Відображення та його сутність. Еволюція відображення. Свідомість як вища форма відображення обєктивного світу.
Філософські школи в античному світі в досократичний період.
Філософська антропологія у ХХ ст.
Матеріалізм і ідеалізм основні напрямки розвитку філософії.
Філософські погляди софістів і Сократа.
Сутність свідомості та її структура і функції. Свідоме і несвідоме.
Сучасні релігійно-філософські вчення. Неотомізм.
Філософія стоїцизму.
Свідомість та її форми.
Глобальні проблеми сучасності та їх характер.
Філософські погляди Платона.
Людина як предмет філософського вивчення. Сучасні концепції людини.
Передбачення і прогнозування.
Виникнення і основні етапи розвитку середньовічної схоластичної філософії.
Виникнення свідомості: біологічні передумови та соціальні умови.
Поняття людини. Соціально-діяльнісна сутність людини.
Категорії діалектики як всезагальні форми відображення світу і ступені пізнання.
Боротьба номіналізму та раціоналізму в середньовічній філософії.
Співвідношення біологічного та соціального в життєдіяльності людини.
Категорії необхідності і випадковості, можливості і дійсності.
Філософія Просвітництва, її основні напрямки.
Принцип детермінізму. Діалектичне та метафізичне розуміння детермінізму.
Співвідношення біологічного та соціального в життєдіяльності людини.
Філософія про можливість пізнання матерії. Матеріалізм, скептицизм і агностицизм про можливості пізнання.
Філософія епохи Відродження та її антропологічний характер.
Філософія науки, основні етапи її розвитку.
Філософське розуміння практики. Ознаки практики. Форми практичної діяльності.
Натурфілософія епохи Відродження.
Особливості розвитку сучасної світової філософії, її основні проблеми та напрямки.
Сенсуалізм і агностицизм філософії Нового часу. Дж. Берклі, Д. Юм.
Реформізм та утопічний соціалізм в філософії Відродження.
Структура практики. Діалектика обєктивного та субєктивного в практичній діяльності.
3 Поняття суспільного виробництва. Матеріальне виробництво, його структура і діалектична взаємодія елементів структури.
Роль гіпотези та теорії в розвитку наукового знання.
Емпіризм філософії нового Часу. Ф. Бекон, Д. Локк. Т. Гоббс.
Філософія в Україні у ХІХ-ХХ ст.
Діалектичні принципи всезагального звязку і розвитку. Дві концепції розвитку.
Основні періоди в розвитку української філософії.
Діалектична концепція розвитку про його джерело. Категорії протилежності і протиріччя. Основні типи суперечності.
Поняття діалектики. Структура діалектики як теоретичної системи. Співвідношення діалектики, логіки та теорії пізнання.
Раціоналізм в філософії нового часу. Р. Декарт, Б.Спіноза.
Г.С. Сковорода засновник класичної української філософії.
Діалектична концепція розвитку про його характер. Категорії якість, кількість міра. Взаємний перехід кількісних і якісних змін.
Німецька класична філософія: основні риси та напрямки.
Система абсолютної ідеї Г.Ф. Гегеля.
Діалектична концепція розвитку про його направленість. Категорія заперечення, закон заперечення. Прогрес і регрес.
Філософська система І. Канта.
Структура суспільства, її елементи і відношення.
Діалектичний характер пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання, їх форми і взаємозвязок.
Соціальне середовище і формування особистості. Свобода особистості. Духовний світ особистості.
Німецька класична філософія апріоризм та агностицизм І. Канта.
Категорії частини і цілого, системи, структури і елементу.
Категорія людини, індивіду, особистості і індивідуальності.
Ідеалістична діалектика Гегеля.
Пізнання і практика, їх діалектична єдність. Гносеологічні функції практики.
Методологія економічної науки.
Філософія історії, її основні напрямки.
Політична система суспільства. Держава та її ознаки.
Категорії одиничного, особливого, загального, їх методологічна функція в науковому пізнанні.
Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість, її сутність і структура.
Антропологізм Фейєрбаха.
Наукове пізнання, його рівні та форми.
Філософія субєктивного ідеалізму та філософія «життя» у німецькій філософії ХІХ ст.
Обєктивна, абсолютна і відносна істина. Конкретність істини.
Позитивістська та марксистська концепції історичного розвитку.
Філософські, соціальні і наукові передумови виникнення марксистської філософії.
Позитивістські тенденції в сучасній філософії.
Спостереження та експеримент.
Соціальна структура суспільства. Історичні форми спільності.
Основні ідеї соціальної філософії марксизму.
Філософія науки та розвиток економічної теорії.
Ірраціоналізм в філософії ХІХ-ХХ ст.
Сутність філософського розуміння суспільства та його історії. Єдність обєктивного та субєктивного і історії суспільства.
Особливості розвитку сучасної світової філософії. Позитивізм, фрейдизм, екзистенціалізм, як її основні напрямки. Ірраціоналістична сцієнтистська та антисцієнтистська тенденції в сучасній світовій філософії.
Гіпотеза та теорія як форми наукового пізнання.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
Результати складання екзамену (написання підсумкової комплексної контрольної роботи) оцінюються за шкалою балів, еквівалентною чотирибальній шкалі («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).
Оцінка, еквівалентна «відмінно», виставляється, якщо студент глибоко, в повному обсязі твердо засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно та послідовно дав відповіді на всі питання екзаменаційного білета, тісно повязує теорію з практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та тлумачити філософські категорії і поняття та застосовувати їх при вирішенні завдань, правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і логічно його викладати, не допускаючи помилок.
Оцінка, еквівалентна «добре», виставляється, якщо студент твердо знає програмний матеріал, має навички аналізу та тлумачення філософських категорій та понять, логічно відповідає на поставлені питання, не допускає суттєвих помилок.
Оцінка, еквівалентна «задовільно», виставляється, якщо студент засвоїв основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та формулювання понять, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, має прогалини в знаннях.
Оцінка, еквівалентна «незадовільно», виставляється, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не володіє навичками застосування філософських категорій, які забезпечували б вирішення професійних завдань.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова
Бичко І.В. Філософія: Навч. посіб./ І.В. Бичко та ін. К.: Либідь, 1994. 576 с.
Волинка Г.І. Історія філософії: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусєв. К.: Каравела, 2006. 480 с.