнають ураження лімфатичні вузли і селезінка (98 та 96 %), за ними - печінка (63%), потім серцеві м'язи (46 %), нирки (43%) та легені (21 %).
7. Виявлені зміни гістоструктури та клітинного складу імунних і некровотворних органів свідчать про перебудову організму, у зв'язку з інфекційним процесом, викликаним вірусом лейкозу ВРХ. Морфометричні показники на стадіях гіс-тологічного реагування та ураження імунних органів можуть бути критерієм оцінки для виділення тварин з підвищеним ризиком патологічного процесу у ВРХ з прихованим перебігом лейкозу.
8. При підозрі на лейкоз за результатами серологічної діагностики і гемато-логічних досліджень, для уточнення форми та стадії розвитку інфекційного процесу необхідно проводити патоморфологічні і морфометричні дослідження, навіть при відсутності патолого-анатомічних змін. Це дає можливість розпізнавати лейкоз на різних стадіях його розвитку, чіткіше диференціювати його від захворювань іншої природи і значно доповнити дані про патогенез лейкозного процесу.
9. Розвиток інфекційного процесу при лімфоїдному лейкозі ВРХ пов'язаний не лише зі змінами гістоархітектоніки органів і тканин, а й з порушеннями гістохімічного стану клітин, що призводить до порушення обмінних процесів в організмі у відповідь на дію вірусу.
10. Гістохімічні дослідження не тільки поглиблюють знання про патогенез лей-козу у великої рогатої худоби, а й вказують на можливість їх використання для диференційної діагностики при більш глибокому вивченні, особливо на клітинному рівні.
11. У експериментально інфікованих ВЛ ВРХ овець, морфологічні зміни в ор-ганах і тканинах мають схожість з лімфолейкозом у ВРХ. У 80 % тварин вони відповідали проявам хвороби на стадії гістологічного ураження імунних органів, у 20 % - початковій стадії лімфоїдного лейкозу ВРХ. Це вказує на те, що лейкозний процес в інфікованих ВЛ ВРХ овець розвивається дуже повільно і протікає у хронічній формі.
12. Тотальне гамма-опромінення овець суттєво впливає на морфологічний стан та морфометричні показники органів і тканин, що проявляється змінами їх гістоархітектоніки, залежно від дози опромінення, а втрата лімфоїдних клітин і розвиток сполучної тканини з великою кількістю судин, є переконливим свідченням вто-ринного імунодефіциту в опромінених тварин. Отримані морфологічні та морфо-метричні показники можуть бути використані для оцінки змін, які відбуваються у тварин внаслідок дії на організм гамма-опромінення.
13. Виявлені зміни гістоархітектоніки лімфовузлів та селезінки в овець, ін-фікованих ВЛ ВРХ і при вторинному імунодефіциті, що має радіаційну природу, свідчать про перебудову імунокомпетентних органів, пов'язану з процесами впливу
гамма-променів і антигенним подразненням організму овець ВЛ ВРХ. При дослід-женні органів і тканин встановлено неоднозначність впливу на них радіаційного опромінення та інфекційного процесу.
14. Іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфоїдної тканини, яка є ос-новним субстратом для розвитку і розмноження вірусу лейкозу, і цим самим упо-вільнює інтенсивність розвитку інфекційного процесу в овець, викликаного ВЛ ВРХ на фоні вторинного імунодефіциту.
15.У коней з латентним перебігом ІНАН при наявності низьких титрів спе-цифічних антитіл у РДП (нативна - 1:2) гістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Незначні зміни з'являються лише при наявності титрів специфічних анти-тіл у РДП на рівні 1:8 - 1:16, а при зростанні рівня антитіл до 1:32 - 1: 64 спостерігаються гематологічні, патолого-анатомічні та гістологічні зміни, що харак-терні для ІНАН.
16. Важливим моментом для підтвердження діагнозу на ІНАН є гістологічні дослідження, особливо за наявності в клітинах печінки глибок та зерен гемосидерину. Проте на ранніх стадіях розвитку хвороби гемосидерин може бути відсутнім, а тому для виявлення коней з підвищеним ризиком захворювання за прихова-ного перебігу хвороби необхідно застосовувати морфометричні методи досліджень. Критерієм розвитку патологічного процесу є високий титр специфічних антитіл у РДП та гістологічні зміни (порушення характерної будови) у лімфовузлах і селе-зінці.
