Олімпійський та професійний спорт
Работа добавлена на сайт samzan.net:
13
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Кафедра теорії спорту
Бріскін Ю.А.
Линець М.М.
Пітин М.П.
МІЖНАРОДНА ОЛІМПІЙСЬКА СИСТЕМА
Лекція з навчальної дисципліни
„Олімпійський та професійний спорт”
“ЗАТВЕРДЖЕНО”
на засіданні кафедри теорії спорту
„29” серпня 2007 р. протокол № 1
Зав. каф _____________ Ю.Бріскін.
3.1. Провідні принципи олімпійського спорту
Принципи олімпійського спорту (ОС) та основи його діяльності були розроблені ще в кінці минулого століття П"єром де Кубертеном. Сучасні нові умови тільки удосконалили їх, привели у відповідність до реалій оточуючого життя.
П"єр де Кубертен, звертаючись до учасників ігор ІХ Олімпіади (1928 р.) в Амстердамі, виклав основні принципи сучасного олімпійського руху. Він наголошував і відстоював наступні положення:
притримуватись рівності основних видів спорту;
проводити змагання в мистецтві, котрі проникнуті ідеями спорту;
давати клятву спортсменів, яка, спираючись на честь і гідність людини, містить єдину правильну основу ефективного вирішення проблеми аматорства;
відстоювати олімпійський прапор, котрий має всі кольори народів і символізує п’ять частин світу, об’єднаних спортом;
дотримуватись церемонії і ритуалу відкриття і закриття Ігор, з відданням шани олімпізму, від якого вони беруть свій початок;
відстоювати авторитет МОК.
У новому варіанті Олімпійської хартії, прийнятої у 1990 році, називаються наступні 7 основних принципів олімпійського руху:
концепція сучасного олімпізма, розроблена П.Кубертеном, за ініціативою якого в червні 1994 року в Парижі відкрився Міжнародний атлетичний конгрес з метою відновлення Олімпійських ігор (ОІ). 23 червня 1894 р. створений МОК, котрий з того часу керує олімпійським рухом.
Олімпізм об’єднує спорт, культуру, освіту, проголошує виховні цінності, а також повагу до загальних етичних принципів.
Метою олімпізма є гармонійний розвиток людини, збереження людської гідності та мирного суспільства.
Олімпійський рух об’єднує організації, спортсменів, котрі керуються Олімпійською хартією.
Олімпійський рух вдосконалює сучасний світ, виховує молодь в дусі неприйняття дискримінації, вимагає проведення чесних змагань.
Діяльність Олімпійського постійна і універсальна. Найвищий прояв його - ОІ.
Олімпійська хартія керує організацією та функціонуванням олімпійського руху, визначає умови святкування ОІ.
В сучасній концепції олімпізма можна виділити наступні основні ідеї:
Політична ідея - підтримка антивійськового руху, примирення народів.
Гуманістична ідея - рівність людей, подолання класових, національних, релігійних, майнових протиріч.
Філософсько-педагогічна ідея - використовуючи спортивно-ігровий метод виховання, забезпечити всебічне розумове, моральне і фізичне виховання. Сприяти особистому вдосконаленню, максимальному розвитку здібностей, рекордних досягнень.
3.2. Олімпійська хартія – основний правовий документ
олімпійського спорту
Олімпійська хартія - збірник правил і офіційних роз’яснень, де визначені основні принципи олімпійського руху, система управління олімпійським спортом.
Основи хартії розроблені Кубертеном і затверджені у 1984 році на І конгресі. Останній варіант прийнятий 96-ю сесією МОК в Токіо у 1990 році. Він включає в себе "Основні принципи" і п’ять розділів: Олімпійський рух, МОК, міжнародні федерації, Національні олімпійські комітети, Олімпійські ігри.
Основні принципи розглянуті вище. В розділі "Олімпійський рух" визначені задачи, функції і роль МОК, пояснені поняття "олімпійський символ", прапор, девіз, гасло, емблема, гімн, вогонь, факел та ін.
В розділі "МОК" дається пояснення юридичного статусу, членства, комплектування, структури – органи МОК (сесія, виконком, президент), про міри та санкції, які можуть бути прийняті сесією або виконкомом, кошти МОК та процесуальні питання..