17. Результати гістохімічних досліджень свідчать про порушення обмінних процесів в органах і тканинах коней при латентному перебігу ІНАН. На ранній ста-дії розвитку інфекційного процесу вони ще не досить стабільні й нечітко виражені, але в цілому можна констатувати факт метаболічних порушень в організмі. Розлад метаболізму на пізніших стадіях розвитку інфекційного процесу потребує подаль-шого вивчення.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Фактичний матеріал дисертаційної роботи може бути рекомендований для вико-ристання:
1. При написанні відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань видової морфології сільськогосподарських тварин, ретровірус-них інфекцій та імунодефіцитного стану, зумовленого іонізуючим опроміненням.
2. У навчальному процесі для підготовки лекційних матеріалів і при проведенні лабораторно-практичних занять з гістології, патологічної анатомії на біологічних, зооінженерних факультетах та факультетах ветеринарної медицини вищих навчаль-них закладів.
3. При постановці диференційного діагнозу лімфоїдного лейкозу у ВРХ та інфекційної анемії коней, при оцінці результатів досліджень після експериментального інфікування сільськогосподарських тварин ВЛ ВРХ та при імунодефіцитному стані, зумовленому радіоактивним опроміненням і впливом його на розвиток інфекційного процесу.
4. Отримані нами результати і матеріали з патоморфології ретровірусних інфек-цій використовуються в системі заходів з боротьби та ліквідації лейкозу ВРХ та інфекційної анемії коней. Впроваджено в практику методичні рекомендації "Пато-морфологічна діагностика лейкозу великої рогатої худоби" розглянуті та затверджені Вченою радою Інституту епізоотології УААН, протокол №3, від 29 лютого 2000 року та погоджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (від 14 липня 2000 року) та "Методичні вказівки з лабораторної діагностики інфекційної анемії коней", затверджені Департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України, протокол №10-14/80, від 7.03.2000 року.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Імуноморфологія ретровірусних інфекцій (лей-
коз великої рогатої худоби, інфекційна анемія коней). - Рівне: Інститут епізоото-
логії УААН, Мустанг, 1999. - 179 с.
Автором викладено три розділи (1.1;1.2;16;) самостійно і чотири (1.4;1.5;1.7;2.4) у співавторств
ві.
2.Горальський Л.П. Зміни в органах і тканинах овець після тотального гамма-опро-
мінення // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - В.4. -Ч.1.
- Біла Церква, 1998. - С. 29-31.
3.Горальський Л.П. Морфофункціональна характеристика імунних органів у жуй-
них //Актуальні питання морфології: фахове видання наукових праць 2-го наці-
онального конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України.
- Луганськ, 1998. - С. 72-73.
4.Горальський Л.П. Гісто - та цитоморфометрична характеристика печінки жуй-
них // Морфологія - практичній ветеринарії та медицині / Вісник Білоцерківсько
годержавного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 6. - Ч. 2. - С.15-17.
5.Горальський Л.П. Гісто- та цитоморфометрична характеристика селезінки вели-
кої рогатої худоби та овець // Морфологія - практичній ветеринарії та медицині /
Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998.
- Вип. 6. - Ч.2. - С.17-20.
6.Горальський Л.П. Гісто- та цитоморфометрична характеристика мезентеріальних
лімфовузлів у великої рогатої худоби та овець // Вісник Білоцерківського держа
вного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 7. - Ч. 1. - С. 10-13.
7.Горальський Л.П. Патоморфологічна характеристика лейкозу великої рогатої
худоби // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 2. - С. 26-27.
8.Горальський Л.П. Морфологічна характеристика легень сільськогосподарських
тварин // Вісник Національного аграрного університету /Актуальні проблеми
морфогенезу органів ссавців і птиці. -Київ, 1999. - № 16. - С. 39-42.
9.Горальський Л.П. Морфофункціональні зміни в паренхіматозних органах
овець, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна
медицина України. - 2000. - № 2. - С. 16-17.
10.Горальський Л.П. Деякі аспекти гістохімії органів і тканин у коней за прихова-
ного перебігу інфекційної анемії // Вісник Білоцерківського державного аграр
ного університету. - Біла Церква, 1999. - Вип. 9. - С. 45-48.
11.Горальський Л.П. Морфологічна та морфометрична характеристика органів
імуногенезу великої рогатої худоби на ранній стадії лімфоїдного лейкозу //
Вісник аграрної науки. - Київ, 1999. - № 6. - С. 42-46.