В розділі "Міжнародні федерації" подаються умови прийняття МСФ у МОК. На 1997 рік є 75 міжнародних спортивних федерацій 5-ти континентів, які входять у МОК.
В розділі "НОК" визначені питання ролі, функції, найменування, атрибутики НОК.
В розділі "ОІ" є чотири підрозділи: організація і адміністрація ОІ, участь в ОІ, програма ОІ, протокол. Тут же надаються принципи вибору міст організаторів ОІ, умови проживання в олімпійському селищі, вимоги до культурної програми, правила допуску спортсменів до ігор, подачі заявок, перелік заборонених препаратів та санкції за їх вживання, умови іключення нових видів спорту до програми ОІ, порядок відбіркових змагань, розклад змагань, запрошення, повідомлення, особисті та акредитаційні картки, нагородження, церемонія відкриття та закриття ігор.
Олімпійська хартія проголошує, що дотримання її положень є обов”язковим для будь якої особи або організації, яка належить до олімпійського руху.
3.3. Міжнародний олімпійський комітет і основи його діяльності
Міжнародна олімпійська система включає в себе
МОК -- МСФ -- НОК -- КА1 -- РОК2
Крім того до олімпійської системи відносяться інші організації, установи, окремі особи і спортсмени.
У відповідності з Хартією МОК можна визнавати різні асоціації, недержавні організації, котрі пов’язані зі спортом і які діють на міжнародному рівні.
У структурі МОКу на сучасному етапі виділяються два напрямки: діяльність, що пов’язана з Олімпійськими комітетами на всіх рівнях (МОК, НОК, Асоціації НОК, Регіональні ОК - європейська, азіатська, американська, африканська); діяльність на основі спортивних федерацій (МСФ, регіональні СА, сезонних асоціації - літні, зимові види спорту).
Міжнародна олімпійська система є частиною міжнародної організаційної системи. Вона зв"язана з ООН, ЮНЕСКО, що дає змогу своєчасно реагувати на політичні умови, матеріально-технічне забезпечення олімпійського спорту.
МОК - вищий керівний орган олімпійського руху, котрий має всі права на ОІ. Утворений на конгресі в Парижі 23 червня 1894 року МОК - постійно діюча міжнародна недержавна організація, утворена не для отримання прибутків, у формі асоціації із статутом юридичної особи.
Штаб-квартира МОК з 1915 року розміщується в Лозані на Плас дю Поле - площі палацу. Причиною обирання цього місця було наступне. Спочатку, з 1894 р., при утворенні МОКу , існувало правило у відповідності з яким резиденція МОКу протягом 4-х років повинна знаходитись в столиці чергових ОІ. Право на проведення ОІ у 1916 році отримала Германія. А в нейтральній Швейцарії проживав давній приятель П. Кубертена Годфрус де Блоне - член МОК з 1898 р., ініціатор швейцарського ОК, він запропонував на час війни розмістити архів МОК в Швейцарії. Потім, коли Президент МОК як дійсний патріот, пішов на фронт, і як солдат, за його словами, не міг очолювати МОК, протягом декількох місяців їм керував де Блоне. Так штаб-квартира оказалася в Лозані. У 1916 р. П. Де Кубертен відкриває тут олімпійський інститут і міжнародне бюро спортивної педагогіки. У 1918 р. він переселяється в Лозану, де живе і працює на вілі "Моге-Рено", котра була предоставлена владою МОКу. В квітні 1918 р. муніципалітет Лозани переселяє штаб-квартиру МОК в замок Шато де Віді. Але ніхто, крім Кубертена, із наступних президентів МОК не знаходився постійно в Лозані. У 1980 році після обрання Президентом, Хуан А. Самаранч розширив сфери діяльності в цьому місті. Був побудований новий будинок ( закінчено у 1986 р.).
Мета і завдання МОК. У відповідності з Олімпійською хартією:
розвивати і координувати спортивну діяльність;
здійснювати співробітництво з громадськими і приватними організаціями для служби масовому спорту;
забезпечити регулярне проведення ОІ;
боротись з людьми формами дискримінації в спорті;
сприяти підтриманню спортивної етики;
боротись за дух чесного ведення спортивної боротьби
протидіяти політичним і комерційним зловживанням в спорті
не допускати виникненню загрози здоров"ю спортсменів.
Членство і комплектування МОК. МОК вибирає членів із числа осіб, котрі мають відповідну кваліфікацію , з країн, де існує признаний НОК. Необхідно володіти офіційною мовою - англійською, французською.
Звичайно обирається один член від країни, але від країни, де проводяться ОІ - 2 члени. Використовують "зворотній принцип". За положенням до 75 років, середній вік - 62,7 роки, старше 61 р. - 60% членів МОК. До складу входять 7 жінок - 6 осіб учасниці ОІ.
На 1 січня 1994 р. МОК визнавав 195 членів НОК і 31 МСФ. У той же час представників різних країн у МОК - тільки 79 (40%) і 7 МСФ (23%). За професією 24,2% банкіри і комерсанти; 20,5% - політики, 8,1% - дипломати (5 монархів, 25 міністрів підкреслюють високий статус ...)
З 89 членів МОК (1994) - 30 - президенти НОК, 5 - президенти континентальних асоціацій, 10 - президенти МСФ.
За станом на 1 січня 1994 р. з моменту утворення МОК його членами були 389 чоловік, у тому числі 203 із європейських країн. На теперішній час в МОК працюють представники 79 країн (деякі мають двох представників) - Азія - 14 (15,7%), Африка - 15 (18%), Америка - 17 (19%), Європа - 38 (42,7%) Океанія - 4 (4,5).
Система обрання членів МОК постійно критикується з боку НОК і МСФ. Є невеликі європейські країни, які мають по два представники і майже не мають спортсменів, в той час як країни з великою спортивною базою не мають жодного представника в комітеті. Відрадним фактом рахується прийняття до МОК наприкінці 80-х років 7-х жінок (крім принцеси Ліхтенштейну шість жінок є учасницями ОІ різних років).
Обов"язки членів МОК.
Кожен член МОК зобов"язаний:
забезпечити представництво МОК у своїй країні;
працювати у складі комісій МОК;
допомагати розвитку олімпійського руху в країні;
слідкувати а реалізацією програми МОК, включаючи "Олімпійську солідарність";
не менше разу на рік інформувати Президента МОК про розвиток олімпійського руху в своїй країні та його потребах;
сповіщати Президента МОК про всі події, які заважали реалізації Олімпійській хартії в країні;
виконувати доручення МОК, при необхідності представляти МОК в іншій країні чи території.
У 1997 р. нараховувалось 114 членів МОК . 48 - Європа, 20 - Азія, 20 - Африка, 21 - Америка, 5 - Австралія і Океанія.
На 107 сесії МОК його членом став Президент НОК Росії Віталій Смірнов плюс 7 спортсменів, серед яких такі відомі, як Ю.Титов, В.Борзов (Президент НОК України) та інші. Після 10 років роботи в МОК її члени можуть стати почесними членами МОК (без права голосу), якщо за віком вони вже не можуть працювати.
Основними органами МОКу є сесія, виконком, президія.
Сесія проводиться 1 раз на рік (обирає членів МОК), а в олімпійський рік - двічі.
Виконком складається з Президента, чотирьох віце-президентів і 6 членів. Вони слідкують за виконанням Олімпійської хартії, відповідають за фінансову діяльність, рекомендують осіб для обрання членами МОК. Президент обирається на ? 10 років таємним голосуванням. Повторно - на 9 роки. Віце-президенти - на 4 роки. На останній сесії переобраний Хуан Антонио Самаранч на 4 роки (йому вже 79 років) і він уже Президент з 1980 року.
МОК проводитьтакож Олімпійські конгреси - 1 раз за вісім років. За 100 років було проведено 12 конгресів.