12.Горальський Л.П. Гістометрія органів і тканин у сільськогосподарських
тварин // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. –
Полтава, 2000. - № 1.- С. 63-65.
13.Горальський Л.П. Морфологічні та гістохімічні методи в біології та ветери
нарній медицині // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського
інституту. - Полтава, 2000.- № 3. - С. 19-20.
14.Горальський Л.П., Бялецький С.А., Мандигра М.С. Морфологічні зміни у
лімфоїдних органах і печінці овець після тотального гамма-опромінення та зара-
ження вірусом лейкозу // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Ветери-
нарна медицина. - Київ, 1997. - № 71. - С. 24-27.
Автором проведено гістологічні, морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
15.Алкалоїдомітоксикоз коней / Хмельницький Г., Ситник К., Галатюк О., Мандиг-
ра М., Горальський Л., Камінська Л. // Ветеринарна Медицина України. - 1998.
- № 9 - С. 40-41.
Автором проведено макро- та мікроскопічні дослідження.
16.Горальський Л.П., Галатюк О.Є. Імуноморфологічні основи діагностики ін-
фекційної анемії коней // Вісник Білоцерківського державного аграрного уні-
верситету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 7. - Ч. 1. - С.13-16.
Автором проведено гістологічні, морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
17.Морфологические изменения некоторых органов и тканей овец под действием
ионизирующего облучения / Красников Г.А., Горальский Л.П., Мандыгра Н.С.,
Каминская Л.П., Бялецкий С.А. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник.
- Ветеринарна медицина. - Харків, 1998. - № 74. - С. 240-243.
Автором проведено гістологічні дослідження, узагальнено результати досліджень.
18.Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Морфофункціональні
зміни в імунних органах овець, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої ху-
доби // Вісник Національного аграрного університету / Актуальні проблеми мор-
фогенезу органів ссавців і птиці. - Київ, 1999. - № 16.- С. 42-45.
Автором проведено гістологічні дослідження, узагальнено результати досліджень.
19.Горальський Л.П., Галатюк О.Є. Морфологічна характеристика органів і тка-
нин коней за прихованого перебігу інфекційної анемії // Ветеринарна медицина
України. - 1999. - № 8. - С. 40-41.
Автором проведено гістологічні, морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
20.Горальський Л.П., Кононський О.І. Матеріали з гістохімії органів і тканин ве-
ликої рогатої худоби за прихованого перебігу лейкозу // Вісник Білоцерківського
державного аграрного університету. - Біла Церква, 1999. - Вип. 8. - Ч.1. - С. 55 -
58.
Автором проведено гістологічні, гістохімічні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
21.Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Морфологічні зміни та
морфометричні показники імунних органів овець після тотального гамма -
опромінення // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського ін-ти
туту. - Полтава, 1999. - № 3. - С. 22-24.
Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
22.Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Морфологічна характерис-
тика та морфометричні показники паренхіматозних органів овець, підданих
радіаційному опроміненню // Вісник сумського державного аграрного універ
ситету: Науково-методичний журнал. - Суми,1999. - Вип. 4. - С. 48-51.
Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
23.Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Методологічні основи патологічного процесу
при лейкозі великої рогатої худоби та інфекційній анемії коней // Ветеринарна
медицина України. - 2000. - №5. - С. 14-15.
Автором проведено аналіз розвитку патологічного процесу при захворюваннях ретрові-
русного походження.
24.Морфологічні зміни та морфометричні показники селезінки овець після тоталь-
ного гамма-опромінення та зараження вірусом лейкозу великої рогатої худоби /
Горальський Л.П., Красніков Г.А., Мандигра М.С., Бялецький С.А. // Між-
відомчий тематичний науковий збірник. -Ветеринарна медицина. -Харків, 2000.
- № 77. - С. 101-106.
Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
25.Красніков Г.А., Горальський Л.П. Особливості прояву патологічного процесу
при лімфоїдному лейкозі // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Вете-
ринарна медицина. - Харків, 2000. - № 77. - С. 194-199.
Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати
досліджень.
26.Кривошея П.Ю., Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Деякі аспекти епізоотоло-
гії та патогенезу ін фекційної анемії коней // Міжвідомчий тематичний науко-
вий збірник. - Ветеринарна медицина. - Харків, 2000. - № 77. - С. 206-211.
Автором узагальнено результати досліджень, проведено аналіз і опис отриманих даних.
27.Горальский Л.П., Галатюк А.Е. Патоморфологические изменения при латент-
ном течении инфекционной анемии лошадей // Ветеринария - 2000. - Москва.
- № 6. - С. 17-20.
Автором проведено гістологічні дослідження, узагальнено результати досліджень.
28.Горальський Л.П. Патоморфологічна характеристика при лейкозному процесі
у великої рогатої худоби // Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна меди-
цина України (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера). - Наукові статті
конференції. - Рівне, 1998. - С. 40-43.
29.Гистоструктура тканей овец при сочетанном воздействии вируса лейкоза и ра-
диационного излучения / Мандыгра Н.С., Горальский Л.П., Бялецкий С.А.,
Клименко О.Н. // Тез. докл. международной научно-производственной конфе-
ренции.- Кишинев, 1994. - С. 32.
30.Горальський Л.П., Клименко О.М. Матеріали гістометрії імунних органів //
Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково - практичної конференції-
7-8 червня 1995 р. - Ч. 1. - Біла Церква, 1995. - С. 42-43.
31.Мандыгра Н.С., Горальский Л.П., Бялецкий С.А. Морфологические изменения
в органах инфицированных вирусом лейкоза овец, подвергнутых воздейст-
вию радиационного облучения // Морфологический статус млекопитающих и
птиц: Матер. 3-й научной конф. морфологов. - Симферополь, 1995.- С. 253-254.
32.Действие ионизирующего облучения на морфологическое состояние внутренних
органов овец / Горальский Л.П., Мандыгра Н.С., Каминская Л.П., Бялец-
кий С.А., Красников Г.А. // Материалы международной научной конференции:
"Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические
проблемы". - Харьков, 1995. - С. 214-217.
33.Клименко О.М., Горальський Л.П. Про можливості оцінки імунорегулюючих
функцій організму сільськогосподарських тварин //Інформаційний листок. № 28-
95. - Вип. 6. - Рівненський ЦНТЕІ. - 1995. - 4 с.
34.Горальський Л.П. Морфофункціональна характеристика органів і тканин овець,
інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби // Актуальні питання ветери-
нарної патології: Мат. Першої Всеукр. науково-виробничої конференції ветери-
нарних патологів (13 - 15 листопада 1996 р). - Ч. 1. - Київ, 1996. - С. 68-69.
35.Горальський Л.П. Морфологічна характеристика органів овець, інфікованих ві-
русом лейкозу і підданим дії радіаційного опромінення //Актуальні питання ве-
теринарної патології: Матер. Першої Всеукр. науково-виробничої конф. ветери-
нарних патологів (13 - 15 листопада 1996 р). - Ч. 1. - Київ, 1996. - С. 70 - 71.
36.Горальский Л.П., Мандыгра Н.С., Бялецкий С.А. Морфологическая характе-
ристика органов иммуногенеза овец, инфицированных вирусом лейкоза круп-
ного рогатого скота //Miniterul agriculturii si alimentatiei al republicii Moldova insti-
tutul national pentru zootehnie si medicina veterinara / Asigurarea stiintifica a sec-
torului zootechic si medicinii veterinare (materiale conferintie jubiliare din 4 octom-
brie a. 1996). - Chisinau, 1997. - С. 145.
37.Горальський Л.П., Галатюк О.Є. Особливості імуноморфологічної діагности-
ки інфекційної анемії коней за прихованого перебігу // Інформаційний листок.
- № 3-99. - Рівненський ЦНТЕІ, 1999. - 4 с.
38.Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Гістологічна характерис-
тика паренхіматозних органів овець, після тотального гамма-опромінення // Ін-
формаційний листок. - № 8-99. - Рівненський ЦНТЕІ, 1999. - 4 с.
39.Красніков Г.А., Горальський Л.П. Патоморфологічна діагностика лейкозу ве-
ликої рогатої худоби // Методичні рекомендації. - Рівне: Інститут епізоотології,
2000. - 19 с.
Горальський Л.П. Гістоморфологія і гістохімія окремих імунних та некровот-ворних органів при ретровірусних інфекціях (дослідження експериментального лей-козу рогатої худоби та інфекційної анемії коней). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеці-
альністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. - Білоцеківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2000.