1894 , Париж, статус спортсмен-аматор
1897, Гавр, гігієна, спортивна педагогіка
1905, Брюссель, відношення МОК і спортивних федерацій
1906, Париж, статус верховних органів МОК
1913, Лозана
1914, Париж
1921, Лозана
1924, Прага, програма, правила ігор
1930, Берлін, - " -
1973, Варна
1981, Баден-Баден, аматорство і професіоналізм
1994, Париж, спорт і політика, економика, майбутнє ОІ
В програмі конгресу 1994 року обговорювались 4 основні теми:
вклад Олімпійського руху в сучасне суспільство (олімпізм і його етика, структура о.руху, спорт і навколишнє середовище, майбутнє ОІ, програма);
сучасний спортсмен (становлення спортсмена, його місце в суспільстві, організація спорту вищих досягнень, спортивна наука і сучасне тренування, потенційні небезпеки для спортсменів);
спорт в соціальному контексті ( спорт і політика, спорт і економіка, спорту країнах, що розвиваються);
спорт і засоби масової інформації (вклад, вплив, розвиток, взаєморозуміння).
Для вивчення специфіки окремих питань і підготовки рекомендацій виконкому Президент МОК назначає соціальні комісії або робочі групи. На сьгодні в МОК діє 18 комісій ( по допуску, культурі, новим джерелам фінансування, медицині, олімпійської солідарності, програмі ігор, пресі, радіо і телебачення, спорту для всіх, філателії, фінансах, юридичну, оцунки підготовки до ОІ, міжнародної ол. Академії, з ол. руху , спортсменів). Є також Рада з нагородження олімпійським Орденом, комісія з антидопінгового контролю, оцінки умов прийому та розміщення учасників ОІ.
Однією з основних комісій є комісія з ол. солідарності. Вона керує фондом "Олімпійська солідарність" котра призначена для допомоги НОКам. Їх діяльність включає: пропаганду принципів ол. руху, організацію і проведення різних курсів і семінарів по підготовці кадрів, надання технічної допомоги. Фонд надає фінансову допомогу НОК , які приймають участь у ОІ. За останні роки відрахування фонду збільшились. НОКи для участі у зимових ОІ в Калгарі (1988) отримали 3,7 млн дол., в Сеулі (1992) - 9,5млн., в Атланті ще більше.
Значну роботу проводить комісія спортсменів (виникла у 1981 році після конгресу у Б-Б). Головне завдання комісії - співробітництво між спортсменами МОК. Ця комісія має своїх представників у всіх комісіях МОК, які мають відношення до спортсменів.
10629 спортсменів приймали участь у голосуванні на визначення кращого спортсмена. Найбільше голосів набрав С.Бубка - 2412, потім О.Попов - 1692, далі Ян Железни - 1108, Крук (веслування) - 927 ...
3.4. Міжнародна Олімпійська академія і Олімпійський музей
Ідея створення навчального центру на терторії Стародавньої Олімпії належить представнику НОК Греції, професору Іоанісу Христафісу, на Олімпійському конгресі 1926 р. під час обговорення питання про відродження традицій стародавнього гімнасія. Рік по тому з візитом П’єра де Куертена в Грецію та відкриттям в Олімпії меморіальної стели, встановленої на честь відродження Олімпійських ігор, обговорювалось питання про відкриття в Олімпії олімпійського культурного центру.
Ідею поставити пам’ятник, символ відродження Олімпійськх ігор було висунуто НОКом Греції ще у 1914 р. Кубертен висловив побажання пор те, щоб меморіальну стелу та дошку було встановлено власне в Олімпії. Цим він хотів підкреслити зв’язок між стародавніми Олімпійськими іграми та сучасним олімпійським рухом.
На сесії МОК 1934 р., яка відбулася в Афінах, всебічно обговорювалось питання створення навчального центру. НОК Греції запропонував своїми сиилами реконструювати стадіон та гіподром в Олімпії, збудувати археологічниий музей за рахунок коштів держав-учасниць, зберегти священий Альтіс. Особливо активно в цьому брали участь генеральний секретар НОК Греції Джон Кецеас та професор Карл Дієм (Німеччина), які доклали багато зусиль щодо реалізації ідеї заснування такого центру в Олімпії.
Однак фінансове становище Греції, а пізніше друга світова війна не сприяли втіленню цих намірювань, що стало підставою К. Дієму поставити питання про організацію Міжнародної олімпійської академії на території США. Але Д.Кецеас продовжував відстоювати першопочаткову ідею на 40-й сесії МОК, яка відбулася в Стокгольмі у 1947 році. Він запропонував проект Міжнародної олімпійської академії (МОА) в Олімпії. По вивченні цього питання на Римській сесії МОК його пропозицію було прийнято, а організацію покладено на НОК Греції.
Урочисте відкриття МОА відбулося влітку 1961 року одночасно з відкриттям стародавнього стадіону, розкопки якого проводились на кошти Німецької археологічної спілки.
Мета МОА викладена в пункті 2 її Статуту: “Мета МОА полягає в створенні міжнародного культурного центру для збереженння та розповсюдження олімпійського духу, вивчення та реалізації суспільних та виховних принципів Ігор, наукової консолідації навколо олімпійської ідеї у відповідності до принципів висунутих стародавніми греками і відродженням сучасного олімпійського руху за іниціативою барона де Кубертена”.
Академія ставить перед собою завдання пов’язані з вивченням та практичною реалізацією педагогічних та соціальних принципів спорту та зміцнення олімпійської ідеології.
Міжнародна олімпійська академія - національна грецька організація, котра з моменту утворення користується підтримкою Міжнародного олімпійського комітету (МОК), який утворив спеціальну комісію з питань академії. На сесіях академії, як правило, присутні представники керівництва МОК, на сесіях МОК систематично заслуховуються звіти МОА.
Під час утворення МОА було визначено тематику її роботи: філософія та ідеологія Ігор і спорту в цілому; історія античних олімпійських ігор; еволюція сучасних олімпійських ігор і сучасного спорту, їх вклад у виховання молоді;вплив спорту на мистетство та соціальні науки; моральні принципи спорту і створення духовних цінностей на основі цих принципів.
Керівництво діяльністтю МОА здійснює адмінистративна рада, яка складається з президента, трьох віце-президентів та п’яти членів. Всі вони, разом з президентом, є членами НОКу Греції та інших грецьких організацій. Раду МОА НОК Греції обирає на 4 роки.
Академія організовує літні сесії протягом у два тижні. Ці сесії проводяться в Олімпії. Згідно статуту можуть бути проведені і додаткові сесії в будь-який інший час.
Заявки на участь в сесіях подаються національними олімпійськими комітетами. Кожна держава має право делегувати для участі в сесії не більше 10 чоловік. Перевага надається студентам та аспірантам інститутів фізичної культури, а також спортивним діячам, тренерам та провідним спортсменам. Число учасників сесій досягає 200 чоловік, а кількість лекторів – 20. Видатки на проведення сесій бере на себе Олімпійський комітет Греції.
В періодз 1961 по 1964 рр. роботу МОА було обмежано тільки проведенням щорічних сесій. Пізніше роль МОА в олімпійсикій системі збільшилась. Наприклад, у 1990 р. було проведено 21 сесію, в якій взяло участь більш ніж 2100 слухачів. Станом на 1 січня 1994 р. МОА відвідало 25 тис. Чоловік з 90 держав.
Діяльність МОА вбирає в себе проведення Міжнародних сесій для молодих представників НОК, та спеціальних сесій для представників НОК, НОА, МСФ і ін. МОА проводить сесії для спортивних журналістів, тренерів, суддів, керівників та викладачів фізкультурних ВНЗ і ін. Особливу увагу МОА приділяє студентській освіті, які готуються набути фах спеціалістів з фізичної культури та спорту.
Програма сесій вбирає в себе історико-гуманістичні, соціально-правлві, організаційні аспекти олімпійського спорту. Акцентується увага на ідеалах олімпізму, проблемі чесної гри в спорті, впливі мистетства та гуманітарних наук на Ігри, на вклад сучасного спорту в гармонійний розвиток людини, проблемі вживання допінгів у спорті. На жаль, в роботі МОА недостатньо приділяється увага таким напрямкам як сучасна система підготовки спортсменів-олімпійців, змагальна діяльність в спорті, позатренувальні та позазмагальні фактори в спорті (тренажери, обладнання, прилади, система наукового забезпечення і ін.).