Дисертація присвячена вивченню морфофункціонального стану органів і тканин (лімфовузли, селезінка, серце, легені, печінка, нирки) великої рогатої худоби при хронічному лімфоїдному лейкозі та овець, інфікованих ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту, зумовленого впливом іонізуючого випромінювання, а також у коней при інфекційній анеміі. Виявлено, що частота ураження та характер патоморфоло-гічних змін в органах і тканинах ВРХ, позитивно реагуючої в РІД, залежать від ста-дії розвитку хвороби, а розвиток лейкозного процесу за лімфоїдного лейкозу пов'я-заний не тільки зі змінами гістоархітектоніки органів і тканин, але й з порушеннями гістохімічної статики та, очевидно, динаміки клітин, що призводить до порушення обмінних процесів в організмі у відповідь на вірусну інфекцію. Вивчено гістологічну будову органів і тканин у овець, інфікованих ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту. Виявлені у лімфовузлах і селезінці гістологічні зміни свідчать про перебудову імунокомпетентних органів у відповідь на вірусну інфекцію та радіоактивне опромі-нення. Показано, що іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфоїдної тка-нини, в якій розмножується вірус лейкозу. Це приводить до сповільнення інтен-сивності розвитку лейкозного процесу у експериментальних овець. Встановлено морфологічні зміни та особливості білково-нуклеїнового, вуглеводного і ліпідного обмінів в органах і тканинах коней при інфекційній анемії, в залежності від рівня титрів специфічних антитіл у РДП. Доведено, що незначні гістологічні зміни в ор-ганах і тканинах виникають лише за наявності специфічних антитіл у РДП на рівні 1:8 -1:16, а при зростанні рівня антитіл до 1:32 - 1:64 спостерігаються гематологічні, патологоанатомічні та гістологічні зміни, характерні для ІНАН.
Ключові слова: лейкоз великої рогатої худоби, інфекційна анемія коней, іонізу-юче опромінення, вторинні імунодефіцити, білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, глікоген, ліпіди.
Горальский Л.П. Гистоморфология и гистохимия отдельных имунных и не-кровотворных органов при ретровирусных инфекциях (исследование эксперимен-тального лейкоза крупного рогатого скота и инфекционной анемии лошадей).
- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по спе-циальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. - Белоцерков-ский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2000.
Диссертация посвящена изучению морфофункционального состояния органов и тканей (лимфоузлы, селезенка, сердце, легкие, печень, почки) крупного рогатого скота при хроническом лимфоидном лейкозе и овец, инфицированных ВЛ КРС при вторичном иммунодефиците, обусловленого действием ионизирующего облуче- ния, а также у лошадей при инфекционной анемии. Полученные результаты морфо-функциональных изменений в органах и тканях крупного рогатого скота и лошадей, при ретровирусных инфекциях, в значительной мере пополняют и углубляют совре-менные сведения о генезисе ретровирусных инфекций. Микроскопическое состояние и морфометрические показатели органов и тканей овец, инфицированных ВЛ КРС и облученных гамма-лучами, расширяют знания о влиянии радионуклидов на орга-низм животных, а также о течении лейкозного процесса при вторичном иммуноде-фиците.
Показано, что гистоструктура иммунокомпетентных органов, отражающая функ-циональную активность иммунной системы, имеет похожее строение у крупного рогатого скота, овец и лошадей, но отличается некоторыми морфологическими по-казателями, параметры которых необходимо использовать при диагностике имму-нодефицитного состояния у разных видов животных.
Обнаружено, что частота поражения и характер патоморфологических измене-ний в органах и тканях КРС, положительно реагирующего в РИД, зависит от стадии развития болезни. В свою очередь, развитие лейкозного процесса при лимфоидном лейкозе связано не только с изменениями гистоархитектоники органов и тканей, но и с нарушением гистохимической статики и, вероятно, динамики клеток. Это при-водит к нарушению обменных процессов в организме животных в ответ на вирус-ную инфекцию. Отмечено, что в случаях подозрения на лейкоз по результатам серо-логической диагностики и гематологических исследований, необходимо проводить патоморфологические и морфометрические исследования, для уточнения формы и стадии развития инфекционного процесса даже при отсутствии патолого-анатоми-ческих изменений. Это даст возможность распознать лейкоз на разных стадиях его развития, более четко дифференцировать его от заболеваний другой природы и значительно дополнить сведения о патогенезе лейкозного процесса.