У своєму виступі з приводу 25 річниці Академії у 1986 р. президент МОК Хуан Антоніо Самаранч характеризував Міжнародну олімпійську академію як “символ єдності та дружби серед людей та континентів, чарівна ланка, поєднуюча минуле з майбутнім, традицію з сучасністю, Стародавню Грецію з ХХ століттям”.
Окрім лекцій, семінарів та диспутів програмою сесій МОА передбачено розважальні заходи. У вільний час слухачі та доповідачі відвідують археологічні музеї Олімпії, проглядають фільми на олімпійську тематику, беруть участь в заняттях спортом. Влаштовують вечірки та свята у вогнища.
На базі академії існує Міжнародний коледж спортивної медицини який працює за підтримки Міжнародної федерації спортивної медицини. В цьому коледжі навчаються лікарі з різних держав. По закінченні коледжу їм присвоюється звання асоційованих членів Міжнародної федерації спортивної медицини.
Міжнародна олімпійська академія активно веде роботу по організації національних олімпійських академій в державах-членах МОК. У теперішній час існує понад 60 таких академій. У 1991ё р. Національну олімпійську академію було створено і на Україні. Використовуючи великий науковий потенціал ВНЗ та наукових центрів держави, Академія активно розповсюджує знання в галузі олімпійського спорту та фізичного виховання. Академія співпрацює з МОА. Наприклад, у 1993-2001 рр. делегації спортивних спеціалістів України взяли участь в сесіях Міжнародної олімпійської академії, присвячених різним проблемам олімпізму.
За участю Національної олімпійської академії у травні 1993 р. в Києві було проведено Міжнародний науковий конгрес “Сучасний олімпійський спорт”, в якому взяло участь 185 спеціалістів більш-ніж з 40 держав. Програмою конгресу було передбачено три напрямки:
історичні, гуманістичні, політичні, організаційні, соціально-економічні основи олімпійського спорту;
система підготовки спортсменів в олімпійському спорті;
медико-біологічні основи підготовки спортсменів в олімпійському спорті.
На сесії Національної олімпійської академії, присвяченої 100 річниці олімпійського руху, яку проведено в Харкові, брали участь молоді вчені та студенти, аспіранти, викладачі, члени наукових товариств, представники навчальних та наукових закладів з 12 держав світу. Доповідачі представили статті та доповіді, присвячені Олімпійським іграм Стародавньої Греції, відродженню та історії олімпійського руху сучасності, сьогоднішньому стану та перспективам олімпійського спорту.
3.5. Національний олімпійський комітет (НОК) України
Нок - є керівним органом олімпійського руху в країні. Без визнання НОК МОКом спортсмени країни не можуть приймати участь в ОІ.
Російський комітет визнаний у 1911 році, СРСР - у 1951 році. НОК України , утворений у 1991 році, визнаний у 1992 р.
В олімпійській Хартії відмічається, що НОК розвиває і захищає олімпійський рух у своїй країні. Обов'язки НОК:
пропаганда на національному рівні принципів олімпізму;
відкриття інститутів, розробка навчальних програм з олімпійського руху;
розвиток спорту вищих досягнень;
виступи проти дискримінації і насильства у спорті;
боротьба проти вживання допінгу.
Виключно НОК представляє свою країну на ОІ. У склад НОК входять: представники національних спортивних федерацій, спортсмени-олімпійці, члени МОК (якщо такі є).
Держава не може назначати членів НОК, він структурно відокремлений від держави.
На 1 січня 1994 року в МОК офіційно входило 195 НОК. На 1996 р. - 197.
НОКи для кращої організації і розвитку видів спорту утворюють континентальні об'єднання: Асоціація європейських національних олімпійських комітетів (АЄНОК), Африки, Азії, Панамериканська, Океанії - їх 5 президентів представлені у МОК.
Ці організації проводять регіональні ігри, ідея яких виникла ще в древні часи: істмійськи ігри, немійськи ігри (на честь бога Геракла), піфійські ігри (на честь бога Аполлона). Вони також дбають про розвиток спорту на континенті.
НОК України
Статут НОК України складається з 20 статей. Він діє у відповідності з Олімпійською хартією, Конституцією України та чинного законодавства.
НОК України є самостійною громадською організацією. Штаб-квартира розташована в Київі, утворений на ІІ Асамблеї 20 вересня 1991 р. Президент- В.Борзов.
Деякі найбільш суттєві положення Статуту.
Стаття 2. Основні завдання НОК України:
представництво України на ОІ;
сприяння гармонійному розвитку фізичних та моральних якостей людини;
формування дружби і взаєморозуміння у людей;
пропаганда ідей олімпізму;
сприяння масовому спорту,
захист громадських, економічних та соціальних інтересів олімпійців, їх тренерів;
сприяння розвитку ФК і спорту серед інвалідів;
боротьба проти вживання допингу;
організація дослідної та освітньої діяльності на базі Національної Олімпійської Академії України.
Стаття 3. Склад НОКу: Національні спортивні федерації (по 2 чол.), члени МОК, Президент Української Олімпійської Академії, почесні члени (без права голосу), спортсмени-олімпійці.
Стаття 5. Органи НОК. Генеральна асамблея (1 раз на 4 роки, обирає виконком .... ). Виконком : Президент + 3 віце- президенти -Платонов, Герцик, Кулик, + 10 представників федерацій - членів міжнар. Коміт..
Стаття 17. Кошти НОК: членськи взнески (кого?), пожертвування, надходження від комерційної діяльності, спонсорських вкладень ...
Стаття 20. У разі появи суперечностей в тлумаченні положень слід керуватись Статутом Олімпійської хартії.
3.6. Питання до самоконтролю
3.6.1. В якому документі викладено провідні принципи олімпійського руху і про що в них йдеться ?
3.6.2. Коли було прийнято перший варіант Олімпійської Хортії, її зміст?
3.6.3. Зміни редакцій Олімпійської Хортії.
3.6.4. Основи діяльності МОК.
3.6.5. Умови діяльності Олімпійського музея.
3.6.6. Основи діяльності Олімпійської академії.
3.6.7. Передумови утворення НОК України.
3.6.8. Структура та зміст Статуту НОК України.
3.7. Література
Основна:
1. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник (в 2 кн.). –К: Олимпийская литература, 1994.
Додаткова:
1. Олимпийская энциклопедия. - М. : Физкультура и спорт, 1980. - 141 с.
2.Поль Э.Оль. Олимпийская война // Тренер, 1993. - № 4. – С.45–46.
3. Хавин В.Н. Все об олимпийских играх. - 2 изд. , доп. - М. :
Физкультура и спорт, 1979. - 607 с.
1 КА - континентальна асоціація (5 президентів)
2 РОК - регіональні олімпійські комітети
2. Имя розы Постмодернизм одно из самых интересных и сложных явлений XX столетия
3. реализация целей и задач урока; Б научность содержания урока; В доступность изложения учебгого матери
4. Порядок пересмотра Конституции Российской Федерации и внесения поправок
5. .1 Спортивный комментарий период радиовещания 1
6. С 1415 Асмолов А
7. Эдуард Мане - один из выдающихся мастеров французской реалистической живописи
8. Русское народное творчество, как средство нравственного эмоционального развития дошкольника
9. Под культурой речи понимается владение нормами литературного языка в его устной и письменной форме при кот
10. сплошное обозначает что ведётся учёт всех объектов- материальных трудовых финансовых
11. .2. Экономические методы управления Особенностью экономических методов управления является то что они не
12. тема управления в СССР Эта система господствовала ранее в СССР странах Восточной Европы и ряде азиатс
13. Лабораторна робота 5 ПРОГРАМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАШИННИХ АЛГОРИТМІВ ДОДАВАННЯ ТА ВІДНІМАННЯ ЧИСЕЛ З ПЛАВАЮ
14. го курса лечебного факультета группы Л506 Б Каримов Р
15. Особенности налогового регулирования предпринимательской деятельности в отдельных отраслях экономики
16. Какой хороший голос Я помню что ответил- У тебя тоже смеется
17. Лабораторная работа 1 MS ccess 2003 Основные приемы работы с данными Цель работы
18. Реферат- Повреждения позвоночника
19. февраля 2013 г Водитель и старший машины проинструктированы
20. ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ МАРКЕТИНГОВЫХ РЕШЕНИЙ Маркетинговая деятельность как важнейшая функция в сф