Изучены показатели гистоархитектоники органов и тканей у овец, инфициро-ванных ВЛ КРС и при вторичном иммунодефиците. Отмечено, что в эксперимен-тально инфицированных ВЛ КРС овец морфологические изменения в органах и тка-нях имеют сходство с лимфоидным лейкозом у крупного рогатого скота. Показано, что тотальное гамма-облучение овец существенно влияет на морфологическое состо-яние и морфометрические показатели органов и тканей в зависимости от дозы облу-чения, а исчезновение лимфоидных клеток и развитие соединительной ткани с большим количеством сосудов есть убедительным доказательством вторичного им-мунодефицита в облученных животных. Выявленные в лимфоузлах и селезенке из-менения у овец, инфицированных ВЛ КРС при вторичном иммунодефиците, сви-детельствуют о перестройке иммунокомпетентных органов в ответ на вирусную ин-фекцию и радиоактивное облучение. При исследовании органов и тканей установ-лено неоднозначность влияния на них радиоактивного облучения и инфекционного процесса. Показано, что ионизирующее излучение вызывает опустошение лимфо-идной ткани, в которой происходит развитие вируса лейкоза. Это приводит к замед-лению интенсивности развития лейкозного процесса в экспериментальных овец.
Установлены морфологические изменения и особенности белково-нуклеинового, углеводного и липидного обмена в органах и тканях лошадей при инфекционной анемии, в зависимости от уровня титров специфических антител в РДП. Отмечено, что незначительные гистологические изменения в органах и тканях появляются при наличии специфических антител в РДП на уровне 1:8 -1:16, а при возрастании уровня антител к 1 : 32 - 1 : 64 наблюдаются гематологические, патолого-анатомические и гистологические изменения, характерные для ИНАН. Указано, что важным моментом для подтверждения диагноза на инфекционную анемию лошадей есть гистологические исследования, особенно при наличии в клетках печени глыбок и зёрен гемосидерина. Однако, на ранних стадиях развития болезни гемосидерин мо-жет отсутствовать, а поэтому для выявления лошадей с повышенным риском забо-левания при скрытом течении болезни необходимо применять морфометрические методы исследований.
Ключевые слова: лейкоз крупного рогатого скота, инфекционная анемия лоша-дей, ионизирующее излучение, вторичные иммунодефициты, белки, нуклеиновые кислоты, углеводы, гликоген, липиды.
Horalsry L.P. Histomorphology and histochemistry of some immune and necro-creatious organs under retrovirus infections (the investigation of the experimental leucosis of cattle and infectious anaemia of horses). - Manuscript.
The thesis is presented for a doctor’s degree of Veterinary Science on the speciality 16.00.02 - pathology, oncology and morphology of animals. Bila Tserkva state agricultural university, Bila Tserkva, 2000.
This thesis is devoted to the investigation of the morphofunctional stage of organs and tissues (lymphatic knots, spleen, heart, lung, liver and kidney) of cattle under the chronic lymphatical leucosis and sheep intected with virus of leucosis of cattle under the second immunedeficit caused by the influence of ionic radiation and also in horses under the infectious anaemia. It has been discovered that the frequency of the affection and the character of the pathomorphological changes in organs and tissues of cattle positively reacting to RID depends on the stage of the development of the disease and the development of the leucosis process under the lymphoid leucosis connected not only with changes of histoarchitectonics of organs and tissues but with a breach of the histochemical statics and perhaps, of the dynamics of cells that leads to the breach of the metabolic processes in answer to the virus infection. The histological structure of organs and tissues in sheep, infected with virus of leucosis of cattle under the second immunedeficit has been studied. The discovered histological changes in lymphatic knots and spleen testify about the reconstruction of immunecompetent organs in answer to the virus infection and radiation. It shows that the ionic radiation causes the devastation of the lymphatic tissue where virus of leucosis reproducts.
It leads to the slowing down of the intensity of the development of the leucosis process in the experimental sheep. The morphological changes and special features of protein and
nuclein, carbonic and lipoid exchanges in organs and tissues of horses under the infectious anaemia depending on the level of titles of the specific antibodies in RDP have been established.
It has been proved that the insignificant histological changes in organs and tissues appear only if there are specific antibodies in RDP at the level of 1:8 - 1:16 and when the level of antibodies increases to 1:32 - 1:64 haemological, pathoanatomical and histological changes, typical for the infectious anaemia of horses are observed.
Key words: leucosis of cattle, infectious anaemia of horses, ionic radiation, second immunedeficits, proteins, nuclein acids, carbohydrates, glycogen, lipoids.